Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Местные органы самоуправления /Укр./

Название: Местные органы самоуправления /Укр./
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: реферат Добавлен 22:01:31 03 августа 2001 Похожие работы
Просмотров: 64 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство Осіти України

Українська Академія Друкарства

Реферат на тему:

Місцеві органи самоврядування

Виконав:

Cт.гр.К-ххх

Хххххх Хххххх

Перевірила:

Cт.викладач:

Кравчук С.М.

Львів

Зміст:

I. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ………………………………………………………………….…..3

II. РАДИ — ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ……………………………………………………………………...3

III. ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ……………………………………….6

МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ І САМОВРЯДУВАННЯ

ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАНН Я

Закон України від 26 березня 1992 р. «Про місцеві Ра­ди народних депутатів та місцеве і регіональне самовряду­вання» визначає місцеве самоврядування як територіальну самоорганізацію громадян для самостійного вирішення без­посередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази.

Місцеве самоврядування є органічним поєднанням форм представницької і безпосередньої демократії, тобто систему самоврядування становлять як певні представницькі органи, так і форми безпосередньлго волевиявлення населення тери­торіальної одиниці.

Самоорганізація громадян для здійснення самовряду­вання є територіальною, тобто місцеве самоврядування здійснюється в межах відповідних адміністративно-тери­торіальних одиниць. Територіальну основу місцевого само­врядування становлять сільські поселення, селища, міста. Тому система місцевого самоврядування включає, по-перше, сільські, селищні, міські Ради народних депутатів та їх органи, по-друге, інші форми тери горіальної само­організації громадян (громадські комітети і ради мікро­районів, житлових комплексів, домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети та інші органи), по-третє, місцеві референдуми, загальні збори (сходи) гро­мадян — форми безпосереднього волевиявляння населення. Районні в містах Ради народних депутатів є складовою частиною міського самоврядування. Для більш ефективно­го здійснення своїх повноважень органи місцевого само­врядування можуть об'єднуватися в асоціації, інші добро­вільні об'єднання.

Територіальну основу регіонального самоврядування ста­новлять район, область, а в його систему входять районні і обласні Ради народних депутатів, місцеві референдуми в межах території району, області, інші форми самоорганіза­ції громадян районів і області (Закон України «Про місцеві Ради та місцеве і регіональне самоврядування» зі змінами і доповненнями від 16 березня 1993 р.). Представницькі органи регіонального самоврядування — обласні, районні Ради. З числа депутатів відповідної Ради обирають голову і заступника голови Ради, утворюють і обирають постійні та інші комісії. Голови обласної, районної Рад є найвищою посадовою особою в системі самоврядування відповідно області, району. Обласні, районні Ради утворюють підзвіт­ний їм секретаріат Ради, який здійснює організаційно-тех­нічне забезпечення діяльності Ради та її органів. Структура і чисельність секретаріату визначається Радою за поданням її голови, керівник секретаріату призначається головою Ради. На відміну від органів місцевого самоврядування ре­гіональні самоврядні органи не утворюють своїх виконавчо-розпорядчих органів.

РАДИ — ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Розглянемо насамперед систему Рад народних депута­тів. За законом, базовим рівнем місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів. Саме слово базові говорить про їх особливе положення в системімісцевого самоврядування, найбільшу відповідальність за соціально-економічний розвиток територіальних регіонів, всебічне задоволення прав і свобод громадян.

Органи місцевого самоврядування складаються не тільки із відповідних Рад народних депутатів, а й виконавчо-розпорядчих органів, що утворюються Радами та їм під­звітні. Виконавчий комітет утворюється Радою на строк її повноважень і формується одноосібне головою Ради у складі заступника (заступників) голови, керуючого справами (сек­ретаря) і членів виконавчого комітету. Кількісний склад виконкому встановлюється Радою за поданням її голови. До складу виконавчого комітету не можуть входити депу­тати відповідної Ради. Виконком зберігає свої повноважен­ня аж до сформування нового складу виконавчого комітету новообраною Радою. За рішенням відповідної Ради в орга­нах місцевого самоврядування виконавчі комітети можуть не утворюватися; у цих випадках виконавчо-розпорядчі функції здійснює голова Ради одноособово. Ради самос­тійно встановлюють структуру, затверджують загальну чисельність апарату управління та витрати на його утриман­ня, умови оплати праці і затверджують за поданням викон­кому гхеми організації самоврядування на відповідній те­риторії.

Основними принципами місцевого та регіонального са­моврядування є самостійність і незалежність Рад народних депутатів у межах своїх повноважень, самофінансування і самозабезпечення, оптимальна децентралізація.

Правовий механізм взаємовідносин Рад народних депу­татів різних рівнів спрямований на досягнення самостій­ності та оптимальної економічної доцільності їх функціо­нування. Характеризуючи функції Рад народних депутатів, передусім зазначимо, що вони у межах своєї компетенції вирішують питання місцевого значення, виходячи з інтере­сів громадян, які проживають на їх території, та державних інтересів. Власне в цій функції насамперед реалізуються такі принципи місцевого та регіонального самоврядування, як захист прав, свобод і законних інтересів громадян, со­ціальної справедливості, поєднання місцевих і державних інтересів інтересів особи і всього населення відповідної території. У і-воїи діяльності самоврядні органи не можуть не взаємодія ги з трудовими колективами, громадськими ор­ганізаціями і рухами — це також один із основних прин­ципів самоврядування. Зазначені принципи визначають зміст і наступних функцій органів самоврядування — забезпечен­ня комплексного соціально-економічного розвитку підві­домчої території; здійснення керівництва підприємствами(об'єднаннями), організаціями та установами, які є їх кому­нальною власністю. Базуючись на принципі законності, Ра­ди народних депутатів забезпечують виконання Консти­туції та законів України. Органи місцевого та регіональ­ного самоврядування є правочинними розглядати питан­ня, віднесені законодавством України до їх відання. При цьому реалізують вони надану їм компетенцію самостійно. А керувати місцевими Радами може лише закон.

Ідея самостійності окремих рівнів органів самовряду­вання проявляється і в субординації правових актів, які вони приймають. Рішення Рад, їх виконавчо-розпорядчих органів, прийнятих в межах своєї компетенції, якщо вони не суперечать Конституції України і чинному законодавству, є обов'язковими для виконання. Законом України про міс­цеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне само­врядування передбачається відповідальність у разі невико­нання рішень органів самоврядування (ст. 57); рівно ж як і органи самоврядування несуть відповідальність за закон­ність та наслідки прийнятих ними рішень (ст. 58). Спори про відповідальність вирішуються в суді або арбітражному суді. А якщо органи місцевого та регіонального самовряду­вання своїми діями порушують Конституцію України і чин­ні закони, конституційні права і свободи громадян, ігно­руючи при цьому вимогу компетентних органів про при­пинення незаконних дій, їх повноваження за рішенням Верховної Ради України можуть бути достроково припи­нені. Закон передбачає (ст. 59) й інші випадки можливого дострокового розпуску органів самоврядування. Так прояв­ляється принцип законності в діяльності самоврядних орга­нів та обов'язковості їх рішень, прийнятих у межах закону.

Принцип самостійності і незалежності Рад народних депутатів не означає відсутності їх взаємодії. Закон (ст. 4) дозволяє місцевим Радам різних рівнів перерозподіляти між собою окремі повноваження в галузі господарського і со­ціально-культурного будівництва з урахуванням місцевих демографічних, територіальних, економічних умов і націо­нальних особливостей.

Місцеві самоврядувальні органи проводять свою ро­боту сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань, а також засідань постійних комісій Ради. Сесії скликаються головою Ради в міру необхідності, але не менш як два рази на рік, а позачергові сесії можуть скликатися за про­позицією не менш як третини від загальної кількості обра­них депутатів Ради, а також за пропозицією постійної комісії, виконавчого комітету Ради, голови місцевої дер­жавної адміністрації. Перша сесія новообраної Ради скли- кається відповідною територіальною виоорчою комісією не пізніше як через місяць після виборів.

Органи самоврядування є правочинними розглядати пи­тання, віднесені законодавством України до їх відання. Є, однак, перелік питань, які можуть вирішуватися ви­ключно на пленарних засіданнях Ради. Їх ще називають виключною компетенцією представницьких органів само­врядування. Так, виключно на пленарних засіданнях Ради вирішують питання про визнання повноважень депутатів;

обрання голови, заступника голови Ради і звільнення з по­сади або прийняття їх відставки; утворення і обрання постій­них та інших комісій Ради, зміну їх складу, обрання голів комі­сій; утворення виконавчого комітету Ради; заслуховування звітів утворюваних Радою органів та оцінка їх діяльності. На пленарних засіданнях затверджуються плани і програми еко­номічного та соціального розвитку території Ради, місцеві еко­номічні програми, плани приватизації об'єктів комунальної власності, місцеві бюджети та зміни, що до них вносяться, звіти про виконання бюджету, приймаються рішення про про­ведення місцевого референдуму та деякі інші питання.

Важливу роль у роботі самоврядних органів відіграють постійні комісії Рад, які є відповідальними перед Радою і їй підзвітні.' Постійні комісії обираються Радою з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень Ради. Рада утворює комісії: мандатну, з питань депутатської діяльності та етики; з питань пла­нування, бюджету і фінансів, а також при необхідності постійні комісії з інших питань господарського і соціально-культурного будівництва, визначає їх кількісний склад. Строк повноважень постійних комісій такий, як і Ради, котра їх утворює. Обираються комісії у складі голови і членів комі­сії, причому кандидатуру голови комісії пропонує голова Ради. Заступник голови і секретар комісії обираються на засіданні постійної комісії. До складу постійних комісій не можуть обиратися голова, заступник голови Ради. Протя­гом строку своїх повноважень Ради мають право реоргані­зувати систему своїх комісій, вносити зміни до їх складу.

З лютого 1994 р. Верховна Рада України прийняла За­кон України «Про формування місцевих органів влади і самоврядування», згідно з яким органами місцевого само­врядування в Україні виступають сільські, селищні, міські, районні та обласні Ради. Вони наділяються власною компе­тенцією, в межах якої діють самостійно. Одночасно облас­ні, районні. Київська та Севастопольська міські Ради ви­конують функції органів державної виконавчої влади.

Ради обираються строком на чотири роки. Кількісний склад Рад визначається самими Радами, але має становити не більше як 75 депутатів для обласної. Київської і Севас­топольської" міських та Рад міст з районним поділом і не більше як ЗО — для інших Рад. Голови обласних, район­них, міських, селищних і сільських Рад обираються безпо­середньо населенням, вони ж за посадою очолюють вико­навчі комітети відповідних Рад. Кількісний склад виконав­чого комітету визначає Рада на пленарному засіданні, пер­сональний склад виконкому пропонується головою від­повідної Ради і затверджується Радою.

У сільських, селищних, міських (міст районною підпо­рядкування) Радах за їх рішенням виконавчі комітети можуть не утворюватися, у цих випадках виконавчі функції здійснює юлова Ради.

Голови сільських, селищних, міських, районних і облас­них Рад "і'л очолювані ними виконавчі органи підзвітні і під­контрольні відповідним Радам. З питань здійснення делего­ваних їм повноважень державної виконавчої влади вони під­порядковані Кабінету Міністрів України, а також виконав­чим органам вищестоящих Рад.

Отже, місцеві Ради всіх рівнів діють самостійно в сфері місцевого самоврядування, вертикальна ж їх підпорядко­ваність встановлюється лише при реалізації ними функції дер­жавної виконавчої влади.

Законодавець формулює умови, за яких повноваження сільської, селищної, міської, районної, обласної, Верховної Ради Республіки Крим можуть бути достроково припи­нені, зокрема, якщо вони прийняли рішення, спрямоване на порушення територіальної цілісності України, самочинну зміну її державно-територіального устрою; порушили Конс­титуцію України і закони України та не приводять своє рішення у відповідність з ними; не можуть протягом двох місяців провести пленарне засідання чи утворити свої ви­конавчі органи. Рішення про скасування незаконних рішень Рад та дострокове припинення повноважень і призначення нових виборів цих Рад приймає Верховна Рада України. У разі порушення Конституції та законів України голова обласної", районної, міської, селищної" і сільської Ради може бути звільнений з посади у порядку, визначеному законом.

Оскільки Республіка Крим є складовою частиною Украї­ни, Закон зазначає, що органи місцевої влади і самовряду­вання в ній формуються і діють на підставі Конституції України, законів України, Конституції і законів Респуб­ліки Крим, які мають відповідати Конституції і законам України.

ІНШІ ЛАНКИ СИСТЕМИ САМОВРЯДУВАННЯ

До системи самоврядування України входять також інші форми територіальної самоорганізації громадян: гро­мадські комітети і ради самоврядування. Територія їх діяль­ності визначається виконкомом відповідної міської, район­ної в місті, селищної, сільської Ради, виходячи з соціально-економічної цілісності території та з урахуванням пропо­зицій населення. Обираються органи громадського само­врядування на загальних зборах (сходах) громадян або і\ представників. Зміст їх діяльності визначається основними завданнями соціально-економічної та політичної перебудо­ви, що відбувається в Україні. Закон про місцеве та ре­гіональне самоврядування України (ст. 4, 56) передбачає право місцевих Рад народних депутатів передавати части­ну своїх повноважень органам територіальної самооргані­зації громадян відповідно з фінансово-матеріальним забез­печенням для здійснення цих повноважень. Громадські комітети і ради самоврядування здійснюють також інші повноваження. Ііове законодавче положення про можли­вість передачі місцевими Радами повноважень органам територіальної самоорганізації громадян слід розглядати в ас­пекті підвищення ролі громадськості у вирішенні суспільно-самоврядних справ, а критерієм для цієї передачі, мабуть, по­винна бути ефективність у вирішенні таких повноважень. Це має бути стимулом для розгортання суспільної актив­ності населення мікротериторіальних колективів. Правовою основою діяльності органів територіальної самоорганізації гро­мадян, крім законодавчих актів держави, мають бути стату­ти (положення), затверджені загальними зборами (сходами) громадян або їх представниками та зареєстровані виконавчи­ми комітетами відповідних Рад народних депутатів.

Оріани громадського самоврядування не є підпорядкова­ними місцевим Радам, виконкомам, отже, останні не можуть керувати їх діяльністю.

Функціонування органів територіальної самоорганізації громадян розширює соціальну основу місцевого самовряду­вання, забезпечує умови для реалізації громадянами їх консти­туційних прав на участь в управлінні державними і гро­мадськими справами.

Поняття демократії включає до свого змісту поряд з пред­ставницьким безпосереднє народовладдя. Формою безпосе­реднього волевиявлення населення є місцеві референдуми (народне голосування), які проводяться за рішенням Рад народних депутатів в межах їх компетенції на підвідомчій Радам території. Рішення, прийняте референдумом, є обов'язковим для виконання відповідною Радою, підприємствами (об'єднаннями), організаціями та установами, громадяна­ми, якщо воно не суперечить закону (ст. 54). Порядок прове­дення місцевих референдумів визначається Законом Укра­їни від 3 липня 1991 р. «Про всеукраїнський та місцеві референ­думи».

До форм прямої демократії належать також збори (сходи) громадян за місцем проживання (ст. 55). Вони скликаються головою Ради або виконкомом, органами територіальної само­організації громадян для обговорення найважливіших питань, що стосуються інтересів громадян, висування кандидатів у депутати Рад народних депутатів, формування органів місце­вого самоврядування та інших питань місцевого життя. Пропозиції про скликання загальних зборів (сходів) грома­дян можуть вносити громадяни, депутати, постійні комісії міс­цевої Ради, депутатські групи, трудові колективи, громадські організації. Коли скликання загальних зборів є неможли­вим, можуть скликатися збори (сходи) представників грома­дян населених пунктів, мікрорайонів, житлових комплек­сів, вулиць, кварталів та інших територіальних одиниць. Норми представництва на них визначаються органом, якому належить право скликання зборів громадян. Повноваження, порядок скликання і проведення загальних зборів (сходів) громадян визначається Положенням про загальні збори (схо­ди) громадян за місцем їх проживання в Україні.

Основною ж ланкою в системі місцевого самовряду­вання є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів, котрі на своїй території об'єднують і координують діяль­ність усіх інших ланок місцевого самоврядування (ст. 2). Система місцевого самоврядування на територіальному рівні становить певну цілісність зі спільними основними завдан­нями і метою максимально можливого задоволення інтересів людини. Реалізуючи спільні завдання, елементи системи вико­нують і свої специфічні функції.

Список використаної літератури :

1.Конституція (Осноаний Закон)України:Текст із змінами і доповненнями станом на 20 квітня 1993 року.Львів,1993 рік

2.Правознавство/За ред. Михайла Настюка.- Львів:Світ,1994.-271с.

3.Рабінович П.М., Шмельова Г.Г. Загальна теорія права і держави: навчальний посібник.К.,1993

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений22:25:34 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:49:36 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Местные органы самоуправления /Укр./

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151109)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru