Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови

Название: Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: курсовая работа Добавлен 22:04:35 05 марта 2011 Похожие работы
Просмотров: 13458 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

ВСТУП

Проблематика перекладу німецьких фразеологічних одиниць у сучасному перекладознавстві посідає одне з провідних місць. На цей час існує безліч матеріалів, присвячених вивченню німецьких фразеологізмів, у яких викладені можливі способи їхнього перекладу. Але все ж таки мало уваги приділяється перекладу фразеологізмів, запозичених із художньо-літературних джерел різних країн світу. Тому практична частина цієї роботи містить приклади перекладацьких трансформацій німецьких фразеологізмів у працях різних письменників, шляхом використання різних методів та підходів при перекладі, що викладені у теоретичній частині роботи.

Актуальність дослідження полягає у необхідності поглиблювати розширювати знання в галузі дослідження фразеології та перекладу німецьких фразеологізмів українською мовою.

Мета та завдання дослідження; розглянути способи перекладу фразеологічних одиниць, показати на прикладах , з'ясувати доречність використання того чи іншого еквівалента, віднайти у художньому тексті (романі Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" фразеологізми, з перекладом яких можуть виникнути труднощі, з'ясувати їхнє походження, дати їм правильний переклад (тлумачення).

Метою цієї роботи, а властиво її практичної частини, є дослідження та переклад фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, запозичених з художньо-літературних джерел. Цей аспект вивчення фразеології має особливе значення, тому що велика частина фразеологізмів запозичена з художньої літератури як німецької, так і інших мов, і деякі фразеологічні одиниці зберегли свою первісну іншомовну форму. Запозичення є одним з основних джерел поповнення німецької фразеології. Особливо численні запозичення з німецької літератури. Є окремі запозичення з літератури латинської, грецької, французької, іспанської, італійської й інших мов.

Об'єкт дослідження; текст роману Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" та його український транслят Любчука та російський Любімова.

Предметом аналізу; цієї роботи є перекладацькі трансформації фразеологізмів німецьких.

Матеріал дослідження, представлений у цій роботі, ґрунтується на дослідженні етимологічних словників, німецько-російських та німецько - українських фразеологічних словників, зазначених у бібліографії.

Методологія та методи дослідження; порівняльний метод, метод функціонального аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів та висновків: вперше у такому обсязі зібрано найбільш вживані фразеологічні одиниці з художніх творів письменників різних країн світу.

Теоретична значущість та практична цінність роботи; результати дослідження можуть бути використані на заняттях з практики художнього перекладу та при вивченні фразеології як науки.

У роботі дається спроба представити свій погляд на запозичені фразеологічні одиниці сучасної німецької мови, наведено приклади на кожний досліджуваний вид запозичення.

У цій роботі розглядаються способи перекладу в основному стійких образних словосполучень і прислів'їв з німецької мови на українську, використані в «Німецько-російському фразеологічному словнику» А.Е. Биновича, А.Н. Гришина, збірника "Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові" В.І. Гаврися , "Фразеологічного словника німецької мови" Л.С. Осовецької та 1000 idiomatischeRedensartenvonD. SchulzundH. Griesbach.

В окремих випадках, на додаток до прикладів, поданих у словнику, залучаються й нові приклади.

фразеологізм переклад німецька мова


РОЗДІЛ 1. Фразеологія як об'єкт лінгвістичного дослідження

1.1 Предмет і завдання фразеології

Фразеологія як одна з молодих галузей мовознавства привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників. За останні роки у вітчизняній та зарубіжній лінгвістичній науці натрапляємо на низку праць , у який розглядається широке коло питань німецької та української фразеології.

Фразеологія (греч. phrasis - "вислів", logos - "вчення") - розділ; мовознавства, який вивчає стійкі сполучення в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких сполучень у мові в цілому, у мові того або іншого письменника, у мові окремого художнього твору тощо.

До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї або іншої мови. Важливими аспектами дослідження цієї науки є: стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології й семантична структура фразеологічних одиниць, їхнє походження й основні функції. Особливо складною галуззю фразеології є переклад фразеологічних одиниць, що вимагає чималого досвіду в сфері дослідження цієї дисципліни.

Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їхнього вивчення, класифікації й фразеографії - опису в словниках. Фразеологія користується різними методами дослідження, наприклад компонентним аналізом значення. На базі існуючих у мовознавстві методів дослідження розробляються «власне фразеологічні прийоми аналізу й опису» [15:49]:

1) метод ідентифікації - встановлення тотожностей слів і синтаксичних конструкцій, які утворюють фразеологізми, з їхніми вільними аналогами;

2) метод аплікації, що є різновидом методу ідентифікації, метод обмежений у виборі змінних, що встановлює відмінні структурно-семантичні організації фразеологізму від сполучень, утворених відповідно до регулярних закономірностей вибору й комбінації тощо. Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів і методів їхнього дослідження.

Предметом історії фразеології є вивчення первинних, вихідних форм і значень фразеологізмів, визначення їхніх джерел за всіма доступними пам'ятниками, виявлення сфер їхнього вживання в різні епохи існування мови, а також встановлення обсягу фразеологічного складу і його системної впорядкованості в ту або іншу історичну епоху розвитку мови.

1.2 Типи фразеологізмів з погляду семантичної стійкості (злиття) їхніх компонентів

Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного злиття їхніх компонентів належить академікові В.В. Виноградову [45]. Як відомо, фразеологізми виникають із вільного сполучення слів, яке вживається у переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильне в них переносне значення, В.В.Виноградов і ділить їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення» [45:89]. Розглянемо ці типи фразеологічних одиниць у сучасній англійській мові.

1.2.1 Фразеологічні зрощення

Фразеологічні зрощення - це абсолютно неподільні, нерозкладні стійкі сполучення, загальне значення яких не залежить від значення складових їхніх слів. Вони виникли на базі переносних значень їхніх компонентів, але згодом ці переносні значення стали незрозумілі з погляду сучасної мови. «Образність фразеологічних зрощень розкривається тільки історично» [26:35].

Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами (від гр. «самобутній зворот»), під яким розуміють фразеологізми з повною втратою внутрішньої форми. Пояснити, як складалося значення ідіом, - складна етимологічна проблема.

Ідіоми можна дослівно перекласти на іншу мову до ідіоми в іншій мові можна лише відшукати ідіому-відповідник, якщо така є, або перекласти ії одним словом чи вільним словосполученням.

Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачений зв'язок між прямим і переносним значеннями, переносне для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.

Фразеологічні зрощення володіють рядом характерних ознак:

1) у їхній склад можуть входити так звані некротизми - слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з погляду сучасної мови;

2) до складу зрощень можуть входити архаїзми;

3) вони синтаксично нерозкладні;

4) у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;

5) вони характеризуються непроникністю - не допускають у свій склад додаткових слів.

Втрачаючи своє самостійне лексичне значення, «...слова, що входять у структуру фразеологічного зрощення, перетворюються в компоненти складної лексичної одиниці, що за значенням наближається до окремого слова» [41:73].

1.2.2 Фразеологічні єдності

Фразеологічні єдності виникають на основі семантичного переосмислення або здвигу змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення здійснюється не в результаті змінений значення окремих компонентів, а зміна значення усього комплексу «немов накладання на нього свіжого семантичного або експресивного шару»1).У фразеологічній єдності поглинається

й втрачається індивідуальний смисл слів-компонентів. Цьому разряду фразеології відповідає семантична єдність, або семантична цілісність. При всьому цьому значення цілого зв'язано з розумінням «образного стержня фрази»2), відчутним переносом значення, що і складає «внутрішню форму» 2) або образну вмотивованість фразеологічної єдності. Наприклад: j-mdenKopfwaschen «намилити будь-кому шию (голову)»; j-naufsEisfahren «влаштувати підлість кому-небудь».

З «діалектикою фразосполучення» зв'язані вторинні семантичні процеси, які можуть зазнавати слова-компоненти фразеологічних єдностей в тому числі фразеологічні єдності. Паралельно з утворенням фразеологічної єдності, який входить у склад слів можуть виникати нові значення, по-перше, «потенційний», немов «поглинені сумарним значенням складного номінативного цілого, але здібні актуалізувати, виділити, набувати здібності окремого відтворення» .

Образна мотивованність фразеологічної єдності може з плином часу збліднути та ослабнути до повної демотивації. Це, як правило, має місце у тих випадках, коли фразеологічна єдність виникає на переосмисленні таких змінних словосполучень, які були початковим значенням конкретних традицій німецького народу й вийшли з плином часу з використанням, наприклад: etwas (viel) aufdemKerbholz «мати немало гріхів на совісті» (букв: «мати багато відміток на бирці» — сходить до прийнятого в давнину способу помічати борги).

Однак демотивація фразеологічної єдності не впливає ні на його експресивність, ні на його функціонально-стилістичну приналежність.

Значення подібних одиниць, виникаючи на основі переосмислення змінного словосполучення, володіє абсолютною експресивністю, тобто воно експресивно не залежно від контексту. Воно існує в зв'язку з даним матеріальним складом фразеологізму також і в тому випадку, коли поступово послаблює і затемнює той образний стержень, який слугував основою мотивованості фразеологічної єдності. Отже, звуковий склад демотивованих фразеологічних єдностей (ідіом) сприймається носієм мови як певний словесний комплекс, який має традиційне закріплене значення, експресивність та функціонально-стилістичну приналежність.

1.2.3 Фразеологічні сполучення

Фразеологічні сполучення виникають в результаті одиничного сцеплення одного семантичного перетвореного компонента. Для семантики подібних фразеологічних одиниць характерна аналітичність та збереження семантичної окремості компонентів. Наприклад: blinderPassagier «безбілетний пасажир», einblutigerAnfänger «цілковитий новачок».

Число фразеологічних сполучень дуже мале, тобто одинична сполученість одного з компонентів з переносним значенням не є типовою у системі німецької фразеології. Як правило, переносне значення слова утворює серійну сполученість з словами той чи іншої семантичної групи. Пор. сполученість прикметника blind(=maßlos ): Hass, Zorn, Wut, Gier, Leidenschaft. Або сполученість того ж прикметника blind з другими переносними значеннями (=angelaufen, trübe, undurchsichtig): Fensterscheiben, Spiegel, Politur.

1.2.4 Фразеологічні вирази

Фразеологічними виразами називаються одиниці, які по своїй граматичній структурі є предикативними поєднаннями слів і речень. За комунікативною значущістю тут розрізняються такі різновиди:

1 Загальновживані прислів'я:

VieleKöcheverderbendenBrie. - У семи няньок дитина без ока.

2 Приказки типу:


DaliegtderHundbegraben. - Ось де собака заритий.

3 Стійкі і відтворні вигуку і модальні вирази:Dashabeichgern! - ні, як вам це подобається?,

jetzt ist der Ofen aus! - далі нікуди!

Деякі з таких стійких вигуків і модальних виразів мають еліптичну форму, наприклад: Ja, Kuchen! - ну, це вже зась!

Склад 1-ї і 2-ї груп фразеологічних виразів може бути доповнений одиницями, висхідними по своєму походженню до античної літератури і міфології, Біблії, художньої літератури і публіцистики, наприклад: Der Wьrfel ist gefallen! (слова, що приписуються Юлію Цезарю); Auge um Auge, Zahn um Zahn (Біблія); Das also war des Pudels Kern (Гете).

Ці вирази фразеологізмів традиційно позначаються як «крилаті слова» (geflügelte Worte) і виділяються у всіх класифікаціях в особливу групу. Проте для синхронного опису фразеологічної системи і функціонування фразеологічних виразів в цій системі розгляд цих фразеологізмів як особливої групи неправомірно, оскільки в структурному і семантичному відношенні вони не відрізняються від інших фразеологічних виразів.

Всі приведені вище розряди фразеологічних виразів показують дві основні властивості фразеологічності: вони мають одиничну сполучуваність компонентного складу і специфічний різновид семантичного перетворення. Так, для прислів'їв характерний дидактичний сенс, який виражається через переосмислення відповідного образу, наприклад: VieleKöcheverderbendenBrie, NeueBesenkehrengut.

Докладний аналіз мовних критеріїв приналежності фразеологічних виразів до фразеологічного фонду мови повинен скласти предмет спеціального дослідження, тим паче, що віднесення цих одиниць до фразеології продовжує залишатися дискусійним. В даний час вже з'являються роботи, в яких робиться спроба заповнити цей пропуск в дослідженні німецької фразеології.

Висновки до розділу 1

Фразеологія (грец. phrasis - "вираз", logos - "вчення") - розділ мовознавства, що вивчає стійкі поєднання в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких поєднань в мові в цілому, в мові того або іншого письменника, в мові окремого художнього твору тощо.

Розвиток фразеології як лінгвістичної науки за останній час поставило перед дослідниками вельми складну проблему - взаємовідношення одиниці фразеологізму із словом. У сучасному мовознавстві існують різні точки зору відносно самої постановки цього питання. Одні вважають фразеологічні одиниці еквівалентами слів, інші указують на їх співвідносність із словом, заміну теорії еквівалентності на теорію співвіднесеного поєднання фразеологізму із словом.

Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного зрощення їх компонентів належить академіку В.В. Виноградову. Як відомо, фразеологізми виникають з вільного поєднання слів, яке уживається в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і поєднання стає стійким.

Фонд фразеологізму мови можна представити у вигляді семантичної структури, що має своє ядро і периферію. Ядром структури є фразеологічна одиниця, компоненти яких повністю втратили своє значення під впливом один одного. В. В. Виноградов називає такі одиниці фразеологічні зрощення; у англістиці більш прийнятний термін, запропонований H. H. Амосової, — ідіоми (mare'snest — nonsence; spillthebeans — revealasecret).

Фразеологічні зрощення, або ідіоми - це абсолютно неподільні, нерозкладні стійкі поєднання, загальне значення яких не залежить від значення складових їх слів. Фразеологічні зрощення виникли на базі переносних значень їх компонентів, але згодом ці переносні значення сталі незрозумілі з погляду сучасної мови.

Фразеологічні єдності - це такі стійкі поєднання слів, в яких за наявності загального переносного значення виразно зберігаються ознаки семантичної нарізності компонентів.

Передача на англійську мову фразеологічних одиниць - дуже важке завдання. Завдяки своєму семантичному багатству, образності, лаконічності і яскравості фразеологія грає в мові дуже важливу роль . Вона додає мові виразності і оригінальності. Особливо широко фразеологізми використовуються в усній мові, в художній і політичній літературі.

При перекладі фразеологізму перекладачеві треба передати його зміст і відобразити його образність, знайшовши аналогічний вираз в німецькій мові і не випустивши при цьому з уваги стилістичну функцію фразеологізму. За відсутності в німецькій мові ідентичного образу перекладач вимушений вдаватися до пошуку «приблизної відповідності».


РОЗДІЛ 2. Переклад фразеологічних одиниць

Відтворення фразеологічних одиниць німецькою мовою - дуже важке завдання. «Завдяки своєму семантичному багатству, образності, лаконічності і яскравості фразеологія відіграє в мові дуже важливу роль» [11:19]. Вона надає мовленню виразності та оригінальності. Переклад фразеологічних одиниць, особливо образних, становить значні труднощі. Це пояснюється тим, що багато з них є яскравими, емоційно насиченими зворотами, що належать до певного мовного стилю і часто носять яскраво виражений національний характер. При перекладі стійких сполучень слів варто також враховувати особливості контексту, у якому вони вживаються. Багатьом німецьким фразеологічним одиницям характерні багатозначність і стилістична різноплановість, що ускладнює їх переклад на інші мови. Особливо широко фразеологізми використовуються в усному мовленні, в художній і політичній літературі.

При перекладі фразеологізму перекладачеві необхідно передати його зміст і відобразити його образність, знайшовши аналогічний вислів в німецькій мові й не випустивши при цьому з виду стилістичну функцію фразеологізму. При відсутності в німецькій мові ідентичного образу перекладач змушений вдаватися до пошуку «приблизної відповідності» [14:51]. З перекладацької точки зору німецькі фразеологічні одиниці діляться на дві групи:

1) фразеологічні одиниці, що мають еквіваленти в українській мові;

2) безеквівалентні фразеологічні одиниці.

2.1 Фразеологічні еквіваленти

Фразеологічні еквіваленти можуть бути двох типів:

1) Постійна рівнозначна відповідність, що є єдино можливим перекладом і не залежить від контексту.

Оскільки будь-яка рівнозначна відповідність є еквівалентом, то доцільніше зазначений вище тип перекладу називати моноеквівалентом. Ці відповідності можуть виникати в результаті дослівного перекладу англійських фразеологізмів, наприклад:

time is money - «час - це гроші».

2) 3 іншого боку, можлива наявність у українській мові двох або більше еквівалентів німецької фразеологічної одиниці, з яких для перекладу даного тексту обирається найкращий або будь-який, якщо вони обоє або всі рівноцінні. Такі еквіваленти можна назвати вибірковими. Крім зазначеного розподілу, еквіваленти можна класифікувати наступним чином:

Повні еквіваленти - це українські еквіваленти, які здебільшого є мо-ноеквівалентами німецьких фразеологізмів, що збігаються з ними за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичним забарвленням та граматичною структурою. Число подібних відповідностей невелике; до цієї групи відносяться фразеологізми інтернаціонального характеру, основані на міфологічних переказах, біблійних легендах та історичних фактах:

Augenasstallen- «авгієві стайні».

Переклад стійких сполучень слів за допомогою повних або неповних еквівалентів, який можна назвати фразеологічним перекладом, не становить значних труднощів і не є творчим перекладом.

2.1.1 Калькування або дослівний переклад фразеологізмів при наявності повного або часткового еквівалента

Калькування (від фр. calque«копія» ) - копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.

Стійкі сполучення слів іноді доводиться перекладати дослівно, незважаючи на наявність повного або часткового еквівалента. Дослівний переклад особливо важливий, коли образ, який міститься у фразеологізмі, необхідний для розуміння тексту, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Дослівний переклад часто застосовується при наявності розширеної метафори, фразеологічних синонімів, гри слів і каламбурах.

Перекладач українською мовою Н.В. Любчук використовує калькування при перекладі : „ Wie, umeinenPunktunterdiesenunverrückbarenEntschlußzu setzen, wie das Amen in der Kirche, halt plötzlich ein Schuß durch den Wald"(c.l88). «І неначе крапка, поставлена безповоротним рішенням, неначе Амінь в церкві, по лісу густою луною раптом покотився постріл».

EinblauerBrief (Fallada, s.79) - лист неприємного змісту. Н.В.Любчук перекладає як «лист про звільнення зі служби».УоnStadtzuStadt постійний рух.

Калькування дає можливість донести до українського читача живий образ німецького фразеологізму, що неможливо при використанні вільного необразного словосполучення, що є українським поясненням значення німецького фразеологізму.

2.1.2 Буквалізм

Калькування принципово відрізняється від буквалізму. Калькування - виправданий дослівний переклад, буквалізм же - дослівний переклад, що спотворює зміст перекладного виразу або рабськи копіює конструкції чужої мови та є по суті насильством над тією мовою, на яку робиться переклад.

Укладачі чомусь взяли за необхідне перекладати дослівно кожен німецький фразеологізм. Поряд з дослівним перекладом часто дається український еквівалент. У цілому корисну книжку псують численні буквалізми. їх, щоправда, менше, ніж у першому виданні, але все-таки й у третьому виданні вони залишилися.

В книжці можна знайти буквалізми наступних типів:

1) перекручування змісту німецького прислів'я із - за його буквального перекладу, тобто семантичний буквалізм. Правильнийукраїнський еквівалент не дається;

2) у перекрученому вигляді наводиться український еквівалент, що викликається бажанням будь-що перекласти буквально. Це

веде до лексичних і граматичних буквалізмів;

3) поряд з правильним українським еквівалентом дається безглуздий буквальний переклад.

2.1.3 «Обертональні» переклади

Велике місце в «Німецькo-українських фразеологічних словниках» займають переклади, які ми називаємо «обертональними».

«Обертональні» переклади - це свого роду оказіональний еквівалент, який використовується для перекладу фразеологізму тільки у даному контексті. Тому «обертональний» переклад дається в перекладі цитати, а не даного фразеологізму. Варто враховувати, що окказіональність даного еквівалента визначається виключно особливостями контексту та що в іншому контексті аналогічний переклад може й не бути «обертональним», а повним або частковим еквівалентом. Знаходження «обертонального перекладу», на відміну від використання готового еквівалента - творчий процес.

Використання вибіркових еквівалентів дає можливість перекладачеві не тільки вибирати оптимальний варіант, але й вносити розмаїття у переклад того самого фразеологізму, що неодноразово вживається автором у тому самому добутку.

2.2 Переклад безеквівалентної фразеології

Багато німецьких фразеологічних одиниць не мають еквівалентів в українській мові. Це в першу чергу стосується фразеологізмів, що позначають неіснуючі у нас реалії. При перекладі подібних фразеологізмів з рекомендацією, даною у «Посібнику з перекладу з німецької мови на українську», при перекладі образних фразеологічних одиниць будь-якого типу ніколи не використовувати українські фразеологізми, що містять специфічні національні реалії.

Іноді у якості відмінної ознаки фразеологізмів виступає частотність вживання в мовленні того або іншого ідіоматичного вислову, при порушенні якої вживана фразеологія може надавати мовленню мовця незвичайного або навіть старомодного характеру. Про це перекладачеві варто завжди пам'ятати.

При перекладі ФО перекладач повинен вміти встановити, чи має він справу зі змінним або сталим словосполученням. Для цього необхідно мати великий «рецептивний запас фразеологізмів» [40:15]. Варто мати на увазі, що словосполученням, так само як і словам, властиві багатозначність і омонімія, причому одне із значень може бути фразеологічним і один з омонімів - фразеологізмом.

Але теоретично можливий контекст, у якому це словосполучення вжите як змінне. Фразеологізм може іноді відрізнятися від змінного словосполучення лише артиклем, який у даному випадку є формальною диференціюючою ознакою.

Добре рецептивне знання фразеології необхідне й для того, щоб розрізняти узуальні та оказіональні фразеологізми, а також для того, щоб уміти відновити фразеологізми, які зазнали «авторської трансформації» [8:74-78], і передати при перекладі ефект, який нею досягається. До числа авторських перетворень, у результаті яких підкреслюється асоціативне значення фразеологізмів (яке майже не сприймається інакше), відносяться, зокрема, наступні стилістичні прийоми:

1 Введення у фразеологічний зворот нових компонентів, семантично співвіднесених із прямим значенням, тобто зі значенням вихідного змінного словосполучення.

2 Відновлення лексико-граматичного складу фразеологізму в результаті заміни окремих його компонентів іншими словами. Відбувається своєріднадеформація фразеологічного звороту, текст якого легко відновлюється.

3 Розщеплення фразеологізму й використання його компонента(або компонентів) у складі змінного словосполучення. Окремий компонент(або компоненти) у цьому випадку є носієм асоціативного значення всієї фразеологічної одиниці, на якому будується весь зміст висловлювання. Повна форма фразеологізму ніби проходить іншою стороною, але без її відновлення розуміння неможливе.

Висновки до розділу 2

Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з німецької на українську перекладач повинен вміти користуватися різними «видами перекладу» [8:80]:

1 Еквівалент, тобто наявний в українській мові адекватний фразеологічний зворот, що збігається з німецьким зворотом за змістом, і по образній основі.

2 Аналог, тобто такий український стійкий зворот, що за значенням адекватний німецькому, але по образній основі відрізняється від нього повністю або частково.

3 Описовий переклад, тобто переклад шляхом передачі змісту німецького звороту вільним словосполученням. Описовий переклад застосовується тоді, коли в українській мові відсутні еквіваленти й аналоги.

4 Антонімічний переклад, тобто передача негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки.

5 Калькування. Метод калькування застосовується в тих випадках,коли перекладач хоче виділити образну основу фразеологізму, або коли німецький зворот не може бути перекладений за допомогою інших видів перекладу.

6 Комбінований переклад. У тих випадках, коли український аналог не повністю передає значення німецького фразеологізму або ж має інший специфічний колорит місця й часу, дається калькований переклад, а потім іде описовий переклад та український аналог для порівняння.

Допускаючи повне або часткове калькування в окремих випадках, перекладач виключає будь-яку можливість використання буквалізмів, тобто невиправданих дослівних перекладів, що спотворюють зміст німецьких фразеологізмів або не відповідають нормам сучасної української мови.

Фразеологічні одиниці широко використовуються в літературі всіх стилів, грамотний перекладач не повинен допускати неточностей у перекладі того або іншого фразеологізму. Без знання фразеології неможливо оцінити яскравість і виразність мовлення, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді просто й зміст усього висловлювання.


РОЗДІЛ 3. Семантика фразеологічних одиниць

Специфіка фразеологічного значення стоїть у даний час в центрі фразеологічної проблематики. Чи є це значення лише різновидом лексичного або воно є особливим видом, для якого потрібне особливе термінологічне позначення, належить вирішити теорії фразеології в майбутньому. Для фразеографії істотними є деякі попередні міркування, висловлені фразеологами вже в даний час.

Так, представляється вірним положення, сформульоване на основі аналізу німецької фразеології, що одиниці фразеології і лексики як двосторонні лінгвістичні знаки протиставили:

а) по зовнішній (матеріальній) стороні: роздільно оформленість - цільнооформленість;

б) по внутрішній (семантичній) стороні: фразеологічне значення - лексичне значення.

Якщо в спеціальній літературі зроблені вже цікаві і цінні спостереження над зіставленням значення слова і фразеологізму, де лексичне значення слова припускає розгляд семантичної структури останнього зі всіма вхідними в неї лексико - семантичними варіантами, то в плані з'ясування специфіки фразеологічного значення, повинна бути розглянута спеціально лексична семантика вторинної освіти, тобто переносне значення слова в зіставленні із значенням фразеологічної одиниці.

Якщо представити значення знаків вторинної освіти у вигляді набору семантичних компонентів, то як в слові, так і у фразеологізмі будуть присутні, в якості обов'язкових, денотативний, сигніфікативний і конототивний компоненти. Наявність конотації - необхідна складова частина значення будь-якого мовного знаку вторинної освіти.

Проте як спосіб освіти, так і матеріальне втілення конотації в слові і фразеологізмі неоднакові. Якщо в слові семантичне зрушення створюється унаслідок зміни денотата, то у фразеологізмі це - повна метафоризація змінного словосполучення або часткова, залежно від типу фразеологізму. Та обставина, що у фразеологізмі семантичне зрушення зачіпає словосполучення (фразеологічні єдності) або предикативні поєднання (фразеологічні вирази), створює образну мотивованість значення, фразеологічний образ, який утворює семантику широкого плану, що володіє здатністю ситуативної конкретизації в тексті. Конототивний компонент значення фразеологізму, на відміну від аналогічного компоненту лексичної одиниці вторинної освіти, володіє потенційною здібністю до збільшення експресивного потенціалу через модифікацію компонентного складу.

Специфіка фразеологічного значення полягає в основі розуміння інших семантичних категорій фразеології: фразеологічної полісемії, омонімії, синонімії, антонімії.

3.1 Фразеологічна полісемія і омонімія

Квантитативна характеристика полісемії фразеологічних одиниць, проведена в даний час на матеріалі декількох мов, показує, що полісемія у фразеології явище мало продуктивне. В основному вона властива лише одному розряду фразеологізмів - фразеологічним єдностям, особливо із структурою дієслівних словосполучень. Ця корінна відмінність фразеологічної полісемії від полісемії в лексиці пов'язана з тим, що фразеологізми як знаки вторинної освіти вже є результатом метафоричного зрушення. Таким чином їх подальше семантичне утворення можливе лише в тих випадках, де первинно-образне значення фразеологізму допускає подальше семантичне зрушення по лінії від конкретного до абстрактного, при якому може виникнути повторно-образне значення. Наприклад, j-maufdieBeinehelfenутворює через первинне метафоричне зрушення первинно-образне значення «поставити на ноги», «вилікувати» і при вторинному зрушенні - повторно-образне значення «допомогти встати на ноги», «допомогти (у фінансовому відношенні)». Динамічний аспект фразеологічної полісемії представляє також великий інтерес в плані з'ясування особливостей фразеологізмів як мовних знаків вторинної освіти. У фразеології, окрім вторинної метафоризації, тобто семантичного утворення однієї одиниці з іншої, подібно семантичному утворенню в лексиці, є інший шлях, відомий тільки у фразеології. Це створення нового варіанту семантико-фразеологізму через паралельну метафоризацію одного і того ж наочно-конкретного словосполучення. Наприклад, фразеологізм vor Anker gehen має три значення:

1) «кинути якір», «влаштуватися» (на проживання де-небудь);

2) «зайти посидіти» (у ресторан);

3) «кинути якір в тихій гавані», тобто одружуватися.

Всі три значення, як можна думати, виникли через метафоризацію одного і того ж наочно-конкретного словосполучення vorAnkergehen«встати на якір», «кинути якір». Навряд чи можна тут припустити семантичне утворення варіанту, семантико-фразеологізму, 2 з 1 і 3 з 2 або навпаки.

Через паралельну метафоризацію утворюється також значне число фразеологічних омонімів. Це має місце в тих випадках, коли у фразеологізмів, що виникли таким чином, відсутні семантичні асоціативні зв'язки. Так, наприклад, фразеологізм j-m schwillt der Kamm означає:

1) хто-небудь миттєво закипає (від злості);

2) хто-небудь загордився про себе; хто-небудь надувся пихою, надувся як індик.

Даний спосіб розвитку полісемії і омонімії у фразеології є ведучим, особливо в утворенні фразеологічних омонімів.

3.2 Фразеологічні синоніми

Найбільш специфічну особливість фразеологічної синонімії німецької мови, складає значна група рівнозначних або рівноцінних синонімів, явищ, абсолютно чужих лексичній синонімії. Повна рівнозначність фразеологічних синонімів - семантична, стилістична функціональна - властива якраз неструктурним, так в одноструктурним одиницям. Порівняємо фразеологізми розмовне -повсякденної мови для виразу загального значення «дивна, дивакувата людина», «не всі вдома».

а) різноструктурні:

der hat einen Vogel, bei dem piept e wohl?

bei dem ist eine Schraube locker

б) одноструктурні:

nicht alle Töne auf der Zither haben,

nicht alle Töne auf der Flцte haben,

nicht alle auf dem Kasten haben,

nicht alle auf dem Christbaum haben,

nicht alle nebeneinander haben,

nicht alle Tassen im Schrank (Spind) haben,

nicht alle Daten im Speicher haben (Neubildung der neueren Pressesprache).

Рівнозначні фразеологічні синоніми не тільки дуже численні й стійкі, але і володіють крім того потенційною властивістю безперервного розширення, що підтверджується спеціальними дослідженнями.

Причиною такої абсолютно - особливої властивості рівнозначних фразеологічних синонімів є образно-мотивована семантика, де кожен фразеологізм має свій особливий образ фразеологізму. Структурна ж своєрідність фразеологізму - його роздільно оформленість - є тією основою, яка дозволяє потенційно - синонімічне варіювання фразеологізмів, що підвищує їх конототивний ефект. З цим пов'язано широко відому властивість фразеологічних одиниць в мові «оновлювати» через модифікації компонентів образну умотивованість значення.

Які модифікації компонентного складу одержать надалі термінологічне позначення фразеологічних синонімів, а які - фразеологічних варіантів, належить вирішити теорії фразеології. Для практики фразеографії залишається, мабуть, актуальною точка зору H. H. Амосової [2:100], яка вважала структурними варіантами ідіоми відомі формальні варіації другорядного порядку, що не відображаються ні на мотивуванні, ні на характері її реалізації. Це - варіації словоформ компонентів, словотворчої перебудови одного з компонентів, підміни службового елементу, перестановки компонентів тощо.

3.3 Фразеологічні антоніми

Фразеологічні антоніми ще мало вивчені на матеріалі німецької мови. Проте і тут відмінності виразу семантичної полярності через слова або фразеологізми вельми суттєві.

Ці відмінності позначаються, по-перше, в квантитативних показниках. Фразеологічні антоніми менш розвинені, ніж антонімія лексичних одиниць. На це указується в роботі з англійської фразеології і така ж картина спостерігається при дослідженні фразеологічних антонімів німецької мови.

Квантитативна характеристика по лексико-семантичних розрядах лексичної антонімії і фразеологічної також неоднакова. Найбільша кількість фразеологізмів - антонімів спостерігається серед дієслівних фразеологічних одиниць, тоді як в словах - антонімах кількісна перевага припадає на прикметники.

І, нарешті, властивість фразеологічних антонімів, що визначається цілком специфікою фразеологічного значення, полягає в їх неможливості моделювання.

Таким чином, всі похідні семантичні категорії фразеології (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія) протиставили семантичним категоріям лексики квантитативна і квалітативна.


РОЗДІЛ 4. Перекладацькі трансформації при перекладі німецьких фразеологізмів українською мовою

Суть трансформаційного аналізу полягає в тому, що основою класифікації мовних одиниць є їх здатність чи нездатність перетворюватися (трансформуватися) на інші одиниці. Якщо одна з досліджуваних одиниць допускає якусь трансформацію, а інша - ні, то такі одиниці належать до різних класифікаційних рубрик.

Трансформаційний аналіз знайшов практичне застосування в прикладній лінгвістиці, особливо в автоматичному перекладі (різні синтаксичні конструкції трансформуються в основну, інваріантну, а вже інваріантні перекладаються на іншу мову) й у викладанні рідної та іноземної мов.

Існує п'ять можливих способів перекладу фразеологічних одиниць:

1) дослівна відповідність (еквівалент):BeiNachtsindalleKatzengrauВночі всі коти сірі;

2) адекватний відповідник:EilemitWeile.

Хто спішить, той й людей смішить;

3) калькування:

Ein Kalb darf kein Kalb bleiben. Не увесь час теляті телятком бути;

4) псевдо прислівна відповідність:

Die Hand bleibt über, die nach dem Schatten greift. Свою тінь не доженеш;

5) описовий переклад висловлювання.

Kinegramme- кінограми (невербальне поведінка щойно закодована)

1 ein Auge zudrücken - закривати око;

2 die Achseln zucken - знизувати плечима;

3 die Hände über dem Kopf zusammen schlagen - розгубленим бути;

4 sich die Beine in den Leibstehen - довго чекати;

5 die Nase rümpfen - морщити носа;

6 aufgroßenFußeleben - житина широку ногу;

7 an der Nase führen - водити за носа.

Існують різні точки зору з приводу розділення трансформацій на види, але більшість авторів сходяться в одному, що основні види трансформацій - це граматичні і лексичні. У свою чергу, ці трансформації діляться на підвиди.

З самого початку слід підкреслити, що ділення такого роду є значною мірою приблизним і умовним. Ці два типу елементарних перекладацьких трансформацій на практиці «в чистому вигляді» зустрічаються рідко - звичайно вони поєднуються один з одним, приймаючи характер складних, «комплексних» трансформацій. З цими обмовками ми приступаємо до розгляду виділених нами двох типів трансформацій, здійснюваних в процесі перекладу.

4.1 Граматичні трансформації

Переклад з однієї мови на іншу неможливий без граматичних трансформацій. Граматичні трансформації - це в першу чергу перебудова речення (зміна його структури) і всілякі заміни - як синтаксичного, так і морфологічного порядку. Граматичні трансформації обумовлюються різними причинами - як чисто граматичного, так і лексичного характеру, хоча основну роль грають граматичні чинники, тобто відмінності мов.

При зіставленні граматичних категорій і форм німецької і української мов звичайно виявляються наступні явища:

1) відсутність тієї або іншої категорії в одній з мов;

2) частковий збіг;

3) повний збіг.

Необхідність граматичних трансформаціях природно виникає лише в першому і другому випадках. В українській мові, в порівнянні з німецькою, відсутні такі граматичні категорії, як артикль або герундій, а також інфінітивні і прийменникові комплекси і абсолютна номінативна конструкція. Частковий збіг або неспівпадання в значенні і вживанні відповідних форм і конструкцій теж вимагає граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як часткове неспівпадання категорії числа, часткове неспівпадання у формах пасивної конструкції, неповний збіг форм інфінітива і дієприкметника, деякі відмінності у виразі модальності і т.п.

Артикль (як означений, так і неозначений), не дивлячись на своє украйвідвернуте значення, нерідко вимагає смислового виразу в перекладі. Як відомо, обидва артиклі мають займенникове походження: означений артикль походить від вказівного займенника, а неозначений - від неозначеного займенника, який сходить до числівника один. Ці первинні значення артиклів іноді виявляються в їх сучасному вживанні. У таких випадках їх лексичне значення повинно бути передано в перекладі, інакше українське речення було б неповним і неточним, оскільки денотативне значення артиклів семантичне є невід'ємною частиною всього смислового змісту речення.

Ігнорування лексичного, а іноді і граматичного значення артикля при перекладі привело б до неповної або неточної передачі змісту.

В українській мові відсутні інфінітивні комплекси, які так поширені в німецькій мові. Проте дуже часто граматичні трансформації бувають необхідні і при передачі відповідних форм і конструкцій через деякі розбіжності в їх значенні і вживанні. Такі розбіжності спостерігаються, наприклад, у вживанні категорії числа.

Що стосується незчисленних іменників, особливо тих, які виражають абстрактні поняття, то тут кількість неспівпадань може бути більше. Розбіжність виявляється і в деяких випадках вживання інфінітива. Український інфінітив не має ні перфектної, ні тривалої форми.

Граматичні трансформації можна підрозділити на два види: перестановки і заміни.

4.1.1 Перестановки

Перестановка як вид перекладацької трансформації - це зміна розташування (порядку проходження) язикових елементів в тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можуть піддаватися перестановці, є звичайно слова, словосполучення, частини складного речення (сіа-изез) і самостійні речення в тексті.

Перестановки викликані цілим рядом причин. Основною причиною є

відмінність структури речень в німецькій і українській, мовах. Німецьке речення, як правило, починається з підмета (або групи підмета), за яким слідує присудок (група присудка), тобто головне - центр повідомлення - на першому місці. Другорядна інформація (тема) обставини місця і обставини часу поміщаються в кінці.

Порядок слів українського речення інший: на першому місці часто стоять другорядні члени речення (обставини часу і місця), за ними слідує присудок і в кінці - підмет. Це необхідно враховувати при перекладі. Це явище відоме під назвою «комунікативного розчленовування речення».

Найбільш звичайний випадок перестановки - це зміна порядку слів і словосполучень в структурі речення, який пов'язаний з комунікативним розчленовуванням.

Іноді в процесі перекладу спостерігається перестановка того або іншого слова з одного речення в інше.

При перекладі нерідко має місце також явище зміни порядку проходження частин складного речення - головного і підрядного речення.

Серед користувачів цієї застарілої теорії дуже мало вчених, якщо такі взагалі є.

В німецькому тексті підрядне речення передує головному, в українському ж перекладі - навпаки, головне передує додатковому. Зустрічаються і протилежні випадки.

Перестановки, як вид перекладацької трансформації, зустрічаються вельми часто в художній літературі, звичайно вони супроводжуються трансформаціями і іншого характеру, зокрема, замінами.


4.1.2 Заміни

Заміни - найбільш поширений і багатообразний вид перекладацьких трансформацій. В процесі перекладу заміні можуть піддаватися граматичні одиниці - форми слів, частини мови, члени речення, типи синтаксичного зв'язку і т.д.:

а) Заміни форм слова.

Під заміною форм слова розуміється заміни числа у іменників, часу у дієслів і ін.

Норми німецької мови диктують вживання форми теперішнього часу в підрядних реченнях часу або умови, тобто там, де українське еквівалентне дієслово матиме форму майбутнього часу.

б) Заміни частин мови

Цей тип заміни є вельми поширеним. Простий вигляд його - так звана «прономіналізація», або заміна іменника займенником.

При перекладі з німецького на українську відбувається зворотна заміна займенника іменником. При перекладі мають місце і інші типи замін частин мови, причому часто вони супроводжуються також заміною членів речення, тобто перебудовою синтаксичної структури речення.

в) Заміни членів речення (перебудова синтаксичної структури речення).

При заміні членів речення слова і групи слів в тексті перекладу відбувається перебудова синтаксичної схеми побудови речення. Причини такого роду перебудов можуть бути різними. Частіше всього вони викликані необхідністю передачі «комунікативного розчленовування» речення, про яке йшлося вище.

Звичайний приклад такого роду синтаксичної перебудови - заміна німецької пасивної конструкції українською активною, при якій німецький підмет замінюється в українському реченні доповненням, що стоїть на початку речення; німецьке доповнення з прийменником при перекладі на українську мову стає підметом або ж підмет взагалі відсутній (так звана «неозначено-особова» конструкція); форма пасивного стану німецького дієслова замінюється формою активного стану українського дієслова.

Досить звичайними (хоча вони і не описуються в нормативних граматиках) є також випадки, коли німецький підмет при перекладі на українську мову замінюється обставиною. Ця трансформація вимагає також заміни перехідного дієслова німецького речення неперехідним дієсловом (або, рідше, дієсловом у формі пасивного стану) в українському реченні.

В перекладі на українську німецький підмет замінюється на обставину місця.

Звороти такого типу часто зустрічаються в текстах наукового жанру.

Зрозуміло, при перекладі з української мови на німецьку відбувається «протилежна» заміна обставини підметом, супроводжувана іншими необхідними замінами.

У багатьох випадках перебудова синтаксичної структури обумовлюється міркуваннями не граматичного, а стилістичного порядку.

Таким чином, в більшості випадків при перекладі з німецької мови на українську, українське речення не накладається на німецьке, не співпадає з ним по своїй структурі. Часто структура українського речення в перекладі повністю відрізняється від структури німецького речення. В ньому інший порядок слів, інше проходження частин речення, часто інший порядок розташування самих речень - головного, підрядного і вставного. В ряду випадків частини мови, якими виражені члени німецького речення, передаються відповідно іншими частинами мови. Все це пояснює широке використання граматичних трансформацій при перекладі.

4.2 Лексичні трансформації

Як ми вже з'ясували граматичні трансформації обумовленні відмінністю в структурі двох мов - мови оригіналу і мови перекладу.

Існує багато причин, що зумовлюють лексичні трансформації, і повністю охопити всі причини не немає ніякої можливості. Тому ми обмежимо свій вибір лише деякими основними причинами, що викликають необхідність такого типу трансформацій.

У значенні слова в різних мовах часто виділяються різні ознаки одного і того ж явища або поняття, де відбито бачення миру, властиве даній мові, вірніше, носіям даної мови, що неминуче створює труднощі при перекладі.

Другою причиною, що викликає лексичні трансформації, є різниця в смисловому об'ємі слова. Немає абсолютно однакових слів. Частіше всього співпадає перший лексико-семантичний варіант (ЛВС) таких слів, їх основне значення, а далі йдуть різні ЛСВ, бо розвиток значень цих слів йшов різними шляхами. Це обумовлюється різним функціонуванням слова в мові, відмінністю у вживанні, різною сполучуваністю, але навіть основне значення німецького слова може бути ширше відповідного українського слова (звичайно, не виключені і зворотні випадки).

Семантична структура слова зумовлює можливість його контекстуального вживання, і переклад контекстуального значення слова є нелегкою проблемою.

Контекстуальне значення слова багато в чому залежить від характеру семантичного контексту, від семантики слів, що поєднуються з ним. Оказіональне значення слова, що несподівано виникає в контексті, не є довільним - його потенційно закладено в семантичній структурі даного слова. У контекстуальному вживанні слова в поезії або художній прозі часто виявляється проникнення автора в самий глиб його семантичної структури. Адже слову властиві як парадигматичні, так і семантичні зв'язки, і лексичні потенції слова можуть бути розкриті в обох випадках. Але виявлення цих потенційних значень тісно пов'язано з своєрідністю лексико-семантичного аспекту кожної мови, звідси витікає і трудність передачі контекстуального значення слів в перекладі: що можливо в одній мові, неможливо в іншій через відмінності в їх семантичній структурі і в їх вживанні.

До слів, що мають різний об'єм значення в німецькій і українській мовах відноситься група слів, в яку входить величезна кількість найрізноманітніших слів: інтернаціональні слова, деякі дієслова сприйняття, відчуття і розумової діяльності і так звані адвербіальні дієслова.

Третьою причиною, що викликає необхідність в лексичних трансформаціях, є відмінність в сполучуваності. Слова знаходяться у визначених для даної мови зв'язках. Важливо відзначити, що сполучуваність слів має місце у разі сумісності понять, що позначаються ними. Ця сумісність в різних мовах, очевидно, буває різна, і те, що можливо в одній мові, є неприйнятним іншій.

У кожній мові є свої типові норми сполучуваності. Кожна мова може породжувати нескінченну кількість нових поєднань, зрозумілих для людей, що говорять на ньому і непорушуючих його норм. У кожній мові існує круг звичайних, сталих традиційних поєднань, які не співпадають з відповідним довкола поєднань в іншій мові.

Чим ширше семантичний об'єм слова, тим ширше його сполучуваність, оскільки завдяки цьому воно може вступати в найрізноманітніші зв'язки. Це у свою чергу допускає широкі можливості його передачі в перекладі, різні варіанти перекладу.

Велике значення має і звичне для кожної мови вживання слова. Його, звичайно, пов'язано з історією розвитку даної мови, формуванням і розвитком його лексичної системи. У кожній мові виробляються своєрідні кліше, наче готові формули, слова і поєднання слів, що використовуються в даній мові. Останні не є одиницями фразеологізмів, але володіють повною завершеністю і на відміну від одиниць фразеологізмів і стійких поєднань ніколи не порушуються введенням додаткових слів або підстановкою одного з компонентів.

4.2.1 Конкретизація

Конкретизація - це заміна слова або словосполучення з ширшим значенням словом або словосполученням з вужчим значенням. Як правило, лексиці української мови властива більша конкретність, чим відповідним лексичним одиницям англійської мови. Це неодноразово наголошувалося лінгвістами. Конкретизація може бути язиковою і контекстуальною (мовною). При язиковій конкретизації заміна слова з широким значенням словом в перекладі на німецьку мову для передачі «комунікативного розчленовування речення» в деяких випадках виявляється необхідним ввести підмет в німецьке речення, відсутнє в початковому українському реченні.

Додавань в цих випадках, у принципі, можна було б уникнути, але це вимагало б використання в перекладі пасивної конструкції, що ускладнило б німецький текст стилістично.

Нерідко лексичні додавання обумовлюються необхідністю передачі в тексті перекладу значень, що виражаються в оригіналі граматичними засобами. Наприклад, при передачі німецьких форм множини іменників, що не мають цієї форми в українській мові.

Правильний вибір семантичного компоненту, що додається в українському перекладі, вимагає знання екстралінгвістичних чинників.

Іноді додавання виявляються обумовленими чисто стилістичними міркуваннями.

4.2.2 Прийом опущення

Опущення - явище, прямо протилежне додаванню. При перекладі опущенню піддаються частіше за все слова, що є семантичне надмірними, з погляду їх смислового змісту.

Одним з прикладів надмірності є властиве всім стилям письмової мови німецької мови вживання так званих «парних синонімів». Українській мові воно абсолютно не властиве, тому при перекладі в цих випадках необхідно удатися до опущення (тобто не повторенню синоніма - заміні двох слів одним).

Усунення семантично надмірних елементів початкового тексту дає перекладачу можливість здійснювати те, що називається «компресією тексту», тобто скорочення його загального об'єму.

Не завжди опущення викликається тільки прагненням до усунення мовної надмірності. Воно може мати і інші причини; зокрема, характерна для англійської мови тенденція до максимальної конкретності, що виражається у вживанні числівників, а також назв міри і ваги там, де це не мотивовано семантичними чинниками, вимагає іноді вдаватися до опущень.

4.2.3 Компенсація

Компенсацією при перекладі слід рахувати заміну непередаваного елементу яким-небудь іншим засобом, який передає ту ж саму інформацію, причому необов'язково в тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі.

Компенсація використовується особливо часто там, де необхідно передати чисто внутрішньо лінгвістичні значення, що характеризують ті або інші язикові особливості оригіналу, - діалектне забарвлення, неправильність або індивідуальні особливості мови, каламбури, гру слів і ін., а також коли не завжди можна знайти пряму і безпосередню відповідність тій або іншій одиниці в системі.

Прийоми цілісного перетворення і компенсації чітко ілюструють, що еквівалентність перекладу забезпечується на рівні не окремих елементів тексту (зокрема слів), а всього тексту, що перекладається, в цілому. Інакше кажучи, існують неперекладні частковості, але немає неперекладних текстів.

Всякі лексичні трансформації вимагають від перекладача відчуття міри і досконального знання тексту, що перекладається, пов'язаною з ним обстановкою.

Таким чином, наявність великої кількості слів широкого, абстрактного значення в німецькій мові, відмінності в значеннях слів, стислість виразу, можлива в німецькій мові завдяки наявності цілого ряду граматичних структур і форм, вимагає при перекладі введення додаткових слів і навіть речень. Проте деякі відмінності в звичному вживанні викликають опущення окремих елементів німецького речення при перекладі на українську мову. Все це пояснює широке використання лексичних трансформацій при перекладі.

Висновки до розділу 4

Не дивлячись на те, що дотепер поняття трансформації трактується лінгвістами неоднозначне, в загальному вигляді, перекладацька трансформація визначається як перетворення, за допомогою якого можна здійснити перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу.

Серед трансформацій, не дивлячись на існуючу різноманітність класифікацій, більшість лінгвістів виділяють два основних види: граматичні і лексичні. Причому, треба враховувати той факт, що часто ці види поєднуються одна з одною.

Необхідність граматичних трансформацій викликається, в першу чергу, відмінністю в структурі двох мов, яке виявляється в повних або часткових неспівпаданнях. Лексичні трансформації потрібні через лексичні неспівпадань різної семантичної структури мов, тобто неспівпаданням значень слів, різній сполучуваності або відсутність слів відповідного значення в мові, на яку робиться переклад, або із-за відмінностей у вживанні слів. Як правило різні трансформації здійснюються одночасно, тобто поєднуються одна з одною - перестановка супроводжується заміною, граматичне перетворення - лексичним і т.д.

Уміння легко і вільно ними користуватися - застава адекватного перекладу.

Використання перекладацьких трансформацій, в першу чергу, диктується передачею початкового змісту, виразом думки оригіналу. Перекладач жодним чином не повинен прагнути зберегти оригінал.

Трансформації потрібні, щоб дотримати «правильність» язикових норм, щоб мова перекладача сприймалася як «грамотна мова».

Ще одна причина, що викликає трансформації при перекладі, - надати мові природність, щоб мова перекладача відповідала мовним звичкам носіїв.


РОЗДІЛ 5. Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць у романі Г. Фаллади

«Вовк серед вовків» і особливості їх перекладу

Німецькі фразеологічні одиниці у літературних творах не завжди перекладаються дослівно. Наприклад, у романі Г. Фаллади «Вовк серед вовків», Н. Любчук переклад фразеологізмів виконав наступним чином:

...und wie stehen eigentlich eure Zuckerrьben? Wachsen nicht, wie? .. Ich wart und wart, keiner streut Dьnger, ich denk, na laЯ sie, ein kluges Kind weiЯ alles von allein. Und lach mir einen Ast.

...ну і як ваш цукровий буряк? Не росте?., чекаю я, чекаю, ніхто гноєм не вдобряє, ну, думаю, хай собі роблять, як хочуть: розумні, мабуть, самі знають. А сам сміюся.

Sich (D) ЄІПЄП Astlachen - трохи не лопнути від сміху;

Wolfgang Pagel sah die dunkle StraЯe in der Nдhe des Wittenbergplatzes auf und ab.

Погляд Вольфганга Пагеля ковзав з кінця в кінець темної вулиці поблизу Віттенбергплаца.

auf und ab- назад і вперед;

Sie sollte mal lieber цffentlich gestehen, daЯ sie dies ganze Theater nur darum angestellt hatte, um ihr, der Amanda Backs, eins auszuwischen.

Хай би вже краще вона публічно заявила, що всю цю комедію вона розіграла тільки для того, щоб досадити їй, Аманде Бакс.

ЄІП8 auszuwischen- досадити кому-небудь;

Pause. Stille. Warten. Dann von oben: «Haben Sie was gesagt? Ich verstehe immer Bahnhof!» «Hд-hд-hд!» Meier belacht pflichtschuldig die gдngigste Redensart der Zeit. Dann wiederholt er etwas lauter seine Anfrage.

Пауза. Тиша. Очікування. Потім зверху: «Ви щось сказали? До мене не дійшло!»- «Ги-ги-ги!» - хихикає підлесливо Мейєр, почувши це модне слівце. Потім, вже голосніше, повторює своє питання.

IchversteheimmerBahnhof- я нічого не розумію!; я ні бум-бум; до мене не доходить!;

«Was ich tue?!» sagte der Rittmeister und wollte sehr wьtend werden, dem jungen Burschen... grьndlich Bescheid sagen!

«Що я роблю?!» ротмістр вже готовий був шаленіти і різко поставити молодого хлопця на місце.

J-mgrьndlichBescheidSagen— поставити когось на місце; викласти кому-небудь все відверто, в очі сказати кому-небудь щось;

Ich will einen Besen fressen, wenn ich heute abend nicht alles vom Schulzen rauskriege.

Не я буду, якщо сьогодні ж увечері не примушу старосту викласти мені все відверто.

Ichfresse ЄІПЄП Besen (wenn...) - не я буду, якщо.; лопни мої

очі, відсохне у мене язик, щоб у мене руки і ноги відсохнули, провалися я на цьому місці;

Ich biete ihn meinen Kollegen an wie saures Bier, aber keiner will ihn, obwohl er mein hцchstzahlender Patient ist.

Я стараюся збагрити його своїм колегам, але ніхто не хоче його лікувати, хоча зі всіх моїх пацієнтів він платить більше за всіх.

WieSauer ВІЄГ ausbieten - старатися збути з рук(або сплавити, збагрити) кого-небудь;

Sie (Petra) wollte es nicht hцren, jetzt wollte sie es nicht hцren, was er sagte: «Ich bin vollkommen blank. WirhabenkeineMarkmehr!»

Вона (Петра) не хотіла чути про це, саме тепер їй не хотілося чути, як він сказав: «У мене нічого немає. У нас немає більше жодної марки».

(vollkommen) blanksein- спустити все до останнього, залишитися без грошей;

ZielbewuЯt, stahlhart vor Entschlossenheit, entfernt er sich Schritt von dem Punkte, auf dem der SchuЯ gefallen ist! Was dich nicht brennt, das blase nicht. Punktum. Amen.

Упевнено, із залізною рішучістю, крок за кроком віддаляється він від місця, де прозвучав постріл! Моя хатина з краю - нічого не знаю. Крапка. Амінь.

Wasdichnichtbrennt, dasblasenicht - не сунься не в свою

справу, моя хатина з краю - нічого не знаю.

Zu ihr hдtte er nicht so reden dьrfen, sie gab ihm immer was aufs Dach. З нею він не смів так розмовляти, вона завжди давала йому здачу.

J-meinsaufsDachgeben- вистачило, двинути, хлопнути, тріснути кого-небудь; дати запотиличник кому-небудь;

Diese Weio ist ein blutjunges Ding, sechzehn, vielleicht erst fьnfzehn. Це Вайо - ще зовсім дитина, п'ятнадцять, найбільше, шістнадцять.

Ein junges Ding - молоденька дівчина;

«Ein Strafanstaltsbeamter muЯ all so was sofort wissen», schmunzelte der Oberwachtmeister stolz. «Bei meinen Jungen muЯ ich auf Draht sein - die gehen ran!»

«Тюремний службовець повинен дізнаватися про такі речі відразу ж, -усміхнувся обер-вахмістр. - Моїм молодцям пальця в рот не клади - миттю відкусять!»

aufDrahtSein- бути напоготові, тримати вухо гостро, не дрімати;

«Wenn wir jetzt auch drinsitzen im Dreckt: richtig im Dreck sind wir erst, wenn wir nicht mehr auf uns aufpassen. . .»

«Й так вже наша справа погань. Але воно буде зовсім погань, якщо ми не візьмемо себе в руки...»

imDreckSitzen (або drinsitzen, Stecken) - бідувати, сидіти без гроша; ~ свистіти в кулак;

«Uns sind nдmlich von unseren Arbeitskommando heute frьh fьnf Mann ausgerissen».- «Jetzt schlдgt's dreizehn», sagt Meier und bleibt ьberwдltigt

stehen...

«У нас з робочої команди сьогодні вранці втік пити людина».- «Це вже занадто!» - говорить Майєр і, вражений, зупиняється.

nun (або jetzt) SChlдgt's (aber) dreizehn! - це вже занадто!; це вже ні в які ворота не лізе;

Es war die Uniform mit all ihrem Drum und Dran gewesen, die ihn aufrechterhalten hatte. - Als er sie auszog, sackte er zusammen.

Він ще тримався, поки на ньому був мундир зі всіма його атрибутами. Варто було зняти мундир, і він абсолютно поникнув.

mitallemDrumundDran - зі всім приладдям (або атрибутами,

аксесуарами); зі всім іншим;

Der Wald war derselbe geblieben, seit eh und je, aber die Zeiten waren anders geworden.

Ліс залишався тим же, яким, він був століття тому, але часи змінилися.

wie (seit) ehundje - століття тому; тепер, як і раніше; як завжди;

«Alle jungen Leute rauchen heute Zigaretten», hatte Belinde bemerkt und ihren Mann erst recht in Fahrt gebracht.

«Всі молоді люди палять тепер сигарети», - відмітила Белінда, чим привела свого чоловіка в лють.

j-П ІП Fahrtbringen- привести в лють, розлютувати кого-небудь;

Ich habe einen sehr guten Fang getan, Herr Leutnant, dieser Mann ist ein Verbrecher!

Я зловив дуже велику щуку, пан лейтенант, ця людина - злочинець!

einen (guten) Fangtun (або machen) - (несподівано) зловити крупного «звіря» (злочинця);

Du Hebst nur die Menschen, die nach deiner Fasson selig werden wollen, trotzdem man ja eigentlich sagen muЯ, daЯ du selbst nicht ьbermдЯig selig geworden bist in deinem Leben.

Ти любиш тільки людей, що живуть по твоєму зразку, і це не дивлячись на те, що сам ти, живучи по власному зразку, мало бачив в житті хорошого.

nachdeinerFassonSelig - усяк молодець на свій зразок;

Rumpelnd und pustend kam der Zug endlich in Gang, fuhr aus der traurigen, verruЯten, verlotterten Halle.

Гримівши і пихкаючи, потяг нарешті рушив і вийшов з під зведень похмурого, закопченого, такого, що обшарпався вокзалу.

ІП Gangkommen - піти, запрацювати, прийти в рух; dasGeschдftkaminGang - справа пішла;

Dann aber sticht ihn wieder der Hafer. Er quдlt wehrlose Kranke bis aufs Blut, stiehlt Zigaretten, reizt alle Pfleger, treibt mich und meine Assistenten zum Wahnsinn...

Але потім в нього знову вселяється біс. Він жорстоко мучить безпорадних хворих, краде сигарети, доводить всіх санітарів, доводить мене і моїх помічників до білого коліна.

StichtderHafer- у кого-небудь вселяється біс;

Ich habe gewusst, daЯ mein Schwiegervater knietschig und hinter dem Geld her ist, wie der Kater hinter dem Baldrian. Aber daЯ er seiner eigenen Tochter den Hals abschneidet, nee, Studmann. Ich kann es noch immer nicht glauben.

Я завжди знав, що мій тесть скупуватий і любить гроші, як кіт валеріану, але щоб він міг перегризти горло своєї власної дочки, в це мені все ще важко повірити.

J-m den Hals abschneiden (ріже розм. abdrehen) - душити кого-н. (економічно), скрутити шию кому-небудь.

Kaum war das Vermцgen der Alten festgestellt und protokollarisch niedergelegt, so drьckte sich der Pfarrer eilig, da ja die Angelegenheit in den besten Hдnden sei.

Тільки майно старого було описано і занесено в протокол, як священик спішно ретирувався: справа, мовляв, тепер в найнадійніших руках.

ІП gutenHдnden- у надійних руках;

Da kam er von seiner Reise zurьck mit einem krachneuen Auto, und das erste war, daЯ er dem jungen Mann den Herrn zeigte.

З поїздки він повернувся в новісінькому автомобілі і перше, що зробив, це показав молодій людині, хто тут господар.

den Herrn herauskehren (або zeigen) - тримати себе як господар (або начальник), триматися господарем (або начальником), показувати, хто тут господар;

Vielleicht tat auch ihm das Herz weh, aber er lieЯ sich nichts merken, er war stahlhart!

Може бути і у нього затиснуло серце, але він не показав вигляду: він був твердий як кремінь.

j-m tat das Herz (im Leibe) weh (j-m wurde es ums

Herz beklommen) - серце у кого-небудь стиснулося (або затиснуло); Ich verstehe nur nicht, Herr Meier, warum Sie da so hinter dem Leutnant

her sind. Wenn der hops geht, verdienen Sie doch kein Geld!

Я тільки не розумію, пан Мейєр, навіщо ви так завзято переслідуєте лейтенанта. Адже якщо він попадеться, ви на цьому нічого не заробите.

HOPP, HOPS - попастися, засипатися;

Die schweren Jungen aller einschlдgigen Berufs zweige erhalten Kaifaktorposten, Zellen mit Sonne und jede erdenkliche Art von Vergьnstigungen. Die Politischen fliegen in den Keller und dьrfen sich nicht mucken.

Карні злочинці всіх «спеціальностей» одержують роботу прибиральників, сонячні камери і усілякі інші привілеї. Політичних же кидають в підвал, і вони пікнути не сміють.

СІП SchwererJunge - карний злочинець;

«Ziehen Sie mich nun durch den Kakao?» rief sie empцrt. «Ich lasse mich nicht von Ihnen auf den Arm nehmen. . .»

«Тепер ви мене обдурюєте?» - вигукнула вона обурено. - «Я не дозволю себе розігрувати!»

j-П durchdenKakaoziehen - розігрувати, обдурювати, підчіплювати кого-небудь;

Du hast es ja plцtzlich mдchtig eilig, mich loszuwerden — wen hast du denn jetzt auf dem Kieker?

Тобі раптом зажевріло швидше від мене позбавитися. Хто ж тепер у тебе на прикметі?

j-П, etw. aufdemKiekerhaben - тримати на прикметі кого-що;

Also fьr dich gesagt: der Putsch fliegt auf... Ich bin in den letzten Tagen immer auf den Beinen gewesen, habe ьberall umgehorcht — ein totgeborenes Kind!

Скажу тобі відверто: путч зривається... Останні дні я весь час на ногах, бігаю, слухаю, що говорять. Повний провал!

ЄІП totgeborenesKind- згубна (або безперспективне) справа, справа, приречена на провал;

Hast du einen. . . Waldbrandstifter erwischt, Meier? GroЯartig, das gibt ein Lob vom Rittmeister; und eine Weile muЯ er die Klappe halten von wegen Schlappheit!

Ти зловив... палія, Май єр? Відмінно, ротмістр тебе за це похвалить; і поки мовчатиме щодо неуважності.

die Klappe halten - грубий, мовчати; (по)мовчати; halt die

Klappe! заткнися!, заткни свою глотку!; цить!;

Er sagt und versucht es so leicht wie nur mцglich zu sagen. «Ich bin ein biЯchen in der Klemme, Zecke. Kцnntest du mir mit ein wenig Geld aushelfen?»

Він намагається сказати це якомога простіше: «У мене зараз скрутне положення, Цеке. Не міг би ти дати мені небагато грошей?»

InderKlemmesein (або sitzenstecken) - розм. бути в

скрутному положенні (напр, з грошима), бути в лещатах, бути в нужді, бідувати;

An der Geschichte vom Vogel StrauЯ, der aus Furcht den Kopf in den Sand steckt, soll kein wahres Wort sein; dafьr ist es bestimmt wahr, daЯ mancher Mensch vor der nahenden Gefahr die Augen schlieЯt und dann behauptet, sie sei nicht da.

У історії про страуса, який від страху ховає голову в пісок, немає ні слова правди; та зате суща правда, що деякі люди у момент наближення небезпеки закривають від страху очі і стверджують, що ніякої небезпеки немає.

denKopf ІП denSandStecken - розм. ховати голову в пісок, як страус (не хотіти бачити небезпеці, що насувається);

Ich hoffe, Sie sind darьber klar, daЯ Sie sich mit Ihrer Wissenschaft um Kopf und Kragen reden kцnnen! Es liegt im Staatsinteresse, daЯ hierьber unverbrьchliches Stillschweigen gewahrt wird.

Сподіваюся, вам зрозуміло, що ви поплатитеся головою, якщо не триматимете язик за зубами! Державні інтереси вимагають зберігати це у великій таємниці.

SichumKopfUndKragenreden розм. поплатитися головою за свої мови;

Aber zu seiner Ьberraschung kam der sonst stets auf der Lauer liegende Zorn nicht, statt dessen ergriff ihn Verlegenheit, als habe er sich wie ein tцrichtes Kind benommen.

Але, на його здивування, гнів, звичайно завжди готовий вирватися назовні, не прийшов; замість гніву ним оволоділо збентеження, немов він поводився, як дурна дитина.

auf der Lauer sein (або liegen, stehen, sitzen) - лежати

(або сидіти, стояти) в засідці, підстерігати, підкараулювати;

«Es kommt», sagte der Geheimrat zufrieden, «auЯer der Entschдdigung fьr eine verlorene Stellung zweifelsohne auch ein Schmerzensgeld in Frage- Das freut mich aufrichtig, ich sehe Licht.»

«Крім грошового відшкодування за втрату посади,» - сказав з відчуттям

задоволення таємний радник, - «ще, поза сумнівом, вважається відшкодування за тілесні ушкодження. Щиро радий цьому. Нарешті я побачив світло!»

Lichtsehen - побачити світло (відчути полегшення);

Er hat sie [Sophie] ein biЯchen verbummelt, er hat ein wenig viel um die Ohren gehabt in letzter Zeit.

Він випустив її [Софі] трохи з виду, у нього було дуже багато турбот останнім часом.

j-dhatvielumdieOhren- хто-небудь по вуха зав'язнув в роботі; у кого-небудь клопоту повний рот;

Es wдre gar nicht schlecht, dem Schulzen einmal auf die Pelle zu rьcken und mit ihm von Zinsen und Hypothek zu reden.

Дуже непогано було б узяти старосту за боки - як, мовляв, щодо відсотків і іпотеки.

j-maufdiePellerьcken- брати за боки, брати в оборот кого-небудь;

Ob er Chauffeuren vorschriftswidriges Fahren verwies, ob er einen randalierenden Betrunkenen auf die Wache brachte, er sorgte dafьr, daЯ alles auf der StraЯe seine Richtigkeit hatte.

Що б він не робив - чи вимовляв шоферам за порушення правил вуличного руху, чи доставляв в поліцейську ділянку п'яного бешкетника - він пікся про те, щоб на вулиці все було як годиться.

alles hat seine Richtigkeit (es muЯ alles seine Richtigkeit

haben) - все гаразд, все йде як треба, все йде своєю чергою

...auf einem Treppenpodest steht der lange knochige Vermittler..., spricht beruhigend zu seinen Bedrдngern, sucht die Halle mit den Augen ab, spдht

nach dem Eingang... Der Rittmeister zieht sich weiter hinter seinen Pfeiler zurьck — ach, diese Rotte Korah, dieser Haufe Unglьck, der ihm beschert sein soll!

...на сходовому майданчику стоїть довгий, кістлявий посередник..., він заспокоює насідаючих на нього людей, обводить очима вестибуль, поглядає на вхідні двері... Ротмістр ще далі ховається за колону, - ах, ця зграя! Треба ж, щоб на його частку випалу така купа нещасть!

dieRotteKorah- (галаслива) банда, зграя, зграя (бібл. букв.

Корів і всі спільники його, які підняли повстання проти Мойсея і в покарання були поглинені землею);

Es ist ganz unnьtz fьr Pagel, den Klub zu wechseln (denn es gibt in diesen Tagen Spielklubs wie Sand am Meer...). Nein, die Raubvцgel am Kopfende des Tisches erkennen ihn immer gleich.

Пагелю абсолютно марно міняти клуб (в наші дні гральних клубів - як піску морського...). Ні, ці хижаки у главі столу все одно дізнаються про це.

wie (der) SandamMeer - як піску морського (незчисленна кількість; бібл.)

Sie trдgt das Abendkleid der Gnдdigen, es ist Schurz, ob die Kцchin es sieht. Was die bei den Lieferanten Schmu macht, klaut sie an Seidenstrьmpfen und Seidenwдsche.

Вона носить вечірнє плаття барині, а то, що повариха це бачить, їй наплювати. Постачальникам зуби заговорює і краде - шовкові панчохи, шовкову білизну.

Schmumachen розм. зуби заговорювати (одурювати);

Er drehte sich rasch um, ging noch einmal auf Herrn Feld zu und sagte: «Wissen Sie was, Herr Feld?! Kaufen Sie mir den ganzen Kitt ab. Fьr drei

Dollar. Dann hat die liebe Seele Ruh».

Він швидко обернувся, ще раз підійшов до пана Фельду і сказав: «Знаєте що, пан Фельд, беріть все чохло. За три долари. І душа спокійна».

nun (або dann) hatdieliebeSeeleRuh! - розм. ну

тепер моя (або твоя, його і т. д.) душа спокійна!;

...als er an ihr vorbei will, fдllt die guЯeiserne Steh lampe mit drцhnendem Krach vom Schreibtisch, und der grьne Lampenschirm zerklirrt in hundert Scherben. Da muЯ Meier doch stehenbleiben und seinen Senf dazugeben. «Na ja», sagt er grinsend. «Scherben bringen Glьck...»

...в той момент, коли він хоче пройти біля неї, з письмового столу з гуркотом падає чавунна лампа, і зелений абажур розбивається вщент. Тут Мейєр зупиняється і вставляє своє слівце. «Це на щастя», - говорить він посміхаючись...

Seinen Senf dazugeben - вставити своє слівце;

...du bist ja auch noch so dumm, daЯ du nicht einmal merkst, daЯ so ein Kerl wie der Leutnant dich natьrlich sitzen lдЯt...

... ти ще настільки дурна, що навіть не розумієш - такий молодчик, як цей лейтенант, звичайно ж, тебе кине.

j-П Sitzenlassen (Duden: Sitzenlassen) - залишити, кинути кого-н.; (пообіцяти і) не одружуватися на кому-небудь;

Aber, Eva, ich bin ьberzeugt, du machst dir umsonst solche Sorgen. Weio ist noch vцllig ein Kind!

Що ти, Єва, я переконаний, ти турбуєшся абсолютно марно. Bafio ще суща дитина!

sich (D) Sorgenmachen - турбуватися, хвилюватися;

Der Fцrster blieb dabei und schwor Stein und Bein, und seine blaЯblauen Augen wurden immer blauer und ehrlicher bei der Versicherung, daЯ der Schulze Haase ein grundanstдndiger Mann sei. . .

Лісничий стояв на своєму і присягався всіма святими, що староста Хаа-зе глибоко порядна людина; при цьому його блідо-голубі очі ставали ще більш блакитними і чесними. ..

Stein lind ВеІП schwцren - розм. присягатися всіма святими

(під Stein мався на увазі кам'яний вівтар, під Bein - потужності святих, тобто, die Gebeine)

Vielleicht setzen wir uns bцse in die Nesseln und ich verliere, geht die Sache schief, womцglich meine Stellung und ende auf meine alten Tage im Kittchen.

А раптом ми наживемо собі неприємності і, якщо справа обернеться погано, я, чого доброго, втрачу місце і на старості років потраплю за грати.

auf seine alten Tage - на старості років; auf meine alten

Tage muЯ ich das noch erleben! - Такі переживання, і це в моє-му-то віці;

Sie wissen doch, worum es geht, und Sie altgedienter Mann wollen dabei noch schnell vor ToresschluЯ an den Schweinereien von den Brьdern in Berlin profitieren!

Ви ж знаєте, про які речі йде мова, і ви, старий служака, хочете в останню мить заробити собі капітал на неподобствах, які творять ці пройдисвіти в Берліні!

kurz(ИЛИ knapp) VOrTor(es)schluЯ - розм. у останню хвилину, в останню мить;

Отже, завдяки цим прикладам ми уявляємо велику різноманітність фразеологічного фонду німецькомовних одиниць, тому що фразеологізми - це особливий тип поєднань. Основною їх особливістю є часткова або повна невідповідність змісту виразу, що визначає їх специфіку і безумовно впливатиме на вибір прийомів і способів перекладу.


Загальні висновки

Фразеологічний фонд німецької мови настільки великий, що повне його дослідження не вмістилося б у рамки цієї роботи. Проте, на прикладі розглянутих фразеологізмів можна чітко уявити наскільки різноманітні по своїй семантиці й виразності ФО сучасної німецької мови. Завдяки літературним творам письменників і поетів, з історії та культури різних країн світу в німецьку мову прийшла величезна кількість фразеологізмів. Семантична одиничність, структура семантики і пов'язана з нею функціональна специфіка стійких словесних комплексів першої групи безперечні. Не підлягає також сумніву і їх центральне або провідне місце серед інших стійких поєднань мови. По відношенню до цих одиниць цілком виправданий широко поширений термін фонд, «фразеологізму мови».

Проте на сучасному етапі розвитку фразеології було б невиправданим, якби вона обмежила об'єкт свого дослідження одиницями тільки першої і частково другий груп, тобто одиницями, фразеологізмів. Крім очевидного факту, що фразеологія безперервно поповнюється і збагачується за рахунок модельованих утворень, наприклад, типу аналітичних конструкцій, це недоцільно і по іншій, не менш важливій причині. Модельовані, і серійні утворення, дуже численні і продуктивні в сучасних європейських мовах, при такій постановці питання залишилися б поза науковим розглядом. Як роздільно-оформлені одиниці мови з семантичною окремістю вони не відносяться ні до лексикології, ні до синтаксису.

Звідси абсолютно природно зробити висновок, що фразеологія повинна бути лінгвістичною дисципліною, що вивчає, разом з фразеологізмами, всі види стійких словесних комплексів мови, що володіють семантичною окремістю.

На жаль, у сучасному німецькому мовленні не спостерігається використання висловів, узятих з літератури країн Азії. Широке поширення одержали лише фразеологізми, запозичені з літератури країн так чи інакше територіальне наближених до Німеччини. Слід зазначити, що особливо великим в німецькій мові є число біблеїзмів, це, можливо, говорить про релігійність німців. Важливим фактом є те, що всі не німецькі літературні запозичення, представлені в даній роботі, є повними кальками з тієї або іншої мови. У сучасній німецькій мові ці фразеологізми не вживаються в іншомовній формі.

Тому ми не можемо говорити тут про процес асиміляції фразеологізмів, запозичених з художньої літератури різних країн.

У наукових працях часто використовується вислів «збагатити фразеологізмами». Треба сказати, що це не проста закономірність, адже як говорив О.В. Кунін «фразеологія - це скарбниця мови» [20], і фразеологізми мові є багатством. ФО не тільки відображають культуру й побут тієї або іншої мови, але й допомагають зробити мовлення найбільш виразнішим та емоційнішим.

Фразеологія - надзвичайно складне явище, вивчення якого вимагає свого методу дослідження, а також використання даних інших наук - лексикології, граматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії, філософії, логіки й країнознавства тощо.

Для перекладу фразеологізмів важливий ступінь їх семантичної спаяності і їх функції у тексті. Ці дві релевантні ознаки виявляються тісно пов'язаними між собою.

Ми спостерігали, що при перекладі фразеологізмів з романі Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" одним з найголовніших кроків перекладача виявилися їх ідентифікація, тобто виявлення семантичної єдності на тлі тексту. Інакше виникла б небезпека їх сприйняття як низки слів з самостійною семантикою, що призводить до перекладацьких помилок.

В українському трансляті їх вдалося уникнути, бо перекладачі (Любчук та Любімов) використовували цілу низку аналогів з іншим образним планом , але з тією ж семантикою. Наприклад, вираз wievierzehnTageRegenwetter переклали " скривився як середа на п'ятницю"

Відзначимо, що не будь-яке прислів'я має аналог в іншій мові, і тоді перекладачі творять її самі. Для цього визначаються функціональні домінанти цих мовних утворень. Це їх національна специфічність, що виражена в формальних ознаках, афористичність предметного змісту, формальні особливості, що мають естетичну інформативність: ритм, розмір, алітерацію.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Монографії

1.Алехина А.И. Фразеологическая единица й слово. - Минск, 1991. - 250 с.

2.Амосова H.H. Основи английской фразеологии. - Л.,1989. - 345 с.

3.Аничков И.Е. Труды по языкознанию. - С-Петерб: Наука, 1997. - 145 с.

4.Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: 1959. -178с.

5.Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английскомязьіке й методика ее исследования (на материале имени существительного). -Л.: Просвещение, 1966. -192 с.

6.Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. - Л.: Просвещение, 1973.-301с.

7.Арсеньева Е.Ф. Сопоставительньїй анализ фразеологических единиц. - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 1989. - 123с.

8. Виноградов B.C. Введение в переводоведение. — M., 2001- 348с.

9. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. — М.: Междунар. -123с.Ю.Диксон Роберт. 43 урока с английским. С-Пб.: «Печатний двор», 1994. -60с.

11. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов.- М. : Просвещение, 1990. - 160с.

12.Журавлев А.П. Восприятие язикового значення. - Калининград, 1980.

13.Захарова М.А. Стратегия речевого использования образних фразеоло-гизмов английского язика. - М., 1999. -М.: Висш.шк., 1986. -396 с.

14.Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. — М., 2001. -256 с.

15.Копнленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии: Проблеми,методи, опити. - Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1990. - 125с.

16.Коробка П.Л. Идиоматическая фразеология как лингвистиче-ская й культурологическая проблема. - М.,1999.

17.Кунин A.B. Английская фразеология: Теоретический курс. —М.:Внсш.шк., 1981.-344с.

18.Кунин A.B. Курс фразеологии современного английского язика. М., 196719.Кунин A.B. Фразеология современного английского язика. - М.:

Изд-во Международ, отношения, 1972. - 288 с.

20.Кунин A.B. Фразеология современного английского язика. - М.: Междуна-родньїе отношения, 1996. - 354с. 21.Кухаренко В.А. Интерпретация текста. - Л.: Просвещение, 1979. - 327с.

22. Литвинов П.П. Фразеология. - М.: Примстрой - М, 2001. - 401с.

23. Лузина Л.Г. Язик как средство идеологического воздействия. Сбор-ник образов (Сер. Теория истории язикознания. Ред. Березин Ф.М.). - М.,1983.- 152с.

24.Мокиенко В.М. Славянская фразеология. - М.: Внсш.шк, 1980. - 174с. 25.Попов Р.Н. Методи исследования фразеологического состава язика. - М., 1996. -100с. 26.Прокольева СМ. Механизмн создания фразеологической образности. -

M., 1996. - 94с.

27.Савицкий В.М. Английская фразеология: Проблеми моделирования. -

Самара, 1993.-234с.

28.Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. — М.,1996. - 343с.

29.Смит Л.П. Фразеология английского языка. — М., 1998. - 276с.

30. Стернин М.Н. Лексическая система языка. — Воронеж, 1984. - 157с.

31. Судзиловский Г.А. Сленг - что зто такое? М.: Военное издатель-ство, 1973. отношения, 1977. - 246с.

32. Телия В.Н. Вторинная номинация й ее виды // Язьїковая номина-ция. ВидьІ найменований. - М.: Наука, 1986. - 123с.

33. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. -М.: Наука, 1986. - 143с.

34.Телия В.Н. Типы языковых значений: Связанное значение слова в

язьіке. - М.: Наука, 1981. - 269с.

35.Толстой Н.И. Язык и народная культура. - М., 1991. - 289с.

Зб.Уорелл А.Дж. Английские идиоматические вьіражения. - М.: Худо-

жественная литература, 1999. - 202с.

37.Федуленкова Т.Н. Английская фразеология: Курс лекций. - Архангельск,

2000. - 222с.

З8.Фразеология в контексте культури. - М., 1999. - 345с.

39.Хорнби A.C. Конструкции и обороты английского языка // Хронби

A.C. - М.: Буклет, 1994. - 165с.

40.Чиненова Л.А. Английская фразеология в языке й речи. - М., 1986. -

192с.

41.Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. 3-є изд. — М.:

Вьісшая школа, 1985. - 342с

42.Шмелев Д.Н. Современный язык. Лексика. - М.: Наука, 1977. - 407с.

43.Ворно Е.Ф., Кащеева М.А. й др. Лексикология английского языка. Л.:

Учпедгиз, 1955.-435с. Складові частини книги,

44. Аристова В.М., Дьяконов В.Н. Актуализация значений английских единиц в русском языке // Смысл й значение на синтаксическом й лек-сическом уровнях. - Калининград: Изд-во Калининград. Ун-та, 1986. - С.20-25.

45. Виноградов В.В. Об основних типах фразеологических единиц в русском языке // Виноградов В.В. Лексикология й лексикография: Избр. Тр. - М.: Наука, 1986.-273с.

46. Гак В.Г. Kтипологии лингвистических номинаций // Язиковая номина-ция: Общин вопросы. - М.: Наука, 1977. - С.230-293.

47. Капанадзе Л.А. Взаимодействие терминологической й общеупотре-бительной лексики // Развитие современного русского языка.- М.: Наука,1965.-С. 86-103.

48. Соколов Б.В. Об одноязычной семантизации фразеологических единиц. (В кн. «Методика обучения иностранным языкам». Минск: «Вьісшаяшкола», 1981. - 95с.

49.Телия В.Н. Метафора как модель смьісла производства й ее зкпрессивно-оценочная функция. // Метафора в язьіке й тексте. -М.: Наука, 1988. - С.26-51 Збірники

50. Коралова A.A. Характер образности фразеологических единиц//Сб. начн.тр.МГПИИЯ им.М.Тореза. - М., 1978. - Вьш. 131. С. 77-90

51. Молотков А.Й. Понятие формы фразеологизма. Сб. "Проблеми фра-зеологни й задачи ее изучения в вьісшей й средней школе". ТезисьІ до-кладов межвузовской конференции ЗО мая~2июня 1965г. в городе Черепов-це, 1965 1977. ~С. 129-221.

Журнали

52. Авилиани Ю.Ю., Ройзензон Л.И. Kсемантическим основамфразеологии специальних сфер // ВопросьІ семантики фразеологичес-ких единиц славянских, германских й романских язьїков. -Новгород, 1972.- Вьш.2. -С.3-6.

53. Варина В.Г. Некоторые проблеми внутренней форми языка. // Линг-вистика й методика в вьісшей школе. - М., 1974. - вьш. 6. - С. 17-25

Дисертації

54. Каплуненко В.В. Фразеологизация сверхосновных терминов:Дис. ..., канд.филол.наук, -М., 1979. -260с.

55. Пастушенко Л.П. Английские фразеологические единицы в составе фразеологического поля. Дис. канд. филол. наук. - Киев, 1982. -194с.

Автореферати дисертації

56.Ненина Р.Н. Стилистическое использование фразеологических единиц в английской разговорной речи (на материале английской драматургии XXвека): Автореф. дис. ... канд.филол.наук. - М., 1874. - 19с.

57. Шрайбер В.Й. Актуализация фразеологических единиц в ли-тературно-художественньїх текстах.: Автореф. дис.... канд.филол.наук. -М., 1981.-23с.

Іншомовні видання

58.BrianAbbsandIngridFreebairn. Blueprint Intermediate. Longman, 1998.- 93c. 59.Dubrovin. M.A Book of Russian Idioms Illustrated. Moscow, Russian Languages Publishers, 1977. - 895c.

60.Ginzburg R.S. A course in Modern English Lexicology. Higher School Publishing House. Moscow, 1966. - 888c.

цl.Howarth, Peter Andrew. Phraseology in English Academic Writing: Some implications for language learning and dictionary making. - Tubingen: Niemlyer, 1996.-1132с.

62. Makkai,A. Idiom Structure in English, - The Hague, 1987. - 845c.

63. Michael McCarthy, Felicity O'Dell. English Vocabulary in Use. CambridgeUniversity Press, 1994. -954c.

64. Weinreich, U. Problems in the Analysis of Idioms: Substance and Structure ofLanguage. - University of California Press, Berkley and Los Angeles, 1984. -757c. Словники

65. Англо-український фразеологічний словник/Уклад. К.Т. Баранцев. - 2-гевид., випр. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2005. -1056 с.

66. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Сов. Знцикло-педия, 1966. - 608с.

67. Кузьмина И.С., Неусихина М. М, Яковлева P.A. Русско-английскийсловар бьітовой лексики. М.: «Международньїе отношения», 1969. - 563с.

68. Кунин A.B. Англо-русский фразеологический словарь. 3-є изд., стереотип. - М.: Русский язьік, 2001. - 853с.

69. Кунин A.B. Англо-русский фразеологический словарь. — 5-е изд., стереотип. - М.: Рус. яз. - Медиа, 2004. - 512 с.

70. Лингвистический знциклопедический словарь. М.: «Советская знцик-лопедия», 1990.-697с.

71. Литвинов П.П. Англо-русский фразеологический словарь с те-матической классификацией. - М.: Яхонт, 2000. - 877с.

72.Hornby A.S. et. al. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current

English. - London: Oxford Univ.Press, 1980

73.Longman Dictionary of English Idioms. L., 1981. - 985c.

74. Richard A. Spears American Idioms Dictionary, Lincolnwood, Illinois, USA,

1991.-569c.

75. The Oxford English Dictionary. 12 volums/Ed. by James A.H.Murray,Henry Bradley, W.A. Cragic, C.T.Onions. - Oxford: Clarendon Press, 1979.1054c.

Інтернет-видання

76. www. BestReferat.ru(стаття "Страноведческая ценностьанглийских фразеологизмов")


Resümee

Unsere Diplomarbeit befasst sich mit der wichtigen Aspekten der deutschen Phraseologie und deren Übersetzung ins Ukrainische anhand des Romans von Hans Fallada „Wolf unter Wölfen".

Jede Klassifikation ist immer Versuch, Einsichten in das Wesen und ihre Funktion zu schaffen, um den Zusammenhang zu anderen Phänomenen zu verstehen. In der Ost-Linguistik entstanden aufgrund unterschiedlicher Gliederungsmerkmale mehrere Klassifikationen wie z. B. semantische (V. V. Vinogradov), die funktionale (I. A. Scukina), die lexikalisch-syntaktische und strukturell-semantische (I. L Cernyseva; Kunin). Als Beispiele werden, unten die Klassifikationen von V. V. Vinogradov und 1.1. Cernyseva angeführt.

V. V. Vinogradov unterscheidet in seiner semantischen Klassifikation nur den Grad der semantischen Verschmelzung der Komponenten:

•Phraseologische Zusammenbildungen (bei jmdm. in der Kreide stehen =, bei jmdm. Schulden haben1; auf den Hund kommen = 'in schlechte Verhältnisse geraten1);

•Phraseologische Einheiten (keinen Finger krumm machen 'nichts tun');

•Phraseologische Verbindungen (Angst, Schrecken packte ihn).

1.1. Cernyseva berücksichtigt in ihrer strukturell-semantischen Mischklassifikation noch den strukturellen Faktor (wortähnlich-wortverbindungsähnlich-satzähnlich):

•Phraseologische Einheiten (keinen Finger krumm machen, nichts tun');

•Phraseologische Verbindungen (der schwarze Markt; die goldene Hochzeit; Hohe Tatra; das Rote Meer);

•Phraseologische Ausdrücke (neue Besen kehren gut).

In der deutschen Germanistik dominiert aber die zeichentheoretische Aufteilung in referentielle, strukturelle und kommunikative Phraseologismen. Demnach ich beziehen sich referentielle Phraseologismen auf die Sachverhalte der

Wirklichkeit (Schwarzes Brett; jmdn. übers. Ohr hauen); strukturelle Pliraseologismen stellen bestimmte Relationen her (in Bezug auf)', kommunikative aber definieren den Vollzug kommunikativer Handlungen (meiner Meinung nach; ich meine).

Im vorliegenden Lehrbuch wird aber die vom Autor ergänzte struktural-semantische Klassifikation von L l. Cernyseva vertreten, die der Aufteilung von H. Burger im Prinzip nicht widerspricht- kommunikative Phraseologismen beziehen sich auf die phraseologischen Ausdrücke, Nominative referentielle Phraseologismen sind satzgliedwertig wie Idiome, präpositionale referentielle Phraseologismen sind (wie Ausdrücke) satzwertig.

Phraseologische Einheiten sind Wortverbindungen, die keinen abgeschlossenen Satz bilden und durch die semantische Transformation (Metaphorisierung) aller Komponenten entstanden sind (z. B. keinen Finger um jmdn. krumm machen =, nichts tun1; die Hand auf der Tasche halten ,sehr geizig sein1; frisch von der Leber weg reden, ohne Umschweife frei reden'). Die bildliche Motivation ist an diesen Beispielen klar zu sehen. Sie kann aber mit der Zeit verblassen und die Einheit wird unmotiviert, wie z.B.: das geht ja auf keine Kuhhaut 'das lässt sich kaum dulden'; jmdm. auf dem Leim gehen, sich betrugen lassen' u. д. Die Motivation lässt nur durch kulturgeschichtliche Kenntnisse entziffern. Da die Kuhhäute im Mittelalter zum Schreiben verwendet wurden, schrieb man darauf auch die Schulden und wenn jemand bis über die Ohren in Schulden steckte, so konnte nicht einmal die Kuhhaut für ihn ausreichen. Die zweite Einheit betraf den alten Vogelfang mit Leimstückchen, an die sich der Vogel mit den Flügeln kleben konnte.

Üblicherweise teilt man die Einheiten in die Idiome, Wortpaare und komparative Phraseologismen. Man konnte aber u. E. diese Klassifikation durch die Klassifikation ergänzen und noch Modellbildungen, Kinegramme, Klischees, phraseologische Termini, Autorenphraseologismen hinzufügen. In diesem Fall bilden sich drei Untergruppen um die Idiome, Wortpaare, komparative Phraseologismen heraus. Morphologisch-syntaktisch bilden sie einige Gruppen: substantivische (brennende Frage; bessere Hälfte, Ehefrau'; das Auge des Gesetzes, Polizei’), adjektivische (beschlagen sein Viel

wissen1; schlecht angeschrieben sein, bei jmdm. wenig gelten'), adverbiale (durch die Bank, ohne Ausnahme'; in der Tat »wirklich'), verbale (eine Abfuhr erteilen, schroff abweisen') Phraseologismen oder Wortpaare (Himmel und Erde in Bewegung setzen) sein.

la: Das Idiom (zu griech. ..Eigentümlichkeit') ist eine in ihrem Gebrauch erstarrte, bildhafte, umgedeutete Äußerung, die nicht Wort für Wort übersetzbar ist: leeres Stroh dreschen .etwas Nutzloses tun'; Grillen (Motten)im Kopf haben, sonderbare Gedanken haben'.

Die Kymogrammen sind Wortfügungen, die „konventionalisiertes nonverbales Verhalten sprachlich umgedeutet fassen und kodieren", wodurch sie als umdeutet erscheinen: ein Auge zudrücken .etwas Nachsicht ьben1; sich die Beine in den Leib stehen lange warten müssen'; die Achseln zucken, unentschieden sein'; die Nase rümpfen (über etwa.), unzufrieden sein'; die Hände über dem Kopf zusammenschlagen, entsetzt sein'.

Die phraseologierten Kollokationen sind u. E. reguläre Wortverbindungen mit teilweise „semantisch leeren" Komponenten: zur Entscheidung kommen/ bringen/ stellen/ stehen; jmdm. Hilfe leisten; Antwort geben; die Initiative ergreifen; den Tisch decken. Eine neue Komponente aber verändert zum Teil den Inhalt der Wendung (in der Sonne ritzen/liegen/ braten). Sie sind mit halbfachsprachlichen Termini eng verbunden.

Phraseologische Termini sind wie jeder Wort-Terminus genauso in ihrer Bedeutung innerhalb des fachlichen Subsystems der Sprache strikt festgelegt („normiert"). Solche Termini erscheinen z. B. in der juristischen Sprache (rechtliches Gehör, einstweilige Verfügung); in der Wirtschaftssprache (eine Dividende ausschütten; in Konkurs gehen); in der Mathematik (spitzer Winkel; gleichwinkliges Dreieck; die Wurzel ziehen); in der Sprache der Sportler (jmdm. Matt setzen, ein Tor schießen) etc. Diese fachlichen Wendungen werden durch Medien, die entsprechende Bereiche erörtern, popularisiert. Ein Teil von ihnen, der „halbfachsprachlich" angewendet wird (Taste drücken, Symbol anklicken; Diskette einlegen/ auswerfen), ist schwach idiomatisch und hat den Charakter von ständigen

Kollokationen. Das betrifft auch die Funktionsverbgefüge von Kahn/Wiktorowicz (1991, 76): zur Geltung kommen -, gelten’, unter Kontrolle nehmen .kontrollieren1. Sie sind verbale Streckformen, die dem Vollverb entsprechen.

le: Klischees sind stereotype metaphorische Wortverbindungen, die schlagartig eine konkrete politische oder wirtschaftliche Situation charakterisieren können (einen Schritt in die richtige/falsche Richtung machen/ sehen; jmdn. auf den richtigen Weg führen).

Autorenphraseologismen sind okkasionelle feste Wendungen innerhalb eines Textes, die ihren Sinn nur da vollständig erschließen können. So erscheint bei Th. Mann in „Buddenbrooks" der Ausdruck auf den Steinen sitzen als, sich vereinsamt langweilen' - Morten sah auf den Steinen und wartete auf Tony.

2a: Das Wortpaar (Zwillingsformel) sind binäre Wortfügungen, die aus zwei Wärtern der gleichen Wortart bestehen, durch eine Präposition oder Konjunktion verknüpft sind und einen einheitlichen Begriff ausdrьcken: kurz und gut; klipp und klar; mit Kind und Kegel.

Die Wortpaare bilden eine semantische Einheit, für die semantische Ähnlichkeit der Komponenten (Feuer und Flamme; weit und breit, überall’) und Bedeutungsergänzung (weder Fisch noch Fleisch) typisch sind. Die Wortpaare sind rhythmisch organisiert - sie werden durch den Endreim (schalten und walten), Stabreim (Land und Leute; bei Nacht und Nebel) oder Halbreim (mit Sack und Pack) charakterisiert. Ihren Konstituenten nach sind substantivisch (Feuer und Flamme), adjektivisch-adverbial (klipp und klar; fix und fertig) oder verbal (schalten und walten); ihrer Bedeutung nach können sie nicht-idiomatisch (dick und fett), teilidiomatisch (klipp und klar) oder idiomatisch (gang und gäbe) sein. Idiomatisierte Wortpaare werden oft zum Teil größerer Idiome (mit jmdm. durch dick und dünn gehen jemandem ein treuer Kamerad sein1).

2b: Eng mit den Wortpaaren sind Modellbildungen verbunden. Sie sind phraseologierte Wortverbindungen mit einer konstanten Interpretation und sich wiederholenden Elementen: Glas um Glas; Flasche um Flasche; Stein um Stein; von Woche zu Woche; von Frau zu Frau. Diese Bildungen lassen sich durch, stets’

interpretieren: von Stadt zu Stadt, stete Fortbewegung';' von Mann zu Mann .steter, wechselseitiger Austausch von Information, von Tag zu Tag, 'stetige Entwicklung".

За: Komparative Phraseologismen (oder phraseologische Vergleiche) sind feste Wortverbindungen, die sich auf den stehenden Vergleich gründen, der umgedeutet wird (wie auf Kohlen sitzen = ,in einer unangenehmen Lage sein'; eitel wie ein Pfau; geschwätzig wie eine Elster; hungrig wie ein Wolf; frech wie Oskar; dumm wie Ochse). Sie dienen oft der Verstärkung eines Verbs oder Adjektivs, die selbst in ihrer freien Bedeutung verwendet werden (frieren wie ein Schneider; dumm wie Bohnenstroh; flink wie ein Wiesel usw.). Das Modell dieser Phraseologismen ist folgendes:

Tertium comparationis Vergleichsgruppe phraseol. Bed. schlafen wie ein Sack,tief schlafen' Stumm sein wie ein Grab, verschwiegen sein'

Auf dieser Grundlage werden sie in die adjektivischen und verbalen Komparativen Phraseologismen (mit verschiedenen substantivischen, adjektivischen Vergleichsgruppen) aufgeteilt. Durch verschiedene Vergleichsgruppen können verschiedene Schattierungen auftreten: dastehen wie versteinert/'wie ein begossener Pudel, kleinlaut, beschämt' / wie ein Ölgötze teilnahmslos, starr und stumm').

Ein logisches Schema aller phraseologischen Einheiten wäre: l + 1= l (x), d.h. die Summe der Komponenten entspricht etwa nur einer Bedeutung (aber mit irgendwelcher meist pragmatischer Schattierung).

Phraseologische Verbindungen entstehen durch eine singuläre Verknüpfung einer semantisch transformierten übertragenen Komponente und einer nicht umgedeuteten Komponente, die oft als Benennung dienen: ein blinder Passagier; der schwarze Markt; die silberne/ goldene Hochzeit usw. Es ist ja allen klar, das es das 25-jдhrige Jubiläum der Hochzeit ist, aber nicht alle wissen, dass etwas aus Silber an diesem Tag geschenkt wird.

Olympische Phraseologismen (das Rote Kreuz; der Feme Osten; das Weise Haus; das Schwarze Meer), die Funktion von Eigennamen erfüllen, gehren mit etwas

Zweifel zu dieser Gruppe. Obwohl sie nur die Funktion der Benennung und Identifizierung ausdrьcken, gründen sie sich auf die Bedeutung ihrer Komponenten, von denen eine völlig umgedeutet ist. Genau das macht diese Verbindung zu einer neuen Bezeichnung.

Das logische Schema dieser Verbindungen wäre: 1+1= 1,5 (schon eine Bezeichnung).

Phraseologische Ausdrücke sind festgeprдgte Sätze oder abgeschlossene Satzäquivalente, die durch ihre Festigkeit und den Idiomatismus (Umdeutung) gekennzeichnet werden. Sie werden in der Ost-Linguistik in Sprichwörter, sprichwörtliche Redensarten, Interjektionen und modale Satzredensarten und geflügelte Worte aufgeteilt. Diese Klassifikation konnte man noch mit Routinenformeln, Gemeinplätzen und Trivialitäten ergänzen, die im Grenzbereich zwischen Phraseologie und Syntax liegen. Obwohl alle diese Ausdrücke einen abgeschlossenen Gedanken oder mitgeteilten Emotionsausbruch bezeichnen, gehören sie bestimmt zu den Phraseologismen - meistens sind sie polylexikalisch (d.h. bestehen aus mehreren Wörtern), in gewissen Grenzen fest und in unterschiedlichem Grad idiomatisch.

Sprichwörter, die im Volksmund entstanden sind, sind meistens kurze, semantisch spezialisierte und metaphorisch-umgedeutete Sätze: Neue Besen kehren gut; Viele Köche verderben den Brei; Steter Tropfen höhlt den Stein; Trau, aber schau wem! Ein Mann, ein Wort. Ihrem Charakter nach sind sie (als Versinnbildlichung der Volkswahrheit) generalisierende Volksanweisungen für das Handeln und Deutungen des Handelns in den von ihnen modellierten Situationen, ihrer Form nach sind sie oft rhetorisch gereimt: Kommt Zeit, kommt Rat.

Den Sprichwörtern sind durch ihre abstrahierende Idee auch Gemeinplätze (Was sein muss, muss sein) und Trivialitäten (Wir sind ja alle Menschen; Man lebt ja nur einmal) sehr nah, die keine neuen Einsichten, sondern überflüssige Selbstverständlichkeiten formulieren. Durch Wiederholung bringen sie meist Intensivierung zum Ausdruck (Geschenkt ist geschenkt; sicher ist sicher; hin ist hin). Der Gemeinplatz wird nicht im Ernsten als Versammlungsort der Meinungslosen bezeichnet.

Sprichwörtliche (sprichwortartige) Redensarten sind etwas ironische oder hyperbolisierte semantisch singuläre Sätze, die ihrer Form, aber nicht dem generalisierenden Inhalt nach den Sprichwörtern ähnlich sind: Da liegt der Hund begraben; Petrus meint's gut ,das Wetter wird gut sein1; mit ihm ist nicht gut Kirschen essen - ,mit ihm ist nicht leicht auszukommen1; es ist zum Lachen/ Davonlaufen/ Verrücktwerden.

Interjektionen und modale Satzredensarten drücken keine Verallgemeinerung bzw. keinen abgeschlossenen Gedanken, sondern bestimmte modale Einstellungen aus: Jetzt ist der Ofen aus (Meine Geduld ist zu Ende); Du lieber Gott (Erstaunt); Du kriegst die Tür nicht zu! (Erstaunt); Um Gottes willen (Erschrecken).

Routinenformeln sind nach Burger teilweise desemantisierte satzähnliche Wortverbindungen mit einer bestimmten kommunikativen Funktion (ich meine; nicht wahr? Meiner Meinung nach; und so weiter und so fort). Sie drücken verschiedene pragmatische Funktionen aus, die Kommunikationsprozess betreffen: ich denke/ meine (Gliederungssignal), oder nicht? (Übergabe der Sprecherrolle), wie sollte ich! (Ablehnung), was ist schon dabei (Kritik herab spielend), pass mal auf (Aufmerksamkeitssteuerung) etc. und sind dabei ziemlich variabel.

Geflügelte Worte sind literarisch oder durch andere Medi in belegbare, allgemein geläufige Redensarten (Bachmann), die durch ihren treffenden Sinn, den allgemeinen Gebrauch und den internationalen Charakter gekennzeichnet werden. Sie entstammen den nachweisbaren Quellen: der Bibel (Der Mensch lebt nicht vom Brot allein: Math. 4,4; Niemund kann zweien Herren dienen: Math. 6,24), der griechischen Mythologie (Man muss den gordischen Knoten losen), den Sprachen der Schriftsteller (Shakespeare: Sein oder nicht sein, das ist hier die Frage; Goethe; der rot? Faden; Es irrt der Mensch, solang er strebt), der Politiker und der Wissenschaftler (Darwin: Kampf um Dasein).

Ein logisches Schema dieser kommunikativen phraseologischen Ausdrücke wärest etwa: 1+1+...= n(x), wo n - das kommunikative Gemeinte und x - das Mit gemeinte wären.

Die Phraseologismen als umgedeutete Wortverbindungen sind nicht zum Aussterben verdammt. Im Gegenteil, sie erfüllen bestimmte soziale und kontextuelle Funktionen. Sie bereichern den Wortschatz und drücken die expressive Emotionalität aus.

Dabei unterliegen sie bestimmten pragmatischen Verwendungsbeschränkungen und erscheinen auf einer bestimmten Stilebene, in einer n gewissen Soziolekt. So wirken euphemistische Phraseologismen gehoben ' sterben ': das Zeitliche segnen; das Leben lassen müssen), umgangssprachliche Phraseologismen viel zu salopp (mit den Ohren schlackern -, erstaunt sein1; sein Maul voll nehmen - 'übertreiben'; aus der Haut fahren -, wьtend1); wertende Phraseologismen sind auch sehr emotional {Traumreise; kalter Kaffee; das ist ein faules Ei). Einige Ausdrücke können auf witzige Weise erweitert werden: Was ich nicht weiß, macht mich nicht heiß, sagte der Ochse, als er gebraten wurde, was einen komischen Effekt auslöst.

Phraseologismen treten dabei in allen Funktionsstylen auf. Sie sind in Presse und Publizistik, per Rundfunk- und Fernsehnachrichten (besonders bei Sportberichten) etwas öfter als in der Alltagskommunikation zu finden. In den wissenschaftlichen Textsorten kann man auch viele phraseologische Klischees beobachten (in den Mittelpunkt des Interesses rücken; außer acht lassen; in Betracht ziehen). In Medien werden sie oft spielerisch umgedeutet, um einen bestimmten Affekt auszulesen und Aufmerksamkeit zu steuern. Der ehemalige „Zitatcharakter" (l8.-19. Jh.) wird auf diese Weise durch die Tendenz zur Abwandlung fester Formen aufgelöst. So erscheint in der Schlagzeile ein Sprichwort, aber zur Hälfte „umgedeutet" und oft durch eine andere Wendung ergänzt: Reden ist Gold haben und drüben; Überstünd hat Geld im Mund. Die Taktik des Bundeskanzlers Schröder „Trau mir oder ich hau dir", die ironische Anspielung an „Trau, aber schau wem" darstellt, bescherte ihm das volle Vertrauen der Grünen. Nach Schillers „Der Mohr hat seine Schuldigkeit getan; der Mohr kann gehen" entstanden mehrere Schlagzeilen: Die Frau hat ihre Schuldigkeit getan, sie kann gehen; Das Gold hat seine Schuldigkeit getan (Zeit-Artikel, November 1973).

Размещено на http://www.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:13:38 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:07:35 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови
Проблема перекладу умов комунікативного вживання на прикладі твору Е ...
Зміст 1. НАРИС ПРОБЛЕМАТИКИ 2. РОЗГЛЯД ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ СЛОВА ЯК ФОРМИ 3. ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ УМОВ КОМУНІКАТИВНОГО ВЖИВАННЯ 3.1 Полісемія 3.2 ...
Sie blieb in einer kriegischen Haltung stehen, mit einer Hand den Stuhl erfaßt, gestikulierte mit der anderen und hielt eine Rede, eine leidenschaftlich bewegte Rede, die ...
При цьому проводиться принципове розмежування процесу перекладу і його результату (die Ubersetzung, translation).
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 915 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
... у сучасній німецькій феміністській прозі та специфіка її перекладу
Міністерство освіти і науки України Криворізький інститут Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління Гуманітарний ...
Im Laufe der ungestümen Entwicklung der Wirtschaft, neue Technologien und internationale politische kommerzielle Beziehungen zwischen vielen Ländern der Welt, wird das scharfe ...
Die Sprechtätigkeit spiegelt aber alles wider, wofür die Sprache existiert und das, mit welchen Zielen die Sprechenden sie benutzen.
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 195 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Перекладацька адаптація та типологія прагматичного аспекту складних ...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРИВОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ, ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І УПРАВЛІННЯ Гуманітарний ...
12) Das alles ist Psychologie - und die ignoriert Malik systematisch, auch weil er sie beständig mit den Sprechen der Pop-Eso-Psycho-Szene verwechselt. /"Psychologie heute" - 1998 ...
Infolge der kontinuierlichen Erarbeitung des pragmatischen Aspekts der zusammengesetzten Sätze mit den kausativen Konnektoren da, weil, denn auf Grund der obenerwähnten Diskurse ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 906 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Національно-культурний компонент семантики порівнянь на прикладі ЛСП ...
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка Кафедра німецької мови Дипломна робота на тему: "Національно-культурний компонент ...
2. Zu den ersten Forschung auf dem Gebiet der kontrastiven Linguistik gehören die Werke von I.A. Boduen de Kurtene, und auch die Untersuchungen von den Linguisten der Prager ...
Diese assoziativischen Verbindungen sind spezifisch, weil sie in den Tiefen der nationalen Mäntalität versteckt bleiben.
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 1030 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Курсовая по немецкому
... м­ п ѬЄ $Ґ=Ёп Ѭгаб Є Ї° ­Ґ=ҐжЄ°=г. " Єг"мвҐв: нЄ°­°=ЁзҐбЄЁ° Ѭ९°$ ў вҐ"м: Г°аЁбҐЄ° Ѭ楪 : °в"Ёз­° $ ў " : Ѭ"ҐвЁЄ°ў ..Ѭ. Ѭа. к16-08 К°пЎам 1998 Plan.
$ ў " : Ѭ"ҐвЁЄ°ў ..Ѭ. Ѭа. к16-08 К°пЎам 1998
Einerseits waren die Kosten fьr die Wirtschaftstдtigkeit in diesem System, im Vergleich zu den Marktwirtschaften, um vieles hцher, und andererseits fьhrte diese kьnstliche ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: топик Просмотров: 324 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Категоризация и информативный спектр картины мира
ОГЛАВЛЕНИЕ Введение Глава 1. Категоризация и информативный спектр картины мира 1.1 Междисциплинарный характер когнитивно-дискурсивного подхода к ...
Вопрос был сформулирован как "Welches deutsche Marchen hat Sie gepragt/welches Marchen haben Sie Ihren Kindem erzahltV Наиболее часто названными сказками оказались "Hansel und ...
In Ztirs, imResidenz", antwortete Katrin und hatte keine Ahnung, ob dies in den Augen ihrerNachbarin nun auch in die Ferrari-Kategorie gehdrte oder eher in der Trabi-Klasse ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 1146 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Реферат о прочитаной на немецком языке литературы
Міністерство Освіти України Український Державний Морський Технічний Університет Кафедра сучасних мов Реферат з прочитаною німецькою мовою літератури ...
Diese Arbeit ist auf die Bestimmung des mathematischen Modells des ProzeЯes der Verbrennung und die Methodik der Rechnung fьr den Brennstoff der breiten Fraktionzusammensetzung ...
Die Kompensatoren sind gut zugдnglich und die Abgasrohre sind so gestaltet, daЯ sie sowohl fьr den kupplungsseitigen als auch fьr den kupplungsgegenseitigen Turboladeran-bau passen ...
Раздел: Рефераты по языковедению
Тип: реферат Просмотров: 1071 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Невласне-пряма мова у художньому дискурсі
Вступ Дана дипломна робота присвячена невласне-прямій мові у художньому дискурсі на матеріалі романів німецького автора Ліона Фейхтвангера. Невласне ...
Auf Schritt und Tritt war sie behindert durch eine blöde Etikette, nicht einmal in ihren wenigen freien Stunden durfte sie tun, was ihr Freunde machte, und führ all den Zwang und ...
59) In den achtzehnten Band also der "Interessanten Reisen", der von Kamtschatka und von Grönland handelte, war er vertieft, als ihn die Botschaft von dem Spielabend bei der ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: дипломная работа Просмотров: 2709 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
... передачі майбутності дії в німецькій та українській мовах та проблеми ...
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка Інститут філології Кафедра германської філології Курсова робота на тему: Розбіжності у способах ...
Sie bilden aus der Frage abhängigen Fragesatz und setzen ihn in den zweiten Satz hinter das Substantiv mit.
In diesem Augenblick sanken auf zweihundert Schiffen vierzigtausend Streiter zu Boden und lauschte der Botschaft, die Vergebung verhieß für alle Sünden und die Pforten weit auftat ...
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: курсовая работа Просмотров: 142 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Valenz der Verben
Inhaltsverzeichnis. I. Vorwort................................................................................................2 II. Zum Begriff der ...
Ähnliches beobachtet man an den Fragen des Wortschatzes und der semantischen Kombinierbarkeit von Wörtern.es fällt Schülern und studenten oft schwer, zwischen bedeutungsnahen ...
Die Fähigkeit der Verben, eine bestimmte Anzahl von "actants" zu sich zu nehmen vergleicht L. Tesniere mit der Wertigkeit eines Atoms und nennt sie "Valenz".
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: реферат Просмотров: 1213 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Курсовая работа: Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови (325)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151065)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru