Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Загальне лікування хворих з хірургічною інфекцією

Название: Загальне лікування хворих з хірургічною інфекцією
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 09:45:49 11 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 5 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ЗАГАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ

З ХІРУРГІЧНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ

Загальне лікування необхідне всім хворим з інфекцією, незалежно від її виду — будь це ускладнення рани, в тому числі й післяопераційної, чи хірургічне інфекційне захворювання, оскільки не існує суто місцевих видів інфекції. Кожна інфекція супровод­жується загальними явищами, зумов­леними інтоксикацією. Джерела інтоксикації — мікроби та їх токси­ни, продукти розпаду загиблих тка­нин, неспецифічні продукти обміну, в тому числі так звані середньомоле-кулярні пептиди. Загальне лікування хворих насамперед передбачає ство­рення оптимальних умов для реалізації своїх, ендогенних, механізмів захис­ту від мікробної токсичної агресії — інтоксикації. Хворому повинен бути забезпечений стан фізичного та психіч­ного спокою, мають бути усунені всілякі несприятливі подразники, на--самперед біль. Хворому приділяють максимальну увагу, пояснюють йому характер захворювання та окреслюють вимоги до нього, виконання яких до­поможе якнайшвидшому одужанню. Стаціонарним хворим забезпечують добрі умови, збалансоване в якісно­му та кількісному відношенні харчу­вання. Це важлива складова і переду­мова загального лікування.

Комплекс загальних заходів ліку­вання може бути різноманітним за складом та призначенням. Але неза­лежно від цього від повинен спрямо­вуватися на: 1) припинення розвит­ку та поширення інфекції; 2) знижен­ня й ліквідацію інтоксикації організ­му; 3) активізацію захисних сил організму та регенеративно-репара-тивних можливостей хворого; 4) ко­рекцію порушень функції органів та систем, спричинених інфекцією;

5) прискорення загоєння і ліквідацію місцевого осередку.

Дезінтоксикація здійснюється різ­ними шляхами, серед яких головним є знищення мікробів, зменшення концентрації токсинів та мікробів, їх розведення, нейтралізація токсинів зв'язуванням їх або інактивацією і ви­ведення. Загальні заходи, спрямовані на гальмування розвитку, знищення мікрофлори, припинення її поширен­ня полягають насамперед у призна­ченні антимікробних засобів резорб-тивної дії, зокрема антибіотиків та хіміопрепаратів (ентерально чи парен­теральне). Звичайно їх призначають або при лікуванні місцевої інфекції без хірургічного втручання, або після ньо­го (за деяких форм інфекції). Незалеж­но від останнього нерідко залишаєть­ся загроза поширення патогенної мікрофлори (великий осередок інфекції або її небезпечна локалізація, недостатня опірність організму та ін.). Наприклад, при гематогенному осте­омієліті, гнійному артриті чи сухо­жильному панариції, великих флегмо­нах чи карбункулах, у хворих на цук­ровий діабет та багатьох інших видах інфекції місцеве хірургічне втручання доповнюється застосуванням або ан­тибіотиків, або антимікробних хіміо­препаратів (сульфаніламіди, фторкві-ноли, зокрема ципрофлоксацин та його аналоги тощо). Застосування цих протимікробних засобів повинно грун­туватись на знанні виду мікроорганізмів та їх чутливості до препарату. Оскіль­ки встановлення цих показників потре­бує тривалого часу, а гостра інфекція потребує негайноґо лікування, в ба­гатьох випадках застосовують антибіо­тики широкого спектру дії або альтер­нативні хіміопрепарати з високою ан­тибактеріальною активністю.

Серед антибіотиків найбільш ужи­ваними є бензилпеніциліну натрієва сіль, напівсинтетичні пеніциліни (ампіцилін тощо), напівсинтетичні цефа-лоспорини (цефазим), аміноглікозиди (гентаміцин, канаміцин), кліндаміцин та інші, а серед антимікробних хіміоп­репаратів — метронідазол (активний сто­совно анаеробної неклостридіальної мікрофлори), сульфаніламіди та похідні налідиксової кислоти — ципрофлоксацин, флюоронор-флоксацин, цифран та ін.

Слід зазначити, що стрептококи, гонококи, пневмококи, менінгококи, клебсієла, сальмонели, клостридії та де­які інші мікроби зберігають високу чут­ливість до препаратів групи пеніциліну і тому захворювання, що спричи­нюються зазначеними мікробами (беши­ха, гонорейні сальпінгіти та сальпінго-офорити, менінгіт, пневмококовий пе­ритоніт тощо), треба зразу починати лікувати препаратами групи пеніциліну без визначення антибіотикограми.

Стафілококи та кишкова паличка завдяки здатності до мутації та транс­місивній стійкості (здатності утворю­вати беталактамазу — фермент, що інактивує пеніцилін та інші антибіо­тики) нечутливі до антибіотиків пер­ших поколінь. Тут обов'язково по­трібно визначити антибіотикограму. Тому при інфекціях, що спричиню­ються стафілококами, кишковою па­личкою, синьогнійною паличкою, бактероїдами тощо, лікування треба розпочинати з антибіотиків широко­го спектра дії в поєднанні з метроніда-золом (проти бактероїдів), а з одержан­ням даних мікробіологічного до­слідження та антибіотикограми — за­собами цілеспрямованої дії чи кори­гувати схему лікування.

Треба зазначити, що багато видів патогенних мікробів, збудників гній­ної інфекції (стафілокок, синьогній-на паличка, кишкова паличка, некло-стридіальна анаеробна мікрофлора) дуже стійкі і до сучасних антибіотиків широкого спектра дії. Навіть у найак­тивнішого аміноглікозиду (гентаміци-ну сульфату) ефективність проти ста­філококової інфекції не перевищує 70—80 %. Тому у разі тяжких форм інфекції треба користуватися новітніми напівсинтетичними, що стійкі до беталактамаз, які продукуються мік­робами, антибіотиками (мефоксин чи мефокситин — препарат IV покоління цефалоспоринів; амоксиклав-амоксицилін у комбінації з клавулановою кислотою, що є інгібітором беталак­тамаз) та антибактеріальними препа­ратами із групи фторквінолонів (цип-рофлоксацини, ципробай) і кабапе-немів (тієнам та ін.).

Ципрофлоксацини та тієнам за про­тимікробною силою навіть переважають антибіотики. Вони ефективні прак­тично за будь-якої хірургічної інфекції, зумовленої як грампозитивною, так і грамнегативною мікрофлорою, у тому числі бактероїдною.

Детоксикація організму здійс­нюється багатьма засобами. Розпочи­нати ії треба з найпростіших і найдос­тупніших. Це насамперед призначен­ня великої кількості рідини (за відсут­ності протипоказань) та внутрішньо­венне введення ізотонічних розчинів натрію хлориду чи натрію лактату або розчинів Рінгера—Локка, Гартмана, лактосолу тощо. У останніх, поряд із натрію хлоридом (6—8 г/л), є калію хлорид (0,2 — 0,3 г/л), кальцію хло­рид (0,1—0,2 г/л), натрію гідрокарбо­нат (немає в розчині Гартмана), на­трію лактат — 3,1—3,3 г/л (його нема в розчинах Рінгера та Рінгера—Локка). У лактосолі є, крім того, ще й магнію хлорид. Ізотонічні розчини натрію хло­риду (0,9 %) та лактосоя є офіційни­ми, виготовляються на заводах мед­препаратів, усі інші — виготовляють­ся в аптеках.

Названі розчини зменшують інтокси­кацію шляхом як розведення токсинів, так і підвищення їх виведення з органі­зму з сечею.

Для багатьох хворих введення цих розчинів буває досить (поряд з місце­вим втручанням і місцевими заходами) для ліквідації осередку інфекції та де­токсикації організму. Але у деяких ви­падках цих засобів дезінтоксикації, що діють шляхом простого розведен­ня та компенсації гідроіонних по­рушень, буває замало. Тому призначають засоби спеціальної інфузійно-трансфузійної терапії, а в низці ви­падків, зокрема при загальній інфек­ції, ще й інші заходи — штучний гемо­діаліз (гемо- та лімфосорбцію тощо).

Серед спеціальних засобів для інфу-зійної дезінтоксикації, які зв'язують та виводять токсичні речовини з орга­нізму, найбільше поширення мають препарати вінілових сполук — по-лівінілпіролідон, гемодез та полідез, а також перистон та неокомпенсан. У нас головним засобом цього раду є 6 % розчин низькомолекулярного полі-вінілпіролідону (неокомпенсан). Цей препарат діє шляхом зв'язування (ад­сорбції) токсичних речовин у крово­носному руслі та швидкого виведен­ня їх з організму, головним чином, через нирки. Він виводиться з організ­му протягом 4—9 год (М.Т. Терехов, 1979). Гемодез також сприяє деток­сикації шляхом поліпшення мікроцир-куляції (усуває стаз еритроцитів) та ліквідації гіпоксії тканин. Вводять ге­модез крапельне внутрішньовенне по 10 мл/кг маси тіла для дітей та 400 мл на одну інфузію для дорослих. Повторне вливання можливе не рані­ше ніж через 12 год. Дія препарату розпочинається через 10—15 хв. Інший препарат — полідез — є низь­комолекулярним розчином полівініло­вого спирту. Застосовується 3 % роз­чин полідезу в ізотонічному розчині (0,9 %) натрію хлориду в дозі 400— 800 мл на добу у тих самих випадках, що й гемодез.

Поряд із означеними розчинами з метою дезінтоксикації використовують і багато інших речовин, які не тільки зв'язують токсини, але й володіють іншими ефектами, зокрема гемоди-намічним, антитромботичним чи рео­логічним. Їх призначають хворим, у яких інтоксикація поєднується з гіпо-протеїнемією, гіпотензією чи порушен­ням коагуляції крові (тромбоемболіч-ним станом, агрегацією еритроцитів).

Серед цих препаратів широко відомі такі білкові препарати, як аль­бумін (10—20 % розчин) та протеїн (10 % розчин), що вміщують до 80 %альбуміну та 20 % глобулінів. Вводять їх у дозах по 100 мл та 200—400 мл один раз на добу. Білкові препарати утворюють білкові комплекси з ток­синами, зв'язують та утримують в су­динах воду (1г альбушну утримує в судинах 20 мл води), підвищують ар­теріальний тиск і фільтраційну здатність нирок. Це сприяє виведен­ню токсинів.

При інфекціях, що супроводжу­ються гіперкоагуляцією та порушен­ням мікроциркуляції, які загрожують тромбоемболією, високоефективним є реополіглюкін —^ низькомолекуляр­ний поліглюкін. Його вводять у дозі 400 мл на добу, ефект зберігається протягом 8 год. Для лікування таких хворих використовують також інші ан­тикоагулянти (гепарин) та дезагреган-ти (ацетилсаліцилова кислота).

Для дезінтоксикації та знищення мікробів застосовують також білкові імунні препарати гаммаглобулін, ан-тистафілококову плазму. Ці препара­ти, що вміщують антитіла проти відповідних мікроорганізмів та їх ан­тигенів, зв'язують їх у комплекси ан­тиген — антитіло і нейтралізують, де­зактивують. Вони особливо ефективні при гіпогаммаглобулінемії.

Високими дезінтоксикаційними властивостями володіють також осмо­тичні діуретичні засоби, до яких на­лежать багатоатомні спирти — манні-тол та сорбітол. Це шестиатомні спир­ти, які вводять внутрішньовенне в 10—20 % (маннітол) і 20 % (сорбі­тол) розчинах у дозах 1—2 г сухої ре­човини на 1 кг маси тіла. Вони почи­нають діяти через 15 хв, а максималь­не сечовиділення спостерії'ається че­рез 2 год. Більша частина препаратів виводиться протягом доби (до 80 %) нирками, інші ж використовуються організмом як енергетичні речовини. Ці препарати призначають переважно при гострій нирковій недостатності.

У разі винятково тяжкої інфекцій­ної інтоксикації, як це буває при сеп­сисі, застосовують штучний гемоді­аліз, перитонеальний діаліз, гемо- та лімфосорбцію, ультрафіолетове талазерне опромінення крові і навіть підключення ксеноселезінки чи печі­нки, переважно свинячої. Треба па­м'ятати, що детоксикація організ­му — поняття дуже широке і не може бути зведене лише до застосування на­званих вище препаратів та заходів. Пе­релічені інфузійні засоби спрямовані головним чином на наслідок інфекції, тобто продукт її. Детоксикаційним ефектом володіють і всі ті засоби, які безпосередньо діють на збудників інфекції (антибіотики та хіміопрепа­рати) або коригують функції організ­му, обмін речовин, без нормалізаціїяких процеси детоксикації не можуть відбуватись повноцінно. Тому поряд із спеціальними, цілеспрямованими засобами не менш важливими в ліку­ванні хворих з інфекцією є всі інші загальні заходи для лікування хірургі­чної інфекції. Зокрема, призначають симптоматичні препарати (серцево-су­динні, аналгетики, седативні та ін.), імунокоректори та імуностимулятори (тактивін, тімалін, тимоген та ін.), анаболічні гормони та препарати (ан-дростерон, неробол, ретаболіл, солкосерил-розчин тощо), інгібітори протеолізу та простагландинів тощо.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений09:01:34 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
12:11:55 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Загальне лікування хворих з хірургічною інфекцією

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150490)
Комментарии (1831)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru