Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет)

Название: Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет)
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: реферат Добавлен 03:53:03 21 сентября 2005 Похожие работы
Просмотров: 5488 Комментариев: 2 Оценило: 3 человек Средний балл: 4.3 Оценка: неизвестно     Скачать

СОДЕРЖАНИЕ.


ст

Вступление ………………………………………………………………………… 2

И. Теоретические основы методики подвижных игр в легкой атлетике …........ 4

ІІ. 1. Методика проведения подвижных игр...…………………………….......... 7

2. Характеристика подвижных игр...…………………………………………… 13

3......Группа, которая занимается подвижными играми …………………....... 14

4. Группа, которая не занимается подвижными играми…………………...... 17

5. а). Игры и упражнения, которые оказывают содействие усвоению техники стрбків и развития скоростно-силовых качеств……………………………………………...... 19

б). Игры и упражнения, которые оказывают содействие технике бега и развития скорости...……………...... 21

в). Игры и упражнения, которые оказывают содействие технике легкоатлетических метаний и развития необходимых двигательных качеств …………………………...... 24

г). Игры и упражнения, которые оказывают содействие изготовлению выносливости...……………………....... 29

ІІІ. Результативность методики подвижных игр в легкой атлетике…………...... 32

Выводы...…………………………………………………………………..........… 33

Использованная литература...……………………………………………………... 35


ВСТУПЛЕНИЕ.


В основных направлениях реформы общеобразовательной и профессиональной школы подчеркнуто, что очень важно воспитывать молодое поколение физически развитой, закаленным, готовым к работе иd обороны нашей Родиной.Среди большого количества разнообразных средств физического воспитания широко используются подвижные игры, которые оказывают содействие решению наставительно-оздоровительных задач.

Игровая деятельность имеет особенно важное значение в период наиболее активного формирования характера – в детские и юношеские года. Играясь дети, усваивают жизненно необходимые двигательные привычки и умение, в них вырабатывается смелость и воля, сообразительность. В этот период игровой метод сядет ведущее место, приобретает характер универсального метода физического воспитания.

Каждый народ, в зависимости от социально – экономических условий своего развития, психического состава, географического положения исторически вырабатывал самобытные виды подвижных игр, развлечений и забав, способы их, выполнение, которые потом составило своеобразные системы национального тело воспитания.

Несмотря на усиленные процессы интеграции характерных признаков культур народов мира, в конце двадцатого столетия, национально – своеобразные формы, оттенки вековых культурных достояний не теряют своего значения и сегодня.

В время национального возрождения изучения традиций становление и развития украинских подвижных игр, забав и развлечений приобретают непересекающегося значения. Необходимость исследования богатейшего педагогического опыта использование украинских народных игр предопределяются тем, что результаты такой работы помогут проследить переменчивость форм, методов и средств воспитания, а также определить закономерности, связанные с изменением социально – экономических факторов жизнедеятельности общества, создавая предпосылки для пополнения современной теории и практики физического воспитания адекватными элементами етнопедагогики. Однако, несмотря на указанную актуальность, проблематике исследований философских, исторических, теоретико-методических, педагогических аспектов становление и развития украинских народных игр, в особенности в советский период, выдводилось чрезвычайно име внимания, которое предопределялось преимущественно политическими т идеологическими факторами. Такое положение существенно обедняет эффективность развития национальной педагогической науки и не оказывает содействие формированию полноценной национальной системы физического воспитания.

Украинская НФК, развиваясь на национальных традициях на протяжении столетий, изменяла свои структурные компоненты, функции, адаптируясь к конкретным историческим условиям. Поэтому актуальным на сегодня есть исследование становления и развития педагогических аспектов народных игр, где кроме методов и форм их, использование, существенную роль сядет система народных знаний и представлений о физическом развитии и физическом воспитании человека.

Следует отметить, что несмотря на соответствующий уровень системной сформированности подвижных игр, процесс их развития не прекратился, а неустанно продолжается.. Свидетельством этого есть постоянное пополнение сокровищницы народных подвижных игр, забав и развлечений новыми элементами. В связи с этим, изучение национальных традиций и внедрения адекватных подвижных игр, забав и развлечений в современную практику учебно-воспитательной работы будут оказывать содействие не только национально – культурному возрождению, а и формированию полноценной национальной системы физического воспитания, повышению эффективности воспитательного процесса в целом.

Учитывая высшее приведенное, особого веса приобретает также проблема исследования особенностей функционирование народных подвижных игр в современных условиях.


I. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ МЕТОДИКИ ПОДВИЖНЫХ ИГОРЬ В ЛЕГКОЙ АТЛЕТИКЕ.

На важную роль игры в всестороннем развитии детей указывали: О.М. Горьк, А.С.Макаренко. Игру детей они рассматривали, как основной вид физической и двигательной деятельности. Большого значения игре предоставлял выдающийся специалист в деле физического развития детей П.Ф.Лесгафт, считая, что она есть упражнением, с помощью которого ребенок готовится к жизни. Школой подготовки детей к жизни называет игру А.С.Макаренко” Игра имеет важное значение в жизни ребенка, имеет то самое значение, которое у взрослого имеет деятельность, работа, служба. Какой ребенок в игре, такой с многих взглядов она будет в работе. если вырастет.”( К 11954, т-4, с 366). Подчеркивал, что игра может воспитывать качества будущего работника и гражданина. О.М.Горьк считал игру ценным средством воспитания не только физического, а и умственного. указывая на ее связь с социальной средой, которое окружает ребенка. Он говорив. что игра путь детей к познанию мира. в котором они живут и что изменяется. Ведь для детей игры – это их непосредственная жизнь, а учитель с помощью игр формирует в них черты характера. Достойные нашей нации. В игре заложены неисчерпаемые возможности для изучения психологии учеников. И учитывая навищеприведене подвижные игры, ведут начало именно из народной физической культуры,. Которая включает те виды подвижной активности и методы их, использование, которые исторически сложилось среди определенного этнического сообщества людей с целью адекватн биологического, психического. этнического, эстетичного влияния на естественное развитие человека, его приспособление к окружающей среде, подготовки к трудовой деятельности иd военного дела.

Каждый народ, зависимости от социально - экономических условий своего развития, психического состава, географического положения и т.п. исторически вырабатывал самобытные виды подвижных игр и развлечений, способы их, использование, которые потом составило своеобразные системы тело воспитания. Не является исключением в этом плане и традиции украинской системы физического воспитания, основу которой составляет чрезвычайно богатый пласт народных подвижных игр.

Формы проявления игры очень разнообразные. Вместе с развитием человеческого общества они неперервно усовершенствуются и усложняются. Игра – это сознательная деятельность, направленная на достижение условно поставленной цели.

Сложность того, что принят называть “игрой”, нагляднее всего обнаруживается при знакомстве с разнообразными теориями, которые объясняют происхождение и значение игры. Учеными выдвинуто великое множество предложений и точек зрения. И все они сгруппированы вокруг двух основных положений. Одни утверждают извечность неизменность игры и ее первичность по отношению к работе. Вторые, наоборот, считают, что именно работа порождает игру и определяет ее развитие. Шиллер, Гросс, Холл и прочие усматривали в игре только проявление урожденных инстинктов, которые преследуют определенную биологическую цель. Между игрой человека и животного они не видели разности. Игру и работу они противопоставили друг другу. Придерживаясь теории “ свободной игры”, они возражают необходимость педагогического вмешательства в деятельность играющих и в одно и то же время сознательно культивируют игры, где властвует культ силы, и ту самим помогают воспитывать модель в духе агрессии и жестокост. Г.В.Плєханов первым предложил мысль, что в жизни человеческого общества работа старше игру. Он возражал тождественность игры животных и человека. В игре находит свое отображение окружающая действительность, или, другими словами, материальные условия жизни человеческого общества. Это отображение есть результатом деятельности сознания, которое присущее только человеку.

Почти на всем протяжении жизни человек тесно связанная с игрой, причем в период самого активного формирования – в детские и юношеские года игровая деятельность занимает наибольшее место. Содержание игр изменяется вместе с ростом и развитием ребенка. Если на первых этапах игровая деятельность носит упрощенный характер, то более поздний она значительно обогащается как по форме, так и по содержанию. Эти изменения определяются возрастающей ролью сознания в жизни ребенка. Исключительная роль належит играм в становлении и укреплении детского коллектива, ведь играм всегда присущий элементы здорового соперничества, интересного соревнования. Игровые соревнования, как справедливо подчеркивал В.О.Сухомлинський, участие детей общих действий, взаимной выручки, поддержки, организованности, дисциплины, изобретательства, соблюдение интересов коллектива. Игровая деятельность всегда связана с возникновением и развитием между игроками определенных отношений. Она оказывает содействие активному общению детей, установлению контактов. Не во всех детей, в особенности на первых порах, одинаковый наклон к сближению. Одни дети товарищеские, другие запертые, стыдливые. Во время игры удается включить всех учеников в коллективную деятельность, помочь занять надлежащее место среди своих ровесников. В подвижных играх есть всегда и побежденные и победители. Очень важно научить детей не хвалиться, если они выиграют и, наоборот, если поражение – не впадать в отчаяние. В особенности следует добиваться, чтобы дети сохраняли дружеское отношение к победителям иd к тех, кто проиграл, причем все отношения должны грунтоваться на доброжелательности, глубокому уважению к одноклассникам, товаришів. С помощью подвижных игр развиваются разнообразные двигательные качества, и прежде всего скорость и ловкость. Одновременно закрепляются и совершенствуются двигательные привычки; двигательные качества проявляются все повніше и різноманітніше. Руху привычки формируются гибкими, пластическими. В связи с требованиями, предъявленными к человеку высоко автоматизированной работой, в особенности значительным есть развитие зрительно-двигательной координации и появление так называемой “ ручной умелости”. Сложные и разнообразные движения в игровой деятельности. В них, как правило, могут быть задействованы все мышечные группы. Это оказывает содействие гармоническому развитию опорно-двигательного аппарата. Условия игрового соревнования требуют от участника довольно больших физических погрузок. Поочередное изменение моментов относительно высокой интенсивности с паузами отдыха и действиями, которые требуют небольшого напряжения, разрешает игрокам выполнять большой объем работы. Сменный характер погрузки больше всего отвечает вековым особенностям подрастающего организма и потому проявляет благотворное влияние на усовершенствование деятельности функциональных систем кровообращения и дыхание.

Гигиеничное значение игр усиливается возможностью их, широкого использования в естественных условиях. Игры на лыжах, в лесу, в воде и т.д. - ни с чем несравненное средство закала и укрепления здоров” я.


ІІ.

1. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ПОДВИЖНЫХ ИГОРЬ.


Подвижные игры следует добирать такие, что воспитывают у учеников высокие морально волевые качества и, укрепляют здоровья, оказывают содействие правильному физическому развитию и формированию жизненно важных двигательных привычек и умений. Недопустимо в процессе игры унижать человеческое достоинство, допускать грубость. Таким образом, подвижные игры сыграют большую роль в воспитании сознательной дисциплины у детей, которая есть непременным условием каждой коллективной игры. Организованное проведение игры во многом зависит от того, как дети усвоили ее правила, которое есть из проявлений сознательной дисциплины.). В процессе игр у детей формируются понятие о нормах общественного поведения, а также воспитываются определенные культурные привычки. Однако игра приносит польза только тогда, если учитель хорошо осведомлен с педагогическими задачами (воспитательным, оздоровительным и образовательными), которые решаются во время игры, с анатомо-физическими и психологическими особенностями учеников, с методикой проведения игр, заботится о создании и соблюдении соответствующих санитарных условий. Большинство подвижных игр имеет широкий вековой диапазон : они доступные детям разных вековых групп. Наибольшая близость той или другой игры определенному веку предопределяется степенью ее доступности.

Важное условие успешности игровой деятельности - понимание содержания и правил игры. Объяснение их можно дополнить показом отдельных приемов и действий. Обучение детей целесообразно начинать из простых, некомандных игр, потом перейти к переходных и завершить сложными - командными. К более сложным играм следует переходить своевременно, пока ученики не утратили заинтересованности к изученных раньше. Это поможет закрепить привычки и умения. Для решения определенных задач, поставленных перед игрой, необходимо провести подготовку. Перед тем как выбрать определенную игру, следует поставить конкретную педагогическую задачу, решению которой она оказывает содействие, учитывая состав участников, их вековые особенности, развитие и физическую подготовленность. При отборе игры надо учитывать форму проведения занятий (урок, перерыв, праздник, тренировка), а также, что очень важно, придерживаться известного в педагогике правила постепенного перехода от легкого к сложных. Для этого, чтобы определить степень сложности той или другой игры, учитывается количество элементов, которые входят в ее состав ( бежал, прыжки, метание и т.п.). Игры, которые состоят из меньшего количества элементов и в которых нет распределения на команды, считаются более легкими. Отбор игры зависит и от места проведения. В небольшом, узком зале или коридоре можно проводить игры с выстраиванием у колоны и шеренги, а также те, в которых игроки принимают участие поочередно. В большом зале или на площадке – игры большой подвижности с бегом врассыпную, с метанием больших и маленьких мячей, с элементами спортивных игр и т.п.. При отборе игры следует помнить о наличии специального инвентаря. Если игроки стоят и ждут долго в очередях на необходимый инвентарь, они теряют интерес к игре, которая приводит к нарушению дисциплины. Таким образом, эффективность проведения игры зависит от адекватности решения таких организационных факторов :

  • умение доходчиво и интересно объяснить игру ;

  • размещение игроков во время ее проведения ;

  • определение ведучих ;

  • распределение на команды ;

  • определение помощников и судий ;

  • руководства процессом игры ;

  • дозирование погрузки в игре ;

  • окончание игры ;

Перед объяснением учеников следует разместить в исходное положение, из которого они будут начинать игру. Объясняя, учитель сообщает название игры, ее цель и ход, рассказывает о роли каждого игрока, его место. При объяснении и проведении игры учитель может стоять в таком месте, из которого все игроки могли бы его доброе видеть и слышать. Для лучшего усвоения игры рассказ можно сопровождать показом отдельных сложных движений. Особое внимание игроков надо свернуть на правила игры. И если эта игра проводится впервые, учитель проверяет, все ли игроки понимают ее правила. Существует несколько способов определения ведущего, а применяют их в зависимости от условий занятий, характера игры и количества игроков. Учитель может назначить ведущим одного из игроков на свое усмотрение, коротко обосновав свой выбор. Ведущего также могут избрать самые игроки. Однако для этого необходимо, чтобы они доброе знали друг друга, иначе их выбор не всегда будет удачной.

Можно назначить ведущего по результатам предшествующих игр. Этот выбор стимулирует учеников добиваться лучших результатов. Часто применяют жеребьевку в виде счета. Роли ведучого могут быть разнообразные и оказывать содействие формированию организаторских привычек и активность. В командных играх и эстафетах соревнуются между собою две и больше команды, а распределение игроков на команды может осуществляться учителем одним из следующих способов :

  • с помощью расчетов ;

  • фигурной маршировкой ;

  • по указанию руководителя ;

  • по выбору капітанів, которые поочередно добирают себе игроков ;

Все способы распределения на команды надо вводить соответственно характеру иd условий проведения игры, а также состава игроков. В сложных играх с большим количеством игроков необходимо привлекать судий – помощников, они считают очки или время, наблюдают за порядком и состоянием места для игры.

Помощники и судьи назначаются из учеников, уволенных за состоянием здоровья от выполнения физических упражнений средней и большой интенсивности, для которых физическая погрузка чьей игры противопоказанное. Если таких учеников нет, то помощников и судий назначают из числа игроков.

Руководство игрой, бесспорно, тяжелейший и вместе с тем решающий момент в работе педагога, так как только это может обеспечить достижение запланированного педагогического результата. Руководство игрой включает несколько обязательных элементов :

  • наблюдение за действиями учеников, игроков ;

  • устранение ошибок ;

  • показ правильных и коллективных приемов ;

  • прекращение проявлений индивидуализма, грубого отношения к игрокам ;

  • регулирование погрузок ;

  • стимулирование необходимого уровня змагальної активности на протяжении всей игры ;

Направляя игровую деятельность, учитель помогает выбрать способ решения игровой задачи, добиваясь активности, самостоятельности и творческой инициативы игроков. В отдельных случаях он может включиться в игру сам, демонстрируя как лучшее действовать в того или другого случая. Важно своевременно исправлять ошибки. Лучшее это делать во время специального перерыва, а ( игроке в настоящее время оставаться на своих местах ).Объяснять ошибку нужно сжато, демонстрируя правильные действия. Если этих приемов недостаточно, применяют специальные упражнения, в отдельности анализируют ту или другую ситуацию и объясняют специальные действия. Ответственным моментом в руководстве подвижными играми есть дозирование физической погрузки, определение которого есть более сложным, чем в физических упражнениях, не связанных с игровыми действиями. Игровая деятельность своей эмоциональностью захватывает детей и они не ощущают усталости. Во избежание переутомления учеников, необходимо своевременно прекратить игру или изменить ее интенсивность и характер погрузки. Регулируя физическую погрузку в игре, учитель может использовать разнообразные приемы: уменьшать или увеличивать время, отведенный на игру; изменять количество повторений игры, размеры площадки и длину дистанции, которую пробегают игроки; корегувати вес и количество предметов, усложнять ли упрощать правила игры и препятствия, вводить кратковременные паузы для отдыха или уточнения или анализа ошибок.

Окончание игры может быть своевременной (если игроки получили достаточное физическое и эмоциональное погрузки). Преждевременное или внезапное окончание игры вызовет неудовольствие у учеников. Во избежание этого, педагог должен уложиться в время, отведенный для игры. После окончания игры необходимо подбить итоги. При сообщении результатов следует указать командам и отдельным игрокам на допущенные ошибки и отрицательные и положительные моменты в их поведении. Желательно отметить лучших ведущих, капітанів, судий. ак уже отмечалось, подвижные игры используются для решения образовательных, воспитательных и оздоровительных задач в соответствии с требованиями программы. В зависимости от задач и характера игры, ее физической и эмоциональной погрузки, состава учеников она может быть включена в все части тренировки. Подготовительная часть – игры небольшой подвижности и сложности, которые оказывают содействие сосредоточенности внимания учеников.

Найхарактернішими видами движений для этих игр есть ходьба, бежал с нескладными дополнительными упражнениями. Основная часть - игры с бегом на скорость, с преодолением препятствий, метанием, прыжками и другими видами движений, которые требуют большой подвижности. Игры в основной части должны оказывать содействие изучению и усовершенствованию техники выполнение тех или других движений.

Заключительная часть - игры незначительной и средней подвижности с простыми движениями, правилами и организацией. Они должны оказывать содействие активному отдыху после интенсивной погрузки в основной части и завершении его с добрым расположением духа. Всестороннего воспитания и гармонического развития учеников можно достичь только в процессе многолетнего, систематического и правильно организованного обучения подвижными играми.

Игры на местности належат к подвижных, вместе из тем они отличаются от них как содержанием, так и задачами, которые решают, а также условиями, методикой проведения. Они происходят в разнообразнейший местах на обычной местности, в лесу и.т.д. Почти все игры, которые проводятся на местности, предусматривают наличие у детей определенной подготовки, знаний и привычек. Среди детей игры на местности пользуются большой популярностью, вызовут в них удовлетворение и, кроме того, очень полезно влияют на их общее развитие, развивая инициативу, умение ловко передвигаться, доброе маскироваться, правильно ориентироваться в разнообразных игровых ситуациях, одолевать определенные препятствия, связанные с использованием условий и задач игры и т.п.. Игры на местности предусматривают соревнование, виборювання командного первенства. Дети активно участвуют в соревновании за овладение флагом или пакетом. Во время этих игр они быстро считаются, прыгают, делают перебежки, переползают. Другие игры более спокійніші. К ним, например, можно отнести приспособления к местности, переход к заведомо определенному маршруту с помощью компаса и др.

Каждую игру на местности надо подготовить заранее, для чего в первые дни пребывания в оздорови ниці детей необходимо их ознакомить с окраинами, запрещенные места в лесу, возле водохранилищ или в районе огородов, садов, пашни и т.п.. С этой целью следует провести несколько прогулок или походов. Накануне игры ее руководитель ( тренер ) должен провести подробное разыскание местности, наметить исходные пункты групп (команд ), предусмотреть места сбора. После этого надо наметить состав команд, проанализировать с всеми игроками правила и условия игры, то есть способы передвижения, маскировка, ориентирование по карте, способы разыскания, пользование компасом. Тренер или несколько тренеров должны подготовить судий – посредников, которые бы доброе знало ход игры, ее задача, умели всегда оценить и найти правильный выход из любого положения. Желатель, чтобы судь – посредники самые не принимали участие в игре, а только следили за соблюдением правил и дисциплины игроками и вместе с тренером определили победу той или другой команды. Судь – посредники должны иметь нарукавную повязку или другой знак, который выделял бы их среди игроков. Каждая игра на местности должна начинаться и заканчиваться за заранее определенными сигналами. После окончания игры тренер вместе с всеми игроками должен проанализировать их ход, определить победителей ( группы или команды ), отдельных игроков, которые в особенности успешно выполняли задачи. и судий – посредников, которые успешно справилось с своими обязанностями, а также сказать о тех, кто получил замечание. Соблюдение дисциплины, правил и условий игры на местности оказывает содействие ее качественному проведению и повышает заинтересованность детей.


2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДВИЖНЫХ ИГОРЬ.


Подвижные игры как средство физического воспитания имеют ряд особенностей. Наиболее характерные из них состоят из активности и самостоятельность играющих, коллективности действий и неперервності изменения условий деятельности. Деятельность играющих подчиненная правилам игры, которые регламентируют их, поведение и отношения. Правила облегчают выбор тактики действия и руководство игрой. Взаимоотношения между играющими определяются прежде всего содержанием игры. Разность в отношениях разрешает выделить две основных группы – некомандные и командные игры, которые дополняются небольшой группой переходных игр. Некомандные игры можно поделить на игры с ведущими и без ведущих. Так же командные игры роз отводятся на два основных вида : игры с одновременным участием всех играющих; игры с поочередным участием (эстафеты).

Командные игры различаются и по форме поединка играющих. Существуют игры без вступления игроков в борьбу с соперником, а в других, наоборот, активно ведут борьбу с ними. Более детальніша классификация игр основывается на их делении по подвижным действиям. Различают игры: имитационные (с подражательными действиями); с перебежками; с преодолением препятствий; с мячом, палками и вторыми предметами; с сопротивлением; с ориентированием (по слуховим и зрительным сигналами). Выбор той или другой игры определяется конкретными задачами и условиями проведения. Для каждой вековой группы характерные свои особенности в выборе и методике проведения игры.


3. ГРУППА, КОТОРАЯ ЗАНИМАЕТСЯ ПОДВИЖНЫМИ ИГРАМИ.


Исследование проводилось с группой легкоатлетов, которые тренируются на стадионе от ДЮСШ в городе Дрогобыче. Группа состоит из двенадцати мужчина веком от 10-14 лет. В группе восемь ребят и четыре девушки. Девчата учатся в одной школе, но в параллельных классах, а ребята в разных школах. Тренировка проводятся пять раз на неделю с 15.30-17.00.

Учнні своевременно приходят на тренировку. Всегда опрятные. Внимательно выслушивают совета и замечание тренера. Перед каждой тренировкой тренер принимает правила безопасности проведения тренировок на стадионе. Ученики с поощрением воспринимают и усваивают запланированный тренером план изучения материала. В каждой части тренировки проводятся подвижные игры на которые відводиться в подготовительной части-10-15 минут, проводятся игры, которые оказывают содействие сосредоточению внимания учеников. Найхарактернішими видами движений для этих игр есть ходьба, бежал с нескладными дополнительными задачами; в основной части-15-20 минут, проводятся игры, которые оказывают содействие изучению и усовершенствование техники выполнение тех или других движений: игры с бегом на скорость, зподпланням препятствий, метанием, прыжками и другими видами движений, которые требуют большой подвижности; в заключительной части- 10-15 минут, оказывают содействие активному отдыху после интенсивной погрузки в основной части урока и завершению его с добрым, приподнятым расположением духа. Игры незначительной и средней подвижности с простыми движениями, правилами и организацией.

Подростковый век – период бурного развития организма ребенка. Игры для учеников 10-14 лет заметно отличные от игр младших школьников. Количество игр значительно уменьшается, а содержание их усложняется. Эти изменения поясняются особенностями векового развития. В связи с большими перестройками в организме подростка, несколько замедляется непрерывное усовершенствование его двигательных функций. Поэтому в каждой части тренировки нужно подавать разнообразные подвижные игры, которые оказывают содействие повышенной двигательной деятельности на все части тела. Нарушение коордтнації часто сопровождается некоторыми ухудшениями деятельности серцево-сосудистой и вторых систем организма. Наблюдається в ряде випвдків повышение возбуждаемости Ц.Н.С происходит вместе с увеличением силы тормозных процессов и функциональным созреванием главного моску. Это отображается на психологическом состоянии учеников, поведение которых відрізняєтьсянестійкістю, разными изменениями расположения духа, мгновенностью решений. В игре формируются все стороны личности подростков, происходят разнообразные изменения в их психике, підготовлюючий период к новой более развитой стадии развития. Этим поясняются безграничные воспитательные возможности игр, какую специалисты считают ведущей деятельностью ребенка.

Игра – отображение жизни. В этом условном окружении, которое создается воображением, много настоящего: действия играющих реальные, их чувство, переживание откровенные. Вцьому веку проявляется зрелость и самостоятельность мышления, подросткам становится доступная сложная тактика командных игр. Игра, самостоятельная деятельность, в которой дети вступают у общения с ровесниками. Их объединяет единая цель, общие усилия к достижению цели, общие интересы и переживание. В игре ребенок начинает ощущать себя членом коллектива, справедливо оценивать действия и поступки своих товарищей и свои собственные. Особые качества, сформированные в процессе игры, влияют на поведение ребенка в жизни, в одно и то же время привычки, которые сложилось в процессе подвижного общения детей один из одним и взрослыми, получают дальнейшее развитие в игре.

Подростков интересуют также сложные элементы игры, или самая сложная игра, ее интенсивность и продолжительность. Их захватывает процесс сложного тактического спільноборства, сложные эстафеты с преодолением препятствий, игры типа “ задача”, игры с борьбой и сопротивлением, выручкой и взаємовиручкою и помощью. И потому в этом веку преобладают интенсивные игры, которые образовывают бодрое, радостное расположение духа, делают жизни полным, удовлетворяют потребность в активной деятельности.

В игре формируются моральные качества: ответственность перед коллективом за порученное дело, ощущение дружбы и дружбы, согласування дои при достижении общей цели, умение справедливо решать спорные вопросы.

Чрезвычайно оздоровительное значение игр, которые проводятся преимущественно на свежем воздухе.

Еще одна очень важная деталь, в этом веку девчата развиваются інтенсивніше происходит завершение образования костей, интенсивное возрастание костей тазу, формирование сгибов позвоночника, уменьшается хрящевое кольцо міжпозвонкових суставов, вес тела возрастает в результате увеличения мышечной массы туловища, уменьшается относительная сила). Поэтому девчата этого века с проблемами усваивают упражнения в висе, в упорах, лазаньях и прыжках. Поэтому желательно добирать такие подвижные игры, котріб не вредили на анатомическое развитие подростков, а в особенности девочек.

Звищенаведеного можно сделать вывод, что группа, которая занимается подвижными играми достигает высоких результатов :в достижении высоких результатов в спортивной деятельности( с помощью подвижных игр у детей развиваются разнообразные качества : скорость, ловкость, сила и т.д.; У детей появляется стимул к выполнению того или другого упражнения, они ее выполняют из задоволеннм, заинтересованностью, без автоматизма. Благодаря подвижным играм легкоатлетические занятия не проходят однотонно. У детей развиваются моральные качества: дружба, совесть помощь, доброта, справедливость и много других. Игра не ограничивает детей в двигательной деятельности, которая в этом веку им наибольшее нужно.


4. ГРУППА, КОТОРАЯ НЕ ЗАНИМАЕТСЯ ПОДВИЖНЫМИ ИГРАМИ.


Исследование проводилось с группой легкоатлетов, которые тренируются на стадионе от Д.ЮСШ города Дрогобыча. Группа состоит из десяти мужчина веком от 10-14 лет. В группе восемь мальчиков и четыре девочки. Все учатся в разных школах. Тренировка проводятся пять раз на неделю с 15.30- 17.00.

Ученики своевременно приходят на тренировку, всегда опрятные и вежливые, перед тренировкой повторяют правила безопасности тренировки на стадионе, сам самят и проводят разминку из этого можно сделать вывод, которая здесь присутствующая дисциплина и самовоспитание.

Тренер после разминки объясняет новая задача, дети его внимательно слушают, но у детей не присутствующий стимул к восприятию этой задачи. Они с готовностью его выполнили если бы их что-то стимулировало к этому восприятию например, подвижная игра. Если дети начинают учиться тому или другому упражнению, они усваивают ее автоматически, как показал тренер, но нет тех эмоций которые бы делало авансы ребенка к изучению этого упражнения. В этой группе дети имеют товарищеские отношения, но они не оказывают содействие полнейшей помощи друг другу в сложной ситуации, например, Оксана выполняет конкретное упражнение доброе, а Нина выполняет ее с ошибками, Оксана видит, что Нине надо помочь с корректированием того ли другого элемента этого упражнения и не подходит помочь, так как в них не имеет ощущения взаимопомощи и раскованности в отношениях.

Вся тренировка походит однотонно. Не имеет эмоциональной подзарядки. Хотя деть и выполняют все установки тренера, но без получения удовлетворения от своей работы, им не интересно. Принимая во внимание анатомическое развитие этой группы детей, то надо обращать внимание на нарушение координации, которое часто сопровождается некоторыми ухудшениями деятельности сердечно-сосудистой системы организма. Повышение возбуждения НС, которое происходит вместе с увеличением силы тормозных процессов и функциональным созреванием главного мозга. Это отображается на психологическом состоянии учеников, поведение которых отличается нестойкостью, разными изменениями расположения духа, мгновенностью решений. Как что бы в этой группе тренер применял подвижные игры, то формировались бы все анатомические недостатки и все стороны личности подростков, которые приводят к психологическому равновесию ребенка.

Как известно, игра – это самостоятельная деятельность, в которой, дети проявляют все свои возможности. С помощью игры они развивают физические качества : ловкость, скорость, силу и т.д; получают удовлетворение от эмоционального благосостояния, развивают моральные нормы поведения: вежливость, сдержанность, помощь ближнему, совесть; формируют психологические качества: характер, память, темперамент, мышление, самооценку, оказывают содействие повышению спортивных результатов. В процессе игры дети становятся самыми собою, разрушаются все барьеры общения, как с группой, так с тренером. Дети накапливают эмоциональный дефицит, который мешал преодолеть границы общения.

Итак, без использования подвижных игр в тренировочной деятельности, дети не смогут выполнить с всей настойчивостью задачи, которое вы перед ними ставите. Подвижные игры расковывают детей, накапливается положительная энергия, которую они будут проявлять на протяжении всей тренировки.


5. ИГРЫ И УПРАЖНЕНИЯ, КОТОРЫЕ ОКАЗЫВАЮТ СОДЕЙСТВИЕ УСВОЕНИЮ ТЕХНИКИ ПРЫЖКОВ И

РАЗВИТИЯ ШВИДКІСНО – СИЛОВЫХ КАЧЕСТВ.


a). ПРЫЖКИ В ВЫСОТУ.


1. “ПОЛУЧИТЬ МЯЧИК “.

Инвентарь – мячик, шнурок.

Основная цель – усвоение ритма выполнение последних трех шагов и отталкивание. Организация. Подвесить на шнурке мячик на доступной ученикам высоте. Установить по очередность выполнения упражнения.

Проведение. Ученик выполняет три шагу разбега, отталкивается одной ногой и старается затронуть рукой подвешенного на шнурке мячика. Высота, на которой подвешенный мячик, постепенно увеличивается. Для того, чтобы знать, на сколько сантиметров поднимается мячик, нужно на шнурке каждых пять сантиметров завязывать узелок Для определения личного или командного первенства за каждый удачный прыжок начисляется одно очко. Удачным считается прыжок, если ученик затронул рукой мячика. На каждой высоте выполняется одна попытка.


2. “ ОТТАЛКИВАНИЕ И ПРИЗЕМЛЕНИЕ В ЗОНАХ “.


Место проведения – сектор для прыжков в высоту.

Инвентарь – резиновый бинт или планка для прыжков в высоту.

Основная цель – научиться отталкиваться и приземляться.

Организация. Провести с обоих сторон от планки, в яме для приземления и на секторе, на всю ширину ямы по трех – четыре линии. Отстань между линиями 20-30 см. Линии пронумеровать. Первая от планки линия, с обоих сторон, проводится на расстоянии 40-50 см, и имеет наибольший порядковый номер, вторая - на единицу меньший и т.д.

Например,: первая от планки линия имеет номер 3, вторая №2, третья №1 и т.д. Учеников поделить на две команды и выстроить с обоих сторон от ямы в колону по одном. Строят учеников через одного : один ученик с одной команды, второй – из другой. Прыгают сначала все ученики с одной стороны, а потом из второго. Тренер наблюдает по месту отталкивания и приземление, сразу подсчитывает очки, которые набрал каждый ученик. Подсчет очков проводится так: ученик отталкивается из второй линии, которая имеет порядковый номер 2 - получает два очка, приземляется тот же ученик на линию, которая имеет номер 3, - получает трех очки. Плюсуємо очки за отталкивание и приземление. В примере ученик набрал пять очков.

Командное первенство определяется путем подсчета всех очков, которые набрало участники команд.


3. “ КТО ВЫСШЕЕ “.


Место проведения – сектор для прыжков в высоту.

Инвентарь – резиновый бинт или планка для прыжков в высоту, мел двух цветов.

Основная цель – изготовление опыта соревнований и привычки идти на риск.

Организация. Принимают участие две команды. Участники имеют порядковые номера, прыгают поочередно. Каждый участник выбирает для себя высоту, которую будет одолевать, и заявляет об этом тренеру. Тем временем, каждый участник одолевает только одну высоту. Каждой команде присваивается цвет. Ход командной борьбы отображается на стойках для прыжков цветным мелом (по цвету команды ). Отметки одного цвета делаются на одной стойке, а второй – на второй.

Проведение. к началу соревнований пометки мелом находятся на одной высоте. На каждую заявленную участником высоту дается три попытки. За каждую взятую участником высоту команде начисляются очки, которые отвечают взятой высоте.

Например: минимальная высота 100 см оценивается в одно очко, 105 см оценивается в два очка, 110 см оценивается в трех очки и т.д. Таким образом, каждая следующая высота, которая поднимается через пять сантиметров, оценивается на одно очко больше предшествующей.

Та команда, которая набрала больше очков, выиграет первое место.


5. “ БЕЖАЛ ФЛАЖКОВ “.


Место проведения – сектор для прыжков в высоту.

Инвентарь – два флажка разного цвета, по одном на команду. Линейка длиной 1,5-2г с поділками, сделанных через каждые пять сантиметров.

Основная цель – участие в соревнованиях.

Организация – Принимают участие две команды. Все участники имеют порядковый номер.

Два помощника, по одному з каждой стороны, устанавливают резиновый бинт или планку на соответствующую высоту.

Техника и способ прыжка не оцениваются. Оценивается лишь результат прыжка.

Проведение. Ученики прыгают поочередно за порядком своих номеров : первый номер черных, первый номер белых и т.д. На каждую высоту разрешается делать одну попытку.

Ход командной борьбы освещается на линейке с помощью двух флажков. Осуществляется это так : от нулевой пометки флажки переставляются на столько сантиметров, сколько за прыжок получит участник. Чем выше высота, тем более начисляется очков участнику.

Например, : высота 100 см – одно очко, 105 см – два глазка, 110 см – трех глазки и т.д.

Выиграет та команда, флажок которой передвинулся на большее количество см.



б). ИГРЫ, КОТОРЫЕ ОКАЗЫВАЮТ СОДЕЙСТВИЕ ОВЛАДЕНИЮ ТЕХНИКОЙ БЕГА И

РАЗВИТИЯ СКОРОСТИ.


1. “ БЕЖАЛ С МЯЧИКОМ “.


Место проведения – игровая площадка, футбольное поле.

Основная цель – научить бега по дистанции.

Инвентарь – большой или маленький мячик.

Организация. Начертить дугу, позади которой размещенные две и больших команды игроков, которые выстроенные в колону по одном. Двое ведучих, назначаются из учеников, один из них находится за дугой посредине между командами, держа в руках мячик, а второй стоит впереди на определенном расстоянии от первого, расстояние между двумя ведущими может быть произвольной и зависит от века, стати и подготовки учеников.

Проведение. За сигналом тренера ведущий, что находится за дугой, передает мячик второму ведущему, катя его по земле. Участники по одному с каждой команды бегут за мышцей.

Команда - представитель которой первым затронет мячика, получает очко. Игра продолжается до тех пор, пока все игроки не возьмут участия в игре.

Выиграет команда, которая в сумме набрала больше очков.


2. “ ДЕНЬ И НОЧЬ “.


Место проведения -беговая площадка, футбольное поле.

Основная цель – развитие внимания, реакции, ловкости, скорости.

Инвентарь – флажки которыми, розмічується площадка.

Организация. По середине площадки, размеченного флажками, начерчивается линия, на которой выстраивается у шеренги, каждая команда в отдельную шеренгу, спиной один до одного, игроки двух команд. С обоих сторон средней линии на расстоянии 20 метров розмічуються на одной линии. Одна команда называется “ День “, а вторая “ Ночь “.

Проведение. Тренер, который находится сбоку от игроков, несколько раз подряд спокойным голосом называет команды : “ День “, “Ночь “, “День “, “Ночь”, игроки в настоящее время стоят на местах и слушают внимательно. Называя несколько раз команды, тренер после небольшой паузы неожиданно для игроков громко называет одну команду. Игроки названной команды мгновенно втекают от игроков второй команды за финишную линию, а игроки другой команды настигают их. Настигать игроков разрешается к финишной линии. Игрок, который настигает игрока команды, которая втекает, и затронул его рукой, получает для своей команды одно очко. Догонять можно лишь одного игрока.

Игра продолжается несколько раз подряд. Выиграет команда, которая набрала большее количество очков.

Примечание. Тренер должен так руководить игрой, чтобы ученики не могли угадать, какую команду он назовет. При этом каждая команда должна быть названао одинаковое количество раз.


3. “БЕЖАЛ ПО ПРЯМОЙ ДОРОЖКЕ С НАЗДОГАНЯННЯМ “.


Место проведения – беговая дорожка, футбольное поле.

Основная цель – развитие реакции, ловкости, скорости.

Инвентарь - флажки.

Организация. Розмічуюьтся три параллельных линии. Две первые, которые находятся на расстоянии 5-7 метров одна от второй, есть стартовыми линиями. Третья линия – финишная, находится на расстоянии 15-20 метров от блищої стартовой линии. Участники делятся на две команды, например, красных и синих. Команда красных находится на одной стартовой линии, команда синих на второй.

Игроки команды, которые находятся на стартовой линии, расположенной более близкое к финишной, занимают одно из положений ( сидя, лежа ), а игроки, расположенные на другой стартовой линии, занимают положение высокого или низкого старта.

Проведение. За сигналом тренера игроки обоих команд начинают бежать. Задача игроков, которые стартуют из первой от финиша линии – скоріше добежать к финишу, не дав себя догнать игрокам другой команды, которая стартует на первой линии. Настигнутым считается игрок, если его затронули рукой. За каждого настигнутого игрока команда получает одно очко.

Игру проводят несколько раз.

При проведении следующего забега игроки меняются местами.

Выиграет команда, которая набрала больше очков.


4. “ БЕЖАЛ НА ВСТРЕЧУ С ОСТАНОВКОЙ “.

Место проведения – беговая дорожка.

Основная цель – развитие скорости, изготовление умения ускорять и замедлять бег.

Инвентарь – флажки для размеченности места проведение игры.

Организация. На расстоянии 20-25 метров от стартовой линии розмічуються столько параллельных линий, сколько игроков в команде. Отстань между линиями один метр.

Проведение. За линией старая в колону по одном выстраивается несколько команд, каждому участнику присваиваются порядковые номера. Бегуны стартуют из высокого или из низкого старта. За сигналом тренера первые номера бегут к первой линии иd, наступив на нее ногой, возвращаются кругом и продолжают бежать в зворотню сторону. Прибежав за стартовую линию они касаются рукой игроков под вторым номером, которые в свою очередь бегут к второй линии иd наступив на нее, возвращаются за линию старта описанным способом и затрагивают игрока под номером три и т.д.

Повторяется игра парное количество раз.

При втором Забеге игры первые номера бегут к последней линии, которая находится наидальнейшее от стартовой линии, вторые номера бегут к перед стартовой линии, третьи бегут еще более близкое и т.д. Последний бегун в команде бежит к первой линии.

В любом забізі определяются мест участникам. За первое место - одно очко, за второе – два глазка и т.д. Выиграет та команда, которая набрала меньшее количество очков.


5. “ ЧЕЛНОЧНЫЙ БЕГ “.


Место проведения – беговая дорожка стадиона.

Основная цель – воспитание умения владеть собою, усвоение техники старта и развитие скорости.

Организация. Розмічується две стартовых линии на расстоянии 20-30 метров одна от одной.

Две команды, поделившись на две половины ( в каждой половине должна быть одинаковое количество игроков ), выстраиваются за линию старта в колону по одном. Одна половина команды выстраивается одна за одной, а вторая за второй стартовой линией.

Игроки команды имеют одинаковые номера.. В одной півкоманді – парные, в второе – нечетные. Проведение. Игроки принимают низкий или высокий старт. За сигналом стартуют первые номера, которые бегут к вторым номерам иd касаются их, рукой. Прикосновенье рукой есть командой для бега вторым номерам, которые бегут к третьим номерам, третьи к четвертых и т.д. Выиграет команда, которая первой заняла свои начальные места.


в). ИГРЫ И УПРАЖНЕНИЯ, КОТОРЫЕ ОКАЗЫВАЮТ СОДЕЙСТВИЕ УСВОЕНИЮ ТЕХНИКИ ЛЕГКОАТЛЕТИЧЕСКИХ

МЕТАНИЙ И РАЗВИТИЯ НЕОБХОДИМЫХ ДВИГАТЕЛЬНЫХ КАЧЕСТВ.


1. “КТО ВЛУЧНІШИЙ “.

Место проведения -футбольное поле, равная площадка достаточных размеров.

Инвентарь – теннисные мячики.

Основная цель – научиться далеко и метко метать мячики.

Организация. Размечается коридор шириной в 9 метров и длиной, которая превосходит наидальнейший бросок мячика учениками на 5-10 метров. С одной стороны, коридора, шириной

1-2 метры проводится стартовая линия, линия от которой ученики будут метать мячик. От стартовой линии на расстоянии минимального за длиной броска мячика, на всю длину и ширину коридора размечаются квадраты размером 3 на 3 метры. Все квадраты нумеруются. Нумерование квадратов осуществляется так : все три квадрата первого ряда имеют первый номер, квадраты второго ряда имеют второй номер, и т.д. Каждый квадрат оценивается в очках. В наибольшее количество баллов оценивается средний квадрат, боковые квадраты оцениваются одинаковым количеством очков. но меньше среднего квадрата. Каждый следующий квадрат оценивается большим количеством очков от предшествующих.

Например: средний квадрат первого ряда оценивается в два очка, а боковые квадраты первого ряда оцениваются в одно очко. Средний квадрат среднего ряда оценивается в четырех очки, а боковые квадраты среднего ряда оцениваются в два очка и т.д.

Из числа учеников выделяются два помощника. Один помощник находится из коридоров возле квадратов и называет квадрат, в котором приземлился мячик. Второй помощник исполняет обязанности секретаря, записывая сколько очков, набрал каждый ученик.

Соревнования могут проводиться на личное или командное первенство. Если проводятся командные соревнования, класс делится на две или трех команды, все участники команд имеют порядковые номера. Какая команда начинает метать первой, определяется жеребьевкой.

Проведение. Каждый ученик имеет одну попытку. Бросок зачисляется и начисляются соответствующие очки, если мячик приземлился в одном из квадратов. Выиграет команда, которая набрала большее количество очков.


2. “ КТО ВЛУЧНІШИЙ И СПРИТНІШИЙ “.


Место проведения – футбольное поле, равная площадка.

Инвентарь – мячи для игры в ручной мяч и 10-12 булав или кеглей.

Основная цель – научиться метко метать мяч.

Организация. Начертить на земле два круга диаметром от 5 до 8 метров, которые находятся один от другого на расстоянии от 15 до 20 метров. Игрокам запрещается заходить в эти круги. В каждом круге расставленные булавы или кегли. Площадка делится на две части и на каждой его половине находятся игроки одной команды. Количество игроков произвольная. Эта игра очень интенсивная, и потому желательно поделить учеников на несколько групп, и проводить встречи между ними поочередно в короткое время.

Проведение. Цель игры состоит в том, чтобы проникнуть на половину соперника и сбить мячом булавы. Бежать с мячом, держа его в руках, не разрешается, его можно лишь передавать из рук у руки.

Игра может проводиться на время продолжительностью 5-6 минут или к тому времени, пока одна из команд не собьет у соперника все булавы.


3. “ МЕТАНИЕ В ПОДВИЖНУЮ ЦЕЛЬ “.


Место проведения – равная площадка, футбольное поле.

Инвентарь – три флажка для размеченности площадки, мячик для игры в ручной мяч.

Основная цель – научиться метко метать мячик.

Организация. Разметить треугольник с длиной сторон 10-15 метров. Возле любой из вершин треугольника игроки выстроены по одном. Все игроки имеют порядковые номера. Мячик находится в руках у игрока под первым номером. За сигналом ведучого игрок, у которого мячик в руках. начинает бежать первой. Как только он сделал 2-3 шаги, начинает бежать игрок под первым номером из группы, которая выстроенная возле следующей вершины треугольника. Игрок, у которого мячик, передает в движении игроку, который начал бежать второй. Если второй игрок получил мячик, бег начинает игрок под первым номером из группы. что выстроенная возле третьей вершины треугольника. Если он пробежал несколько шагов нему передают мячик. Бегают игроки по сторонам треугольника.

Игра проводится к тому времени, пока все игроки не возвратятся на свои производные места.


ТОЛКАНИЕ ЯДРА.

КТО БОЛЕЕ СИЛЬНЫЙ ”.

Место проведения – футбольное поле, равная площадка.

Инвентарь – два флажка для размеченности площадки, набивной мяч весом 2 или 3 килограммы, в соответствии с возможностями учеников.

Основная цель. Заинтересовать учеников к толканию ядра.

Организация. Розмічуються флажками две линии на расстоянии одна от одной на длину обычного броска мячика, выполненного слабым за подготовкой учеником из числа участников игры.

В игре принимают участие две команды, расположенными за двумя линиями, одна напротив второй. Все участники команды имеют порядковые номера, а также каждая команда имеет свой порядковый номер.

Проведение. Жеребьевкой устанавливается команда, которая первой вступает в игру.

Участник первой команды под номером первым толкает набивной мяч на площадку второй команды. Участник под первым номером второй команды в свою очередь толкает мяч на площадку первой команды, но он должен выполнить толкания из места приземления мяча. Второй номер первой команды толкает мячик на площадку соперника с тем же условием. Игра продолжается таким образом до тех пор, пока одна из команд не оттиснет другу команду на ее территории так далеко, что последняя уже не сможет перетолкнуть набивной мяч за границы своей площадки.


2. “ТОЛКАНИЕ МЯЧИКА В ОБРУЧ “.


Место проведения – небольшой площадка.

Инвентарь – гимнастический обруч, набивной мяч.

Основная цель – научиться толкать мяч под правильным углом.

Организация. Подвесить обруч на высоту 2,5-3 метры над землей. На расстоянии 3-4 метров от места, над которым подвешенный обруч, провести линию от которого будут толкать мяч. Одна команда становится за этой линией, а вторая занимает место на второй стороне от обруча на расстоянии 3-4 метры от него.

Проведение. Ученики одной команды поочередно толкают мячик, так, чтобы он пролетел через обруч. Ученики второй команды в настоящее время, подают мяч ученикам, которые его толкают. После того как все ученики сделали по одной попытке, команды меняются местами. Каждое попадание в обруч оценивается в одно очко. Ученик, который не попал в обруч, или задевал ободок, штрафуется одним очком.

Выиграет команда, которая набрала большее количество очков.


3. “ ТОЛКАНИЕ ЧЕРЕЗ ПРЕПЯТСТВИЕ НА ДАЛЬНОСТЬ “.

Место проведения – равный площадка.

Инвентарь - две стойки, резиновые бинты, ядро или набивной мяч.

Основная цель – отрабатывание скачка и усвоение оптимального угла толкания ядра.

Организация. На двух стенках натянуть резиновый бинт на высоте три метра (максимальная высота над землей). На расстоянии трех метров от одного стороны стойки разместить зону для приземления ядра. Ширина зоны 20-40 см. Усього две зоны и они нумеруются. Принимают участие две команды, все члены которых имеют порядковые номера.

Проведение. Ученики обоих команд вне очереди толкают ядро или мячик через натянутый резиновый бинт ( высоту, на которой натянут резиновый бинт, выбирают в соответствии с возможностями учеников ). За номером зоны в которой приземлится ядро, определяется количество очков, которые получает участник. Каждому участнику предоставляется три попытки. Очки начисляются за лучший результат. В случае, если ядро пролетит под резиновым бинтом, очки не начисляются.


4. “ ТОЛКАНИЕ ЧЕРЕЗ ИГРАТЬ “.


Место проведения – равный площадка.

Инвентарь – две стойки, резиновый бинт, ядро.

Основная цель – отрабатывание скачка и усвоение оптимального угла толкания ядра.

Организация. На двух стойках, начиная из высоты двух метров, натянуть параллельно несколько бинтов. Отстань между бинтами 30-40 см. На расстоянии 6 метров розмічується круг диаметром 2,135 см. В соревнованиях принимают участие две или больше команды.

Проведение. Толкают ядра из разбега поочередно участники всех команд. Попадание ядра между натянутыми резиновыми бинтами оценивается очками, Количество которых с увеличением высоты возрастает. Каждому участнику предоставляется три попытки.

Командное первенство определяется по наибольшей сумме очков набранных участниками команды.


г). ИГРЫ И УПРАЖНЕНИЯ, КОТОРЫЕ ОКАЗЫВАЮТ СОДЕЙСТВИЕ ИЗГОТОВЛЕНИЮ ВЫНОСЛИВОСТИ


1. “ ДЕЖУРСТВО ХОДЬБЫ И БЕГА “.

Место проведения – беговая дорожка.

Инвентарь – флажки для размеченности дорожек.

Основная цель – научить учеников перемещаться шагом и бегом с разной скоростью.

Организация. Беговая дорожка по колу делится поперечными линиями на несколько равных за длиной отрезков.Длина отрезка может быть в границах от 40-50 метров. Каждый отрезок имеет свой порядковый номер. Ученики делятся на группы по 4-5 мужчина в каждой команде.

Проведение. Первый отрезок одолевается медленной ходьбой, второй отрезок проходят ускоренной ходьбой, третий отрезок медленно пробегают, а четвертый - с ускорением.

За сигналом группы поочередно выходят на линию старта, которая находится в начале виража и начинают движение, если группа, которая стартовала перед ними, преодолеет первый отрезок.

Тренеру надо следить, чтобы скорость движения во всех группах была одинаковой и постоянно сохранялась между ними одинаковое расстояние. После небольшого отдыха упражнение повторяют. Количество повторений произвольная и зависит от века, стати и подготовки учеников.

Организация и проведение упражнения такое самая, как в первом упражнении.Другой есть лишь длина отрезков : и каждый следующий отрезок есть длинным на 10-20 метров от предшествующих.


2. “ ПООЧЕРЕДНОЙ СТАРТ ГРУППАМИ “.

Место проведения – беговая дорожка.

Инвентарь – флажки для размеченности дорожки, секундомер, свисток.

Основная цель – усвоение равномерной скорости бега.

Организация. Беговая дорожка стадиона по колу делится на несколько равных за длиной отрезков.

Тренер или его помощник с секундомером и списком становится в центр беговой дорожки и через определенный промежуток времени подает свисток. За установленное время группы бегунов должны пробежать один отрезок дистанции. Такое время устанавливается путем деления общего времени, запланированного на определенную дистанцию на несколько отрезков, которые составят эту дистанцию.

Например, : чтобы пробежать 500 метров за 2 минуты, нужно пробежать 50 – ты метровый отрезок за 12 секунд. Таким образом, через каждых 12 секунд нужно подать сигнал.

Проведение. Группы бегунов ( по 3-5 мужчина в любой ) согласно своим порядковым номерам за сигналом тренера выходят на старт. За первым свистком стартует первая группа, за второй - вторая и т.д. За каждым следующим сигналом стартует поочередно одна группа, а все другие, что стартовали впереди, должны завершать пробігання дежурного отрезку.

Таким образом, за сигналом тренера дается старт группе и одновременно проверяется скорость бега всех других групп, которые стартовали впереди. Если какая-то команда не успела преодолеть отрезок за установленное время, или преодолела его раньше, бегуны должны внести поправку в скорость бега, ускоряя или замедляя его.Такой контроль скорости бега группы проводится к тому времени, пока все группы не завершат пробегать запланированную дистанцию. После отдыха упражнение может повториться. Количество проведения упражнения и длина дистанции зависит от века и подготовки учеников.


3.” КОМАНДНЫЙ СКОРОСТНОЙ БЕГ “.


Место проведения – беговая дорожка.

Инвентарь – флажки для размеченности дорожки, секундомер.

Основная цель – проверка умения бегать с равномерной скоростью.

Организация. Группу разделяют на две команды ( на белых и черных ). Ученикам сообщают, на какую дистанцию будет проводиться бег, и указывают время, за которое они должны ее пробежать.

Например, : дистанция 500 метры и время 2 минуты. Учеников знакомят с местом старта и финиша.

Проведение. За сигналом тренера или его помощника дается сначала старт одной команде и после того, как она закончила бег, стартует вторая команда. После пробігання финиша всей командой объявляется время, за которое она пробежала дистанцию.

Для определения команды – победителя нужно найти разность между запланированным и показным результатом.


ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИВНОСТЬ МЕТОДИКИ ПОДВИЖНЫХ ИГОРЬ В ЛЕГКОЙ АТЛЕТИКЕ ДЛЯ ДЕТЕЙ 10-14 ЛЕТ.


Подвижные игры сыграют большую роль в воспитании сознательной дисциплины детей, которая есть непременным условием каждой коллективной игры. В процессе игры у детей формируются понятие о нормах общественного поведения, а также воспитываются определенные культурные привычки. Однако игра приносит польза только тогда, если учитель хорошо осведомлен с педагогическими задачами, которые решаются во время игры. Большинство подвижных игр имеет широкий вековой диапазон: Они доступные детям разных вековых групп. На базе исследований двух отдельных групп, которые занимаются легкой атлетикой мы видим, что группа легкоатлетов, которая не занимается подвижными играми имеет однообразный характер тренировочного обучения, ведь подвижные игры, которыми занимается вторая группа имеют разностороннее влияние на тренировочное обучение. Подвижные игры развивают физическое состояние детей, физические качества, которые развивает легкая атлетика, распространяет кругозор детей, влияет на психологическое состояние, воспитывает нравственно-волевые качества, оказывает содействие соблюдению дисциплины, раскованности и приносит польза в повседневной жизни.

Благодаря подвижным играм дети, которые занимаются легкой атлетикой, могут достигать желательных результатов на тренировках и соревнованиях, ведь развиваются не только моральные и психологические качества, а и физические, которые помогают достичь желательных результатов. Легкоатлетическая тренировка монотонный процесс в какому все происходит по определенным стандартам: при низком старте туловище отводят кое-что вперед председатель вниз, и надо делать только так; в спортивной ходьбе опорная нога испрямлена, таз двигается вокруг своей оси.Если дети будут выполнять все эти упражнения без удовлетворения и заинтересованност, то едва ли они смогут достичь желательного результата. Поэтому снова же таки можем отметить, что без подвижных игр здесь не обойтись, ведь, что как не подвижные игры стимулируют детей к восприятию иd обучения.

Занимаясь подвижными играми дети совершенствуют свою тілобудову: укрепляются мышцы спины, верхних и нижних концовок; корегують постава, хода.


ВЫВОДЫ.


Народные подвижные игры, как важная, составная воспитательной системы, тесно связанные с представлениями народа о роли генетической наследственности, влиянием на процессы воспитания среды, об особенностях детской психики и моторики.

В богатейшем фонде народных подвижных игр концентрируются глубинные народные знания о сущности человеческой личности и правила ее телесного и духовного воспитания.

Подвижные игры, как элемент народного творчества, сильные своей беспристрастностью истиной, которая оттачивалась в процессе наиболее типичного, реального прожитого.

Это есть одной с специфических черт, которая отображенная в подвижных играх свободой воспитательной деятельности в направления дифференциации воспитательного процесса в зависимости от психоматичних особенностей ребенка.

Ведь подвижные игры, как средство физического воспитания имеют ряд особенностей.

Наиболее характерные из них состоят из активности и самостоятельност, и неперервності изменений и условий деятельности.

Выбор той или другой игры определяется конкретными задачами и условиями проведения.

Содержание игр изменяется вместе с ростом и развитием ребенка. Если на первых этапах игровая деятельность носит упрощенный характер, то более поздний она значительно обогащается как по форме, так и по содержанию. Эти изменения определяются возрастающей ролью сознания в жизни ребенка. Исключительная роль належит играм в становлении и укреплении детского коллектива, ведь играм всегда присущий элементы здорового соперничества, интересного соревнования. Игровые соревнования, как справедливо подчеркивал В.О.Сухомлинський, участие детей общих действий, взаимной выручки, поддержки, организованности, дисциплины, изобретательства, соблюдение интересов коллектива. Игровая деятельность всегда связана с возникновением и развитием мігравцями определенных отношений. Она оказывает содействие активному общению детей, установлению контактов. Не во всех детей, в особенности на первых порах, одинаковый наклон к сближению. Одни дети товарищеские, другие запертые, стыдливые. Во время игры удается включить всех учеников в коллективную деятельность, помочь занять надлежащее место среди своих ровесников. В подвижных играх есть всегда и побежденные и победители. Очень важно научить детей не хвалиться, если они выиграют и, наоборот, если поражение – не впадать в отчаяние. В особенности следует добиваться, чтобы дети сохраняли дружеское отношение к победителям иd к тех, кто проиграл, причем все отношения должны грунтоваться на доброжелательности, глубокому уважению к одноклассникам, товаришів. С помощью подвижных игр развиваются разнообразные двигательные качества, и прежде всего скорость и ловкость. Одновременно закрепляются и совершенствуются двигательные привычки; двигательные качества проявляются все повніше и різноманітніше. Руху привычки формируются гибкими, пластическими. В связи с требованиями, предъявленными к человеку высоко автоматизированной работой, в особенности значительным есть развитие зрительно-двигательной координации и появление так называемой “ умелости”. Сложные и разнообразные движения в игровой деятельности. В них, как правило, могут быть задействованы все мышечные группы. Это оказывает содействие гармоническому развитию опорно-двигательного аппарата. Условия игрового соревнования требуют от участника довольно больших физических погрузок. Поочередное изменение моментов относительно высокой интенсивности с паузами отдыха и действиями, которые требуют небольшого напряжения, разрешает игрокам выполнять большой объем работы. Сменный характер погрузки больше всего отвечает вековым особенностям подрастающего организма и потому проявляет благотворное влияние на усовершенствование деятельности функциональных систем кровообращения и дыхание. Гигиеничное значение игр усиливается возможностью их, широкого использования в естественных условиях. Игры на лыжах, в лесу, в воде и т.д. – ни с чем несравненное средство закала и укрепления здоровья.


ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА.


  1. Білєєва Л.В «Подвижные игры» - Учебник для институтов физической культуры. 4-е переработанное и дополненное издания. Г. «фіз-ра и спорт» 1974 г.

  2. Гуровіч Л.И., Люкшинов Н.М. «Спортивные и подвижные игры».

  3. Демчишин А., Мозола Р. “Подвижные игры”. К – советов школа 1985г.

  4. Крюкова В.С. “Книга учителя физической культуры”. М – “Ф – ра и спорт” 1973г.

  5. Методика и практика проведения игр, которые оказывают содействие развитию физических качеств.

  6. Приступа С, Слимаківський О, Лукьянченко М. “Украинские народные подвижные игры, развлечения и забавы: методология, теория и практика”. Дрогобыч вид. ”Измерение” 1999г.

  7. Пермяков А.А. Внешние школьное физическое воспитание подростков. К. советов школа 1989г.

  8. Приступа Є, Левків, Сторона О. “Внедрение украинской народной физической культуры в учебно-воспитательном процессе” Украинский национальный союз педагогических и научных работников львовщины. Львов 1994г.

  9. Приступа Є, Левків, Сторона О.“Укрїнська народная физическая культура в физическом воспитании детей”. Винница 1994г.


34



ЗМІСТ.


ст

Вступ …………………………………………………………………………………… 2

І. Теоретичні засади методики рухливих ігор в легкій атлетиці ………………….... 4

ІІ. 1. Методика проведення рухливих ігор ………………………………………...… 7

2. Характеристика рухливих ігор …………………………………………………… 13

3. Група, що займається рухливими іграми ………………………………………... 14

4. Група, що не займається рухливими іграми …………………………………….. 17

5. а). Ігри і вправи, що сприяють засвоєнню техніки стрбків і розвитку швидкісно-силових якостей ……………………………………………………………………………. 19

б). Ігри і вправи, що сприяють техніці бігу і розвитку швидкості ……………….. 21

в). Ігри і вправи, що сприяють техніці легкоатлетичних метань і розвитку необхідних рухових якостей ……………………………………………………………………………. 24

г). Ігри і вправи, що сприяють виробленню витривалості ………………………... 29

ІІІ. Результативність методики рухливих ігор в легкій атлетиці …………………. 32

Висновки ………………………………………………………………………...…… 33

Використана література ……………………………………………………………... 35


ВСТУП .


В основних напрямах реформи загальноосвітньої й професійної школи підкреслено , що дуже важливо виховувати молоде покоління фізично розвинутим , загартованим ,готовим до праці й оборони нашої Батьківщини .Серед великої кількості різноманітних засобів фізичного виховання широко використовуються рухливі ігри , які сприяють розв'язанню навчально-оздоровчих завдань .

Ігрова діяльність має особливо важливе значення в період найбільш активного формування характеру – в дитячі та юнацькі роки . Граючись діти, засвоюють життєво необхідні рухові навички й уміння , у них виробляється сміливість і воля ,кмітливість . У цей період ігровий метод посідає провідне місце , набуває характеру універсального методу фізичного виховання .

Кожен народ , в залежності від соціально – економічних умов свого розвитку , психічного складу , географічного положення історично виробляв самобутні види рухливих ігор, розваг та забав, способи їх, виконання, які потім склали своєрідні системи національного тіло виховання .

Незважаючи на посилені процеси інтеграції характерних ознак культур народів світу, наприкінці двадцятого століття, національно – своєрідні форми, відтінки вікових культурних надбань не втрачають свого значення і сьогодні .

В час національного відродження вивчення традицій становлення та розвитку українських рухливих ігор, забав та розваг набувають непересічного значення. Необхідність дослідження багатющого педагогічного досвіду використання українських народних ігор зумовлюються тим, що результати такої праці допоможуть простежити змінність форм, методів та засобів виховання, а також визначити закономірності, пов’язані із зміною соціально – економічних чинників життєдіяльності суспільства, створюючи передумови для поповнення сучасної теорії й практики фізичного виховання адекватними елементами етнопедагогіки. Одначе, незважаючи на зазначену актуальність, проблематиці досліджень філософських, історичних, теоретико–методичних, педагогічних аспектів становлення і розвитку українських народних ігор, особливо у радянський період, відводилось надзвичайно мало уваги, що зумовлювалось переважно політичними та ідеологічними факторами. Таке становище суттєво збіднює ефективність розвитку національної педагогічної науки і не сприяє формуванню повноцінної національної системи фізичного виховання.

Українська НФК , розвиваючись на національних традиціях протягом століть, змінювала свої структурні компоненти, функції, адаптуючись до конкретних історичних умов. Тому актуальним на сьогодні є дослідження становлення й розвитку педагогічних аспектів народних ігор, де окрім методів та форм їх, використання, суттєву роль посідає система народних знань і уявлень про фізичний розвиток і фізичне виховання людини.

Слід зазначити, що незважаючи на відповідний рівень системної сформованості рухливих ігор, процес їх розвитку не припинився, а невпинно продовжується.. Свідченням цього є постійне поповнення скарбниці народних рухливих ігор, забав та розваг новими елементами. У зв’язку з цим, вивчення національних традицій і впровадження адекватних рухливих ігор, забав та розваг у сучасну практику навчально–виховної роботи сприятимуть не тільки національно – культурному відродженню,а й формуванню повноцінної національної системи фізичного виховання, підвищенню ефективності виховного процесу в цілому.

З огляду на вище приведене, особливої ваги набуває також проблема дослідження особливостей функціонування народних рухливих ігор у сучасних умовах.


I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ РУХЛИВИХ ІГОР В ЛЕГКІЙ АТЛЕТИЦІ.

На важливу роль гри у всебічному розвитку дітей указували: О.М. Горький, А.С.Макаренко. Гру дітей вони розглядали, як основний вид фізичної й рухової діяльності. Великого значення грі надавав видатний фахівець у справі фізичного розвитку дітей П.Ф.Лесгафт, вважаючи, що вона є вправою, за допомогою якої дитина готується до життя. Школою підготовки дітей до життя називає гру А.С.Макаренко” Гра має важливе значення у житті дитини , має те саме значення , яке у дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі , такою з багатьох поглядів вона буде в роботі . коли виросте.”( К 11954, т-4, с 366). Підкреслював , що гра має виховувати якості майбутнього працівника й громадянина. О.М.Горький вважав гру цінним засобом виховання не тільки фізичного , а й розумового . указуючи на її зв`язок із соціальним середовищем , яке оточує дитину . Він говорив . що гра шлях дітей до пізнання світу . в якому вони живуть і який змінюється . Адже для дітей ігри – це їхнє безпосереднє життя, а вчитель за допомогою ігор формує в них риси характеру. Гідні нашої нації .В грі закладено невичерпні можливості для вивчення психології учнів . Та зважаючи навищеприведене рухливі ігри, беруть початок саме з народної фізичної культури ,. Яка включає ті види рухливої активності та методи їх, використання , які історично склалися серед певної етнічної спільноти людей з метою адекватного біологічного , психічного . етнічного , естетичного впливу на природний розвиток людини , її пристосування до навколишнього середовища , підготовки до трудової діяльності та військової справи . Кожен народ , залежності від соціально - економічних умов свого розвитку , психічного складу, географічного положення тощо історично виробляв самобутні види рухливих ігор та розваг, способи їх, використання , які потім склали своєрідні системи тіло виховання .Не є винятком у цьому плані й традиції української системи фізичного виховання , основу якої складає надзвичайно багатий пласт народних рухливих ігор . Форми проявлення гри дуже різноманітні . Разом із розвитком людського суспільства вони неперервно вдосконалюються й ускладнюються . Гра – це свідома діяльність , направлена на досягнення умовно поставленої мети . Складність того , що прийнято називати “грою” ,наочніше всього виявляється при знайомстві з різноманітними теоріями ,які пояснюють походження й значення гри. Ученими висунуто безліч пропозицій і точок зору . Та всі вони згруповані навколо двох основних положень .Одні стверджують споконвічність незмінність гри і її первинність по відношенню до праці . Другі , навпаки , вважають , що саме праця породжує гру і визначає її розвиток. Шиллер, Гросс, Холл та інші вбачали в грі тільки проявлення вроджених інстинктів , які переслідують визначену біологічну мету . Між грою людини й тварини вони не бачили різниці . Гру й працю вони протиставили один одному . Дотримуючись теорії “ вільної гри” , вони заперечують необхідність педагогічного втручання в діяльність граючих і в той самий час свідомо культивують ігри , де панує культ сили , і тим самим допомагають виховувати модель у дусі агресії й жорстокості . Г.В.Плєханов першим запропонував думку , що в житті людського суспільства праця старша за гру . Він заперечував тотожність гри тварин і людини . У грі знаходить своє відображення навколишня дійсність , або ,іншими словами , матеріальні умови життя людського суспільства .Це відображення є результатом діяльності свідомості, яке притаманне тільки людині . Майже на всьому протязі життя людина тісно пов'язана з грою , причому в період самого активного формування – в дитячі і юнацькі роки ігрова діяльність займає найбільше місце. Зміст ігор змінюється разом із ростом і розвитком дитини . Якщо на перших етапах ігрова діяльність носить спрощений характер , то пізніше вона значно збагачується як по формі ,так і по змісту . Ці зміни визначаються зростаючою роллю свідомості в житті дитини . Виняткова роль належить іграм у становленні та зміцненні дитячого колективу , адже іграм завжди властиві елементи здорового суперництва, цікавого змагання. Ігрові змагання, як справедливо підкреслював В.О.Сухомлинський , участь дітей спільних дій, взаємної виручки, підтримки, організованості, дисципліни, винахідництва, додержання інтересів колективу. Ігрова діяльність завжди пов'язана з виникненням і розвитком між гравцями певних стосунків. Вона сприяє активному спілкуванню дітей, встановленню контактів . Не в усіх дітей , особливо на перших порах , однаковий нахил до зближення. Одні діти товариські, інші замкнені, сором'язливі . Під час гри вдається включити всіх учнів у колективну діяльність , допомогти зайняти належне місце серед своїх ровесників. У рухливих іграх є завжди і переможені і переможці .Дуже важливо навчити дітей не хвалитися, коли вони виграють і, навпаки, якщо поразка – не впадати у відчай . Особливо слід добиватися, щоб діти зберігали дружнє ставлення до переможців і до тих ,хто програв, причому всі стосунки мають ґрунтуватися на доброзичливості , глибокій повазі до однокласників, товаришів. За допомогою рухливих ігор розвиваються різноманітні рухові якості,і перш за все швидкість і спритність. Одночасно закріплюються й удосконалюються рухові навички; рухові якості проявляються все повніше й різноманітніше. Рухові навички формуються гнучкими , пластичними. У зв'язку з вимогами , пред'явленими до людини високо автоматизованою працею, особливо значним є розвиток зорово-рухової координації й поява так званої “ ручной умелости”. Складні і різноманітні рухи в ігровій діяльності . В них , як правило, можуть бути задіяні всі м'язові групи. Це сприяє гармонійному розвитку опорно-рухового апарату. Умови ігрового змагання вимагають від учасника досить великих фізичних навантажень. Почергова зміна моментів відносно високої інтенсивності з паузами відпочинку й діями, які потребують невеликого напруження, дозволяє гравцям виконувати великий об'єм роботи . Змінний характер навантаження більше всього відповідає віковим особливостям підростаючого організму і тому виявляє сприятливий вплив на удосконалення діяльності функціональних систем кровообігу й дихання. Гігієнічне значення ігор посилюється можливістю їх, широкого використання в природних умовах. Ігри на лижах ,у лісі ,в воді і.т.д. - ні з чим незрівнянний засіб загартування й зміцнення здоров”я.


ІІ.

1. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РУХЛИВИХ ІГОР.


Рухливі ігри слід добирати такі, що виховують у учнів високі морально вольові якості і , зміцнюють здоров”я, сприяють правильному фізичному розвитку та формуванню життєво важливих рухових навичок та вмінь. Недопустимо в процесі гри принижувати людську гідність, допускати грубість. Таким чином , рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни у дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. Організоване проведення гри багато в чому залежить від того, як діти засвоїли її правила, що є із проявів свідомої дисципліни.). У процесі ігор у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Однак гра приносить користь тільки тоді, коли вчитель добре обізнаний з педагогічними завданнями ( виховним ,оздоровчим та освітніми ), які розв'язуються під час гри, з анатомо-фізичними та психологічними особливостями учнів, із методикою проведення ігор, дбає про створення й додержання відповідних санітарних умов. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон : вони доступні дітям різних вікових груп. Найбільша близькість тієї чи іншої гри певному віку зумовлюється ступенем її доступності. Важлива умова успішності ігрової діяльності - розуміння змісту й правил гри. Пояснення їх можна доповнити показом окремих прийомів і дій. Навчання дітей доцільно починати з простих , некомандних ігор, потім перейти до перехідних і завершити складними - командними. До більш складних ігор слід переходити своєчасно , поки учні не втратили зацікавленості до вивчених раніше. Це допоможе закріпити навички та вміння. Для вирішення певних задач , поставлених перед грою, необхідно провести підготовку. Перед тим як вибрати певну гру , слід поставити конкретне педагогічне завдання, розв'язанню якого вона сприяє, враховуючи склад учасників, їхні вікові особливості, розвиток і фізичну підготовленість. При доборі гри треба враховувати форму проведення занять ( урок, перерва, свято, тренування) , а також, що дуже важливо, дотримуватись відомого в педагогіці правила поступового переходу від легкого до складного . Для цього , щоб визначити ступінь складності тієї чи іншої гри, враховується кількість елементів, які входять до її складу ( біг, стрибки, метання тощо ). Ігри , які складаються з меншої кількості елементів і в яких немає розподілу на команди, вважаються легшими. Добір гри залежить і від місця проведення. У невеличкому , вузькому залі або коридорі можна проводити ігри із шикуванням у колони і шеренги, а також ті , в яких гравці беруть участь по черзі. У великому залі або на майданчику – ігри великої рухливості з бігом врозтіч , із метанням великих і малих м'ячів , з елементами спортивних ігор тощо. При доборі гри слід пам'ятати про наявність спеціального інвентарю. Якщо гравці стоять і чекають довго в чергах на необхідний інвентар , вони втрачають інтерес до гри , що призводить до порушення дисципліни. Таким чином , ефективність проведення гри залежить від адекватності вирішення таких організаційних чинників :

  • вміння дохідливо й цікаво пояснити гру ;

  • розміщення гравців під час її проведення ;

  • визначення ведучих ;

  • розподіл на команди ;

  • визначення помічників та суддів ;

  • керівництва процесом гри ;

  • дозування навантаження в грі ;

  • закінчення гри ;

Перед поясненням учнів слід розмістити у вихідне положення , із якого вони будуть розпочинати гру . Пояснюючи , вчитель повідомляє назву гри , її мету і хід , розповідає про роль кожного гравця , його місце. При поясненні і проведенні гри вчитель має стояти в такому місці , з якого всі гравці могли б його добре бачити й чути. Для кращого засвоєння гри розповідь можна супроводжувати показом окремих складних рухів. Особливу увагу гравців треба звернути на правила гри . І якщо ця гра проводиться вперше , учитель перевіряє , чи всі гравці розуміють її правила . Існує кілька способів визначення ведучого , а застосовують їх залежно від умов занять ,характеру гри та кількості гравців . Учитель може призначити ведучим одного з гравців на свій розсуд , коротко обґрунтувавши свій вибір . Ведучого також можуть обрати самі гравці . Однак для цього необхідно , щоб вони добре знали один одного , інакше їхній вибір не завжди буде вдалим . Можна призначити ведучого за результатами попередніх ігор . Цей вибір стимулює учнів добиватися кращих результатів . Часто застосовують жеребкування у вигляді лічби . Ролі ведучого можуть бути різноманітні і сприяти формуванню організаторських навичок та активності . У командних іграх та естафетах змагаються між собою дві і більше команд ,а розподіл гравців на команди може здійснюватися вчителем одним із наступних способів :

  • за допомогою розрахунків ;

  • фігурним маршируванням ;

  • за вказівкою керівника ;

  • за вибором капітанів , які по черзі добирають собі гравців ;

Усі способи розподілу на команди треба запроваджувати відповідно до характеру й умов проведення гри, а також складу гравців . У складних іграх із великою кількістю гравців необхідно залучати суддів – помічників, вони лічать очки або час, спостерігають за порядком і станом місця для гри . Помічники й судді призначаються з учнів, звільнених за станом здоров`я від виконання фізичних вправ середньої та великої інтенсивності, для яких фізичне навантаження чиєї гри протипоказане. Якщо таких учнів немає, то помічників та суддів призначають із числа гравців . Керівництво грою, безперечно, найважчий і водночас вирішальний момент у роботі педагога, бо тільки це може забезпечити досягнення запланованого педагогічного результату . Керівництво грою включає декілька обов'язкових елементів :

  • спостереження за діями учнів, гравців ;

  • усунення помилок ;

  • показ правильних і колективних прийомів ;

  • припинення проявів індивідуалізму , грубого ставлення до гравців ;

  • регулювання навантажень ;

  • стимулювання необхідного рівня змагальної активності протягом усієї гри ;

Спрямовуючи ігрову діяльність, вчитель допомагає вибрати спосіб вирішення ігрової задачі, добиваючись активності, самостійності і творчої ініціативи гравців . В окремих випадках він може включитися в гру сам, демонструючи як краще діяти в тому чи іншому випадку . Важливо своєчасно виправляти помилки . Краще це робити під час спеціальної перерви, а ( гравці в цей час залишатися на своїх місцях ).Пояснювати помилку потрібно стисло , демонструючи правильні дії .Коли цих прийомів недостатньо , застосовують спеціальні вправи, окремо аналізують ту чи іншу ситуацію і пояснюють спеціальні дії . Відповідальним моментом у керівництві рухливими іграми є дозування фізичного навантаження , визначення якого є складнішим, ніж у фізичних вправах, не пов'язаних з ігровими діями. Ігрова діяльність своєю емоційністю захоплює дітей і вони не відчувають втоми. Щоб уникнути перевтомлення учнів, необхідно своєчасно припинити гру або змінити її інтенсивність і характер навантаження . Регулюючи фізичне навантаження в грі, вчитель може використовувати різноманітні прийоми : зменшувати або збільшувати час, відведений на гру; змінювати кількість повторень гри, розміри майданчика і довжину дистанції, яку пробігають гравці ; корегувати вагу і кількість предметів, ускладнювати чи спрощувати правила гри й перешкоди, вводити короткочасні паузи для відпочинку або уточнення чи аналізу помилок . Закінчення гри має бути своєчасним ( коли гравці отримали достатнє фізичне й емоційне навантаження ). Передчасне або раптове закінчення гри викликає незадоволення в учнів. Щоб уникнути цього , педагог повинен укластися в час, відведений для гри. Після закінчення гри необхідно підбити підсумки . При повідомленні результатів слід вказати командам і окремим гравцям на допущені помилки та негативні й позитивні моменти в їхній поведінці . Бажано відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів . Як уже зазначалося, рухливі ігри використовуються для розв`язання освітніх , виховних та оздоровчих завдань у відповідності з вимогами програми . Залежно від завдань і характеру гри , її фізичного та емоційного навантаження , складу учнів вона може бути включена в усі частини тренування . Підготовча частина – ігри невеликої рухливості й складності, які сприяють зосередженості уваги учнів . Найхарактернішими видами рухів для цих ігор є ходьба, біг із нескладними додатковими вправами . Основна частина - ігри з бігом на швидкість, із подоланням перешкод ,метанням , стрибками та іншими видами рухів, які потребують великої рухливості. Ігри в основній частині повинні сприяти вивченню й удосконаленню техніки виконання тих чи інших рухів . Заключна частина - ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами , правилами та організацією . Вони повинні сприяти активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині й завершенню його з добрим настроєм . Усебічного виховання і гармонійного розвитку учнів можна досягнути тільки в процесі багаторічного, систематичного і правильно організованого навчання рухливими іграми . Ігри на місцевості належать до рухливих, разом із тим вони відрізняються від них як змістом, так і завданнями, які вирішують, а також умовами, методикою проведення . Вони відбуваються в найрізноманітніших місцях на пересічній місцевості, в лісі і.т.д . Майже всі ігри, які проводяться на місцевості, передбачають наявність у дітей певної підготовки, знань і навичок . Серед дітей ігри на місцевості користуються великою популярністю , викликають у них задоволення і , крім того , дуже корисно впливають на їх загальний розвиток, розвиваючи ініціативу, вміння спритно пересуватись, добре маскуватись, правильно орієнтуватися в різноманітних ігрових ситуаціях, долати певні перешкоди, пов'язані з використанням умов і завдань гри тощо . Ігри на місцевості передбачають змагання, виборювання командної першості . Діти беруть активну участь у змаганні за оволодіння прапором або пакетом . Під час цих ігор вони швидко рахуються, стрибають, роблять перебіжки, переповзають. Інші ігри більш спокійніші . До них, наприклад, можна віднести пристосування до місцевості, перехід до наперед визначеного маршруту з допомогою компаса та ін. Кожну гру на місцевості треба підготувати заздалегідь, для чого в перші дні перебування в оздоров ниці дітей необхідно їх ознайомити з околицями, заборонені місця в лісі, біля водоймищ або в районі городів, садів, ріллі тощо. З цією метою варто провести декілька прогулянок або походів . Напередодні гри її керівник ( тренер ) повинен провести докладну розвідку місцевості, намітити вихідні пункти груп ( команд ), передбачити місця збору . Після цього треба намітити склад команд, проаналізувати з усіма гравцями правила й умови гри, тобто способи пересування, маскування, орієнтування по карті, способи розвідки, користування компасом . Тренер або декілька тренерів повинні підготувати суддів – посередників, які б добре знали хід гри, її завдання, уміли завжди оцінити й знайти правильний вихід із будь-якого становища . Бажано, щоб судді – посередники самі не брали участь в грі, а тільки стежили за дотриманням правил і дисципліни гравцями і разом із тренером визначили перемогу тієї чи іншої команди . Судді – посередники повинні мати нарукавну пов`язку або інший знак, який виділяв би їх серед гравців . Кожна гра на місцевості повинна розпочинатись й закінчуватись за заздалегідь визначеними сигналами .Після закінчення гри тренер разом з усіма гравцями повинен проаналізувати їх хід, визначити переможців ( групи або команди ), окремих гравців, які особливо успішно виконували завдання . та суддів – посередників , які успішно справилися зі своїми обов`язками, а також сказати про тих, хто отримав зауваження . Дотримання дисципліни , правил та умов гри на місцевості сприяє її якісному проведенню і підвищує зацікавленість дітей .


2. ХАРАКТЕРИСТИКА РУХЛИВИХ ІГОР .


Рухливі ігри як засіб фізичного виховання мають ряд особливостей . Найбільш характерні з них складаються з активності й самостійності граючих, колективності дій і неперервності зміни умов діяльності . Діяльність граючих підпорядкована правилам гри, які регламентують їх, поведінку та відносини. Правила полегшують вибір тактики дії та керівництво грою . Взаємовідносини між граючими визначаються перш за все змістом гри . Різниця у відносинах дозволяє виділити дві основні групи – некомандні й командні ігри, які доповнюються невеликою групою перехідних ігор . Некомандні ігри можна поділити на ігри з ведучими і без ведучих . Так само командні ігри роз приділяються на два основні види : ігри з одночасною участю всіх граючих ; ігри з почерговою участю ( естафети ) . Командні ігри розрізняються і по формі поєдинку граючих. Існують ігри без вступу гравців у боротьбу із суперником, а в інших, навпаки, активно ведуть боротьбу з ними . Більш детальніша класифікація ігор основується на їх поділі по рухливим діям . Розрізняють ігри: імітаційні ( з наслідувальними діями ); з перебіжками; з подоланням перешкод; з м'ячем, палками і другими предметами; з опором; з орієнтуванням ( по слуховим і зоровим сигналами ) . Вибір тої чи іншої ігри визначається конкретними задачами й умовами проведення . Для кожної вікової групи характерні свої особливості у виборі й методиці проведення гри .


3. ГРУПА, ЩО ЗАЙМАЄТЬСЯ РУХЛИВИМИ ІГРАМИ.


Дослідження проводилося з групою легкоатлетів, що тренуються на стадіоні від ДЮСШ у місті Дрогобичі. Група складається з дванадцяти чоловік віком від 10-14 років. В групі вісім хлопців та чотири дівчини. Дівчата навчаються в одній школі, але в паралельних класах, а хлопці у різних школах. Тренування проводяться п'ять разів на тиждень з 15.30-17.00.

Учнні вчасно приходять на тренування. Завжди охайні. Уважно вислуховують поради та зауваження тренера. Перед кожним тренуванням тренер приймає правила безпеки проведення тренувань на стадіоні. Учні із заохоченням сприймають і засвоюють запланований тренером план вивчення матеріалу. У кожній частині тренування проводяться рухливі ігри на які відводиться у підготовчій частині-10-15 хвилин, проводяться ігри, які сприяють зосередженню уваги учнів.Найхарактернішими видами рухів для цих ігор є ходьба, біг з нескладними додатковими завданнями; у основній частині-15-20 хвилин, проводяться ігри, які сприяють вивченню і вдосконалення техніки виконання тих чи інших рухів: ігри з бігом на швидкість, зподпланням перешкод, метанням, стрибками та іншими видами рухів, які потребують великої рухливості;у заключній частині- 10-15 хвилин, сприяють активному відпочинку після інтенсивного навантаження в основній частині уроку і завершенню його з добрим, піднесеним настроєм . Ігри незначної та середньої рухливості з простими рухами, правилами та організацією.

Підлітковий вік – період бурного розвитку організму дитини.Ігри для учнів 10-14 років помітно відмінні від ігор молодших школярів.Кількість ігор значно зменшується,а зміст їх ускладнюється.Ці зміни пояснюються особливостями вікового розвитку. У зв'язку з великими перебудовами в організмі підлітка, декілька сповільнюється неперервне удосконалення його рухових функцій.Тому у кожній частині тренування потрібно подавати різноманітні рухливі ігри, які сприяють підвищеній руховій діяльності на всі частини тіла. Порушення коордтнації часто супроводжується деякими погіршеннями діяльності серцево- судинної і других систем організму.Наблюдається в ряді випвдків підвищення збудливості Ц.Н.С відбувається разом із збільшенням сили гальмових процесів і функціональним дозріванням головного моску.Це відображається на психологічному стані учнів, поведінка яких відрізняєтьсянестійкістю, різними змінами настрою, миттєвістю рішень.В грі формуються всі сторони особистості підлітків, відбуваються різноманітні зміни в їх психіці,підготовлюючий період до нової більш розвиненої стадії розвитку.Цим пояснюються безмежні виховні можливості ігор, яку спеціалісти вважають ведучою діяльністю дитини.

Гра – відображення життя .В цьому умовному оточенні, яке створюється уявою,багато справжнього:дії граючих реальні, їх почуття, переживання відверті.Вцьому віці проявляється зрілість і самостійність мислення,підліткам стає доступна складна тактика командних ігор. Гра , самостійна діяльність, в якій діти вступають у спілкування з однолітками.Їх об'єднує єдина мета, спільні зусилля до досягнення мети, спільні інтереси та переживання.В грі дитина починає відчувати себе членом колективу, справедливо оцінювати дії та вчинки своїх товаришів і свої власні.Особливі якості, сформовані в процесі гри, впливають на поведінку дитини в житті, в той самий час навички, які склалися в процесі рухливого спілкування дітей один з одним і дорослими, отримують подальший розвиток у грі.

Підлітків цікавлять також складні елементи гри,або сама складна гра,її інтенсивність та тривалість.Їх захоплює процес складного тактичного спільноборства, складні естафети з подоланням перешкод, ігри типу “ завдання”, ігри з боротьбою та опором, виручкою та взаємовиручкою та допомогою.І тому у цьому віці переважають інтенсивні ігри,які утворюють бадьорий, радісний настрій, роблять життя повним, задовольняють потребу в активній діяльності.

В грі формуються моральні якості: відповідальність перед колективом за доручену справу, відчуття товаришування та дружби,согласування дій при досягненні спільної мети, вміння справедливо вирішувати спірні питання.

Надзвичайно оздоровче значення ігор, які проводяться переважно на свіжому повітрі.

Ще одна дуже важлива деталь, у цьому віці дівчата розвиваються інтенсивніше відбувається завершення утворення кісток, інтенсивне зростання кісток тазу, формування згинів хребта,зменшується хрящове кільце міжпозвонкових суглобів, вага тіла зростає в результаті збільшення м'язової маси тулуба, зменшується відносна сила). Тому дівчата цього віку з проблемами засвоюють вправи у висі, в упорах ,лазіннях і стрибках. Тому бажано добирати такі рухливі ігри, котріб не шкодили на анатомічний розвиток підлітків,а особливо дівчаток.

Звищенаведеного можна зробити висновок, що група, яка займається рухливими іграми досягає високих результатів :в досягненні високих результатів у спортивній діяльності( за допомогою рухливих ігор у дітей розвиваються різноманітні якості : швидкість, спритність, сила і.т.д.; У дітей з'являється стимул до виконання тої чи іншої вправи, вони її виконують із задоволеннм, зацікавленістю, без автоматизму.Завдяки рухливим іграм легкоатлетичні заняття не проходять однотонно.У дітей розвиваються моральні якості: дружба, сумління допомога, доброта, справедливість та багато інших. Гра не обмежує дітей в руховій діяльності, що у цьому віці їм найбільше потрібно.


4. ГРУПА, ЩО НЕ ЗАЙМАЄТЬСЯ РУХЛИВИМИ ІГРАМИ.


Дослідження проводилося з групою легкоатлетів, що тренуються на стадіоні від Д.ЮСШ міста Дрогобича. Група складається з десяти чоловік віком від 10-14 років. У групі вісім хлопчиків та чотири дівчинки. Всі навчаються в різних школах. Тренування проводяться п'ять разів на тиждень з 15.30- 17.00.

Учні вчасно приходять на тренування, завжди охайні та ввічливі, перед тренуванням повторюють правила безпеки тренування на стадіоні, самі шикуються та проводять розминку з цього можна зробити висновок, що тут присутня дисципліна й самовиховання.

Тренер після розминки пояснює нове завдання ,діти його уважно слухають, але у дітей не присутній стимул до сприйняття цього завдання . Вони охоче його виконали якби їх щось стимулювало до цього сприйняття наприклад, рухлива гра. Коли діти починають навчатись тій чи іншій вправі , вони засвоюють її автоматично,як показав тренер, але немає тих емоцій які б заохочували дитину до вивчення цієї вправи. У цій групі діти мають товариські відносини, але вони не сприяють цілковитій допомозі один одному у складній ситуації, наприклад, Оксана виконує конкретну вправу добре, а Ніна виконує її з помилками,Оксана бачить, що Ніні треба допомогти з корегуванням того чи іншого елементу цієї вправи та не підходить допомогти, бо в них не має відчуття взаємодопомоги та розкутості у відносинах.

Все тренування походить однотонно. Не має емоційної підзарядки. Хоч діти і виконують всі настанови тренера,але без отримання задоволення від своєї роботи,їм не цікаво. Беручи до уваги анатомічний розвиток цієї групи дітей,то треба звертати увагу на порушення координації, яке часто супроводжується деякими погіршеннями діяльності серцево-судинної системи організму. Підвищення збудження НС, яке відбувається разом із збільшенням сили гальмових процесів і функціональним дозріванням головного мозку. Це відображається на психологічному стані учнів, поведінка яких відрізняється нестійкістю, різними змінами настрою, миттєвістю рішень. Як що б у цій групі тренер застосовував рухливі ігри, то формувалися б усі анатомічні недоліки і всі сторони особистості підлітків,які приводять до психологічної рівноваги дитини.

Як відомо, гра –це самостійна діяльність, у якій, діти проявляють всі свої можливості. За допомогою гри вони розвивають фізичні якості : спритність, швидкість, силу і.т.д; отримують задоволення від емоційного достатку, розвивають моральні норми поведінки: ввічливість, стриманість, допомога ближньому, сумління; формують психологічні якості: характер, пам'ять, темперамент, мислення, самооцінку, сприяють підвищенню спортивних результатів. У процесі гри діти стають самими собою, руйнуються всі бар'єри спілкування, як із групою, так із тренером. Діти накопичують емоційний дефіцит, який заважав подолати кордони спілкування.

Отже, без використання рухливих ігор у тренувальній діяльності, діти не зможуть виконати з усією наполегливістю завдання, яке ви перед ними ставите. Рухливі ігри розковують дітей, накопичується позитивна енергія, яку вони будуть проявляти на протязі усього тренування.




5. ІГРИ І ВПРАВИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ТЕХНІКИ СТРИБКІВ І

РОЗВИТКУ ШВИДКІСНО – СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ .


a). СТРИБКИ У ВИСОТУ .


1 . “ДІСТАТИ М`ЯЧИК “.

Інвентар – м`ячик, шнурок .

Основна мета – засвоєння ритму виконання останніх трьох кроків і відштовхування . Організація. Підвісити на шнурку м`ячик на доступній учням висоті . Установити по черговість виконання вправи .

Проведення. Учень виконує три кроки розбігу, відштовхується одною ногою і намагається торкнутися рукою підвішеного на шнурку м'ячика. Висота, на якій підвішений м'ячик, поступово збільшується. Для того, щоб знати, на скільки сантиметрів піднімається м'ячик, потрібно на шнурку кожних п'ять сантиметрів зав'язувати вузлик Для визначення особистої або командної першості за кожний удалий стрибок нараховується одне очко. Удалим вважається стрибок, коли учень торкнувся рукою м'ячика. На кожній висоті виконується одна спроба .


2 . “ ВІДШТОВХУВАННЯ І ПРИЗЕМЛЕННЯ В ЗОНАХ “ .


Місце проведення – сектор для стрибків у висоту .

Інвентар – гумовий бинт або планка для стрибків у висоту .

Основна мета – навчитись відштовхуватись й приземлятись .

Організація. Провести з обох боків від планки, в ямі для приземлення і на секторі, на всю ширину ями по три – чотири лінії. Відстань між лініями 20 –30 см . Лінії пронумерувати . Перша від планки лінія, з обох боків, проводиться на відстані 40- 50 см, і має найбільший порядковий номер, друга - на одиницю менший і т.д.

Наприклад,: перша від планки лінія має номер 3, друга №2, третя №1 і т.д. Учнів поділити на дві команди і вишикувати з обох боків від ями в колону по одному . Шикують учнів через одного : один учень з однієї команди, другий – з іншої . Стрибають спочатку всі учні з одного боку, а потім із другого. Тренер спостерігає за місцем відштовхування й приземлення, одразу підраховує очки, які набрав кожний учень . Підрахунок очок проводиться так: учень відштовхується з другої лінії, яка має порядковий номер 2 - отримує два очки, приземляється той же учень на лінію , яка має номер 3, - отримує три очки. Плюсуємо очки за відштовхування й приземлення . У прикладі учень набрав п'ять очок .

Командна першість визначається шляхом підрахунку всіх очок, які набрали учасники команд .


3. “ ХТО ВИЩЕ “.


Місце проведення – сектор для стрибків у висоту .

Інвентар – гумовий бинт або планка для стрибків у висоту , крейда двох кольорів .

Основна мета – вироблення досвіду змагань і звички йти на ризик .

Організація . Беруть участь дві команди . Учасники мають порядкові номери , стрибають почергово . Кожний учасник вибирає для себе висоту, яку буде долати, і заявляє про це тренеру . Тим часом, кожний учасник долає тільки одну висоту . Кожній команді присвоюється колір . Хід командної боротьби відображається на стійках для стрибків кольоровою крейдою (по кольору команди ). Відмітки одного кольору робляться на одній стійці, а другою – на другій .

Проведення . до початку змагань помітки крейдою знаходяться на одній висоті . На кожну заявлену учасником висоту дається три спроби . За кожну взяту учасником висоту команді нараховуються очки, які відповідають взятій висоті .

Наприклад : мінімальна висота 100 см оцінюється в одне очко, 105 см оцінюється в два очки, 110 см оцінюється в три очки і т.д. Таким чином , кожна наступна висота, яка піднімається через п'ять сантиметрів, оцінюється на одне очко більше від попередньої .

Та команда, яка набрала більше очок, виграє перше місце .


5 . “ БІГ ПРАПОРЦІВ “.


Місце проведення – сектор для стрибків у висоту .

Інвентар – два прапорці різного кольору, по одному на команду . Лінійка довжиною 1,5-2м із поділками, зроблених через кожні п'ять сантиметрів.

Основна мета – участь у змаганнях .

Організація – Беруть участь дві команди . Усі учасники мають порядковий номер .

Два помічники , по одному з кожного боку , встановлюють гумовий бинт або планку на відповідну висоту .

Техніка й спосіб стрибка не оцінюються . Оцінюється лише результат стрибка .

Проведення . Учні стрибають почергово за порядком своїх номерів : перший номер чорних, перший номер білих і т.д. На кожну висоту дозволяється робити одну спробу .

Хід командної боротьби висвітлюється на лінійці з допомогою двох прапорців . Здійснюється це так : від нульової помітки прапорці переставляються на стільки сантиметрів , скільки за стрибок отримає учасник . Чим вище висота , тим більше нараховується очок учаснику .

Наприклад, : висота 100 см – одне очко , 105 см – два очка , 110 см – три очка і т.д.

Виграє та команда , прапорець якої пересунувся на більшу кількість см .


б). ІГРИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ОВОЛОДІННЮ ТЕХНІКОЮ БІГУ І

РОЗВИТКУ ШВИДКОСТІ .


1 . “ БІГ З М'ЯЧИКОМ “.


Місце проведення – ігровий майданчик , футбольне поле .

Основна мета – навчити бігу по дистанції .

Інвентар – великий або малий м'ячик .

Організація . Накреслити дугу , позаду якої розміщені дві і більші команди гравців , які вишикувані в колону по одному . Двоє ведучих , призначаються із учнів , один із них знаходиться за дугою посередині між командами , тримаючи в руках м'ячик , а другий стоїть попереду на певній відстані від першого, віддаль між двома ведучими може бути довільною і залежить від віку , статі й підготовки учнів .

Проведення . За сигналом тренера ведучий , що знаходиться за дугою , передає м'ячик другому ведучому , котячи його по землі . Учасники по одному з кожної команди біжать за м'язом .

Команда -, представник якої першим торкнеться м'ячика , отримує очко . Гра продовжується до тих пір , поки всі гравці не візьмуть участі в грі .

Виграє команда ,яка в сумі набрала більше очок .


2 . “ ДЕНЬ І НІЧ “ .


Місце проведення –біговий майданчик , футбольне поле .

Основна мета – розвиток уваги , реакції , спритності , швидкості .

Інвентар – прапорці якими , розмічується майданчик .

Організація . По середині майданчика , розміченого прапорцями , накреслюється лінія , на якій вишиковується в шеренги , кожна команда в окрему шеренгу , спиною один до одного , гравці двох команд . З обох боків середньої лінії на відстані 20 метрів розмічуються на одній лінії . Одна команда називається “ День “ , а друга “ Ніч “ .

Проведення . Тренер , який знаходиться збоку від гравців , декілька разів підряд спокійним голосом називає команди : “ День “, “Ніч “, “День “, “Ніч”, гравці в цей час стоять на місцях і слухають уважно . Називаючи декілька разів команди , тренер після невеликої паузи несподівано для гравців голосно називає одну команду . Гравці названої команди миттєво втікають від гравців другої команди за фінішну лінію , а гравці іншої команди наздоганяють їх . Наздоганяти гравців дозволяється до фінішної лінії . Гравець , що наздоганяє гравця команди , що втікає , і торкнувся його рукою, отримує для своєї команди одне очко . Доганяти можна лише одного гравця .

Гра продовжується декілька разів підряд . Виграє команда, яка набрала більшу кількість очок .

Примітка . Тренер повинен так керувати грою , щоб учні не могли вгадати , яку команду він назве .При цьому кожна команда має бути названа однакову кількість разів .


3. “БІГ ПО ПРЯМІЙ ДОРІЖЦІ З НАЗДОГАНЯННЯМ “ .


Місце проведення – бігова доріжка , футбольне поле .

Основна мета – розвиток реакції , спритності , швидкості .

Інвентар - прапорці .

Організація . Розмічуюьтся три паралельних лінії . Дві перші , які знаходяться на відстані 5-7 метрів одна від другої , є стартовими лініями .Третя лінія – фінішна , знаходиться на відстані 15 – 20 метрів від блищої стартової лінії . Учасники поділяються на дві команди, наприклад , червоних і синіх . Команда червоних знаходиться на одній стартовій лінії , команда синіх на другій .

Гравці команди , що знаходяться на стартовій лінії , розташованій ближче до фінішної , займають одне з положень ( сидячи , лежачи ) , а гравці , розташовані на іншій стартовій лінії , займають положення високого або низького старту .

Проведення . За сигналом тренера гравці обох команд починають бігти . Завдання гравців, що стартують із першої від фінішу лінії – скоріше добігти до фінішу , не давши себе наздогнати гравцям іншої команди , що стартує на першій лінії . Наздогнаним вважається гравець , коли його торкнулися рукою . За кожного наздогнаного гравця команда отримує одне очко .

Гру проводять декілька разів .

При проведенні наступного забігу гравці міняються місцями .

Виграє команда , яка набрала більше очок .


4 . “ БІГ НА ЗУСТРІЧ ІЗ ЗУПИНКОЮ “ . Місце проведення – бігова доріжка .

Основна мета – розвиток швидкості , вироблення вміння прискорювати й сповільнювати біг .

Інвентар – прапорці для розмічування місця проведення гри .

Організація . На відстані 20 – 25 метрів від стартової лінії розмічуються стільки паралельних ліній , скільки гравців у команді . Відстань між лініями один метр .

Проведення . За лінією стара в колону по одному вишиковується декілька команд , кожному учаснику присвоюються порядкові номери . Бігуни стартують із високого або з низького старту . За сигналом тренера перші номери біжать до першої лінії і, наступивши на неї ногою , повертаються кругом і продовжують бігти у зворотню сторону . Прибігши за стартову лінію вони торкаються рукою гравців під другим номером , які в свою чергу біжать до другої лінії і наступивши на неї, повертаються за лінію старту описаним способом і торкаються гравця під номером три і т.д.

Повторюється гра парну кількість раз .

При другому Забігу гри перші номери біжать до останньої лінії , яка знаходиться найдальше від стартової лінії , другі номери біжать до перед стартової лінії , треті біжать ще ближче і.т.д. Останній бігун у команді біжить до першої лінії .

В кожному забізі визначаються місця учасникам . За перше місце - одне очко , за друге – два очка і т.д. Виграє та команда , яка набрала меншу кількість очок .


5 . “ ЧОВНИКОВИЙ БІГ “ .


Місце проведення – бігова доріжка стадіону .

Основна мета – виховання вміння володіти собою , засвоєння техніки старту й розвиток швидкості .

Організація . Розмічується дві стартові лінії на відстані 20-30 метрів одна від одної .

Дві команди , поділившись на дві половини ( у кожній половині повинна бути однакова кількість гравців ) , вишиковуються за лінію старту в колону по одному . Одна половина команди вишиковується одна за однією , а друга за другою стартовою лінією .

Гравці команди мають однакові номери. . В одній півкоманді – парні , у другій – непарні . Проведення . Гравці приймають низький або високий старт . За сигналом стартують перші номери , які біжать до других номерів і торкаються їх, рукою . Торкання рукою є командою для бігу другим номерам , які біжать до третіх номерів , треті до четвертих і т.д. Виграє команда , яка першою зайняла свої початкові місця .


в). ІГРИ Й ВПРАВИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ЗАСВОЄННЮ ТЕХНІКИ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ

МЕТАНЬ І РОЗВИТКУ НЕОБХІДНИХ РУХОВИХ ЯКОСТЕЙ .


1 . “ХТО ВЛУЧНІШИЙ “.

Місце проведення –футбольне поле, рівний майданчик достатніх розмірів .

Інвентар – тенісні м'ячики .

Основна мета – навчитись далеко й влучно метати м'ячики .

Організація . Розмічається коридор шириною в 9 метрів і довжиною , який перевершує найдальший кидок м'ячика учнями на 5 – 10 метрів . З одного боку, коридору , шириною

1 –2 метри проводиться стартова лінія , лінія від якої учні будуть метати м'ячик . Від стартової лінії на відстані мінімального за довжиною кидка м'ячика , на всю довжину й ширину коридору розмічаються квадрати розміром 3 на 3 метри . Усі квадрати нумеруються . Нумерування квадратів здійснюється так : усі три квадрати першого ряду мають перший номер , квадрати другого ряду мають другий номер ,і т. д. Кожний квадрат оцінюється в очках . У найбільшу кількість балів оцінюється середній квадрат , бокові квадрати оцінюються однаковою кількістю очок .але меншою від середнього квадрата .Кожний наступний квадрат оцінюється більшою кількістю очок від попереднього .

Наприклад : середній квадрат першого ряду оцінюється у два очки , а бокові квадрати першого ряду оцінюються в одне очко . Середній квадрат середнього ряду оцінюється в чотири очки , а бокові квадрати середнього ряду оцінюються у два очки і т.д.

З числа учнів виділяються два помічники . Один помічник знаходиться з коридорів біля квадратів і називає квадрат , в якому приземлився м'ячик . Другий помічник виконує обов'язки секретаря , записуючи скільки очок, набрав кожний учень .

Змагання можуть проводитись на особисту або командну першість . Коли проводяться командні змагання , клас поділяється на дві або три команди , всі учасники команд мають порядкові номери . Яка команда починає метати першою , визначається жеребкуванням .

Проведення . Кожний учень має одну спробу . Кидок зараховується й нараховуються відповідні очки , коли м'ячик приземлився в одному із квадратів . Виграє команда , яка набрала більшу кількість очок .


2 . “ ХТО ВЛУЧНІШИЙ І СПРИТНІШИЙ “ .


Місце проведення – футбольне поле , рівний майданчик .

Інвентар – м'ячі для гри в ручний м'яч і 10 – 12 булав або кеглів .

Основна мета – навчитись влучно метати м'яч .

Організація . Накреслити на землі два кола діаметром від 5 до 8 метрів , які знаходяться один від одного на відстані від 15 до 20 метрів . Гравцям забороняється заходити в ці кола . В кожному колі розставлені булави або кеглі . Майданчик поділяється на дві частини і на кожній його половині знаходяться гравці однієї команди . Кількість гравців довільна . Ця гра дуже інтенсивна , і тому бажано поділити учнів на декілька груп , і проводити зустрічі між ними почергово в короткий час .

Проведення . Мета гри полягає в тому , щоб проникнути на половину суперника і збити м'ячем булави . Бігти з м'ячем , тримаючи його в руках , не дозволяється , його можна лише передавати з рук у руки .

Гра може проводитись на час тривалістю 5 – 6 хвилин або до того часу , поки одна з команд не зіб'є в суперника всі булави .


3 . “ МЕТАННЯ В РУХЛИВУ ЦІЛЬ “ .


Місце проведення – рівний майданчик , футбольне поле .

Інвентар – три прапорці для розмічування майданчика , м'ячик для гри в ручний м'яч .

Основна мета – навчитись влучно метати м'ячик .

Організація . Розмітити трикутник із довжиною сторін 10 –15 метрів . Біля кожної з вершин трикутника гравці вишикувані по одному . Усі гравці мають порядкові номери . М'ячик знаходиться в руках у гравця під першим номером . За сигналом ведучого гравець , у котрого м'ячик у руках . починає бігти першим . Як тільки він зробив 2 – 3 кроки , починає бігти гравець під першим номером із групи , що вишикувана біля наступної вершини трикутника .Гравець , у котрого м'ячик , передає в русі гравцю , який почав бігти другим . Коли другий гравець отримав м'ячик , біг починає гравець під першим номером із групи . що вишикувана біля третьої вершини трикутника . Коли він пробіг декілька кроків йому передають м'ячик . Бігають гравці по сторонах трикутника .

Гра проводиться до того часу , поки всі гравці не повернуться на свої похідні місця .


ШТОВХАННЯ ЯДРА .

ХТО СИЛЬНІШИЙ ”.

Місце проведення – футбольне поле , рівний майданчик .

Інвентар – два прапорці для розмічування майданчика , набивний м'яч вагою 2 або 3 кілограми , у відповідності з можливостями учнів .

Основна мета . Зацікавити учнів до штовхання ядра .

Організація . Розмічуються прапорцями дві лінії на відстані одна від одної на довжину звичайного кидка м'ячика , виконаного слабким за підготовкою учнем із числа учасників гри .

У грі беруть участь дві команди , розташованими за двома лініями , одна напроти другої. Усі учасники команди мають порядкові номери , а також кожна команда має свій порядковий номер .

Проведення . Жеребкуванням установлюється команда , яка першою вступає в гру .

Учасник першої команди під номером першим штовхає набивний м'яч на майданчик другої команди . Учасник під першим номером другої команди у свою чергу штовхає м'яч на майданчик першої команди , але він повинен виконати штовхання з місця приземлення м'яча . Другий номер першої команди штовхає м'ячик на майданчик суперника з тією ж умовою . Гра продовжується таким чином до тих пір , поки одна із команд не відтисне другу команду на її території так далеко , що остання вже не зможе перештовхнути набивний м'яч за межі свого майданчика .


2 . “ШТОВХАННЯ М'ЯЧИКА В ОБРУЧ “ .


Місце проведення – невеликий майданчик .

Інвентар – гімнастичний обруч , набивний м'яч .

Основна мета – навчитись штовхати м'яч під правильним кутом .

Організація . Підвісити обруч на висоту 2,5 – 3 метри над землею .На відстані 3 – 4 метрів від місця , над яким підвішений обруч , провести лінію від якої будуть штовхати м'яч .Одна команда стає за цією лінією , а друга займає місце на другому боці від обруча на відстані 3 – 4 метри від нього .

Проведення . Учні однієї команди почергово штовхають м'ячик , так , щоб він пролетів через обруч . Учні другої команди в цей час , подають м'яч учням , які його штовхають . Після того як усі учні зробили по одній спробі , команди міняються місцями . Кожне попадання в обруч оцінюється в одне очко . Учень , який не попав в обруч , або задів ободок , штрафується одним очком .

Виграє команда, яка набрала більшу кількість очок .

3 . “ ШТОВХАННЯ ЧЕРЕЗ ПЕРЕШКОДУ НА ДАЛЬНІСТЬ “ .

Місце проведення – рівний майданчик .

Інвентар - дві стійки , гумові бинти , ядро або набивний м'яч .

Основна мета – відпрацьовування скачка й засвоєння оптимального кута штовхання ядра .

Організація . На двох стінках натягнути гумовий бинт на висоті три метри ( максимальна висота над землею ) . На відстані трьох метрів від одного боку стійки розмістити зону для приземлення ядра . Ширина зони 20 – 40 см . Усього дві зони і вони нумеруються . Беруть участь дві команди , всі члени яких мають порядкові номери .

Проведення . Учні обох команд позачергово штовхають ядро або м'ячик через натягнутий гумовий бинт ( висоту, на якій натягнуто гумовий бинт , вибирають у відповідності з можливостями учнів ) . За номером зони в якій приземлиться ядро , визначається кількість очок , які отримує учасник . Кожному учаснику надається три спроби . Очки нараховуються за кращий результат . У випадку , коли ядро пролетить під гумовим бинтом , очки не нараховуються .


4 . “ ШТОВХАННЯ ЧЕРЕЗ ГРАТИ “.


Місце проведення – рівний майданчик .

Інвентар – дві стійки , гумовий бинт , ядро .

Основна мета – відпрацьовування скачка й засвоєння оптимального кута штовхання ядра .

Організація . На двох стійках , починаючи з висоти двох метрів , натягнути паралельно декілька бинтів . Відстань між бинтами 30 – 40 см . На відстані 6 метрів розмічується коло діаметром 2,135 см . У змаганнях беруть участь дві або більше команд .

Проведення . Штовхають ядра з розбігу почергово учасники всіх команд .Попадання ядра між натягнутими гумовими бинтами оцінюється очками , Кількість яких із збільшенням висоти зростає . Кожному учаснику надається три спроби .

Командна першість визначається по найбільшій сумі очок набраних учасниками команди .


г). ІГРИ Й ВПРАВИ , ЩО СПРИЯЮТЬ ВИРОБЛЕННЮ ВИТРИВАЛОСТІ


1 . “ ЧЕРГУВАННЯ ХОДЬБИ Й БІГУ “.

Місце проведення – бігова доріжка .

Інвентар – прапорці для розмічування доріжок .

Основна мета – навчити учнів переміщуватися кроком і бігом із різною швидкістю .

Організація . Бігова доріжка по колу поділяється поперечними лініями на декілька рівних за довжиною відрізків .Довжина відрізка може бути в межах від 40 – 50 метрів . Кожний відрізок має свій порядковий номер . Учні поділяються на групи по 4 – 5 чоловік у кожній команді .

Проведення . Перший відрізок долається повільною ходьбою , другий відрізок проходять прискореною ходьбою , третій відрізок повільно пробігають , а четвертий - із прискоренням.

За сигналом групи почергово виходять на лінію старту , яка знаходиться на початку віражу і починають рух , коли група , що стартувала перед ними , подолає перший відрізок .

Тренеру треба слідкувати , щоб швидкість руху в усіх групах була однаковою і постійно зберігалась між ними однакова відстань . Після невеликого відпочинку вправу повторюють. Кількість повторень довільна і залежить від віку , статі й підготовки учнів .

Організація й проведення вправи така сама , як у першій вправі .Іншою є лише довжина відрізків : і кожний наступний відрізок є довшим на 10 – 20 метрів від попереднього .


2 . “ ПОЧЕРГОВИЙ СТАРТ ГРУПАМИ “ .

Місце проведення – бігова доріжка .

Інвентар – прапорці для розмічування доріжки ,секундомір , свисток .

Основна мета – засвоєння рівномірної швидкості бігу .

Організація . Бігова доріжка стадіону по колу поділяється на декілька рівних за довжиною відрізків .

Тренер або його помічник із секундоміром і списком стає в центр бігової доріжки і через певний проміжок часу подає свисток . За встановлений час групи бігунів повинні пробігти один відрізок дистанції . Такий час встановлюється шляхом поділу загального часу, запланованого на певну дистанцію на кілька відрізків , що складуть цю дистанцію .

Наприклад, : щоб пробігти 500 метрів за 2 хвилини , потрібно пробігти 50 – ти метровий відрізок за 12 секунд . Таким чином , через кожних 12 секунд потрібно подати сигнал .

Проведення . Групи бігунів ( по 3 –5 чоловік у кожній ) згідно своїх порядкових номерів за сигналом тренера виходять на старт . За першим свистком стартує перша група , за другим - друга і т.д. За кожним наступним сигналом стартує по черзі одна група , а всі інші , що стартували попереду , повинні завершувати пробігання чергового відрізку .

Таким чином , за сигналом тренера дається старт групі й одночасно перевіряється швидкість бігу всіх інших груп , що стартували попереду . Якщо якась команда не встигла подолати відрізок за встановлений час , або подолала його раніше , бігуни повинні внести поправку у швидкість бігу , прискорюючи або сповільнюючи його .Такий контроль швидкості бігу групи проводиться до того часу , поки всі групи не завершать пробігати заплановану дистанцію .Після відпочинку вправа може повторитись . Кількість проведення вправи і довжина дистанції залежить від віку й підготовки учнів .


3 .” КОМАНДНИЙ ШВИДКІСНИЙ БІГ “ .


Місце проведення – бігова доріжка .

Інвентар – прапорці для розмічування доріжки , секундомір .

Основна мета – перевірка вміння бігати з рівномірною швидкістю .

Організація . Групу поділяють на дві команди ( на білих і чорних ) . Учням повідомляють , на яку дистанцію буде проводитись біг , і вказують час, за який вони повинні її пробігти.

Наприклад, : дистанція 500 метрів і час 2 хвилини . Учнів знайомлять з місцем старту й фінішу .

Проведення . За сигналом тренера або його помічника дається спочатку старт одній команді і після того , як вона закінчила біг , стартує друга команда . Після пробігання фінішу всією командою оголошується час , за який вона пробігла дистанцію .

Для визначення команди – переможця потрібно знайти різницю між запланованим і показним результатом .


ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ МЕТОДИКИ РУХЛИВИХ ІГОР У ЛЕГКІЙ АТЛЕТИЦІ ДЛЯ ДІТЕЙ 10-14 РОКІВ.


Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. У процесі гри у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Однак гра приносить користь тільки тоді, коли вчитель добре обізнаний з педагогічними завданнями, які розв'язуються під час гри. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: Вони доступні дітям різних вікових груп. На базі досліджень двох окремих груп, які займаються легкою атлетикою ми бачимо, що група легкоатлетів, котра не займається рухливими іграми має одноманітний характер тренувального навчання, отже рухливі ігри, якими займається друга група мають різнобічний вплив на тренувальне навчання. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті.

Завдяки рухливим іграм діти, які займаються легкою атлетикою, можуть досягати бажаних результатів на тренуваннях та змаганнях, адже розвиваються не тільки моральні та психологічні якості, а й фізичні , котрі допомагають досягти бажаних результатів. Легкоатлетичне тренування монотонний процес у якому все відбувається за певними стандартами: при низькому старті тулуб відводять дещо вперед голова вниз, і треба робити тільки так; у спортивній ходьбі опорна нога випрямлена , таз рухається навколо своєї осі .Якщо діти будуть виконувати всі ці вправи без задоволення і зацікавленості, то навряд чи вони зможуть досягнути бажаного результату. Тому знову ж таки можемо відмітити, що без рухливих ігор тут не обійтись, адже, що як не рухливі ігри стимулюють дітей до сприймання й навчання.

Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють свою тілобудову: зміцнюються м'язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу.


ВИСНОВКИ.


Народні рухливі ігри, як важлива, складова виховної системи, тісно пов`язані з уявленнями народу про роль генетичної спадковості, впливом на процеси виховання середовища, про особливості дитячої психіки та моторики.

В багатющому фонді народних рухливих ігор концентруються глибинні народні знання про сутність людської особистості та правила її тілесного та духовного виховання.

Рухливі ігри, як елемент народної творчості, сильні своєю неупередженістю істиною, що відточувалась у процесі найбільш типового, реального прожитого.

Це є однією зі специфічних рис, яка відображена в рухливих іграх свободою виховної діяльності у напрямку диференціації виховного процесу в залежності від психоматичних особливостей дитини.

Отже рухливі ігри, як засіб фізичного виховання мають ряд особливостей.

Найбільш характерні з них складаються з активності й самостійності, і неперервності змін і умов діяльності.

Вибір тої чи іншої гри визначається конкретними задачами й умовами проведення.

Зміст ігор змінюється разом із ростом і розвитком дитини . Якщо на перших етапах ігрова діяльність носить спрощений характер , то пізніше вона значно збагачується як по формі ,так і по змісту . Ці зміни визначаються зростаючою роллю свідомості в житті дитини . Виняткова роль належить іграм у становленні та зміцненні дитячого колективу , адже іграм завжди властиві елементи здорового суперництва, цікавого змагання. Ігрові змагання, як справедливо підкреслював В.О.Сухомлинський , участь дітей спільних дій, взаємної виручки, підтримки, організованості, дисципліни, винахідництва, додержання інтересів колективу. Ігрова діяльність завжди пов’язана з виникненням і розвитком мігравцями певних стосунків. Вона сприяє активному спілкуванню дітей, встановленню контактів . Не в усіх дітей , особливо на перших порах , однаковий нахил до зближення. Одні діти товариські, інші замкнені, сором’язливі . Під час гри вдається включити всіх учнів у колективну діяльність , допомогти зайняти належне місце серед своїх ровесників. У рухливих іграх є завжди і переможені і переможці .Дуже важливо навчити дітей не хвалитися, коли вони виграють і, навпаки, якщо поразка – не впадати у відчай . Особливо слід добиватися, щоб діти зберігали дружнє ставлення до переможців і до тих ,хто програв, причому всі стосунки мають ґрунтуватися на доброзичливості , глибокій повазі до однокласників, товаришів. За допомогою рухливих ігор розвиваються різноманітні рухові якості,і перш за все швидкість і спритність. Одночасно закріплюються й удосконалюються рухові навички; рухові якості проявляються все повніше й різноманітніше. Рухові навички формуються гнучкими , пластичними. У зв’язку з вимогами , пред’явленими до людини високо автоматизованою працею, особливо значним є розвиток зорово-рухової координації й поява так званої “ умелости”. Складні і різноманітні рухи в ігровій діяльності . В них , як правило, можуть бути задіяні всі м’язові групи. Це сприяє гармонійному розвитку опорно-рухового апарату. Умови ігрового змагання вимагають від учасника досить великих фізичних навантажень. Почергова зміна моментів відносно високої інтенсивності з паузами відпочинку й діями, які потребують невеликого напруження, дозволяє гравцям виконувати великий об’єм роботи . Змінний характер навантаження більше всього відповідає віковим особливостям підростаючого організму і тому виявляє сприятливий вплив на удосконалення діяльності функціональних систем кровообігу й дихання. Гігієнічне значення ігор посилюється можливістю їх, широкого використання в природних умовах. Ігри на лижах ,у лісі ,в воді і.т.д. – ні з чим незрівнянний засіб загартування й зміцнення здоров”я.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.


  1. Білєєва Л.В «Рухливі ігри» - Підручник для інститутів фізичної культури. 4-е перероблене і доповнене видання. М. «фіз-ра і спорт» 1974 р.

  2. Гуровіч Л.І., Люкшинов Н.М. «Спортивные и подвижные игры».

  3. Демчишин А., Мозола Р. “Рухливі ігри”. К – рад школа 1985р.

  4. Крюкова В.С. “Книга учителя физической культуры”. М – “Ф – ра і спорт” 1973р.

  5. Методика і практика проведення ігор, які сприяють розвитку фізичних якостей.

  6. Приступа С, Слимаківський О, Лук`янченко М. “Українські народні рухливі ігри, розваги та забави: методологія, теорія і практика”. Дрогобич вид.”Вимір” 1999р.

  7. Пермяков А.А. Внешние школьное физическое воспитание подростков. К. рад школа 1989р.

  8. Приступа Є, Левків, Бік О. “Впровадження української народної фізичної культури у навчально-виховному процесі” Українська національна спілка педагогічних і наукових працівників львівщини. Львів 1994р.

  9. Приступа Є, Левків, Бік О .“Укрїнська народна фізична культура у фізичному вихованні дітей”. Вінниця 1994р.


35



МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ НАУКИ УКРАИНЫ

ДРОГОБЫЧЕСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ им. И.Я. ФРАНКО.

Кафедра спортивных дисциплин и методики их преподавания.


ТЕМА: Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет).


КУРСОВАЯ РАБОТА

ЗА VII СЕМЕСТР 2000-2001г.

Студентки группы 41-ЗФВ

Факультету физического воспитания

Чеботар Ирины.


Научный руководитель:

Саврун Г.Д.


1.Допущен к защите


________ Научный руководитель __________ _________________

Дата Подпись Фамилия


2. Оценка защиты _____________


________ Члены комиссии __________ __________________

Дата Подпись Фамилия

__________ __________________

Подпись Фамилия

__________ __________________

Подпись Фамилия


Дрогобыч 2000г.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ УКРАЇНИ

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.Я. ФРАНКА.

Кафедра спортивних дисциплін та методики їх викладання.


ТЕМА: Вплив рухливих ігор нарозвиток фізичних якостей у юних легкоатлетів (10-14 років).


КУРСОВА РОБОТА

ЗА VII СЕМЕСТЕР 2000-2001р.

Студентки групи 41-ЗФВ

Факультету фізичного виховання

Чеботар Ірини.


Науковий керівник:

Саврун Г.Д.


1.Допущено до захисту


________ Науковий керівник __________ _________________

Дата Підпис Прізвище


2. Оцінка захисту _____________


________ Члени комісії __________ __________________

Дата Підпис Прізвище

__________ __________________

Підпис Прізвище

__________ __________________

Підпис Прізвище


Дрогобич 2000р.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений21:42:13 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
12:07:39 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет)
Дидактична гра як засіб формування загальнонавчальних умінь і навичок
ДИПЛОМНА РОБОТА "Дидактична гра як засіб формування у молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок" Зміст Вступ 1. Теоретичні основи ...
Дидактичні ігри як різновид ігор з правилами організовують не просто для того, щоб учні погралися, а щоб чогось навчилися.
Учні самі обирають свою роль у грі, "висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 8102 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать
... молодших школярів засобами українських народних рухливих ігор
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра фізичного виховання ДИПЛОМНА ...
Гра може бути рухливою, коли поряд з емоційною активізується фізична сфера дитини, і може бути статичною з точки зору рухливості тіла - це ігри логічні, ігри на кмітливість, коли ...
Яка команда починає гру, ми встановлювали: виходячи з результатів попередніх ігор; право вибору перебирає собі команда, яка організованіше підготувала до гри майданчик та необхідні ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 4865 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Методика навчання рухливим іграм в початкових класах
ДИПЛОМНА РОБОТА Методика навчання рухливим іграм в початкових класах Зміст Вступ Розділ 1. Науково-теоретичні аспекти використання рухливих ігор в ...
Кількість ігор з віком потрібно збільшувати, розподіляти за видами основних рухів, характерних для даної гри: з бігом, стрибками, метанням і т.д. Це дає змогу доцільніше ...
4. В процесі нашого експериментального дослідження (учні 1кл. та 2кл.) ми визначили улюблені ігри та розваги дітей, теоретично обґрунтували та практично перевірили традиційну ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 8331 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу
... національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра педагогіки і методики початкового навчання ДИПЛОМНА РОБОТА Гра як засіб ...
І тут на допомогу учням і вчителям знову приходить гра.
Перший - засвоєння забезпечується сприйняттям, усвідомленням та запам'ятовуванням матеріалу, другий - дозволяє застосовувати знання у новій ситуації, що потребує творчого підходу ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 23310 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 4.7 Оценка: неизвестно     Скачать
Підвищення рівня фізичної підготовленості дітей молодшого шкільного ...
Дипломна робота на тему: "Підвищення рівня фізичної підготовленості дітей молодшого ШКІЛЬНОГО віку засобами ігрової спрямованості" Зміст Вступ Розділ ...
Методичні поради: команду, гравець якої випустив м'яч з рук, штрафують очком, а гравець, що зробив порушення, повинен підняти м'яч і продовжувати вправу.
Гра повторюється 6 - 8 раз; після виконання всією командою вправи ведучим стає другий учень.
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 7454 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 3.3 Оценка: неизвестно     Скачать
Теxніко-тактична підготовка гри у баскетбол
ЗМІСТ ВСТУП ТЕХН1КО-ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА 1. Технічна підготовка 2. Тактична підготовка 3. Вправи для вдосконалення способів пересування гравця по ...
На сучасному етапі розвитку баскетболу спеціалісти і спортсмени розуміють, що не використовуючи під час гри усіх різновидів ведення, гравець втрачає маневреність, збіднює ...
Якщо гравець реалізує перший кидок, він заробляє 2 очка, за другий кидок дають одно очко, у випадку другого невлучного кидка очки за перший анулюють.
Раздел: Рефераты по физкультуре и спорту
Тип: учебное пособие Просмотров: 8221 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 4 Оценка: неизвестно     Скачать
Використання ігор на уроках української мови в початкових класах
ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти застосування дидактичних ігор на уроках української мови 1.1 Дидактична гра як один із способів залучення ...
У першому розділі розглядаються особливості дидактичної гри як одного із способів залучення молодших школярів до активної розумової діяльності, її структура та особливості ...
Під час гри-заняття учні засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення).
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: курсовая работа Просмотров: 21250 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 2 человек Средний балл: 4.5 Оценка: неизвестно     Скачать
Види та значення ігор
... особистості важливу роль відіграє не тільки освітній фактор, але і характер ігрової діяльності. Для дитини гра є провідною діяльністю, тому що
Гра-екстазис доводить боротьбу до межі, гравець ходить на краю прірви, аж до позову з Богом (Гамлет, Дон-Кіхот).
Дорослі виучують дітей умінню грати в колективі, використовувати ігри там, де виникає прагнення брати участь в недоступній діяльності старших; збагачують вміст і сюжети ігор ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: курсовая работа Просмотров: 2429 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Розвиток пізнавальної активності другокласників засобами гри
КУРСОВА РОБОТА "РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДРУГОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ ГРИ" Зміст Вступ 1. Гра. Види ігор. Їх роль у житті 1.1 Історико-педагогічний ...
Перші військові ігри виникли у III тисячолітті до н.е., але лише наприкінці XVIII ст. військова ділова гра набуває статусу методу навчання.
Виховуючи у молодших школярів почуття обов"язку і відповідальності перед командою за свої дії, необхідно формувати в дітей ціннісні орієнтації щодо самовдосконалення (не тільки ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: курсовая работа Просмотров: 751 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Дидактична гра як засіб навчання іноземних мов молодших школярів
Ю.І. Федусенко МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 1. Дидактичні ігри для другого класу 1.1 Ігри, що ...
Якщо такий предмет є у ранці, вчитель дістає його, а учню, що вгадав, зараховується очко, і гра триває.
Зміст гри: клас ділиться на дві команди, кожна з яких отримує від учителя іграшку, (наприклад: одна команда іграшкового кота, інша - собаку).Члени кожної з команд по черзі описують ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: учебное пособие Просмотров: 213 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Реферат: Влияние подвижных игр для развития физических качеств у юных легкоатлетов (10-14 лет) (1255)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149879)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru