Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: ФРН рубежі століть

Название: ФРН рубежі століть
Раздел: Рефераты по истории
Тип: реферат Добавлен 10:05:04 17 сентября 2005 Похожие работы
Просмотров: 1025 Комментариев: 3 Оценило: 1 человек Средний балл: 2 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерс тво освіти України

Спеціалізована школа з поглибленим вивченням

німецької мови № 239

ФЕДЕРАТИВНА

РЕСПУБЛІКА

НІМЕЧЧИНА

На рубежі століть

Роботу виконав Форкош Золтан

11 – А клас

Київ – 2002 р.

I. Вступ

Що ж стоїть за благополуччям цієї багатостраждальної європейської країни? Чи тільки вигідне економіко-географічне положення, сприятливий збіг обставин чи це результат багатовікових шукань німців? Розграбована і розорена після II світової війни країна змогла за кілька десятиліть перетворитися в одну з провідних держав світу.

Німеччина - країна індустріальна, країна з безліччю промислових агломерацій, великих і маленьких міст. Але це зовсім не означає, що життя тут повне суєти, що навкруги - одні заводи і фабрики, що димлять труби і вщенд забиті дороги. Багатьом областям Німеччини властиві тиша і спокій, достаток мальовничих пагорбів і річкових пейзажів, а головне, - лісів. Не можна не згадати і культурне життя, що в основному зосереджено у великих містах з їхніми незліченними театрами, концертними залами і музеями, але їм не поступаються і провінції.

II. Географічне положення і адміністративно-територіальний поділ

Федеративна Республіка Німеччини розташована у центрі Європи. З нею межують дев'ять сусідніх держав: Данія на півночі, Голландія, Бельгія, Люксембург і Франція на заході, Швейцарія й Австрія на півдні, і Чеська Республіка і Польща на сході. Ще чіткіше вимальовується це центральне положення тепер, після відновлення єдності Німеччини 3 жовтня 1990 року. Федеративна Республіка Німеччини є більш ніж коли-небудь, вузловим центром між Сходом і Заходом, так само як і між Скандинавією і регіоном Середземномор`я. Будучи членом Європейського співтовариства і НАТО, Німеччина виконує роль сполучної ланки між державами Центральної і Східної Європи. Територія Німеччини складає 357 000 кв.км. Найбільша довжина з півночі на південь - 876 км, із заходу на схід - 640 км. Крайні точки кордонів: на півночі - селище Лист на острові Зильт, на сході - саксонське село Дешка, на півдні - баварське село Оберстдорф і на заході - селище Зельфкант (Північний Рейн-Вестфалія). Загальна довжина кордону - 3767 км.

З 16 федеральних земель 10 - "старих", що не перетерпіли змін: Північний Рейн-Вестфалія, Рейнланд-Пфальц, Саарланд (Саар), Гессен, Баден-Вюртемберг, Баварія, Нижня Саксонія, Шлезвиг-Гольштейн, Гамбург і Бремен (включаючи Бремерхафен, аванпорт Бремена, розташований у 56 км на північ від нього, вниз за течією ріки Везера).

На сході Німеччини ліквідовано існуючий в НДР адміністративний поділ на 15 округів, у тому числі Берлін (Східний), що діяв з 1952 року. Відновлено колишні 5 земель, (як продовження колишніх німецьких традицій федералізму): Меклнбург - передня Померанія (центр - Шверин), Брандебург (Потсдам), Саксония-Ангальт, (Магдебург), Саксонія (Дрезден) і Тюрінгія (Ерфурт). окремих випадках, однак, змінені їхня кордони: деякі адміністративні райони (крайси) і громади, виходячи з господарської й іншої доцільності, передані сусіднім землям (див. карту на стор. 14).

III. Політичний устрій

ФРН - країна з однією з найбільш розвинутих у сучасному світі систем парламентської демократії, що забезпечує громадянам широкі можливості волевиявлення і реалізації своїх демократичних прав, закріплених Конституцією. У країні реально забезпечений поділ законодавчої, виконавчої і судової влади. ФРН - федеративна держава, кожна з 16 земель якої має свою конституцію, парламент і уряд. Конституція федерації - основний закон ФРН - прийнятий 23 травня 1949 р. Голова держави - федеральний президент (з 1 липня 1994 р. - Роман Херцог). Федеральний президент представляє країну в міжнародних відносинах. Уся повнота влади належить федеральному канцлеру. Верховним законодавчим органом ФРН на рівні федерації є бундестаг (парламент), що обирається на 4 роки шляхом загальних прямих і таємних виборів. Половина депутатів обираються в округах по мажоритарній системі, а інші - по партійним спискам, що виставляються в кожній землі. У бундестазі можуть бути представлені партії, що набрали на виборах не менше 5 % голосів виборців по списках чи провідних 3-х депутатів по виборчих округах. Інтереси земель представляє бундесрат, що забезпечує для них можливість впливу на законодавчу і виконавчу владу. Кожна земля розташовує в бундесраті мінімум 3, але не більш 6 голосів (у залежності від чисельності населення).

Політичні партії і громадські організації: Християнсько-демократичний союз (ХДС) - утворений у 1945 р., більш 900 тис. членів, спирається на підтримку католицької церкви. Християнсько-соціальний союз (ХСС) - утворений у 1945 р., діє тільки на території Баварії, більш 130 тис. членів, по політичним цілям є споріднений з ХДС. Вільна демократична партія (Вдп) - ліберальна партія, створена в 1948 р., виражає інтереси середніх і дрібних підприємців, службовців, чиновників, інтелігенції, частини селянства і ремісників. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) - найчисленніша партія ФРН (близько 940 тис. членів), створена в 1969 р., має вплив на профспілки й у середовищі робітників. Партія "зелених" - створена в 1980 р. у результаті злиття організацій і груп, що виступили з позицією охорони навколишнього середовища (близько 40 тис. членів), її опора - молодь і студенти. Партія демократичного соціалізму (ПДС) - є наступницею Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЕПН), число членів більш 100 тис. чоловік. Націонал-демократична партія (НДП) - створена в 1964 р. шляхом об'єднання різних неонацистких угруповань, близько 6 тис. членів. Республіканська партія - утворена в 1983 р. із представників правого крила ХСС, програмні установки партії спираються на неофашисткую ідеологію, на чолі стоїть в минулому есесівець.

У Німеччині нараховується близько 700 молодіжних організацій, об`єднань і груп. Найбільшою і впливовішою профспілковою організацією є Об'єднання німецьких профспілок (ОНП). Створено в 1949 р. У його склад входять 16 галузевих профспілок, чисельність - 12 мільйонів чоловік.

IV. Населення

Після об'єднання двох німецьких держав населення країни збільшилося і склало в 1998 році 82,4 млн чоловік.

Для населення ФРН характерна виняткова однорідність його національного складу: майже 99 % постійних жителів країни - німці. Національні меншості складають всього 0,2 % населення країни. Це більш 30 тис. данців, близько 40 тис. циган, що мігрують по всій країні, і 80 тис. голландців. Перед війною в Німеччині, переважно в містах, жило близько 560 тис. євреїв. Після установлення фашистського режиму вони емігрували чи були винищені в концтаборах. Реемиграція була невеликою. Сама назва всього німецького народу - Teutsch, Deutsch - відбулося від назви племені тевтонів, що жили колись на півночі країни. По племені ж алеманнів, що жили в далекій давнині на півдні її, багато романських народів називають німців Allemands.

На початку 16 в. августинський чернець Мартін Лютер перевів на німецьку мову Біблію і ввів богослужіння німецькою мовою. За основу Лютер узяв найбільш розповсюджений у країні діалект, що склався в Саксонії. З цього часу існує єдина літературна німецька мова. Він відноситься до західногерманської групи індоєвропейських мов. Однак через тривалу феодальну роздробленість літературна мова не стала єдиною розмовною мовою німців. Є три групи діалектів: верхньонімецька, середньонімецька і нижньонімецька. Сильніше всього відрізняється від літературного нижньонімецький, так званий платдейч. Близький голландській і фламандській мовам. З часів реформації (16 ст.), склався розподіл німецьких земель на католицькі (південь і захід) і протестантські (північ і частково південно - захід). У цілому протестанти (лютерани) переважають: до них відноситься майже половина всього населення ФРН, католики ж складають 45 %. При цьому картина в різних районах дуже контрастна: у багатьох північних районах частка протестантів перевищує 80 %, а на сході Баварії ще різкіше домінують католики, що складають там до 90 % віруючого населення. Характерна перевага католиків у сільській місцевості, у дрібних громадах, тоді як у великих містах переважають протестанти.

До початку 60-х років у країні не відчувалося недостачі трудових ресурсів. Спочатку їх поповнювали потік переселенців. Однак у середині 60-х навіть при уповільненні темпів економічного росту стало помітно не вистачати робочих рук. У цей період починається вербування іноземних робітників.

Науково-технічна революція викликала істотний перерозподіл по галузях господарства. У промисловості і будівництві працювала половина всіх зайнятих. Частка ж їх у сільському господарстві помітно знизилася. Значно збільшилося число людей, що працюють у сфері обслуговування, у тому числі помітно виросло число державних службовців. Ріст промисловості і стрімке розростання сфери обслуговування сприяють усе більшій урбанізації. Близько 90 % населення живе в містах, причому понад 30 % - у великих містах і агломераціях. Але вже почався процес субурбанізації, ріст пригородів великих міст, що розповзаються, і агломерацій. Проблеми міст стали дуже гострими. Агломераційні країни відрізняються великою транспортною перевантаженістю, шумом і забрудненням навколишнього середовища - задимленістю, труднощами з постачанням населення чистої питної води, горами відходів і автомобільних цвинтарів. До транспортних і екологічних проблем додаються і соціальні: багато районів у ядрах агломерацій перетворюються в гетто для бідних шарів населення. Найбільші міста - Гамбург, Франкфурт, Штутгарт зайняли в країні перші місця по масштабах злочинності.

V. Економіка

1. Загальна характеристика

У соціально-економічному і політичному розвитку Німеччини важливу роль зіграли особливості її економіко- і політико-географічного положення. Великі вигоди забезпечує місцезнаходження в центрі Європи серед економічно високорозвинених держав на перетинанні транс'європейських магістралей широтного і меридиального напрямку. Одна з важливих переваг - приморське положення Німеччини і близькість до великих портових міст сусідніх країн (Роттердам, Антверпен і ін.).

Зручне економіко-географічне положення країни сприяло організації на її території численних центрів, де проводяться широко відомі ярмарки світового масштабу (Ганновер, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Лейпциг та ін.).

По обсягу ВНП (3049,7 млрд. марок у 1993 р.) і промислового виробництва ФРН займає 1-і місце в Західній Європі і 3-і місце у світі (після США і Японії). На частку ФРН приходиться близько 7,8% світового ВНП і 28% ВНП країн ЄС. З часу об'єднання Німеччини спостерігаються тенденції уповільнення темпів економічного розвитку, що порозумівається кризовою ситуацією в східних землях. У 1992 р. ВВП зріс на 1,9%, проти 3,1% у 1991 р. Загальний стан і тенденції розвитку на сході і заході країни різні. У нових федеральних землях виробляється всього 7,7% ВВН країни, більш 60% підприємств працює неповний робітник день. За останні роки в економіку колишньої НДР вкладено 600 млрд. марок. У нових землях інтенсивно проводиться приватизація колишньої держвласності. Незважаючи на труднощі, викликані об'єднанням Німеччини, економіка ФРН залишається в цілому стабільною. Високим рівнем розвитку відрізняються металургійна, хімічна, електротехнічна, машинобудівні галузі, будівельна промисловість. У 1995 р. вироблено 42,1 млрд. квт./г. електроенергії. Частка ядерної енергетики складає 11%. Основними енергоносіями є вугілля (33%), нафта, газ. Запаси родовищ кам'яного вугілля складають близько 20 млрд. т.

ФРН володіє високопродуктивним сільським господарством, на частку якого приходиться 15% ВНП (з урахуванням частки переробних галузей) і близько 5% зайнятих. Потреби населення в продуктах харчування покриваються за рахунок власного виробництва на 90%. Основною галуззю сільського господарства ФРН є тваринництво (67% загального обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції). Середній рівень споживання м'ясних продуктів 97 кг. на рік. Середня врожайність зернових у західних землях 62 ц/га, у східних землях - 53,5 ц/га.

Основу транспортної системи ФРН складають федеральні залізниці, що знаходяться у власності держави. Їхня довжина - 40,9 тис. Км., 16 тис. км. з них електрифіковані. Обсяг перевезень 103 млрд.т./км., автомобільний парк - 42,5 млн. машин, з них 35,5 - легкові; автодороги всіх класів - 221 тис. км., у тому числі швидкісні - 11 тис. км. торговий флот ФРН нараховує 1066 судів загальним тоннажем 5,68 млн.бр.-рег.т. Зовнішньоторговельний оборот ФРН у 1993 р. досяг 1227 млрд. марок (експорт - 627 млрд. марок, імпорт - 600 млрд.). Основними партнерами є країни ЄС, на їхню частку приходиться близько 51% обороту. Торгівля з Німеччиною найбільша питома вага в товарообігу СНД. Складає в експорті 13% і в імпорті 17,2%.

Туристська індустрія приносить ФРН солідний доход. У 1992 р. іноземці, що відвідали Німеччину, залишили в країні 17,44 млрд. марок.

Фінансове положення країни після об'єднання трохи погіршилося, хоча і залишається в цілому досить стабільним. Напружене положення в області фінансів викликало різке збільшення державних витрат, зв'язаних з необхідністю модернізації господарства колишньої НДР. У 1992 р. на ці цілі витрачене близько 150 млрд. марок. Внутрішній держ. борг ФРН у 1992 р. склав 45 млрд. марок. Дефіцит бюджету - 3% від вартості ВНП. Темпи росту інфляції в 1994 р. - 4,4% (у 1990 - 2,6%). Золоті резерви Федерального банку - 13 448 млрд. марок (1995 р.). німецька марка - друга за значенням резервна валюта світу. Її частка у валютних запасах усіх країн складає 19%. Середня зарплата склала 3950 марок, у східних землях - приблизно вдвічі менше.

2. Промисловість

Федеративна Республіка Німеччина - країна сучасної високорозвиненої індустрії. На фабриках і заводах працює її кожен другий житель, зайнятий у господарстві. Промисловість дає більше половини валового національного продукту, від неї залежить економічне становище країни. Заводи і фабрики є у ФРН усюди. Від і великі індустріальні скупчення, такі, як задимлений Рур чи гігантські верфи і нафтопереробні заводи Гамбургу, і нові підприємства електроніки і хімії в сільській місцевості, чи, як говорять у ФРН, "на зеленому лузі".

Символами нової промисловості Німеччини стають срібні корпуси атомних електростанцій, легкі конструкції заводів електроніки, лабіринти трубопроводів на майже безлюдних підприємствах нафтопереробки чи нафтохімії. В даний час основним фактором розвитку і "перетворювачем" стала науково - технічна революція. Вона виявляється в усьому: у ламанні промислової структури, в індустріалізації сільського господарства, у різкому збільшенні витрат на науку й освіту, у рості престижу і привабливості центрів науково - технічного прогресу. Але процес цей складний. Науково - технічна революція почалася у ФРН на 10-15 років пізніше, ніж у США. Пізній старт змушував монополії Західної Німеччини перебудовуватися швидше і дозволяв використовувати досвід інших країн.

До середини 60-х років розвиток індустрії можна було назвати "наукозберігаючими", витрати на науку й утворення були невеликі, набір експортної продукції залишалися більш-менш традиційним: верстати, електроустаткування, автомашини. Із середини 60-х розвиток індустрії став більш інтенсивним, відбуваються швидкі зміни в структурі промисловості й експорту.

Однак не всі області індустрії знаходилися "на хвилі"; енергійно розвивалися нові і новітні, багато старих переживали кризу і згорталися. У західній Німеччині 50-х років ще домінував вугільно - металургійний комплекс і важке машинобудування. Але за 1950-1970 р. у багато разів зросла нафтопереробка, хімічна промисловість, машинобудування, електротехніка. Були створені зовсім нові галузі - електроніка, авіаракетна, атомна техніка й атомна енергетика. Частка нових і новітніх галузей виросла майже вдвічі. Обличчя німецької індустрії визначає тепер нафтопереробка, електротехніка й автомобілебудування.

Від цих галузей залежить нині положення ФРН на зовнішніх ринках. На експорт йде більш 40 % автомобілів, 30 % хімікатів, більш 20 % виробів електроніки й електротехніки. По вивозу автомобілів і багатьох інших виробів ФРН займає перше місце у світі.

Науково - технічна революція підсилила концентрацію виробництва: виживали в конкурентній боротьбі лише найсильніші монополії. Кожен четвертий робітник і службовець зайнятий на підприємстві, що належить одній з 25 ведучих монополій ФРН. Чотири концерни - Тиссена, Геша, Круппа і "Зальцгіттер АГ" - контролюють нині 9/10 обороту чорної металургії. "Велика четвірка в автомобілебудуванні ("Фольксваген", "Даймлер - Бенц", "Опель" і "Форд") дає близько 9/10 автомашин. І так в усьому: 15 концернів універмагів контролюють 1/3 всього обороту торгівлі. Сім монополій харчової промисловості залишили своїм конкурентам на ринку "міні - частину", рівну 7 %.

Науково - технічна революція змінила багато чого в постачанні ФРН сировиною, а виходить, у розміщенні промисловості. Імпортні нафта і газ потіснили місцеве вугілля; замість місцевої руди з рудників Зігерланда чи "сусідньої" руди французької Латаринлгії почався масовий імпорт більш якісної заморської руди з Ліберії і Бразилії. Близькість до вугілля Руру раніш була чи ледве не найважливішим фактором розміщення виробництва. Сьогодні умови постачання паливом змінилися, вугілля вже не головний вид палива; уся територія країни пересічена нафтопроводами, ціни на мазут практично однакові скрізь. Для розвитку промисловості стала важливим близькість до шляхів доставки сировини і палива ззовні. Індустрія в останні роки рухалася до моря, назустріч потокам імпортної сировини, і в сільську місцевість - у пошуках найбільш дешевої робочої сили. На розміщення промисловості стало створення нових центрів науки й утворення, до яких тяжіють новітні галузі. Крім стародавніх університетів у Гамбурзі, Кельні, чи Мюнхені традиційних тихих університетських міст Геттінгена, Гейдельберга, Тюбінгена з'явилися нові центри утворення: Рурський університет у Бохумі, університет у Дюссельдорфі, Касселі, Констанці; виникло трохи науково - дослідницьких центрів - монополій.

Отже, окремі галузі господарства розвивалися нерівномірно; у результаті маються високорозвинені і райони, що бідують.

Велики змін перетерпіло паливно-енергетичне господарство. Якщо раніш паливною базою у ФРН слугувало вугілля, то в даний час понад половину всього палива, що переробляється, складає нафта. Більш ніж на 9/10 - це імпортна нафта з Алжиру, Саудівської Аравії, Лівії й інших країн. Вона надходить по нафтопроводах від Роттердама і Вильгельмхафена до Кельна і від середземноморських портів на південному заході і півдні ФРН. Власний видобуток складає всього 5 млн. тонн. Більш 70 % нафтопереробки контролюється американськими й англійськими монополіями. Старий центр нафтопереробки - Гамбург, а нові виникли у внутрішніх районах - Рейнсько-Рурському, південному заході й у Баварії. Однак потреби країни все рівно не задовольняються, тому частина нафтопродуктів ввозиться. Свої джерела газу у ФРН також невеликі - лише в районі Эсланда на північному заході. Колись газове господарство базувалося на кам'яному куті, але тепер відбувається його перебудова на природний газ, а це означає збільшення імпорту. Різко скоротилася у ФРН видобуток кам'яного вугілля. Вугільний концерн "Рурколе АГ", у руках якого майже весь видобуток у Руру, працює зі збитком. Досить стабільним залишається видобуток бурого вугілля. Буре вугілля має надійних споживачів - електростанції і брикетні фабрики, а головне, це найдешевший вид палива у ФРН. Основна частина його добувається в чотирьох кар'єрах Нижньорейнського (Кельнського) басейну. Видобуток ведеться відкритим способом і цілком механізований.

Кам'яне і буре вугілля - основа електроенергетики Рейнсько-Рурського району, на який приходиться біля половини всіх потужностей електростанцій. Лінії електропередач йдуть звідси в усі кінці країни. Тільки в Баварії працюють гідроелектростанції на альпійських ріках - Інні й інших притоках Дунаю. Перспективи електроенергетики - у будівництві атомних електростанцій. Атомна енергетика - типовий приклад галузі, створеної державою.

Складні в даний час проблеми чорної металургії. Її виробнича база перебудована: пануючим став киснево-конверторний спосіб плавки сталі. Виросло виробництво електросталі, йдуть роботи по прямому відновленню металу з руди. Однак розміщення металургійних заводів в основному в Руру і Саару при величезному імпорті руди стало маловигідним. Приморські заводи мають перевагу: вони можуть використовувати і дешеве американське вугілля. Рур одержує імпортну руду (зі Швеції, Бразилії, Ліберії і Канади) двома шляхами: головним - по Рейну, другим - по каналу Дортмунд - Емс. Ще складніше положення сухого району - Саару, що змушений використовувати лотарінгські руди. Третій район - Зальцгіттер базується на своїй руді. Але і він уже переключився на більш дешеву і якісну привізну. Єдиний великий приморський металургійний завод у ФРН - у Бремені, де до "Везерпорту", до його домен, підходять рудовози. З чорною металургією зв'язані старі, найбільше металомісткі галузі машинобудування. Виробництво устаткування для шахт, рудників, для самих же металургійних заводів зосереджене в Руру, тут же й у Баден-Вюртемберзі роблять верстати. У Зальцгіттері будують вагони, роблять устаткування для хімічних заводів.

Нові галузі машинобудування, такі як автомобілебудування, у меншому ступені залежать від центрів металургії. Автомобільною столицею ФРН називають Вольфсбург - невелике містечко на північному сході країни, де знаходиться головний завод концерну "Фольксвагенверк". Від гігантського заводу у Вольфсбурзі відділилося кілька філій - у Ганноверу, Брауншвейгу і Касселі. Спеціально для експорту за океан був побудований автоскладальний завод у Едмені. Інший гігант автомобілебудування - "Даймлер-Бенц" виник у 20-х роках у результаті злиття двох фірм. Головний завод концерну розміщається в Штутгарті, а кілька філій, що роблять і вантажні машини, - у його пригородах. Дві найбільші фірми автомобілебудування належать американському капіталу. "Форд" ще до війни обґрунтувався в Кельні, а "Дженерал моторс" цілком володіє фірмою "А. Опель" із заводами в Рюссельгеймі (у Франкфурті) і Бохумі. Автомобілебудування нині вже не процвітаюча галузь. Внутрішній ринок близький до насичення. Утримування автомобіля обходиться усе дорожче, сильно виросли ціни на бензин. До того ж, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках підсилилася конкуренція.

На одному з перших місць у світі знаходиться німецьке суднобудування. Воно випускає і великі танкери, і контейнеровози, і цілі рибальські флотилії, і так звані, рейнські суда для внутрішніх шляхів. Головні судноверфі розташовані в Гамбурзі і Кілеві.

Весь науково-технічний прогрес у промисловості, її переоснащення були б немислимі без розвитку електротехнічної промисловості, і зокрема, електроніки. Але ФРН помітно відстає від США по електроніці, а по радіоелектроніці поступається і Японії. Американський концерн ІБМ володіє найбільшим в Європі заводом електронно-обчислювальних машин у місті Майнці і домінує на західнонімецькому ринку, а японські радіоприймачі і телевізори успішно конкурують з німецькими усередині країни. Традиційні райони електротехнічної промисловості – південних захід і південь. Тут знаходяться штаб-квартири найбільших концернів - "Сіменс", "АЕГ - Телефункен" і "Бош", їх основні науково-промислові центри і головні підприємства. Великими центрами електротехніки й електроніки є Мюнхен, Нюрнберг, Эрланген. Франкфурт-на-Майне, Штутгарт. Радіотехнічний концерн "Грундінг" з основними підприємствами у великих баварських містах виніс свої філії в сільську місцевість, що зв'язано з використанням дешевої робочої сили, особливо жіночої.

Світову популярність має хімічна промисловість ФРН. У ній зайнятий кожен десятий робітник і службовець країни. В останні роки відбулася серйозна перебудова цієї галузі. Вона виражається в бурхливому розвитку хімії органічного синтезу, з переключення її з вугільної на нафтову і газову базу. Це забезпечує швидкий ріст і модернізацію всієї галузі; основою її експорту стали пластмаси, синтетичні волокна, фармацевтичні вироби. Зі старих традиційних галузей експортне значення має виробництво добрив, особливо калійних, по якому ФРН займає перше місце у світі. "Віссю" хімічної промисловості здавна був Рейн, де розміщувалися основні центри гігантського концерну "ИГ Фарбеніндустрі", ліквідованого після війни. Тепер "концерни-спадкоємці" зосередили у своїх руках хімічну промисловість трьох основних районів по Рейну - Рейнсько-Рурського, Рейнсько-Майнського і Людвігсхафена-Мангейма. Розвиток хімічного органічного синтезу мало змінив її географію: до всіх трьох головні центрів прокладені нафтопроводи від портів. Поблизу кожного з них виникли нафтопереробні заводи. Нафтопереробка була як би підведена під звичну раніше схему розміщення основних заводів. Це підсилило забруднення Рейну, збільшило масу відходів, що скидаються в ріку. Потреба хімічних концернів у великій кількості імпортної сировини, і насамперед у нафті, необхідність експортувати свою продукцію і, нарешті, забруднення ними Рейну змушує їх шукати нові варіанти розміщення. Найбільш вилучений від моря гігантський концерн Басф побудував трохи нових заводів у портах Нідерландів і Франції.

Легка промисловість ФРН помітно уступає важкій. ФРН змушена ввозити тканини і взуття у великій кількості. Продукція стародавніх текстильних районів і центрів навколо Руру (Крефельд, "Бергешис Ланд", Мюнстерланд) і на півдні (Аугсбург і північний схід Баварії) виявилися під тиском тканин "з реторти" - з хімічних. І насамперед синтетичних, волокон. Великий вплив робить і конкуренція імпортних тканин країн "Загального ринку". Взуттєва промисловість у значній мірі перейшла на штучну шкіру; ринок ФРН наводнює більш дешеве італійське взуття.

Добре відомі традиційні галузі країни - пивоварство і виноробство. У ФРН виробляється близько 4000 сортів пива; пивоварні заводики є в багатьох дрібних містах. ФРН тримає і світовий рекорд по споживанню пива - 150 літрів на душу населення в рік. Пивні погребки і зали - улюблене місце зустрічей і бесід. Однак третина пива йде на експорт. Рейнські і Мозильські виноградні вина відомі і за межами країни. Доліну Мозеля зі знаменитими виноградниками, називають "винною дорогою".

3. Сільське господарство

Розвиток сільського господарства ФРН у післявоєнний період характеризується переходом до індустріальних методів виробництва, підвищенням інтенсивності концентрації виробництва і капіталу, формуванням агропромислового комплексу. Ця галузь забезпечує високий рівень середнього споживання продовольства при відносно низькій частці витрат на нього в структурі витрат населення. Природні умови для сільського господарства сприятливі на більшій частині ФРН. Близько 1/3 її лежить на Північно-Німецькій низовині, майже 1/6 займають невисокі Середньонімецькі гори з м'якими формами рельєфу. Клімат ФРН - перехідний від океанічного до континентального - дозволяє скрізь вирощувати сільськогосподарські культури помірного поясу. Ґрунти в основному середньої родючості. Але на оброблюваних землях вони набагато краще природних через постійне внесення добрив. Індустріалізація аграрного виробництва особливо інтенсивно проводилася в 50-60-і роки, була підготовлена активною інвестиційною політикою і перетворила сільське господарство в дуже капіталомістку галузь економіки. Сільське господарство ФРН відрізняється високою насиченістю технікою. З початку 80-х років у сільському господарстві підсилюється дія інтенсивних факторів, що відбиває загальну тенденцію до переходу економіки до ресурсозбережуючого напрямку технічного прогресу.

Для аграрного ладу ФРН характерна перевага капіталістичної (грошової) оренди землі і капіталістичного землеволодіння. Однією з характерних рис розвитку сільського господарства ФРН в останні десятиліття є його концентрація, витиснення дрібного виробника.

У структурі сільського господарства ведуче місце належить тваринництву: на його частку приходиться близько 1/3 вартості продукції цієї галузі. ФРН має значне поголів'я свиней і великої рогатої худоби. Найбільші доходи дає молочне господарство, потім м'ясне. В усіх районах тваринництво сполучається з рослинництвом, що значною мірою обслуговує його. Рілля займає ледве більш 1/3 земельних угідь ФРН. Однак завдяки високій врожайності сільськогосподарських культур збори значні. Серед зернових виділяються пшениця (її збирають тепер утроє більше, ніж на початку 50-х рр.) і жито, а також ячмінь і овес, що використовуються як корми. Ячмінь йде на готування пива, особливо в Баварії (для цієї мети там вирощують також хміль). Майже скрізь вирощують картоплю, у багатьох районах - цукровий буряк, що зв'язана в сівозміні з пшеницею і ячменем. Незважаючи на значний розвиток, сільське господарство ФРН не цілком задовольняє потреби країни. Приходиться імпортувати частину пшениці і жирів, багато продовольчих товарів, велику частину вовни й іншої сировини. Агропромисловий комплекс займає важливе місце в західнонімецькій економіці: у ньому зосереджено 1/5 самодіяльного населення країни, причому аж до 80-х років йшов активний перелив трудових ресурсів із сільськогосподарської сфери в АПК. Державні органи беруть на себе рішення питань по зміні аграрної структури, кредитуванню і фінансуванню сільського господарства, регулюванню ринків сільськогосподарської продукції.

VII. Транспорт

ФРН відрізняється високим розвитком усіх видів транспорту. Країна тримає першість серед країн Європи по довжині автострад, по розвитку річкового транспорту; по густоті мережі залізниць (128 км. на 1000 кв. км.) вона уступає лише Бельгії. Усі види транспорту в основному сучасні по технічному рівні: автобани вважаються кращими в Європі, основні напрямки залізниць електрифіковані, річковий транспорт перебудований в останні роки, а ріки "каналізовані", у приморських містах будуються приморські порти. Країна покрилася густою мережею авіаційних ліній; аеропорт у Франкфурті-на-Майні уступає тільки Лондонському і Паризькому.

Особливо велику роль грає автомобіль у пасажирських перевезеннях. Мережа автострад доповнюється густою мережею гарних федеральних доріг. ФРН тримає сумний рекорд у Європі по транспортних жертвах. Але розширення мережі автострад вимагають нових мільярдних капіталовкладень.

Центральне положення країни в західній Європі обумовлює міжнародне значення багатьох шляхів, що проходять через її територію. В останні роки мережа залізниць усередині держави скорочується, зате збільшується частка електрифікованих доріг, швидкості руху ростуть. Залізниці, що належать державі, відносяться до збиткових підприємств. Основна причина цього - пільги на перевезення масових вантажів для великих монополій. Їх не може перекрити навіть велика дорожнеча пасажирських поїздок.

ФРН має розгалужену мережу річкових шляхів; вона складає 4400 км. Це Рейн із припливами Мозелем, Майном і Неккаром, Везер, нижній плин Ельби, і, нарешті, на півдні - Дунай. Річкова мережа доповнена каналами, поліпшена зарегулюванням деяких рік. "Каналізування" Неккара відкрило для річкового флоту Південь ФРН, "каналізування" Мозеля - прямий шлях у Францію. Річковий флот ФРН перебудований технічно: 9/10 судів самохідні чи штовхаючі буксирами.

Усі внутрішні шляхи (залізниці, автостради, трубопроводи) сконцентровані в долині Рейну - найважливішої транспортної вісі країни, що перетинає її з півдня на північ. Про масштаби роботи річкового флоту на цьому головному напрямку говорить той факт, що через Еммеріх, що розташовується на кордоні з Нідерландами, проходить за рік майже стільки ж вантажів, скільки приймають і відвантажують усі морські порти країни.

Для морського флоту ФРН, що обслуговує величезні зовнішні перевезення, характерний досить швидкий розвиток, а тому - гарна технічна оснащеність. Поступово міняються і порти. Вони повинні стати доступними для великих судів, зокрема, для супертанкерів, має достатні глибини, гарну систему зв'язку з хінтерландом. Однак на всім узбережжі ФРН, крім "нафтового" Вильгельмхафена, немає портів, здатних приймати суда водотоннажністю 100 млн. т. Головні порти країни - Гамбург, вантажообіг якого понад 50 млн. т., і Бремен - Бремерхафен, що має вантажообіг близько 26 млн. т., - лежать в естуаріях рік Ельби і Везера. Вони здатні приймати лише суда малого тоннажу. Зараз ведуться поглиблені роботи, побудований канал "Північ-Південь", що зв'язує Гамбурзький порт із системою внутрішніх водяних шляхів, створені спеціальні причали для контейнерних вантажів.

VIII. Екологічні проблеми

З великих європейських країн ФРН найгустозаселеніша, найурбанізованіша і найіндустріальніша. Тому ясно, що тиск на навколишнє середовище тут максимальний, а вузол екологічних проблем складніший, ніж в інших країнах. Одні автостради і місця паркування ("бетонована земля") займають велику площу, чи уся забудована житловими будинками (близько 4 тис. км - тільки в "старих землях").

Населення ФРН відноситься до "золотого мільярда" високорозвинених країн, і середній німець споживає незрівнянно більше, ніж житель країн, що розвиваються: енергії в 20 разів більше індуса, сталі в 100 разів більше філіпинця, алюмінію в 15 разів більше жителя Аргентини. І все це на дуже обмеженій території.

На цій порівняно невеликій площі зосереджений винятково могутній і концентрований потенціал найзабруднюючих галузей: вуглевидобутку, чорної металургії, великій хімії. На території ФРН 19 діючих АЕС. У містах вихлопні гази автотранспорту дають більший відсоток усього забруднення.

Не дивно те, що ФРН була однією із найзабрудненіших країн світу в 60 - 70х рр. Рейн називали "стічною канавою Європи", а кислотні дощі зробили хворими близько 40% лісів країни. У НДР положення було ще складніше - більше 70% енергії тут вироблялося з бурого вугілля - найбруднішого виду палива.

У 1994 році провели ретельне дослідження 105 міст країни по найважливіших екологічних показниках (повітря, вода, шум, ризик для здоров'я людей). Останні місця по сумі показників зайняли великі міста: Штутгарт - 78-те, Берлін - 79-те, Мангейм - 80-те, Кельн - 84-те, Дюссельдорф-97-те. Найбільша пляма забруднених міст проглядається на карті в Рейнсько-Рурському районі. А лідирувало по чистоті навколишнього середовища маленьке містечко на південному заході ФРН у красивому лісистому гірському масиві Шварцвальд.

Але до 90-их рр. багато чого змінилося на краще. Під тиском "зелених" були прийняті дуже серйозні міри для екологічного оздоровлення країни.

На охорону навколишнього середовища витрачаються величезні кошти - 40 млрд. марок у рік. По частці у ВСП це дорівнює 1,75%, набагато більше, ніж у США (1,3%) чи в "зразковій" Японії (не набагато більше 1%).

У 1986р., відразу після чорнобильської катастрофи, було створене Міністерство навколишнього середовища.

Найбільші монопольні індустрії ("Байер" і ін.) налагодили масове виробництво очисного устаткування, і ця сфера стала найдинамічнішою у всій індустрії ФРН (тут зайнято більш 600 тис. чоловік; а в 2000 році буде приблизно 1 млн. чоловік).

ФРН стала найбільшим у світі експортером очисного устаткування - її частка досягла 21% (США - 16%, Японія - 13%).

Витрати принесли свої плоди: очистився Рейн - у ньому можна ловити рибу, перестав нависати смог над вугільно-металургійним Руром, чистіше стало повітря в інших містах. По деяких важливих показниках ФРН стала лідером - так, по вторинному використанню сировини вона досягла рекордних результатів.

Іноземцю можуть показатися надмірними екологічні "строгості" повсякденного життя німців - так, склотару вони строго скидають у кілька контейнерів: зелені пляшки - в один особливий, світлі в інший і т.д., і до цього вже звикли усі.

ФРН ставить перед собою задачу не утриматися на досягнутому рівні, а поліпшити справу в найближчі роки. Так, до 2005 року передбачається зменшити викиди з 32% на 20% відносно 1987 року, і в енергетиці це уже відбувається. А це внесок в оздоровлення всієї екологічної обстановки в Центральній і Східній Європі. Адже "експортне" забруднення з ФРН доходить навіть до Білорусії, України, Росії.

IX. ФРН у новому сторіччі

У зв'язку з економічним і сприятливим географічним розташуванням у центрі Європи, Німеччина є однією із найдинамічніших по розвитку серед Європейських держав, що дозволяє відігравати основну роль у Європейському Співтоваристві. Незважаючи на те, що останнім часом спостерігається витиснення Німеччини новими індустріальними країнами південно-східної Азії і Японією, швидше за все й у 21 столітті Німеччина збереже лідируючі позиції на світовому ринку, як визнаний постачальник високоякісної продукції.

Список використаної літератури:

1. "ФРН після об'єднання", - С.Б. Лаврів

2. "Об'єднана Німеччина: політико-, экономіко- і соціально-географічні аспекти", -С.Н. Раковський

3. "Економічна географія", - И.А. Родіонова, Т.М. Бунакова, М. 2001

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений22:31:20 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:03:19 24 ноября 2015
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
14:07:57 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: ФРН рубежі століть

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150201)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru