Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою

Название: Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: курсовая работа Добавлен 13:48:19 18 сентября 2008 Похожие работы
Просмотров: 656 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 3 Оценка: неизвестно     Скачать

.

Курсова робота з дисципліни : Адміністративне право

Виконала: студентка II курсу групи ПД-2.3 Кіяніцина Олена Сергіївна.

Міжгалузевий інститут управління

Київ-2005

Вступ.

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного , соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Вона є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей забезпечення національних інтересів зміцнення авторитету.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей , формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.[1]

Право громадян України на освіту є конституційним і зафіксовано у ст.53 Конституції України. Відповідно до неї повна загальна середня освіта є обов’язковою. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання та інших обставин.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

1. ЗУ ,, Про освіту “ від 23 березня 1996 р.

I. Правові засади управління освітою.

Державна політика в галузі освіти і науки полягає в тому що Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного духовного і культурного розвитку суспільства. Від імені держави політика в галузі освіти

в Україні визначається Верховною Радою України (відповідно до Конституції України) і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Основними нормативно-правовими актами , що регулюють суспільні відносини в галузі управління освітою , є Закон України < Про освіту > від 23 березня 1996 р., Закони України < Про професійно-технічну освіту > від 10 лютого 1998 р. Закон України < Про загальну середню освіту > від 13 травня 1999 р.

Гарантовані права громадян ,щодо здобуття освіти забезпечуються створенням відповідних умов, передбачених Законом України < Про освіту> . Згідно з ним ці права забезпечуються :

- розгалуженою мережею закладів освіти , основаних на державній та інших формах власності , наукових установ , закладів післядипломної освіти;

- відкритим характером закладів освіти , створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей , інтересів громадянина;

- різними формами навчання – очною, вечірньою, заочною , екстернатом, а також педагогічним патронажем.

Також цим законом регулюються :

питання надання державних стипендій і пільг учням і студентам;

соціального захисту вихованців , учнів , студентів , курсантів, слухачів , стажистів , аспірантів , докторантів і інших осіб незалежно від форм їхнього навчання і типів закладів , у яких вони навчаються;

способи сприяння одержанню освіти в домашніх умовах.

Навчально-виховний процес у закладах освіти є вільним від втручання політичних партій громадських релігійних організацій .Залучення учнів студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається .Проте належність особи до будь-якої політичної партії громадської релігійної організації що діють відповідно до Конституції України не є перешкодою для її участі у навчально-виховному процесі. Учням студентам працівникам освіти законодавство дозволяє створювати в навчальних закладах первинні осередки об єднань громадян членами яких вони є .

Провідна роль у розвитку освіти в Україні належить підготовленим кадрам педагогічних працівників .До педагогічної діяльності допускаються особи , що мають відповідну освіту і професійну підготовку

Професійні права і обов’язки педагогічних працівників визначаються законодавством України , положеннями і статутами відповідних освітніх закладів .

Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на десять років.

II.Система і повноваження органів управління освітою.

Управління освітою в Україні здійснюється системою державних органів і органів місцевого самоврядування .До органів управління освітою належать:

Міністерство освіти і науки України;

міністерства і відомства України , яким підпорядковані заклади освіти;

Вища атестаційна комісія України;

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим;

місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування та підпорядковані їм органи управління освітою.[1]

Міністерство освіти і науки України ( МОН України ) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України .МОН України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти , наукової , науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

МОН України узагальнює практику застосування законодавства з питань,що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з удосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України .

Основними завданнями МОН України є :

участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері освіти наукової науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;

- створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти;

1.Битяк Ю.П. Адміністративне право України.- Харків : Право , 2002.-520с.

- створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти ;

- забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково- технічного потенціалу України;

- визначення перспектив і пріорітетних напрямів розвитку у сфері освіти , наукової , науково-технічної , інноваційної діяльності та інтелектуальної власності

сприяння функціонуванню національної системи науково-технічної інформації;

забезпечення інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів.

Міністерство освіти і науки України відповідно до покладених на нього завдань:

розробляє державні стандарти освіти здійснює контроль за їх додержанням ;

визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного фінансового забезпечення навчальних закладів;

подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо впорядкування мережі державних вищих навчальних закладів , визначає мережу професійно-технічних навчальних закладів і бере участь у впорядкуванні мережі навчальних закладів для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування вносить відповідні пропозиції щодо вдосконалення мережі дошкільних загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів;

приймає рішення щодо запровадження експериментальних робочих навчальних планів , нових освітніх програм , педагогічних новацій і технологій;

здійснює заходи спрямовані на творчий розвиток особистості виявлення та підтримку обдарованих дітей талановитої молоді;

вживає разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо працевлаштування випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів;

проводить роботу щодо встановлення еквівалентності документів про освіту і вчені звання ;

проводить у встановленому порядку ліцензування атестацію та акредитацію вищих і професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування веде Державний реєстр навчальних закладів;

вивчає разом з іншими центральними органами виконавчої влади потребу в кадровому забезпеченні сфери освіти , організовує підготовку таких кадрів , у встановленому порядку відкриває при вищих навчальних закладах і прирівняних до них закладах післядипломної освіти , в наукових установах аспірантуру, докторантуру;

присвоює у встановленому порядку вчені звання доцента і професора науковим та науково-педагогічним працівникам;

встановлює порядок атестації педагогічних працівників;

вживає заходів до поліпшення матеріальних та житлових умов студентів учнів працівників освіти і науки організації їх медичного та побутового обслуговування .

МОН України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази організовує і контролює їх виконання. В разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування спільні акти . Рішення МОН України прийняті в межах його повноважень є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування підприємствами установами та організаціями усіх форм власності і громадянами. [1]

Міністерства і відомства України ,яким підпорядковані заклади освіти разом з Міністерством освіти України :

беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти науки професійної підготовки кадрів ;

у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти;

здійснюють контрольні функції з додержання вимог щодо якості освіти;

забезпечують зв’язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань що належать до їх компетенції;

організують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.

Акти міністерств , яким підпорядковані заклади освіти , прийняті у межах їх компетенції , є обов’язковими для місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підпорядкованих їм органів управління освітою закладів освіти відповідного профілю незалежно від форм власності.

Вища атестаційна комісія України (ВАК):

організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів

керує роботою з присудження наукових ступенів

присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника .

ВАК є центральним органом державної виконавчої влади підвідомчим Кабінету Міністрів України.

1. Положення про Міністерство освіти і науки України Затверджено Указом Президента України від 7 червня 2000 р. № 773/2000.

У межах своїх повноважень ВАК організовує виконання актів законодавства України узагальнює практику його застосування з питань що входять до його компетенції розробляє пропозиції щодо

його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України а також здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями ВАК є:

участь у формуванні і реалізації разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади та науковими організаціями державної політики щодо перспектив науки і техніки кадрового потенціалу України з урахуванням рівня світового науково-технічного прогресу

керівництво роботою з атестації наукових кадрів вищої кваліфікації

державний контроль за діяльністю спеціалізованих учених рад та якістю атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації .

ВАК відповідно до покладених на нього завдань:

1. формує мережу спеціалізованих учених рад для захисту дисертацій

у вищих навчальних закладах , академічних інститутах , галузевих науково-дослідних інститутах , науково-виробничих об’єднаннях затверджує їх персональний склад і перелік спеціальностей , за якими радам надається право проведення захисту дисертацій ;

2. проводить періодичну атестацію спеціалізованих учених рад;

3. затверджує за погодженням з Міносвіти та іншими заінтересованими органами державної виконавчої влади перелік спеціальностей наукових працівників;

4. розробляє і затверджує вимоги до дисертацій та осіб , які претендують на здобуття наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника;

5. аналізує разом з міністерствами іншими заінтересованими центральними органами державної виконавчої влади тематику і значущість дисертаційних досліджень з урахуванням потреб наукового і суспільного прогресу , розробляє і доводить до наукових установ , вищих навчальних закладів , спеціалізованих учених рад відповідні рекомендації;

6. затверджує рішення спеціалізованих учених рад про присудження наукового ступеня доктора наук;

7. приймає рішення про видачу диплома кандидата наук на підставі рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня ;

8. приймає рішення про видачу атестата старшого наукового співробітника на підставі рішення вченої ради про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника;

9. оформляє і видає у встановленому порядку дипломи доктора і кандидата наук , а також атестати старшого наукового співробітника ;

розробляє і подає на затвердження до Кабінету Міністрів України проект положення про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника ;

розробляє і затверджує в межах своїх повноважень нормативні документи про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання згідно з законодавством;

вирішує у встановленому порядку питання нострифікації (визнання) документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань , виданих відповідними органами інших держав;

розглядає апеляції на рішення спеціалізованих учених рад щодо присудження наукових ступенів , а також учених рад щодо присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника ;

здійснює у межах своїх повноважень охорону державних таємниць;

бере участь у роботі міжнародних організацій та конференцій нарад з питань підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

здійснює інші повноваження що випливають з покладених на нього завдань.

ВАК очолює голова який у межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства видає накази організовує та контролює їх виконання.

Для оперативного та узгодженого вирішення поточних питань що належать до компетенції ВАК утворюється президія ВАК у кількості до 20 чоловік у складі голови ВАК його заступників ученого секретаря ВАК за посадами а також інших провідних учених та висококваліфікованих фахівців – представників інших центральних органів державної виконавчої влади та наукових організацій .Президія ВАК у разі потреби може приймати звернення до центральних та місцевих органів державної виконавчої влади наукових та громадських організацій готує пропозиції для розгляду на засіданні головної ради ВАК.

Для розгляду конкретних питань стосовно присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань при ВАК утворюється експертні ради з відповідних спеціальностей .

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим здійснює повноваження керівництва освітою крім повноважень віднесених до компетенції Міністерства освіти України міністерств і відомств , яким підпорядковані заклади освіти.

Державну політику в галузі освіти на місцях здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування .Вони в межах своєї компетенції :

встановлюють не нижче визначених Міністерством освіти і науки

України мінімальних нормативів обсягів бюджетного фінансування закладів освіти , установ ,організацій системи освіти ,що є у комунальній власності, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання ;.

забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ , організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази , господарське обслуговування;

здійснюють соціальний захист працівників освіти , дітей , учнівської і студентської молоді , створюють умови для їх виховання , навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

організують облік дітей дошкільного і шкільного віку , контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти;

вирішують у встановленому порядку питання ,пов’язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх , які залишились без піклування батьків, дітей-сиріт ,захист їх прав надання матеріальної та іншої допомоги;

створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді розвитку здібностей , задоволення їх інтересів;

забезпечують у сільській місцевості регулярне безплатне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку , учнів та педагогічних працівників;

організують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів ;

визначають потреби, обсяг і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону.[1]

Для вирішення цих завдань місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні

органи управління освітою - відділи освіти та управління освіти (на

обласному рівні), які діють на підставі законів України < Про освіту>

<Про місцеве самоврядування в Україні > положень про відділи та

управління освіти місцевих органів самоврядування та органів

виконавчої влади ,які приймаються на підставі типових положень.

Відповідно до Закону України < Про місцеве самоврядування в Україні> органи місцевого самоврядування :

1. Колпаков В.К. Кузьменко О.В. Адміністративне право України.: Підручник .- К.:Юрінком Інтер,2003.- 544с.

10

* забезпечують здобуття неповнолітніми загальної середньої освіти сприяють діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів дитячих молодіжних та науково-просвітницьких організацій;

* забезпечують в межах наданих їм повноважень доступність і безоплатність освіти на відповідній території можливість навчання в школах державною та рідною мовою;

* організовують облік дітей шкільного і дошкільного віку ;

* надають допомогу випускникам шкіл у працевлаштуванні.

Відповідно до Положення про порядок створення , реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів органи місцевого самоврядування створюють навчальні заклади або видають дозволи засновнику на створення навчально-виховних закладів недержавної та не комунальної власності.

Також управління освітою здійснюють органи громадського самоврядування .Органами громадського самоврядування в Україні є:

- загальні збори (конференція) колективу закладу освіти;

- районна міська обласна конференції педагогічних працівників з’їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим ;

- Всеукраїнський з їзд працівників освіти.

Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти , вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної , науково-дослідної, методичної, економічної, фінансово-господарської діяльності закладів освіти.

III. Управління освітніми закладами.

Безпосереднє управління дитячим дошкільним закладом (яслами, дитячими садками, школами ,позашкільними закладами освіти) здійснює директор(завідувач) ,який призначається вищим органом управління освіти чи органом місцевого самоврядування .Директор несе персональну перед державою за організацію та якість навчально-виховної роботи з вихованцями , зміцнення їх здоров’я та фізичний розвиток, а також фінансово-господарський стан закладу .В своїй діяльності він спитається як на трудовий колектив , так і на громадські організації метою яких є надання різноманітної допомоги освітньо-виховним закладам. Повноваження директора регламентуються положеннями та статутами про освітньо-виховні заклади. Дошкільна освіта і виховання здійснюється у дошкільних закладах у взаємодії з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку, набуття життєвого досвіду , вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання . При дошкільних дитячих закладах можуть

11

утворюватись батьківські комітети . Вони покликані надавати допомогу

освітньо-виховному закладу, а також сім’ям у вихованні дітей .

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її талантів, здібностей, нахилів. Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Правові організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти визначає Закон України < Про загальну середню освіту > від 13 травня 1999р. Систему загальної середньої освіти становлять :

загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності ;

навчально-виробничі комбінати;

позашкільні заклади ;

науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти;

професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації що надають повну загальну середню освіту.

Загальноосвітній навчальний заклад на основі Положення про загальноосвітні навчальні заклади розробляє статут який затверджується власником (для державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів – відповідним органом управління освітою)та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування .

Управління системою загальної середньої освіти здійснюється Міністерством освіти і науки України ,іншими центральними органами виконавчої влади , яким підпорядковані навчальні заклади , Міністерством освіти АР Крим , відповідними органами управління освіти обласних, Київської та Севастопольської міських ,районних , районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій. А також органами місцевого самоврядування .

Позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей , учнівської та студентської молоді , задоволення їх інтересів і потреб у професійному визначенні . Позашкільна освіта та виховання здійснюються закладами освіти , сім’єю ,трудовими колективами ,громадськими організаціями, товариствами, фондами. До позашкільних закладів освіти належать: палаци , центри , учнівські та студентські клуби , школи мистецтв , студії бібліотеки, оздоровчі та інші заклади. Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним закладам освіти надаються спортивні об’єкти, культурні, оздоровчі заклади безплатно та на пільгових умовах .Порядок їх надання визначається місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань , інтересів, здібностей,

12

перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

Правові, організаційні та фінансові засади її функціонування і розвитку визначає Закон України < Про професійно-технічну освіту > від 10 лютого 1998р.

Система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, навчально-методичних, наукових , навчально-виробничих, навчально – комерційних ,культурно-освітніх , фізкультурно- оздоровчих та інших підприємств ,установ, організацій.

До державних органів управління професійно-технічною освітою належать:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти;

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади ;

Рада міністрів АР Крим обласні Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та створені ними органи управління професійно-технічною освітою;

міжгалузева рада з професійно-технічної освіти.

Професійно -технічними навчальними закладами освіти є:професійно-технічне училище відповідного профілю , професійно-художнє училище, училище-агрофірма , вище професійне училище ,навчально-виробничий центр , центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів інші заклади, що надають профтехосвіту.

Вища освіта забезпечує фундаментальну , наукову ,професійну та практичну підготовку. Вищими закладами освіти є:

технікум (училище) , коледж , інститут , консерваторія , академія , університет

Управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник – ректор (президент), начальник, директор. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень :

- вирішує питання діяльності вищого навчального закладу

затверджує його структуру і штатний розпис

- видає накази і розпорядження обов’язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу

- представляє вищий навчальний заклад у державних та інших органах відповідає за результати його діяльності перед органом управління у підпорядкуванні якого перебуває цей заклад

- є розпорядником майна і коштів

- виконує кошторис укладає угоди дає доручення відкриває банківські рахунки

- приймає на роботу та звільняє з роботи працівників та визначає їх функціональні обов’язки

13

- формує контингент осіб що навчаються у вищому навчальному закладі

- відраховує та поновлює на навчання осіб які навчаються у закладі

- контролює виконання навчальних планів і програм

- здійснює контроль за якістю роботи викладачів організацією навчально- виховної та культурно-масової роботи

- разом із профспілковими організаціями подає на затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує його. [1]

Для вирішення основних питань діяльності вищого закладу освіти відповідно до його статуту створюються робочі та дорадчі органи:

робочі органи – ректорат, деканати , адміністративна рада, приймальна комісія;

дорадчі органи – вчена рада , педагогічна рада , бюджетно-фінансова комісія.

Положення про робочі та дорадчі органи та їх функції затверджуються наказом керівника вищого закладу освіти.

Також особами що навчаються у вищих навчальних закладах можуть створюватись власні органи самоврядування для вирішення питань що не належать за статутом до компетенції керівництва та статутних органів самоврядування.

Післядипломна освіта (спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів ) забезпечує одержання нової кваліфікації , нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої освіти і досвіду, практичної роботи поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю та професією. Така освіта здійснюється закладами післядипломної освіти на договірних засадах з підприємствами , установами, організаціями з урахуванням державного контракту ( замовлення).

До закладів післядипломної освіти належать:

* академії ,інститути, (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки , вдосконалення ;

* підрозділи вищих закладів освіти ( філіали , факультети, відділення);

* професійно-технічні заклади освіти ;

* відповідні підрозділи в організаціях і на підприємствах.

Заклади освіти , наукові установи системи освіти ,органи державного управління освітою мають право укладати договори про співробітництво,

1. Закон України < Про вищу освіту > від 17 січня 2002р. № 2984-III

14

встановлювати прямі зв’язки із закладами освіти ,науковими установами

системи освіти зарубіжних країн , міжнародними організаціями , фондами відповідно до чинного законодавства України.

IV. Правові засади управління наукою.

Наука – це діяльність із планування, організації і проведення фундаментальних , пошукових ,прикладних науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і здійснення інноваційної діяльності .

Держава надає пріоритетну підтримку розвитку науки як визначального джерела економічного зростання і невід’ємної складової національної культури та освіти , створюючи необхідні умови для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері науково-технічної діяльності , забезпечуючи використання досягнень науки і техніки для розв’язування соціальних , економічних , культурних та ін. проблем. Згідно з ст. 54 Конституції України держава сприяє розвиткові науки встановленню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством.

Правові основи формування державної політики у галузі науки та науково-технічної діяльності започаткував Закон України < Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності > від 13 грудня 1991р. Цей закон поставив перед українською наукою якісно оновлені завдання , визначив механізми створення умов для підвищення ефективності науково-технічної діяльності , прискорення практичної реалізації конкретних наукових результатів впровадження вжиття науково-технічних досягнень .

Згідно з цим законом державне управління і регулювання науковою діяльністю здійснюється за принципами:

органічної єдності науково-технічного економічного соціального та духовного розвитку суспільства

поєднання централізації та децентралізації управління у науковій діяльності

додержання вимог екологічної безпеки

визнання свободи творчої наукової і науково-технічної діяльності

збалансованості розвитку фундаментальних і прикладних досліджень

використання досягнень світової науки можливостей міжнародного наукового співтовариства

свободи поширення наукової та науково-технічної інформації

відкритості для міжнародного науково-технічного співробітництва забезпечення інтеграції української науки в світову в поєднанні із захистом інтересів національної безпеки.

15

Основними цілями державної політики у науковій і науково- технічній діяльності є:

* примноження національного багатства на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

* створення умов для досягнення високого рівня життя кожного громадянина , його фізичного ,духовного та інтелектуального розвитку через використання сучасних досягнень науки і техніки;

* зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

* забезпечення вільного розвитку наукової і науково-технічної творчості.

Держава забезпечує:

- соціально-економічні, організаційні,правові умови для формування

та ефективного використання наукового та науково-технічного потенціалу,

включаючи державну підтримку суб’єктів наукової і науково-технічної дія

льності;

- створення сучасної інфраструктури науки і системи інформаційного забезпечення наукової і науково-технічної діяльності , інтеграцію освіти ,

науки і виробництва;

- підготовку , підвищення кваліфікації і перепідготовку наукових кадрів;

- підвищення престижу наукової і науково-технічної діяльності, підтримку та заохочення наукової молоді;

- фінансування і матеріальне забезпечення фундаментальних досліджень;

- підтримку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, державних наукових і науково-технічних програм та концентрацію ресурсів для їх реалізації;

- створення ринку наукової і науково-технічної продукції та впровадження досягнень науки і техніки в усі сфери суспільного життя;

- правову охорону інтелектуальної власності та створення умов для її ефективного використання;

- організацію статистики в науковій діяльності;

- проведення наукової і науково-технічної експертизи виробництва, нових технологій, техніки, результатів досліджень, науково-технічних програм і проектів;

- стимулювання наукової та науково-технічної творчості, винахідництва та інноваційної діяльності;

- пропагування наукових і науково-технічних досягнень, винаходів, нових сучасних технологій ,внеску України у розвиток світової науки і техніки;

- встановлення взаємовигідних зв’язків з іншими державами для

16

інтеграції вітчизняної та світової науки. [1]

V. Органи управління наукою.

Основними органами що здійснюють управління в сфері освіти є:

1.Міністерство освіти і науки України (МОН);

2.Центральні органи виконавчої влади у сфері наукової і науково-

технічної діяльності;

3.Вища Атестаційна Комісія ( ВАК);

4.Місцеві ради , Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

5.Національна Академія Наук України ( НАН) та галузеві академії наук

6.Місцеві органи державної виконавчої влади .

Центральним органом виконавчої влади є Міністерство освіти і науки України(МОН). Діяльність Міносвіти і науки України спрямовується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до покладених на нього завдань МОН України :

розробляє засади наукового і науково-технічного розвитку України

забезпечує розвиток наукового і науково-технічного потенціалу України

організовує та координує інноваційну діяльність

координує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації

координує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення загальнодержавних наукових і науково-технічних програм та контролює їх виконання

здійснює керівництво системою наукової і науково-технічної експертизи

забезпечує інтеграцію вітчизняної науки у світовий науковий простір із збереженням і захистом національних пріоритетів

забезпечує ведення обліку науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт

організовує підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у сфері науки науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності

укладає відповідно до законодавства міжнародні договори про співробітництво у сфері наукової науково-технічної інноваційної діяльності та інтелектуальної власності

здійснює науково-технічне прогнозування методичне керівництво

1. Закон України Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності від 13 грудня 1991р.

17

підготовкою регіональних галузевих і міжгалузевих науково-технічних програм і їхня реєстрація

створення умов для розвитку фундаментальних наукових досліджень як основи наукового прогрес.

соціальний захист науковців і захист інтелектуальної власності.

Рішення МОН України прийняті в межах його повноважень є обов’ язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади органам місцевого самоврядування підприємствами установами та організаціями всіх форм власності.

Центральні органи виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності в межах своїх повноважень :

- здійснюють управління у сфері наукової ті інноваційної діяльності

і відповідають за рівень науково-технічного розвитку відповідних

галузей

- визначають напрями розвитку наукового і науково-технічного потенціалу галузей спрямовують і контролюють діяльність підпорядкованих їм наукових організацій

- беруть участь у формуванні пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні державних наукових та науково-технічних програм і державного замовлення

- формують програми науково-технічного розвитку відповідних галузей та організовують їх виконання

- організовують розроблення освоєння та виробництво сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій устаткування матеріалів інформаційного забезпечення

- готують пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму забезпечення науково-технічного розвитку відповідних галузей .

Специфічне місце у системі органів які функціонують у сфері науки належить Вищій Атестаційній Комісії (ВАК), який є центральним органом виконавчої влади статус якого прирівняний до державного комітету України. ВАК України реалізує політику в галузі атестації наукових і науково-технічних кадрів вищої кваліфікації присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника контролює діяльність спеціалізованих вчених рад і якість атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

ВАК України :

* створює спеціалізовані ради по захисту дисертацій

* затверджує їх персональний склад і перелік спеціальностей по яких цим радам надається право проведення захисту дисертацій провадить їх періодичну атестацію

18

* розробляє і затверджує вимоги до дисертацій і осіб які претендують на здобуття наукового ступеня і вченого звання

* затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора наук

* приймає рішення про видачу диплома кандидата наук на основі рішення спеціалізованої вченої ради про присудження вченого ступеня

* приймає рішення про видачу атестата старшого наукового співробітника на основі рішення вченої ради.

ВАК України уповноважений скасовувати рішення спеціалізованих рад і вчених рад про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання позбавляти їх права прийому до захисту дисертації позбавляти наукових і науково-педагогічних співробітників наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника.

Місцеві ради , Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо наукової і науково-технічної діяльності відповідно до їх компетенції :

забезпечують виконання державних наукових та науково-технічних програм;

розробляють і організовують виконання регіональних програм науково-технічного розвитку ;

створюють місцеві інноваційні фонди відповідно до законодавства України;

сприяють розвитку технопарків технополісів;

залучають відповідні наукові установи до вирішення проблем науково-технічного розвитку регіону.

Загальне керівництво та визначення стратегічних напрямів розвитку науки , фундаментальних досліджень загальнодержавного значення здійснює Національна академія наук України( НАН ) .

НАН України є державною самоврядною науковою організацією що заснована на державній власності та діє на сонові законодавства України відповідно до статуту Академії. Це вища наукова установа ,яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук. НАН України координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах і організаціях незалежно від форм власності.

До завдань НАН України відповідно до Указу Президента України від 10 березня 2000р. < Про додаткові заходи щодо державної підтримки Національної академії наук України > входять :

участь у формуванні державної політики в сфері наукової і науково-технічної діяльності ;

досягнення світового рівня фундаментальних і прикладних досліджень на пріоритетних напрямках науки і посилення впливу їх результатів на інноваційний розвиток економіки освіти і культури в Україні;

19

підготовка наукових оцінок і прогнозувань суспільно-політичного соціально-економічного і культурного розвитку держави її екологічного стану розроблення відповідних пропозицій і рекомендацій з цих питань;

підготовка наукових кадрів;

сприяння інтеграції інтелектуального потенціалу у світовий науковий простір.

У структурі Національної академії виокремлюють: збори президія президент віце-президент головний учений секретар відділення інститути регіональні наукові центри і функціональні відділення .

В Україні діють і галузеві академії наук:

Українська академія аграрних наук ;

Академія медичних наук України;

Академія педагогічних наук України ;

Академія правових наук України;

Академія мистецтв України.

Українська академія аграрних наук входить до складу агропромислового комплексу , діє на основі законів України та власного статуту і спільно з НАН України здійснює підготовку наукових кадрів і спеціалістів вищої кваліфікації. Разом з міністерствами , відомствами та організаціями агропромислового комплексу Українська академія аграрних наук здійснює на основі незалежної експертної оцінки вибір основних напрямів і тематики прикладних досліджень і організує впровадження їх результатів у виробництво.

З метою забезпечення комплексного розвитку педагогічної науки теорії та методики освіти в Україні розробки науково-методичних основ відродження національної школи Указом Президента України від 3 березня 1992р. створена Академія педагогічних наук України . Головним її завданням є :

розвиток педагогічної науки ;

проведення фундаментальних і прикладних досліджень ;

розробка і наукове обґрунтування інформаційних технологій форм методів і засобів навчально-виховного процесу;

створення програм підручників та методичних посібників навчально-виховних закладів;

дослідження світових досягнень у галузі освіти;

впровадження вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду;

координація діяльності науково-дослідних і методичних установ.

Указом Президента України від 24 лютого 1993р. створена Академія медичних наук України . Її основними завданнями є :

- визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки;

- організація проведення фундаментальних і прикладних досліджень у

галузі охорони здоров’я ;

20

- підготовка наукових кадрів і розвиток вищої медичної і фармацевтичної освіти.

Указом Президента України від 23 липня 1993р. було засновано Академію правових наук України як вищу галузеву наукову установу. Основними її завданнями є :

комплексний розвиток правової науки;

проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі держави і права;

наукове забезпечення правотворчої діяльності державних органів;

вивчення та узагальнення механізмів реалізації актів законодавства визначення пріоритетних напрямів розбудови правової держави ;

наукове забезпечення здійснюваних реформ;

підготовка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади;

розвиток правової науки і юридичної освіти.

Розвиток українського мистецтва відродження національних традицій проведення фундаментальних досліджень з історії становлення і розвитку художньої культури України – мета заснування Указом Президента України від 14 грудня 1996р. Академії мистецтв України як вищої творчо-наукової установи у галузі мистецтва.

Галузеві академії наук є державними науковими організаціями що засновані на державній власності .

Кошти на забезпечення діяльності академій щорічно визначаються у Державному бюджеті України окремими рядками . Фінансування академій може здійснюватись за рахунок інших джерел , не заборонених законодавством України .

До складу академій можуть входити наукові установи , підприємства, організації , об’єкти соціальної сфери , що забезпечують їх діяльність .

Самоврядність академій полягає у самостійному визначенні тематики досліджень , своєї структури , вирішенні науково-організаційних , господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв’язків.

Академії виконують замовлення органів державної влади стосовно розроблення засад державної наукової і науково-технічної політики проведення наукової експертизи проектів державних рішень і програм .

Академії щорічно звітують перед Кабінетом Міністрів України про результати наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів виділених їм із Державного бюджету України .

Галузеві академії координують організовують і проводять дослідження у відповідних галузях науки і техніки . Здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України та своїх статутів які приймаються загальними зборами академій . Статути галузевих академій

21

затверджуються Кабінетом Міністрів України .

Місцеві органи державної виконавчої влади відповідно до своєї компетенції забезпечують виконання державних наукових і науково-технічних програм ; розробляють та організують виконання регіональних програм.

Для координації роботи центральних органів виконавчої влади під час формування та реалізації державної політики утворена Комісія Кабінету Міністрів України з питань науково-технічного розвитку яка діє відповідно до Положення затвердженого Кабінетом Міністрів України від 26 січня 1998р. На Комісію покладений обов язок контролювати і координувати діяльність міністерств інших центральних органів виконавчої влади спрямовану на реалізацію державної науково-технічної політики; розглядати пропозиції щодо створення високотехнологічних виробництв ; здійснювати підтримку вітчизняного науково-технічного потенціалу; розглядати пропозиції щодо удосконалення законодавства яке регулює відносини у науково-технічній сфері і пропозиції щодо фінансування цільових проектів загальнодержавних науково-технічних програм за рахунок коштів Державного бюджету України .

З метою сприяння формуванню державної політики розвитку науки визначення пріоритетних науково-технічних напрямів вироблення стратегії

Технологічного розвитку вдосконалення структури управління наукою та системи підготовки і атестації наукових кадрів при Президентові України утворений консультативно-дорадчий орган - Рада з питань науки та науково-технічної політики. Основними завданнями цього органу є :

* вироблення державної політики з питань розвитку науки і технологій

правове і організаційне забезпечення їх реалізації

* прогнозування розвитку науки і технологій

* розгляд і оцінка проектів національних і державних науково-технічних програм визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій

IV. Державний контроль за діяльністю освітніх закладів.

Забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні передбачає діяльність відповідних державних формувань ,спрямовану на :

недопущення в діяльності органів виконавчої влади порушень тих вимог і розпоряджень , що закріплені в діючих законах і підзаконних актах ;

своєчасне й оперативне виявлення порушень , їхнє припинення і усунення;

22

встановлення причин і умов , що сприяють порушенням в діяльності органів виконавчої влади;

залучення до відповідної відповідальності винних у порушенні законності та дисципліни;

розробку і вживання заходів , спрямованих на усунення причин і умов порушень законності та дисципліни.

Серед способів забезпечення законності й дисципліни у сфері державного управління важливе місце займає контроль.

Сутність контролю полягає:

- у спостереженні за функціонуванням відповідного підконтрольного об’єкта ;

- в одержанні об’ктивної та достовірної інформації про стан законності і дисципліни;

- у вживанню заходів по запобіганню й усуненню порушень законності і дисципліни ;

- у виявленні причин і умов що сприяють правопорушенню;

- у вживанні заходів по залученню до відповідальності осіб винних у порушенні законності та дисципліни.

Контроль за виконанням вимог законодавства України освітніми закладами у галузі освітньо-виховної роботи здійснюють вищі органи відносно підпорядкованих їм закладів освіти системи Міносвіти і науки України , а також спеціальні контролюючі органи відомчої спрямованості, такі, як Державна інспекція закладів освіти ,що утворена при Міносвіти і науки України ( вони здійснюють відомчий контроль), а з інших питань – у галузі бюджетної, фінансової дисципліни, додержання природоохоронного законодавства – органи місцевого самоврядування виконавчої влади і спеціальні контролюючі органи – органи міжвідомчого та над відомчого контролю. Так, Державна інспекція закладів освіти здійснює :інспектування навчально-виховних закладів незалежно від підпорядкування з метою ефективного використання їх науково-педагогічного потенціалу ,підвищення якості навчально-виховного процесу і підготовки робітників і спеціалістів; атестацію навчально-виховних закладів незалежно від форм власності з метою визначення її здатності вести освітню діяльність та професійну підготовку і перепідготовку робітників і спеціалістів на рівні державних стандартів; координує роботу відповідних підрозділів Міносвіти і науки України , міністерств і відомств, які мають навчально-виховні заклади, та інших органів державного управління освітою з питань інспектування та атестації навчально-виховних закладів тощо.

Державна податкова служба України ,контролює додержання закладами освіти податкового законодавства , а природоохоронні органи – правил природокористування.

23

Важливою функцією контролюючих органів освіти і науки є інспектування діяльності закладів освіти .Інспектування – це система державного контролю за станом виконання закладами і установами освіти постанов , директив і вказівок уряду в галузі освіти, навчальних планів та програм, інструкцій, наказів і розпоряджень керівних органів з практичною допомогою цим закладам , вжиття заходів щодо запобігання й усунення недоліків.

Під час інспектування школи перевіряють її діяльність щодо забезпечення загальної середньої освіти молоді; організаційну роботу, стан внутрішнього керівництва, методичну роботу; систему праці вчителів, уроки та інші форми організації навчання;стан виховної роботи, зокрема трудового виховання і навчання у школі, діяльність учнівського самоврядування , позакласної та позашкільної роботи з учнями; облік роботи і звітність школи.

Інспектування шкіл може бути:

фронтальним – передбачає перевірку усіх сторін діяльності школи. Дає змогу оцінити роботу педагогічного колективу, зробити правильні висновки, встановити передумови успіхів і причини недоліків у діяльності вчителів;

вибірковим – передбачає перевірку лише окремих ділянок роботи школи. Таку перевірку проводять за потреби вивчення конкретних питань, що мають важливе значення або незадовільно вирішуються на практиці;

тематичним – спрямоване на поглиблене вивчення, вирішення важливої проблеми певною групою шкіл.

Основною формою державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів є державна атестація закладу, яку проводять не рідше одного разу на 10 років у порядку, встановленому Міністерством освіти України.

24

Висновок.

Розкриваючи тему своєї курсової роботи я звернула увагу на те, як здійснюється управління освітою і наукою державними органами та як держава контролює діяльність освітніх закладів.

Управління в галузі освіти – це виконавчо-розпорядча діяльність відповідних органів виконавчої влади та інших уповноважених на те суб’ єктів щодо здійснення комплексу управлінських функцій, пов’язаних з регулюванням суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової та загально-культурної підготовки громадян України.

Отже органами державного управління освіти в Україні є:

Міністерство освіти і науки України; міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти; Вища атестаційна комісія; Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Центральні органи державного управління освіти беруть участь у виробленні та втіленні в життя державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів, у визначенні перспектив та напрямів розвитку освіти, фінансового забезпечення навчально-виховних закладів; організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.

Місцеві органи влади фінансують навчальні заклади, визначають їх мережу, беруть під соціальний захист працівників цих закладів і дітей.

Органами що здійснюють управління наукою є:

Міністерство освіти і науки України ; центральні органи виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності; Вища атестаційна комісія; місцеві ради і Ради міністрів АРК; Національна академія наук України та галузеві академії; місцеві органи державної виконавчої влади.

Як управлінська галузь, наукова сфера включає регулювання діяльності різних науково-дослідних установ, у тому числі: інститутів, академій, лабораторій, станцій. Значна наукова діяльність здійснюється у вищих закладах освіти.

Така діяльність у системі вищої освіти включає виконання науково-дослідних робіт, підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

На мою думку освіта і наука мають важливе значення для інтелектуального розвитку особистості, адже без належної освіти неможливо стати освідченою людиною та хорошим спеціалістом.

Список литературы

Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.- К. : Преса України 1997.-80с.

Закон України < Про освіту> від 23 березня 1996р.// Відомості Верховної Ради України .- 1996р.- №21.- с.84

Закон України < Про вищу освіту > від 17 січня 2002р.№2984-III.

Закон України < Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності > від 13 грудня 1991р.// Відомості Верховної Ради .- 1999р.- № 2-3. с.20

Закон України <Про наукову і науково-технічну діяльність > від 13 грудня 1991р.- №1977- XII

Закон України <Про місцеве самоврядування в Україні> від 27 травня 1997р. // Відомості Верховної Ради України.- 1997 .- №24.- с. 170.

Положення про Міністерство освіти і науки України .Затверджено Указом Президента України від 7 червня 2000р. №773/2000

Битяк Ю.П.: Адміністративне право України .- Харків: Право,2000.- 520с.

Колпаков В.К.,Кузьменко О.В. Адміністративне право України.: Підручник.- К.: Юрінком Інтер,2003.- 544с.

Беленчук І.А. Адміністративне право України.: Навчальний посібник.- К.: видавництво А.С.К.,2004.- 176с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:15:16 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
12:52:56 25 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150072)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru