Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Ассірійська держава

Название: Ассірійська держава
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: реферат Добавлен 23:38:06 24 марта 2007 Похожие работы
Просмотров: 97 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Історія Ассирії поділяється на три основних періоди:

Старо-ассирійський (20-16 століття до н.е.)

Середньо-ассирійський (15-11 століття до н.е.)

Ново-ассирійський (10-7 століття до н.е. )

У старо-ассирійський період держава займала невелику територію, центром котрої був Ашшур. Населення займалося землеробством: вирощувало ячмінь і полбу, розводило виноград, використовуючи природне зрошення (дощові і снігові опади), колодязі й у невеликому обсязі - за допомогою іригаційних споруджень - води Тигру. У східних районах країни великий вплив мало скотарство з використанням гірських лугів для літнього випасу худоби. Але головну роль у житті раннього ассірійського суспільства відігравала торгівля.

Через Ассирію проходили найважливіші торгові шляхи: із Середземномор'я і з Малої Азії по Тигру в райони Середньої і Південної Месопотамії і далі в Елам. Ашшур прагнув створити свої торгові колонії, щоб закріпитися на цих головних рубежах. Уже на рубежі 3-2 тис до н.е. він підкоряє собі колишню шумеро-аккадську колонію Гасур (на сходу від Тигру). Особливо активно колонізації піддалася східна частина Малої Азії, відкіля вивозилося важливе для Ассирії сировина: метали (мідь, свинець, срібло), худоба, вовна, шкіра, дерево - і куди ввозили зерно, тканини, готовий одяг і ремісничі вироби.

Старо-ассирійське суспільство було рабовласницьким, але зберігало сильні пережитки родового ладу. Існували царські (чи палацеві) і храмові господарства, землі котрих обробляли общинники і раби. Основна частина землі була власністю громади. Земельні ділянки знаходилися у володінні великосімейних громад "бітум", що включали в себе кілька поколінь найближчих родичів. Земля піддавалася регулярним переділам, але могла знаходитися й у приватній власності. У цей період виділилася торгова знать, що розбагатіла в результаті міжнародної торгівлі. Уже було широко розповсюджено рабство. Раби здобувалися шляхом боргового рабства, покупки в інших племен, а також у результаті вдалих військових походів.

Ассірійська держава в цей час називалося алум Ашшур, що означало місто чи громада Ашшур. Ще збереглися народні збори і ради старійшин, що вибирали укуллума - посадову особу, що відала судовими й адміністративними справами міста держави. Існувала також спадкоємна посада правителя - ишшаккума, що мав релігійні функції, керував храмовим будівництвом і іншими суспільними роботами, а під час війни ставав воєначальником. Іноді ці дві посади сполучалися в руках однієї людини.

На початку 20 століття до н.е. міжнародна ситуація для Ассирії складається невдало: піднесення держави Мари в районі Євфрату стало серйозною перешкодою для західної торгівлі Ашшура, а утворення Хетського царства незабаром звело нанівець діяльність ассірійських купців у Малій Азії. Утрудняло торгівлю також і просування племен амореїв у Месопотамії. Видимо, з метою її відновлення Ашшур у правління Ілушуми починає перші походи на захід, до Євфрату, і на південь, за течією Тигру. Особливо активну зовнішню політику, у якій переважає західний напрямок, Ассирія веде при Шамши-Ададе 1 (1813-1781 р. до н.е.). Її війська захоплюють північно- месопотамські міста, вона підкоряє собі Мари, захоплюють сірійське місто Катной. До Ашшуру переходить посередницька торгівля з заходом. З південними сусідами - Вавилонією і Ешнунной Ассирія підтримує мирні відносини, але на сході їй приходиться вести постійні війни з хурритами. У такий спосіб наприкінці 19 - початку 18 століття до н.е. Ассирія перетворилася у велику державу і Шамши-Адад 1 привласнив собі титул "цар багатьох".

Ассірійська держава була реорганізована. Цар очолив великий адміністративний апарат, став верховним воєначальником і суддею, керував царським господарством. Уся територія ассірійської держави була поділена на округи, чи провінції (хальсум), на чолі яких стояли намісники призначувані царем. Основною одиницею ассірійської держави була громада - алум. Усе населення держави платило в скарбницю податки і виконувало різні трудові повинності. Армія складалася з професійних воїнів і загального ополчення.

При наступниках Шамши-Адада 1 Ассирія початку терпіла поразки від Вавілонської держави, де тоді правил Хаммурапі. Він, у союзі з Мари розгромив Ассирію і вона, у кінці 16 століття до н.е. стала видобутком молодої держави - Митанни. Торгівля Ассирії занепала, оскільки Хетське царство витиснуло ассірійських купців з Малої Азії, Єгипет із Сирії, а Митанні закрило шлях на захід.

Ассирія в середньо-ассирійський період (2-га половина 2-го тис. до н.е.)

У 15 столітті до н.е. ассирійці намагаються відновити колишнє положення своєї держави. Своїм ворогам - Вавілонському, Митаннійському і Хетському царствам - вони протиставили союз з Єгиптом, що став грати в середині 2-го тис до н.е. провідну роль на Близькому Сході. Після першого походу Тутмоса 3 на східне середземноморське узбережжя, Ассирія встановлює тісні контакти з Єгиптом. Дружні відносини двох держав зміцнюються при єгипетських фараонах Аменхотепі 3 і Ехнатоне й ассірійських правителях Ашшур-надин-аххе 2 і Ашшур-убаллите 1 (кінець 15 - 14 вік до н.е.). Ашшур-убаллит 1 домагається того, щоб на вавілонському троні сиділи ассірійські ставленики. Особливо відчутних результатів Ассирія досягає в західному напрямку. При Адад-нерари 1 і Салманасаре 1 остаточно підкоряється ассірійцям могутнє Митанни. Тукульти-Нинурта 1 робить успішний похід у Сирію і захоплює там близько 30.000 полонених. Він же вторгається у Вавилон і веде в полон вавілонського царя. Ассірійські царі починають робити походи і на північ, у Закавказзя, у країну, що вони називають країною Уруатри чи Наіри. У 12 столітті до н.е. Ассирія, підірвавши сили в безупинних війнах знаходиться в занепаді.

Але на рубежі 12-11 століть до н.е. під час правління Тиглатпаласара 1 (1115-1077 р. до н.е.), до неї повертається колишня могутність. Це було зв'язано з багатьма обставинами. Упало Хетське царство, Єгипет вступив у смугу політичної роздробленості. В Ассирії фактично не було суперників. Основний удар був спрямований на захід, куди було зроблено близько 30 походів, у результаті яких були захоплені Північна Сирія і Північна Фінікія. На півночі були здобуті перемоги над Наири. Однак, у цей час починає підніматися Вавилон, і війни з ним йдуть зі змінним успіхом.

Верхівку ассірійського суспільства в цей час складав клас рабовласників, що був представлений великими землевласниками, купцями, жрецтвом, служивою знаттю. Основна маса населення - клас дрібних виробників складався з вільних хліборобів - общинників. Сільська громада мала власність на землю, тримала у своїх руках систему зрошення і мала самоврядування: на чолі її стояли староста і рада "великих" поселенців. Широкого поширення в цей час мав інститут рабства. Навіть прості общинники мали по 1-2 раба. Роль ашшурської ради старійшин - органа ассірійської знаті - поступово зменшується.

Розквіт Ассирії в цей період закінчився зненацька. На рубежі 12-11 століть до н.е. з Аравії на терени Передньої Азії прийшли кочові племена семітомовних арамеїв. Ассирія лежала на їхньому шляху, і їй довелося прийняти на себе їхній основний удар. Арамеї розселилися по її території і змішалися з ассірійським населенням. Майже 150 років Ассирія переживала занепад, похмурі часи панування іноземців. Її історія в цей період майже не відома.

Велика Ассірійська військова держава в 1-му тис. до н.е.

У 1-му тис. до н.е. спостерігається економічний підйом стародавніх східних держав, викликаний впровадженням у виробництво нового металу - заліза, інтенсивним розвитком сухопутної і морської торгівлі, заселенням усіх зручних для життя територій Близького Сходу. У цей час ряд старих держав, таких як, Хетська держава, Митанни, розпадаються на частині, що поглинаються іншими державами, і сходять з історичної арени. Інші, наприклад Єгипет, Вавилон, переживають внутрішньо - і зовнішньополітичний занепад, уступають свою провідну роль у світовій політиці іншим державам, серед яких виділяється Ассирія. Крім того, у 1-му тис до н.е. на політичну арену виходять нові держави - Урарту, Куш, Лідія, Мідія, Персія.

Ще в 2-м тис. до н.е. Ассирія стала однією з найбільших стародавніх східних держав. Однак навала напівкочових арамейських племен важко відбилося на її долі. Ассирія переживала затяжний, майже двохсотлітній занепад, від якого вона оправилася тільки в 10 столітті до н.е.. Осілі арамеї змішалися з основним населенням. Почалося впровадження заліза у військову справу. На політичній арені в Ассирії не було гідних суперників. До завойовницьких походів Ассирію підштовхували недостача сировини (метали, залізо), а також бажання захопити підневільну робочу силу - рабів. Ассирія часто переселяла цілі народи з місця на місце. Дуже багато народів платили Ассирії велику данину. Поступово, з часом, ассірійська держава стала по-суті жити з цих постійних грабежів.

У прагненні захопити багатства Передньої Азії Ассирія не була самотня. Такі держави як Єгипет, Вавилон, Урарту, постійно протистояли в цьому Ассирії, і вона вела з ними тривалі війни.

До початку 9 століття до н.е. Ассирія зміцніла, відновила свою владу в Північній Месопотамії і відновила загарбницьку зовнішню політику. Особливо вона активізувалася в правління двох царів: Ашшурнацирапала 2 (883-859 р. до н.е.) і Салманасара 3 (859-824 р. до н.е.). При першому з них Ассирія успішно воювала на півночі з племенами Наири, з яких пізніше сформувалася держава Урарту. Ряд поразок ассирійські війська нанесли гірським племенам Мідії, що жили до сходу від Тигру. Але основний напрямок ассірійської експансії був спрямований на захід, у район Східного Середземномор’я. Достаток корисних копалин (металів, дорогоцінних каменів), чудовий стройовий ліс, пахощі були відомі на всім Близькому Схід. Тут же проходили основні шляхи сухопутної і морської торгівлі. Вони проходили через такі міста як Тир, Сидон, Дамаск, Библ, Арвад, Каркемиш.

Саме в цьому напрямку починає головні військові походи Ашшурнацирапал 2. Йому вдалось розбити арамейські племена, що жили в Північній Сирії, скорити одне з їхніх князівств - Бит-Адини. Незабаром він досяг берегів Середземного моря, і ряд правителів сірійських князівств і фінікійських міст принесли йому данину.

Його син Салманасар 3 продовжив завойовницьку політику батька. Більшість походів теж було спрямована на захід. Однак, у цей час Ассирія воювала і в інших напрямках. На півночі йшла війна з державою Урарту. Спочатку Салманасару 3 удалося нанести йому кілька поразок, але потім Урарту зібралося із силами, і війни з ним прийняли затяжний характер.

Великий успіх принесла ассірійцям боротьба з Вавилоном. Їхні війська вторгалися далеко в глиб країни і доходили до берегів Перської затоки. Незабаром на вавілонський трон був посаджений ассірійський ставленик. На заході Салманасар 3 остаточно захопив князівство Бит-Адини. Йому принесли данину і виразили покірність царі князівств Північної Сирії і південного-сходу Малої Азії (Куммух, Мелид, Хаттина, Гургум і ін.). Однак незабаром Дамаське царство створило численну коаліцію для боротьби з Ассирією. В неї ввійшли такі держави Куе, Хамат, Арзад, Ізраїльське царство, Аммон, араби Сирійсько-Месопотамського степу, у боях брав участь і єгипетський загін.

Запеклий бій відбувся при місті Каркаре на річці Оронт у 853 р. до н.е.. Очевидно, ассірійці не змогли нанести остаточної поразки коаліції. Хоча Каркар упав, але інші міста коаліції - Дамаск, Аммон, не були узяті. Тільки в 840 р. після 16-ти походів за Євфрат, Ассирії удалося домогтися вирішального переваги. Хазаилу, цар Дамаска, був розбитий, була захоплені багаті трофеї. Хоча саме місто Дамаск знову не було узято, військова сила Дамаського царства була зломлена. Тир, Сідон і Ізраїльське царство поспішили принести данину ассірійському царю.

У результаті захоплення численних скарбів, Ассирія в цей період почала велике будівництво. Відбудовувався і прикрашався древній Ашшур. Але в 9 столітті до н.е. особлива увага ассірійських царів бути звернена на нову ассірійську столицю - місто Кальху (сучасний Нимруд). Тут будувалися величні храми, палаци ассірійських царів, могутні фортечні стіни.

Наприкінці 9 - початку 8 століття до н.е. Ассірійська держава знову вступає в період занепаду. У постійні походи була втягнута велика частина ассірійського населення, у результаті чого економіка країни опинилась в занепаді. У 763 р. до н.е. в Ашшурі спалахнув заколот, незабаром збунтувалися й інші області і міста країни: Аррапху, Гузану. Тільки через п'ять років усі ці повстання були подавлені. Усередині самої держави велася запекла боротьба. Торгова верхівка хотіла миру для ведення торгівлі. Військова ж верхівка хотіла продовження походів для захоплення нових трофеїв.

Занепаду Ассирії в цей час сприяла нова міжнародна ситуація. На перше місце серед держав Передньої Азії висунулося Урарту - молода держава із сильною армією, що проводила успішні походи в Закавказзя, на південний схід Малої Азії і навіть на територію самої Ассирії.

У 746-745 роках до н.е. після поразки, Ассирії від Урарту в Кальху спалахує повстання, у результаті якого в Ассирії до влади приходить Тиглатпаласар 3. Він проводить важливі реформи. По-перше, він провів розукрупнення колишніх намісництв, таким чином, що б у руках будь-якого державного чиновника не концентрувалось занадто багато влади. Уся територія була розбита на невеликі області.

Друга реформа Тиглатпаласара 3 була проведена в сфері військової справи й армії. Раніше Ассирія вела війни силами ополчення, а також воїнів-колоністів, що одержували за свою службу земельні ділянки. У поході й у мирний час кожен воїн постачав себе сам. Тепер же була створена постійна армія, котра комплектувалася з рекрутів і знаходилася на повному царському постачанні. Був закріплений поділ по родах військ. Була збільшена чисельність легкої піхоти. Стала широко застосовуватися кіннота. Ударну силу ассірійської армії складали бойові колісниці. У колісницю впрягалося чотири коні. Екіпаж складався з двох чи чотирьох чоловік. Армія була добре озброєна. Застосовувалися панцири, щити, шоломи для захисту воїнів. Коней іноді закривали "бронею" з повсті і шкіри. При облозі міст застосовувалися тарани, зводилися насипи до фортечних стін, робилися підкопи. Для захисту війська ассірійці будували укріплений табір, оточений валом і ровом. Усі великі ассірійські міста мали могутні стіни, здатні витримати тривалу облогу. Ассірійці вже мали деяку подобу саперних військ, що зводили мости, прокладали проходи в горах. На важливих напрямках ассірійці прокладали вимащені дороги. Славилися своєю роботою ассірійські зброяри. Військо супроводжували переписувачі, що вели запис трофеїв і полонених. До складу війська входили жерці, віщуни, музиканти. Ассирія мала флот, але він не грав значної ролі, тому що основні війни Ассирія вела на суші. Флот для Ассирії звичайно будували фінікійці. Важливою частиною ассірійської армії була розвідка. Ассирія мала у своєму розпорядженні величезну агентуру в скорених нею країнах, що дозволяла їй попереджати виступи. Під час війни назустріч супротивнику висилалася безліч шпигунів, що збирали відомості про чисельність ворожого війська, його місцезнаходження. Розвідку звичайно очолював принц. Ассирія майже не використовувала наймані війська. Були такі військові посади - генерал (раб-реши), начальник полку царевича, великий глашатай (раб-шаку). Армія поділялася на загони по 10, 50, 100, 1000 чоловік. Малися прапори і штандарти, звичайно з зображенням верховного бога Ашшура. Найбільша чисельність ассірійської армії досягала 120.000 чоловік.

Отже, Тиглатпаласар 3 (745-727 р. до н.е.) відновив загарбницьку діяльність. У 743-740 роках до н.е. він розгромив коаліцію північно-сирійських і малоазійських правителів і одержав данину від 18 царів. Потім, у 738 і 735 р. до н.е. він зробив два вдалих походи на територію Урарту. У 734-732 р. до н.е. організувалася нова коаліція, спрямована проти Ассирії, у котру ввійшли Дамаське й Ізраїльське царство, багато міст узбережжя, арабські князівства і Едом. На сході до 737 року до н.е. Тиглатпаласару удалося закріпиться в ряді районів Мідії. На півдні був переможений Вавилон, і сам Тиглатпаласар коронувався в ньому короною вавілонського царя. Завойовані території віддавалися під владу адміністрації, призначуваної ассірійським царем. Саме при Тиглатпаласаре 3 почалося систематичне переселення завойованих народів, з метою перемішати й асимілювати їх. З однієї лише Сирії було переселено 73.000 чоловік.

При послідовнику Тиглатпаласара 3 - Салманасаре 5 (727-722 р. до н.е.) була продовжена широка завойовницька політика. Салманасар 5 спробував обмежити права багатих жерців і торговців, але був у результаті скинут Саргоном 2 (722-705 р. до н.е.). При ньому Ассирія розгромила повстале Ізраїльське царство. Після трирічної облоги, у 722 р. до н.е. ассірійці штурмом узяли столицю царства - Самарію, а потім її цілком зруйнували. Жителі були переселені на нові місця. Ізраїльське царство зникло. У 714 р. до н.е. була нанесена важка поразка державі Урарту. Важка боротьба йшла за Вавилон, що довелося кілька разів захоплювати заново. В останні роки царювання Саргон 2 вів важку боротьбу з племенами кіммерійців.

Син Саргона 2 - Синаххериб (705-681 р. до н.е.) також вів запеклу боротьбу за Вавилон. На заході ассірійці в 701 році до н.е. осадили столицю Іудейського царства - Єрусалим. Іудейський цар Хизкия приніс Синаххерибу данину. Ассірійці підійшли до границі Єгипту. Однак у цей час Синаххериб був убитий у результаті двірського перевороту і на трон зійшов його молодший син - Асархаддон (681-669 р. до н.е.).

Асархаддон робить походи на північ, придушує повстання фінікійських міст, затверджує свою владу на Кіпрі, завойовує північну частину Аравійського півострова. У 671 році він завойовує Єгипет і приймає титул єгипетського фараона. Умер він під час походу на знову повсталий Вавилон.

В Ассирії до влади прийшов Ашшурбанапал (669 - близько 635/627 р. до н.е.). Це була дуже розумна людина. Він володів декількома мовами, умів писати, мав літературний талант, придбав математичні й астрономічні пізнання. Він створив найбільшу бібліотеку, що складалася з 20.000 глиняних табличок. При ньому будувалися і реставрувалися численні храми і палаци.

Однак у зовнішній політиці діла в Ассирії йшли не так гладко. Повстає Єгипет (667-663 р. до н.е.), Кіпр, західно-сірійські володіння (Іудея, Моав, Едом, Аммон). На Ассирію нападають Урарту і Манна, проти Ассирії виступає Елам, повстають мидийські правителі. Тільки до 655 року Ассирії вдається придушити всі ці виступи і відбити напади, але вже остаточно відпав Єгипет. У 652-648 р. до н.е. знову повстає заколотний Вавилон, до якого підключаеться Елам, арабські племена, фінікійські міста й інші скорені народи. До 639 р. до н.е. велика частина виступів була подавлена, але це були вже останні військові успіхи Ассирії.

Події розвивалися стрімко. У 627 р. до н.е. відпала Вавілонія. У 625 р. до н.е. - Мідія. Ці дві держави укладають між собою союз проти Ассирії. У 614 р. до н.е. упав Ашшур, у 612 - Ніневія. Останні ассірійські війська були розгромлені в битвах під Харране (609 р. до н.е.) і Каркемише (605 р. до н.е.). Ассірійська знать була знищена, ассірійські міста були зруйновані, рядове ассірійське населення змішалося з іншими народами.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений22:02:20 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
14:57:01 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Ассірійська держава

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150051)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru