Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Значение моделирования природных вещей \укр\

Название: Значение моделирования природных вещей \укр\
Раздел: Топики по английскому языку
Тип: реферат Добавлен 06:46:57 14 апреля 2002 Похожие работы
Просмотров: 21 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗНАЧЕННЯ МОДЕЛЮВАННЯ ПРИРОДНИХ ЯВИЩ

Сучасна школа покликана сформувати в учнів міцні знання з різних предметів. При цьому учень повинен не тільки засвоїти програмний матеріал, а й розуміти його, вміти використати набуті знання на практиці. Тільки в такому разі можна говорити, що мета навчання досягнута.

Цілком зрозуміло, що процес формування наукового досвіду неможливий без розвитку інтелектуальної сфери. Її генезис відбувається паралельно процесу засвоєння знань. Цим самим забезпечується ефективність навчання та продуктивність у використанні понять.

Формування в учнів науково-теоретичного мислення передбачає розвиток змістовних узагальнень на базі оволодіння учбовими діями, в основі яких має лежати принцип від “загального до часткового”. Завдяки цьому суттєво змінюється методика формування понять, оскільки вузловим моментом тут є предметна дія. Вона допоможе встановити внутрішнє відношення об’єктів і побудувати модель, що фіксуватиме це відношення. /1/

Таким чином, науково-теоретичне мислення також володіє певними матеріальними засобами в побудові специфічної предметності. Це символи, знаки, моделі, завдяки яким відбувається відділення людиною від себе певної форми суб’єктивної діяльності і винесення її назовні в якості речового об’єкта і речових умов інтелектуальної праці. Так будуються ідеалізовані об’єкти, які відтворюють суттєві для практичної діяльності сторони дійсності.

Отже, на основі попередньо сказаного можна стверджувати, що формування понять теоретичного змісту повинне містити у собі процес формування навичок побудови специфічної предметності та мислення про дійсність за її допомогою, і через неї. Засобами за допомогою яких відбувається створення специфічної предметності є символи і знаки, а також результат особливого виду символо-знакової ідеалізації - модель.

В психолого-педагогічній практиці існують два класи знаково-символічних засобів. Це - природні знаки і системи, які з них виходять. На основі цього розрізняють: 1) фонетичну мову; 2) довільні засоби як прямий переклад звукової мови; 3) довільні засоби для позначення термінів, що використовуються у науковому світі; 4) іконічні засоби, що використовуються для позначення явища шляхом відтворення окремих сторін у вигляді графічної схеми, або малюнка.

Особливим видом символо-знакової ідеалізації є модель. Даний термін використовується досить широко і часто в різних значеннях. В нашому науковому дослідженні найбільш прийнятним є визначення моделі як: мислено уявна система, що набула певної матеріальної реалізації. Вона покликана відображати чи відтворювати об’єкт дослідження. Має потенційну здатність змінюватись так, що її вивчення дасть індивіду нову інформацію про цей об’єкт. Існують такі типи модельної ідеалізації: предметні і мисленні (чи ідеальні). Перші відносяться до практичної, другі до теоретичної сфери діяльності. Перший тип ділиться на три підтипи: 1) моделі, в яких відображені просторові особливості об’єктів (наприклад, макети гірських систем); 2) моделі, які мають фізичну подібність з реальним явищем (наприклад, прилад, що демонструє процес обертання Землі навколо Сонця); 3) математичні та кібернетичні, які відтворюють структурні властивості об’єктів. Мисленні, в свою чергу, поділяються на: а) знакові моделі (прикл. - формула математичного рівняння; б) образно-іконічні (прикл. - креслення, малюнки). /2/

Моделі мають свої особливості і функції, це: 1) знакова, бо вони штучно утворенні; 2) образна, бо в процесі її створення образ і знак не тільки не виключають один одного, а й навпаки доповнюють один одного (де є знак там є образ); 3) оперативна роль моделей, яка вказує на спосіб організації діяльності, що спрямовується на вияв суттєвих властивостей; 4) еврістична функція (це така, яка сприяє рішенню розумових задач). Ця остання є основною в учбовій діяльності, оскільки вона є засобом отримання нових знань у процесі оперування і перетворення моделей. Логічне пізнання матеріального світу несе у собі наступність змін змісту іконічних образів, в яких відбиваються результати пізнання (на практиці це має вигляд доповнення моделей новими елементами). Це, в свою чергу, веде до появи нових наукових понять, які черпають свій зміст із наявних змін.

Специфіка шкільного курсу з фізичної географії полягає в тому, що він вимагає від учнів високої продуктивності їх власного аналітико-синтетичного апарата. Його активність спрямовується, головним чином, на аналіз різних природних явищ, що мають місце в різних сферах і куточках нашої планети. Школярі знайомляться також із наслідками їхнього прояву (кліматичними поясами, природними зонами, ландшафтами, тощо). Така робота не можлива без використання великої кількості наочності (фотографій, малюнків, макетів, географічних та кліматичних карт і т.ін). Їх задача у доповненні уявлення школяра тими елементами, які не може дати текстовий матеріал, або розповідь вчителя. І тут особливо важлива роль засобів матеріальної ідеалізації, що виступають у ролі зв’язуючої ланки між словом вчителя, наочним матеріалом, уявленням та власним розумінням учня. Ефективність такої ролі залежить від точності вибору типу моделі. /3/

Враховуючи вище сказане, беручи до уваги представлену класифікацію знаків, символів, учбових моделей, ми зупинили свій погляд на такому засобі ідеалізації як піктограма. Причиною вибору даної абстракції є власна думка, що люба модель яка використовується чи будується на уроках географії повинна нести у собі елементи наочності.

Цей матеріальний засіб ідеалізації і фіксації відношень, що існують в матеріальному світі, використовується в психології як методичний засіб при вивченні особливостей опосередкованого запам’ятовування. Дана наукова абстракція має вигляд сукупності графічних образів, які піддослідний створює сам, для забезпечення ефективності роботи власних механізмів запам’ятання та відтворення.

Вибір на неї впав тому, що цей тип мисленної моделі відноситься до іконічних засобів, що використовуються в практичній діяльності людини для позначення явищ природи шляхом відтворення реальності (умовні позначення погодних факторів на карті погоди: стан неба, атмосферні явища, напрям вітру, тощо). А також і тому, що піктограмі простіше надати форми наочності, оскільки в її основі лежить довільний малюнок, який учень створює під керівництвом вчителя. За допомогою створеної наукової абстракції йому буде легше відтворити, зафіксувати зміни у відношеннях між предметами матеріального світу, що є результатами часткових проявів певного глобального процесу.

Друга причина вибору полягає в тому, що реальність шляху, формування у дітей істинно науково-теоретичного мислення, ми бачимо в тому, щоб добитися засвоєння абстрактних знань. Оволодіння загальними поняттями повинно відбуватися в рамках уже розвинутого наочно-образного мислення, максимально використовуючи його потенційні можливості. Перехід від наочно-образного до теоретичного матиме характер долання наочності дитячого мислення і формування абстрактного бачення. Суть якого в тому, що нове поняття, яке знаходиться в стадії формування набуватиме реального змісту та схематичного зображення. При такому підході повністю реалізуються функції опор мислительного процесу. Такими опорами будуть піктограми, які у собі поєднають перехід від життєвого бачення до наукового. А їх функції полягають у відображені сприйнятого та відкритого в науковій абстракції. І разом з тим вона відтворює, копіює структуру об’єкта або явища, а також є виразом його часткових проявів певного загального відношення.

Даними положеннями ми підтверджуємо, наочний образ і поняття (а його зміст також має риси образів) в певних аспектах можна вважати альтернативними формами реальності. Її не можна ігнорувати в практиці шкільного навчання, бо інакше наукове уявлення дитини буде бідне та не повне. Крім того, даний образ в практиці шкільного викладання географії виконуватиме ще й регулюючу функцію при предметній діяльності учня з реальними предметами. В результаті чого зміст наукової абстракції буде постійно та цілеспрямовано змінюватися. Це дуже важливий момент у формуванні у дітей наукового теоретичного бачення, оскільки природні явища характеризуються як динамічні утворення, що постійно змінюються, доповнюються в залежності від впливу природних факторів, які їх зумовлюють.

Школяр повинен вловити ці зміни за допомогою піктограм. В протилежному випадку процес навчання зведеться до простого нагромадження знань. Вони не представлятимуть ніякої практичної цінності, оскільки спроба використати науковий досвід для розв’язання поставлених завдань закінчиться безрезультатно.

Для забезпечення повноцінності наукового бачення потрібно: 1) поставити учня в умови природодослідника; 2) дати в руки інструменти наукового пізнання (в даному випадку таким інструментом буде піктограма); 3) спонукати його пройти пройдений науковцями шлях, який науці вже відомий. Тільки в такому випадку можна стверджувати, що учень пізнає реальний світ, а отримані ним знання матимуть практичну цінність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Давыдов В.В., Варданян А.У. Учебная деятельность и моделирование. Ер еван. Луйс. 1881. - 220 с.

2. Салмина Н.Г. Знак и символ в обучении. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. - 288 с.

3. Фридман Л.М. Наглядность и моделирование в обучении. - М.: Знание. 1984. - 80 с.

АНОТАЦІЯ

Розвиток теоретичного мислення на уроках географії потребує зміни в організації навчального процесу. Традиційний шлях формування понять від конкретного до загального слід перевести у площину від загального до конкретного. Це дозволить добитись бажаного результату.

ANNOTATION

The development of theoretical thinking during geographical lessons needs changes in the organization of process of studying. The traditional way of forming the definitions from concrete to general should be transformed into direction from general to concrete. This will allaw to reach necesary results.

ã Бабій Микола Федорович, старший викладач кафедри психології Волинського державного університету імені Лесі Українки, кандидат психологічних наук.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений21:51:51 18 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:30:52 24 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Значение моделирования природных вещей \укр\

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151452)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru