Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Грошові розрахунки в діяльності підприємств на прикладі ТОВ Сталкер-Трейд

Название: Грошові розрахунки в діяльності підприємств на прикладі ТОВ Сталкер-Трейд
Раздел: Рефераты по финансам
Тип: дипломная работа Добавлен 19:32:30 05 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 726 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Грошові розрахунки в діяльності підприємств(на прикладі діяльності ТОВ “Сталкер-Трейд”)


АНОТАЦІЯ

Магістерська дипломна робота «Грошові розрахунки в діяльності підприємств (на прикладі діяльності ТОВ “Сталкер-Трейд”)» складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел літератури та додатків.

Роботу представлено на 110 сторінках, 24 таблиці, 21 рисунок, додатки на 40 сторінках. Список використаних джерел із 83 найменувань.

Об’єкт магістерського дослідження – підприємство ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД».

Предмет магістерського дослідження – організація системи грошових розрахунків підприємства на внутрішньому та зовнішньоекономічному ринках, методика фінансового аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства.

Мета магістерської роботи - вивчення закономірностей та принципів побудови системи грошових розрахунків на прикладі ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД», оцінка позитивних та негативних рис застосовуємої системи розрахунків, розробка пропозицій по удосконаленню системи грошових розрахунків на підприємстві.

Завдання магістерської роботи:

1. Провести систематизацію сутності та методології побудови системи розрахунків підприємства з використанням безготівкових та готівкових платіжних інструментів;

2. Виконати аналіз системи розрахунків на підприємстві ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» та її вплив на ліквідність, платоспроможність та фінансову стійкість підприємства;

3. Ідентифікувати основні проблеми в системі розрахунків на підприємстві ТОВ “Сталкер-ТРЕЙД” , їх причини та наслідки;

4. Запропонувати основні проектно-економічні рішення виявлених проблем в системі розрахунків підприємства ТОВ “Сталкер-ТРЕЙД”;

5. Обгрунтувати перспективність та економічну ефективність заходів по впровадженню схем вексельного обігу в системі грошових розрахунків підприємства;

6. Розробити пропозиції по удосконаленню контролю за розрахунково-касовою діяльністю підприємства при впровадженні в обороті зовнішньоекономічних векселів.

Інформаційно-методологічна база досліджень магістерської роботи — звітні документи ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» за 2002 - 2007 роки, методологічні документи Національного банку України.

Практична цінність отриманих результатів магістерського дослідження полягає в ідентифікації при економічному аналізі діяльності ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» причин зниження ефективності системи його грошових розрахунків та обґрунтуванні пропозицій антикризових заходів по виведенню підприємства з зони збитковості та низької платоспроможності, що фактично привели до передачі 40% статутного капіталу у вигляді банківських відсотків за кредити.


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ І СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Характеристика розрахункових й касових операцій підприємства

1.2 Форми безготівкових розрахунків і платіжних документів

1.3 Готівкові розрахунки та касова дисципліна на підприємствах

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ СИСТЕМИ РОЗРАХУНКІВ НА ЛІКВІДНІСТЬ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «СТАЛКЕР- ТРЕЙД»

2.1 Характеристика діяльності та продукції ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД»

2.2 Економічна діагностика та аналіз ефективності системи грошових розрахунків на підприємстві ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»

2.3 Аналіз проблем в системі грошових розрахунків та питома вага зовнішньоекономічних розрахунків в діяльності підприємства ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»

РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ СИСТЕМИ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА “СТАЛКЕР-ТРЕЙД”

3.1 Пропозиції та ефективність впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд”

3.2 Пропозиції та ефективність впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при експортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд”

3.3 Удосконалення, пропозиції щодо позитивних та негативних аспектів регулювання державою грошових розрахунків підприємств

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність теми магістерської роботи полягає в необхідності постійного розвитку інструментів платіжних систем, які використовуються підприємствами для виконання грошових розрахунків на всіх етапах циклів розширеного виробництва, та проведення аналітичних досліджень по ефективності застосовуємих та перспективних грошових, документарних і бартерних систем як національних, так і міжнародних розрахунків підприємств.

Об’єкт магістерського дослідження – підприємство ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД».

Предмет магістерського дослідження – організація системи грошових розрахунків підприємства на внутрішньому та зовнішньоекономічному ринках, методика фінансового аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства.

Мета магістерської роботи - вивчення закономірностей та принципів побудови системи грошових розрахунків на на прикладі ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД», оцінка позитивних та негативних рис застосовуємої системи розрахунків, розробка пропозицій по удосконаленню системи грошових розрахунків на підприємстві.

Завдання магістерської роботи:

1. Провести систематизацію сутності та методології побудови системи розрахунків підприємства з використанням безготівкових та готівкових платіжних інструментів;

2. Виконати аналіз системи розрахунків на підприємстві ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» та її вплив на ліквідність, платоспроможність та фінансову стійкість підприємства;

3. Ідентифікувати основні проблеми в системі розрахунків на підприємстві ТОВ “Сталкер-ТРЕЙД” , їх причини та наслідки;

4. Запропонувати основні проектно-економічні рішення виявлених проблем в системі розрахунків підприємства ТОВ “Сталкер-ТРЕЙД”;

5. Обгрунтувати перспективність та економічну ефективність заходів по впровадженню схем вексельного обігу в системі грошових розрахунків підприємства;

6. Розробити пропозиції по удосконаленню контролю за розрахунково-касовою діяльністю підприємства при впровадженні в обороті зовнішньоекономічних векселів.

Інформаційно-методологічна база досліджень магістерської роботи — звітні документи ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» за 2002 - 2007 роки, методологічні документи Національного банку України.

Практична цінність отриманих результатів магістерського дослідження полягає в ідентифікації при економічному аналізі діяльності ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» причин зниження ефективності системи його грошових розрахунків та обґрунтуванні пропозицій антикризових заходів по виведенню підприємства з зони збитковості та низької платоспроможності, що фактично привели до передачі 40% статутного капіталу у вигляді банківських відсотків за кредити.

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ І СИСТЕМА РОЗРАХУНКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Характеристика розрахункових й касових операцій підприємства

Грошова система – це встановлена державою форма організації грошового обороту в країні, у тому числі, порядок емісії національних грошових знаків. Національна грошова система складається історично, її зміст і структурні елементи відображають досягнутий соціально-економічний рівень розвитку країни. Вона регулюється законами держави та іншими юридичними актами. Сучасна національна грошова система України – це грошова система ринкового типу.

Основні структурні елементи грошової системи [52]:

1. Наявність національної грошової одиниці, яка являється базисним елементом в організації всіх, проведених на території даної країни розрахунків, платежів; виконання функції накопичення, збереження, тощо.

Так, гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення розрахунків та здійснення переказів. Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій, так і в безготівковій формі.

2. Види наявних грошових знаків, які мають законну силу і забезпечують сукупність всіх розрахунків в рамках економічної системи.

3.Масштаб цін, що призначає номінальну величину різної монети. Від цього залежить ефективність користування різними видами грошових знаків. Масштаб цін встановлюється і змінюється у законодавчому порядку.

4.Грошові агрегати та їх структура, які являються одним із найважливіших елементів структури грошових потоків, різних форм накопичення грошей в економічній системі вцілому. Визначення структури грошової маси в обігу Ук-раїни агрегатним методом почалося з 1993 року.

5.Механізми встановлення валютних курсів по відношенню до національної валюти, тобто, управління сукупністю факторів, впливаючих на стабільність або нестабільність валютного курсу. Основою установлення валютного курсу являється купівельна спроможність тієї чи іншої грошової одиниці.

6. Види грошового обігу, тобто, користування тих чи інших форм готівкового і безготівкового обігу. В розвинутих країнах світу готівка становить незначну частку грошової маси – 5–7%. В Україні ж питома вага готівки в грошовому обороті гіпертрофована.

7. Інституціональні суб’єкти системи, серед яких особливу перевагу мають суб’єкти здібні впливати на функціонування грошової системи. До таких суб’єктів відносяться: Національний Банк, комерційний банк та інші фінансові посередники.

8. Законодавча база, що регулює права і відповідальність суб’єктів грошової системи. В розвинутих країнах цей елемент грошової системи являється найбільш розвиненим.

9. Сукупність механизмів, форм, які використовуються при регулюванні грошової системи. Мова йде про використання адміністративних або економіко-математичних методів і форм управління грошовою масою, що впливає на її зміни.

В результаті еволюції економіки відбувається постійний розвиток форм грошей, які відображають потребу використання грошей, можливість прискорення їх обертання, їх витрати і виготовлення тощо.

Грошовий обіг являє собою процес безупинного руху грошових знаків у наявній і безготівковій формах. Таке визначення відповідає змісту сучасного грошового обігу, де рух роблять саме грошові знаки, а не інші види грошей.

Платіжний оборот – це процес безупинного руху коштів платежу, що існують у даній країні. Він включає не тільки рух грошей, але і рух інших засобів платежу (чеків, депозитних сертифікатів, векселів і т.д.). Грошовий обіг є, отже, складовою частиною платіжного обороту.

Під грошово-платіжним (грошово-розрахунковим) оборотом розуміється частина грошового обігу, де гроші функціонують як засіб платежу, незалежно від того безготівковий це оборот чи готівковий (рис.1.1).


Система ринкових відносин


Грошово-товарні відносини Грошово-нетоварні відносини


Ринок Ринок Ринок Ринок Ринок Валют-

коштів предметів робочої кредитних цінних ний ри-

вироб- споживання сили ресурсів паперів нок

ництва і послуг


Грошово - Грошово- Грошово-

розрахунковий кредитний фінансовий

оборот оборот оборот


Рис.1.1.- Взаємозв’язок ринкових відносин і грошових оборотів в державі [43]

Кожна частина грошового обігу обслуговує свою сферу ринкових відносин, причому гроші вільно переходять з однієї частини грошового обігу в іншу, що дозволяє оперативно перекидати їх з однієї сфери ринкових відносин в іншу у відповідності з потребою, що складається в результаті дії закону попиту та пропозиції кон'юнктурою ринку. На відміну від інших ринків валютний ринок не обслуговується конкретно якоюсь частиною грошового обігу, він тільки збільшує чи зменшує цей оборот.

Таким чином, можна сформулювати дві основні задачі, що вирішує грошовий обіг, обслуговуючи систему ринкових відносин, які і визначають його роль:

- грошовий обіг, перерозподіляючи гроші між своїми частинами, забезпечує зведений перелив капіталу з однієї сфери ринкових відносин в іншу, тим самим здійснюючи їхній взаємозв'язок;

- у грошовому обігу створюються нові гроші, що забезпечують задоволення потреби в них усіх сфер ринкових відносин.

Грошовий оборот - це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового обороту на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшення платежів, пов'язаних з їх придбанням. Зростання трудомісткості продукції збільшує платежі, пов'язані з оплатою праці. Прямі і зворотні зв'язки між виробництвом і споживанням здійснюються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошового обороту.

Особливе місце займає грошовий оборот у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб'єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації перевіряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та суспільною потребою в них.

Ринковим відносинам властивий вільний рух товарів, послуг, капіталу і ресурсів. Саме цей момент треба враховувати, розглядаючи рух виробництва товарів і пов'язаний з ним оборот грошей.

Оборот грошей супроводжує обмін товарів і послуг, коли здійснюється оплата за товар і гроші переходять від покупця до продавця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, громадських організацій, кошти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні постійно залучаються в активний грошовий оборот.

Маса грошей, яка перебуває в обороті як засіб платежу, має дві форми: готівкову і безготівкову:

- готівкову форму у вигляді паперових та металевих грошових знаків;

- безготівкову форму у вигляді записів на рахунках у банках.

Грошовий оборот на кожному підприємстві пов'язаний з такими напрямками :

- забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

- реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

- сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

- забезпечення спільної діяльності підприємств;

- отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Таке групування пов'язане з різною економічною сутністю названих розрахунків, документооборотом, видами й методами фінансового та банківського контролю.

Безготівковий грошовий оборот повністю здійснюється через банківські установи, що в них відкрито рахунки суб'єктів підприємницької діяльності. Від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.

В табл.1.1 наведена бухгалтерсько-облікова класифікація розрахункових та касових операцій підприємства, які враховуються на окремих балансових рахунках 3 класу “Плану рахунків бухгалтерського обліку” [31] на підприємствах України.

Таблиця 1.1

Бухгалтерсько-облікова класифікація розрахункових та касових операцій підприємства [31]

30

Каса

301

Каса в національній валюті

302

Каса в іноземній валюті

31

Рахунки в банках

311

Поточні рахунки в національній валюті

312

Поточні рахунки в іноземній валюті

313

Інші рахунки в банку в національній валюті

314

Інші рахунки в банку в іноземній валюті

33

Інші кошти

331

Грошові документи в національній валюті

332

Грошові документи в іноземній валюті

333

Грошові кошти в дорозі в національній валюті

334

Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті

34

Короткострокові векселі одержані

341

Короткострокові векселі, одержані в національній валюті

342

Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті

35

Поточні фінансові інвестиції

351

Еквіваленти грошових коштів

352

Інші поточні фінансові інвестиції

36

Розрахунки з покупцями та замовниками

361

Розрахунки з вітчизняними покупцями

362

Розрахунки з іноземними покупцями

363

Розрахунки з учасниками ПФГ

37

Розрахунки з різними дебіторами

371

Розрахунки за виданими авансами

372

Розрахунки з підзвітними особами

373

Розрахунки за нарахованими доходами

374

Розрахунки за претензіями

375

Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків

376

Розрахунки за позиками членам кредитних спілок

377

Розрахунки з іншими дебіторами

Рахунки Клас 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розрахунки іноземною валютою на рахунках цього класу та класів 4 "Власний капітал та забезпечення зобов'язань", 5 "Довгострокові зобов'язання", 6 "Поточні зобов'язання" та на рахунках 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" і 16 "Довгострокові біологічні активи" обліковуються у гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України. Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції та розрахунки відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки й платежі. Курсові різниці за такими операціями відносяться на рахунки 71 "Інший операційний дохід", 74 "Інші доходи", 85 "Інші затрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 97 "Інші витрати".

а) Рахунок 30 "Каса"

Рахунок 30 "Каса" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

Рахунок 30 "Каса" має такі субрахунки:

301 "Каса в національній валюті"

302 "Каса в іноземній валюті"

За дебетом рахунку 30 "Каса" відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо) відкриваються субрахунки "Операційна каса в національній валюті" та "Операційна каса в іноземній валюті".


Таблиця 1.2

Рахунок 30 "Каса" кореспондує [31]

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

14

"Довгострокові фінансові інвестиції"

14

"Довгострокові фінансові інвестиції"

15

"Капітальні інвестиції"

15

"Капітальні інвестиції"

30

"Каса"

33

"Інші кошти"

31

"Рахунки в банках"

35

"Поточні фінансові інвестиції"

34

"Короткострокові векселі одержані"

36

"Розрахунки з покупцями та замовниками"

36

"Розрахунки з покупцями та замовниками"

37

"Розрахунки з різними дебіторами"

37

"Розрахунки з різними дебіторами"

39

"Витрати майбутніх періодів"

41

"Пайовий капітал"

41

"Пайовий капітал"

45

"Вилучений капітал"

42

"Додатковий капітал"

46

"Неоплачений капітал"

47

"Забезпечення майбутніх витрат і платежів"

45

"Вилучений капітал"

48

"Цільове фінансування і цільові надходження"

46

"Неоплачений капітал"

48

"Цільове фінансування і цільові надходження"

50

"Довгострокові позики"

51

"Довгострокові векселі видані"

50

"Довгострокові позики"

52

"Довгострокові зобов'язання за облігаціями"

52

"Довгострокові зобов'язання за облігаціями"

53

"Довгострокові зобов'язання з оренди"

55

"Інші довгострокові зобов'язання"

60

"Короткострокові позики"

55

"Інші довгострокові зобов'язання"

63

"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

60

"Короткострокові позики"

61

"Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"

66

"Розрахунки з оплати праці"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

62

"Короткострокові векселі видані"

69

"Доходи майбутніх періодів"

63

"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

70

"Доходи від реалізації"

71

"Інший операційний дохід"

65

"Розрахунки за страхуванням"

73

"Інші фінансові доходи"

66

"Розрахунки з оплати праці"

74

"Інші доходи"

67

"Розрахунки з учасниками"

75

"Надзвичайні доходи"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

76

"Страхові платежі"

97

Виключено

69

"Доходи майбутніх періодів"

76

"Страхові платежі"

84

"Інші операційні витрати"

85

"Інші затрати"

90

"Собівартість реалізації"

91

"Загальновиробничі витрати"

92

"Адміністративні витрати"

93

"Витрати на збут"

94

"Інші витрати операційної діяльності"

95

"Фінансові витрати"

97

"Інші витрати"

99

"Надзвичайні витрати"

б) Рахунок 31 "Рахунки в банках"

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.

Рахунок 31 "Рахунки в банках" має такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті"

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті"

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті"

За дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, за кредитом - їх використання.

Субрахунки 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" та 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті" призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

Таблиця 1.3

Рахунок 31 "Рахунки в банках" кореспондує [31]

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

14

"Довгострокові фінансові інвестиції"

14

"Довгострокові фінансові інвестиції"

15

"Капітальні інвестиції"

15

"Капітальні інвестиції"

16

Виключено

18

"Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"

24

Виключено

18

"Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"

30

"Каса"

30

"Каса"

31

"Рахунки в банках"

31

"Рахунки в банках"

33

"Інші кошти"

33

"Інші кошти"

35

"Поточні фінансові інвестиції"

34

"Короткострокові векселі одержані"

36

"Розрахунки з покупцями та замовниками"

35

"Поточні фінансові інвестиції"

37

"Розрахунки з різними дебіторами"

36

"Розрахунки з покупцями та замовниками"

39

"Витрати майбутніх періодів"

37

"Розрахунки з різними
дебіторами"

41

"Пайовий капітал"

45

"Вилучений капітал"

41

"Пайовий капітал"

46

"Неоплачений капітал"

42

"Додатковий капітал"

47

"Забезпечення майбутніх витрат і платежів"

45

"Вилучений капітал"

46

"Неоплачений капітал"

48

"Цільове фінансування і цільові надходження"

48

"Цільове фінансування і цільові надходження"

50

"Довгострокові позики"

50

"Довгострокові позики"

51

"Довгострокові векселі видані"

52

"Довгострокові зобов'язання за облігаціями"

52

"Довгострокові зобов'язання за облігаціями"

55

"Інші довгострокові зобов'язання"

53

"Довгострокові зобов'язання з оренди"

60

"Короткострокові позики"

63

"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

55

"Інші довгострокові зобов'язання"

60

"Короткострокові позики"

64

"Розрахунки за податками й платежами"

61

"Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"

65

"Розрахунки за страхуванням"

66

"Розрахунки з оплати праці"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

62

"Короткострокові векселі видані"

63

"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

69

"Доходи майбутніх періодів"

70

"Доходи від реалізації"

64

"Розрахунки за податками й платежами"

71

"Інший операційний дохід"

73

"Інші фінансові доходи"

65

"Розрахунки за страхуванням"

74

"Інші доходи"

66

"Розрахунки з оплати праці"

75

"Надзвичайні доходи"

67

"Розрахунки з учасниками"

76

"Страхові платежі"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

97

Виключено

69

"Доходи майбутніх періодів"

76

"Страхові платежі"

84

"Інші операційні витрати"

85

"Інші затрати"

90

"Собівартість реалізації"

91

"Загальновиробничі витрати"

92

"Адміністративні витрати"

93

"Витрати на збут"

94

"Інші витрати операційної діяльності"

95

"Фінансові витрати"

97

"Інші витрати"

99

"Надзвичайні витрати"

в) Рахунок 33 "Інші кошти"

На рахунку 33 "Інші кошти" ведеться узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), та про кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки підприємства.

Рахунок 33 "Інші кошти" має такі субрахунки:

331 "Грошові документи в національній валюті"

332 "Грошові документи в іноземній валюті"

333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті"

334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті"

За дебетом рахунку 33 "Інші кошти" відображається надходження грошових документів у касу підприємства та коштів в дорозі, за кредитом - вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

Таблиця 1.4

Рахунок 33 "Інші кошти" кореспондує [31]

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

16

Виключено

15

"Капітальні інвестиції"

18

"Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"

18

"Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"

30

"Каса"

31

"Рахунки в банках"

31

"Рахунки в банках"

37

"Розрахунки з різними дебіторами"

37

"Розрахунки з різними дебіторами"

50

"Довгострокові позики"

60

"Короткострокові позики"

50

"Довгострокові позики"

66

"Розрахунки з оплати праці"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

60

"Короткострокові позики"

84

"Інші операційні витрати"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

85

"Інші затрати"

92

"Адміністративні витрати"

70

"Доходи від реалізації"

71

"Інший операційний дохід"

93

"Витрати на збут"

94

"Інші витрати операційної діяльності"

99

"Надзвичайні витрати"

г) Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані"

На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями.

Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" має такі субрахунки:

341 "Короткострокові векселі, одержані в національній валюті"

342 "Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті"

На рахунку 34 "Короткострокові векселі одержані" за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом - отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем.

Таблиця 1.5

Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані" кореспондує [31]

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

36

"Розрахунки з покупцями та замовниками"

30

"Каса"

31

"Рахунки в банках"

37

"Розрахунки з різними дебіторами"

45

"Вилучений капітал"

50

"Довгострокові позики"

46

Виключено

60

"Короткострокові позики"

70

"Доходи від реалізації"

63

"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

71

"Іншій операційний дохід"

73

"Інші фінансові доходи"

64

"Розрахунки за податками й платежами"

74

"Інші доходи"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

84

"Інші операційні витрати"

85

"Інші затрати"

94

"Інші витрати операційної діяльності"

97

"Інші витрати"

99

"Надзвичайні витрати"

д) Рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції"

На рахунку 35 "Поточні фінансові інвестиції" ведеться облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів.

Рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції" має такі субрахунки:

351 "Еквіваленти грошових коштів"

352 "Інші поточні фінансові інвестиції"

За дебетом рахунку 35 "Поточні фінансові інвестиції" відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом - зменшення їх вартості та вибуття.

Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і закордоном.

Таблиця 1.6

Рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції" кореспондує [31]

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

14

"Довгострокові фінансові інвестиції"

14

"Довгострокові фінансові інвестиції"

16

Виключено

18

"Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"

31

"Рахунки в банках"

18

"Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"

42

"Додатковий капітал"

30

"Каса"

85

"Інші затрати"

31

"Рахунки в банках"

97

"Інші витрати"

36

"Розрахунки з покупцями та замовниками"

99

"Надзвичайні витрати"

37

"Розрахунки з різними дебіторами"

41

"Пайовий капітал"

42

"Додатковий капітал"

46

"Неоплачений капітал"

50

"Довгострокові позики"

60

"Короткострокові позики"

64

"Розрахунки за податками й платежами"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

73

"Інші фінансові доходи"

74

"Інші доходи"

е) Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"

362 "Розрахунки з іноземними покупцями"

363 "Розрахунки з учасниками ПФГ"

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Таблиця 1.7

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" кореспондує [31]

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

30

"Каса"

30

"Каса"

31

"Рахунки в банках"

31

"Рахунки в банках"

48

"Цільове фінансування і цільові надходження"

64

"Розрахунки за податками й платежами"

70

"Дохід від реалізації"

34

"Короткострокові векселі одержані"

71

"Інший операційний дохід"

76

"Страхові платежі"

35

"Поточні фінансові інвестиції"

37

"Розрахунки з різними дебіторами"

38

"Резерв сумнівних боргів"

50

"Довгострокові позики"

51

"Довгострокові векселі видані"

60

"Короткострокові позики"

62

"Короткострокові векселі видані"

63

"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

64

"Розрахунки за податками й платежами"

65

"Розрахунки за страхуванням"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

70

"Дохід від реалізації"

76

"Страхові платежі"

84

"Інші операційні витрати"

85

"Інші затрати"

90

"Собівартість реалізації"

93

"Витрати на збут"

94

"Інші витрати операційної діяльності"

99

"Надзвичайні витрати"

ж) Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами"

На рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" має такі субрахунки:

371 "Розрахунки за виданими авансами"

372 "Розрахунки з підзвітними особами"

373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

374 "Розрахунки за претензіями"

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок"

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

За дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення чи списання.

На субрахунку 371"Розрахунки за виданими авансами" ведеться облік авансів, наданих іншим підприємствам.

На субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань балансу підприємства.

На субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

На субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.

На субрахунку 376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок" ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках.

На субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Таблиця 1.8

Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" кореспондує [31]

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

10

Виключено

10

"Основні засоби"

11

Виключено

11

"Інші необоротні матеріальні активи"

14

"Довгострокові фінансові інвестиції"

12

"Нематеріальні активи"

14

"Довгострокові фінансові інвестиції"

15

Виключено

16

Виключено

15

"Капітальні інвестиції"

16

Виключено

18

"Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"

18

"Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"

19

"Гудвіл при придбанні"

19

"Гудвіл при придбанні"

20

"Виробничі запаси"

20

"Виробничі запаси"

21

"Поточні біологічні активи"

21

"Поточні біологічні активи"

22

"Малоцінні та швидкозношувані предмети"

22

"Малоцінні та швидкозношувані предмети"

23

"Виробництво"

23

"Виробництво"

24

"Брак у виробництві"

25

"Напівфабрикати"

25

"Напівфабрикати"

26

"Готова продукція"

26

"Готова продукція"

27

"Продукція сільськогосподарського виробництва"

27

"Продукція сільськогосподарського виробництва"

28

"Товари"

28

"Товари"

30

"Каса"

30

"Каса"

31

"Рахунки в банках"

31

"Рахунки в банках"

33

"Інші кошти"

33

"Інші кошти"

34

"Короткострокові векселі одержані"

36

"Розрахунки з покупцями та замовниками"

35

"Поточні фінансові інвестиції"

39

"Витрати майбутніх періодів"

39

"Витрати майбутніх періодів"

48

"Цільове фінансування і цільові надходження"

48

"Цільове фінансування і цільові надходження"

50

"Довгострокові позики"

60

"Короткострокові позики"

50

"Довгострокові позики"

64

"Розрахунки за податками й платежами"

51

"Довгострокові векселі видані"

60

"Короткострокові позики"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

61

"Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"

69

"Доходи майбутніх періодів"

70

"Доходи від реалізації"

62

"Короткострокові векселі видані"

71

"Іншій операційний дохід"

63

"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

73

"Інші фінансові доходи"

74

"Інші доходи"

64

"Розрахунки за податками й платежами"

75

"Надзвичайні доходи"

65

"Розрахунки за страхуванням"

66

"Розрахунки з оплати праці"

67

"Розрахунки з учасниками"

68

"Розрахунки за іншими операціями"

80

"Матеріальні витрати"

84

"Інші операційні витрати"

85

"Інші затрати"

91

"Загальновиробничі витрати"

92

"Адміністративні витрати"

93

"Витрати на збут"

94

"Інші витрати операційної діяльності"

99

"Надзвичайні витрати"

Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства значною мірою залежить від організації розрахунків [79].

Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов'язкового зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі). Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між підприємством і банком щодо розрахунково-касового обслуговування.

Другий принцип полягає в тім, що підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й додаткового) за згодою банку.

Третій принцип - принцип самостійного (без участі банків) вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі розрахунків.

Четвертий принцип - кошти з рахунка підприємства списуються за розпорядженням його власника. Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків, суб'єкт підприємницької діяльності визначає один з рахунків як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується безспірно.

П'ятий принцип стосується відкриття рахунків. Поточні рахунки підприємствам - суб'єктам підприємницької діяльності відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.

Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

Сьомий принцип: платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.

Восьмий принцип: розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватись готівкою. При цьому постачальник - отримувач коштів повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк. Використання готівки, пов'язане з виплатою заробітної плати, премій, винагород, матеріальної допомоги, дивідендів, провадиться тільки через її отримання з кас банків. Такий порядок дає змогу контролювати своєчасну сплату податків, внесків та інших обов'язкових платежів, розмір яких залежить від фонду оплати праці.


1.2 Форми безготівкових розрахунків і платіжних документів

Загальні засади грошового обігу та функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" [3], "Про поштовий зв'язок", “ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” [1] , іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.

Безготівкові грошові кошти в національній валюті - це банківські записи, про наявність у клієнта банку підтверджених випискою банку кредитних вимог до банку в грошових одиницях України, які виконують функцію засобу платежу по Україні та обліковується на рахунках у банках-резидентах [41].

Безготівкові грошові кошти в іноземній валюті - це банківські записи, про наявність у клієнта банку-резидента підтверджених випискою банку-нерезидента кредитних вимог до банку в грошових одиницях іноземної валюти, які виконують функцію засобу міжнародного платежу та обліковується на рахунках у банках-нерезидентах (на кореспондентських рахунках банків –резидентів).

Безготівкові розрахунки – це банківські операції перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає:

- класифікацію розрахунків;

- організацію розрахунків;

- форми відповідних документів;

- взаємовідносини платників з банками.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти:

- розрахунки за товарними операціями;

- розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансовими операціями: з кредитною системою, з бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообороту коштів підприємства.

Відповідно до територіального розміщення підприємств (покупців – продавців) і банківських установ, що їх обслуговують, безготівкові розрахунки поділяються на місцеві, міжміські та міжнародні:

- місцеві розрахунки здійснюються між покупцем і постачальником продукції, якщо їх обслуговує одна установа банку або коли банк постачальника і банк покупця розміщені в тому самому населеному пункті;

- міжміські - це розрахунки, які здійснюються між покупцем і постачальником через банки (постачальника і покупця), що знаходяться в різних регіонах України;

- міжнародні - це розрахунки, які здійснюються за операціями купівлі-продажу через банки постачальників та покупців, одним з яких є вітчизняний банк-резидент, а другим - зарубіжний банк – нерезидент.

Організація розрахунків передбачає їх здійснення записом (переказуванням) коштів з рахунка покупця (платника коштів) на рахунок постачальника (отримувача коштів) або заліком взаємних розрахунків між покупцем і постачальником продукції.

За економічним змістом організація безготівкових розрахунків виходить за межі суто технічних операцій, пов'язаних зі списанням і зарахуванням коштів на рахунки клієнтів у банківській установі.

За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань:

- удосконалення комерційного розрахунку на підприємстві;

- підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями;

- зміцнення договірної дисципліни;

- прискорення обороту оборотних коштів.

“Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” [17] встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Для здійснення безготівкових операцій підприємства - учасники безготів-кових розрахунків відкривають рахунки згідно “ Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах “ [19], а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Під час здійснення безготівкових розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді.

Інструкція [17] встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів ( платіжні інструменти – це засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника):

1.Меморіального ордера (таблиця А.2 додаток А).

Меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" [1] та нормативно-правових актів Національного банку.

2. Платіжного доручення (таблиця А.3 додаток А).

Платіжне доручення – це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

На рис.1.3 наведена схема порядку розрахунків з застосуванням платіжного доручення.

1


Рис.1.3. – Порядок розрахунків з застосуванням платіжного доручення [57]

(1 - постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги);

2 - постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію, роботи, послуги;

3 - покупець подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення;

4 - банк покупця списує з його рахунка кошти;

5 - банк покупця повідомляє покупця-власника рахунка про списання коштів;

6 - банк покупця передає електронним зв'язком або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника;

7 - банк постачальника (отримувача коштів) зараховує кошти на рахунок постачальника;

8 - банк постачальника повідомляє постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з розрахункового рахунка)

3. Платіжної вимоги-доручення.

Платіжна вимога-доручення – це розрахунковий документ, який складається з двох частин: - верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; - нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача.

4. Платіжної вимоги.

Платіжна вимога – це розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

5. Розрахункового чека (таблиця А.5 додаток А).

Розрахунковий чек – це розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. На рис.1.4 наведена схема порядку розрахунків з застосуванням розрахункового чека.



Рис.1.4. – Порядок розрахунків з застосуванням розрахункового чека [57]

(1 - постачальник передає товар покупцеві; 2 - покупець передає чек постачальнику;

3 - постачальник передає чек у свій банк;

4 - банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця;

5 - банк платника списує кошти з рахунка покупця товару;

6 - банк платника повідомляє платника про списання коштів;

7 - банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти;

8 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

9 - банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок)

6. Акредитива (таблиця А.6 додаток А).

Акредитив – це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

На рис.1.5 наведена схема порядку розрахунків з застосуванням акредитива.


Рис.1.5. – Порядок розрахунків з застосуванням акредитива [57]

( 1 - покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 - банк покупця відкриває акредитив; 3 - банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива; 4 - банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 - банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива; 6 - відвантаження товару; 7 - покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 - банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 - банк постачальника повідомляє про це свого клієнта)

Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатку А. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до Інструкції [17]. Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до Інструкції [17]:

- банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М.П." та "Підписи платника";

- банк отримувача - заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача", "Код банку отримувача", а також "М. П. отримувача" та "Підписи отримувача";

- банк стягувача - заповнення таких реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М. П. стягувача" та "Підписи стягувача" .

Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.

Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій черговості:

- у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

- у другу - списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;

- у третю - списуються кошти на підставі інших рішень суду;

- у четверту - списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;

- у п'яту - списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.

Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Банк платника не приймає платіжного доручення, якщо дата валютування визначена пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Використання в якості засобів платежу векселів та спеціальних платіжних засобів в національній валюті, зокрема платіжних карток (у тому числі корпоративних платіжних карток), регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку:

а) Платежі за допомогою векселів.

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

- Закон України “Про обіг векселів в Україні” [4];

- Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” [5];

- “Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України” [33];

- “Про затвердження Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу” [32];

На рис.1.6 – 1.7 наведені схеми порядку розрахунків з застосуванням простого та переказного векселів.


Рис.1.6. – Порядок розрахунків з застосуванням простого векселя [57]

( 1 - векселедавець (покупець) передає вексель;

2 - власник векселя (ремітент) пред'являє вексель до акцепту;

3 - векселедавець дає згоду (акцепт) на сплату суми векселя і передає його ремітенту для виставлення в свій банк та перерахування коштів з свого розрахункового рахунку;

4 - власник векселя (ремітент) передає акцептований вексель своєму банку для отримання коштів (інкасування векселя) в банку векселедавця)


Рис.1.7. – Порядок розрахунків з застосуванням переказного векселя [57]

(1 - підприємство А трасирує переказний вексель на користь банку з метою погашення кредиту;

2 - банк надає підприємству суму кредиту;

3 - підприємство А відвантажило товар підприємству Б;

4 - банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту;

5 - трасат сплачує гроші банку за векселем)

б) Платежі за допомогою платіжних карток.

- Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” [1];

- “Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням” [23].

Платіжна картка – це спеціальний платіжний засіб, за допомогою якого з використанням технологічних пристроїв обслуговування та залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні безготівкові схеми. Для юридичних осіб - підприємств і фізичних осіб - підприємців – надаються корпоративні платіжні картки.

Дебетова схема передбачає здійснення клієнтом операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його карт-рахунку, або за рахунок коштів клієнта за наперед оплаченою платіжною карткою, які обліковуються на консолідованому картрахунку банку.

Під час застосування дебетово-кредитної схеми клієнт здійснює операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, а в разі їх недостатності (відсутності) на картрахунку - за рахунок наданого банком кредиту.

Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії).

Держателі корпоративних платіжних карток підприємств можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку в таких випадках:

- одержання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами - підприємцями;

- здійснення розрахунків у безготівковій формі в гривнях, пов'язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;

- одержання готівки в іноземній валюті за межами України та в установленому порядку на території України в касі емітента для оплати витрат на відрядження;

- здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, які пов'язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України.

Корпоративні платіжні картки не застосовуються для здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами).

Засобами безготівкових платежів підприємств в іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних контрактів є наступні:

1. Банківський переказ, який виконується згідно “ Положенню про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів” [24] (Додаток К);

2. Документарний акредитив, технологія виконання якого наведена в «Положенні про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями» [25] та “Міжнародних правилах по документарним акредитивам” [11] (Додаток Л);

3. Інкасування чеків в іноземній валюті, яке виконується згідно з “Правилами бухгалтерського обліку банками України операцій з чеками в іноземній валюті” [26] та “Міжнародними правилами по інкасо” [12] (Додаток М);

4. Факторингово-форфейтингові схеми зовнішньоекономічних розрахунків з застосуванням векселів в іноземній валюті згідно міжнародним правилам Уніфікованого закону про прості та переказні векселі [10] (Додаток Н).

1.3 Готівкові розрахунки та касова дисципліна на підприємствах

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Розвиток ринкових відносин призвів до певних змін у колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зокрема розширив можливість застосування готівкової форми. З кінця 1998 р. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 р. № 473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть здійснюватись як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством, для чого підприємства можуть проводити розрахунки з бюджетом і державними цільовими фондами готівкою.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначені Національним банком України в “Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” [20].

Основними вимогами до організації готівкових розрахунків на підприємствах є наступні :

1. Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

2. Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

3. Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління НБУ – 10 000 грн. [21]. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

Зазначені обмеження не поширюються на:

а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

г) використання коштів, виданих на відрядження;

ґ) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

4. Якщо підприємство (підприємець) відповідно до законодавства України приймає до обслуговування платіжні картки з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг і оснащене платіжним терміналом (у тому числі з'єднаним чи поєднаним з реєстратором розрахункових операцій (касові апарати) - РРО), то таке підприємство (підприємець) може за рахунок готівкової виручки або коштів, отриманих із банку, надавати держателю платіжної картки Національної системи масових електронних платежів та інших платіжних систем (якщо така послуга передбачена їх правилами) послуги з видачі готівки з друкуванням квитанції платіжного термінала (або розрахункового документа) та відображенням таких операцій у відповідній книзі обліку.

Національний банк України має право встановлювати обмеження з видачі готівки за платіжними картками. Обмеження з видачі готівки за платіжними картками можуть встановлюватися платіжною організацією відповідної платіжної системи та банками - членами цієї системи.

5. Якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

6. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК (реєстраторів касових – комп’ютерні системи) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

7. Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки).

Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.

8. Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

9. Готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

10. Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п'яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях (далі - видаткові відомості).

11. Видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

12. Фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з карткового рахунку із застосуванням корпоративної платіжної картки або особистої платіжної картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з карткового рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Порядок оформлення касових операцій на підприємствах є наступним:

1. Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

2. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" [2], оформляються згідно з вимогами цього Закону.

3. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

4. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

6. Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис "За довіреністю". Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.

7. Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.

8. Виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

Одноразові видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

9. Після закінчення встановлених строків виплат, пов'язаних з оплатою праці за видатковими відомостями, касир зобов'язаний:

- у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис "Депоновано";

- скласти реєстр депонованих сум;

- у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівкові кошти видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис "Готівку за відомістю видав (підпис)";

- здійснити відповідний запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер робить перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях, та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

11. Касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей на виплати, пов'язані з оплатою праці, реєструються після здійснення цих виплат.

Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів. Водночас у документі "Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів.

Порядок ведення касової книги на підприємстві встановлений наступним чином:

1. З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

2. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу, що видається і оформляється підприємством - юридичною особою, до складу якого вони входять.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

3. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

4. Підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

5. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та розрахунку ліміту каси підприємства визначені наступними вимогами:

1. Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на п'ять робочих днів.

Якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємствами до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.

Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками.

Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то таке підприємство може в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

2. Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов'язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності відповідно до вимог цього Положення.

3. Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.

4. Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію тощо:

- для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, - у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

- для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, передбачений підпунктом "в" пункту 1, - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

- для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів), - не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).

Вищезазначені вимоги цього пункту не поширюються на небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку. Небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих установ, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси.

5. Підприємства, що виробляють та перероблюють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агро-фірми тощо) можуть установлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року.

6. Ліміт каси підприємства сфери грального бізнесу, уключаючи гральні будинки, казино, ігрові автомати з грошовим виграшем тощо, установлюють з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих закладів відповідно до переліку та правил ведення азартних ігор і затвердженого положення про призовий фонд, як правило, у межах відповідного середньоденного показника. За рішенням керівника підприємства сфери грального бізнесу або уповноваженої ним особи дозволяється встановлювати ліміт каси з перевищенням визначеного середньоденного показника, але не більше суми максимально можливого виграшу клієнта.

7. Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

8. Контроль за встановленням і дотриманням підприємствами встановлених лімітів каси та строків здавання готівкової виручки з каси здійснюють органи державної податкової служби України.

Застосування готівкової іноземної валюти підприємствами на території України обумовлено “Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України “ [22]:

1). Використання готівкової іноземної валюти з поточних рахунків для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон резидентами - юридичними особами та фізичними особами - підприємцями та іноземними представництвами:

1.1. Резиденти - юридичні особи і фізичні особи - підприємці (далі - юридичні особи - резиденти) та іноземні представництва мають право використовувати з поточних рахунків готівкову іноземну валюту для забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також на представницькі витрати (організацію офіційних заходів за кордоном).

1.2. Юридичні особи - резиденти та іноземні представництва мають право використовувати з поточного рахунку іноземну валюту для придбання дорожніх чеків на суму, що відповідає витратам на відрядження і представницьким витратам, на підставі заяви на видачу дорожніх чеків.

1.3. Одному працівнику (резиденту чи нерезиденту) може бути видано іноземну валюту готівкою та/або дорожні чеки на загальну суму, що не перевищує норм вивезення іноземної валюти (дорожніх чеків), установлених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють переміщення іноземної валюти (дорожніх чеків) через митний кордон України (далі - нормативно-правові акти про переміщення валюти).

1.4. Уповноважений банк під час видачі з каси готівкової іноземної валюти та/або дорожніх чеків видає юридичній особі - резиденту або іноземному представництву довідки на вивезення відповідно до вимог нормативно-правових актів про переміщення валюти.

1.5. Відшкодування працівнику-резиденту, який перебував у відрядженні за кордоном, витрат власних коштів в іноземній валюті здійснюється відповідно до законодавства України у валюті України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день виплати зазначених коштів, а працівнику-нерезиденту, на його бажання, - як в іноземній валюті, так і у валюті України.

1.6. Юридичні особи - резиденти та іноземні представництва, що мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для забезпечення експлуатаційних витрат, пов'язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.

2). Інші випадки використання готівкової іноземної валюти з поточних рахунків

2.1. Юридичні особи - резиденти та іноземні представництва можуть використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для оплати праці, виплати премій і призів працівникам-нерезидентам, які працюють в Україні за контрактом.

Працівник-нерезидент здійснює вивезення з України готівкової іноземної валюти з дотриманням вимог нормативно-правових актів про переміщення валюти або може перерахувати зазначені кошти за межі України в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення переказів іноземної валюти за дорученням та на користь фізичних осіб.

2.2. Представництво Бюро міжнародної організації з міграції може використовувати готівкову іноземну валюту з поточного рахунку для здійснення своєї статутної діяльності, у тому числі для покриття витрат, пов'язаних із забезпеченням виїзду мігрантів на батьківщину, на підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному представнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого банку та листа-розрахунку.

2.3. Адвокатські компанії та інші юридичні особи - резиденти (посередники) можуть використовувати готівкову іноземну валюту з поточного рахунку для виплат фізичним особам коштів, які отримані з-за кордону за дорученням цих фізичних осіб за справами, що перебувають у провадженні цих посередників згідно з їх статутною діяльністю і відповідного документа, який підтверджує право на зайняття відповідною діяльністю, на підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному представнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого банку та листа-розрахунку й підтвердних документів, у яких обов'язково мають бути зазначені повна назва платника, повна назва бенефіціара, валюта та сума платежу.

2.4. Юридичні особи - резиденти, які мають на це відповідні повноваження згідно із законодавством України, можуть використовувати готівкову іноземну валюту з поточного рахунку за рахунок коштів, отриманих із-за кордону, для виплат фізичним особам - резидентам за передані права інтелектуальної власності за кордоном на підставі заяви на видачу готівки, доручення повноважному представнику на отримання іноземної валюти в касі уповноваженого банку та листа-розрахунку й підтвердних документів, у яких обов'язково мають бути зазначені повна назва платника, повна назва бенефіціара, валюта та сума платежу.

3). Використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави

3.1. Повноважні представники юридичних осіб - нерезидентів - суб'єктів підприємницької діяльності можуть використовувати на територіях портів та аеропортів в Україні готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі розрахунків за пально-мастильні матеріали, продукти харчування, медикаменти й послуги з обслуговування транспортних засобів (літаків, суден, поромів), їх пасажирів і членів екіпажу, якщо іноземні транспортні засоби здійснюють разові (нерегулярні) рейси чи ці транспортні засоби здійснили через метеорологічні або технічні умови непередбачену посадку в аеропорту чи зайшли в порт на території України.

Підставою для зарахування готівкової іноземної валюти на поточний рахунок резидента - суб'єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок) є копії рахунку (рахунку-фактури) та митної декларації, що оформлена під час перетинання транспортним засобом митного кордону України, або сліпу, квитанції платіжного термінала, якщо готівкова іноземна валюта була отримана за допомогою корпоративної платіжної картки через касу уповноваженого банку. Копія митної декларації (або сліпу, квитанції платіжного термінала) з відміткою резидента - суб'єкта підприємницької діяльності про суму здійсненої оплати товарів в іноземній валюті залишається в уповноваженому банку.

3.2. Використання готівкової іноземної валюти на території України як застави дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління Національного банку України.

4). Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу резиден-тами - суб'єктами підприємницької діяльності під час їх перебування за кордоном

4.1. Резиденти - суб'єкти підприємницької діяльності можуть використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу під час здійснення торгівлі та надання послуг за межами України:

а) на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у разі здійснення міжнародних пасажирських перевезень;

б) на міжнародних виставках (ярмарках), що проходять за кордоном, у разі реалізації товарів. Резидент - суб'єкт підприємницької діяльності здійснює ввезення в Україну готівкової іноземної валюти через повноважного представника в сумі, що не перевищує норми ввезення іноземної валюти, установленої нормативно-правовими актами про переміщення валюти.

4.2. Готівкова іноземна валюта, що ввозиться в Україну на транспортних засобах через повноважних представників та/або яку одержано за продані товари, підлягає обов'язковому декларуванню на митниці і надалі зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті резидента - суб'єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок).


Висновки розділу 1

Банківська інфраструктура України забезпечує повний цикл готівкових та безготівкових грошових розрахунків підприємств України в національній валюті, а також повний цикл безготівкових грошових розрахунків підприємств в іноземних валютах, що забезпечує їх експортно-імпортну діяльність.

Організатором і контролером системи готівкових та безготівкових грошових розрахунків в Україні є Національний банк України, який виконує первинну емісію маси готівкових та безготівкових грошей в грошовому обороті України.

Виконавчим ланцюгом системи грошового обороту України є система комерційних банків України, які забезпечують безготівкові розрахункові операції підприємств та фізичних осіб України, а також забезпечують каси підприємств та банкомати готівковими коштами і проводять інкасацію готівки з підприємств торгівлі товарами та послугами.

Система комерційних банків України за допомогою кореспондентських рахунків в іноземних банках забезпечує зовнішньоекономічні розрахунки підприємств в іноземній валюті, для чого продає та покупає валюту для клієнтів на міжбанківському валютному ринку України за національну валюту, або покупає валюту на зовнішніх валютних ринках світу. Окремі банківські операції по обслуговуванню готівкових потоків виконують Укрпошта та окремі комерційні оператори ринку грошових “електронних” переказів, які отримали відповідну ліцензію Національного банку України.

Одночасно система комерційних банків України забезпечує грошовий обіг за операціями з цінними паперами, розрахунковими чеками, дорожніми чеками, банківськими металами, кредитними картками, які мають власну грошову вартість чи є платіжними засобами, еквівалентними грошам.


РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ СИСТЕМИ РОЗРАХУНКІВ НА ЛІКВІДНІСТЬ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»

2.1 Характеристика діяльності та продукції компанії ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД»

ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» є одним з найбільших на Україні підприємств по переробці та оптовій торгівлі прісноводною рибою, а у відношенні переробки судака - лідером на ринку України.

Засновниками Товариства є:

- Пеленко Генадiй Володимирович;

- Авраменко Олена Федорiвна;

- Горян Євген Миколайович;

- Ромащенко Сергiй Володимирович.

Станом на 31.12.2007 р. Учасниками Товариства є:

- Гурман Володимир Григорович;

- Рябий Михайло Цалимович;

- Корецький Георгiй Михайлович.

Згiдно Статуту ТОВ «Сталкер-Трейд», викладеного у новiй редакцiї зi змiнами та доповненнями та зареєстрованого 24.01.2008 р., статутний капiтал становить 2 718 750 (два мiльйони сiмсот вiсiмнадцять тисяч сiмсот п'ятдесят) гривень 00 копiйок.

Щорічно компанія переробляє близько 1 900-2 100 тонн судака (основного продукту), близько 200-300 тонн окуня.

В основному компанія використовує сировину українського походження, але українська сировина не цілком задовольняє потреби компанії, тому риба імпортується з Росії і Балтії через оптових посередників в Україні. Завдяки наявності різних джерел сировини, компанія в стані пропонувати свіжого і свіжомороженого судака одинадцять місяців у році.

Таблиця 2.1

Види діяльності ТОВ «Сталкер-Трейд»

Код виду діяльності

Назва виду діяльності

Ознака зовнішньоекономічної діяльності

21272

РИБАЛЬСТВО

Займається зовнішньоекономічною діяльністю

71130

ОПТОВА ТОРГIВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНIЗАЦIЙ, КРIМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦIЇ

Займається зовнішньоекономічною діяльністю

71250

РОЗДРIБНА ТОРГIВЛЯ НЕДЕРЖАВНИХ ОРГАНIЗАЦIЙ, КРIМ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦIЇ

Займається зовнішньоекономічною діяльністю

84500

МАРКЕТИНГОВI ДОСЛIДЖЕННЯ, КОНСУЛЬТАЦIЇ ПО ПИТАННЯХ КОМЕРЦIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI, ФIНАНСIВ I УПРАВЛIННЯ

Займається зовнішньоекономічною діяльністю

ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» поставляє продукцію підприємствам оптової і роздрібної торгівлі і компаніям-імпортерам у Канаді, США, Росії, Польщі, Естонії, Литві, Латвії, а так само має дозвіл на експорт у Румунію, Чехію, Швейцарію, Угорщину, Ізраїль і Болгарію.

В даний момент компанією ведеться активна робота, метою якої є проходження процедури атестації виробництва відповідно до вимог директив ЄС і одержання дозволу на постачання продукції компанії ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у країни ЄС.

З 2004 року компанія ТОВ «Сталкер-Трейд» почало диверсифікацію виробництва, впровадивши лінію переробки імпортної мороженої морської та океанської риби для внутрішнього ринку України.

Аналіз схем експортних та імпортних операцій ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2007 році проведемо за даними ВМД – декларацій (приклад для 2007 року наведений в табл.Л.1, Л.2 Додатку Л).

Основними імпортними операціями ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» є:

- імпорт свіжомороженої морської та океанської риби з районів Східної Азії та Південної Америки за наступними умовами:

а) Контракт на поставку свіжомороженої риби фірмою «DALIAN HAIFENGLONG SEAFOODS CO/LTD» (Китай):

1. Продукція – філе рибне морожене без додавання цукру,солі та перцю – філе минтая морожене (THERAGRA CHALCOGRAMMA) без шкіри, розмір 6-8 унцій;

2. Поставка – в морский порт м.Одеса в морському контейнері- рефрижераторі, перегрузка в порту на автомобільний транспорт – контейнеровоз(рефрижератор), доставка з м.Одеси на склад – холодильник фірми в м.Київ;

3. Партія поставки – 18 тон;

4. Форма оплати – авансовий банківський переказ 50% суми, перерахування 40% суми на протязі 3-х банківських днів після проходження митного контролю в м.Одеса, перерахування 10% суми на протязі 3-х банківських днів після приймання продукції на складі в м.Києві;

5. В ціну продукції експортера входять витрати експортера на фрахт контейнерів та страхування на шляху до порту м.Одеса (умови поставки - CIP за ІНКОМТЕРМС –2000 [9])

б) Контракт на поставку свіжомороженої риби фірмою «DALIAN HAIFENGLONG SEAFOODS CO/LTD» (Китай):

1. Продукція – філе рибне морожене без додавання цукру,солі та перцю – філе хека(мерлузи) морожене (MERLUCCIUS) зі шкірою, розмір 6-8 унцій;

2. Поставка – в морский порт м.Одеса в морському контейнері-рефрижераторі, перегрузка в порту на автомобільний транспорт– контейнеровоз (рефрижератор), доставка з м.Одеси на склад–холодильник фірми в м.Київ;

3. Партія поставки – 7 тон;

4. Форма оплати – авансовий банківський переказ 50% суми, перерахування 40% суми на протязі 3-х банківських днів після проходження митного контролю в м.Одеса, перерахування 10% суми на протязі 3-х банківських днів після приймання продукції на складі в м.Києві;

5. В ціну продукції експортера входять витрати експортера на фрахт контейнерів та страхування на шляху до порту м.Одеса (умови поставки - CIP за ІНКОМТЕРМС –2000 [9])

в) Контракт на поставку свіжомороженої риби фірмою «ALL ROUND TRADIN LIMITED» (Аргентина):

1. Продукція – Тушка хека / hubbsi/ свіжеморожена, морської заморозки випотрошений,без голови,без хвоста розмір 121-200гр.-230 картоних кор. розмір 70-120гр,-1249 картоних кор.

2. Поставка – в морский порт м.Іллічівськ в морському контейнері- рефрижераторі, перегрузка в порту на автомобільний транспорт – контейнеровоз(рефрижератор), доставка з м.Одеси на склад – холодильник фірми в м.Київ;

3. Партія поставки – 26 тон;

4. Форма оплати – авансовий банківський переказ 50% суми, перерахування 40% суми на протязі 3-х банківських днів після проходження митного контролю в м.Одеса, перерахування 10% суми на протязі 3-х банківських днів після приймання продукції на складі в м.Києві;

5. В ціну продукції експортера входять витрати експортера на фрахт контейнерів та страхування на шляху до порту м.Одеса (умови поставки - CIP за ІНКОМТЕРМС –2000 [9])

б) Контракт на поставку свіжомороженої риби фірмою «LIAONING WANRONG TRADING CO.LTD» (Китай):

1. Продукція – Філе мінтая морожене без шкіри ,без кісток , 20% кригі розмір 4-6 унциі -2600 картоних кор. Виробник Dalian Dongii Foodstuff Co.LTD Китай, Пакування-картоні коробки-2600шт.

2. Поставка – в морский порт м.Одеса в морському контейнері- рефрижераторі, перегрузка в порту на автомобільний транспорт – контейнеровоз(рефрижератор), доставка з м.Одеси на склад – холодильник фірми в м.Київ;

3. Партія поставки – 26 тон;

4. Форма оплати – авансовий банківський переказ 50% суми, перерахування 40% суми на протязі 3-х банківських днів після проходження митного контролю в м.Одеса, перерахування 10% суми на протязі 3-х банківських днів після приймання продукції на складі в м.Києві;

5. В ціну продукції експортера входять витрати експортера на фрахт контейнерів та страхування на шляху до порту м.Одеса (умови поставки - CIP за ІНКОМТЕРМС –2000 [9])

- імпорт нового обладнання для рибопереробки та запчастин для ремонту експлуатуємого обладнання

а) Контракт на поставку витратних технологічних матеріалів фірмою «Dydona Masarskie Akcesoria i Zaopatrzenie Sp.z.o.o» (Польща):

1. Продукція – Фартук Арт. 0111/130 -100шт. Нарукавник 0200-50пар, шапка з полем -100шт. З незатверд. вулк. гуми Виробник Dydona Masarskie Akcesoria i Zaopatrzenie Sp.z.o.o Польща.

2. Поставка – автомобільним транспортом в м.Київ;

3. Партія поставки – 130 кг тон;

4. Форма оплати – авансовий банківський переказ 100% суми контракту

5. В ціну продукції експортера входять витрати експортера на фрахт контейнерів та страхування на шляху до м.Київ (умови поставки - CIP за ІНКОМТЕРМС –2000 [9])

б) Контракт на поставку та запчастин фірмою « Nordischer Maschinenbau Rud.Baader GmbH+CO KG » (Німеччина):

1. Продукція – Частини для рибопереробної машини: Траспортерна стрічка вулканіз.гуми, безперевна,неармована.Арт.37010227-1шт.

Виробник:BAADER Food Processinery ФранціяФартук Арт. 0111/130 - 100шт. Нарукавник 0200-50пар, шапка з полем -100шт. З незатверд. вулк. гуми Виробник Dydona Masarskie Akcesoria i Zaopatrzenie Sp.z.o.o Польща.

2. Поставка – автомобільним транспортом в м.Київ;

3. Партія поставки – 280 кг тон;

4. Форма оплати – авансовий банківський переказ 100% суми контракту

5. В ціну продукції експортера входять витрати експортера на фрахт контейнерів та страхування на шляху до м.Київ (умови поставки - CIP за ІНКОМТЕРМС –2000 [9])

Основними експортними операціями ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» є експорт свіжомороженої прісноводної риби з районів Азовського моря та річок України в Литву та США за наступними умовами:

а) Контракт на поставку свіжомороженої риби на адресу фірми «UNILOGO» LLC ( в США через Литву):

1. Продукція – філе окуня морожене без додавання цукру,солі та перцю без шкіри, розмір 1-3 унції;

2. Поставка – доставка на автомобільному транспорті – контейнеровозі (рефрижераторі) в морский порт в Литві, перегрузка в порту морського контейнера- рефрижератора, доставка в порт США;

3. Партія поставки – 84 коробки по 5 кг;

4. Форма оплати – авансовий банківський переказ 50% суми, перерахування 40% суми на протязі 3-х банківських днів після проходження митного контролю в порту доставки в США, перерахування 10% суми на протязі 3-х банківських днів після приймання продукції на складі в США;

5. В ціну продукції експортера входять витрати експортера на фрахт контейнерів та страхування на шляху до порту в США без сплати митних платежів (умови поставки - CIP за ІНКОМТЕРМС – 2000 [9])

б) Контракт на поставку свіжомороженої риби на адресу фірми «TIGERTRADES ASSOCIATE INC.» (США):

1. Продукція – філе судака морожене без додавання цукру,солі та перцю без шкіри, розміри: 1-2 унції, 4 унції, 6 унцій, 8 унцій, 8-10 унцій, 10-12 унцій, 12-14 унцій;

2. Поставка – загрузка на складі підприємства на автомобільний транспорт – контейнеровоз(рефрижератор), доставка франко – перевізником із Київа в США;

3. Партія поставки – 2060 – 2800 коробок по 5 кг;

4. Форма оплати – авансовий банківський переказ 50% суми, перерахування 40% суми на протязі 3-х банківських днів після проходження митного контролю в м.Києві, 10% суми на протязі 3-х банківських днів після приймання продукції на складі в м.Києві;

5. В ціну продукції експортера входять витрати експортера на загрузку контейнерів та експортні митні платежі (умови поставки - FCA за ІНКОМТЕРМС –2000 [9])

2.2 Економічна діагностика та аналіз ефективності системи грошових розрахунків на підприємстві ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»

Аналіз динаміки і структури майна (активів) підприємства дозволяє вста-новити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства або його видів. Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерел його утворення, а також причини зміни складу майна та джерел його утворення [50].

В табл. 2.2 наведені результати горизонтального та вертикального аналізу складу і структури майна підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 –2007 роках (обробка даних Додатка Ж).

Як показує аналіз даних табл.2.2 склад та структура майна ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках характеризується наступними показниками:

- абсолютна валюта баланса підприємства зросла з рівня 6 721 тис.грн. у 2002 році до рівня 16 419 тис.грн. у 2007 році, динаміка її росту характеризується:

а) негативним ланцюговим убутком -2,41% у 2003 році;

б) незначним позитивним ланцюговим прирістом +0,52% у 2004 році;

в) значним позитивним ланцюговим прирістом +26,76% у 2005 році;

г) значним позитивним ланцюговим прирістом +23,53% у 2006 році;

д) значним позитивним ланцюговим прирістом +59,06% у 2007 році, що вдвічі перевищує темп приросту валюти балансу у 2005 –2006 роках.

Важливим етапом аналізу фінансового стану підприємства є зіставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів - виторгу або прибутку від реалізації продукції (див.табл.2.3).

Так система стійкого розвитку підприємства (у світовій практиці “золоте правило економіки підприємства”) оцінюється співвідношенням темпів росту абсолютних рівнів балансового прибутку (ТРБ), обсягу реалізації продукції (ТN) та суми активів балансу (ТВ) [51]:

ТРБ>TN>TB>100% (2.1)

На аналізованому підприємстві ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках співвідношення “золотого правила” становлять (табл.2.3):

а) 2003 рік

-73,21% > 78,4% > 97,51% > 100% - не виконуються 3 умови

б) 2004 рік

146,12% > 195,78% > 100,52% > 100% - не виконується 1 умова

в) 2005 рік

59,86% > 136,28% > 126,76% > 100% - не виконується 1 умови

г) 2006 рік

-100,0% > 52,53% > 123,52% > 100% - не виконуються 2 умови

д) 2007 рік

-100,0% > 109,1% > 159,06% > 100% - не виконуються 2 умови

Тобто, умови “золотого правила економіки підприємства” в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 –2007 роках не виконуються, враховуючи також, що у 2002-2003 та 2006 -2007роках діяльність підприємства – збиткова.

Матеріально-технічна основа процесу виробництва на підприємстві – це основні виробничі фонди. Основними характеристиками стану основних засобів на підприємстві є: коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт придатності основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів. У табл. 2.4 наведений аналіз стану основних засобів ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 –2007 роках.

Як показує аналіз результатів, наведних в табл.2.4, на підприємстві ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» на протязі 2002 –2007 років підтримується високий коефіцієнт придатності основних засобів на рівні 82,5 – 64,0 % за рахунок своєчасного оновлення основних засобів замість вибувших з експлуатації, особливе оновлення на 69,4% відбулося у 2006 році.

Таблиця 2.2

Аналіз складу і структури майна підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Продовження табл.2.2


Рис.2.2. - Динаміка основних статей активів та пасивів балансу ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 –2007 роках


Таблиця 2.3

Порівняльний аналіз дінамики активів і фінансових результатів ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Таблиця 2.4
Характеристика стану основних засобів ТОВ «Сталкер-Трейд» у 2002 –2007 роках

Таблиця 2.5

Аналіз структури необоротних активів підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Таблиця 2.6

Аналіз структури оборотних активів підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 –2007 роках


Таблиця 2.7

Склад і структура джерел коштів підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Таблиця 2.8

Склад і структура позикових коштів підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

У першу чергу фінансовий стан підприємства оцінюється його фінансовою стійкістю та платоспроможністю. Платоспроможність відображає здатність підприємства платити за своїми боргами та зобов’язаннями за конкретний період часу. Умови достатності дотримуються тоді, коли підприємство платоспроможне у часі, тобто має стійку здатність відповідати за своїми боргами у будь-який момент часу.

Під фінансовою стійкістю слід розуміти його платоспроможність у часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та позиковими коштами. Фінансова рівновага являє собою таке співвідношення власних і позикових коштів, коли за рахунок власних коштів повністю погашаються колишні і нові борги. Фінансова рівновага у часі забезпечується ліквідністю балансу, яка визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкові погашення зобов’язань [53].

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок (нестача) джерел засобів для формування запасів. Як джерела для формування запасів розглядаються: власний капітал і резерви; довгострокові зобов'язання; короткострокові кредити.

Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.

В Додатку Е наведені алгоритми розрахунку відносних показників фінансової стійкості та ліквідності підприємства, які розраховуються на базі інформації з звітних форм “Баланс підприємства” [37] та “Звіт про фінансові результати” [38].


Рис.2.3. – Динаміка показників ліквідності в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Рис.2.4. – Динаміка показника співвідношення дебіторської до кредиторської заборгованості в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Рис.2.5. - Динаміка показників незалежності та фінансової стійкості в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Рис.2.6. - Динаміка показників фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Таблиця 2.9

Аналіз ліквідності балансу підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Таблиця 2.10

Аналіз показників ліквідності балансу підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Таблиця 2.11

Аналіз динаміки фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Таблиця 2.12

Аналіз наявності власних оборотних коштів в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Таблиця 2.13

Аналіз показників фінансової стійкості підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Продовження табл.2.13


Результативність та економічна доцільність функціонування підприємства оцінюється як абсолютними, так і відносними показниками до яких відносяться показники ділової активності та рентабельності.

В Додатку А наведені алгоритми розрахунків показників рентабельності діяльності підприємства [59] з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” [37] та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [38] та алгоритми розрахунків показників ділової активності діяльності підприємства з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” [37] та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [38].

Рис.2.7. - Динаміка показників ефективності використання ресурсів в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Рис.2.8. - Динаміка показників доходу, собівартості та прибутку в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Рис.2.9. - Динаміка показників ділової активності (оборотність основних агрегатів балансу) в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД»у 2002 – 2006 роках


Рис.2.10. - Динаміка показників рентабельності по чистому доходу від реалізації в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Рис.2.11. - Динаміка показників рентабельності власного капіталу по реалізаційному та чистому прибутку в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД»у 2002 – 2007 роках

Як показує аналіз графіків рис.2.7 в ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 –2007 роках характерні наступні параметри процесів ділової активності:

- фондовідачча основних фондів постійно зростаючи з рівня 3,5 у 2003 році до рівня 9,1 у 2005 році, різко знизилась до рівня 2,0 у 2006 році, при цьому зниження рівня 2006 року досягає 4,5 рази відносно рівня 2005 року, у 2007 році фондовіддача дещо зросла до рівня 2,38;

- ресурсовіддача активів у чисту виручку від реалізації у 2006 році знизилась в 2,0 – 2,5 рази відносно рівня 2005 року, тобто частка активів стала використовуватися неефективно, у 2007 році тенденція падіння ресурсовіддачі продовжилась падінням з рівня 0,87 у 2006 році до рівня 0,6 у 2007 році.

Аналіз оборотності агрегатів оборотних активів (рис.2.9) також показує, що на протязі 2006 -2007 років, після пожвавлення рівня ділової активності у 2004 -2005 роках, період обороту агрегатів оборотних активів різко зріс, що свідчить про падіння темпу ділової активності підприємства. Таким чином, підтверджується, що частка активів стала використовуватися неефективно.

Аналіз рентабельності роботи ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках (рис. 2.11) показує, що рентабельність роботи всіх характерних агрегатів балансу підприємства є негативною у 2002 - 2003 роках, характеризується позитивними значеннями у 2004 - 2005 роках, які поступово знижувалась відносно рівня 2004 року до негативного рівня зростаючого збитку у 2006 –2007 роках.

Рентабельність власного капіталу по чистому прибутку знизилась з рівня 84,8% у 2004 році до рівня 25,5% у 2005 році та до негативних рівнів у 2006 –2007 роках, тобто підприємство для його засновників становиться інвестиційно непривабливим, оскільки ставка доходності акцій АТЗТ становиться нижче альтернативної доходності на ринку банківських депозитів (14 -15%).

В той же час показник схильності до банкрутства по Альтману(Додаток В) ідентифікує значний рівень ймовірності банкрутства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД»у 2002 -2003 та зростаючі ймовірність банкрутства у 2006 -2007 роках, в основному за рахунок збиткової роботи.

Таким чином, економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках показала:

- підприємство у 2003 – 2005 роках значно підвищило рівень загальної та строкової ліквідності до рівня, в 2 рази перевищуючого нормативні значення, у 2006 році показники загальної та строкової ліквідності ще додатково зросли, створюючи великий запас загальної платоспроможні та стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами, але у 2007 році показник строкової ліквідності знизився нижче нормативного рівня;

- в той же час у 2002 -2007 роках підприємство хронічно має проблеми з негайною платоспроможністю, оскільки рівень абсолютної ліквідності за рахунок готівкових коштів в 5 - 20 разів нижче нормативних показників, що створює проблеми з терміновими розрахунками підприємства з кредиторами;

- ця проблема виникає за рахунок значного рівня дебіторської заборгованості, особливо у 2006 - 2007 роках, коли рівень дебіторської заборгованості різко зріс, а обсяг виручки від реалізації суттєво знизився;

- підприємство має ризиковано низький рівень автономії за рахунок надто високого рівня використання позикових коштів банківських та комерційних кредитів, при цьому досягнутого рівня 0,317 у 2006 році за рахунок проведення 2-ї емісії акцій та зростання власного капіталу явно не достає для виконання нормативу автономії не менше 0,5. Безприбутковість діяльності підприємства у 2007 році додатково значно погіршує стан з рівнем автономії та підвищує ризик банкрутства підприємства зовнішніми кредиторами (табл.2.14);

- ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства поступово знижується, що свідчить про необхідність суттєвого оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;

Таким чином, підприємство знаходиться в сегменті стагнації життєвого циклу розвитку товарно-реалізаційної політики підприємства.

Таблиця 2.14

Оцінка ризику банкрутства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» по Альтману у 2002 –2007 роках

2.3 Аналіз проблем в системі грошових розрахунків та питома вага зовнішньоекономічних розрахунків в діяльності підприємства ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»

Аналіз системи грошових розрахунків проведений з використанням Форми 3 «Звіт про рух грошових коштів» ТОВ «Сталкер-Трейд» за 2006 -2007 роки, наведеної в табл.М.1 Додатку М, та аналітичних звітів про формування грошових потоків витрат на собівартість продукції, грошових потоків витрат та доходів при формуванні прибутк та негрошових потоків формування дебіторсько-кредиторської заборгованості по зобов’язанням з поточних розрахунків (табл.М.2 – М.4 Додатку М).

Аналіз руху грошових коштів в ТОВ «Сталкер-Трейд» показує, що при збитковій операційній діяльності у 2006-2007 роках та, відповідно, негативному грошовому потоку, тільки зовнішні позики дозволяють працювати підприємству. Але при цьому підприємство сплатило 663 тис.грн. відсотків у 2007 році та 714 тис.грн. у 2006 році, що становить практично 30% загальної суми сумарного збитку в операційно-фінансовій діяльності підприємства.

Аналіз динаміки ланцюгових темпів росту грошового потоку валової виручки від реалізації та планових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та витрат (кредиторська заборгованість) в ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках (рис.2.13) показує, що з 2005 року ланцюговий темп росту дебіторської заборгованості в 5 – 10 раз перевищує ланцюговий темп росту валової виручки, тобто підприємство накопичує обсяги нереалізованих результатів продажу продукції. Одночасно ланцюговий темп росту кредиторської заборгованості за отримані товари та послуги також в 2 рази (а в 2007 році в 100 раз) перевищує ланцюговий темп росту валової виручки від реалізації, що є симптомом недостатку коштів для розрахунку з кредиторами.

Аналіз динаміки питомої ваги планованих грошових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та планованих грошових потоків витрат (кредиторська заборгованість та аванси за продукцію) в валовій виручці від реалізації продукції ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках (рис.2.14) показує, що обсяги дебіторської заборгованості з рівня 17-20% від валової виручки при прибутковій роботі підприємства у 2004 –2005 роках зросли до рівня 33 – 43% у 2006 –2007 роках, що викликало нестаток валової виручки та збиткову роботу підприємства. Одночасно у 2007 року різко зросла відносна частка кредиторської заборгованості та отриманих авансів з рівня 10,1 % від валової виручки у 2006 році до рівня 62,0% у 2007 році. Таким чином планований дефіцит грошових потоків в поточних розрахунках у підприємства на кінець 2007 року досяг –19,0% від валової виручки за 2007 рік, що може бути перекрито тільки при додатковому залученні банківських кредитів, або додаткових інвестиціях засновників в статутний фонд підприємства.

Тобто залишки в касі 16,0 тис.грн. за результатами діяльності у 2006 році та 5,3 тис.грн. за результатами діяльності у 2007 році свідчать про ведення збиткової роботи на «проїдання» статутного фонду підприємства відсотками банку, який замінюється позиковим банківським капіталом та авансами, отриманими підприємством за майбутній продаж продукції.

При цьому слід відмітити повню відсутність весельних розрахунків за відпущену продукцію, що приводить до різкого зростання дебіторської заборгованості у 2006 -2007 роках при різкому зниженні валового доходу від продажу продукції ( до рівня 50-60% від валового доходу у 2005 році).

Спільний аналіз ВМД ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» та фінансових результатів діяльності за 2003 – 2007 роки показав (табл.Л.1 - Л.6 Додатку Л), що діяльність підприємства характеризується тенденцією постійного росту імпорту в матеріальних витратах від рівня 0,55% у 2003 році до рівня 5,62% у 2006 році за рахунок переорієнтації виробництва підприємства на переробку імпортної риби для внутрішнього ринку України (рис.2.15).


Рис. 2.13. – Динаміка ланцюгових темпів росту грошового потоку валової виручки від реалізації та планових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та витрат (кредиторська заборгованість) в ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках

Рис. 2.14. – Аналіз питомої ваги планованих грошових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та планованих грошових потоків витрат (кредиторська заборгованість та аванси за продукцію) в валовій виручці від реалізації продукції ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках


Рис. 2.15. – Динаміка відносних часток експортних і імпортних операцій в грошових потоках ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»у 2003 – 2007 роках

Аналіз динаміку доходів від експорту в валових доходах підприємства показує (рис.2.15), що частка експорту знизилась з рівня 58,8% у 2003 році до рівня 5,6% у 2005 році за відсутністю джерел рибного виробництва та знов зросла до рівня 20,15% у 2006 -2007 роках за рахунок нетипового експорту металу, отриманого при бартерних операціях з рибною продукцією.

Аналіз географії та структури експорту ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2004 -2007 роках показав, що:

- обсяги експорту риби знижуються з рівня 3,777 млн.грн. у 2004 році до мінімума 0,539 млн.грн. у 2006 році та знову зростають до рівня 1,740 млн.грн. у 2007 році;

- експорт філе судака у 2004 -2007 роках виконується виключно в компанії США (напряму чи через порти Литви);

- експорт філе окуня малими партіями здійснюється виключно в США;

- у 2006 -2007 роках в експорті присутні нетипові товари (металеві шлами та труби), які отримані підприємством за бартерними угодами в Україні.

Аналіз географії та структури імпорту ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД»у 2004 -2007 роках показав, що:

- у 2004 році основний імпорт приходився на Польщу та Німеччину (поставки технологічних пристроїв та запасних частин для ліній рибопереробки);

- у 2005 році вперше в імпорті надішла партія мороженої риби з Кітаю 9 на суму 198 тис.грн.);

- у 2006 році весь імпорт складався з надходження мороженої риби з Аргентини та Кітаю (на суму 373 тис.грн.)

- у 2007 році весь імпорт складався виключно з надходження мороженої риби з Китаю (на суму 369 тис.грн.)

Висновки до розділу 2

ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» є одним з найбільших на Україні підприємств по переробці прісноводної риби, а у відношенні переробки судака - лідером на ринку України.

Щорічно компанія переробляє близько 1 900-2 100 тонн судака (основного продукту), близько 200-300 тонн окуня.

В основному компанія використовує сировину українського походження, але українська сировина не цілком задовольняє потреби компанії, тому риба імпортується з Росії і Балтії через оптових посередників в Україні. Завдяки наявності різних джерел сировини, компанія в стані пропонувати свіжого і свіжомороженого судака одинадцять місяців у році.

Основними імпортними операціями ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» є:

- імпорт свіжомороженої морської та океанської риби з районів Східної Азії та Південної Америки за наступними умовами:

- імпорт нового обладнання для рибопереробки та запчастин для ремонту експлуатуємого обладнання.

Основними експортними операціями ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» є експорт свіжомороженої прісноводної риби з районів Азовського моря та річок України, Росії, Білорусії в Литву та США.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства характеризується тенденцією постійного росту імпорту в матеріальних витратах від рівня 0,55% у 2003 році до рівня 5,62% у 2007 році за рахунок переорієнтації виробництва підприємства на переробку імпортної риби для внутрішнього ринку України.

Аналіз динаміки доходів від експорту в валових доходах підприємства показує, що частка експорту знизилась з рівня 58,8% у 2003 році до рівня 5,6% у 2005 році за відсутністю джерел рибного виробництва та знов зросла до рівня 20,1% у 2007 році за рахунок нетипового експорту металу.

Аналіз руху грошових коштів в ТОВ «Сталкер-Трейд» показує, що при збитковій операційній діяльності у 2006-2007 роках та, відповідно, негативному грошовому потоку, тільки зовнішні позики дозволяють працювати підприємству. Але при цьому підприємство сплатило 663 тис.грн. відсотків у 2007 році та 714 тис.грн. у 2006 році, що становить практично 30% загальної суми сумарного збитку в операційно-фінансовій діяльності підприємства.

Аналіз динаміки ланцюгових темпів росту грошового потоку валової виручки від реалізації та планових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та витрат (кредиторська заборгованість) в ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках показує, що з 2005 року ланцюговий темп росту дебіторської заборгованості в 5 – 10 раз перевищує ланцюговий темп росту валової виручки, тобто підприємство накопичує обсяги нереалізованих результатів продажу продукції. Одночасно ланцюговий темп росту кредиторської заборгованості за отримані товари та послуги також в 2 рази (а в 2007 році в 100 раз) перевищує ланцюговий темп росту валової виручки від реалізації, що є симптомом недостатку коштів для розрахунку з кредиторами.

Аналіз динаміки питомої ваги планованих грошових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та планованих грошових потоків витрат (кредиторська заборгованість та аванси за продукцію) в валовій виручці від реалізації продукції ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках показує, що обсяги дебіторської заборгованості з рівня 17-20% від валової виручки при прибутковій роботі підприємства у 2004 –2005 роках зросли до рівня 33 – 43% у 2006 –2007 роках, що викликало нестаток валової виручки та збиткову роботу підприємства. Одночасно у 2007 року різко зросла відносна частка кредиторської заборгованості та отриманих авансів з рівня 10,1 % від валової виручки у 2006 році до рівня 62,0% у 2007 році. Таким чином планований дефіцит грошових потоків в поточних розрахунках у підприємства на кінець 2007 року досяг –19,0% від валової виручки за 2007 рік, що може бути перекрито тільки при додатковому залученні банківських кредитів, або додаткових інвестиціях засновників в статутний фонд підприємства.

Тобто залишки в касі 16,0 тис.грн. за результатами діяльності у 2006 році та 5,3 тис.грн. за результатами діяльності у 2007 році свідчать про ведення збиткової роботи на «проїдання» статутного фонду підприємства відсотками банку, який замінюється позиковим банківським капіталом та авансами, отриманими підприємством за майбутній продаж продукції.

При цьому слід відмітити повню відсутність весельних розрахунків за відпущену продукцію, що приводить до різкого зростання дебіторської заборгованості у 2006 -2007 роках при різкому зниженні валового доходу від продажу продукції ( до рівня 50-60% від валового доходу у 2005 році).

Таким чином, економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках показала:

- підприємство у 2003 – 2005 роках значно підвищило рівень загальної та строкової ліквідності до рівня, в 2 рази перевищуючого нормативні значення, у 2006 році показники загальної та строкової ліквідності ще додатково зросли, створюючи великий запас загальної платоспроможні та стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами, але у 2007 році показник строкової ліквідності знизився нижче нормативного рівня;

- в той же час у 2002 -2007 роках підприємство хронічно має проблеми з негайною платоспроможністю, оскільки рівень абсолютної ліквідності за рахунок готівкових коштів в 5 - 20 разів нижче нормативних показників, що створює проблеми з терміновими розрахунками підприємства з кредиторами;

- ця проблема виникає за рахунок значного рівня дебіторської заборгованості, особливо у 2006 - 2007 роках, коли рівень дебіторської заборгованості різко зріс, а обсяг виручки від реалізації суттєво знизився;

- підприємство має ризиковано низький рівень автономії за рахунок надто високого рівня використання позикових коштів банківських та комерційних кредитів, при цьому досягнутий рівень 0,317 у 2006 знов зменшився до рівня 0,112 у 2007 році, тобто власних коштів у підприємства явно не достає для виконання нормативу автономії не менше 0,5. Зростання рівня збитковості діяльності підприємства у 2007 році додатково значно погіршує стан з рівнем автономії та підвищує ризик банкрутства підприємства зовнішніми кредиторами;

- ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства поступово знижується, що свідчить про необхідність суттєвого оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;

Таким чином, підприємство знаходиться в сегменті стагнації життєвого циклу розвитку товарно-реалізаційної політики підприємства та практично вичерпало можливість зовнішніх банківських та комерційних позик, як фінансових джерел для забезпечення зростання обсягів виробництва продукції, враховуючи зростання нереалізованого результату продаж у вигляді дебіторської заборгованості. Станом на кінець 2007 року за показником Альтмана ТОВ “Сталкер-ТРЕЙД” наблизилось до кризисної зони небезпеки банкрутства за вимогами кредиторів та потребує провадження програми антикризових заходів.


РОЗДІЛ 3 ПРОПОЗИЦІЇ ПРОГРАМИ АНТИКРИЗОВИХ ЗАХОДІВ ПО УДОСКОНАЛЕННЮ СИСТЕМИ ГРОШОВИХ РОЗРАХУНКІВ ПІДПРИЄМСТВА “СТАЛКЕР-ТРЕЙД”

3.1 Пропозиції та ефективність впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд”

Пропозиції впровадження вексельного механізму прискорення перетво-рення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд” мають мету:

- впровадження вексельного обороту в систему грошових розрахунків підприємства;

- впровадження короткострокового вексельного кредитування (обліку векселів) банками дебіторської заборгованості підприємства, оформленної у вигляді авальованих векселів покупців продукції;

- впровадження вексельного розрахунку з кредиторами переказними век-селями з можливістю обороту на себе при погашенні дебіторської заборгованості за відпущену продукцію дебіторами;

- різкого скорочення строку перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти за допомогою форфейтинг-факторингової схеми обліку векселя в комерційних банках.

Як показано в розділі 2 в зовнішньоекономічних операціях імпорту ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД” використовує ризикові форми оплату у вигляді:

- передоплати банківським переказом 50% суми контракту;

- очікування виконання експортером - нерезидентом відгрузки передоплаченої партії мороженого філе риби через 10 днів після надходження суми передоплати (до 2 днів), яка виконується митним оформленням та передачею партії риби транспортному перевізнику для транспортування із Східної Азії в Україну морським рефрижератором (номінальний строк транспортування – 15 днів);

- сплату 2-ї частини контракту - 50% на протязі 3-х днів після повідомлення про відгрузку партії риби експортером, тобто також і при умовах ненадходження імпортуємої риби в Україну через 15 днів після документального відвантаження.

Така схема імпортного зовнішньоекономічного контракту задовольняє експортера-нерезидента, але має декілька основних ризиків для ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД” [45]:

1) Невідгрузку передоплаченої партіх риби експортером-нерезидентом на протязі 10 днів після надходження 50% передоплати;

2) Ненадходження документально відвантаженої партіх риби на протязі 15-ти днів та додаткову оплату другої частини контракту - 50% без фактичного отримання сплаченої партії риби, тобто перехід на схему 100% переоплати банківським переказом;

3) Ненадходженням 100% передоплаченої партіх риби на протязі 90 днів після оплати (загублення грузу, викрадення грузу, кримінальна імітація відвантаження грузу експортером) та застосування до ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» заходів впливу контрольними установами України за порушення валютного законодавства;

4) Можливість зриву строків поставок на внутрішній ринок передоплачених авансом партій переробленої імпортної риби за довгостроковими контрактами з оптовиками-резидентами та супермаркетами.

5) У підприємства ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД” існує тривалий в часі касовий розрив готівкових коштів, оскільки між строком передоплати та фактичним строком поставки імпортної партії риби з Східної Азії існує практично 25 - 30 днів, коли готівкові кошти витрачені, а при відсутності фактичної поставки неможливо брати авансову передоплату по внутрішнім контрактам на поставку переробленої риби в Україні.

Для оптимізації показників схем розрахунків по зовнішньоекономічним торгово-посередницьким операціям ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД” в магістерській роботі проведена побудова алгоритму управлінського рішення по впровадженню векселів на обох етапах торгово-виробничої операції (рис.3.1):

- оплата ТОВ”Сталкер-Трейд” контракту авальованим векселем (погашення через 80 днів) негайно по факту угоди на поставку імпортної продукції із відповідним зниженням ціни на імпортну продукцію з боку експортера-нерезидента;

- отримання від оптових покупців – дебіторів на вітчизняному ринку авальованих векселів за відпущену продукцію з строком погашення 30 – 60 днів після відвантаження товару;

- врахування отриманих векселів в комерційному банку (вексельний кредит) до строку погашення векселів та отримання оборотних коштів для продовження оборотних циклів підприємства (нові імпортні поставки).

Алгоритм витрат та доходів при розрахунках в зовнішньоекономічних операціях імпорту за механізмом вексельно-форфейтингової операції в розрахунках (мінімальний ризик експортера та відповідне зниження контрактної ціни поставки товарів для імпортера) наведений на схемах рис.3.1 при наступних умовах контракту :

- надання імпортером-резидентом авальованого банком-резидентом імпортера простого векселя зі строком пред”явлення до погашення до 80 днів (не більше контрольного строку в 90 днів);

- поставка продукції на умовах (СIF) – порт м.Одеса;

- форфейтинг (продаж) векселя експортером форфейтинг-банку нерезидента за 80 % від суми на право отримання коштів по строку погашення векселя та заключення з ним договору на інкасування векселя через банк-резидент імпортера.

1) Етап 0 - Заключення зовнішньоекономічного експортного договору;

2) Етапи 1,2 – Авалювання резидентом – імпортером у своєму банку А-резиденту векселя на суму контракту;

3) Етапи 3,4 – Поставка „франко-перевізник” продукції в обмін на авальований вексель (час Т0);

4) Етап 5 - Поставка імпортного контракту на облік в комерційному банку (виконання терміну надходження коштів на рахунок – не більше 90 днів з дня відгрузки продукції);

5) Етап 6 – продаж експортером векселя по форфейтинговій угоді фірмі-форфейтору (банку) та перерахування 80% суми на розрахунковийрахунок експортера;

6) Етап 7 – Заключення форвейтор –фірмою з банком Б – нерезидентом договору на інкасування векселю через банк А – резидент ( Тінкас=Т0+ΔТ1), де DТ1<= 70 днів;

7) Етап 8 – направлення банком Б-нерезидентом інкасової вимоги (з додатком – векселем) в банк А – резидент на сплату коштів за векселем по строку ( Твимог=Тінкас+ΔТ2), де DТ2<= 10 днів;

8) Етап 9,10 – направлення банком А-резидентом повідомлення імпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту – згоди імпортера на перерахування коштів з його розрахункового рахунку в банк експортера;

9) Етап 11 – банківський переказ коштів з розрахункового рахунку імпортера в банку А –резиденті на кореспондентський рахунок банку А – резидента в банку Б – нерезиденті ( Ткошти=Твимог+ΔТ3), де DТ3<= 5 днів;

10) Етап 14 – повідомлення в фіскальні органи фактичного строку виконання імпортного контракту.


Рис.3.1. - Схема вексельної схеми операцій при імпортному контракті на умовах відстрочки оплати банківського переказу при видачі авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)


Основні виграші вексельно - форфейтингової схеми контракту для імпортера :

а) При наданні комерційного кредиту ціна партії імпортуємої продукції з боку експортера формується за принципами ціни при негайній оплаті чи передоплаті + надбавки за банківський кредит та страхування операцій на період відстрочки платежу:

(3.1)

де - ціна партії імпорту при негайній оплаті;

- період часу комерційного кредиту по контракту;

- річна процентна ставка кредитування банка;

- страховий тариф в залежності від строку комерцій-

ного кредиту;

У випадку, якщо оплата імпортованої партії здійснюється авальованими банком векселями імпортера – резидента на момент поставки імпортованої партії продукції на митний кордон України зі строком погашення Dt, експортер має можливість застосувати тимчасове вексельне перекредитування в банку–нерезиденті під заставу векселів, які обліковуються банком з дисконтом. Возврат суми кредиту експортер поручає за рахунок інкасації авальованих банком-резидентом векселів банком –нерезидентом, який одночасно видає грошовий кредит експортеру негайно по обліку векселів.

Ця операція дозволяє експортеру в контракті йти на зниження ціни поставки партії експортованої продукції за алгоритмом :

- ціна партії при негайній оплаті;

- ціна банківського кредиту для некомпенсованої частини дисконту врахування векселів в банку-нерезиденті;

- ціна страхування для некомпенсованої частини дисконту врахування векселів в банку нерезиденті;

Відношення ціни контракту при використанні описаної вексельної схеми розрахунків між імпортером-резидентом та експортером-нерезидентом до ціни контракту при комерційному кредиті з боку експортера-нерезидента (формула 3.1) розраховується як :

(3.2)

де - ставка аваля векселя імпортера банком-резидентом;

Формула (3.2) дає можливість при варіації параметрами розрахувати зниження матеріальних витрат імпортера в собівартості, тобто розрахувати можливе підвищення прибутковості від імпортної операції за рахунок застосування векселів в зовнішньоекономічних розрахунках з експортером.

Застосування векселів на другому етапі зовнішньоекономічної операції ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД” – продаж переробленої імпортованої партії риби резидентам в Україні з наданням вістрочки сплати, тобто комерційного кредитування (дебіторська заборгованість) – повинно виконуватися за наступною схемою :

- частина дебіторської заборгованості оформлюється авальованими векселями дебіторів, що для них мотивується зниженням ціни партії продукції відносно рівня внутрішнього комерційного кредитування та компенсації витрат на авалювання векселів;

- отримані векселі імпортером враховуються в банку –резиденті та виставляються через нього на інкасацію, при цьому на період погашення векселів банк надає імпортеру грошовий кредит на суму векселів – мінус дисконт врахування векселів;

- грошові кошти надходять в активи балансу банка як видача короткострокового кредиту;

- дисконт врахування векселю враховується як додаткові витрати імпортера на сплату процентів банку за надання вексельного кредиту та виконання послуг інкасації;

Сума кредиту та сума додаткових витрат розраховуються за формулами :

(3.3)

(3.4)

де - коефіцієнт частини дебіторської заборгованості

, оформленої у вигляді вексельної заборгованості;

Отримання кредитних грошей та зниження дебіторської заборгованості дозволяє підвищити рівень готівкових грошей в балансі та підвищити показники ліквідності та платоспроможності ТОВ ”СТАЛКЕР-ТРЕЙД”. При цьому прогнозний рівень моментальної ліквідності підприємства підвищується з фактичного рівня 2007 року – 0,004 до рівней 0,23 – 0,25, що при нормативному значенні цього показника 0,2-0,35 свідчить про перехід підприємства в зону стійкого запасу моментальної ліквідності та значного підвищення рівня платоспроможності.

3.2 Пропозиції та ефективність впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при експортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд”

Пропозиції впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при експортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд” мають мету:

- впровадження вексельного обороту в систему грошових розрахунків підприємства;

- зниження цін контракту, оформленого авальованим векселем на 100% суми контракту, що підвищує конкурентоспроможність продуції на експорті;

- впровадження короткострокового вексельного кредитування (обліку векселів) банками дебіторської заборгованості підприємства -нерезидента, оформленної у вигляді авальованих векселів покупців продукції;

- впровадження вексельного розрахунку з кредиторами-резидентами переказними векселями з можливістю обороту на себе при погашенні дебіторської заборгованості за відпущену продукцію дебіторами -резидентами;

- різкого скорочення строку перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти за допомогою форфейтинг-факторингової схеми обліку векселя в комерційних банках.

Як показано в розділі 2 в зовнішньоекономічних операціях експорту ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД” використовує ризикові форми оплату у вигляді:

- отримання від нерезидента передоплати банківським переказом 50% суми контракту;

- відгруження продукції по контракту на експорт на протязі 10 днів після надходження 50% передоплати від нерезидента-імпортера;

- очікування виконання імпортером - нерезидентом оплати другої частини конктракту на протязі 3-х банківських днів після доставки вантажу в порт США (передачі транспортним перевізником товарної партії з митним оформленням експорту) при транспортуванні із України в США(номінальний строк – 10 днів);

Така схема експортного зовнішньоекономічного контракту цілком задовольняє імпортера-нерезидента, але для експортера – ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД” має наступні основні ризики [45]:

1) Неоплату на протязі 3-х днів другої частини контракту (50%) після відгрузку передоплаченої на 50% партії рибної продукції імпортером-нерезидентом;

2) Ненадходження документально відвантаженої партії рибної продукції на протязі 10-х днів на адресу імпортера-нерезидента та його відказ від сплати 2-ї частини контракту до моменту надходження товарної партії;

3) Ненадходженням 50% оплати за відгружену партію рибної продукції на протязі 90 днів після відгрузки (загублення грузу, викрадення грузу, кримінальна імітація відвантаження грузу перевізником) та застосування до ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» заходів впливу контрольними установами України за порушення валютного законодавства.

4) Відсутністю моментальної ліквідності підприємства за рахунок затримки надходження готівкових , коштів, що і було ідентифіковано при економічній діагностиці ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД”

Для удосконалення ефективності фінансового механізму розрахунків при експортних операціях ТОВ “СТАЛКЕР-ТРЕЙД” у магістерській роботі запропоновано впровадження вексельної схеми розрахунків покупцем-нерезидентом 100% авальованим векселем замість 50% передоплати та його фактор-врахування в комерційному банку - нерезиденті з отриманням до 80% суми готівкових коштів по векселю без очікування повної оплати відгруженої партії.

Схема операцій та грошових потоків при розрахунках в зовнішньоекономічних операціях експорту за механізмом вексельної відстрочки оплати банківського переказу (максимальний ризик експортера) наведений схемами на рис.3.2 при наступних умовах контракту - надання імпортером-нерезидентом авальованого банком імпортера простого векселя зі строком пред”явлення до погашення до 80 днів (не більше контрольного строку в 90 днів) в обмін на документи по відгрузці продукції на умовах EWX – франко-склад експортера на заводі (складі) в Україні;

1) Етап 0 - Заключення зовнішньоекономічного експортного договору;

2) Етапи 1,2 – Авалювання нерезидентом – імпортером у своєму банку векселя на суму контракту;

3) Етапи 3,4 – Поставка „франко-завод” продукції в обмін на авальований вексель (час Т0);

4) Етап 5 - Поставка експортного контракта на облік в комерційному банку (виконання терміну надходження коштів на рахунок – не більше 90 днів з дня відгрузки продукції);

5) Етап 6 – Заключення з банком А – резидентом договору на врахування векеля на фактор-форфейтингових умовах (виплата до 80% готівкою від суми векселя) та договору інкасування векселю через банк Б – нерезидент ( Тінкас=Т0+ΔТ1), де DТ1<= 70 днів;

6) Етап 7 – направлення банком А інкасової вимоги (з додатком – векселем) в банк Б – нерезидент на сплату коштів за векселем по строку

( Твимог=Тінкас+ΔТ2), де DТ2<= 10 днів;

7) Етап 8,9 – направлення банком Б-нерезидентом повідомлення імпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту – згоди імпортера на перерахування коштів з його розрахункового рахунку в банк експортера;

8) Етап 10 – банківський переказ коштів з розрахункового рахунку імпортера в банку Б –нерезиденті на кореспондентський рахунок банку А – резидента в банку Б – нерезиденті ( Ткошти=Твимог+ΔТ3), де DТ3<= 5 днів;


Рис.3.2. Схема операцій при експортному контракті на умовах відстрочки оплати банківським переказом при видачі авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)


9) Етап 11, 12 – перерахування 50% валютних коштів на розрахунковий рахунок експортера та 50% на транзитний рахунок продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України

10) Етап 13 – повідомлення в фіскальні органи фактичного строку виконання експортного контракту та обов”язкового продажу 50% валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України

11) Етап 14 – Перерахування гривневого еквіваленту 50% проданої валютної виручки на розрахунковий рахунок експортера ( Текспорт=Ткошти+ΔТ4), де DТ4<= 3 днів;

12)Етап15 - Сплата можливих штрафів за порушення строків контракту

13) Етап 16,17 – Надання документі в податкові органи та отримання експортного відшкодування ПДВ (20% від суми експортного контракту)

Основні виграші схеми контракту для експортера (ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД») :

а) згідно з законодавством отримання авальованого банком-нерезидентом векселя на 100% суму ЗЕД-контракту переводить дебіторську заборгованість підприємства в грошову заборгованість, оскільки вексель є цінним папером, який можна реалізувати на вторинному ринку, або використати, як розрахунковий документ в інших ЗЕД-контрактах;

б) створення можливості зниження конкурентної ціни експортної продукції за рахунок зниження строку грошових розрахунків за експортовану продукцію;

3.3 Удосконалення, пропозиції щодо позитивних та негативних аспектів регулювання державою грошових розрахунків підприємств

Новим етапом розвитку вексельних операцій в Україні на сучасному рівні повинно стати виконання виконання банками функцій розрахункових палат [32], призначених згідно зі статтею 38 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) для пред'явлення векселів до платежу [10].

Розрахункова палата для пред'явлення векселів до платежу (далі – розрахункова палата) - будь-яка установа банку, в якій відкритий поточний рахунок платника за векселем. Розрахунковою палатою для пред'явлення векселя до платежу, платник за яким - установа банку, є територіальне управління Національного банку України, в якому відкритий кореспондентський рахунок цієї установи банку [10].

Установи банків можуть сприяти інформуванню векселедержателів про свою змогу виконувати функції розрахункової палати для пред'явлення векселів до платежу щодо окремих платників за векселями.

У разі надходження до установи банку письмового запиту від особи, яка стверджує (і може підтвердити це документально), що є векселедержателем певних векселів, установа банку зобов'язана протягом двох робочих днів надати письмове підтвердження про можливість виконання нею функцій розрахункової палати лише в разі наявності договору (окремого або включеної умови до договору про розрахунково-касове обслуговування) між клієнтом (платником за векселем) і установою банку про можливість підтвердження нею свого статусу розрахункової палати в разі звернень держателів векселів.

Відповідно до статті 38 Уніфікованого закону пред'явлення векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню його до платежу [10].

Аналіз законодавчого поля запропонованих в магістерській роботі вексельних операцій (в розділах 3.1,3.2), як ефективної форми грошових розрахунків, в Україні показує наступне:

1. Міжнародний рух векселів в Україні законодавчо неврегульований, тому ці операції виконуються тільки через офіційні представництва українських підприємств в іноземних країнах, які не мають права відкривати банківські рахунки в банках-нерезидентах без індивідуальної ліцензії Національного банку України.

2. Для України відсутній законодавчий термін “ зовнішньоекономічний вексель” та правила його обігу, тому підприємства використовують для міжнародного вексельного обігу приєднання України згідно з Законом України “Про обіг векселів в Україні” [4] до міжнародного документу “Женевская Конвенция, устанавливающая единообразный закон о переводном и простом векселе (1930)” [10].

3. Оскільки в Законі України “Про обіг векселів в Україні” [4] встановлено, що векселі в Україні можуть бути емітовані підприємствами тільки під реальну кредиторську заборгованість, не визначений контрольний інститут та порядок єдиний центр реєстрації емітованих внутрішніх та зовнішньоекономічних векселів, що створює перешкоди на шляху їх впровадження в міжнародних розрахунках.

4. Комерційні банки України не мають розробленої та зареєстрованої в Міністерстві юстиції інструкції по порядку акцептування, опротестування, прийняття до сплати та врахування міжнародних векселів, оскільки гривня є неконвертованою валютою з валютним режимом операцій, встановленим Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” [8].

5. На стадії декларування з 2001 року знаходиться створення в Україні загальнодержавних вексельних розрахункових палат (“ Про затвердження Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу» // Постанова Правління Національного банку України від 25 вересня 2001 року N 403 [32]), які повинні були проводити операції аналогічно міжнародним операціям з пластиковими платіжними картками, тобто мати центри авторизації та виконання операцій з “електронною копією” векселя, маючого “електронний захисний підпис”.

6. Оскільки вексельна форма розрахунків має виключно безготівковий характер, розробка її “електронного” документооббігу як форми міжнародних розрахунків має виключно актуальний характер, оскільки дозволяє використати відпрацьовану технологію “електронного” грошового обігу через кореспондентські рахунки банків для створення систем управління векселями, аналогічно системам віддаленного “електронного” управління “Клієнт-банк”, аналогічно “електронним депозитаріям” державних цінних паперів в Україні.

Висновки розділу 3

Кризове становище з грошовими розрахунками в досліджуємому підприємстві ТОВ “Сталкер-Трейд” є наслідком неоптимальних схем розрахунків, що при зростанні обсягів виробництва та реалізації фізичних обсягів продукції накоплює обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості при падінні обсягів виручки від реалізації продукції в грошовій формі.

Пропозиції впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд” мають мету:

- впровадження вексельного обороту в систему грошових розрахунків підприємства;

- впровадження короткострокового вексельного кредитування (обліку векселів) банками дебіторської заборгованості підприємства, оформленної у вигляді авальованих векселів покупців продукції;

- впровадження вексельного розрахунку з кредиторами переказними векселями з можливістю обороту на себе при погашенні дебіторської заборгованості за відпущену продукцію дебіторами;

- різкого скорочення строку перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти за допомогою форфейтинг-факторингової схеми обліку векселя в комерційних банках.

При схемі імпортного конракту отримання вексельно-кредитних грошей та зниження дебіторської заборгованості дозволяє підвищити рівень готівкових грошей в балансі та підвищити показники ліквідності та платоспроможності ТОВ ”СТАЛКЕР-ТРЕЙД”. При цьому прогнозний рівень моментальної ліквідності підприємства підвищується з фактичного рівня 2007 року – 0,004 до рівней 0,23 – 0,25, що при нормативному значенні цього показника 0,2-0,35 свідчить про перехід підприємства в зону стійкого запасу моментальної ліквідності та значного підвищення рівня платоспроможності.

Основні виграші схеми контракту для експортера (ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД») :

а) згідно з законодавством отримання авальованого банком-нерезидентом векселя на 100% суму ЗЕД-контракту переводить дебіторську заборгованість підприємства в грошову заборгованість, оскільки вексель є цінним папером, який можна реалізувати на вторинному ринку, або використати, як розрахунковий документ в інших ЗЕД-контрактах;

б) створення можливості зниження конкурентної ціни експортної продукції за рахунок зниження строку грошових розрахунків за експортовану продукцію;


ВИСНОВКИ

Банківська інфраструктура України забезпечує повний цикл готівкових та безготівкових грошових розрахунків підприємств України в національній валюті, а також повний цикл безготівкових грошових розрахунків підприємств в іноземних валютах, що забезпечує їх експортно-імпортну діяльність.

Організатором і контролером системи готівкових та безготівкових грошових розрахунків в Україні є Національний банк України, який виконує первинну емісію маси готівкових та безготівкових грошей в грошовому обороті України.

Виконавчим ланцюгом системи грошового обороту України є система комерційних банків України, які забезпечують безготівкові розрахункові операції підприємств та фізичних осіб України, а також забезпечують каси підприємств та банкомати готівковими коштами і проводять інкасацію готівки з підприємств торгівлі товарами та послугами.

Система комерційних банків України за допомогою кореспондентських рахунків в іноземних банках забезпечує зовнішньоекономічні розрахунки підприємств в іноземній валюті, для чого продає та покупає валюту для клієнтів на міжбанківському валютному ринку України за національну валюту, або покупає валюту на зовнішніх валютних ринках світу. Окремі банківські операції по обслуговуванню готівкових потоків виконують Укрпошта та окремі комерційні оператори ринку грошових “електронних” переказів, які отримали відповідну ліцензію Національного банку України.

Одночасно система комерційних банків України забезпечує грошовий обіг за операціями з цінними паперами, розрахунковими чеками, дорожніми чеками, банківськими металами, кредитними картками, які мають власну грошову вартість чи є платіжними засобами, еквівалентними грошам.

Досліджене в магістерській роботі ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» є одним з найбільших на Україні підприємств по переробці прісноводної риби, а у відношенні переробки судака - лідером на ринку України.

Щорічно компанія переробляє близько 1 900-2 100 тонн судака (основного продукту), близько 200-300 тонн окуня.

В основному компанія використовує сировину українського походження, але українська сировина не цілком задовольняє потреби компанії, тому риба імпортується з Росії і Балтії через оптових посередників в Україні. Завдяки наявності різних джерел сировини, компанія в стані пропонувати свіжого і свіжомороженого судака одинадцять місяців у році.

Основними імпортними операціями ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» є:

- імпорт свіжомороженої морської та океанської риби з районів Східної Азії та Південної Америки за наступними умовами:

- імпорт нового обладнання для рибопереробки та запчастин для ремонту експлуатуємого обладнання.

Основними експортними операціями ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» є експорт свіжомороженої прісноводної риби з районів Азовського моря та річок України, Росії, Білорусії в Литву та США.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства характеризується тенденцією постійного росту імпорту в матеріальних витратах від рівня 0,55% у 2003 році до рівня 5,62% у 2007 році за рахунок переорієнтації виробництва підприємства на переробку імпортної риби для внутрішнього ринку України.

Аналіз динаміки доходів від експорту в валових доходах підприємства показує, що частка експорту знизилась з рівня 58,8% у 2003 році до рівня 5,6% у 2005 році за відсутністю джерел рибного виробництва та знов зросла до рівня 20,1% у 2007 році за рахунок нетипового експорту металу.

Аналіз руху грошових коштів в ТОВ «Сталкер-Трейд» показує, що при збитковій операційній діяльності у 2006-2007 роках та, відповідно, негативному грошовому потоку, тільки зовнішні позики дозволяють працювати підприємству. Але при цьому підприємство сплатило 663 тис.грн. відсотків у 2007 році та 714 тис.грн. у 2006 році, що становить практично 30% загальної суми сумарного збитку в операційно-фінансовій діяльності підприємства.

Аналіз динаміки ланцюгових темпів росту грошового потоку валової виручки від реалізації та планових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та витрат (кредиторська заборгованість) в ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках показує, що з 2005 року ланцюговий темп росту дебіторської заборгованості в 5 – 10 раз перевищує ланцюговий темп росту валової виручки, тобто підприємство накопичує обсяги нереалізованих результатів продажу продукції. Одночасно ланцюговий темп росту кредиторської заборгованості за отримані товари та послуги також в 2 рази (а в 2007 році в 100 раз) перевищує ланцюговий темп росту валової виручки від реалізації, що є симптомом недостатку коштів для розрахунку з кредиторами.

Аналіз динаміки питомої ваги планованих грошових потоків доходів (дебіторська заборгованість) та планованих грошових потоків витрат (кредиторська заборгованість та аванси за продукцію) в валовій виручці від реалізації продукції ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД» у 2003 – 2007 роках показує, що обсяги дебіторської заборгованості з рівня 17-20% від валової виручки при прибутковій роботі підприємства у 2004 –2005 роках зросли до рівня 33 – 43% у 2006 –2007 роках, що викликало нестаток валової виручки та збиткову роботу підприємства. Одночасно у 2007 року різко зросла відносна частка кредиторської заборгованості та отриманих авансів з рівня 10,1 % від валової виручки у 2006 році до рівня 62,0% у 2007 році. Таким чином планований дефіцит грошових потоків в поточних розрахунках у підприємства на кінець 2007 року досяг –19,0% від валової виручки за 2007 рік, що може бути перекрито тільки при додатковому залученні банківських кредитів, або додаткових інвестиціях засновників в статутний фонд підприємства.

Тобто залишки в касі 16,0 тис.грн. за результатами діяльності у 2006 році та 5,3 тис.грн. за результатами діяльності у 2007 році свідчать про ведення збиткової роботи на «проїдання» статутного фонду підприємства відсотками банку, який замінюється позиковим банківським капіталом та авансами, отриманими підприємством за майбутній продаж продукції.

При цьому слід відмітити повню відсутність весельних розрахунків за відпущену продукцію, що приводить до різкого зростання дебіторської заборгованості у 2006 -2007 роках при різкому зниженні валового доходу від продажу продукції ( до рівня 50-60% від валового доходу у 2005 році).

Таким чином, економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках показала:

- підприємство у 2003 – 2005 роках значно підвищило рівень загальної та строкової ліквідності до рівня, в 2 рази перевищуючого нормативні значення, у 2006 році показники загальної та строкової ліквідності ще додатково зросли, створюючи великий запас загальної платоспроможні та стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами, але у 2007 році показник строкової ліквідності знизився нижче нормативного рівня;

- в той же час у 2002 -2007 роках підприємство хронічно має проблеми з негайною платоспроможністю, оскільки рівень абсолютної ліквідності за рахунок готівкових коштів в 5 - 20 разів нижче нормативних показників, що створює проблеми з терміновими розрахунками підприємства з кредиторами;

- ця проблема виникає за рахунок значного рівня дебіторської заборгованості, особливо у 2006 - 2007 роках, коли рівень дебіторської заборгованості різко зріс, а обсяг виручки від реалізації суттєво знизився;

- підприємство має ризиковано низький рівень автономії за рахунок надто високого рівня використання позикових коштів банківських та комерційних кредитів, при цьому досягнутий рівень 0,317 у 2006 знов зменшився до рівня 0,112 у 2007 році, тобто власних коштів у підприємства явно не достає для виконання нормативу автономії не менше 0,5. Зростання рівня збитковості діяльності підприємства у 2007 році додатково значно погіршує стан з рівнем автономії та підвищує ризик банкрутства підприємства зовнішніми кредиторами;

- ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства поступово знижується, що свідчить про необхідність суттєвого оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;

Таким чином, підприємство знаходиться в сегменті стагнації життєвого циклу розвитку товарно-реалізаційної політики підприємства та практично вичерпало можливість зовнішніх банківських та комерційних позик, як фінансових джерел для забезпечення зростання обсягів виробництва продукції, враховуючи зростання нереалізованого результату продаж у вигляді дебіторської заборгованості. Станом на кінець 2007 року за показником Альтмана ТОВ “Сталкер-ТРЕЙД” наблизилось до кризисної зони небезпеки банкрутства за вимогами кредиторів та потребує провадження програми антикризових заходів.

Кризове становище з грошовими розрахунками в досліджуємому підприємстві ТОВ “Сталкер-Трейд” є наслідком неоптимальних схем розрахунків, що при зростанні обсягів виробництва та реалізації фізичних обсягів продукції накоплює обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості при падінні обсягів виручки від реалізації продукції в грошовій формі.

В магістерській роботі запропоновано впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних та експортних операціях ТОВ “Сталкер-Трейд”, яке мають мету:

- впровадження вексельного обороту в систему грошових розрахунків підприємства;

- впровадження короткострокового вексельного кредитування (обліку векселів) банками дебіторської заборгованості підприємства, оформленної у вигляді авальованих векселів покупців продукції;

- впровадження вексельного розрахунку з кредиторами переказними векселями з можливістю обороту на себе при погашенні дебіторської заборгованості за відпущену продукцію дебіторами;

- різкого скорочення строку перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти за допомогою форфейтинг-факторингової схеми обліку векселя в комерційних банках.

При схемі імпортного конракту отримання вексельно-кредитних грошей та зниження дебіторської заборгованості дозволяє підвищити рівень готівкових грошей в балансі та підвищити показники ліквідності та платоспроможності ТОВ ”СТАЛКЕР-ТРЕЙД”. При цьому прогнозний рівень моментальної ліквідності підприємства підвищується з фактичного рівня 2007 року – 0,004 до рівней 0,23 – 0,25, що при нормативному значенні цього показника 0,2-0,35 свідчить про перехід підприємства в зону стійкого запасу моментальної ліквідності та значного підвищення рівня платоспроможності.

Основні виграші схеми контракту для експортера (ТОВ «СТАЛКЕР-ТРЕЙД») :

а) згідно з законодавством отримання авальованого банком-нерезидентом векселя на 100% суму ЗЕД-контракту переводить дебіторську заборгованість підприємства в грошову заборгованість, оскільки вексель є цінним папером, який можна реалізувати на вторинному ринку, або використати, як розрахунковий документ в інших ЗЕД-контрактах;

б) створення можливості зниження конкурентної ціни експортної продукції за рахунок зниження строку грошових розрахунків за експортовану продукцію.

Практична цінність отриманих результатів магістерського дослідження полягає в ідентифікації при економічному аналізі діяльності ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» причин зниження ефективності системи його грошових розрахунків та обґрунтуванні пропозицій антикризових заходів по виведенню підприємства з зони збитковості та низької платоспроможності, що фактично привели до передачі 40% статутного капіталу у вигляді банківських відсотків за кредити.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 5 квітня 2001 року N 2346-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V

2. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 1 червня 2000 року N 1776-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 року N 2505-IV

3. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V - Комп’ютер-на законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2007

4. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про обіг векселів в Україні” від 5 квітня 2001 року N 2374-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2002 року N 364-IV

5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року N 3480-IV

6. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року N 959-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 8 червня 2000 року N 1807-III

7. Закон України “Про порядок виконання розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.1994 // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 5 лютого 2004 року N 1454-IV

8. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року N 15-93 // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-IV

9. МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

10. “Женевская Конвенция, устанавливающая единообразний закон о переводом и простом векселе” (1930 г. о единообразном Законе о переводном и простом векселе от 07.06.30 г.) N 358 (ДЛЯ УКРАИНЫ: 06.01 2000 г )

11. МТП “Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів” (редакція 1993 р., публікація Міжнародної Торговельної Палати N 500)

12. МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПРАВИЛА ПО ИНКАССО// (редакция 1995 года, публикация Международной торговой палаті № 522

13. Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України // Постанова Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року N 502 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 23 серпня 2006 року N 337)

14. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління НБУ від 17.06.2004 № 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2006 року N 457)

15. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іно-земній валюті та банківських металах у банках України //Постанова Правління Національного банку України від 17 листопада 2004 року N 555

16. Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року N 337 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 2 квітня 2007 року N 111)

17. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті // Постанова Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 18 жовтня 2006 року N 407)18. Про затвердження Положення про порядок видачі Національним бан-ком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерези-дентами в межах торговельного обороту у валюті України та внесення змін до нормативно-правового акта Національного банку України // Постанова Прав-ління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року N 484 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 21 вересня 2007 року N 342)

19. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах // Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 26 червня 2006 року N 236)

20. Про затвердження Положення про ведення касових операцій у націо-нальній валюті в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 (Із змінами і доповненнями, внесеними постано-вами Правління Національного банку України станом від 13 грудня 2006 року N 454)

21. Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку // Постано-ва Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року N 32

22. Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України // Постанова Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року N 200

23. Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням // Постанова Правління Національного банку України від 19 квітня 2005 року N 137

24. Про затвердження Положення про оформлення та виконання докумен-тів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів // Постанова Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року N 82 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 29 грудня 2006 року N 500)

25. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій з доку-ментарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними опера-ціями в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 17 листопада 2004 року N 549 (Із змінами і доповненнями, внесеними пос-тановою Правління Національного банку України від 18 грудня 2006 року N 465)

26. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку банками України операцій з чеками в іноземній валюті // Національний банк, Постанова № 493 від 03.12.2001, станом змін на 26 березня 2006 року

27. Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України // Постанова Правління Національного банку Українивід 14 серпня 2003 року N 337 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 2 квітня 2007 року N 111

28. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 3 жовтня 2005 року N 358

29. Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях // Постанова Правління Національного банку України від 26 березня 1998 року N 118 (в редакції змін Постанов НБУ станом від 29 грудня 2006 року N 496)

30. План рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2006 року N 457)

31. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування // Наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 20 жовтня 2005 року N 717)

32. Про затвердження Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу // Постанова Правління Національного банку України від 25 вересня 2001 року N 403

33. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України // Постанова Правління Національно-го банку України від 16.12.2002 № 508 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2007 року N 301)

34. Про затвердження Правил бухгалтерського обліку операцій з вико-ристанням платіжних карток у банках України //Постанова Правління Національного банку України від 8 квітня 2005 року N 123

35. Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваже-ними банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями // Постанова Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 514

36. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

37. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

38. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати «, Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000.

39. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік: Навчаль-но-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Київ: Знання, 2004. – 415 с.– (Вища освіта ХХІ століття)

40. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облік. Навч.-метод. посіб. для самостійного вивч. дисципліни. К.: Знання, 2004. — 415 с.

41. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.

42. Банківські операції: Підручник/ А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред.д-ра екон.наук,проф.А.М. Мороза.- К.: КНЕУ, 2000.- 384с.

43. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

44. Богатко А.Н. Основы экономического анализа хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 208 с.

45. Бойко В.В. Економіка підприємств України. – Київ, НГАУ, 2002. – 535 с.

46. Василик О.Д. Податкова система України. Навч.посібник. – Київ, Видавництво: Поліграф книга, 2004. - 478 с.

47. Васюренко О.В. Банківські операції : Навчальний посібник . – 4-те вид., перероблене і доповнене – Київ: Знання, 2004. – 324 с. – (Вища освіта ХХІ століття)

48. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М., Карасьова З.М., Каднічанська В.М., Федоренко Н.С. Облік і аудит у банках: Навчальний посібник.– К.: Знання, 2003. – 524 с.

49. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352 с

50. Грещак М.Г., Гребешкова О.М.,Коцюба О.С. Внутрішній економічний механізм підприємства : Навч.посібник. – К.: КНЕУ,2001 – 228 с.

51. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- Київ, Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.

52. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М.І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 578 с.

53. Економіка виробничого підприємства: Навчальний посібник / За ред. М. Петровича. – К.: Знання, 2001. – 405 с.

54. Економіка підприємств: Навчальний посібник / Ред. П.С. Харів. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 500 с.

55. Економіка підприємства: опорний конспект лекцій / Н.М.Ушакова, Л.О.Лігоненко,М.М.Скотнікова – К., КНТЕУ, 2002. – 187 с.

56. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ І.О. Швиданенко, С.Ф. Покропивний, С.М. Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000 -248 с

57. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного - Вид 2-ге, перероб. та доп.- К.: КНЕУ, 2000. -528с.

58. Економіка підприємства.Підручник в 2-х томах / Під ред. С.Ф. Покропивного- К.: КНЕУ, 2000 – 528 с.

59. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч.посібник.- К.: МАУП,2000. –159 с.

60. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік у банках України:Підручник. – К.: КНЕУ, 2001.- 636 с.

61. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 404 с.

62. Кириленко В.Б., Демкович М.С. Облік доходів і витрат в комерційних банках / Під редакцією В.Б. Кириленко. – К.: Вісник фондового ринку, 2001. – 192 с.

63. Коцовська Р., Ричаківська В та інш. Операції комерційних банків – Львів : ЛБІ НБУ, 2001 – 276 с.

64. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент.- Киів: Центр навчальної літератури, 2006р. -520с.

65. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

66. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 216 с.

67. Международные расчеты по коммерческим операциям. Часть 1:Аккредитив.Перевод под ред. Носко А.П., АО "Консалтбанкир", М.: 1994

68. Международные расчеты по коммерческим операциям. Часть 2: Инкассо. Перевод. Перевод под ред. Носко А.П., АО "Консалтбанкир", М.:1994

69. Міжнародні валютно-кредитні відносини:Підручник/ під редакцією А.С.Філіпенка- Київ:”Либідь”,1997.

70. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / под редакцией Л.Н. Красавиной – М.: «Финансы и статистика», 2001

71. Пилипенко І.І., Жук О.П. Цінні папери в Україні: Навчальний посіб-ник. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2001. – 305 с.

72. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організа-ція, ефективність. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 238 с.

73. Рудненко Т. Закон України «Про обіг векселів в Україні» та націо-нальне вексельне законодавство» // Юридический журнал. – 2003. - № 9. – С. 14-17.

74. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. – К.: Издательский дом «Максимум», 2001. – 600 с.

75. Статистика підприємництва : навч.посібник / під редакцією Вашківа П.Г. – К.: „Слобожанщина”, 1999

76. Стонер Джеймс А.Ф, Долан Едвін Г. Вступ у бізнес: Пер. з англ. / Заг. ред. і вступ ст. Й.С. Завадського. - К.: Вид-во Європ. ун-ту фін., інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 2000. - 752 с.

77. Спецвыпуск "Векселя в Украине" // Все о бухгалтерском учете. - 2002. - №109. – 64 с.

78. Фінанси підприємств: Підручник / Кол. авт. під кер. проф. А.М. Поддєрьогіна. – К.: КНЕУ, 2004.- 546 с.

79. Фінансовий менеджмент: Підручник/Кер. кол. авт. і наук. ред проф.А.М. Поддєрьогін.- К.: КНЕУ, 2005.- 536 с.

80. Шевченко Р.І. Банківські операції : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч.дисципліни / Київський національний економічний ун-т - К. : КНЕУ, 2003. – 276с.

81. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.А. Швандера. -3-є изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 718 с.

82. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля. - 3-є изд., переб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 718 с

83. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. О.И. Волкова. – М. ИНФРА-М, 2002.-601 с.

84. HTTP://WWW.BANK.GOV.UA – Офіційний веб-сайт Національного банку України


ДОДАТКИ

Додаток А

Таблиця А.1

Реквізити оформлення прибуткового касового ордера при прийомі готівки касою банка від підприємства [17]

Прибутковий касовий ордер N _____

___________________________

(дата здійснення операції)

Найменування банку _________________________________

Платник ______________________________________________

Назва валюти

N рахунку

Сума

Еквівалент у гривнях

Дебет

Кредит

Загальна сума (цифрами)

Загальна сума _____________________________________________________

(словами)

Призначення платежу _________________________________________

Пред'явлений документ ___________________________________ N _________________________________

(посвідчення, перепустка)

Підпис платника

_____________________

Підписи банку

_____________________________


Таблиця А.2

Реквізити оформлення меморіального ордера на внутрішньобанківську операцію перерахування коштів між рахунками клієнта та банку [17]


Таблиця А.3

Реквізити оформлення платіжного доручення [17]


Таблиця А.4

Реквізити оформлення грошового чека на видачу готівки з розрахункового рахунку підприємства [17]

Лицьовий бік грошового чека

Корінець чека

АА0000000

НА

"___" ____________ ____ р.

ЧЕК ВИДАНИЙ

(кому)

Підписи:

(перший)

(другий)

ЧЕК ОДЕРЖАВ

"___" ____________ ____ р.

__________________

(підпис)

(подавець чека)

ГРОШОВИЙ ЧЕК АА0000000 __________________

(номер рахунку подавця чека)

|

АА0000000В КАСУ - контрольну марку

НА

(сума цифрами)

дата _________________________________ _____________ р.

(число, місяць словами) (рік цифрами)

МІСЦЕ ДЛЯ НАКЛЕЮВАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ МАРКИ

(найменування установи банку)

Місце печатки подавця чека

Заплатить ______________________________________________

(кому)

(сума словами)

(підписи)


Продовження табл.А.4

Зворотний бік грошового чека

Цілі витрат

Сума

Підписи _______________________________________________________

Зазначену в цьому грошовому чеку суму одержав ____________________

(підпис)

Відмітки, що засвідчують особу одержувача

Пред'явлений __________________________ N ______________________

(найменування документа) (номер документа)

Виданий _______________________________________________________

(найменування установи, яка видала документ)

"___" ____________ ____ р.

(дата видачі документа)

_______________________________________________________________

Перевірено

Оплатити

"___" ____________ ____ р.

Сплачено

Контролер

(підпис)

Відповідальний виконавець

(підпис)

Касир

(підпис)

ОПРИБУТКОВАНО

ЗА

КАСОЮ

Касовий ордер N ____________

"___" ____________ ____ р.

Головний (старший) бухгалтер

(підпис)


Таблиця А.5

до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

КОРІНЕЦЬ РОЗРАХУНКОВОГО ЧЕКА

Серія________ № ___________

“___”________________200_ р.

(дата видачi)

_______________________________________

(кому)

(платити за що)

(номери і дати документів)

Залишок ліміту____________________________

Списано за цим

чеком ____________________________________Залишок ліміту до

наступного чека ___________________________

Сума словами ____________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________

_______[9]__________ ______________[11]_[12]__________________________________________

(чекодавець) (назва банку-емiтента, код банку)

РОЗРАХУНКОВИЙ ЧЕК [1] Серія_______ № __[3]_____Д-т рах. № ___[10]___

К-т рах. № _________

Ідентифікаційний код на______[7]______________ "__"________ 200_ р.

[8] (сума цифрами) Підпис банку

Кому____[16_]__[15]______________________________________________________

(назва чекодержателя)

Сплатiть за цим чеком________________________________________________________

_______________________________________________________________________________ _____________________[19]_______________________________________________________ _______________________________________________________________________________

(за що, номери та дати документів)

Сума словами_________________________[6]_______________________________________

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

Місце складання чека _______________________________________________

Дата "___" __________200_ р. Підпис чекодавця __[41]_____ М.П.

[4] [42]

Серійний №

Х

Рахунок №

Х

Сума

Х

Код банку

Х

Текст


Продовження таблиці А.5

(зворотний бік розрахункового чека)

Місце для календарного штемпеля

________________________________________(підпис уповноваженої особи чекодержателя,

що приймає розрахунковий чек в оплату)

Місце для штемпеля

постачальника

Поле підшивання

Постачальника

Відмітка власника

книжки про перевірку

правильності використання

________________________________________________________________________________________________________________________

Головний бухгалтер

чекодавця______________________________

ВІДМІТКИ БАНКУ

про причини несплати розрахункового чека

Підпис банку_______________


Таблиця А.5


Додаток Б

Додаток 1

до Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання

0408004

Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від "___" ____________ 200_ р.

52: Банк клієнта:

найменування __________________________________________________________________

місцезнаходження _______________________________________________________________

50: Клієнт:

назва __________________________________________________________________________

місцезнаходження/адреса _________________________________________________________

N рахунку ____________________

32: Цифровий код іноземної валюти або банківського металу _____________________________

сума або маса цифрами ___________________________________________________________

сума або маса банківських металів та назва іноземної валюти або виду банківського
металу словами _________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

59: Бенефіціар:
найменування __________________________________________________________________

місцезнаходження _______________________________________________________________

N рахунку ____________________

57: Банк бенефіціара:

найменування __________________________________________________________________

місцезнаходження _______________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

70: Призначення платежу ____________________________________________________________ _______________________________________________________________________________

71: Комісійні за рахунок

Код операції ____________________

Код країни бенефіціара ___________

Ідентифікаційний код/номер клієнта ________________________________

Надаємо право утримати комісійну винагороду за здійснення переказу коштів в іноземній

валюті або банківських металів.

Допоміжні реквізити:

код банку клієнта __________________

SWIFT-код (BIC cod) банку бенефіціара _____________________________________________

IBAN бенефіціара ___________________________

найменування та інші реквізити банку-посередника ___________________________________

строки виконання переказу ________________________________________________________

інші ____________________________________________________________________________

М. П.

Підпис клієнта _______________


Додаток В

Додаток до Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями

0408008

Заява про відкриття документарного акредитива

Application form for a Documentary Credit

від "___" ____________ 200_ р.

Назва уповноваженого банку

Просимо відкрити документарний акредитив згідно з контрактом

N _____ від "___" ____________ 200_ р. на таких умовах:

Please open a Documentary Credit according to the Contract

N ________ dated ___/____________ /____ for execution under the following terms and conditions:

40A: Вид документарного акредитива:

Form of Documentary Credit

Безвідкличний

irrevocable

Трансферабельний

transferable

Інший

other

(потрібне підкреслити)

Підтвердження акредитива

Confirmation

Потрібне

required

Непотрібне

not required

Спосіб виконання документарного акредитива:

провести платіж за пред'явленням

негоціювати

оплатити з розстрочкою

акцептувати переказні векселі (тратти)

31D: Строк дії та місце закінчення строку дії документарного акредитива

"___" ____________ 200_ р.

Date of Expiry

Місце подання документів

Place of Expiry




50: Наказодавець документарного акредитива (заявник акредитива):

Applicant

Підтверджуючий банк:

Confirming Bank

Виконуючий банк:

Paying/Accepting/Negotiating Bank

Авізуючий банк:

Advising Bank

59: Бенефіціар (продавець):

Beneficiary

57: Банк бенефіціара (продавця):

Beneficiary's Bank

32B: Сума та назва іноземної валюти (цифрами та словами):

Currency Code, Amount (numerals and in full)

+/- 5 % +/- 10 % інше макс.

45A: Опис товару, його кількість; умови поставки (FOB, CIF, DDU тощо):

Description of Goods and/or Services, their Quantity; Terms of Delivery (FOB, CIF, DDU, etc.)

43P: Часткові відвантаження (потрібне підкреслити):

Partial Shipments

43Т: Перевантаження (потрібне підкреслити):

Transshipment

дозволено

Allowed

не дозволено

Not allowed

дозволено

Allowed

не дозволено

Not allowed

44A: Місце відправлення, навантаження або одержання товару:

Loading on Board/Dispatch/Taking in Charge at/from

44B: Місце доставки (транспортування):

For Transportation to..

44C: Остання дата відвантаження:

"___" ____________ 200_ р.

Latest Date of Shipment

46A: Документи:

(48:) Документи мають бути надані протягом ___ днів після дати виписки транспортного документа, але в межах терміну дії документарного акредитива:

Період подання

Documents Required

Period of presentation

1. ___ ориг., ___ копії

4. ___ ориг., ___ копії

2. ___ ориг., ___ копії

5. ___ ориг., ___ копії

3. ___ ориг., ___ копії

6. ___ ориг., ___ копії

47А: Додаткові умови:

Additional conditions

71B: Комісійні винагороди та відшкодування витрат: ________________________

Charges

Відкрити документарний акредитив за рахунок залучених коштів відповідно до угоди ______________________

Кошти грошового забезпечення (покриття) та суму банківських комісійних винагород просимо списати з нашого рахунку N ___________________________

Документарний акредитив підпорядковується Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів (зазначається номер чинних Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів) або іншим міжнародним документам, затвердженим Міжнародною торговельною палатою.

Відмітка банку __________________

(відбиток печатки, підпис)

Наказодавець документарного акредитива __________________

(відбиток печатки, підпис)


Додаток Г

Додаток 1
до Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженого постановою Правління НБУ

від 29 грудня2000 р. N 520

назва, місцезнаходження уповноваженого банку
(уповноваженої фінансової установи)

ЗАЯВА

про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті

"___" ____________ 200_ р.

Від __________________________________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові)

_____________________________________________________________

(назва юридичної особи)

Адреса __________________________________________________________________

(постійне місце проживання або місцезнаходження юридичної особи, номер телефону)

Документ, що посвідчує фізичну особу, _______________________________________________________

(номер, серія, дата, ким і коли виданий)

Прошу/просимо прийняти до сплати на інкасо чеки:

Номер, серія та дата чека

Коли і ким виписаний

Сума за чеком

_____________________________________________________________

(сума цифрами та словами за кожною назвою валюти)

Після одержання коштів за чеком прошу/просимо:

виплатити готівкою в іноземній валюті, у якій виписаний чек;

виплатити готівкою в гривнях за курсом купівлі банку (установи);

зарахувати на поточний рахунок в іноземній валюті, відкритий в банку (установі);

_____________________________________________________________

(назва банку (установи) та номер рахунка)

зарахувати на поточний рахунок у гривнях;

_____________________________________________________________

(назва банку (установи) та номер рахунка)

Зобов'язуюсь сплатити всі потрібні комісійні винагороди незалежно від надходження чи ненадходження коштів від платника за чеками, що прийняті до сплати на інкасо.

Підпис _____________________


Додаток Д

Рис.Д.1 Схема операцій при імпортному контракті на умовах 100% передоплати банківським переказом при його страхуванні письмовою гарантією банка експортера


Рис.Д.2 Схема операцій при експортному контракті на умовах відстрочки оплати банківським переказом при видачею авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)


Рис.Д.3 Схема факторингової схеми операцій при імпортному контракті на умовах 100% передоплати банківським переказом при його страхуванні письмовою гарантією банка експортера


Рис.Д.4 Схема форфейтингової схеми операцій при експортному контракті на умовах відстрочки оплати банківським переказом при видачі авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)


Додаток Е

Таблиця Е.1

Алгоритми розрахунку коефіцієнтних показників фінансової стійкості підприємства [36]

Показник

Умов.

позн.

Формула для розрахунку

Джерела інформації з форм фінзвітності

ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

1

Власні обігові кошти

(робочий, функціонуючий капітал)

Рк

Оборотні активи – короткострокові

зобов ' язання

Форма 1(260+270-620-630)

2

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами

Кзвк

Власні обігові кошти / оборотні кошти

Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270)

3

Маневреність робочого капіталу

Мрк

Запаси / Робочий капітал

Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630)

4

Маневреність власних обігових коштів

Мвок

Грошові Кошти / Власні обігові кошти

Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080)

5

Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів

Кзап

Власні обігові кошти / Запаси

Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

6

Коефіцієнт покриття запасів

Кпз

"Нормальні" джерела покриття запасів / Запаси

Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

7

Коефіцієнт фінансової незалежності

(автономії)

Кавт

Власний капітал / Валюта Пасивів балансу

Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640)

8

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Км

Власні обігові кошти / Власний капітал

Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630)

9

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

Кпк

Позиковий капітал/Валюта пасивів

Форма 1(480+620) /Форма1 (640)

10

Коефіцієнт фінансової стабільності

Кфс

Власні кошти / позикові кошти

Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620)

12

Коефіцієнт фінансової стійкості

Кфст

Власний капітал + довгострокові зобов ' язання / Валюта пасивів

Форма 1(380+430+480+630) /Форма1 (640)


Таблиця Е.2

Алгоритми розрахунку показників рентабельності [36]

№ п/п

Показник

Умовн

поз-ня

Формула для розрахунку

Джерела інформації з форм фінзвітності

ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

1

Рентабельність активів за прибутком від

звичайної діяльності

Rзв

Прибуток від звичайної діяльності / Валюта активів

Форма 2(190) / Форма1 (280)

2

Рентабельність капіталу (ак-тивів) за чистим прибутком

Чистий Прибуток / Валюта активів

Форма 2(220) / Форма1 (280)

3

Рентабельність власного капіталу

Rвк

Чистий Прибуток / Власний капітал

Форма 2(220) / Форма1 (380)

4

Рентабельність виробничих фондів

Rвф

Чистий Прибуток / Виробничі фонди

Форма 2(220) /Фор-ма1 (030+100+120)

5

Рентабельність реалізо-ваної продукції за прибутком від реалізації

Rq

Прибуток від реалізації / Виручка

Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035)

6

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності

Rqоп

Прибуток від операційної діяльності / Виручка

Форма 2(100) /

Форма 2 (035)

7

Рентабельність реал. продукції за прибутком

Rqч

Чистий прибуток / Виручка

Форма 2(220) /

Форма 2 (035)

.8

Коефіцієнт стійкості економічного зростання

Ксез

Реінвестований прибуток / Власний капітал

Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380)

9

Коефіцієнт реінвестування

Кр

Реінвестований прибуток / Чистий прибуток

Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220)

10

Період окупності капіталу

Тк

Активи/Чистий прибуток

Форма 1(280) /

Форма 2 (220)

11

Період окупності власного капіталу

Твк

Власний капітал / Чистий прибуток

Форма 1(380) /

Форма 2 (220)


Таблиця Е.3

Алгоритми розрахунку показників ділової активності [36]

№ п/п

Показник

Умовне позначення

Формула для розрахунку

Джерела інформації з форм фінзвітності

ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ

1

Коефіцієнт трансформації

Кт

Чиста виручка від реалізації / Валюта активів

Форма 2(035) /Форма1 (280)

2

Фондовіддача

Фоф

Чиста виручка від реалізації / Основні виробничі фонди

Форма 2(035) /Форма1 (030)

3

Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти)

Ко

Чиста виручка від реалізації / Обігові кошти

Форма 2(035) /Форма1 (260+270)

4

Період одного обороту обігових коштів (днів)

Чо

365/ Ко

365 / Ко

5

Коефіцієнт оборотності запасів ( обороти)

Коз

Собівартість реалізації / Середні запаси

Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150)

6

Період одного обороту запасів(днів)

Чз

365 / Коз

365 / Коз

7

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборго-ваності(обороти)

Кдз

Чиста виручка від реалізації / Середня дебіторська заборгованість

Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210)

8

Період погашення дебіторської заборгованості (днів)

Чдз

365 / Кдз

365 / Кдз

9

Коефіцієнт оборотності готової продукції

Кгп

Чиста виручка від реалізації / Готова продукція

Форма 2(035) /Форма1 (130)

10

Період погашення кредиторської заборгованості (днів)

Чкз

Середня кредиторська заборгованість *360/ Собівартість реалізації

Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040)

11

Період фінансового циклу (днів) - період обороту коштів

Чфц

Чфц= Чоц - Чкз

Чфц= Чоц – Чкз

12

Коефіцієнт оборотності власного капіталу(оборотність)

Квк

Чиста виручка від реалізації / Власний капітал

Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)


Показники ліквідності характеризують здатність фірми виконувати свої поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів.

Коефіцієнт загальної ліквідності (Кл.заг.) (коефіцієнт покриття) – це відношення поточних активів (Апот) до поточних зобов’язань (Зпот):

, (Е.1)

де : - поточні активи балансу (Форма 1 строка 260);

- поточні зобов ' язання балансу ( Форма 1 строка 620);

Цей результат співвідноситься з одиницею і показує, скільки грошових одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних зобов’язань.

При Кл.заг.<2 вважається, що платоспроможність підприємства невисока існує певний фінансовий ризик. Співвідношення 2:1 вважається нормальним, але для деяких сфер бізнесу воно може коливатись від 1,2 до 2,5 [28].

Коефіцієнт термінової ліквідності (Кл.терм.) – це відношення активів високої ліквідності (Алікв) до поточних зобов’язань:

, (Е.2)

де : Алікв - активи високої ліквідності = поточні активи – запаси ( Форма 1

строки (260-100-110-120-130-140-150);

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кл. абс.) характеризується відношенням грошових засобів та коротк. цінних паперів (Г,Цп) до поточних зобов’язань:


, (Е.3)

де : Г,Цп – грошові засоби та короткострокові цінні папери (Форма 1 строки (230+240)) ;

Значення цього коефіцієнта є достатнім, якщо він перевищує 0,2-0,25 [28].

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок (нестача) джерел засобів для формування запасів. Як джерела для формування запасів розглядаються: власний капітал і резерви; довгострокові зобов'язання; короткострокові кредити.

Для характеристики джерел запасів визначають показники, що відображають різний ступінь їхнього охоплення [29].

1) Наявність власних оборотних коштів:

ЕВ = ДВ– F, (Е.4)

де ЕВ — наявність власних оборотних коштів;

ДВ – власний капітал і резерви;

F – необоротні активи.

2) Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:

ЕТ = (ДВ + КТ) – F, (Е.5)

де ET — наявність власних оборотних і довгострокових позикових джерел засобів;

КТ – довгострокові кредити.

3) Наявність загальної величини джерел для формування запасів:


ЕS = (ДВ + КТ + Kt) – F, (Е.6)

де ЕS - наявність загальної величини джерел для формування запасів;

Kt — короткострокові кредити.

У балансі підприємства показники наявності джерел коштів для форму-вання запасів і витрат відповідають показникам їх забезпеченості:

а) Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів для форму-вання запасів:

±ЕВ= ДВ – F – Z; (Е.7)

де Z – величина запасів

б) Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних і довгостро-кових позикових засобів:

±ЕТ = (ДВ + КТ) – F – Z; (Е.8)

в) Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини засобів для формуван-ня запасів:

±ЕS = (ДВ + КТ + Kt) – F – Z; (Е.9)

Обчислення трьох показників забезпеченості запасів джерелами їхній формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації по ступеню їхньої стійкості. Можна виділити чотири типи фінансових ситуацій:


де S – трикомпонентний показник типу фінансової стійкості підприємства;

S(x) –компоненти показника, обумовлені значеням показників наявності джерел засобів для формування запасів;

Х - показники наявності джерел засобів для формування запасів

Виділення чотирьох типів фінансової стійкості підприємства:

1.Абсолютна стійкість фінансового стану:

(Е.11)


2.Нормальна стійкість фінансового стану підприємства:

(Е.12)


3.Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності. Але зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштіві збільшення власних оборотних активів:

(Е.13)


4.Кризовий фінансовий стан. У цьому разі підприємство знаходиться на грані банкрутства:

(Е.14)



Додаток Ж

Баланси та звіти про фінансові результати ТОВ “Сталкер-ТРЕЙД” за 2002 –2007 роки

Таблиця Ж.1


Продовження табл.Ж.1


Таблиця Ж.2


Продовження табл.Ж.2


Додаток К

Результати розрахунків показників фінансового стану ТОВ “Сталкер-Трейд” у 2002 – 2007 роках

Таблиця К.1


Таблиця К.2


Таблиця К.3

Додаток Л

Таблиця Л.1

Експортні операції ТОВ “Сталкер-Трейд" у 2007 році


Таблиця Л.2

Імпортні операції ТОВ “Сталкер-Трейд" у 2007 році


Таблиця Л.3

Експортні операції ТОВ “Сталкер-Трейд" у 2004 році

Опис товару

вага нетто (кг)

фактурна вартість

1.Судак прiсноводний охолоджений, перекладений льдом. «Сталкер-Трейд»2.Упаковка-пласт ящики-360шт.

8659

99 250 грн.

1.Судак прiсноводний охолоджений, перекладений льдом. «Сталкер-Трейд»Україна 2.Упаковка-ящик 360шт. 3.0

9000

141 346 грн.

1.Судак прiсноводний охолоджений, перекладений льдом. ДОСТ 814-96 Виробник: «Сталкер-Трейд»Україна 2.Упаковка-пластиковi ящики-360шт. 3.0

9000

94 889 грн.

1.Судак прiсноводний охолоджений, перекладений льдом. ДОСТ 814-96 Виробник: «Сталкер-Трейд»Україна 2.Упаковка-пластиковi ящики-360шт. 3.0

9000

95 404 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене ДОСТ 3948- 90 в ящиках з гофрокортону. 2410ящ по 5кг. Виробник: «Сталкер-Трейд»Україна 2.Упаковка-ящики з гофрокартону 2410шт 3.0

12050

333 403 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене в ящиках з гофрокартону /2577ящ. по 5кг/., ДОСТ 3948-90. Виробник “Сталкер-Трейд” Україна 2.Упаковка-2577карт.ящ.,29дерев.палет 3.0

12885

225 516 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене в ящиках з гофрокартону /2808ящ. по 5кг/., ДОСТ 3948-90. Виробник Сталкер-Трейд" Україна 2.Упаковка-2808карт.ящ.,32дерев.палет 3.0

14040

237 806 грн.

1.Філе судака свіжеморожене в ящиках з гофрокартону /2688ящ. по 5кг/., ДОСТ 3948-90. Виробник “Сталкер-Трейд" Україна 2.Упаковка-2688карт.ящ.,32дерев.палет 3.0

13440

222 994 грн.

1.Філе судака свіжеморожене в ящиках з гофрокартону /554ящ. по 5кг/., /976ящ. по 10кг/,ДОСТ 3948-90. Вироб-ник “Сталкер-Трейд” Україна 2.Упаковка-1530карт.ящ.,

12530

258 944 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене в ящiках з гофрокартону -1811ящ,фiле окуня морожене -160ящ.ДОСТ 3948-90 Виробник «Сталкер-Трейд»2.Пакування-1971карт.ящ.,

8945

141 489 грн.

1.Філе судака свіжеморожене в ящіках з гофрокартону /2688ящ.по 5кг/, ДОСТ 3948-90 Виробник “Сталкер-Трейд” Україна 2.Пакування-2688карт.ящ.,32 дерев.палет 3.0

13440

245 060 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене в ящiках з гофрокартону -1811ящ,фiле окуня морожене -160ящ.ДОСТ 3948-90 Ви-робник «Сталкер-Трейд»Україна 2.Пакування-1971карт.ящ.

8945

141 489 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене в ящiках з гофрокартону -3456ящ по 5кг. ДОСТ 3948-90 Виробник «Сталкер-Трейд»Укра·на 2.Пакування-3456карт.ящ.,32 дерев.палет 3.0

17280

326 738 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене в ящiках з гофрокартону -3456ящ по 5кг. ДОСТ 3948-90 Виробник «Сталкер-Трейд»Укра·на 2.Пакування-3456карт.ящ.,32 дерев.палет 3.0

17280

355 493 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене в ящиках з гофрокартону /3113ящ. по 4.5кг/., ДОСТ 3948-90.Вага нето-14008.50кг. Виробник «Сталкер-Трейд» 2.Пакування-3113карт.ящ.

14009

412 522 грн.

1.Фiле судака свiжеморожене в ящiках з гофрокартону -3456ящ по 5кг. ДОСТ 3948-90 Виробник «Сталкер-Трейд»Укра·на 2.Пакування-3456карт.ящ.,32 дерев.палет 3.0

17280

445 583 грн.

Загальний обсяг експорту

3 777 930 грн.

Таблиця Л.4

Експортні операції ТОВ “Сталкер-Трейд” у 2005 році

опис товару

вага нетто (кг)

фактурна вартість

1.Філе судака свіжеморожене ДОСТ 3948- 90 в ящиках по 5кг/-3456ящ Виробник: “Сталкер-Трейд” Україна 2.Пакування-ящики-3456шт, дерев»яні палети 32шт. 3.0

17280

453 252 грн.

1.Філе судака свіжеморожене ДОСТ 3948- 90 в ящиках по 5кг.-3405ящ. Виробник: “Сталкер-Трейд” Україна 2.Пакування-ящики 3405шт, дерев»яні палети 32шт. 3.0

17025

430 548 грн.

1.Філе судака свіжеморожене ДОСТ 3948-90розмір 70-120 –324ящ.х4.5кг.120-170-864 ящ.х4.5кг.170-230-540ящ,х4.5кг.230-300 –540ящ.х5кг.300-500-648ящ.х5кг.500-800 –199ящ.х5кг.800+-53ящ.х5кг. дивись на звороті

14976

290 114 грн.

1.Філе судака свіжеморожене ДОСТ 3948-90розмір 120-170 –324ящ.х5кг.170-230-648 ящ.х5кг.230-300-648ящ.х5кг.300-500-1728 ящ.х5кг,500-800-96ящ.х5кг. Виробник “Сталкер-Трейд” Україна 2.Пакування –3444карт.ящ.32палети. 3.0

17220

323 464 грн.

Загальний обсяг експорту у 2005 році

1 497 378 грн.


Таблиця Л.5

Експортні операції ТОВ “Сталкер-Трейд” у 2006 році

опис товару

вага нетто (кг)

фактурна вартість

1.Філе судака морожене 2-4 oz /5кор. Х 4.54кг./ 10lbs-22.70кг. 4-6 oz /27кор. Х 4.54кг./10lbs-122.58кг.6-8 oz /39кор. Х 4.54кг./10lbs-177.06кг.8-10oz/304кор.х4.54кг./10lbs-1380.16кг.

4885

161 091 грн.

1.Філе судака морожене 3408кор. Х 4.5кг.ДСТУ 4379-2005 ТУ У15.2-24992294-005-2003 Виробник «Сталкер-Трейд»Україна2.Пакування- дер.палети 32шт. 3.0

15336

397 114 грн.

1.Шихтові зливки з легованої сталі для переплавки, які мають такий хімічний склад:-нікель-9,10-14,00%; хром- 10,30-19,80%; молібден-0,10-0,78% марганець-0,33-2,38%;вольфрам- 0,05-0,76% у кількості 24960кг та відпові

24960

400 832 грн.

Загальний обсяг експорту у 2006 році

959 037 грн.

З них обсяг експорту рибної продукції

558 205 грн.

Таблиця Л.6

Експортні операції ТОВ “Сталкер-Трейд” у 2007 році

опис товару

вага нетто (кг)

фактурна вартість

1.Філе судака морожене 2800кор. Х 5,00кг.ДСТУ 4379-2005 ТУ У15.2-24992294-005-2003 Виробник «Сталкер-Трейд»Україна2.Пакування- дер.палети 30шт. 3.0

14000

344 996 грн.

1.Філе судака морожене 2060кор.х5,00кг-.ДСТУ 4379-2005 Виробник «Сталкер-Трейд»Україна2.Пакування- картоні ящики 2060шт. 3.1 HLXU6768889

10300

427 129 грн.

1.Філе окуня морожене 84кор х 5кг. ДСТУ 4379-2005 Виробник «Сталкер-Трейд»Україна2.Пакування- картоні ящики 84шт. 3.1 HLXU6768889

420

17 417 грн.

1. Лист стальний просічно-витяжний ТУ У 27.1-26235806-001-2004 товщина 4мм-14.820т.,товщина-5мм-5.180т.ст. 1-3 кп/сп-пс. Виробник «МД Групп Дніпропетровськ» Україна

20000

64 640 грн.

1.Філе судака морожене 2200кор.х5,00кг-.ДСТУ 4379-2005 Виробник «Сталкер-Трейд»Україна2.Пакування- картоні ящики 2200шт. 3.1 CRXU 6805593

11000

488 840 грн.

1. Труби сталеві електрозварювані,водогазапровідні прямошовні ДОСТ 3262-75,10704-91 розмір: 57х3,2-15055кг,76х3,5-8740кг,89х3,5-1340кг,108х4,0-1590кг,60х3,2-350кг,

35630

135166 грн.

1.Філе судака морожене ДСТУ 4379-2005 1-2 унц 15ящ х5кг-75кг,2-4унц.173ящ.х5кг-865кг,4-6унц.502ящ.х5кг-2510кг, 6-8унц.775ящ.х5кг-3875кг, 8-10унц. 466ящ.х5кг-2330кг,10-12унц.249ящх5кг, -1245кг,12-14унц.120ящ.х5кг-600кг.

11500

516 867 грн.

Загальний обсяг експорту у 2007 році

1 995 055 грн.

З нього обсяг експорту рибної продукції

1 795 249 грн.


Додаток М

Таблиця М.1

Аналіз руху грошових коштів в ТОВ «Сталкер-Трейд» у 2006 -2007 роках


Продовження табл.М.1


Таблиця М.2

Склад та динаміка дебіторської заборгованості підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Таблиця М.3

Склад та динаміка кредиторської заборгованості підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Таблиця М.4

Склад та динаміка операційних витрат підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках


Таблиця М.5

Склад та динаміка формування прибутку підприємства ТОВ «Сталкер-ТРЕЙД» у 2002 – 2007 роках

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений09:00:50 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
12:11:44 29 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Грошові розрахунки в діяльності підприємств на прикладі ТОВ Сталкер-Трейд

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150310)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru