Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту

Название: Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: реферат Добавлен 11:11:19 18 октября 2005 Похожие работы
Просмотров: 322 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ

Економічний факультет

Кафедра облік і аудит

Спеціальність облік і аудит

Контрольна робота

На тему Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту

Студентка групи

Викладач доцент Т.І.

Київ , 2003 р.

Особливості територіальної організації залізничного транспортові.

План.

1. Закономірності , принципи та фактори розміщення продуктивних сил.

2.Транспортний комплекс.

3. Особливості організації залізничного транспорту.

3.1. Визначення місцевого району тяжіння.

3.2. Місцеве перевезення.

3.3. Транзитне перевезення.

3.4. Загальне вантажне та пасажирське перевезення.

4. Висновки.

5.Список використаної літератури.

1. Закономірності , принципи та фактори розміщення продуктивних сил.

Сучаснатериторіальнаорганізаціяпродуктивних сил Українисформуваласяпідвпливомекономічнихзаконівплановоїекономіки. Перехід до ринковоїекономікизумовитьвідповіднізмінивтеоріїрозміщенняпродуктивних сил іпередусім затвердити пріоритетністьекономічнихзаконів — загальних, характерних для всіхсуспільно-економічнихформацій.

Економічні законі — цеоб'єктивні законі розвиткусуспільства, щовідображаютьвідносини в процесівиробництва, розподілуйспоживанняматеріальних благ. Смородувиражаютьнайбільшістотні, стійкі зв'язки міжявищамиекономічногожиттясуспільства.

Розміщенняпродуктивних сил визначаєтьсядієюокремихекономічнихзаконів, хочавспеціальнійекономічній та економіко-географічнійлітературізцього приводові йдеться не про законі, а про закономірностірозміщеннявиробництва, якіфактичноєпросторовимвиявомокремихекономічнихзаконів.

В основу закономірностейрозміщенняпродуктивних сил покладеноекономічні законі.

Закономірностірозміщеннявиробництва — категоріїтогосамого порядкові, щойекономічні законі розвиткусуспільства, ієїхмодифікацією, щообумовленосвоєрідністюрозміщеннявиробництва на територіїкраїн, йогозначноютериторіальноюдиференціацією в розрізіекономічнихрайонів. Цясвоєрідністьзумовлюєтьсяскладнимивзаємозв'язкамирозміщенняпродуктивних сил згеографічнимсередовищемізалежністюрозміщенняокремихвиробництввідлокальнихприродних розумів іресурсів; значнимирегіональнимивідмінностямизаселеннятериторійірівніврозвиткупродуктивних сил у районах; різноманітнимпоєднаннямгалузейівиробництвпромисловості та сільськогогосподарствав районах ікраїнах; значнимитехніко-економічнимивідмінностямирозміщеннярізнихгалузейівиробництв.

Закономірностірозміщеннявиробництва — цеоб'єктивнікатегорії, якіпізнаютьсяісвідомовикористовуються в практичнійдіяльності. При проведеннігосподарськоїполітикисуспільство на основіпізнаннязакономірностейформулюєівтілює в життяпевніпринципи. Закономірностірозміщенняпродуктивних сил євласне законами територіальноїорганізаціїнародногогосподарства.

Принципи — целаконічносформульованісуспільствомкерівніположення, щовизначаютьоб'єктивні споживи йумовисуспільногорозвитку, яківонореалізує в процесіпрактичноїдіяльності для досягненнявизначеної мети.

Принципами, якіслужатькерівництвом до дії в народногосподарськомубудівництві, виражаються споживи певногоісторичногоетапу. Інакшекажучи, принципи — цедії, свідомоспрямовані на більшповнийвиявоб'єктивнихзакономірностейрозміщенняпродуктивних сил зурахуваннямвідповіднихчинників.

Найважливішіпринципирозміщенняпродуктивних сил, якимикеруються при вирішенніпитаньпросторовогорозподілупідприємствігалузей, такі:

наближеннявиробництва до джерелсировини, палива, споживачів;

охоронанавколишньогосередовища, раціональневикористанняприроднихресурсівівпровадженняресурсозберігаючихтехнологій;

забезпеченняздоровихгігієнічних розумів життяіпрацінаселення;

обмеженнянадмірноїконцентраціїпромисловості в містах;

вирівнюваннярівнівекономічногорозвиткурайонів та областей;

зміцненняобороноздатностікраїни;

урахуванняінтересівекономічноїінтеграції в європейськийісвітовийпростір.

Принципирозміщення в різнихкраїнахможуть бути подібнимийвідмінними. Важливістьшкірного принципові визначаєтьсястратегієюізавданнями, конкретизованимиувідповіднійконцепції. Наприклад, на сучасномуетапірозміщенняпродуктивних сил в Україніпріоритетнимиможуть бути соціальнеспрямованіпринципи, ті, щосприятимуть розв'язуванню соціальних проблем.

Закономірністьраціональногорозміщеннявиробництва випливаєізспеціальногоекономічного законові економіїпраці, якийрегулюєзатрати на подоланняпросторовоїнезбалансованостіміж районами видобутку, виробництваіспоживанняпродукції. У масштабах України роль цього законові при розміщенніпродуктивних сил євизначальною, оскільки надте значноюєтериторіальнадиференціація в розміщенніприроднихресурсівінаселення. У сучасномувиробництвізатрачаєтьсядужебагатопраці на транспортуваннясировини, палива, готовоїпродукціївнаслідоктериторіальноївіддаленостіміжокремимиелементамивиробництва. Цівитратиєзначноючасткоюсумарних витрат праціітомуістотновпливають на рівеньпродуктивностіїї.

Раціональнатериторіальнаорганізаціявиробництва винна забезпечитинайвищупродуктивністьсуспільноїпрацізавдякимаксимальнійекономіїїї за рахунокзменшення витрат праці на подоланнятериторіальногорозривуміжвиробництвоміспоживачами. Закономірністьраціональногорозміщенняпродуктивних сил реалізуєтьсянасамперед через принцип розміщенняпромисловостізпоглядунаближенняїї до джерелсировини, паливаіспоживача.

Нині в народному господарствіУкраїнивикористовуєтьсяпонад 1 млрд т природнихресурсів, іцейпоказникздолі в рікзростає. Уструктурівитрат на виробництвопромисловоїпродукції в Україні на сировину, матеріалиіпаливоприпадаємайже 3/4 усіхвитрат. Сьогоднічасткасировиниіпаливастановить на залізницях 75 %, на водномутранспорті — 90 — 95 % вантажообороту. Зростаннявидобуткумінеральнихресурсівпризводить до погіршеннянавколишньогосередовища, ічимвищаякістьсировини, тім нижчийрівеньйогозабруднення. Вичерпанняокремихвидівресурсів, з одному бокові, ізбільшеннявитрат на їхвидобутокітранспортування, з іншого, зумовлюютьактуальність комплексного використаннясировиниіпалива, особливовпровадженняресурсозберігаючихтехнологій. Передусімцестосуєтьсяводнихілісовихресурсів.

Отже, у розміщенніпромисловостізростає роль принципові раціональноговикористанняприроднихресурсівіресурсозберігання.

Сучаснийетапрозвиткуйрозміщенняпродуктивних сил характеризуєтьсяпогіршеннямекологічної обстановки в багатьохрегіонахкраїни, у зв'язку зчимзагострюютьсяекологічніпроблеми. Вартосказати про проблемизабрудненняатмосфери в ДонбасііПридніпров'ї, воднихресурсівубільшостіміст. Охоронанавколишньогосередовища, забезпеченняздоровихгігієнічних розумів життяіпрацієважливим принципом розміщенняпродуктивних сил, щомаєнасампередсоціальнуспрямованість. Ітому не меншважливим принципом єобмеженнянадмірноїконцентраціїпромисловості в містах.

Відомо, щоекономічнаефективністьрозміщеннявиробництвадосягається переважливо концентрацієюйого, щодаєзмогузменшуватикапітальнівкладення в інфраструктуруі, отже, собівартістьпродукції. Водночасконцентраціяпромисловостіпризводить до зростанняконцентраціїнаселення в містахіспричиняєпроблемиекологічного характерові. Обмеженняконцентраціїпромисловостіможнадосягтиствореннямсередніхімалихспеціалізованихпідприємствірозосередженнямїхумалихмістахі великих селах. Реалізаціяцього принципові зробитьможливимбільшрівномірнерозміщенняпромисловості в межах областей.

Закономірністьпропорційногорозміщенняпродуктивних сил випливаєзекономічного законові концентраціївиробництва. Реалізаціяцієїзакономірностімаєвеликесоціальнезначення, оскількидаєзмогуобмежитинадмірнуконцентраціюпромисловихпідприємствінаселенняу великих містах. Крімтого, пропорційнерозміщеннявиробництва на територіїУкраїнисприятимевирівнюванню в розрізіобластейдушовоговиробництванаціональногодоходові, а отже, іреальнихдоходівнаселення.

В умовах переходові до ринковоїекономіки практично реалізуватицюзакономірність держава може через економічнерегулювання, якупередбачаєнаданнявідповіднихпільгінвесторамкапіталу. Врахуванняцієїзакономірностідастьзмогуфактичновирівнюватирівніекономічногорозвиткурегіонів, більшрівномірнорозвиватипродуктивнісилиекономічнихрайонів. Особлива роль закономірностіполягаєувстановленнітериторіальнихпропорцій, щохарактеризуютьтериторіальну структуру народногосподарського комплексові, рівеньгосподарськогорозвиткурайонів, економічні зв'язки міжрізнимирегіонамикраїни. Закономірністьпропорційногорозміщенняпродуктивних сил втілюється в життядієюпринципіввирівнюваннярівнівекономічногорозвиткурайонів, територіальногозближенняобробноїпромисловостізвидобувною, раціоналізаціїміжрайоннихекономічнихзв'язків.

Територіальніпропорціїврозвиткугосподарстваможнакласифікувати за такими групами:

пропорції в регіональномурозподіліприроднихресурсів;

соціальне-економічнірегіональні;

територіальніпропорціїпромисловості;

АПК;

транспортного комплексові.

Застосовуючиметодианалізутериторіальноїорганізаціїгосподарстваекономічнихрайонів, визначаютьпередусімекономічнуоцінкуприроднихресурсів; рівеньзабезпеченнявласнимитрудовими ресурсами; територіальнийрозподілнаселення як споживачаматеріальних благ; співвідношенняміжспеціалізованимиідопоміжнимигалузями, міжввезеннямівивезеннямпродукції; забезпеченнягосподарстваекономнимиенергоресурсами, продовольствомвласноговиробництва; рівеньтранспортногообслуговування як найважливішоїпередумовивдосконаленнятериторіальнихпропорцій. АналізелементівтериторіальнихпропорційгосподарстварозкриваєсучаснийнапрямрегіональногорозвиткуекономікиУкраїни, визначаєтенденцію на перспективу, щодаєзмогунауково та обгрунтованопідійти до формуваннятериторіальнихпропорцій.

Для виявленняекономічноїсутітериторіальнихпропорційусистемі народного господарстванеобхіднозробитианалізсинтетичнихекономічнихпоказників, щовідображаютьзначення шкірного регіону в економіцікраїни, а саме: часткирегіонівувиробництві валового суспільного продуктові, національногодоходові, капітальнихвитрат, упідвищенніпродуктивностісуспільноїпраці. Порівняннявиробленого в регіонах чистого прибуткуіз витратами праціізасобіввиробництвадаєможливістьвизначитийефективністьгосподарськогорозвиткушкірногорегіону.

Закономірністькомплексногорозміщенняпродуктивних сил випливаєзекономічного законові суспільногоподілупраці, якийупросторовомуаспектімодифікується в закон територіальногоподілупраціівиявляєтьсяуформуванніекономічнихрайонівіспеціалізаціїїхгосподарства. Комплекснийрозвитокіраціональнаспеціалізаціявідповідаютьнайважливішійвимозігосподарювання — досягненню в інтересахсуспільстванайбільшихрезультатів при найменшихвитратах. Правильнепоєднанняйвзаємопов'язанийрозвитокгалузей на певнійтериторіїдастьнародногосподарськуекономію за рахунокзниженнявитрат основного виробництва, а такожздешевленняперевезеньсировиниіготовоїпродукції.

Основними рисами комплексногорозвиткуекономічнихрайонівє:

відповідністьрайонногогосподарствараціональнійпропорційностігосподарствакраїни;

найбільшповне, економічнойекологічновиправданевикористаннявсіхрайоннихресурсів;

раціональнагалузевайтериторіальна структура господарства, яка відповідаєприроднимігосподарськимумовам;

провідна роль кількох великих інайбільшефективнихумасштабіУкраїнигалузей;

тіснийвзаємозв'язокізбалансованістьусіх ланок господарства.

Актуальністьпроблемикомплексногорозміщенняпродуктивних сил зростає. Магістральнимнапрямомїї розв'язання єформуваннятериторіально-виробничихкомплексів (ТВК), щоєвзаємо-обумовленимпоєднанняморганічно пов'язаних між собою підприємств на певнійтериторіївідповідно до особливостейїїресурсноїбазиітранспортно-географічногоположення, щозабезпечують максимум продукції при мінімумівитрат.

Особливоважливимиєвнутрішні зв'язки виробничого характерові, основа формування комплексові, а саме:

зв'язки, зумовленівикористаннямрізнимипідприємствамиспільноїінфраструктури;

матеріально-технічні зв'язки щодосировини, палива, допоміжнихматеріалів, споживанняготовоїпродукції;

кооперативні зв'язки міжпідприємствами, щоберутьдоляувиробництвітієїчиіншоїпродукції;

зв'язки комбінування, щогрунтуються на послідовнійпереробцісировини, комплексному їївикористаннійутилізаціївиробничихвідходів.

За розрахункамипроектантівформуванняТВКпорівнянозізольованимрозміщеннямпідприємствдаєможливістьзекономити 10 % території, протяжністькомунікацій — на 20, капіталовкладень — на 15—20 %.

НиніособливоважливимєгармонійнепоєднанняуТВКінтересівсуспільстващодоохоронинавколишньогосередовищаіраціональноговикористанняприроднихресурсів. Не меншважливимєрозвитокуТВКсоціальноїінфраструктури, необхідноїпередумовистабілізаціїїхтрудовихколективівзабезпеченняроботоюмолоді, виробничихоб'єктівробочою силою. Державнийпідхід до формуваннятериторіально-виробничихкомплексівможе бути запорукоюїхефективногофункціонування.

Факторирозміщенняпродуктивних сил. Закономірностііпринципиреалізуються на основіврахуванняконкретних розумів — факторіврозміщення, щовпливають на вибіррозташуванняпромисловихпідприємств.

Факторирозміщенняможназгрупувати за чотирманапрямами: природно-географічні, демографічні, техніко-економічніісоціально-економічні. Докладневрахування, аналізіоцінкаїхєнайважливішоючастиноюекономічногообгрунтуваннярозміщенняпідприємств.

Природно-географічніфактори включаютьякіснуікількісну характеристики родовищкориснихкопалин, енергетичних, водних, лісових, земельнихресурсів, природно-кліматичнійприродно-транспортніумови. Особливоважливийвпливцихфакторів на розміщеннягалузейвидобувноїпромисловості, гідроенергетики, галузейпромисловості, щопереробляютьсільськогосподарськупродукцію. Кількісна та якісна характеристики кориснихкопалин, їхфі-зико-технічнівластивості, характер заляганнявизначаютьрозмірпідприємств, методивидобуткуірівеньтехніко-економічнихпоказників (собівартість, продуктивністьпраці, фондо- ікапіталомісткість, рентабельністьтощо).

Демографічніфактори: чисельністьнаселенняійогорозміщення, кількісна та якіснаоцінкитрудовихресурсівурозрізіобластейірайонів. Нерівномірністьрозселеннянаселеннязумовлює потребу розміщенняпромисловостівідносноспоживачаготовоїпродукції, а такожоцінкимобільностінаселення для прогнозуванняйогоміграціїзогляду перспектив розвиткуекономічнихрайонів. Ефективневикористаннятрудовихресурсівпотребуєрозміщеннявиробництвав невеликих ісередніхмістахіобмеження нового будівництва — у великих. Демографічніфакторинайбільшевпливають на розміщеннятрудо- та наукомісткихгалузейпромисловості (приладобудування, інструментальної, радіотехнічної, електронної, електротехнічноїгалузейтощо). Розміщенняпідприємствцихгалузейздебільшогозалежитьвіднаявностікваліфікованихкадрів.

Техніко-економічніфактори: науково-технічнийпрогрес, транспортніумови, формисуспільноїорганізаціївиробництва. Вирішальнезначеннямаєнауково-технічнийпрогрес. Йогоприскоренняпослаблюєвпливприродно-географічнихідемографічнихфакторів. Впровадженнярезультатівнауково-технічногопрогресу, особливоновихпередовихтрудо- іресурсозберігаючихтехнологій, знижуєтрудо-, матеріале-, фондо- ікапіталомісткість, а це, у свою чергу, створюєвідноснооднаковіумови для прискореногорозвиткупродуктивних сил економічнихрайонів, сприяєрівномірномурозміщеннюїх. Особливо велика роль урозміщеннівиробництваналежитьхімізації, яка значнорозширюєможливостізадоволення потреб підприємствусировині та основнихматеріалах, даєможливістьекономитинатуральнівидисировини, утилізувативідходи, а отже, йполіпшитиохоронунавколишньогосередовища.

Істотнийвплив на характер розміщенняпромисловоговиробництвамаютьформийогосуспільноїорганізації — концентрація, спеціалізація, кооперуванняікомбінування. Вдосконаленняцих форм зумовлюєзростанняпотужностіпідприємств, розмірівсировиннихіпаливно-енергетичних баз в економічномурайоні. При вирішенніпитаньраціональногорозміщеннявиробництвавраховуєтьсяітранспортний фактор: розвиненатранспортна мережа в районі, відстаніперевезень, нераціональнізустрічнітранспортні потоки.

Соціально-економічніфактори маютьвиняткововеликезначення в розміщеннівиробництва. Смородуповиннізабезпечитиподоланнясоціально-економічнихвідмінностейміж селом імістом, промисловістюісільськимгосподарством, раціональнузайнятістьнаселення, охоронуприроди, поліпшення розумів працііжиття людей, розвитокосвіти, охорони здоров'я, житлово-комунальногогосподарства, сферипослуг.

Зрозвитком науки ітехнікидіяокремихфакторіврозміщенняпослаблюється. Одночаснопосилюєтьсядіяіншихфакторів, тобтоїхактуальністьзростає. Так, впровадженнятрудозберігаючихтехнологійможепослаблюватизалежністьокремихгалузейпромисловостівіднаявностідеякихвидівсировини. У сучаснихумовахзростає роль фактора години, оскількисуспільству не байдуже, протягомякогогодинибудеспорудженийпевнийвиробничийоб'єкт. З одному бокові, зволіканнязбудівництвомможедезорганізувативиробництво в іншихгалузях, якіорієнтуються на йогопродукцію. Звідсисуспільствомаєзбиткиматеріальнііморальні. Зіншого бокові, збільшеннястроківбудівництваозначаєомертвіннявкладенихкоштів, щозумовлюєзростаннявартостівитрат на завершенняспорудженняоб'єкта.

Усучаснихумовах на розвитокірозміщенняпродуктивних сил Українивеликийвпливматимегеополітичний фактор. Українамаєдужезручнегеографічнеположення: приморськерозташування; близькість до країнЦентральноїіЗахідноїЄвропи та Близького Сходові; наявністьрозвиненоїтранспортноїмережіміжнародногозначення; сусідствозРосією, Польщею, Туреччиною, Білоруссю, Румунією, Молдовою, СловаччиноюйУгорщиною.

Важливим фактором розміщенняпродуктивних сил в Українієнаціональний, тобтонаявністьвеликоїкількостіросіян, більшістьзякихрозселена на відноснокомпактнійтериторіїсхіднихобластей. Не можна не враховуватиіснування на півдніУкраїниАвтономноїРеспублікиКрим, а такожвеликоїкількостіросійськомовногонаселення в містахУкраїнийособливо в Причорноморському, ДонецькомуіПридніпровськомуекономічних районах.

Геополітичний фактор відіграєважливу роль уформуваннізовнішньоекономічнихзв'язківУкраїнизкраїнамиЄвропи, Азії, країнами — членами СНД. ТериторіяУкраїнивикористовується для транзитнихперевезень, щозабезпечуєпевнівалютнінадходження. Позитивнийвплив на поведінкуіноземнихінвесторівкапіталумаєполітика урядові України в галузіміжнаціональнихвідносин, забезпеченнярівних прав іобов'язківусіхгромадян. Разом з тім економічнаполітикаРосіївідносноУкраїнипотребуєвідповіднихкроків до утвердженняекономічногосуверенітетунашоїдержави. Ценасампередподальшийрозвитоквласногопаливно-енергетичного комплексові, розширенняекономічнихвідносинзіншимикраїнамизметоюзведення до мінімумусировинноїзалежностівідРосії, створенняновихгалузейвиробництва для забезпеченнявласних потреб у товарах широкоговжиткутощо. Для нормального функціонуваннябагатьохпідприємствважкоїпромисловостііособливомашинобудування в Українівирішується складні завдання — створеннябагатьохвиробництв, які б виготовляликомплектнідеталі. Виконанняцьогозавданняпотребуєвідповідногообгрунтуваннярозміщенняновихвиробництв, що, у свою чергу, можеістотнозмінитисучасний характер розміщенняпродуктивних сил в Україні.

2.Транспортний комплекс.

Транспорт із найважливішоюсфероюінфраструктурногозабезпеченнянаселенняі народного господарстваУкраїни, складовоючастиноюїїкомунікаційноїінфраструктурипорядзі зв'язком іелектропередачею.

Найважливішафункціятранспорту - переміщеннялюдей івантажів. Звідсивипливаєподіл транспорту за об'єктамипереміщення на пасажирський та вантажний. За середовищемпереміщеннявиділяютьсухопутний, водний та повітрянийтранспорт. Вищеназванівиди транспортові можнаподілити за способом переміщення. У сухопутному транспортіце - автомобільний, залізничний та трубопровіднийтранспорт. Уводному — річковийіморський. Повітрянийпредставлень одним видом — авіаційним транспортом.

Українащодотранспортно-географічногоположенняперебуваєвнадзвичайновигідномуположенні. Цеособливостосуєтьсянапрямузахід-схід (ізЗахідноїіСередньоїЄвропи в СхіднуЄвропуйАзіюінавпаки), а такожпівніч-південь (ізПівнічноїЄвропи на БлизькийСхідінавпаки). Ціперевагитранспортно-географічногоположеннянашоїдержави практично треба використовувати.

Обсягиі структуру перевезенняпасажирівівантажівхарактеризуютьданітаблиці.

ВАНТАЖООБОРОТУСІХВИДІВ ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИв 1985—1997 рр., млрд. т/км.

.

Усі види Залізничний

Морсь

кий

Річковий Автомобільний Повітряний Трубопроводи (нафтопровідні)
1985 985,6 497,9 248,3 12,2 71,8 0,2 155,2
1990 1039,3 474,0 265,6 11,9 79,7 0,1 208,0
1995 544,0 195,8 123,1 5,7 34,5 0,0 184,9
1996 450,3 163,4 62,4 5,9 22,2 0,0 196,4
1997 402.4 160,4 31,2 5,5 20,5 0,0 184,8

* СтатистичнийщорічникУкраїни за 1997 рік. — К.: Українськаенциклопедія. 1998. — С. 251

Робота транспортноїсистемивизначаєтьсяобсягамиперевезенихвантажів та середньоюдальністюїхперевезень. Обсягиперевезеннявантажівокремими видами транспортові загальногокористування наведене в таблиці.

ВІДПРАВЛЕННЯ (ПЕРЕВЕЗЕННЯ) ВАНТАЖІВОКРЕМИМИ ВИДАМИ ТРАНСПОРТОВІ УКРАЇНИв 1985—1997 рр.*

Види транспортові 1985 1990 1995 1996 1997
млн. т % млн. т % млн. т % млн. т % млн. т %
Всі види транспортові 6118 100 6286 100 2456 100 1818 100 1799 100
у тому числі: залізничний 1024 17 974 15 360 14 296 16 293 16
морський 56 1 53 1 21 1 14 1 10 1
річковий 57 1 66 1 13 1 8 0 9 0
автомобільний 4727 77 4897 78 1816 74 1254 69 1250 70
авіаційний 0,3 0 0,2 0 0,0 0 0,0 0 0,0 0
трубопровідний 254 4 296 5 246 10 246 14 237 13

* Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія. 1998.-С.- 226.

Залізничний транспорт за обсягамивідправленьпасажирівіособливовантажівзнаходиться на іншому місці. Вінвиконуєважливіфункції по перевезеннюпасажирівівантажівувнутрідержавномуйособливоміждержавномусполученнях. Першимизалізницями в Україні сталі Перемишль-Львів (1861 р.), Одеса-Балта (1865р.), Балта-Кременчук (1869 р), Балта-Жмеринка-Київ (1870 р.), Курськ-Конотоп-Київ (1870р.), Курськ-Харків-Таганрог (1869 р.), Харків-Кременчук (1872 р.), Львів-Волочиськ-Жмеринка (1871 р.). Зпобудовоюдвохостанніхзалізнична мережа західноукраїнськихісхідноукраїнських земель булаз'єднанаізцен-тральноукраїнськоюмережею. До кінця XIX ст. залізнична мережа України в основному сформувалась, їїконфігурація, переважаннямеридіональнихліній, щоспрямовані до центрові поза межами держави, далеко не центральнеположенняКиєваабоіншогоукраїнськогоміставціймережісвідчить про імперсько-колоніальнузалежністьУкраїнивтієїперіод.

Щільністьзалізничнихшляхівсполучення в Україністановить 38 км на 1 тис. км , уФранції, наприклад, 65км на 1 тис. км (1983 р.). Мережа залізницьнайщільніша на південномусході (Донбас), а також на заходікраїни.

Організаційно в залізничномутранспортіУкраїнивиділяютьсяшістьзалізниць: Південно-Західна (центр — Київ), Львівська, Південна (Харків), Донецька, Придніпровська (Дніпропетровськ), Одеська.

Основнимивантажамиємінеральнібудівельніматеріали, кам'яне вугілля та рудій, зокремазалізні. Важливемісцезаймаютьтакожрізноманітні метали інафтовівантажі.

3. Залізничний транспорт.

Сложність і серйозність територіальної організації залізничного транспортові визначаються :

1.Великим державним, господарським та народно-господарським значеним залізниць, що мають значний протяг;

2.Розмаїтість природних (топографічних, геологічних, кліматичних) і будівельних умов окремих ділянок;

3.Необхідністю витрати великої кількості праці і матеріалів.

3.1. Задачі економічних розрахунків при проектуванні залізниць. Їх класифікація.

В організації залізничного транспорту треба враховувати всі основні фактори, закономірності і принципи розміщення продуктивних сил.

Розрахунки виробляються як при розробці планів розвитку залізничного транспорту, так і при проектуванні нових і реконструкції існуючих залізничних ліній, вузлів і станцій.

При обґрунтуванні напрямку дороги в проектному завданні можуть виникнути окремі варіанти напрямку і пунктів примикання. Протяг і райони проходження траси кожного з цих варіантів можуть бути різними. Різними будуть, отже, і розміри перевезень, вартість спорудження і значення дороги для народного господарства.

Тому при складанні проектного завдання ставиться задача установити по кожному з варіантів:

1) місцевий район тяжіння;

2) розміри вантажних і пасажирських перевезень;

3) переваги і недоліки кожного варіанта з погляду обслуговування економіки місцевого району тяжіння дороги;

4) переваги і недоліки з погляду обслуговування транзитних перевезень і ув'язування даної дороги з залізничною мережею й іншими видами транспорту.

Повинні бути встановлені

Значення дороги як частини єдиної транспортної мережі її роль для місцевого району тяжіння, природні ресурси, що обслуговуються великі промислові, портові,

адміністративні і курортні пункти, сільськогосподарські зони; її роль у справі раціоналізації перевезень, створення нових маршрутів для розвантаження або для більш повного використання ділянок існуючої мережі, розвитку водяних-залізнично-водних і інших видів змішаних перевезень.

Економіка місцевого району тяжіння — напрямок дороги, розміщення станцій, територія і населення району; короткий географічний та фізико-географічний нарис, природні багатства, шляхи сполучення; промисловість по галузях і найважливіших підприємствах, розміри продукції, споживання матеріалів, сировини і палива; сільське господарство по найважливіших галузях з розрахунками розмірів виробництва і споживання, избытков і недоліків по окремих видах продукції; лісове господарство, лісові фонди, лісозаготівлі, розрахунок окремих видів продукції; капітальне будівництво в районі тяжіння і потреба в будівельних матеріалах і конструкціях, потреба в товарах народного споживання; курортне господарство, число що лікуються і відпочивають (для ліній, що мають курортне значення).

Місцеві вантажні перевезення — обґрунтування розмірів ввозу, вивозу і перевезень у місцевому повідомленні по найважливіших індустріальних і сільськогосподарських вантажах, а також по вантажах, по яких не вироблялися докладні розрахунки (так називані інші, або невраховані, вантажі).

Транзитні вантажні перевезення — обґрунтування характеру і размеров міжрайонного і внутрірайонного грузообміна, здійснюваного проектованою дорогою по окремих ділянках, напрямкам і вантажам.

Загальні вантажні перевезення і вантажопотоки, включаючи перевезення для нестатків самої залізниці.

Внутрірічна нерівномірність перевезень.

Пасажирські перевезення місцеві і транзитні.

Загальні розміри вантажного і пасажирського руху по дорозі в потягах.

Порівняння варіантів напрямку дороги по найважливіших економічних показниках, у тому числі по економії, одержуваної внаслідок скорочення пробігів транзитних перевезень, що переключаються на нову дорогу, і економії по автотранспорті внаслідок скорочення дальності перевезень між станціями залізниці і глибинних пунктів

3.2. Визначення місцевого району тяжіння.

Розрахунки завжди охоплюють деяку територію, у межах якої вивчається економіка окремих областей, районів, великих населених пунктів і окремих галузей господарства з погляду взаємного зв'язку їх з даним шляхом повідомлення.

Районом тяжіння дані шляхи сполучення називається територія, підприємства і населені пункти якої цілком або частково обслуговуються цим шляхом.

Варто розрізняти райони тяжіння: окремих станцій; міжвузловых ділянок, що охоплюють кілька станцій; залізничних ліній, що поєднують кілька ділянок.

Райони тяжіння можуть бути місцеві і транзитні.

Місцевий район тяжіння охоплює існуючі і знову виникаючі економічні пункти, що одержують і відправляють вантажі через станції розглянутого шляху або системи шляхів.

Транзитний район тяжіння охоплює існуючі і знову виникаючі економічні райони і пункти, вантажна кореспонденція між якими виробляється через розглянуту ділянку або дорогу, причому початковими і кінцевими пунктами проходження вантажів є станції розташовані за межами місцевого району тяжіння.

Установленню району тяжіння повинне передувати попереднє обстеження території, галузей народного господарства, економічних районів і пунктів, що можуть обслуговуватися розглянутим шляхом повідомлення.

Основна увага при попереднім обстеженні повинна бути звернена на:

1) цілі і задачі, що переслідувалися при висуванні даної дороги як об'єкта будівництва;

2) адміністративний склад району обстеження, чисельність сільського і міського населення по адміністративних районах і міських пунктах;

3) природно-географічні і топографічні умови місцевості, розміщення гірських хребтів, великих рік, болот і інших важко прохідних ділянок;

4) потенційні можливості району (енергетичні ресурси, корисні копалини, запаси деревини, земельні ресурси й ін.), їхнє географічне розміщення, ступінь вивченості і перспективи використання;

5) сучасний стан і план розвитку народного господарства району в цілому по найважливіших галузях і економічних пунктах; характер транспортних зв'язків, що будуть здійснюватися проектованою дорогою, а також основні вантажі і їхня приблизна кількість (точніше це встановлюється надалі.

Матеріали, що характеризують умови транспортування вантажів між економічними пунктами, повинні містити:

1) по залізничних коліях повідомлення про технічні характеристики ділянок, до яких примикає проектована дорога, собівартість перевезення, розміри грузового руху по родах вантажів з підрозділом на ввіз, вивіз, місцеве повідомлення і транзит; динаміка перевезень у часі, найголовніші райони і пункти відправлення і прибуття основних вантажів; розміри пасажирського руху по прилеглих ділянках;

2)по водним шляхам сполучення —стан їх,глибини, тривалість і час навігації, умови сплаву, пристосованість до обслуговування перевезень різних вантажів, змішані залізнично-водні перевезення;

3) по автомобільних дорогах — стан їх, характер і розвиток мережі, відстань підвозу окремих вантажів, собівартість перевезень. При цьому необхідно враховувати намічувані до спорудження автодороги і заходи щодо поліпшення і посилення існуючих доріг.

Варто мати на увазі, що зі спорудженням нової залізниці міняються розміщення продуктивних сил і виробничі зв'язки, а це впливає на розміри і характер роботи шляхів сполучення, що знаходяться в районі тяжіння розглянутої дороги.

Напрямок дороги і розміщення зупинних пунктів, визначають умови транспортного обслуговування району її тяжіння і значною мірою впливають на розміри місцевого вантажообігу.

Напрямок дороги повинен бути визначений з урахуванням таких факторів, як межрайонні і внутрірайонні виробничі зв'язки, розміщення природних ресурсів, топографія місцевості, наявність і напрямок інших шляхів сполучення, технічне устаткування проектованої дороги і т.д.

Для доріг з переважно транзитним рухом доцільно можливо більш короткий напрямок, тому що всяке додаткове подовження зв'язане зі збільшенням витрат перевезень.

У районах видобутку корисних копалин напрямок дороги варто вибирати з урахуванням розташування наявних і намічуваних підземних вироблень вугілля або руди для того, щоб уникнути наступного переносу траси на окремих ділянках.

Напрямок дороги повинен бути ув'язаний з іншими шляхами сполучення в районі. Думка про недоцільність будівлі залізниць на великому протязі уздовж інших сухопутних або водних шляхів у багатьох випадках виявляється неправильним.

Уздовж судноплавних рік розташовуються великі економічні центри, що мають потребу в постійно діючому транспортному шляху, а можливість підвозу по річці будівельних матеріалів полегшує і прискорює будівництво залізниці. Тому спорудження залізниць паралельно водним шляхам і автодорогам часто буває виправдано з економічної і технічної точок зору.

Станції з вантажними операціями необхідно розташовувати поблизу великих населених пунктів і промислових підприємств, по можливості розміщаючи вантажні пристрої так, щоб уникнути перетинання залізниці великим числом автомашин. Необхідно також враховувати наявність зручних під'їзних автомобільних і водних шляхів.

При малих відстанях між станціями з вантажними операціями значно зростають витрати перевезення внаслідок необхідності вмісту додаткового штату і вантажних пристроїв. Тому на ряді доріг, особливо в районах, що мають розвинуту мережу автодоріг, намічається закриття проміжних вантажних станцій і зосередження навантаження і вивантаження на зонних станціях, оснащених високопродуктивними механізмами й устаткуванням.

На транзитних лініях з відносно невеликим місцевим вантажообігом станції з вантажною роботою розташовуються одна від іншої на значних відстанях і роздільних пунктах відкриваються головним чином виходячи з обліку необхідності технічних операцій.

Пасажирські зупинні пункти у випадку потреби розміщаються частіше (головним чином на приміських ділянках).

Для встановлення місцевого району тяжіння необхідно знати:

1) економічні і виробничі зв'язки окремих населених пунктів і підприємств, розташованих на території, що прилягає до розглянутої залізниці. При цьому повинні бути визначені райони призначення для вантажів, що вивозяться з району дороги, і райони відправлення для вантажів ввезених; установлені шляхи проходження вантажів, а також розмір і характер взаємних економічних зв'язків між окремими пунктами і підприємствами району;

2) величину собівартості перевезення й умови транспортування по проектованій і існуючій лініях, у тому числі по під'їзних коліях і автодорогам;

3) топографічні й інші природні умови місцевості.

У сільськогосподарських районах для правильного визначення границь району тяжіння необхідно установити розміщення центральних садиб, складської мережі заготівельних організацій.

Може виявитися, що в результаті вивчення усіх факторів, що впливають, для окремих пунктів або вантажів не вдасться досить наділено визначити границі району тяжіння. У таких випадках рішення питання може бути прийняте на основі зіставлення витрат перевезення по проектованій дорозі і по існуючим шляхам сполучення. При цьому границю району тяжіння найбільше зручно знаходити шляхом підбора, визначаючи витрати перевезення від довільних місць, що лежать між станціями проектованої й існуючої залізниці до загального місця, у якій зливаються обоє порівнюваних маршруту.

Тому, визначаючи границі місцевого району тяжіння, варто обов'язково врахувати всі нові і проектовані транспортні шляхи. У випадку, якщо для наступного розрахункового терміну склад мережі шляхів сполучення міняється, необхідно установити райони тяжіння для кожного розрахункового терміну окремо.

Одним з найбільш складних питань при встановленні району тяжіння є облік взаємодії проектованого шляху з минаючим поблизу його водним шляхом повідомлення (ріка, канал), судноплавним або сплавним.

Умови транспортування по водних шляхах і по залізниці неоднакові: відстані між окремими районами по залізниці і по водних шляхах різна (звичайно ріка дає більше подовження пробігу), період навігації обмежений, швидкості руху по воді менше, зате собівартість перевезення на окремих водних магістралях при значних дальностях пробігу вантажу нижче, ніж по залізниці.

Тому необхідно ретельно досліджувати умови транспортування для кожного з найважливіших вантажів окремо. Наприклад, може виявитися,, що лісові вантажі доцільно в більшій частині направляти по воді, хлібні вантажі розподіляти більш рівномірно між водний і залізничним шляхом, а промисловий вантажі перевозити переважно по залізниці.

Якщо, крім водного шляху, проектована дорога знаходиться у взаємодії з іншими, минаючими поблизу неї залізницями, то доцільно розділити роботу з установлення місцевого району тяжіння на два етапи: спочатку визначити район тяжіння проектованої дороги без обліку водної магістралі, а потім, проаналізувавши умови перевезення окремих вантажів місцевого району тяжіння, виключити з місцевого вантажообігу ті вантажі, що доцільно перевозити по воді.

3.2. Місцеве перевезення.

Населення району тяжіння.

Визначення чисельності населення необхідно для розрахунків: трудових ресурсів, що є основою розвитку усякого виробництва; розмірів споживання деяких видів продукції, ввезеної і виробленої на місці; розмірів пасажирського руху.

Чисельність населення розраховується з розподілом на міськие і сільське по окремих ділянках або станціям району тяжіння. Виділення міського і сільського населення необхідно по наступних розуміннях.

1. Міське населення зосереджене в деяких пунктах, тоді як сільське населення розміщується по всій території району. Тому методика визначення чисельності міського і сільського населення має деякі розходження.

2. Міське населення чисельно росте швидше сільського.

3. Значна частина продуктів харчування для сільського населення мається на місці, тоді як для міського населення продукти харчування майже цілком завозяться. У той же час промислові товари для міського населення значною мірою виробляються на місці, а для сільського населення майже цілком завозяться.

4. Кількість поїздок, що приходиться на одного жителя, періодичність, сезонність і дальність їх також трохи різні для міського і сільського населення, оскільки ці поїздки для різних виробничих і побутових потреб.

Промислові вантажі.

Серед промислових вантажів основну частку складають вантажі видобувної промисловості (кам'яний.вугілля, руда, нафта, ліс, будівельні матеріали мінерального походження).

Розходження в характері виробництва приводять до деяких розходжень у методиці розрахунків розмірів вантажообігу по окремих галузях промисловості. Загальна послідовність цих розрахунків така:

1) установлюється перелік промислових підприємств, розташованих у районі тяжіння;

2) установлюється перелік промислових підприємств, намічуваних до будівництва;

3) промислові підприємства групуються по галузях (металургійна, хімічна, текстильна, харчова і т.д.), по станціях і ділянках проектованої дороги;

4) виробляються розрахунки вантажообігу існуючих і проектованих промислових підприємств по кожній галузі окремо.

Для кожного промислового підприємства визначаються:

А. Виробництво:

1. Кількість виробленої продукції в натуральному вираженні на кожен розрахунковий термін.

2. Кількість продукції, що вивозиться по проектованій дорозі.

3. Пункти і райони призначення продукції.

Б. Споживання.

1. Кількість сировини, напівфабрикатів, палива і допоміжних матеріалів, необхідних для випуску продукції, у тому числі підметів завезенню.

2. Пункти і райони, з яких будуть надходити сировина, паливо і допоміжні матеріали.

Сільськогосподарські вантажі.

Сільськогосподарські вантажі на окремих напрямках мають дуже велике значення, особливо в районах розвитку зернового господарства. Перевезення сільськогосподарських вантажів протягом року проводиться нерівномірно, зростаючи в осінні місяці, коли проводяться основні їх заготівлі.

Розрахунки перевезень виробляються звичайно окремо для культур продовольчих (пшениця, жито, горох, круп'яні культури), кормових (кукурудза, кормові боби, овес, ячмінь), технічних (бавовна, льон, соняшник, тютюн, цукровий буряк), бахчево-городних і для продукції тваринництва.

Лісові вантажі.

Лісові вантажі на ряді залізниць є вирішальною частиною вантажного потоку. При розрахунку лісових вантажів варто враховувати деякі їхні особливості.

1. Видобуток і обробка лісу зосереджені тільки у визначених районах, споживання ж лісових вантажів поширено повсюдно. Тому залізниці, що зв'язують основні райони лісозаготівель з мережею, мають звичайно велике завантаження.

2. Умови підвозу лісових вантажів з районів заготівель до залізниці різко відрізняються від умов підвозу інших вантажів. Якщо підвіз лісових вантажів до станцій залізниці виробляється сухопутним безрейковим транспортом, то дальність підвозу звичайно менше, ніж для інших вантажів; якщо ж для цих цілей використовуються сплавні ріки, то дальність підвозу лісу може бути досить значної.

При розрахунках звичайно визначається також, вантажообіг інших вантажів, тобто тих, котрі не входять до складу так званих основних.

Перевезення для потреб залізниці.

Крім народно-господарських вантажів, необхідно також врахувати перевезення для потреб самої дороги, матеріали необхідні для будівництва і її експлуатації.

3.3. Транзитне перевезення.

Транзитними вантажами даної дороги або ділянки називаються такі вантажі, початкові і кінцеві пункти проходження яких перебувають за межами місцевого району тяжіння розглянутої ділянки або дороги.

При визначенні транзитного вантажообігу потрібно не тільки розрахувати загальна кількість перевезених по дорозі транзитних вантажів, але установити також і пункти або райони відправлення і призначення їх, що вкрай істотно для розробки всіх матеріалів по організації руху (план формування, графіки руху, організація роботи станцій).

Для визначення транзитного вантажообігу необхідно установити транзитний район тяжіння і транзитний грузообмін по окремих вантажах.

Установлення схеми транзитного району тяжіння, лінії й окремих її ділянок виробляється шляхом зіставлення маршрутів проходження вантажів для різних взаємно кореспондуючих пунктів і районів. Якщо в результаті зіставлення будуть установлені переваги нового маршруту, створюваного розглянутою дорогою, то ці пункти і райони включаються в транзитний район тяжіння.Транзитний район тяжіння даної лінії визначається на основі зіставлення маршрутів проходження між центрами економічних адміністративних районів, великими вузлами, вхідними і вихідними пунктами значних секторів мережі.

Після визначення транзитного району тяжіння, тобто тих областей і економічних районів, що можуть сполучатися через розглянуту дорогу, варто перейти до визначення обсягу цього обміну по окремих вантажах.

Для визначення перспективного грузообміна встановлюються розміри виробництва і споживання по окремих видах продукції і по окремих економічних районах; кожен район споживання прикріплюється до одного або кількох районів виробництва, виходячи з особливостей споживання, технології виробництва і доцільного розподілу роботи між різними видами транспорту.

3.4. Загальне вантажне та пасажирське перевезення.

Після того як встановлені розміри місцевих і транзитних перевезень вантажів, можна перейти до зведення і систематизації цих даних з метою одержання наступних матеріалів:

1) склад перевезень по родах вантажів і напрямкам;

2) склад перевезень по видах сполучення і напрямкам;

3) вантажообіг і пробіги по напрямках, по родах вантажів і видам сполучення;

4) вантажні потоки (сумарні або по вантажах) і середня густота руху вантажів.

Внутрірічна нерівномірність вантажообігу і вантажопотоків.

Перевезення вантажів здійснюються протягом року нерівномірно. Показником цього є коефіцієнт нерівномірності — відношення обсягу перевезень максимального місяця до середньомісячного їхнього обсягу. Нерівномірність перевезень усередині місяця (по окремих днях) повинна освоюватися за рахунок резервів потужності дороги.

Нерівномірність перевезень може залежати від сезонності виробництва, наприклад, по продукції сільського господарства. Для зниження нерівномірності перевезень сільськогосподарських вантажів планується розширення складської й елеваторної мережі, спорудження консервних, овочесушильних і інших заводів. Проте нерівномірність перевезень сільськогосподарських вантажів усе ще дуже значна.

Іншим фактором, що визначає нерівномірність перевезень, є сезонність споживання. Це відноситься, наприклад, до споживання рідкого палива, мінеральних добрив, до використання машин і запасних частин у сільському господарстві, до витрати палива для побутових нестатків, до перевезень баласту для нестатків залізниць.

При розрахунках підсумкової величини коефіцієнта місячної нерівномірності варто установити розподіл перевезень кожного з основних вантажів по місяцях. При цьому періоди збільшення перевезень для одних сезонних вантажів можуть зігатися з періодом скорочення їх для інших. Наприклад, у період збільшення перевезень хліби трохи скорочуються перевезення будівельних матеріалів, вугілля і руди.

Пасажирські перевезення.

Для проектування пристроїв, зв'язаних з обслуговуванням пасажирів, визначення можливості і доцільності переключення на нову дорогу частини пасажирських потягів, що раніше випливали по інших напрямках, і розрахунку потрібної пропускної здатності необхідно, поряд з вантажними перевезеннями, установити також і розміри пасажирських перевезень.

Для вузлів, розташованих у невеликих і середніх містах, розміри приміських пасажирських перевезень робітників та службовців, що живуть за містом, можуть бути розраховані за даними окремих підприємств. Для цього необхідно одержати зведення про розміщення робітників та службовців, що проживають за містом, по ділянках дороги, про можливості використання інших транспортних засобів, що обслуговують приміські перевезення (метро, трамвай, автобус, тролейбус, водні шляхи). Крім поїздок виробничого характеру, необхідно врахувати поїздки приміського населення, зв'язані з задоволенням культурних і інших потреб, поїздки за необхідними товарами й інші.

Для великих економічних пунктів ці обстеження проводяться не по всім, а лише по найбільш великих підприємствах через велику трудомісткість цієї роботи.

4. Висновки.

Залізничний транспорт маєвеликезначення для зв'язку міжгалузями народного господарства, міжмістомі селом, міжокремими районами країни. Вінсприяєсуспільномутериторіальномуподілупраці, єактивним фактором формуванняекономічноїспеціалізаціїгосподарстваокремихрайонів, неможливої без обмінупродукцією.

Залізничний транспорт виннийсприятиякнайшвидшійінтеграціїУкраїни в загальноєвропейськуекономічну систему, щопотребуєствореннязалізничнихшляхівзцентральнихчастинЗахідноїЄвропи — україниСНД, зпівночіЗахідноїЄвропи — україниБлизького Сходові.

Роботові залізничного транспортові забезпечуєтранспортнаінфраструктура — економічнозбалансованасукупністьшляхівсполучення, рухомого складові, засобівуправлінняі зв'язку, різноманітноготехнічногообладнання.

Ефективністьфункціонуванняцієїінфраструктуривизначають за рівнемекономічногозбалансуваннявсіхїїскладовихчастин, якогоможнадосягтилише при раціональномурозподілізагальногообсягуперевезень на залізничномутранспорті.

Просторовазалежністьтранспортнихмережвідрозміщенняпродуктивних сил впливає на територіальнуорганізаціюзалізничного транспортові. Цеяскравовиявляється в існуванніпервинних форм просторовогозосередженнязалізничного транспортові -транспортнихвузлів, пунктів.

Найважливішоюпроблемою для України при їїінтеграціївєвропейськуєдинузалізничну систему єзвуженняшириниукраїнськоїзалізничноїколії (1524 мм) до європейськогозразка (1435 мм), як уПольщі, Словаччині, Угорщині, Румунії та ін. Зараз на кордонізцими державами існуютьскладнісистемипереведеннялокомотивівірухомого складові поїздівзколії на колію, щозначнознижуєефективністьроботизалізничного транспортові, зокрема в часі.

Необхіднотакожвключитися в європейськупрограмубудівництвашвидкіснихзалізничнихмагістралей (швидкість 200-300 км/рік.).

5.Список використаної літератури.

1. Гібшман А.Е. Основи проектування залізниць.-К., 1981.-

-С. 24-76.

2. Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. Підручник.-К., Либідь, 1997.-С. 199-206.

3. Дорогунцов С.І., Пітюренко Ю.І., Олійник Я.Б. Розміщення продуктивних сил України.-К., 2000. –С. 16-276.

4. Пащенко Ю.Е. , Давиденко А.М., Чернюк Л.Г.Перспективи розвитку транспортного комплексу.-К.,Либідь,1998 .-С.40.

5. Пащенко Ю.Е. , Давиденко А.М.Розвиток міжнародного транспортного сполучення України //Економіка України.-1999.-№5.-С.47-55.

6. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник /За ред.В.В.Ковалевського , О.Л.Михайлюк, В.Ф.Семенова.-К., Либідь,1996.-С.369-380.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений21:47:59 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
14:21:11 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Особливості теріторіальної організації залізничного транспорту

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150862)
Комментарии (1841)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru