Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364139
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62791)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21319)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21692)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8692)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3462)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20644)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Управління грошовими потоками підприємства

Название: Управління грошовими потоками підприємства
Раздел: Рефераты по финансам
Тип: курсовая работа Добавлен 15:51:53 27 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 261 Комментариев: 12 Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи грошових потоків підприємства

1.1 Сутність грошових потоків підприємства як категорії фінансового менеджменту

1.2 Класифікація та структура грошових потоків підприємства

1.3 Методи оптимізації грошових потоків підприємства

2. Управління грошовими потоками підприємства

2.1 Принципи, зміст та завдання управління грошовими потоками підприємства

2.2 Планування грошових потоків на підприємстві. Розробка плану надходжень і витрат коштів

3. Розрахункова частина

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні та посилення конкуренції на внутрішньому вітчизняному ринку ставить перед підприємствами проблему підвищення ефективності діяльності та забезпечення фінансової рівноваги в довгостроковій перспективі. Сучасна практика фінансового менеджменту в зарубіжних країнах усе ширше використовує динамічний (або потоковий) підхід до регулювання діяльності господарюючих суб’єктів, який має значні переваги в порівнянні з традиційним статичним. Потокові показники характеризують стан об’єкта дослідження не на конкретний момент часу, а за певний часовий інтервал. Серед найбільш поширених потокових показників, до яких відносяться обсяг реалізації продукції, доходи, витрати, прибуток та ін., особливе місце займає грошовий потік.

В умовах поглиблення ринкових реформ в економіці України особливого значення набувають питання забезпечення життєдіяльності підприємств. Процес одержання грошових надходжень і здійснення грошових виплат (формування вхідних і вихідних грошових потоків) є передумовою безперервного та стабільного функціонування підприємства. Ліквідність, тобто спроможність у встановлені терміни виконувати свої фінансові зобов’язання, що становить одну з необхідних умов успішного функціонування підприємства, забезпечується не тільки наявністю, але й поточним надходженням коштів. Тривала неліквідність підприємства викликає його неплатоспроможність, втрату фінансової стійкості та згодом може стати причиною кризового фінансового стану або банкрутства. Чистий грошовій потік, поряд з прибутком, характеризує результати діяльності підприємства. Проте, якщо прибуток виступає в якості фінансового результату, то величина чистого грошового потоку характеризує грошовий результат діяльності. У зв’язку з цим особливого значення набуває підвищення якості управління грошовими потоками як одним із основних результативних показників діяльності підприємства.

Грошовий потік є сукупністю розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів та їх еквівалентів, які створюються в процесі його діяльності.

Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне і економне використання фінансових ресурсів, знизити залежність розвитку підприємства від позичених засобів і тим самим підвищити його фінансову стійкість, прискорити оборотність капіталу. Будь-яка затримка у здійсненні платежів негативно впливає на виробничий процес: формування запасів, виготовлення продукції, рівень продуктивності праці, реалізації продукції і т.д. Разом з тим ефективно організовані грошові потоки підвищують ритмічність виробництва і відвантаження продукції, здійснення інших господарських операцій. Тому можна однозначно стверджувати, що питання управління грошовими потоками підприємства є особливо актуальним.

Метою роботи є з'ясування сутності грошових потоків підприємства, дослідження принципів управління грошовими потоками та методів оптимізації грошовими потоками підприємства.

Для досягнення цієї мети необхідно розв’язати наступні завдання :

– розкрити сутність грошових потоків та визначити їх структуру;

– дослідити методи оптимізації грошових потоків підприємства.

– визначити принципи та завдання управління грошовими потоками підприємства;

Предметом дослідження є механізм управління грошовими потоками підприємства.


1. Теоретичні основи грошових потоків підприємства

1.1 Сутність грошових потоків підприємства

Сучасна теорія фінансів розглядає грошовий потік як стійку сукупність розподілених у часі фактів надходження або вибуття грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, таким чином, грошовий потік можна представити як сукупність послідовних подій, які пов'язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів з приводу виконання договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, іншими економічними агентами (державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Відповідно, виникнення та формування грошового потоку при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом цілеспрямованого прояву сукупності фінансово-економічних відносин та має певні ознаки, основними серед яких необхідно вважати наступні:

1) рух грошових коштів відбувається в результаті виконання певної угоди між двома суб'єктами господарювання, оформленої належним чином;

2) грошові потоки, що генеруються суб'єктом господарювання, мають виключно фінансовий характер, адже їх результатом є формування, розподіл, перерозподіл чи споживання фондів грошових коштів;

3) грошові потоки визначають порядок та особливості реалізації інших фінансових відносин, що формують фінанси підприємства, у тому числі, формування фінансових результатів, забезпечення ліквідності та платоспроможності і т.д.

Грошовий потік представляється як комплексна категорія із власною структурною характеристикою, яка включає в себе сукупність окремих складових елементів. Серед таких складових грошового потоку можна розглядати такі елементи як:

1) причина формування грошового потоку – визначає як джерело формування грошового потоку (господарська операція суб'єкта господарювання або їх сукупність, виконання якої пов'язано із відповідним формуванням руху грошових коштів), так і фактори формування грошового потоку;

2) форма узгодження грошового потоку – фінансово-математична процедура ідентифікації та структурування грошового потоку, забезпечення його співставності, а також групування та зведення грошових потоків з метою формування інформаційної бази для аналізу руху грошових коштів, наприклад розрахунку Cash Flow від основної діяльності, Free Cash Flow тощо;

3) напрямок руху грошових коштів – форма впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання та основні фінансові показники його діяльності, зокрема, зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів у розпорядженні, або ж їх збільшення;

4) кількісна оцінка грошового потоку – передбачає ідентифікацію абсолютної величини руху грошових коштів в рамках як одного грошового потоку, так і сукупності грошових потоків, зокрема, шляхом кількісної оцінки абсолютної величини сальдо руху грошових коштів.

1.2 Класифікація та структура грошових потоків підприємства

Поняття „ грошовий потік підприємства" є агрегованим, що включає у свій склад численні види цих потоків, що обслуговують господарську діяльність

З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони вимагають визначеної класифікації.

Таку класифікацію грошових потоків пропонується здійснювати за наступними основними ознаками:

1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються наступні види грошових потоків:

– грошовий потік по підприємству в цілому. Це найбільш агрегований вид грошового потоку, що акумулює усі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;

– грошовий потік по окремих структурних підрозділах (центрах відповідальності) підприємства. Така диференціація грошового потоку підприємства визначає його як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарської побудови підприємства;

– грошовий потік по окремих господарських операціях. У системі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку варто розглядати як первинний об'єкт самостійного управління.

2. За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків:

– грошовий потік по операційній діяльності. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятому в операційному процесі, а також здійснюючому управління цим процесом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; іншими виплатами, пов'язаними зі здійсненням операційного процесу.

Одночасно цей вид грошового потоку відображає надходження коштів від покупців продукції; від податкових органів у порядку здійснення перерахунку зайве сплачених сум і деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандартами обліку;

– грошовий потік по інвестиційній діяльності. Він характеризує платежі і надходження коштів, пов'язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність підприємства;

– грошовий потік по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження і виплати коштів, пов'язані з залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсотків по вкладах власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

3. За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків:

– позитивний(вхідний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін "приплив коштів") (рис.1.1);

– негативний(вихідний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін "відплив коштів") (рис.1.2).

Характеризуючи ці види грошових потоків, варто звернути увагу на високий ступінь їхнього взаємозв'язку. Недостатність обсягів у часі одного з цих потоків обумовлює наступне скорочення обсягів іншого виду цих потоків. Тому в системі управління грошовими потоками підприємства обидва ці види грошових потоків являють собою єдиний (комплексний) об'єкт фінансового менеджменту.

4. За методом обчислення обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:


Рис.1.1. – Структура вхідних грошових потоків на підприємстві.

Рис.1.2. – Структура вихідних грошових потоків на підприємстві

– валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність надходжень або витрат коштів у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів;

– чистий грошовий потік. Він характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витратою коштів) у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, багато в чому визначає фінансову рівновагу і темпи зростання його ринкової вартості. Розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому, окремих структурних його підрозділах (центрах відповідальності), різних видах господарської діяльності або окремих господарських операціях здійснюється за наступною формулою:

ЧГП = ПГП -НГП , (1.1)

де ЧГП – сума чистого грошового потоку в розглянутому періоді часу;

ПГП – сума позитивного грошового потоку (надходжень коштів) у розглянутому періоді часу;

НГП – сума негативного грошового потоку (витрати коштів) у розглянутому періоді часу.

Як видно з цієї формули, у залежності від співвідношення обсягів позитивного і негативного потоків сума чистого грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і, що впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру залишку його грошових активів.

5. За рівнем достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

– надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Свідченням надлишкового грошового потоку є висока позитивна величина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;

– дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витраті коштів по всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

6. За методом оцінки в часі виділяють наступні види грошового потоку:

– теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;

– майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу. Поняття майбутній грошовий потік може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.

Розглянуті види грошового потоку підприємства відображають зміст концепції оцінки вартості грошей у часі стосовно господарських операцій підприємства.

7. За безперервністю формування в розглянутому періоді розрізняють наступні види грошових потоків підприємства:

– регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження або витрат коштів по окремих господарських операціях (грошових потоках одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, генерованих операційною діяльністю підприємства: потоки, пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і т.п.;

– дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрати коштів, пов'язані зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзинга; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються лише в рамках конкретного тимчасового інтервалу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - у рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер.

8. За стабільністю тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами:

– регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік надходжень або витрат коштів носить характер ануїтету;

– регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їхнього здійснення протягом періоду лізінгування активу.

Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві.

Належне структурування сукупності грошових потоків, які генерує підприємство у результаті основної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також ефективний аналіз та управління останніми не можливе без проведення кількісної оцінки таких грошових потоків. При цьому ключовою кількісною характеристикою грошового потоку як об'єкта фінансового менеджменту є оцінка його абсолютної величини з метою інформаційного та методологічного забезпечення фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Абсолютна величина грошового потоку як одиничного факту руху грошових коштів має незначне практичне застосування, однак і особливих складнощів щодо її кількісної оцінки не виникає – достатньо проаналізувати первинний документ, який засвідчує проведення фінансово-господарської операції та, відповідно, містить усю необхідну інформацію. Основне її призначення – це інформаційне забезпечення управлінського фінансового обліку, а також формування основи розрахунку часткових та узагальнюючих показників руху грошових коштів з метою їх послідуючого аналізу.

Значно більше інформаційне навантаження несуть узагальнюючі показники руху грошових коштів суб'єкта господарювання шляхом формування зведених показників грошових потоків (наприклад, грошовий потік від основної діяльності, Free Cash Flow та інші), кількісна оцінка таких показників реалізується як аналіз структури сукупності грошових потоків підприємства за наступним алгоритмом:

узгодження грошових потоків суб'єкта господарювання, що передбачає проведення, перш за все, вибірки необхідних для подальшої оцінки грошових потоків за обраним критерієм групування;

визначення абсолютної величини окремих грошових потоків, про що згадувалося вище;

ідентифікація форми впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання, перш за все, класифікація грошового потоку як вхідного або вихідного;

математичний розрахунок кількісної оцінки абсолютної величини грошового потоку.

Із використанням поданого вище алгоритму здійснюється розрахунок більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються для аналізу, планування та управління, а також оцінки ефективності моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання, які генеруються в результаті здійснення ним основної, інвестиційної та фінансової діяльності.

1.3 Методи оптимізації грошових потоків підприємства

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основними цілями оптимізації грошових потоків підприємства є:

– забезпечення збалансованості обсягів грошових потоків;

– забезпечення синхронності формування грошових потоків у часі;

– забезпечення росту чистого грошового потоку підприємства.

Основними об'єктами оптимізації виступають:

– позитивний грошовий потік;

– негативний грошовий потік;

– залишок грошових активів;

– чистий грошовий потік.

Найважливішою передумовою здійснення оптимізації грошових потоків є вивчення факторів, що впливають на їхні обсяги і характер формування в часі. Ці фактори можна підрозділити на зовнішні і внутрішні. Система основних факторів, що впливають на формування грошових потоків підприємства, приведена на рис. 1.3.

Характер впливу розглянутих факторів використовується в процесі оптимізації грошових потоків підприємства.

Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їхніх видів.

Рис. 1.3 – Система основних факторів, що впливають на формування грошових потоків підприємства.

На результати господарської діяльності підприємства негативний вплив роблять як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.

Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку виявляються в зниженні ліквідності і рівня платоспроможності підприємства, зростанні простроченої кредиторської заборгованості постачальникам сировини і матеріалів, підвищенні частки простроченої заборгованості по отриманих фінансових кредитах, затримках виплати заробітної плати (з відповідним зниженням рівня продуктивності праці персоналу), зростанні тривалості фінансового циклу, а в кінцевому рахунку – у зниженні рентабельності використання власного капіталу й активів підприємства.

Негативні наслідки надлишкового грошового потоку виявляються у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних коштів від інфляції, втраті потенційного доходу від невикористовуваної частини грошових активів у сфері короткострокового їхнього інвестування, що в кінцевому результаті також негативно позначається на рівні рентабельності активів і власного капіталу підприємства.

Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру цієї дефіцитності – короткострокової чи довгострокової.

Збалансованість дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається шляхом використання "Системи прискорення – уповільнення платіжного обороту". Суть цієї системи полягає в розробці на підприємстві організаційних заходів щодо прискорення залучення коштів і уповільненню їхніх виплат.

Прискорення залучення коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

– збільшення розміру цінових знижок за готівку по реалізованій покупцям продукції;

– забезпечення часткової чи повної передоплати за вироблену продукцію, що користається високим попитом на ринку;

– скорочення термінів надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;

– прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;

– використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості – обліку векселів, факторингу, форфейтингу;

– прискорення інкасації платіжних документів покупців продукції (часу перебування їх у дорозі, у процесі реєстрації, у процесі зарахування грошей на розрахунковий рахунок і т.п.).

Уповільнення виплат коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

– збільшення за узгодженням з постачальниками термінів надання підприємству товарного (комерційного) кредиту;

– заміни придбання довгострокових активів, що вимагають відновлення, на їхню оренду (лізинг);

– реструктуризації портфеля отриманих фінансових кредитів шляхом переведення короткострокових їхніх видів у довгострокові.

Слід зазначити, що "Система прискорення – уповільнення платіжного обороту", вирішуючи проблему збалансованості обсягів дефіцитного грошового потоку в короткостроковому періоді (і відповідно підвищуючи рівень абсолютної платоспроможності підприємства), створює певні проблеми наростання дефіцитності цього потоку в наступних періодах. Тому паралельно з використанням механізму цієї системи повинні бути розроблені заходи для забезпечення збалансованості дефіцитного грошового потоку в довгостроковому періоді.

Зростання обсягу позитивного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуть за рахунок наступних заходів:

– залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;

– додаткової емісії акцій;

– залучення довгострокових фінансових кредитів;

– продажу частини (або всього обсягу) фінансових інструментів інвестування;

– продажу (або здачі в оренду) невикористовуваних видів основних засобів.

Зниження обсягу негативного грошового потоку в довгостроковому періоді може бути досягнуте за рахунок наступних заходів:

– скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;

– відмови від фінансового інвестування;

– зниження суми постійних витрат підприємства.

Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані з забезпеченням зростання його інвестиційної активності. У системі цих методів можуть бути використані:

– збільшення обсягу розширеного відтворення операційних позаоборотних активів;

– прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації;

– здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства;

– активне формування портфеля фінансових інвестицій;

– дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.

У системі оптимізації грошових потоків підприємства важливе місце належить їхній збалансованості в часі. У процесі такої оптимізації використовуються два основних методи – вирівнювання і синхронізація.

Вирівнювання грошових потоків спрямоване на згладжування їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути у певній мірі сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків (як позитивних, так і негативних), оптимізуючи паралельно середні залишки коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхилення або коефіцієнта варіації, що у процесі оптимізації повинні знижуватися.

Синхронізація грошових потоків заснована на коваріації позитивного і негативного їхніх видів. У процесі синхронізації повинне бути забезпечене підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинний прагнути до значення "+1".

Коефіцієнт кореляції позитивного і негативного грошових потоків у часі розраховується за наступною формулою:

, (1.2)


де ККПН – коефіцієнт кореляції позитивного і негативного грошових потоків у часі;

РПО – прогнозовані імовірності відхилення грошових потоків від їхнього середнього значення в плановому періоді;

ПГПі – варіанти сум позитивного грошового потоку в окремих інтервалах планового періоду;

– середня сума позитивного грошового потоку в одному інтервалі планового періоду;

НГПі – варіанти сум негативного грошового потоку в окремих інтервалах планового періоду;

– середня сума негативного грошового потоку в одному інтервалі планового періоду;

, – середньоквадратичне (стандартне) відхилення сум грошових потоків (відповідно – позитивного і негативного).

Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства. Зростання чистого грошового потоку забезпечує підвищення темпів економічного розвитку підприємства на принципах самофінансування, знижує залежність цього розвитку від зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів, забезпечує приріст ринкової вартості підприємства.

Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних основних заходів:

– зниження суми постійних витрат;

– зниження рівня змінних витрат;

– здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;

– здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;

– використання методу прискореної амортизації основних засобів;

– скорочення періоду амортизації використовуваних підприємством нематеріальних активів;

– продажу невикористовуваних видів основних засобів і нематеріальних активів;

– посилення претензійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.

Результати оптимізації грошових потоків підприємства одержують своє відображення в системі планів формування і використання коштів у майбутньому періоді.


2. Управління грошовими потоками підприємства

2.1 Принципи, зміст та завдання управління грошовими потоками

Управління грошовими потоками підприємства є важливою складовою частиною загальної системи управління його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні задачі фінансового менеджменту і підпорядковане його головній меті.

Процес управління грошовими потоками підприємства базується на визначених принципах, основними з яких є:

1. Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна управлінська система, управління грошовими потоками підприємства повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази представляє певні труднощі, тому що пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, відсутня. Визначені міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися тільки з 1971 року і на думку багатьох фахівців ще далекі від завершення (хоча загальні параметри таких стандартів уже затверджені, вони допускають варіативність методів визначення окремих показників прийнятої системи звітності).

2. Принцип забезпечення збалансованості. Управління грошовими потоками підприємства має справу з багатьма їх видами і різновидами, розглянутими в процесі їхньої класифікації. Їхня підпорядкованість єдиним цілям і задачам управління вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства за видами, обсягами, тимчасовими інтервалами і іншими істотними характеристиками. Реалізація цього принципу пов'язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними.

3. Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходжень і витрат коштів у розрізі окремих тимчасових інтервалів, що приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. Посуті ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їхнього використання в господарському процесі), що втрачають свою вартість у часі, від інфляції і з інших причин. Реалізація принципу ефективності в процесі управління грошовими потоками полягає в забезпеченні ефективного їхнього використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.

4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит коштів підприємства, що негативно позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їхньої ліквідності протягом усього розглянутого періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації позитивного і негативного грошових потоків у розрізі кожного тимчасового інтервалу розглянутого періоду.

З урахуванням розглянутих принципів організується конкретний процес управління грошовими потоками підприємства.

Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходжень і витрат коштів і їхньої синхронізації в часі.

Процес управління грошовими потоками підприємства послідовно охоплює наступні основні етапи (рис. 2.1):


Рис.2.1. – Основні етапи керування грошовими потоками підприємства.

1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності. Цей етап управління покликаний реалізувати принцип інформативної його вірогідності. У процесі здійснення цього етапу управління грошовими потоками забезпечується координація функцій і задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства.

Основною метою організації обліку і формування відповідної звітності, що характеризує грошові потоки підприємства різних видів, є забезпечення фінансових менеджерів необхідною інформацією для проведення всебічного їхнього аналізу, планування і контролю.

Відповідно до міжнародних стандартів обліку і сформованої практики для підготовки звітності про рух коштів використовуються два основних методи – непрямий і прямий. Ці методи розрізняються між собою повнотою представлення даних про грошові потоки підприємства, вихідною інформацією для розробки звітності й іншими параметрами.

Непрямий метод спрямований на одержання даних, що характеризують чистий грошовий потік підприємства в звітному періоді. Джерелом інформації для розробки звітності про рух коштів підприємства за цим методом є звітний баланс і звіт про фінансові результати. Розрахунок чистого грошового потоку підприємства непрямим методом здійснюється по видах господарської діяльності і підприємству в цілому.

По операційній діяльності базовим елементом розрахунку чистого грошового потоку підприємства за непрямим методом виступає його чистий прибуток, отриманий в звітному періоді. Шляхом внесення відповідних коректив чистий прибуток перетворюється потім у показник чистого грошового потоку. Принципова формула, по якій здійснюється розрахунок цього показника по операційній діяльності, має наступний вигляд:

По інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою реалізації окремих видів позаоборотних активів і сумою їхнього придбання в звітному періоді. Принципова формула, по якій здійснюється розрахунок цього показника по інвестиційній діяльності, має наступний вигляд:

ЧГПіОСНАДФІВАП – ПОС - ∆НКБ - ПНА - ПДФІ - ВВА , (2.1)

де ЧГПі – сума чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній діяльності в розглянутому періоді;

РОС – сума реалізації вибулих основних засобів;

РНА – сума реалізації вибулих нематеріальних активів;

РДФІ – сума реалізації довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля підприємства;

РВА – сума повторної реалізації раніше викуплених власних акцій підприємства;

ДП – сума дивідендів (відсотків), отриманих підприємством по довгострокових фінансових інструментах інвестиційного портфеля;

ПОС – сума придбаних основних засобів;

∆НКБ – сума приросту незавершеного капітального будівництва;

ПНА – сума придбання нематеріальних активів;

ПДФІ – сума придбання довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля підприємства;

ВВА – сума викуплених власних акцій підприємства.

По фінансовій діяльності сума чистого грошового потоку визначається як різниця між сумою фінансових ресурсів, притягнутих із зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також дивідендів (відсотків), виплачених власникам підприємства. Принципова формула, по якій здійснюється розрахунок цього показника по фінансовій діяльності, має наступний вид:

ЧГПф = ПВКДККК +БЦФ - ВДК - ВКК - Д (2.2)

де ЧГПф – сума чистого грошового потоку підприємства по фінансовій діяльності в розглянутому періоді;

ПВК – сума додатково залученого з зовнішніх джерел власного акціонерного чи пайового капіталу;

ПДК – сума додатково притягнутих довгострокових кредитів і позик;

ПКК – сума додатково притягнутих короткострокових кредитів і позик;

БЦФ – сума засобів, що надійшли в порядку безоплатного цільового фінансування підприємства;

ВДК – сума виплат (погашення) основного боргу по довгострокових кредитах і позиках;

ВКК – сума виплат (погашення) основного боргу по короткострокових кредитах і позиках;

Д – сума дивідендів (відсотків), сплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї і т.п.).

Результати розрахунку суми чистого грошового потоку по операційній, інвестиційній і фінансовій діяльності дозволяють визначити загальний його розмір по підприємству в звітному періоді. Цей показник розраховується за наступною формулою:

ЧГПП = ЧГПО + ЧГПІ + ЧГПФ , (2.3)

де ЧГПП – загальна сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

ЧГПО – сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності;

ЧГПІ – сума чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній діяльності;

ЧГПФ – сума чистого грошового потоку підприємства по фінансовій діяльності.

Використання непрямого методу розрахунку руху коштів дозволяє визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього джерела фінансування свого розвитку – чистого грошового потоку по операційній і інвестиційній діяльності, а також виявити динаміку усіх факторів, що впливають на його формування. Крім того, слід відзначити відносно низьку трудомісткість формування звітності про рух коштів, тому що переважна більшість необхідних для розрахунку непрямим методом показників міститься в інших формах діючої фінансової звітності підприємства.

Прямий метод спрямований на одержання даних, що характеризують як валовий, так і чистий грошовий потік підприємства в звітному періоді. Він покликаний відбивати весь обсяг надходжень і витрат коштів у розрізі окремих видів господарської діяльності і по підприємству в цілому. Розходження отриманих результатів розрахунку грошових потоків прямим і непрямим методом відносяться тільки до операційної діяльності підприємства. При використанні прямого методу розрахунку грошових потоків використовуються безпосередні дані бухгалтерського обліку, що характеризують усі види надходжень і витрат коштів.

Принципова формула, по якій здійснюється розрахунок суми чистого грошового потоку по операційній діяльності підприємства прямим методом, має наступний вид:

ЧГПо = РП + ІПО - ЗТМ - ЗПОП - ЗПАУ - ППБ - ПППФ - ІВО , (2.4)

де ЧГПо – сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності в розглянутому періоді;

РП – сума коштів, отриманих від реалізації продукції;

ІПО – сума інших надходжень коштів у процесі операційної діяльності;

ЗТМ – сума коштів, виплачених за придбання сировини, матеріалів і напівфабрикатів у постачальників;

ЗПОП – сума заробітної плати, виплаченої оперативному персоналу;

ЗПАУ – сума заробітної плати, виплаченої адміністративно-управлінському персоналу;

ППБ – сума податкових платежів, перерахована в бюджет;

ПППФ – сума податкових платежів, перерахована в позабюджетні фонди;

ІВО – сума інших виплат коштів у процесі операційної діяльності.

Розрахунки суми чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній і фінансовій діяльності, а також по підприємству в цілому здійснюються за тими ж алгоритмами, що і при непрямому методі.

Відповідно до принципів міжнародного обліку метод розрахунку грошових потоків підприємство вибирає самостійно, однак кращим вважається прямий метод, що дозволяє одержати більш повне уявлення про їхній обсяг і склад.

2. Аналіз грошових потоків підприємства в попередньому періоді. Основною метою цього аналізу є виявлення рівня достатності формування коштів, ефективності їхнього використання, а також збалансованості позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягом і в часі. Аналіз грошових потоків проводиться по підприємству в цілому, у розрізі основних видів його господарської діяльності, по окремих структурних підрозділах ("центрах відповідальності").

На першому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування позитивного грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел. У процесі цього аспекту аналізу темпи приросту позитивного грошового потоку зіставляються з темпами приросту активів підприємства, обсягів виробництва і реалізації продукції. Особлива увага на цьому етапі аналізу приділяється вивченню співвідношення залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел, виявленню ступеня залежності розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування негативного грошового потоку підприємства, а також структури цього потоку по напрямках витрат коштів. У процесі цього етапу аналізу визначається наскільки співрозмірно розвивалися за рахунок витрати коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості; за якими напрямками використовувалися кошти, залучені з зовнішніх джерел; в якій мірі погашалася сума основного боргу за залученими раніше кредитами і позиками.

На третьому етапі аналізу розглядається збалансованість позитивного і негативного грошових потоків за загальним обсягом; вивчається динаміка показника чистого грошового потоку як найважливішого результативного показника фінансової діяльності підприємства й індикатора рівня збалансованості його грошових потоків у цілому. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку; з’ясовується ступінь достатності амортизаційних відрахувань з позицій необхідного відновлення основних засобів і нематеріальних активів.

На четвертому етапі аналізу досліджується синхронність формування позитивного і негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду; розглядається динаміка залишків грошових активів підприємства, що відображає рівень цієї синхронності і забезпечує абсолютну платоспроможність. У процесі дослідження синхронності формування різних видів грошових потоків розраховується динаміка коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

(2.5)

Де КЛГП – коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

ПГП – сума валового позитивного грошового потоку (надходження коштів);

НГП – сума валового негативного грошового потоку (витрати коштів).

Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку цей коефіцієнт повинний мати значення не нижче одиниці (перевищення одиниці буде генерувати зростання залишку грошових активів на кінець розглянутого періоду, тобто сприяти підвищенню коефіцієнта абсолютної платоспроможності підприємства).

На п'ятому етапі аналізу визначається ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки виступає коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства, що розраховується за наступною формулою:

(2.6)


де КЕГП – коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

ЧГП – сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

НГП – сума валового негативного грошового потоку підприємства в розглянутому періоді.

Визначене уявлення про рівень ефективності грошового потоку дозволяє одержати і коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку, що розраховується за наступною формулою:

(2.7)

де КРЧГП – коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в розглянутому періоді;

ЧГПР – сума чистого грошового потоку підприємства, спрямована на інвестування його розвитку в розглянутому періоді;

ЧГП – загальна сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді.

Ці узагальнюючі показники можуть бути доповнені низкою частих показників – коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку грошових активів у короткострокових фінансових вкладеннях; коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у довгострокових фінансових вкладеннях і т.п.

Результати аналізу використовуються для виявлення резервів оптимізації грошових потоків підприємства і їхнього планування на майбутній період.

3. Оптимізація грошових потоків підприємства. Така оптимізація є однією з найважливіших функцій управління грошовими потоками, спрямованою на підвищення їхньої ефективності в майбутньому періоді. Найважливішими задачами, розв'язуваними в процесі цього етапу управління грошовими потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і за обсягами; забезпечення більш тісного взаємозв'язку грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, генерованого господарською діяльністю підприємства.

4. Планування грошових потоків підприємства в розрізі різних їхніх видів. Таке планування носить прогнозний характер у силу невизначеності ряду вихідних його передумов. Тому планування грошових потоків здійснюється у формі різноманітних планових розрахунків цих показників при різних сценаріях розвитку вихідних факторів (оптимістичному, реалістичному, песимістичному).

5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства. Об'єктом такого контролю є: виконання встановлених планових завдань по формуванню обсягу коштів і їх витраті по передбачених напрямках; рівномірність формування грошових потоків у часі; ліквідність грошових потоків і їхня ефективність. Ці показники контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства.

2.2 Планування грошових потоків. Розробка плану надходжень і витрат коштів

Жоден з видів поточних фінансових планів підприємства, жодна з великих господарських його операцій не можуть бути розроблені поза зв'язком із планованими грошовими потоками по них. Концентрація усіх видів планованих грошових потоків підприємства одержує своє відображення в спеціальному плановому документі – плані надходжень і витрат коштів, що є однією з основних форм поточного фінансового плану.

План надходжень і витрат коштів розробляється на майбутній рік у помісячному розрізі для того, щоб забезпечити облік сезонних коливань грошових потоків підприємства. Він складається по окремих видах господарської діяльності і по підприємству в цілому. З огляду на те, що ряд вихідних передумов розробки цього плану носять слабкопрогнозований характер, він складається звичайно у варіантах – "оптимістичному", "реалістичному" і "песимістичному". Крім того, розробка цього плану носить багатоваріантний характер і за використовуваними методами розрахунку окремих його показників.

Основною метою розробки плану надходжень і витрат коштів є прогнозування в часі валового і чистого грошових потоків підприємства в розрізі окремих видів його господарської діяльності і забезпечення постійної платоспроможності на всіх етапах планового періоду.

План надходжень і витрат коштів розробляється на підприємстві в такій послідовності:

На першому етапі прогнозуються надходження і витрати коштів по операційній діяльності підприємства, тому що ряд результативних показників цього плану служать вихідною передумовою розробки інших складових його частин.

На другому етапі розробляються планові показники надходжень і витрат коштів по інвестиційній діяльності підприємства (з врахуванням чистого грошового потоку по його операційній діяльності).

На третьому етапі розраховуються планові показники надходжень і витрат коштів по фінансовій діяльності підприємства, що покликана забезпечити джерела зовнішнього фінансування операційної й інвестиційної його діяльності в майбутньому періоді.

На четвертому етапі прогнозуються валовий і чистий грошові потоки, а також динаміка залишків коштів по підприємству в цілому.

І. Прогнозування надходжень і витрат коштів по операційній діяльності підприємства здійснюється двома основними способами: 1) виходячи з планованого обсягу реалізації продукції; 2) виходячи з планованої цільової суми чистого прибутку.

1. При прогнозуванні надходжень і витрат коштів по операційній діяльності виходячи з планованого обсягу реалізації продукції розрахунок окремих показників плану здійснюється в такій послідовності (рис. 2.2).

Рис. 2.2 – Послідовність розрахунку окремих показників при прогнозуванні надходжень та витрат коштів виходячи з запланованого обсягу реалізації продукції.

Визначення планового обсягу реалізації продутої базується на розробленій виробничій програмі (плані виробництва продукції), що враховує потенціал відповідного товарного ринку. Такий підхід дозволяє погоджувати плановий обсяг реалізації продукції з ресурсним потенціалом підприємства і рівнем його використання, а також величиною відповідного товарного ринку.

Плановий обсяг реалізації продукції диференціюється в розрізі реалізації за готівку і з наданням товарного (комерційного) кредиту з врахуванням сформованої господарської практики.

Розрахунок планового коефіцієнта інкасації дебіторської заборгованості здійснюється виходячи з фактичного його рівня в звітному періоді з урахуванням намічуваних заходів щодо зміни політики надання товарного (комерційного) кредиту.

Розрахунок планової суми надходження коштів від реалізації продукції характеризує планований обсяг позитивного грошового потоку підприємства по операційній діяльності.

Визначення планової суми операційних витрат по виробництву і реалізації продукції є одним з найбільш трудомістких етапів прогнозування грошових потоків підприємства. У його основі лежить калькулювання собівартості окремих видів продукції (виробничої і повної). До складу планової собівартості конкретного виду продукції включаються всі прямі і непрямі витрати на її виробництво і реалізацію.

Розрахунок планової суми податкових платежів, що сплачуються за рахунок доходу ( що входять у ціну продукції), здійснюється виходячи з планованого обсягу реалізації окремих видів продукції і відповідних ставок податку на додану вартість, акцизного збору й інших аналогічних податків.

Розрахунок планової суми витрат коштів характеризує планований обсяг негативного грошового потоку підприємства по операційній діяльності.

2. При прогнозуванні надходжень і витрат коштів по операційній діяльності виходячи з планованої цільової суми чистого прибутку розрахунок окремих показників плану здійснюється в такій послідовності (рис. 2.3).


Рис. 2.3 – Послідовність розрахунку окремих показників при прогнозуванні надходжень та витрат коштів, виходячи з запланованої цільової суми чистого прибутку

Визначення планової цільової суми чистого прибутку підприємства являє собою найбільш складний етап у системі прогнозних розрахунків грошових потоків. Цільова сума чистого прибутку являє собою планову потребу у фінансових ресурсах, сформованих за рахунок цього джерела, що забезпечує реалізацію цілей розвитку підприємства в майбутньому періоді. Розрахунок цільової суми чистого прибутку підприємства ведеться в розрізі окремих елементів майбутньої потреби, склад яких представлений на рис. 2.4.


Рис. 2.4 – Склад основних елементів розрахунку цільової суми чистого прибутку підприємства.

Результати прогнозних розрахунків цільової суми чистого прибутку підприємства в розрізі перерахованих елементів дозволяють не лише сформувати вихідну базу планування його грошових потоків, але й визначити внутрішні пропорції їх використання.

Визначення планової суми операційних витрат по виробництву і реалізації продукції при цьому методі прогнозування носить узагальнений характер, тому що припускає, що виробнича програма під цільову суму прибутку ще не сформована. У складі планових операційних витрат окремою позицією відображається сума амортизаційних відрахувань.

Розрахунок планової суми витрат коштів по операційній діяльності ґрунтується на планових операційних витратах підприємства (без суми амортизаційних відрахувань) і плановій сумі податків і зборів, що сплачуються за рахунок доходів і прибутку.

Розрахунок планової суми чистого грошового потоку може бути визначений шляхом підсумовування цільової суми чистого прибутку й амортизаційних відрахувань або як різниця між сумою надходжень і витрат коштів у планованому періоді.

ІІ. Прогнозування надходжень і витрат коштів по інвестиційній діяльності здійснюється методом прямого рахунку. Основою здійснення цих розрахунків є:

1. Програма реального інвестування, що характеризує обсяг вкладення коштів у розрізі окремих здійснюваних чи намічуваних до реалізації інвестиційних проектів.

2. Проектований до формування портфель довгострокових фінансових інвестицій. Якщо такий портфель на підприємстві вже сформований, то визначається необхідна сума коштів для забезпечення його приросту або обсяг реалізації інструментів довгострокових фінансових інвестицій.

3. Передбачувана сума надходжень доходів від реалізації основних засобів і нематеріальних активів. В основу цього розрахунку повинен бути покладений план їхнього відновлення.

4. Прогнозований розмір інвестиційного прибутку. Так як прибуток від завершених реальних інвестиційних проектів, що вступили в стадію експлуатації, показується в складі операційного прибутку підприємства, у цьому розділі прогнозується розмір прибутку тільки по довгострокових фінансових інвестиціях - дивідендах і відсотках до одержання.

III. Прогнозування надходжень і витрат коштів по фінансовій діяльності здійснюється методом прямого рахунку на основі потреби підприємства в зовнішньому фінансуванні, визначеної по окремих її елементах. Основою здійснення цих розрахунків є:

1. Намічуваний обсяг додаткової емісії власних акцій або залучення додаткового пайового капіталу. У план надходження коштів включається тільки та частина додаткової емісії акцій, що може бути реалізована в конкретному майбутньому періоді.

2. Намічуваний обсяг залучення довгострокових і короткострокових фінансових кредитів і позик у всіх їхніх формах (залучення й обслуговування товарного кредиту, а також короткострокової внутрішньої кредиторської заборгованості відображається грошовими потоками по операційній діяльності).

3. Сума очікуваного надходження коштів у порядку безоплатного цільового фінансування. Ці показники включаються в план на основі затверджених державного бюджету або відповідних бюджетів інших державних і недержавних органів (фондів, асоціацій і т.п.).

4. Суми передбачених до виплати в плановому періоді основного боргу по довгострокових і короткострокових фінансових кредитах і позиках. Розрахунок цих показників здійснюється на основі конкретних кредитних договорів підприємства з банками або іншими фінансовими інститутами (відповідно до умов амортизації основного боргу).

5. Передбачуваний обсяг дивідендних виплат акціонерам (відсотків на пайовий капітал). В основі цього розрахунку лежить планована сума чистого прибутку підприємства і здійснювана ним дивідендна політика.

Показники розробленого плану надходжень і витрат коштів є основою оперативного планування різних видів грошових потоків підприємства.


3. Розрахункова частина

Для покриття своїх інвестиційних потреб підприємство планує в майбутньому році залучити капітал у розмірі 530 тис. грн., у тому числі:

1. Нерозподілений прибуток у сумі 55 тис. грн.

2. Емісія звичайних акцій у розмірі 43 % від загальної суми залученого капіталу (227,9 тис. грн.). Витрати з емісії плануються в розмірі 5% від фактично вирученої суми. Дивіденди за перший рік складають 83 грн. на 1 акцію. Надалі вони щорічно збільшуються на 3 %. Вивчення фінансового ринку показало, що для залучення акціонерного капіталу в обсязі 30% від загального його обсягу, ціна 1 акції повинна бути встановлена на рівні 450 грн. Для задоволення додаткової потреби в капіталі акції доведеться продавати за ціною 330 грн.

3. Емісія привілейованих акцій на суму, що дорівнює 15 % загальної суми залученого капіталу. Витрати з емісії плануються в розмірі 3% від фактично вирученої суми, дивіденди – 150 грн. Щорічне зростання дивідендів планується на рівні 5%. Емісія першої половини цих акцій може бути розміщена за ціною 630 грн. за акцію. Для розміщення другої половини акції, їх ціну необхідно знизити до 530 грн.

4. На іншу суму емітуються купонні п'ятирічні облігації. Номінал однієї облігації становить 10 грн., курс 100, витрати на розміщення складуть 3% від фактичного виторгу. Емісія відбувається в два етапи. Для облігацій першого випуску 35% від загального обсягу облігацій встановлено річний купон 13% (виплата 1 раз на рік). Для другого випуску купонна ставка складає 25%. Підприємство сплачує податок на прибуток за ставкою 25%.

Для розрахунку середньозваженої вартості капіталу (WACC) підприємство використовує маржинальне зважування.

Підприємство має п'ять інвестиційних проектів: А. Б, В, Г, Д. У таблиці 3.1 наведені прогнозовані грошові потоки кожного з них.


Таблиця 3.1. – Прогнозовані грошові потоки і очікувана прибутковість інвестиційних проектів, тис, грн.

Рік

Проект

А

Б

В

Г

Д

0

-63

-155

-123

-165

-163

1

12

26

18

85

43

2

28

31

29

28

48

3

27

74

46

43

57

4

25

83

82

66

54

5

29

60

16

93

46

Необхідно обчислити граничні значення WACC побудувати графік WACC, а також обґрунтувати доцільність інвестиційних проектів.

Розв'язання

1) На першому етапі розраховуємо вартість окремих джерел капіталу:

а) Вартість звичайного акціонерного капіталу, окремо для першої та другої емісій розрахуємо за формулою

, (3.1)

де – очікувані дивіденди в перший рік;

де – ринкова ціна акції (або ціна розміщення у випадку емісії акцій);

– витрати на емісію акцій (у відсотках до обсягу емісії).

g – прогнозоване щорічне зростання дивідендів.

Вартість звичайного акціонерного капіталу для першої емісії складатиме:


Вартість звичайного акціонерного капіталу для другої емісії складатиме:

б) Вартість нерозподіленого прибутку.

Ціну нерозподіленого прибутку беремо на рівні ціни акціонерного капіталу без урахування витрат на емісію.

З двох розрахованих показників вартості звичайного акціонерного капіталу обираємо перший, так як він відноситься до того випуску акцій, який відбудеться відразу після використання нерозподіленого прибутку.

, (3.2)

в) Вартість капіталу від емісії привілейованих акцій, окремо для першої та другої емісій;

г) Вартість позикового капіталу (облігацій), окремо для першої та другої емісій;


, (3.3)

де – сума, яку підприємство сплатить власникам облігацій при погашенні (як правило, дорівнює номінальній вартості облігації);

– поточна ринкова ціна облігації;

– кількість років до погашення облігації.

– купонні виплати за облігаціями за i–й період:

, (3.4)

де – ставка купона.

грн..

грн..

Більш точне значення вартості позики () можна отримати, врахувавши витрати підприємства на випуск та розміщення облігацій на ринку (у вигляді десяткового дробу):

(3.5)


Аналогічно до банківського кредиту вартість капіталу від облігаційної позики має коригуватися на ставку податку на прибуток:

, або (3.6)

2) Визначаємо структура капіталу і точки зламу графіка WACC:

а) Визначення структури капіталу.

Підприємство використовує маржинальне зважування, тому розраховуємо питому вагу кожного з джерел фінансових ресурсів. Визначаємо частку власного капіталу, частку привілейованих акцій і частку позикового капіталу (облігацій).

Загальна сума залученого капіталу складає 530 тис. грн.

Знаходимо питому вагу власного капіталу:

Питома вага привілейованих акцій складає:

Питома вага залученого капіталу

б) Визначаємо точки зламу графіка WAСС.

У точках зламу відбувається збільшення середньозваженої вартості капіталу, в результаті заміни менш дорогого джерела більш дорогим. Кожна така точка буде знаходитися наприкінці інтервалу, на якому середня ціна капіталу постійна. Точки зламу на графіку будуть знаходитися у міру зростання абсолютної величини.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

тис грн.

Ранжуємо дані величини по мірі їх зростання

ВР1 = 103,05 тис. грн.

ВР2 = 185,5 тис. грн.

ВР3 = 231,1 тис. грн.

ВР4 = 265 тис. грн.

3) Розраховуються граничні значення WАСС для кожного з відрізків:

Наявність точок зламу означає, що на графіку WАСС буде кілька горизонтальних відрізків (на 1 більше ніж точок зламу). На цьому етапі розраховуємо середню ціну капіталу для кожного з таких відрізків, використовуючи формулу середньозваженої вартості капіталу.

Середньозважена вартість капіталу (WACC) розраховується за формулою:

, (3.7)


де – питома вага і–го джерела капіталу в загальному його обсязі (виражена десятковим дробом);

– вартість і–го джерела капіталу (виражена десятковим дробом).

4) Будуємо графік WACC:

За даними розрахунків побудуємо графік WACC. При цьому по горизонталі відкладаємо відрізки що дорівнюють обсягам капіталу, яким відповідають точки зламу WAСС, а по вертикалі – граничні значення WAСС для кожного з відрізків (рис. 3.1)

Рис. 3.1 – Графік WACC

5) Обґрунтовується доцільність здійснення інвестиційних проектів

Визначення величин WАСС дозволяє обґрунтовувати інвестиції рішення і формувати бюджет капітальних вкладень.

Будь-які інвестиції виправдані тільки в тому випадку, коли їх очікувана прибутковість, вища вартості капіталу, залученого для фінансування цих інвестицій.

Виникає питання: яке із значень вартості капіталу повинне використовуватися при оцінюванні економічної ефективності конкретних проектів з метою формування бюджету капіталовкладень?

Для відповіді на питання побудуємо графік інвестиційних можливостей підприємства. Дія цього визначаємо внутрішню норму прибутковості кожного з інвестиційних проектів (ІRR). На графіку інвестиційних можливостей заплановані суми капіталовкладень окремих проектів зіставляємо з рівнем очікуваної прибутковості цих проект.

Рік

Проект

А

Б

В

Г

Д

0

-61

-153

-121

-163

-161

1

12

26

18

85

43

2

28

31

29

28

48

3

27

74

46

43

57

4

25

83

82

66

54

5

29

60

16

93

46

ІRR – ставка відсотка, за якої стають рівними дисконтована сума грошових потоків інвестиційного проекту та дисконтована оцінка витрат для цього ж самого проекту.

Внутрішню норму прибутковості знаходимо за формулою:

(3.8)

де NPV – чиста приведена вартість проекту;

– чистий грошовий потік на t-му кроці розрахунку;

It – інвестиційні витрати в період t;

IRR – внутрішня норма прибутковості;

Т – життєвий цикл проекту.

Дане рівняння вирішуємо за допомогою підбору шляхом деяких послідовних ітерацій. У результаті отримуємо наступні значення внутрішньої норми прибутковості:

при і=0,3:

при і=0,2:

Аналогічно для інших проектів:


Пріоритетними для підприємства є проекти з більш високою прибутковістю, тому вони ранжуються за ступенем зменшення ІRR:

На основі отриманих значень ІRR та обсягу капіталу побудуємо графік інвестиційних можливостей (Рис. 3.2).

Рис. 3.2 – Графік інвестиційних можливостей

Для раціонального використання коштів залучатися повинен тільки такий капітал, середня ціна якого (WACC) нижче очікуваної прибутковості проектів. Для добору проектів, що можуть бути закладені в бюджет капіталовкладень, необхідно накласти графік граничних значень WACC на графік інвестиційних можливостей (рис. 3.3). Точка перетинання зростаючої кривої ціни капіталу зі спадаючою кривою інвестиційних можливостей буде відповідати граничному рівню WACC.

Залучення капіталу за більш високою ціною не має сенсу, тому що проекти, які фінансуються за рахунок цього капіталу, не зможуть забезпечити внутрішню норму прибутковості, достатню для покриття такої ціни. Точка перетину двох графіків характеризується такими координатами: по осі ординат — максимальна прийнятна для підприємства ціна капіталу, по осі абсцис — відповідна їй величина коштів.

Рис. 3.3 – Спільний графік WACC та інвестиційних можливостей

Таким чином, з графіка видно, що залучені кошти доцільно інвестувати в інвестиційні проекти Г та А на 228 тис. грн., оскільки його очікувана прибутковість перевищить граничне значення WACC.

Проекти Б, Д і В необхідно відхилити, тому що вартість залучених ресурсів для реалізації даних проектів вище від їх очікуваної прибутковості.

Величина інвестицій за проектом Г та А складає 228 тис. грн., тому для його реалізації не доведеться залучати весь доступний капітал. Для того, щоб не порушити маржинальну структуру капіталу на величину зайвих 3,1 тис. грн. (231,1-228) необхідно пропорційно зменшити всі види ресурсів, котрі залучаються за граничної ціною 23,19% (перша емісія звичайних акцій, перша емісія привілейованих акцій, перша емісія облігацій).

Сума залучених ресурсів за ціною 23,19%. повинна зменшитися на 3,1 тис. грн., в тому числі:

53,37 % – власний капітал: 0,5337·3,1 = 1,65 тис. грн.,

15 % – привілейовані акції: 0,15·3,1 = 0,46 тис. грн.,

31,62 % – позиковий капітал (облігації): 0,3162·3,1 = 0,98 тис. грн.

Правильність прийняття рішення щодо інвестування залучених ресурсів у проекти Г та А перевіримо на основі розрахунку чистої приведеної вартості (ЧПВ) даних проектів за формулою.

де ЧПВ – чиста приведена вартість проекту;

– чистий грошовий потік на t-му кроці розрахунку;

– інвестиційні витрати в період t;

і – ставка дисконтування;

Т – життєвий цикл проекту.

Отримане граничне значення WACC – 23,19% повинне використовуватися для дисконтування за всіма проектами, котрі включені до плану капітальних вкладень підприємства, тобто підприємство повинне використовувати для дисконтування ціну останньої залученої гривні, котра забезпечує додатне значення ЧПВ відібраного проекту.

Отримані значення ЧПВ підтверджують попередні висновки: залучені кошти доцільно інвестувати в проекти Г та А, оскільки чиста приведена вартість за цими проектами додатна. Проекти Б, В і Д є неприйнятними і їх реалізація є недоцільною, тому що чисті приведені вартості за ними від’ємні.

Обсяг інвестицій за проектом Б складає 155 тис. грн. Знаходимо середнє WACC.

Середня WACC перевищує граничну, отже реалізація проекту є нераціональною.

Середнє значення WACC, вище за дохідність проекту Д, тому включення даного проекту в план капітальних вкладень є нераціональним.

Підприємству необхідно обмежитися лише реалізацією проекту Г.

Висновок

Керування грошовими потоками підприємства є важливою складовою частиною загальної системи керування його фінансовою діяльністю. Воно допомагає фінансовому менеджеру вирішувати різноманітні задачі та досягати поставленої мети. Процес управління грошовими потоками підприємства проводиться в декілька етапів.

На першому – здійснюється визначення грошових потоків. Для цього на практиці використовують два методи:

– прямий;

– непрямий.

На другому етапі управління проводиться аналіз грошових коштів.

Основною метою цього аналізу є виявлення рівня достатності формування коштів, ефективності їхнього використання, а також збалансованості позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягом і в часі. Аналіз грошових потоків проводиться по підприємству в цілому, у розрізі основних видів його господарської діяльності, за окремими структурними підрозділами.

На третьому етапі управління грошовими потоками здійснюється процес оптимізації грошових потоків. Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основу оптимізації грошових потоків складає збалансування обсягу позитивних і негативних грошових потоків. На результати господарювання негативно впливає як дефіцитний так і надлишковий грошовий потік.

На четвертому етапі управління грошових потоків проводиться планування грошових потоків. Планування грошових потоків підприємства охоплює два його основних види – поточне планування, в процесі якого розробляється план надходження і витрачання грошових засобів і оперативне планування, в процесі якого розробляється система платіжних календарів за відповідними видами руху грошових засобів. Основною метою розробки плану надходження і витрат грошових засобів являється прогнозування в часі валового і чистого грошового потоку підприємства в розрізі окремих видів господарської діяльності і забезпечення постійної платоспроможності на всіх етапах планового періоду. Основною метою розробки платіжного календаря (у всіх його варіантах) є встановлення конкретних термінів надходження коштів і платежів підприємства і їхнє доведення до конкретних виконавців у формі планових завдань.

На п’ятому етапі управління грошовими потоками забезпечується процес ефективного контролю за грошовими потоками.

Дотримання виконання цих етапів дозволить значно вдосконалити структуру вхідних та вихідних грошових потоків, а разом з тим – прискорити темпи економічного піднесення підприємства.

Список використаної літератури

1. Бланк И.А. Управление денежными потоками. – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Ника-Центр, 2007.

2. Бланк, І. О. Фінансовий менеджмент: навч.пос. / І. О. Бланк. – К.: Ельга, 2008.

3. За ред. проф. Г.Г. Кірейцева Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. Видання третє, перероблене і доповнене. – Київ: "Центр навчальної літератури", 2004.

4. Інвестознавство. Навчальний посібник / Череп А.В. – К.: Кондор, 2006.

5. Керанчук Л.С. Руденко В.В. Методи оптимізації грошових потоків підприємства//Соціум. Наука. Культурa. – 2009. – http://intkonf.org/

6. Коваленко, Л. О. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / Л. О. Коваленко, Л. М. Ремньова. – 3-тє вид., виправ. і доп. – К.: Знання, 2008.

7. Крайник, О. П. Фінансовий менеджмент: навч. пос. / О. П. Крайник, З. В. Клепикова. – Львів-Київ: Інтелект-Дакор, 2001.

8. Крамаренко, Г. О. Фінансовий менеджмент: підручник / Г. О. Крамаренко, О. Є. Чорна. – 2-ге вид. – К.: ЦУЛ, 2009.

9. Кузьменко, Л. В. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник / Л. В. Кузьменко, В. В. Кузьмін, В. М. Шаповалова. – Херсон: Олді-плюс, 2009.

10. Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками: Навч. посібник. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005.

11. Мицак, О. В. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / О. В. Мицак, І. Р. Чуй. – Львів: Магнолія 2006, 2007.

12. Петленко, Ю. В. Фінансовий менеджмент: навч. посібник / Ю. В. Петленко. – К.: Кондор, 2007.

13. Финансовый менеджмент: Теория и практика / Под. ред.Е.С. Стояновой. – М.: Перспектива, 2007.

14. Фінансовий менеджмент: Підручник / Кер.кол.авт. і наук.проф. А.М.Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2005.

15. Фінансовий менеджмент. Навч.-метод. посібник. – К.: КНЕУ, 2005.

16. Шелудько, В. М. Фінансовий менеджмент: підручник / В. М. Шелудько. – К.: Знання, 2006.

17. Школьник, І. О. Фінансовий менеджмент: навч. посіб. / І. О. Школьник, І. М. Боярко, Б. І. Сюркало. – Суми: Університетська книга, 2009.

18. Ясишена В.В. Сутність грошових потоків підприємств та їх класифікація //Економічний аналіз. – 2008. – № 2 (18).

19. http://udec.ntu-kpi.kiev.ua/lspace/finans_menedg_udec_demo/schedule.nsf/

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Olya02:45:42 27 августа 2019
.
.02:45:41 27 августа 2019
.
.02:45:40 27 августа 2019
.
.02:45:39 27 августа 2019
.
.02:45:39 27 августа 2019

Смотреть все комментарии (12)
Работы, похожие на Курсовая работа: Управління грошовими потоками підприємства

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(260296)
Комментарии (3521)
Copyright © 2005-2020 BestReferat.ru support@bestreferat.ru реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru