Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Рослини визначення, історія походження

Название: Рослини визначення, історія походження
Раздел: Рефераты по биологии
Тип: реферат Добавлен 17:08:50 04 марта 2011 Похожие работы
Просмотров: 169 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат на тему:

Рослини : визначення, історія походження

ЩО ТАКЕ РОСЛИНА?

Так і хочеться відповісти на це запитан­ня: рослина- це те, що росте. Це, звичайно, не наукова відповідь, але одну з найваж­ливіших рис усіх рослин ви вгадали правиль­но. Рослина постійно збільшує масу свого тіла. Клітини, розташовані на кінчиках сте­бел та коренів, діляться постійно, вони «пра­цюють» упродовж цілого життя рослини.

З досвіду ми знаємо: досягнувши певної товщини, дерево перестає рости. Але таке об­меження життєвого простору рослині не вигідне: клітини камбію все одно діляться, хоча й можуть надовго завмирати.

Усі рослини мають подібні «пристрої» для живлення. Вони всмоктують мінеральні ре­човини з водних розчинів. Чим більше галу­зиться і росте коріння, тим краще воно живить рослину.

Рослини, на відміну від тварин, малору­хомі. Вони можуть пересуватися, але в ін­ший спосіб. Ліани обвивають опори та іноді«перелізають» з одного місця на інше. Со­няшник повертає свою квітку слідом за сон­цем. Квітка розкриває та закриває свої пелю­стки. Але у більшості рослини живуть на од­ному місці все своє життя (а це іноді сотні, і навіть тисячі років, як секвоя).

Та головна відмінність рослини від усьо­го живого, головне її призначення на Землі -це здатність до фотосинтезу. У процесі фото­синтезу при взаємодії сонячного світла, води та вуглекислого газу утворюються кисень та складні органічні речовини, такі, як білки та нуклеїнові кислоти. Фотосинтез відбувається лише вдень, при сонячному світлі, у кожно­му зеленому листочку, травинці і навіть у водоростях, що плавають у товщі води в океанах або прикріплені до дна. До фото­синтезу здатні всі організми, що містять зе­лений пігмент хлорофіл і групу жовтих пігментів каротиноїдів.

Життя на Землі забезпечується впливом Сонця на рослини суші та океану.

Але й після своєї загибелі рослини про­довжують підтримувати життя на Землі. Розкладаючись, рештки рослин виділяють вуглець, який у вигляді вуглекислого газу надходить в атмосферу. При розкладанні ут­ворюється також і вода. Ці елементи знову використовуються новими поколіннями рос­лин.

Відмерлі рослини за тисячоліття утвори­ли і ґрунт, і корисні копалини: торф, кам'яне вугілля, нафту. У процесі еволюції утво­рився і світ тварин, який існує виключно за­вдяки життєдіяльності рослин.

КОЛИ НА ЗЕМЛІ З'ЯВИЛИСЯ РОСЛИНИ?

Більшість сучасних учених вважають, що планета Земля сформувалася трохи раніше за чотири з половиною мільярди років тому. Найдавніші рештки вимерлих організмів знайдено в породах, що мають вік 3,8 міль­ярда років. Першими мешканцями Землі бу­ли бактерії-анаероби, тобто організми, що не використовували, та й не могли використо­вувати для дихання кисень, якого ще не бу­ло в атмосфері.

Вважається, що вперше процес фотосин­тезу «пішов» у бактеріях. Фотосинтез - це найважливіший природний процес, коли при взаємодії сонячного світла, води та вуглекис­лого газу утворюється органічна речовина та вільний кисень.

Перші найпростіші одноклітинні водо­рості та гриби з'явилися близько 2 мільярдів років тому. їхні рештки знайдено у відкла­дах протерозойської ери на території Грен­ландії та Канади. У той самий час з'явилися і перші багатоклітинні рослини. Розвиток життя на Землі, поява і рослин, і тварин бу­ли тісно пов'язані з процесом фотосинтезу.

Учені вважають, що синьо-зелені водо­рості (це їх назва, а не просто позначення ко­льору) і гриби - перші представники рослин­ного світу на Землі. Це нижчі рослини.

Більше 2 мільярдів років тому перші на­земні рослини нагадували моховиння, яке ми можемо бачити зараз у сирих тінистих

місцях.

Близько 400 000 000 років тому виникли складніші рослини. Вони нагадували сучасні папороті. Папороті першими мали коріння, стебло та листя. Це вже ознаки вищих рос­лин.

На час появи динозаврів Земля вже була вкрита лісами. Ці рослини розмножувалисянасінням.

Сосни та інші хвойні дерева з'явилися пізніше - 300 000 000 років тому. Ця група дерев складається з численних представни­ків, таких, як сосна, ялина, смерека, кедр, модрина та ін. Всі ці дерева ховають своє насіння у шишках.

Перші квітучі рослини з'явилися 150 000 000 років тому. їхнє добре захищене насіння дало їм великі переваги порівняно з рослинами, чиє насіння захищене не так до­бре. Тому їх стало більше і за кількістю, і за видами. У наші дні квітучі рослини поши­рені всюди.

ЯКИМИ БУЛИ НАЙПЕРШІ РОСЛИНИ НА ЗЕМЛІ?

Восени 1912 р. біля селища Райні в Шот­ландії сільський лікар У. Маккі, що задля власного задоволення займався також гео­логією, зробив зріз у породі і раптом побачив чудово збережені рослинні рештки. На голо­му тонкому стеблі сиділи подовгасті кульки з товстими стінками. Як з'ясувалося згодом, це була найдавніша на Землі рослина. Вона жила близько 415 млн. років тому. її назва­ли куксонія.

Пізніше залишки куксоній та схожих на них рослин (хлорнеофіта, рінії, псилофіта) знайшли в Чехії, у США, у Західному Сибіру. Всіх їх назвали рініофітами, за на­звою шотландського селища Райні.

Припускають, що перші вищі рослини населяли вологі багнисті місця і були схожі скоріш на водорості, ніж на сучасні рослини. Вони не мали коріння і листя, у багатьох не було твердого стебла з опорними тканинами. Кульки зі спорами мали товсті стінки, до 4 мм. У стеблі знайдено продихи.

Найбільшою була рінія. її висота - до 50 см, а товщина стебла - близько 5 мм. Во­чевидь, на болотах були справжні хащі ріній. Стебло у рінії завершувалося маків­кою, де містилися спори. Ці «ємності» для спор досягали 12 мм завдовжки.

Від рінії пішли псилофіти. У них уже було рівне, пряме стебло. Псилофіт був у декілька разів вищий за рінію. Від голого стебла відходили розгалужені бічні гілки. У шкірці стебла містилися продихи, а його поверхня була вкрита шипами довжиною 2-2,5 мм. Бічні гілки завершувалися «ємно­стями» у формі еліпса, де були спори.

ЯК РОСТУТЬ ДЕРЕВА?

Як і всьому живому, деревам для росту необхідне живлення. Як дерево його одер­жує? З ґрунту рослина одержує воду і міне­ральні солі. З повітря - двоокис вуглецю, а зелене листя дерева переробляє сонячну енер­гію на крохмаль, цукор і целюлозу. При цьо­му в атмосферу виділяється кисень. Тобто відбувається хімічний процес, що забезпечує ріст і розвиток дерева.

Між деревиною і корою дерева існує тон­кий шар клітин - камбій. У цьому шарі створюються нові клітини. Ті, що виникають на внутрішній частині камбію, утворюють деревину, на зовнішній - кору.

Діаметр дерева збільшується постійно, але цього не відбувається з корою. Вона тріскається, відмирає та відвалюється.

Дерево росте вгору і вшир. На кінчику кожної гілки є клітини, що діляться. Вони утворюють нові листочки, а самі гілочки по­довжуються.

З часом ріст гілок уповільнюється. Нові клітини стають твердими, схожими на лусочки, поступово перетворюючись на брунь­ку. Ці бруньки легко помітити на дереві взимку. Навесні бруньки розкриваються або опадають, і паросток знову починає рости.

На зрізі дерева видно послідовно розта­шовані світлі й темні смуги. Світлі смуги складаються з більших за розміром клітин, утворених навесні та раннім літом. Темні смужки складаються з менших клітин, роз­ташованих дуже щільно. Вони утворилися наприкінці літа. За їх розміром можна виз­начити об'єм деревини, що утворилася за рік, а кількість кілець відповідає вікові де­рева.

Щоб рослина була здоровою, їй, вияв­ляється, не досить доброго живлення та освітлення. Дуже важливими є стосунки між рослинами в угрупуванні. Дерева ростуть значно краще, якщо на їхніх коренях посе­ляються гриби: підберезники - у березовому лісі, білі - в діброві, а маслюки - в ялинни­ку. Така взаємно корисна співдружність на­зивається симбіоз.

Листя і коріння деяких дерев, напри­клад, черемхи, ялини, сосни, дуба, виділя­ють речовини, що пригнічують ріст їхніх сусідів. Тому соснові ліси й діброви такі про­зорі, підлісок там зовсім не густий.

Більшість вічнозелених дерев не скида­ють свій покрив повністю із наближенням холодів. Це відбувається поступово протягом усього року, тому вони завжди залишаються зеленими.

Осінній листопад надзвичайно важливий у житті лісу. Опале листя служить добривом, запобігає вимерзанню коренів.

ЧОМУ ВОСЕНИ ЛИСТКИ ПО-РІЗНОМУ ЗАБАРВЛЕНІ?

Який же гарний ліс наприкінці вересня! На тлі ще зеленого горішника жовтіє листя молодої берізки. А клен і дуб стоять чепурні у зелених та червоних шатах.

Чому восени листки набувають різного забарвлення? Згадаймо, що своїм зеленим кольором вони зобов'язані наявністю у них зеленого пігменту - хлорофілу. Але в лист­ках є ще й інші речовини. Наприклад, речо­вина ксантофіл складається з вуглецю, вод­ню та кисню і надає листкам жовтого кольо­ру. Каротиноїди також присутні у листі. (Особливо багато каротину у моркві. ) Яскра­вих червоних, багряних відтінків надають листкам клена і дуба пігменти антиціаніти.

Влітку ці пігменти не помітні, ми бачимо лише зелений хлорофіл. Із настанням холодів поживні речовини, накопичені у листках де­рев, надходять у гілки та стовбур. Оскільки взимку вироблення поживних речовин при­пиняється, хлорофіл розкладається. З його зникненням інші пігменти, що постійно були у листку, стають помітними. І ми насолод­жуємося розмаїттям забарвлення дерев.

Ближче до осені біля основи кожного ли­стка утворюється тонкий шар легкороз'ємних клітин. Порив вітру зриває листя. На пагоні залишається шрам, що вказує на ко­лишнє місцеположення листка.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений09:10:48 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
12:16:37 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Рослини визначення, історія походження

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151196)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru