Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Аналіз використання чистого прибутку підприємства

Название: Аналіз використання чистого прибутку підприємства
Раздел: Рефераты по финансам
Тип: курсовая работа Добавлен 13:36:08 26 декабря 2009 Похожие работы
Просмотров: 2607 Комментариев: 3 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. Київ)

Кафедра обліку і фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економічний аналіз»

на тему:

«Аналіз використання чистого прибутку підприємства»

Керівник роботи,

к. е. н., доц. С.В.Шубіна

Студентка факультету банківської справи,

обліку і фінансів, І.В.Ринденко

Харків – 2008


Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу використання чистого прибутку підприємства в умовах трансформації економічної системи України

1.1 Теоретико-суттєва характеристика формування і використання чистого прибутку підприємства

1.2 Сучасний стан використання чистого прибутку підприємств України

Розділ 2. Аналіз розподілу чистого прибутку підприємства

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ «Металовиріб»

2.2 Аналіз формування чистого прибутку

2.3 Аналіз використання чистого прибутку

Розділ 3. Шляхи вдосконалення використання чистого прибутку підприємства на сучасному етапі розвитку соціально-економічної системи України

3.1 Концептуальні засади до підвищення прибутковості господарської діяльності підприємства

3.2 Шляхи вдосконалення використання чистого прибутку

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


Вступ

Економічним позитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємства є чистий прибуток.

Чистий прибуток є реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство, визначає реальні, дійсні можливості підприємства фінансувати науково-технічний і соціальний розвиток.

Чистий прибуток підприємства, охарактеризований у Законі України “ Про підприємства в Україні” як основний узагальнюючий показник фінансових результатів і господарської діяльності, синтезує в собі усі найважливіші сторони діяльності підприємства: виробництво і реалізація, якість і асортимент, ефективність використання виробничих ресурсів і собівартість.

Він характеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямами його діяльності: виробничою, збутовою, постачальницькою, фінансовою і інвестиційною. Він становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнення його фінансових відносин з партнерами. Окрім цього, чистий прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства.

Механізм розподілу чистого прибутку повинен бути таким, аби всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання та водночас збільшувати доходи держави. В умовах переходу до ринкових відносин для забезпечення потреб підприємства і державних потреб важливою проблемою розподілу прибутку, яка акумулюється в доходах бюджету країни, і частки, що залишається в розпорядженні суб’єктів господарської діяльності та використовується для розширення виробництва і задоволення інтересів працівників. У пошуку оптимального варіанта розподілу чистого прибутку важливу роль має відігравати аналіз.

Саме аналіз повинен сприяти створенню економічно обґрунтованої системи розподілу чистого прибутку, яка гарантувала б виконання фінансових зобов’язань перед державою і максимально забезпечувала б виробничі, матеріальні і соціальні потреби підприємства.

В даній курсовій роботі:

¾ викладені теоретичні основи формування і використання чистого прибутку;

¾ наведено стан використання чистого прибутку підприємств України;

¾ зроблено аналіз формування і використання чистого прибутку на прикладі

¾ наведені засоби підвищення прибутковості діяльності підприємства;

¾ запропоновані нові шляхи використання чистого прибутку підприємств України.

Об’єкт дослідження в даній курсовій роботі – ефективність та ділова активність підприємств України.

Предмет дослідження – аналіз використання чистого прибутку підприємства ВАТ «Металовиріб».

Методологія даної курсової роботи:

¾ нормативно-правова база дослідження (Конституція України Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»);

¾ система методів, що були використані в працях вітчизняних і зарубіжних вчених, таких, як К.Маркс, А.Маршал, Дж.Р.Хікс, Бандурка А.М., Блажан О.В., Житна І.П., Коробов М.Я. та ін.


Розділ 1. Теоретичні основи аналізу використання чистого прибутку підприємства в умовах трансформації економічної системи України

1.1 Структурно-логічна схема формування і використання чистого прибутку підприємства

Основним об’єктом фінансово-економічного аналізу серед тих, які визначають результативність фінансово-господарської діяльності підприємств, є прибуток. Він є реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство, визначає реальні, дійсні можливості підприємства фінансувати науково-технічний та соціальний розвиток, більше того, тільки прибуток є джерелом спроможності підприємства сплатити до бюджету податок на прибуток.

Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” розрізняють кілька видів прибутку (збитку):

1. валовий прибуток (різниця між сумами чистого доходу (виручки) від реалізації продукції і собівартості реалізованої продукції);

2. фінансові результати від операційної діяльності, які будуть менші ніж перша сума за рахунок відрахування “адміністративних витрат” і “витрат на збут”;

3. фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (від попередньої суми відраховуються фінансові витрати, втрати від участі в капіталі);

4. фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування (від попередньої суми відраховується податок на прибуток від звичайної діяльності);

5. чистий прибуток (мінус надзвичайні витрати).

Отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити 2 етапи. Перший етап – це розподіл балансового прибутку. Одна частина його у вигляді податків і зборів сплачується в бюджет держави, а друга – залишається в розпорядження підприємства.

Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів в бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди (рис. 1.1.).


Рис. 1.1. Структурно-логічна схема розподілу балансового прибутку

Підприємства розподіляють чистий прибуток за напрямками використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення:

¾ фонд коштів, які спрямовуються на розвиток і вдосконалення виробництва;

¾ фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби;

¾ фонд коштів для матеріального заохочення;

¾ резервний фонд;

¾ фонд коштів, які спрямовуються на виплату дивідендів;

¾ відрахування на інші цілі.

При прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинно знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення трудівників (акціонерів, пайовиків) і на інші цілі.

Фонд коштів на розвиток і вдосконалення виробництва (фонд накопичення) витрачається на задоволення потреб, які пов’язані зі зростанням обсягів виробництва, технічним переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та інших потреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємство.

Конкретно ці витрати являють собою капітальні вкладення в будівництво нових виробничих площ, реконструкцію підприємств, придбання і монтаж нового устаткування, інші витрати капітального характеру, включаючи природоохоронні і такі, що спрямовані на поліпшення умов праці і техніки безпеки. Це також витрати на проведення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, підготовку та освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції.

За рахунок цієї частини чистого прибутку підприємства сплачують заборгованість по довготермінових банківських кредитах на інвестиційні цілі, а також по процентах за ці кредити.

Фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби, використовуються в основному на такі витрати, що сприяють соціальному розвитку колективу підприємства:

¾ будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт житлових будинків і об’єктів соціально-культурної сфери;

¾ утримання об’єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних закладів, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів і палаців культури тощо);

¾ проведення оздоровчих, культурно-масових заходів, у тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування;

¾ інші подібні витрати (на здешевлення харчування робітників і службовців в заводських їдальнях, оснащення клубів, кімнат відпочинку, гуртожитків теле- і радіоапаратурою, іншим обладнанням тощо).

Фонд коштів для матеріального заохочення використовується з метою стимулювання зацікавленості трудящих підприємства в досягненні високих кінцевих результатів роботи. В даному напрямку прибуток використовується на виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премій за інші досягнення в роботі, а також надання одноразової матеріальної допомоги робітникам і службовцям.

Ці два фонди мають ще назву фонд споживання.

Резервні фонди можуть створюватися за рахунок прибутку підприємствами всіх форм власності для використання на випадок різкого погіршення фінансового становища в результаті тимчасової зміни ринкової кон’юктури, стихійних лих тощо. Що стосується акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю та інших господарських товариств, створення ними резервних фондів за рахунок прибутку є обов’язковим у порядку і розмірах, що визначаються установчими документами.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за корпоративними правами кожної категорії приймають власники (загальні збори власників) підприємства за рекомендацією наглядової ради чи пропозицією виконавчих органів.

Власників корпоративних прав повідомляють про виплату дивідендів. Для цього дається оголошення у заздалегідь визначених друкованих засобах масової інформації.

В оголошенні про виплату дивідендів має міститися така інформація: назва підприємства; дата прийняття загальними зборами власників рішення про виплату дивідендів; період, за який виплачуються дивіденди; величина дивідендів на одну акцію (у відносному чи абсолютному виразі) в розрізі окремих їх категорій; строки та місце виплати; особливості оподаткування дивідендів.

Нараховуються дивіденди власнику корпоративних прав пропорційно його частці в статутному капіталі підприємства.

В акціонерних товариствах (АТ)право на одержання дивідендів мають акціонери, які є власниками акцій на початок строку виплати дивідендів незалежно від періоду, протягом якого акціонери володіли акціями. Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за результатами календарного року в повному обсязі.

Загалом дивіденди можуть виплачуватися в чотирьох формах:

¾ грошова;

¾ негрошова;

¾ змішана форма.

Грошова формавиплати дивідендів є найбільш поширеною. З рішенням про нарахування дивідендів частина власного капіталу перетворюється на позичковий. Заборгованість підприємства його власникам відображається за статтею «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками». Виплачуючи дивіденди, підприємство погашає згаданий борг.

При негрошовій формівиплата здійснюється корпоративними правами (акціями), іншими фінансовими інструментами, товарами, знижками на товари, цінними паперами інших емітентів,які є в інвестиційному портфелі підприємства.

Змішана формавиплати дивідендів передбачає комбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими) засобами. Зборами власників може бути прийняте рішення, згідно з яким частина акціонерів (за їх вибором) одержує дивіденди в грошовій формі, а інша — у формі корпоративних прав.

З прибутку підприємства можуть перераховувати кошти на спеціально відкриті рахунки благодійних фондів, робити внески установам культури, освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, громадським організаціям інвалідів тощо.

За рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, воно повинно відшкодувати збитки і видатки, які згідно з діючим законодавством не відносяться на зменшення балансового прибутку. Це, зокрема, стосується штрафів і пені з платежів до бюджету і до позабюджетних цільових фондів, штрафів за недодержання вимог щодо охорони навколишнього середовища від забруднення і шкідливих впливів, за недодержання санітарних норм і правил, штрафів за порушення умов господарських договорів, які визнані підприємством або щодо яких одержані рішення судів (арбітражних судів) та ін.

1.2 Сучасний стан використання чистого прибутку підприємств України

Економічним позитивним підсумком виробничо-фінансової діяльності підприємств є чистий прибуток.

Окрім цього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: у доходи бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольнити не тільки його фінансові потреби, а й потреби держави на фінансування суспільних фондів споживання, розвиток науки, освіти, охорони здоров’я, проведення екологічних заходів тощо.

Як уже було сказано, за рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення певних потреб.

Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів.

Механізм розподілу чистого прибутку повинен бути таким, аби всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання та водночас збільшувати доходи держави. В умовах переходу до ринкових відносин для забезпечення потреб підприємств і державних потреб важливою проблемою розподілу прибутку, яка акумулюється в доходах бюджету країни, і частки, що залишається в розпорядженні суб’єктів господарської діяльності та використовується для розширення виробництва і задоволення інтересів працівників.

Використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються самостійно кожним суб’єктом господарювання згідно із Законом України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 1 липня 2004 року. Відповідно до цього Закону державне регулювання використання чистого прибутку здійснювалося в основному суто економічними інструментами, зокрема зменшенням суми податку на прибуток (до 25%). Державне регулювання використання чистого прибутку підприємств здійснюється також зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку для утримання й експлуатації об’єктів соціальної інфраструктури тоді, коли відповідні об’єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час уведення в дію Закону про оподаткування прибутку, а також витрат на благодійну діяльність.

У додаткі А наведено дані про використання прибутку в різних галузях економіки України в 2003 – 2004 роках. З цих даних можна зробити висновок, що в 2004 році частка прибутку, що була залишена в розпорядженні підприємств, збільшилась до 77, 1%. Це є позитивною тенденцією.

Водночас відбулися негативні зміни в структурі використання прибутку. Так, у загальному обсязі прибутку, що був використаний у різних галузях економіки, сталося значне зниження частки прибутку, спрямованого на виробничий розвиток (з 27,5% до 21,7%); на утворення резервного (страхового) фонду (з 2,7% до 1,1%); на заохочення(з 11,6% до 9,2%).

Є відмінності також у структурі використання прибутку в окремих галузях економіки. Так, у 2004 році в усіх галузях економіки частка прибутку, перерахована в бюджет, становила 22,9%. Водночас у промисловості вона становила 19,5%, а на підприємствах транспорту і зв’язку – 31,8%. Це відбувається у зв’язку з неоднаковим умовами оподаткування підприємств окремих галузей економіки (стягнення плати за ресурси і ін.).


Розділ 2. Аналіз використання чистого прибутку підприємства

2.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Металовиріб» засноване в 1965 році як самостійне підприємство важкої промисловості. Акціонування підприємства почалось в 1994 році. На 1 вересня 1996 року на аукціонах було продано 43% акцій. Статутний фонд становить 128388 грн. Метою діяльності ВАТ «Металовиріб» є отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності.

Предметом діяльності є:

1. виробництво металорізальних верстатів, ковальсько-пресових машин, слюсарно-монтажних, контрольно-вимюрювальних, допоміжних інструментів для машинобудівних підприємств, підприємств різних галузей народного господарства, майстерень ремонтного профілю, сільськогосподарських підприємств, транспорту;

2. проведення на основі отриманого прибутку соціальних та економічних заходів працівників, забезпечення безпечних умов праці;

3. виробництво та реалізація товарів народного споживання;

4. зовнішньоекономічна діяльність;

5. благодійна діяльність (внески установам культури, освіти, охорони здоров’я і ін.).

Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації.

Майно товариства складається з основних засобів та обігових цінностей.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.

Прибуток товариства формується з надходжень від реалізації основної товарної продукції, операційної діяльності та від фінансових операцій. Чистий прибуток підприємства залишається в повному розпорядженні товариства.

Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку органам державної статистики.

Для аналізу основних показників, які характеризують діяльність підприємства в 2004 році слід скласти наступну таблицю(табл. 2.1.):

Таблиця 2.1.

Основні показники діяльності підприємства за 2003-2004 роки

Показники Одиниця виміру 2003 рік 2004 рік Відхилення
1 2 3 4 5
1. Продукція
Обсяг товарної продукції в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору Тис. грн..

32780

35586

+2806

2. Фінансові результати
Собівартість виготовленої продукції Тис. грн..

22165

24678

+2513

Прибуток:
валовий Тис. грн.. 10615 10908 +293
чистий Тис. грн.. 5674 6837 +1163
3. Основні фонди
Річна вартість основних фондів Тис. грн.. 14593 17100 +2507
4. Праця
Середньорічна чисельність робітників

Особи

1985

2187

+202

Середньорічна чисельність спеціалістів, службовців

Особи

573

673

+100

За 2004 рік випущено товарної продукції (в оптових цінах) на 35586 тис. грн., що на 2806 тис. грн. більше обсягу 2003 року. Валовий прибуток підприємства від всієї господарської діяльності в 2004 році склав 10908 тис. грн. Чистий прибуток склав 6837 тис. грн., що на 1163 тис. грн. більше запланованого. Порівнюючи отриманий результат з попереднім періодом можна сказати, що завод виявився прибутковим. В цілому, ці дані є свідченням того, що продукція підприємства є конкурентоспроможною.

Собівартість виготовленої продукції збільшилась до 24678 тис. грн., що становить збільшення порівняно з 2003 роком на 2513 тис. грн. Якість продукції, що виготовляється, є відносно високою. В 2004 році порівняно з 2003 роком чисельність всього персоналу збільшилася на 302 особи, в тому числі робітників 202, спеціалістів та службовців – 100 осіб.

2.2 Аналіз формування чистого прибутку підприємства

Базою аналізу чистого прибутку ВАТ «Металовиріб» служить сума фінансового результату діяльності після оподаткування, зафіксована у бізнес-плані, а саме – у балансі доходів і видатків, тобто фінансовому плані підприємства. Виконання бізнес-планових показників щодо одержання чистого прибутку аналізується за складовими, які формують фінансовий результат діяльності, а саме:

¾ прибуток (збиток) від реалізації основної товарної продукції;

¾ прибуток (збиток) від операційної діяльності;

¾ прибуток (збиток) від фінансових операцій;

¾ прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

¾ прибуток (збиток) від звичайної діяльності після оподаткування.

Спочатку за даними « Звіту про фінансові результати» за 2004 рік (додаток Б) і з залученням необхідної інформації, що міститься у П(С)БО – 15 «Дохід» і П(С)БО – 16 «Витрати» здійснюється загальна оцінка виконання підприємством плану з фінансового результату. Для цього будується аналітична таблиця (табл. 2.2.).

Всього за рік ВАТ «Металовиріб» отримало чистий прибуток 6837 тис. грн.. при плановій сумі – 4462 тис. грн,перевиконання становило 2375 тис. грн., у тому числі за рахунок: збільшення прибутку від реалізації товарної продукції – 3366 тис. грн.;

Збільшення надходжень, які відносяться до інших доходів і витрат (не операційних і не фінансових) на суму 139 тис. грн.. У підприємства такими доходами є виручка від реалізації об’єктів основних засобів і фінансових інвестицій, витрати – їх балансова вартість, а збільшення надходжень було пов’язане зі збільшенням обсягу реалізації цих актів проти планових накреслень.

Таблиця 2.2.

Показники діяльності ВАТ «Металовиріб» за звітний період

Показник Звітний рік Відхилення фактичних даних від плану
За планом Фактично Сума
1. Виручка від реалізації товарної продукції без ПДВ і акцизного збору 29900 35586 +5686
2. Операційні витрати на виробництво і збут реалізованої продукції 23903 26233 +2320
3. Прибуток від реалізації товарної продукції (1-2) 5997 9363 +3366
4. Інші операційні доходи 1370 550 -820
5. Інші операційні витрати 1082 280 -745
6. Прибуток від іншої операційної діяльності (4-5) +345 +270 -75
7. Фінансові доходи 321 350 +29
8. Фінансові витрати 412 550 +131
9. Прибуток від фінансових операцій (7-8) -98 -200 -102
10. Інші доходи 339 480 +141
11. Інші витрати 134 136 +2
12. Прибуток від іншої діяльності (10-11) +205 +344 +139

13. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування

(3+6+9+12)

6449 9777 +3328
14. Податок на прибуток 1987 2940 +953
15. Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування (13-14) 4462 6837 +2375
16.Надзвичайні доходи (витрати) - - -
17. Чистий прибуток або збиток (15-16) 4462 6837 +2375

Але підприємство недоотримало частину прибутку за рахунок:

¾ зменшення прибутку від іншої операційної діяльності на суму 75 тис. грн. за бізнес-планом передбачалося одержати таких доходів на суму 1370. грн, фактично вони склали 550 тис. грн. водночас інші операційні витрати планувалися у сумі 1025 тис. грн, а фактично становили 280 тис. грн.;

¾ зменшення прибутку від фінансової операцій на суму 102 тис. грн. Порівняно з планом фінансові доходи зросли на 29 тис. грн., але разом з тим зросли фінансові витрати на 131 тис. грн.

Разом перевиконання плану становить 2375 тис. грн..

Основна сума чистого прибутку підприємства формується за рахунок прибутку від реалізації товарної продукції.

На суму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такі фактори:

¾ обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;

¾ операційні витрати на виробництво та збут реалізованої продукції;

¾ структура реалізованих товарів;

¾ ціни реалізації.

Для визначення впливу цих факторів звітні й бізнес-планові дані підприємства слід доповнити такими розрахунковими показниками:

- фактична виручка від реалізації у перерахунку на ціни, які були передбачені у бізнес-плані;

- планова собівартість (планові операційні витрати) фактично реалізованої продукції.

= , (2.1.)


де ∆ - зміна суми прибутку від реалізації за рахунок досягнутого рівня виконання бізнес-плану з обсягу реалізованої продукції;

- сума прибутку від реалізації товарної продукції за бізнес-планом;

- сума виручки від реалізації товарної продукції, передбачена бізнес-планом.

, (2.2.)

де ∆ - зміна суми прибутку від реалізації за рахунок економії (перевитрачання) операційних витрат на реалізовану продукцію;

- фактичні операційні витрати на реалізовану продукцію.

, (2.3.)

де ∆ - зміна суми прибутку від структурованих зрушень у випуску і реалізації продукції;

- планові операційні витрати на плановий обсяг реалізації продукції;

- планова рентабельність продажів.

, (2.4.)

де ∆ - зміна суми прибутку від зміни середньозважених цін на реалізовану товарну продукцію, передбачених бізнес-планом;

- фактична виручка від реалізації товарної продукції у фактичних цінах.

Беручи до уваги, що на підприємстві ВАТ «Металовиріб»річні показники= 31 873 тис. грн., і =23 280 тис. грн., а також використовуючи інші планові й звітні показники роботи підприємства (див. табл..), визначимо, виходячи з вищенаведених алгоритмів, фактори, які вплинули на результат від реалізації товарної продукції у звітному році (перевиконання бізнес-плану становило 3366 тис. грн).

1. ∆396 тис. грн.;

2. ∆= 23280 – 26233 = -2953 тис. грн.;

3. ∆ = (23903 - 23280) – (29900 - 31873)2210 тис. грн.;

4. ∆ = 35586 - 31873 = 3713 тис. грн..

Баланс факторів: 396 – 2953 + 2210 – 3713 = 3366 тис. грн..

Таким чином, сума чистого прибутку збільшилась в основному за рахунок зростання відпускних цін (на 3713 тис. грн) та асортиментних зрушень у складі реалізованої продукції (на 2210 тис. грн.). Зростання операційних витрат на виробництво та збут реалізованої продукції призвели до втрати частини чистого прибутку в сумі 2953 тис. грн..

Вплив інших факторів:

¾ зміна прибутку від іншої операційної діяльності – (-75 тис. грн..);

¾ зміна прибутку від фінансових операцій – (-102 тис. грн..);

¾ зміна прибутку від іншої діяльності – (+139 тис. грн..);

¾ зміна прибутку після оподаткування – (- 953 тис. грн..).

Загальний баланс факторів: 3366 – 75 – 102 + 139 – 953 = + 2375 тис. грн..

Під впливом цих факторів сума чистого прибутку зросла за рахунок збільшення прибутку від іншої діяльності (на 139 тис. грн..). Зменшення інших операційних доходів, зростання фінансових витрат та стягнення податку на прибуток призвели до втрати частини чистого прибутку в сумі 1130 тис. грн..(953 + 75 + 102).

Тому, шукаючи шляхи збільшення чистого прибутку, даному підприємству необхідно в першу чергу звернути увагу на фактори, які негативно впливають на формування його величини.

2.3 Аналіз використання чистого прибутку

Чистий прибуток розподіляються згідно зі статутом підприємства. За рахунок чистого прибутку виплачуються дивіденди акціонерам підприємства, створюються фонди накопичення, споживання, резервний фонд і на інші цілі.

Завданням аналізу використання чистого прибутку є:

¾ оцінка виконання плану по використанню чистого прибутку, для чого фактичні данні про використання чистого прибутку за всіма напрямками порівнюються з данними плану;

¾ встановлення причин відхилень від плану по кожному напрямку використання чистого прибутку.

У таблиці 2.3. за даними річного звіту ВАТ «Металовиріб» наведено показники, що характеризують стан використання чистого прибутку.

Табл.2.3.

Данні про використання чистого прибутку, тис. грн..

Показник За планом Фактично Відхилення
1 2 3 4
1. Чистий прибуток 4462 6837 +2375
2. Розподіл чистого прибутку:
на виплату дивідендів 892,4 1367,4 +475
у фонд накопичення 1561,7 2734,8 +1173,1
у фонд споживання 1115,5 1709,25 +593,75
в резервний фонд 446,2 683,7 +237,5
на інші цілі 446,2 341,85 -105,2
3. Частка в чистому прибутку, %
виплачених дивідендів 20 20 -
фонду накопичення 35 40 +5
фонду споживання 25 25 -
резервного фонду 10 10 -
відрахувань на інші цілі 10 5 -5

Приведені данні свідчать про те, що на підприємстві в фонд накопичення (на виробничо-технічний розвиток) спрямовано 2734,8 тис. грн., що становить 40 % чистого прибутку при плановому обсязі фінансування 1561,7тис. грн. (35 % до чистого прибутку). Це свідчить про збільшення витрат за цим напрямком на 1173,1 тис. грн.. на виплату дивідендів спрямовано 1367,4 тис. грн. (20 %) при запланованих 892,4 тис. грн. (20 %). Відсоткові відрахування у фонд споживання (на матеріальне заохочення і соціальний розвиток) і резервний фонд не змінились (25 % і 10 % відповідно), але абсолютні відрахування за цими статтями збільшились на 593,75 тис. грн. у фонд споживання і на 237,5 тис. грн. в резервний фонд. Скорочення витрат (як за абсолютною сумою проти плану, так і відносно загальної суми чистого прибутку) має місце за відрахуваннями на інші цілі, а саме 341,85 тис. грн. проти планових 446,2 тис. грн. за рахунок зниження відсоткової частки на 5 %. Це свідчить про те, що підприємство скоротило обсяг коштів на приріст власних коштів, що негативно вплине на його ліквідність і поточну платоспроможність.

Аналіз формування фондів повинен показати, наскільки і за рахунок яких факторів змінився їх розмір.

Основними факторами, які визначають розмір відрахувань в фонди підприємства, можуть бути зміни суми чистого прибутку (ЧП) і коефіцієнта відрахування чистого прибутку у відповідні фонди (). Сума відрахувань чистого прибутку у фонди підприємства дорівнює їх добутку:

. (2.5.)

Потім можна розрахувати вплив факторів зміни чистого прибутку та зміни коефіцієнта відрахувань, на розмір відрахувань у фонди підприємства.(додаток В).

Для визначення відхилення від плану за рахунок:

1. зміни чистого прибутку потрібно

Δ. (2.6.)

Фонд накопичення: ΔФі = +2375 × 0,35 = +831,25(тис. грн.);

Фонд споживання: ΔФі = +2375 × 0,25 = +593,75(тис. грн.);

Резервний фонд: ΔФі = +2375 × 0,1 = + 237,5(тис. грн..);

Виплата дивідендів: ∆Фі = +2375 × 0,2 = +475(тис. грн..);

Відрахування на інші цілі: ∆Фі = +2375 × 0,1 = +237,5(тис. грн..).

2. зміни коефіцієнта відрахувань потрібно

. (2.7.)

Фонд накопичення: 6837 × 0,05 = +341,85(тис. грн..);

Фонд споживання: фактичний коефіцієнт не змінився.

Резервний фонд: фактичний коефіцієнт не змінився.

Виплата дивідендів: фактичний коефіцієнт не змінився.

Відрахування на інші цілі: 6837 × (-0,05) = - 341,85(тис. грн..).

Отже, відрахування в фонд накопичення збільшилися на 831,25 тис. грн.. за рахунок збільшення чистого прибутку і на 341,85 тис. грн.. за рахунок зростання коефіцієнта відрахувань. Відрахування в фонд споживання збільшилися на 593,75 тис. грн.. за рахунок збільшення чистого прибутку. Резервний фонд збільшився на 237,5 тис. грн.. за рахунок збільшення чистого прибутку. Фонд виплати дивідендів зріс на 475 тис. грн. за рахунок збільшення чистого прибутку. Відрахування на інші цілі зменшилися на 104,35 тис. грн. за рахунок зменшення коефіцієнта відрахувань на 341,85 тис. грн.


Розділ 3. Шляхи вдосконалення аналізу використання чистого прибутку підприємства на сучасному етапі розвитку соціально-економічної системи України

3.1 Формування концептуальних засад щодо управління чистим прибутком підприємства

Чистий прибуток є найважливішим внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства та економічного розвитку держави загалом, основним критерієм ефективності господарської діяльності та доцільності прийняття управлінських рішень. Економічна сутність чистого прибутку та його роль у системі показників оцінки соціально-економічної ефективності розглядалися в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, таких, як М.В. Афанасьєв, І.А. Бланк, С.В. Мочерний, К. Маркс, А. Маршал, Дж.Р. Хікс та ін.

Провідна роль, яку відіграє чистий прибуток у процесі розвитку підприємства, необхідність реалізації стимулюючої функції прибутку та забезпечення економічних інтересів учасників підприємства прямо відбуваються у виникненні специфічної сфери прийняття управлінських рішень, що стосуються формування чистого прибутку та забезпечення довгострокової прибутковості підприємства.

Підсистема управління чистим прибутком є важливою складовою загальної системи управління підприємством. Забезпечення довгострокової прибутковості, генерація певного обсягу чистого прибутку у значному часовому інтервалі є важливою умовою досягнення більшості стратегічних цілей.

Підтвердженням неабиякого значення забезпечення довгострокової прибутковості для збереження стабільності розвитку підприємства є модель «дерева цілей», у якій загальна мета заключається саме в тривалій генерації максимального обсягу прибутку.

Декомпозиція загальної мети забезпечення довгострокової прибутковості підприємства, подана на рисунку, здійснювалася на основі визначення факторів формування чистого прибутку, виходячи з чого першим рівнем деталізації бажаного обсягу прибутку є з’ясування оптимального співвідношення потоку доходів та витрат ресурсів. Другий рівень декомпозиції складають фактори, що обумовлюють досягнення таких обсягів доходів та витрат, які б задовольнили встановленому вище співвідношенню (рис. 3.1.).

Також для забезпечення довгострокової прибутковості підприємства потрібно додержуватись таких вимог:

¾ активність (активний цілеспрямований вплив на зовнішнє оточення з метою формування сприятливих умов досягнення встановлених цілей);

¾ підприємницькі інноваційно-інвестиційні проекти;

¾ ієрархічний характер розподілу чистого прибутку(використання чистого прибутку в першу чергу має здійснюватися на цілі, досягнення яких сприятиме збільшенню створеної на підприємстві додаткової вартості);

¾ прогресивність виробничо-технологічної основи підприємства (забезпечення високого рівня розвитку виробничо-технологічної бази підприємства та високої інтенсивності споживання виробничих ресурсів).

На ВАТ «Металовиріб» необхідно також використовувати зазначені вище заходи для забезпечення довгострокової прибутковості господарської діяльності.


Очікуваний довгостроковий обсяг чистого прибутку ( max) max)

Рис. 3.1. Декомпозиція загальної цілі забезпечення довгострокової прибутковості підприємства


3.2 Шляхи вдосконалення використання чистого прибутку підприємства

Поглиблення процесів реформування економіки у напрямку створення повнокровних ринкових відносин супроводжується розширенням участі суб’єктів підприємницької діяльності на ринку цінних паперів. Він являє собою специфічну сферу товарно-грошових відносин, де об’єктом угоди виступають цінні папери – акції, облігації, векселі та ін. Суб’єктами цих відносин виступають емітенти й інвестори: перші здійснюють випуск цінних паперів і їх реалізацію з метою залучення фінансових ресурсів (ним можуть виступати підприємства або держава), другі – вкладають свої фінансові ресурси з метою одержання прибутку шляхом одержання дивідендів, відсотків,а також через перепродаж цінних паперів на ринку.

Підприємства можуть вкладати (інвестувати) частину свого прибутку, що залишається у їх розпорядженні після сплати всіх податків і обов’язкових платежів, на придбання акцій акціонерних товариств, облігацій (таких, які емітують інші юридичні особи, або державних). Альтернативними формами інвестування вільного прибуткує є вкладання коштів у спільні підприємства (з участю іноземного капіталу або без нього), розміщення їх на банківських депозитах, що також приносить дохід.

Прибуткового інвестування вільних фінансових ресурсів можна досягнути тоді, коли фінансова служба підприємства здатна передбачати динаміку економічних процесів і в той же час висококваліфіковано володіє технікою здійснення операцій на фінансовому ринку. Приймаючи інвестиційне рішення про розміщення чистого прибутку через ринок цінних паперів, підприємство повинно оцінити всі можливі варіанти інвестування, маючи на увазі перш за все одержання якнайбільшого поточного доходу, а також забезпечення по можливості найбільш надійного захисту нагромаджень від знецінення. Треба мати на увазі, що спектр ризиків інвестування у цінні папери дуже широкий, він включає в себе як повну або часткову втрату вкладених коштів, так і несплату повністю або частково очікуваного доходу, знецінення вкладених у цінні папери коштів при збереженні їх номінальної величини.

Ось чому, приймаючи рішення про купівлю акцій якоїсь компанії, підприємство має спочатку добре вивчити стан справ цього емітента на базі даних, що є на фондових біржах, у відкритій пресі, інформації, яку дають представники акціонерного товариства в публічних виступах, рекламних оголошеннях та ін. при цьому одним із головних критеріїв прийняття позитивного рішення про інвестування мають бути показники фінансового стану акціонерного товариства..

Дуже важливо правильно оцінити потенціал цінних паперів, в які вкладаються кошти підприємства. З цією метою треба одержати дані і зробити розрахунки суми дивідендів, які приносить одна акція даної компанії, співвідношення між ринковою ціною акції, та її дохідністю, все це порівняти з акціями інших компаній. При прийнятті інвестиційних рішень підприємства можуть звертатися за допомогою до організацій і приватних осіб – брокерів, які на професійному рівні виконують роботу, пов’язану з аналізом ринку цінних паперів, стану конкретних емітентів, прогнозують ціни на акції та облігації.

Чистий прибуток також є одним із основних внутрішніх джерел фінансування підприємства.

Для підприємств, які не мають можливості залучити кошти із зовнішніх фінансових джерел (через низьку кредитоспроможність чи інвестиційну привабливість, недостатнє кредитне забезпечення), внутрішнє фінансування є єдиним способом забезпечення фінансовими ресурсами. Однак це потребує більш ефективнішого управління усіма ресурсами підприємства. Фінансування за рахунок чистого прибутку має назву самофінансування.

Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування операційної і інвестиційної діяльності є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті: збільшення обсягів самофінансування зменшує дивіденді, і навпаки. Але ж слід враховувати, що відмова від дивідендів сьогодні може обернутися збільшенням їх маси у майбутньому.

Cамофінансування - цезбільшення власного капіталу підприємства в результаті тезаврації прибутку.

Тезаврація прибутку — це спрямування його на формування власного капіталу підприємства з метою фінансування інвестиційної та операційної діяльності.

Величина тезаврації відповідає обсягу чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, нарахування дивідендів і покриття збитків минулих років:

Тезаврований прибуток = Чистий прибуток– Дивіденди – Збитки.

Інформація про тезаврацію прибутку наводиться в офіційній звітності.

Тезаврований прибуток відображається в балансі:

¾ у пасиві - за статтями нерозподілений прибуток, резервний капітал, статутний капітал. При тезаврації прибутку, як правило, підвищується курс корпоративних прав підприємства;

¾ в активі - за статтями, де відображається результати фінансування будь-яких майнових об'єктів: оборотних і необоротних; короткострокових і довгострокових.

Фінансування підприємства за рахунок тезаврації прибутку має як переваги, так і недоліки.

Переваги:

- залучені кошти не потрібно повертати, сплачувати винагороду за користування ними;

- відсутні затрат при мобілізації коштів;

- не потрібно надавати кредитне забезпечення;

- підвищується фінансова незалежність та кредитоспроможність підприємства.

Недоліки:

- тому що реінвестується чистий прибуток, попередньо він підлягає оподаткуванню, що збільшує вартість цього джерела фінансування;

- обмежені можливості контролю за внутрішнім фінансуванням знижують вимоги до ефективного використання коштів;

- помилковість інвестицій у підприємство порівняно з іншими зовнішніми проектами (рентабельність реінвестицій може бути нижча за середньоринкову процентну ставку, можливе зниження ефективності ринку капіталів у цілому).

Таким чином, рішення на користь реінвестицій власниками прийматиметься з урахуванням податкового фактору на розподіл та використання прибутку і коли рентабельність вкладень в дане підприємство буде вищою, ніж прибутковість можливих зовнішніх альтернатив.

Запропоновані вище шляхи вдосконалення використання чистого прибутку можна застосувати і на підприємстві ВАТ «Металовиріб». Кошти, які були відраховані на інші цілі (341,85 тис. грн), можна було б використати на придбання акцій акціонерних товариств, облігацій або вкласти ці кошти у спільні підприємства (з участю іноземного капіталу або без нього) чи розмістити їх на банківських депозитах, що також приносить дохід. Також можна цю частину чистого прибутку використати на самофінансування якщо рентабельність вкладень в дане підприємство буде вищою, ніж прибутковість можливих зовнішніх альтернатив.


Висновки

Основним об’єктом фінансово-економічного аналізу серед тих, які визначають результативність фінансово-господарської діяльності підприємств, є прибуток. Він є реальним показником того, наскільки ефективно працює підприємство, визначає реальні, дійсні можливості підприємства фінансувати науково-технічний та соціальний розвиток, більше того, тільки прибуток є джерелом спроможності підприємства сплатити до бюджету податок на прибуток.

Отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити 2 етапи. Перший етап – це розподіл балансового прибутку. Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів в бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення: фонд коштів, які спрямовуються на розвиток і вдосконалення виробництва; фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби; фонд коштів для матеріального заохочення; резервний фонд; фонд коштів, які спрямовуються на виплату дивідендів; відрахування на інші цілі.

Аналіз формування і розподіл чистого прибутку був проведений на прикладі ВАТ «Металовиріб» за даними «Звіту про фінансові результати» за 2004 рік.

Прибуток товариства формується з надходжень від реалізації основної товарної продукції, операційної діяльності та від фінансових операцій. Чистий прибуток підприємства залишається в повному розпорядженні товариства.

За даними аналізу сума фактичного чистого прибутку більша за заплановану, а його використання було проведено за всіма передбаченими напрямками.

Основна сума чистого прибутку підприємства формується за рахунок прибутку від реалізації товарної продукції.

На суму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо впливають такі фактори:

¾ обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;

¾ операційні витрати на виробництво та збут реалізованої продукції;

¾ структура реалізованих товарів;

¾ ціни реалізації.

Чистий прибуток розподіляються згідно зі статутом підприємства. За рахунок чистого прибутку виплачуються дивіденди акціонерам підприємства, створюються фонди накопичення, споживання, резервний фонд і на інші цілі.

Завданням аналізу використання чистого прибутку є:

¾ оцінка виконання плану по використанню чистого прибутку, для чого фактичні данні про використання чистого прибутку за всіма напрямками порівнюються з данними плану;

¾ встановлення причин відхилень від плану по кожному напрямку використання чистого прибутку.

ВАТ «Металовиріб» може використовувати зазначені в курсовій роботі шляхи вдосконалення використання чистого прибутку, а саме може вкладати (інвестувати) частину свого прибутку, що залишається у їх розпорядженні після сплати всіх податків і обов’язкових платежів, на придбання акцій акціонерних товариств, облігацій (таких, які емітують інші юридичні особи, або державних). Альтернативними формами інвестування вільного прибуткує є вкладання коштів у спільні підприємства (з участю іноземного капіталу або без нього), розміщення їх на банківських депозитах, що також приносить дохід.


Список використаних джерел

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/ 96-ВР.

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами від 1.07.2004.

3. Абрютина М.С., Грачев А.В. Аналіз фінансово-экономической деятельности предприятий. – М.: Дело и сервис, 2002, с. 56-76.

4. Баканов Н.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2001, с.176-190.

5. Бандурка А.М. Финансово-экономический анализ. – Х.:Глобус, 2000, с. 98-123.

6. Блажан О.В. Особливості формування фінансових ресурсів акціонерних підприємств // Фінанси України. – 2004, №6.- с. 54-60.

7. Бойко В.В. Економіка підприємств України. – Дніпропетровськ: Пороги, 2001. – 312 с.

8. Возняк П.І. методичні особливості оцінки ефективності фінансування інноваційних проектів прибутком від основної діяльності // Актуальні проблеми економіки. – 2005, №4. – с. 45 – 47.

9. Гутцайт Е.М. Аудит: концепция. – М.: Знания, 2000. – с. 45-78.

10. Давидов Г.М. Аудит. – К.: Світ, 2002. – с. 134-140.

11. Ефимова О.В. Финансовый анализ. – М., 2000. – 399 с.

12. Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. – К.: Вища школа,2000. – с. 178-198.

13. Кожанова Є.Ф. Економічний аналіз. – Х.: Світ, 2003. – с. 200-215.

14. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – 3-є вид., перероб. и доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002.-294 с.

15. Лобанів О.А. Формування концептуальних засад щодо стратегічного управління прибутком підприємства // Економіка підприємства та управління виробництвом. – 2004, № 5. – с. 89-93.

16. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. – Львів: Світ, 1998.-238 с.

17. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ, 2000. – с. 189-200.

18. Прокопенко І.Ф. Курс економічного аналізу. – Х.: Світ,2002. – с. 204-21 Русак Н.А., Русак В.А., Финансовый анализ субъекта хозяйствования. – Минск: Высшая школа, 1999. – 435с.

19. Русак Н.А., Русак В.А., Финансовый анализ субъекта хозяйствования. – Минск: Высшая школа, 1999. – 435с.

20. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. – Минск: ООО “Новое знание”, 2000. – 688 с.

21. Сєрікова Т.М. Облік, аналіз, аудит. – Х.: Світ, 2003, с.198-206.

22. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – Львів: ЛБІ НБУ, 2000. – 485 с.

23. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. – К.: Знання, 2004. – с. 187-198.

24. Шеремет А.Д. Фінанси підприємства. – К.: Знання,2000, с. 210-218.

25. Шубіна С.В. Конспект лекцій з курсу «Економічний аналіз» для студентів усіх спеціальностей усіх форм навчання. – Харків: ХФУАБС, 2003. – 118 С.

26. Яцків Т.І. Теорія економічного аналізу. – Львів: Світ, 2004, с.190-198.


Додаток

Табл.2.4.

Розрахунок впливу факторів на розмір відрахувань в фонди ВАТ «Металовиріб»

Вид фонду Частка відрахувань, % Сума відрахувань, тис. грн... Відхилення від плану
всього за рахунок
ЧП
план факт план факт
ФН 35 40 1561,7 2734,8 +1173,1 +831,25 +341,85
ФС 25 25 1115,5 1709,25 +593,75 +593,75 -
РФ 10 10 446,2 683,7 +237,5 +237,5 -
ВД 20 20 892,4 1367,4 +475 +475 -
ІЦ 10 5 446,2 341,85 -104,35 +237,5 -341,85

де ФН – фонд накопичення,

ФП – фонд споживання;

РФ – резервний фонд;

ВД – виплата дивідендів;

ІЦ – інші цілі.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений09:00:11 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
12:11:14 29 ноября 2015
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:35:03 25 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Аналіз використання чистого прибутку підприємства

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151171)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru