Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Розрахунки чеками

Название: Розрахунки чеками
Раздел: Рефераты по экономической теории
Тип: реферат Добавлен 13:01:04 13 сентября 2005 Похожие работы
Просмотров: 599 Комментариев: 3 Оценило: 1 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать

Чек — грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечне письмове розпорядження власника рахунка (клієнта) банкові, який обслуговує його, сплатити певну суму грошей пред'явникові чека або іншій вказаній у чеку особі. Чек є інструментом розпоряджання коштами, що є на розрахунковому рахунку.

При розрахунках чеками виникають економічні відносини між трьома суб'єктами. Це:

— чекодавець — юридична або фізична особа, влас­ник рахунка, який здійснює платіж за допомогою чека та підписує його;

— чекодержатель — юридична або фізична особа, яка отримує кошти за чеком;

— банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі і веде їхні рахунки.

У сфері безготівкових розрахунків використову­ються розрахункові чеки. Чеки, які використовуються для одержання готівки з рахунків, відкритпх у банках, нази­ваються грошовими чеками. Розрахунковий чек містить пись­мове розпорядження чекодавця банку-емітенту сплатптн чеко-держателю зазначену в чеку суму коштів.

Власник рахунку виписує чекії в межах залишку коштів на рахунку в установі банку (або понад цей залишок, якщо є домо­вленість щодо овердрафта).

Банківська практика здійснення безготівкових розрахунків чеками утвердила такі їх обов'язкові реквізити: 1) назва бан­ку; 2) наказ про сплату грошової суми; 3) отримувач грошей;

4) дата і місце виписки чека; 5) підпис чекодавця. В Україні використовується строго фіксована уніфікована форма розра­хункового чека.

Бланки чеків брошуруються в спеціальні чекові книжки. Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеці­альному папері на банкнотній фабриці НБУ за зразком, затвер­дженим НБУ. Чекові книжки брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

З дозволу НБУ чекові книжки (розрахункові чеки) можуть бути виготовлені комерційними банками самостійно з дотриман­ням усіх обов'язкових вимог і мати фірмову позначку банку.

Чек є цінним папером. Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.

Розрахункові чеки, які використовуються фізичними осо­бами при здійсненні разових операцій, виготовляються окре­мими бланками. Облік їх ведеться окремо від чекових кни­жок.

Залежно від того, на чию користь виписаний чек, розрізня­ють три Їх види:

— іменні — виписані лише певній особі;

— ордерні — виписані на певну особу з обов'язковим засте­реженням про наказ оплатити чек;

— пред'явницькі — в чеку не зазначене найменування одер­жувача; гроші видаються пред'явнику.

Строк дії чекової книжки — один рік. Строк дії розрахун­кового чека, який видається для разового розрахунку фізичній

особі, — три місяці. За погодженням з установою банку, строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений.

Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 (десяти) календарних днів (день виписки чека не враховується).

Будь-які виправлення і помарки в чеку не допускаються. Забороняється передача чекової книжки її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання позаповнених бланків чеків та завірення їх відбитком печат­ки. Одночасно з виписуванням чека на його корінці зазна­чається назва отримувача коштів, номери документів, що опла­чуються, сума і залишок ліміту. Ліміт чекової книжки — це загальна гранична сума, на яку чекодавець може виписати чек з цією книжкою.

Головні бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки че­ками, зобов'язані періодично перевіряти: правильність вико­ристання чеків особою, яку уповноважено на їх підписання:

правильність виведення залишків ліміту на корінцях чеків;

звіряти суми на корінцях чеків із записами у виписках з ра­хунка в банку. На підприємстві чекові книжки повинні збері­гатися під замком у безпечному від пожежі і крадіжки при­міщенні.

Для отримання чекової книжки підприємство подає до бан­ку-емітента заяву. На основі поданої заяви банк-емітент випи­сує чекодавцю чекову книжку. Операційний працівник банку перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці (кожний чек має свій номер), заповнює внутрішній бік обкладинки книжки, вписує у кожний чек його основні реквізити. Банк веде облік номерів чеків у спеціальній реєстраційній картці, де вказуєть­ся номер рахунка, з якого сплачуватимуться чеки, дата видачі книжки, номери чеків, строк дії книжки, для яких розрахунків видається книжка.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому балансовому рахунку № 722 "Розрахун­кові чекові книжки та розрахункові чеки" в банку-емітенті (у сумі ліміту).Депонування коштів це внесення певних грошових сум на зберігання до банку: у даному разі — для .іабезпечення банківської гарантії вчасності платежу. Для цьо­го разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подаєть­ся платіжне доручення для перерахування коштів на раху­нок N 722.

При розрахунках чеками чеки з чекової книжки випису­ються в момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги. Виписуючії чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок ліміту.

Приймаючи чек до оплати за товари (виконані роботи, на­дані послуги), чекодержатель перевіряє: відповідність чека вста­новленому зразку; правильність заповнення чека; відсутність виправлень; відповідність суми на корінці чека сумі, вказаній у самому чеку; строк дії чека; наявність на ньому чіткого відбит­ка штампа або печатки банку та назви чекодавця (у фізичної особи — прізвище, ім'я, по батькові, дані його паспорта або до­кумента, що його замінює).

Приймаючи чек із чекової книжки до оплати, чекодержа­тель відділяє його від корінця, проставляє на звороті розрахун­кового чека та на корінці календарний штемпель, підписує чек і робить відповідні відмітки у відомості про прийняті до опла­ти розрахункові чеки. Чекодержатель здає в банк чеки разом із трьома примірниками реєстру. Реєстр вміщує повну інфор­мацію про чеки, що надходять до установи банку.

При оплаті чека кошти списуються з відповідного рахунка чекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателя. Опла­та чеків — відповідальна банківська операція. Чеки можуть бути недійсними, мати різні дефекти і навіть бути підроблени­ми. Ризик, пов'язаний з видачею і оплатою чеків, для банків є досить суттєвим.

Клієнт може поповнити ліміт чекової книжки у разі його вичерпання. Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк доручення (фізична особа подає заяву або заповнює спеціаль­ний ордер) разом з відповідною чековою книжкою. У дору­ченні в рядку "Призначення платежу" вказується ''Поповнен­ня ліміту за чековою книжкою".

Отже, розрахунки за допомогою чеків проводяться так:

1) покупець на основі заяви отримує в своєму банку чекову книж­ку, для чого банк-емітент депонує певні грошові кошти (ліміт чекової книжки); 2) покупець, одержавши рахунок постачаль­ника на товар або послуги, виписує і передає постачальникові чек; 3) постачальник здає чек в установу банку, яка його обслуго­вує; банк зараховує суму, вказану в чеку, на рахунок постачаль­ника. Одночасно ця сума списується з рахунка покупця, на яко­му вона була депонована (принципово суть справи не змінюєть­ся від того, обслуговуються чекодавець і чекодержатель в одній чи різних установах банків).

В Україні розрахунки чеками зараз не дуже поширені, особ­ливо порівняно із західними країнами, де чек є основною фор­мою безготівкових розрахунків. Чеки не отримують поширен­ня у вітчизняному господарському обороті внаслідок недостат­ності коштів на рахунках клієнтів і обмеженої платоспромож­ності більшості комерційних банків.

Порядок здійснення розрахунків векселями

Вексель цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настан­ня строку визначену суму грошей власникові векселя (векселе-держателю). Вексель є одночасно розрахунковим документом (засобом платежу) і цінним папером, що може купуватися і продаватися на фондовому ринку.

В Україні використання векселів у господарському обо­роті почалося з 1992 р. Вексельний обіг у вітчизняному на­родному господарстві є знаряддям комерційного кредиту та поліпшення розрахункових відносин між суб'єктами госпо­дарської діяльності. Важливою є роль векселів для покриття взаємної заборгованості господарських суб'єктів. Однак обся­ги вексельного обігу в Україні майже не зростають, а якість самих векселів знижується.

Випускаються два види векселів: простий і переказний. Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обі­цянку векселедавця сплатити власникові векселя після вка­заного терміну певну суму грошей. Переказний вексель, або трата, містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасатові), сплатити третій особі (ре­мітентові) певну суму грошей у певний термін. Ремітент — одержувач грошей, який володіє векселем, пред'являє його до оплати трасату і одержує гроші.

Основними суб'єктами економічних відносин при розра­хунках векселями є:

— векселедавець (трасант, перший набувач векселя);

— векселедержатель (ремітент);

— платник (трасат).

Основною відмінністю простого векселя від переказного є те, що при розрахунках за допомогою простого векселя вексе­ледавець і платник є однією особою. Трасат (платник) стає боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто дасть згоду на його оплату, поставившії на ньому свій підпис. Лише після акцепту век­сель стає повноцінним виконавчим документом. Вексель може виписати як платнир;, так і постачальник. Якщо вексель ви­писується постачальником, то платник повинен обов'язково акцептувати такий вексель. Отже, головним вексельним борж­ником за переказним векселем є акцептант (за простим векселем — векселедавець).

Строк платежу за векселем встановлюється за взаємною домовленістю між постачальником і покупцем. При настанні строку платежу за векселем він оплачується за рахунок коштів платника з його розрахункового рахунку.

Вексельний обіг, таким чином, пов'язаний з виникненням боргу (боргових зобов'язань) у відносинах між постачальни­ками і покупцями (споживачами). Схема взаємозв'язків у най­простішому вигляді тут така: підприємство, отримавши век­сель від свого покупця, використовує цей вексель для розра­хунків уже зі своїм постачальником.

Невиконання умов вексельного обігу, несплата векселя у визначений строк призводить до банкрутства боржника на ос­нові реалізації принципу повної матеріальної відповідальності.

В умовах кризи платежів і фінансового незабезпечення міжгосподарських зв'язків вексельний обіг може стати ефек­тивною формою безготівкових розрахунків.

Важливе значення сьогодні має формування надійного ме­ханізму регулювання вексельного обігу. Інституціональну ос­нову такого механізму могла б скласти загальнодержавна век­сельна палата, яка могла б організувати реєстровий контроль векселів за єдиними правилами, а також взяти на себе веден­ня зведеного реєстру вексельних випусків. Реєстрація век­селів, відстежування шляхів їх руху дозволяє відраз'у ж розпі­знати фальшиві векселі, підробки, виявити факти недобросові­сного придбання векселів.

Вексель є абстрактним борговим зобов'язанням, тобто у ньому не вказується матеріальна підстава боргу на відміну

від інших розрахункових документів, у яких чітко засріксова-110, за які товарно-матеріальні цінності (посл\-гіі, роботи! здійснюються розрахунки.

Вексель — це документ, складений у письмовій формі на папері, який містить строго визначену кількість обов'язкових реквізитів. У цьому зв'язку малоперспектнвшім є розвиток розрахункових операцііі з бездокументарними векселями, тобто використання електронної форми векселів. Бездокументар-ний обіг не може забезпечити, наприклад, такого реквізиту векселя, як підпис того, хто його видає, що позбавляє вексель законної сили. Відсутність підпису векселедавця у векселі робить цей цінний папір беззмістовним. Без підпису немає письмового зобов'язання.

Будь-який переказний вексель може бути переданий за до­помогою здійснення особливого передатного надпису на зво­роті векселя — індосаменту. Особа, яка при цьому поступаєть­ся своїми правами, називається "індосант", а яка набуває їх — "індосат". Здійснюючи індосамент, індосант бере на себе абст­рактні зобов'язання, подібно до того, як це робить векселедер-жатель за видачі векселя.

Особа, у якої знаходиться переказшгй вексель, розглядаєть­ся як законний векселедержатель, якщо вона засновує своє пра­во на неперервному ряді індосаментів. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними.

Платіж за переказним векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми за допомогоюаваля вексельного поручительства. Аваліст, тобто особа, яка здійснила аваль, приймає на себе відповідальність за виконан­ня зобов'язання щодо оплати векселя. Аваль збільшує надійність векселя і, таким чином, сприяє ширшому застосу­ванню цієї форми безготівкових розрахунків. Аваліст несе відповідальність так само, як і той, за кого він дав аваль.

При настанні строку платежу, якщо платіж не був здійсне­ний, векселедержатель може обернути свій позов проти індо­сантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб. Відмова у акцепті або у платежі має бути засвідчена актом, складеним у публічному порядку (протест у неакцепті або у неплатежі). У разі оголошення неспроможним платника або векселедавця для здійснення векселедержателем належних йому прав достатньо пред'явлення судового визначення щодо оголошення неспро­можності.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений22:18:07 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
14:02:17 24 ноября 2015
Можно було і краще написати!!!! ;)
ксения19:57:39 18 октября 2009Оценка: 4 - Хорошо

Работы, похожие на Реферат: Розрахунки чеками

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151239)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru