Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Гендерні стереотипи як суспільне явище

Название: Гендерні стереотипи як суспільне явище
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: курсовая работа Добавлен 09:51:51 09 мая 2011 Похожие работы
Просмотров: 216 Комментариев: 4 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Вступ

Гендерний стереотип, як і інші види соціальних стереотипів – це невід’ємний атрибут повсякденного мислення, самоусвідомлення та взаємодії індивідів у соціальному просторі. Адже при першій зустрічі більшість людей приписують співрозмовнику не ті характеристики, які в нього насправді є, а ті, які б, на їхню думку, повинні були б бути характерними для особи даної статі, тобто використовують загальноприйняті шаблонні образи чоловіка та жінки, що формувалися віками і виявилися дуже живучими – ще й сьогодні вони поширюються на представників обох статей, не залежно від їхніх індивідуальних особливостей та віку. У науковців немає спільної думки щодо природи та сутності гендерного стереотипу: деякі з них надають стереотипам негативного забарвлення, характеризуючи їх як неправильні узагальнення – занадто широкі, перебільшені чи спрощені, які не формуються через соціальний досвід та містять у собі елемент оцінки. З іншого боку, стереотипізацію можна розглядати як необхідний і важливий когнітивний процес, який опосередковує поведінку людини, що допомагає її орієнтації.

Гендерні стереотипи, що не відповідають реаліям сьогодення, стають проблемою як для суспільства, так і для окремої людини, бо вони породжують проблеми у формуванні гендерної ідентичності та знижують рівень психологічного здоров’я нації. Для вирішення цих проблем необхідні дослідження гендерних стереотипів, установок щодо протилежних статей на сучасному етапі розвитку суспільства; їх порівняння з традиційними, що існують вже тривалий час; з’ясування особливостей і закономірностей їх трансформації на фоні змінення гендерних ролей.

Актуальність теми нашої курсової роботи обумовлюється тим, що результати дослідження розширюють наукові уявлення про явище гендерного стереотипу, що може сприяти поглибленому соціологічному вивченню конструктивного та деструктивного виявів гендерних стереотипів у щоденних практиках суспільного життя.

За останні десятиліття зацікавлення науковців гендерними стереотипами посилилося, адже вивчення широкого кола питань, які пов’язуються з різними аспектами гендерних стереотипів має, безперечно, не лише теоретичне, а й практичне значення: достатньо назвати лише дві сфери – сімейні відносини та працевлаштування. Отже, гендерним стереотипам присвячені дослідження таких зарубіжних науковців: Шерріфса, Мак-Кі, С. Шермана, К. Дайон, К. Гуічі, О’Лірі, Н. І. Ажгіхіної, О. А. Вороніної, О. М. Здравомислової, Г. С. Двіняніної, А. В. Кириліної та ін.; гендерна проблематика в українському суспільстві висвітлюється у працях Р.Ануфрієвої, О.Балакірєвої, О.Бойка, Г.Герасименко, О.Вілкової, В.Довженко, І.Демченко, Т.Журженко, О.Забужко, О.Іваненко, К.Карпенко, В.Кушакова, Н.Лавріненко, А.Лантух, В.Лапшина, С.Оксамитної, М.Рубчак, М.Скорик, О.Яременка та ін[1] ..

Ми ж, з точки зору феноменології, будемо орієнтуватися на життєвий досвід окремих індивідів, щоб побудувати загальну картину впливу гендерних стереотипів на повсякденне життя людей.

Зважаючи на окреслену вище проблематику питання, ставимо собі за мету охарактеризувати гендерні стереотипи та їхнє виявлення у реальних умовах суспільного життя.

Об’єктом нашої курсової роботи є гендерні стереотипи як неодмінна складова людської свідомості, а предметом – прояв гендерних стереотипів у житті сучасного суспільства.

Відповідно до мети ми ставимо перед собою наступні завдання:

- Охарактеризувати поняття «гендерний стереотип» як особливий вид соціального стереотипу;

- Розглянути формування гендерних стереотипів крізь призму наукових теорій;

- Проаналізувати поточний стан поширення гендерних стереотипів в Україні та світі;

- Дослідити місце і роль засобів масової інформації в поширенні гендерних стереотипів;

- Визначити ставлення українців до гендерної проблематики на сучасному етапі розвитку суспільних відносин.

Такий підхід дозволить нам більш широко розглянути всю сукупність процесів стереотипізації, визначити систему стереотипів, які панують в сучасному суспільстві та які функції вони в ньому виконують.


Розділ І. Гендерні стереотипи: походження, типологія, функції

В цьому розділі ми спробуємо дати визначення та характеристику поняттю гендерного стереотипу в контексті різних соціологічних теорій, висвітливши проблеми його формування та становлення як важливого аспекту життєдіяльності людей сучасного суспільства.

1.1 Теоретичні підходи до аналізу гендерних стереотипів

Гендерні стереотипи є невід’ємними атрибутами повсякденного мислення, самоусвідомлення та взаємодії індивідів в соціальному просторі. Варто зазначити, що вони також є важливою складовою і базою соціалізації, адже за умов відсутності вищезгаданих усталених уявлень людині довелося б пізнавати всі речі заново, що, в принципі, неможливо за умов сьогоднішнього суспільного устрою – інформаційного суспільства.

Стосовно походження гендерних стереотипів, то в цьому питання вчені розходяться в поглядах. Дехто з них вважає, що гендерні стереотипи засвоюються та конструюються через систему соціалізації, дехто – через систему розподілу праці та культурні норми; відповідно до цього існують різні теорії стосовно їх формування, які ми і спробуємо розглянути в даному підрозділі.

Отже, важливу роль у поясненні походження гендерного стереотипу відіграла концепція «природної» взаємодоповненості ролей Т.Парсонса і Р.Бейлса, які розглядали диференціацію чоловічих та жіночих ролей у структурно-функціональному плані. Вони поділили ролі чоловіка та дружини в сучасній сім’ї на дві сфери – інструментальну та експресивну. Інструментальна роль складається з підтримки зв’язку між сім’єю і зовнішнім світом – це професійна діяльність, що приносить матеріальний дохід і соціальний статус; експресивна роль передбачає в першу чергу піклування за дітей і регулювання взаємовідносин у родині. Т.Парсонс і Р.Бейлс вважають, що здатність жінки до народження дитини та доглядання за дітьми зумовлює однозначно її роль, а чоловік, який не може виконувати ці біологічні функції, стає виконавцем інструментальної ролі. Отже, згідно з їхньою точкою зору, гендерні стереотипи формуються на основі біологічного поділу ролей між чоловіком та дружиною, які сприймаються як фундаментальні відмінності та зумовлюють їхню діяльність. [2]

Однак феміністична критика показала, що в основі дихотомії інструментальності та експресивності – при всій її емпіричній і життєвій переконаності – лежать не стільки природні статеві відмінності, скільки соціальні норми, наслідування яким обмежує індивідуальний саморозвиток й самовираження жінок та чоловіків. Тобто, суспільство нав’язує свої загально усталені принципи і норми та обмежує право вибору чоловіком чи жінкою тієї гендерної ролі, яка їм більш прийнятна, і таким чином, підтримує або придушує у чоловіках і жінках певні моделі поведінки. Оскільки із соціального погляду чоловіча поведінка вирізняється сильнішими виявами владності і впливу, а жіноча, відповідно, підлеглістю та впокоренням, то в масовій свідомості, а відтак і в культурі закріплюються відповідні стереотипи.[3]

Подібної точки зору дотримувались Уільямс і Бест, які припустили, що гендерні стереотипи виникли як механізм для підтримання статево-рольової диференціації. На їхню думку, жінка почала виконувати роль домогосподарки тому, що догляд за малюком наклав обмеження на її мобільність, а ведення домашнього господарства задовольняло вимогу залишитися вдома. Такий розподіл ролей дуже зручний для суспільства, тому воно намагається переконати себе в тому, що ці ролі підходять їхнім носіям. Для цього воно породжує вірування про якісь риси чоловіків і жінок, які слугують для обгрунтування того, що їхні ролі підходять якнайкраще. Ставши буденними, ці вірування трансформувались у норми поведінки для дорослих та моделі для соціалізації дітей. Гендерна соціалізація дитини починається буквально з моменту народження, коли батьки та інші дорослі, з’ясувавши стать малюка, починають навчати його гендерній ролі хлопчика або дівчинки. Індивід налаштовується наслідувати ту модель поведінки, яка відповідає його статі. У такий спосіб гендерні стереотипи, що містяться в типових зразках індивідуальної поведінки, у процесі міжособистісної взаємодії засвоюються індивідом, передаються йому, відображаються ним як ознаки правильної статевої поведінки, правильної на його суб’єктивну думку. Переймаючи ці зовнішні для нього зразки, індивід мимоволі структурує свій внутрішній психологічний світ згідно з такими зразками, а це поступово ґрунтує його психологічну сутність, його особистість, таким чином, стає особистістю чоловічою або жіночою з усіма притаманними їй рисами та якостями та відповідним чином сприймає оточуючих людей, диференціюючи їх за статевою ознакою та очікує від них таких дій, які би відповідали засвоєним ним гендерним уявленням. [4]

Ще одне пояснення формуванню гендерних стереотипів запропонував науковець Астаф’єв, який стверджує, що історично гендерні стереотипи формувалися в рамках типів соціального та економічного обміну. Він виділив такі історичні типи соціального та економічного обміну (назвавши їх «економіками любові»): військову економіку, економіку багатства, буржуазну економіку та економіку споживання. Згідно його теорії, відповідні гендерні стереотипи формувалися в часи кожного з цих типів, та, видозмінюючись, збереглися до нашого часу. Так, в часи розвиненої „військової економіки” красивими полонянками нагороджували вояків за хоробрість – жінки вважалися предметом престижного споживання. Стереотипи того часу і сьогодні широко представлені в суспільстві – наприклад, те, що чоловік завжди більший, ніж жінка, масивніший і вона повинна почувати себе в шлюбі, як за кам’яною стіною; або що чоловікові завжди потрібно «завойовувати» жінку, а їй личить тільки відповідати на його поклик, та й то не одразу.

В період економіки багатства, у ХІІ столітті у Франції одночасно з появою куртуазних романів (у вищих, звичайно, суспільних верствах) зароджується етика високої поваги до жінки. Проте в добу Відродження і церковної Реформації, коли активізувалась буржуазна економіка, продовжували розвиватися патріархальні відносини. В цих умовах індивід не був упевнений у власній цінності, якщо вона не підкріплювалася ринковим успіхом. Відтак розрахунку підпорядковуються й сексуальні відносини. Жінка навіть втрачала власне прізвище, чого не було у середньовіччі (у середовищі знаті). В любовних відносинах вона стає тим, чим є будь-який суб’єкт на ринку послуг буржуазної економіки – товаром, предметом, який можна використати з певною ціллю, і всі такі цілі можуть бути методично перераховані в шлюбному договорі. Стереотипи того часу зараз проявляються при залицянні, коли мужчина дарує квіти, коштовності, запрошує в дорогий ресторан на побачення чи пише вірші. При цьому він розглядається як «прохач», його подарунки не повинні до чогось змушувати жінку, адже вони – лише данина її вроді, досконалості, грації, молодості та тендітності. Але ці стосунки досить ситуативні – така поведінка чоловіка може закінчитись відразу ж після весілля.

Економіка споживання. В ХІХ столітті в Європі відбуваються зміни: вводиться загальна початкова освіта, розвивається промислове виробництво, підвищується платоспроможність населення та споживання нових виробів і продуктів. Транспортні засоби і засоби масової комунікації, предмети домашнього вжитку, їжа та одяг, великий вибір розваг та інформаційна індустрія принесли з собою приписані відносини та звички, стійкі інтелектуальні та емоційні реакції, що прив’язують споживачів до виробників, а через них – до одного цілого. В таких умовах люди шукають засоби самоідентифікації, які надаються їм суспільством масового споживання, що торкається усіх сфер життя людини. Взаємодіючи з партнером, людина використовує його ресурси в своїх цілях, тобто фактично споживає його, а споживаючи в собі суспільство, ототожнюючись із ним, людина витирає в собі статеві відмінності – виникає явище андрогінії (примирення, злиття статей). Таким чином, в «економіці споживання» втрачається інтерес до протилежної статі як до чогось забороненого та прихованого – грані стираються, поширюється гомо- та гетеросексуальність.

Що ж стосується стереотипів «економіки споживання», то їх залишилось не так багато. Настрої масового суспільства поділяє в більшості випадків молодь великих міст – та група, яка найактивніше реагує на телебачення та рекламу – основних виробників масовості.[5]

Отже, проаналізувавши теорії походження гендерних стереотипів, можемо зробити висновок, що стереотипи проявляються на всіх стадіях розвитку людини та в різних сферах її діяльності. Соціальні та гендерні ролі, які виконують в суспільстві чоловіки та жінки, зумовлені існуванням гендерних стереотипів, або навпаки; суспільство саме вирішує, які уявлення стосовно гендерних ролей та поведінки потрібні для ефективного функціонування. Тобто можна сказати, що перечислені вище теорії доповнюють одна одну.

1.2 Сутнісні характеристики гендерних стереотипів

Отже, розглянувши теорії походження гендерних стереотипів, перейдемо до більш детальної характеристики самого поняття гендерного стереотипу.

У суспільній свідомості гендерні стереотипи функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче». Вивчення їх почалося у середині 50-х років XX ст., коли американські соціологи МакКі та Шерріфс визначили типово чоловічий та типово жіночий образи. На їх думку, типово чоловічий образ — це сукупність рис, пов'язана із соціально необмеженою поведінкою, компетентністю, раціональними здібностями, активністю і результативністю. Жіночий характеризують соціальні комунікативні навички, теплота, емоційна підтримка. При цьому надмірна акцентуація як типово маскулінних, так і типово фемінних рис отримує вже негативний відтінок. Тобто типово негативними рисами мужчин будуть вважатися грубість, авторитаризм, надлишковий раціоналізм і т. п., жінок – формалізм, пасивність, зайва емоційність тощо. Вони формуються віками та закріплюються навіть на підсвідомому ментальному рівні нації. Одним із головних вимірів щодо визначення ролі та місця жінки і чоловіка в сучасному соціумі є опозиція "публічне-приватне". У цьому плані призначення жінки і коло її інтересів тяжіють до суто приватної сфери (сім'я, домашні побутові обов'язки, діти), чоловіку ж належить п'єдестал публічної людини, для якої головним є робота, самореалізація та суспільне визнання.

Виокремлюють декілька груп ґендерних стереотипів.[6] До першої належать стереотипи маскулінності-фемінності. У стереотипному уявленні маскулінності фіксуються “активно-творчі” характеристики, інструментальні риси особистості, такі як активність, домінантність, впевненність у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Фемінність, навпаки, характеризується як “пасивно-відтворююче начало”, що проявляється в експресивних особистісних характеристиках (залежність, піклування, тривожність, низька самооцінка, емоційність). Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінним.

Друга група ґендерних стереотипів включає уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей між чоловіками і жінками. Для жінок найбільш значущою соціальної роллю вважається роль домогосподарки, матері. Жінці відводиться місце у приватній сфері життя – дім, народження дітей, на неї накладається відповідальність за взаємовідносини у сім’ї. В німецькій мові існує приказка про чотири “К”, яка відображає стереотипне уявлення про соціальну роль жінки, перекладається вона як: “кухня, кирха, дитина, плаття”. Чоловікам передбачається включеність у суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім’ї.

Третя група ґендерних стереотипів, за даними І.С.Кльоциної, визначається специфікою змісту праці. У відповідності з традиційними уявленнями передбачається, що жіноча праця повинна носити виконуючий, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності. Жінки найчастіше працюють у сфері торгівлі, медицини, освіти. Для чоловіків можлива творча та керуюча робота, їх праця визначається в інструментальній сфері діяльності.

Гендерні стереотипи, з огляду на їх суть і період функціонування в мові, можна поділити на традиційні, нові та актуалізовані.

· Традиційні стереотипи мають давню історію вживання і транслюють вікові уявлення народу про характер і призначення чоловіка та жінки у соціумі. Вони формувалися протягом століть, закріплювалися у свідомості не одного покоління мовців і зараз продовжують впливати на світосприйняття сучасників (наприклад, жінка-берегиня домашнього вогнища, чоловік-годувальник сім’ї, номінативи «сильна стать», «слабка стать» тощо);

· Нові з'явилися в мові відносно недавно, під впливом мінливих умов суспільного розвитку, і спираються на сьогоденні реалії життя та нову предметність (наприклад, стереотипи відносно пристрасті жінок до покупок, до фанатичної погоні за модою тощо). Зберігаючи частку традиційних стереотипів, вони формують нові, більш сучасні уявлення про "жіноче" та "чоловіче".

· Актуалізованими називаємо традиційні стереотипні найменування, синхронізовані у сучасний дискурс з урахуванням нових семантичних характеристик (партнерські стосунки між чоловіками та жінками, лексичні пари Самка-Самець, Принц-Принцеса та ін.[7] )

Такі стереотипи створюються суспільством штучно, формуючись протягом багатьох років, важко піддаються коригуванню або ліквідації. Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві загалом та їхній вплив на гендерну картину, варто зазначити, що гендерну картину сучасного суспільства важко визначити як однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними гендерними стереотипами, появу і функціонування яких спричинили економічні, політичні, культурні зміни суспільств, що трансформуються. Відповідно, характер функцій цих гендерних стереотипів не завжди можна однозначно визначити як конструктивний чи деструктивний, оскільки їхні вияви можуть бути як позитивними, так і негативними за своїми наслідками для суспільства в цілому та його членів зокрема.

Говорячи про конструктивний вияв гендерного стереотипу варто зазначити наступні аргументи[8] :

· по-перше, гендерний соціальний стереотип є носієм суспільної традиції, він виступає найважливішим стабілізатором існування людської спільноти, в якому закладається, закріплюється та передається досвід як окремої людини, так і досвід цілих генерацій стосовно взаємовідносин статей. Гендерний стереотип є груповим стереотипом, тобто він виникає в процесі пошуку варіантів реалізації тих способів взаємодії із зовнішнім соціальним середовищем, які перш за все забезпечують існування спільноти в конкретних соціальних умовах. При цьому відбувається усереднення уявлень про те, що є найкращим для вирішення тих чи інших проблем збереження спільноти. Тобто враховуються потреби більшості, оскільки саме її відтворення забезпечує збереження роду. Відповідно штучна руйнація гендерних стереотипів призведе (залежно від інтенсивності руйнування) або до підсилення ентропійних процесів у суспільному житті, або до постійного повернення до старого, до стагнації;

· по-друге, наявність програми в гендерній картині суспільства, яку забезпечує існування гендерних стереотипів, є важливим фактором для відтворення соціального організму, оскільки вона закладає ту внутрішню активність соціального організму, яка забезпечує його збереження. Стереотипи, які покликані сприяти відтворенню соціального організму, мають являти собою чітко визначену систему реакцій як на впливи зовнішнього соціального середовища, так і на соціальні модернізаційні трансформації, що відбуваються всередині конкретного суспільства. Наявність гендерних стереотипів сприяє створенню саме такої соціальної системи, носії якої взаємодіють із всім тим, що забезпечує їх (носіїв) відтворення;

· гендерний стереотип перш за все спрямований на повторення вже відомих моделей співіснування двох статей, оскільки може забезпечити ефективну взаємодію у подібній до колишніх умов ситуації. Звісно, при цьому гендерний стереотип ігнорує ті зміни в об’єкті взаємодії, які в цілому не заважають здійсненню наміченого. Але вирішується основне завдання, пов’язане із забезпеченням можливості самої активності соціального суб’єкта обох гендерів, а не пасивного реагування на різні соціальні зміни;

· по-третє, в гендерному стереотипі фіксується минуле, спрямоване у майбутнє, оскільки він готує соціального суб’єкта до тих умов життя, які були визначальними для буття пращурів. В цьому проявляється особливість гендерного стереотипу – забезпечити повною мірою відтворення всього цінного, що було набуто у процесі становлення конкретного суспільства. Якщо певні гендерні стереотипи існують у сучасному суспільстві, то це може означати, що ті зміни, які не зафіксувались у соціальних нормах і досвіді та не змінили ряд стереотипних уявлень, були не настільки значущими, щоб забезпечити здатність стереотипу до самознищення;

· по-четверте, гендерні стереотипи забезпечують соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів, яка підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов’язані з їхнім гендерним статусом, індивіди конституюють гендерні відмінності й одночасно, зумовлені ними системи панування і владарювання, а це в свою чергу дозволяє уникнути гострих соціальних конфліктів між представниками різних гендерів;

· по-п’яте, в кожному соціальному суб’єкті закладена потреба у розвитку, ця потреба реалізується лише через свідому діяльність індивіда, гендерні стереотипи в цьому процесі впливають на ціннісні орієнтири та програми поступової зміни того, що відтворюється. В цих програмах вже відбувся певний відбір тих варіантів, які дають позитивні результати, тому реалізація потреби розвитку соціального суб’єкта з меншою мірою вірогідності дає протилежні очікуваним результати. Отже, наявність у соціального суб’єкта низки стереотипів зменшує небезпеку отримання негативних наслідків у процесі реалізації потреби розвитку.

Таким чином, гендерні стереотипи відіграють важливу роль у процесі пізнання та розвитку, підтримки цілісності соціальної системи, створюють умови для гендерної ідентифікації та саморегуляції, їх існування має об’єктивну природу. А механічне заперечення стійкої системи гендерних стереотипів призведе до формування нового за старими стереотипами, які є алгоритмом соціальної практики, тим самим сприяючи появі стереотипів нових, мало чим відмінних у своєму призначенні від тих, які відкидаються. І все ж, наслідки деструктивного вияву гендерних стереотипів є досить помітними зокрема і в сучасному українському суспільстві.

Отже, деструктивний вияв гендерного стереотипу полягає в тому, що:

· по-перше, гендерні стереотипи в суспільстві функціонують як стандартизовані уявлення щодо моделей поведінки і рис характеру, які відповідають поняттям “чоловіче” та “жіноче”. Така категоричність може зашкодити розвитку нових явищ, які з’являються в суспільстві, що трансформується (перехід до ринкової економіки, поява нових можливостей для самореалізації, необхідність власної активності задля досягнення будь-якої мети тощо). Гендерний стереотип – це перш за все сприйняття, оцінка людиною статі та поширення на неї характеристик статевої групи шляхом застосування загальних характеристик щодо представників обох гендерів, без достатнього врахування можливих відмінностей всередині кожного гендера. Такий ефект гендерного стереотипу призводить до гендерно означених відмінностей у зв’язку з політико-соціальними проблемами статі, специфікою їх виявів за ринкових умов, стосовно можливостей реалізації особистості як фахівця, лідера, політичного діяча тощо;

· по-друге, гендерні групові стереотипи спрямовані перш за все на досягнення необхідних умов існування для більшості та нерідко потребують достатньо багато зусиль та часу для досягнення передбачених за їхньої реалізації надбань. При цьому представник певного гендеру буває змушений підпорядкувати власні інтереси колективному, незважаючи на особистісні позастатеві якості та переконання. Якщо індивід ступає на шлях заперечення власного гендеру, як такого, що закріплений у суспільному досвіді та практиці, то він почасти визнається маргіналізованою особистістю, що позбавляє його/її можливості ефективного функціонування у соціумі;

· по-третє, відтворення гендерних стереотипів у незмінному вигляді може здійснюватися на протязі тривалого часу у різних індивідів та спільнот. При чому, чим стійкішими є гендерні стереотипи цілей та установок соціального суб’єкта, тим менше у нього можливостей для розвитку та саморозвитку. А така ситуація, оскільки гендерний стереотип є груповим явищем, призводить до уповільнення прогресивних перетворень в соціумі, які так чи інакше торкаються життєтворчості обох гендерів та їхньої взаємодії;

· по-четверте, наявність гендерного стереотипу стосовно того, що є публічною та приватною сферою призводить до замовчування антисоціальних, протиправних дій. Прикладом такого деструктивного вияву гендерного стереотипу є те, що офіційна статистика враховує лише невелику частину всіх випадків зґвалтування та насильства в родині, оскільки “сором” пов’язаний з цими явищами, відлякує як жінок, так і чоловіків від судового процесу з притаманним йому публічними свідченнями та роз голосами;

· по-п’яте, соціальні очікування відносно певної статі, формують у жінок та чоловіків соціально схвалюваний стиль поведінки. Патріархальна культура сформувала гендерний стереотип стосовно жінки, як істоти, пріоритетною сферою діяльності якої є родина, відповідно соціум не вимагає від жінки професійних досягнень та кар’єрного просування, як гаранта підвищення свого соціального статусу. Такий вияв гендерного стереотипу спричинює інфантилізацію жінок, справляє руйнівний вплив на самоусвідомлення жінки та її самооцінку, що фіксують дані соціологічних досліджень. А як наслідок, неможливість адекватного входження жіночого суб’єкту до нових соціальних процесів та перетворень. [9]

Отже, враховуючи все вище зазначене, можемо зробити висновки, що гендерний стереотип – це стандартизоване уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче». Тобто, за усталеними уявленнями, чоловік повинен бути сильним, мужнім, холоднокровним, активним та результативним, а жінка – лагідною, покірною, турботливою, емоційною та балакучою. Оцінка ролі гендерного стереотипу має подвійний характер. З одного боку, гендерні стереотипи призводять до викривлення та спрощення соціального середовища, заважають його адекватній оцінці, обмежують поведінку особи низкою гендерних ролей та очікувань. З іншого боку, варто зважати на конструктивні вияви гендерного стереотипу, які полягають у впорядкуванні та систематизації інформації про нову реальність та суб’єктів цієї реальності у суспільстві, що трансформується. Без наявності у індивідів низки стереотипних уявлень їм довелося б детально інтерпретувати кожен новий факт, явище, а це б значно уповільнило суспільні перетворення та процес набуття нового досвіду.


ІІ. Прояв гендерних стереотипів у реальних умовах суспільства

Розглянувши основні характеристики гендерних стереотипів та теорії їхнього формування, доцільним є охарактеризувати уявлення щодо чоловіків та жінок в різних країнах світу, зважаючи на суттєві зрушення у вирівнюванні прав останніх у різних сферах людської діяльності (економіка, політика, освіта тощо).

2.1 Гендерні стереотипи крізь призму громадської думки в Україні та світі

Аналіз результатів різних загальнонаціональних опитувань свідчить про домінування у масовій свідомості низки гендерних стереотипів, що відповідають патріархальній ідеології та практиці повсякденного життя. Це стосується уявлень про ролі та призначення чоловіків та жінок у суспільстві, можливості одержання роботи та кар’єри, участі в політичній діяльності тощо.

Стосовно вивчення типових уявлень щодо образів чоловіків та жінок було проведено багато досліджень, які виявили безліч цікавих фактів. Наприклад, після проведення дослідження Є. Зуйкової та Р. Єрусланової (Росія, 2001)[10] , було виявлено, що жінка в масовій свідомості сприймається як носій естетичної функції (вродлива, акуратна, приваблива, жіночна, добра, гуманна тощо), в порівнянні з якою забудькуватість, нестриманість, істеричність, депресивність, заздрість, балакучість видаються зовсім не важливими. А чоловіку, не зважаючи на ряд достоїнств (кмітливість, впевненість, захисник, діловитість, компетентність, цілеспрямованість тощо), приписують агресію, грубість, жорстокість, тупуватість, егоїзм та самовпевненість.

Дж. Вільямсом у 1992 році[11] було проведене дослідження у 25 країнах, в якому опитуваним пропонувалося застосувати до чоловіків та жінок 300 найбільш вживаних прикметників, які характеризують особистісні риси характеру тільки чоловіків або тільки жінок. В ході цього дослідження було виявлено, що уявлення про типові риси чоловіків та жінок в різних країнах співпадають (табл.. 1)

Чоловіки Жінки
Мужній, сильний, схильний ризикувати, незалежний, домінуючий (25) Сентиментальна, покірна, забобонна (25)
Агресивний, владний, невихований, невблаганний (24) Жіночна, чуттєва, мрійлива, ніжна (24)
Активний, мудрий, суворий, грубий, хоробрий, неемоційний, міцний (23) Боязка, залежна, м’якосерда, слабка, емоційна, приваблива (23)
Логічний, амбіційний, винахідливий, енергійний (22) Сексуальна (22)
Лінивий, самовпевнений, тверезомислячий, неорганізований, тупуватий, жорстокий, цілеспрямований, ініціативний, егоцентричний (21) М’яка, спокійна (21)
Реалістичний, серйозний, безпристрасний, наполегливий, необережний, хвалько, прогресивний, раціональний (20) Комунікабельна, харизматична, чарівна (20)
Злий, впевнений, дратуючий, з почуттям гумору, вправний (19) Добра, скромна, сором’язлива, тривожна, приємна (19)

У 2000 році компанією Gallup International було проведене опитування громадської думки в 60-ти країнах світу, включаючи і Україну, яке стосувалося економічних та політичних прав і соціальних ролей жінок. Це дослідження визначило, що за ціннісно-нормативними уявленнями населення нашої країни більшою мірою наближене до Азії та Африки, ніж до Західної Європи. [12]

Згідно результатів цього дослідження, можна виділити такі найпоширеніші гендерні стереотипи, які побутують в різних країнах світу:

· Жінки не повинні мати рівних прав із чоловіками;

· Освіта є важливішою для хлопчиків, ніж для дівчаток, оскільки вони повинні утримувати сім’ю, а основний обов’язок дівчат в майбутньому – виховувати дітей та займатися хатніми справами;

· Жінка насамперед є дружиною і матір’ю, тому заради сім’ї повинна пожертвувати кар’єрою;

· Чоловіки мають більше переваг для роботи у сфері зайнятості, оскільки вони є компетентнішими, раціональнішими та орієнтованими на діло, а не на комунікацію, на відміну від жінок;

· Жінка повинна підпорядковуватися чоловіку;

· Очікування від жінки виконання двох ролей – матері та спів годувальниці.

Розглянемо детальніше результати опитування по кожному з наведених вище прикладів стереотипів.

Отже, за результатами цього дослідження, один із двох дорослих у світі вважає, що жінки не мають рівних прав із чоловіками, хоча майже 20 років тому 130 країн світу схвалили Конвенцію про усунення всіх форм дискримінації щодо жінок. Думка дорослих громадян України подібна на загальносвітову: тільки 55% опитаних вважають, що жінки і чоловіки мають рівні права, при чому, чоловіки переконані в цьому частіше (65%), ніж жінки (47%).

Кожен п’ятий респондент у країнах Східної Європи, Азії та Африки вважає, що освіта є важливіша для хлопчиків, ніж для дівчаток, оскільки вони повинні утримувати сім’ю, а основний обов’язок дівчат в майбутньому – виховувати дітей та займатися хатніми справами, а от мешканці обох Америк та Західної Європи вдвічі рідше (менше, ніж кожен десятий) погоджуються з таким твердженням. Стосовно України, то тут всі рівні освіти доступні жінкам вже протягом життя кількох поколінь, і сьогодні доступність освіти не є виявом дискримінації, однак опитування громадської думки зафіксували, що за загальним розподілом відповідей Україна не відрізняється від інших країн Східної Європи, Азії та Африки, де також кожен п’ятий вважає, що освіта важливіша для хлопчиків.

Традиційним та глибоко вкоріненим є гендерний стереотип, за яким навіть працююча освічена, але заміжня жінка є насамперед дружиною й матір’ю, що повинна допомагати чоловіку, нерідко зневажаючи власні прагнення до самореалізації та професійного успіху, відмовляючись від кар’єрних можливостей. Такі уявлення притаманні і чоловікам, і жінкам, засвідчуючи готовність поступатися і місцем на ринку праці, і місцем на щаблі кар’єри. Підтвердженням цього є результати опитувань. Загалом не можна сказати, що робота жінок поза домом не схвалюється, навпаки, мало хто заперечує проти участі жінок у забезпеченні сімейного добробуту. Переважна більшість українських громадян (75%) згідна з тим, що обоє – і чоловік, і дружина – повинні робити внесок у сімейний дохід. Ніякої відмінності між думками чоловіків та жінок не існує.

Очікування від дружини щодо її внеску до сімейного доходу в українському суспільстві не найбільше у світі. Як не дивно, але всупереч стереотипному, запозиченому з «мильних опер», уявленню про латиноамериканських жінок, саме від них найбільшою мірою очікується виконання ролі співгодувальниці сім’ї. Так вважають 92% опитаних латиноамериканців. Незначно їм поступаються мешканці Африки та Східної Європи – 85%, найменшою мірою участь у позасімейній трудовій діяльності очікується від жінок Азії.

Проте ставлення до жінок як до як до рівних за правами і можливостями учасниць на ринку праці є далеко неоднозначним. Гендерні стереотипи дуже швидко виявляють себе в період кризи та безробіття, знаходячи виправдання і підтримку серед громадян. Так, на запитання «Чи згодні ви з тим, що якщо не вистачає робочих місць, чоловіки повинні мати більше прав на одержання роботи, ніж жінки?» загалом 35% українців дали позитивну відповідь. Як і слід було очікувати, чоловіки значно рідше заперечують проти того, щоб мати більше прав на працевлаштування, серед них 44% згодні з тим, щоб мати переваги у працевлаштуванні, і їхні очікування недаремні, оскільки 28% жінок також згодна визнавати за чоловіком першочергові права на працевлаштування. Такі погляди можна зрозуміти, зваживши на поширений у суспільстві патріархальний стереотип про справжнього чоловіка-годувальника, але потрібно враховувати також і жінок, які є єдиними годувальницями своїх дітей, до того ж, їхня кількість у суспільстві постійно зростає.

Стереотипне уявлення щодо потреби жінок поступатися, а чоловіків очікувати і як належне приймати такі поступки підтверджується також даними репрезентативного опитування «Громадська думка населення України про демократію», проведеного у вересні 2000 року Київським міжнародним інститутом соціології в рамках спільного канадсько-українського проекту «Демократична освіта»[13] . Стосовно твердження «Для дружини важливіше підтримувати кар’єру чоловіка, ніж робити свою власну» 51% опитаних висловили згоду, 37% - незгоду і 12% не змогли дати однозначної відповіді.

Таке ставлення до можливостей жінки працювати пояснюється також за допомогою поширеного стереотипу Берегині, тобто усталеному переконанню, що кожна жінка – це насамперед мати, людська істота, яка задля соціальної самореалізації повинна мати дітей, а усі інші соціальні ролі – другорядні, меншовартісні, за певних обставин ними можна знехтувати.

Очікування від кожної жінки виконання ролі матері як необхідної умови її самореалізації є найсильнішими серед мешканців Західної Африки, де таку думку висловили 79% респондентів. Таке ототожнення соціальної самореалізації з дітонародженням також досить поширене в Східній Європі та Азії – відповідно 68% та 56% опитаних. Найменшою мірою діти вважаються визначальними для самореалізації жінок в Західній Європі та Північній Америці (в першому країні це твердження підтримують 25% респондентів, а в другій країні – 14% ). Стосовно України, то її позиція найбільше збігається з Західноафриканською – 70% наших співвітчизників вважають, що жінка для самореалізації обов’язково повинна мати дітей, і цю думку однаковою мірою поділяють як чоловіки, так і жінки.

Вимальовується цікава тенденція ролей і соціальних прав жінки – для соціальної самореалізації вона повинна мати дітей, паралельно робити внесок до сімейного доходу, тобто працювати поза домом (та й у межах сім’ї також), але робота не повинна перетворитися на кар’єру. Навпаки, дружині потрібно дбати більше про кар’єру чоловіка, ніж про свою власну. І навіть якщо вона успішно просуватиметься кар’єрними щаблями, то в разі економічної кризи та нестачі робочих місць має поступитися робочим місцем чоловіку.

Отже, підсумовуючи результати досліджень, можна сказати, що разом із підтримкою деяких традиційних патріархальних стереотипів, у всіх країнах побутують демократичні погляди і вимоги, які відкидають очікування та упередження.

За віковою традицією, суспільство очікує від жінок насамперед таких характеристик, як лагідність, покірність, емоційність, беззахисність, балакучість, виконання ролі матері та домогосподарки, а від чоловіків – мужності, сили, впевненості, цілеспрямованості, жорсткості та ролей працівника-годувальника і лідера. Стосовно України можна сказати, що громадська думка суттєво не відрізняється від інших країн світу - в суспільній свідомості за жінкою закріпився образ матері матері-доглядальниці, виховательки та домогосподарки. Тобто суспільство очікує від жінки, на відміну від чоловіка, виконання двох соціальних ролей, що інколи важко поєднуються – матері й годувальниці, вважаючи, що це є найнеобхіднішою сферою самореалізації жінки.


2.2 Стереотипні погляди на чоловіків та жінок в ЗМІ

Відомим є вислів про те, що засоби масової інформації є «четвертою гілкою влади» на рівні з законодавчою, виконавчою і судовою, адже саме вони володіють доступом до інформації, часто виступають її першоджерелом і ретранслятором. Засоби масової інформації нав’язують певні правила прочитання соціальних відносин, що відповідають чинному порядку. Однак завдання ЗМІ полягає не тільки в передачі інформації, її оцінці і формуванні бажаного емоційного ставлення до цієї інформації, а й залученні людини у діяльність. Якщо суспільство зацікавлене в активних учасниках суспільних рухів, йому вигідно формувати адекватну свідомість і створювати реальну картину світу.

Таким чином, ні для кого не є секретом те, що саме ЗМІ через специфічні механізми своєї діяльності насичують нейтральну за своїм характером інформацію певним підтекстом, що може мати руйнівну силу. В своїй діяльності ЗМІ оперують сталими соціальними уявленнями, мовленнєвими зворотами, механізмами стигматизації і стереотипізації. А отже виникає гостра потреба у дослідженні цього механізму впливу засобів інформування на суспільну свідомість, адже нав'язаний сумбур в думках, емоційний стан, змушує людей бути нелогічними, не послідовними, створює умови, за яких людина починає вагатись у існуючих істинах. Крізь призму стереотипів сприймаються реальні предмети, відношення, події, та діючі особистості. Без стереотипів, звичайно не можливо, вони потрібні людині для сприйняття та мислення тому, що володіють стійкістю і дають можливість сприймати та оцінювати ситуації швидко, але можуть бути вивчені і виявлені як мішень для маніпуляції. Тому ми зупинимось на цьому питанні докладніше.

Говорячи про гендерні стереотипи в ЗМІ, варто зазначити, що вони є вже звичним явищем – протягом всієї історії діяльності в ЗМІ відображалися гендерні відмінності в існуючих тоді суспільствах, закріплювалися традиційні гендерні ролі. Як наслідок, стереотипне висвітлення жінок і чоловіків у мас-медіа є доволі потужним: воно містить подвійний стандарт оцінки суспільного внеску людини, залежно від її статі, різне оцінювання мотивації однакового вчинку чоловіка та жінки (як мотивованого обов'язками перед суспільством для чоловіка; як саможертовний, особистий, мотивований обов'язками перед родиною - для жінки) тощо. Такі стереотипи сприйняття, а отже, висвітлення жінок і чоловіків представники мас-медіа застосовують і несвідомо, та навіть тоді, коли вони не є визначеним політикою певного засобу масової інформації.

Згідно дослідження, проведеного В. Слінчук,[14] одним з найпоширеніших стереотипів, які транслюються засобами масової інформації, є образ жінки-берегині, хранительки домашнього вогнища, який характеризує призначення жінки у переважно приватній сфері, а також образ чоловіка-годувальника сім’ї. Про це свідчать, зокрема, такі фрагменти статей: "Дружина – домашня господиня, мати, хранителька вогнища"; "Жінці самою природою приділялася роль лагідної ягниці, терплячої хранительки домашнього вогнища"; "Дружина – хранителька цього вогнища, вона заспокоїть, приголубить, до неї повернешся після роботи, а вона, уся в чеканні й радості, відразу побіжить вас чим-небудь смачненьким годувати"; "Чоловік захищає свій світ у відкритому бою, на полі битви"; "Мужчина перебирає на себе максимум абстрактних лицарських функцій, що пов'язані з великим ступенем ризику – він годувальник, мисливець, захисник, воїн".

Поширеним стереотипом, згідно цього дослідження, є образ жінки та чоловіка як партнерів у різних сферах суспільного життя: "При першому погляді спрацьовує інстинкт: чоловіка розглядаю як потенційного партнера – зовнішність, фігура. Прикидаю, чи гарні вийдуть діти" ; "...зайва шлюбна заклопотаність неминуче ускладнює пошук партнера"; "Коли люди збираються поєднувати свої долі, насамперед мали б вияснити, чи влаштовують їх недоліки партнера".

Цікавою стереотипною парою є образи Адама та Єви, які виділила авторка дослідження. Зазвичай вони вводяться в текст тоді, коли потрібно вказати на гріховне походження людини. жінку характеризують як «винахідливу Єву», а чоловіка – як «наївного Адама»: "Адамам подобається, коли жінки їх добиваються, догоджають їм, сваряться за них. Під впливом сексуальної революції відбуваються зміни у розумінні нормативної, "правильної" мужності і жіночності"; "Він в стосунках займає вичікувальну позицію – мовляв, нехай вона сама мене вибере, нехай перша виявить ініціативу".

Образ жінки-Єви ЗМІ подають неоднозначно: з одного боку, присутні метафорично-піднесені визначення: "Жінка – витвір сьомого дня творення, вінець, підсумковий результат усіх трудів Бога зі створення нашого світу". З іншого – частими є негативні описи з сексуальним підтекстом: "Самка з постійним статевим потягом – перша жінка (Єва)"; "Чоловік спочатку сприймає жінку як Єву (передусім статеву партнершу)".

Помітною стає переорієнтація патріархальних стереотипів на більш демократичні, журналісти наголошують на тому, що сильною статтю у наш час стають жінки: "Все ж жінки сильніші за чоловіків", "Жінки, зараз усі сильні. Не обов'язково навіть цю "спину" використовувати, але хочеться знати, що вона є", щодо чоловіків: "Триває процес фемінізації сильної статі, її представники перебирають такі споконвіку жіночі риси, як чутливість, боязкість, сором'язливість", "Сучасна Попелюшка сама у змозі влаштувати собі бал, і присутність на ньому Принца нібито зовсім і не обов'язкова".

За даними дослідження, проведеного у Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України в 2007 році[15] , найпопулярнішими стереотипними конструкціями в українських друкованих ЗМІ є стереотипні образи та практики жінки-матері, жінки-сексуальної подруги, жінки-трудівниці, жінки-активістки та жінки-політика. При продукуванні образів жінки-модниці, жінки-політика, жінки-сексуальної подруги, жінки-активістки та жінки-порадниці зображеннями авторами публікацій соціальних ролей чоловіків мають часто деструктивний характер. Подання та опис соціальної активності українських жінок у вітчизняній пресі майже завжди відбувається через репрезентацію їхньої статі, віку або сімейного стану, що дуже відрізняє їх від подання образів чоловіків, які переважно подаються через критерії професійності та майстерності. Стереотипні уявлення при описі чоловічих життєвих практик, на відміну від жіночих, журналісти використовують менш активно. Автори дослідження виділяють наступні стереотипні конструкції щодо узагальнення чоловічих сучасних образів: чоловік-батько, чоловік-бізнесмен, чоловік-маргінал, «зірка», спортсмен, красень, професіонал, експерт, сексуальний друг (партнер), політик, хворий та працівник, натомість доводять, що такі образи як чоловік-герой, активіст, воїн практично відсутні.

Таким чином, образи жінок та чоловіків у друкованих виданнях ЗМІ сьогодні є здебільшого багатогранними, комплексними, які не обмежуються стислим переліком рис характеру, що приписуються тому чи іншому стереотипу. Такі соціально значущі психологічні характеристики, як упевненість, честолюбство, професійність, рішучість, розум, самостійність, сміливість, спритність, інтелектуальність, кмітливість, компетентність так само часто застосовуються в пресі для характеристики жінок, як і для чоловіків. При висвітлення в ЗМІ жіночого образу, увага звертається переважно на характеристики, які вважаються традиційно притаманними більшою мірою жінкам, ніж чоловікам: дбайливість, емоційність, енергійність, заповзятливість, врода, м’якість, наполегливість, ніжність, пасивність, покірність, поступливість, привабливість, терпимість, чуйність тощо. Специфіка висвітлення ролі чоловіків у суспільстві полягає в тому, що їхні провідні характеристики зорієнтовані на соціально-економічну сферу: багатство, змагання, логічність, самовпевненість, споглядальність. Разом із тим, за даними дослідження Центру соціальних експертиз, у публікаціях загальноукраїнських та регіональних ЗМІ сьогодні простежується тенденція щодо висвітлення чоловіків як осіб, для яких характерна (як і для жінок) боязкість та залежність, хоча провідними характеристиками вважаються активність та енергійність.

Отже, підбиваючи підсумки, ми можемо сказати, що засоби масової інформації сьогодні виступають не тільки важливим суспільним інститутом, але й каналом передачі і отримання інформації. Саме тому зараз вони розглядаються одним з важелів впливу на масову суспільну свідомість, четвертою гілкою влади, невід’ємною частиною становлення інформаційного суспільства тощо. А отже, гендерні стереотипи, що побутують в текстах ЗМІ обов’язково вкорінюються в свідомості пересічних громадян – як ті, що вже існували, так і ті, які недавно з’явилися, а крім цього, за допомогою ЗМІ поширюються стереотипні образи та практики, запозичені в інших країн.


ІІІ Розділ. Гендерний стереотип у повсякденному житті людини

3.1 Методологія дослідження

Феномен, який підлягає вивченню . Дане дослідження вивчатиме, яким чином гендерні стереотипи проявляються у повсякденному житті людини.

Сутність наукової проблеми. На нашу свідомість діє багато різних факторів, яких ми не помічаємо, тому що схильні бачити все в ширшому аспекті, ніж у вужчому. Саме тому більшість людей не замислюються над тим, що у своїх діях та оцінках оточуючих керуються стереотипними уявленнями, зокрема гендерними. Ці образи чоловіка та жінки давно і глибоко вкоренилися у людській свідомості, вони підтримуються статевими ролями, культурою кожного народу, прививаються в процесі соціалізації людини, продукуються засобами масової інформації та чинять вагомий вплив на масову свідомість. Гендерні стереотипи вивчалися багатьма науковцями різних країн, проте в Україні ця сфера почала досліджуватися порівняно недавно.

Тому ми хочемо дослідити феномен гендерного стереотипу як важливого аспекту буденного життя і діяльності людей з точки зору парадигми феноменології.

Мета дослідження полягає у визначенні основних гендерно спрямованих шаблонів, якими керується людина у повсякденному житті та яким чином ці шаблони впливають її ставлення до оточуючих і оточуючих до неї.

Ми обрали біографічну тактику для цього дослідження, оскільки вивчаємо повсякденне життя людей

Метод отримання інформації . Інформацію плануємо зібрати шляхом проведення глибинного (напівструктурованого) інтерв’ю, передбачається активна поведінка інтерв’юера та керована поведінка респондента.

Обґрунтування кількості випадків. В даному дослідження вважаємо доречним застосувати т. зв. теоретичну вибірку, тобто відбір індивідів на основі їх характеристик, що відображають певний аспект теорії, яка розробляється. Тобто в даному дослідженні варто проводити глибинні інтерв’ю з розповідачами, які відповідають таким соціальним характеристикам:

· респонденти відносяться до вікової категорії 25-35 років, оскільки дана категорія має сформований світогляд та певний досвід у різних галузях суспільного життя;

· респонденти відносяться до протилежних статей, оскільки нам потрібне різнобічне висвітлення ситуації, врахування думок представників обох статей;

· для кращого розуміння ситуації для об’єктивнішого висвітлення інформації ми вважаємо доцільним опитати експерта з гендерних питань.

Метод опису первинних даних : щільний опис

Характер наукового опису, який ми очікуємо в кінцевій меті : інтерпретація.

3.2 Дослідження прояву гендерних стереотипів в реальних умовах життя суспільства

З метою виявлення впливу гендерних стереотипів на повсякденне життя людини ми провели якісне соціологічне дослідження – глибинне інтерв’ю з пересічними мешканцями Львова та з експертом з гендерних питань. Респондентів для дослідження ми обирали, керуючись статевою ознакою (щоб результати дослідження рівномірно репрезентували погляди представників обох статей) та віком (для дослідження ми обирали респондентів віком 25-35 років, оскільки нам потрібні люди з уже сформованими уявленнями про усталені образи чоловіків та жінок і їхні ролі в суспільному житті, сформованим світоглядом та які мають певний досвід, однак ми не вважали за потрібне опитувати людей старшого та пенсійного віку, оскільки, на нашу думку, в них більш патріархальні та традиційні уявлення щодо даної теми). Використовувався біографічний метод, який мав би дати нам уявлення про суб’єктивне бачення подій, що відбувалися в житті особистості та її розуміння переживань, відчуттів, досвіду, пов’язаних із цим (див. Додаток 2-3)

Проаналізувавши отримані дані, можна зробити наступні висновки:

· в суспільстві сьогодні існують як патріархальні гендерні стереотипи, які, в першу чергу, проявляються в сімейній сфері, так і більш демократичні. При чому, перші характерні в основному для чоловічої статі, оскільки опитаний нами чоловік вважає, що: «Жінка має сидіти вдома, мити, прати, прибирати, дітей дивитися, за нею вся хата. А чоловік заробляє гроші, забезпечує основні соціальні потреби сім’ї, приносить гроші. Він має працювати, шоб сім’я ні в чому не нуждалася» (інтерв’ю №1, рядки 18-20). Натомість респондент жіночої статі висловив протилежні погляди, вважаючи, що «В першу чергу, в українській сім’ї головою сім’ї має бути той, хто заробляє гроші. Звичайно, чоловікам завжди хочеться, щоб їхнє було «зверху,», тому навіть в більшості сімей, де чоловік практично «ніхто», він намагається будь-якими методам добитися свого, часто методами не зовсім гуманними. Але я вважаю, що має бути рівність.» (інтерв’ю №2, рядки 14-18). Експерт висловив підтримку рівноправ’ю, оскільки «Ролі повинні бути рівними. І найголовніше – і чоловік, і жінка мають право на вибір ролі, яка їм більш притаманна, а не нав’язана суспільною думкою. НЕ всі чоловіки можуть заробляти гроші і не всі жінки готувати.» (інтерв’ю №3, рядки 7-9)

· проаналізувавши погляди респондентів щодо жінки на керівних посадах, можемо зробити висновки, що їхнє ставлення є позитивним, хоча певні стереотипи стосовно її ефективної роботи існують: «…ну, наприклад, в політиці, як керівник країни, їм не вистачає жорсткості характеру. (.) Хоча є приємні виключення – Маргарет Тетчер, та й наша Велика Вітчизняна Вона під неї косить...(усміхається). Нє, ну є, звичайно, стереотип на рахунок жінки-керівника, але він сам себе нівелює» (інтерв’ю №1, рядки 32-36). Подібної думки притримується пані Віолетта, яка вважає, що « найкраще жінкам працювати в колективах, де (…) є відсутньою необхідність швидко і чітко діяти, а більший наголос ставиться на саморозвиток особистостей. Наприклад, садочки, школи, рекламні агентства, але ні в якому разі не армія і не великі корпорації. » (інтерв’ю №2, рядки 25-28).

· В ході дослідження було виявлено, що в суспільній думці є розбіжності стосовно того, що ЗМІ мають великий вплив на поширення та затвердження в свідомості людей гендерних стереотипів. Наприклад, респондент №1 вважає, що «нас тими стереотипами годують» (інтерв’ю №1, рядок 36) та що «ЗМІ несуть нам не нашу культуру, а їхню, закордонну, і ми вже підстроюємся під ті нав’язані моделі. Я це бачу кожен день і засвоюю.» (інтерв’ю №1, рядки 49-50). На противагу цьому респондент №2 заперечує, що « ЗМІ не самі по собі творять і примушують людей приймати певні стереотипи, в своїй діяльності в більшій мірі вони використовують ті стереотипи, які вже утворилися, для того, щоб матеріал, який подається, був більш зрозумілий. Звичайно, інколи може відбуватися творення нових стереотипів, але на основі тих, що вже склалися. (.) Або, швидше, це є актуалізація певних характеристик цього стереотипу. Наприклад, коли ми пишемо про українську жінку - наголос падає, в першу чергу, на позитивні якості – вихователька дітей, берегиня домашнього вогнища,, бо саме такі погляди є усталеними в українському суспільстві. » (інтерв’ю №2, рядки 29-390.)

· стосовно проблеми гендерної нерівності в Україні, то тут думки респондентів майже співпали: представник чоловічої статі стверджував, що такої проблеми в нашій країні немає («Нема в нас такої проблеми. Якщо в нас жінки шпали на рейки таскають, асфальт кладуть, то про яку нерівність може йти мова? Може, оплата праці в них нижча, ніж в нас, але і то теж не завжди, а залежно від роботи» - інтерв’ю №1, рядки 51-53), натомість жінки дотримуються дещо інших поглядів, вважаючи, що «Україна зараз на тому етапі, коли кожна підприємницька одиниця шукає людей, які б могли допомогти у становленні її на ринку, тому в більшості при прийомі на роботу беруться до уваги її здібності, ніж стать. В звичайному соціальному житті стать відіграє роль тільки ознаки сексуальної приналежності і не більше. Звичайно, можна говорити про те, що чоловіків більше поважають, а жінок утискають, змушуючи виконувати хатню роботу. Але, на мою думку, жінки самі винні, бо мудра жінка ніколи не зробить себе рабинею – тільки у випадках, коли їй це вигідно.» (Інтерв’ю №2, рядки 48-55).

· З точки зору чоловіків, в нашому суспільстві багато говориться про жінок, захист їхніх прав, насильство щодо них, проте ставлення до чоловіків залишають поза увагою: «Ми маємо бути галантні, джентльмени, всюди руки подавати і стільці підсувати. Але ви ніколи не задумаєтеся над тим, шо треба мужику двері потримати, навіть якщо він щось несе. Бо він сам справиться…» (Інтерв’ю №1, рядки 61-63)


Висновок

Отже, провівши дослідження, ми виявили, що в суспільстві існують різнопланові погляди стосовно гендерних стереотипів, які загалом мають глибинний культурний характер, тому масовій свідомості властива низка гендерних стереотипів, що перетворилися на поведінкові реакції у певних повсякденних ситуаціях. Відповіді респондентів кардинально розходилися стосовно сімейної сфери, щодо якої чоловік дотримується консервативних поглядів, а жінки – більш демократичних. Загалом можна зробити висновок, що в гендерні стереотипи проявляються в усіх сферах суспільного життя, найбільшою мірою впливаючи на сім’ю, сферу праці, управління та ЗМІ.

Отже, враховуючи все вище зазначене, можемо зробити висновки, що гендерний стереотип – це стандартизоване уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче». Тобто, за усталеними уявленнями, чоловік повинен бути сильним, мужнім, холоднокровним, активним та результативним, а жінка – лагідною, покірною, турботливою, емоційною та балакучою. Оцінка ролі гендерного стереотипу має подвійний характер. З одного боку, гендерні стереотипи призводять до викривлення та спрощення соціального середовища, заважають його адекватній оцінці, обмежують поведінку особи низкою гендерних ролей та очікувань. З іншого боку, варто зважати на конструктивні вияви гендерного стереотипу, які полягають у впорядкуванні та систематизації інформації про нову реальність та суб’єктів цієї реальності у суспільстві, що трансформується. Без наявності у індивідів низки стереотипних уявлень їм довелося б детально інтерпретувати кожен новий факт, явище, а це б значно уповільнило суспільні перетворення та процес набуття нового досвіду.

Також в нашій роботі ми дослідили, що суспільна думка стосовно гендерних стереотипів в різних країнах світу суттєво не відрізняється, а засоби масової інформації мають вагомий вплив на формування та затвердження в масовій свідомості гендерних стереотипів, оскільки сьогодні вони виступають не тільки важливим суспільним інститутом, але й каналом передачі і отримання інформації. Саме тому зараз вони розглядаються одним з важелів впливу на масову суспільну свідомість, четвертою гілкою влади, невід’ємною частиною становлення інформаційного суспільства тощо. А отже, гендерні стереотипи, що побутують в текстах ЗМІ обов’язково вкорінюються в свідомості пересічних громадян – як ті, що вже існували, так і ті, які недавно з’явилися, а крім цього, за допомогою ЗМІ поширюються стереотипні образи та практики, запозичені в інших країн.

Провівши дослідження, ми виявили, що в суспільній свідомості побутують як традиційні патріархальні гендерні стереотипи, так і нові та більш демократичні.

Список використаної та опрацьованої літератури

1. Агафонова Е., Мещерякова Л. Феминизм и постмодернизм: к вопросу о теоретических основаниях гендерных мисследований. – М., 2005. – с.30

2. Агеев В. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов// http://psyfactor.org/lybr74.htm [19/12/09; 12:37]

3. Ажгихина Н . Гендерные стереотипы в современных масс-медиа // http://www.a-z.ru/women_cd1/html/azhgihina.htm [17/11/09; 12:37]

4. Астафьев Я.У. Экономика любви: формирование гендерных стереотипов.- Социологические исследования, № 11. – с. 127-134

5. Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.28-33

6. Гендерні стереотипи, або чого очікує суспільство від чоловіків та жінок // http://gender.at.ua/publ [19/12/09; 12:37]

7. Гендер і культура: зб. ст. / Упоряд.: В. Агеєва, С. Оксамитна – К.: Факт, 2001. – 224 с.

8. Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – с. 104-105

9. Гендерний аналіз соціополітичних процесів: Методична розробка. Скорик М.М. – К.: Златограф. – 2004. – 32 с.

10. Гендерний підхід у викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін. Матеріали до обласного науково-теоретичного семінару / Укладач: В. Ханас. – Тернопіль, ТОКІППО, КавкАзія, 2005. – 61 с.

11. Гідденс Е . Соціологія. – Пер. з англ. Шовкун В., Олійник А. - К.: Основи, 1999.– 726 с.

12. Ильин Е.П. Половые и гендерные стереотипы // http://www.piter.com/book.phtml [19/12/09; 19:37]

13. Карепова Э. Влияние гендерних стереотипов на восприятие в современном обществе // http://psyfactor.org/lybr74.htm [19/12/09; 12:20]

14. Кіммел Майкл С. Гендероване суспільство / Пер. з англ.. – К.: Сфера, 2003. – 490 с.

15. Кісь О. Моделі конструювання ґендерної ідентичности жінки в сучасній Україні// http://www.ji.lviv.ua/n27texts/kis.htm [17/11/09; 12:15]

16. Клецина И.С. Самореализация и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 2. – СПб.: СПбГУ, 1998., - с.188-202

17. Мельник Т., Кобелянська Л. 50/50: Сучасне гендерне мислення: Словник. – К.: К.І.С., 2005. – 280 с

18. Мельник Г.С. Стереотип, формирование стереотипов в процессе массовой коммуникации // psyfaktor.org/lib/stereotype1.html [28/12/09; 22:13]

19. Ницше Ф. Человеческое слишком человеческое. – М., 1990.

20. Носков В., Носкова О . Гендерные основы латеральных препятствий андрогинным устремлениям личности // Діалог цивілізацій: роль і місце латентних структур в управлінні світом.- К.:МАУП, 2005.- с. 256-261

21. Оксамитна С. Гендерні відносини крізь призму громадської думки // Гендерна перспектива/ Упор. В. Агеєва. – К.: Факт, 2004. – с. 135-146

22. Орлова Т. В. Історія сучасного світу (XV-XXI ст.). – К.: Вікар, 2007. – 552 с.

23. Слінчук В. В .Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356 [19/12/09; 20:09]

24. Українське суспільство: моніторинг – 2001 р. Інформаційно-аналітичні матеріали/За ред.. В.М. Ворони, А.О. Ручки. – К.: І-т соціології НАН України, 2000. – с.21-23

25. Чухим Н. Гендерні відмінності у становленні моральних цінностей чоловіків та жінок // http://www.gendercentre.org.ua/index.htm [19/12/09; 12:50]

26. Шпанер Л. Образжінки у телерекламі: погляд психолога // http://www.mediaeco.franko.lviv.ua/zur-kryt/n5/spaner-obraz.htm [7/02/10; 12:24]


Додаток 1

Сценарій інтерв’ю

Сюжети (теми) інтерв’ю, загальні питання та конкретні підпитання

Що слід з’ясувати?

Характеристика запитання
ТЕМА: Прояв гендерних стереотипів у реальних умовах суспільства

Загальне питання: Як ви розумієте поняття «гендерний стереотип» та чи керуєтесь ним у своєму житті?

Підпитання:

Які характеристики, на вашу думку, притаманні чоловікам та жінкам? В чому полягають їх відмінності, окрім біологічних?

Як ви думаєте, під впливом чого у вас сформувалася така думка?

Як ви думаєте, чи є в таких оцінках позитив/негатив?

Якими ви бачите ролі чоловіка та жінки в сімейному житті? (Якщо відповість, що чоловік – годувальник, а жінка повинна не працювати і сидіти вдома, то чи не буде це експлуатацією чоловіка?)

Ваше ставлення до жінки у владних структурах.

Як на вашу думку, впливає гендерна ознака при прийомі на роботу?

Скажіть, будь-ласка, у вашому житті були ситуації, коли вас оцінювали стереотипно? В чому це проявлялося?

Охарактеризуйте відмінності у зображенні чоловіків та жінок в рекламі? В засобах масової інформації?

Як Ви вважаєте, в нашій країні існує проблема гендерної рівності?

Визначити основні стереотипи, якими керується респондент.

Дізнатись про походження стереотипів, що склалися в респондента

Визначити уявлення респондента про гендерні стереотипи в різних сферах суспільства

Дослідити, чи існує вплив з боку ЗМІ на продукування гендерних стереотипів.

Дізнатись ставлення респондента до існуючого стану справ в Україні

проблемне

проблемне

проблемне

проблемне

проблемне

проблемне

проблемне

проблемне

проблемне

проблемне


Додаток 2

Інтерв’ю з Миколою Ч. (31 рік, пожежник)Епізод №1

Транскрипт інтерв’ю Секвенція

Запитання інтерв’юера: Пригадайте, будь ласка, ситуації, коли Вас оцінювали стереотипно.

А мене завжди оцінюють стереотипно (посміхається). Те, що мені тридцять років і я ше не одружився – вже стереотип холостяка, якому нічого в житті не світить. (..) Ну, я маю на увазі, що так, як думають інші (.) ну, там, друзі, мама, мої сусіди, то раз я вже до цього часу не знайшов собі жінки, то й не одружуся, бо треба, щоб була жінка вдома, варила мені їсти, прибирала, за дітьми дивилася, а без того ніяк… А на рахунок моєї роботи – то зовсім бомба! (хитає головою). В мене перша освіта – комп’ютерщика, а друга – маркетолог, а працюю я взагалі пожежником, так що тут стереотипів вибирай – не хочу (сміється). Раз я комп’ютерщик, то значить задвінутий , і значить не можу бути нормальною людиною – тільки про компи говорю і тільки їх в сні бачу. Раз я пожежник – то маю вміти спати сорок вісім годин на добу безперестанку, а те, що я працюю добу через три, то моїй мамі здається взагалі раєм небесним, і вона багато чого би на моєму місці зробила… (думає) Ну, першим ділом, знайшла би собі дівчину (.) Е-е, ну, типу, мені (сміється). Ніби то я проти одруження чи ніби я якийсь женоненависник! Я би, може, шось і думав, якби вони менше на мене давили, а то виходить, якщо я в тридцять років неодружений, то на мені вже можна поставити хрест (..) Але я то, по-моєму, вже казав…

Факт: «А мене завжди оцінюють стереотипно»

Соціопсихологічний контекст: погляди матері мають важливе значення

Суб’єктивне значення: «Якшо я в тридцять років неодружений, то на мені вже можна поставити хрест»

Наслідок: «Я би, може, шось і думав, якби вони менше на мене давили»

Епізод №2

Транскрипт інтерв’ю Секвенція

Запитання інтерв’юера: Охарактеризуйте ролі чоловіків і жінок в сімейному житті.

Жінка має сидіти вдома, мити, прати, прибирати, дітей дивитися, за нею вся хата. А чоловік заробляє гроші, забезпечує основні соціальні потреби сім’ї, приносить гроші. Він має працювати, шоб сім’я ні в чому не нуждалася.

Чого я так думаю? (..) Бо так склалося, так віками було. Чоловік ходив на полювання, а жінка сиділа вдома, де вона і має бути. А на рахунок мене самого, то я консерватор по натурі. В мене вдома як було: і мама, і вітчим працювали, але більшою мірою сім’ю забезпечував вітчим, мама ж працювала на телефонній лінії, так що вона не дуже перероблялася. Вона всюди встигала. (.) Ну, важко, напевно, і на роботі працювати, і вдома – там тоже роботи багато. Але я «за» - щоб жінка сиділа вдома. А кар’єру вона має право робити, чого ж ні, але тільки в тому випадку, якщо це не буде шкодити сім’ї.

Факт: жінка повинна займатись хатньою роботою, а чоловік – заробляти гроші

Соціокультурний контекст: сімейний контекст

Суб’єктивне значення: я консерватор по натурі

Наслідок: Але я «за» - щоб жінка сиділа вдома

Епізод №3

Транскрипт інтерв’ю Секвенції

Запитання інтерв’юера: Як Ви ставитесь до жінки як керівника?

Жінки-керівники…(пауза) Ну, вони як керівники хороші за рахунок материнського інстинкту, ну, там, для якихось фондів матері і дитини, чи благодійних, чи бездомних дітей. Чи ше якихось… А, так, ну, наприклад, в політиці, як керівник країни, їм не вистачає жорсткості характеру. (.) Хоча є приємні виключення – Маргарет Тетчер, та й наша Велика Вітчизняна Вона під неї косить...(усміхається). Нє, ну є, звичайно, стереотип на рахунок жінки-керівника, але він сам себе нівелює.

Факт: Жінка може бути керівником

Соціопсихологічний контекст: як керівнику жінці не вистачає жорсткості характеру

Суб’єктивне значення: є приємні виключення

Наслідок: Стереотип щодо жінки-керівника сам себе нівелює

Епізод №4

Транскрипт інтерв’ю Секвенція

Запитання інтерв’юера: Як Ви вважаєте, яким чином ЗМІ впливають на поширення гендерних стереотипів?

Вони нас тими стереотипами годують. Мало того, що вони передаються віками, то ще й приходять нові, і якраз через засоби масової інформації. Вони всюди – по телевізору, в журналах, газетах. Ми ж не такі, як ті, на обложках. Ну, може, не всі такі. Але ж багато хто з дівчат сідає на дієту, худає, портить собі здоров’я, лиш би тільки бути похожою на ту. З обложки. Так само і хлопці – ну не будемо ми всі ходити в дорогих костюмах, в галстуках і з дорогими годинниками. Країна в нас і життя в нас не таке.

А крім того, вот ви мене перед тим питали, що звідки в мене такі погляди на роль жінки в сім’ї. То я ще сюди вписати можу засоби масової інформації – там чоловіки і жінки в більшості показуються по-різному – жінка домашня, вибирає порошки, готує їсти, дивиться за дітьми, а чоловік займається спортом, ходить на роботу. Ну, виключення – то хіба реклама «Містер Мускул», така стара вже, там худенький чоловічок не міг помити вікна. Але більше ніде воно не висвітлюється, хоча таких є багато, бо не тільки є матері-одиночки, але ще й чоловіки, і на них теж вся хатня робота. ЗМІ несуть нам не нашу культуру, а їхню, і ми вже підстроюємся під ті нав’язані моделі. Я це бачу кожен день і засвоюю.

Факт: ЗМІ впливають на поширення гендерних стереотипів

Соціопсихологічний контекст: ЗМІ нас стереотипами годують

Суб’єктивне значення: Я це бачу кожен день і я це засвоюю

Наслідок: Ми підстроюємось під моделі, які нам диктують ЗМІ

Епізод 5

Транскрипт інтерв’ю Секвенція

Запитання інтерв’юера: Як Ви думаєте, є в Україні проблема гендерної нерівності?

Нема в нас такої проблеми. Якщо в нас жінки шпали на рейки таскають, асфальт кладуть, то про яку нерівність може йти мова?

Може, оплата праці в них нижча, ніж в нас, але і то теж не завжди, а залежно від роботи.

Але всі завжди захищають жінок, а про чоловіків ніхто не думає. То ж ви нас дискримінуєте. Ми по вашому черстві сухарі, нам не можна показувати ніяких там емоцій і ше багато всього всякого. А тепер подивіться: ви нам нічого на День армії не даруєте, хіба там якісь шкарпетки чи що, а ми вам на восьме березня мусимо і квіти дарити, і подарунки, і все, шо ви захочете. Тим більше, що вас і 8 Березня, і День матері, і День Валентина, а ми святкуємо два Дні армії, а про те, що є День батька і коли його святкують мало хто знає…

…Ми маємо бути галантні, джентльмени, всюди руки подавати і стільці підсувати. Але ви ніколи не задумаєтеся над тим, шо треба мужику двері потримати, навіть якщо він щось несе. Бо він сам справиться. …

Факт: проблеми гендерної нерівності немає

Соціокультурний контекст: гендерна нерівність

Суб’єктивне значення: Але ви ніколи не задумаєтеся над тим, шо треба мужику двері потримати, навіть якщо він щось несе. Бо він сам справиться…

Наслідок: Всі захищають жінок, а про чоловіків ніхто не думає


[1] Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – с. 4-5

[2] Карепова Э. Влияние гендерних стереотипов на восприятие в современном обществе // http://psyfactor.org/lybr74.htm

[3] Агафонова Е., Мещерякова Л. Феминизм и постмодернизм: к вопросу о теоретических основаниях гендерных исследований. – М., 2005. – с. 30

[4] Ильин Е.П. Половые и гендерные стереотипы // http://www.piter.com/book.phtml

[5] Астафьев Я.У. Экономика любви: формирование гендерных стереотипов.- Социологические исследования, № 11. – с. 127-134

[6] Клецина И.С. Самореализация и гендерные стереотипы // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 2. – СПб.: СПбГУ, 1998., - с.188-202

[7] Слінчук В. В . Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356

[8] Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.28-33

[9] Вілкова О. Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних стереотипів // Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.28-33

[10] Ильин Е. Половые и гендерные стереотипы // http://www.piter.com/book.phtml

[11] Носков В., Носкова О. Гендерные основы латеральных препятствий андрогинным устремлениям личности // Діалог цивілізацій: роль і місце латентних структур в управлінні світом.- К.:МАУП, 2005.- с. 256-261

[12] Оксамитна С. Гендерні відносини крізь призму громадської думки // Гендерна перспектива/ Упор. В. Агеєва. – К.: Факт, 2004. – с. 135-146

[13] Українське суспільство: моніторинг – 2001 р. Інформаційно-аналітичні матеріали/За ред.. В.М. Ворони, А.О. Ручки. – К.: І-т соціології НАН України, 2000. – с.21-23

[14] Слінчук В. В .Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ // http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1356

[15] Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до гендерних проблем в українському суспільстві – К.: Інститут соціології НАН України, 2007. – с. 104-105

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:35:29 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:58:17 29 ноября 2015
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
09:04:55 29 ноября 2015
спасибо, очень мало материалов по этой теме, но ваша работа заслуживает уважения
Люда23:41:20 03 июня 2011

Работы, похожие на Курсовая работа: Гендерні стереотипи як суспільне явище

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151076)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru