Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Млини на Україні 2

Название: Млини на Україні 2
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 16:09:42 21 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 5 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Назва реферату : Млини на Україні
Розділ : Астрономія, авіація, космонавтика

Млини на Україні

До найцікавіших архітектурних пам'яток Києва, безперечно належить будівля арсеналу колишньої Києво-Печерської цитаделі. Вона міститься в північно-східній частині фортеці (між головною Київською і головною Васильківською брамами, що були тут раніше).

Споруджена в 1783-1803 роках, ця монументальна будівля зберігає всі ознаки тогочасного стилю - пізнього класицизму, з характерною для нього тенденцією до якнайлаконічніших архітектурних форм, її вирізняють гармонійна узгодженість елементів обсяговопросторової композиції, рівновага й величавість, суворість і простота. Будівля двоповерхова з підвалом. прямокутна в плані з внутрішнім двором.

Проект арсеналу було затверджено 1783 року. В московському архіві виявлено кресленики фасадів арсеналу ,,з боку Васильківської брами"(1) і "з боку Феодосіїнської церкви"(2) -, а також план арсеналу, підписаннй генерал-поручником Іваном Меллером(3). На плані є напис про те, що вартість будівництва за кошторисом становила 300 тисяч карбованців, спорудити арсенал передбачалося за шість років. На одному примірнику цього плану скопійовано підпис Катерини ІІ - "Быть по сему"(4). Будували арсенал за щойно згаданим проектом без значних змін. До 1783 року належить також "План части Киево-Печерской крепости... с показанисм... в отмену прежнего проектированному артиллерийскому Арсеналу", де вказано "новопризначене місце для мурованого арсеналу"(5)

Арсенал споруджено на місці, де до 1712 року був Вознесенський дівочий монастир (указом Петра І його перевели на Поділ). Як випливає з меморіалу, надісланого 15 берези 1727 року з Артилерійської канцелярії до Військової колегії, тоді виникла потреба збудувати у фортеці цейхгауз. "У Києво-Печерській фортеці цейхгауза немає, задля того належить його зробити в монастирі Вознесенському, а яким чином зробити і що потрібно з матеріалів, про те взяти кресленика і відомості в пана бригадира Штока", - зазначалося в цьому документі (6). Через чотири роки тут уже містився артилерійський гарматний двір*.

На одному з планів Києво-Печерської фортеці за 1731 рік (7) наведено "опис будівлі артилерійського відання" й позначено місця розташування всіх порохових льохів і зброярень. Згідно з цим планом, на території колишнього Вознесенського монастиря на той час були три великі порохові льохи. Дерев'яні будівлі, що прилягали до монастирської огорожі по всій її довжині, використовувались для схову в них гармат. ядер і т.ін.

Ліворуч і праворуч від дзвіниці, в якій було зроблено проїзд, стояли два сараї, де зберігалися рушниці, пістолети, прапори тощо.

В експлікаціях до планів Києво-Печерської фортеці за 1740-1781 роки (8) зазначено, що в колишньому Вознесенському монастирі розміщений артилерійський гарматний двір. на плані 1745 року цей двір названо "цейхгаузом"***. На території артилерійського гарматного двору були тоді дві парафіяльні цеокви: Вознесіння Господнього і Пакрови Богородиці.

Ще 1750 року імператриця Єлизавета своїм указом веліла вивести всю артилерію і боєприпаси Києво-Печерської фортеці з території Вознесенського монастиря й спорудити тут новий "магазин" для зберігання їх. Арсенал*** мав обслуг овувати не тільки Києво-Печерську, а й інші фортеці. Проте, як видно із згаданих вище планів Києво-Печерської фортеці, на артилерійському гарматному дворі жодних змін не відбулося.

1783 року будувати київський арсенал доручили "артилерії поручникові Бегічеву". На це "відпущено було в артилерію... 250000 карбованців та й з артилерійської суми витрачено 27575 карбованців"9.16 серпня 1797 року, щоб завершити спорудження арсеналу, генерал-фельдмаршалові графу Салтикову додатково було асигновано ще 100000 карбованців.

1797 року керувати будівельними роботами доручили інженер-генералові фон Сухтелс-нуІ0. 17 листопада того ж року було укладено контракт з київським купцем Григоренком, за яким він зобов'язався добудувати арсенал і розібрати Вознесенську церкву". У контракті докладно, за роками описано, які роботи і яким саме способом належало виконувати, застерігалися особливі умови щодо якості будівельних матеріалів, кваліфікації робітників, порядку взаєморозрахунків підрядника І замовника, технічного нагляду за будівельними роботами (12).

У разі невиконання договірних зобов'язань з виконавця і поручників стягувався великий штраф, а неякісне виконані роботи підрядник мусив переробити. Контракта підписав "київський купець Михайло Івана син Григоренко", а за точне його виконання поручилися і "в разі будь-якої несправності" зобов'язалися її виправити київський міський голова Георгій Рибальський і київські купці Федір Рябников та Юхим Мітюк.

Засвідчив контракта генерал-лейтенант фон Сухтелен (13). В архіві зберігся його рапорт до Артилерійської експедиції за 1799 рік про будівництво арсеналу. До рапорту долучено відомості про види й вартість виконуваних робіт (14), а також виконавчу документацію.

На першому поверсі арсеналу, як можна ви-1 снувати з кресленика, що його склала Артилерійська експедиція 3 вересня 1799 року, планувалося зробити дерев'яні стелажі для "різних артилерійських матеріалів, інструментів і припасів". На одному з документів є підпис графа Аракчеєва (15). Виконавчу документацію за 17981 рік підписував інженер-генерал-лейтенанті фон Сухтелен. На цих креслениках переліченої роботи, які планувалося виконати в 1799 році (16).

З 20 квітня 1799 року і аж до завершення споруди будівельними роботами керував інженер-генерал-майор фон Толь. Зберегли підписані ним графічні матеріали, що ілюструють хід будівництва (17). Зокрема дуже цікаві кресленики на обладнання всередині арсеналу металевих перехідних галерей] сходів, супровідні тексти до яких складені французькою і німецькою мовами (18).

Із завершенням будівництва 25 травні 1803 року арсенал передано у відання генерал-майора артилерії Полетаєва. Загальна кошторисна вартість будівництва його становила 437567 карбованців 86 1/4 копійки (19).

У першій чверті XIX сторіччя в промисловості Києва переважали казенні мануфактури, до яких належав і арсенал. На ньому працювали 720 робітників, переважно солдати, що відбували тут рекрутську повинність, поміщицькі селяни, "віддані до роботи", кантоністи (вихованці військових сиротинців), а також невелика кількість міщан-ремісників. За рік арсенальні лагодили близько 35 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Окрім того, вони виготовляли різноманітні військові рушничні й артилерійські пристрої. У воєнний час обсяг продукції заводу значно зростав. Так, за період Вітчизняної війни 1812 року арсенал постачив російській армії удвоє більше різних видів зброї, ніж до війни (20).

У будинку арсеналу, судячи з плану 1840 року, розміщували: "музеум" і "магазини" для матеріалів, дерева, кінської амуніції, транспортних ящиків, зброї, переданої для ремонту, а також майстерні, столярну кузню зали для зберігання запасу облогового парку 3 і 4 відділення, запасу облогової артилерії Київського гарнізону. На горішньому поверсі були "зали постійного запасу артилерії, зала вогнепальної зброї, канцелярія, комора" тощо (21).

Зі звіту про діяльність Інженерного відомства з 1826 по 1850 рік випливає, що "війська 2-ї армії "придбали" від турків 578 гармат" (22). З них 272 гармати встановили вздовж стін арсеналу. На малюнку М.Закревського 1864 року зображено будівлю арсеналу та розміщені біля нього гармати й піраміди з гарматних ядер.

Будівля арсеналу збереглася без значних пошкоджень, переживши знегоди двох світових воєн і революції. Нині ця пам'ятка архітектури перебуває на балансі військового відомства, відтак доля її сумна. Вже давно будівля потребує ремонту й реставрації. Непривабливий її теперішній вигляд: зруйновані карнизи, потворного вигляду витяжні короби з пробитих стін, труби на фасадах, замуровані отвори воріт.


Список використаної літератури

1. Російський державний військово-історичний архів, м.Москва (дані - РДВІА). - Ф.349. - Оп.18. - Спр. 2435.

2. Там само. - Спр.2433.

3. Там само. - Спр.2434.

4. Там само. - Спр.2432.

5. Там само. - Спр.2425.

6. Там само. - Ф.5. - Оп. 1/72. - Спр. II.- Арк. 25-28.

* Дворами називали майстерні, в яких лагодили і вигоговляли зброю, спорядження і т.д. Залежно від того, яка це була зброя, називали і двір.

7. Російський державний архів Військово-Морського флоту, м.Санкт-Петербург (далі - РДАВМФ). - Ф.З. - Оп.24. - Спр. 269.

8. РДВІА. - Ф. 349. - Оп. 18. - Спр. 2408, 2382; РДАВМФ. - Ф.3.- Оп.24. - Спр.266.

** Військовий словник початку XIX століття "цейхгауз" тлумачить, як "будинок, де зберігають речі, або комору". Там "тримають артилерійські й інженерні інструменти та запаси". (Тучков М.С. Военный словарь... - Москва, 1818. -С.87).
*** 1764 року було видано "Положення про арсенальну команду". Арсенальна команда підпорядковувалася Київському артилерійському гарнізону. Згідно зі "Штатом Київського арсеналу" від 4 серпня 1761 року, арсенал мав утримувати 320 різних служителів, з яких 167 майстрових і художників (ливарників). За цим штатним розписом, Київському арсеналові належало "готувати в ньому... для артилерії всякі потрібні знадібки" (Військово-історичний музей. - Ф.зб. - Оп. 13. - Спр. 3931. - Арк.38 - 64).
9. РДВІА. - Ф.349. - Оп. 18. - Спр.2423, 2433, 2434. 2435.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:32:01 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:56:19 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Млини на Україні 2

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150294)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru