Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364145
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21694)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3462)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20644)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації

Название: Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
Раздел: Рефераты по банковскому делу
Тип: реферат Добавлен 02:20:47 20 июля 2005 Похожие работы
Просмотров: 1350 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Погіршення фінансового

стану позичальник.

Спричинюється багатьма факторами (невиконанням своїх зобов`язань контрагентами, іншими)


Погіршення кон`юнктури ринку, на якому працює позичальник.(пов`язане із життєвим циклом товару,загостренням конкуренції,т.д.)


Погана організаційна діяльність керівництва позичальника. (погане планування фінансових потоків у часі)

Законодавчі зміни (збільшення ставки податків, зміни в регулюванні цін)

Навмисні крімінальні дії (видача кредиту фіктивному підприємству, операції з інсайдерами тощо)






Некомпетентна робота працівників кредитного відділу при оцінці позичальника (враховані не всі фактори ризику)
















Лімітування – це спосіб встановлення граничної суми заборгованості по позичках конкретному позичальнику (обмеження)

Диверсифікація – це розподіл грошових коштів, що позичаються, між різними субєктами та за видами (при більшому розпорошенні ризик менший)





Оцінка кредитоспроможності позичальника.

Аналіз репутації, порядності, професійних здібностей та матеріальної забезпеченності (метод коефіцієнтів та інше)

Забезпечення:

майно, гарантія, порука, переуступка вимог і інше.

Вимоги до забезпечення:

висока ліквідність, здатність до зберігання, стабільність цін …..

Договори страхування:

страхування відповідаоьності позичальника за непогашення кредиту, страхування забезпечення, страхування кредитного портфелю



Місце теми в курсі. Опис аудиторії слухачів. Мета і завдання роботи.


Банківське кредитування є основним джерелом доходів банків, тому в курсі “Основи банківської справи” йому приділяється багато уваги та часу.

Вивчення теми кредитний ризик не можливо без вивченя таких важливих питань як банківська система, її роль в грошово-кредитній системі, процес створення комерційного банку, його ліцензування, основні операції після цього доцільно перейти до детального вивчення теми.

Кредитні операції банку є, як відомо, найдоходнішими, але й дуже ризикованими. Дуже часто банк стикається з проблемою неповернення кредитів. Отже, щоб уникнути ризику неповернення позики, треба досконало вивчити процес організації банківського кредитування. Тому тема “Кредитний ризик і споби його мінімізації“ є дуже важливою і цікавою в курсі основи банківської справи.

Дана тема розглядає різні способи впливу на крединий ризик, умови його зменьшення або причини його росту в конкретній кредитній угоді, етапи контролю над позикою та можливі способи захисту від кредитного ризику.

Таким чином, тема слугує логічним продовженням вивчення курсу і основою для подальшого його успішного засвоєння.

Цілі та завдання теми

Вивчення даної теми має за мету дати слухачам початкові знання про основні способи оцінки кредитного ризику, його суть та способи захисту від нього. Слухачи повинні усвідомити важливість впливу кредитного ризику на діяльності банку та навчитись вирішувати задачі, пов’язані з процесом кредитування, визначати різні фактори, які впливають на кредитну політику; аналізувати ситуації, визначати проблемні кредити та шляхи виходу з проблемних ситуацій.

Навчальним планом передбачено на вивчення цієї теми 2 лекційних та 2 семінарських години, що є дуже незначним для даної теми. Тому потрібно зупинитись на основних моментах, зважаючи на недостатність часу. Також частину матеріалу винесено для самостійного вивчення.

Основна мета - дати слухачам базові знання з даної дисципліни, адже інформаційна база в наш час дуже швидко змінюється і врахувати всі ці зміни дуже важко.


Програма курсу “Основи банківської справи”

Тема 1. Організація комерційних банків.

1. Комерційний банк як ланка банківської системию

2. Порядок створення комерційного банку.

3. Доходи, витрати і прибуток банку.

Тема 2. Формування капіталу комерційного банку.

  1. Структура капіталу комерційного банку.

2. Джерела капіталу банку.

3. Формування власного капіталу.

4. Операції по залученню вкладів і депозитів.

5. Управління ресурсами комерційних банків.

Тема 3. Управління пасивними операціями комерційного банку.

Тема 4. Управління активами. Активні операції КБ.

  1. Суть і характеристика активних операцій комерційного банку.

Тема 5. Врахування ризику ліквідності при управлінні активами банку.

Тема 6. Організація кредитування в банку.

1. Класифікація кредитів комерційних банків.

2. Умови і принципи надання кредиту.

3. Позичковий процент та його диференціація.

4. Етапи процесу кредитування.

5. Проблемні позики і банківський контроль.

Тема 7. Кредитний ризик і шляхи його мінімізації.

Тема 8. Різновиди кредитних операцій.

1. Кредити, пов’язані з обігом векселів.

2. Кредити під цінні папери.

3. Кредити по поточному рахунку.

4. Споживні кредити.

5. Сільськогосподарські позики.

Тема 9. Фінансування і кредитування капітальних вкладень.

1. Основи фінансування і кредитування капітальних вкладень.

2. Мобілізація коштів на фінансування капітальних вкладень.

3. Особливості фінансування капітальних вкладень за рахунок власних коштів.

4. Довгострокове кредитування підприємств і організацій на капітальні вкладення.

5. Довгострокове кредитування населення на споживчі цілі.

6. Лізинг.

Тема 10. Організація безготівкових розрахунків.

1. Суть і принципи організації безготівкових розрахунків.

2. Види і порядок оформлення розрахункових документів.

3. Форми безготівкових розрахунків і способи платежів.

4. Розрахунки з використанням векселів.

Тема 11. Організація і регулювання готівкового обігу.

1. Організація готівково-грошового обігу.

2. Касові операції комерційних банків.

3. Прогнозування і облік касових оборотів банків.

4. Взаємозв’язок касових і емісійних операцій банків.

Тема 12. Інвестиційна діяльність комерційних банків.

1. Суть і цілі банківських інвестицій.

2. Схожість, відмінність і зв’язок інвестиційних і позикових операцій.

3. Ризик і ліквідність інвестиційних операцій.

Тема 13. Система валютних відносин.

1. Валютні системи.

2. Конвертованість валюти. Валютний курс.

3. Валютне регулювання.

Тема 14. Послуги комерційних банків та їх види.

1. Банківські послуги та їх види.

2. Факторинг.

3. Лізинг.

4. Гарантійні, посередницькі, консультаційні послуги.

5. Трастові послуги.

Тема 15. НБУ, його задачі, функції, сфера діяльності.

1. Стрктура і основні функції НБУ. Емісійні операції.

3. Організація міжбанківських розрахунків.

4. Касове виконання бюджету..

5. Кредитні операції і політика рефінансування.

6. Нагляд за діяльністю комерційних банків.

7. Регулювання норм обов’язкових резервів.

8. Регулювання ліквідності комерційних банків.


Вікові особливості слухачів.


Особливості викладання даної теми певною мірою повинні бути пов’язані із особливостями обраної аудиторії слухачів (психологічними, віковими, професійними тощо). Сучасна психологія виділяє три періоду розвитку психології дорослих.

Перший - 25-35 років, період встановлення близьких особистих звязків, реалізаціі в професійні сфері, відчуття власних сил. В цей період важливим є професійна самореалізація.

Другий – 35 – 45 (середня зрілість), період переоцінки цілей і досягнень. В ці роки більшість дорослих переживають кризу середини життя. Вони співставляють цілі, які були встановлені ними в молодості, із фактичними результатами. Залежно від перебігу цієї кризи людина може значно активізуватись у свої діяльності або повністю змінити орієнтири (в тому числі і фах). На перший також виходить генеративність – бажання вплинути на наступне покоління через власних дітей. Тепер трудова діяльність – тепер е лише спосіб самореалізації, але й і підтримка матеріального стану сімй. У випадку неверазного перебігу кризи доросла людина здатна втратити зацікавленність до подальшого професійного вдосконалення, а також до зниження продуктивності – і як результат – втрати робочого місця.

Третій – 45 – 60 (пізня зрілість), цей період визначається результатами перебігу другого періоду. Деякі дорослі завершують свою професійну діяльність, інші ж відчувають новий приплив сил і їх активність значно зростає. Останні намагаються підвищити власну кваліфікацію, творчо відносяться до роботи.

Четвертий період – 60 –70 років не є характернем для продовження спеціальної освіти в Україні.

Одже кожна вікова група відрізняється від інших цілями, мотивацією у навчанні, відповідальністю та фізіологічними можливостями.

Зацікавленність дорослих у навчанні відрізняється від підліткової та юнацької, вона витікає із реальної життєвої необхідності і має практичний хараткер. Викладач відіграє роль помічика і консультанта. Навчальний матеріал не повинен бути переобтяженний чисто енцикелопедичними знаннями, які відірвані від реалії. Матеріал повинен бути підібраний за останнями науковими досягненнями. Слід враховувати, що дорослий навчається з метою отримання певної користі (покращення матеріального стану, підвищення за посадою тощо). Доросла людина підходить до навчання із розумінням його необхідності, тому більш відповідально ставиться до нього. Важливу роль також відіграє набутий досвід. Для людей, що проходять перекваліфікацію,такий досвід може бути досить невдалим. Для них зв’язок між навчанням і подальшою роботою є більш відчутним.

Особливо слід виділіти здатність мозку дорослої людини до розумової діяльності на різних етапах розвитку. Так період з 25 до 30 років характеризується піковою (найефетивнішою) стадією вищих психічних функцій. В більш пізні роки спостерігається погіршення роботи памяті, зрілій людині важко вивчати матеріал напамять. Потрібно більше часу для засвоєння, до того ж зріла людина ненатренована вчитися (деякі з них важко сприймають цілеспрямоване начання). Тепер її здібності і очікування максимально сформорвани і теж впливають на процес навчання. Дорослим важко перевчатися, бо це може привести до необхідності змінити свої погляди на деякі питання (вони можуть бути помилкові).

Задачою викладача старшої вікової групи є врахування всіх цих особливостей при плануванні та реалізації процесу навчання.


Конспект теми:Кредитний ризик і шляхи його мінімізації


У процесі проведення кредитних операцій банки стикаються з кредитним ризиком, тобто з ризиком несплати позичальником основного боргу і процентів, належних кредитору. Для кожного виду кредитних операції характерні свої специфічні причини і чинники, що визначають міру ризику. Зокрема, кредитний ризик може виникнути при погіршенні фінансового положення позичальника, виникненні непередбачених ускладнень в його роботі, відсутності необхідних організаторських якостей у керівника позичальника, недостатньої професійної підготовленості банківського працівника, що прийняв рішення про кредитування і інші обставини.

Існує декілька способів захисту від кредитного ризику:

лімітування кредитів, диверсифікація кредитних вкладень, вивчення і оцінка кредитоспроможності позичальника, вимога від клієнтів достатнього і якісного забезпечення по виданих кредитах, оперативність при стягненні борга, страхування кредитних операцій.

Лімітування кредитів - це спосіб встановлення сум граничної заборгованості по позиках конкретному позичальнику. Воно здійснюється шляхом встановлення лімітів кредитування, які являють собою зазделегідь встановлену граничну суму кредиту, яку позичальник має право отримати в банку.

У практиці роботи колишніх державних банків використовувалися різні види лімітів і їх різновиди, вихідний, внутрішньоквартальний, ліміт видач, контрольна цифра, плановий розмір кредиту. Акціонерні комерційні банки використовують таку форму лімітування кредитів, як кредитна лінія, яка являє собою юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому протягом певного періоду кредити в межах узгодженого ліміту.

Кредитна лінія звичайно відкривається при тривалій і тісній співпраці між банком і позичальником. Вона містить ряд переваг як для банку, так і для клієнта. Позичальник отримує можливість точніше оцінювати перспективи розвитку своєї діяльності, скоротити накладні витрати і втрати часу, пов'язані з веденням переговорів і укладанням кожної окремої кредитної угоди. Банк має аналогічні вигоди. Крім того, він детально знайомиться з діяльністю позичальника. Відкривши кредитну лінію, банк незалежно від ситуації на ринку позикових капіталів зобов'язується надати кредит відповідно до укладеної угоди.

Диверсифікація позик, як спосіб захисту від кредитного ризику, являє собою розподіл грошових коштів, що позичаються між різними суб'єктами (юридичними і фізичними особами). Чим більшому числу позичальників буде переданий у тимчасове користування позичковий капітал конкретного банку, тим, при інших рівних умовах, меншою буде міра ризику неповернення боргу, оскільки імовірність банкрутства багатьох позичальників значно нижче за імовірність банкрутства одного або трьох позичальників. Для дотримання комерційними банками принципу диверсифікації кредитів Національний банк України встановив їм такий економічний норматив, як максимальний розмір ризику на одного позичальника. Величина цього ризику не повинна перевищувати 10 % власних коштів банку.

Страхування кредитних операцій, як спосіб захисту від кредитного ризику, означає, що банки повинні створювати страхові фонди як на мікро- так і на макрорівні, а також страхувати окремі високо ризиковані кредитні операції в спеціалізованих страхових організаціях.

Організаційні форми і методи роботи. Рекомендації.


При навчанні дорослих ефетивно буде застосування таких організаційних форм навчання, як лекція та семінарські і практичні заняття. Викладання навчального матеріалу по темі пропонується здійснювати у вигляді лекцій – евристичних бесід, лекцій розповідей. При цьому слід актуалізувати вже набуті раніше знання. При виявленні помикових поглядів викладач повинен зупинятись на цих питаннях. Можуть бути використанні короткі дискусії для вияснення спірних питань. Викладач має спиратись на досвід слухачів і намагатись встановити зворотній звязок з аудиторією. Для закріплення матеріалу пропонується проводити одне – два практичних заняття. Для мотивації самостійної роботи дорослих можна використати вхідний контроль у вигляді тестів. Не слід акцентувати увагу тільки на репродуктивному рівні засвоєння знань. Після короткого усного опитування необхідно відпрацювати навички щодо аналізу умов кредитної заявки, оцінювання кредитоспроможності позичальника і кредитного ризику взагалі, встановлення процентної ставки відповідно до ступенню ризику, вміння формувати дотаткові захисні і негативні обмеження. Слухачі повинні навчатися використовувати математичні формули для розрахунку коефіцієнтів та процентів. Наступним етапом роботи на практичному заняті пропонується аналіз конкретних ситуацій, які можуть виникнути під час роботи банка з позичальником. Це активізує роботу слухачів і закріпляє навички щодо прийнятя рішень. Як слухач сам аналізує умови надання кредиту, йому легше зрозуміти вплив окремої кредитної угоди на якість кредитного портфелю взагалі. Також пропонується давати завдання для самостійної роботи.

Погіршення фінансового

стану позичальник.

Спричинюється багатьма факторами (невиконанням своїх зобов`язань контрагентами, іншими)


Погіршення кон`юнктури ринку, на якому працює позичальник.(пов`язане із життєвим циклом товару,загостренням конкуренції,т.д.)


Погана організаційна діяльність керівництва позичальника. (погане планування фінансових потоків у часі)

Законодавчі зміни (збільшення ставки податків, зміни в регулюванні цін)

Навмисні крімінальні дії (видача кредиту фіктивному підприємству, операції з інсайдерами тощо)






Некомпетентна робота працівників кредитного відділу при оцінці позичальника (враховані не всі фактори ризику)
















Лімітування – це спосіб встановлення граничної суми заборгованості по позичках конкретному позичальнику (обмеження)

Диверсифікація – це розподіл грошових коштів, що позичаються, між різними субєктами та за видами (при більшому розпорошенні ризик менший)





Оцінка кредитоспроможності позичальника.

Аналіз репутації, порядності, професійних здібностей та матеріальної забезпеченності (метод коефіцієнтів та інше)

Забезпечення:

майно, гарантія, порука, переуступка вимог і інше.

Вимоги до забезпечення:

висока ліквідність, здатність до зберігання, стабільність цін …..

Договори страхування:

страхування відповідаоьності позичальника за непогашення кредиту, страхування забезпечення, страхування кредитного портфелю



п/п

Рівні зас

воєння ін

формації

Основні вміння

і навики

Форми

і методи роботи

Форми

і методи контролю

1. Понятійний Вміти відрізняти і виявляти кредитний ризик серед банківських ризиків, вміти впізнавати різні шляхи мінімізації кредитного ризику Лекції, пояснення

Бесіда, усне

Опитування, тест вхідного контолю

2. Репродуктивний Вміти давати визначення кредитного ризику, описувати джерела його виникнення, порівнювати ефетивність різних способів мінімізації кредитного ризику

Семінари,

дослідження

Обговорення,

Дискусія, письмове опитування, тести І і ІІ рівня, доповіді,

3.

Алгорит-мічно-

Дійовий

Вміти вирішувати задачі, щодо розрахунуку коефіцієнтів кредитоспромоожності, розраховувати процентну ставку залажно від ркедитного ризику, оберати способи мінімізації за умовами конкретної кредитної заяви.

Практичне

заняття,

аналіз

ситуацій, самостійна робота ІІ і ІІІ рівня

Врави,

Задачі,

Активізаційні методи навчання, тести І І ІІ рівня

4. Творчий Вміти комбінувати різні способи мінімізації кредитного ризику, обгрунтовувати свої знання практичнимим прикладами, моделювати результати укладеної кредитної угоди, класифікувати джерела виникнення кредитного ризику

моделю-

вання.

аналіз ситуації, дискусії, ділові ігри, навчальне проектування, конференції

Дискусія, захист проектів, тести ІІІ рівня

Модель інтерактивної технології навчання.


Така модель передбачає активізацію діяльності слухачів в прроцесі навчання. Їх дії повинні бути усвідомленими, з передбаченням можливих результатів. Для цього можна застосувати навчальну тренінгу: “Ризик і прибуток”

Проведення такої гри передбачає розподіл навчальної групи на три підгрупи:

  1. Експерти. (Слухачі, обрані викладачем з участю учнів, які найкраще засвоїли дану тему);

  2. Банкіри. (Слухачі, які вирішують питання щодо надання кредиту);

  3. Позичальники. (Слухачі, які мають бажання отримати позику).

Викладач відіграє роль консультанта і помічника. Кожна з підгруп може звернутись до нього із запитаннями.

Хід гри:

Викладач готує приблизний опис ситуації, яка склалась на підприємстві і видає, як домашнє завдання для підготовки до гри Позичальникам. Всі підгрупи готуються по темі про кредитний ризик. На початку гри всім підгрупам пояснюються причини і умови на яких підприємство хоче отримати позичку. Далі іде обговорення майбутньої кредитної угоди поетапно:

  • Можливість надання кредиту.

  • Сума кредиту.(можливі обмеження)

  • Строк кредиту.

  • Процент за кредит.

  • Умови повернення кредиту.

  • Додаткові обмежувальні умови.

  • інше.

По кожному пункту виступають Кредитори, пропонуючи свої умови. Позичальники можуть прийняти їх або відмовитись. Експерти описують, який вплив це здійснило на кредитний ризик комерційного банку. Відповідно до опису експертів Кредитори можуть змінити свої пропозиції так, щоб кредит був якомога вигіднішим і найменш ризиковим .

Тобто при своїй взаємодії учасники опираються на висновки, зроблені попередньою підгрупою. Виникає своєрідний ланцюг дій. І кожний учасник може спостерігати наслідки свого рішення, несучи відповідальність за прийняте ним рішення.

Роль викладача заключається у направленні обговорення у вірно русло і розвязанні спірних питань. Така гра не лише активізує роботу учасників, але може виступати і методом контролю. Викладач оцінює роботу найактивніших учасників.


Завдання для різних форм контролю.

Питання для усного опитування

  1. Суть та поняття кредитного ризику.

  2. Джерела виникнення кредитного ризику.

  3. Залежність позичкового проценту від ступеню ризику.

  4. Можливі шляхи захисту від кредитного ризику.

  5. Робота з кредитним ризиком на основних етапах процесу кредитування.

  6. Суть і значення банківського контролю за позичальником.

Задачі

1. Сума кредиту - 500 тис.грн.

Строк - 6 місяців.

Ставка проценту - 65% річних.

Знайти суму місячного платежу.

2. Для реалізації проекту фірмі “С” необхідно 700 тис.грн. Вона звернулась до банку з проханням надати кредит сумою 750 тис.грн. строком на 4 місяці під 67 % річних.

Визначити суму кредиту та місячний платіж.


Ситуації проблемного характеру

1) Фірма “А” звернулася до банку з проханням надати кредит в сумі 450 тис.грн. строком на 6 місяців.

У банка є наступні дані:

власні кошти фірми “А” становлять 300 тис.грн.;

застави немає, але є поручитель - фірма “В”;

фірма “В” є клієнтом банку, на розрахунковому рахунку поручителя знаходиться 500 тис.грн.. На складі у фірми “В” є товар на суму 300 тис.грн.

Оцінити слабкі і сильні сторони позичальника та вирішити: надавати кредит чи ні.

Роботу виконувати малими групами.

2) Працюючи малими групами, визначити шляхи вдосконалення управління ризиком в процесі кредитування (визначити головне, на що потрібно звертати увагу при наданні кредиту).

Тести

1. В якому документі обумовлюються умови кредитної операції?

а) в договорі застави;

б) в гарантійному листі;

в) в кредитній угоді.

2. Що таке кредитний ризик?

а) це ризик неповернення позики;

б) це ризик втрати підприємством платоспроможності;

в) це ризик неповернення позики та відсотків за користування нею.

3.Джерелами кредитного ризику є:

а) погана організаційна діяльність керівництва позичальника;

б) зміна процентних ставок на грошовому ринку;

в) нездатність банку розрахуватись по своїх забовязаннях.

4.Проблемна позика-це:

а) позика, яку немає можливості повернути;

б) позика, що не може бути повернута в строк;

в) позика, що надана для вирішення фінансових проблем, які виникли у клієнта.

5.Побудуйте алгоритм управління кредитним ризиком:

а) оцінка ризику;

б) оперативне стягнення боргу за позикою;

в) застосування заходів щодо мінімізації кредитного ризику;

г) виявлення ризику;

д) контроль за виконанням обмежуючих умов,умов договорів страхування, гарантії тощо.

Рекомендована література до теми.

1. Мороз А.Н. “Основи банківської справи”, К., 1994.

2. Рід в. “Комерційний банк”, Нью-Йорк, 1984.

3. Савлук М.І. “Вступ до банківської справи”, Київ, 1998.


Дидактичні матеріали “Це цікаво…”.


1.Вміле управління кредитним ризиком – це не лише запорука збільшення прибутку,але і укріплення іміджу банку, що в свій час також сприяє покращенню фінансового стану .Імя банку в деяких ситуаціях є більш вагомим крітерієм для позичальника, ніж вигідні умови обслуговування в ньому.

Так у 70-х роках нашого століття швейцарські банки вважались найбезпечнішими (зберігалась таємниця клієнта, а диверсифікація кредитного портфелю забезпечувала надзвичайну довіру до банку з боку клієнтів). Один із письменників навіть якось написав:”Якщо ви бачите, що швейцарський банкір стрибає із вікна багатоповерхового будинку, то стрибайте слідом за ним – там обовязково будуть гроші.”

Під час, так званого, нафтового буму до швейцарських банків хлинув потік грошових вкладів (“нафтових доларів”) з арабського регіону. Банки відчуваючи свою “владу” над клієнтами, почали стрімко знижувати процентні ставки по вкладах,якими користувалися. А через декілька років, коли банки пропонували мінімальні ставки, а потік коштів не припинявся, банкіри почали нараховувати на депозити відємні проценти. Тобто, якщо ви вкладали свої кошти в банк, то повинні були ще і доплачувати за їх зберігання (тоді як банк отримував маржу підчас використання цих коштів). Максимальний відємний процент досягав 12% річних.


2.У 80-х роках США надавали кредити країнам Латинської Америки (Аргентині, Бразилії, Мексиці та іншим). Суми цих позик в кінцевому рахунку досягли 100 млрд. дол. Але у звязку з поганим врахуванням ступеню кредитного ризику, позичальники виявились нездатними сплатити не лише проценти по кредиту, але й основну суму боргу.


3.В Україні за перше піврічча 1998 року кредитний портфель комерційних банків склав 9523,5 млн. грн., що складає 54,2% від сумарних активів (це ще раз підтвержує, що кредитування – найголовніша активна операція для українських банків).В той же час за 6 місяців 1998 року за рахунок спеціально створених фондів банки списали заборгованість за безнадійними позиками на суму 44,2 млн. грн.

Що стосується способів мінімізації кредитного ризику, то найпоширенішим є – надання позики під заставу (44,2%), другим іде кредити під страхування, гарантії, поруки (12,4%), та інші.


Завдання для самостійної роботи.


Обравши партнера для виконання завдання, слухачі розподіляють між собою функції Банку та Позичальника.Позичальник має бажання взяти позику. Він повинен скласти свою кредитну заяву, виклавши в ній умови, які його задовольняють. Кредитор має прийняти і розглянути цю заявку, описавши на окремому аркуші всі її “плюси” і “мінуси”.Також він описує умови, на яких він згоден надати кредит (струкртуризує позичку).Наступний етап роботи – укладання кредитної угоди. Позичальник і Кредитор працюють разом над встановленням єдиних узгоджених параметрів договору, оформляють свою домовленість в необхідних документах. Якщо кредитною угодою передбачається забезпечення, то виконавці повинні оформити також і відповідні додаткові угоди.

(Завдання виконується письмово і здається для перевірки викладачеві як єдина кредитна справа. Позичальник може скласти умови як для юридичної, так і для фізичної особи.Кредитор також представляє свої розрахунки по позичці із поясненнями.Документи мають відповідати реальним банківським вимогам.)


Якщо викладач вирішує, що доцільнішим буде проведення описаної вище гри, то у якості завдання для самостійної роботи може бути використана ретельна підготовка до гри.





Невірно оціненний ризик призведе не лише до не одержання прибутку, але і до загрози втрати фінансової стійкості банку.


Способи захисту від кредитного ризику

Лімітування – це спосіб встановлення граничної суми заборгованості по позичках конкретному позичальнику (обмеження)

Оцінка кредитоспроможності позичальника.

Аналіз репутації, порядності, професійних здібностей та матеріальної забезпеченності (метод коефіцієнтів та інше)

Забезпечення:

майно, гарантія, порука, переуступка вимог і інше.

Вимоги до забезпечення:

висока ліквідність, здатність до зберігання, стабільність цін …..

Договори страхування:

страхування відповідаоьності позичальника за непогашення кредиту, страхування забезпечення, страхування кредитного портфелю

Диверсифікація – це розподіл грошових коштів, що позичаються, між різними субєктами та за видами (при більшому розпорошенні ризик менший)


12



Найменування ризику Характеристика джерела

1. Ризик, пов'язаний із позичальником, га­рантом, страховиком

    1. Об'єктивний (фінансових можливостей)

    2. Суб'єктивний (репутації)

    3. Юридичний

    1. Нездатність позичальника (гаранта, страховика) виконати своГ зобов'язання за рахунок поточних грошових надходжень чи від продажу активів

    2. Репутація позичальника (гаранта, страховика) в діловому світі, його відпо­відальність і готовність виконати взяті зо­бов'язання

    3. Недоліки в складанні і оформленні кредитного договору, гарантійного листа, договору страхування

2. Ризик, пов'язаний із предметом застави

2.1. Ліквідності

2.2. Кон'юнктурний

2.3. Загибелі

2.4. Юридичний

2.1. Неможливість реалізації предмета за­стави

2.2. Можливе знецінення предмета застави за період дії кредитної угоди

2.3. Загибель предмета застави

2.4. Недоліки в складанні і оформленні договору застави

3. Системний ризик

Зміни в економічній системі, які можуть здійснити вплив на фінансовий стан пози­чальника (наприклад, зміна податкового законодавства)

4. Форс-мажорний ризик

Землетруси, повені, катастрофи, смерчі, страйки, військові дії

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Кафедра педагогіки і психології


Розділ «Дидактика»

випускної роботи з економіки за темою

«Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації»


Студентки 4 курсу

0104, 2 групи

Глинянської Лідії

Олександрівни


Науково-методичний керівник

старший викладач

Музичко Людмила

Володимирівна

Розділ «Дидактика» випускної роботи бакалаврв з економіки допущено до захисту перед Державною екзаменаційною комісією на здобуття кваліфікації «Викладач економіки» кафедрою педагогіки і психології


Протокол № _____ від « ___ »____________1999 р.


Завідувач кафедрою

педагогіки та психології,

доктор педагогічних наук,

професор, академік АПН України

Казаков В.А.


КИЇВ 1999


Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений21:54:45 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:06:43 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(160022)
Комментарии (1915)
Copyright © 2005-2017 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru