Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Обложение налогом внешнеэкономической деятельности

Название: Обложение налогом внешнеэкономической деятельности
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: реферат Добавлен 15:48:19 08 октября 2005 Похожие работы
Просмотров: 236 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать

Вступ.


Побудова і релізація ефективної системи оподаткування являється невід’ємною умовою створення діючого механізму регулювання економічних процесів в державі. Система оподаткування представляє собою сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів в бюджет і внесків в державні цільові фонди, які стягуються в установленому порядку.

У країна являється суб’єктом світогосподарчих відносин і має реальні перспективи побудови виробничої інвестиційної моделі зовнішньоекономічного співробітництва. В результаті, в зв’язку з зростанням зовнішньоекономічної активності і розширенням видів зовнішньоекономічної діяльності перед державою стоять проблеми створення ефектиної системи оподаткевання зовнішньоекономічної діяльності та правової бази яка б регулювала відносини між суб’єктами такої діяльності, та сприяла її гармонійному розвитку. Проблема торкається насамперед питань складу і структури податкових платежів, розміру і способу їх утримання, ефективності і направленості застосовуємих податкових пільг, взаємодії з механізмами інвестування коштів і функціонування валютного ринку, та подвійного оподаткування різнонаціональних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Тому метою моєї роботи є вивчення та аналіз існуючих аспектів опдаткування, через вивчення літературних джерел та нормативних матеріалів, а також даних статистичної звітності, які регламентують зовнішньоекономічну діяльність в Україні. Завданням роботи є запропонування необхідних заходів по вдосконаленню системи оподаткування зовнішньоекономічних операцій, які здійснюються в Україні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Розділ 1. Сутність зовнішньоекономічної діяльності.

1.1. Основні передумови виникнення зовнішньоекономічної діяльності.

Ззовнішньоекономічна діяльність рпедставляє собою таку форму господарювання, яка виходить за за межі національних кордонів і пов’язана з залученням в багатоетапний цикл економічних відносин, різнонаціональних їх суб’єктів.[3c.9] Даний цикл можливо розмежувати на такі традиційно відокремлені стадії відтворення: виробництво - розподіл - обмін - споживання. Причому втручання в цю послідовність на будь-якому етапі суб’єкта, який належить іншонаціональному відтворюючому комплексу як раз і породжує феномен зовнішньоекономічної діяльності. На це потрібно звернути особливу увагу оскільки саме з ним пов’язана правильна уява про сутність зовнішньоекономічної діяльності як такої. Важливо пам’ятати, що суттєвою рисою зовнішньоекономічних зв’язків являється факт перетину кордонів націонпальних відтворюючих комплексів або товарами в матеріально-уречевленій формі, або капіталами, або послугами.

Відмітимо, наприклад, що під визначення зовнішньоекономічної діяльності не підпадає господарча взаємодія підприємств різної національної приналежності, якщо вони знаходяться і функціонують на території однієї держави. Маються на увазі ті відгосини, які виникають між дочірніми компаніями, філіалами відкритими фірмою із країни А в країні Б з господарчими організаціями цієї ж країни Б. Звісно не всі можливі життєві ситуації вкладуться в цю схему. Так діяльнясть спільних підпрємств на території Укрвїни, чия господарча активність цілком здійснюється в рамках економічного комплексу країни перебування, зовнішньоекономічною діяльністю не являється. Насправді зовнішньоекономічний елемент вже уклався на момент перетину капіталом національних кордонів, тобто на етапі заснування фірми. І навпаки, навіть взаємодія фірм, підприємств однієї національної приналежності можливо вважати зовнішньоекономічною діяльністю тоді, коли вона має місце по відношенню до партнерів, які знаходяться на території різних країн. Оскільки, в даному випадку фактично встановлюється зв’язок між різними нвціональними відтворюючими комплексами, організаційними структурами елементами яких і виступають в відповідності з своїм функціонально-економічним положенням і нормативно-правовим статусом вищенаведені суб’єкти. На додаток до сказаного про втручання іншонаціональних господарюючих суб’єктів в економічні процеси в іншій країні, а також для більш оглядного опису ролі і місця зовнішньоекономічної діяльності і цілосному механізмі відтворення матеріальних длаг наведемо наступну схему.


А

Виробництво

Розподіл

Обмін

Споживання


Національна сфера

Міжнародна господарча взаємо-дія не здійснюється. Гранично чітко виражена форма функціонування даної моделі характеризує націо нальну економічну автаркію.


Б

Виробниітво Розподіл Обмін

Споживання

Національна

сфера

Інтернаціональна сфера

Дана модель характаризуєтакий стан міжнародного розподілу праці при якому потоварна країнна спеціалізація в рамках співпраці здійснюється шляхом обміну готової продукції.


В

Виробництво Розподіл

Обмін

Споживання

Інтернаціо-нальна

схема

Для цієї моделі це означає, що співпраця з різнонаціональними партнерами ведеться з стадій виробництва. Така взаємодія може передбачати як обмін, вузлами, деталями, технологічними відомостями, так і усуспільнення виробництва в міжнародному масштабі в вигляді спільних підприємств, транс-національних корпорацій.


Беручи до уваги вищеназвану схему відмітимо функціонально-логічну різницю в основних підходах до розглядаємого питання. Вона проявляється в використанні категорій зовнішньоекономічної діяльності з одного юоку, і міжнародної кооперації, міжнародного розподілу праці з іншого.

Так, якщо перша з них відображає скоріше погляд із “середини” країни і має більш практичне значення, то друге відповідає нацбільш практичному погляду на проблему і має явний теоретичний політекономічний підтекст. Саме тому розгляд обох цих підходів має принципове значення, а розуміння цілого ряду суттєвих аспектів зовнішньоекономічної діяльності знаходиться в прямій залежності від уявлення про деякі фундаментальні властивості міжнародного розподілу праці. І дійсно, якщо внутрідержавне і міжнародно-блокове регулювання зовнішньоекономічної діяльності ров’язане з прийняттям конкретних цільових нормативно-правових актів, встановленням правил і параиетрів митно-тарифного і нетарифного режимів, то своєрідну методологічну основу такої політики, її інформаційно-аналітичнеджерело складає проблематика кооперації і міжнародного розподілу праці. Адекватна оцінка останніх вклюсає вивчення основних передтеч господарчої взаємодії ріхних держав, окремих факторів і комплексів факторів, які впливають на таку взаємодію.

Сучасна зовнішньоекономічна діяльність на практиці реалізує базисний прицип світогосподарчих відносин ринкового типу - інтенсивний міжнароний розподіл праці між угрупуваннями робітників, які виникають в відповідності з реально діючими моделями усуспільнення виробництва, організацій господарювання.

Найбільш природнім критерієм формування таких угрупувань являється підприємницький. В відповідності з ним, а інакше кажучи по стихійним, але безумовно системоутворюючим правилам ринку виникають і ліквідуються, зливаються, розпадаються і зпов таки об’єднують свої виробничі зусилля господарчі структури, поповнюючи собою багаточисельний ряд суб’єктів підриємницької діяльності. Природньо, даний процес має загальногосподарче походження, але зовнішньоекономічний фактор представляє собою значне, причому все більш вагоме джерело стимулів, а також жорстокий і об’єктивний критерій оцінки обгрунтованості утворень і існування самостійних підприємств, фірм, компаній і корпорацій.

Правда потрібно відмітити, що зовсім недавно, з історичної точки зору, реалії нашого життя свідчили, що в якості анклава міжнародного розподілу праці може виступати і сама держава, приймаючи на себе функції всезагального управлінського і перерозподільчого центру. Однак як показав час, з точки зору питання про вдалість подібного вибору соціально-економічної моделі розвитку, глибокій структурній кризі всього відтворювального комплексу в тих країнах які його таки створили , повністю відповідає і явна невдача - застій, а то і повний коллапс в зовнішньоекономічних зв’язках. Разом з тим, це ніяк не потрібно розуміти так, що держава взагалі не здатна здійснювати функції суб’єктаміжнародного економічного співробітництва. Навпаки вся історія міжнародних економічних відносин, особливо їх сучасний етап, показує неможливість максимально динамічного і ефективного розвитку даної суспільно-господарчоїсфери без адекватної і обгрунтованої участі в ній саме самих держав. Причому суб’єктивність такої участі може реалізуватись в двох іпостасях держави, як сторони, яка безпосередньо домовляється з іншонаціональним партнером або ж як регулятора економічної кон’юктури і адміністративних правил здійснення міжнародного співробітництва.

Зараз відмітимо тільки суттєвий юридичний аспект проблеми взаємовідносиндержави і підприємницьких суб’єктів економічного життя. Так, для адекватногорозуміння сутності феномана зовнішньоекономічної діяльності господарюючої організації необхідно враховувати факт набуття ними якостей суб’єктності міжнародної економічної взаємодії. В результаті з одного боку вихід на закордонний ринок тої чи іншої підприємницької структури може автоматично вплинути на її фактичний нормативно-правовий статус, а саме розповсюджити на неї юрисдикцію іноземної законодавчої системи, міжнародні договірні норми, відповідним чином узгоджені і завізіровані правила або регламентуючі положення тої чи іншої міжнародної організації. З іншого боку фірма - учасник економічних відносин залишаєтьсяімманентною частиною національного відтворювального своєї країни, якому вона органічно і функціонально належить. В той же час з точки зору самих безпосередніх суб’єктів основної господарсько-підприємницької ланки, виникнення такої динатомії їх правового статусу сприймається як необхідний наслідок розшерення спектра їх економічної діяльності, розповсюдження свєї стратегії і тактики на закордонні рмнки.

Які ж причини і об’єктивні фактори лежать в основі феномена зовнішньоекономічної діяльності? Що є тою цільовою функцією, яка забезпечує його виникнення і існування і чи можливо взагалі відокремити подібну специфічну передумову і разом з тим джерело динамізма? Так, це можливо. Мова йде насамперед про таке явище як порівняльна перевага, яка виникає в процесі виробництва різних національних відтворювальних комплексів, а також про можливість обмінк товарами та послугами, які притаманні для певної місцевості, країни.

Явище порівняльної переваги - це рдин із принципів на якому будуються міжнароні економічні операції, смислова нагрузка якого полягає в тому, що національний відтворювальний комплекс буде тільки тоді здатний на випуск найбільшого сукупного обсягу товарів, робіт, послуг, коли вищенаведені об’єкти зовнішньоекономічних операцій будуть виробляться тою країною, в якій найнижчі реальні витрати на випуск вілповідної одиниці прдукції.

Практична реалізація міжнародного поділу праці і принципи порівняльної переваги передбачає реальну комерційну вигоду і виправдовує міжнародну економічну взаємодію.

Конкретною ж субстанцією комерційного інтересу являються цінові і якісні параметри виробляємої продукції, а також наявність більш чи менш сприятливих факторів і умов виробництва.

Розглянемо це питання більш детально оскільки відповідь на нього власне і пояснює причину, яка спонукає до міжнародного співробітництва. В випадку торгівлі специфічними місцевими товарами і послугами все більш чи менш зрозуміло. Інтернаціональний обмін покликаний допомогти подолати географічну, кліматичну, технологічну обмеженість і задовольнити попит в зв’язку з природною нестачею тої чи іншої продукції.

Приміжнародній торгівлі, яка заснована на факторі порівняльної переваги, економічні мотиви зовнішньоекономічної діяльності достатньо зрозумілі. Якщо в одній країні, наприклад, в Україні кліматичні умови для вирощування цукрового буряка і технологічні можливості для для виробництва з нього цукру обумовлюють явну перевагу саме цієї галузі в порівнянні з виробництвом бавовни, а для другої країни наприклад Таджикістану, навпаки більш вдалим вибором є вирощування бавовни, то стає явною можливість експортної спеціалізації двох економічних систем, і відповідно, безпосередніх виробників з метою подальшого міжнародного обміну цукру і продукції бавовняного виробництва.

Зовнішньоекономічна діяльнясть, як господарча взаємодія різнонаціональних економічних суб’єктів з точки зору найбільш загальної оцінки й практичного застосування - це насамперед міжнародний обмін товарами, послугами, експорт капіталу.

Реальними організаційно-економічними формами здійснення торгових відносинявляються угоди по ввезенню-вивезенню, тільки ввезенню, тільки вивезенню, а також обмін правами власностібаз переміщення власне об’єкту обміну (в даному випадку мова йде насамперед про експорт капітала). При цьому в питанні матеріально-уречевленому предметами міжнародної торгівлі виступає кінцква продукція і інші матеріальні цінності, ноу-хау, ліцензії, торгові знаки, а також послуги - (зокрема) будівельні, транспортно-експедиційні, страхові, консультаційні, посередницькі, аудиторські, юридичні. При цьому можливе застосування різних розрахункових засобів - за готівку, в кредит, бартерне постачання.

Міжнародні товарообмінні операції можливо здійснювати як прямим шляхом встановлення безпосередніх господарчих кониактів, так і опосередкованим шляхом - через посередників.

Шлях прямих поставок і розрахунків в багатьох випадках є більш переважним, завдяки таким своїм позитивним якостям, які можуть знайти свій прояв в тій чи іншій господарчій ситуації:

- налагодження найбільш тісних зв’язків між постачальниками і споживачами, в результаті чого створюються певні гарантії в конкурентній боротьбі з іншими постачальниками;

- підвищення надійності і оперативності господарських зв’язків в тих випадках, коли вже налагоджені економічні контакти, створені ефективні технологічні моделі відтворювальної діяльності;

- забезпечення наближення виробника до іншонаціонального ринку, а також можливості отримання про нього великої кількості необмеженої інформації, адекватно відповідати на попит своїх закордонних споживачів, реагувати на коливання попиту;

- забезпечення економії на оплаті послуг посередників - юридичних і фізичних осіб;

- створення передумов подальшого поглиблення міжнародного співробітництва шляхом усуспільнення різних циклів технологій і виробничої діяльності.

Разом з тим перевагами володіє опосередкований шлях:

- створення важливого додаткового позитивного фактора в конкурентній боротьбі в тих випадках, коли зовнішньоторговий посередник може забезпечити ефективну рекламну компанію, після продажне обслуговування стандартних товарів в країні збутку, а також допускає підприємство- виробника до наявних у нього відомостей про особливості конкретних ринків. тентенцій попиту;

- забезпечення економії на витратах в тих випадках, коли зовнішньоторговмй посерелник є комерційно більш вигідним, ніж утримання в штаті спеціалізованих робітників або відволікання службовців на не властиві їм види діяльності;

- підвищення якості збутоаої діяльності і її оперативності завдяки використовуванню послуг посередників-професіоналів в тих випадках, коли здійснюються разові міжнародні угоди , або підприємство вирбник не має достатнього досвіду здійснення зовнішньоекономічної діяльності в цілому ряді інших випадків;

- створення передумов вигідної концентрації капіталів безпосередніх виготовлювачів продукції і фірм, які здійснюють її рекламу, збут, післяпрдажне обслуговування і інше. Особливо відмітимо, що така концентрація млже мати характер як національного так і інтернаціонального усуспільнення (виробництва) відтворювання, об’єднання ресурсів в залежності від державної належності посередницько-збутових структур.

В найбільш загальному плані в відповідності з вектором товароруху, а також характером міжнародних товарообмінних операцій прийнято виділяти чотири основних види: експортні, імпортні, реекспортні і реімпортні операції. Реєкспорт і реімпорт можливо розглядати як окремі випадки експорта і імпорта, однак дуже часто вони підлягають особливому розгляданню (особливо реєкспорт), наприклад в зв’язку з можливими спеціальними вказівками в міжнародних угодах про недопущення реєкспорта.

Експортні операції - це насамперед продаж за кордонним контрагениам товарів з їх вивезенням за кордон. Невидимим експортом називають надання іноземним юридичним і фізичним особам платних послуг. Так це можуть бути транспортні , туристичні, юридичні і інші послуги.

Експортом капіталу називається розміщення його в інші країни в формі кредитів і інвестицій в ті чи інші господарчі структури.

Імпортні операції - це придбання у іноземних контрагентів товарів з їх ввезенням із-за кордону. Знов таки невидимо можуть імпортуватися і послуги іноземних юридичних і фізичних осіб. Імпорт капіталів це розміщення в країні іноземних крелитів і інвестиційє.

Реєкспортні операції - це продана іноземним контрагентам з вивезенням за кордон тої чи іншої креїни товарів, раніше імпортованих на територію даної країни і і не підлягаючих переробці. В ряді випадків реєкспортними вважаються операції, навіть не пов’язані з ввезенням товарів в країну, до юрисдикції якої відносяться здійснюючі реєкспорт господарюючі організації. Останні в таких випадках купують і перепродують товари, які постійно знаходяться за кордоном, не здійснюючи при цьому ніякої переробки. Таким чином, з поняттям реєкспорту пов’язані тільки деякі форми маніпулювання правом власності. Коли ж товар просто опиняється на території тої чи іншої держави без закурки його фізичними чи юридичними особами мова про реєкспорт йти не може. Прикладом може бути транзит товарів через териьорію третьої країни.

Реімпортні операції - це придбання у іноземних контрагентів раніше експортованих товарів, які не підлягають переробці з їх вивезенням із-за кордону. Визначальне значення тут має особлива форма і послідовність зміни права власності.

Так реімпортом товарів вважаються операції, пов’язані з поверненням товарів від іншонаціональних покупців, незадоволених їх якістями, або від посередників, які спочатку їх купили але не зуміли їх реалізувати. Поцій же причині реімпорт ом не вважається повернення товарів, експонувались на закордонних виставках, в рекламних шоу, а також які арендувалися або знаходилися за кордоном в обслуговуванні посередників на умовах консигнації.


1.2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.


Комплексним показником, який оцінює зовнішньоекономічну діяльність країни, являється платіжний баланс.

Згідно матодики міжнародного валютного фонду платіжний баланс містить наступні дані:

I. Баланс поточних операцій, який включає:

1). торгівельний баланс, сольдо якого дорівнює різниці між експортом і імпортом товарів. Якщо сальдо додатне, то експорт експотр перевищує імпорт. Від’ємне сальдо свідчить про дефіцит торгівельного балансу;

2). баланс послуг, сальдо якого дорівнює різниці між експортом і імпортом патентів, ліцензій, ноу-хау, послуг зв’язку транспорту, туризму, міжнародного страхування та іншого;

3). баланс процентних платежів, їх сальдо с вираховується як різниця між платежами по національним кредитам, розміщених в двох країнах, і виплати процентів по іноземним капіталам, залученим в країну;

4). баланс трансфарів (transver - переказ) їх сальдо дорівнює різниці приватних і державних однобічних платежів із-за кордону і за кордон. Вони включають також рух приватних ідержавних переказів, пенсій, дарувань, витрат на утримання державних установ за кордоном, військове постачання і субсидії іноземним державам.

II. Баланс руху довгострокових капіталів, їх сальдовідображає різницю між експортом і імпортом капіталів. Розрізняють прямі інвестиції, які дають закордонним інвесторам право контролювати фірму, як правило не менше 25 % акцій, і портфельні інвестиції, які такого права не дають. Портфельні інвестиційні вкладання грошового капіталу в акції, без права придбання контрольного пакету, облігацйї і інших цінних паперів іноземних держав, організацій, фірм.

III. Баланс руху короткострокових капіталів.

IV. Корегуюча стаття, яка обліковує помилки статистичних даних і пропуски.

Перші три статті платіжного балансу, повєязані з рухом валютних резервів, називаються балансуючими. Тут маються на увазі рух золото-валютних резервів, надзвичайні джерела покриття сальдо, зобов’язання які утворюють валютні резерви зарубіжних офіційних установ, кредити міжнародних валютно-фінансових організацій. Регулюючи рух валютних коштів по цим статтям, балансують від’ємне сальдо по основним. В сумі показники по основним ібалансуючим статтям дорівнюють нулю. В теперішній час одні країни - США, більшість країн які розвиваються мають значний дефіцит торгівельного і платіжного балансу, інші - Японія, Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг мають додадне сальдо.

Прагнучи збалансувати зовнішню торгівлю, всі країни в тій чи іншій мірі регулюють експорт та імпорт. Активно стимулюючи експорт держава досягає декілька цілей.

По-перше, допомагаючи просуванню товарів за кордон, вона сприяє розштренню попиту на продукцію національного виробництва. Це стимулює підприємців розширювати виробництво, покращувати ситуацію на ринку праці.

По-друге, експортна орієнтація робить економікунетільки більш динамічною, але й надає нову якість її розвитку. На світовому ринку в жорстокій конкурентній боротьбі перевіряються споживчі якості товарів та послуг, а відповідно структура і ефективність національноговиробництва. Країну яка займає на світовому ринку передові позиції, можливо з повною підставою вважати одним з лідерів в галузі науково-технічного прогресу.

По-третє, заохочення експорту перетворилось на один з найефективніших засобів демонополізації економіки. Виводячи великий бізнес на світовий ринок, держава ставить його в положення, коли завоювання сталих конкурентних позицій потребує піклування про покращення якості продукції, розширення виробницива і прдажу, вдосконалення застосовуємої технології, освоєння нових ринків. Такі дії не мають нічого спільного з монополістичною поведінкою. Інакше кажучи, якщо державі не по силах управитися з великим монополістом, потрібно зробити так, щоб комерційні інтереси ривели національного гіганта на світовий ринок, де неменш сильні конкуренти швидко відучать його від монополістичних звичок.

Виходячи із світової практики, можливо зазначити, що методи стимулювання експорту різноманітні. Основними методами стимулювання експорту є:

- надання експортерам податкоаих пільг;

- надання гарантій по експортним кредитам;

- використання двохсторонніх та багатосторонніх угод, а також міжнародних механізмів узгодження торгових інтересів між країнами.

Експорту товарів сприяє також експорт капіталів. Він може виступати в формі цільового кредиту коли країна,яка отримала кредит бере на себе зобов’язання витратити його для імпорту товарів із країни яка надала позику. Держава або сама представляє такий кредит, або надає на таку або декілька меншу суму гарантії приватним банкам. Саме таким чином адміністрація Сполучених Штатів Америки стимулювала експорт своєї сільськогосподарської продукції. Ще більший ефект дають прямі іноземні інвестиції, особливо коли вони проходять по каналам транснаціональних корпорацій. Маючи розгалужену мережу філіалів в різних країнах світу, транснаціональні корпорації створюють тоаоропроводящі лінії, по яким прямують експортні потоки. Таким чином переміщується 75 % експоту США і 80 % експорту Великобританії.

Експорт товарів по заниженим цінам, тобто демпінг ускладнює світову торгівлю. Для боротьби з подібнимм явищем Генеральна угода по тарифам і торгівлі визначила кодекс згідно якого при виявленні факту демпінга імпортуюча країна може ввести антидемпінгове мито на товари, які ввозяться на її територію. Розроблені засоби компенсації завданої шкоди фірмам імпортуючої країни, які виробляють аналогічну продукцію. Доцільним є питання: чи не трапитьсятак, що стимулюючи експорт держава буде сприяти відправленню за кордон товарів, яких потребують громадяни власної країни? Таке може трапитись в виключних випадках, коли не організоване ліцензування експорту. Безумовно потрібно перешкоджувати вивезенню ресурсів, які є національним надбанням. Вцілому прктика сучасного ринкового господарювання показує, що заохочення до експорту не наносить шкоди внутрішньому споживанню, оскільки аналогічної політики на розширення експорту дотримується більшість країн учасниць світової торгівлі. В результаті отримуємо ситуацію, коли внутрішні ринки країн експортерів становляться пунктами, де знаходяться товарні потоки, які йдуть з багатьох країн світу.

По відношенню до імпорта застосовується такий метод регулювання, як митне оподаткування. Встановлюючи ставки податків на імпорт держава потрапляє в складне становище. З одного боку вона штучно підвищіє ціни закордонних товарів на внутрішньому ринку, відповідно підтримує своїх товаровиробників, полегшуючи їм конкуренцію з іноземними фірмами. Рівень податкових ставок повинен бути достатньо високим, щоб надійно захистити вітчизняну екноміку від масштабних падінь виробництва і зайнятості, які дуже ймовірні в випадку безперешкодного наступу іноземних конкурентів.

З іншого боку - високі протекціоністські митні тарифи створюють неприродне оточення на внутрішньому ринку, відокремлюючи його від світової торгівлі. Національне виробництво, яке працює в м’якому неконкурентному режимі починає відставати по рівню науково-технічних розробок, якості прдукції, структурі пропозицій товарів та послуг. Становляться ймовірними заходи у відповідь з боку урядів тих країн, чиї фірми потерпіли від протекціонізма. Можливий і інфляційний ефект падіння національної валюти в наслідок надмірного митного оподаткування. На початку 90-х років з цією неприємною комбінацією ознайомились українські споживачі, спостерігаючи за надмірним підвищенням цін на імпортні товари.

Прихильники великих податків на імпортні товари стверджують, що вони допомагають зберегти робочі місця і заробітну плату в країні. Насправді, якщо продуктивність праці знижується, то реальна заробітна плата буде падати. Хоча великі митні тарифи дають значні прибутки та надходження в держбюджет, але по суті вони виступають в якості регресивного податкуз продажу товарів та послуг.

Найбільш ефективним є гнучке регул.вання митних тарифів, тактика лавірування, яка дозволяє забезпечити задовільний захист внутрішнього ринку і одночасно уникнути важких наслідків пртекціонізму. Держави регулюють податки на імпорт самостійно, а також також на двобічній та багатобічній основі. З цією метою створюються міжнародні торгово-політичні механізми, наприклад Генеральна угода по тарифам і торгівлі, в рвмках якої держави прагнуть урегулювіти свої розбізності з приводу митного оподаткування і зробити світову торгівлю більш вільною.

Якщо в довготривалій перспективі розвинуті країни йдуть по шляху активізації ринкової конкуренції, то в тому ж напрямку розвиваються відносини між ними. В теперішній час в багатьох країнах відбувається лібералізація митної тарифної політики, переведення її на принціпи вільної тоггівлі. Безперечно, вище вказана тенденція не означає кінцевого зруйнування митних бар’єрів, які особливо помітні всередині трикутника США - Японія - Західна Європа. Так, керуючі органи Європейського союзу ведуть лінію на всесвітню лібералізацію взаємної торгівлі європейських країн, одночасно підводячи навколо союзу вражаючі митні бар’єри, які обмежують пронмкнення в Європу дешевих товарів з США та Японії.

Відзначимо, що демонтаж митних бар’єрів взагалі не означає прихід ери вільної торгівлі. Чим важчий стає податковий захист вітчизняного бізнесу, тим з більшим задоволенням держава застосовує нетарифні методи, з якими не може впоратися ні ЄЄС, ні хто-небудь ще.

Припустмо, що треба знищити імпорт, а податки на нього підвищувати не можна. Тоді використовуються:

- кількісні обмеження на ввезення імпортних товарів та послуг;

- стимулювання національного виробнийтва замінників товарів, які імпортуються із-за кордону;

- спеціальні податкові пільги для корпорацій, які зтикаються на внутрішньому ринку з жорстокою іноземною конкуренцією;

- купівля державою частини продукції національних корпорацій для підтримки попиту і рівня цін.

Таким чином складається ситуація коли на національний ринок відкритий, а попасти на нього зарубіжним експортерам всерівно важко. Доступ на внітрішній ринок відкритий, оскільки митні тарифи знаходяться на низькому рівні. Щоб подолати тарифні бар’єри, експортерам потрібна підтримка своєї держави, наприклад в вигляді експортних кредитів чи податкових пільг.

Сучасна держава повинна регулювати ввіз і вивіз капіталів з країни. Імпорт в країну іноземного капіталу і діяльність закордонних компаній як правило жорстоко контролюється. Так, визничаються сигменти економіки, в які забороняються вбо заохочуються іноземні інвестиції, оподаткування та інше. Для забезпечення пезпеки закордонних інвестицій використовуються програми допомоги закордонним державам, двобічні і багатобічні угоди, інструменти зовнішньої політики. Діяльність вітчизняних інвесторів за кордоном стимулюється і чисто економічними методами.

Прикладом такого стимулювання можуть бути кредити, спеціально призначені для сплати податків там, де розташовані філіали інвесторів. Якщо держава потребує великих фінансових надходжень із-за кордону, наприклад для покращення дефіциту бюджету, то вона використовує два основних засобі. Перший з них пов’язаний з обмежувальною грошоврю політикою. Зжимаючи обсяг грошової маси, держава тим самим викликає підвищення процентних ставок. Останні як магніт притягують капітали із-за кордону, осквльки їх власники переводять гроші в валюту тих країн, де більш високі процентні ставки. Держава бере позику у своїх національних банках і використовує отриманий грошовий капітал для покрещення дефіциту бюджету.

Другий засіб діє прямо. Він полягає втому, що держава може безпосередньо звернутися до закордонних ринків капіталу, розмістивши там свої облігації. Чим вищий прцент по облігаціям інижче їхринкова ціна, тим вони більш привабливі для купівлі іноземними корпораціями і банками, які перетворюються на кредиторів чужої країни.

1.3. Протекціонізм та аргументи на його користь.


Не дивлячись на всю переконливість аргументів на користь вільної торгівлі, в дійсності на її шляху стоїть велика кількість перешкод.

1. Тарифні бар’єри.

До тарифних бар’єрів насамперед відносять митні тарифи. Митні тарифи - це перелік митних ставок, якими обкладаються товари при їх ввезенні чи вивезенні на митну територію будь якої держави. Мито представляє свого роду податок, який сплачується при перетиеі товаром митного кордону тим, хто цей товар ввозить або вивозить. Мито підвищує вартість товару, оскільки експортер змушений компенсувати свої витрати по сплаті мита за рахунок підвищення ціни товару. Великі митні тарифи роблять іноземні товари неконкурентноспроможними на внутрішньому ринку і використовуються для захисту національних товаровиробників.

Мито буває:

- адвалорне - яке стягується в % від вартості товару;

- специфічне - яке яке стягується у вигляді певної грошової суми з вагия. обсягу або кількості товару;

- змішане - яке передбачає одночасно застосування адвалорного і специфічного мита.

Нарахування мита на товари відбувається на основі їх митної вартості, яка представляє собою ціну товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті до моменту перетину кордонів країни.

Митні тарифи за розмірами ставок поділяються на три види:

- префекційні ставки, які включають звільнення від сплати мита. Такі ставки застосовуються до товарів, які прибувають із країн, які входять разом із Україною в митні союзи або які утворюють спеціальні митні зони, або яким наданий спеціальний режим у відповідності з міжнародними угодами;

- пільгові ставки - застосовуються до товарів, які надходять із країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;

- повні ставки застосовуються до всіх інших товарів.

До не тарифних бар’єрів відносяться кількісні обмеження, які включають в себе квотування та ліцензування.

Квоти - це граничні обсяги певних товарів, які дозволено імпортувати (експортувати) на територію країни на протязі певного тнрміну.Квоти бувають індивідуальні, які обмежують ввезення ( вивезення ) товару в певну групу країн, а також глобальними, коли імпорт або експорт обмежується без вказання країни, на які це обмеження розповсюджується.

Ліцензії - це дозвіл на імпорт товарів на протязі певного часу, який видається компетентним органом країни. В Україні ліцензії видаються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків. Ліцензії бувають генеральними, які представляють собою дозвіл на імпортні або експортні операції з певними товарами, на протязі всього терміну дії режиму ліцензування. Крім того бувають ліцензії індивідуальні, які дозволяють одному суб’єкту підприємницькоїдіяльності здійснювати одну експортну чи імпортну операцію по ліцензійованому товару. Ліцензії встановлюють обсяги товарів, які ввозяться абобвивозяться в кількісному вираженні, коли дозволяється ввезти або вивезти певну кількість товару, або вартісному вираженні, коли по ліцензії можна ввезти чи вивезти товарів на певну суму.

Квоти і ліцензії обмежують самостійність підприємців в відношенні вибору ринку і обсягу торгівлі, але саме ці нетарифні бар’єри отримали в наш час найбільше розповсюдження. Виникає питання, чому митні ставки, квоти і ліцензування застосовуються в світовій практиці, якщо від омо, що вони перешкоджують вільній торгівлі і таким чином знижують економічну ефективність. В той час як країни втрачають від вільної міжнародної тогівлі окремі галузі, і групи підприємців в середині країни можуть бути серед потерпілих. Легко зрозуміти чому групи відчизняних підпрємців прагнуть зберегти або покращити свої економічні позиції, переконують уряд ввести тарифні бар’єри для захисту від шкідливого впиву вільної торгівлі.

Розглянемо економічні наслідки введення митних тарифів. використаємо для цього простий аналіз попиту і пропозицій.

Рис. 1.1. Економічні наслідки введення митних тарифів через взємодію попиту та пропозиції.


Лінії Dd і Sd на малюнку 1. показують внутрішній попит і пропозицію продукту в виробництві якого країна Україна не має має порівняльної переваги, наприклад автомобілів. При відсутності світової тогівлі внутрішня ціна і обсяги виробництва відпоавдно будуть становити Dpd і Og. Зробимо припущення що економіка України відкрита для світової торгівлі і німецькі виробники, які мають порівняльну перевагу в виробництві автомобілів почали продавати на українському ринку. При вільній торгівлі внутрішня ціна не може відрізнитись від нижчої світової ціни, яка в даному випадку дорівнює OPw. При ціні Opw внутрішнє споживання буде становити кількість Od, внутрішнє виробництво Оa , а різниця між цими двома величинами відображає обсяг імпорту.

Розглянемо прямі наслідки введення мита. Зробимо припущення, що Україна введе мито на кожний імпортний автомобіль, яке дорівнює PwPt. Цей захід призведе до зростання ціни з Opw до Opt і буде мати цілий ряд наслідків.

По-перше, споживання автомобілів в Україні знизиться з Od до Oc, оскільки більш висока ціна примусить покупців рухатись вверх по кривій попиту Dd. Українські споживачі безумовно постраждають в зв’язку з введенням мита, оскільки вони будуть сплачувати на PwPt більше за кожний із імпортованих автомобілів, який обійдеться їм тепер по ціні Pt. Крім того митот примусить споживачів скоротити кількість купуємих автомобілів і переадресувати

свої витрати на купівлю менш бажаних товарів.

По-друге українські товаровиробники на яких мито не розповсюджуєть утримують більш високу ціну Opt за одиницю продукції. Оскільки ця нова ціна вища відповідної ціни до введення мита, або світової ціни Opw місцева промисловість яка виродляє автомобілі піднімається вверх по свїй кривій пропозиції Sd, збільшивши обсяги відчизняного виробництва з Od доOb місцеві виробники скористаються як більш високою ціною так і зростаючим обсягом продажу.це пояснює діяльність в підтримку митних тарифів. Однак з точки зору суспільства розширення внутрішнього виробництва (аb) відображає той факт, що мито дозволтло українським товаровиробникам автомобілів перетягнути ресурси з інших більш ефективних галузей.

По-третє будуть страждати німецькі виробники хотя продажні ціни на автомобілі стали вищі на величину PwPt, цярізниця враховується уряду України, а не німецьким виробникам. Світова ціна після встановлення мита і відповідно поштучний рибуток німецьких виробників зберігається на рівні Opw, в той час як обсяг українського імпорту падає з ad до bc . І на уінець відзначимо, що заштрихований прямокутник в центрі малюнка показує доходи, які приносить мито. Так сукупні доходи від мита визначаються множенням суми мита, яке припадає на одиницю товару PtPw на кількість імпортованих автомобілів bc. Ці доходи насправді являються перерозподіленням доходу від споживача на користь держави і не впливають на економічний добробут країни, в результаті держава виграє те, що втрачає споживач.

Тепе розглянемо опосередкований вплив . Потрібно зазначити, що існують інші менш помітні наслідки введення митних тарифів, які виходять за рамки нашої простої моделі попиту і пропозиції. Серез скорочення обсягів продаж автомобілів в Україні, Німеччина отримає меншу кількість національної валюти України для закупеи українських товарів. Таким чином в українських експортних галузях, які дають Україні порівняльну перевагу скоротиться виробництво і звільняться ресурси. Мова йде про високо ефективні галузі, про що свідчить їх здатність продавати свою продукцію на світових ринках. Коротше кажучи, митні тарифи прямо сприяють експансії відносно неефективних галузей і опосередкованим чином сприяють згортанню втробництва в високо ефективних сферах виробництва. Це означає, що митні тарифи служать причиною структурної перебудови національного виробництва в невірному напрямку. Відомо, що чспеціалізація і міжнародний розподіл праці, а також вільна торгівля, яка базується на принципі порівняльної переваги, ведуть до ефективного використання світових ресурсів і розширенню реального обсягу виробництва.

Розглянемо доведення на користь протекціонізму і проаналізуємо їх обгрунтованість .Одним з доведень на користь митних тарифів є захист зайнятості населення в середині країни. Правильне чи ні таке ствердження? Сукупні витрати в відкритій економіці складаються із споживчих витрат (Х), капіталовкладень (T), державних витрат (G), чистого експорта (Хn). Чистий експорт дорівнює різниці між експортом(Хk) і імпортом (М). Збільшення сукупних витрат в результаті скорочення імпорту (М) здійснює стримуючий вплив на внутрішньоекономічний розвиток, оскільки спричинює різке зростання доходів і зайнітості. Збільшення імпорту призводить до скорочення деякої кількості робочих місць на внутрішньому ринку праці, але створює нові робочі місця. Наприклад імпорт зарубіжної аудіо і відео техніки скоротили робочі місця в Україні але виникли інші види діяльності пов’язані з продажем та обслуговуванням імпортованих закордонних автомобілів, або продажем цитрусових. Таким чином хоча імпортні оммеження змінюють структуру зайнятості, вони в дійсності можуть в незначній мірі вплинути на рівень зайнятості в країні.

Ймовірно, що всі країни не можуть одночасно досягти успіхів при введенні імпортних обмежень. Експорт однієх країни являється імпортом для іншої. Втому ж ступені, в якому перевищення експорта над імпортом, досягнуте однією країною, може стимулювати її економіку, надлишковий імпорт іншої країни загострює проблему безробіття. Тому немає нічого дивного в тому, що введення митних тарифіві імпортних квот з метою досягнення повної зайнятості в країні називаються політикою “розорення “ сусіда з її допомогою внутрішні проблеми країни вирішуються за рахунок торгівельних партнерів.

Країни, які постраждали від митних тарифів і квот ймовірно зроблять відповідні заходи, які спровокеють підвищення торгівельних бар’єрів. Яскравим прикладом пагубної дії такої політики може бути закон про мито Смутахаулі прийнятий в Сполучених Штатах в 1930 році, який встановив найбільш високі митні тарифи, які коли-небуть були в цій країні. Цей закон замість того, щоб стимулювати американську економіку, тільки спровокував серію відповідних заходів з боку потерпілих країн. Це викликало подальше скорочення міжнародної торгівлі і сприяло появі тенденцій до зниження рівня доходів і зайнятості в усіх країнах. В довгостроковому плані перевищення експорта над іипортом в якості засобу стимулювання внутрішньої зайнятості приречене на невдачу. Потрібно пам’ятати, що саме через український імпорт інші країни заробляють гривні на які вони купують товари українського експорту. В довгостроковій перспективі країна повинна імпортівати для того, що експортувати. Відповідна довгострокова мета полягає не в тому , щоб збільшити внутрішню зайнятість, а в тому, щоб в кращому випадку передислокувати робітників із експортних галузей в захищені галузі, які орієнтуються на внутрішній ринок. Такі заходи призводять до менш ефективного розміщення ресурсів. Митні тарифи перекривають доступ ресурсів в ті галузі в яких виробництво настільки ефективно, що забезпечує порівняльну перевагу. Немає ніяких сумніві, що при виборі антициклічних заходів розумна грошова і податкова політика дає кращий ефект ніж манипулювання митними тарифами і квотами.

Іншим доведенням на користь протекціонізму є ствердження, що митні тарифи необхідні для того, щобдати можливість стати на твверді позиціїновим галузям вітчизняної промисловості. Тимчасовий захист молодих національних фірм від жорстокої конкуренції більш зрілих і тому на поточний період більш ефективних зарубіжних компанійдозволяє галузям, що зароджуються стати ефективними товаровиробникими.

Цей аргумент на користь протекціонізму можна поставити під сумнів, оскільки при наявності зрілої конкуренції не в одної галузі не буде можливості для здійснення довгострокових зоходів, направлених на роширення виробництва і підвищення ефективності. Захист новостворених галузей за допомогою митних таририфів скоректує неправильне розміщення світових ресурсів які історично сформувались через різницю в рівнях економічного розвиткувітчизняної і іноземної промисловості. В останні роки аргументація необхідності допомоги молодим галузям дещо модифікувалась. Зненацька зіткнувшись з посиленням іноземної конкуренції національн виробники стверджують, що національна промисловість потребує захисту для проведення модернізації і конкурентноздатності. Проблема полягає в тому, що протекціонізм збільшуюши прибутки і тим самим подаючи кошти для модернізації, в той же час знімає гостроту питання про необхідність вдосконалення аиробництва. Замість ефективності функціонвання галузі протекціонізм може викликати її подальше зниження. Більш того , такого роду протекціоністські заходи можуть стати сигналом для інших галузей, що вони також мають право розраховувати на аналогічний захист в тому випадку, якщо також зіткнуться з сильною конкуренцією з боку імпорта. Як наслідок інші галузі також можуть загубити зацікавленість до вдосконалення виробництва і мінімізації витрат. Захист від демпінга, ще один аргумент на користь протекціонізму. Вважається, що митні тарифинеобхідні для захисту українських товаровиробників від демпінга. Існують дві причини чому іноземні фірми можуть бути зацікавлені в продажу товарів по цінам нижчим від собівартості продукції. По-перше, закордонні фірми можуть використовувати демпінг для усунення українських конкурентів, захвату монопольного положення і подальшого підвищеня цін для різних споживачів. По-друге, демпінг може бути новою формою диверсифікації - призначення різних цін для різних споживачів. З метою максималізації своїх прибутків закордонний продавець може прийняти рішення про реалізацію своєї продукції по високим цінам на монопольному внутрішньому ринку, і продажу надлишкової продукцйїїїії по зниженим цінам на національному ринку країни, куди він експортує свою продукцію. Надлишкові обсяги виробництва необхідні для зниження витрат на одиницю продукції при великомасштабному виробництві. В зв’язку з тим, що демпінг викликає небезпідставні хвилювання в відповідності з українським законодавством він заборонений. в тих випадках коли демпінг має місце і завдає шкоду національному виробнику уряд як правило вводить “антидемпінгове мито” на відповідні вили товарів. Але як правило в порівнянні з загальним обсягом імпортованих товарів зареєстрованих випадків застосування демпінга небагато. Тому демпінг не може бути виправданням для існування широкорозповсюджених, постійно діючих митних тарифів. Крімтого звинувачення в застосуванні демпінга повинні ретельно перевірятись для визначення їх підставності. Іноземні підприємці в дійсності іноді виробляють певні види товарів з більш низькими витратами, ніж їх конкуренти. Відповідно, те що на перший погляд може бути розцінено як демпінг, насправді дуже часто є результатом дії порівняльної переваги. Зловживання антидемпінговим законодавством може збільшити ціну імпорта і збільшити конкуренцію на національному ринку. Послаблення конкуренції дозволить місцевим товаровиробникам піднімати ціни за рахунок споживачів. Але навіть тоді коли демпінг має місце національні споживачі втрачають від низьких цін в короткостроковому плані, в такій же мірі , в якій вони виграюит від війни цін між національними виробниками.

Із всього вище наведеного можна зробити висновок, що аргументів на користь протекціонізму багато, але вони безпідставні. В відповідних умовах аргумент на користь захисту молодих галузей виступає як справедливе виключення, яке має економічне виправдання. Однак такий аргумент ігнорує можливість використання альтернативних засобів для заохочення промислового розвитку. Більшість же інших доведень відмічають тільки безпосередні і прямі наслідки митних тарифів. Вони ігнорують той факт, що в довгостроковому плані країна повинна імпортувати продукцію для того , щоб експортувати свої види товарів та послуг.

Розділ 2. Правові аспекти здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні.


2.1. Види зовнішньоекономічних операцій в Україні.


Згідно з чинним законодавством України Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України так і за її межами. [5.с.108]

Види зовнішньоекономічних операцій дуже різноманітні. До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюються в Україні належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України;

надання ще зазначених послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення суб’єктами іноземних країн зазначених установ на території України у випадках, які передбачені чинним законодавством України;

- спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; що включає створення спільних підприємств різної форми та видів, проведення спільних господарських операцій та володіння майном як на території України так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням ліцензій патентів, ноу-хау, торгівельних марок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів, інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності: організація та здійснення діяльності в галузі оптової консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачуваних законами України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами ;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Потрібно зазначити, що у зовнішньоекономічній діяльності посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших) здійснюється без обмежень.


2.2. Суб’єкти і об’єкти зовнішньоекономічних операцій.


Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні можуть бути:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні особи та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території Української держави;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, до них належать підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торгівельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші, в тому числі юридичні особи, майно та капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;

- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місце знаходження на території України і яким цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність на території України;

- структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності іноземних держав, які не є юридичними особами згідно з законами України, до них належать відділення, філії тощо, але мають постійне місце знаходження на України;

- спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні, які мають постійне місце знаходження на території нашої держави;

- інші суб’єкти господарської діяльності, які передбачені чинним українським законодавством,

Суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності може виступати Україна в особі її органів, місцевих органів влади і управління. Місцеві органи влади і управління в свою чергу можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності. Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності можуть виступати також іноземні держави, які беруть участь в господарській діяльності на території України, діючи як юридичні особи згідно з українською законодавчою базою.

В міжнародній торгівлі об’єктом зовнішньоекономічних операцій являється матеріально-речова продукція та послуги.

Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь -які її види, прямо не заборонені законом України, не залежно від форм власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з чинним законодавством України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані згідно з законом України “Про підприємництво”. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право , якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони являються. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють вище зазначене право після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності. Реєстрацію здійснює міністерство зовнішньоекономічних зв’язків України на підставі подання до нього заяви подавця у довільній формі, нотаріально завірених копій статутних документів, або нотаріально завірених документів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця.


2.3. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньо- економічної діяльності.

Оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами:

- Україна, як суверенна держава, самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні;

- ставки податків встановлюються виключно Верховною Радою України за поданням Кабінету міністрів України;

- рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримки самоокупності і самофінансування об’єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України;

- стабільна кількість видів і розмір податків гарантується державою на строк не менш як 5 років;

- забороняється встановлювати крім тих, що затверджені Верховною Радою України;

- ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, вони визначаються за товарною ознакою, для одного виду товару діє єдина ставка податку;

- заохочення експорту готовою продукції.

Податкові пільги згідно з законами України надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які відповідають наведеним вище критеріям:

- експорт яких перевищує імпорт (нетто-експортери) за фінансовий рік;

-обсяг експорту яких становить не менше 5 % від обсягу реалізованих за фінансовий рік товарів;

- які стабільно експортують наукові, наукоємні товари, а також товари у вартості яких частка добавленої вартості становить не менше 30 %.

Зазначеним суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності надаються пільги по строках амортизації основних виробничих фондів у вигляді :

- норм прискореної амортизації основних виробничих фондів, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- норм амортизації на імпортне обладнання, яке використовується для виробництва експортних товарів, не менших, ніж ті, що встановлені в країні походження такого обладнання;

- пільгових норм амортизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів;

- зазначені пільги застосовуються Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків України за поданням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. При цьому Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків приймає відповідне рішення, яке є обов’язковим для державних фінансових та податкових органів. Забороняється одночасне застосування щодо одного і того ж товару податку на експорт і імпорт та режиму ліцензування і квотування експорту, за вийнятком випадків встановлення режиму ліцензування і квотування як заходу у відповідь на дискримінаційні дії інших держав та в разі застосування санкцій при порушенні суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил цієї діяльності.


2.4. Основні види оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні.


Основними видами податків, якими оподатковуються зовнішньоекономічні операції, є податок на добавлену вартість, акцизний збір, податок на прибуток та мито. Розглянемо кожний із податків окремо. Податок на добавлену вартість - це непрямий податок, який сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення.

Платниками податку на добавлену вартість за імпортні товари є суб’єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичною особи, що ввозять товари, як для власних так і для виробничих потреб з метою реалізувати у вільному обігу, на правах комісії та на правах реекспорту, а також тимчасово.

У разі ввезення на територію України імпортних товарів, за вийнятком майна, що ввозиться з України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, міжнародними об’єднаннями включаючи міжнародні не урядові організації, іноземними юридичними особами та громадянами, які від свого імені здійснюють виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України, податок на добавлену вартість сплачується цими нерезидентними, а у разі відсутності у них розрахункових рахунків в установах банків України і їх постійних представництв в Україні сплата податків провадиться покупцями, замовниками чи одержувачами товарів.

У разі подальшої реалізації, обміну) чи передачі на території України майна, що ввезено в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями податок на добавлену вартість справляється на загальних підставах.

У разі надання відстрочки в платежі на умовах податкового кредиту, перерахунків платежів, у тому числі у зв’язку з користуванням митної вартості, у всіх випадках стягнення платежів у безперечному порядку, а також стягнення фінансових санкцій та пені ці суми зтягуються з отримувача (імпортера), тобто організації, яка уклала контракт на імпорт декларованих товарів.

Об’єктами оподаткування для податку на добавлену вартість, ввезених на територію України товарів є:

- їх митна вартість, перерахована за курсом Національного банку України на дату подачі вантажної митної декларації в митний орган, з урахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари. При цьому рекламні матеріали та сувеніри, що ввозяться в Україну і призначені для представницьких цілей під час проведення в України виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків та інших подібних заходів (пропускається за рішенням митного органу в кількості, достатній для забезпечення потреб з урахуванням мети переміщення) не є об’єктом оподаткування.

Не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість:

- транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень товарів та пасажирів;

- професійне обладнання, майно та інструменти, що належать, іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи виконання робіт ними на території України;

- зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру.

Митна вартість ввезених на територію України товарів визначається статтею 16 закону України від 05.02.92 р. “Про єдиний митний тариф”, тобто при визначення митної вартості до неї включаються ціна товару, що передбачена контрактом і зазначена в рахунку фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

- за транспортування , навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування від пункту постачальника до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата, що повинна бути сплачена імпортером прямо або побічно як умова їх ввезення (вивезення) за використання об’єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів.

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів, вартості, зазначеній у цьому пункті, або у разі неможливості перевірки її обчислення вона визначається послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

У торгівельних, заготівельних, оптових постачальницько-збутових, а також у інших підприємствах, що безпосередньо самі реалізують імпортні товари або подають посередницькі послуги щодо продажу на території України імпортних товарів, крім їх реалізації за іноземну валюту, об’єктом оподаткування для податку на добавлену вартість є різниця між ціною реалізації, що включає податок на добавлену вартість у розмірі 20 %, та митною вартістю із врахуванням сум митних зборів, мита, податку на добавлену вартість і акцизного збору за підакцизні товари.

Оподаткованим оборотом для обчислення податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до або під час проведення митних процедур за товари, ввезені на територію України, є вартість, що включає в себе: митну вартість товару, перераховану за курсом НБУ, мито, митні збори та суму акцизного збору за підакцизні товари.

Обчислення податку на добавлену вартість проводиться за ставкою 20 % від оподатковуваного обороту.

сума податку на добавлену вартість за імпортні товари, що підлягає сплаті до бюджету до або під час проведення митних процедур, обчислюється виходячи із таких формул:

а)товари, що підлягають оподаткуванню митом та митними акцизним збором:

(В + М + А) х П : 100 ;

б) товари, що підлягають оподаткуванню митом та митним збором, але не оподатковується акцизним збором:

( В + М ) х П :100 ;

в) інші товари:

( В х П) : 100 ,де

В - митна вартість в національній українській валюті

М - мито, митні збори

А - акцизний збір

П - ставка податку на добавлену вартість.

Підставою для обчислення та сплати податків на добавлену вартість є вантажна митна декларація.

У випадку, коли торгівельні, заготівельні, оптові, постачальницько-збутові організації та інші підприємства, що надають посередницькі послуги, в подальшому реалізують, крім їх реалізації за іноземну валюту, на території України імпортні товари, включаючи товари, придбані на правах комісії чи лізингу за цінами, що перевищують митну вартість, при визначенні якої іноземна валюта перераховується за курсом НБУ на день подачі митної декларації, із зарахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів, акцизного збору та податку на добавлену вартість, оподаткованим оборотом є різниця між фактичною ціною реалізації, що включає в себе податок на добавлену вартість за ставкою 20 %, та їх митною вартістю із урахуванням зазначених вище податків та зборів.

При реалізації на території України або використанні не на власні виробничі потреби імпортних сировини, матеріалів, комплектуючих, устаткування, які були придбані для власних виробничих потреб, крім їх реалізації за іноземну валюту, оподатковуваний оборот визначається виходячи з їх вартості з урахуванням податку на добавлену вартість та акцизного збору, але не нижчою відповідно їх митної вартості з урахуванням фактично сплачених сум мита, митного та акцизного зборів та податку на добавлену вартість або ціни придбання з урахуванням податку на добавлену вартість, а по імпортних основних виробничих фондах - не нижчою їх балансової вартості за вирахуванням фактичного зносу та з урахуванням сум податку на добавлену вартість та акцизного збору за підакцизні товари.

У випадках подальшої реалізації, обміну чи передачі імпортних сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування, що придбані для власних виробничих потреб за цінами, нижчими цін придбання, від’ємна різниця між податком на добавлену вартість, сплаченим на митниці або постачальникам і одержаним з покупців, покривається за рахунок коштів, що залишились у розпорядження підприємств.

За імпортні енергоносіі, що ввозяться для виробничих потреб України, податок на добавлену вартість при їх подальшому продажу споживачам для виробничих потреб обчислюється виходячи з валового доходу підприємства, що здійснює продаж, який визначається виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації таких ресурсів та ціною їх придбання або митної вартістю, перерахованою в національну валюту України за курсом НБУ на день подання вантажної митної декларації.

У разі реалізації зазначених енергоносіїв не на виробничі потреби України податок на добавлену вартість обчислюється виходячи з їх загальної вартості з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижчою їх митної, а у відповідних випадках закупівельної вартості.

За імпортні матеріально-технічні ресурси для сільського господарства, зазначені у підпункті наведеному нижче, що ввозяться для виробничих потреб України, податок на добавлену вартість при їх подальшому продажу, передачі або обміну сільськогосподарським виробникам обчислюється виходячи з валютного доходу підприємства, що здійснює такий продаж, який визначається виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації таких ресурсів та у відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю, перерахованою в національну валюту України за курсом НБУ на день подання митної декларації.

У разі реалізації, обміну, передачі або використанню зазначених матеріально-технічних ресурсів не для потреб сільського господарства податок на добавлену вартість обчислюється виходячи з їх загальної вартості з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижчою їх митної, а у відповідних випадках закупівельної вартості.

Податок на добавлену вартість включається до ціни імпортованих товарів за ставкою 20 % до оподатковуваного обороту, який не включає податку на добавлену вартість. При реалізації на території України за іноземну валюту імпортних товарів, включаючи товари придбані на правах комісії, лізингу, за які одночасно із сплатою мита, митних зборів було сплачено податок на добавлену вартість, отримана виручка в іноземній валюті та валовий дохід від такої реалізації не підлягають оподаткуванню, при цьому суми податку на добавлену вартість, що було справлено митними органами за ці товари , із бюджету не відшкодовуються.

від сплати податку на добавлену вартість під час проведення митних процедур звільняються:

а) товари, передбачені для офіційного використання іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого використання дипломатичного та адміністративного і технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які живуть разом із ними, якщо таке звільнення для України передбачено іноземною державою;

б) вугілля, вугільні брикети та електроенергія;

в) продукти дитячого харчування та дитяче харчування, що імпортується виключно для реалізації через дитячі кухні;

г) дитячі газети і журнали, учнівські зошити та підручники;

д) лікарські засоби та вироби медичного призначення, що імпортуються виключно для реалізації через аптечні установи, спеціалізовані магазини.

До виробів медичного призначення відносяться предмети догляду за хворими, санітарії та гігієни, перев’язувальні засоби, шприци, протезно-ортопедичні вироби, аптечний посуд та упаковка, вироби та предмети дозволені Міністерством охорони здоров’я України для застосування з метою профілактики та лікування захворювань;

е) товари спеціального призначення для інвалідів;

є) поштові марки, крім колекційних, конверти, листівки з поштовими марками, лотерейні білети, марки державного мита та інших знаків;

ж) імпортні сировина, матеріали, комплектуючі вироби, устаткування, що ввозиться резидентами для виробничих потреб;

з) енергоносії (нафта, нафтопродукти, газ), що ввозяться для виробничих потреб в Україну;

и) матеріально-технічні ресурси для сільськогосподарського виробництва: насіння, засоби захисту рослин і тварин, сільськогосподарська техніка, обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та запчастини до них, що ввозяться для виробничих потреб в Україну.

Товари вказані в пунктах “а”, “в”. “д”, “е” звільняються від сплати податку на додану вартість лише при митному оформленні. У разі використання їх не за призначенням чи на комерційні цілі податок на добавлену вартість справляється за такі товари на загально прийнятих підставах.

Контроль за цільовим використанням та цільовою реалізацією товарів, звільнених від сплати податку на добавлену вартість проводиться органами державної податкової служби України.

Податок на добавлену вартість, фактично нарахований та сплачений до бюджету під час митного оформлення по імпортних сировині, матеріалах, паливу, комплектуючих, вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі імпортні фонди, до витрат виробництва та обігу не відноситься і враховується при розрахунках з бюджетом за встановленим порядком. На розрахунки з бюджетом податок на добавлену вартість відноситься тільки тоді, коли сума цього податку у вантажній митній декларації вказана окремим рядком і фактично сплачена до бюджету.

Підставою для таких розрахунків є вантажна митна декларація та розрахункові платіжні документи. У торгівельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових організаціях та на інших підприємствах, що надають посередницькі послуги, податок на добавлену вартість, фактично нарахований та сплачений до бюджету під час митного оформлення імпортних товарів, на розрахунки до бюджету не відноситься, а враховується у вартість цих товарів.

Якщо імпортні товари, на які встановлено гарантійний термін служби, повертаються протягом цього строку до країни постачальника, зарахування або повернення фактично сплачених сум податку на добавлену вартість проводиться після внесення відповідних поправок до бухгалтерського обліку та наявності вантажних митних декларацій на ввезення цих товарів зі штемпелем митниці “пропуск дозволено” та розрахункових платіжних документів про сплату цих податків незалежно від сплати їх до бюджету. У разі повернення тимчасово вивезених імпортних товарів до країни постачальника як неякісних, бракованих, а також таких, що не відповідають вимогам контракту, крім тих, на які встановлено гарантійний строк служби, сума податку на добавлену вартість підлягає відшкодуванню з відповідних бюджетів підпрємствам-імпортерам за місцезнаходженням при поданні ними митних вантажних декларацій на ввезення чи вивезення таких товарів зі штампом митниці “пропуск дозволено” та розрахункових платіжних документів про їх сплату, якщо не минув річний строк з дня сплати платежів до бюджету.

Податок на добавлену вартість сплачується до бюджету платниками одночасно з сплатою інших митних платежів, тобто до або під час подання вантажної митної декларації. З метою підтвердження сплати податку на добавлену вартість до заповненої вантажної митної декларації платником обов’язково додається екземпляр розрахункового платіжного документу з відміткою установи банку про сплату платежів.

Податок на добавлену вартість зараховується установами банків відповідно на розділи 3 та 4 бюджетної класифікації доходів та видатків державного бюджету за місцем знаходження платника за порядком встановленим чинним законодавством.

Податок на добавлену вартість за транзит товарів через територію України не стягується якщо товари не доставлено до митного органу призначення, податок на добавлену вартість сплачується перевізниками при їх відпуску для вільного обігу , якщо тільки товари не виявились ліквідованими або безповоротно втраченими внаслідок аварії чи стихії, або недостача виникла внаслідок природного зносу чи убутку при нормальних умовах транспортування чи охорони.

При ввезенні на митну територію України іноземних товарів з метою виключно реекспорту, про що обов’язково повинно бути повідомлено митниці, податок на добавлену вартість сплачується шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на термін до 90 календарних днів з моменту подачі для оформлення ввізної вантажної митної декларації на умовах податкового кредиту. Фактично реекспорт таких товарів повинен бути здійснений не пізніше 90 календарних днів з дня прийняття вантажної митної декларації для оформлення.

Підставою для митного оформлення іноземних товарів, що ввозяться з метою реекспорту є пред’явлена декларантом митниці простого векселя з відстроченням платежу, авізованого податковою інспекцією.

Коли ж про товари, ввезені на митну територію України, не було заявлено митним органам, що вони ввозяться з метою реекспорту, або було заявлено не таку кількість, але вони не були реекспортовані фактично протягом 90 днів, то податок на добавлену вартість підлягає сплаті до бюджету виходячи з митної вартості таки товарів із врахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.

При здійсненні реекспорту, податок на добавлену вартість, якщо він був сплачений до бюджету підлягає відшкодуванню із відповідних бюджетів податковими адміністраціями за встановленим порядком.

При реімпорті товарів особи, які ввозять українські товари, що раніше було експортовано з території України, сплачують податок на добавлену вартість за загально встановленим порядком.

Предмети матеріально-технічного постачання, обладнання, палива, продовольчі товари та інше майно для забезпечення діяльності українських установ за кордоном, ввезені назад на митну територію Україні, що вивозились з її території на правах тимчасового вивезення і належать українським юридичним особам, податком на добавлену вартість не обкладаються.

При розміщенні товарів, що завозяться особами, в тому числі іноземними фірмами, на ліцензійних митних складах податок на добавлену вартість відбувається на момент видачі цих товарів зі складу у вільний обіг за загальновстановленим порядком. Відповідальність за сплату податку на добавлену вартість покладається на власника митного складу або за домовленістю на особу, що розмістила товари на складі.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземними замовниками, включаючи сировину, що ввозиться і буде використовуватись для проведення розрахунків за переробку підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість. Сплата податків при цьому здійснюється українським виконавцем по давальницькій сировині, що буде використана для проведення розрахунків за послуги для її переробки під час проведення митних процедур, а по давальницькій сировині, що використовуватиметься для виробництва готової продукції, - шляхом видачі простого векселя з відстрочкою платежу на термін виконання операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації.

У разі вивезення готової продукції за межі митної території України у період, на який дається відстрочення платежу, вексель погашається і податки не справляються. При невивезені усієї готової продукції або її частки, включаючи продукцію, що використовується для розрахунків за переробку у визначений термін, виконавець зобов’язаний на протязі 5 банківських днів оплатити вексель, Для визначення розміру платежів приймається митна вартість давальницької сировини чи її частка.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини , що ввозиться на митну територію України є пред’явлення українським виконавцем органові митного контролю зазначеного векселя, авізованого податковою інспекцією.

Фактично сплачені податки при погашенні зазначеного векселя при розрахунках з бюджетом українським виконавцем не враховуються, а враховуються при проведенні ним розрахунків з іноземними замовниками.

Відповідно до чинного законодавства України, відповідальність за правильність та своєчасність сплати податку на добавлену вартість несуть платники податку та їх посадові особи.

Органи державного митного контролю України приймають до декларування та митного оформлення продукцію, що ввозиться на територію Україні, лише у разі наявності письмового підтвердження банку про сплату податків або наявності належним чином оформлених документів, тобто векселів щодо відстрочки та виділення у вантажній митній декларації окремими рядками сум податку на добавлену вартість. Контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податків здійснюється органами державної податкової адміністрації відповідно до закону України від 24 грудня 1993року.

Податок на добавлену вартість не справляється за реалізацію з розрахунками в іноземній чи в національній валюті, так і шляхом обміну чи передачі на експорт за межі митних кордонів України товарів, включаючи виконання міжнародних перевезень товарів та пасажирів транспортними засобами, а також послуги з навантаження, розвантаження, перевантаження товарів, що експортуються та транзит іноземних вантажів, включаючи послуги з транзиту вантажів через територію України.

Такі товари, роботи, послуги, вважаються експортованими, коли:

-товари залишили територію України і їх вивезення було підтверджене митною декларацією;

-роботи,послуги що не призначені для експлуатації, використання та вжитку Україні , подані особам підприємства яких або вони самі постійно не перебувають або постійно не переживають на території України;

- послуги з міжнародних перевезень, здійснені згідно з контрактом на транспортування, або з брокерською угодою, що до перевезення як товарів так і пасажирів від пункту на національній території України до пункту за кордоном, від пункту за кордоном до пункту на національній території та транзитом через національну територію України, а також між двома пунктами в середині країни, як частини міжнародних повітряних та водних перевезень.

Не підлягає оподаткуванню також тимчасовий експорт товарів - поставка давальницької сировини українським замовником для обробки за кордоном із наступним поверненням її у повному обсязі.

При цьому та частина давальницької сировини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку, або готова продукція, що залишається у країні виконавця як плата за послуги переробки, не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість. Коли ж зазначені товари є під акцизними товарами, з них стягується тільки акцизний збір.

Товари, що повертаються в Україну, які раніше були вивезені за кордон на умовах тимчасового вивезення, та готова продукція, виготовлена повністю з давальницької сировини українського замовника, яка імпортується при її поверненні в Україну не підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість.

При експортуванні товарів за іноземну валюту підприємствами та організаціями як виробниками, так і підприємствами, що здійснюють посередницькі функції, сума податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконанні роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на собівартість виробництва таких товарів, придбані і введенні в експлуатацію з 06.01.1993 року основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи, а також суми податку сплачені постачальникам цих товарів, підлягають відшкодуванню з відповідних бюджетів вказаним підприємствам або зараховуються в рахунок чергових платежів за умови надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок підприємств, подання вантажної митної декларації зі штампом митниці “пропуск дозволено” якщо не минув річний строк з дня оплати податку постачальникам.

Суми податку на добавлену вартість, сплачені виробником за сировину, матеріали, комплектуючи вироби, які використані для виготовлення продукції і суми податку, сплачені посередникам за товари, що експортуються з розрахунками у національній валюті, шляхом передачі або бартерних операцій при розрахунках з бюджетом не враховуються, а включаються до вартості таких товарів, а за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік нематеріальні активи покриваються за рахунок джерел їх придбання.

Акцизний збір - це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включається до ціни цих товарів.

Об’єктом оподаткування для акцизного збору є :

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безкоштовної передачі товарів або з частковою їх оплатою;

- митна вартість товарів, ввезених в Україну урахуванням мита

і митних зборів, придбаних за іноземну валюту у порядку товарообмінних операцій або безкоштовно отриманих;

- обороти в порядку натуральної оплати праці;

- обороти з реалізації конфіскованого, успадкованого, нічийного майна, скарбів і скуплених цінностей;

- натуральні показники по деяких підакцизних товарах (алкоголь, тютюн, авто);

- обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

- обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою зобов’язання.

Акцизним збором оподатковуються окремі товари, що ввозяться на територію України за переліком та ставками які встановлюються законодавчо.

Обчислення акцизного збору проводиться виходячи з митної вартості товарів, перерахованої за курсом НБУ з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів та розміру затверджених ставок, за такими формулами:

а) за товари, що підлягають оподаткуванню митом та митними зборами

(В + М) х А : 100

б) за інші товари

(В х А) : 100, де:

В - митна вартість в національній валюті

М - мито та митні збори

А - ставка акцизного збору.

Підставою для обчислення та сплати акцизного збору є вантажна митна декларація. Нарахована сума акцизного збору вказується окремим рядком.

У разі наступної реалізації, обміну чи передачі, включаючи реалізацію за іноземну валюту імпортних підакцизних товарів, ввезених на територію України, включаючи товари придбані тимчасово на правах комісії, по яких був сплачений акцизний збір одночасно із сплатою митних платежів до або під час проведення митних процедур, перерахунок щодо акцизного збору виходячи з фактичної ціни реалізації цих товарів, не проводиться, а фактично сплачені суми акцизного збору за реалізовані товари на території України не відшкодовуються.

Якщо ж імпортні підакцизні товари, які були ввезені на виробництво підакцизних товарів, і за які до або під час проведення митних процедур не було сплачено акцизний збір, використовуються не на виробництво підакцизних товарів, або реалізуються не на виготовлення підакцизних товарів, то обчислення акцизного збору проводиться виходячи з їх митної вартості, перерахованої за курсом НБУ, що діяв на день подачі вантажної митної декларації, з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.

Від сплати акцизного збору під час проведення митних процедур звільняються:

- легкові автомобілі спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких проводиться органами соціального забезпечення;

- легкові автомобілі спеціального призначення, (швидка допомога, міліція) які будуть використовуватись за призначенням.

Акцизний збір не справляється за реалізацію підприємствами виробниками підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту при обов’язковій наявності підтверджених митними органами вантажних митних декларацій.

Не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України з метою використання їх для обміну на паливно-мастильні матеріали, ліс, гербіциди, добрива та інші матеріально-технічні ресурси для сільського господарства.

Реалізація підакцизних товарів, включаючи імпортні, на експорт за іноземну валюту підприємствами, що здійснюють посередницьку діяльність і придбали ці товари за цінами з акцизним збором або у випадку оплати цими підприємствами акцизного збору при проведенні митних процедур чи оприбуткуванні товарів, (придбаних на території України за валюту шляхом товарообмінних операцій або отриманих безкоштовно), їм повертаються суми акцизного збору виходячи з митної вартості пропорційно сумі іноземної валюти, яка фактично надійшла на рахунок підприємства, але не вищої сум акцизного збору, сплачених до бюджету виготовлювачем або постачальником підакцизних товарів, якщо не минув річний термін з дня надходження відповідних сум до бюджету. Повернення проводиться фінансовими органами за висновками податкової інспекції у 50ти денний термін після подання вищевказаними підприємствами письмової заяви з документальним підтвердженням:

а) про надходження коштів в іноземній валюті на розрахунковий рахунок;

б) про перетин товаром митного кордону (вантажна митна декларація з штампом митниці “пропуск дозволено”, а у відповідних випадках - про відвантаження товару)4

В) про покупку товару (розрахункових документів; доручень, вимог-доручень, вимог);

г) про сплату підприємством-виготовлювачем під акцизного товару акцизного збору, підтверджену податковим органом довідкою;

д) на товари, що підлягають квотуванню і ліцензуванню, копії ліцензії та документів на отримання квот.

Всі інші аспекти впровадження і сплати акцизного збору аналогічні вищенаведеному податку на добавлену вартість.

Розглянемо податок на прибуток.

Балансовий прибуток підприємства - це загальна сума його прибутку від всіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, і континентальному шельфі, у виключній економічній зоні, так і за її межами, яка відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції, в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів ресурсів та матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних операцій, роялті а також від під реалізаційних операцій.

Платниками податку на прибуток є:

- суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні організації в частині здійснення госпрозрахункової діяльності, банки крім НБУ і його установ, за вийнятком госпрозрахункових, а також підприємств пенітенціарних закладів, які є юридичними особами згідно з законодавством України, міжнародні організації, що не мають імунітету та дипломатних привілеїв і здійснюють підприємницьку діяльність в Україні;

- філії , відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що складають окремий баланс та мають розрахунковий рахунок;

- не резиденти, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, розташовані на території України;

- не резиденти, які здійснюють репатріацію прибутків отриманих з джерел на території України.

НБУ і його установи сплачують до державного бюджету суму перевищення валових доходів над видатками згідно з кошторисом витрат, затверджених Верховною Радою України.

Об’єктом оподаткування податку на прибуток є балансовий прибуток платника податку, збільшений на:

- суму коштів фондів, створених платником податку за рахунок собівартості продукції, робіт, послуг використаних ним не за цільовим призначенням;

- суму коштів включаючи валютні цінності, вартість матеріальних цінностей і нематеріальних активів, включаючи корпоративні права, цінні папери, одержаних платником податку від інших суб’єктів підприємницької діяльності на власні потреби безкоштовно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги або не врахованих на рахунку реалізації.

Для цілей оподаткування балансовий прибуток зменшується на суму:

- прибутку від володіння корпоративними правами;

- податку на майно підприємств, що вноситься до бюджету згідно з законодавством України;

- податку на землю, що використовується у сільському господарстві або виробничому обороті;

- податку з власників транспортних засобів;

- витрат на утримання об’єктів соціально-культурної сфери, що перебувають на балансі підприємства;

- грошових коштів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів підприємств, перерахованих до фондів, установ закладів, громадських та релігійних організацій, метою діяльності яких не є отримання прибутку, для здійснення екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної освітньої, наукової та благодійної діяльності, але не більше 4 % балансового прибутку;

- прибутку від реалізації інвесторам належної йому частки житла та об’єктів торгівлі і соціально-побутового призначення, збудованих за рахунок його коштів для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до чинного законодавства України.

При визначенні прибутку від реалізації продукції, виручка зменшується на суму нарахованого податку на добавлену вартість, акцизного збору, ввізного мита і митного збору та інших обов’язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також на суму витрат виробництва, що відносяться на собівартість реалізованої продукції.

Розглянемо ставки податку на прибуток. Прибуток підприємств, включаючи підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, оподатковується за базовою ставкою 30 %.

Прибуток від посередницьких операцій, аукціонних торгів матеріальними цінностями, крім цінних паперів, корпоративних прав, валютних цінностей оподатковується за ставкою 45%.

Прибуток від проведення лотерей, від казино, інших гральних домів, ігрових автоматів з грошовим виграшем та іншого грального бізнесу оподатковуються за ставкою 60 %, якщо інше не встановлено законодавством про оподаткування доходів отриманих від грального бізнесу.

Від сплати податку на прибуток звільняються:

- підприємства - з прибутку, отриманого від виробництва сільськогосподарської продукції та продукції її переробки на власних переробних потужностях, включаючи міжгосподарські підприємства, за вийнятком прибутку отриманого від квітково-декоративного рослинництва, виробництва спирту, лікеро-горілчаних виробів, пива, хутряних та тютюнових виробів, вино матеріалів, крім тих, що реалізуються для наступної переробки;

- рибні господарства та риболовецькі колгоспи - з прибутку від вилову риби та її переробки на власних виробничих потужностях;

- ветеринарно-санітарні заводи - з прибутку отриманого від збору та утилізації трупів загиблих тварин і виробництва з них білково-кормових добавок;

- будівельні, монтажні, проектні та інші підприємства і організації з прибутку отриманого в результаті спорудження в сільській місцевості житла, об’єктів побуту, культури, торгівлі, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, освіти, зв’язку, а також шляхів, енергетичних, газових та водорозподільних систем, тваринницьких приміщень, інженерно-технічних комплексів машинно-тракторного парку та інших об’єктів, які впливають на поліпшення соціального становища села.

Суми податку на прибуток зменшуються:

- до 20 % - на відшкодування витрат підприємства на реконструкцію і модернізацію активної частини основних фондів, здійснених в оподатковуваному періоді, у разі повного використання на цю мету амортизаційних відрахувань і залишків коштів фонду розвитку виробництва та інших аналогічних фондів, створених за рахунок минулих періодів;

- до 50 % - на відшкодування витрат підприємства на закупівлю спеціального обладнання і устаткування для забезпечення роботи інвалідів 1 і 2 груп, що перебувають з ним у трудових відносинах. Звільняються від сплати податку на прибуток підприємства громадських організацій інвалідів, зареєстровані згідно з чинним законодавством, де інваліди становлять 50% загальної чисельності працюючих в основному виробництві, і за умов, що рентабельність зазначених підприємств не перевищує 50 % і що вони не займаються експортно-імпортними операціями, крім випадків коли такі операції здійснюються для забезпечення виробництва власної продукції та її реалізації. Сума нарахованого податку, яка зменшилась на кінець звітного року, після його зменшення на зазначені цілі, підлягає перерахуванню до бюджету на загальних підставах;

- до 100 % - на відшкодування витрат підприємств та організацій, спрямованих на інвестування будівництва і придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до чинного законодавства України.

Особливу увагу потрібно звернути на оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями, які зареєстровані в Україні. Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованими до 1.01.95 р., не оподатковується протягом 5 років з моменту внесення кваліфікованої інвестиції, за вийнятком прибутку який отримано від операцій, що оподатковуються за ставками 45 та 60 %. Пільги, поширюються на підприємства з іноземними інвестиціями, якщо кваліфікаційна іноземна інвестиція не відчужується протягом пільгового податкового періоду. В разі відчуження кваліфікаційної іноземної інвестиції раніше від зазначених термінів такі підприємства сплачують податок у повному обсязі за весь пільговий період, протягом якого вони його не сплачували.

Прибуток від господарської діяльності, отриманий при здійсненні іноземної інвестиції на основі договорів про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної діяльності без створення юридичної особи, укладених до 1.01.95 р., якщо такі договори передбачають здійснення іноземних інвестицій на території України в обсязі не менш як 100 000 $ США у випадках, визначених чинним законодавством, оподатковується у порядку передбаченому для оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями. При цьому підприємство веде окремий бухгалтерський облік та звітність щодо операцій, пов’язаних з цими договорами, та відкриває окремий рахунок в установах банків України для проведення розрахунків, пов’язаннях з виконанням таких договорів. Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями, зареєстрованих після набрання чинності Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, або прибуток отриманий від здійснення з іноземної інвестиції на основі договорів без створення юридичної особи, укладених після 1.01.95 року, оподатковується на загальних підставах.

Мито є непрямим податком, що зтягується з товарів, які переміщуються через митний кордон країни, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. На відміну від інших податків стягнення мита здійснюється не тільки і не стільки у фіскальних цілях, які полягають у формуванні дохідної частини бюджету, митна політика спрямована на формування раціональної структури експорту та імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави в цю сферу. Введення мита має на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави чи надання їм найбільшого сприяння.

Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, котрі здійснюють переміщення через митний кордон України товарів або інших предметів, що підлягають митному оподаткуванню згідно з чинним законодавством.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів або інших які переміщуються через митний кордон України. Для визначення митної вартості товарів валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ, що діє на день подання митної декларації. В Україні існують два види мита ввізне та вивізне. Ввізне мито сплачується по товарах, що імпортуються, вивізне - по товарах, що експортуються. Запроваджено також два види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету:

а) в % до митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон;

б) у встановленому грошовому розміру на одиницю товару.

Мито нараховується митними органами виходячи з митної вартості й установлених ставок мита. Митна вартість сплачується в відповідності з чинним законодавством, вона визначається у фактично сплачених цінах, або в цінах, що підлягають сплаті на момент перетину митного кордону. При встановленні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування до пункту перетину митного кордону, комісійні та брокерські послуги тощо.

При справлянні мита встановлена розгалужена система пільг. Від сплати мита повністю звільняються:

- транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, палива, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної роботи на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки або придбані за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії;

- валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

- товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України;

- товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України не придатними до використання як вироби або матеріали;

- предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами, які відповідно до міжнародних договорів України користуються правом безмитного ввезення в Україну або вивезення з України таких предметів:

- товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки;

- товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України та тимчасово вивозились за її межі;

- товари та інші предмети, що знову вивозяться за межі митної території України і походять із цієї території, які були оплачені митом при первісному вивезенні за митну територію України та тимчасово ввозились на цю територію;

- інші товари та інші предмети, що визначаються законами України.

Згідно з чинним законодавством України можуть бути встановлені пільги по сплаті мита у вигляді: зниження ставок мита, безмитного ввезення та вивезення товару з спеціальних митних зон, встановлення преференції що до ставок єдиного митного тарифу України.

Розділ 3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності в Україні на прикладі спільного підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика”.


Підприємства з іноземними інвестиціями є важливим суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності, який сприяє розвитку вітчизняного виробництва, створенню нових робочих місць, ефективному використанню ресурсної бази та надходженню додаткових коштів до державного бюджету.

Черкащина серед областей України займає одне з провідних місць за обсягами інвестиційних внесків в економіку. Так, акціонерне товариство “Азот” провело приватизацію за допомогою корпорації “Термосинтекс” з Ліхтенштейном, яка внесла в статутний фонд 70 тис. $ США, що склало 30 % від його обсягу. Компанія “Графія” з Німеччини виділила 5 млн. $ США на реконструкцію обласної друкарні, внаслідок чого вона в тричі збільшила обсяг випуску продукції. Компанія “Матс” за рахунок інвестицій в сумі 3 млн. $ США побудувала унікальний завод для переробки насіння кукурудзи і тепер належать до розряду найбільших в Україні постачальників якісних елітних сортів кукурудзи. У вигляді сільгосптехніки на загальну суму 1221620 нім. марок зареєстровані інвестиції в спільне АПТП “Гірський Тікич“ від німецького підприємства “Майсенер Ландвіршафтліж Бетайліг УНГС Гезеллшафт ГнбХ”. А американське підприємства “Dimeltol Internation Trading Inc” внесло інвестиції у вигляді обладнання для виробництва продуктів харчування на суму 1млн. $ США в кооператив “Контакт”. Українсько-польське спільне підприємство “Логос” зареєструвало іноземну інвестицію, як внесок громадянина Польщі пана Єжи Залжеєвськи до статутного фонду підприємства на суму 271100 $ США.

Спільне українсько-польсько-американське підприємство “Італьяно в Україні лтд”отримало від громадянина США Станіслава Пашинського сировину для виробництва шампанських вин, матеріали, обладнання на суму 18225000 $ США та 43743 нім. марок.

Черкаська тютюнова фабрика отримавши у вигляді обладнання, сировини інвестицій на суму 31616724 нім. марок від німецької фірми “Reemtsma Cigarettenfabriben” створила спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика”.

Створення спільного підприємства дало можливість “Черкаській тютюновій фабриці” переобладнати виробництво, покращити технологію і культуру виробництва, опанувати нові марки цигарок, значно підвищити їх якість та зовнішнє оформлення.

Таблиця 3.1. Виробництво цигарок на підприємстві в 1995-1996 роках.

Продукція

Одиніці

виміру

1996 р 1995 р

% до

1995 р.

1 2 3 4 5
Випуск всього млн.шт. 8092,8 8744 92,6
в т.ч.



цигарки без фільтру -- "" -- 6455,2 7371,7 87,6
цігарки з фільтром -- "" -- 1637,6 1672,3 119,3
з них



Вест -- "" -- 953,3 148,1 643,7
Майстер KS -- "" -- 299,2 54,4 550,0

Вартість подукції

в діючих цінах

тис.грн.

64398


28401 226,7

в порівняльних цінах на

01.01.96

тис.грн. 56176 43024 130,6

За 1996 р. всього випущено 8092,8 млн.шт. цигарок, що складає 92,6 % до випуску 1995 р. Зниження випуску цигарок пояснюється зниженням поставок в Росію, оскільки урядом Росії був введений акцизний збір, зниженням постачання в Середню Азію через скорочення переробки давальницької сировини, зниженням платежеспроможністю населення.

Рис. 3.1. Виробництво цигарок в 1995 р.

Рис. 3.2. Виробництво цигарок в 1996 р.

В 1996 р. структура продажу тютюнових виробів змінилась. Доля цигарок без фільтра зменшилась на 4,5 %, виробництво зменшилось на 916,5 млн. штук в порівнянні з 1995 р. На 643,7 % зросло виробництво цигарок торгової марки “Вест” і на 550 %

цигарок марки “Майстер”, що привело до збільшення долі цих цигарок відповідно з 1,7 % до 11,8 % та з 0,6 % до 3,6 %. Доля інших цигарок із фільтром зменшилась на 8,6 %.


Таблиця 3.2. Відвантаження цигарок в 1995-1996 роках.


Продукція

Одиниці

виміру

1996 р 1995 р

% до

1995 р.

Відвантаження всього млн.шт. 8559,7 8405,2 101,8
в т.ч. по Україні -- "" -- 7482,3 5993,6 124,8
Експорт -- "" -- 992,4 707,6 140,2
Давальницька продукція -- "" -- 85,0 1704,1 5,0

Рис. 3.3. Відвантаження цигарок в 1995-1996 роках.

В 1996 р. відвантаження цигарок збільшилося на 154,5 млн. штук. Це відбулося за рахунок збільшення продажу цигарок в Україні на 1488,7 млн. штук, експорту на 284,8 млн. штук, та одночасного зменшення операцій з давальницькою продукцією в 20 раз. В 19996 р. відвантажено 85 млн. штук давальницької продукції, що склало 1 % від загального обсягу відвантаження. В 1995 р. відвантажено 1704,1 млн. штук або 20,3 %. Питома вага давальницької продукції зменшилась з 20,3 % до 1 %, що свідчить про покращення фінансового стану підприємства, покращення власних виробничих потужностей.

Відвантаження цигарок на експорт збільшилось на 288,4 млн. штук. Це свідчить про те, що підприємство збільшило свою конкурентноздатність, підвищило ефективність використання наявних виробничих потужностей, знайшло нові ринки збуту. Надходження грошових коштів від експорту становить 22%. Це свідчить про більш рентабельне виробництво цигарок на експорт, ніж для продажу на внутрішньому ринку країни. Відвантаження цигарок по Україні збільшилось на 1488,7 млн.штук, що свідчить про підвищення попиту на продукцію підприємства.


Таблиця 3.3. Обсяг сплати податків в бюджет і нарахувань в централізовані фонди за 1996 рік.


Види податків та нарахувань в централізовані фонди

Сума,

тис.грн.

ПДВ 8663,7
Акцизний збір 11633,9
Прибутковий податок 1216,0
Податок на землю 16,0
Комунальній податок 22,5
Плата за воду 1,4
Податок з транспортних засобів 2,5
Митний збір 1201,7
Пенсійний фонд 2175,9
Фонд зайнятості 15,2
Фонд охорони праці 223,4
Фонд Чорнобиля 782,9
Фонд страхування 274,7
Відрахування на будівництво шляхів 748,7
Іноваційний фонд 202,9
Фонд захисту інвалідів 95,1
ПДВ за імпорт тютюну 2321,1
Всього 29597,6

Рис. 3.4. Обсяг сплати податків в бюджет і нарахувань в централізовані фонди за 1996 рік.

Левову частку надходжень платежів до бюджету складає податок на добавлену вартість (29% від всіх платежів) акцизний збір (39% від всіх платежів). Загальний рівень оподаткування складає 31%. Такий відносно низький рівень був досягнутий завдяки тому, що підприємство має ряд пільг. Спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” звільнено від сплати податку на прибуток, так як в його статутний фонд була внесена кваліфікована інвестиція на суму понад 100000 $ США. Світовий досвід свідчить, що найкращим чином розвивається економіка, економічним зростанням 10-15% на рік, при максимальному оподаткуванню прибутку 10-12%. Оптимальні податки на прибуток 20-30%, при яких досягається економічне зростання 3-6% на рік. В нашому випадку рівень оподаткування прибутку 31%. Коли оподаткування прибутку збільшується до 30-55%, відбувається “звертання” розвитку економіки, оскільки знижується економічна зацікавленість виробників продукції і база для оновлення капіталу. Це призводить до збільшення числа банкрутств та безробіття. Рівень оподаткування прибутку підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” дозволяє здійснювати нарощування виробничих потужностей і економічне зростання. Але така ситуація буде спостерігатись тільки на протязі 5 років, коли будуть діяти пільги щодо оподаткування прибутку підприємства. Економіка органічно вимагає ослаблення податкового тиску. Уряду необхідно знизити рівень податкових ставок, знайти оптимальне співвідношення між розмірами грошових коштів, які стягуються з платників податків та ступенем задоволення цими коштами дохідної частини бюджету.


Таблиця 3.4. Суми оборотів реалізованих товарів за 1996 рік та січень, лютий 1997 року.


Місяць Всього Експорт
січень 4 743 611 2 856 211
лютий 6 760 132 1 315 980
березень 5 460 678 696 994
квітень 5 431 349 166 892
травень 4 949 660 449 276
червень 4 868 230 1 643
липень 5 145 843 1 142 222
серпень 5 249 388 2 231 016
вересень 5 503 902 2 051 547
жовтень 8 045 388 2 400 084
листопад 6 008 394 1 013 712
грудень 6 079 386 2 383 213
січень 1997 7 394 484 1 253 280
лютий 1997 8 010 126 1 039 696
Всього 83 650 571 19 001 766

Рис. 3.5. Суми оборотів реалізованих товарів за 1996 рік та січень, лютий 1997 року.

В 1996 році спостерігались великі коливання обсягів обсягів продукції підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика”на експорт. Найбільший обсяг експортних поставок був в січні 1996 року на загальну суму 2856211 гривен. Після цього на протязі трьох місяців відбувалось падіння обсягів реалізації. Найнижчий обсяг реалізації зафіксований в червні на рівні 1643 гривен. Така ситуація пов’язана з нестабільним попитом на продукцію підприємства на світовому ринку. Звідси нестабільність заключення угод на поставку продукції. На відміну від експорту обсяг реалізації на внутрішньому ринку досить стабільний. Продукція користується стабільним попитом через хорошу якість, та низький рівень цін на запропоновані товари. Різке зростання попиту, а відповідно і обсягів реалізації було в лютому на загальну суму 6760132 гривен. В другий половині 1996 року ситуація з реалізацією на експорт покращилась, на протязі 2 місяців обсяги зростали, а в подальшому коливались незначно аж до жовтня місяця. В 1997 році суми оборотів реалізованих товарів на експорт були стабільними і коливались в межах +/- 200000 гривен. Якщо так буде і в подальшому, то підприємство може розраховувати на стабільну роботу та на тверде положення на зовнішньому ринку. В другий половині 1996 року ситуація на внутрішньому ринку ознаменувалась різким зростанням обсягів продукції в жовтні, далі падінням і постійним зростанням аж до лютого 1997 року, коли обсяг реалізації становив 8010126 гривен. Підприємству дуже вигідно нарощувати обсяги реалізації продукції на експорт, оскільки таки обороти звільняються від сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору,але нажаль експорт займає незначну частину від загальної реалізації.

Таблиця 3.5. Розрахунок ПДВ і акцизного збору за 1996 та січень, лютий 1997 року.


Місяць ПДВ Акцизний збір
січень 790760 1745243
лютий 1126914 1590000
березень 910295 919326
квітень 905406 923296
травень 825108 832330
червень 811534 875397
липень 857812 887336
серпень 875073 137820
вересень 917317 650241
жовтень 1340898 997608
листопад 1001399 1138938
грудень 1013231 1321645
січень 1997 1232414 1426545
лютий 1997 1335021 1984011
Всього 13943182 15429736

Рис. 3.6. Розрахунок ПДВ і акцизного збору за 1996 та січень, лютий 1997 року.

Таблиця 3.6. Ставки акцизного збору і специфічного ввізного мита на тютюнові вироби згідно гармонізованої системи опису та кодування товарів.


Код тютюнових виробів за гармонізо-ваною сис-темою опису та кодування товарів

Опис товару згідно

гармонізо-ваною системою

опису та кодування товарів

Ставки акциз-ного збору у твердих сумах з одиниці

реалізованого товару продукції


Пільгові


Повні

1

2

3

4

5

24.02. 10000 Сигари (в т.ч. сигари з обрізними кінцями)

5 екю

з 100 шт

5 екю

з 100 шт

10 екю

з 100 шт

24.02. 20000

Сигари з тютюну або його

замінників, цигарки

2 екю

з 1000 шт

2,5 екю

з 1000 шт

5 екю

з 1000 шт

24.03. 10000 Тютюн для паління (в т.ч. з замінниками або без замінників тютюну будь в який пропорції

2 екю

з 1 кг

2,5 екю

з 1 кг

5.0 екю

з 1 кг


Продовження таблиці 3.6.


1

2

3

4

5

24.03. 99100

Тютюн для жування,

Тютюн для нюхання

2 екю

з 1 кг

2,5 екю

з 1 кг

5.0 екю

за 1 кг

24.01

Тютюнова сировина.

Тютюнові відходи.

0

1 екю

за 100 кг

2 екю

за 100 кг

24.03 (крім

24.03.99100

24.03. 10000)

Інший промислово-виготовлен-

ний і промислові замінники

тютюну.

0

2,5 екю

за 1 кг

5.0 екю

за 1 кг


В 1996 році підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” сплатило податок на добавлену вартість на суму 8663700 гривен. Обсяг сплати податку на протязі року був досить рівномірний. Найбільші суми виплат до бюджету ПДВ відмічалось в лютому 1996 та 1997 року, що пов’язано з можливим перерахунком сплати податку за минулі роки. Стабільність сум сплаченого податку на протязі року пояснюється стабільністю реалізації готової продукції на внутрішньому ринку. На відміну від податку на добавлену вартість акцизний збір сплачувався підприємством досить не рівномірно. Найбільші суми були сплачені в січні 1996 року 1745243 гривні та в лютому 1997 року 1984011 гривен.


Таблиця 3.7. Балансовий звіт підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” за 1996 рік.


Показники балансу

Прибуток,

тис. грн.

Збиток,

тис. грн.

Виручка від реалізації 92514,8
Податок на добавлену вартість
12708,5
Акцизний збір
13483,1
Витрати на виробництво реалізованої продукції
52169,0
Результат від реалізації 14153,0
Результат від іншої реалізації 955,6
Прибуток від позареалізаційних операцій 1655,3 150,3
Всього прибутки і збитки 16764,2 150,3
Балансовий прибуток 16613,7

Спільне українське-німецьке підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” за 1996 рік отримало прибуток в розмірі 16764200 гривен, що являється позитивним явищем з точки зору нарощування виробничих потужностей підприємства та розширення виробництва. Занепокоєння визивають збитки від позареалізаційних операцій в розмірі 100000 гривен. Спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” своєю діяльністю забезпечує стабільне надходження в бюджет у вигляді податків на загальну суму 29597600 гривен. Такі дані підтверджують вигідність залучення іноземних інвестицій, що дозволяє створити нові робочі місця та покращити використання сировинної бази.

Таблиця 3.8. Інформаційне повідомлення про іноземну інвестицію в Україні.

Інвестор(або назва, організаційно-правова форма, державна приналежність і місцезнаходження, адреса,телефон, факс Німецька компанія з обмеженою відповідальністю “Reemtsma Cigarettenfabriben” яка розташована за адресою: Паркштрасе, 51, 22605, Гамбург, Німеччина, т. 40/82,20-0, телефакс 40/82 20-16-45
Форма здійснення інвестиції та % дольової участі Часткова участь (92,7%) у підприємстві, що створено з українськими фізичними особами
Об’єкт здійснення інвестиції (повна назва,організаційно-правова форма, юридична адреса, телефон,факс, телекс, статистичні коди класифікації підприємства)

Спільне українсько-німецьке закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика”. Юридична адреса: 257000, м.Черкаси, вул. Жовтнева 170, тел.45-35-68

Статистичні коди

ЗКПО 20035957

СПАТО 1371401367

СПОДУ 8214

ЗКГНГ 18182, 72200, 71500, 71130, 71250, 51510, 86210, 84500, 84300

ЗКФВ 20

Види іноземної інвестиції згідно статті Декрету та їх загальний об’єм, оцінений в іноземний валюті та валюті України. Майновий внесок до статутного фонду у вигляді сировини, машинного обладнання, запчастин та інструменту. Загальний обсяг інвестицій становить 31616724,74 німецьких марок, що становить 117962000000 українських карбованців
Період внесення і використання інвестиції Період внесення з 15.11.93 по 31.12.96 . Період використання з 15.11.93 на весь період діяльності підприємства.
Примітка Перереєстрація інвестиції №17 від 30.12.93 у зв’язку з збільшенням частки інвестора у статутному фонді

Спільне підприємство “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика” отримало в 1996 році прибуток в розмірі 16764200 гривен. Така форма організації бізнесу являється досить прибутковою в Україні. Це обумовлено рядом пільг, які надаються підприємствам при оподаткуванні їх прибутків. Так до 1995 року спільні підприємства звільнялись від сплати прибуткового податку на протязі 5 років, якщо в їх статутні фонди було внесено кваліфіковану іноземну інвестицію понад 100000 $ США. Також не оподатковуються доходи підприємств, які були отримані внаслідок здійснення експортних операцій, податком на добавлену вартість та акцизним збором. Українська податкова система стимулює експорт, оскільки експортні операції забезпечують притік в країну іноземної валюти. В остальному ж податки виконують чисто фіскальну функцію, яка полягає в забезпеченні дохідної частини бюджету. В останньому рівень оподаткування в Україні надмірно високий. Після сплати всіх податків - державних і місцевих в розпорядженні підприємства залишається трохи більше 30% отриманого прибутку. Така податкова політика хоча і допомагає зменшити дефіцит державного бюджету, однак не сприяє високоефективному виробництву, підвищенню виробничих потужностей та розширенню ділової активності. Згідно кривих Лафера, якщо рівень оподаткування прибутку перевищує 40%, то платники податків починають укривати свої доходи від оподаткування, і переводити капітали в тіньовий сектор економіки. Зараз більше третини грошових коштів України обертається поза банківською системою в тіньовий економіці. В український системі оподаткування необхідно знизити загальний рівень, яким оподатковуються платники податків до 30%. Ставки податків повинні бути диференційованими, більший прибуток - зниження процентної ставки, що викличе зацікавленість в розширенні виробництва і забезпечить економічне зростання до 3 - 6% на рік. Крім цього необхідно надавати податкові пільги для підприємств з іноземними інвестиціями у вигляді звільнення їх від сплати податку на прибуток на протязі деякого періоду. Податки повинні стимулювати виробництво та сприяти зростанню економічного добробуту населення.

Таблиця 3.9.Зовнішньоторгівельний оборот і баланс експорту- імпорту товарів в розрізі регіонів за січень-грудень 1996 р., тис $США. Бартер.

Найменування

країн

Зовнішньо-

торгівельний оборот

Експорт

Всього


в т.ч.стра-

хування

Баланс

експорт(+)

Імпорт (-)

І Країни

колишнього

СРСР

41 842,2 27 163,7 14 678,5 3,7 12 485,3

ІІ Інші

Країни

світу

5 120,8 1 437,1 3 683,7
-2 246,6
Европа 4 745,8 1 386,3 3359,6
-1 973,3
Азія 134,4 38,0 96,4
-58,4
Амеріка 240,5 12,8 227,4
-214,9
Всього 46 963,0 28 600,8 18 362,2 3,7 10 238,6

Рис. 3.7. Долі експорту по бартерних угодах.

Рис. 3.7. Долі імпрту по бартерних угодах.

В 1994 році в Черкаську область імпортувалось товарів на 80 млн. $ США. Із них 67,8% перепадало на країна колишнього СРСР, а інші 32,2% на інші країни світу, серед яких Західна Європа займає лідируючу позицію. З Європи в Черкаську область імпортується товарів на суму 19,6 млн. $ США, що становить 23,6% загального імпорту. В той же час з Черкаської області було експортовано продукції на суму 171,8 млн. $ США. В структурі експорту спостерігаються ті ж самі тенденції, що і в структурі імпорту. 64,6% всього експорту припадає на країни колишнього СРСР. 35,4% експорту припадає на інші країни світу, а саме на Європейські країни - 25,4%, на Америку - 6,87%, на Азію - 3,2% і найменша частка на Африку - 0,03%. На протязі 1995-1996 років структура експорту та імпорту істотно змінилася. Насамперед, змінились обсяги ввезення та вивезення з області товарів та послуг. В 1996 році в Черкаську область було імпортовано продукції на загальну суму 148 млн. $ США. На країни колишнього СРСР припадало 41,7 млн. $ США, що становить лише 28,15% від загального імпорту. Із інших країн світу імпортувалось товарів на суму 106,3 млн. $ США, що становить 71,85% імпорту. Основним постачальником в Черкаську область є країни Європи, на які припадає 64,29% всього імпорту. Такі ж тенденції можливо прослідити із експортом продукції. В 1996 році експорт зріс на 50% в основному за рахунок Європейських країн, експорт в ці країни збільшився в 3 рази і склав 47,21% проти 43,5% які експортуються в країни колишнього СРСР.

Черкаська область має додатне сальдо платіжного балансу на протязі останніх 3 років. Зростання експорту свідчить про покращення конкурентноздатності виробників-експортерів на світовому ринку та підвищення ефективності виробництва.

Висновок.

Найбільш природнім для ринку і розповсюдженим інструментом підтримки зовнішньо-економічної діяльності підприємств, стимулювання економіки і раціоналізації імпорту являються багаточисельні пільги в оподаткуванні, системі митних тарифів. Подубни акції можуть носити двох або багатобічний характер, для чого можливе укладання відповідних міжнародних контрактів та угод. Взагалі в даному випадку мова іде про можливість звільнення від того чи іншого виду прямих чи непрямих податків або зниження відповідних ставок по виробничо-галузевій ознаці. Прикладом може бути звільнення від сплати мита та митних зборів при імпорті високо технологічного обладнання, яке використовується в приоритетних напрямках дослідно-конструкторських робіт. Ознакою також може виступати суб’єктивно-економічна приналежність, мається на увазі на приклад, створення сприятливої атмосфери з точки зору оподаткування та інвестиції для малого бізнесу. Важливим елементом державної фінансової підтримки зовнішньо-економічної діяльності являються договірні відносини з іншими країнами, укладені для уникнення подвійного оподаткування із метою створення режиму найбільшого сприяння в зовнішній торгівлі. Україна на цьому шляху досягла ряд переваг. Українська держава активним чином стимулює експорт, надаючи експортерам пільги при сплаті податку на добавлену вартість та акцизного збору.

Така політика обумовлена тим, що експортні операції забезпечують притік в країну іноземної валюти, що покращує її платіжний баланс. На ряду з безумовними перевагами існують недоліки. З 1.01.1995 року урядом були скасовані податкові пільги при сплаті податку на прибуток для підприємств з іноземними інвестиціями. Однак для стимулювання іноземних інвестицій та частина податків, яка направлена на інвестиційну діяльність, повинна бути пільговою. Розумним кроком було звільнення від податку на прибуток на протязі 5 років тих підприємств, в які було інвестовано понад 100000 $ США. На даному ж етапі ставка податку на прибуток становить 30%, при відсутності інвестиційних податкових пільг. Світова ж практика свідчить, що інвестори цікавляться насамперед тими країнами, в яких номінальна ставка податку нижча середньо-світової, яка становить 30-35%. На даному етапі розвитку економіки України із всього арсеналу стимулів для зниження податку на прибуток найбільш важливим здається більш повне застосування інвестиційних податкових знижок. До явних переваг таких стимулів серед інших відноситься те, що вони спрямовані на реінвестування. Крім того на відміну від низької ставки податку, яка дає переваги власникам вже вкладеного капіталу, заохочується вкладення довгострокового капіталу. В результаті компанії вкладають капітали на довгостроковий термін. Спрямовуючи капітал на цільове використання інвестиційні податкові знижки сприяють зменшенню капіталовкладень за кордон. Однак головною перевагою інвестиційних податкових знижок є те, що вони забезпечують більший приплив коштів в держбюджет в порівнянні з низькою номінальною ставкою податку. Окрім введення інвестиційних податкових знижок, доцільно було б також диференціювати підхід до оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями не стільки від долі іноземного капіталу в статутному фонді, скільки від виду діяльності. З метою залучення іноземних інвестицій в переробні галузі промисловості, матеріальні виробництва держава може для спільних підприємств встановити мінімальні номінальні ставки податку, якщо вони працюють в вищенаведених галузях. В той же час підвищити ставки податку на прибуток спільних підприємств, які займаються посередницькою діяльністю та в сфері послуг. Податкова система України наряду з фіскальною функцією, ще повинна виконувати стимулюючу функцію. Основним напрямком стимулювання зовнішньо-економічної діяльності є лібералізація оподаткування валютної виручки та імпорту товарів, які ввозяться в Україну на основі принципу порівняльної переваги. Необхідно зменшити обсяг обов’язкового продажу валютної виручки НБУ, та активізувати проведення валютних операцій, звільнивши підприємство-експортера від сплати податку на прибуток від продажу валюти.

Україні на даному етапі розвитку економіки необхідно створити законодавчу базу, яка б відповідним чином сприяла розвитку зовнішньо-економічної діяльності та підвищення рівня економічного розвитку в цілому.

Список литератури.


1.Андpiйчук В., Киpиченко О. Рефоpми i зовнiшня тоpгiвля. Полiтика i час.1997. N3 с.24-31.

2. Беляєв В. У pамках СНД: Зовнiшня тоpгiвля Укpаїни. Полiтика i час. 1997 p. N1.с.22-26.

3.Введение в pыночную экономику: Учебное пособие для

экономических специальных вузов.Под pедакцией А.Я.Лившица,Н.Н.Никулиной. М.:"Высш.школа.",1994 , 447 с.

4.Внешнетоpговые документы: контpакты, соглашения, тpанспоpтные документы, финансовая отчетность.К.:"Инфоpм-Гео",1992. 128 с.

5.Внешнетоpговые сделки Составитель Н.С.Гpинько.Сумы:Фиpма "Реал",1994.464 с.

6.Декpет Кабiнету Мiнiстpiв "Пpо систему валютного pегулювання i валютного контpолю" вiд 19.02.1993 p.

7.Iнстpукцiя пpо поpядок здiйснення pозpахункiв у iноземнiй валютi за експоpтно-iмпоpтними опеpацiями на умовах вiдстpочки платежiв чи поставок. Наказ НБУ вiд 16.06.1994 p. N139 (зi змiнами вiд 22.02.1995 p.)

8. Iнстpукцiя пpо поpядок pеєстpацiї пpедставництв iноземних суб'єктiв господаpської дiяльностi в Укpаїнi. Наказ МЗЕЗ тоpгу вiд 18.01.1996 p.

9.Закон Укpаїни "Пpо зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16.04.1991 p.

10.Закон Укpаїни "Пpо опеpацiї з давальницькою сиpовиною у зовнiшньоекономiчних вiдносинах" вiд 15.09.1995 p.

11.Закон Укpаїни "Пpо поpядок здiйснення pозpахункiв в

iноземнiй валютi" вiд 23.09.1994 p. (зi змiнами вiд 07.05.1996 p.)

12.Закон Укpаїни "Пpо pежим iноземного iнвестування" вiд

19.03.1996 p.

13.Занятие для оптимистов:экспоpт-импоpт Укpаины в 1996 году: Внешняя тоpговля.Бизнес. 1996. 3 декабpя. с.14-15.

14.Кокоть В. Пpiоpитети зовнiшньоекономiчних зв'язкiв

Укpаiни. Закон i бiзнес.1996.7 лютого.с.2

15.Колосов О.Iноземнi iнвестицii за будь-яку цiну? Фiнансова Укpаiна.1997.8 квiтня.с.9

16.Макконелл Кемпбелл Р., Бpю Стэнли Л.Экономика. т.2.М.:"Республика". 1992. 400 с.

17.Михайлов В. Внешняя тоpговля Укpаины: тенденции, оценки. Финансовая Укpаина.1996.5 июля.с.27.

18.Михайлов В. Заpубежные инвестиции в экономику Укpаины: Ожидания и pеальность. Финансовая Укpаина.1996.5 июля.с.23.

19.Пеpесада А.А. Основы инвестиционной деятельности. К:"Издательство либpа", 1996.344 с.

20.Плотников А. Такой нужный капитал: Инвестиции: пpивлечение и стимулиpование. Посpедник.1996.2 октябpя.с.15

21."Положення пpо поpядок контpолю та звiтностi щодо викоpистання майнових цiнностей, якi iнвестуються за межами Укpаїни" вiд 19.02.1929 p.

22.Полунєєв Ю. Фiнансування та стpахування експоpту в Укpаїні. Банкiвськi спpави.1997 p.N1.с.24-25.

23.Рузавин Г. Основы pыночной экономики.М.:" Республика",1996. 450 с.

24.Савєльєв В. Зовнiшньоекономiчнi вiдносини: стpатегiя pозвитку. Дiло.1996.N18.с.13.

25.Семюельсон П. Ноpдгауз В. Макpоэкономика. К: "Видавництво Лiбpа".1995.500 с.

26.Сiденко В. Зовнiшньоекономiчнi вiдносини Укpаїни:

Пpоблеми pефоpмування. Вiсник НАН Укpаїни. 1996 p. N11-12.с.20-26.

27.Соколенко С.Н. Совpеменные миpовые pынки и Укpаина.-К.:"Демос".1995.354 с.

28.Указ Пpезидента Укpаїни "Пpо pегулювання баpтеpних

(товаpообмiнних опеpацiй у галузi зовнiшньоекономiчної дiяльностi" вiд 27.01.1995 p.

29.Указ Пpезидента Укpаiни "Пpо спpавляння податку на добавлену ваpтiсть з iмпоpтних товаpiв" вiд 30.06.1995 p.

30.Фiлiпенко А. Особливостi pозвитку iноземного iнвестування в економiку Укpаiни. Фiнанси Укpаiни.1997 p. N2 с.79-82.

31.Шкiль О. Концепцiя визначення пpiоpитетiв i "точок" для iнвестицiй. Економiка Укpаїни.1996 p.N9.c.87-88.


Зовнішня рецензія

на дипломну роботу студента ІV курсу

фінансово-економічного факультету

спеціальності “Фінанси і кредит”

Варецького Станіслава Олександровича

на тему “Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності”.


Дипломна робота присвячена важливій проблемі оподаткування зовнішньоекономічної діяльності. Для економічного зростання та ефективного використання наявних ресурсів Україні необхідні нові ринки збуту продукції, тому дана проблема є досить актуальною.

В роботі повно розкрита необхідність виходу України на світовий ринок, подані наукові основи та методика оподаткування зовнішньоекономічної діяльності.

Дипломантом проведено аналіз здійснення зовнішньоекономічних операцій на прикладі черкаського підприємства “Реємстма - Черкаси тютюнова фабрика”. Аналіз грунтується на практичних даних, що дозволило визначити напрямки здійснення реформування податкової політики України щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Дипломантом зроблені обгрунтовані висновки по оподаткуванню зовнішньоекономічної діяльності, наведені шляхи реформування даної сфери економіки.

Робота заслуговує високої оцінки і звання спеціаліста.


Рецензент _____________ підпис

“ “ ________ 1997 р.


Реферат

дипрломної роботи

“Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності”


Робота містить ____ сторінок, ____ таблиць, ____ рисунків, перелік


використаної літератури ____ найменувань, ____ додатків.


Об’єктом дослідження у дипломної роботі є методика і організація __________________________________________________________


__________________________________________________________


Результатом дослідження стали пропозиції автора шодо

__________________________________________________________


__________________________________________________________


Одержані результати можуть бути викорестені при

__________________________________________________________


__________________________________________________________


“ “ __________ 199 __ р.


Підпис студента ____________________


Продукція 1995 р

Продукція 1996 р



цигарки без фільтру 7371.7

цигарки без фільтру 6455.2



Вест 148.1

Вест 953.3



Майстер KS 54.4

Майстер KS 299.2



інші цигарки з фільтром 1469.8

інші цигарки з фільтром 385.1













цігарки з фільтром 1672.3

цігарки з фільтром 1637.6




































Найменування
країн
Зовнішньо-
торгівельний
оборот
Експорт




І Країни
колишнього
СРСР
8,034.9 7,859.9 175.1
7,684.7
Країни
колишнього
СРСР
7,859.9

ІІ Інші
Країни
світу
96,775.4 96,775.4

96,775.4
Европа 89,712.2

Европа 89,712.2 89,712.2

89,712.2
Азія і Амеріка 7,062.8
121.8
Азія 121.8 121.8

121.8



6,941.0
Амеріка 6,941.0 6,941.0

6,941.0




Всього 1,048,110.3 104,635.2 175.1
104,460.0






































































40









40

































В % до
загального обсягу






І Країни
колишнього
СРСР
110.90 64.60 56.30 67.80

Імпорт Експорт


ІІ Інші
Країни
світу
60.90 35.40 26.70 32.20
Країни
колиш.
СРСР
56.30 110.90


Европа 43.70 25.40 19.60 23.60
Европа 19.60 43.70



Афріка 0.05 0.03 0.32 0.40
Афріка 0.32 0.05



Азія 5.50 3.20 1.20 1.40
Азія 1.20 5.50


Амеріка 11.76 6.87 5.60 6.70
Амеріка 5.60 11.76


Всього 171.80
83.00
























41












































В % до
загального обсягу






І Країни
колишнього
СРСР
119.30 43.50 41.70 28.15

Імпорт Експорт


ІІ Інші
Країни
світу
154.90 56.60 106.30 71.85
Країни
колиш.
СРСР
41.70 119.30


Европа 129.40 47.21 95.10 64.29
Европа 95.10 129.40



Афріка 1.80 0.64 0.00 0.01
Афріка 0.01 1.80



Азія 2.90 1.04 2.70 1.85
Азія 2.70 2.90


Амеріка 20.80 7.60 8.40 5.71
Амеріка 8.40 20.80


Всього 274.20
148.00

























42













42




















Найменування
країн
Зовнішньо-
торгівельний
оборот


Імпорт Експорт

І Країни
колишнього
СРСР
2,469,777.6 182,485.2 64,492.4 10.0 117,992.8
Країни
колишнього
СРСР
64,492.4 182,485.2

ІІ Інші
Країни
світу
161,178.8 905,301.0 65,877.8 93.3 29,433.2
Европа 51,237.2 58,557.8

Европа 109,795.0 58,557.8 51,237.2 11.1 7,320.6
Азія 4,650.2 5,421.9

Азія 10,072.5 5,421.9 4,650.2 79.7 7,743.0
Амеріка 9,913.9 31,196.1

Амеріка 41,110.0 31,196.1 9,913.9 2.5 21,282.2





Всього 408,156.4 277,786.2 130,370.2 103.3 147,416.0








































Продукція Одиніці
виміру
1996 р 1995 р % до
1995 р.

1 2 3 4 5
Відвантаження всього млн.шт. 8559.7 8405.2 101.8
в т.ч. по Україні -- "" -- 7482.3 5993.6 124.8
Експорт -- "" -- 992.4 707.6 140.2
Давальницька продукція -- "" -- 85.0 1704.1 5.0













1996 р 1995 р


Відвантаження всього 8.56 8.41


в т.ч. по Україні 7.48 5.99


Експорт 0.99 0.71






















Види податків та нарахувань
в централізовані фонди
Сума
,тис.грн.
Податок на землю 16
Комунальній податок 22.5
Плата за воду 1.4
Податок з транспортних засобів 2.5
Пенсійний фонд 2175.9
Фонд зайнятості 15.2
Фонд охорони праці 223.4
Фонд Чорнобиля 782.9
Фонд страхування 274.7
Відрахування на будівництво шляхів 748.7
Іноваційний фонд 202.9
Фонд захисту інвалідів 95.1
Всього 29597.6



Сума
,тис.грн.
ПДВ 8663.7
Акцизний збір 11633.9
Прибутковий податок 1216
Митний збір 1201.7
ПДВ за імпорт тютюну 2321.1
Інші податки 4561.2



























































































Місяць Всього Експорт
Місяць Всього Експорт











січень 4,743,611 2,856,211
січень 4.74 2.86











лютий 6,760,132 1,315,980
лютий 6.76 1.32











березень 5,460,678 696,994
березень 5.46 0.70

квітень 5,431,349 166,892
квітень 5.43 0.17
травень 4,949,660 449,276
травень 4.95 0.45
червень 4,868,230 1,643
червень 4.87 0.00
липень 5,145,843 1,142,222
липень 5.15 1.14
серпень 5,249,388 2,231,016
серпень 5.25 2.23
вересень 5,503,902 2,051,547
вересень 5.50 2.05
жовтень 8,045,388 2,400,084
жовтень 8.05 2.40
листопад 6,008,394 1,013,712
листопад 6.01 1.01
грудень 6,079,386 2,383,213
грудень 6.08 2.38
січень 1997 7,394,484 1,253,280
січень 1997 7.39 1.25
лютий 1997 8,010,126 1,039,696
лютий 1997 8.01 1.04
Всього 83,650,571 19,001,766




































Розрахунок ПДВ і акцизного збору за 1996 рік та січень, лютий 1997 року.







































Місяць ПДВ Акцизний збір
Місяць ПДВ Акцизний збір








січень 790760 1745243
січень 0.79 1.75
лютий 1126914 1590000
лютий 1.13 1.59
березень 910295 919326
березень 0.91 0.92
квітень 905406 923296
квітень 0.91 0.92
травень 825108 832330
травень 0.83 0.83
червень 811534 875397
червень 0.81 0.88
липень 857812 887336
липень 0.86 0.89
серпень 875073 137820
серпень 0.88 0.14
вересень 917317 650241
вересень 0.92 0.65
жовтень 1340898 997608
жовтень 1.34 1.00
листопад 1001399 1138938
листопад 1.00 1.14
грудень 1013231 1321645
грудень 1.01 1.32
січень 1997 1232414 1426545
січень 1997 1.23 1.43
лютий 1997 1335021 1984011
лютий 1997 1.34 1.98
Всього 13943182 15429736


















Найменуваннякраїн Експорт

Найменуваннякраїн Імпорт








КраїниколишньогоСРСР 27,163.7

КраїниколишньогоСРСР 14,678.5

Імпорт





Европа 1,386.3

Европа 3,359.6








Азія і Амеріка 150.0 +++
Азія і Амеріка 323.8























ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ


Варецький Станіслав Олександрович


Дипломна робота


“Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності”


Допущено до захисту

Зав.кафедрою Єресько І.Г.


“ “ ____________ 199 __ р.


Науковий керівник дипломної роботи

доц. ____________ Єресько І.Г.


“ “ ____________ 199 __ р.


Консультант

__________________


“ “ ____________ 199 __ р.


Робота подана на кафедру


____________________


“ “ ____________ 199 __ р.


Черкаси 1997 р.


ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. Кафедри доц. Єресько І.Г.

“ “ __________ 199 __ р.

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу

студента Варецького Станіслава Олександровича


  1. Тема роботи “Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності”

затверджена указом по інституту від “ “ ________ 199 _ р. № ____


  1. Термін подання студентом закінченої роботи

“ “ _______ 199 __ р.


  1. Вихідні дані до роботи _____________________________________

__________________________________________________________________________________


  1. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці) _______________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________


  1. Перелік графічного матеріалу _______________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________


  1. Консультанти окремих розділів роботи


Розділ Консультант Підпис Дата


Завдання

видав

Завдання

прийняв


__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________


  1. Дата видачі завдання “ “ ___________ 199 __ р.


Завдання до виконання одержав _______________________


Зміст.


Вступ

Розділ 1. Сутність зовнішньоекономічної діяльності.

1.1.Основні передумови виникнення зовнішньоеконо-мічної діяльності.

1.2.Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

1.3.Протекціонізм та аргументи на його користь.

Розділ 2. Правові аспекти здійснення зовнішньоеконо-мічної діяльності в Україні.

2.1. Види зовнішньоекономічних операцій в Україні.

  1. Суб’єкти і об’єкти зовнішньоекономічних операцій.

  2. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньо-економічної діяльності.

2.4. Основні види оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Розділ 3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності в Україні на прикладі спільного підприємства “Реемстма - Черкаси тютюнова фабрика”.

Висновок

Список литератури

Додатки


5

7


7

17

24


34

34

36


38


40


66

86

89

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений21:46:59 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
14:20:44 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Обложение налогом внешнеэкономической деятельности

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150895)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru