Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Організація технічного обслуговування і ремонту автомобілів та двигунів

Название: Організація технічного обслуговування і ремонту автомобілів та двигунів
Раздел: Рефераты по транспорту
Тип: дипломная работа Добавлен 04:50:13 15 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 2783 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Вступ

Автомобільний транспорт має важливе значення в загальній транспортній системі нашої країни. Автомобілі широко застосовуються в народному господарстві. Вони використовуються для доставки різної сировини на промислові підприємства і вивозу з підприємств готових виробів і конструкцій, при будівництві будівель та інших споруд, для масових перевезень сільськогосподарської продукції. Велику роль грає автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів. Без автомобілів зараз неможливо уявити роботу жодного підприємства.

Робітники автомобільного транспорту повинні забезпечити повне задоволення потреб народного господарства в перевезенні вантажів та пасажирів. Це завдання можна вирішити при значному покращенні організації технічної підготовки автомобілів до експлуатації, що дозволить значно знизити втрати часу на простої автомобілів при технічному обслуговуванні та поточному ремонті, знайти більш ефективні шляхи підвищення рівня використання наявних матеріальних та трудових ресурсів. Для цього необхідний якісно новий підхід до питань організації процесів технічного обслуговування та поточного ремонту.

Характерною особливістю автомобільного транспорту на сучасному етапі являється неперервна концентрація рухомого складу у великих автотранспортних підприємствах та поглиблення спеціалізації. Це дозволяє використовувати на автомобільному транспорті всі переваги концентрації та спеціалізації, застосувати більш прогресивну технологію, підвищити якість виконання технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів, значно підвищити продуктивність праці, знизити всі витрати на утримання рухомого складу.

Велику роль у вирішенні цих завдань грає вдосконалення технології технічного обслуговування і ремонту автомобілів, яке залучається в розробці такої організаційної структури виробництва, яка б задовольняла основні принципи спеціалізації і кооперації, економічності, ритмічності, неперервності тощо.

Мета виконання даного дипломного проекту − систематизація, узагальнення і практичне застосування набутих знань для вирішення конкретних інженерних задач, що пов’язані з організацією технічного обслуговування і ремонту автомобілів та двигунів, проектування чи удосконалення підприємств автомобільного транспорту із впровадженням інноваційних і передових технологій, пристроїв і обладнання з ТО та ремонту машин, а також проведення аналізу техніко-економічних показників діяльності підприємства.


1 Пошуково-дослідницький розділ

1.1 Коротка характеристика проектованого автопідприємства

1.1.1 Тип, структура і виробничі функції підприємства

ВАТ "Вінницьке АТП-10554" − автотранспортне підприємство, яке забезпечує перевезення будівельних, промислових і сільськогосподарських вантажів та обслуговування підприємств і організацій, а також населення на території Вінницької області та у міжобласному сполученні. Дане АТП знаходиться у м. Вінниця на вулиці Максимовича 6.

Основними завданнями АТП-10554 є:

− організація та здійснення перевезень у відповідності із замовленнями та затвердженим планом;

− зберігання рухомого складу, а також його технічне обслуговування та ремонт;

− планування, облік і керівництво виробничо-господарської діяльності;

− матеріально-технічне постачання автомобільного парку деталями, ремонтними та експлуатаційними матеріалами;

− організація праці та заробітної плати працівників.

Зберігання рухомого складу здійснюється на відкритому майданчику, що розташований поруч з АТП.

Для проведення технічного обслуговування і ремонту автомобілів в АТП є майстерні з певними виробничими підрозділами, що забезпечують вчасне виконання вищезгаданих робіт. У майстерні АТП в наявності є зони ТО-1, ТО-2 і поточного ремонту; відділення: моторне, агрегатне, зварювальне, мідницьке, шиноремонтне, ремонту паливної апаратури, слюсарно-механічне, ковальсько-ресорне, акумуляторне.


1.1.2 Склад парку і режим його експлуатації

На основі даних переддипломної практики приводимо таблицю рухомого складу парку і режиму його експлуатації.

Таблиця 1.1 − Склад парку і режим його експлуатації

Марка

рухомого

складу

Інвентарна

кількість

автомобілів

Середньо-

добовий

пробіг

Категорія

умов

експлуатації

Д Робота на лінії
1 Зміна 2 Зміна
Поч. Кін. Поч. Кін.

ЗИЛ-431610

ЗИЛ-431410

ЗИЛ-433362

ЗИЛ-441510Г

ГАЗ-3307

ГАЗ-5320

ГАЗ-33021

ГАЗ-32112

ГАЗ-3102

КрАЗ-256

КамАЗ-5320

КамАЗ-5410

КамАЗ-5511

МАЗ-54323

МАЗ-5551

РАФ-2203

ИЖ-2715

ЄрАЗ-762

ВАЗ-21093

ВАЗ-21099

ВАЗ-21213

ВАЗ-21033

7

3

3

8

6

3

2

6

9

3

14

11

5

3

3

2

3

2

2

4

2

3

215

220

210

200

135

125

130

120

115

205

230

215

205

180

195

110

115

125

130

125

125

110

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

3

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

253

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

8.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

17.00

Примітка. Д − кількість днів роботи автомобілів на лінії.

1.1.3 Склад і режим роботи виробничих підрозділів

На основі даних звіту переддипломної практики приводимо таблицю складу і режиму роботи основних виробничих підрозділів, включаючи проектований.


Таблиця 1.2. − Режим роботи виробничих підрозділів.

К-сть роб.днів робочих Період роботи на протязі доби
3-я зміна 1-а зміна 2-а зміна
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
Випуск автомобілів 305
Робота авто на лінії 305
Зона ЩО 305
Зона ТО-1 253
Зона ТО-2 253
Зона ПР 305
Виробничі відділення 253
Проміжний склад 305
Проектоване відділення 253

1.2 Коротка характеристика проектованого виробничого підрозділу

Зварювальне відділення призначене для ремонту пошкоджених деталей зварюванням, заварки тріщин кузова, кабіни, оперення, а також відновлення спрацьованих деталей наплавленням металу. У відділенні застосовується електродугове та газове зварювання.

При поломці якоїсь деталі, яку можливо відновити зварюванням її направляють у зварювальне відділення. Після очищення проводять дефектацію, тобто визначають чи можна відновити дану деталь. Якщо це неможливо її списують. Якщо ж можливо то вирішують яким саме способом буде проводитись зварювання (газове чи електродугове). Після зварювання проводять контроль якості для того, щоб визначити придатність відновленої деталі до подальшої експлуатації. Якщо відновлювана деталь входила до складу вузла чи агрегату, який розбирали безпосередньо у відділенні то після монтажу цей вузол чи агрегат відправляють на видачу.

Схема технологічного процесу зварювального відділення.

Все наявне технологічне обладнання, організаційне і технологічне оснащення записуємо в таблицю 1.3.


Таблиця 1.3 − Відомість технологічного обладнання, організаційного і технологічного оснащення

Назва Тип, модель Кількість Габаритні розміри, мм

Площа,

Потужність,

кВт

Вартість,

грн.

Одиниці Загальна Одиниці Загальна Одиниці Загальна
Технологічне обладнання
Трансформатор зварювальний СТШ-300

1

0,3 0,3 20,5 20,5 820 820
Балон з киснем 1 250250 0,06 0,06 170 170
Балон з пропаном 1 250250 0,06 0,06 200 200
Організаційне оснащення
Шафа 1 0,45 0,45 55 55
Шафа 1 0,2 0,2 48 48
Стелаж секційний 1 0,6 0,6 380 380
Стіл для зварювальних робіт 2228

1

1,1 1,1 500 500
Технологічне оснащення
Комплект інструменту слюсаря П-31 1 40 40

Зварювальне відділення АТП є одним із основних технологічних підрозділів технічної служби, від роботи якого в значній мірі залежить ефективність діяльності всього комплексу ТО і ремонту. Також вагомість даного відділення пояснюється тим, що воно приймає участь у обслуговуванні підприємства.Головним недоліком організації робіт у відділенні є недостатня кількість і номенклатура технологічного обладнання і оснащення. Також мало у відділенні пристроїв та інструментів, необхідних для виконання робіт. Відсутня технологічна документація.

Стан техніки безпеки не відповідає вимогам. У відділенні відсутні засоби пожежегасіння, немає пожежного щита, не виконуються профілактичні протипожежні заходи. Санітарно-гігієнічні умови праці у відділенні незадовільні. Вентиляція працює неефективно, тобто повітря погано очищується від шкідливих газів.

Під час виконання зварювальних робіт спостерігаються чисельні порушення правил техніки безпеки, в основному через застосування неправильних прийомів виконання робіт та невідповідної оснастки та інструментів. Роблячи висновок, можна сказати, що наявна матеріальна база, організація та технологія робіт не дозволяє якісно виконувати увесь комплекс робіт у зварювальному відділенні.

1.3 Пропозиції щодо вдосконалення організації роботи підрозділу, основні напрямки проектування і їх обґрунтування

Для того, щоб підвищити продуктивність праці, зменшити витрати на виробництво, підвищити якість виконуваних робіт необхідно реконструювати відділення і втілити у життя наступні заходи:

− укомплектувати відділення технологічним обладнанням, організаційним оснащенням, робочим, допоміжним та вимірювальним інструментом для механізації якомога більшої кількості виконуваних у відділенні робіт;

− забезпечити робочі місця необхідною технологічною документацією на роботи. що виконуються, операційними, технологічними картами тощо;

− забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці робітників;

− впровадити в технологічний процес відділення вимог наукової організації праці, охорони праці, та техніки безпеки на робочих місцях.

1.4 Вибір і обґрунтування вихідних даних

1.4.1 Приведення різномарочного автомобільного парку

Враховуючи велику різноманітність автомобільного парку групуємо всі автомобілі в три групи за певними ознаками: типом автомобіля, двигуна тощо.

1.4.1.1 Визначення сумарної добової трудомісткості кожної марки автомобілів. Визначаємо сумарну добову трудомісткість.

(1.1.)

де: tщо , t1 , t2 – трудомісткість відповідно одного ЩО, ТО-1, ТО-2, в люд-год. за даними реконструйованого автопідприємства;

tпр – трудомісткість ПР на 1000 км пробігу, люд-год. по даних автопідприємства;

LЩО , L1 , L2 − відповідно середньодобовий пробіг, періодичність ТО-1 і ТО-2 в км по даних автопідприємства.

Для ЗИЛ-431410 сумарна добова трудомісткість дорівнює:

Для решти марок автомобілів сумарна добова трудомісткість визначається аналогічно.

Одержані значення сумарної добової трудомісткості заносяться в графу 12 таблиці 1.4.

1.4.1.2 Визначення коефіцієнта приведення для кожної марки автомобіля. Коефіцієнт приведення визначається за формулою:

,(1.2.)

де: – сумарна добова трудомісткість ТО і ПР основної моделі даної групи автомобілів, люд-год. (графа 12, таблиця 1.4);

− сумарні добові трудомісткості ТО і ПР автомобілів даної групи, що приводяться до основної моделі. (графа 12, таблиця 1.4.).

Для основних автомобілів коефіцієнт приведення .

Для ЗИЛ-431410 коефіцієнт приведення дорівнює:

Для решти автомобілів коефіцієнт приведення визначається аналогічно. Одержані значення записуємо в графу 13 таблиці 1.4.

1.4.1.3 Визначення кількості приведення автомобілів кожної марки. Кількість автомобілів основних марок при приведенні не змінюється (оскільки для них).

Кількість приведених автомобілів визначаємо за формулою:

(1.3.)

Для ЗИЛ-431610 кількість приведених автомобілів буде:

Для решти марок автомобілів кількість приведених автомобілів визначається аналогічно.

Результати розрахунків приведених автомобілів записуємо в графу 14 таблиці 1.4.


Таблиця 1.4 − Результати приведення різномарочного парку до основних марок автомобілів

Група автомобілів Марка автомобіля Інвентарна к-сть автомобілів

Трудомісткість

дій,

люд.год.

Середньодобовий пробіг, км Періодич- ність км

Структурна трудомісткість,

люд.год.

Коефіцієнт приведення

Кількість

приведених

автомобілів

Основ. Привед. що ТО-1 ТО-2 ПР ТО-1 ТО-2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
1 ЗИЛ-431410 3 0,5 3,5 12,6 4,0 220 4000 16000 1,75 1 3
ЗИЛ-431610 7 0,7 4,3 12,8 4,6 215 4000 16000 2,09 1,19 8,33
ЗИЛ-433362 3 0,75 3,4 13,8 6,7 210 4000 16000 2,52 1,44 4,32
ЗИЛ-441510Г 8 0,35 4,1 11,6 4,6 200 4000 16000 1,62 0,93 7,44
Всього 21 23
З врахуванням перспективи розвитку 28
2 ГАЗ-3307 6 0,45 3,0 10,9 3,7 135 4000 16000 1,14 1 6
ГАЗ-5327 3 0,45 3,0 10,9 3,7 125 4000 16000 1,09 0,96 2,88
ГАЗ-33021 2 0,45 3,0 10,9 3,7 130 4000 16000 1,12 0,98 1,96
ГАЗ-33212 6 0,45 3,0 10,9 3,7 120 4000 16000 1,07 0,94 5,64
ГАЗ-3102 9 0,5 2,9 11,7 3,2 115 4000 16000 1,04 0,91 8,19
РАФ-2203 2 0,5 4,0 15,0 4,5 110 4000 16000 1,17 1,02 2,04
ИЖ-2705 3 0,3 2,3 9,2 2,8 115 4000 16000 0,75 0,66 1,98
ЄрАЗ-762 2 0,3 2,4 7,6 2,9 125 4000 16000 0,80 0,7 1,4
ВАЗ-21093 2 0,3 2,3 9,2 2,8 130 4000 16000 0,81 0,71 1,42
ВАЗ-21099 4 0,3 2,3 9,2 2,8 125 4000 16000 0,79 0,69 2,76
ВАЗ-21213 2 0,3 2,3 9,2 2,8 125 4000 16000 0,79 0,69 1,38
ВАЗ-21033 3 0,3 2,3 9,2 2,8 110 4000 16000 0,73 0,64 1,92
Всього 44 38
З врахуванням перспективи розвитку
3 КамАЗ-5320 14 0,75 3,4 13,8 6,7 230 4000 16000 2,68 1 14
КамАЗ-5410 11 0,45 4,15 11,9 4,8 215 4000 16000 2,18 0,81 8,91
КамАЗ-5511 5 0,55 3,91 16,67 9,77 205 2000 10000 3,3 1,23 6,15
МАЗ-54323 3 0,55 4,2 18,21 6,6 180 4000 16000 2,13 0,79 2,37
МАЗ-5551 3 0,5 3,91 15,87 6,9 195 2000 10000 2,54 0,95 2,85
КрАЗ-256 3 0,55 4,04 16,91 7,13 205 2000 10000 2,77 1,03 3,09
Всього 39 37
З врахуванням перспективи розвитку 71

1.4.1.4 Визначення загальної кількості автомобілів у кожній групі. З урахуванням перспективи розвитку АТП загальна кількість автомобілів збільшуємо на 20%.

Для групи ЗИЛ-431410:

(1.4)

Для інших груп кількість автомобілів визначається аналогічно.

Результати розрахунків приведення автомобілів подані в таблиці 1.4.

1.5.1 Вибір вихідних даних

Згідно завдання на дипломне проектування і результатів приведення різномарочного парку приймаємо вихідні дані для дипломного проектування.

Таблиця 1.5. − Вихідні дані

Основні марки автомобілів
ЗИЛ-431410 28 220 1 253 3
ГАЗ-3307 46 135 1 253 3
КамАЗ-5320 71 230 1 253 3

Примітка:− результат приведення з врахуванням перспективи розвитку для кожної групи автомобілів;

− кількість змін роботи основної марки автомобілів (таблиця 1.2);

− коефіцієнт умов експлуатації.


2 Розрахунково - технологічний розділ

2.1 Розрахунок виробничої програми

Вихідні дані для основних марок автомобілів ГАЗ-53.12, ЗИЛ-4316.10 і КамАЗ-5320 подані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 − Вихідні нормативи по ТО і ремонтах

Марка автомобіля

Періодичність

км.

Пробіг до КР

км.

Простій в ТО і ПР, дн/1000

дн.

Простій в КР,

дн.

Трудомісткість, люд/год.
ТО-1 ТО-2 Одного на 1000 км.
ЩО ТО-1 ТО-2 ПР
ГАЗ-3307 4000 16000 350000 0,38 0 0,5 3,5 12,6 4
ЗИЛ-431410 4000 16000 300000 0,35 0 0,45 3,0 10,9 3,7
КамАЗ-5320 4000 16000 300000 0,43 0 0,75 3,4 13,8 6,7

Примітка. Згідно ВНТП – СГіП – 46.16 для легкових і вантажних автомобілів повнокомплектний капітальний ремонт не передбачений і тому для них простій в КР, а пробіг до капітального ремонту приймаємо як міжремонтний цикл.

2.1.1 Прийняті коефіцієнти коректування нормативів

Періодичність і трудомісткість технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу корегуємо згідно ВНТП – СГіП – 46.16.96 з допомогою коефіцієнтів в залежності від таких умов:

категорії умов експлуатації – к1 ;

модифікації рухомого складу та організації його роботи – к2 ;

природнокліматичних умов експлуатації рухомого складу – к3 ;

кількість одиниць технічно-сумісного рухомого складу – к4 ;

способу зберігання рухомого складу – к5 .

Значення коефіцієнтів к1 ...к5 приймаємо згідно рекомендацій [3 дод. 4].

Вибрані коефіцієнти для корегування заносимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2 − Прийняті коефіцієнти корегування нормативів

Коефіцієнт Значення коефіцієнтів

Періодичність

ТО

Ресурс та пробіг до КР Простої в ТО і ПР Трудомісткості
ЩО,ТО ПР
ГАЗ-3307 ЗИЛ-431410 КамАЗ-5320 ГАЗ-3307 ЗИЛ-431410 КамАЗ-5320 ГАЗ-3307 ЗИЛ-431410 КамАЗ-5320 ГАЗ-3307 ЗИЛ-431410 КамАЗ-5320 ГАЗ-3307 ЗИЛ-431410 КамАЗ-5320
к1 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 1,2 1,2 1,2
к2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
к3 1 1 1 1,1 1,1 1,1 0,9 0,9 0,9
к4 1,35 1,35 1,35 1,35 1,35 1,35
к5 1 1 1

2.1.3 Розрахунок прийнятих нормативів з ТО і ремонту

Значення величин, яківходять в розрахунковіформули беремо з таблиць 1.5, 2.1, 2.2.

2.1.3.1Розрахунок періодичності ТО-1.Нормативна періодичність ТО-1:

(2.1)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

Розрахункова кратність до середньодобового пробігу :

(2.2)

Прийняте значення n1 дорівнює n'1 закругленому до ближнього цілого числа.

Приймаємо;

Приймаємо ;

Приймаємо

Прийнята періодичність до ТО-1:

(2.3)

;

;

.

2.1.3.2 Розрахунок періодичності ТО-2. Нормативна періодичність ТО-2:

(2.4)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

Кратність періодичності ТО-2 до ТО-1:

(2.5)

Прийняте значення n2 дорівнює n'2 закругленому до ближнього цілого числа.

Приймаємо n2 =4,0

Приймаємо n2 =4,0

Приймаємо n2 =4,0

Прийнята періодичність до ТО-2:

(2.6)

;

;

2.1.3.3 Розрахунок пробігу до капітального ремонту. Норма пробігу до КР для нових автомобілів:

(2.7)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307;

Для КамАЗ-5320

Розрахункова кратність КР до ТО-2:

(2.8)

Для ЗИЛ-431410;

Для ГАЗ-3307;

Для КамАЗ-5320

Прийняте значення nкр дорівнюєn'кр закругленому доближнього цілого числа в сторону збільшення.

Приймаємо nкр =24.

Приймаємо nкр =21.

Приймаємо nкр =21.

Прийнятий пробіг до КР:

(2.9)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.3.4 Розрахунок нормативного простою автомобіля в ТО і ПР на 1000 км

(2.10)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.3.5 Розрахунок простою автомобіля в КР. Для вантажних і легкових автомобілівДкр =0,оскільки капітальний ремонт згідно ВНТП-СГіП-46.-16.96 не передбачений.

2.1.3.6. Розрахунок нормативів трудомісткості ТО і ПР. Розрахунок виконуємо в табличній формі (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 − Нормативи трудомісткості ТО і ПР

Вид дій Розрахункова формула і розрахунок
ЗИЛ-431410 ГАЗ-3307 КамАЗ-5320
ЩО (2.11)
ТО-1 (2.12)
ТО-2 (2.13)
СО (2.14)
ПР (2.15)

Примітка: Трудомісткість t щов , t , t , t прв згідно даних таб. 2.1.

Коефіцієнти к1 ; к2 ; к3 ; к4 ; к5 ; згідно даних таб. 2.2.

Результати розрахунків нормативів заносимо в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4. − Прийняті до розрахунку нормативи

Марка

авто

L км

L

км

L км L км

d

дн/1000км

Д

дн.

t t t t t
ЗИЛ-431410 220 3300 13200 316800 0,38 0 0,5 4,73 17,01 3,4 5,83
ГАЗ-3307 135 3240 129600 272160 0,35 0 0,45 4,05 14,72 2,94 5,39
КамАЗ-5320 230 3220 12880 270480 0,43 0 0,75 4,59 18,63 3,73 9,77

2.1.4 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів

Розрахунок кількості днів експлуатації автомобілів за експлуатаційний цикл:

(2.16)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

Розрахунок кількості днів простою автомобілів за експлуатаційний цикл:

, (2.17)

де Кв − коефіцієнт виконання ТО і ПР в експлуатаційний час, який залежить від режимів роботи виробничих підрозділів (таблиця 1.2).

З метою забезпечення більш реальних значень коефіцієнта технічної готовності автомобілів приймаємо Кв =1,0

Для ЗИЛ-431410 ;

Для ГАЗ-3307;

Для КамАЗ-5320

Розрахунок коефіцієнта технічної готовності:

(2.18)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

Розрахунок загального пробігу автомобілів:

(2.19)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.5 Розрахунок кількості дій за рік для всього підприємства

Розрахуноквиконуємо табличним методом, результати розрахунків подані в табл.2.5


Таблиця 2.5. − Річна кількість ТО для всього автопідприємства.

Вид дій Розрахункова формула і розрахунок
ЗИЛ-431410 ГАЗ-3307 КамАЗ-5320
КР (2.20)
ТО-2 (2.21)
СО (2.22)
ТО-1 (2.23)
ЩО (2.24)

2.1.6 Розрахунок кількості ТО за зміну

Розрахунок змінної кількості ТО виконуємо табличним методом (табл. 2.6.)

Таблиця 2.6. − Кількість ТО за зміну.

Вид дій Розрахункова формула і розрахунок
ЗИЛ-431410 ГАЗ-3307 КамАЗ - 5320
ТО-2 (2.25)
ТО-1 (2.26)
ЩО (2.27)

Примітка. Дрр2, Дрр1, Дрр що − кількість робочих днів в році відповідно в зоні ТО-2,

ТО-1, ЩО (табл. 1.2), С21що =1;Дрр =253 дні; Дррщоррп .

2.1.7 Розрахунок кількості ЩО за годину

, (2.28)

де: Т з що – довготривалість зміни в зоні ЩО ( по табл. 1.2). Т з що = 8 год.

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320


2.1.8 Вибір методів організації технологічних процесів ТО автомобілів

В сучасних АТП застосовуються два методи організації технологічних процесів ТО автомобілів: універсальних і спеціалізованих постів.

При методі спеціалізованих постів весь об’єм робіт даного ТО виконується на декількох спеціалізованих (по агрегатах, вузлах, видах робіт) постах. Ці спеціалізовані пости можуть бути розміщені послідовно (поточний метод) або паралельно з незалежними в’їздами і виїздами з кожного поста (операційно-постовий метод). Метод спеціалізованих постів найбільш прогресивний, оскільки при такому методі піднімається продуктивність праці, фондовіддача.

Рекомендації щодо вибору методів ТО автомобілів:

ЩО (мийка і сушка)приймається потоковим методом на механізованих установках при кількості ЩО за годину не менше годинної продуктивності установки (). При меншій кількості N що приймається метод універсальних постів з ручною шланговою або частково механізованою.

ТО і ТО-2 виконуються потоковим методом при кількості ТО за зміну не менше: для ТО-1 − 12-15, а для ТО-2 − 4-6 обслуговувань однотипних автомобілів. Менші із вказаних значень – для автомобілів з більш високою трудомісткістю ТО. При меншій кількості ТО за зміну приймається метод універсальних постів.

Якщо передбачається обслуговування декількох марок автомобілів на одних постах, то метод ТО вибирається по загальній кількості ТО за зміну для них.

Результати вибору методів ТО приводимо в табл. 2.7.


Таблиця 2.7 − Прийняті методи організації технологічних процесів ТО

Вид дій Прийнятий метод Обґрунтування прийнятого методу
ЩО Універсальні пости <
ТО-1 Універсальні пости <
ТО-2 Універсальні пости <

2.1.9 Розрахунок кількості СО поєднаних з ТО-2 і ТО-1

2.1.9.1 Розрахунок кількості СО поєднаних з ТО-2

, (2.29)

де: Дсо − прийнятий період виконання СО (60-70 днів) за [3 ст.24].

Дкр кількість календарних днів в році.

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.9.2 Розрахунок кількості СО поєднаних з ТО-1

(2.30)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.10 Розрахунок нормативних річних трудомісткостей по ТО і ПР

Нормативні річні трудомісткості розраховуємо по прийнятих нормативах ТО і ПР (табл.2.8.)

Таблиця 2.8.Нормативні річні трудомісткості ТО і ПР

Вид дій Розрахункова формула і розрахунок
ЗИЛ-431410 ГАЗ-3307 КамАЗ-5320
ЩО (2.31)
ТО-1 (2.32)
ТО-2 (2.33)
СО (2.34)
ПР (2.35)
ТО і ПР (2.36)

2.1.11 Розрахунок трудомісткості СО при ТО-1

(2.37)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.12 Розрахунок трудомісткості СО при ТО-2

(2.38)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.13 Розрахунок трудомісткості ПР при ТО-1

(2.39)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

де: Впр1 − відсоток трудомісткості супутнього ПР, який виконується при ТО-1 [3 ст.24]

2.1.14 Розрахунок трудомісткості ПР при ТО-2

(2.40)

де: Впр2 − відсоток трудомісткості супутнього ПР при ТО-2.

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.15 Розрахунок кількості і трудомісткості діагностик

2.1.15.1 Загальні положення

Діагностування автомобілів є складовою частиною їх ТО і ремонтів.

Рекомендується та організація виконання діагностичних робіт, яка залежить від інвентарної кількості автомобілів (Аінв. ):

при Аі не більше 50 автомобілів діагностування не виділяється із ТО і ПР, тобто виконується на постах ТО і ПР;

при Аі більше 50 автомобілів діагностичні роботи виділяються із ТО і ПР і проводяться в спеціальних зонах Д-1; Д-2;

при Аі менше 200 автомобілів діагностичні роботи можуть проводитись в загальній зоні діагностики.

За даними Гіпроавтотрансу, на постах Д-1 проводять діагностування всіх автомобілів перед ТО-1 і після ТО-2, а також вибірково до і після виконання ПР в кількості 10% до кількості ТО-1. На постах Д-2 діагностуються всі автомобілі перед ТО-2, а також вибірково до і після ПР в кількості 20% до кількості ТО-2.

Виходячи із цих рекомендацій, приймаєтьмо варіант організації виконання діагностичних робіт.

2.1.15.2 Розрахунок загальної річної трудомісткості діагностичних робіт

(2.41)

де: Вд1, Вд2, Вдпр − відсотоки діагностичних робіт відповідно при ТО-1, ТО-2, ПР, [3 ст.27].

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.15.3 Розрахунок річної кількості діагностуючих автомобілів на постах Д-1

(2.42)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.15.4 Розрахунок кількості діагностуючих автомобілів на постах Д-2

(2.43)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.15.5 Розрахунок загальної трудомісткості робіт на постах Д-1, Д-2. Трудомісткість робіт на постах Д-1:

(2.44)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

Трудомісткість на постах Д-2:

(2.45)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

де: В12 – відповідно відсотки загальної трудомісткості діагностичних робіт виконуваної на постах Д-1, Д-2, [3 ст.28]

2.1.15.6 Визначення середньої трудомісткості діагностування одного автомобіля на постах Д-1, Д-2. Трудомісткість однієї Д-1:

(2.46)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

Трудомісткість однієї Д-2:

(2.47)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

2.1.15.7 Розрахунок кількості Д-1 і Д-2 за зміну. Кількість Д-1 за зміну:

(2.48)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

Кількість Д-2 за зміну:

(2.49)

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

де: Дргд1 , Дргд2 –кількість робочих днів в зонах Д-1, Д-2 (за таблицею 1.2)

СД1 , СД2 − кількість змін роботи зон Д-1, Д-2.

2.1.15.8 Вибір методів технологічних процесів Д-1, Д-2. Д-1 виконується, як правило, поточним або операційно-постовим методом при N Д1з не менше 15-20. При меншій кількості N Д1з можливе застосування методу універсальних постів.

Д-2 виконується, як правило, операційно-постовим методом при N Д2зм не менше 4-6. при меншій кількості N Д2з можливе застосування метода універсальних постів.

Результати вибору методів Д-1, Д-2 приводимо в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9. − Прийняті методи організації технологічних процесів Д-1,Д-2

Вид дій Прийнятий метод Обґрунтування прийнятого методу
Д-1 Універсальні пости <
Д-2 Універсальні пости <

2.1.16 Розрахунок річних трудомісткостей робіт по самообслуговуванню автотранспортного підприємства. В склад робіт із самообслуговування АТП входять: обслуговування й ремонт технологічного обладнання зон і відділень, котельної і т.д., виготовлення і ремонт пристроїв, нестандартного обладнання та інструментів, утримання інженерних комунікацій (водопроводів, каналізації, паропроводів), утримання, поточний ремонт будинків і споруд. У виконанні окремих видів робіт із самообслуговування можуть приймати участь деякі виробничі відділення ПР автомобілів, наприклад: ковальське, зварювальне і т.д.

Загальна річна трудомісткість робіт із самообслуговування підприємства:

(2.50)

де: Ттор − сумарна річна трудомісткість ТО і ПР трьох марок автомобілів;

всам – відсоток трудомісткості робіт із самообслуговування від загальної річної трудомісткості ТО і ПР.

Приблизний розподіл за видами трудомісткості робіт із самообслуговування підприємства приводиться в [ 6 , с.394].

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

Результати розрахунків зводимо в таблицю. 2.10

Таблиця 2.10 − Розподіл робіт із самообслуговування

Види робіт Розподіл робіт, % Трудомісткість, люд.год.
1 2 3
Електротехнічні 25 2592
Механічні 10 1037
Слюсарні 16 1659
Ковальські 2 207
Зварювальні 4 415
Жерстяницькі 4 415
Мідницькі 1 104
Трубопровідні (слюсарні) 22 2281
Ремонтно-будівельні і деревообробні 16 1659
Разом 100 10369

2.1.17 Розподіл обсягу ТО і ПР за видами робіт та за місцем їх виконання. Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.11

Таблиця 2.1 − Розподіл обсягу ТО і ПР за видами робіт та за місцем їх виконання

Види робіт Обсяги робіт для автомобілів
ЗИЛ-431410 Для ГАЗ-3307 КамАЗ-5320
% люд.год % люд.год. % люд.год
1 2 3 4 5 6 7
Щоденне обслуговування
Прибиральні 14 181 14 348 14 858
Мийні 9 116 9 224 9 552
Заправні 14 181 14 348 14 858
Контрольно-діагностичні 16 207 16 398 16 981
Ремонтні 47 608 47 1170 47 2881
Разом 100 1293 100 2488 100 6130
ТО-1
Загальне діагностування (Д-1) 10 123 10 140 10 404
Кріпильні, регулювальні, мастильні та ін. 90 1102 90 1261 90 3635
Разом 100 1225 100 1401 100 4039
ТО-2
Поглиблене діагностування (Д-2) 10 140 10 162 10 518
Кріпильні, регулювальні, мастильні та ін. 90 1255 90 1457 90 4661
Разом 100 1395 100 1619 100 5179
Поточний ремонт
Постові роботи
Загальне діагностування (Д-1) 1 66 1 80 1 367
Поглиблене діагностування (Д-2) 1 66 1 80 1 367
Регулювальні і розбирально-складальні 35 2322 35 2817 35 12856
Зварювальні 1 66 1 80 1 367
Жерстяницькі 2 133 2 161 2 735
Деревообробні 2 133 2 161 2 735
Фарбувальні 6 398 6 483 6 2204
Разом по постам 48 3184 48 3862 48 17631
Дільничні роботи
Агрегатні 18 1194 18 1451 18 6613
Слюсарно-механічні 10 663 10 805 10 3673
Електротехнічні 5 334 5 402 5 1837
Акумуляторні 2 133 2 161 2 735
Ремонт приладів системи живлення 4 265 4 322 4 1469
Шиномонтажні 1 66 1 80 1 367
Вулканізаційні 1 66 1 80 1 367
Ковальсько - ресорні 3 199 3 241 3 1102
Мідницькі 2 133 2 161 2 735
Зварювальні 3 199 3 241 3 1102
Жерстяницькі 1 66 1 80 1 367
Арматурні 1 66 1 80 1 367
Оббивні 1 66 1 80 1 367
Разом по дільницях 52 3450 52 4184 52 19101
Усього по ПР 100 6633 100 8045 100 36732

3 Організаційно-технологічний розділ

3.1 Технологія і організація робіт в проектованому підрозділі

Зварювальник повинен бути завантаженийроботою на повний робочий день, маючи до початку роботи наряд і необхідну технічну документацію − креслення, технологічні картитощо. Крімцьоговін повинен бути забезпечений необхідним запасом зварювальної апаратури, кабелем, електродами, дротом, киснем, карбідом кальцію на повний робочий день. Вся зварювальна апаратура та обладнання повинні бути справними, періодично перевірятися та ремонтуватися.

Деталі, що потребують зварювання, поступають згідно технологічного маршруту зі складу деталей, які чекають ремонту або зі слюсарно-механічної дільниці.

Зварювання кабін, кузовів та рам виконують на відповідних дільницях для їх ремонту з допомогою ручного електродугового, ацетиленокисневого та напівавтоматичного зварювання. Після зварювання деталі поступають на дільниці: слюсарно-механічну, ремонту деталей двигуна, ремонту агрегатів або збирання двигуна.

3.2 Характеристика необхідної технологічної документації

Головним документом у виробництві є технологічна карта, в якій попередньо розроблений технологічний процес.Технологічна карта на технічне обслуговування повинна мати такі основні розділи:

найменування операцій;

кількість однойменних точок обслуговування;

обладнання, пристрої та інструменти з їх характеристикою;

матеріал, що використовується;

норма часу;

розряд роботи;

необхідні примітки.

Карта може мати також ескізи, що пояснюють способи виконання даної операції. В примітці даються спеціальні вказівки щодо виконання операцій і найбільш важливі допоміжні відомості.

При значній кількості вказівок контрольного значення вони можуть бути виділені в розділ “Технічні умови”.Карти із обслуговування за призначенням можна поділити на постові карти і карти на робоче місце.

Постова карта містить весь комплекс робіт, які виконуються на даному посту.Перелік операцій складається на кожен вид робіт в порядку їх послідовності: кріпильні, мастильні і т. д; поагрегатно або по відповідному розміщенню точок, що обслуговуються (див. технологічну карту).

Карта на робоче місце має операції, які виконуються на даному робочому місці в технологічній послідовності і визначає коло дій одного робітника.Технологічна карта грає роль керівної інструкції для обслуговуючого персоналу, а також служить документом для технічного контролю за виконанням процесу обслуговування.

Операційно-технологічна карта на відновлення паливного бака автомобіля ЗИЛ 431410 Розряд роботи IVНорма часу 90 хв.

№ п/п Назва операцій і переходів Кількість точок які підлягають обслуговуванню Місце знаходження робітника Обладнання пристрої та інструменти Розряд роботи Норма часу, люд.хв. Технічні умови
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Зняти паливний бак 2 Комплект ключів 3 15 Не пошкоджуючи бак

2

Підготувати до зварювання (випаровування бака) Зверху 4 20 Повністю видалити залишки палива

3

Обдерти корозію та фарбу Зверху Ручна обдирочно-шліфувальна машинка 4 10 До металевого блиску

4

Заварити тріщини

Зверху Напів-автоматичний зварювальний апарат

4

30

Не залишаючи отворів

5 Встановити паливний бак 2 Зверху Комплект ключів 3 15 Надійне кріплення без пошкодження бака

Схема технологічного процесу зварювального відділення


3.3 Технологічний розрахунок зварювального відділення

3.3.1 Розрахунок річної трудомісткості робіт в відділенні

3.3.1.1 Річна трудомісткість робіт по СО в відділенні. Роботи по СО у зварювальному відділенні не виконуються.

3.3.1.2 Загальна річна трудомісткість робіт ПР за їх видами у зварювальному відділенні

(3.1)

де Врпр – відсоток трудомісткості ПР за виконуваним відділенням виду робіт відповідно положення про ТО і ремонт;

Тпр – загальна річна нормативна трудомісткість ПР;

Трпр – це загальна трудомісткість даного виду робіт ПР, яка виконується робітниками відділення.

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

3.3.1.3 Річна трудомісткість робіт по ПР, які виконуються у відділенні

Для ЗИЛ-431410

Для ГАЗ-3307

Для КамАЗ-5320

3.3.1.4 Річна трудомісткість робіт із самообслуговування у відділенні

(таб. 2.10)

3.3.1.5 Загальна річна трудомісткість робіт, які виконуються робітниками відділення

(3.2)

3.3.1.6 Загальна річна трудомісткість робіт, які виконуються в відділенні

(3.3)

3.3.2 Розрахунок кількості робочих місць у відділенні

Кількість робочих місць визначаємо за формулою:

, (3.4)

де: – відсоток трудомісткості робіт, які виконуються безпосередньо у відділенні, ( табл.2.11);

– річний організаційний фонд часу робочого місця, який дорівнює номінальному фонду робітника (див.дод.16);

– число змін роботи відділення.

Приймаємо

3.3.3 Розрахунок кількості виробничих робітників

3.3.3.1 Розрахунок технологічно необхідної кількості робітників

, (3.5)

де: – номінальний річний фонд часу технологічно необхідного робітника. Він дорівнює (3 дод.16).

Приймаємо

3.3.3.2 Розрахунок штатної кількості робітників

, (3.6)

де: – річний фонд часу штатного робітника.

Приймаємо IVрозряду.


3.3.4 Вибір технологічного обладнання, організаційного і технологічного оснащення

Таблиця 3.3 − Відомість технологічного обладнання, організаційного і технологічного оснащення

Назва Модель Кількість Габаритні розміри Площа, Потужність, КВт Вартість, грн.
од. заг. од. заг. од. заг.
Технологічне обладнання
Обдирочно-шліфувальний верстат ЗМ636

1

725×630 0,5 0,5 1,7 1,7 3600 3600
Ручна обдирочно-шліфувальна машинказ пневмоприводом 1 1 1 200 200
Трансформатор зварювальний СТШ-300 1 600×500 0,3 0,3 20,5 20,5 920 920
Напівавтоматичний зварювальний апарат

ПС-500

1 300×500 0,15 0,15 7 7 1550 1550
Точковий зварювальний апарат 1 980×380 0,4 0,4 6 6 1300 1300
Розподілювальна шафа АНВ-1 1 700×425 0,3 0,3 1500 1500
Генератор ацетиленовий 1 350×350 0,1 0,1 200 200
Балон з киснем 1 250×250 0,6 0,6 170 170
Балон з вуглекислотою 1 250×250 0,6 0,6 150 150
Організаційне оснащення
Верстак слюсарний 1 1040×800 1,1 1,1 550 550
Стіл для електро-зварювальних робіт 2228 1 1060×800 1,1 1,1 600 600
Стелаж секційний 1 1400×450 0,6 0,6 380 380
Ящик відходів Н-9338 1 386×386 0,1 0,1 35 35
Шафа 1 900×500 0,1 0,1 55 55
Шафа 1 500×1300 0,45 0,45 75 75
Стілець електрозварювальника 1 500×1300 0,65 0,65 30 30
Технологічне оснащення
Кліщі переносні з пневмоприводом 265 1 6031×145 0,9 0,9 76 76
Комплект різаків "Факел" 1 100 100
Комплект слюсарного інструменту П-31 1 40 40

Вартість обладнання − 9590 грн.

З них заново установлених − 8770 грн.

Вартість інвентарю − 1565 грн.

Вартість інструменту, пристроїв − 1716 грн.

Загальна споживана потужність − 36,2 кВт

Загальна прийнята площа − 5,99

3.3.5 Визначення площі виробничого підрозділу

Площа виробничих відділень визначається двома методами.

Перший метод – за площею приміщення, яке займає обладнання і організаційне оснащення в плані і коефіцієнта компактності його розміщення:

(3.7)

де: – загальна площа приміщення, яку займає обладнання і організаційне оснащення в плані;

– коефіцієнт компактності обладнання.

Другий метод – за питомою площею на одного виробничого робітника з кількості одночасно працюючих у відділенні:

(3.8)

де: ƒ 1 – питома площа на першого працюючого, м2 ;

ƒ 2 – питома площа на інших працюючих, м2 ;

Р – кількість технологічно необхідних робітників, які одночасно працюють в більшій зміні.

Приймаємо

3.4 Опис і обґрунтування плану підрозділу

Відділення має прямокутну форму. Колони відсутні, оскільки протяжність зовнішніх стін не перевищує 12м, а перпендикулярних до них − 18м. Відділення не має внутрішніх стін.

При розстановці обладнання забезпечені необхідні проходи і проїзди згідно діючих нормативів.

На плануванні вказано робоче місце, підвід силової електроенергії, води, стиснутого повітря. В розстановці обладнання враховані вимоги технологічного процесу, можливості раціонального використання природного освітлення і вимоги охорони праці та протипожежної безпеки.

План відділення виконано з двома зовнішніми стінами. Одна з них обладнана вікнами. Дві інші стіни служать перегородками між відділеннями. Довжина і ширина виробничої будівлі кратна трьом метрам. Навпроти вікон розташовані двері.

Основу будівлі складають вертикальні колони, на кожну пару яких укладені балки перекриття, що служать опорою для плит. Довжина балки відповідає відстані між колонами, а довжина плит − кроку між ними.

Для перекриття застосовано залізобетонні балки.

Стіни виробничого корпусу − капітальні (несучі) і у вигляді перегородок. Товщина несучих стін складає 510мм (2 цеглини). Колони при несучих стінах не використовуються.

В стінах виробничого корпусу влаштовані двері і вікна. Двері застосовано двостулкові розпашні. По ширині вони кратні 500мм. Ширина дверей 1500мм. Світлові пройми влаштовано у вигляді вікон.


4 Охорона праці і захист навколишнього середовища

4.1 Орган ізація безпеки життєдіяльності в зварювальному відділенні

Організація та проведення робіт у зварювальній дільниці, розташування та експлуатація устаткування повинні відповідати "Правилам з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах" та "Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні" (розділ 2, пп. 20, 23 цих Правил).

Зварювальні роботи повинні проводитись у спеціально відведеному для цієї мети приміщенні, яке оснащене устаткуванням та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

Зварювальні роботи на стаціонарних постах повинні виконуватися при працюючій вентиляції.

На постах зварювання при ремонті транспортних засобів слід застосовувати пересувні або переносні повітровідсмоктувачі.

Відповідно до основ трудового законодавства забезпечення здоров’я і безпечних умов праці покладається на адміністрацію підприємства (АТП), до якої належить керівник підприємства, його замісник, головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів (бригадири, майстри).

Адміністрація повинна суворо дотримуватись установлених правил і норм з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, добиватись неухильного виконання всіма робітниками охорони праці.

Трудове законодавство вимагає від адміністрації забезпечення належного технічного стану обладнання всіх робочих місць і створення на них умов роботи, які відповідають єдиним для народного господарства або міжвідомчим правилом з охорони праці.

Загальне керівництво з техніки безпеки, виробничої санітарії покладається на директора АТП і головного інженера. Вони несуть відповідальність за дотримання законодавства з охорони праці, виконання правил і норм інструкцій і рішень вищих за статусом організацій з техніки безпеки і виробничої санітарії на виробництві.

Безпосередня робота з охорони праці на виробництві здійснюється інженером з техніки безпеки, який підпорядковується головному інженеру.

В обов’язки адміністрації входить також проведення оперативного контролю направленого на посилення уваги до питань охорони праці, а також на оперативне рішення її поточних і перспективних питань.

4.2 Шкідливі і небезпечні фактори, які мають місце в зварювальному відділенні

При виконанні зварювальних робіт можуть мати місце такі основні шкідливі та небезпечні фактори:

− термічні фактори (пожежі, вибухи паливних баків, ацетиленових генераторів, барабанів з карбідом кальцію);

− ураження електричним струмом;

− падіння робітників;

− падіння деталей, вузлів та агрегатів;

− наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (аерозолів марганцю та його сполук, аерозолів інших металів тощо);

− знижена температура повітря у холодний період року.

4.3 Умови праці та організація робочого місця

Робітники, які проводять зварювання деталей транспортного засобу, повинні бути забезпечені справними інструментами та пристроями, що відповідають техніці безпеки.

Раціональне планування робочого місця передбачає наявність необхідної площі, на якій зосереджується об’єкт промисловості, всі засоби промисловості і сам працівник. Конкретні розміри площі визначаються робочою зоною і характером виконуваної роботи. Головною задачею при організації робочого місця являється раціональне розміщення обладнання, яке виключає непотрібний рух працюючих, непромислові втрати часу, підвищену втому працівників.

Одною з основ організації робочого місця являється розподіл місць , яке обумовлює систематизацію працівників – найважливіший фактор підвищення продуктивності праці.

Перед початком роботи слід перевірити весь інструмент та обладнання, несправний слід замінити.

Під час роботи устаткування не допускається його очищення, мащення та ремонт. До робіт у відділенні допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки і оволоділи безпечними прийомами праці. Обладнання, яке має живлення від електромережі, повинно мати надійне заземлення. Обладнання повинно бути розміщене відповідно технологічного процесу, крім того, необхідно мати достатню вільну площу для безпечного і зручного його обслуговування.

Робітникам видають спецодяг у відповідності з типовими нормами даного відділення.

4.4 Вимоги техніки безпеки в зварювальному відділенні

Тимчасові місця зварювання необхідно огороджувати вогнестійкими ширмами, щитами та забезпечувати засобами пожежегасіння.

Виконання працюючими зварювальних робіт на тимчасових робочих місцях, дільницях, площадках, де це не передбачено технологічним процесом, дозволяється тільки після проведення цільового інструктажу і оформлення наряд-допуску.

При виконанні електрозварювальних робіт на відкритому повітрі над зварювальними постами слід споруджувати навіси із вогнестійких матеріалів.

При відсутності навісів електрозварювальні роботи під час дощу або снігопаду повинні бути припинені.

Забороняється проводити зварювання або різання в приміщеннях, в яких знаходяться або зберігаються легкозаймисті матеріали, або проводяться з ними роботи.

Особи, які зайняті на виконанні зварювальних робіт, повинні використовувати при роботі засоби індивідуального захисту згідно з установленими нормами.

Під час виконання зварювальних робіт на висоті більше 1 м від рівня землі (підлоги) слід користуватися драбинами або спеціальними помостами, виконаними відповідно до вимог правил техніки безпеки.

Забороняється проводити зварювальні роботи на трубопроводах, посудинах і апаратах, що знаходяться під тиском, ємкостях, які містять займисті абовибухонебезпечні речовини.

Переносні ацетиленові генератори для роботи слід установлювати на відкритих площадках. Допускається їх тимчасова робота у добре провітрюваних приміщеннях.

У приміщенні, де встановлено ацетиленовий газогенератор, забороняється зберігати карбід кальцію у кількості, що перевищує змінну потребу.

Для розкриття барабанів з карбідом кальцію необхідно застосовувати інструмент, що виключає утворення іскри при ударі.

Після закінчення роботи або під час короткочасних перерв у роботі газові пальники дозволяється класти тільки на спеціальні підставки. Перегрітий пальник охолоджують у холодній воді, попередньо щільно закривши ацетиленовий та кисневий крани.

Перед початком роботи з ацетиленовим газогенератором, а також протягом зміни необхідно обов'язково перевіряти справність водяного затвору та рівень води в ньому, а при необхідності воду потрібно доливати.

При роботі з ацетиленовим генератором забороняється:

− працювати з несправним водяним затвором;

− засипати у завантажувальні корзини генератора карбід кальцію завищеної грануляції або проштовхувати його у воронку апарата за допомогою залізних
прутків і дроту, працювати на карбідному пилу;

− підходити з відкритим вогнем або користуватися ним на відстані менше 10м від генератора;

− з’єднувати ацетиленові шланги мідною трубкою, використовувати мідь як припой для пайки ацетиленової апаратури і в інших місцях, де можливе зіткнення з ацетиленом;

− працювати двом зварникам від одного водяного затвору;

− переносити генератор при наявності у газозбірнику ацетилену.

Відігрівати замерзлі генератори і трубопроводи дозволяється тільки гарячою водою.

Шланги повинні використовуватися згідно їх призначення. Не дозволяється використовувати кисневі шланги для подачі ацетилену і навпаки. При приєднанні шлангів до пальника вони повинні попередньо продуватися робочими газами. Довжина шлангів повинна бути не більше 20 м. Застосування шлангів більшої довжини дозволяється у виняткових випадках з дозволу керівника робіт.

Шланги необхідно оберігати від зовнішніх пошкоджень, дії високих температур, іскор, полум'я.Не допускається скручування, сплющення або перелом шлангів.

Закріплення шлангів на з'єднувальних ніпелях повинно бути надійним. Для цього слід використовувати спеціальні хомутики.

Допускається не більше двох з'єднань на кожному шланзі за допомогою ніпелів.

На стаціонарному зварювальному посту балони з ацетиленом (пропан-бутаном) і киснем повинні зберігатися роздільно у металевій шафі з перегородкою.

При газозварювальних (газорізальних) роботах забороняється:

− використовувати редуктори і балони з киснем, на штуцерах яких виявлені сліди масла, а також замаслені шланги;

− застосовувати для кисню редуктори, шланги, що використовувались раніше для роботи з іншими газами;

− користуватися несправними, неопломбованими або з простроченим терміном перевірки манометрами на редукторах;

− знаходитися навпроти штуцера при продуванні вентиля балона;

− проводити газове зварювання та різання на відстані менше 10 м від ацетиленового генератора і менше 5 м від балонів з киснем, ацетиленом або
зрідженим газом;

− виконувати будь-які роботи з відкритим вогнем на відстані менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і менше 1,5 м від кисневопроводів;

− запалювати газ у пальнику за допомогою дотику до гарячої деталі;

− залишати робоче місце при включених різаках та пальниках;

− знімати ковпак з балонів, які наповнені ацетиленом або іншими горючими газами, за допомогою інструменту, який може викликати іскру. Якщо ковпак не відкручується, балон повинен бути повернутий заводу-наповнювачу;

− переносити балони на руках. Транспортування на виробничих дільницях балонів дозволяється тільки на спеціальних візках з надійним їх кріпленням;

− проводити ремонт пальників, різаків і іншої зварювальної апаратури неспеціалістами;

− застосовувати для ущільнення редуктора будь-які прокладки, крім фібрових;

− ремонтувати газову апаратуру і підтягувати болти з'єднань, що знаходяться під тиском.

4.5 Організація електробезпеки

Електричний струм, при недотримані правил і заходів безпеки може справляти на людей небезпечну і шкідливу дію, яка проявляється у вигляді електротравм, електроударів та захворювань.

Ступінь небезпеки та шкідлива дія електричного струму на людину залежить від її індивідуальних особливостей, електричного опору тіла, величини напруги і струму, шлях струму через тіло.

Електрична безпека повинна забезпечуватися конструкцією електроустановок, технічними засобами та засобами захисту, організаційними та технічними засобами.

До технічних засобів і засобів захисту відносять: заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, використання малої напруги, електричне розділення мереж, захисне відключення, ізоляція струмоведучих частин, обмежувальні пристрої, запобіжні пристроїв, а також застережна сигналізація.

4.6 Санітарно-гігієнічні заходи

Згідно статті “Обов’язки підприємств установ та організацій” передбачено розробку та здійснення адміністрацією підприємства санітарних та протиепідемічних заходів, інформування органів та установ державної проти епідеміологічної служби при надзвичайних ситуаціях, що становлять небезпеку для здоров’я населення, здійснення в окремих випадках лабораторного контролю за дотриманням вимог санітарних норм стосовно рівнів шкідливих чинників виробничого середовища.

Відходи виробництва, відпрацьовані матеріали тощо, повинні після кожної зміни прибиратися з робочого місця, пролиті легкозаймисті та горючі матеріали повинні бути негайно видалені. Для миття та знежирення вузлів і деталей повинні застосовуватися негорючі суміші, пасти, розчинники та емульсії, а також інші нешкідливі засоби.

Для забезпечення санітарії приміщення проводять поточний санітарний нагляд, який полягає у контролю за дотриманням чинних санітарних правил та норм при роботі.

В приміщенні зварювального відділення передбачається система опалення, внутрішнє водопостачання, освітлення, вентиляція, та подача стиснутого повітря.

Система опалення необхідна для забезпечення підтримання температури повітря в приміщені у холодні пори року на рівні 18 – 20 градусів тепла. Джерелом теплопостачання слугує котельня підприємства.

4.7 Розрахунок освітлення

Для робочих місць виробничих підрозділів підприємств автотранспорту застосовуються природне і штучне освітлення.

Природне і штучне освітлення визначається розрядами і підрозрядами зорових робіт, що виконуються на робочих місцях (зовнішній вигляд виробів, точність обробки, розмір і контраст об’єкта розрізнення, використаний інструмент і прилади, характеристика фону).

Розряди і підрозряди зорових робіт для визначення необхідної інтенсивності природного і штучного освітлення наведені в 3 дод. 14.

4.7.1 Розрахунок штучного освітлення

Для освітлення виробничих приміщень штучним світлом, як правило, використовують газорозрядні лампи. Лампи розжарювання рекомендуються для використання при неможливості використання газорозрядних ламп.

4.7.2 Розрахунок загального освітлення

Загальне освітлення розраховуємо за методом коефіцієнта світлового потоку:

(4.1)

де: Е – норма освітлення ( 3 дод. 14),лк;

Fn − площа приміщення, м2 ;

k – коефіцієнт запасу, k=1,3...1,5

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення ; Z=1,1...1,5 ;

η – коефіцієнт використання освітлювальної установки ;

n − кількість ламп.

Для визначення коефіцієнта η розраховуємо індекс приміщення:

(4.2)

де: а та – довжина та ширина приміщення на кресленні,м;

Нс –висота розташування світильника над освітлювальною поверхнею,м

Мета розрахунків – визначити потрібну кількість ламп за формулою:

(4.3)

де: F- світловий потік, створений однією лампою (3 дод. 15).

Приймаємо

4.7.3 Розрахунок природного освітлення

Результатом розрахунку природного освітлення є визначення площ світлових прорізів бокового освітлення.

, (4.4)

де: Fn – площа підлоги приміщення,м2 ;

k3 –коефіцієнт запасу, k3 = 1,4...1,5;

η0 – світлова характеристика вікон (3 дод. 17);

kбд – коефіцієнт урахування затінення будинками, що навпроти (3 дод. 18);

τ- загальний коефіцієнт; τ0 = 0,63;

r1 - коефіцієнт урахування підвищення освітленості при боковому освітленні, r1 =1,05...1,3;

еn - нормоване значення коефіцієнта природної освітленості (3 дод. 14), еn =0,9;

4.8 Розрахунок вентиляції

Розрізняють два види вентиляції: механічну ( примусову) і аераційну (природну).

Механічну вентиляцію обов’язково використовують на постах, зонах або дільницях, де технологічно передбачено проїзд або заїзд автомобілів, що спричиняє викиди токсичних шкідливих речовин, а також в приміщеннях, де є викиди токсичних шкідливих речовин внаслідок виконуваних в них технологічних процесів.

Механічну вентиляцію використовують також у приміщеннях в тих випадках, коли об’єм повітря, який припадає на одного працюючого, менше за 40 м3 .

Для інших випадків передбачається тільки природна вентиляція.

4.8.1 Розрахунок необхідності застосування механічної вентиляції

Визначаємо об’єм повітря на одного працюючого:

(4.5)

4.8.2 Розрахунок об’єму вентиляційного повітря

, (4.6)

4.8.3 Розрахунок потужності двигуна вентилятора

Потужність двигуна вентилятора визначаємо за формулою:

(4.7)

де: k 3 − коефіцієнт запасу; k3 =1,05...1,5;

V в − кількість вентиляційного повітря за годину, м3 .

рв – тиск, який розвиває вентилятор, рв =1000 Па;

ηв − коефіцієнт корисної дії вентилятора; ηв =0,6...0,8;

ηп − коефіцієнт корисної дії приводу, ηп =0,95.

Приймаємо

4.9 Охорона навколишнього середовища

При розробці заходів з охорони довкілля необхідно керуватися вимогами законів України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про охорону атмосферного повітря”, „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, Земельним кодексом України та іншою нормативно – технічною документацією.

Проблема захисту навколишнього середовища є однією з найважливіших завдань сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем, сільського господарства і транспорту в атмосферу, водойми та ґрунти на сьогоднішньому етапі розвитку досягли таких масштабів, що в деяких районах особливо в великих промислових центрах, рівні забруднення суттєво перевищують допустимі санітарні норми.

На даний момент спостерігається різке збільшення транспортних засобів, а із збільшенням автомобілів збільшуються викиди в навколишнє середовище. Шкідливі викиди негативно впливають не тільки на навколишнє середовище, але на стан здоров’я людини.

Екологічні дослідження, проведені в останні роки, вказали на зростаючу руйнівну дію антропогенних факторів на навколишнє середовище, що привело його стан до межі кризи.

Проблема охорони навколишнього середовища є комплексною. Комплексний характер цієї проблеми визначається складністю системи, яка включає в себе природу, суспільство і виробництво. Оптимальний розвиток цієї системи неможливий без комплексного втручання соціальних, екологічних, технічних, економічних міжнародних аспектів проблеми.

Конкретно у зварювальному відділенні часто виконуються роботи, які пов’язані із шкідливими речовинами , що можуть завдати шкоди не лише працівникам, але й навколишньому середовищу. Тому необхідно періодично вживати профілактичні заходи, які б попередили можливість потрапляння шкідливих речовин у землю, повітря, водойми. Необхідно ретельно стежити за тим, щоб всі ці речовини знаходились у герметично закритих ємкостях, адже ці речовини можуть завдати значної шкоди навколишньому середовищу.

5 Конструкторсько-розрахунковий розділ

5.1 Обґрунтування доцільності розробки і впровадження конструкції

В зварювальних відділеннях найбільш характерними операціями являються відновлювальні операції (заварювання тріщин, приварювання замінених частин деталей). Значно ускладнюється процес зварювання при виконанні кільцевих швів, наприклад, при відновленні кришки коробки передач, виготовленої з сірого чавуну, методом приварювання нового гнізда для кулькового упора важеля перемикання передач.

При спрацюванні гнізда, або при наявності відломів, чи значних тріщин (більше 10мм) в головці сферичного гнізда її відрізають, витримуючи розмір від нижньої площини 166мм і розточують отвір до діаметру 55мм. Після цього деталь підігрівають у горні до температури 600-650º С. Різьбові отвори глушать азбестом.

Зварювання проводять ацетиленокисневим полум’ям, приварюючи головку сферичного гнізда до кришки картера коробки передач по фасці суцільним швом із зовнішньої сторони. Напливи після зварювання по поверхні головки зачищають.

Запропонований пристрій дозволить полегшити роботу зварювальника, а також підвищити продуктивність праці.

5.2 Призначення, будова і принцип дії конструкції

Запропонований пристрій має своїм призначенням створення найкращих умов при проведенні зварювальних операцій під час яких необхідно виконати кільцеві шви. Прикладом виконання подібних швів є відновлення кришки коробки передач.

Пристрій складається зі зварного корпуса (1), до якого кріпиться поворотний диск (11) з центральним стержнем (10), змінною стійкою (12) та базовою деталлю (14).

Деталь, підготовлену до відновлення зварюванням, встановлюють на диск, насаджуючи її на стержень (10) та базуючи на базу (14).

Застосування запропонованого пристрою у зварювальному відділенні дає можливість не тільки добитись зручності у виконанні кільцевих зварювальних швів, але й значно покращити якість виконуваної операції.

Кріплення деталі проводиться з допомогою швидкознімної шайби (15) та гайки М16 (21).

При виконанні кільцевих швів виникає необхідність неодноразово встановлювати зварювану деталь під кутом. Для зручності підходу до місця зварювання, та виконання інших маніпуляції в пристрої запропоновано сектор та вузол підпружиненої рукоятки.

Цей вузол складається з корпуса (7), в якому розташований рухомий стержень (5) фіксатора. На поясок фіксатора з певним зусиллям діє пружина (6). Фіксатор відводиться з допомогою рукоятки з маточиною (4) та ручками (3). Фіксатор в секторі входить в отвір однієї з втулок (2), провертаючи верхню частину пристрою на потрібну позицію навколо осі (8). Вісь закріплена шайбою (23) та гайкою з контргайкою (20). Диск (11) до стержня кріпиться гвинтом (17), а обертання його навколо вертикальної осі забезпечується гвинтом (19), який циліндричною головкою входить в спеціальну кільцеву проточку.

5.3 Розрахунок основних конструкторських елементів

Розглянувши конструкційні особливості пристрою, можна зробити висновок, що найбільш навантаженим його елементом являється горизонтальна вісь (8), яка своїми шийками опирається на стійки корпусу. Середня частина осі сприймає навантаження від конструкції з диском, стержнем і деталі, яку необхідно піддати зварюванню. Дана вісь виготовлена із металу Сталь 45 ГОСТ 1050-88 і працює на деформацію зрізання.

Умова міцності на зріз:

(5.1)

де: − поперечна сила від дії ваги верхньої частини пристрою із встановленою деталлю;

− площа зрізу;

− число площин зрізання, ;

− число елементів, що припадають на зріз;

− межа напруження зрізу;

(5.2)

де: − межа текучості матеріалу деталі, для Сталь 45 ГОСТ 1050-88

Максимальне поперечне зусилля, що діє на вісь буде залежати від ваги деталі, яка встановлена на пристрої.

(5.3)

де: − вага верхньої частини конструкції, ;

− вага встановленої деталі,

<

1,08<72,5 − умова міцності виконується.

Визначаємо коефіцієнт запасу міцності:

(5.5)

5.4 Інструкція з наладки регулювання та безпеки при роботі з пристроєм

Експлуатація пристрою повинна відповідати вимогам "Правил техніки безпеки при роботі в зварювальних відділеннях".

Наладка та регулювання пристрою зводиться до необхідності перевірки ступеня рухомості частин та вузлів, які повинні забезпечувати обертання деталі навколо горизонтальної осі. Для забезпечення легкої експлуатації рухомі частини пристрою повинні бути ретельно змащені, осі не повинні бути перекошені.

До роботи з пристроєм допускаються особи віком не менше 18 років, які набули необхідної кваліфікації та ознайомлені з будовою пристрою та принципом його дії і пройшли інструктаж з техніки безпеки.

5.5 Економічна ефективність впровадження конструкції

5.5.1 Перелік готових виробів та кріпильних деталей, які входять до конструкції

Таблиця 5.1 − Готові вироби та кріпильні деталі

№ п/п Назва виробів і деталей Кількість Ціна за одиницю виробу

Сума,

грн.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Гвинт М6×10 ГОСТ 1476-85

Гвинт М5×10 ГОСТ 17475-82

Гвинт М10×12 ГОСТ 1478-85

Гайка М12 ГОСТ 7915-80

Гайка М16 ГОСТ 5931-80

Штифт 38×25 ГОСТ 3128-80

Шайба 16 ГОСТ 11371-68

2

3

1

2

1

1

1

0,13

0,13

0,23

0,27

0,41

0,46

0,08

0,26

0,39

0,23

0,54

0,41

0,46

0,08

Разом 2,37

5.4.2. Матеріали для виготовлення деталей конструкції

Таблиця 5.2 − Матеріали для виготовлення конструкції

№ п/п

Назва матеріалів

Вага

в кг

Ціна за 1кг

матеріалу

Сума,

грн.

1.

2.

3.

4.

Сталь 45 ГОСТ 1050-88

Ст 3 ГОСТ 380-88

У8 ГОСТ 1435-75

Дріт II 1,6 ГОСТ 6472-78

10,1

30,5

2,08

0,3

2,65

2,25

5,7

6,0

26,77

68,63

11,86

1,8

Разом 107,06

5.4.3 Роботи, пов’язані з виготовленням деталей, збиранням, монтажем та налагодженням роботи

Таблиця 5.3.

№ п/п Вид робіт Розряд робітника

Годинна

тарифна

ставка

Трудомісткість робіт

Сума

заробітної

плати

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Токарні роботи.

Фрезерні роботи.

Свердлильні роботи.

Різьбонарізні

Зварювальні роботи.

Слюсарно-налагоджувальні роботи.

IV

III

III

III

V

V

6,215

5,568

5,568

5,568

5,405

5,405

7,6

4,0

0,8

0,2

5,4

5,7

47,23

22,27

4,45

1,11

29,19

30,81

Разом 135,06

Тарифна ставка виробничих робітників за виконану роботу становить:

Визначаємо розмір премій, надбавок і доплат виробничим робітникам:

(5.6)

Основна заробітна плата становить:

(5.7)

Додаткова заробітна плата робітникам:

(5.8)

Визначаємо нарахування на заробітну плату:

(5.9)

Визначаємо накладні витрати:

(5.10)

5.4.4 Кошторис витрат

Таблиця 5.4.

№ п/п Назва витрат Сума, грн.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Основна заробітна плата.

Додаткова заробітна плата.

Нарахування на заробітну плату.

Накладні витрати.

Готові вироби і деталі.

Матеріали.

189,08

20,08

77,66

66,18

2,37

107,06

Разом 463,15

5.4.5 Економія від запровадження конструкції

Визначаємо економію за рахунок зменшення трудомісткості робіт у відділенні за допомогою пристрою:

, (5.11)

де: N – кількість операцій, які виконуються за допомогою пристрою за рік, приймаємо N=200 операцій;

t1 і t2 – час виконання операції до і після запровадження пристрою.

Приймаємо t1 =0,65год.

t2 =0,45год.

С1 і С2 – годинна тарифна ставка робітника до і після запровадження пристрою. Згідно погодинної форми оплати праці, приймаємо

,

Економія з премій, доплат і надбавок:

(5.12)

Економія з основної заробітної плати:

(5.13)

Економія з додаткової заробітної плати:

(5.14)

Економія з нарахувань на заробітну плату:

(5.15)

Економія з накладних витрат:

(5.16)

Визначаємо загальну економію від усіх експлуатаційних витрат:

(5.17)

5.4.6 Приводимо капіталовкладення до експлуатаційних витрат

(5.18)

де: Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень. Приймаємо Ен =0,15.

К – капітальні вкладення у виготовлення та запровадження пристрою. Згідно таблиці 5.4.

Економія з приведених витрат:

(5.19)

5.4.7 Визначаємо строк окупності капітальних вкладень

(5.20)

5.4.8 Визначаємо ступінь підвищення продуктивності праці

(5.21)

5.4.9 Підсумкові показники економічної ефективності запровадження пристрою

Таблиця 5.5.

№ п/п Показники

Одиниці

вимірювання

Кількісний

показник

1.

2.

3.

4.

5.

Капітальні вкладення

Річна економія від запровадження конструкції

Економія приведених витрат

Строк окупності капітальних вкладень

Ступінь підвищення продуктивності праці

гривні

гривні

гривні

роки

%

463

516

447

1,04

44,4


6 Економічно-підтверджувальний розділ

6.1 Визначення вартості основних засобів виробництва

Основні виробничі фонди складаються із вартості будівель, споруд, виробничого обладнання, пристроїв, інвентарю та інструментів довготривалого використання.

(6.1)

де: Сбуд – вартість будівель і споруд;

Собл – вартість встановленого обладнання;

Спр – вартість пристроїв;Сінст . – вартість інвентарю й інструментів довготривалого використання.

6.1.1 Визначення вартості монтажних робіт

(6.2)

6.1.2 Вартість обладнання, яке монтується у відділенні

6.1.3 Вартість пристроїв, які придбані для відділення

6.1.4 Визначаємо вартість інвентарю

6.1.5 Кошторис витрат на основні фонди

Таблиця 6.1

№№

пп

Статті витрат

Умовні

позначення

Сума

в гривнях

1. Вартість монтажних робіт Смон 702
2. Вартість встановленого обладнання Собл 8770
3. Вартість пристроїв Спр 1716
4. Вартість інвентарю Сінст 1565
Разом Сосн.ф. 12753

6.2 Визначення витрат на заробітну плату

6.2.1 Визначаємо основну заробітну плату ремонтних робітників

, (6.3)

де: Зт – заробітна плата згідно тарифу

, (6.4)

де:Сср – середня годинна тарифна ставка виробничих робітників в гривнях;Твід – трудомісткість відділення чи зони майстерні в людино-годинах;

Зпр – премії, доплати і надбавки ремонтним робітникам.

(6.5)

Здоп – доплати виробничим робітникам, які пов’язані з відсутністю нормальних умов виробництва.

6.2.2 Визначаємо додаткову заробітну плату

, (6.6)

де Кд – коефіцієнт додаткової заробітної плати у відсотках. Для ремонтних робітників АТП приймаємо Кд = 8...12%.

6.2.3 Визначаємо нарахування на заробітну плату

(6.7)

6.2.4 Визначаємо загальний фонд заробітної плати ремонтних робітників зони чи відділення майстерні

(6.8)

6.2.5 Визначаємо річний розмір премій із фонду матеріального стимулювання

, (6.9)

де: 10 – десятиденний середньорічний заробіток;

Фр.р. – загальний фонд заробітної плати;

Др – кількість робочих днів у періоді.

(6.10)

6.2.6 Визначаємо середньомісячну заробітну плату ремонтних робітників

(6.11)

6.2.7 Кошторис витрат на заробітну плату

Таблиця 6.2

пп

Статті витрат

Умовні

позначення

Сума в

гривнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Заробітна плата згідно тарифу

Премії, надбавки і доплати

Додаткова заробітна плата

Нарахування на заробітну плату

Загальний фонд заробітної плати ремонтних робітників зони чи відділення

Річний розмір премій із фонду матеріального стимулювання

Середньорічна заробітна плата ремонтних робітників

Зт

Зпр

Здод

Нз.п.

Фр.р.

Фм.ст

Q

7538

2261

980

3980

14759

583

898


6.3 Визначаємо матеріальні витрати зварювального відділення

6.3.1 Визначаємо витрати на ремонтні матеріали для відділення майстерні

(6.12)

де: Нр.м . – норма витрат на ремонтні матеріали в розрахунку на 1000 км пробігу для даної марки автомобіля;

в – доля витрат, яка припадає на задане відділення майстерні, в=4%.

Для ЗИЛ-431410;

Для ГАЗ-3307;

Для КамАЗ-5320

Визначаємо загальні витрати на ремонтні матеріали:

6.3.2 Визначаємо загальні матеріальні витрати для відділення майстерні

(6.13)

де: Кр.ф . – коефіцієнт ремонтного фонду. Для розрахунку приймаємо:

Кр.ф . = 1,08...1,15.

6.3.4 Кошторис матеріальних витрат

Таблиця 6.3 − Кошторис матеріальних витрат

п/п

Статті витрат Умовні позначення

Сума

в гривнях

1.

2.

Витрати на ремонтні матеріали

Загальні матеріальні витрати

4680

4680

6.4 Визначаємо загальноцехові та накладні витрати

6.4.1 Визначаємо витрати на силову електричну енергію для зон і відділень майстерні

(6.14)

де: Цел – вартість 1 кВт години електричної енергії. Для розрахунку приймаємо:

Цел = 0,35 грн. за 1 кВт год;

W ел.ен – річна витрата електричної енергії в кВт годинах.

(6.15)

де: Робл – загальна потужність встановленого обладнання в кВт;

Добл – фонд робочого часу обладнання за рік;

Кз – середній коефіцієнт завантаження обладнання протягом зміни.

Приймаємо Кз = 0,6...0,8 ;

ηо - коефіцієнт одночасної роботи встановленого обладнання.

Приймаємо ηо = 0,4...0,7 ;

Км – коефіцієнт витрат електричної енергії в мережі.

Приймаємо Км = 0,9...0,95 ;

ηсп − коефіцієнт корисної дії споживачів електричної енергії.

Приймаємо ηсп = 0,85...0,98

6.4.2 Визначаємо витрати на запасні частини і ремонтні матеріали для обладнання

(6.16)

6.4.3 Визначаємо витрати на утримання виробничих приміщень

Витрати на опалення приміщення:

, (6.17)

де: Ноп – норма витрат на опалення 1м3 приміщення, приймаємо Ноп = 0,65...0,85 грив. за 1м3 ;

V пр – об’ємопалювального приміщення в м3 ;

Доп.с . – тривалістьопалювального сезону, приймаємо, Доп.с. = 6 місяців .

Витрати на освітленняприміщенняіробочихмісць:

, (6.18)

де: Цосв – вартість 1кВт год освітлювальної електричної енергії, приймаємо:

Цосв = 0,25 грн. за 1кВт год.

W осв – витрати освітлювальної електричної енергії в кВт годинах за рік.

, (6.18)

де: Нв – норма витрат електричної енергії на освітлення 1м2 площі;

R – тривалість роботи освітлювальних приладів за рік в годинах.

Витрати на утримання виробничого приміщення в чистоті:

, (6.20)

де: Нчис – норма витрат на утримання в чистоті 1м2 площі приміщення на один робочий день, орієнтовно приймаємо Нчис = 0,05...0,08 грив;

Др.р. – кількість робочих днів.

Витрати на технічне обслуговування і ремонт встановленого обладнання:

(6.21)

Загальні витрати на утримання приміщень:

Сутр.пр = Соп + Сосв + Счис + СТО обл. = (6.22)

6.4.4 Амортизаційні відрахування

Відрахування на обладнання та оснастку:

, (6.23)

де: Нобл – норма амортизаційних відрахувань у відсотках від балансової вартості обладнання. Приймаємо Нобл = 15% .

Загальна сума амортизаційних відрахувань:

Азаг = Аобл = 1439грн.

6.4.5 Відрахування на охорону праці і техніку безпеки

, (6.24)

де: Нох.пр – норма відрахувань на одного працівника за рік. Приймаємо: Нох.пр = 100 грн .

6.4.6 Витрати на преміювання раціоналізаторів та винахідників

, (6.25)

де: Нр.в. – норма витрат на одного працівника за рік, Нр.в. = 80 грн .

6.4.9. Витрати на протипожежні заходи

, (6.26)

де: Нпож – норма витрат на одного працівника за рік, Нпож = 120 грн .;

6.4.7 Визначаємо загальну суму цехових витрат

Сзаг.ц. = Сс.ел + Сз.ч.обл + Сутр.пр + Азаг + Сох.пр + Ср.в. + Спож =(6.27)

=

6.4.8 Визначаємо інші накладні витрати

(6.28)

6.4.9 Визначаємо відношення загально цехових і накладних витрат до основного фонду заробітної плати робітників

(6.29)

6.4.1 0 Кошторис загально цехових і накладних витрат

Таблиця 6.4 − Кошторис загально цехових і накладних витрат

п/п

Назва статей витрат Умовніпозначення Сума, грн.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Витрати на силовуелектричнуенергію

Витрати на утримання виробничих приміщень

Амортизаційні відрахування

Відрахування на охорону праці та техніку безпеки

Витрати на преміювання раціоналізаторів та винахідників

Витрати на протипожежні заходи

Загальна сума цеховихвитрат

Іншінакладнівитрати

Відношення загально цехових витрат і накладних витрат до основного фонду заробітної плати

13297

3633

1439

100

80

120

16472

494

1,1

6.5 Визначення економічної ефективності проекту

До основних економічних показників роботи відділення майстерні АТП відносяться:

а) рівень підвищення продуктивності праці робітників зони чи відділення;

б) рівень зниження собівартості виконуваних робіт при обслуговуванні чи ремонті рухомого складу АТП;

в) річна економія від зниження собівартості виконуваних робіт;

г) річний економічний ефект від удосконалення виконуваних робіт в зоні чи у відділені АТП;

д) строк окупності капітальних вкладень.

6.5.1 Визначаємо рівень зростання продуктивності праці

, (6.30)

де: Т1 – трудомісткість виконуваних робіт відділення до реконструкції;

Т2 – трудомісткість виконуваних робіт у відділенні після реконструкції.

6.5.2 Підвищення рівня середньомісячної заробітної плати ремонтних робітників

(6.31)

де: Оп1 – середньомісячна заробітна плата робітників до реконструкції зони чи відділення;

Оп2 – середньомісячна плата робітників після реконструкції.

6.5.3 Визначаємо коефіцієнт співвідношення зростання продуктивності праці до підвищення рівня середньомісячної заробітної плати ремонтних робітників

(6.32)

6.5.4 Значення собівартості виконуваних робіт в зоні чи у відділенні майстерні АТП

(6.33)

де: S 1 – собівартість одиниці виконуваних робіт до реконструкції відділення; S 2 − собівартість одиниці виконуваних робіт після реконструкції.

(6.34)

Таблиця6.4 − Кошторис витрат

№№

пп

Назва статей витрат

Умовні

позначення

Сума

в гривнях

1.

2.

3.

4.

Витрати на основні фонди

Загальний фонд заробітної плати

Загальні матеріальні витрати

Загально цехові і накладні витрати

Сосн.ф

Фр.р.

Зм

Сзаг.цінш.н

12753

14759

4680

16966

Разом Ззаг 49158

6.5.5 Визначаємо річну економію від зниження собівартості виконуваних робіт в зоні чи у відділенні майстерні

(6.35)

6.5.6 Визначаємо річний економічний ефект

, (6.36)

де: Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень.

Приймаємо для розрахунку Ен = 0,15 ;

К – капітальні вкладення в реконструкцію зони чи відділення. Для розрахунку приймаємо капітальні вкладення в придбання основних фондів і їх реконструкцію, тобто К = Сосн.ф.

6.5.7 Визначаємо строк окупності капітальних вкладень

(6.37)

6.6 Техніко – економічні показники

Таблиця 6.5. − Техніко-економічні показники.

п/п

Показники

Згідно

проекту

Дані базового підприємства.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

Трудомісткість робіт виробничого підрозділу

Число виробничих робітників підрозділу

Загальна площа зони чи відділення м2

Загальна сума капітальних вкладень в гривнях

Загальний фонд заробітної плати підрозділу

Середньомісячна заробітна плата робітників

Рівень зростання продуктивності праці

Рівень зростання середньомісячної заробітної плати

Співвідношення між зростанням продуктивності праці і зарплати

Собівартість виконуваних робіт

Рівень зниження собівартості робіт

Загальна сума витрат на реконструкцію

Річна економія від зниження собівартості

Річний економічний ефект

Строк окупності капітальних вкладень

1957

1

54

12753

14759

898

10,2

7,1

1,41

18,6

14,7

49158

7319

5406

2,4

2153

1

54

824

23,34

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений09:09:22 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
16:18:19 25 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Організація технічного обслуговування і ремонту автомобілів та двигунів

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151333)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru