Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: НЕУСТОЙКА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Название: НЕУСТОЙКА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
Раздел: Рефераты по гражданскому праву и процессу
Тип: реферат Добавлен 10:38:07 13 марта 2007 Похожие работы
Просмотров: 411 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 3 Оценка: неизвестно     Скачать

НЕУСТОЙКА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ


П Л А Н

Вступ

Глава I . Загальна характеристика забезпечення виконання зобов ’язань.

1. Поняттязабезпеченнявиконаннязобов’язань.

2. Способизабезпеченнявиконаннязобов’язань.

3. Окреміспособизабезпеченнявиконаннязобов’язань.

Глава II. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов язань .

1. Поняттятафункціїнеустойки.

2. Форминеустойки.

3. Видинеустойки.

4. Шляхивстановленнянеустойки.

5. Застосуваннянеустойки.

Глава III. Цивільно - правове регулювання неустойки в зарубіжному законодавстві .

1. Цивільно-правоверегулюваннянеустойкивкраїнах Європи.

2. Цивільно-правоверегулюваннянеустойкив англо-американських країнах.

Заключні положення .


Вступ

Ця праця має за мету дослідити сучасні положення одного із інститутів цивільного права - інституту неустойки.

В нинішнх умовах докорінної перебудови економіки учасники цивільного і торгового обігу зацікавлені в застосуванні різного роду гарантій виконання зобов'язань, значення яких непомірно зростає. Для чого в практиці сучасного обігу розроблено складну і бататоманітну систему забезпечення виконання зобов’язань. Виконання цивільноправових обов'язків - це та договірна дисципліна, яка необхідна не лише для економіки, а й для суспільства в цілому. Власне за допомогою їх виконання створюються атмосфера поваги до вимог законодавства, прав та інтересів громадян, організацій. Неустойка є одним із найпоширеніших способів забезпечення виконання зобов’язань і її функціональне призаначення у ринковій економіці важко переоцінити. Саме цей момент, а також та мала увага, яка приділялась інституту неустойки, порівнянно з ведучими інститутами цивільного права (як,наприклад, юридичних осіб чи державної власності), вплинули на вибір теми серед запропонованих.

Глава I . Загальна характеристика забезпечення виконання зобов ’язань.

1. Поняття забезпечення виконання зобов язань .

Вумовахринковогогосподарстваіснуєвеликаймовірністьневиконанняборжникомсвоїхзобов’язань. Цеможевідбутисьякчерезнедобросовіснуповедінкусамогоборжника, таківразійогонеплатоспроможності. ШершеневичГ.Ф. стверджує: “Зобов’язаннядаєправовимагати, аленепримушуватидовиконаннядії, обіцянуборжником. Якщозісторониборжниканемаєінеможебутиніякоїгарантіївтому, щовстановленезобов’язаннябудеточновиконано, то, хочаб, необхіднозабезпечитикредиторутоймайновийінтерес, якийдляньогопоєднуєтьсяззобов’язанням. Дійсно, всемайноборжникавідповідаєзайоговиконання, іякщоборжникухиляєтьсявідвиконаннязобов’язання, тоінтерескредитора, щопов’язанийзцимзобов’язанням, можебутиздійсненопримусовозмайнаборжника: частинацьогомайна, аякщонеобхідно, івсемайно,будереалізованесуспільноювладоюіотриманікоштипідутьназадоволенняінтересукредитора”[1]

Отжедоборжника, якийневиконуєабоненалежнимчиномвиконуєзобов’язаннязастосовуютьпевні, передбаченнізакономзаходипримусу, якіназиваютьсясанкціями зобов язання . Наприклад, відібранняречіуборжника, стягненнязбитків, якихзазнавкредитор. Однакнезважаючинаможливістьукожномувипадку, колиборжникневиконуєабоненалежнимчиномвиконуєзобов’язання, застосуватидоньогозазначенізасобипримусу, інтересикредитораможутьзалишатисьнезадоволеними. Справаутому, щоінодіважко, атойнеможливодовестинаявністьтарозмірзбитків, якихзазнавкредиторвнаслідокневиконаннячиненалежноговиконаннязобов’язання.

Крімтого, інтересикредитораможутьзалишатисьнезадоволенимизіншихпричин, зокремачерезвідсутністьуборжникамайна, наякеможебутизверненостягненнязапозовомкредитора. Томувсучасномуправірозробленасистемазасобів (способів), покликанихзробитиположеннякредиторабільшнадійним, впевніймірізабезпечитивиконаннязобов’язанняборжником. Вониполягаютьвпокладенінаборжникадодатковихобтяженьнавипадокневиконаннячиненалежноговиконаннязобов’язання, абовпритягненідовиконаннязобов’язанняпорядзборжникомтретіхосіб, якцевідбуваєтьсяприпоручительстві, абоврезервуваннімайна, зарахунокякогоможебутидосягнутовиконаннязобов’язання (завдаток, застава), абоввидачізобов’язанняуповноважениминатеорганамиоплатитивизначенугрошовусуму (банківськагарантія).

Способи, щостимулюютьналежневиконаннясторонамипокладенихнанихзобов’язань, визначаютьсязаконодавствомабовстановлюютьсяугодоюсторін. Більшістьізспособівзабезпеченнявиконаннязобов’язаньмаєзалежнийвідосновногозобов’язанняхарактеріпринедійсностіосновногозобов’язання, чиприпиненійогодіїприпиняютьсвоєіснування. Алезаконодавствомпередбаченіітакіспособизабезпечення, якіможутьбутисамостійними, наприклад, банківськагарантія.

Способи, щозабезпечуютьвиконаннязобов’язань, встановлюютьсявінтересахкредитора. Хочаневсіспособизабезпеченнявідносятьсядосанкцій, алевсіпрямочиопосередкованостворюютьдодатковіобтяженнядляборжника. Так, призаставікредиторзарахунокзаставленогомайнаборжникамаєправопогаситисвоїпретензіїдонього. Зарахунокцьогожмайнаможутьбутипогашеніідодатковівимогикредиторапосплатінеустойки, відшкодуваннюзбитківтаін.

Обранийсторонамиспосібзабезпеченнявиконаннязобов’язаньповиненбутиписьмовозафіксованийабовсамомузобов’язанні, назабезпеченняякоговіннаправлений, абовдодатковійугоді. Деякізспособіввимагаютьнепростописьмової, аінотаріальнозавіреноїформиїхздійсненняінавіть cпеціальноїреєстрації (застава, банківськагарантія).

Всіспособизабезпеченняносятьзобов’язально-правовийхарактерімаютьнаметісприятивиконаннюзобов’язання, щовиявивсяпричиноюїхвстановлення. Алезасобидосягненняметиналежноговиконаннязобов’язаньрізні. Вдеякихситуаціяхбажанняуникнутивідповідальності (сплатиштрафнихсанкцій) стимулюєборжникадоналежноговиконанняосновногозобов’язання, вінших, загрозавтратитимайно (застава), навіть, якщоценеінесупроводжуєтьсяякими-небудьдодатковимиобтяженнями, спонукаєборжникадотогож.

Взалежностівідтого, щоскладаєзмістспособузабезпеченнявиконанняосновногозобов’язаннячитількидосягненнязйогодопомогоювиконанняосновногозобов’язаннячитакожпокладеннянаборжникадодатковогообтяженняспособизабезпеченняабовідносятьсядо “міри” відповідальності,абозатакіневизнаються. Так, неустойкавідноситьсядозаходівцивільно-правовоївідповідальності, азастава, поручительство, банківськагарантіянеєміроювідповідальності.[2]

2. Способи забезпечення виконання зобов язань .

Зачиннимзаконодавствомвиконаннязобов’язаньможезабезпечуватисьзавдатком, неустойкою, заставою, поручительствомігарантією (ст. 178 ЦКУкраїни).

а) Завдаток .

Завдаткомвизнаєтьсягрошовасума, щовидаєтьсяоднієюздоговірнихсторінврахунокналежнихзнеїзадоговоромплатежівдругійсторонівпідтвердженняукладеннядоговоруівзабезпеченняйоговиконання (п. 1 ст. 195 ЦК).

Завдаткомчастішевсьогозабезпечуютьсязобов’язанняміжгромадянами (договориорендидачнихіжилихприміщень, купівлі-продажу), хоча, немапідставдлявиключеннязавдаткаізчисласпособівзабезпеченнязобов’язань, щоскладуютьсяміжюридичнимиособамирізнихорганізаційно-правовихформ.

Угодапрозавдатокнезалежновідсумизавдаткаповиннабутискладенауписьмовійформі. ЦКнезазначається, щонедодержанняписьмовоїформиприводитьдонедійсностіугодипрозавдаток. Отженастаютьзагальнінаслідкинедодержанняпростоїписьмовоїформиугоди, визначеніст. 46 ЦК, тобтонедодержанняпростоїписьмовоїформипозбавляєсторониправавразіспорупосилатисядляпідтвердженняугодинапоказаннясвідків, аувипадках, прямозазначенихузаконі, тягнезасобоюнедійсністьугоди. Маєсуттєвезначеннячіткістьскладеногодокументапрозавдаток. Задляуникненняспорусума, щопередаєтьсяуякостізавдатку, повиннабутиназванавякзавдаток.

Увідносинахщодозавдаткуберутьучастьсторониосновногозобов’язання: боржник - задаткодавецьтакредитор - задаткоотримувач.

Завдатоквиконуєтрифункції: якзасібплатежу, посвідченнятазабезпечення. Завдатоквидаєтьсяврахунокплатежівзаосновнимзобов’язанням, тимсамимвиявляючисебезасобомповногочичастковоговиконанняосновногозобов’язання, способомйоговиконанняівиконуєплатіжнуфункцію. Таказдатністьдооплатиосновногоборгузближуєзавдатокзавансом, якийтежвиконуєплатіжніфункції. Аленавідмінувідавансузавдаткувластивійіншіфункції. Виконуючипередачеюзавдаткучастинучивсеосновнезобов’язання, боржникпідтверджуєйогонаявність. Зцимпов’язанапосвідчувальнафункціязавдатку. Сума, щопереданавякзавдаток, зараховуєтьсяврахуноквиконанняосновногозобов’язанняівційчастинігарантує, забезпечуєйоговиконаннязабезпечувальнафункціязавдатка.[3]

Завдатокможевиконуватиікомпенсаційнуфункцію, босторона, відповідальназаневиконаннядоговору, зобов’язанавідшкодуватидругійсторонізбиткиззарахуваннямсумизавдатку, якщовдоговорінепередбаченоінше (ч. 2 ст.195 ЦК).

Тещовідповідальназаневиконаннядоговорусторона, якадалазавдаток, втрачаєйого, авинуватавневиконаннідоговорусторона, якаодержалазавдаток, повертаєдругійстороніподвійнусумузавдатку, зближуєзавдатокзсанкціями, встановленимивякостівідповідальностінавипадокневиконаннячиненалежноговиконаннязобов’язання.

Вдоговорізадаткуможеставитисьумовапрообмеженнярозмірузбитківсумоюзадатка, приякомусторонивідмовляютьсявідправанавідшкодуваннязбитків, непокритихсумоюзавдатку. Крімцього, завдатокповиненбутиповернений, якщоосновнезобов’язанняприпиненодойоговиконаннязаугодоюсторін, щовитікаєзпохідногохарактеруспособівзабезпеченнявиконаннязобов’язань, абовнаслідокнеможливостівиконанняпонезалежнимвідсторінобставинам.

б) Порука .

Навідмінувідзавдаткупорукаякспосібзабезпеченнястоїтьбезспірновище, томущотутдовідповідальностізалучаютьсяновіособи, щообираютьсядляцієїметизоглядунаїхсплатоспроможність. ВЦКУдаєтьсянаступневизначенняпоруки. Порука - цедоговір, заякимпоручительзобов'язуєтьсяпередкредитороміншоїособивідповідатизавиконаннянеюсвогозобов'язаннявповномуобсязіабовчастині (ст. 191 ЦКУ).

Порукацедоговір, якийвиникаєвнаслідокугодиміжкредиторомтапоручителем. Встановленняпоруки, якспособузабезпечення, передбачаєіснуванняіншого, основногозобов’язання: воновиникаєчизнимчипісля, аленераніше.

Договірпорукиукладаєтьсятількиуписьмовійформііможезабезпечуватитількидійснувимогу. Чиннецивільнезаконодавствовстановлюєпевніобмеженнядляосіб, якіможутьвиступатиякпоручитель. Так, неможутьбутипоручителямибюджетніорганізації, державніпідприємства, заякимизакріплюєтьсямайнонаправіоперативногоуправліннятаінші.

Зупинимосьнавиникаючихзпорукивідносинміжкредиторомтаборжником, кредиторомтапоручителем, поручителемтаборжником.

1. Відношенняміжпоручителемтаборжникомпоголовномузобов’язаннюнезмінюєтьсявідприєднанняпоруки. Алевиконаннязобов’язаннязісторонипоручителяприпиняєправокредиторадоборжника.

2. Головнаувагазосереджуєтьсянавідношеннікредиторадопоручителя.

Кредиторвправівимагативідпоручителявсьоготого, щозобов’язанийбуввиконатиборжник, якщотількипоруканебулачастковою. ЦКпередбачає, щопоручительвідповідаєвтомужобсязі, якіборжник. Так, якщоіншеневстановленодоговоромпоруки, поручительзобов’язанийсплатитикредиторупроцентизакористуваннякредитом, відшкодуватизбитки, сплатитинеустойку (ч. 2 ст. 192 ЦК).

Боржникіпоручительнесутьсолідарнувідповідальністьпередкредитором, якщоіншенепередбаченодоговоромпоруки (ст 192 ЦК). Солідарновідповідаютьпередкредитороміособи, щоразомдалипоручительство. Сумісніпоручителінесутьсолідарнувідповідальністьнетількиодинзодним, алеізборжником.

Об’єміхарактервідповідальностіпоручителязалежитьвідзмістудоговорупоруки. Наприклад, поручительвправіобумовити, щовінпоручаєтьсязаповерненняборжникомлишеосновноїсумибезвідшкодуваннянеустойкитазбитків. Увипадкупред’явленнядопоручителявимогкредиторапоручительвправівисуватипротивимогкредиторазаперечення. Повиконаннюпоручителемзобов’язанняборжникакредиторзобов’язанийвручитипоручителюдокументи, щозасвідчуютьвимогукредиторатапередатиправа, якізабезпечуютьцювимогу, наприкладправозастави.

Зобов’язанняпоручителявідповідатизавиконаннязобов’язанняборжникомнеозначає, щопоручительприймаєнасебезобов’язанняпредставитите, щодочогозобов’язувавсяборжник. Вінможебутипростонездатенпооб’єктивнимпричинамвиконатице. Томупоручительпозагальномуправилунесеобов’язоквідшкодувативгрошовійформіневиконанеборжником. Якразтомунайбільшерозповсюдженняпоручительствоотрималовгрошовихзобов’язальнихвідносинах.

3. Відносиниміжпоручителемтаборжникомзводятьсядотого, щопоручитель, виконавшизаборжникайогозобов'язання, отримуєправакредиторазацимзобов’язанням. Поручительотримуєправовимагативідборжникавиконаннязобов’язанняутомуоб’ємі, вякомувінсамвиконаввимогукредитора.[4]

НормиЦКпропоруку - диспозитивні, томудоговір, також, якспеціальніправовіакти, можепередбачатиіншийрозподілправіобов’язківсторінподоговорупоруки.

Припиненняпорукинастаєзпричин, якімалисилуприйоговстановленнічивнаслідокнаступнихобставин. Порукаприпиняється: а) завзаємноюдомовленістюкредитораіпоручителя, б) вразіприпиненняосновногозобов’язання, в) всилузлиттяводнійособікредитораіпоручителя, поручителяіборжника, г) крімтого, якщокредиторпротягомтрьохмісяцівзднянастаннястрокузобов'язаннянепред'явитьпозовудопоручителя. Якщостроквиконаннязобов'язаннянезазначений, абовизначениймоментомвимоги, топривідсутностііншоїугодивідповідальністьпоручителяприпиняєтьсяпіслязакінченняодногорокуздняукладеннядоговорупоруки.

У відносинах між організаціями застосовується особливий вид поруки - так звана гарантія.

в ) Гарантія .

За договором гарантії вищестояча організація ( гарант ) зобов’язується відповідати перед кредитором підлеглої організації по взятих останньою на себе обов’язках.

За своєю суттю гарантія є порукою, але з рядом специфічних особливостей:

1. Гарантія застосовується лише у відносинах між організаціями, тоді як порука може мати місце у відносинах з участю громадян.Гарантом, як правило, є вищестояча організація по відношенню до боржника, яка зобов’язана впливати на підприємство, вживати заходів до усунення недоліків у господарській та фінансовій діялбності, сприяти виконанню зобов’язань перед кредитором.

2. Гарантійне зобов’язання надається вищестоячою організацією тільки у межах коштів, що їх бракує у боржника для того, щоб самостійно виконати зобов’язання,у той час як за договором поруки поручитель може взяти на себе відповідальність за виконання боржником зобов’язань у повному обсязі.

3.Гарант завжди несе перед кредитором додаткому, субсидіарну (щодо відповідальності боржника) відповідальність .

4.Гарант, який виконав за боржника зобов’язання, не має права зворотної вимоги до останнього.

Відповідно до ст. ст. 194, 196 ЦК України гарантія припиняється з припиненням забезпечувального нею зобов’язання, а також у зв’язку із непред’явленням кредитором позову до гаранта у строки, передбачені ст. 194 ЦК України.

Гарантія широко застосовується для забезпечення позичок, які видаються організаціям банками.Так,кредитування по всіх видах позичок підприємств, що погано працюють, банки здійснюють,як правило лише за умови надання вищестоячими організаціями гарантійних зобов’язань про погашення позичок у встановлені строки.

д ) Застава .

Суть застави як засобу забезпечення полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у випадку невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, за винятками, зазначеними в законодавстві (ст. 181 ЦК України).

Існує дві підстави виникнення права застави - на основі договора та на основі закону при настанні вказаних у ньому обставин, тобто, якщо в законі передбачено, яке майно і для забезпечення якого зобов’язання визнається заставленим майном. Розрізняють два основних вида застави: 1)застава з передачею майна у володіння заставодержателя (заклад) 2)застава, коли майно залишається у заставодавця. Як правило вид застави залежить від угоди сторін. При закладі заставлене майно переходить у володіння заставодержателя, який може ним користуватися, якщо це передбачено договором. Коли використання супроводжується отриманням доходів, то все, що отримує таким способом заставодержатель, повинно направлятися на покриття витрат по утриманню заставленого або зараховуватися як повернення боргу (процентів по боргу). При закладі можливості заставодавця, пов’язані із розпорядженням цим майном, обмежені, оскільки майно (річ) передається у володіння заставодавця або знаходиться у нього під замком, печаткою чи іншими знаками, що свідчать про те, що це майно знаходиться в закладі.

Діюче законодавство виходить з того, що предметом застави може бути будь-яке майно, за виключенням речей, вилучених з обігу. В склад майна, яке може бути використано у якості застави, включається по суті все те, що має чи повинно мати грошовий еквівалент (речі, гроші, цінні папери, нерухомість і т.п.). Законодавцем допускається і застава таких речей, які можуть виникнути у майбутньому, наприклад застава майбутнього врожаю,приплоду скота і т.п.

В залежності від виду майна, що передається у заставу, застава поділяється на наступні види: застава нерухомості; заства транспортних засобів; застава товарів в обороті; застава цінних паперів; застава майнових прав; застава грошових коштів.

При передачі закладеного майна заставодержателю на нього законом чи договором може бути покладено обов’язок застрахувати це майно. Крім загального обов’язку по страхуванню майна на заставодержателя законом чи договором покладатися обов’язок по страхуванню на випадок, якщо державними органами буде припинена його діяльність або здійснена конфіскація майна, що є предметом застави. При настанні страхового випадку заставодержатель має право першочергового задоволення своїх вимог із страхової суми.

На кожну з сторін покладається відповідальність на випадок незабезпечення схоронності предмету застави. Заставодавець може вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов’язання, якщо предмет застави вибув із володіння заставодавця, у якого його було залишено, не у відповідності з умовами договору. Дострокове виконання забезпеченого заставою зобов’язання передбачено і у випадку втрати предмету застави по причинам, за які заставодержатель не несе відповідальності, якщо заставодавець не скористується правом на заміщення і відновлення предмета застави.

Заставодавуць вправі вимагати не тільки дострокового виконання забезпеченого заставою зобов’язання, але і звернення стягнення на предмет застави у випадках недотримання обмежень на перезаставу майна, якщо таке обмеження було встановлене законом; порушення умов зберігання чи утримання майна, якщо ці порушення можуть привести до втрати чи пошкодження майна; при наданні в аренду або здійсненні інших розпорядчих дій заставодавця без згоди заставодержателя.

Договір застави повинен укладатися у письмовій формі.У деяких випадках необхідне нотаріальне посвідчення (договір про іпотеку).

Право застави припиняється у разі:

а) з припиненням забезпечувального зобов’язання;

б) у разі загибелі заставленого майна;

в) з придбанням заставодержателем права власності на заставлене майно;

г) У разі примусового продажу заставленого майна

Застава як засіб забезпечення зобов’язання застосовується у відносинах між громадянами,між громадянами і організаціями,а також між організаціями.Найчастіше застава застосовується у діяльності ломбардів та банків.[5]

Крім розглянутих способів забезпечення виконання зобов’язань існють ще такі способи як утримання і банківська гарантія, які, поки що, не знайшли у нас законодавчого закріплення.Мені здається немає необхідності дедально розглядати ці інститути, так як вищеописаних способів забезпечення виконання зобов’язань достатньо для правильного розуміння інституту забезпечення виконання зобов’язань вцілому.

Глава II. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов язань .

1. Поняття та функції неустойки .

Починаючирозглядатипитанняпропоняттянеустойкиминеможемонезвернутиувагинахарактерністьтавиразністьсамогонайменуванняцьогоінститутунеустойкою, танезупинитися, хочабкоротко, напоходженніцьогонайменування, щовстановилосьщевперіодіснуваннядавньоруськогоправаіміцнозбереглосьвнашомуукраїнськомуправі. Вважають, щотерміннеустойкапоходитьвіддієслів “стоять” і “устоять”, яківрядіпам’ятниківдавньоруськогоправанаділялисьдвомазначеннями, асаме: по-перше, яккатегоріяфізичноїстабільності, наприклад, уфразі “устоялнаногах”; по-друге, урозуміннівірностісвоїйобіцянці, вірностіданомуслову; наприклад, вислів “устоятьнаслове” означаєвиконатидануобіцянку. Узв’язкузцимдругимзмістомдієслова “устоять” іменник, щоутворивсявідтогожкорня, асаме, слово “устойка” означаєвиконанняобіцянки. Приприєднаннідоцихслівзаперечення (“неустоять”, “неустойка”), словаозначають, щотой, хтодавобіцянкуїїневиконав, аякщоцяобіцянканосилаправовийхарактер, –невиконавприйнятогонасебезобов’язання. Зісловом “неустойка” уцьомуостанньомузначенні (невиконаннячиненалежневиконанняприйнятогонасебезобов’язання) минеодноразовозустрічаємосьвюридичнихактах минулого (договорах, записах, грамотахіт.п.). Слово “неустойка” вживалидляпозначенняфактуневиконання (чиненалежноговиконання) боржникомприйнятогонасебезобов’язання, заякеневиконанняборжникнесеневигіднідляньогоправовінаслідки, наприклад, обов’язоксплатитикредиторувказанувдоговоріпевнусумугрошей. Інакшекажучи, “неустойка” означаєлишесамунесправністьборжникаувиконаннізобов’язання, анетіправовінаслідки, якіповиннінастатидляборжникаузв’язкузцієюприпущеноюнесправністю. Нарівнізцим, зпочатку 18 століття, мипочинаємозустрічативзаконодавчихактахзісловом “неустойка”, щовживаєтьсязаконодавцемвженедляпозначеннятількифактуневиконаннячиненалежноговиконання, адляпозначеннясамихправовихнаслідків, настанняякихвикликанефактомневиконаннячиненалежноговиконаннязобов’язання.

Тимсамимслово “неустойка” отримуєтойзміст, якийзнайомийнамтепер, колислово “неустойка” якюридичнийтермінодночаснопідкреслюєпрямийзв’язокправовогоінституту, щонимпозначається, зфактомнесправностіборжникаувиконанніприйнятогонасебезобов’язанняівказуєнаосновнийхарактерізмістцьогоінституту, асаме - якнаправовийнаслідокцієїнесправності.[6]

“Неустойкою (штрафом, пенею) визнаєтьсявизначеназакономабодоговоромгрошовасума, якуборжникповиненсплатитикредиторовівразіневиконанняабоненалежноговиконаннязобов'язання, зокремавразіпростроченнявиконання” - такевизначеннянеустойкиданевст. 179 ЦивільногокодексуУкраїни. Незупиняючисьтутнадетальномуаналізіцьоговизначення, ябхотіввикористатицевизначеннятількидлятого, щобнайогоосновідатизагальнуправовухарактеристикунеустойки, асаме, підкреслитидвавластивихнеустойцімомента: їїзабезпечувальнуідодаткову (акцесорну) природу.

Першиймоментвиражаєтьсяутому, щоосновнаправовафункція, якувиконуєнеустойка, полягаєвукріпленнізобов’язальнихвідносиншляхомзабезпеченняінтересукредиторапозобов’язанню, тобтоналежногойомуправавимоги. Цейінтерескредитора, щозабезпечуєтьсянеустойкою, можепроявлятисьабоувиконанніборжникомпокладенихнаньогообов’язків, абоупокриттітихзбитків, якіможепонестикредиторвнаслідокневиконаннячиненалежноговиконанняборжникомцихобов’язків. Забезпеченняцьогоінтересудосягаєтьсяспонуканнямборжникадовиконаннясвоїхобов’язків, шляхомзагрозиплатежунеустойки, априїхневиконаннічиненалежномувиконаннінеустойкаслугуєпокриттямзбитків, щовиниклицимневиконаннямчиненалежнимвиконанням. ЗаслуговуєнаувагудумкаГ.Ф. Шершеневича, щодоцієїфункціїнеустойки: “Неустойкамаєдвоякезначення, якаєнетількиспособомзабезпеченнязобов’язання, алеіспособомвизначитирозмірвинагородизавідступвідзобов’язання. Неустойкамаєнаувазічи 1) спонукатиборжникадовиконаннязобов’язання, якбулозазначеновищечи 2) встановитипопередньорозмірспричиненоїневиконаннямшкоди, особливоколиєускладненняпридоведенніїївеличини (відшкодуваннязбитків). Відповіднодоподвійногосвогопризначення, неустойкамаєдвоякогородунаслідки: абоускладнюєтьсязобов’язальневідношення, шляхомтого, щонезвільнюючиборжникавідосновногообов’язку, покладаєнаньогощеновийтягар; абожзмінюєпопереднєзобов’язальневідношення, перетворюючийоговнове, альтернативне, всилуякогоборжникможеабовиконатиобумовленудіючизаплатитипевнусумугрошей.”[7]

Нашезаконодавстворозумієнеустойку, якзагальнеправило, впершомуйогозначенні. ЦивільнийкодексУкраїнивизначаєнеустойку, насамперед, якодинізшляхівзахистуцивільнихправ, якийвідповіднодост. 6 ЦКУздійснюється, зокрема, шляхомстягненнязпорушниканеустойки (штраф). Вбачаючивнеустойцілишесанкцію. Томузаконодавецьвідноситьїїтакождоодногозвидівзабезпеченнявиконанняцивільно-правовихзобов’язань (ст. 178 ЦКУкраїни).

Неустойкоюможезабезпечуватисьбудь-якецивільнезобов’язаннявгосподарськихправовідносинах, незалежновідпідставїхвиникнення (ст. 4 ЦКУкраїни). Згіднозч. 2 ст. 179 цьогокодексунеустойкоюможезабезпечуватисялишедійснавимога, атомуїїзастосуванняєможливимлишеприпред’явленнітакоївимоги.

Другиймомент, асаме, акцесорнийхарактернеустойкибезпосередньовитікаєзпершогомоменту. Дійсно, якщоосновнамета, функціянеустойкиполягаєвтомущо, воназабезпечуєінтерескредиторапозобов’язанню, тонеустойкаможливалишетамітількитам, деіснуєяке-небудьзобов’язання, щоможебутизабезпечене, деіснуєправокредиторанавимогу, щоналежитьйомувсилузобов’язання. Отже, неустойказавждипередбачаєіснуванняякого-небудьзобов’язання, якенеюізабезпечується. Цейдодатковийхарактернеустойкиотримуєсвійпрояв, зособливоюрельєфністюсаме, хочабутому, щозоглядунатакузалежністьнеустойкивідголовногозобов’язаннянедійсністьостанньогонеминучепризводитьдонедійсностінеустойки.

Дляпозначеннязобов’язаньнеустойки, щоносятьакцесорнийповідношеннюдоосновногозобов’язанняхарактер, взаконодавствівикористовуютьсярізноманітнітерміни. Воднихвипадкахмовайдепроштраф, віншихпропеню, втретіхпронеустойкуувузькомурозумінніцьогослова. Внауковійлітературібагаторазовоздійснювалисьспробирозмежувати поняття неустойки, пені і штрафу, алевонидоуспіхунепривели. Розбіжності, здається, немаєлишевтому, щопеня–цетакийвиднеустоєчногозобов’язання, яказастосовуєтьсязаневиконаннязобов’язаннявстрок. ТутдоречнопроцитуватиА.В. Венедиктова, якийзазначає, щопроведенняскільки-небудьвизначеногорозмежуванняміжнеустойкоюіпенею, зодноїсторони, ізштрафом, зіншої, “єважказадачаівтойжечас, самезпрактичноїточкизорупозбавленаособливогозначення”[8]

2. Форми неустойки .

Вцивільнимправірозрізняютьдвіформинеустойки: штраф іпеня . Неустойкаможеобчислюватисьякпевнагрошовасума, щостягуєтьсяувідповідностіззакономчидоговоромзісторони, щоневиконалачиненалежнимчиномвиконалапокладененанеїзобов’язання, ітодівонаназиваєтьсяштрафом . Неустойкаякгрошовасума, щостягуєтьсяувідповідностіззакономчидоговоромзакожнийденьпрострочкивиконанняосновногозобов’язанняпротягомвизначеногочасучибезобмеженнявчасі, називаєтьсяпенею .

Деякіправовіакти (якправило, підзаконногохарактеру), визначаютьнеустойку, яксамостійнийспосібзахистуцивільнихправізабезпеченнявиконанняцивільно-правовихзобов’язань. Так, п. 57 Положенняпропоставкипродукціївиробничо-технічногопризначенняпередбачаєстягненнянеустойки, анепенічиштрафу. Такапозиціявбачаєтьсянадуманою, оскількиштрафіпеняєдостатнімидляреалізаціїфункційнеустойки.

Якпеня, такіштрафможеобчислюватисьувідсотковомувідношенні, абоутвердійставці. Причому, ст. 179 ЦКпередбачаєтількигрошовуформунеустойки. УпроектіЦКУкраїнипередбачаеться, щонеустойкоюможебути “встановленаудоговорімайновацінність”.

3. Види неустойки

Залежновідспіввідношенняправанастягненнянеустойкизправомнавідшкодуваннязбитківрозрізняютьчотиривидинеустойки. Вукраїнськомузаконодавствіцезнайшлозакріпленнявст. ст. 204, 253, 356 ЦКУкраїни. Отже, виділяють:

залікову , щоневиключаєправавимагативідшкодуваннязбитків, аленевповномуоб’ємі, алишевчастині, непокритійнеустойкою (ст. 356 ЦКУкраїни);

штрафну абокумулятивну, приякійзбиткиможутьбутистягнутівповнійсуміпонаднеустойку (ст. 253 ЦКУкраїни);

альтернативну , колиповиборукредитораможутьбутистягнутіабонеустойка, абозбитки;

виключну , колидопускаєтьсястягненнятількинеустойки (ч. 2 ст. 204 ЦКУкраїни).

Залікованеустойказастосовуєтьсявусіхвипадках, якщозакономчидоговоромнепередбаченоіншихвидівнеустойки.

4. Шляхи встановлення неустойки .

Необхіднорозрізнятидвіправовихпідстави, всилуякихзаукраїнськимцивільнимправомможевиникнутинеустойка. Цимидвомаможливимиправовимипідставамиєзакон (чиіншийнормативнийакт) ідоговір. Узв’язкузцимрозрізняютьзаконну неустойкуінеустойкудоговірну, щознайшлосвоєвідображеннявст. ст. 6, 178 ЦКУкраїни.

Підзаконною неустойкоюварторозумітитакунеустойку, яканетількибезпосередньовстановленадляпевнихправовідносинзаконом, щовизначаютьїїрозміріумовистягненняіт.п., алеправовадіяякоїнастаєбезпосередньовсилуцьогозакону, незалежновідволіконтрагентів, тобтобезбудь-якоїугодиміжними. Піддоговірною неустойкоюрозуміютьтакунеустойку, якаотримуєсвоююридичнусилутількивнаслідокугодисторін.

Законпрямонезабороняєвстановленняпередбаченоїнимнеустойкивокремійугодісторін. Деякимиправовимиактамитакаможливістьпрямодопускається. Зокрема, упостановіВерховноїРадиУкраїнивід 24 грудня 1993 р. “Провідповідальністьзанесвоєчасневиконаннягрошовихзобов’язань” зазначаєтьсяпростягненняпенізаумови, якщобільшийїїрозмірневстановленоугодоюсторін. Томусторонимаютьправозабезпечитидоговірнізобов’язаннязаконноюнеустойкою, незмінюючиїїістотнихумов (підставіпорядкустягнення, видуірозміру).

Отже, неустойкаможебутивстановленазакономабодоговоромчизакономідоговоромодночасно. Уоднихвипадкахвстановленнязаконноїнеустойкиугодоюсторінможематилишеінформативнийхарактер, уінших—самостійний, хочабсторониінезналипроіснуваннязаконноїнеустойки.

Законодавствонеміститьобов’язковихвимог, якімаютьбутидодержаніпривстановленнінеустойки. Проте, практикавирішеннясудамигосподарськихспорівміжюридичнимиособамисвідчить, щопривстановленніякзаконної, такідоговірноїнеустойки, повиннібутивизначеніпідставиіпорядокїїстягнення, розмірівид. Самецівимогирозцінюютьсяякістотніумовинеустойки.

5. Застосування неустойки

Законвстановлюєобов’язокборжникасплатитинеустойку, непередбачаючиприцьомуобов’язкукредитораїїстягувати, навітьколидляцьогоєдостатніправовіпідстави.Алекрімкредитора, правонастягненнянеустойкиналежитьсуду. ЗокремаарбітражнісудиУкраїниприприйняттірішеннязгосподарськогоспору, маютьправообертатиповністюабочастковоудоходдержавипередбаченізаконодавствомсанкції, якщопозивачйнепред’явиввимогипроїхсплату (п. 2 ст. 83 АПКУкраїни). Отже, длявстановленнянеустойкинедостатньонаявностіфактуїївстановлення. Вирішальнезначеннямаєволевиявленнястягувача.

Необхідною умовою для застосування неустойки є факт наявності цивільно-правового зобов’язання. Законна неустойка підлягає стягненню в усіх випадках коли існує таке зобов’язання, незалежно від підстав його виникнення ( договірних чи позадоговірних), при додержанні усіх інших умов обгрунтованості стягнення. Наявність договору, як це передбачається ст. 180 ЦК, є обов’язковою умовою для стягнення договірної неустойки. Враховуючи, що неустойка може бути встановлена законом і договором одночасно, кредитор, в разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, отримує право на свій розсуд вимагати від боржника стягнення законної або договірної неустойки.

Як вже зазначалось, при стягненні неустойки кредитор не зобов’язаний доводити розмір завданих йому збитків. Однак, якщо належна до сплати неустойка є надмірно великою порівняно із збитками кредитора, суд вправі її зменшити ( ст. 205 ЦК україни і ст. 83 АПК України ). Рішення про це може прийняти тільки суд, для чого він вправі запросити докази про розмір завданих збитків. При цьому суд бере до уваги ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін,які беруть участь у зобов’язанні, не тільки майнові а й інші інтереси сторін,що заслуговують на увагу.Зазаначене правило стосується відносин у яких беруть участь громадяни. Зменшення розміру неустойки у відносинах між організаціями може мати місце лише у виключних випадках.

По окремим видам зобов’язань законом може бути обмежене право на повне відшкодування збитків (обмежена відповідальність). Так обмежену відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань несуть органи зв’язку і транспорту.

Для стягнення неустойки встановлено скорочені строки позовної давності (ст. 72 ЦК України). У нинішніх умовах було б доцільно відмовитися від цієї правової норми.[9]

Глава III. Цивільно правове регулювання неустойки в зарубіжному законодавстві .

1. Цивільно - правове регулювання неустойки в к раїн ах Європи .

Неустойкаєоднимзнайбільшрозповсюдженихспособівзабезпеченнявиконаннядоговірнихзобов’язаньішироковикористовуєтьсявпрактицізовнішньоїторгівлі. Неустойка–інститут, характернийголовнимчиномправукраїнконтинентальноїЄвропи; самеуцихкраїнахвонавиконуєфункціїзабезпе­ченнядоговірнихзобов’язань. Загальнерозуміннянеустойкиоднаковеуцихкраїнахізводитьсядонаступного: вонавизначається, якгрошовасумачиіншавсиновленаудоговорімайновацінність, якуборжникзобов’язуєтьсясплатитикредиторуувипадкуневиконаннячиненалежноговиконаннязобов’язання (ст. 1226 ФГК; ст. 339 ГГУ; ст. 160 ШОЗ). Неустойка–акцесорнезобов’язання, щоповністюподіляєдолюголовногозобов’язання (ст.1227 ФЦК; 344 ГГУ; абз. 2 ст. 163 ШОЗ).

Узв’язкузнеустойкоювиникаєрядпитань, щоголовнимчиномстосуютьсяїїспіввідношенняздійснимизбитками, якіотримавкредиторврезультатідійнесправногоборжника.

Правовсіхкраїнвиходитьзтого, щоосновнепризначеннянеустойкиполягаєвзвільненікредиторавіднеобхідностідоводитирозмірзбитків. Принастанніобставин, передбаченихудоговорі, вінпростоможевимагативідборжникасплатисуминеустойки. Якщонаявнізбиткиперевищуютьрозмірнеустойки, то, згідноабз. 2 пар. 340 ГГУіабз. 2 ст. 161 ШОЗ, кредиторможедоводитиістягуватисумунаявнихзбитків. Крімтого, якГГУ, такіШОЗнадаютьсудуправозаклопотаннямборжниказменшитирозмірнеустойки, якщобудевстановлено, щовонанадмірновелика, порівняноіззбиткамикредитора (абз. 1 пар. 343 ГГУ; абз. 3 ст. 163 ШОЗ). Увідповідностізпар. 348 ГГУзменшеннянеустойкинезастосовуєтьсядляторговихугод.

ТрохипоіншомуцяпроблемавирішуєтьсявправіФранції. Згідност. 1229 ФГК, неустойка “являєтьсявідшкодуваннямзазбитки, якікредиторнесевнаслідокневиконанняосновногозобов’язання”. Крімтого, згідност. 1152 ФГК, “якщоугодавстановлює, щосторона, яканевиконалаїї, сплачуєвизначенусумувякостізбитків, тодругійсторонінеможебутинаданонібільшу, німеншусуму”. Такимчином, кредитор, впринципі, позбавленийможливостівимагативиплатибільшоїсуми, навіть, якщонаявнізбиткизначноперевищуютьнеустойку. Викладеніположеннянедаютьможливостііборжникувимагатизниженнясуминеустойки, крімвипадків, колизобов’язанняневиконаночастково, анеустойкабулапередбаченазаповненевиконаннязобов’язання. (ст. 1231 ФГК).

Цісуворіідуженегнучкінормизаконубулидещопом’якшенів 1975 році, колист. 1152 ФГКбуладоповненаположенням, щонадавалосуддіправозмінитисумунеустойки, якщо, найогодумку, вонанадтовисокачинадтомала. Умовидоговору, щосуперечатьційнормі, визнавалисьнедійсними. Такимчином, французькеправотеперзблизилосьзконцепцієюнеустойки, щохарактернацивільномуправуНімеччинитаШвейцарії.

Поскількинеустойканоситьвпринципіхарактеркомпенсаціїінібитозаміщуєзбиткивідневиконаннячиненалежноговиконаннядоговору, кредиторможестягуватинеустойкуразомзвиконанням, тількиякщовонабулавстановленанавипадокпрострочки (пар. 341; ч. 2 ст. 1229 ФГК), аШОЗпов’язуєцекрімпрострочкизпорушеннямумовипромісцевиконаннядоговору (абз. 2 ст. 160 ШОЗ).

ПравоНімеччинитаШвейцаріїдопускаєвключенняудоговірумовипроштрафнийхарактернеустойки. Уцьомувипадкунеустойкабудестягуватисьпонадзбитки.

2. Цивільно правове регулювання неустойки в англо-американських кра ї нах.

Положенняангло-американськогоправапронеустойкувзначніймірівідрізняютьсявідприписівконтинентальногоправа. Насамперед, вангло-американськомуправівідсутнєєдинепоняття, ідентичнепоняттюнеустойки. Таміснуєдвапоняття: попередньообчисленізбитки (liquidated damages) іштраф (penalty). Виходячизположення, згідноякогозасобицивільно-правовогозахистуможутьматитількикомпенсаційнийхарактер, анехарактерпокарання, загальнеправопостановило, щоувипадкупорушеннядоговорустягненнюпідлягаютьпопередньообчисленізбитки, аштрафніколинеможебутистягнуто. Питанняпрохарактервідповідноїдоговірноїумовивкожномуокремомувипадкувирішуєсуд. Длясудунемаєзначення, якназвалисторонисуму, якапідлягаєсплатіприпорушенідоговору, – liquidated damages чи penalty. Судзобов’язанийдослідитиситуацію, якамаламісцевмоментукладеннядоговору, розглянути, наскількивстановленняданоїсумибулообгрунтовано, вякіймірісторонисамевмоментукладеннядоговорумоглиочікувати, щозбиткивідможливогопорушеннябудутьрівнісумі, щообумовленавдоговорі. Розмірдійснихзбитків, якібулизавданнікредиторовіврезультатіпорушеннядоговору, значеннянемає. Важливолише, наскількиочікуваннявстановленогорозмірубулообгрунтовановмоментукладеннядоговору.

Внайбільшкрайнійформіцейпринциппроводитьсяванглійськомуправі:якщовідповіднаумовадоговорубулакваліфікованасудомякпопередньообчисленізбитки, токредиторотримаєвстановленусуму, навіть, якщоврезультатіпорушеннядоговоруйомунезавданоніякихзбитків.

ЩодоправаСША, тосудивцьомувипадкувідмовляютьвприсудженніобумовленоїсуми, тобтоберетьсядоувагиіситуація, щосклаласявмоментпорушеннядоговору. ЯквАнглії, таківСША, якщосудприймерішення, щосумавстановленавільночизметоюпогрозиборжнику, відповіднаумовакваліфікуєтьсяякштраф, ікредитор, щобажаєотриматизадоволення, повиненвзвичайномупорядкудоводитирозмірдійснихзбитків, щойомубулизавдані. ЦейпідхідотримавзаконодавчезакріпленнявСШАвст. 2-718 ЕТК, згідноякійзбитки, визначенівугоді, можутьбутистягнуті, “однактількиурозмірі, якийможнавважатирозумнимузв’язкузочікуваноючидійсноювтратою, щоспричиненапорушеннямдоговору”. Тимсамимпрямозобов’язуєбратидоувагиситуаціющоіснуєвмоментнетількиукладення, алеівиконаннядоговору.

Такимчином, неустойкавангло-американськомуправіневиконуєтихзабезпечувальнихфункцій, яківластивіїйвконтинентальномуправі, оскількиувсіхвипадкахнапозивачевізалишаєтьсятягардоведенняобгрунтованостісуми, щовизначенавдоговорі. Черезценеустойканеотрималавцихкраїнахвеликогопоширення.

Заключні положення.

Під час підготовки до цієї роботи я дізнався, що таке забезпечення виконання зобов’язань, що є неустойка , і яке місце вона займає серед інших засобів виконання зобов’язань.

Дізнався, що найбільшого поширення неустойка отримала у європейських країнах, ніж в країнах англо-американського права, що вона має важливе побутове значення.І широко застосовується в усіляких угодах, що виражені у письмовій формі.

При аналізі українського законодавства виявилось те, що понятійні рамки визначені ЦК України є недостатніми для сучасного розуміння неустойки,яке є більш широким.І це повинно бути враховано при створенні нового цивільного кодексу.

Можна з впевненістю стверджувати, що неустойка відіграє важливу роль у забезпеченні договірних зобов’язань і в ринкових умовах функціональне призначення неустойки тільки підвищує її регулюючу роль.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

I . Нормативно-правові акти

1.Цивільний кодекс Украіни від 1 січня 1964

2.Арбітражний процесуальний Кодекс України від 6 листопада 1991

3.Закон України “ Про заставу ” від 2 жовтня 1992

4.Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1993 р. “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”

5.Постанова Верховної Ради України від 25 червня 1993 р. “ Про нормативи обігу платіжних документів в Україні”

6.Указ Президента України від 2 червня 1994 р. № 276/94 “ Про невідкладні заходи щодо фінансово-кредитного забезпечення формування державних продовольчих ресурсів 1994-1995 років”

II. Авторські праці

1. Граве К. А., Договорная неустойка в советском праве, Москва, 1950

2. Самойленко В. М., Пушкін А. А., Гражданское право Украины, Київ,1994

3. Суханов Є. А., Гражданское право, Москва,1994

4. Толстой Ю. К., Сергєєв А. П., Учебник русского гражданского права, Санкт-Петербург, 1996

5. Шершеневич Г. Ф., Учебник русского гражданского права, Москва1995


[1] Г. Ф. Шершеневич, Учебник русского гражданского права,москва,1995

[2] Самойленко В. М., Пушкін А. А., Гражданское право Украины, Київ,1994

[3] Г. Ф. Шершеневич, Учебник русского гражданского права,москва,1995

[4] Г. Ф. Шершеневич, Учебник русского гражданского права,москва,1995

[5] Толстой Ю. К., Сергєєв А. П., Учебник русского гражданского права, Санкт-Петербург, 1996

[6] Граве К. А., Договорная неустойка в советском праве, Москва, 1950

[7] Г. Ф. Шершеневич, Учебник русского гражданского права,москва,1995

[8] А. В. Венедиктов, Государственная социалистическая собственность, изд. Академии наук СССР, Институт права,1948

[9] Лилак Д., ПРАВО УКРАїНИ, 1996, № 12, ст.64 - 67

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений22:37:52 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:15:59 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: НЕУСТОЙКА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150304)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru