Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Національно визвольний рух в Індії

Название: Національно визвольний рух в Індії
Раздел: Рефераты по истории
Тип: реферат Добавлен 23:11:07 17 марта 2007 Похожие работы
Просмотров: 2772 Комментариев: 3 Оценило: 6 человек Средний балл: 3.3 Оценка: 3     Скачать

Індія в період першого революційного натиску и утворення масових політичних організацій (1918 – 1927рр.)

Посилене пограбування Індії Англією під час першої світової війни тяжко відобразилося на стоновищі робітників міста і села.Єкономічне становище ще більш ускладнилосяпісля після двох не врожайних років(1919 і 1921). Підйом національно-визвольного руху почалвся в 1918 р. з забастовок робочого класу в Бомбеї, Мадрасі, Канпурі. Під час забастовок почались виникати пофспілки. Перша профспілка виникла у Мадрасі у 1918 р.В Ахмадабаді під керівництвом М.К. Ганді біла утворена Асоціація робітників-текстильщиків. Лютнева революція в Росії вразила індійських націоналістів та надихнула їх на посилення визвольної боротби. В аллахабадській газеті від 24 березня 1917р підкреслювалось, що Російська революція підтвердила, що немає в світі сили, яку б не переміг націоналізм. Сільське населення дізналося про революцію в Росії від демобілізованіх солдат, повернувшихся з Європи. Ще в березні 1919 р. в більшості міст Пенджаба почалися антианглійські мітінги і демонстрації. Після цього в деяких крупних центрах провінції- в Лахорі , Гуджранвалі хартали та мітінги переросли у зброєнне протестування, в яких приймали участь робітники зокрема залізничники. Колоніальні власті в Пенджабіна чолі з губернатором О`Двайером і командуючим військами Дайером прийняли рішення про жорстоке придушення повстання. Для цього ще 9 квітня в Пенджаб були викликані військові загони. 13 квітня на головному майдані в Амрітсарі було вбито 1 тис. і поранено 2 тис. беззахисних демонстрантів.

В 1920-1921рр. відбувалося подальше зрстання страйків, в ці роки вже бастувало близько 500тис.чол. В боротбу почали втягуватись найбільш відсталі загони робітничого класу – плантаціоні робітники. В травні 1921р. На чайних плантаціях Ассама відбувся грандіозний страйк 12 тис. робітників, які покинули плантації.

В Бомбеї 1920 р. Було прийнято рішення про заснування Всеіндійського конгреса пофспілок(ВІКП), а також у 1920 р. був прийнятий статут про перетворення Конгреса в масову політичну організацію.УтворенняВІКП призвело до ще більшого розповсюдження страйкової боротьби: якщо в 1919 р. було 19 забастовок то у 1920 р. – 200,а у 1921р. – 400.

На зміну першому революційному натиску 1918 – 1922рр. прийшов період тимчасового затишшя, який тривав до 1927р.

Період з 1917 -1921рр. являвся свого роду підготовчим етапом комуністичного руху в Індії. Марксистські групи виникали в крупних промислових центрах. Після повернення Шаукат усмани з Москви у 1922 р. ,він утворив групу комуністів у Бенаресе.Одночасноз ним почала працювати комуністична група в Лахорі на чолі з Гулямом Хусейном. На протязі 1923 – 1925 рр. виникло ще більше марксистських груп в тому числі і у великих промислових центрах таких як Канпур і Карачі. Вумовах жорстокого колоніального режему діяльність індійських комуністів була в крайньому занепаді, але не зважаючи на репресії з боку англійського уряду, в 1924 – 1925 рр. комуністичні групи ще більше посилили свою активність і у 1924р. канпурський журналіст оголосив про утворення легальної”Індійської компартії “ 30 грудня 1925р. була проведена перша конференція індійських комуністів на чолі з Четтиаром і було прийнято рішення про утворення компартії Індії з центром у Бомбеї.

Підйом антиімпериалістичного руху і боротьба за єдинний фронт (1928-1939рр.)

Революційний підйом в країні почався з робітничого класу. Вже у 1928 р. страйкувало понад 500 тис. чол. Наприкінці 20-х – напочатку 30-х перші молодіжні організації утворені комуністами, які були ще мало відомі в широких колах суспільства, бажали термінових дії. В 1928р. на базі окремих організацій терористів була утворена Індійська республиканська соціалістич- на асоціація на чолі з Бхагат Сингхом, яка діяла майже у всій Північній Індії. Найбільш активною виявилась пенджабська організація, яка налагодила в Лахорі підпільне виробництво бомб. 8 квітня 1929р. керівники асоціації потрапили в будинок центрального законодавчого збору і підірвавши там бомби дали себе заарештувати. Англійській поліції вдалося викрити підпільну майстерню по виробництву бомб. По країні проїхалась хвиля переживань та мітингів в захист в`язнів, які оголосили у в`язниціголодовку.

Оскільки віце-король Ірвін дав негативну відповідь на запропоновані Ганді 11 пунктів про зміну економічної політики, де він вимагав зниження валютного курсу рупії, відміни соляної монополії та ін. Тоді той оголосив в квітні 1930 р. оголосив нову кампанию громадянського неспівробітництва. В неї було включено пункт про соляну монополію.Сама по собі ця міра хочь і не вносила ніяких радикальних змін, але одразу ж принесла популярність кампании та її організаторам в найвищих верствах населення. В березні цього ж року Ганді, разом зі своїм прибічниками, вирушив у пропагандичний похід до містечка Данді, де бажав демонстративно порушити соляну монополію. В травні цього року демонстрантів було заарештовано. Найбільші зброєні повстання відбувалися у трьох містах – Пешаварі, Чітагонті, Шолапурі.

Арешт в квітні в Пешаварі керівників кампаниї призвів до ще більшого повстання, яке згодом перетворилось на барикадні бої, на допомогу повстанцям прийходили селяни з найближчих сіл. Стоновище англічан ще більш ускладнилось, коли солдати відмовились стріляти по повстанцям, а навпаки почали зними брататися. 4 травня англійські війська вступили в Пешвар і придушили повстання.

18 квітня почалося повстання у Чітагонті, під керівництвом Чакраварті і Сена, яке було чітко сплановано. Почалося воно з захвату арсенала і казарм, місто 10 діб контролювали повстанці, але на 11 день вони відступили оскільки сили були досить нерівні.

8 травня в Шолапурі почалися барикадні бої, повстанці спалили будинок колоніальної адміністрації та захопили залізничний вокзал. Тільки після арешту керівників повстання 16 травня повстання було придушено.

Найбільший національно-визвольний рух вплинув на князівство Кашмір, де в літку 1931 р. селяни захопили столиця кназівства Срінагар . Англічани ввели в Кашмір війська і зуміли спровокувати індійсько-мусульманські сутички. Ці суперечки негативно сказалися між відносинами індуістів і мусульман.

В середині 1932р. почалося повстання в Альварі між поміщиками,південими селянами з одного боку, які були індуістами та селянами північного Альвару з іншого боку, які були мусульманами. Селяни Півночі вимагала припинити релігіозний розподіл. Але в грудні цього ж року селяни-повстанці утворили свою 30-ти тисячну армію і підступили до Альвару. І лише через рік англійським військам вдалося їх вгамувати.

5 березня 1931р. за “круглым столом” була заключена угода між керівництвом Національного конгреса та адміністрацієювіце-короля(Пакт Ганді – Ірвін), по якому англійська сторона забов`язувалася відпустити заарештованих, але тільки тих хто не приймав участі у насильницьких діях. У вересні цього ж року Ганді вирушив у Лондон на другий з`їзд конференції “круглого стола”. Англійці намагалися звинуватити Ганді у провалі переговорів очікуючи, що по поверненню його на батьківщину престиж підірветься, але все вийшло навпаки.

У 1934р. знову почалися страйки, на початку року проїшли страйки текстильщиків, які тривали 3 місяці. В 1935р. відбулися крупні по маштабам того часу старйки докерів та залізничників. У 1936-1939рр. робітничий клас поступово перейшов від оборонних боїв до наступальних під лозунгом підвищення заробітної плати.

Заключний етап боротьби за незалежність(1945-1947рр.)

Одразу ж після другої світової війни Повстання почали виникати ще з більшою силою. І звичайні страйки все частіше почали переростати у зброєні повстання з поліцією. Перша така крупна за маштабом сутичка виникла у Бенаресі. 22 листопада 1945р. в Калькутті майже по всьомумісту почали будуватись барикади і в результаті страйків оголошених робітниками місто залишилось без води і світла. Сутички продовжувались 3 доби. В лютому наступному році в Калькутті з новою силою поновились події листопада 45-го. Вулиці покривались барикадами, мітинги супроводжувались кривавими бійками з поліцією.

На тренувальному флотському екипажі “Тальвар” (Меч). Відбулося повстання матросів, які скаржились на погане годування, рис був змішан з піском. На наступний день 18 лютого до Тальвару приєднались інші 20 військових кораблів, що стояли в порту. Повстанці провели страйк у Бомбеї і вимагали визволити усіх політичних в`язнів та виведення віськ з Індонезії. Демонстрація відбувалась під трьома флагами – Національного конгреса, Мусульмнської ліги и Компартії. 20 лютого в Бомбей були введені воєні короблі для придушення повстання. Під час воєнних дій жодна з сторін не отримала чуттєву перевагу і о 16:00 був заключений мирний договір.

На протязі 1946 і 1947 рр. економічне становище країни ще більш ускладнилось. У1946р. відбулось 2 тис. страйків, в яких приймали участь 2,5 млн робітників. 20 лютого 1947р. Еттлі оголосив, що англійці не підуть з Індії раніше 1948р. Але незважайчи на це в серпні 1947р. англійський парламент оголосив Індію незалежною країною. В цей день Джавахарлал Неру вперше підняв національний флаг Індії над історичним Красним фортом в Делі. Героїчна боротьба деяких поколінь індійських борців за незалежність вдало завершилась.

Список літератури:”Історія Індії” К. А. Антонова,Г.М.,

Г.М.Бонгард-Лєвін.

Національно– визвольний

рух в Індії

Виконав: Шарма Адітье

10 – Б клас

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений21:44:18 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:25:10 24 ноября 2015
Спасибо)))))))
Андрей22:37:13 04 сентября 2011Оценка: 5 - Отлично

Работы, похожие на Реферат: Національно визвольний рух в Індії

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150917)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru