Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364139
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62791)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21319)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21692)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8692)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3462)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20644)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ Й ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Название: СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ Й ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ
Раздел: Рефераты по географии
Тип: реферат Добавлен 03:04:01 22 февраля 2011 Похожие работы
Просмотров: 28 Комментариев: 14 Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ Й ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

План

1. Зародження економіко-географічних ідей.

2. Розвиток економіко-географічних уявлень у Росії в XVIII столітті.

3. Формування нової економічної географіі в першій половині XIX століітя.

4. Основні напрямки розвитку економіко-географічних ідей у другій половині
XIX століття — на початку XX століття.

5. Світова соціально-економічна географія в XX столітті: етапи й напрямки до-
сліджень.


1. Зародження економіко-географічних ідей

Становлення соціально-економічпої географії (СЕГ) зумовлене прогресом продуктивних сил людства й породжене потребами в конкретних знаннях про населення, його господарську діяльність, природні ресурси, їхнє використання в тих чи інших країнах і регіонах. Історію СЕГ слід розглядати в загальному «потоці»
поступового нагромадження й формування географічних знань.

Перші «паростки» СЕГ, деякі її елементи відзначаються вже в античну епоху в стародавніх рабовласницьких державах.

Один із визначних географів давнини — Страбон (6-1/63 р. до н. е. —
23/24 р. н. е.) у своїй знаменитій «Географії» викладає оригінальні думки щодо розділення країни на частини за «природними поділами».

' Бпоха середньовіччя відрізняється загальним занепадом науки, коли скономіко-географічні ідеї майже зовсім «гаснуть», тому що поділ праці виражений досить слабко. Але п той же час, у 1333 р. з'являється праця італійця Неголотті «Практика торгівлі» (це праця з географічної літератури — так називаної комерційної географії). «Практика торгівлі» містила відомості про якість і технологію виготовлення найважливіших товарів, про одиниці ваги й міри, грошових одиниць країн, опис мит і транспортних витрат, а також караванного шляху від Азовського моря в Китай. Таким чином, у XIII ст. виникає деяка «кількість» опису держав, що можна вважати «початком» економічної географії.

Становлення цієї науки припадає на початковий період капіталістичної епохи (XVI ст.), що обумовлене:

1) великими географічними відкриттями;

2)розвитком промисловості в ряді європейських країн, що привело до розширення торгівлі.

«Кількісний опис.» окремих країн у цей період одержав назву статистики (від лат. status — стан). Згодом цей напрямок збагатився англійською «політичною арифметикою» і започаткував сучасну статистику.

Яскравим прикладом такого напрямку е «Опис Нідерландів» Людовіко Гвіччардіпі (1521-1589), що витримав 35 видань на сімох мовах. Ця праця складалася Із двох частин: за сучасною термінологією галузевої й районної. Дослідники оцінюють цю книгу як перший економіко-географічний твір.

Пройшло менше ста років, і друком вийшла перша теоретична праця а географії. що стосувалася становлення СЕГ. Це книга талановитого географа Бернхарда Варені уса (Варяна) (1622-1650) «Генеральна географія».

В. Вареніус систематизував дані щодо загальної фізичної природи земної кулі, виділивши загальні закономірності, зробив оригінальну класифікацію розділів гео графічної науки.

У розділі країнознавства Вареніус вичленував три «позиції», що аналізують
«властивості» країни:

«земні» — географічне положення країни. її кордони, розміри, рельєф, ви-
добуток руд. води, ґрунти, рослинний і тваринний світ;

«небесні» — широта місця й висота сонця, тривалість сезонів року, кліма-
тична зональність, метеорологічні й астрологічні явища:

«людські» — склад населення, особливості його життя, доходи, освіта, ре-
месло, торгівля, політичний устрій, міста.

Природні й соціальні явища на цьому етапі становлення СЕГ повсюдно вивча-
лися ізольовано. Так, якщо Вареніус науково забезпечував природну сторону жва-
вої морської торгівлі, що розгорнулася п XVII ст.. то ГІетті — економічиу. Аиглій»
ський учений, «батько політичної економії» Вільям Петті (1623-1687) дав аналіз
вигоди територіального поділу праці в результаті розвитку морської торгівлі. Він
увів поняття «продуктивні працівники», вважав, що численне населення ба-
гатство, й нечисленне — це бідність.


Розвиток економіко-географічних уявлень у Росії в XVIII столітті

f Першим.у Росії зробив спробу поєднати загальгеографічні пауки й статистику
в одне ціле Іван Кнриловнч Кирилов (1689-1737) — найвидатпішнй російський
географ початку XVII ст., представник епохи иетровських перетворень. Йому на-
лежить перший систематичний опис Росії з досить новпим зведенням наявних
у першій чверті XVIII ст. статистичних, економічних і географічних даних. Цю
працю — «Квітучий стан Всеросійської держави...» (1831) - часто пазивають пер-
шим російським економіко-геогрофічним описом. Багато років Кирилов керував
картографічними роботами в країні. Він підготував перший атлас Росії. Ідеї й про-
позиції Кирилова були розвинені В. Н. 'Гатищевим і М. В. Ломоносовим.

Василь Микитович Татищеп (1686 1760), видатний вчений і державний діяч
Росії, запропонував, зокрема, оригінальну класифікацію галузевої географії. Він
виділяв математичну (нинішню геодезію, картографію), фізичну, політичну (по
суті економічну) географію. До об'єктів останньої він відносив:

а) мережу населених пунктів:

б) населення як продуктивну силу;

в) місцевості, що розвивають ті чи інші галузі господарства;

г) економічний результат виробництва;

д) зміну цих об'єктів у часі.

Ученнй-енцнклонедист Михайло Васильович Ломоносов (1711 -1765), очолив-
ши в 1758 р. Географічний департамент Петербурзької Академії наук, доклав ба-
гато зусиль для організації географічних досліджень Росії й узагальнення отри-
маних відомостей.


Формування нової економічної географії в першій половині XIX століття

Цей найважливіший для розвитку економічної географії в Росії етап відзначе-
ний першими спробами економічного районування.

Особливої уваги заслуговує діяльність Костянтина Івановича Арсеньєва (1789-
1865), одного з перших учених в галузі російської економічної географії, що багато
зробили для розвитку її районного напрямку. Основна його робота — «Окреслен-
ня статистики Російської держави» — досвід економічного районування Росії за
сукупністю природних і господарських ознак.

Принципово важливі положення теорії технологічного районування були сфор-
мульовані в 1847 р. російським поетом і публіцистом Миколою Платоновичем
Огарьовнм (1813-1877):

1) район — це реально існуючий об'єкт, а не проста «гра розуму»;

2) райони слід розглядати о їхній динаміці — з погляду не тільки минулого,
сьогодення, але й майбутнього;

3) економічно районування має спиратися на закони політичної економії, тому
що процес районування — об'єктивний процес громадського життя.


Основні напрямки розвитку економіко-географічних ідей у другій половині XIX століття — на початку XX століття

На цьому стяпі ииділяється праця американського вченого Джорджа Перкінса
Марша (1821-1882) «Людина й природа, або Фізична географія, змінена людською
діяльністю» (1864; у Росії кпига вийшла у перекладі в 1866 p.). Книга Марша
викриває хижацький вплив капіталістичного виробництва на природне середови-
ще. І в той же час вона мас яскраво виражений конструктивний характер. Марш
намітив шляхи реконструкції природи за допомогою меліорації, насадження лісів,
збагачення флори й фауни.

З його думками переі-укуються ідеї й науково-практичні розробки видатно-
го російського вченого-иатурилістп Олександра Івановича Восйкова (1842-1916).
Вивчення виливу людської праці на природу, перетворення її людською діяльніс-
тю — одна з головних сфер його наукових інтересів.

На думку Фрідріха Ратцеля (1844-1904), професора Лейпціґського університе-
ту, автори праць «Земля й життя», «Антропогеографія», «Політична географія»,
«Народознавство», ключовим елементом ізографії є країнознавство, у якому здій-
снюється синтез природничо-наукового й соціально-історнчного напрямків у роз-
витку географічної науки. У своїх працях Ратцель намагався намалювати загальну
картину розселення людського суспільства по земній поверхні й розвитку культу-
ри у зв'язку з географічними умовами.

Економічний напрямок у географії продовжив статистичну лінію попередніх
періодів історії географічного знання. Наприкінці XIX ст. воно було представле-
не німецьким ученим В. Готцсм, що ввів у вжиток термін «економічна географія»
(з 1882 p.), англійським географом Дж. Чісхолмом. російським економістом і еко-
иомом-географом В. Е. Деиом — першим професором, що почав читати курс еко-
номічної географії під її сучасною назвою.

• Економічний напрямок в економічній географії одержав розвиток і в російській
географії, особливо в працях великого російського вченого Петра Петровича Семе-
нова-Тян-Шанського (1827-1914). Особливу увагу слід звернути на варіант райо-
нування Росії, розроблений ученим (1880 p.). Економічне районування зроблене за
сукупністю економічних ознак, з урахуванням природних умов і ресурсів. (Ціка-
во, що сітка районів Держплану РРФСР 20-х років XX ст. в основному збігалася
із сіткою районів Семенова-Тнн-ИІвнського).

Економіко-гсографічні проблеми відбито в працях знаменитого хіміка Дмитра
Івановича Менделєєва (1834-1907). Його особлнио цікавили питання господарської
оцінки природних ресурсів і географічного положення різпих частин Росії, вста-
новлення системи показників економічного району, економічний аналіз демогра-
фічних показників.

З ім'ям М. М. Баранського пов'язані польові дослідження радянських еко-
номів-географів. Але найголовнішою заслугою його с зміциеппя районного на-
прямку економічної географії. У районному напрямку на перший план має ви-
йти аналіз зв'язків явищ виробничих, природних, трудових, матеріально-тех-
нічних, які утворюють базу для комплексного розвитку кожного району й усієї
системи районів.

Іншим основоположником радянської економічної географії став Микола Ми-
колайович Колосовський (1891-1954) — один із розробників районів Дсржплану
й першого п'ятирічиого плану. Ученому належить концепція територіально-вироб-
ннчого комплексу (ТВК). Суть її полягає в раціональній організації господарства
з урахуванням географічного положення, використання природних ресурсів і со-
ціально-економічного потенціалу.

Серед окремих галузей економічної й соціальної географії, що одержали значний
розвиток у СРСР, слід відзначити географію населення, у якій працями М. М. Ба-
ранського, P. М. Кабо, Г. М. Лапко було сформоване уявлення про опорний кар-
кас розселення.


5. Світова соціально-економічна географія в XX столітті: етапи й напрямки досліджень

XX століття для соціально-економічної географії почалося фактично після
Першої світової війни. 20-30-і роки характеризуються пошуками просторових
закономірностей у розміщенні виробничих сил і розселенні населення. Цей на-
прямок пов'язаний з іменами вчених Вильтера Крясталлера (1893-1969) і Ав-
гус»и Леша* (1906 1945), які займалися питаннями географії населення й неви-
робничої сфери, зробили спробу виявити закономірності розміщення населен-
ня, населених пунктів, установили певні ієрархічні щаблі в ньому розміщенні.

Істотними особливостями відзначався етап Другої світової війни, що для про-
відних країн Заходу й Радянського Союзу характеризується нагромадженням до-
свіду иійськово-географічних досліджень на основі співробітництва представників
різних наукових дисциплін.

Наступний великий етап у розвитку соціально-економічної географії — із се-
редини 40-х до початку 70-х років. Для нього характерні такі процеси, як «кіль-
кісна революція», що розвивалася під впливом загальних успіхів науково-техніч-
ного прогресу, формування й розвиток регіональної концепції, активні розробки
принципів просторової організації й просторового аналізу. «Кількісна революція»
у географії розгорнулася в період із середини 50-х до початку 70-х років завдя-
ки працям американських економіко-географів Б. Беррі. У. Бунте. В. Гаррнсона,
англійських учених П. Хаггста, Д. Харнея, Р. Дж. Чорні. Суть цього процесу ві-
дображається в так званій математичній географії, тобто в широкому застосуван-
ні математичних підходів і статистичних методів у географічних дослідженнях із
використанням комп'ютерного програмування.

Останні десятиліття XX ст. — початок XXI ст. характеризуються складни-
ми, часто суперечливими процесами в розвитку географічної науки в цілому й со-
ціально-скономічній географії зокрема. По-перше, географія висувається на одно
із провідних місць серед галузей знання з вивчення питань природокористування,
глобальних і регіональних проблем взаємодії суспільства й природи, удоскона-
лення територіальної структури господарства й розселення населення. По-друге,
зростає прагнення до поглиблення міжнародного співробітництва географів, тому
що підвшцустігся їхня відповідальність за вирішення глобальних проблем людства.
У значній мірі це визначається розвитком інтернаціоналізації всіх сфер життя
міжнародного співтовариства, необхідністю географічного обгрунтування еконо-
мічних основ регіональної інтеграції, формування нових ринків збуту й активних
змін у процесі міжнародного поділу праці, залученням до господарського обороту
нових територій, глибокими соціально-економічними й політичними перетворен-
нями в постсоціалістичних країнах.

У цілому в сімействі географічних наук у цей час лідирують не природознавчі,
а «людські», суспільно-географічні науки, що обумовлене підвищеним інтересом
до соціально- і гумвнітарно-географічних проблем, конкретної людини, способу
і якості її життя. Прикладом може бути так звана поведінкова географія — ши-
рокий спектр праць про особисті; сприйняття людиною навколишнього світу й про-
сторову поведінку людей.

Швидко розширюється коло соціально-географічних досліджень, що містить
питання географії безробіття, міської злочинності, географії освіти й спорту, гео-
графії менеджменту тощо.

Вплив сучасного етапу науково-технічної революції' спричинив появу таких но-
вих сфер дослідження, як географія атомної енергетики, географія комунікаційних
мереж і телекомунікапій, географія високих технологій тощо.

Слід відзначити розширення сфери діяльності соціально-економічної географії за рахунок розвитку иолітико-географічннх досліджень різного роду, впровадження геополітнчннх ідей у світову географічну науку, у діяльність владних структур і повсякденну свідомість.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Olya12:19:36 26 августа 2019
.
.12:19:35 26 августа 2019
.
.12:19:34 26 августа 2019
.
.12:19:33 26 августа 2019
.
.12:19:32 26 августа 2019

Смотреть все комментарии (14)
Работы, похожие на Реферат: СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ Й ЕКОНОМІЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(258372)
Комментарии (3470)
Copyright © 2005-2020 BestReferat.ru support@bestreferat.ru реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru