Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Берегової смуга \укр\

Название: Берегової смуга \укр\
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: реферат Добавлен 20:13:55 30 октября 2001 Похожие работы
Просмотров: 188 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Характеристика берегової смуги Африки

Берегова смуга – місце перетину суші з океаном.

Берег – це смуга земної поверхні що приляга до Земної берегової смуги, затоплюється водами світового океану, і постійно завдає впливу хвилювання та прибіглому потоку.

До неї прилягає смуга берега до морського дна – вплив хвильових процесів – називається береговим схилом .

Берегова зона – сукупність берега і підводних. 777 тис. км. – загальна протяжність земної кулі.

Бухтові береги – Євпаторія; Лимани. Африка – в основному виділяють лиманно-лагунові утворення.

Генезис (походження) – та стадія еволюції утворенння берегової смуги.

Осушливі – припливні та відпливи характеризують Північну Європу (Голандія) – оголення берега – низинні , піщанні. В Африці також є такі берега. Меангри – низинні, мулисті, піщанні береги вкриті рослинністю що затоплюються (узбережжя Мозамбік).

Дельтові береги: якщо гирло баготорукавне. Якщо гирло має лійкоподібну форму – естуарії (первинна).

Острівні території – злиття, і закривають дельту; річка робить багато інших. Під час проходженння – багаторукавне гирло річки.

Ріасові – це затоплення морем долини гірської країни (гірські долини).

Тектонічні рухи – територія затоплюється, полинає її. Море підтоплює гирло річки. Ріаси характеризують собою довгі, вузьки глибоководні затоки. Виникають в береках тектонічних рухів – опускання території. (вулканічні береги – ендогенні).

Коралові береги: тепмературний режим, прозорість води – незначні глибини(4-5 метрів).

Африка – Червоне море, Східне узбережжя, Серединно-океанічні хребти.

Фітогенні не спостерігаються в Африці. Техногеннні – вплив людини.

– Нерівнісь прибережних районів (сіл./госп. розвиток), як промислові зони. Розвиток портів пов’язан із зміною форми берегів, як будування стін, систем захисту узбережжя.

Портова смуга: порти-столиці найбільші – Атлантика (Лагос – Нігерія), Монровія (Ліберія), Дакарт (Синігал), Луанда (ПАР). Протяжність портів – 14 км. (Пн. Африка).

Розвинені берега чергуються: Джигуті, Бербера (Найкрутіші берега).

Карта берегів: П-ов до узбережжя виходять кристалічні щити: абразивно-акумулятивні, бухтові.

Гірські системи, прибережні: абразивно-денудаційні (Касабланка), абарзивно-акумулятивно пляжеві.

Західна частина: ріхтові дюни – затоки – лагуни. Виникнення піска; пасати – Сахара (як основний імпортер піска).

Гвінейська затока: чергування абразино-акумулятивних і абразивно-бухтових берегів.

Лагунні: зустрічаються меангрові. Річка Нігер – найбільша за площиною (відкладання, акумуляція); вулканічні береги.

Клімат Південної Америки

Кліматичні пояси Характеристика
Екваторіаль­ний Включає в себе Амазонську низовину, Гвіанське нагір’я, низ. Оріноко, част. Тихоокеанського узб. сер. t +24…+28˚ С. Амплітуда добових і сезонних коливань t незначна. Опади мають диферен. характер. Амазонська низовинв 1200–2000 мм за рік. Їх приносять пд.-зх. вітри.
Субеквато­ріальний

Бразильське нагір’я, пд. част. Амазонської низ., нижня частина басейну Амазонки. Для нього характ. рисою є сезонність, і розподіл опадів. Період дощів – з грудня по травень, що пов’язано з екват. мусоном.

Max на переході від вологого сезону до сухого t +28…+30˚ C.

Пд.-сх. частка субекват. поясу дещо вологіша. Кількість опадів 400-1000 мм.

Тропічний

Обл. вологого пасатного (мус.) клімату сх. і пд.сх. Бразилбського нагір’я к-ть опадів 2000-3000 мм. t˚ липня +25…+27˚ С зниж. До+24˚ С.

Обл. вологого пасатного клімату. Рівнина Гран – Чако. Це клімат посушливий. Влітку опади max 1500-2000 мм. Характерні найбільші амплітуди +15…+20˚ С

Узб. Тихого океану до 30˚ пд. ш. це обл. берегових пустель і напівпустель. К-ть опадів min . Пустеля Атакама 50 мм і меньше сезонні амплітуди дуже незначні.

Субтропічний

Від 30˚ пд.ш. на пд. окраїни нагір’я Вроу, басейн нижнього Уругваю, міжрічча Парани і Уругваю, сх. частина Пампи. Для літа характерні пн.-сх. мусони, а зимою циклонічна діяльність. Літо жарке, зима м’яка t˚ =0…10˚ С, к-сть опадів 2000 мм (сх.), 5000 мм (зх.).

Обл. пасивного субтропічного клімату зх. Пампа t˚ зимою від 0˚ С, пн. част. Пампи t˚ літа +27˚ С, пд. част. +23,+24˚ С. Міжрічча Уругвая maxt˚ літа +45˚ С, t˚ зими +15˚ С, ближче на сх. +7…+10˚ С.

Тихоокеанське узбережжя (морський клімат) від 30˚ до 37˚ пд. ш. Літо прохолодне відсутні опади. Зима волога t˚ +8…+12˚ С. Сезонні амплітуди незначні. Передкордильєри, літні опади 50-100 мм, сх. Сьєри – 2000 мм.

Помірний Від 45˚ пд. ш. Патагонія – єдиний посушливе тут місце к-сть опадів 140 мм. На зх. Тихоокеанського узб. до 300-400 мм. Max опадів зимою, t˚ 0˚…+4˚ С, t˚ літа 18˚…+24˚ С. На крайньому пд. Тихоокеанського узб. (помірний океанічний тип клімату) к-сть опадів 3000-5000 мм. Max припадає на зимній період (циклони) t˚ зими +4˚ С (м’які зими), t˚ літа +8…+12˚ С.

Берегова лінія Європи

Орограф. характеристика Генетичний тип берега
Узб. Білого моря Піщані, абразивно-акумул. (дельтові), льодовиково-тектонічні, акумул. пляжеві, тектоніч. розчлен. (фіорди).
Узб. Балтійського моря Льодовик.-акумул. розчленовані, аккумул. льодникові, абразивно-акумул. бухтові, піщані (ватові).
Узб. Великобританії, Гренландії Льодовик.-тектонічні (фіорди), тектонічного розчленування, абразивно-акумулятивні (дельтові), абразивно-акумулятивні (бухтові), акумулятивно-лагунні, лагунно-лиманні, піщані (ватові), акумулятивні (пляжеві), абразивно-акумулятивно (бухтові)-тектонічного розчленування.
Узб. Середземного моря Абразивно-бухтові, акумулятивні пляжеві, абразійні, тектонічного розчленування, абразивно акумулятивні (дельтові), ерозійного розчленування, лиманні,естуарієві, абразійно акумулятивно бухтові.

Типи живлення річок Європи

Тип Характеристики Назва річок
Виключно дощове жив. з > водністю впродовж року

Характер. для р-нів помірного морского клім. зі значною кількістю опадів і рівномірним цілорічним їх розподілом. Особл. багатоводні взимку коли за низьких +tвитрати води на випаровування малі. Деякі спад води влітку – з > випаров.Більшість річок тече в добре розробленних долинах, має незначні ухили русл, розгалужену сітку приток.

Сприятливі для розвитку судноплавства. У гірських районах режим річок дещо ускладнений за рахунок додаткового надходження навесні талих снігів чи льодов. вод і короткочасних павод. Після літніх злив.

Темза, Лаура, низ. Рейна
Переважно дощового жив., з maxстану навесні і min – кінець літа – поч. осені

Характер. для р-нів з помірним перехідним клім. від морського до континентант. Розподіл опадів на такий рівномір. Водність річок має виражену сітку – сезонність.

Весняний maxповязаний з таненням снігу і весняними дощами. Влітку велика кількість опадів випаровується.

Сх. Євр. р-ни – Одра, Вісла, Інн, Сава, Драва.
Рычки з добре вираженим високим рывнем у зим.-весн. період із межень в літку

Живлення за рахунок підземного стоку.Характерні для

р-нів субтроп. середземн. клімату. Витрати води влітку і нижчі взимку. Невеликі річки влітку пересихають або сильно міліють. Меншою мірою зниження рівня властиве великим річкам Середземн., витоки яких почин. в горах. Тут в літку грунтове живлення, доповнене дощовим. Навесні – талі води гір.

Ебра, Дуеро, Гвадіана, Тахо, Гвадалквивер, Тібр.
Переважно снігове Характ. для Пн. (бореальних) р-нів помір. пояс. з тривал. залеган. снігов. покриву. Середн. Альп, Феноск, Пірен., Печора, Дніпр, Пн. Двіна.

Льодовикове

Зх. Європа

Осн. Перехід стоку, коли + t . Взимку деколи стік зовсім припин. Рейн, Дунай, Рона, Одра, Вісла,.

ТЕКТОНІКА ЄВРОПИ

Тектонічна

одиниця

Орографічна одиниця

Корисні

копалини

Сх.Європейська

платформа

Байкальський щит Цокольні плато і плоскогір`я, високі р-ни ускладнені формами водно-льодовикового рельєфу. Озера тектонічні і льодовиково-тектонічного походження, є моренні гряди: Салногусельнья, Мансельнья Fe, Ni, U, слюди
Український щит

Придніпровська височина приурочена до розривної тектоніки (долина Дніпра тектон. Розчленована, Зх. щит

а Сх. (девон))

Синиклізи: Прикаспійська, Печорська, Московська
Антиклізи Не чітко виражені, бо знівільовані осадковими відкладами, похил. плат. на Пд., Пд. межа нечітко вираж.
Складчаті області
Каледонська (ниж. Калед.) На Пд. Скандінавських гір, Уельс і Шотландське нагір`я, Пн. частина Ісландіі
Герцинська (верх. Калед.) Вся територія середньої Європи Fe
---області епігерцинських платформ простяг. у широтному напрямі від Атлантичного ок. до Євр. Гронод. розривна тектоніка нагір`я, низовини (перекрив. морські аккумул. відклади) Свинцово-цинкові та поліметалеві руди
---обл. герцинських споруд Центр горотворення – Центральний масив, від якого відгалужується дві гілки: 1) східна – субширотна, доходить до Карпат (Тюрінгський і Баварський ліс, Франковський і Швабський вальд); 2) північна – Зх. Бретань, Корнуол, Пд. Піренейського п-ва (контабрійський, Сьєрра-Морена, Сьєрра-Невада, берійський, Центральна Кордільєра). Закін. біля Чешського масиву. Уранові руди
Зх.Європ. платформа
Синиклізи Характерна велика к-ть морських відкладів (морські трансгрессії) басейн Лотарінгій
Кайнозой В Пд. Європі – Альпійська зона (в горотворені задіяні Пд. Герцинські споруди). Альпи – це центральна частина Альпійської обл. і складається з хребтів. Вони генетично пов`язані і переходять у склад. обл. Балканського п-ва (Динара, Пінд, Пн. Албанські Альпи) гірські хребти Пелопонеса, хр. о-вів Кіпр і Кріт. Всі передгірні частини в Альпах обл. знаход. в межах передгірських прогинів. Природ. газ, нафта

Альпійсько-гімалайська складчатість (герцинськ.)

“Каблучка” Апенінського п-ва, о-ви Сардінія та Сицилія, Уральські гори (спочатку горотворення відбув. В Сх. част.

Утв. на місці геосинклінального прогину складні гори, на Сх. – більш старі і низькі)

Поліметалеві руди, нафта, газ

Азія

Загальна характеристика

Розташована у пн. Півкулі ,не перетинається нульовим меридіаном .

Омивається водами Тихого ,Індійського і пн. Льодовитого океанів.

Крайні точки :

ПН.- мис Челюскін

Пд..- мис Піай

Зх. – Урал

Сх. – мис Дежньова

Протяжність : з Пн. На Пд. – 8 500 км.

З Зх. На Сх. –

S= 43 мл. Км з островами, без островів 41.5 млн. Км.

Азія є самою високою частиною світу (середня висота – 950м ).

Найвища точка г. Джомолунгма – 8 848 м.

Найнижча точка – Туранська западина – - 154 м

Мертве море -- - 395 м

Характеристика берегів Азії.

Орогафія Тип Берега
Мала Азія Абразивно - денудаційні,абразивно-акамулятивні,
бухтові
Пд.Зхчастина Аравійського Абразивно - денудаційні,акамулятивні,пляжеві ,
півострова гирла річок Тигр лагунні, коралові, алювіальні , дельтові.
Червоне море.
Півострів Індостан Сформовані тектонічними процесами, ріаси.
Пн. Зх.узбережжя алювіальні морські рівнини , дельтові.
Підняті ділянкі ріаси.
рівнинні частини лиманні.
Ганг і Брахмапутра дельтові.
Брахмапутра - Іраваді скидові.
Півострів Індокитай,Малака абразивні, алювіальні , морські рівнини , ріаси,
абразивно - акмулятивні.
Сх. Узб.Японські ост-ви чергування акумулятивних
узб. Кореї, пд. Зх Китаю.
Сх.Росії скидові, абразивно - денудаційні .
П-в Камчатка ріаси, абразавно - акамулятивні.
Пн. Азія фіорди , дельтові.

Характеристика кліматичних поясів Пн. Америки.

Кліматичний пояс Область Характеристика
Арктичний Пн. узбережжя Пн.Америки і прилягаючи острови. Арктичні повітряні маси. Сер. темп. січня –36˚..–40˚С. Мінімальна над Гренландією (–44˚..–50˚). Літом температура зберігається від’ємна або близька до 0˚С. Переважає хмарність, тумани, сніжні бурі.
Субарктичний

Майже вся Аляска, більша частина Гудронової затоки і північ Лабрадору. На берегах Тихого і Атлантичного океанів клімат має океанічні риси, а центральна частина характ. континентальністю.

Сер. t січня континентальної обл. –36˚С. Сер t січня в обл.. прилеглих до океану –16..–20˚С. Сер. t липня +15..+10˚С. Кількість опадів до 500 мм. Поширена вічна мерзлота.

Помірний 1. Морського клімату Пд. межа помірного поясу визн. за 40˚ пн.ш. (на заході піднимається в гору до гірла р. Колумбія). Західні циклонні вітри. Сер. t січня 0˚С, літо прохолодне. Велика кількість опадів, до 3000–4000 мм на рік.
2. Континен­тального к. Внутрішня частина материка. Антициклональний стан атмосфери. t липня +20˚С. Природні явища: суховії, бурі, посухи, снігопади. Максимум опадів літом.
3. Мусон­ного к.

Сер. t січня –5..–10˚С (пд.), <–20˚С (пн.). Сер. t липня +20˚С.

Кількість опадів 500 мм.

Субтропічний Середземно­морського клімату Широка полоса від п-ва Флорида до Каліфорнійського п-ва. Зх. узб. Тихого океану, а також між гірські западини Кордильєр – волога зима, сухе літо. Взимку – циклонічна діяльність, сильні опади.
Континен­тальний к. Значна частина Міссісіпської низовини, Берегова і Центральна рівнини – рівномірне зволоження. Літом – тропічні повітряні маси, t липня +25..+30˚С. Зимою вище 0˚С, на пд.. +16˚С. Циклони літом викликають торнадо.
Вологого к. Пд.-сх. частина поясу. Літом – морське тропічне повітря, що викликає сильні опади, зимою – відносно холодне континентальне повітря.
Тропічний Пустельного клімату. На південь від 28–30˚С пн.ш. за виключенням самого крайнього півдня Центр. Америки. Кліматичні умови визначаються дією Тихоокеанського і Атлантичного max. На пн.-зх. Мексики, п-ів Каліфорнія клімат сухий. Протягом всього року майже немає опадів.
Вологого клімату. Східна частина поясу. Зона пасатного фронту літом проходить через Центр. Ам. – сильні опади. Взимку вплив тихоокеанського повітря.
Субеквато­ріальний Крайній південь материку, починаючи від Нікарагуа лежить в субекваторіальному поясі. Літом діє екваторіальний мусон, який приносить велику к-ть вологи з Тихого океану. На схили гір, повернуті в сторону Карибського моря значну к-ть вологи приносить зимою пн.-сх. пасат. В цій частині області незначна сезона різниця температур.

Природні зони Пн.Америки.

Природ­на зона Територія Опади, мм t˚С Ґрунти Рослинність Тварини
Арктичні пустелі Бафінова земля, о-ви: Девон, Елсмір, Гренландія 700-800, зх. 300 Суха супіщана легкосуглинкова маса Домінують мохи, лишайники Білий ведмідь, песець, вівцебик
Тундра Пд.. частина островів і пн. материка 300-600

-30..-40˚С

0..+5˚С

Болотні тундрово-глейові Осока, полярні мохи, карликова береза. Карибу (пн. олень), песець, лемінг
Лісотундра Від Лабрадора до гирла Макензі

-20˚С

> +10˚C

Підзолисті глеєві-підзолисті грунти Чорна і біла ялини, осика, береза Карибу, бурий ведмідь, бобри, норка, куниця.
Тайга 500-600, низька випар. Різкі темпера­турні контрасти Мерзлотно-тайгові і підзолисті, болотні, напівболотні Чорна і біла ялина, бальзамінна піхта, ін. хвойні вовк + лось , чорний ведмідь, дикобраз.
Зх. При­океаніч­­ні хвойні ліси Між 52 і 43˚ пн. ш. на заході. до 500 Бурі лісові (кислі) Сікстинська ялина Вовк , олень, ведмідь грізлі. єнот.
Мішані ліси Дерново-підзолисті опідзолені Осика, бальзаміння тополя
Широко­листяні ліси На сході та пд.. від мішаних л.

1000-зх.

1500-сх.

М’яка зима

–2..–3˚С

Бурі лісові, слабопідзолені Дуб, каштан, клен, бук, тюльпанове дерево. Віргінські олень, ведмідь, дикобраз

Лісо­-
степ

а) Власне лісо-степ

б) Пре-­
рії

Великі рівнини, внутрішні плато Кордільер.

Великі рівнини, плато Фрезер, Колумбійське.

Центральні рівнини

Змен­шення зволо­ження

Віднос­но низькі t.

Велика к-ть тепла.

Вилугувані і опідзолені чорноземи, сіроземи лісові

Бруніземи

Осика, береза, високо травна злаково-лугова рослинність.

Трави

Бізон, кайот, суслик, сурок

Гризуни

Степи

а) типові степи

б) сухі степи

Більша частина Великих рівнин, пн-зх. Центр. Рівнин.

На сх. від Скелястих гір, більша частина Колумбійського плато

Зливи влітку

до 500

до 400

Чорноземи звичайні.

Каштанові.

Різнотрав’я, дерново-злакова рослинність, ковила.

Злакова трав’яна рослинність

Гризуни, змії, бізон

Серед­земно­мо­рські ліси і чагар­ники Зх. узбережжя від 43˚ пн.ш. до пд.. кордонів США Мало Високі Коричневі і сіро-коричневі. Секвої вічнозелені і гігантські, сосна, дуб.
Мусоні мішані ліси ПлатоПідмонт, берегові низовини, сх.. Центр. рівнин Значні Жовтоземи, червоноземи. Довго хвойна сосна, дуб, ліани, кіпариси Черепахи, попу гаї, комахи
Пустелі Зх. узбережжя Мексики, Мексиканське нагір’я Практично відсутні, волога потрапляє у вигляді роси Примітивні пустельні, червоно-бурі. Ксерофітна рослинність. Кактуси, поодинокі акації
Вічнозелені тропічні ліси Крайній пд.. материка, Сьєра-Мадре Сильне зволоження Бурі тропічні і фераліти. Пальми, фікуси Мавпи, змії, комахи.
Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений22:17:35 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:46:04 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Берегової смуга \укр\

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151191)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru