Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364139
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62791)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21319)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21692)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8692)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3462)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20644)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Проблеми розміщення продуктивних сил в Карпатському регіоні

Название: Проблеми розміщення продуктивних сил в Карпатському регіоні
Раздел: Рефераты по географии
Тип: реферат Добавлен 19:10:13 14 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 23 Комментариев: 14 Оценило: 2 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

міністерство освіти України

Київський державний торгівельно-економічний університет.

Коломийський економіко правовий коледж

Розміщення продуктивних сил

Курсова робота

Тема: .

«Проблеми розміщення продуктивних сил.

Карпатський регіон»

Виконала:студент ІІ курсу

Групи Бз-21

Форемна Н.П.

Керівник: викладач

Мацишин І.Р.

М.Коломия

2000р.

з м і с т

стр.

Вступ

3

Карпатський регіон в державному вимірі

3

Економічний потенціал Карпатського регіону. Стан, структура, проблеми

4

Соціальні проблеми

8

Екологіча ситуація в Карпатському регіоні

10

Загальний социально-економічний развиток Карпатського регіону

11

Стратегічі орієнтири розвтку Карпатського регіону та Регіональні приорітети

13

Державна програма соціально-економічного розвитку Карпатського регіону як інструмент регіональної політики

17


в С Т У П

Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківска, Львівска і Чернівецька області) займають площу в 56,6 тис. км2 (або 9,4 % території України), де проживають 6,5 млн. чол. (або 12 % її населення). Значну частину території регіону займають Українські Карпати — унікальна гірнича екосистема на Заході нашої держави. В силу ряду об’єктивних і суб’єктивных причин намітились (а в останні роки — поглибились) тенденції до соціально - економічного упадку краю: розбалансовані господарські з’вязки, прогресує безробіття, загострюються диспропорції в життевому рівні населення в його гірній та рівнинній частинах, на0ближаєтся до критичної демографічної ситуації, деградує унікальна природа Карпат, запущені історико-культурні цінності регіону.

Ці та ряд інших негативних явищ і тенденцій (не кажучи вже про чисто виробничі проблеми) являються, безумовно, внаслідок непродуманої, а подеколи — і авантюрної економічної політики радянської влади в попередні роки. Правда, ряд помилок допущений уже в посткомуністичний період, особливо — в здійсненні ринкових реформ на рівні макроекономічного регулювання. Треба також признати, що сьогоднішній соціально-економічний стан карпатських областей в значній степені, являється внаслідок відсутності чіткої державної регіональної політики в Україні.

Карпатський регіон в державному вимірі

Рівень економічного розвитку Карпатського регіону оцінюється як средній. По виробництву національного доходу в розрахунку на душу населення, тільки Львівска область перевищує средньореспубліканський рівень, а Закарпатськая взагалі має самий низький показник в Україні. Промисловий комплекс регіону виробляє майже 12 % всієї промислової продукції нашої держави; при цьому машинобудівництво і металообробка складає 10,9 %, електроенергетики — 7,1 %, хімічної та нафтохімічної промисловості — 13 %, лісної, деревообробної и целюлозно-паперової промисловості — 32,7 %, промисловості будівельних матеріалів — 10,3 %. По випуску окремих видів промислової продукції (таких, как автобуси, телевізори, автопогрузчики, алмазний інструмент, сірка, калійні міндобрива, резинове взуття та ін.) регіон являеться монополістом на українському ринку.

Маючи самий низький в Україні рівень землезабезпеченості в розрахунку на душу населення, всього 6,4 % площі сільськогосподарських угідь і 5,3 % орних земель, Карпатський регіон виробляє близько 10 % валової продукції рослинництва и тваринництва. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь тут виробляється в 1,6 раза більше продукції сільського господарства, ніж в средньому по республіці. Але показник її виробництва в розрахунку на душу населення відстає від средньореспубліканского на 20 %. В цілому эефективність сільского господарства в регіоні низька, і тому він не забезпечувє себе продуктами харчування. Низькими залишаються врожайність сільскогосподарськиих культур і продуктивність сільскогосподарських тварин. Якщо брати за орієнтир Венгрію, то в порівнянні з неб средня врожайність зернових і зерно-бобових в регіоні нижча в 1,8 раза, цукрового буряка— відповідно, в 1,6, картплі — в 2,5, а надої молока від 1 корови — в 2 рази.

Потрібно окремоо відмітити особливе місце Карпатського регіону в геополітичному контексті соціально-економічного и внутрішньополітичного развитку України. Його географічне сусідство з розвиненими європейскими державами і тими країнами, котрі прискорено інтегруются в ЕС, завжди буде виступати благосприятливим фактором для вхождення України в міжнародні єкономічні і політичнв структури.

Економічний потенціал Карпатського регіону.

Стан, структура, проблеми

Природні ресурси Карпатського регіону (мінерально-сировинні, земельні, лісові, водні і рекреаційні в суттєвій мірі впливають на формування галузевої структури його господарського комплексу, тим самим оприділюючи приорітетні напрямки развитку останнього. В цілому їх можна рахувати сприятливими для подальшого розвитку виробничих сил. Правда, сьогодні потрібно рахуватись з тим, що запаси окремих видів ресурсів вичерпуються а це в свою чергу, провокує появу соціальних проблем, і в стратегічному плані ставить питання пошуку і втягнення в господарський оборот альтернативних, конкурентоспособних видів природних ресурсів.

Створений в регіоні виробничий потенціал, його структура і ефективність являются прямим наслідком реалізації економічної політики радянської влади в західних областях України. За рахунок екстенсивного нарощування виробничихх потужностей (і в першу чергу — в природоексплуатуючих галузях) благодатний край був фактично претворений в сировинний придаток імперії. Регіон успадкував від бувшого СРСР економічно невиправдану структуру машинобудування: в большості випадків підприємства галузі получали комплектуючі деталі із-за кордонів України, туди ж поступала і основна маса її готової продукції. Якщо ж врахувати високу меліоризацію машинобудування, то тепер виправити його і без того достатньо інертну структуру при відсталих технологіях нелегко.

Легка промисловість карпатських областей, випускає різні види тканнин, швейні, панчішно-носочні вироби, верхній і більевий трикотаж, взуття і другі товари народного вжитку. Питома вага цієї галузі в загальному об’ємі витобництва промислової продукції в Львівскій області складає 12,6 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівецькій - 24,7 %.

Грунтово-кліматичні умови, сприятливі для виробництва сільськогосподарської сирровини, забезпечили розвиток в регіоні майже всіх підгалузей харчової промисловості — м’ясної, молокопереробної, цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної, маслоробної мукомельної, крохмало-паточної, виноробства та ін. В загальному об’ємі промислової продукції на цю галузь в Львівскій області приходиться 12,9 %, в Закарпатській - 17,6 %, в Івано-Франківскій - 19,3 % і в Чернівіцькій - 24,7 %.

В Карпатському регіоні є достатня сировинна база для розвитку лісопромислового комплексу: запаси деревини в розрахунку на душу населення в 4 … 6 разів превищує средній показник по Україні. Лісопромисловий комплекс регіону спеціалізується на виготовленні меблів, мебельних заготовок, клеєної і струганої фанери, дерево-стружечних плит, пиломатеріалів, а також продукції лісохімії. Більше всього цей комплекс розвинений в Закарпатській області, де на нього приходиться 18 % промислової продукції. В Івано-Франківскій області продукція лісопромислового комплексу займає 12,9 %., в Чернівецькій - 8 %, а у Львівській - 4,6 % всього об’єму промислового виробництва. В структурі промислової продукції регіону доля цього комплексу поступово зменшується.

Розвиток в регіоні промисловості будівельних матеріалів спирається на влвсну сировинну базу. Тут знаходяться підприємства по виробництву цементу різних марок, залізобетонних конструкцій і деталей, вапна, асбесту, цегли, керамічних блоків, черепиці, кафелю, будівельного скла. В структурі промислової продукції регіону на промисловість будівельних матеріалів приходиться 3 … 4 %.

В областях Карпатського регіону є всі види топливних ресурсів — нафта, горючий газ, кам’яне і буре вугілля, торф, горючі сланці, але їх запаси или незначні, або вичерпуються. Крупнійші об’єкти ТЕК зосереджені в Львівскій і Івано-Франківскій областях. Так, в усій промисловій продукції Львівської області топливно-енергетичний комплекс складає 6,5 %, а Івано-Франківскої — відповідно, 14,5 %.

Хімічне і нафтохімічне виробництво Карпатського регіону включає гірничо-хімічну промисловість (здобуток сірки, калійних солей), основну хіимію, промисловість хімічних волокон, лакокрасочну, хімічних реактивів, пластичних мас і виробів зі них. В загальній промисловій продукції Львівскої області хімічна і нафтохімічна промисловість займає 6,3 %, Івано-Франківскої — відповідно, 12 %, Закарпатській — 1,7 % і Чернівецькій — 6,8 %.

В будівельному комплексі регіону працює 6 … 8 % всього зайнятого населення. В структурі капітальних вкладень і введених в дію основних фондів цієї галузі переобладає виробнича сфера. Для подальшого вдосконалення структури господарства Карпатського регіону необхідно суттєво перерозподілити фінансові і матеріально-технічні ресурсі із всіх джерел на користь розвитку соціальної інфраструктури — для того , щоб подолати відставання її матеріальної бази від нормативів і забезпечити нарощування її потенціалу, виходячи з вищевказаних соціальних стандартів.

Характерною особливістю аграрного сектора Карпатського регіону являеться висока питома вага подсобного господарства в загальному об’ємі продукції рослинництва і тваринництва. Агрокліматичні ресурси областей регіону достатньо для вирощування більшості сільскогосподарських культур помірних широт. Рівнинні райони спеціалізуються на м’ясомолочному тваринництві, свиноводстві, птаховодстві, вирощуванні зерна, картоплі, овочів і цукрового буряка, предгірні — на м’ясомолочному тваринництві, льоноводстві, вирощуванні зерна і картоплі, гірничі — на м’ясомолочному тваринництві іи вівчарстві.

Аналіз розвитку сільського господарства областей регіону свідчить, що за останні 5 років низька врожайність деяких сільськогосподарських культур призвела до зниження їх середньорічного виробництва. залишається низькою ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в загальному секторі в порівнянні з індивідуальними. Скорочується і виробництво тваринницької продукції.

Проблема підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності скотарства черезвичайно актуальна в контексті забезпечення продуктами харчування не тільки місцевого населення, а й більшого контингенту відпочиваючих.

Природно-ресурсний потенціал Українських Карпат створює всі можливості для еффективного развитку рекреаційного комплексу. Живописні низькогорні ландшафти, рель’єф і клімат, сприятливі для горнолижного спорту і відпочинку, найрізноманітніші (і в тому числі — унікальні) мінеральні води зумовлюють високий рекреаційний попит на регіон. Він оцінюється більш ніж в 4 млн. чол. в рік тільки для потреб відпочинку і туризму (без врахування короткотермінового). Разм з потребами в санаторно-курортному лікуванні на базі мінеральних вод попит на рекреаційні послуги оцінюється, як мінімум, в 6 млн. чол. в рік. Між тим, в 1993 р. в регіоні функціонували 607 рекреаційних об’єктів загальної вмістимості більше 82 тис. місць (або в 8 … 10 разів менше, ніж в аналогічных зарубіжних районах). Не відповідають міжнародним стандартам і умови сервіса, інфраструктурне забезпечене. В цілому рекреаційний потенціал регіону використовується тільки на 10 … 12 %.

В регіоні діють 18 вищих учбових закладів, і в тому числі — шість університетів, 110 науково-дослідницьких, технологічних і проектно-конструкторских інститутів, відділень, бюро, де виконуються науково- дослідницькі, випробовувально-конструкторскі, технологічні і проектні роботи. Тут працюють 730 докторів і 6,4 тис. кандидатів наук, що разом складає 8 % спеціалістів України з вченою степінню. В регіоні насиченість докторами і кандидатами наук значно меньше, ніж в середньому по Україні: на 10 тис. працюючих тут приходиться 24 висококваліфікованих спеціалістів (проти, відповідно, 34).

Соціальні проблеми Карпатського регіону

Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що являеться наслідком загальнонаціонального економічного кризису і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо на питання матеріально-технічного розвитку соціальної сфери можна дивитись з деяким оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації уже сьогодні викликає тревогу. Стрімко падає природній приріст населення, що на фоні його зростаючої смертності веде до загострення депопуляційних процесів, Наглядні в цьому плані показники по Львівскій області: в 1994 р. природній приріст населення склав тут всього 0,5 чол. в розрахунку на 1000 жителів. За рахунок зростаючих міграціних переміщень вперше за останні десятиріччя численість населення області зменшилось на 9 тис. чол. Продовжується процес його старіння: кожний п’ятий житель Львівскої області — особа пенсійного віку. Цікаво, що за останні роки кількість особ пенсійного віку збільшилось у Львівскій області на 5,7 %, а загальна численість її населення — на 1,1 %. Подібні процеси наблюдаються і в других областях регіону. Якщо в найблищі роки ці процеси не будуть призупинені, то любі економічні програми втратять сутність: їх не буде кому і для кого реалізовувати.

В останні роки значне загострення соціальних проблем в Карпатському регіоні визвано ще і фактором зайнятості його населення. Цей регіон завжди був трудовлаштованим. Тепер же картина доповнилась появою офіціально зареєстрованих безробітних, численість яких в 1993 р. склдала тут 0,6 % всього працездатного населення. Крім того, в регіоні зберігається доволі високий рівень скритого безробіття, котрий, по експертним оцінкам, досяг 30 — 35 %.

На фоні загального падіння життєвого рівня народу України не являеться виключенням і Карпатський регіон. Його жителі мають порівняно низькі доходи, основний компонент котрих — заробітна плата робочих і службовців і оплата праці колгоспників — росте тут більш повільними темпами, ніж в средньом по країні.

Структура споживання характеризується поступовим збільшенням грошових розходів населення на придбання товарів і зменшенням питомої ваги послуг. Із-за цього сьогодні ми маєм деформовану структуру особистого споживання життєвих благ, в якій домінуючими являються розходи на харчування, а в їх складі — на продукти рослинного походження. Області регіону (крім Львівскої) займають ведуче місце в державі по споживанню найменш цінного в біологічному відношенні продуктів — хліба і хлібопродуктів. Для порівняння: в більшості развинених країн світу питома вага розходів на харчування, одежу та взуття складає 15 … 20 % сімейного бюджету. В Карпатському регіоні цей показник в 3,5 … 4 разу вище. В розвинених країнах така картина наблюдалась 70 … 100 років назад.

Не менш важлива для регіону проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. На сьогодняшній день існує значний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем забезпеченості населення об’єктами соціальної сфери. Так, обеспеченість дитячими дошкільними закладами досягає в Закарпатськой області 41,6 %, в Івано-Франківскій — 58,3 %, Львівскій — 45,6 % і Чернівецкій — 74,4 %, а амбулаторно-поліклінічними закладами — відповідно, 75 %, 57,2, %, 69,5 % и 64,4 %. Звідси, можна констактувати, що населення регіону проживає в умовах соціального дискомфорту.

Екологічна ситуація в Карпатському регіоні

Для більшої частини Карпатського регіону характерні суттєва антропогена трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, на відміну від інших регіонів Украіни (таких, як Донбас, Придніпров’я), поширення забруднення не носить загального, плоскостного характера. Однако в некоторых местах сформировались стабильные очаги угрожающего экологического состояния (например, в пределах Дрогобычской агломерации — Дрогобыч, Борислав, Стебник, Трускавец, где развитые горно-химическая, нефтеперерабатывающая, лакокрасочная и другие отрасли промышленности ставят под угрозу развитие курортного хозяйства; аналогичная ситуация сложилась и в пределах Львовско-Волынского угольного бассейна, в зонах влияния Яворовского и Раздольского ПО «Сера», Калушского ПО «Ориана»).

В последние годы, вследствие нарушения режима производственных процессов, в Карпатском регионе значительно возросла угроза возникновения экологических аварий и катастроф. Кроме того, нужно считаться и с тем, что почти четвертая часть его населения проживает в зонах с повышенным экологическим риском функционирования промышленных объектов, которых в регионе почти 250.

По загрязненности воздуха и вод регион занимает 4-е, а по загрязненности почв минеральными удобрениями и пестицидами — соответственно, 1-е и 2-е места. Относительно высокая загрязненность воздуха обусловлена наличием на его территории отдельных агрессивных производств. К другой группе концентрированных выбросов в атмосферу вредных веществ относятся крупные города региона, где выбросы автотранспорта составляют 60 … 70 % их общего количества. С учетом относительно небольшой площади городов и их густой застройки, традиционно сложившейся в старых городах, здесь влияние этого фактора может быть ощутимее, чем в индустриальных, но значительно более просторных, городах Востока и Юга Украины.

Дефицит надежных источников, водообеспечения обусловил отсутствие в регионе крупных водоемких производств. Это в некоторой степени обусловило относительно низкие показатели загрязненности воды на его территории по сравнению со средним по Украине. Так, потребление свежей воды достигает здесь 1,1 млрд. м3 в год (что составляет только 3,6 % ее общереспубликанского потребления), а объем оборотной и последовательно используемой воды несколько выше, чем в среднем по Украине (91 % против 80 %). Состояние водообеспечения большинства карпатских населенных пунктов с каждым годом ухудшается вследствие преобладания экстенсивных подходов к наращиванию объемов водоснабжения, при неэффективном организационно-экономическом и отсталом техническом обеспечении водохозяйственной деятельности.

Особую тревогу вызывает высокая загрязненность почв региона минеральными удобрениями и пестицидами, которой в значительной мере способствует отраслевая специализация его сельского хозяйства на производстве овощей и технических культур, а особенно — некоторых ранних сортов овощей и фруктов (Закарпатье).

Определенную дестабилизацию в экологическую ситуацию региона и курортных зон вносит, в частности, неограниченная вырубка лесов. Вследствие обезлесения склонов активизируются оползневые процессы, увеличивается количество паводков на горных реках, меняется микроклимат. Облесение вырубок монокультурой ели приводит к частым буреломам.

Таким образом, экологическая ситуация в Карпатском регионе является довольно напряженной. Если учесть курортную ценность этой территории, то проблема ее экологической, безопасности является одной из первоочередных для практического решение.

Общее социально-экономическое развитие

Карпатского региона

Объективный анализ развития производительных сил региона в сочетании с оценкой сегодняшней экономической ситуации дает реальное представление о достигнутых уровне и эффективности социально-экономической структуры. Отдавая должное тому, что сделано в предыдущие годы, нужно откровенно констатировать, что вследствие нерациональной экономической политики, и непродуманных действий в регионе сложилась деформированная экономическая система, которая в целом социально непривлекательна, экологически опасна и экономически неэффективна. За последние годы здесь накопилось много социально-экономических проблем, острота и необходимость решения которых со всей силой про­явились в наши дни. Оценивая ситуацию в регионе по критериям цивилизованных наций, изыскивая наиболее оптимальные пути к его процветанию и прогрессу, нужно считаться с теми отрицательными явления­ми и фактами, которые имеют место в данном случае.

Социально-экономическая структура Карпатского региона характеризуется производственной однобокостью: почти 3/4 работающих заняты в производственной сфере, что говорит о социально неблагоприятном характере его экономики.

Существуют ощутимые территориальные диспропорции в развитии региональных производительных сил, которые проявляются в гипертрофированном развитии равнинной части региона (особенно — некоторых промышленных узлов) и социально-экономической отсталости его горных районов.

Машиностроение как одна из профилирующих отраслей является глубоко милитаризированной и из-за преимущественно сборочного типа производства имеет слабые внутрирегиональные кооперативные связи, что делает ее крайне уязвимой в кризисные периоды.

Промышленность региона является эколого-опасной, а отдельные производства и отрасли с отсталыми технологиями — вообще не совместимыми с природой края. Ориентация некоторых отраслей промышленности (особенно - машиностроения) на привозное сырье (комплектующие) и ускоренные темпы развития природоэксплуатирующих отраслей (лесоводства, добычи серы, калийных солей, нефти, газа, угля) сделали региональную экономическую систему малопригодной к выживанию в критических ситуациях.

В регионе четко прослеживается тенденция к резкому ухудшению демографической ситуации: увеличивается смертность, падает естественный прирост, идет процесс старения населения. С учетом национально-этнографического менталитета жителей Карпатского края существует реальная угроза генофонду нации.

Постепенно обостряется социальная ситуация, связанная с проблемами безработицы и занятости населения региона, которую усиливает еще и тот факт, что здесь уже давно имел место избыток трудовых ресурсов.

Экономический ущерб, нанесенный природе Карпатского региона в предыдущие годы, расточительство и бесхозяйственность повлекли за собой значительное ухудшение состояния окружающей среды, вызвали деградацию уникальной природы Карпат.

Стратегические ориентиры развития Карпатского региона и

региональные приоритеты

Анализ географических, природных, исторических и экономических условий показывает, что на этапе становления государственности Украины и вхождения ее в мировое сообщество Карпатский регион имеет уникальный шанс стать своеобразным полигоном, где разумная экономическая политика может успешно сочетать региональные, государственные и международные интересы страны, обеспечив при этом и прогресс в его социально-экономической жизни. Следовательно, речь идет о выборе правильного стратегического курса в развитии региона. Если руководствоваться тем, что Карпаты являются географическим центром Европы, а в природном отношении — уникальной экосистемой на Западе Украины, то при формировании политики освоения этого края необходимо разумно использовать его геополитические преимущества и сохранить экологический феномен территории. Иначе говоря, будущая социально-экономическая модель Карпат должна быть экономически выгодной для Украины и экологически совместимой с прилегающими территориями соседних стран.

Сегодня можно достаточно уверенно утверждать, что исключительный акцент на развитии в регионе промышленности вряд ли оправдает себя. Технологический «бум» нам пока не «угрожает», а следовательно, производительность труда и конкурентоспособность продукции еще долго будут оставаться низкими. Кроме того, с эскалацией производства будет обостряться экологическая ситуация, что будет забирать и без того ограниченные ресурсы. Таким образом, нужно выработать нестандартные ходы и решения при выборе приоритетов и конкретных сфер, развитие которых бы обеспечило прогрессивные изменения в экономиче­ской жизни региона, ускорило и направило рыночные реформы в необходимое русло, что, в свою очередь, будет инициировать приток капитала (и в том числе — иностранного). При выборе такой стратегия важно предусмотреть и учесть действие тех факторов, которые обусловливают специфику региона и создают преимущества его стартовых условий для прогрессивных социально-экономических преобразований.

С учетом имеющихся в Карпатском регионе природного, экономического, научного и технического потенциалов, его исторических и географических особенностей, стратегическая цель перспективного развития территории заключается в том, чтобы на основе оптимального использования природы, материально-технических, трудовых и интеллектуальных ресурсов создать эффективную экономическую систему рыночного типа, которая обеспечит материальное благосостояние населения и экологическую безопасность Карпатского края.

Достижение поставленной цели усматривается в поэтапной реализации первоочередных задач. На ближайший период основными приоритетами регионального развития Карпатского края должны стать: рекреационный комплекс; АПК; лесопромышленный комплекс; машиностроение; непроизводственная сфера (особенно — в горной части региона); охрана окружающей среды, сохранение и восстановление историко-культурного наследия.

Создание необходимых условий для. развития этих отраслей и сфер Человеческой деятельности обеспечит подъем его общего социально-экономического уровня, который должен определяться не только общегосударственными интересами, но и потребностями и интересами самого региона — субъектов хозяйствования, которые здесь размещены, и населения, которое здесь проживает.

Для развития Карпатского региона приоритетным является освоение его курортного потенциала. Для подтверждения обоснованности этого выбора можно привести следующие основные аргументы.

Наличие природно-ресурсной базы. В регионе насчитывается свыше 800 источников и скважин лечебных минеральных вод всех известных типов (многие из них - уникальны), запасы которых достаточны для ежегодного оздоровления более 7 млн. чел. Но сегодня уровень их использования не превышает 15 %. Разведаны также значительные запасы лечебных грязей и озокерита. Эти ресурсы - в сочетаний с благоприятными климатическими условиями - служат природной базой для развития санаторно-курортного дела в регионе.

Мощный потенциал для развития различных видов туризма. Живописные ландшафты, рельеф Карпат создают благоприятный фон для кратковременного отдыха. Они не имеют альтернативы в Украине в отношений развития горнолыжного спорта на уровне мировых стандартов. Расчеты показывают, что одноразовая предельная рекреационная вместимость региона составляет 2,2 млн. чел., тогда как годовая — 8 млн. туристов и отдыхающих, а также 12 млн. экскурсантов и туристов выходного дня. Даже при 50-процентном уровне этих показателей значительный диапазон для перспективного роста туризма в регионе сохраняется.

Выгодное географическое положение. Карпатский регион находится в центре Европы. Через него проходят многообразные связи. Его неплохая транспортная доступность является благоприятным фактором для привлечения контингента отдыхающих не только из восточных регионов, но и из европейских стран. Карпаты могут служить своеобразным полигоном для дислокации, центров международного бизнеса, что будет стимулировать рост коммерческого и делового туризма.

Фактор территориального разделения труда. Фактически в Украине есть 2 региона, условия которых позволяют обеспечивать удовлетворение общественных потребностей в рекреационных услугах: Черноморско-Азовский и Карпатский. На фоне перегруженности первого из них и при растущем спросе на оздоровление и отдых Карпаты выступают практически единственной территорией, которая может реализовать неудовлетворенный спрос населения на эти услуги.

Последствия Чернобыльской аварии. Сравнительно высокая экологическая безопасность региона и наличие в нем крупных запасов минеральных вод для лечения радиационных заболеваний обусловливают потребность в создании в Карпатах широкой сети специализированных здравниц для населения, пострадавшего от радиоактивного загрязнения.

Экологический феномен территории. С одной стороны, по сравнению с другими регионами природа Карпат понесла меньшие потери и во многих местах сохранила свое первобытное состояние. А это очень важно для многообразных форм отдыха и туризма. С другой стороны, исключительно важное климато- и водорегулирующее значение Карпат как для Украины, так и для соседних европейских государств обусловливает остроту вопроса сохранения уникальной природы края. Если отбросить чисто Консервативные варианты выполнения этой задачи, то туризм и отдых в экологически обоснованных пределах могут выступать активной формой обеспечения экологической безопасности Карпат.

Социально-экономическая специфика гор. В горных районах четырех карпатских областей проживают около 1,3 млн. чел. (то есть около 20 % всего их населения, из них треть — на высоте в 500 м и выше). Горы создают специфические, чрезвычайно сложные условия для проживания и хозяйствования (особенно — в сельском хозяйстве), поэтому здесь чрезвычайно остро, стоит проблема занятости, и как следствие — низок уровень материального благосостояния жителей гор. Ослаблению этих и других отрицательных процессов за счет расширения сфер занятости и развития инфраструктуры будет способствовать развитие туризма с соответствующей организацией обслуживания, к которым может быть привлечено местное население. В данном контексте разумной альтернативы рекреации просто не существует.

Экономическая конкурентоспособность рекреационной сферы. Мировой опыт показывает, что туризм является высокорентабельной отраслью народного хозяйства. Например, в Испании он дает 17 млрд. долл США., что равно 30 % доходов от ежегодного экспорта этой страны, в Италии туризм обеспечивает 11 %, а в Дании и в Австрии -— 8 % прибылей, поступающих от экспорта товаров за границу. Безусловно, пока показатели экономической результативности отечественного туризма далеки от зарубежных, хотя в Карпатах есть отдельные центры, в хозяйственной структуре которых рекреационная отрасль является ведущей. В целом сегодня Карпатский регион занимает второе место в Украине по объему доходов от рекреационной сферы (22 % от суммарного показателя по Украине) и уступает только Крыму (соответственно, 42 %), опережая Причерноморье (17 %) и Приазовье (13 %).

Можно привести еще ряд убедительных аргументов в пользу рекреационной ориентации перспективного развития Карпатского региона. Но это ни в коей мере не означает, что, форсируя экономические процессы в данном направлении, мы сразу же достигнем желаемых результатов. Здесь необходимы взвешенные решения и продуманные практические действия. Поэтому развитие рекреации в регионе рассматривается в контексте структурной перестройки его хозяйственного комплекса, в перспективной модели которого эта отрасль должна стать одной из профилирующих. Именно такие ориентиры заложены в Государственную программу социально-экономического развития Карпатского региона, которая должна на практике реализовать идею обеспечения социально-экономического прогресса его территории через государственную поддержку приоритетных секторов региональной экономики, и в первую очередь — рекреации.

Государственная программа социально-экономического развития

Карпатского региона как инструмент региональной политики

Государственная программа социально-экономического развития Карпатского региона разработана Институтом региональных исследований НАН Украины, совместно с Министерством экономики Украины, Закарпатским, Ивано-Франковским, Львовским и Черновицким облисполкомами. Ее цель заключается в создании необходимых правовых экономических и организационных условий для обеспечения практических результатов в деле стабилизации и улучшения социально-экономической ситуации в регионе, для формирования — на основе рационального, использования ресурсного потенциала территории — эффективной эконо­мической системы рыночного типа, которая гарантировала бы приближенный к мировым социальным стандартам уровень материального благосостояния и проживания людей, а также экологическую безопасность края.

Статус программы как государственной обусловливает ее ориентацию на первоочередную реализацию именно государственных интересов в Карпатском регионе. Иначе говоря, она должна стать практическим инструментом воплощения государственной, региональной политики на этой территории. Поэтому в программу включены меры и проекты, которым государство гарантирует свою поддержку, которая может выступать в двух формах: режим полного государственного содействия (финансовое, и ресурсное обеспечение, финансово-кредитные и налоговые льготы исполнителям); режим частичного государственного содействия (финансово-кредитные и налоговые льготы исполнителям). Проблемы же местного значения решаются на локальном уровне силами региона.

Для Карпатского региона особенно острой является проблема горных районов. Комплекс вопросов, нуждающихся в первоочередном решении, получил отражение во всех подпрограммах. Между тем, очевиден факт, что горные районы должны иметь специальный статус, которым бы законодательно закреплялись необходимые льготы и социальные гарантии их жителям. В этой связи очень важное значение имеет принятый Верховным Советом Закон Украины «О статусе горных населенных пунктов Украины».

В программу вошли наиболее значимые меры и проекты, которые в силу определенных причин (и в первую очередь — из-за отсутствия материально-финансового обеспечения) не реализовались в рамках уже существующих программ. Источниками финансирования программы служат государственный бюджет; местные бюджета; внебюджетные фонды; средства предприятий, учреждений и организаций; зарубежные инвестиции. В общем объеме ее финансирования государственный бюджет занимает 33,6 %, средства предприятии — 25,2 % и местные бюджета — 22,8 %. Наибольший удельный вес государственный бюджет занимает в общей стоимости подпрограмм «Развитие агропромышленного комплекса» (43,2 %), «Экологическая безопасность» (53,8 %); «Культурное развитие» (74,4 %), «Развитие науки» (79,8 %). В то же время на развитие рекреационной индустрии из государственного бюджета предусматривается 27,1 %, социальной сферы — соответственно, 26,2 % и нефтегазового комплекса — 26,8 %. Развитие лесопромышленного комплекса будет финансироваться исключительно за счет средств предприятий. Из общей суммы финансирования на Закарпатскую область выделено 40,1 %, на Ивано-Франковскую — 29,9 %, на Львовскую — 16,7 % и на Черновицкую — 11,8 %.

Достижение программной цели ориентировано на 2010 г. Реально прогнозируемым является ближайший 5 … 6-летний период, в течение которого поставленные цели поддаются декомпозиций с более или менее точным обоснованием путей и средств их достижения, а также с предвидением результатов. На более отдаленную перспективу возможна лишь постановка достаточно обобщенных целевых ориентиров, с прогнозным сценарием действий по их реализации.

Опыт разработки Государственной программы социально-экономического развития Карпатского региона показывает, что при новаторских подходах к управлению их реализацией, такие программы могут стать эффективным инструментом государственной региональной экономической политики в Украине.


Список использованной литературы:

1. Большая советская энциклопедия, М., Советская энциклопедия, 1978.

2. Журналы «Капитал» за 1996 … 1998 г.г.

3. Газета «Экономика Украины» за 1995 … 1998 г.г.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Привет студентам) если возникают трудности с любой работой (от реферата и контрольных до диплома), можете обратиться на FAST-REFERAT.RU , я там обычно заказываю, все качественно и в срок) в любом случае попробуйте, за спрос денег не берут)
Olya12:19:35 26 августа 2019
.
.12:19:34 26 августа 2019
.
.12:19:33 26 августа 2019
.
.12:19:32 26 августа 2019
.
.12:19:30 26 августа 2019

Смотреть все комментарии (14)
Работы, похожие на Реферат: Проблеми розміщення продуктивних сил в Карпатському регіоні

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(258533)
Комментарии (3481)
Copyright © 2005-2020 BestReferat.ru support@bestreferat.ru реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru