Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364139
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62791)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21319)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21692)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8692)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3462)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20644)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Розвиток аудиту в Україні

Название: Розвиток аудиту в Україні
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: реферат Добавлен 16:57:02 25 июня 2011 Похожие работы
Просмотров: 485 Комментариев: 16 Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

План

1. Становлення аудиту в Україні.

2. Здійснення аудиторської діяльності.

3. Основні проблеми проведення аудиту в Україні, в системі ринкових відносин.

4. Зовнішній і внутрішній аудит в Україні.

5. Перспективи розвитку аудиту.

Список використаної літератури


Розвиток ринкових відносин, виникнення недержавної форми власності суттєво змінили систему фінансового контролю в Україні. Потреба у гарантії достовірності, об’єктивності та законності фінансової звітності для широкого кола її користувачів зумовила виникнення і подальший розвиток в Україні аудиту як незалежної форми контролю.

Проте на противагу зовнішньому аудиту, який стрімко почав розвиватися, внутрішньому аудиту підприємств майже не приділяється увага. Однак в українській банківській практиці наявність служби внутрішнього аудиту в банківській установі є обов’язковою умовою отримання ліцензії на здійснення банківської діяльності. І навіть у 2001 р. з’явився Всеукраїнський інститут внутрішніх аудиторів України.

Юридично аудиторську справу в нашій країні було внормовано у 1993 р. Законом «Про аудиторську діяльність». З його ухвалення активно почав розвиватися ринок аудиторських послуг суб’єктів підприємницької діяльності – спеціалізованих фірм та самостійних аудиторів. Обов'язковий аудит в Україні було проведено за 1994, 1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язкового аудиту було скасовано на більшості суб'єктів господарювання.

Аудит в Україні вже набув чітких ознак невід’ємного елемента інфраструктури ринкової економіки. Діяльність Аудиторської палати України (АПУ) та Спілки аудиторів України (САУ) спрямовані на подальший розвиток аудиторської діяльності, удосконалення її нормативного регулювання. Проте заходи, що ними вживаються, не повною мірою вирішують проблеми у сфері аудиту, мають не системний характер, а прийняті рішення не завжди знаходять практичну реалізацію.

Важливо сформувати уточнений понятійний апарат аудиту, який нині ґрунтується на недосконалому перекладі іноземних джерел, що не завжди відповідає національним особливостям облікової та аудиторської практики, положенням чинних законодавчо-нормативних актів, які у свою чергу, іноді є суперечливими між собою. Не створено єдиної концепції визначення суті аудиту, окреслення його цілей та завдань, не існує цілісної класифікації аудиту, не достатньо досліджено питання його інформаційного забезпечення.

За 20 – річний період в Україні сформовано систему незалежного аудиту подібну країнам з ринковою економікою. Інфраструктура, забезпечення та функціонування цієї системи продовжують удосконалюватися. Аудиторська палата України разом зі Спілкою аудиторів України проводить розробку на основі узагальнення вітчизняної та світової практики науково обґрунтованої методики та рекомендацій з питань аудиторської діяльності в Україні. Але, на жаль, аудиторські фірми, навіть до того часу, зтикаються з рядом невизначених питань, які є досить суперечливими до нормативних актів, що діють в нашій країні.

Становлення системи аудиту в нашій державі на сучасному етапі полягає у розв’язанні основних проблем, від яких залежить подальший розвиток ринкових відносин. Серед них:

– зростання конкуренції з іноземними аудиторськими фірмами, що призводить до зменшення кількості національних аудиторських фірм;

– недостатня ефективність чинної системи сертифікації аудиторів. Дані про сертифікацію свідчать або про підвищення якості знань кандидатів на сертифікацію, або про зниження вимог комісій. А звідси і низька якість проведених аудиторських робіт;

– не спостерігається бажання з боку державних органів підтримати незалежний аудит (про це свідчать такі дані: на один аудиторський сертифікат припадає по 60, а на одного суб’єкта аудиту – по 129 бухгалтерських балансів та інших форм фінансової звітності);

– немає відповідного попиту на професійні аудиторські послуги, оскільки більшість підприємств не обізнана з призначенням аудиторської діяльності;

– прийняття розпорядження НБУ, згідно з яким він сам і решта банків України мають підлягати перевіркам іноземних аудиторів. Тільки після них аудитори можуть проводити свої перевірки. Все це призводить до подорожчання аудиторських послуг і «вимивання» коштів з України.

Проте частково нерозв’язаними і перспективними є такі завдання:

– аудиторам потрібно приділяти більше уваги роботі з потенційними клієнтами для того, щоб підприємці самі розуміли необхідність аудиту;

– треба посилити контроль за аудиторськими компаніями;

– необхідно сприяти застосуванню правової культури управління паралельно із вдосконаленням податкової системи;

– удосконалити національні нормативи аудиту з метою їх наближення до міжнародних стандартів аудиту;

– здійснити широку рекламну кампанію аудиторських фірм та їх послуг, що допоможе розширити поінформування підприємств стосовно аудиторської діяльності.

Згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність» аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудиторські фірми діють згідно зі статутними документами, затвердженими й установленими у відповідному порядку, які мають належну ліцензію Аудиторської палати України, на здійснення аудиторської діяльності на території України і надання винятково аудиторських послуг. Тобто, суб’єкти аудиторської діяльності – це незалежні учасники інфраструктури ринку, покликані давати неупереджені оцінки діяльності підприємств шляхом підтвердження повноти та достовірності їх публічної інформації.

Аудит буває обов’язковим та ініціативним, тобто здійснюваним з ініціативи замовника. Відповідно до статті 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиту обов’язкове для:

– підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарських суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не провадять підприємницьку діяльність. Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарських суб’єктів з річним господарським обігом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки;

– перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

– емітентів цінних паперів;

– державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форм власності;

– порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім аудиту, фірми можуть надавати також супутні послуги – оглядову, операційну перевірки і трансформацію обліку.

Всі характерні особливості, про які йшлося вище, притаманні зовнішньому аудиту, тобто – незалежному (організаційно і матеріально відокремленому) від об’єкта перевірки.

Інша річ – аудит внутрішній.

Було б помилково вважати, що зовнішній аудит виконують винятково сторонні фірми, а внутрішній – провадять свої, штатні працівники організації.

Термін «Внутрішній аудит» означає діяльність внутрішньої аудиторської служби підприємства, яку незалежно від назви, можна розглядати як осібний вид аудиторських послуг, що надаються незалежним аудитором підприємству.

Можливості і мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають дуже широкий спектр та напрями і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва.

Конкретні завдання і функції незалежних і внутрішніх аудиторів можуть перетинатися, навіть бути тотожними.

Так, основні функції внутрішнього аудиту, як правило, складаються з процедур дослідження окремих операцій підприємства, оцінки цих операцій і контролю відповідності відображення їх в бухгалтерському обліку, а також контролю за функціями внутрішньої системи контролю підприємства.

Стосовно ж відмінностей, то вони передусім такі.

Зовнішній аудит – це елемент інфраструктури ринку, який поєднує користувачів інформації та її елементів, встановлює довіру між ними, сприяє прозорості ринку і розширенню ділових контактів. Тобто зовнішній аудит працює на «зовнішньому полі» підприємства.

Головна ж мета внутрішнього аудиту – контроль за оптимальним функціонуванням усіх структурних підрозділів установи, за їх адекватною поведінкою в конкретних умовах макросередовища. Отже, внутрішній аудит працює на «внутрішньому полі» підприємства.

Спільною для зовнішнього та внутрішнього аудиту є також система аудиторських ризиків, які пов’язані з тим, що аудитор у принципі може не виявити всіх помилок та перекручень в обліку. Адже висновок робиться на підставі обґрунтованої вибіркової перевірки, в результаті чого надається висока, але не абсолютна гарантія.

Тож деякі зловживання можуть залишитися непоміченими. А тому ймовірний ризик того, що аудитор висловить неадекватну думку щодо предмета перевірки.

Такий ризик називається загальним, або ризиком аудиту, який і собі складається із трьох конкретних ризиків – властивого, невідповідності контролю і ризику невиявлення помилок. Їх визначення викладено в національному нормативі аудиту № 12:

– Властивий ризик – це здатність залишку за певним бухгалтерським рахунком або певною категорією операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень за цими показниками у комплексі з перекрученнями за іншими рахунками чи операціями.

– Ризик, пов’язаний із невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю – це ризик неефективності внутрішнього контролю. Він полягає в тому, що система бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю не завжди може функціонувати так ефективно, щоб помилкам, які можуть статися в залишку за певним рахунком або певною категорією операцій, можна було своєчасно запобігти, викрити їх та виправити силами персоналу підприємства.

– Ризик невиявлення помилок полягає у тому, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки, наявні в залишку за певним рахунком або за певною категорією операцій, які можуть бути суттєвими як такі або в комплексі з перекрученнями за іншими рахунками.

Із викладеного вище випливає, що аудиторський ризик формується на трьох етапах:

– обліку операцій;

– контролю за їх відображенням;

– під час аудиторських процедур.

У разі використання результатів перевірки, проведеної службою внутрішнього аудиту, зовнішнім аудиторам загрожує ще один ризик – неадекватної оцінки підсумків роботи внутрішнього аудиту.

Деякі дослідники вважають, що створена система внутрішнього аудиту дає змогу:

– уникнути суперечок між партнерами, особливо в ситуаціях з угодами про розподіл прибутку, можливо, якщо бухгалтерські рахунки будуть піддані об’єктивному аналізу зі сторони аудитора;

– усунути конфлікти між власниками, кредиторами та іншими групами людей, які представляють звітність, де може бути зроблено умисні помилки, можливо, якщо перед цим буде проведено незалежний аналіз аудитором чи аудиторською фірмою;

– у разі появи нового партнера вся процедура підписання договорів, контрактів значно полегшиться, якщо бухгалтерські рахунки, доступні для вивчення, будуть попередньо проаналізовані незалежною людиною-аудитором».

Отже, говорячи про внутрішній аудит, маємо на увазі організовану на підприємстві, діючу в інтересах керівництва та (або) власників і регламентовану внутрішніми нормативними актами систему контролю за дотриманням запровадженого порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності, внутрішнього її аналізу та надійністю функціонування всієї системи внутрішнього контролю.

Можна виокремити низку типових функцій, притаманних внутрішньому аудиту, незалежно від особливостей діяльності підприємства, на якому він проводиться.

Як правило, функції внутрішнього аудиту складаються: з контролю за функціонуванням та організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Контроль за організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю – це виконання частини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем. Фахівці служби внутрішнього аудиту надають рекомендації з удосконалення цих систем; експертизи фінансової та оперативної інформації, огляду коштів, які використовуються для ідентифікації, виміру, класифікації та інформування; підготовки оглядів ефективності діяльності підприємства, включаючи нефінансові засоби керівництва; контролю за дотриманням українського законодавства і виконанням всіма підрозділами підприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності.

Функції внутрішнього аудиту полягають у поліпшенні контролю всередині підприємства та виконанні захисної ролі, пов’язаної зі зберіганням активів, отриманням точної інформації про наявність майна власника.

Виходячи з наведених функцій внутрішнього аудиту, можна визначити його предмет, який полягає у вивченні економічних, організаційних та інформаційних характеристик суб’єктів господарювання з метою недопущення будь-яких відхилень та підвищення ефективності господарювання.

Об’єкти внутрішнього аудиту можуть бути різними залежно від особливостей економічного суб’єкта і вимог його керівництва або власника.

Ефективна діяльність служби внутрішнього аудиту дасть змогу зовнішньому аудитору змінювати характер і термін виконання та скорочувати обсяги аудиторських процедур, але не може привести його до повного невиконання раніше запланованих процедур перевірки.

Якщо зовнішній аудитор має намір використати результати роботи внутрішнього аудитора, він повинен оцінити і перевірити його діяльність, щоб підтвердити відповідність роботи внутрішнього аудитора завданням зовнішнього аудиту підприємства. Така оцінка може містити наступні пункти:

– внутрішній аудит проводиться особами, які мають відповідний рівень професійної освіти, досвіду і компетенції, а робота помічників належним чином контролюється, аналізується і документально оформлюється;

– внутрішні аудитори дістали необхідні аудиторські докази для формування на розумній основі аудиторських висновків;

– виходячи з конкретних обставин, внутрішні аудитори зробили адекватні висновки; кожен звіт реально висвітлює результати фактично виконаних робіт;

– усі нестандартні питання або винятки з правил внутрішні аудитори виявили і належним чином розв’язали.

Попри всі негаразди та спроби його скасувати, зробити додатком до ревізії, зобов’язати всіх проходити аудит, відмінити або зменшити поле обов’язкового аудиту - все це свідчить про те, що аудит склався як професійна діяльність і в нього є історична перспектива. Український аудит системно поки що нічим «не гірший» за пересічний аудит у США, Великій Британії чи Франції.

Внаслідок входження України у систему світо господарських зв’язків посилюється завдання виходу національного аудиту на міжнародний рівень. Переклад Міжнародних стандартів аудиту (МСА) державною мовою здійснено аудиторською палатою України (АПУ) згідно із Меморандумом про порозуміння з Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ) у 2004 р.

Стандарти аудиту видання 2004 р. призначені для використання в Україні як посібник для аудиторів, бухгалтерів, керівників фінансових установ та підрозділів. Однак Міжнародні стандарти аудиту дослівно переведені з англійської мови на українську без урахування нашого національного досвіду та специфіки ведення бухгалтерського обліку в Україні.

Основними проблемами сучасного професійного аудиту є розробка та впровадження економічного механізму регулювання аудиту, що включає в себе великі штрафні санкції за неякісні аудиторські перевірки, страхування аудиторської відповідальності, розвиток цивілізованої конкуренції на ринку аудиторських послуг тощо.

На сьогоднішній день відсутні достатній законодавчий фундамент і досвід судового розгляду позовів щодо аудиторів (аудиторських фірм), немає методики оцінки розмірів збитку користувачів від не якісного аудиту, суди не завжди вирішують справи і впроваджують їх у життя, страхові фірми не здатні і не підготовлені до масового страхування аудиторської відповідальності.

У відповідності з цим основним аспектом підвищення якості аудиту залишається професійний контроль за якістю аудиторських перевірок. При недотриманні затверджених нормативів до аудиторських фірм (аудиторів) можуть бути застосовані адміністративні санкції аж до позбавлення сертифіката і свідоцтва на право аудиторської діяльності. Але конкретні процедури застосування санкцій ще необхідно розробити. Крім того, слід також розробити порядок оскарження в суді рішення про позбавлення свідоцтва, захист аудитора від необґрунтованого переслідування тощо. Якщо користувач аудиту пред’явить позов аудиторській фірмі щодо відшкодування завданого збитку, то розміри відшкодування повинні суттєво залежати від того, чи дотримувався аудитор аудиторських стандартів.

Українські стандарти аудиту повинні базуватись на чинному законодавстві, і це робить неприйнятним застосування у нас окремих положень МСА.

По – друге, ряд положень МСА базується на західній загальноприйнятій системі бухгалтерських принципів, які часто суперечать діючим українським принципам обліку.

Потребують вирішення важливі проблеми нормативно – правового регулювання і технології проведення аудиту. В Україні відчувається недостатня кількість аудиторських фірм, висока вартість аудиторських послуг, відсутність необхідних регламентуючих положень про порядок проведення аудиту.

Чинники, які гальмують розвиток Аудиторської діяльності в Україні:

Перший з них - ціновий. На сьогодні хоч аудитори і скаржаться на падіння вартості аудиторських послуг в Україні, офіційна статистика Аудиторської палати України свідчить про зворотне.

Другий чинник – якість аудиторських послуг. Основними причинами скарг є ігнорування аудиторами вимог ДКЦПФРУ до аудиторського висновку, вимог Національних нормативі аудиту, втрата принципу незалежності та підміна аудита ревізією.

Третій чинник – методика перевірок. Більшість аудиторів змушені виконувати перевірки, які практично нічим не відрізняються від звичайної документальної ревізії. Досить рідко здійснюється розрахунок суттєвості відхилень, практично не застосовується вибірка, а аудиторський ризик якщо і розраховується, то формально.

На сьогодні аудиторські фірми України можуть надавати достатньо широкий спектр послуг. Тому окреслення кола безпосередньо аудиторських послуг – це одна з найважливіших сучасних проблем теорії аудиту.

Однією з проблем здійснення аудиту в Україні є також неврегульовані питання фінансування робіт зі створення адекватної системи аудиту в Україні та страхування аудиторської діяльності.

З узагальнюючого аналізу офіційних звітів аудиторських фірм видно, що деякі з них взагалі не займаються аудитом, а надають тільки консалтингові та інші послуги. В той час як світові тенденції розвитку аудиторських послуг свідчать про скорочення аудиторськими фірмами обсягів консалтингових послуг або виділення з них суб’єктів , що надають консалтингові послуги в окремі структури.

Таким чином, можна зробити висновки, що вчорашній аудит – це невизначеність обов’язковості, невпевненість у майбутньому (чи існуватиме аудит взагалі), не вирішення питання про віднесення чи заборону віднесення затрат на аудит на валові витрати підприємства, практично відсутність регулярного та обов’язкового підвищення кваліфікації аудиторів, розпорошення аудиторів по різних професійних об’єднаннях.

Отже, основними напрямами розвитку аудиторської діяльності в Україні можуть стати:

1. Розробка механізму практичного застосування МСА в Україні, створення до них коментарів у повному обсязі.

2. Внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про аудиторську діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, які прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності та розширення переліку підприємств, для яких щорічна аудиторська перевірка обов’язкова, а це, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг, а також введення додаткових положень, які б більш чітко унормували взаємовідносини аудитора та клієнта.

3. Використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних і вітчизняних аудиторських фірм, розробка Типових методик аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств.

4. У розрізі галузей їх діяльності (банківська, торговельна, страхова, хімічна, металургійна, харчова, легка промисловості).

5. Поглиблення співпраці професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів і аудиторів.

6. Розробка механізму ціноутворення на аудит та аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання та ін.


Література:

1. Бондар В.П.. Удосконалення системи організації аудиторської діяльності в Україні//Формування ринкових відносин в Україні. - 2008.-№9. - С. 16 - 19.

2. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні//Регіональна економіка. - 2007. - №4.- С. 217-222.

3. Редько О. Аудиторські послуги в Україні: перші кроки до ринку// Бухгалтерський облік і аудит. - 2008.№11. - С. 49 – 55.

4. ПОТОПАЛЬСЬКА Г. Г. Зовнішній та внутрішній аудит в Україні // Український соціум. - 2005. - № 1 (6). - C.93-100

5. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит. - К.: Знання, 2007. – С. 2.

6. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Аудит: стан і тенденції розвитку в Україні та світі: Монографія. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – С. 16.

7. Редько О. Вітчизняний аудит, вибір вектора розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. - №7 - 2003. – С. 40-44.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Делаю рефераты, курсовые, контрольные, дипломные на заказ. Звоните или пишите вотсап, телеграмм, вайбер 89675558705 Виктория.
20:41:18 15 октября 2021
Срочная помощь учащимся в написании различных работ. Бесплатные корректировки! Круглосуточная поддержка! Узнай стоимость твоей работы на сайте 64362.ru
06:20:12 12 сентября 2021
Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Olya12:40:11 26 августа 2019
.
.12:40:10 26 августа 2019
.
.12:40:09 26 августа 2019

Смотреть все комментарии (16)
Работы, похожие на Реферат: Розвиток аудиту в Україні

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(286107)
Комментарии (4150)
Copyright © 2005-2021 BestReferat.ru support@bestreferat.ru реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru