Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Облік і аналіз витрат у ВАТ Західенерго Добротвірська ТЕС

Название: Облік і аналіз витрат у ВАТ Західенерго Добротвірська ТЕС
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: дипломная работа Добавлен 17:28:13 26 ноября 2010 Похожие работы
Просмотров: 149 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

АНОТАЦІЯ

Бакалаврська робота полягає в дослідженні витрат на прикладі ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС.

Робота складається з трьох розділів. В першому розкривається зміст витрат, наведено їх класифікацію та розглянуто особливості проведення оцінки. Також проведено огляд законодавчої та нормативно-правової бази, яка визначає порядок організації та ведення обліку витрат підприємства.

У другому розділі роботи дається характеристика досліджуваного об’єкта, в ролі якого виступає ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС. В роботі проведена оцінка облікової політики ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС, аналіз основних показників діяльності та витрат електростанції.

У третьому розділі навеведено порядок документального оформлення операцій пов’язаних з витратами, розглянуто особливості ведення аналітичного та синтетичного обліку витрат на ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС.

ANNOTATION

Bachelor work consists in research of charges on the example of VAT «Zakhidenergo» Dobrotvirska TES.

Work consists of three sections. In first розкриваєся maintenance of charges, their classification is resulted and the features of leadthrough of estimation are considered. The review of legislative and normatively legal base which determines the order of organization and conduct of account of charges of enterprise is also conducted.

Description of the probed object which VAT of «Zakhidenergo» Dobrotvirska plays the role of TES is given in the second section of work. The estimation of registration policy of VAT «Zakhidenergo» Dobrotvirska is in-process conducted TES, analysis of basic performance and charges of power-station indicators.

In the third section a навеведно order of documentary registration of operations related is to the charges, розгялнуто features of conduct of the analytical and synthetic accounting of charges on VAT of «Zakhidenergo» Dobrotvirska TES.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ

1.1 Економічний зміст витрат їх класифікація та оцінка

1.2 Огляд законодавчої та нормативної бази з обліку витрат

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «ЗАХІДЕНЕРГО»ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС

2.1 Загальна характеристика ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС

2.2 Оцінка облікової політики ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС

2.3 Аналіз витрат ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС

РОЗДІЛ 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ВАТ «ЗАХІДЕНЕРГО ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС

3.1 Документування обліку витрат на ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС

3.2 Аналітичний і синтетичний облік витрат ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Додаток А. Фінансова звітність ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС за 2006-2008р.

Додаток Б. Посадова інструкція бухгалтера Добротвірської ТЕС

Додаток В. Наказ про облікову політику Добротвірської ТЕС

Додаток Д. Графік документообертання по Добротвірській ТЕС

Додаток Е. Первинні документи з обліку витрат Добротвірської ТЕС

Додаток Ж. Зведенні документи з обліку витрат Добротвірської ТЕС

Додаток З. Ілюстративний матеріал

ВСТУП

У зв’язку з погіршенням загальноекономічних умов функціонування підприємств, сутності їхньої господарської діяльності, постає проблема щодо управління витратами виробництва та обігу.

Кожне підприємство, починаючи процес виробництва, або приймаючи рішення щодо його розширення, повинне бути впевнене, що у майбутньому воно дасть йому прибуток, який є основою і джерелом засобів для його подальшого розвитку.

Підвищити величину прибутку можна, збільшуючи обсяги виробництва або величину ціни на продукцію (роботи, послуги), що випускаються. Однак це не завжди можливо і доцільно. Тому, в умовах значних економічних обмежень підвищення фінансового результату безпосередньо зв'язано зі зниженням витрат.

Практично на кожному підприємстві існують резерви для зниження витрат до раціонального рівня, що дозволяє домогтися росту економічної ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності продукції. Для забезпечення виживання підприємств, нинішня економічна ситуація спонукає здійснювати контроль за процесами виробництва. Тому для кожного суб’єкта господарювання важливе місце займає детальний аналіз витрат і ефективне управління ними для досягнення високого економічного результату.

Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Адже не правильне зіставлення доходів і витрат підприємства, може викликати певні помилки при:

-виборі економічної політики підприємства;

-прийнятті важливих управлінських рішень;

- визначенні оптимальних обсягів і структури випуску продукції (робіт,послуг);

-та визначення цін на продукцію тощо.

Правильність ведення бухгалтерського обліку витрат відповідно до змін, що відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку як основного способу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обгрунтованих рішень і попередження виникнення ризику у виробничо-господарській діяльності підприємств, у складанні балансу, звіту про фінансові результати, різноманітної фінансової звітності тощо. Управління витратами доцільно здійснювати у всіх сферах діяльності підприємства, що має велике значення та цінність для всіх місць виникнення і центрів витрат.

Усі вище вказані фактори обумовлюють важливість і актуальність теми бакалаврської роботи.

Метою бакалаврської роботи є дослідження методики обліку витрат на прикладі ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС.

Для того, щоб досягти необхідної мети потрібно виконати наступні завдання:

- описати зміст, суть та класифікацію витрат;

- оцінити законодавчу і нормативну базу, що регулює порядок визначення та відображення витрат;

- охарактеризувати особливості господарсько – фінансової діяльності ВАТ “Західенерго” Добротвірська ТЕС;

- провести оцінку облікової політики;

- розкриття особливостей організації та ведення обліку витрат на підприємстві.

Об’єктом дослідження є Добротвірська ТЕС, яка є структурною одиницею ВАТ «Західенерго». Основним предметом діяльності Добротвірської ТЕС є виробництво електричної та теплової енергії. Підприємство створене з метою задоволення суспільних потреб в енергопостачанні в умовах енергоринку.

Інформаційною базою бакалаврської роботи є: нормативно – правові акти, постанови, інструкції, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, періодичні видання, посібники, інформація з обліку, аналізу витрат, фінансова звітність Добротвірської ТЕС.

Робота написана на 57 сторінках друкованого тексту, містить 8 таблиць, 7 рисунків, 7 додатків. Список використаної літератури складає 39 джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ

1.1 Економічний зміст витрат їх класифікація та оцінка

Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, тому важливе значення приділяється обліку, аналізу та контролю витрат підприємства в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання.

Відповідно до економічного підходу витрати розглядаються виходячи з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовується тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства.

За економічною сутністю витрати підприємства – це спожиті в процесі виробництва засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працю працівників, зайнятих у процесі виробництва теперішньому) з відповідними на неї нарахуваннями та ін. [35, с. 350].

Поточні витрати підприємства - це грошове відбиття живої та уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів.

Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зросте конкурентоздатність продукції та стане реальним досягнення довгострокового економічного зростання підприємств.

З метою ведення бухгалтерського обліку, аналізу та планування, витрати підприємства об’єднують в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат, виходячи з діяльності підприємства.

Для збереження і покращення загальної прибутковості підприємства, керівництво повинно знати частку специфічних витрат і прибутків на будь- який момент за окремими видами продукції, за кожним цехом та за іншими структурними підрозділами підприємства. Завдяки обліку витрат отримується інформація, на основі якої здійснюють контроль витрат, встановлюючи критерії ефективності виробництва. Поточний контроль (місячний, тижневий) який за рівнем і структурою витрат дає керівництву інформацію про витрати, які впливають на ефективність діяльності підприємства. Результати контролю показують, яких потрібно вжити заходів для того, щоб привести витрати у відповідність з доходами. Для визначення фінансового результату порівнюють доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження активів [38, с.11].

Основні переваги обліку витрат полягають в тому, що він точно відображає, де були здійснені витрати і створює передумови для їх скорочення. Облік витрат допомагає керівництву виявляти ті підрозділи, які відповідальні за здійснені витрати.

Завданнями обліку витрат є:

- скорочення витрат шляхом порівняння фактичних витрат з витратами, передбаченими в кошторисі;

- збалансування виробництва за підрозділами, щоб підтримувати рівномірний потік матеріалів;

- забезпечення повних, точних даних про діяльність підприємства;

- розподіл накладних витрат тощо [2, с.137-138].

Керівник або власник підприємства повинен знати, який обсяг витрат потрібно на виробництво тієї чи іншої продукції, який прибуток від її реалізації в загальному обсязі прибутку, чи є можливість збільшити або зменшити ціну на цю продукцію і яка ефективність від прийняття управлінського рішення, тому наведемо нижче класифікацію витрат підприємства у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Класифікація витрат підприємства

Класифікаційні ознаки Характеристика витрат
За центрами відп-овідальності (місцем виникнення витрат)

- витрати виробництва;

- витрати цеху, дільниці, технологічного переділу, служби

За видами продукції, робіт, послуг

- витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів;

- витрати одноразові замовлення, напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію

За єдністю складу(однорідністю) витрат

- одноелементні витрати;

- комплексні витрати

За видами витрат

- витрати за економічними елементами;

- статті калькулювання витрат

За способами перенесення витрат на продукцію

- прямі витрати;

- непрямі витрати

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

- змінні і постійні витрати;

- напівзмінні напівпостійні витрати;

- змішані витрати

За календарними періодами

- поточні витрати;

- довгострокові витрати

- одноразові витрати

За доцільністю витрачання

- продуктивні витрати;

- непродуктивні витрати

За визначенням відношення до собівартості продукції

- витрати на продукцію;

- витрати відповідного періоду

По відношенню до обсягів виробництва

- умовно-постійні витрати;

- умовно-змінні витрати

За видами діяльності

- витрати звичайної діяльності (витрати операційної, фінансової, інвестиційної );

- витрати надзвичайної діяльності

Класифікація витрат – це поділ витрат на класи на основі певних загальних об’єктів і закономірних зв’язків між ними [2, с.136-138].

За місцем відповідальності (місцем виникнення витрат) витрати групуються за виробництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами підприємства, по якому організовуються планування і облік витрат на виробництва для контролю і управління ними [6, с. 96].

Класифікація витрат за місцями виникнення має значення для нормування витрат і контролю за їх здійсненням, обчислення виробничої собівартості в структурних підрозділах основного, допоміжного (підсобного) та іншого виробництва підприємства.

До основного виробництва належать виробництва, цехи, дільниці, що беруть безпосередньо участь у виготовленні продукції.

Допоміжне (підсобне) виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва, виконання робіт по ремонту основних засобів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії. Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, робіт, послуг у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями, груп однорідних виробів, напівфабрикатів.

За єдністю складу витрати поділяються на одноелементні та комплексні, які складаються з декілька економічних елементів.

Одноелементні витрати – це витрати, які складаються з одного елемента витрат і вони включають: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація [21, с.26].

До комплексних витрат входять декілька елементів витрат, а саме: загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут тощо.

За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.

Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами.

Статті калькуляції формують ці витрати для визначення собівартості продукції – одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші – за комплексними статтями (включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.

Важливою ознакою витрат як у виробничій, так і у невиробничій сфері є характер їх зв’язку з певним об’єктом: продукцією, підрозділом, проектом. Залежно від характеру цього зв’язку витрати поділяють на прямі та непрямі.

Під прямими розуміють такі витрати, які пов’язані з виробництвом одного певного виду продукції. При цьому на підставі первинних документів вони можуть бути прямо віднесені на собівартість відповідної продукції.

Прямі – це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом [1, с.72].

Прямими витратаминазивають економічно однорідні витрати, що відносяться на собівартість конкретного виду продукції прямо, безпосередньо у відповідності з обгрунтованими нормами та нормативами. До них відносяться витрати на сировину та основні матеріали, заробітна плата робітників основного виробництва, відрахування на соціальні заходи від заробітної плати робітників тощо.

Непрямими витратами називають витрати, які неможливо розрахувати по окремих видах продукції за ознакою прямої приналежності, оскільки вони пов’язані з виготовленням декількох видів продукції або з різними стадіями її обробки. Їх включають до собівартості конкретних видів продукції шляхом розподілу пропорційно до будь-якої умовної бази. До непрямих відносяться витрати на утримання і експлуатацію машин та обладнання, втрати від браку, орендна плата, оплата комунальних послуг, непряма заробітна плата.

Непрямі - це витрати, що не можна віднести безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом [38, с.496].

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на змінні та постійні, на півзмінні та напівпостійні та змішані.

До змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням. До змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати.

Постійні витрати - це витрати, розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До них належать постійні загально виробничі витрати, які пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва [32, с.170].

Сума постійних та змінних витрат підприємства при виробництві даної кількості продукту становить загальні (сукупні) витрати, їх можна визначити, якщо обчислити витрати на виробництво однієї одиниці продукції плюс додаткові витрати на виробництво другої, плюс додаткові витрати на виробництво третьої і т. д., включаючи n-одиницю продукції. Збільшення кількості виробленої продукції супроводжується зростанням сукупних витрат.

Напівзмінні – це витрати, які змінюються, але не прямо пропорційно зміні фактора витрат (витрати на закупівлю сировини у разі отримання знижок за обсяги закупівлі) [21, с.31].

Напівпостійні – це витрати, які змінються східчасто при зміні фактора витрат (витрати на заробітну плату робітників, які обслуговують обладнання змінюються східчасто при зміні числа змін роботи обладнання).

Змішані витрати – це витрати, які містять елементи як змінних, так і постійних витрат. До них належать витрати на ремонт і обслуговування обладнання, витрати на експлуатацію інженерних комунікацій, витрати на зв'язок (телефон, факс).

Відповідно до часового періоду витрати поділяють:

Поточні – це витрати, які пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду. Це, як правило, основна частина витрат на виробництво [4, с.383].

Довгострокові - це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору, який не планується закінчити раніше, ніж через дев’ять місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати). До них відносять: витрати на будівництво нового виробничого приміщення, розробку програмного продукту.

Одноразові - це витрати, які здійснюються один раз (періодичністю більше місяця) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу (витрати на придбання нових транспортних засобів, нового обладнання, бібліотечних фондів).

Продуктивні витрати - це витрати, які передбачені технологією і організацією виробництва [21, с.26].

Непродуктивні - необов'язкові витрати, які виникають в результаті конкретних недоліків організації виробництва, порушення технології.

Обсяг виробництва по - різному впливає на рівень витрат, і для аналізу цього впливу витрати поділяють на умовно-змінні і умовно-постійні.

Умовно-постійні витрати – це витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням ( зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва [35, с.354].

Залежно від видів діяльності всі витрати розподіляють на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, які виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу, які витрати виникають в процесі звичайної діяльності, розподіляють на витрати від операційної ( основної та іншої ) інвестиційної, та фінансової діяльності [21, с.21-22].

Розглянута класифікація витрат за різними ознаками має велике значення в плануванні та організації обліку фактичної собівартості продукції, робіт і послуг, а також в аналізі витрат з метою виявлення резервів зниження собівартості і поліпшення фінансового стану підприємства [5, с.134].

Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами.

В основу наведеної нижче класифікації витрат рис.1.1. покладено принцип: різні витрати для різних цілей. Виділяють три напрями класифікації витрат: [1,с.68].

Рис.1.1. Класифікація витрат в системі управлінського обліку

Вичерпані (спожиті) витрати – зменшення економічних вигод у формі збільшення зобов’язань або вибуття активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду [21, с.26].

Невичерпані (неспожиті) витрати – збільшення зобов’язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах. Невичерпані витрати відображаються в активі балансу, а вичерпані витрати – у звіті про фінансові результати.

На практиці не всі витрати, що відносяться до звітного калькуляційного періоду (вичерпані витрати), безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції. Тому для визначення собівартості продукції або товарів розрізняють витрати, які формують собівартість продукції (товарів), та витрати періоду.

Витрати на продукцію – витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом продукції або з придбанням товарів для реалізації [2, с.141]. У виробничій сфері до таких витрат належать витрати (сировина і матеріали, заробітна плата виробничих робітників з відрахуваннями від неї, амортизація верстатів), пов’язані з функцією виробництва продукції, що формують її історичну собівартість.

Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

Витрати періоду – це витрати, що не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати [37, с.18-21].

У підприємствах виробничої сфери витрати, які відносяться на собівартість продукції, називають виробничими витратами, а витрати періоду – витратами діяльності.

Відносно до виробничого процесу витрати поділяються на основні і накладні. Основними називаються витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом (виконанням робіт, наданням послуг ) і передбачені його технологією. Це вартість сировини, матеріалів, оплата праці основних виробничих робітників, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів та ін. В будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат, досягаючи в окремих галузях 90% собівартості [ 6, с.98 ].

Вони поділяються на три групи: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати.

Накладні витрати виникають у зв’язку з організацією, обслуговуванням виробництва і управління ним. Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством [3, с.462].

Прикладом цих витрат є допоміжні матеріали, заробітна плата обслуговуючого персоналу (непряма), витрати на утримання і ремонт будівель, приміщень, устаткування, амортизація та страхування основних засобів, орендна плата, оплата комунальних послуг.

Накладні витрати не можна точно розподілити між конкретною продукцією, так як вони поширюються на всю виробничу продукцію. Тому їх пов’язують з конкретною продукцією наближено, розподіляючи всю суму накладних витрат за період між продукцією на основі прийнятої бази.

Накладні витрати можна поділити на виробничі та невиробничі. До виробничих накладних витрат відносяться витрати, які пов’язані з процесом виробництва, які не можна віднести до собівартості конкретної продукції економічно доцільним шляхом. [21, с.27].

До невиробничих витрат включають: адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Для прийняття управлінських рішень необхідно розрізняти релевантні та нерелевантні витрати. Релевантні витрати – витрати, величина яких може бути змінена внаслідок прийняття рішення. Нерелевантні витрати – витрати, величина яких не залежить від прийняття рішення. Поділ витрат на релевантні (які враховуються при розрахунку) та нерелевантні (які не враховуються при розрахунку) має не менш важливе значення для прийняття правильних управлінських рішень, ніж поділ витрат на постійні та змінні. Релевантні витрати дорівнюють нулю при відмові від існуючого варіанту використання засобів на користь альтернативного, а нерелевантні витрати залишаються незмінними. Отже, тільки релевантні витрати повинні враховуватись при прийнятті рішень.

Різницю між витратами, які виникають при прийнятті альтернативних рішень, називають диференційними витратами.

Розглядаючи різні альтернативні варіанти рішень необхідно враховувати не лише дійсні (реальні), а й можливі витрати (втрати).

Дійсні витрати – витрати, які вимагають сплати грошей або витрачання інших активів. Ці витрати відображаються у бухгалтерських регістрах в міру їх виникнення.

Можливі витрати (втрати) – вигода, яка втрачається, коли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитись від альтернативного рішення [2, с.147].

Можливі витрати не відображають в облікових регістрах і беруть до уваги тільки в разі використання обмежених ресурсів.

Маржинальні витрати – витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.

Середні витрати – середнє значення витрат на виготовлення одиниці продукції за звітний період [21, с.232].

Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх керівників виділяють контрольовані та неконтрольовані витрати.

Контрольовані витрати – витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив.

Неконтрольовані витрати – витрати, які менеджер не може контролювати або впливати на них.

Класифікація витрат на контрольовані та неконтрольовані лежить в основі системи обліку за центрами відповідальності.

Отже, управління витратами доцільно здійснювати у всіх сферах діяльності підприємства й має велике значення та цінність для всіх місць виникнення і центрів витрат. Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення; для визначення собівартості продукції. Велике значення класифікації витрат в управлінні ними і перш за все для здійснення калькуляції собівартості продукції.

1.2 Огляд законодавчої та нормативної бази з обліку витрат

Для забезпечення правильного ведення господарської діяльності ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС керується відповідною законодавчо-довідковою базою, яка дозволяє регулювати питання організації та обліку ведення витрат. Детальнішу характеристику законодавства, що регулює обліку витрат підприємства подамо нище. До основних нормативно-правових документів, що регулюють організацію та ведення обліку витрат належать:

1). Господарський кодекс України №997-V від 27.04.07р. Стаття 15 кодексу зазначає, що прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, керівництво якого визначає напрями його використання [10].

2). Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.99р. Відповідно до зазначеного закону основним принципом формування витрат є відповідність їх доходам. Для визначення фінансового результату порівнюють доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати, відображаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження активів.

Витрати підприємства формуються в процесі використання ресурсів при здійснені певної його діяльності. Вони мають різну цільову спрямованість, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на операційні, фінансові, інвестиційні та надзвичайні витрати.

При здійсненні господарської діяльності формуються витрати підприємства в цілому та його структурних підрозділів. В загальному витрати підприємства визначаються, як сума зменшення вартості активу або зменшення власного капіталу (збиток). Джерелом покриття витрат підприємства є його доходи, які збільшують вартість активів на суму витрат, здійснених для отримання цих доходів, і сум одержаного чистого прибутку [24].

3). Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. В законі висвітлено порядок визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню визначається як: П = ВД – ВВ – А, де П – прибуток; ВД – валові доходи; ВВ – валові витрати; А – амортизація. У зазначеному законі передбачено, що датою збільшення валових витрат, включаючи бартерні операції, є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів в оплату товарів, робіт, послуг або дата отримання (надання) товарів, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності [27].

4). Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. Закон зазначає, що у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни. Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п.1.20 ст.1 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При передачі товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг для невиробничого використання, а саме:для забезпечення основної діяльності об’єктів соціальної інфраструктури, перелік яких визначено п.5.4.9 закону, та пунктів медичного огляду найманих працівників (наявність яких зумовлена законодавством або колективним договором), податкові зобов’язання з податку на додану вартість не нараховувати, оскільки 100% витрат підлягає включенню доскладу валових витрат згідно п. 5.4.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [29].

5). Закон України «Про оплату праці»із змінами, внесеними згідно із законом№ 107-17 від 28.12.08р. Законом встановлено, що витрати на оплату праці складаються з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних витрат, а також включаються витрати на державно – соціальне страхування. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань [26].

6). Закон України « Про охорону праці» № 2505-15 від 25.03.2005р. Відповідно до зазначеного закону, для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці повинні становити не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України [28].

7). Положення стандарт бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» №391 від 21.06.1999р. Положення визначає, що фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

- історичної (фактичної) собівартості продукції, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення;

- обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; [11].

8). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» №87 від 31.03.99р. Відповідно витрати підприємства, які відображаються у звіті про фінансові результати в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання призводять до зменшення власного капіталу підприємства , повинні бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються за наступних умов:

- якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

- витрати слід відображати у звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами підприємства.

- згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Показники про непрямі податки, вирахування з доходу, собівартість, витрати і збитки наводяться у дужках [13].

9). Положення стандарту бухгалтерського обліку 9 “Запаси” №1706 від 28.10.99р. В пункті 9 цього положення визначено складові витрат, з яких складається первісна вартість запасів, що придбані за плату, зокрема ціна договору без ПДВ, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

До таких витрат належить: прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці, інші прямі витрати на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. Без переліку названих витрат неможливо об’єктивно визначити фактичну собівартість товарів, фінансові результати й ефективність торгівлі [12].

10). Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України №318 від 31.12.99р. зі змінами і доповненнями. Відповідно до положення витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно П (С)БО 16 витрати формуються наступним чином:

а).витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

б). якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами [5].

11). Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт(НДДКР) №946 від 10.07.02р . Метою обліку витрат на проведення НДДКР є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат за місцем їх здійснення (відділ, лабораторія), контроль за термінами виконання етапів робіт та джерелами фінансування. Інформація цього обліку використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників та аналітичних розрахунків.

Витрати на проведення НДДКР включаються у їх собівартість за той звітний період, у якому вони здійснені незалежно від часу їх оплати, якщо інше не передбачене положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

Облік фактичних витрат ведеться по кожній НДДКР окремо. На документах первинного обліку обов'язково зазначається код (шифр) НДДКР, за допомогою якого ведеться облік витрат у межах статей калькуляції.

З метою достовірності відображення в бухгалтерському обліку витрат, що включаються у собівартість НДДКР, організація забезпечує контроль за складанням первинних документів згідно з встановленим порядком. В аналітичному обліку витрати, що включаються у собівартість НДДКР, групуються в межах визначеної номенклатури статей калькуляції. Для проведення аналізу використання коштів в організації складається звіт про виконання кошторису витрат на проведення НДДКР та зведена відомість витрат на проведення НДДКР [34].

12). Постанова Верховної Ради України «Про витрати на оплату відпусток, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)» №247/95-ВР від 27.06.95 р. Для визначення витрат на оплату відпусток працівників, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), Головна державна податкова інспекція України роз'яснює: що до собівартості продукції (робіт, послуг) включається оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку (крім оплати відпустки у відповідній частці заробітної плати, яка нараховується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства).

У зв'язку з цим при визначенні витрат на оплату відпусток, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), у кожному конкретному випадку слід виходити із тієї тривалості відпусток, яка передбачена законодавством [25].

13). Постанова «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві»із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №1571 від 08.11.2006р. Постанова зазначено, що нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження.

Згідно з цією постановою здійснюють нормування витрати наступним чином:

- витрати всіх видів паливно-енергетичних ресурсів, отриманих підприємством від сторонніх постачальників, на кожній окремій стадії технологічної переробки повинні нормуватися одночасно для всіх видів паливно-енергетичних ресурсів.

- норми витрат паливно-енергетичних ресурсів підлягають систематичному перегляду з урахуванням змін у технології виробництва.

- норми витрат паливно-енергетичних ресурсів поділяються за ступенем агрегації на індивідуальні та групові, за складом витрат - на технологічні та загальновиробничі, за періодом дії - на річні та квартальні (місячні) згідно з діючою нормативною базою.

- загальний порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, визначений з урахуванням особливостей функціонування системи нормування на рівні державного управління, розробляється НАЕР та доводиться до міністерств, інших центральних органів виконавчої влади [30].

14). Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України №145 від 22.05.02р. У методичних рекомендаціях зазначено, що поточні витрати підприємства - це грошове відбиття живої та уречевленої праці на здійснення поточної виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів [17].

15). Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень ( робіт, послуг ) на транспорті №65 від 05.02.01р. Згідно даного положення собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Витрати на здійснення перевезень (робіт, послуг) характеризують витрати поточного періоду (року, кварталу, місяця) на ці цілі.

Витрати на перевезення (роботи, послуги) включають у собівартість того звітного періоду, в якому вони виникли, незалежно від дати сплати грошових коштів. Метою обліку витрат і визначення собівартості перевезень (робіт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів [18].

16). Лист ДПАУ №12060/6/15-0316 від 08.12.05р. роз'яснює, що стосується віднесення до валових витрат втрат від технічно неминучого браку, то п.1.32 ст. 1 закону визначено, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах і відповідно до п.5.2.1. ст.5 закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачені протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, витрат на придбання сировини і матеріалів, продажем продукції ( робіт, послуг та охороною праці ) [16].

Отже, законодавчо-правова база України регламентує основні положення що стосуються організації та ведення обліку витрат, особливості їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, включення до складу готової продукції, валових витрат, відповідності нарахування витрат і доходів підприємства тощо.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «ЗАХІДЕНЕРГО» ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС

2.1 Загальна характеристика ВАТ “Західенерго” Добротвірська ТЕС

Добротвірська теплова електростанція є відокремленим підрозділом ВАТ “Західенерго”, яка здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України, статуту ВАТ “Західенерго” та положення про ВП ВАТ “Західенерго” ДТЕС, яке затверджується загальними зборами акціонерів товариства.

До складу ВАТ “Західенерго” входять три теплові електростанції: Бурштинська ТЕС, Ладжинська ТЕС, Добротвірська ТЕС.

Добротвірська ТЕС діє без права юридичної особи, має поточні рахунки в установах банків, круглу печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, логотип.

Основне призначення електростанції - це освоєння вугільного басейну, забезпечення електроенергією промислових підприємств, побутових і с/г споживачів, електрифікації міст і сіл західного регіону. Для надійної і економічної роботи ТЕС були всі необхідні фактори: місцеве паливо в достатній кількості, водосховище, споживачі.

Предметом діяльності Добротвірської ТЕС є:

- виробництво електричної та теплової енергії;

- ремонт, технічне переобладнання, реконструкція та оновлення устаткування

- електростанції і підстанцій, технічна діагностика машин та механізмів, діагностика та контроль металів, зварювальних з’єднань;

- транспортне обслуговування виробництва;

- проектування, будівництво, реконструкція і ремонт об’єктів промислового, житлового, комунального, соціального і культурного призначення;

- паливне і матеріально – технічне забезпечення виробництва енергії, надання послуг виробничого і невиробничого призначення;

- подальшого скорочення електростанціями обсягів споживання природного газу;

- нарощування обсягів виробництва електричної і теплової енергії за рахунок збільшення коефіцієнта використання встановленої електричної потужності електростанцій та активної роботи в оптовому ринку електричної енергії України;

- проектування та створення мережі магазинів для реалізації товарів;

- виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції;

- надання житлово-комунальних послуг для населення та організацій;

- обслуговування житлового фонду та комунікаційних мереж с.м.т. Добротвір;

- вилов та реалізація риби;

- благодійна і спонсорська діяльність;

- інші види діяльності, що не заборонені законодавством України, статутом ВАТ “Західенерго” і положенням про відокремлений підрозділ.

Добротвірська ТЕС була побудована у 1955 – 1969 рр. Проектна потужність 750 МВт. Але у міру морального і фізичного старіння в 1981-82 рр. списано і демонтовано перші три турбогенератори сумарною потужністю 100 МВт і два котли сумарною потужністю 240 т пари в годину. Внаслідок чого встановлена потужність Добротвірської ТЕС складає 600 МВт. За час експлуатації ТЕС з 1955 року по 2008 рік: - вироблено 164,5 млрд.КВт/год електроенергії – зекономлено 263 тис. тонн умовного палива. В табл. 2.1. відображено виробничі потужності Добротвірської ТЕС та інших структурних підрозділів ВАТ «Західенерго».

Таблиця 2.1

Характеристика виробничих потужностей ВАТ “Західенерго”

Електростанція Встановлена електрична потужність,МВт Кількість енергоблоків та їх потужність,МВт Встановлена теплова потужність, Гкал/год Введення в експлуатацію, рік
Бурштинська ТЕС 2300,0 4х185 8х195, 177,8 1965-1969
Ладжинська ТЕС 1807,5 6х300 438,0 1970-1971
Добротвірська ТЕС 600,0 2х150, 3х100 58,0 1963-1964

Вироблену електроенергію Добротвірська ТЕС постачає в енергоринок України і Польську республіку.

Основний вид палива, яке використовується Добротвірською ТЕС є вугілля і газ, але протягом останніх років підприємство стабільно зменшило частку газу в структурі палива. Для підсвітки і розпалювання котлів використовується мазут.

В сфері теплопостачання Добротвірська ТЕС проводить політику збереження стабільних обсягів виробництва та збільшення рентабельності виробництва за рахунок оптимізації тарифів, вдосконалення систем обліку, зменшення витрат при транспортуванні. Основними споживачами теплоенергії є населення та промислові об’єкти пристанційних населених пунктів.

Майно ТЕС становлять закріплені за нею основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається і в балансі підприємства наведеного в Додатку А.

У цьому підрозділі проведемо аналіз господарської діяльності ВАТ Західенерго”Добротвірської ТЕС. Наведемо показники виробничо-господарської діяльності підприємства у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Основні показники виробничо-господарської діяльності Добротвірської ТЕС за 2006-2008р.р.

Показники 2006р. 2007р. 2008р.
Чисельність працівників, чол. 1696 1674 1608
Дохід від реалізації продукції, робіт, послуг, тис. грн. 492872 553718 782666
Собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг, тис. грн. 391271 405459 590244
Нематеріальні активи, тис. грн. 136 182 296
Основні засоби, тис. грн. 177623 196075 219481
Виробничі запаси, тис. грн. 29187 33139 46381
Дебіторська заборгованість, тис. грн. 81008 46834 37303
Грошові кошти, тис. грн. 36 44 15
Чистий прибуток, тис. грн. - 3173 33659 33069
Власний капітал, тис. грн. 427794 437665 447192
Інші операційні витрати, тис. грн. 22152 21392 23777
Інші витрати, тис. грн. 611 124 2

ВАТ “Західенерго” Добротвірська ТЕС має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, використовувати та відчужувати майно іншим способом, передавати в оренду та під заставу, а також списувати його з балансу відповідно до законодавства України та з урахуванням обмежень встановлених статутом.

Добротвірська ТЕС веде планування господарської та фінансово - економічної діяльності з метою покриття витрат, забезпечення розвитку виробництва та отримання прибутку.

Протягом останніх років ТЕС значно покращила ефективність основного виробництва та інших видів діяльності, досягла прибуткової роботи. Прибуток отримано за рахунок:

- зниження витрат на паливо внаслідок введення жорсткого контролю якості вугілля та застосування сучасних технічних систем аналізу якості. Оптимізація паливозабезпечення призвела до зменшення споживання дорогого газу;

- впорядкування закупівлі матеріалів і обладнання та контролю за проведенням ремонтів устаткування на електростанціях товариства;

- впровадження системи планування доходів та витрат на ключових об'єктах. Основні напрямки покращення ефективності роботи:

- збільшення обсягів виробництва та забезпечення завантаження обладнання;

- покращення технічної ефективності основних фондів за рахунок проведення ефективних ремонтів та впровадження нових технологічних рішень, вдосконалення експлуатації обладнання;

- підвищення ефективності використання трудових ресурсів;

- зменшення витрат, пов'язаних з неосновним виробництвом та соціальними об´єктами.

Підприємство здійснює облік результатів фінансово – господарської діяльності, веде оперативний, бухгалтерський та статистичний облік, який здійснюється відповідно до норм, встановлених чинним законодавством України.

Бухгалтерський облік на Добротвірській ТЕС ведеться із застосуванням плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Добротвірська ТЕС складає головну книгу, обіговий баланс. Аналітичний облік ведеться у вигляді реєстрів проведень до балансових рахунків в розрізі субрахунків.

Сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються ТЕС для складання і надання фінансової звітності, визначено положенням про облікову політику. Обрана облікова політика відповідає діючим нормативним документам та законодавству.

Товариством для практичного використання розроблено робочий план рахунків, в якому передбачені субрахунки, коди аналітичного обліку, які дозволяють конкретизувати бухгалтерський облік із врахуванням специфіки господарських операцій даного підприємства.

Форма введення бухгалтерського обліку на Добротвірській ТЕС – автоматизована.

При введенні бухгалтерського обліку застосовують комп’ютерну програму обліку “Бухгалтерія ОРГРЕС”, яка дає можливість будь – які відомості аналітичного, синтетичного обліків, відомостей розрахунків з контрагентами ( постачальниками і підрядниками ) виводити у Excel, що є однією з вигідних умов комплексу для роботи бухгалтера.

Програма комплексу “Бухгалтерія ОРГРЕС” забезпечують автоматизацію ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності, виписку первинних документів, ведення їх реєстрів, формування відомостей в різних розрізах і за різні періоди, а також реалізують сервісні функції, необхідні для підтримки і збереження баз даних, забезпечення прав і рівня доступу користувачів до інформації.

Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала б конкретним умовам роботи підприємства, посадова інструкція бухгалтера наведена у Додатку Б. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягу облікових і контрольних робіт, від форми організації й автоматизації обліку, а також від таких факторів, як масштаби виробництва і структура управління ним див. рис.2.1.

Головний бухгалтер

Фінансово-розрахунковий віділ

Рис.2.1. Організаційна структура бухгалтерії Добротвірської ТЕС

У цьому підрозділі ми розглянули загальну характеристику ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС, основним предметом діяльності якої є виробництво та реалізація електричної та теплової енергії. Вироблену електроенергію Добротвірська ТЕС постачає в енергоринок України та Польську республіку. Споживачами теплоенергії є населення та промислові об’єкти пристанційних населених пунктів. Основний вид палива, який використовується на підприємстві – це вугілля.

2.2 Оцінка облікової політики ВАТ “Західенерго” Добротвірської ТЕС

Організація ведення обліку на підприємстві здійснюється відповідно до обраної облікової політики.

Під обліковою політикою розуміється сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються товариством для складання і подання фінансової звітності.

Облікова політика визначає єдині принципи організації і методології ведення бухгалтерського обліку для товариства і відокремлених підрозділів, а саме:

- організаційну форму бухгалтерської служби;

- організацію системи внутрішнього обліку, звітності і контролю;

- використання єдиного плану рахунків і системи облікових регістрів.

На ВАТ "Західенерго" Добротвірській ТЕС наказ про облікову політику розроблено згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р., зі змінами і доповненнями, та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку наведений в Додатку В.

В основному внутрішньому документі, що регламентує порядок ведення бухгалтерського обліку визначається:

1) організацію і ведення бухгалтерського обліку;

2) єдиний план рахунків для товариства та відокремлених підрозділів;

3) систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за здійсненням господарських операцій;

4) методологічні аспекти облікової політики.

Положення облікової політики є обов'язковими для застосування товариством у цілому всіма відокремленими підрозділами ВАТ “Західенерго”. Для забезпечення правильного ведення бухгалтерського обліку обліковою політикою зобов'язані керуватися всі підрозділи, служби і працівники, причетні до бухгалтерського обліку.

Наказ про облікову політику, що забезпечує дотримання загальних принципів ведення обліку на підприємстві, обов’язково містить розділ обліку витрат рис.2.2.

Рис. 2.2. Основні положення з обліку витрат, що відображаються в наказі про облікову політику ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС

Відповідно до наказу про облікову політику:

Добротвірська ТЕС розмежовує два види господарських сегментів:

- виробництво та продаж електроенергії;

- виробництво та продаж теплоенергії.

Операційний цикл виробництва електроенергії становить менше одного року.

Для забезпечення достовірності відображення інформації у статтях фінансової звітності Добротвірська ТЕС встановлює межу 100 грн.

Підприємство для відображення окремих видів операцій затверджує поріг суттєвості, а саме:

- з обліку для окремих об’єктів, які належать до активів, зобов’язань і власного капіталу – 5% від загальної суми всіх активів, зобов’язань і власного капіталу;

- для визначення окремих видів доходів і витрат – 2% від чистого прибутку (збитку);

- при відображенні результатів переоцінки, зменшення корисності об’єктів обліку – 1% від чистого прибутку.

Для відображення інформації про доходи підприємство використовує рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності». Бухгалтерський облік доходів здійснюють згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”.

В наказі про облікову політику доходи Добротвірської ТЕС визнаються за наступних умов, а саме:

1). Дохід від реалізації готової продукції, інших активів визнають:

- коли покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією, іншими активами;

- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

2). Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнають доходом виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Свідченням завершеності виконаної послуги вважають акт, підписаний обома сторонами.

3). Дохід від фінансової діяльності у вигляді відсотків, дивідендів і роялті визнається, якщо ймовірне надходження економічних вигод і дохід може бути достовірно оцінений.

Не визнаються доходамивартість переданих товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт, наданих послуг між відокремленими підрозділами ВАТ “Західенерго”.

Відокремленим підрозділам передачу одержаних доходів товариству здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Кт-683 Дт-70, 71, 72, 73, 74.

Списання доходів на результати господарської діяльності товариству здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Кт-79 “Фінансові результати” (з використанням субрахунків), Дт-70, 71, 72, 73, 74, 75.

В наказі передбачено, що для загальної інформації про витрати підприємства використовуються рахунки 9-го класу "Витрати діяльності".

Бухгалтерський облік витрат здійснюють згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.Зокрема, в наказі визначено перелік витрат, які підприємство включає у собівартість продукції.

У виробничу собівартість продукції включають: прямі витрати, змінні витрати, загальновиробничі та розподілені загальновиробничі витрати.

Стосовно загальновиробничих витрат, то їх розподіл здійснюється щомісячно. Базою для розподілу постійних загальновиробничих витрат для товариства і відокремлених підрозділів є заробітна плата при нормальній потужності. Нормальною потужністю для товариства та відокремлених підрозділів вважають середній обсяг діяльності досягнутий за останні 3 роки.

Для відображення оцінки незавершеного виробництва здійснюють за фактичними витратами.

Витрати за кожною статтею визначають пропорційно до загальних витрат виходячи з коефіцієнта питомої ваги вартості виконаних робіт (наданих послуг), що передаються іншим структурним підрозділам, у собівартості виробництва (у загальних витратах).

Передачу витрат товариству відокремленими підрозділами здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Дт-683 Кт-90, 92, 93, 94, 95, 97, 99. Списання витрат товариством здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Дт-79 “Фінансові результати” Кт-90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99.

Передачу даних про вартість випущеної електроенергії передають щомісячно на баланс вищестоящій організації ВАТ «Західенерго» бухгалтерським проведенням Дт- 683 Кт- 26.

Рахунки 8-го класу "Витрати по елементах" товариство не використовує.

Капіталізацію фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікованих активів, не проводять, а визнають їх витратами того звітного періоду, у якому вони були нараховані.

В наказі передбачено, що до складу основних засобів зараховуються предмети вартістю більше 1000 грн.

Предмети вартістю до 1000 грн. за одиницю з терміном використання понад операційний цикл (більше року) зараховуються до малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 112).

Для Добротвірської ТЕС операційний цикл не перевищує одного року.

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, визначається відповідно до п. 8 Положення (стандарту) 7 “Основні засоби”. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікують за групами, передбаченими п. 5 П(С)БО 7 "Основні засоби".

Для нарахування амортизації основних засобів (вартістю понад 1000 грн), інших необоротних активів, окрім малоцінних необоротних активів та бібліотечних фондів здійснюють за допомогою прямолінійного методу.

Нарахування амортизації бібліотечних фондів та малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується у першому місяці використання об’єкта у розмірі 100 % його вартості.

З метою визначення норм амортизації при придбанні (виготовленні) основних засобів і необоротних матеріальних активів вважають, що їх ліквідаційну вартість приймають в сумі очікуваних грошових коштів або вартості активів (брухту, запасних частин, вузлів тощо) від ліквідації.

Відповідно до наказу одиницею бухгалтерського обліку нематеріальних активів вважають об’єкт.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс відповідно до П(С)БО 8 підприємства за первісною вартістю і обліковують на рахунку № 12 “Нематеріальні активи”.

У разі вибуття нематеріальних активів, які раніше були дооцінені на суму дооцінки (індексації), що відображена на субрахунку 423 "Дооцінка активів" відображають відповідно до п. 24 П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"

Амортизація нематеріальних активів нараховується із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, виходячи з терміну його служби, але не більше 20 років.

Якщо ліквідаційна вартість нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта. Добротвірська ТЕС на дату складання балансу переоцінює вартість об’єкта необоротних активів (окрім інших малоцінних необоротних активів і бібліотечних фондів), якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від його справедливої вартості.

У наказі передбачено, що одиницею бухгалтерського обліку запасів вважають їх найменування. Транспортно-заготівельні витрати підприємство відображає загальною сумою на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, а саме:

- 200 "Транспортно-заготівельні витрати виробничих запасів"

- 289 "Транспортно-заготівельні витрати по доставці товарів".

Суму транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляють між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів.

Добротвірська ТЕС відповідно до наказу про облікову політику застосовує такі методи оцінки запасів при відпуску їх у виробництво продажу чи іншому вибутті:

1). При відпуску запасів, крім палива, у виробництво, продажі чи іншому вибутті, оцінку їх вибуття здійснюють за методом ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, при якому облік здійснюється у кількісно-сумарному вираженні, кожна одиниця товару має свій номер (код) і списується за відповідною їй собівартістю.

2). При відпуску палива у виробництво оцінку його вибуття здійснюють за методом середньозваженої собівартістю.

В наказі згідно П(С)БО 10“Дебіторська заборгованість”, визнається активом, якщо існує можливість одержання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути достовірно визначена її сума.

У балансі поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу і включається в підсумок балансу по чистій реалізаційній вартості ( різниця між сумою дебіторської заборгованості і резервом сумнівних боргів ). Нарахування резерву сумнівних боргів здійснюють один раз у рік.

Дебіторську заборгованість за термінами їх непогашення групують наступним чином:

I група - дебіторська заборгованість, термін погашення якої не настав;

II група - дебіторська заборгованість із терміном непогашення менше 3-х років;

III група - дебіторська заборгованість із терміном непогашення 3 роки і більше.

Для забезпечення рівномірного розподілу витрат протягом звітного року створюють резерв для забезпечення відпусток у розмірі добутку фактично нарахованої працівникам оплати праці і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального річного панового фонду оплати праці. Отриману суму збільшують на відсоток відрахувань до фондів державного загальнообов’язкового страхування.

Передбачено в наказі і створення фонду забезпечення для виплати працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до п.8 П(С)БО №26. Згідно п.8 П(С)БО №26 для рівномірного включення майбутніх операційних витрат звітного періоду створюють фонд забезпечення для виплат допомоги на оздоровлення, облік якого здійснюють на субрахунку 471 „Забезпечення інших витрат і платежів”

Сума забезпечення визначається як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого, як відношення річної планової суми на оплату матеріальної допомоги на оздоровлення до загального планового фонду оплати праці та включає суми обов'язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат матеріальної допомоги на оздоровлення: збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, на обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві тощо.

Для відображення в обліку довгострокових фінансових інвестицій використовують рахунок №14 “Довгострокові фінансові інвестиції” з використанням субрахунків.

На підприємстві використовують такі методи відображення фінансових інвестицій:

- які обліковуються методом участі в капіталі;

- за справедливою вартістю.

В операціях з пов’язаними особами використовують метод балансової вартості оцінки активів та зобов’язань.

Для забезпечення бази розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу Добротвірська ТЕС використовує кількість акцій і суму операцій.

Облік відстрочених податкових активів та зобов’язань здійснюють відповідно до П(С)БО 17 "Податок на прибуток". Відстрочені податкові активи, це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах.

Відстрочені податкові зобов’язання, це сума податку на прибуток, який сплачується в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання відображають у балансі один раз на рік на дату річного балансу.

Для формування резервного капіталу підприємства в розмірі 25% статутного капіталу з щорічним відрахуванням 5% чистого прибутку звітного року за рішенням загальних зборів акціонерів.

В наказі зазначено формування фонду розвитку виробництва за рахунок додаткових фінансових ресурсів підприємства, отриманих накопиченням нерозподіленого прибутку за рішенням загальних зборів акціонерів. Кошти використовують на оновлення необоротних активів при недостатності амортизаційних відрахувань.

Отже, організація ведення обліку на підприємстві здійснюється відповідно до обраної облікової політики, яка визначає єдині принципи організації ведення бухгалтерського обліку для товариства і відокремлених підрозділів. Для забезпечення правильного ведення бухгалтерського обліку обліковою політикою зобов'язані керуватися всі підрозділи, служби і працівники, причетні до бухгалтерського обліку.

2.3 Аналіз витрат ВАТ “Західенерго” Добротвірська ТЕС

Аналіз витрат підприємства відіграє важливе значення здійсненні поточної та плануванні майбутньої його діяльності. При аналізі витрат підприємства необхідно насамперед визначити основні показники на основі яких він здійснюватиметься.

Найбільшого практичного використання набув аналіз витрат підприємства проведений на основі звіту про фінансові результати. Результати аналізу витрат на основі звіту про фінансові результати ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС за 2006- 2008р.р. наведемо в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Показники динаміки обсягу, складу і структури витрат звичайної діяльності Добротвірської ТЕС за 2006-2008р.р.

Показники

2006р. 2007р 2008р. Відхиленя
сума, тис.грн. сума, тис.грн сума, тис.грн

абсолютне

(+,-), 2007р.

Відносне %, 2007р.

абсолютне(+,-),

2008р.

Відносне%, 2008р.
Собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг,тис.грн. 391271 405459 590244 14188 3,62 184785 45,57
Адміністративні витрати тис.грн. 7853 9232 12815 1379 17,56 3583 38,81
Інші операційні витрати тис.грн. 22152 21392 23777 -760 3,40 2385 11,15
Фінансові витрати тис.грн. 1004 17 - -987 -98,30 17 -
Інші витрати тис.грн. 611 124 2 -487 -79,70 -122 -98,38
Разом витрат 422891 436224 626838 13333 3,15 190614 43,70

Аналізуючи дані, наведені в табл. 2.3. можна зробити наступні висновки.

Що собівартість реалізованої продукції у 2008 році на 184785 тис. грн. було більше, ніж у 2007р., що свідчить про прибутковість підприємства за рахунок збільшення продажу продукції споживачам. Але в одночас зросли витрати адміністративного персоналу підприємства, які у 2008 році на 2385 тис. грн. перевищували 2007р. Інші операційні витрати у 2007р. були на 760 тис. грн. менші ніж, у 2006р., а у 2008р. зросли на 2385 тис.грн. Динаміка інших операційних витрат веде до спаду, у 2006 р. вони становили 1004 тис. грн., а у 2007р. на 987 тис. грн., що говорить про те, що не було витрат пов’язаних з надзвичайними подіями, під час господарської діяльності підприємства. Значною мірою зменшилася частка інших витрат, які у 2008р. були менші за попередній рік на 122 тис.грн. і становили 2 тис.грн.

Важливе значення має аналіз витрат за елементами, результати якого наведено в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Динаміка витрат за елементами ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС у 2007-2008 р.

Показник Рік Відхилення
2007 2008
сума, тис.грн % до загальної суми сума, тис.грн % до загальної суми Сума, тис.грн % до загальної суми
Загальні витрати: 436083 100,0 626836 100,0 190753 100,0
Матеріальні витрати 348968 80,0 520057 83,0 171089 3,0
Амортизація ОЗ 9685 2,2 12688 2,0 3003 -0,2
Витрати на оплату праці 44249 10,1 52254 8,3 8005 -1,8
Відрахування на соціальні заходи 16951 3,9 19514 3,1 2563 -0,8
Інші витрати 16230 3,8 22323 3,6 6093 -0,2

За даними табл.2.4. можна зробити висновок, що загальні витрати на виробництво збільшились протягом 2008р. на 190753 тис. грн. порівняно з 2007р. за рахунок збільшення матеріальних витрат на 171089 тис.грн та на 3% від загальної суми витрат підприємства; амортизації основних засобів у 2008р. збільшилась на 3003 тис.грн. порівняно із минулим та зменшенням на 0,2% від загальної суми; витрат на оплату праці на 8005 тис.грн та зменшенням на 1,8%, відрахування на соціальні заходи на 2563 тис.грн та зменшення на 0,8% та інші витрати на 6093 тис.грн і зменшення на 0,2%. Збільшення витрат підприємства свідчить про зростання собівартості продукції.

Для наочності відображення структури операційних витрат ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС за аналізований період (2006-2008 р.р.) наведемо їх у вигляді кругових діаграм (рис.2.3-2.5).

Рис.2.3.Структура операційних витрат Добротвірської ТЕС за 2006р.

Рис.2.4.Структура операційних витрат Добротвірської ТЕС за 2007р.

Рис.2.5.Структура операційних витрат Добротвірської ТЕС за 2008р .

Провівши аналіз витрат ВАТ «Західенерго» Добротвірської ТЕС на підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що витрати з кожним роком стрімко зростають. Найбільш питому вагу витрат займаймають матеріальні витрати, які становлять більше, ніж 80%, у структурі витрат підприємства ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС, витрати на оплату праці становлять від 8-10%, відрахування на соціальні заходи від 3-4%, амортизація 2-4%, інші операційні витрати 4-5% вони є основними при формування собівартісті продукції, збільшення на підприємстві витрат свідчить, про зростання собівартості продукції, і певній мірі впливає на зменшення прибутку підприємства.

РОЗДІЛ 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ВАТ «ЗАХІДЕНЕРГО» ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС

3.1 Документування обліку витрат на ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС

На кожному підприємстві будь-яка господарська операція відображається в бухгалтерському обліку методом їх суцільного та безперервного документування, а записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі первинних документів.

Документування - це основа бухгалтерського обліку, що передбачає відображення в документах всіх господарських операцій та фактів господарської діяльності.

При веденні бухгалтерського обліку витрат обробка та оформлення первинних документів має велике значення для ведення безпомилкового та прозорого обліку.

У положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995р., зазначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи, у тому числі на паперових і машинозчитувальних носіях інформації, повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені якого складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій і правильність її оформлення.

Метою контролю обліку витрат підприємства є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення та списання витрат, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильність ведення обліку витрат та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат підприємства, наведеної у звітності господарюючого суб’єкта.

Предметом контролю операцій з обліку витрат підприємства є господарські процеси та операції, пов’язані з накопиченням та списанням витрат діяльності, а також відносини, що виникають при цьому в середині підприємства і за його межами.

Основою економічного аналізу є система економічної інформації, яка є базою прийняття оптимальних управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення господарського механізму ускладнюється відповідно до зростання суспільного виробництва в умовах ринкових відносин та прискорення науково-технічного прогресу. Передусім збільшуються обсяги економічної інформації про діяльність підприємств, яка містить дані для дослідження.

Для відображення операцій по оформленню первинних документів з обліку витрат, на Добротвірській ТЕС затверджений документообіг наведений в Додатку Д.

Детальнішу характеристику документального оформлення витрат підприємства подамо нище.

На ВАТ «Західенерго» Добротвірській ТЕС для виробництва електро та теплоенергії основним видом палива є вугілля, тому надходження вугілля від постачальників здійснюється на підставі договору (купівлі – продажу), який є основним установчим документом прав і зобов’язань постачальників та покупців. Відпуск палива (газу, вугілля) у виробництво оформляється довідкою про використання газу та звітом вугільного складу ф. ТП-22.

Під час здійснення господарської діяльності підприємства, відбувається фізичне старіння об’єктів основних засобів, які у подальшому потребують технічного переоснащення обладнання, що дасть можливість у майбутньому покращити техніко-економічні показники, збільшити обсяг випуску продукції. Тому на ВАТ ”Західенерго” Добротвірській ТЕС вартість проведених ремонтів для підтримки основних фондів у робочому стані включається до складу витрат того періоду, в якому такі витрати мали місці. Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (ф. ОЗ-2) наведений в Додатку Е1 підписується відповідним працівником відділу та представником організації (відділу), що проводила ремонт чи модернізацію основних засобів та передається в бухгалтерію. В технічну документацію об’єкта основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику обєкта, що повязані з ремонтом, реконструкцією чи модернізацією. Документ складається у двох примірниках: один передається організації, що здійснює ремонт; інший – в бухгалтерію.

У разі вибуття ОЗ здійснюється на підставі Наказу №352.Так у разі передачі об’єкта ОЗ іншому підприємству за плату, підприємство складає у трьох примірниках:

- акт– приймання передачі внутрішнього переміщення ф.№ОЗ-1 Додаток Е2;

- в інвентарну картку ф.№ОЗ-6 Додаток Е3;

- в інвентарний список ф.№ОЗ-9 Додаток Е4.

Потім зазначені дані переносять до картки обліку руху ОЗ за формою №ОЗ-8 і на підставі цієї картки фіксують вибуття ОЗ.

Після закінчення терміну корисного використання ОЗ , підприємство проводить списання ОЗ на підставі Акту на списання ОЗ - № ОЗ -3 в Додатку Е5.

Відображення витрат по нарахуванню амортизації (зносу) основних засобів оформляється бухгалтерською довідкою розрахунку зносу.

Для ведення обліку внутрішньогосподарських розрахунків із відокремленими підрозділами за взаємним відпуском матеріальних цінностей, передачею вартості виконаних робіт, послуг, передачею витрат загально - управлінської діяльності та за іншими розрахунками використовують субрахунок 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки".

Відпуск матеріалів на Добротвірській ТЕС оформляється накладною на відпуск матеріалів на сторону наведена в Додаток Е6, у разі надходження матеріалів на підприємство від постачальників оформляється вимога наведена в Додатку Е7, а внутрішні переміщення матеріалів між структурними підрозділами оформляється прихідним ордером наведеним в Додатку Е8.

Для відображення в обліку отриманих від постачальників та підрядників робіт і послуг на досліджуваному підприємстві слугує «Акт прийому-здачі виконаних робіт», складений на основі договору про їх отримання наведений в Додатку Е9.

Підставою для віднесення вартості отриманих підприємством послуг на витрати, є оплачений рахунок, виписаний постачальником. На досліджуваному підприємстві підставою для відображення в обліку витрат на оплату послуг зв’язку є рахунок наданих послуг.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками здійснюється за допомогою відомості розрахунків, за допомогою рахунку 63/1 наведеного в Додатку Ж1.

Документування операцій на рахунках в банках на підприємстві здійснюється з використанням платіжних доручень електронного зразка.

Усі здійсненні на рахунках операції, банк реєструє у виписці з рахунка, до якої додаються виправдані документи про проведені операції наведені в Додаток Е10.

Відображення витрат по нарахуванню заробітної плати працівникам підприємства та відрахувань на фонд оплати праці до фондів соціального страхування, оформляються такими первинними документами, а саме: для обліку заробітної плати є розрахунково-платіжна відомість та відомість аналітичного обліку по рахунку 66/1 наведена в Додаток Ж2, для відображення обліку відпрацьованого часу робітників на підприємстві є табель обліку використання робочого часу, а по відрахуванню на фонд оплати праці до фондів соціального страхування є відомість аналітичного обліку 65/1 наведена в Додатку Ж3.

Отримання послуг з водопостачання оформляється договором, рахунком, платіжним дорученням.

Витрати на спецхарчування робітників відображаються у реєстрі по витратах матеріалів на спецхарчування.

Для відображення витрат видачі готівки під звіт на відрядження для вирішення господарських питань підприємства оформляється звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт в Додатку Д11.

Вартість фактичної виробничої собівартості понесених витрат для виробництва та реалізації електричної та теплової енергії відображають у звітному кошторисі витрат підпиємства наведеного у Додатку Ж4.

Перелік зазначених документів передаються до бухгалтерії підприємства у зазначений термін, де їх відображають у Головній книзі Добротвірської ТЕС.

Отже, будь-яка господарська операція в момент її здійснення на підприємстві оформляється на підставі первинних документів. Для відображення операцій по оформленню первинних документів з обліку витрат, на Добротвірській ТЕС затверджено графік документообертання.

3.2 Аналітичний і синтетичний облік витрат на ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС

Підприємство повинно вести аналітичний і синтетичний облік витрат.

Організація синтетичного і аналітичного обліку витрат виробництва повинна забезпечити: відображення всіх проведених операцій по витратах, розподіл витрат за об’єктами обліку і об’єктами калькулювання, визначення собівартості продукції, своєчасне отримання необхідної інформації для потреб управління.

Загальну схему організації обліку витрат на ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС наведено на рис.3.1


Рис.3.1.Організація бухгалтерського обліку витрат виробництва

На підприємстві ВАТ “Західенерго” Добротвірська ТЕС облік витрат ведеться на рахунках класу 9 “Витрати діяльності”. Використання рахунків даного класу дозволяє здійснювати детальніший облік витрат.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво, облік прямих витрат здійснюють на активному, калькуляційному рахунку № 23 “Виробництво” за видами виробництв на окремих субрахунках відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку товариства. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), з кредиту списуються суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції у дебет рахунків 26, виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90).

Рахунок 23 «Виробництво» має кілька субрахунків з відкриттям до кожного декількох аналітичних рахунків. Добротвірська ТЕС використовує 2 субрахунки 23/1 наведені в Додатку Ж5 і 23/9 в Додатку Ж6.

Облік витрат є один із основних принципів формування історичної (фактичної собівартості продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Згідно з П(С)БО 16 історична (фактична) собівартість містить: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік та склад статтей калькулювання виробничої собівартості (робіт, послуг) визначаються підприємством.

Наведемо у табл. 3.1. типову кореспонденцію відображення виробничих витрат на рахунках бухгалтерського обліку.

Таблиця 3.1

Відображення в обліку виробничих витрат на Добротвірській ТЕС

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
Передано матеріали (вугілля, газ) у виробництво 23 20
Нараховано заробітну плату виробничим працівникам 23 66
Нараховано обов’язкові страхові збори на заробітну плату основних робітників 23 65
Загальновиробничі витрати включені до собівартості виготовленої продукції (електроенергії) 23 91
Відображено собівартість електроенергії 26 23
Відображено вартість випущеної електроенергії переданої ВАТ «Західенерго» 683 26
Нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються у виробництві 23 13
Створено резерв відпускних працівників основного виробництва 23 47

Облік загальновиробничих витрат підприємства здійснюють на рахунку №91 “Загальновиробничі витрати” за видами витрат згідно робочого плану рахунків.

За дебетом рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне за відповідним розподілом списання загальновиробничих витрат на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Загальновиробничі витрати у складі виробничої собівартості є непрямими витратами, до складу яких входять: витрати на управління виробництвом ( оплата праці апарату управління цехами, дільницями і.т.д., відрахування на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів та відділів); амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на утримання, експлуатацію і ремонт таких об’єктів та ін.

Зазначені витрати протягом звітного періоду відображаються по дебету рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

Для відображення в обліку загальновиробничих витрат на рахунках бухгалтерського обліку наведено у табл.3.2.

Таблиця 3.2

Відображення в обліку загальновиробничих витрат на Добротвірській ТЕС

Зміст операцій Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
Нарахована заробітна плата апарату управління цехами та відділами 91 661
Проведені відрахування на соціальні заходи від суми нарахованої заробітної плати апарату управління 91 65
Відображено витрати на відрядження загальновиробничого персоналу 91 372
Нараховано амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення 91 13
Відображено вартість послуг з ремонту об’єктів загальновиробничого персоналу 91 631 (685)
Оплачені з поточного рахунку витрати з охорони праці та техніки безпеки 91 31

Розподіл загальновиробничих витрат здійснюють наприкінці кожного місяця.

Базою для розподілу постійних загальновиробничих витрат для товариства і відокремлених підрозділів є заробітна плата при нормальній потужності. Загальновиробничі витрати, які знаходяться в межах нормативів, розподіляються і списуються в Д-т рах. 23 «Виробництво». Інші витрати є нерозподіленими і списуються в Д-т рах. 90 «Собівартість реалізації».

Аналітичний облік загальновиробничих витрат організовується за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

Відповідно до П(С)БО 16 «Витрати» адміністративні витрати та витрати на збут на Добротвірській ТЕС формують у самостійні групи та окремі статті Звіту про фінансові результати.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до виробничої собівартості готової та реалізованої продукції. Інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітнього періоду сальдо з дебету рахунка 90 “Собівартість реалізації” списується на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Синтетичний облік адміністративних витрат ведеться на рахунку 92 «Адміністративні витрати». Рахунок активний, витратний, за дебетом рахунка відображається сума визначених адміністративних витрат, за кредитом їх списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

До складу адміністративних витрат відносять: загальні (організаційні) витрати, витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством (заплата, відрахування на соціальні заходи), витрати на зв'язок, амортизація основних засобів і нематеріальних активів, податки, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Наведемо основні господарські операції з обліку адміністративних витрат і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку табл.3.3.

Таблиця 3.3

Відображення в обліку адміністративних витрат на Добротвірській ТЕС

Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
Нараховано амортизацію (знос) основних засобів та нематеріальних активів загальногосподарського призначення 92

13

Списано на адміністративні витрати:
- вартість виробничих запасів 92 20
- витрачено готівку на господарські витрати 92 30
- відображено витрати по розрахунково-касовому обслуговуванню та інших банківських послугах 92 311
- за авансовими звітами 92 37
- витрати майбутніх періодів 92 39
Проведено відрахування у резерв відпусток адміністративному персоналу 92 47

Облік витрат на збут ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут». До складу витрат на збут готової продукції для Добротвірської ТЕС є: витрати на амортизаційні відрахування на поточний ремонт і утримання основних засобів, що використовуються для забезпечення збуту. Передачу витрат на збут здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Дт-683 Кт-93.

Для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків Добротвірська ТЕС здійснює на рахунках класу 9 з використанням субрахунків у розрізі статей, передбачених планом рахунків товариства.

Передачу витрат товариству відокремленими підрозділами здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Дт-683 Кт-90, 92, 93, 94, 95, 97, 99. Списання витрат здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Дт-79 “Фінансові результати” Кт-90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99.

Аналітичний облік втрат від участі в капіталі здійснюють на субрахунках рахунку 96 “Втрати від участі в капіталі”. Передачу втрат від участі в капіталі відокремленим підрозділом товариству, здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Дт-683 Кт-96. Списання втрат від участі в капіталі підприємства здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Дт-792 “Результат фінансових операцій” Кт-96 “Втрати від участі в капіталі”.

Облік надзвичайних витрат здійснюють на субрахунках рахунку 99 “Надзвичайні витрати”.До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати за наслідками подій, так і витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).

Надзвичайні витрати включають до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій.

Передачу надзвичайних витрат товариству відокремленим підрозділам здійснюють щоквартально бухгалтерським проведенням Дт-683 Кт-99. Списання надзвичайних витрат на фінансові результати товариству здійснюють наприкінці кожного кварталу бухгалтерським проведенням Дт-794 “Результат надзвичайних подій” Кт-99 “Надзвичайні витрати”.

Підприємство під час господарської діяльності веде аналітичний і синтетичний облік витрат підприємства за допомогою рахунків класу 9 «Витрати діяльності», за допомогою яких здійснюється детальніший облік витрат.

ВИСНОВКИ

У бакалаврській роботі розглянуто низку питань, які пов’язані з обліком витрат підприємства. Для збереження і покращення загальної ефективності підприємства, його керівництво повинне знати наближену величину всіх витрат і потенційної можливості отримання прибутків на будь-який момент часу за окремими видами продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Своєчасний облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва.

В бакалаврській роботи, було розглянуто класифікацію витрат підприємства в ціллях фінансового та управлінського обліку за різними ознаками. Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу, зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами і перш за все для ціноутворення та здійснення калькуляції собівартості продукції.

Одним з головних завдань керівників підприємства на сьогодні, є створення такої системи управління витратами виробництва, яка б давала можливість керувати витратами на всіх етапах виробничого циклу; відповідала б критеріям єдності підходів на різних рівнях управлінської діяльності (прогнозування, планування, обліку, калькулювання, аналізу використаних можливостей та оцінки), дозволяла встановлювати залежність параметрів зниження витрат виробництва і зростання якості продукції та її обсягів.

Зниження витрат виробництва на підприємстві можна досягти за наступних умов:

- застосування ресурсозберігаючої технології, що забезпечує економію матеріалів та енергії;

- використання технологічного обладнання, особливо такого, що дорого коштує в економічно ефективних сферах та режимах;

- збалансованої експлуатації виробничих потужностей, що призводить до скорочення вартості основних засобів;

- розробки оптимальної стратегії технічного розвитку підприємства, що забезпечує раціональний рівень витрат на створення технічного потенціалу підприємства;

- раціоналізація організаційної структури системи управління виробництвом, а значить, скорочення витрат на управління, підвищення його ефективності;

- запровадження ефективних систем внутрішньовиробничих економічних відносин, що сприяють економії всіх видів ресурсів, підвищенню якості продукції.

У бакалаврській роботі ми розглянули організацію ведення обліку на підприємстві, яка здійснюється відповідно до обраної облікової політики, яка визначає єдині принципи організації ведення бухгалтерського обліку для товариства і відокремлених підрозділів.

Форма введення бухгалтерського обліку на Добротвірській ТЕС – автоматизована. При введенні бухгалтерського обліку застосовують комп’ютерну програму обліку “Бухгалтерія ОРГРЕС.

Важливою умовою для правильності організації обліку на підприємстві є розподіл функціональних обов’язків його працівників за відповідними ділянками облікового процесу. Тому структуру бухгалтерії, розроблено з урахуванням особливостей роботи підприємства.

В роботі проведено аналіз витрат ВАТ «Західенерго» Добротвірська ТЕС, за 2006-2008рр. На основі проведених розрахунків визначено, що загальні витрати на виробництво електроенергії збільшились протягом 2008р. на 190753 тис.грн. за рахунок збільшення матеріальних витрат на 171089 тис.грн та на 3%; амортизації основних засобів на 3003 тис.грн та зменшенням на 0,2%; витрат на оплату праці на 8005 тис.грн та зменшенням на 1,8%, відрахування на соціальні заходи на 2563 тис.грн та зменшення на 0,8% та інші витрати на 6093 тис.грн і зменшення на 0,2%. Збільшення витрат підприємства свідчить про зростання собівартості продукції.

Крім того важливу увагу при написанні роботи приділенно дослідженню особливостей документального оформлення витрат, та детальному обліку витрат за допомогою синтетичного і аналітичного обліку витрат на Добротвірській ТЕС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бутинець Ф.Ф., Л.В.Чижевська, Н.В.Герасимчук. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 448с.

2. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. «Бухгалтерський управлінський облік»: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. За редакцією проф. Ф.Ф Бутинця; 2-е вид. перероблене і доповнене - Житомир: ПП «Рута», 2002.- 480с.

3. Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050201 «Менеджмент організацій».За редакцією проф. Бутинця Ф.Ф. Житомир: ЖІТІ, 2000 - 672 с.

4. Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В., Шигун М.М. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»: 2-е вид., допов. І перероб.- Житомир.: ЖІТІ, 2001.- 576с.

5. Витрати: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 від 31.12.1999. №318.

6. Герасим П.М., Журавель Г.П., Хомин П.Л. Курс фінансового обліку: Навчальний посібник – К.: Знання, 2007. – 566 с.

7. Гольцова С.М., Плікус І.Й. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 255 с.

8. Горщар В. 1С: Облік витрат на виробництво продукції // Бухгалтерія – 2003- №35

9. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г.: Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посібник: 3 - те вид. - К.: А.С.К., 2000.

10. Господарський кодекс України №997-V від 27.04.07р.

11. Загальні вимоги до фінансової звітності: Положення стандарт бухгалтерського обліку 1 від 21.06.1999. №391.

12. Запаси: Положення стандарту бухгалтерського обліку 9 від 28.10.1999. №1706.

13. Звіт про фінансові результати: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 від 31.03.1999. №87.

14. Інструкція Про застосування Плану рахунків: Затверджена наказом Міністерства фінансів України за № 291 від 30. 11.1999 .

15. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. -К.: Єльга, Ніка -Центр, 2002.- 546 с.

16. Лист ДПАУ Щодо оподаткування витрат на проведення перепродажних та рекламних заходів: №12060/6/15-0316 від 08.12.2005.

17. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002. №145.

18. Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті від 05.02.2001. №65.

19. Мних Є.В. Економічний аналіз. Підручник. - Житомир, 2002. - 460с.

20. Мосаковський В. Система контролю витрат виробництва за сучасних умов//Бухгалтерський облік і аудит – 2002 – №9

21. Партин Г.О., Загородній А.Г. Управлінський облік: Навчальний посібник. – Серія «Дистанційне навчання». -№14. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. -194 с.

22. Поддєрьогін А.М.: Фінанси підприємств: Підручник. - К, : КНТЕУ, 1998. - 368с.

23. Почапська Л. Аналіз витрат виробництва виробничої продукції//Вісник КНТЕУ–2002–№3Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – К.: Знання – Прес, 2002.- 235 с.

24. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999. № 996-XIV.

25. Про витрати на оплату відпусток, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) Постанова Верховної Ради України від 27.06.1995. №247/95-ВР.

26. Про оплату праці: Закон України із змінами і доповненнями від 28.12.2008. № 107-17.

27. «Про оподаткування прибутку підприємств»: Закон України від 22.05.1997р. №283/97-ВР.

28. Про охорону праці: Закон України від від 25.03.2005. № 2505-15.

29. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 . №168/97-ВР.

30. Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві: Постанова із змінами, внесеними згідно з КМ від 08.11.2006. №1571.

31. Регістри бухгалтерського обліку Затверджено наказом Міністерства фінансів України за № 356 від 29. 12. 2000.

32. Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д., Кожанова Є.П., Оленко І.П.: Облік, аналіз, аудит. Навчальний посібник. - X.: ВД «НЖЕК» 2003.- 380с.

33. Скрипник О.Л. Класифікація витрат по статтям калькулювання. Прямі витрати: //Бухгалтерія №22/1 (437), 28 травня 2001 року.

34. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт(НДДКР) від 10.07.2002. №946.

35. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підр. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2002

36. Хом’як Р.Л., Лемішевського В.І. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник.- 4-е вид. доп. І перероб.- Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2005.- 1072 с.

37. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства. Навчальний посібник.: - Київ: Цул, 2002. – 656с.

38. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік. Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 672 с.

39. Юрченко К.О. Методи обліку витрат на виробництво продукції. //Вісник податкової служби України № 37/2002.- 564 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений09:09:09 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
12:15:49 29 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Облік і аналіз витрат у ВАТ Західенерго Добротвірська ТЕС

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150540)
Комментарии (1836)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru