Хімічна промисловість України
Хімічна промисловість України, її значення, галузева
структура та принципи розміщення основних галузей.
Хімічний комплекс — один з
провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвитку
машинобудування, значною мірою залежить науково-технічний прогрес. Комплекс
хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей
промисловості, транспорту, сільського господарства, оборони, побутового
обслуговування та інших сфер діяльності. Він істотно впливає на рівень і темпи
розвитку економіки в цілому.
Використання хімічної продукції в
промисловості дає змогу виготовляти значну кількість високоякісних виробів,
необхідних таким прогресивним галузям виробництва, як атомна енергетика,
радіоелектроніка тощо. Продукція хімічної промисловості часто заміщує природну
сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції,
підвищенню якості виробів.
Структура хімічного комплексу
досить складна. До його складу входять ряд спеціалізованих галузей, що
використовують різну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент продукції і
об'єднуються між собою загальною технологією. Як правило, виділяють основну
(неорганічну) хімію, хімію органічного синтезу, гірничохімічну промисловість,
фармацевтичну промисловість, мікробіологічну промисловість, побутову хімію.
Провідне місце за обсягом виробництва, в тому числі за випуском кінцевої
продукції, займають основна хімія і хімія органічного синтезу.
Розміщення хімічної промисловості
має свої особливості у зв'язку з тим, що на нього впливає велика кількість
чинників: сировинний, паливно-енергетичний, споживчий.
Хімічна промисловість споживає
значну кількість води (набагато більше, ніж будь-яка інша галузь обробної
промисловості). Вода входить до складу деяких хімічних продуктів, а також
використовується для промивки тих продуктів, що виготовляються для охолодження
агрегатів, а також для розбавлення стічних вод хімічних підприємств тощо. Все
це сприяє тяжінню хімічних підприємств до районів, котрі достатньою мірою
забезпечені водою. До числа особливо водомістких виробництв відносять
виробництва полімерних матеріалів.
Крім того, хімічні виробництва
потребують, як правило, багато теплової та електричної енергії. Це стосується,
перш за все, виробництва полімерних матеріалів та їх переробки. Так, наприклад,
при виробництві 1 т синтетичного волокна в середньому необхідно 15 тис. кВТ •
год електроенергії і 7—8 т пари. Для розміщення таких виробництв особливо
важливе значення має наближення їх до теплоелектростанцій.
При великих розмірах хімічних
підприємств (перш за все комбінатів) та високому ступені автоматизації і
механізації виробництв у цілому хімічна промисловість належить до галузей з
невисокою трудомісткістю виробництва, її підприємства можна розмістити у слабо
заселених районах. Винятком є виробництва хімічних волокон і фармацевтична
промисловість.
Споживчий чинник впливає головним
чином на виробництва основної хімії (виробництва мінеральних добрив, крім
калійних, сірчаної кислоти тощо), а також на «верхні поверхи» деяких
виробництв, що переробляють напівфабрикати хімії органічного синтезу
(виробництво хімічних волокон, гумово-технічні вироби тощо).
При розміщенні хімічних підприємств
істотне значення має врахування екологічного чинника. При недосконалій
технології галузь має багато відходів, що негативно впливають на навколишнє
середовище. Необхідно вдосконалювати технологію виробництв, впроваджувати
безвідходні і маловідходні технології, уникати надмірної територіальної
концентрації виробництва. Всі вищезазначені чинники по-різному проявляються при
розміщенні окремих видів виробництв галузі.
Список литературы
Для подготовки данной работы были использованы материалы
с сайта http://www.stydent.od.ua/
|
