Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Воссоздание обстановки и обстоятельств в следственной практике

Название: Воссоздание обстановки и обстоятельств в следственной практике
Раздел: Рефераты по уголовному праву и процессу
Тип: реферат Добавлен 17:31:47 24 июля 2005 Похожие работы
Просмотров: 55 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра цивільного права

студента ІІІ курсу

Будюха Д.Є.

К У Р С О В А Р О Б О Т А

на тему

СТВОРЕННЯ І УСТАНОВЧІ ДОКУМЕНТИ

ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА

Науковий керівник

ст.викладач Нечипорук Л.Д.

УЖГОРОД - 1996

План курсової роботи

Вступ 3

1. Установчий договір , його зміст 4

2. Статут , його зміст 14

3. Державна реєстрація господарського товариства 16

Висновки 21

Список використаних джерел та літератури 22

Додатки

1. Проект установчого договору товариства з обмеженою

відповідальністю

2. Проект Статуту товариства з обмеженою відповідальністю

3

В С Т У П

Підприємницька діяльність громадян і юридичних осіб на територіїї України здійснюється в організаційних формах і у порядку , встановлених законодавством. Вибір її конкретної організаційної форми проводиться підприємцем самостійно. При цьому враховуються зміст і основні напрями діяльності , сфера її здійснення , ресурси , які можуть бути включені до неї , форма власності , кількість і склад осіб , які безпосередньо об”єднуються для ведення підприємницької діяльності , інші початкові умови.

Вибір організаційної форми підприємництва здійснюється через механізм державної реєстрації конкретного виду підприємства , господарського товариства або іншої організаційної форми.

Тема даної курсової роботи обрана для того , щоб зробити спробу дослідити сам процес обрання організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності , а саме створення господарського товариства.

Процес створення господарського товариства обрано в якості об”єкту дослідження, оскільки , як свідчать статистичні дані , найбільш розпоширеною організаційно-правовою формою , яка обирається для здійснення підприємницької діяльності є саме господарське товариство.

Від прийняття Закону України “ Про господарські товариства “ пройшло чимало часу , але практика свідчить , що ефективність ведення підприємницької діяльності багато в чому залежить від якості установчих документів : можуть виникати різного роду суперечності щодо майна , яке було внесене засновниками , відповідальності засновників за невиконання зобов”язань по внесенню вкладів ( оплати акцій ) , можливості уступки долі в статутному фонді третій особі , тощо.

4

Установчий договір господарського товариства , його зміст

Узгоджена діяльність учасників цивільних правовідносин може бути спрямована на досягнення спеціальної мети - створення нового суб”єкту цивільного права ( юридичної особи ) , яку вони наділяють необхідним майном і якому вони визначають предмет діяльності. За наявності у юридичної особи декількох засновників вони повинні погодити свої взаємовідносини , в тому числі вид ( характер ) і предмет діяльності створюваної організації , розмір і порядок передачі у її статутний фонд майнових внесків , порядок спільної діяльності по створенні юридичної особи та інші умови. Для цього і використовується установчий договір.

За загальним правилом юридична особа створюється згідно з рішенням власника або уповноваженого ним органу. Якщо власників або уповноважених ним органів два або більше , то таким рішенням є установчий договір. Створенню господарського товариства передує рішення як мінімум двох власників. Цим і пояснюється необхідність укладення установчого договору для створення господарського товариства.

У цивільному праві України відомі п”ять видів господарських товариств , в основі створення яких лежить установчий договір : акціонерне товариство , повне і командитне товариства , товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю . Поняття і види господарських товариств , правила їх створення , діяльності , а також права і обов “ язки їх учасників та засновників визначає Закон України “ Про господарські товариства “ від 19 вересня 1991 року № 1576-XII .

В силу установчого договору його учасники ( засновники юридичної особи ) взаємно зобов”язуються у встановленому законом порядку створити нову юридичну особу і надати ій необхідне майно.

За своєю юридичною природою установчий договір господарського товариства є багатосторонньою угодою консенсуального і оплатного характеру . Установчий договір відноситься до групи так званих організаційних договорів .

Сторонами установчого договору господарського товариства можуть бути фізичні та юридичні особи. У відповідності з частиною 3 ст. 3 Закону України “ Про господарські товариства “ іноземні громадяни , особи без громадянства , іноземні юридичні особи , а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України , крім випадків , встановлених законодавчими актами України. Обов”язковою ознакою для сторони в установчому договорі господарського товариства є наявість правосуб”єктністі - правоздатності і дієздатності.

Договір повинен заключатися у письмовій формі. Підписи фізичних осіб потребують нотаріального засвідчення , а підписи керівників юридичних

осіб повинні завірятися печаткою .

5

Предметом установчого договору господарського товариства є створення господарського товариства . Спецефічним в даному аспекті є установчий договір акціонерного товариства відкритого типу , оскільки він укладається між засновниками акціонерного товариства та визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства , відповідальність перед особами , що підписалися на акції і перед третіми особами. Такий договір по суті є договором про спільну діяльність і діє до моменту державної реєстрації акціонерного товариства . Учасники договору також мають на меті створення юридичної особи , але даний договір не визначає статус організації , що формується учасниками.

На відміну від цього установчий договір визначає не тільки узгоджену діяльність його учасників ( засновників ) , але й правове становище нової юридичної особи, будучи одним з ії установчих документів.*

Від договору про спільну діяльність договір про спільну діяльність по створенню акціонерного товариства відкритого типу відрізняється тим , що у першому випадку нема створення нової юридичної особи , а у другому - створюється нова юридична особа , новий самостійний власник майна.

Зміст установчого договору господарського товариства визначають ті умови , по яким сторони досягли згоди. Учасники установчого договору - засновники нової юридичної особи - взаємно зобов”язані передати у власність створюваної ними організації встановлені ними ж внески , а також провести узгоджені дії по формуванню господарського товариства до його реєстрації.

Закон визначає загальні обов”язкові умови , які повинні бути зазначені в установчих документах господарського товариства. У відповідності до частини 2 статті 4 Закону України “ Про господарські товариства “ установчі документи повинні містити відомості про вид товариства , предмет і цілі його діяльності , склад засновників та учасників , найменування та місцезнаходження , розмір та порядок утворення статутного фонду , порядок розподілу прибутків та збитків , склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань , з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації та реорганізації товариства. Закон передбачає інші обов”язкові умови , в залежності від виду господарського товариства.

Відсутність зазначених відомостей ( включаючи відомості , які повинні містити установчі документи в залежності від виду товариства ) в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

Згідно змін до Закону України “ Про господарські товариства “ , внесених Законом України від 02.03.95 р. № 82/95 ВР також установчі документи гоподарського товариства у випадках , передбачених чинним законодавством , погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

В установчому договорі учасники перш за все закріплюють своє волевиявлення на створення юридичної особи і визначають його вид і характер . Установчий договір вступає в силу з моменту його підписання усіма учасниками ( засновниками ).


* Гражданское право / под ред. Е.И. Суханова . - М.: Издательство БЕК,

1994. - С. 375

6

Його наступна реєстрація має юридичне значення не для дійсності самого договору , а для виникнення відповідної юридичної особи. Отже , до моменту реєстрації установчих документів юридичної особи учасники установчого договору можуть бути взаємно зобов”язані до вчинення певних , узгоджених ними дій.

Серед вищевказаних видів господарських товариств повне і командитне товариство є так званими договірними об” єднаннями , оскільки у їх основі лежить договір як угода між учасниками , які зобов”язались один перед одним спільно діяти для досягнення цілей товариства . Договір пов”язує кожного учасника персонально із усіма іншими учасниками . Кожний учасник вправі вимагати від іншого належного виконання договору , взятих ним на себе зобов “язань. За загальним правилом , якщо договором не встановлене інше , ведення справ всередині товариства проводиться за загальною згодою всіх учасників ; у відносинах із третіми особами кожний із учасників вправі діяти від імені товариства і представляти його в цивільному обороті .

“Установчий договір повного або командитного товариства ще називають фідуціарною угодою в тому смислі, що партнерам за договором ( кожному із учасників ) фактично надано більше повноважень , ніж це безпосередньо виражено в договорі , але з умовою , що вони не скористуються надлишками цих прав і в першу чергу будуть керуватися інтересами товариства в цілому . “ *

Враховуючи особистий характер договору повного товариства , який виражається в тому , що учасники зобов”язані приймати особисту участь у веденні справ товариства , а також наділені широкими повноваженнями по здійсненню ними від імені товариства фактичних і юридичних дій, що в свою чергу, передбачає виникнення особисто - довірчих , товариських відносин, логічно б було передбачити у договорі , що з виходом одного із учасників із складу товариства , а також його смертю

( реорганізацією , ліквідацією , якщо учасником є юридична особа ) товариство припиняється ; хоча закон надає сторонам право домовитись про інше. Зміни у складі учасниківв такому випадку є рівносильними перезаключенню договору і тягнуть за собою реорганізацію товариства.

Спори , які виникають в процесі виконання договору товариства повинні вирішуватись за згодою усіх учасників. Судовий порядок вирішення спорів між учасниками доцільно допускати лише у випадках , прямо встановлених у договорі , якщо тільки спір не пов”язаний з майновими претензіями учасників один до одного.

Конструкція товариського з”єднання розрахована на невелику кількість учасників , в основному фізичних осіб , хоча учасниками товариства можуть бути й юридичні особи . Тому доцільно б було передбачити в договорі , що змішаний склад повних учасників не допускається . Однак в командитних товариствах , де повними учасниками є юридичні особи , вкладниками можуть бути фізичні особи , і навпаки , якщо повними учасниками є громадяни , то вкладниками можуть бути юридичні особи. Закон України “ Про господарські товариства “ передбачає ряд інших обов”язкових умов , які повинні бути зазначені в установчому договорі повного товариства .


* Сборник образцов гражданско-правовых документов / Под общ. ред.

Г.П. Савичева, В.С. Ема.- М.:Издательство БЕК, 1994. - С. 27

7

В установчому договорі повного товариства повинні бути зазначені відомості про вид товариства , предмет та цілі його діяльності , склад засновників та учасників , найменування та місцезнаходження , розмір та порядок утворення статутного фонду , порядок розподілу прибутків та збитків , склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань , зяких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчого договору та порядок реоганізації та ліквідації товариства .

Також обов”язково повинні бути зазначені відомості про те, що всі учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов”язаннями товариства усім своїм майном. Відповідальність повних учасників за зобов”язаннями товариства носить двоякий характер. Вона є субсидіарною , оскільки наступає тільки у випадку недостатності власних коштів товариства , і солідарною , оскільки розподіляється порівну між усіма учасниками , а кредитор товариства може звернутися до одного з них або до усіх зразу. Учасник , який сплатив борги товариства , вправі звернутися до інших учасників з вимогою про відшкодування йому сум у розмірі збитків , які припадають на цих учасників. По причині такого характеру відповідальності учасників за боргами товариства , одній і тій ж особі заборонено брати участь у якості повного учасника більш , ніж в одному товаристві , але дозволяється брати участь в командитних товариствах в якості вкладників.

Крім цього , у відповідності із ст. 67 Закону України “ Про господарські товариства “ , установчий договір про повне товариство повинен визначати розмір частки кожного з учасників , розмір , склад та порядок внесення вкладів , форму їх участі у справах товариства . В установчому договорі може визначатися декілька учасників , які надяляються повноваженнями на ведення справ товариства.

Установчий договір командитного товариства , як і договір іншого господарського товариства має містити загальні обов”язкові умови , так і відомості про розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю , розмір , склад і порядок внесення ними вкладів , форму їх участі у справах товариства. Стосовно вкладників вказується тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства , а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів .

На відміну від повного та командитного товариств , товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю є статутними об”єднаннями . Зміни у складі учасників суттєвим чином змінюють тільки співвідношення розмірів їх часток у майні товариства ( у повному та командитному товариствах вихід учасників або вступ нових учасників, як правило , і якщо сторони не домовились про інше , тягне за собою ліквідацію або реорганізацію товариства ). Учасники , які вступають в товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю мають справу не персонально з кожним із засновників , а з товариством у цілому , в особі його представницьких органів. Товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю не

передбачають встановлення між учасниками відносин особистої довіри , оскільки вони є насамперед об”єднаннями капітаів, а не окремих осіб , які не зобов”язані своєю працею приймати участь в діяльності цих об”єднань. Тому поряд із установчим договором , ще одним установчим документом товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю є статут, який як конституція , закріплює організаційно-правовий статус товариства , його майнове становище , порядок створення і компетенцію органів управління і контролю , порядок ліквідації та реорганізації , тощо.

8

Як правило , установчий договір товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю , як перший установчий документ , містить такі умови : відомості про засновників ( учасників ) , предмет договору , найменування та місцезнаходження товариства , юридичний статус товариства , мета створення товариства , майно товариства , порядок формування статутного фонду , визначення часток учасників , форма внесення вкладів , відповідальність за невиконання або за неналежне виконання договору , правонаступництво , строк дії договору . Інші обов”язкові умови , які повинні бути зазначені в установчих документах товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю містяться в статуті цих товариств.

Порядок створення акціонерного товариства закритого типу складається з таких етапів : підписання установчого договору , скликання і проведення установчих зборів, реєстрація акціонерного товариства закритого типу .

Створення та установчі документи акціонерного товариства відкритого типу мають свої особливості. Згідно з ст.26 Закону України “ Про господарські товариства “ , засновники акціонерного товариства укладають між собою договір , що визначає порядок здійснення ними господарської діяльності по створенню акціонерного товариства , відповідальність перед особами , що підписалися на акції і третіми особами. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство , здійснити підписку на акції , провести установчі збори і державну реєстрацію. Отже , процес створення акціонерного товариства складається з таких етапів :

1. Укладання установчого договору про спільну діяльність по створенню акціонерного товариства.

2. Реєстрація повідомлення про випуск акцій .

3. Повідомлення про намір створити акціонерне товариство та проведення підписки на акції . Реєстрація випуску цінних паперів у фінансових оганах.

4. Скликання та проведення установчих зборів . Затвердження установчими зборами статуту товариства.

5. Подання заяви для реєстрації акціонерного товариства. Державна реєстрація акціонерного товариства.

У даному питанні курсової роботи будуть розглянуті такі аспекти створення акціонерного товариства як укладання установчого договору , реєстрація повідомлення про випуск акцій , повідомлення і проведення підписки на акції та скликання та проведення установчих зборів .

Установчий договір акціонерного товариства є договором між юридичними та фізичними особами про ведення спільноі діяльності по створенню акціонерного товариства . Такий договір заключається засновниками акціонерного товариства і діє до державної реєстрації товариства . У предметі договору вказується, що сторони дійшли згоди по укладенню угоди про спільну діяльність для створення акціонерного товариства. У договорі вказуються повне і скорочене найменування АТ , місцезнаходження , мета створення товариства , предмет діяльності товариства, юридичний статус товариства, права і обов”язки акціонерів , передбачуваний розмір статутного фонду , кількість акцій і їх номінальна вартість , види акцій , кількість привілейованих акцій і розмір дивідендів по ним , порядок формування статутного фонду , відповідальність акціонерів за невиконання або неналежне виконання своїх зобов”язань

9

щодо внесення вкладу; кількість акцій , які засновники залишають за собою , характеристика вкладу засновників та вартісна оцінка вкладу.

В установчому договорі сторони можуть передбачити можливість купівлі засновниками визначеної кількості акцій на пільгових умовах , а також право першочергової купівлі визначеної кількості акцій засновниками при збільшенні статутного фонду. Сторони можуть передбачити і інші пільги для засновників акціонерного товариства. Надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства визначається установчими зборами товариства більшістю у три четверті голосів. Важливо зазначити в установчому договорі , що усі витрати , пов”язані зі створенням та реєстрацією акціонерного товариства беруть на себе засновники , з подальшою компенсацією цих витрат за рахунок отриманих товариством прибутків. У договорі має бути передбачено , що засновники несуть солідарну відповідальність перед особами, що підписалися на акції і третіми особами , оскільки не виключена можливість того , що акціонерне товариство не відбудеться , і тоді виникне питання про повернення особам , які підписалися на акції , коштів , які вони передали для оплати акцій.

Практика створення акціонерних товариств свідчить про те , що важливо передбачати в договорі і певні гарантії для акціонерів : засновники , не мають права вихіду з акціонерного товариства протягом певного періоду часу. З настанням такої можливості не допускається одночасне відчуження , усіх своїх акцій одразу ж декількома засновниками , У такому випадку черговість встановлюється пропорційно

розміру частки ( вартості акції ) засновника ( першим задовільняється засновник з мінімальним розміром вкладу і т.д.) з обумовленням мінімального строку , після настання якого можлива аналогічна операція.

В установчому договорі також повинно бути зазначено , що до відкриття розрахункового рахунку АТ кошти , які надходять в статутний фонд , вносяться на тимчасовий розрахунковий рахунок .

Порядок відкриття тимчасового рахунку визначається інструкцією “ Про порядок відкриття розрахункових , поточних і бюджетних рахунків в установах банків” , затвердженою постановою Правління Національного банку України від 11 жовтня 1994 року № 169. У відповідності до даної інструкції , для відкриття тимчасових розрахункових рахунків господарським товариствам , для зарахування коштів , які вносяться для формування статутного фонду , банку надаються такі документи :

- заява про відкриття рахунку , підписана одним із засновників , якому загальними зборами засновників доручено оформлення документів по організації товариства ;

- копія установчого договору , завіреного нотаріально .

У випадку формування статутного фонду із майнових вкладів , можна передбачити , що до появи самостійного балансу АТ , вони обліковуються на балансі певної юридичної особи.

Сторони повинні обумовити порядок внесення змін і доповнень до договору.

Логічно б було передбачити строк повідомлення про створення АТ, здійснення підписки , а також попередню дату проведення установчих зборів.

10

Після укладення установчого договору засновники повинні зареєструвати повідомлення про випуск акцій у відповідності до інструкції , затвердженої Міністерством фінансів України 30.09.91 р. N04-305 ( із змінами і доповненнями , внесенеми наказами Міністерства фінансів України від 23.11.93р.N94 та від 23.05.95 р. N83) - Порядку реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств і інформації про їх випуск . Реєстрація здійснюється в фінансових органах Міністерства фінансів України , якщо обіг здійснюється на всій території України ; фінансовими управліннями Кабінету Міністрів республіки Крим , обласними фінансовими управліннями , фінансовими управліннями міст республіканського підпорядкування.

Для реєстрації цінних паперів емітент представляє у фінансовий орган такі документи :

заяву про реєстрацію цінних паперів ;

нотаріально завірену копію протоколу рішення про випуск цінних паперів , оформленого згідно із ст. 6 та ст.11 Закону Української РСР “ Про цінні папери та фондову біржу “ відповідно для реєстрації акцій підприємств ;

нотаріально завірену копію статуту емітента , зразок бланка цінного папера ;

баланс , звіт про фінансові результати та їх використання , довідку про фінансовий стан , підтверджені аудитором ( аудиторською фірмою) за останні три завершених роки ( або за кожний завершений фінансовий рік від моменту утворення , якщо цей строк менший за три роки ).

Повідомлення про випуск акцій повинно містити певні відомості, в залежності від того, чи був у створюваного акціонерного товариства правопопередник чи ні.

Повідомлення про випуск акцій акціонерного товариства , у якого був правопопередник повинно містити :

- фірмове найменування , місце знаходження , дата утворення , предмет діяльності , завірений ревізором ( аудитором ) бухгалтерський баланс і розрахунок фінансових результатів ( доходи , витрати ) за останні три завершені фінансові роки ( або за кожний фінансовий рік з моменту створення , якщо цей строк менше трьох років ) , бухгалтерський баланс за станом на останній квартал перед прийняттям рішення про випуск цінних паперів , звіт про статутний фонд ( загальний об”єм , об”єм сплаченої частини ) , чисельність робітників , а також основні професійні дані про керівних робітників ( освіта , кваліфікація , виробничий стаж ) ;

- опис ділової діяльності емітента , засвідчений аудитором, насамперед інформаційні відомості про виробництво , реалізацію , наукові дослідження і інвестиції ;

- відомостті про емісію цінних паперів : дата і номер протоколу прийняття рішення про випуск цінних паперів , мета використання фінансових ресурсів , виручених від емісії ; об”єм емісії , що планується; вид і категорія цінних паперів , пов”язані з ними права : по акціям - засновники і можливі права , які надаються власникам привілейованих акцій ; кількість, номінальна вартість і сума емісії цінних паперів ; число серій і порядкові номери ; місце , день початку і припинення продажу ; інформація про можливі переваги власників цінних паперів; запланований курс ; найменуванняторговця цінними паперами ( якщо емітент користується його послугами ) ; дії , які будуть проводитися у

11

випадку перевищення або недосягнення рівня підписки ; адреси місць виплат доходів , здійснення операцій і депонування ;

- перелік і результати попередніх емісій цінних паперів , а також розмежування цінних паперів по видам ;

- кількість именних акцій , які випущені емітентом, в тому числі акцій , які знаходяться у власності керівних робітників .

У випадку створення акціонерного товариства , яке не має правопопередника , інформація про випуск цінних паперів повинна містити :

- дані про емісію цінних паперів - дані і номер протоколу про прийняття рішення відносно випуску цінних паперів , мета використання фінансових ресурсів,об”єм емісій , який планується , вид і категорії цінних паперів і пов”язані з ними права , можливі права , які надаються власникам привілейованих акцій , кількість , номінальна вартість і сума емісії акцій ,число серій і порядковий номер ; місце , день початку і припинення продажу ; інформація про можливості привілей власниками акцій ; запланований курс; найменування торгівця цінними паперами ( якщо емітент користється його послугами ) ; дії , які проводяться у випадку перевищення або недосягнення рівня підписки , адреси місць виплати , здійснення операцій і депонування ;

- фірмове найменування майбутнього акціонерного товариства , предмет і цілі діяльності , дата проведення установчих зборів , розмір плануємого статутного фонду , склад майна , яке вноситься засновниками в натуральній формі , найменування банківської установи і номер розрахункового рахунку , на який можуть бути внесені попередні внески ;

- дані про можливі фактори ризику у діловій діяльності емітента ;

- дані , які відносяться до поручительства , якщо для виконання вказаних в акції зобов”язань юридична особа виступає як поручитель.

Якщо протягом 10 робочих днів , починаючи від дня , що настає за днем представлення інформації про випуск цінних паперів у реєструючий фінансовий орган , він не відмовив у реєстрації , то таку інформацію слід вважати зареєстрованою . Підстави для відмови у реєстрації інформації визначені у п. 17 Порядку :

а) наявність в інформації відомостей , які дають змогу зробити висновок про невідповідність умов випуску цінних паперів чинному законодавству ;

б) неповнота інформації про випуск цінних паперів порівняно з вимогами п.8-12 Порядку ;

в) невідповідність інформації , представленої реєструючому фінансовому органу , яка характеризує фінансово-економічний стан емітента , таким вимогам :

емітент повинен бути беззбитковим протягом останніх трьох завершених фінансових років або до моменту утворення , якщо цей строк є меншим за три роки ;

емітент не повине мати простроченої заборгованості кредиторам , а також платежів у бюджет ;

емітент повинен мати повністю оплачений статутний фонд на момент прийняття рішення про випуск облігацій.

12

Повідомлення фінансового органу про відмову в реєстрації інформації з випуску цінних паперів доводять до емітента телефоном , телетайпом , телексом або телефаксом з обов”язковим письмовим підтвердженням.

У разі виникнення якихось змін в інформації про випуск цінних паперів емітент повинен представити відповідну інформацію у реєструючий фінансовий орган до закінчення 30 денного строку від дня подання першої інформації .

Слід зазначити , що порушення порядку випуску ( емісії ) цінних паперів ( випуск цінних паперів без реєстрації інформації про емісію цінних паперів або внесення в документи , які надаються для реєстрації емісії цінних паперів завідомо недостовірної інформації , а також затвердження таких документів, якщо ці дії спричинили матеріальну шкоду інвестору ) тягне за собою кримінальну відповідальність , передбачену ст. 148-8 Кримінального кодексу України.

На наступному етапі засновники організовують відкриту підписку на акції . Засновники публікують повідомлення про наступну відкриту підписку , в якій мають бути вказані фірмове найменування товариства , предмет, цілі, та строки діяльності , склад засновників , дата проведення установчих зборів , розмір статутного фонду , що передбачається , номінальна вартість акцій, їх кількість та види , переваги і пільги засновників , місце проведення , початковий та кінцевий строки підписки на акції , склад майна , що вноситься засновниками в натуральній формі , найменування банківської установи та розрахунковий рахунок , на який мають бути внесені початкові внески . За рішенням засновників у повідомлення можуть бути включені також інші відомості.

Особи , які бажають придбати акції , повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій , на які вони підписалися , після чого засновники видають їм письмове зобов”язання про продаж відповідної кількості акцій.

Акціонерне товариство вважається заснованим , якщо до вказаного у повідомленні строку закінчення підписки не менше 60 % акцій.

Не пізніше як через 7 днів після закінчення строку відкритої підписки на акції , засновники повинні представити у реєструючий фінансовий орган звіт про наслідки випуску цінних паперів. Звіт про наслідки випуску цінних паперів повинен містити таку інформацію :

а) дату початку і дату закінчення відкритого продажу акцій ;

б) фактичну ціну реалізованих акцій ;

в) кількість реалізованих акцій ;

г) загальну вартість реалізованих цінних паперів ( у порівнянні із запланованою під час організації випуску величиною ) , у тому числі для акцій у такому розподілі : кошти у карбованцях,внесені як плата за акції ;

вартісна оцінка матеріальних коштів , внесених як плата за акції ;

оцінка у карбованцях іноземної валюти , внесеної як плата за акції ;

д) розподіл коштів на статутний фонд ( у сумі номінальної вартості реалізованих акцій ) та додаткові власні кошти ( у сумі перевищення фактичної ціни продажу акцій над їх номінальною вартістю ) ;

е) види винагород , виплачені торгівцям цінними паперами ( якщо емітент користуєтьсмя їх послугами ) .

13

Звіт про наслідки випуску цінних паперів підписує емітент і торговець цінними паперами ( якщо емітент користується його послугами ) і завіряє аудиторська фірма .

Реєстрація випуску цінних паперів проводиться не пізніше 30 днів від момнету подання заяви з доданням необхідних документів. Під час реєстрації цінним паперам присвоюється реєстраційний номер.

До дня скликання установчих зборів особи , які підписалися на акції , повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 % номінальної вартості акцій.

Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк , зазначений у повідомленні , але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції . При пропущенні вказаного строку , особа, що підписалася на акції , має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій . Установчі збори визнаються правомочними , якщо в них беруть участь особи , які підписалися більш як на 60 % акцій , на які проведено підписку. Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися , протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори, При повторному незабезпеченні кворуму акціонерне товариство вважається таким , що не відбулося. Голосування на установчих зборах провадиться за принципом : одна акція - один голос. Для прийняття рішення про створення акціонерного товариства необхідна більшість у три четверті голосів. Після прийняття рішення про створення товариства установчі збори затверджують статут товариства . У випадку , коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума , установчі збори можуть зменшити розмір статутного фонду.

У випадку створення господарського товариства з участю іноземного учасника , в установчому договорі ( як і у будь-якій зовнішньо-економічній угоді ) особливе значення має арбітражне обумовлення. Тут можливі два варіанти таких обумовлень . По-перше , сторони самі призначають третейський суд по узгодженню питань між собою і розробляють арбітражну процедуру. По-друге , наперед вказується в якості третейського суду один із постійно діючих арбітражів. В останньому випадку слід враховувати , що ініціатива у виборі європейських арбітражів , як правило , належить іноземному учаснику .

Українській стороні необхідно приділяти велику увагу в питанні захисту своїх інтересів , так як часто іказаний іноземним учасником арбітраж знаходиться у сфері впливу компанії , яку представляє іноземний учасник.

. У зв”язку з тим , що самою розпоширеною організаційною формою для юридичних осіб з іноземними інвестиціями є товариство з обмеженою відповідальністю , слід з метою впорядкування речових і зобов”язальних відносин сторін наділити створювану юридичну особу правом власності на майно , яке їй передається , із збереженням за засновниками тільки права вимагати встановленого проценту від прибутку і повернення вкладеної долі майна при припиненні юридичної особи. При цьому необхідно , щоб кожний із засновників був власником майна на момент його передачі або як мінімум діяв з письмового дозволу власника. Усі інші варіанти правового становища майна можуть призвести до складних майнових спорів між засновниками , юридичною особою і власниками.

14

2. Статут господарського товариства , його зміст

Закон України “ Про господарські товариства “ визначає , що акціонерні товариства , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту.

Отже , другим установчим документом для вищезазначених видів господарських товариств є статут. Співвідношення установчого договору і статуту є таким , що останній по суті можливо розглядати як частину договору - адже він затверджується учасниками ( засновниками ) в якості одного із основних результатів їх угоди. Тому зміст статуту господарського товариства може частково перекриватися змістом договору ( або навпаки ) , наприклад порядок розподілу між учасниками прибутків та збитків , управління діяльністю створеної ними юридичної особи , вихіду із її складу може встановлюватися не тільки в установчому договорі , а також і у статуті. Однак деякі принципові положення про взаємовідносини учасників ( засновників ) , насмперед -

їх воля на створення нової організації , можуть бути відображені тільки в договорі про її створення , а ряд конкретних положень , що стосуються статусу цієї організації , наприклад компетенція її органів , - тільки в статуті.

Необхідність існування статуту в даних видах господарських товариств пояснюється тим , що учасники ( засновники ) , які створюють акціонерне товариство , товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю можуть і не брати участь у господарській діяльності товариства ( на відміну від повного чи командитного товариства ) , але маючи право на отримання отримуючи прибуток від результатів роботи товариства - дивіденд. Якщо у повному чи командитному товариствах громадяни ( рідше з участю юридичних осіб ) об”єднуються з метою спільно вести підприємницьку діяльність , - брати безпосередню участь у справах товариства , створення акціонерного товариства , товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю є скорше об”єднаннями капіталів .

Отже установчий договір у статутних товариствах спрямований на створення нового суб”єкту правовідносин ; сам порядок управління , мета і предмет діяльності цього суб”єкту вказується у статуті.

Законом передбачаються обов”язкові відомості , які повинні бути вказані в статуті , в залежності від виду товариства .

Так , загальними обов”язковими умовами , які повинні зазначатися в статуті є вид товариства , найменування та місцезнаходжкення , склад засновників та учасників , розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків , склад та компетенцію органів товариства , порядок прийняття ними рішень , включаючи перелік питань , з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів , порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Статут акціонерного товариства повинен містити також відомості про види акцій , що випускаються , їх номінальну вартість , співвідношення акцій різних видів , кількість акцій , що купується засновниками , наслідки невиконання зобов”язань по викупу акцій.

15

Можна виділити основні розділи , які складають зміст статуту господарського товариства :

- загальні положення ;

- мета та предмет діяльності ;

- юридичний статус товариства ;

- засновники товариства ;

- майно товариства ;

- статутний фонд товариства ;

- акції товариства ( для акціонерного товариства ) ;

- порядок розподілу прибутків та збитків ;

-органи управління товариством;
- облік та звітність про діяльність ;

- порядок внесення змін до статуту ;

- фонди товариства ;

- відступлення частки в статутному фонді товариства ;

- припинення діяльності товариства ;

- інші умови , в залежності від виду господарського товариства .

Примірний перелік видів діяльності , які можна передбачити в статуті наведено в додатку до даної курсової роботи.

Статут господарського товариства затверджується зборами засновників ( установчими зборами ) господарського товариства , прошнуровується , нумерується ; на статуті робиться відмітка про державну реєстрацію господарського товариства.

Товариство має право вносити зміни та доповнення до статуту , які теж підлягають державній реєстрації. Зміни ( доповнення ) до установчих документів оформляються окремими додатками до них або шляхом викладу їх у новій редакції . На титулі додатків до установчих документів органом державної реєстрації робиться відмітка про те , що вказані документи є невід”ємною частиною відповідних установчих документів. У випадку внесення установчих документів в новій редакції в цілому на їх титулі робиться відповідна відмітка.

У випадку внесення в установчі документи змін та доповнень , пов”язаних із зміною найменування , організаційної форми або форми власності суб”єкта підприємницької діяльності , робиться його перереєстрація у встановленому законом порядку.

16

3. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА

Господарське товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації . Державна реєстрація товариства проводиться за правилами, встановленими Законами України “ Про підприємства “від 27 березня 1991 року № 887-ХІІ, “ Про підприємництво” від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ та Положенням “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 року № 276 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року № 125 .

Положення “Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ визначає порядок державної реєстрації суб”єктів підприємницької діяльності незалежновід їх організаційних форм і форм власності. Законом передбачається окремий порядок створення господарських товариств , в залежності від предмету діяльності ( банки , засоби масової інформації , фондові біржі, тощо). Господарські товариства , що займаються банківською діяльністю реєструються Національним банком України в порядку , визначеному законодавством України про банки і банківську діяльність.

Державна реєстрація господарського товариства провадиться у виконавчому комітеті міської , районної в місті Ради або в районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за його місцезнаходженням.

Місцезнаходженням господарського товариства вважається місцезнаходження ( розміщення ) його постійно діючого керівного органу.

Для державної реєстрації господарського товариства власники або уповноважена ними особа (заявник) особисто подають до органу державної реєстраці :

а) установчі документи :

-установчий договір ;

- статут- при створенні акціонерного товариства , товариства з

обмеженою або додатковою відповідальністю ;

б) реєстраційну картку , яка є одночасно заявою про державну

реєстрацію ;

в) документ , що засвідчує сплату реєстраційного збору ;

г) документ , що засвідчує сплату власниками внеску до

статутного фонду ;

д) рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення ,

реорганізацію (злиття,приєднання) господарського товариства якщо,

законодавчими актами України передбачена необхідність такої згоди

17

У випадку , якщо установчі документи подаються не власниками, а іншими особами , то повноваження цих осіб повинно підтверджуватися належним чином оформленою довіренністю.

Якщо одним із власників господарського товариства є юридична особа , додатково подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію цієї юридичної особи. Іноземна юридична особа подає документ , що свідчить про її реєстрацію в країні місцезнаходження ( витяг з торгівельного , банківського або судового реєстру , тощо). Цей документ повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни його видачі , перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі України , якщо міжнародними договорами , у яких бере участь Україна , не передбачено інше. Зазначений документ може бути також засвідчено у посольстві відповідної держави та легалізовано в Міністерстві закордонних справ.

У разі , коли одним із власників є фізична особа , її підпис на установчих документах потребує нотаріального завідчення.

До органу державної реєстрації подаються установчі документи в оригиналах та по одному примірнику завірених в установленому порядку копій.

Установчі документи не повинні містити положень , що суперечать законодавству. Відповідальність за відповідність законодавству установчих документів несуть власники або уповноважені ними органи , які подають документи для реєстрації господарського товариства.

Установчі документи складаються державною чи іншою мовою відповідно до ст.11 Закону України “ Про мови в Українській РСР “ , підписуються заявником , прошиваються та пронумеровуються.

Отже , положенням встановлюється вичерпний перелік документів , які повинні подати власники для реєстрації господарського товариства

Порядок складання установчих документів господарського товариства було вісвітлено в першому та другому питаннях даної курсової роботи.

Іншими документами , які необхідно подати для державної реєстрації є

реєстраційна картка , документ ,що засвідчує сплату власниками реєстраційного збору , документ , що засвідчує сплату власниками внеску до статутного фонду товариства та рішення Антимонопольного комітету про згоду на створення ( реорганізацію ) господарського товариства , якщо законовдавчими актами України передбачено необхідність такої згоди.

Реєстраційна картка суб”єкта підприємницької діяльності є одночасно заявою про державну реєстрацію . Зразок реєстраційної картки наведено в додатку до Положення “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “. У картці містяться відомості про найменування суб”єкта підприємницької діяльності з обов”язковим зазначенням організаційно-правової форми , місцезнаходження суб”єкта підприємницької діяльності , відомості про керівника із зазначенням його місця проживання та паспортних даних , відомості про форму власності , основні види діяльності на поточний рік , кількість філіалів,представництв , відділень із зазначнням відомостей про них на зворотньому боці картки та вказується особа ,яка заповнила картку і дата заповнення.

18

Орган державної реєстрації надає у разі потреби допомогу заявникові у заповненні реєстраційної картки та перевіряє відповідність наведених в ній відомостец установчим документам .

Документом , який засвідчує сплату власниками реєстраційного збору є відповідна квитанція або платіжне доручення. Серйозним недоліком Положення “ Про реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ (нова редакція ) було відсутність норми , яка б регламентувала розмір реєстраційного збору . Якщо в Положенні ” Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 29 квітня 1994 року окремим додатком визначалися фіксовані розміри плати за державну реєстрацію в залежності від обраного виду діяльності , то в Положенні в редакції постанови Кабінету Міністрів № 125 від 25 січня 1996 року такі відомості були відсутні. Але постановою Кабінету Міністрів України № 406 від 03.04.96 р. “ Про плату за державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ були знову встановлені розміри плати за державну реєстрацію , в залежності від виду діяльності . Звичайно , така невизначенність дуже негативно впливала на розвиток підприємництва , оскільки надавала можливість місцевим владам різних регіонів України встановлювати необгрунтовані ставки реєстраційного збору. Отже питання плати за державну реєстрацію державної реєстрації вже визначено.

Документом , який засвідчує сплату власниками необхідного внеску до статутного фонду також є відповідна квитанція , платіжне доручення, або інший документ ( у випадку майнової форми внеску і т.д.). Розмір такого внеску диференціюється в залежності від виду товариства: в товариствах з обмеженою та додатковою відповідальністю , акціонерному товаристві відкритого типу не менше 30 % вказаного в установчих документах вкладу , в акціонерному товаристві закритого типу - не менше 50 % вкладу . Для повного товариства такий розмір не встановлений , а у командитному товаристві вкладники на момент реєстраціє зобов”язані внести не менше 25 % свого внеску .

Рішення антимонопольного комітету про згоду на створення (реорганізацію) суб”єктів підприємницької діяльності як документ , який необхідний для державної реєстрації також є нововведенням нового Положення “ Про реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “.

Необхідність надання такої згоди було закріплено Законом Украіни “Про антимонопольний комітет “від 26 листопада 1993 року № 3659-ХІІ , Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1994 року № 765 “ Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків” , Законом України “ Про внесення змін та доповнень до закону України “ Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності “ “ від 5 липня 1995 року № 258.

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів “ Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків “ створення господарюючих суб”єктів проводиться за згодою Антимонопольного комітету або його органів у таких випадках :

19

- створення господарюючого суб”єкту двома і більше засновниками , якщо сумарна вартість активів або сумарний об”єм реалізації товарів , робіт, послуг цих засновників за підсумками останнього фінансового року перевищує суму у валюті України , еквівалентну 2 млн. Доларів США за офіційним курсом , який діяв на кінець останнього фінансового року , і при цьому не менше ніж у двох засновників вартість активів або об”єм реалізації товарів перевищує суму грошового еквіваленту , рівному 100 тис. Доларів США у кожного. У випадку , коли одним із засновників є державний орган , то в розрахунках вартості активів або об”ємів реалізації товарів використовуються відповідні показники державних підприємств , майно яких передається в статутний фонд створюваного господарюючого суб”єкта ;

- створення господарюючого суб”єкту двома або більше засновниками , які діють на певному товарному ринку , якщо загальна доля засновників на цьому ринку перевищує 35 % ;

- створення господарюючого суб”єкту , доля якого на певному товарному ринку завідомо буде перевищувати 35 % , а також асоціацій , концернів та інших об”єднань підприємств .

Під час реєстрації господарського товариства посадова особа органу державної реєстрації на титулі установчих документів робить відмітку про реєстрацію із зазначенням назви цього органу , номера та дати реєстрації. Відмітка засвідчується підписом посадової особи та печаткою органу державної реєстрації.

Орган державної реєстрації не має права вимагати від заявника подання інших документів , не передбачених законодавством або оформлених з іншими вимогами , ніж це визначено у Положенні “ Про реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності ”.

За наявності всіх вищенаведених документів орган державної реєстрації прягом п”яти робочих днів з дати надходження документів зобов”язаний провести державну реєстрацію господарського товариства і видати заявникові свідоцтво про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності встановленого зразка.

Підставою для відмови у державній реєстрації є відсутність в установчих документах відомостей , зазначених в ст. 4 , 37 , 51 , 67 , 76 Закону України “ Про господарські товариства .“

Відмова у державній реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку.

У відповідності до до Закону України “ Про внесення змін в ст.56 Конституції ( Основного закону ) України від 31 жовтня 1995 року , громадянин має право у встановленому законом порядку оскаржити в суді рішення , дії чи бездіяльність державних органів , юридичних чи службових осіб в сфері управлінської діяльності , якщо він вважає , що цим порушені його права і свободи . В цьому аспекті , громадяни можуть оскаржувати в судовому порядку затримку в державній реєстрації .

Свідоцтво про державну реєстрацію суб”єкта підприємницької діяльності є підставою для відкриття розрахункового , валютного та інших рахунків в установах банків , виготовлення печаток та штампів.

20

Порядок відкриття рахунків в установах банків визначає інструкція

“ Про порядок відкриття розрахункових , поточних і бюджетних рахунків в установах банків “ , затвержена постановою Правління Національного банку України від 11 жовтня 1994 року № 164. Для відкриття рахунку підприємства надають установам банку такі документи : заява , па відкриття рахунку встановленого зразка , підписана керівником і головним бухгалтером підприємства , нотаріально завірені копії установчих документів, картку із зразками підписів керівника і головного бухгалтера і віттиском печатки. У випадку , якщо на момент відкриття рахунку товариство не має печатки , то до документів додається заява про надання дозволу на користування рахунком без печатки до часу її виготовлення , але не більше 60 днів.

Для оформлення заказу на виготовлення печатки необхідно отримати відповідний дозвіл в органах внутрішніх справ. Порядок видачі дозволів на оформлення заказів на виготовлення печаток та штампів в штемпельно-гравюрних майстернях визначає інструкція “ Про порядок видачі дозволів на оформлення заказів на виготовлення печаток та штампів “ , затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 1993 року № 643.

У відповідності з даною інструкцією дозвіл на виготовлення печаток та штампів спільним з іноземними фірмами підприємствам видається управліннями , відділами охорони громадського порядку МВС Республіки Крим , МУВС м. Київа , УВС областей и м. Севастополя , УВС міст та УВСТ. Підприємствам , установам , організаціям дозвіл видається міськрайвідділами внутрішніх справ. Для одержання дозволу на оформлення печаток та штампів керівники підприємств, установ, організацій і господарських об”єднань подають в органи внутрішніх справ

письмове клопотання , де вказується особа , відповідальна за отримання дозволу. До клопотання додаються зразки ( ескізи ) печаток, штампів в двох екземплярах. На даний час в інструкції ще є норма про те , що взірці ( ескізи ) печаток , штампів потребують погодження з органом , який провів державну реєстрацію господарського товариства . Але у відповідності із п. 10 Положення “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ ( редакція постанови № 125 від 25 січня 1996 року ) зразки ( ескізи ) печатки , штампу затверджуються власниками або уповноваженим ними органом і додаткового погодження не потребують . Очевидно , в дану інструкцію будуть внесені відповідні зміни .

Крім того суб”єкти підприємницької діяльності подають копію свідоцтва про державну реєстрацію , справку про відкриття рахунку в установах Національного або комерційних банків України .

На печатках і штампах суб”єктів підприємницької діяльності повинен бути вказаний номер свідоцтва про підприємницьку діяльність .

21

В И С Н О В К И

Господарські товариства - це є одна з найпоширеніших організаційно-правових форм ведення підприємницької діяльності .

За даними відділу реєстрації суб”єктів підприємницької діяльності Ужгородської міської ради народних депутатів із загальної кількості суб”єктів підприємницької діяльності частка господарських товариств становить 40 - 45 відсотків.

Найбільш розповсюдженим видом господарських товариств є товариства з обмеженою відповідальністю.

У зв”язку з прийняттям з 1 березня 1996 року нового мінімального розміру заробітної плати , збільшилися мінімальні розміри статутного фонду господарського товариства , що в свою чергу , призвело до певного зменшення частки господарських товариств у числі новостворених суб”єктів підприємницької діяльності . Більшого розвитку набув процес створення приватних підприємств.

Але безумовною перевагою господарських товариств в процесі вибору організаційної форми є чітке законодавче закріплення їх правового статусу .

22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Джерела :

1. Конституція України

2. Цивільний кодекс України

3. Кримінальний кодекс України

4. Закон України “ Про господарські товариства “ від 19 вересня 1991 року

5. Закон України “ Про Антимонопольний комітет України “ від 26 листовада 1993 року

6. Закон України “ Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конуренціїї в підприємницькій діяльності “

7. Постанова Кабінету Міністрів України “ Про введення механізму запобігання монополізації товарних ринків “ від 11 листопада 1994 року

8. Положення “ Про державну реєстрацію суб”єктів підприємницької діяльності “ ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року )

9. Інструкція “ Про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток та штампів “ , затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 1993 року

10. Інструкція “Про порядок відкриття розрахункових , поточних і бюджетних рахунків в установах банків “ , затверджена постановою “ Правління Національного банку України від 11 жовтня 1994 року

Література :

1. Гражданское право / под ред. Е.И. Суханова . - М. : Издательство БЕК, 1994.

2. Сборник образцов гражданско-правовіх документов / под общ. ред. Г.П. Савичева , В.С. Ема . - М.: Издательство БЕК, 1994

3. Юридический справочник предпринимателя / под ред. Ю.С. Шумченко . - К., 1992

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений21:37:32 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
13:44:36 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Воссоздание обстановки и обстоятельств в следственной практике

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150234)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru