Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Діяльність організованих злочинних угруповань у сфері відмивання доходів отриманих злочинним

Название: Діяльність організованих злочинних угруповань у сфері відмивання доходів отриманих злочинним
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 10:20:01 30 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 2 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Діяльність організованих злочинних угруповань у сфері “відмивання” доходів, отриманих злочинним шляхом

Сьогодні Україна активно намагається прорватися до ринкової цивілізації. Це спрямовано на ідеалізацію нової для нашої держави суспільної системи. Перші кроки на цьому шляху супроводжуються класичними для Заходу і досі не відомими для України явищами – організованою злочинністю, тероризмом, корупцією, рекетом, вбивствами на замовлення, “відмиванням” грошей, наркобізнесом і т. ін. [1].

Організована злочинність, на жаль, стала сумною реальністю сучасного життя України. Це один з найбільш негативних факторів, що впливає на ефективність та інтенсивність процесів, які відбуваються в економіці, соціальній сфері та у політичному житті держави і завдають шкоди життєво важливим інтересам особистості, соціальної групи, суспільства.

Якщо донедавна організована злочинність в основному обмежувалася силовим розподілом матеріальних благ і сфер впливу, то нині, за допомогою корумпованих чиновників, прагне закріпитися на завойованих позиціях шляхом проникнення до державних владних структур або підкупу влади для здійснення діяльності на свою користь. Це, з одного боку, створює для організованої злочинності умови щодо необмеженого розширення сфери впливу на всі ділянки суспільного життя. З іншого боку, величезний фінансовий потенціал злочинного угруповання – це можливість безкарно застосовувати у більш широких масштабах найбільш суспільно небезпечні форми діяльності, насамперед, насильницькі та нові види злочинної діяльності (рекет, фіктивне підприємництво, порушення порядку випуску цінних паперів, фіктивне банкрутство, приховування прибутків від оподаткування, незаконне вивезення товарів і продукції за кордон, таємне розміщення валюти в іноземних банках та ін.). Результат є очевидним: деградація і розвал державних структур системи правових та моральних засад життя суспільства, перехід реальної влади до рук кримінальної еліти з усіма найгіршими внутрішньо- та зовнішньополітичними наслідками. Злочинне використання державних структур в інтересах персонального збагачення та посилення влади певних осіб веде до розчарування та повного зневірення населення. На цьому фоні у певної частини населення, особливо серед молоді, виникає впевненість у можливості легкого та швидкого збагачення, в тому числі й протиправним шляхом.

Серед механізмів, що використовуються для реалізації передумов організованої злочинності, можна назвати такі:

реалізація продукції за кордон, виготовленої на основі державної власності, без повернення прибутків державі;

монополізація окремих галузей економіки, виробництва;

створення комерційних структур, статутних фондів та інших капіталів, природа яких не контролюється;

створення інших можливостей для швидкого обігу капіталу і збільшення його початкового розміру в десятки разів;

фізичне усунення конкурентів, які найбільше не влаштовують, або таких, які багато знають;

привернення уваги суспільства, державних, правоохоронних, контрольних структур до інших проблем: політичних, національних, релігійних, що дозволяє “в тіні” ажіотажу навколо них функціонувати “тіньовій” економіці, корупції, організованим злочинним угрупованням.

Накопичення організованими злочинними угрупованнями (далі – ОЗУ) капіталу відбувається, переважно, внаслідок цілеспрямованого використання в корисливих цілях значної частини національного багатства в ході зміни форм та суб’єктів державної власності, а також прямого протизаконного його відторження і привласнення.

Крім того, організована злочинна система цілеспрямована на кримінальний розподіл суспільного продукту, духовних благ завдяки опанування ключових позицій у виробництві, управлінні, економіці в цілому. При цьому економічним ядром організованої злочинності є “тіньова” економіка.

Основною метою діяльності злочинних організацій (незаконна торгівля зброєю, незаконний ігорний та наркобізнес, фінансові шахрайства, інша протиправна діяльність) є отримання надприбутків. Проте, отримавши їх, у злочинців виникає проблема, яка полягає в тому, що незаконно отримані кошти потрібно якимось способом легалізувати (“відмити”), тобто надати їм законного “вигляду”. Інакше зникає доцільність організованої злочинної діяльності, “відмивання” зазначених прибутків сприяє зміцненню та її зростанню.

Виступаючи на Конференції країн-членів Ради Європи з проблем “відмивання” грошей у країнах з перехідною економікою (Страсбург, 29 листопада – 1 грудня 1994 р.), керівник Групи міжнародних фінансових дій (GAFІ) Е. Янг вказала на негативні наслідки “відмивання” грошей організованими злочинними угрупованнями:

у злочинців створюється відчуття безкарності, що робить злочин привабливим заняттям, а високий рівень злочинності, перш за все організованої, підриває підвалини суспільства та загрожує правовим нормам;

злочинні організації отримують можливість фінансувати свою подальшу діяльність;

неконтрольоване використання злочинними організаціями фінансових установ врешті-решт завдає шкоди всій фінансовій системі, особливо у країнах з економікою, що розвивається;

зосередження економічної та фінансової влади в руках злочинних організацій в результаті може підірвати національну економіку цих країн та демократичні системи їх влади і управління [2].

У цілях “відмити брудні” гроші та перевести їх до легальної економіки ОЗУ використовують банківську систему, біржі, аукціони, ринок нерухомості, спільні підприємства, інші комерційні структури, використовують найрізноманітніші способи та методи.

Процес “відмивання” грошей ОЗУ може включати десятки фінансових операцій, що використовуються для приховування первинного джерела їх походження. До найпоширеніших з них належать:

1. Розміщення великих сум готівкою на банківських рахунках;

2. Купівля з подальшим перепродажем товарів мистецтва, предметів розкоші та старовини;

3. Трансформація готівки у цінні папери, акції, пластикові картки та дорожні чеки;

4. Придбання офшорних компаній, торговельних фірм і комерційних банків;

5. Міждержавний переказ коштів з використанням міжнародних електронних мереж;

6. Відкриття фіктивних рахунків чи несанкціоноване використання рахунків фірм, що мають надійну репутацію і т. ін.

Відомі різні способи “відмивання” – це торгівля, паралельні операції з грошовими коштами, контрабанда, фіктивний бізнес, використання страхових компаній та офшорних банків.

“Відмивання” грошей організованими злочинними угрупованнями з використанням банківських установ полягає в тому, що гроші, які опинилися у банківській системі, проводяться через різноманітні компанії та багаточисельні банківські рахунки для того, щоб укрити джерело їх походження. Чим більший ланцюг рахунків, тим складніше відстежувати шлях коштів.

Методи, за допомогою яких злочинці використовують банківські структури, включають: смерфінг – перетворення готівки на фінансові інструменти; обмін дрібних банкнот на купюри більшого номіналу; обмінні угоди – організований обмін грошей на іншу валюту; структурування операцій з готівкою; встановлення контролю над фінансовими установами; незаконне використання виключень із закону; використання кореспондентських відносин між банками; злиття законних і незаконних фондів; переказ злочинно отриманих грошей за рубіж; використання “колективних” рахунків; використання транзитних рахунків; механізм гарантії позички і т. ін. Може здійснюватися дроблення рахунків, використання банківського рахунка для масових операцій за внесками та зняттям коштів. При цьому залучаються керівники і службовці банків, які сприяють злочинцям у “відмиванні” грошей.

Наприклад, виявлено та припинено діяльність організованої злочинної групи, що діяла за сприяння посадових осіб АКБ “Правекс-банк”, ліквідовано канал відтоку за межі України майже 3 млрд дол. США. Заарештовано 5 членів злочинної групи, у яких вилучено понад 20 тис. дол. США, кодові пристрої з управління банківськими рахунками 2 офшорних компаній у латвійському АКБ “Правекс-банк”, систему “клієнт – банк” з управління відкритими рахунками 24 фіктивних фірм, на які накладено арешт.

Основними характерними рисами “відмивання” ОЗУ злочинно отриманих коштів є гнучкість ділків до перепон, що зустрічаються на їх шляху. Злочинці винахідливі, володіють необмеженими ресурсами, а також використовують новітні технологічні досягнення, отримують професійну допомогу з боку носіїв відповідних знань.

Метод злиття законних і незаконних фондів засновано на використанні з метою “відмивання” грошей таких підприємств, де значні суми готівки представляють законне явище (наприклад, ресторани, бари, готелі, компанії - власники торгових автоматів і т. ін.). При цьому використовуються дві основні схеми. У першому випадку результат досягається шляхом приховування незаконних доходів у масі законних операцій (злиття) реально функціонуючих фірм.

В іншому разі, створюється фіктивна компанія, яка не здійснює реальну економічну діяльність. Підприємство створює лише видимість здійснення операцій, показуючи у фінансовій звітності як доход гроші, що легалізуються.

Придбання майна (машини, яхти, літаки, акції, предмети розкоші або нерухомість) за готівку також є важливим методом “відмивання” грошей. Ціль придбань потрійна: підтримувати розкішний стиль життя; переводити підозріло великі суми готівки у такі ж коштовні, але менш підозрілі форми; купувати майно, що надалі буде використано у злочинних цілях.

Існує багато способів продажу нерухомості, що дозволяють повернути “відмиті” гроші у легальну економіку. Наприклад, нерухомість може бути придбана підставною фірмою, що використовує незаконні гроші. Виторг від наступного продажу цієї нерухомості уже вважається законно заробленим доходом. Може бути також куплений неприбутковий бізнес, щоб створити видимість того, що його дохід є результатом активної роботи цього бізнесу.

Серед методів “відмивання”, що використовуються ОЗУ, поширеним є послідовне переведення грошей на рахунки інших фірм. Подібне переведення, замасковане фіктивними угодами або за допомогою самоліквідації фірм, дозволяє досить ефективно приховувати джерело походження коштів.

Необхідність “відмивання” та інвестиції прибутків від кримінальної діяльності тягне за собою інтернаціоналізацію злочинного світу, який шукає країни та банки, що надають найбільші гарантії таємності вкладів. Переказ злочинно отриманих грошей за рубіж здійснюється за двома основними формами: за допомогою фізичного вивозу і переказу за фінансовими угодами з використанням таких інструментів, як телеграфні перекази, чеки, акредитиви, векселі і т. ін.

Найважливішим для злочинців з методів переказу за кордон коштів є електронний переказ. Він надає такі переваги, як швидкість, мінімальний слід і високу анонімність за умов великого загального щоденного обсягу грошових переведень.

Сьогодні для здійснення зазначених операцій велику роль відіграють офшорні зони та інші країни з пільговим податковим режимом, а іноді – зі слаборозвиненою системою фінансового контролю. “Податкові гавані” можуть слугувати досягненню законних цілей, а можуть використовуватися і криміналом. Це означає, що з’являється безліч юрисдикцій, через які гроші можуть переводитися в електронний спосіб, перешкоджаючи роботі правоохоронних органів, створюючи сектор, вільний від національного регулювання країн–нерезидентів. Національним банком України листом від 14.06.01 № 45-311/1464 визначено Перелік територій різних країн світу, які відносяться до офшорних зон за станом на 01.06.01, що нараховує 42 території. На сучасному етапі найактивніше “відмиваються” кримінальні доходи у регіонах Південно-Східної Азії (Індонезія, Малайзія, Гонконг, Сінгапур), Латинської Америки (держави Карибського басейну, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Колумбія, Коста-Ріка, Мексика, Нікарагуа і т. ін.) та Східної Європи (Швейцарія, Ліхтенштейн і Кіпр).

При здійсненні зовнішньоекономічних операцій злочинцями може використовуватися метод перекручування цін, що є ефективним для інтеграції незаконних доходів у вітчизняну економіку.

Існує, як мінімум, два різновиди подібних схем.

Перша категорія пов’язана із завищенням у документах ввезених до країн грошових сум з метою виправдання вкладень відповідних грошей у банки. Друга категорія – із завищенням обсягу експорту. Ціль – обґрунтувати одержання відповідних сум із-за кордону.

Угоди із заниженням ціни. За приклад можна навести операції з нерухомістю. Придбається будинок за заниженою ціною. Різниця доплачується “брудними” грошима. Після цього імітується ремонт, і об’єкт продається за більш високою ціною. У результаті формується на вигляд легальний дохід. Подібні операції проводяться і з акціями за умовами ринкових цін.

Угоди із завищенням цін поширені у біржовому обороті, в операціях з творами мистецтва, на аукціонах. Речі, вартість яких можна визначити лише умовно, продаються за дуже високою ціною, в результаті чого утворюється високий реальний дохід.

Трансферпрайсінг є розповсюдженим також в експортно-імпортних операціях. Складаються два договори: реальний та фіктивний (із завищеною сумою угоди). За фіктивним договором гроші переводяться фірмі-посереднику, як правило, зареєстрованій в офшорній зоні. Різниця між реальною та фіктивною ціною залишається на рахунку цієї фірми як дохід [3].

Відсутність у багатьох європейських країнах прикордонного контролю за рухом готівкових коштів дозволяє злочинцям перевозити значні суми грошей. Кошти вивозяться у різні способи, серед яких найбільш типовими є: прихований вивіз грошей кур’єрами (контрабанда); вивіз грошей у схованках у транспортних засобах чи вантажах, поштовими відправленнями і т. ін.

Існує ряд нефінансових організацій, що активно використовуються членами ОЗУ для маскування “відмивання” грошей, отриманих злочинним шляхом. До них можна віднести такі:

установи, пов’язані з індустрією розваг, – підприємства, що організовують дозвілля в цілому; бари; кафе-морозиво; дискотеки; спортивні оздоровчі центри; готелі та ресторани; клуби; агентства, що організують проведення концертів та інших культурних програм; масажні салони; піцерії; сауни; секс-магазини; відеотеки і т. ін. Найбільшу загрозу для “відмивання” грошей внаслідок широкого розповсюдження представляють казино, заклади, що займаються азартними іграми (наприклад, іподроми, спортивні тоталізатори);

установи роздрібної торгівлі – антикварні, ювелірні, комісійні, фото-, взуттєві магазини; магазини з продажу електронно-обчислювальної техніки, модних товарів, зброї, радіоприймачів і радіодеталей, пункти прокату і т. п.;

підприємства сфери послуг (за винятком сфери розваг) – підприємства, що здійснюють перевезення автобусами; друкарні; фірми з наймання житла; агентства з організації морських і річкових перевезень і т. ін.

інші підприємства – будівельні фірми; підприємства, що приймають металобрухт, макулатуру і т. ін.

Протидія “відмиванню” грошей визнана світовою спільнотою одним з найважливіших елементів боротьби з організованою злочинністю. Основними чинними міжнародними документами в області боротьби з “відмиванням”, до яких приєдналися практично всі розвинені країни, є Конвенція ООН про боротьбу з незаконним обігом наркотичних і психотропних речовин (Віденська конвенція), Конвенція Ради Європи про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів від злочинної діяльності (так звана Страсбурзька конвенція), 40 рекомендацій Міжнародної спеціальної фінансової комісії з проблем відмивання грошей (FATF).

Україна, яка послідовно і безповоротно здійснює ринкові перетворення, визначила для себе стратегічну мету – бути повноправним членом спільноти демократичних цивілізованих держав, а це означає, що наше законодавство, не відкидаючи національних особливостей, повинно адаптуватися до міжнародних норм і стандартів. У цьому напрямі вже зроблено перші кроки.

Після ратифікації Страсбурзької конвенції про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, набрав чинності ряд нормативних документів щодо організації боротьби з “відмиванням брудних” грошей. Зокрема, це новий Кримінальний кодекс України, Закон України “Про банки і банківську діяльність”, укази Президента України “Про заходи щодо легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачено податки” № 552/2000 від 31 березня 2000 р., “Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, а також відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом” № 813/2000 від 22 червня 2000 р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 р. “Про заходи щодо детінізації економіки”» № 183/2001 від 20 березня 2001 р. Підготовлено та прийнято у першому читанні проект Закону “Про запобігання та протидію легалізації (“відмиванню”) доходів, отриманих злочинним шляхом”.

Статтею 209 Кримінального кодексу України передбачено інструмент боротьби з проникненням кримінальних структур до легальних галузей економіки країни. Зокрема, реалізація фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та майном, здобутих завідомо злочинним шляхом, а також використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності, створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації (“відмивання”) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом, караються штрафом від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом, або позбавленням волі на строк до трьох років з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом.

З часу набуття чинності новим КК України за матеріалами роботи працівників ДПА порушено близько 400 кримінальних справ за ст. 209 КК України. Зокрема, у Запорізькій області 1 жовтня 2001 р. було порушено кримінальну справу за ст. 209 КК України відносно посадових осіб ТОВ “Запорізький лікеро-горілчаний завод”, які при проведенні сумнівної фінансової операції по закупівлі і псевдопродажу за кордон обчислювальної машини застарілого зразка і оформленню цієї операції через ряд фіктивних комерційних структур, ухилилися від сплати податку на додану вартість та намагалися легалізувати незаконний дохід шляхом протиправного відшкодування його з бюджету. Завдяки вжитим заходам попереджено незаконне відшкодування з бюджету ПДВ на суму 3,4 млн грн.

Позитивним моментом у вирішенні зазначеної проблеми є рішення про створення в Україні у 2002 р. Координаційного міжвідомчого органу з фінансового моніторингу, діяльність якого буде спрямована на боротьбу з “відмиванням брудного” капіталу. Дане рішення прийняте 20 жовтня 2001 року на нараді Президента України з керівниками силових відомств, Кабінету Міністрів, Державної податкової адміністрації, представниками Верховної Ради України, фінансових структур.

На виконання Указу Президента України “Про заходи щодо запобігання легалізації (“відмиванню”) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 10 грудня 2001 р. № 1199 Кабінет Міністрів України 10 січня 2002 р. прийняв Постанову “Про утворення Державного департаменту фінансового моніторингу” № 35. Даний Департамент утворений у складі Міністерства фінансів України як урядовий орган державного управління. Є надія, що його діяльність стане рішучим кроком у сфері боротьби з “відмиванням” доходів, отриманих злочинним шляхом, яка буде спрямована на захист легального обігу від проникнення “брудних” капіталів та на підрив фінансової бази організованої злочинності.

1. Камлик М.І., Романюк Б. В., Сущенко В. Д. Організована злочинність в Україні / За ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – С. 11.

2. Основы борьбы с экономической преступностью / Под ред. В.С. Овчинского, В.Я. Эминова, Н.П. Яблокова. – М.,1996. – С. 22.

3. Кернер Х.-Х., Дах Э. Отмывание денег: Путеводитель по действующему законодательству и юридической практике / Пер. с нем. Т. Родионовой, Дж. Войновой. – М.: Междунар. отношения, 1996. – 240 с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:41:20 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
12:01:38 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Діяльність організованих злочинних угруповань у сфері відмивання доходів отриманих злочинним

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149898)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru