Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Шпаргалка: Шпаргалка по Бухгалтерскому учету 18

Название: Шпаргалка по Бухгалтерскому учету 18
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: шпаргалка Добавлен 21:36:53 22 июля 2011 Похожие работы
Просмотров: 4012 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Задача 1. Поточні (оборотні) активи компанії становлять 210000 дол., в т.ч. грошові кошти 40000, запаси - 84000; поточна (короткострокова) заборгованість становить 70000 дол.; довгострокові пасиви - 35000 дол.; власний капітал - 275000. Визначити та прокоментувати показники платоспроможності компанії.

Рішення:

Показники платоспром-ті:

пок-к поточної платоспром-ті = пот. активи / пот. пасиви = 210т. / 70т. = 3.

Пок-к платоспром-ті п. б. > 1 => пок-к є помірно високим; на 1$ поточної заборг-ті припадає 3$ поточних активів.

пок-к швидкої платоспром-ті = швидкореал. акт. / пот. пас. = (210т.-84т.) / 70т. = 1,8.

пок-к абсол. платоспром-ті = (грош. кошти / пот. пас.)*100% = (40т. / 70т.)*100% = 57,1%.

Якщо даний пок-к > 20%, то це говорить про низьку ділову активність підпр-ва.

пок-к, що хар-є чистий роб. кап-л: пот. активи – пот. пасиви = 210т. – 70т. = 140т.

За рах-к ЧРК (чист. роб. кап-л) фірма розширює свою д-сть; підпр-во є платоспром. і конур., якщо пок-к ЧРК зростає.

Задача 2. Активи компанії становлять 500000 дол., в т.ч. оборотні - 210000, необоротні - 290000. Заборгованість: поточна - 148000, довгострокова 132000. Власний капітал компанії - 220000 дол. Визначити та прокоментувати показники заборгованості (структури капіталу).

Рішення:

Пок-ки заборг-ті:

пок-к заг. заборг-ті = (довгосторк. + коротко строк.)/ Акт.*100% = (132т.+147т.)/500т = 56%.

Даний пок-к відображає долю залучених коштів у форм-ні всієї  активів підпр-ва; пок-к не повинен перевищувати 50% (повинен бути 25-30%).

відношення довгострок. заборг-ті до власн. кап-лу = довгострок. заборг-ть / власн. кап-л = (132т./220т.)*100% = 60%.

Пок-к має значення для одержання довгострок. кредитів; не повинен перевищ. 50%.


Задача 3. Активи компанії становлять 500000 дол., в т.ч. запаси - 84000; дебітори - 69000 ( в т.ч. 3000 дол. - сумнівна заборгованість); основні засоби первісна вартість 300000, амортизація - 50000; обсяг продаж за рік становить 400000 дол., собівартість реалізації — 336000 дол. Визначити та прокоментувати показники оборотності засобів.

Рішення:

Пок-ки оборотності:

коеф-т обор-ті запасів: вироб. собів-ть реал-ції под-ції / величина запасів = 336т. / 84т. = 4 оборота;

тривалість 1-го оборота: 360/4 = 90 днів.

обор-ть дебіт. заборг-ті = V продаж /  дебіт. заборг-ті = 400т./66т. = 5,797 оборота;

Період поверн. дебіт. заборг-ті = 360/5,797 = 62 дня.

Нормальним вваж-ся строк до 60 днів.

обор-ть осн. засобів = V продажу /  осн. засоби = 400т./250т. = 1,3 оборота.

Обор-ть всіх активів = V продажу /  всіх активів = 400т./500т. = 0,8 обротів.

Задача 4. Показник компанії за рік: обсяг продаж - 400000 дол., собівартість реалізації - 336000, валовий прибуток - 64000, операційний прибуток 28000, чисгий прибуток - 16000; сума активів на кінець року - 500000 дол., власний капітал - 275000, кількість простих акцій в обігу - 32000 шт. Визначити та прокоментувати показники рентабельності компанії.

Рішення:

Пок-ки рент-ті:

рент-ть по валов. доходу = (валов. доход / V продаж)*100% = (64т./400т.)*100% = 16%.

рент-ть по операц. приб. = (операц. приб. / V продаж)*100% = (28т./400т.)*100% = 7%.

рент-т по чист. приб. = (чист. приб. / V продаж)*100% = (16т./400т.)*100% = 4%.

Зважаючи на те, що оптим. є величина пок-ка в межах 6-12%, то в даному випадку пок-к є дещо низьким.

рент-ть інвест-ня = (чист. приб-к /  Акт.)*100% = (16т./500т.) *100% = 3,2%.

Строк окупності = 100%/3,2% = 31,25 рр.

За даного рівня рент-ті кошти затрачені на форм-ня Акт. , можуть окупитися за 31,25 рр.

рент-ть власн. кап-лу = (чист.приб-к / власн.кап-л)*100% = (16т./275т.)*100% = 5,8.

Строк окупності кап-лу = 100%/5,8% = 17 рр.

- доход на 1-у акцію = (чист. приб-к- дивід. на прив.акції) / кільк-ть звич. акцій = (16т.-0)/32т.шт.. = 0,5$.

Задача 5. Згідно касового апарату, виручка магазину за день становила 5500 дол. Фактична наявність грошей у касира- 5515 дол. Оприбуткувати виручку від реалізації з урахуванням надлишку.

Рішення:

Дт “грош. кошти” - 5515$;

Кт “надлишок грошей по касі” – 15$;

Кт “дохід від реал-ції” – 5500$.

Задача 6. Виручка продуктового магазину згідно касового апарату становила за день — 8200 дол. Фактична наявність грошей в касі — 8190 дол. Оприбуткувати виручку від реалізації з урахуванням нестачі.

Рішення:

Дт “грош. кошти” – 8190$; Дт “нестача грошей по касі” – 10$; Кт “дохід від реал-ції” – 8200$.

Задача 7. Фірма створила фонд дрібних сум на місяць у розмірі 200 дол. Витрати за місяць: поштові витрати - 50 дол., представницькі - 60 дол., транспортні - 40 дол., канцелярські - ЗО дол.

Рішення:

Створ-ня фонду: Дт “фонд короткостр” – 200$; Кт “грош. кошти” – 200$.

Здійсн-ня витрат: Дт “пошт. Витрати” – 50$; представницькі – 60$; транспортні – 40$; канцелярські – 30$. Кт “грош. кошти” – 180$.

Задача 8. Корпорація "А" придбала 1000 простих короткострокових акцій корпорації "К" за ціною 50 дол. кожна. Брокерські послуги становлять 2000 дол. В кінці року корпорація "А" одержала дивіденди у розмірі 7 дол. з кожної акції.

Рішення:

Факт. собів-ть куплених акцій = 1000*50+2000 = 52т. $.

Дт “коротко строк. фін. вклад. (акції)” – 52т. $; Кт “грош. кошти”- 52т.$.

 див-дів = 1000*7$ = 7т.$.

Дт “грош. коши” – 7т. $; Кт “фін доходи (див-ди)” – 7т. $.


Задача 9.Компанія "Д" має в активах короткострокові фінансові інвестиції (акції корпорації "К" 500 шт. за фактичною собівартістю 40000 дол.) 31.12.2000р. одержано дивіденди 7 дол. на кожну акцію. 25.01.2001р. компанія продала всі акції: варіант № 1 - за 45000 дол.; варіант № 2 - за 38000 дол.

Рішення:

31.12: Дт “грош. кошти” – 500*7$ = 3500$; Кт “фін. доходи (див-ди)” – 3500$.

25.01: 1) Дт “грош. кошти” – 45т.$; Кт “4оротко строк. фін. вклад. (акції)” – 40т.$; Кт “приб-к від реал-ції акцій” – 5т.$.

2) Дт “грош. кошти” – 38т. $; Кт “короткострок. фін. вклад. (акції)” – 40т.$; Дт “збиток від реал-ції акцій” – 2т.

Задача 10. Компанія придбала 1.01.2000р. 80 короткострокових облігацій за ціною 1000 дол. кожна за умови 12% річних та одержання процентів кожні півроку (1.07. та 2.01. наступного року). Брокерські витрати становлять 2000 дол. 1.07.2000р. одержано проценти по облігаціях (визначити). 31.12.2000р. бухгалтер відобразив в обліку проценти до одержання, що відносяться до звітного періоду.

Рішення:

1.01.2000: Дт “коротко строк.фін вклад. (обліг.)” – 80*1000 = 80000$+2т. = 82т.$.

80т.*12%*6/12 = 4800$/півроку;

1.07.2000 – Кт “фін. доходи” – 4800; Дт “грош. кошти” – 4800.

Задача 11. Компанія "Д" має в активах короткострокові фінансові інвестиції (облігації компанії "К" за фактичною собівартістю 65000 дол., в т.ч. брокерські витрати - 5000 дол., 12% річних). 1.07.2000р. одержано проценти по облігаціях (визначити). Наступний термін одержання процентів -2.01.2001р., але компанія продала 1.09.2000 р. всі облігації за 68000 дол.

Рішення:

%: 6/12*60т.*0,12 = 7200$ = 3600$.

1.07: Дт “грош. кошти” - 3600$; Кт “фін. доходи” - 3600$.

1.09: % за 2-а місяці: 60т.*2/12*0,12 = 1200$

Дт “грош. кошти” – 69200; Кт “коротко строк. фін. вклад-ня” – 65т.; Кт “фін. доходи” – 1200; Кт “приб-к від реал-ції облігацій” – 3т.


Задача 12. Відвантажено готову продукцію клієнту: договірна ціна - 20000 дол., ПДВ - 15% (визначити). Через п'ятнадцять днів клієнт оплатив повністю рахунок - фактуру підприємства.

Рішення:

 ПДВ = 20т.*0,15 = 3т.$.

Дт “рах-ки до одерж-ня” – 23т.; Кт “дохід від реал-ції” – 20т.; Кт “розрах-ки з бюджетом” – 3т.

Через 15 днів: Дт “грош. кошти” – 23т.; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 23т.

Задача 13. Підприємство відвантажило товари клієнту (5.12.2000р.) на умовах 2/н 10. Договірна ціна товарів 15000 дол. 13.12.2000р. надійшли гроші від клієнта з урахуванням зазначеної умови.

Рішення:

Знижка = 15т.*0,02 = 300.

5.12: Дт “рах-ки до одерж-ня” – 15т.; Кт “доходи від реал-ції” – 15т.

13.12: Дт “грош. кошти” – 14700; Дт “знижка” – 300;

Кт “рах-ки до одерж-ня” – 15т.

Задача 14. Рахунок на адресу покупця за відпущені товари: договірна ціна -10500 дол., комерційна знижка - 500, розрахункова знижка - 2% (визначити), ПДВ (10%) - визначити. Через певний час згідно рахунку та договору надійшли гроші від покупця.

Рішення:

До оплати: 10500-500-200$ = 9800$.

ПДВ: 9800*0,1 = 980$.

Разом по рах-ку: 10780.

Дт “рах-ки до одерж-ня” - 10780$; Кт”дохід від реал-ції” – 10т.;

Дт “фін. витрати” - 200$; Кт “розрах-ки з бюджетом (ПДВ)” - 980$;

Дт “грош. кошти” – 10780; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 10780.

Задача 15. За результатами кварталу підприємство надало клієнту "К" комерційну знижку у розмірі 4500 дол. з договірної ціни проданих товарів, ПДВ на знижку -- 10% (визначити). В кінці звітного періоду здійснено регулювання доходу від реалізації на суму наданої знижки.

Рішення:

ПДВ = 4500*0,1 = 450$.

Дт “дохід від реаал-ції” - 4950$; Кт “комерц. знижки надані” - 4500$; Кт “розрах-ки з бюджетом (ПДВ)” - 450$.


Задача 16. Фірма оцінює свого дебітора "К" борг якого становить 30000 дол., неплатоспроможним на 60%. В кінці року (31.12.2000р.) Створено резерв сумнівних боргів. 25.02.2001р. дебітор перерахував в остаточний рахунок 15000 дол.

Рішення:

 сумнівного боргу = 30т.*0,6 = 18т.

31.12.2000: Дт “витрати по сумнівн. боргах” – 18т.; Кт “резерв для сумн. боргів” – 18т.

25.02.2001: Дт “грош. кошти” – 15т.; Дт “резерв сумн. боргів” – 15т.; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 30т.

Дт “резерв для сумн. боргів” – 3т.; Кт “доходи від сумн. резервів” – 3т.

Задача 17.Фірма оцінює клієнта "К", борг якого становить 20000 дол., неплатоспроможнім на 70%. 31.12.2000р. створено резерв сумнівних боргів. 1 5.02.2001р. клієнт перерахував в остаточний розрахунок 4000 дол.

Рішення:

Сумнівний борг = 20т.*0,7 = 14т.

31.12: Дт “витрати по сумн. боргах” – 14т.; Кт “резерв дл сумн. боргів” – 14т.

15.02: Дт “грош. кошти” – 4т.; Дт “резерв для сумн. боргів” – 16т.; Кт “рах-к до одерж-ня” – 20т.

Донарах-ня: Дт “витрати по створ. резерву” – 2т.; Кт “необх. сума резерву для сумн. боргів” – 2т.

Задача 18. Обсяг продаж компанії "Д" за звітний період становить 700000 дол. Розмір несплат за попередні три роки становить відповідно 4%; 8%; 6%. 31.12.2000р. нараховано резерв сумнівних боргів (визначити). 25.02.2001р. один з клієнтів, що банкрутує, надіслав в остаточний розрахунок 3000 дол. з загальної суми боргу 7000 дол.

Рішення:

(4+8+6)/3 = 6% - середн.%.

Резерв: 700т.*0,06 = 42т.

31.12: Дт “витрати по сумн. боргах” – 42т.; Кт “”резерв сумн. боргів – 42т.

25.02: Дт “грош.кошти” – 3т.; Дт “резерв сумн. боргів” – 4т.; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 7т.


Задача 19. Дебіторська заборгованість компанії "К" на кінець року становить 60000 дол. Несплати за попередні три роки: 7%; 5%; 9%. 31.12.2000р. нараховано резерв сумнівних боргів з урахуванням залишку резерву 200 дол. У лютому наступного року списано за рахунок резерву сумнівний борг 1300 дол.

Рішення:

(7+5+9)/3 = 7% - серед. %.

Сума резерву сумн. боргів: 60т.*0,07 = 4200$.

Дт “витрати по сумн. боргах” - 4000$; Кт “резерв сумн. бргів” – 4000$.

Дт “резерв сумн. боргів” - 1300$; Кт “рах-ки до одерж-ня” - 1300$.

Задача 20.Клієнт "Й" має заборгованість в сумі 2500 дол. 31.12.2000р. фірма оцінила цього дебітора як неплатоспроможного на 100% та здійснила пряме списання дебіторської заборгованості. Проте 15 березня 2001 року дебітор знайшов можливість відшкодувати 1500 дол. Гроші надійшли на рахунок фірми.

Рішення:

Дт “витрати по сумн. боргах” – 2500; Кт “рах-ки до одерж-ня” –2500;

Дт “рах-ки до одерж-ня” – 1500; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 1500;

Дт “грош.кошти” – 1500; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 1500.

Задача 21. Клієнт "Р" перерахував на рахунок підприємства раніше списану дебіторську заборгованість в сумі 450 дол. Ця сума була списана минулого року (при складанні фінансової звітності) за рахунок резерву сумнівних боргів.

Рішення:

Дт “рах-ки до одерж-ня” - 450$; Кт “рах-ки до одерж-ня” - 450$;

Дт “грош. кошти” - 450$; Кт “фін. доходи (сумн. борги)” - 450$.

Задача 22.Від покупця "К" одержано (1.07.2000р.) вексель під 12% річних строком на 3 місяці в покриття дебіторської заборгованості. Номінал векселя 18000 дол. Через три місяці (1.10.2000р.) покупець оплатив номінальну вартість векселя і проценти.

Рішення:

1.07: Дт “векселі одержані” – 18т.; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 18т.

 %: 18т.*0,12*3/12 = 540$.

1.10: Дт “грош. кошти” – 18540; Кт “векселі одержані” – 18т.; Кт “доходи по %” – 540$.


Задача 23.1.07.2000р. від клієнта "К" одержано вексель під 12% річних строком на 3 місяці в покриття дебіторської заборгованості на суму 12000 дол. Через три місяці (1.10.2000р.) клієнт не зміг сплатити вексель в строк, про Ідо повідомив письмово.

Рішення:

1.07: Дт “векселі до одерж-ня” – 12т.; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 12т.

1.10: 12т.*12%*3/12 = 360$.

Дт “рах-ки до одерж-ня” – 12360$; Кт “векселі до одерж-ня” – 12т.; Кт “доходи по %” - 360$.

Задача 24. Підприємство продало дебіторську заборгованість (заборгованість клієнта "В" у розмірі 40000 дол. спеціалізованій фінансовій компанії. Комісійні на користь фінансової компанії — 5%. Гроші надійшли на рахунок підприємства (визначити).

Рішення:

 коміс. = 40т.*0,05 = 2т.

Дт “грош. кошти” – 38т.; Дт “фін. витрати” – 2т.; Кт “рах-ки до одерж-ня” – 40т.

Задача 25. Рахунок постачальника: куплено матеріали в кредит. Догговірна ціпа 5000 дол., ПДВ - 10%. Фірма застосовує систему постійного обліку запасів.

Рішення:

Система пост. обліку запасів.

Дт “складські запаси” - 5000$; Дт “розрах-ки з бюджетом (ПДВ)” - 500$; Кт “рах-ки до сплати” – 5500. $;

Задача 26.Рахунок постачальника: куплено матеріали в кредит. Договірна ціпа 2000 дол., ПДВ - 15%. Фірма застосовує систему періодичного обліку запасів.

Рішення:

 ПДВ = 2т.*0,15 = 300$.

Дт “витрати на закупівлю” - 2000$; Дт “розрах-ки з бюджетом (ПДВ)” - 300$; Кт “рах-ки до сплати” - 2300$;


Задача 27. Залишок товарів на початок місяця - 12000 дол., на кінець місяця -10000 дол. Куплено товарів за місяць - 40000 дол. Визначити собівартість витрачених (реалізованих) товарів та відрегулювати в обліку суму залишків на кінець місяця (система періодичного обліку — США).

Рішення:

Система період. обліку США.

Дт “витрати на закупівлю” – 40т. - Кт “рах-ки до сплати”.

Зап. початок + Надх-ня = Реаліз-ція + Зап. кінець.

Списали початк. Залишок запасів:

Дт “фін. рез-ти за звітн. період” – 12т.; Кт “складські запаси” – 12т.

Собів-ть реалізов. товарів = 12т. + 40т. – 10т. = 42т..

Дт “рах-ки до одерж-ня” – 42т.; Кт “доход від реалізації” – 42т.

Спис-ся кінець залишка: Дт “склад. запаси” – 10т.; Кт “фін. рез-тат” – 10т.

Задача 28. Залишок матеріалів на початок місяця - 6000 дол., на кінець місяця 11000 дол. Куплено матеріалів за місяць - 40000 дол. Визначити собівартість витрачених матеріалів та відрегулювати в обліку залишки їх па кінець місяця (система періодичного обліку запасів - західна Європа).

Рішення:

Система період. обліку запасів – ЗЄВ.

Собів-ть = 6т. + 40т. – 11т. = 35т.

1) Списання зал. запасів на поч. міс.:

Дт “зміна зал-в запасів” – 6т.; Кт “склад. запаси” – 6т.

2) купівля товарів:

Дт “витрати на закупівлю” – 40т.; Кт “рах-ки до сплати” – 40т.

3) реал-ція товарів:

Дт “рах-ки до одерж-ня” – 35т.; Кт “доход від реал-ції” – 35т.

4) спис-ня зал. запасів на кінець місяця:

Дт “склад. запаси” – 11т.; Кт “зміна зал-в запасів” – 11т.

Задача 29.Залишок товару "І," на 1.04.2000р. становить 20 піт. по 40 дол. Куплено за місяць: 10.04.-30 шт. по 50 дол.; 24.04. - 40шт.по55дол. Продано за місяць: 15.04.-50шт;25.04. - 30 шт.

Визначити методом ФІФО собівартість проданих товарів та списати їх, а також собівартість залишку запасів на кінець місяця.

Рішення:

Залишок на кін. міс. = 20 + 70 – 80 = 10шт.

10*55 = 550$.

Р (собів-ть) = 800 + 1500 + 2200 – 550 = 3950$.


Задача 30. Залишок товару "Ь" на 1.04.2000р. становить 20 шт. по 40 дол. Куплено за місяць: 10.04. - 30 шт. по 50 дол.; 24.04. - 40шт.по55дол. Продано за місяць: 15.04.-50шт.; 25.04. -30шт. Визначити методом ЛІФО собівартість проданих товарів та списати їх, а також собівартість залишку запасів на кінець місяця.

Рішення:

Залишок на кін. міс. = 20 + 30 + 40 – 80 = 10шт.

10*50$ = 500$.

Р (собів-ть) = 800 + 1500 + 2200 – 500 = 4т.

Задача 31.Залишок товару "Ь" на 1.04.2000 року становить 20 шт по 40 дол. Куплено за місяць : 10.04. - 30 шт. по 50 дол., 24,04.- 40 шт. по 55 дол. Продано за місяць: 1 5.04. - 50 шт, 25.04. — 30 шт.

Визначити методом середньозваженої собівартість проданих товарів та списати їх, а також собівартість залишку запасів на кінець місяця.

Рішення:

(800 + 1500 + 2200)/(20 + 30 + 40) = 50$.

Залишок на кін. міс. = 20 + 70 – 80 = 10шт.

10*50$ = 500$.

Р (собів-ть) = 800 + 1500 + 2200 – 500 = 4т.

Задача 32.На дату складання балансу є такі дані:фактична собівартість залишку запасів - 9000 дол., ринкова (чиста реалізаційма) вартість - 7000 дол. >Іка вартість запасів повинна бути відображена в балансі? Відобразити в обліку знецінення запасів методом прямого списання та методом нарахування резерву на знецінення.

Рішення:

Система пост. обліку.

Знецінення запасів на 2т.$.

Дт “збитки від знецінення запасів” – 2т.; Кт “склад. запаси” – 2т.;

Дт “витрати на створ-ня резерву” – 2т.; Кт “резерв на знецін-ня запасів” – 2т.


Задача 33. Рахунок постачальника. Куплено устаткування для офісу: договірна ціна 50000 дол., ПДВ - 18%. У цьому ж місяці введено в експлуатацію гараж, збудований своїми силами, фактична собівартість якого становить 35000 дол. Рахунок постачальника оплачено грошима протягом місяця.

Рішення:

куплено устатк-ня – 50т.; ПДВ – 18%.

Дт “устатк-ня” – 50т. $;

Дт “розрах-ки з бюджетом (ПДВ)” = 50т.*0,18 = 9т. $;

Кт “рах-ки до сплати” – 59т.$.

введено в експлуатацію гарант. варт-ть – 35т.$

Дт “осн. запаси” – 35т. $; Кт “незаверш. будівн-во” – 35т.$.

Оплачено: Дт “рах-ки до сплати”; Кт “грош. кошти”.

Задача 34. Продано верстат (в кредит). Первісна вартість верстата 30000 дол., Амортизація за період експлуатації 20000дол. Договірна ціна реалізації 1 5000 дол. Відобразити в обліку вибуття устаткування за методикою США.

Рішення:

Дт “рах-ки до одерж-ня” – 15т. $; Дт “аморт. устатк-ня” – 20т. $;

Кт “устатк-ня” – 30т. $; Кт “приб-к від реал-ції” – 5т. $.

Задача 35. Продано верстат (в кредит). Первісна вартість верстата - 1 5000дол., амортизація за період експлуатації - 10000 дол. Договірна ціна реалізації 3500 дол. Відобразити в обліку вибуття устаткування за методикою США.

Рішення:

За методикою США:

Дт “рах-ки до одерж-ня” – 3500т. $; Дт “аморт-ція” – 10т. $;

Дт “збитки від реал- ції осн. засобів” – 1500; Кт “устатк-ня” – 15т. $;


Задача 36. Компанія продала в кредит устаткування, первісна вартість якого становить 30000 дол. За час експлуатації нараховано амортизацію устаткування 20000 дол. Договірна ціна реалізації 15000дол. Відобразити в обліку вибуття устаткування за методикою західноєвропейських країн.

Рішення:

Методика ЗЄ-их країн.

Списання бал. варт-ті:

Дт “аморт-ція устатк-ня” – 20т. $; Дт “втрати по неаморт. Варт-ті” – 10т.; Кт “устатк-ня” – 30т. $.

Надходж-ня доходів:

Дт “рах-ки до одерж- ня” – 15т.; Кт “доходи від реал-ції” – 15т.

Задача 37. Первісна вартість устаткування 42000 дол., термін експлуатації 5 років. Очікувана ліквідаційна вартість устаткування 2000 дол. Нарахувати суму амортизації за перший рік експлуатації прямолінійним методом та відобразити їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Рішення:

Річна сума аморт-ції:

(перв. варт-ть – лікв. варт-ть)/(кільк-ть рр.. експл-ції) = (42т. – 2т.)/5р. = 8т.

N лін. аморт-ції = 100%/5 = 20%

Дт “витрати на аморт-цію” – 8т.; Кт аморт-ція“ – 8т.

Задача 38. Первісна вартість устаткування 42000 дол., термін експлуатації 5 років. Очікувана ліквідаційна вартість 2000 дол. Визначити суму амортизації за перший рік експлуатації методом подвійної норми та відобразити її в обліку.

Рішення:

N аморт. = 100%/5 = 20%.

20%*2 = 40%

1 – 42т.; N аморт. – 40%; річна сума аморт. – 16800; заг. варт-ть на кін. року – 25200.

Дт “витрати на аморт-цію” – 16800; Кт “аморт. устатк-ня” – 16800.


Задача 39. Первісна вартість устаткування 32000 дол., термін експлуатації 5 років. Очікувана ліквідаційна вартість 2000 дол. Визначити суму амортизації за перший рік експлуатації устаткування методом суми цифр років експлуатації та відобразити її в обліку.

Рішення:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15

1; перв-лікв – 30т.; доля – 5/15; сума аморт. – 10т.; зал варт-ть на кін. року – 20т.

Дт “витрати на аморт.” – 10т.; Кт “аморт. устатк-ня” – 10т.

Задача 40. Первісна вартість устаткування 32000 дол., термін експлуатації 5 років. Очікувана ліквідаційна вартість 2000 дол. Визначити суму амортизації виробничим методом за перший звітний період та відобразити її в облік>. Кількість продукції "А" до випуску за 5 років експлуатації - 6000 шт. В перший звітний період виготовлено 800 шт.

Рішення:

Ставка аморт. = (32т. – 2т.)/6т. = 5.

1 період: 800од.;

Сума аморт. = 5$*800 = 4т.$.

Дт “витрати на аморт.” – 4т.; Кт “аморт.” – 4т.

Задача41. Корпорація придбала в кредит родовище калійної солі, запаси якого становлять 5 млн.тон, за 3 млн. дол.. В перший звітний період видобуто і реалізовано 400000 тон. Визначити суму виснаження (амортизації) родовища за звітний період, відобразити в обліку операції придбання та амортизації родовища.

Рішення:

Придбання : Дт “Природні ресурси” 3 млн, Кт “Рахунки до сплати” 3 млн.

3 млн / 5 млн т солі = 0,6 дол/тона (ставка амортизації).

річна сума амортизації = 0,6*400000 тон = 240000 дол.

Дт “Витрати на виснаження” 240000, Кт “Виснаження родовищ” 240000

Задача42. Рахунок постачальника. Куплено товари за договірною ціною 8000 дол., ПДВ - 10% (визначити). Через 15 днів рахунок постачальника оплачено грошима з рахунку в комерційному банку.

Рішення:

Дт “Витрати на закупівлю” 8000, Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” 800 (8000*0,1), Кт “Рахунки до сплати” 8800.


Задача43. Рахунок постачальника: договірна ціна за матеріали 20000дол., комерційна знижка 5 %, розрахункова знижка 2 % із суми після комерційної знижки. Відобразити в обліку рахунок постачальника та його оплату, зробивши попередньо необхідні розрахунки.

Рішення:

Комерц знижка 5%(20000*0,05=1000$); нетто комерційне =19000$; розрах знижка 2%((20000-1000)*0,02=380$)  Сума = 20000-1000-380 =18620$

Рахунок постачальника:

Дт “Витрати на покупку” 19000, Кт “Рахунки до сплати” 18620, Кт “Фінансовий дохід” 380.

Оплата: Дт “Рахунки до сплати” 18620, Кт “Грошові кошти” 18620

Задача44. Дані рахунку постачальника: договірна ціна куплених товарів 7000 дол., ПДВ - 5% (визначити). Рахунок постачальника оплачено банківським чеком. Відобразити в обліку розрахунки по заборгованості постачальнику за системи періодичного та постійного обліку запасів.

Рішення:

Система постійного обліку: Дт “Складські запаси” 7000, Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” 350, Кт “Рахунки до сплати”; Дт “Рахунки до сплати” 7350, Кт “Рахунки в банку” 7350.

Система періодичного обліку: Дт “Витрати на покупку” 7000, Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” 350, Кт “Рахунки до сплати” 7350; Дт “Рахунки до сплати” 7350, Кт “Рахунки в банку” 7350.

Задача45. Борг підприємства постачальнику "Р" становить 15000 дол. 1.08.2000р. підприємство акцептувало переказний вексель на 15000 дол. на три місяці за умови 12% річних. Через три місяці (1.11.2000р.) сплачено вексель і належні відсотки.

Рішення:

Дт “Рахунки до сплати” 15000; Кт “Векселі видані” 15000.

%=(15000*12% / 100%)*3/12=450

Дт “Векселі видані” 15000; Дт “Фінансові витрати (% по векселях)” 450; Кт “Грошові кошти” 15450.


Задача46. Нарахована зарплату персоналу фірми 25000 дол. Утримано: прибутковий податок 3700 дол., обов'язкове соціальне страхування 2300 дол. Виплачено зарплату працівникам фірми (визначити). Перераховано також заборгованість по утриманнях із зарплати.

Рішення:

Нарахована з/п: Дт “витрати на оплату праці” 250000, Кт “Розрахунки з персоналом” 25000

Утримано: Дт “Розрахунки з персоналом” 6000, Кт “Витрати на податки (відрахування)” 6000

Виплата з/п: Дт “З/п до сплати” 19000, Кт “Грошові кошти” 19000

Перераховано заборгованість по утриманню із з/п: Дт “Витрати на податки та відрахування” 6000, Кт “Соціальні відрахування до сплати” 2300, Кт “Прибутковий податок до сплати” 3700.

Задача47. Сума нарахованої зарплати працівникам фірми за звітніий період становить 40000 дол. Фірма здійснила нарахування на соціальне страхування 15%, до фонду зайнятості 4%, на додаткове пенсійне забезпечення 2400 дол. Перераховано заборгованість по нарахуванню на зарплату у тому ж місяці.

Рішення:

Дт “Витрати на оплату праці” 40000, Кт “Розрахунки з персоналом” 40000 ; Дт “Витрати на відрахування” 10000, Кт “Соц страх” (40000*0,15) 6000, Кт “Фонд зайнятості”1600, Кт “Додаткове пенсійне забезпечення” 2400; Дт “Розрахунки з персоналом” 30000, Кт “Грошові кошти”30000.

Задача48. Компанія "К" випустила 1.01.2000р. 1000 піт. довгострокових облігацій номіналом 100дол. кожна, на 4 роки, процентна ставка 12 %. Квота до ціни дорівнює 100. Сплата процентів інвесторам 2 рази на рік: 1 липня та 1 січня наступного року. Відобразити в обліку операції випуску та сплати процентів за перший рік.

Рішення:

1,01,01 Дт “Грошові кошти” 100т., Кт “Облігації до сплати”100т.

% за півріччя = 100т.*12%*6/12=6000

1.07. Дт “Фінансові витрати (% по облігаціях)”6000, Кт “Грошові кошти” 6000

31.12. Регулююча бух проводка: Дт “Фін витрати (% по облігаціях)” 6000, Кт “% по облігаціях до сплати” 6000

1.01.02 Дт “% по облігаціях до сплати” 6000, Кт “Грошові кошти”6000


Задача 49. 1.01.2000р. компанія випустила (реалізувала) 1000 піт. довгострокових облігацій номіналом 100 дол. кожна, на 4 роки, за 12% річних. Квота до ціни 95. 1.07.2000р. компанія виплатила інвесторам відсотки по облігаціях за пів року з погашенням (амортизацію) відповідної суми дисконту.

Рішення:

Дт “Грошові кошти” 95000, Дт “Дисконт по облігаціях” 5000, Кт “Довгострокові Облігації до сплати”100 000.

Дисконт по облігаціях – 5000

100т.*12%*6/12=6000 (за півріччя);

5000(дисконт)/ 8=625 (в один платіжний період)

Сплата %: Дт “Фін витрати” 6625 (6000+625), Кт “Дисконт по облігаціях” 625, Кт “Грошові кошти” 6000.

Задача50. Компанія випустила (реалізувала) 1.01.2000р. 1000 шт. довгострокових облігацій номіналом 100 дол. кожна, на 4 роки, процентна ставка 12 %. Квота до ціни 105. Виплата процентів 1.07. та 1.01. 1.07.2000р. компанія виплатила відсотки по облігаціях з погашенням відповідної суми премії.

Рішення:

1.01.2000 Дт “Грошові кошти” 105000, Кт “Облігації до сплати” 100000, Кт “Премії по облігаціях” 5000

Премії по облігаціях +5000

100 000 * 12% / 100%* (6/12)= 6000

Амортизація премії=5000/8=625

1.07. перша сплата %: Дт “Фін витрати” 5375, Дт “Премія по облігаціях” 625, Кт “Грошові кошти” 6000.

31.12.Регулюючий запис: Дт “фін витрати” 5375, Дт “премії по облігаціях”625, Кт “% по облігаціях до сплати” 6000

Дт “% по облігаціях до сплати” 6000, Кт “Грошові кошти” 6000.


Задача51. Компанія випустила (реалізувала) 1.01.2000р. 1000 шт. довгострокових облігацій номіналом 100дол. кожна, на 4 роки за умови 12% річних. Квота до ціни 108. Виплата процентів 1.07. та 1.01. Відобразити в обліку операцію випуску облігацій та остаточне погашення зобов'язані» по них через 4 роки (1.01.2004р.) .

Рішення:

1.01.2000 Дт “грошові кошти” 108000, Кт “облігації до сплати” 100000, Кт “Премії по облігаціях”8000.

% за =100000* 0,12*6/12=6000

1.01.04. Дт “Облігації до сплати” 100000, Дт “% по облігаціях”6000, Кт “Грошові кошти” 106000

Задача52. Випущено (реалізовано) довгострокові облігації 1.01.2000р.: 1000шт., номіналом 100дол. кожна, на 4 роки, 12% річних. Квота до ціни 92. Виплата процентів 1.07. та 1.01. Відобразити в обліку випуск облігацій та остаточне погашення облігацій по них через 4 роки (1.01.2004 р.).

Рішення:

1,01,00Дт “Грошові кошти” 92000, Кт “Облігації до сплати” 100000, Дт “Дисконт по облігаціях”8000

% за = 100 000*0,18* (6/12)=6000

1.01.04. Дт “Облігації до сплати” 100000, Дт “% по облігаціях”6000, Кт “Грошові кошти” 106000,

Задача53. Компанія випустила 1.01.2000р. довгострокові облігації: 1000 шт., номіналом 100дол кожна, на 4 роки. Квота до ціни 92. Виплата процентів 1.07. та 1.01. Відобразити в обліку сплату процентів інвесторам 1.07.2000р. з відповідною амортизацією дисконту та остаточне погашення зобов'язані, по облігаціях через 4 роки. (1.01.2,004 року).

Рішення:

01,01 Дт “Грошові кошти” 92000; Дт Дисконт 8000

Кт “Облігації до сплати” 100 000

1.07.00. Дт “Фін витрати” 7000, Кт “Дисконт по облігаціях”1000, Кт “Грошові кошти”6000.

Дисконт = 8000/8=1000

31.12.00. регулюючий запис: Дт “Фін витрати”7000, Кт “Дисконт по облігаціях”1000, Кт “% по облігаціях” 6000

1.01.04. Викуп: Дт “Облігації до сплати”100000;Дт “Відсотки по облігаціях” 6000 Кт “Грошові кошти”106000.


Задача54. Випущено (реалізовано) 1.01.2000р. довгострокові облігації: 1000шт., номіналом 100 дол. кожна, на 4 роки, 12% річних. Квота до ціпи 108. Виплата процентів 1.07. та 1.01. наступного року. Відобразити в обліку операції сплати відсотків інвесторам 1.07.2000р. з відповідною амортизацією премії та остаточне погашення зобов'язань по облігаціях через 4 роки ( 1.01. 2004 року).

Рішення:

01,01, Дт “Грошові кошти” 108 000; Кт “Довгострокові облігації” 100 000; Дт “Премія” 8000

8000/8=1000 (премія в один платіжний період)

1.07.00. Дт “Фін витрати”5000, Дт “Премія по облігаціях”1000, Кт “Грош кошти”6000

31.12.00. регулюючий запис: Дт “Фін витрати”5000, Дт “Премія”1000, Кт “% по облігаціях”6000

1.01.04 викуп: Дт “Облігації до сплати”100000, Дт “Відсотки по облігаціях” 6000, Кт “Грошові кошти”106000

Задача 55. Компанія випустила 1.01.2000 року довгострокові облігації: 1000шт, номіналом 100 дол. кожна, на 4 роки, 12% річних. Квота до ціни 95. Виплата відсотків 1.07. та 2.01. наступного року. Відобразити в обліку операції випуску облігацій та сплати відсотків за перший рік (з відповідним погашенням дисконту).

Рішення:

1.01.00 Випуск: Дт “Грошові кошти”95000, Дт “Дисконт по облігаціях”5000, Кт “Облігації до сплати”100000

1.07.00. Дт “Фін витрати”6625, Кт “Дисконт по облігаціях”625, Кт “Грошові кошти”6000

100000+48000-95000=53000

53000/8=6625(сплата грошей в один період) 5000/8=625(дисконт за один період)

31.12. регулююча проводка: Дт “фін витрати (% по облігаціях)”6625, Кт “Дисконт”625, Кт “% по облігаціях до сплати”6000

2.01.01. оплата %: Дт “% по облігаціях до сплати”6000, Кт “Грошові кошти”6000


Задача56. Випущено 1.01.2000 року довгострокові облігації: 10000шт, номіналом 100 дол. кожна, на 4 роки, 12% річних. Квота до ціни 105. Виплата процентів 1.07. та 2.01. наступного року. Відобразити в обліку випуск облігацій та сплату процентів за перший рік (з відповідною амортизацією премії).

Рішення:

1.01.00Випуск: Дт “Грошові кошти”105000, Кт “Премія по облігаціях”5000, Кт “Облігації до сплати”100000

100000+48000-105000=43000 43000/8=5375 5000/8=625

1.07.00. Дт “Фін витрати”5375, Дт “Премія по облігаціях”625, Кт “Грошові кошти”6000

31.12. регулююча проводка: Дт “фін витрати (% по облігаціях)”5375, Дт “Премія”625, Кт “% по облігаціях до сплати”6000

2.01.01. оплата %: Дт “% по облігаціях до сплати”6000, Кт “Грошові кошти”6000

Задача57. Після п'ятого платіжного періоду компанія викупила всі довгострокові облігація з квотою 103 до номіналу. Довідка: було випущено 1000 шт., облігації! номіналом 100 дол. кожна на 4 роки 12% річних, квота до ціпи 100, сплата процентів 1.07. та 1.01.

Рішення:

100000+48000-100000=48000

48000/8=6000

Випуск: Дт “Грошові кошти”100000, Кт “Облігації до сплати”100000

Сплата %: Дт “Фін витрати”6000, Кт “Грошові кошти”6000

Викуп: Дт “Облігації до сплати”100000, Кт “Грошові кошти”103000, Дт “Збитки від викупу облігацій” 3000


Задача 58. Після шостого платіжного періоду компанія викупила всі свої довгострокові облігації з квотою 104 до номіналу. Довідка: облігації випущено на 4 роки, 1000 шт. номіналом 100 дол. кожна, 12% річних, квота до ціни 95, сплата процентів 1.07. та 1.01. :

Рішення:

Випуск: Дт “Грошові кошти”95000, Дт “Дисконт по облігаціях”5000, Кт “Облігації до сплати”100000

5000/8=625(оплата дисконту в один платіжний період)

100000*12%*6/12=6000 (% за півріччя)

Сплата %: Дт “Фін витрати”6625, Кт “Дисконт по облігаціях”625, Кт “Грошові кошти”6000

Викуп після 6-го платіжного періоду:

8-6=2 2*625=1250 (недоамортизований дисконт)

Дт “Облігації до сплати”100000, Кт “Дисконт по облігаціях”1250, Кт “Грошові кошти”104000, Дт “Збитки від викупу”5250

Задача59. Компанія викупила після шостого платіжного періоду всі свої довгострокові облігації з квотою 104 до номіналу. Ці облігації були випущені у кількості 1000 шт., номіналом 100 дол. кожна, на 4 роки, 12% річних з оплатою процентів 1.07. та 2.02. Квота до ціни 108.

Рішення:

Випуск: Дт “Грошові кошти”108000, Кт “Премія по облігаціях”8000, Кт “Облігації до сплати”100000

5000/8=625(оплата дисконту в один платіжний період)

Сплата %: Дт “Фін витрати”6625, Кт “Дисконт по облігаціях”625, Кт “Грошові кошти”6000

8000/8 періодів=1000(премія за один період) 100000*12%*6/12=6000

Дт “Фін витрати”6000, Дт “Премія по облігаціях”1000, Кт “Грошові кошти”7000

2*1000=2000(недоамортизована премія)

Викп: Дт “Облігації до сплати”100000, Дт “Премія по облігаціях”2000, Кт “Грошові кошти”104000, Дт “Збитки від викупу”2000


Задача60. Після четвертого платіжного періоду компанія викупила на фондовій біржі всі свої довгострокові облігації за 85600 дол. Довідка : облігації біли випущені в кількості 1000 шт, номіналом 100дол. кожна, на 4 роки, 12% річних та квотою до ціни 105. Виплата відсотків 1.07. та 1.01.

Рішення:

Випуск: Дт “Грошові кошти”105000, Кт “Премія по облігаціях”5000, Кт “Облігації до сплати”100000

Виплата %: 5000/8=625(премія за один період)

Дт “Фін витрати”6625, Кт “Премія по облігаціях”625, Кт “Грошові кошти”6000

4*625=2500(недоамортизована премія)

Викуп: Дт “Облігації до сплати”100000, Дт “Премія”2500, Кт “Грошові кошти”85000, Кт “Прибутки від викупу”17500

Задача61. За бажанням володарів, корпорація після п'ятого платіжного періоду конвертує довгострокові облігації в прості акції вартістю 10 дол. кожна за умови обміну облігації 100 дол. на шість простих акцій. Раніше було випущено 1000 шт. облігацій номіналом 100 дол. кожна на 4 роки, квота 100 на 12% річних . Процент сплачується два рази в рік.

Рішення:

Випуск: Дт “Грошові кошти”105000, Кт “Премія по облігаціях”5000, Кт “Облігації до сплати”100000

Виплата %: 5000/8=625(премія за один період)

Дт “Фін витрати”6625, Кт “Премія по облігаціях”625, Кт “Грошові кошти”6000

4*625=2500(недоамортизована премія)

Викуп: Дт “Облігації до сплати”100000, Дт “Премія”2500, Кт “Грошові кошти”85000, Кт “Прибутки від викупу”17500


Задача62. Корпорація після п'ятого платіжного періоду конвертувала 1000 піт. довгострокових облігацій в прості акції номіналом кожна 10 дол. Умова конвертації: одна облігація в 100 дол. обмінюється на шість простих акцій. Довідка: облігації були випущені у кількості 1000 шт. номіналом 100 дол. кожна, на 4 роки, квота 92, 12% річних та з оплатою відсотків по півріччях.

Рішення:

Випуск: Дт “Грошові кошти”92000, Дт “Дисконт по облігаціях”8000, Кт “Облігації до сплати”100000

Виплата %: Дт “Фін витрати”7000, Кт “Дисконт”1000, Кт “Грошові кошти”6000

8000/8=1000

100000+48000-92000=56000 56000/8=7000

3 періоди*1000=3000(недоамортизований дисконт)

Конвертація: Дт “Облігації до сплати”100000, Кт “Дисконт недоамортизований”3000, Кт “Статутний капітал”60000, Кт “Додатковий капітал”37000

Задача63. Після шостого платіжного періоду корпорація конвертувала в прості акції 1000 шт. довгострокових облігацій номіналом 100 дол. кожна, які були випущені на 4 роки та реалізовані з квотою 108. Оплата відсотків здійснювалась 1.07. та 1.01. Умова конвертації: одна облігація обмінюється па 7 простих акцій номіналом 10 дол.

Рішення:

Випуск: Дт “Грошові кошти”108000, Кт “Премія по облігаціях”8000, Кт “Облігації до сплати”100000

Виплата %: Дт “Фін витрати”5000, Дт “Премія”1000, Кт “Грошові кошти”6000

100000+48000-108000=40000 40000/8=5000 2 періоди*1000=2000(недоамортизована премія)

Конвертація: Дт “Облігації до сплати”100000, Дт “Премія недоамортизований”2000, Кт “Статутний капітал”70000, Кт “Додатковий капітал”32000


Задача64. Компанія випустила довгостроковий заставний вексель номінальною вартістю 120000 дол. на 5 років за умови 10% річних. Виплата заборгованості по векселю здійснюється кожні півроку. Піврічна сума виплат становить І8000 дол. Відобразити в обліку випуск векселя та перший платіж 30.06.2000 року.

Рішення:

Випуск векселів: Дт “Грошові кошти”120000, Кт “Довгострокові векселі видані”120000,

30.06. Виплата % та частини основної суми: Дт “Довгострокові векселі видані”12000, Дт “Фін витратия”6000, Кт “Грошові кошти”18000

120000/5років*6/12=12000дол

120000*0,10*6/12=6000дол (%)

Задача65. Фірма придбала устаткування первісною вартістю 15000 дол. на правах фінансового лізингу, строком на 5 років та за умови 10% річних. Сума річних платежів складає 2500 дол. Відобразити в обліку фінансову Оренду устаткування (придбання) та сплату зобов'язань по ній за перший рік.

Рішення:

Придбане устаткування: Дт “Основні засоби (устаткування по лізингу)”15000, Кт “Заборгованість по фін лізингу”15000

Сплата заборгованості за 1 рік: 15000*0,10*5=750 за рік = 1500

Дт “Заборгованість по фін лізингу”1000, Дт “Фін витрати”1500, Кт “Грош кошти”2500

Задача66. Корпорація випустила 50000 шт. простих акцій номінальною вартістю 10 дол. кожна. Реалізація акцій відбулася за такими цінами: - 20000шт. акцій реалізовано за номінального вартістю; - 30000шт. акцій реалізовано по 15 доларів за акцію.

Рішення:

реалізація за номінальною вартістю: Дт “Грошові кошти”200000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 200000

Дт “Грошові кошти”450000, Кт “Статутний капітал (прості акції)”300000, Кт “Додатковий капітал (прості акції)”150000


Задача67. Корпорація випустила 30000 шт. простих акцій без номінальної вартості. Для перших 20000 шт. акцій дирекція оголосила вартість 10 дол. за кожну, але фактично вони були реалізовані по 12 дол. за акцію. Решту 10000 ті. акцій було реалізовано без оголошеної вартості за ціною. 13 дол. кожна.

Рішення:

Дт “Грошові кошти” (12дол*20000) 240000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 200000, Кт “Додатковий капітал (прості акції)”40000; Дт “Грошові кошти”130000, Кт “Статутний капітал ”130000

Задача68. Корпорація випустила 10000 шт. привілейованих акцій номіналом 20 дол. кожна. Реалізація акцій відбулася за такими цінами: - 6000 шт. акцій реалізовано за номінальною вартістю; - 4000 шт. акцій реалізовано по 25 дол. кожна.

Рішення:

Дт “Грошові кошти” (20дол*6000) 120000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” 120000;

Дт “Грошові кошти” (4000*25)100000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” (4000*20) 80000, Кт “Додатковий капітал (привілейовані акції)”20000

Задача69. Корпорація випустила 25000 шт. простих акцій номінальною вартістю 20 дол. та реалізувала їх по 25 дол. Через рік здійснено додатковий випуск простих акцій - 10000 шт. номіналом 20 дол., при цьому 3000 акцій було сплачено грошима, а в оплату решти було одержано: устаткування на 55000 дол., будівлю на 60000 дол. та патент на винахід на 25000 дол.

Рішення:

01.01.00. Дт “Грошові кошти” (25000*25) 625000, Кт “Статутний капітал ” (25000*25) 500000, Кт “Додатковий капітал (прості акції)” 125000;

01.01.01.

Статутний капітал: 10000*20=200000

Дт “Грошові кошти” (3000*20)60000, Дт “Устаткування”55000, Дт “Будівля”60000, Дт “Патент на винахід”25000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 200000


Задача70. Корпорація викупила 1.09.2000 року прості акції власної емісії: 7000 шт. за фактичною, ціною 15 дол. кожна. 13.10.2000 року корпорація реалізувала повторно раніше викуплені акції своїм управлінцям: 5000 шт. за ціною 15 дол. (ціна викупу). Номінальна ціна акцій першого випуску 10 дол. кожна.

Рішення:

1.09.00. Дт “Викуплені власні акції” (7000*15дол)105000, Кт “Грошові кошти” 105000

13.10.00. реалізація: Дт “Грошові кошти” (5000*10) 50000, Кт “Викуплені власні акції”(5000*15)75000, Дт “нерозподілений прибуток” 25000

Задача71. 1.09.2000р. корпорація викупила 7000 шт. простих акцій власної емісії на фондовій біржі за ціною. 15 дол. кожна. Первісне акції випускались за ціною 10 дол. (номінальна вартість).20.10.2000р.: здійснено повторний випуск (реалізацію) раніше викуплених акцій: 40рО;шт. за ціною 20 дол.

Рішення:

1.09.00. викуп акцій: Дт “Викуплені власні акції” (7000*15дол)105000, Кт “Грошові кошти” 105000.

20.10.00. реалізація: Дт “Грошові кошти” (4000*20) 80000, Кт “Викуплені власні акції”(4000*15)60000, Кт “Додатковий оплачений капітал (внаслідок викупу акцій)” 20000

Задача72. Корпорація викупила 1.09.2000р, на фондовій біржі 9000 шт. простих акцій власної емісії за ціною 15 дол. Первісно акції були випущені за номінальною вартістю 10 дол. кожна. 25.10.2000р. Корпорація реалізувала 5000 шт. акцій своїм службовцям за ціною 12 дол. кожна. Негативна різниця погашена за рахунок нерозподіленого прибутку.

Рішення:

1.09.00. Викуп: Дт “Викуплені власні акції” (9000*15дол)135000, Кт “Грошові кошти” 135000

25.10.00. реалізація: Дт “Грошові кошти” (5000*12) 60000, Кт “Викуплені власні акції”(5000*15)75000, Дт “нерозподілений прибуток” 15000


Задача73. Корпорація викупила 1.09.2000р. власні прості акції- 5000 шт. за ціною 15 дол. кожна. Первісне номінальна вартість акції становила 10 дол., а реалізація здійснювалась за ціною 12 дол. кожна. 25.10.2000р. корпорація прийняла рішення остаточно вилучити з обігу всі 5000 шт. викуплених акцій та знищила їх.

Рішення:

1.09.00. Викуп: Дт “Викуплені власні акції” 75000, Кт “Грошові кошти” (5000*15)75000

вилучення з обігу та викуплення : Дт “Статутний капітал”50000, Дт “Додатковий капітал”10000, Дт “Нерозподілений прибуток”15000, Кт “Викуплені власні акції” 75000

Задача74. Корпорація випустила (реалізувала) 1000 привілейованих конвертованих акцій за номінальною вартістю 100 дол. кожна. Через рік здійснена конвертація всіх привілейованих акцій в прості. Умова конвертації: одна привілейована акція обмінюється на 3 (три) простих номіналом 20 дол. кожна.

Рішення:

Дт “Грошові кошти”(1000*100)100000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” 100000

Конвертація: 1000*3*20=60000дол (статутний капіталв простих акціях)

Дт “Статутний капітал (привілейовані акції)”100000, Кт “Статутний капітал (прості акції)”60000, Кт “Додатковий капітал (прості акції)” 40000

Задача75. Корпорація випустила 1000 привілейованих акцій номіналом 100 дол. кожна. Реалізація їх здійснилась за ціною 130 дол. кожна. Умова конвертації: одна привілейована акція обмінюється на 6 простих номіналом 10 дол. кожна. Через рік після випуску всі привілейовані акції конвертовані в прості.

Рішення:

Дт “Грошові кошти”130000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” 100000, Кт “Додатковий капітал (привілейовані акції)” 30000

Конвертація: 1000*6*10=60000дол (статутний капіталв простих акціях)

Дт “Статутний капітал (привілейовані акції)”100000, Дт “Додатковий капітал (привілейовані акції)”30000, Кт “Статутний капітал (прості акції)”60000, Кт “Додатковий капітал (прості акції)” 70000


Задача76. Організаційні витрати, що пов'язані зі створенням корпорації становлять 16000дол. 6000 дол. було сплачено грошима, для оплати решти 10000 дол. виділено 700 шт. простих акцій номінальною вартістю 10 дол. кожна.

Рішення:

Дт “Нематеріальні активи”16000, Кт “Грошові кошти”6000, Кт “Статутний капітал (прості акції)”7000, Кт “Додатковий капітал”3000

Задача77. Рада директорів корпорації оголосила 5 березня дивіденди у розмірі 0,5 дол. на кожну з 90 тисяч штук простих акцій в обігу. Реєстрація акціонерів відбулася 20 березня, виплату дивідендів Здійснено 5 квітня.

Відбулося оголошення дивідендів 5.03.

Рішення:

Сума дивідендів=90000*0,5=45000дол

5.03. Дт “Нерозподілений прибуток”45000, Кт “Дивіденди до сплати”45000

Реєстрація володарів акцій 20.03. не записується

Виплата дивідендів(5.04.): Дт “Дивіденди до сплати”45000, Кт “Грошові кошти” 45000

Задача78. Рада директорів корпорації оголосила 15.03. дивіденди з виплатою їх простими акціями у розмірі 10% кількості акцій в обігу. В обігу знаходиться 90 тис. простих акцій номіналом 10 дол. кожна. Ринкова ціна становить 15 дол. за акцію. Реєстрація акціонерів відбулася 27.03., виплату дивідендів акціями здійснено 15.04.

Рішення:

Оголошення виплати дивідендів: Дт “Нерозподілений прибуток”135000, Кт “Акції, що підлягають розподілу” (9000*10) 90000, Кт “Додатковий капітал оплачений” (9000*5) 45000.

15.04. Дт “Статутний капітал (прості акції до розподілу)” 90000, Кт “Статутний капітал (прості акції )” 90000.


Задача79. Перераховано до бюджету податок на прибуток у сумі 6000 дол. (авансові платежі). В кінці звітного періоду визначено загальну суму податку до сплати - 7200 дол. З бюджетом компанія здійснила остаточні розрахунки.

Рішення:

Авансові платежі:

Дт “Розрахунки з бюджетом”6000, Кт “рахунки в банку”6000

Загальна сума в кінці року=7200дол.

Нарахування податку на прибуток: Дт “Витрати по податку на прибуток”7200, Кт “Розрахунки з бюджетом”7200

Заборгованість перед бюджетом: Дт “Розрахунки з бюджетом”1200, Кт “Грошові кошти (рахунки в банку)” 1200

Задача80. В кінці року визначено чистий прибуток компанії у розмірі 245000 дол. та реінвестовано його, тобто приєднано до нерозподіленого прибутку. В наступному році використано частину нерозподіленого прибутку, а саме: нараховано та сплачено дивіденди - 35000 дол., направлено на збільшення резервного капіталу - 50000 дол., направлено на збільшення статутного капіталу - 65000 дол.

Рішення:

Дт “Фін результати”245000, Кт “Нерозподілений прибуток”245000

Розподіл прибутку: Дт “Нерозподілений прибуток”95000, Кт “Дивіденди до сплати”35000, Кт “Фін результати (резервний капітал)”50000, Кт “Статутний капітал”65000; Дт “Дивіденди до сплати”35000, Кт “Грошові кошти”35000.


1. Інтернац-ція та стандартизація обліку у міжнар. масштабі: необх-ть, сутність та значення.

Процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація економіки, бізнесу призвели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн. Тобто, необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням міжнародних корпорацій, вільних економічних зон, створенням та функціонуванням спільних підприємств, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйнятих принципах.

Питаннями стандартизації бухгалтерського обліку займаються кілька міжнародних організацій. Серед них Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, це цілком незалежний орган, який займається розробкою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Іншою організацією є Міжнародна федерація бухгалтерів, сферою діяльності цієї організації є розробка етичного, освітнього та аудиторського напрямків у бухгалтерському обліку. Значну роль у справі стандартизації бухгалтерського обліку відіграє ООН, головним об’єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнаціональних корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадженню міжнародних стандартів у світовому масштабі.

Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів – це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів.


2. Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку, їх загальна сутність та значення.

Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, доходів, витрат, фінансових результатів. Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього політичного та економічного розвитку. Історично формувалися й принципи бухгалтерського обліку. Проте процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація економіки, бізнесу призвели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн.

Виходячи з цих обставин, світова практика виробила принципи бухгалтерського обліку, загальноприйняті для всіх країн. Найважливіші з них такі: 1) П автономності підприємства2) П безперервності діяльності 3) П двосторонності 4) П грошового вимірювання 5) П собівартості6) П нарахування 7) П реалізації8) П консерватизму 9) П матеріальності або суттєвості10) П відповідності 11) П постійності 12) П періодичності.


3. Принципи автономності підпр-ва та безперервності діяльності: сутність та застосування в обліку.

Принцип автономності підприємства означає, що кожне підприємства, фірма розглядається як самостійна господарська одиниця, відокремлена від своїх власників та інших підприємств. Рахунки підприємств мають бути відокремлені від рахунків його власників. По кожній господарській одиниці ведеться бухгалтерській облік і складається фінансовий (бухгалтерській) звіт. Принцип автономності дотримується в усіх випадках, незалежно від організаційно-правової форми підприємства. Цей принцип називають ще принципом одиниці обліку. Принцип безперервності діяльності. Ця концепція бухгалтерського обліку базується на тому положенні, що підприємство постійно функціонує і подовжує в майбутньому свою діяльність необмежений період часу. Власники підприємства не мають наміру його ліквідувати чи продати. Виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їх фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. У звіт про прибутки включаються доходи і витрати, зумовлені нормальною поточною діяльністю підприємства.

У протилежному разі, коли є ознаки, що підприємство припинить свою діяльність і буде ліквідовано, використовуються інші правила бухгалтерського обліку. В разі ліквідації підприємства його активи оцінюються за ліквідаційною вартістю.


4. Принципи собівартості та єдиного грошового вимірнику: сутність та застосування в обліку.

Принцип собівартості. В бухгалтерському обліку відображається собівартість засобів, а не їхня ринкова вартість. Іншими словами, в обліку і звітності оцінка активів здійснюється, виходячи з фактичних витрат на їх придбання або виробництво. Відображення в обліку та звітності господарських засобів за їхньою собівартістю пояснюється двома причинами. По-перше, оцінка засобів за ринковою вартістю супроводжується великими труднощами її визначення. Крім того, ринкова оцінка (вартість) вбудь-якому разі носить елемент суб’єктивності, тоді як собівартість є об’єктивною. По-друге, виходячи з принципу безперервності діяльності, підприємство не буде швидко реалізовувати засоби, які йому належать. Воно використовує ці засоби для забезпечення своєї поточної діяльності. А тому нема необхідності знати ринкову вартість засобів, що знаходяться на підприємств і використовуються ним. Принцип грошового вимірювання означає, що в бухгалтерському обліку відображаються явища, дані, які можуть бути виражені в грошовому вимірі. Звичайно, в обліку можуть застосовуватись й інші вимірники господарських засобів (натуральні, трудові), але узагальнення їх можливе тільки за допомогою грошового вимірника.


5. Принцип нарах-ня доходів і витрат, його сутність та застосування в обліку.

Для того, щоб відповідати поставленій меті, фінансові звіти скла­даються на основі облікового принципу нарахування. Цей принцип регулює собою момент визнання доходів і витрат. Згідно з цим принципом результати операцій та інших подій визна­ються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти або їх еквіваленти), і вони відобра­жаються в бухгалтерських реєстрах та наводяться у фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Фінансові звіти, складені згідно з принципом нарахування, інформують кори­стувачів не тільки про минулі операції, які містили виплату або отримання грошових коштів, але і про зобов'язання випла­тити грошові кошти в майбутньому і про ресурси, які пред­ставлені грошовими коштами, що їх буде одержано у майбут­ньому. Таким чином, вони надають саме той тип інформації щодо минулих операцій та минулих подій, який є найбільш корисним для користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Альтернативним є касовий метод, за яким доходи визначаються з моменту надходження грошей, а витрати – з моменту сплати грошей.


6. Принцип відповідності доходів і витрат звітного періоду: сутність та застосування в обліку.

Принцип відповідності – це принцип розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження (відповідності) доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержано ці доходи. Облік доходів за даний звітний період здійснюється за принципом нарахування та реалізації. Витрати даного звітного періоду – це ті витрати, що пов’язані з господарською діяльністю, яка зумовила отримання доходів у даному періоді. Цей принцип має велике значення для правильного визначення фінансових результатів звітного періоду.

У свою чергу, слід зазначити, що принцип нарахування регулює собою момент визнання доходів і витрат. За цим принципом доходи і витрати відображаються в обліку в тому періоді, в якому вони були нараховані, тобто зроблені чи здійснені, н6езалежно від того, коли фактично були отримані чи сплачені кошти. За принципом реалізації доходи від реалізації продукції, робіт, послуг обліковують, коли було виконано договірні зобов’язання та надіслано рахунок клієнтові. Іншими словами, моментом реалізації та визначення доходу від реалізації є момент відвантаження продукції і переходу прав власності на неї від постачальника до клієнта.

7. Принцип обачності (консерватизму), сутність та застосування в обліку.

За цим принципом доходи обліковуються, коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією, фактом, тоді як витрати та втрати повинні відображатись, коли їх здійснення є ймовірною, можливою подією. В основу цієї концепції покладено принцип оцінки об’єктів обліку, який дає змогу уникнути завищення оцінки активів і доходів, а також недооцінки зобов’язань і витрат. Згідно з принципом консерватизму (обережності), передбачені потенційні збитки (сумнівна заборгованість клієнтів, знецінення активів тощо) мають бути відображені в результаті звітного періоду.


8. Принцип повного висвітлення, його сутність та застосування в обліку.

Відповідно до цього принципу, звітність повинна містити всю важливу та суттєву інформацію про дане підприємство. Обсяг та якість звітної інформації повинні бути достатніми для того, щоб користувачі могли скласти усестороннє та об’єктивне уявлення про фінансовий стан підприємства. До числа такого роду інформації, окрім власне звітної, відносяться: звітні методи оцінки активів (майна) підприємства; зміни цих методів, якщо такі мають місто, непередбачені обставини, які справили майновий вплив на фінансовий стан підприємства; крупні договори (замовлення) на купівлю продукції, що виробляється підприємством, передбачувані капітальні вкладення; великі угоди та ін. проекти, здійснення яких може призвести до значних змін у фін становищі підприємства, у вартості його активів (майна) та фінансових зобов’язань, у вартості власного капіталу. Також підлягає розкриттю інформація, що є важливою з фін та юр точок зору подій, що відбулися по закінченню звітного періоду, але до моменту складання звіту.

9. Принцип превалювання сут-ті над формою, його зміст та застос-ня в обліку.

Якщо інформація має правдиво відображати операції та інші події, які їй належить відображати, необхідно вести їх облік і розкривати відповідно до їхньої сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з їх юридичної форми. Сутність операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що ви­пливає з їх юридичної або розробленої форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні таким чи­ном, що згідно з документами право власності перейде цій стороні, хоча можуть існувати угоди, які забезпечуватимуть подальше використання даним підприємством майбутніх еко­номічних вигод, втілених у цьому активі. За таких обставин, звітність щодо продажу не відображатиме правдиво здійснену операцію (якщо операція відбулася насправді).


10. Принцип постійності (послідовності) облікової політики та періодичності, їх суть та призначення.

Принцип постійності вимагає від підприємства застосування обраної облікової політики протягом тривалого часу. Зміни обраних методів обліку та оцінки мають бути обґрунтовані і докладно описані в додатку для фінансової звітності. Це стосується методів нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів, порядку нарахування зносу малоцінних предметів, створення резервів, методів обліку витрат виробництва, методів оцінки майна тощо.

Принцип періодичності (або облікового періоду) визначає можливість і необхідність поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди для складання необхідної звітності і виявлення результатів діяльності. Найчастіше одліковий період збігає з календарним роком. Проміжними обліковими періодами є поквартальні періоди, за які теж складається звітність і виявляються фінансові результати.

11. Між нар. стандарти бухгалтерського обліку, їх суть та призначення.

Стандарт бухгалтерського обліку – це нормативний документ, що визначає правила та процедури ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням міжнародних корпорацій, вільних економічних зон, створенням та функціонуванням спільних підприємств, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйнятих принципах.

Значну роль у справі стандартизації бухгалтерського обліку відіграє ООН, головним об’єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнаціональних корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадженню міжнародних стандартів у світовому масштабі. Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів – це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів.

Міжнародними стандартами регулюються основні, принципові моменти, від яких залежить формування фінансових результатів діяльності підприємства, відображення у звітності результатів діяльності та фінансового стану підприємства.


12. Нац. стандарти обліку, їх сутність, призначення та зв’язок з МСБО.

Стандарт бухгалтерського обліку – це нормативний документ, що визначає правила та процедури ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

Слід зазначити, що НСБО мають силу закону і є обов’язковими для виконання. Тоді як МСБО мають рекомендаційний характер.

Облікові системи різних країн відрізняються між собою, проте можна виділити групи країн, що дотримуються однотипних підходів до побудови систем обліку. Але слід зазначити, що не існує двох країн , де правила обліку були б ідентичними. Однією з самих розповсюджених є трьох модельна класифікація облікових систем, відповідно до яких виділяють: британо-американську модель (Великобританія, США, Канада, Австралія); континентальну модель (Німеччина, Австрія, Франція, Італія); південноамериканську модель (Бразилія, Аргентина).

Основними характеристиками першої моделі є орієнтація обліку на нестачі широкого кругу інвесторів, що обумовлено високим рівнем розвитку ринку цінних паперів; відсутністю законодавчого регулювання обліку, який регламентується стандартами, що розробляються професійними організаціями бухгалтерів; гнучкістю облікової системи та ін.

Друга модель відрізняється наявністю законодавчого регулювання обліку; тісними зв’язками підприємств з банками, які є основними постачальниками капіталу; орієнтацією обліку на державні нестачі макроекономічного регулювання і оподатковування; консерватизмом облікової практики.

Основною особливістю третьої моделі є орієнтація методики обліку на високий рівень інфляції і нестачі державного регулювання.

Зв’язок між НСБО та МСБО проявляєтьсяв тому, що останні можна використовувати в якості рекомендацій.


13. Суть та основи побудови фін. обліку.

Фінансовий облік – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

Об’єктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є: активи підприємства, джерела власних засобів, зобов’язання (пасиви) підприємства, витрати підприємства за їх елементами і доходи за їх видами, фінансові результати діяльності підприємства і їх розподіл, господарські операції, пов’язані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації. Принципово важливим питанням фін обліку є методологія і організація обліку витрат і доходів. Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фін обліку.

Для фін обліку розробляється детальна номенклатура елементів витрат і кожному елементові витрат призначається бухгалтерський рахунок. Таким чином, створюється система рахунків витрат за елементами. На рахунках витрат накопичуються витрати за елементами впродовж звітного періоду. Наприкінці звітного періоду доходи звітного періоду порівнюються з витратами і визначається фінансовий результат.


14. Суть та основи побудови управлінського обліку.

Управлінський облік – це сукупність методів та процедур, які забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю, прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством. Це внутрішній облік, який ведеться для задоволення потребу інформації керівництва всього підприємства та його структурних підрозділів. Головним критерієм організації управлінського обліку є корисність одержуваної інформації для оцінки, контролю й прийняття управлінських рішень. Підприємства та організації організовують управлінський облік , виходячи з особливостей діяльності, структури і розмірів підприємств, потреб управління.

Головними об’єктами управлінського обліку є витрати і доходи підприємства, фінансові результати. Але в управлінському обліку витрати перегруповуються за їх цільовим призначенням, тобто за видами продукції, замовленнями, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності, сферами діяльності тощо. Аналогічно здійснюється групування доходів підприємств і фінансових результатів.

В межах управлінського обліку виробничих підприємств здійснюється облік витрат та калькулювання собівартості продукції. При цьому підприємства самостійно обирають метод обліку витрат та калькулювання собівартості продукції. Крім обліку і калькулювання за повними витратами для цілей управління підприємства застосовують облік і калькулювання за змінними витратами, за стандартними витратами.


15. Користувачі інформації фінансового та управлінського обліку.

Користувачами фінансових звітів є існуючі та потенційні інве­стори, працівники, позикодавці, постачальники та інші торгові кредитори, замовники, уряд та урядові установи і громадсь­кість. Вони використовують фінансові звіти для задоволення пев­них різноманітних потреб у фінансовій інформації. Такі потре­би, зокрема, мають:

А. Інвестори. Особи, які дають венчурний капітал, та їх кон­сультанти, стурбовані ризиком, притаманним інвестиціям і доходам від цих інвестицій. Б. Працівники. Працівники і групи їх представників, зацікавле­ні в інформації щодо стабільності та прибутковості робото­давців. В. Позикодавці. Позикодавці зацікавлені в інформації, яка до­зволяє їм визначити, чи будуть їхні позики та відсотки з суми позик сплачені своєчасно.

Г. Постачальники та інші торгові кредитори. Постачальники та інші торгові кредитори зацікавлені в інформації, яка до­зволяє їм визначити, чи будуть вчасно сплачені заборговані їм суми. Д. Клієнти. Клієнти виявляють інтерес до інформації щодо без­перервності діяльності підприємства. Е. Уряди та урядові установи. Уряди та урядові установи зацікав­лені у розміщенні ресурсів, а значить, і у діяльності підпри­ємства.

Є. Громадськість. Підприємства впливають на членів суспіль­ства різним чином.


16.Технологічний процес фінансового обліку, рахунки, регістри.

Для відображення господарських операцій використовують систему рахунків фінансового обліку. Рахунки поділяються на дві групи : 1) балансові (реальні) рахунки – рахунки активів , зобов’язань , рахунок власного капіталу та ін. Ці рахунки мають залишок.; 2) номінальні рахунки – рахунки витрат, доходів , рахунок фінансових результатів. Рахунки витрат та доходів залишку не мають. Для обліку господарських операцій застосовують систему облікових регістрів. Обов’язковим для іноземних фірм є журнал реєстрації операцій. Цей регістр призначений для хронологічного запису всіх операцій , що відбулися у звітному періоді. Записи здійснюються по кожній операції або по сукупності однорідних операцій, рахунки по Кт записуються з абзацу. Наступним обов’язковим регістром є головна книга. Головна книга призначена для обліку операцій в системі синтетичних рахунків. Записи в головній книзі проводяться на основі записів в журналі реєстрації. На базі головної книги складається бухгалтерський баланс. Також кожна фірма може вести допоміжні журнали (регістри) : журнал обліку реалізації , покупок , грошових надходжень і витрат , касових надходжень та ін.


17.Склад фін. звітності заруб. фірм та заг. вимоги до неї (якісні хар-ки).

Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників , що відображають фінансовий стан підприємства та результати діяльності за звітній період. До складу фінансової звітності краї з розвинутою ринковою економікою входять : бухгалтерський баланс (надає інформацію про фінансове становище підприємства на певну дату ) , звіт про рух грошових коштів (надає інформацію про надходження і вибуття грошових коштів внаслідок операційної , інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного періоду ) , звіт про прибутки та збитки (надає інформацію про доходи , витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітній період ), додатки та ін. Річний звіт супроводжується пояснювальними записками. Компоненти фінансової звітності взаємопов’язані , оскільки відображають відповідні аспекти господарської діяльності підприємства. Жодний звіт не може надати всю потрібну користувачам інформацію , а тому всі компоненти фінансової звітності слід розглядати та інтерпретувати у комплексі.

Вимоги до фінансової звітності :

1)зрозумілість – це якість інформації , яка дає можливість користувачам сприймати її значення. 2)доречність – характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі. 3)достовірність – інформація не містить помилок та упереджених суджень. 4)порівняльність – ця вимога повинна забезпечувати порівнянність даних (показників) даного періоду з аналогічними показниками минулих періодів.5) Фінансова звітність обов’язково підлягає аудиту.


18.Баланс зарубіжних фірм, загальна побудова, оцінка статей.

Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства , який відображає його активи , пасиви та власний капітал на певну дату у грошовому вимірі. Баланс підприємства відображається за такою формулою : А = З + ВК. У різних країнах є певні особливості групування статей балансу. В Україні , як і в країнах ЄС статті активу групуються та розміщуються згори до низу по мірі зростання ліквідності господарських активів. В США , Англії , Канаді та ін. країнах статті балансу групуються в зворотному напрямку. У практиці існує 2 –і форми подання балансу : 1) двостороння форма = актив – ліворуч ; зобов’язання та власний капітал - праворуч. 2) одностороння ( послідовна ) форма = послідовно згори до низу розміщується актив і пасив.

Власний капітал - це частина активів підприємства , що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал визнається в балансі одночасно з визнанням активів чи зобов’язань , які призводять до його зміни. У зв’язку з цим оцінка ВК визначається оцінкою відповідних активів і зобов’язань. Актив і пасив балансу поділяються на окремі показники , які звуться статтями балансу. Кожна стаття характеризує окремий вид господарських засобів або джерел їх формування . Статті балансу групуються в розділи за однорідністю господарських засобів або джерел їх формування , що полегшує читання балансу та його аналіз. В більшості західноєвропейських країн статті активу балансу групуються і розміщуються згори донизу в міру зростання ліквідності господарських засобів (активів). Статті пасиву балансу групуються і розміщуються згори донизу за ознакою зменшення часу , необхідного для повернення боргів. В активі виділяють такі три розділи: 1)основні засоби та інші позаоборотні активи; 2)запаси і затрати; 3)грошові кошти , розрахунки та інші активи. Статті пасиву балансу теж поділяються на три розділи: 1)джерела власних та прирівняних до них коштів ; 2) довгострокові пасиви ; 3)розрахунки та інші пасиви.


19.Звіт про прибутки заруб. фірм, признач-ня, зміст та методика складання.

Основною метою звіту про прибутки є надання інформації користувачам про формування фінансового результату підприємства. Звіт про прибутки надає користувачам , насамперед інвесторам і кредиторам , важливу фінансову інформацію для оцінки минулої діяльності підприємства , а також ризику недосягнення ним очікуваних результатів. За одноступеневим форматом звіт складається з 2-х розділів : 1)перелік усіх доходів за звітний період ; 2)перелік всіх витрат за звітний період. Різниця між ними покаже фінансовий результат діяльності підприємства.

Продажі (чисті або netto) = дохід від реалізації – ПДВ – акциз – комерційні знижки надані – товари повернуті.

Собівартість реалізованої продукції = прямі матеріальні витрати + прямі трудові витрати + загально виробничі витрати.

Валовий дохід = продажі – собівартість.

Операційний прибуток = валовий дохід – операційні витрати. Окремо відображаються доходи від фінансових операцій та витрати на них.

Прибуток до оподаткування – визначається алгебраїчною сумою операційного прибутку та результатів від фінансових та надзвичайних операцій ( - % за кредити).

Чистий прибуток – це різниця між прибутком до оподаткування та суми податку на прибуток.

В країнах ЄС форма звіту про прибутки затверджується в національних масштабах і є єдиним для всіх підприємств. У США , Канаді , Англії – форма звіту довільна щодо переліку доходів , витрат , їх деталізації та групування.


20.Звіт про рух грошових коштів, призначення, зміст та методика складання.

Головним призначенням звіту про рух грошових коштів є надання користувачам інформацію про те , з яких джерел надходили гроші на підприємство , по яких напрямках , на які цілі витрачалися гроші , як змінився залишок грошових коштів за звітний період. При цьому рух грошових коштів відображається по 3-х видах діяльності : поточна ( надходження грошових коштів та їх еквівалентів , сплата грошових коштів та їх еквівалентів. інвестиційна (надходження грошових коштів та їх еквівалентів, сплата грошових коштів та їх еквівалентів. фінансова (надходження грошових коштів та їх еквівалентів, сплата грошових коштів та їх еквівалентів.

Процес складання звіту про рух грошових коштів можна представити таким чином : 1)визначення змін у складі грошових коштів ; 2)визначення руху грошових коштів в результаті операційної діяльності ; 3)визначення руху грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності ; 4)визначення руху грошових коштів в результаті фінансової діяльності ; 5)подання отриманої інформації у вигляді звіту про рух грошових коштів.


21.Звіт про власний капітал, признач-ня, зміст та методика складання.

Переглянутий МСБО 1 увів до складу обов’язкової фінансової звітності новий компонент – Звіт про зміни у власному капіталі. Це було зумовлено зростанням потреби користувачів в отриманні інформації про всеохопний прибуток. Всеохопний прибуток охоплює всі зміни у власному капіталі внаслідок операцій та інших подій , що існували в звітному періоді , крім інвестицій власників (учасників) і розподілу капіталу між ними (дивіденди тощо).

Алгоритм складання Звіту про зміни у власному капіталі: 1)Чистий прибуток (збиток) за звітний період (взятий зі Звіту про прибутки) +(-) Прибутки (збитки), відображені безпосередньо у складі власного капіталу (переоцінка, резерви тощо) : (взятий з Головної книги : “Обороти рахунків власного капіталу”) = Загальний визнаний прибуток (збиток) + (-) Інші зміни у власному капіталі (внески учасників , дивіденди) : (взятий з Головної книги : “Обороти рахунків власного капіталу”) = Загальні зміни у власному капіталі за період; 2)Баланс : Власний капітал на початок звітного періоду +(-) Зміни в обліковій політиці та суттєві помилки (взятий з Головної книги : “Обороти рахунків власного капіталу”) + (-)Загальні зміни у власному капіталі за період = Власний капітал на кінець звітного періоду. Оскільки така форма Звіту про зміни у власному капіталі відображує всі його зміни , в практиці такий звіт часто називають звітом про власний капітал.


22.Структурний (вертикальний) аналіз показників фінансової звітності.

Вертикальний аналіз - структурний аналіз балансу та звіту про прибутки , він дає змогу вивчити структуру активів підприємства , тобто частину оборотних коштів , основних засобів, нематеріальних активів в загальній сумі активів балансу. Метою цього аналізу є вивчення структури та динаміки ресурсів підприємства та джерел їх формування для ознайомлення з загальною картиною фінансового стану. Структурний аналіз несе орієнтировочний характер, оскільки в результаті його проведення ще не має можливості дати кінцеву оцінку якості фінансового стану , для отримання якого є необхідним розрахунок спеціальних коефіцієнтів. Структурному аналізу передує загальна оцінка динаміки активів організації , що отримується шляхом співставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів. Якщо темпи приросту виручки або прибутку більші ніж темпи приросту активів , то в звітному році використання активів організації було більш ефективним , ніж у попередньому періоді.

23.Горизонтальний аналіз показників фінансової звітності.

Оцінка фінансової діяльності ком­паній зд-ся на основі аналізу їхніх фінансових звітів. За дапомогою такого аналізу інвестори, кредитори, менеджери та інші зацікавлені особи оцінюють минулий, поточний та очікуваний фінансовий стан фірми.

Взагалі розрізняють 3 види аналізу показників фінансової звітності;

Структурний

Горизонтальний

Аналіз фінансового стану на базі відносних показників

Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні окремих показників (статей) балансу підприємства і звіту про прибутки за 2-а суміжні періоди , а також за кілька років. Аналіз також включає розрахунок відхилень від базового або попереднього періоду , встановлення причин цих відхилень. Врешті – решт він дає змогу виявити тенденції розвитку підприємства та можливі результати фінансової діяльності.


24.Методика аналізу платоспром-ті (ліквідності) підпр-ва на основі фін. звітності.

Платоспроможність підприємства виступає в якості зовнішнього прояву фінансової стійкості , сутністю якої є забезпеченість оборотних активів довгостроковими джерелами формування. Більша або менша поточна платоспроможність ( або неплатоспроможність) обумовлена у більшій чи меншій мірі забезпеченістю ( або незабезпеченістю) оборотних активів довгостроковими джерелами. Для оцінки платоспроможності підприємства використовується система показників :

1)Показник поточної заборгованості = поточні активи / поточні пасиви , якщо показник > 1 – то фірма працює нормально.

2)Показник швидкої платоспроможності = швидкореалізуємі активи (поточні активи – виробничі запаси) / поточні пасиви. Бажано, щоб цей коефіцієнт був >1.

3)Показник абсолютної платоспроможності = (грошові кошти / поточні пасиви )*100%.

4)Чистий робочий капітал = поточні активи – поточні пасиви.

25.Методика аналізу заборгованості (структури капіталу) підприємства на основі фінансової звітності.

Виділяють такі показники заборгованості (структури капіталу ) на основі фінансової звітності :

1)Показник загальної заборгованості = (сума заборгованості (короткострокова заборгованість + довгострокова заборгованість) / суму всіх активів)*100%. Цей коефіцієнт відображає долю залучених коштів у формуванні усієї суми активів підприємства. Нормою для цього показника є рівень 25 – 30% , бажано , щоб цей показник не перевищував рівня 50%.

2)Відношення довгострокової заборгованості до власного капіталу = (довгострокова заборгованість / акціонерний капітал )* 100%. Цей показник є оціночним при вирішенні питань про одержання довгострокових кредитів, не повинний перевищувати рівня 50%.


26.Методика аналізу рент-ті підпр-ва на основі фінансової звітності.

Показники рентабельності характеризують фінансові результати та ефективність діяльності підприємства. Вони вимірюють дохідність підприємства з різноманітних позицій і групуються у відповідності з інтересами учасників економічного процесу , ринкового обміну.

Існують такі показники рентабельності :

1)Рентабельність по маржинальному ( валовому ) доходу = (валовий дохід / обсяг продажу)*100% . Чим цей показник вище , тим краще для підприємства в цілому.

2)Рентабельність по операційному прибутку = (операційний прибуток /обсяг продажу)*100%.

3)Рентабельність по чистому прибутку = ( чистий прибуток / обсяг продажу ) *100%. Цей коефіцієнт повинний бути в межах від 6 до 12%.

4)Рентабельність інвестицій = (чистий прибуток / сума всіх активів)*100%.

Строк окупності = 100% / рентабельність інвестицій у %-му вигляді. 5)Рентабельність власного капіталу = (чистий прибуток / власний акціонерний капітал) *100%. Строк окупності капіталу = 100% / рентабельність власного капіталу у %-му вигляді. 6)Дохід на одну акцію = (чистий прибуток – дивіденди на привілейовані акції) / кількість звичайних акцій.

27.Методика аналізу оборотності засобів на основі фінансової звітності.

Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потребу в них , дозволяє підприємству вивільняти частину оборотних коштів для невиробничих або довгострокових виробничих потреб підприємства (абсолютне вивільнення ) , або для додаткового випуску продукції ( відносне вивільнення). В результаті прискорення оборотності вивільнюються речові елементи оборотних коштів , менше потрібно запасів сировини , матеріалів , палива , заділів незавершеного будівництва , а відповідно , вивільнюються і грошові ресурси , раніше вкладені в ці запаси і заділи. Виділяють такі показники оборотності (ділової активності) :

1)Коефіцієнт оборотності запасів = виробнича собівартість реалізуємої продукції / величина запасів за балансом (або середня сума вартості за звітний період).

Тривалість 1-го обороту = 360 днів / коефіцієнт оборотності запасів.

2)Оборотність дебіторської заборгованості = обсяг продаж / сума дебіторської заборгованості по балансу.

Період повернення дебіторської заборгованості = 360 днів / оборотність дебіторської заборгованості (до 60 днів).

3)Оборотність основних засобів = обсяг продаж / сума основних засобів по балансу ( або їх середня сума за звітний період).

4)Оборотність всіх активів = обсяг продаж / всі активи по балансу.


28.Склад грош. коштів та рахунки для їх обліку. Суть еквіваленту грош. коштів.

Грошові кошти є найліквіднішою частиною активів підприємств , яка використовується для сплати боргів та закупки нових активів.

До грошових коштів належать :

1)Готівка , яка зберігається на підпр-ві ;

2)Грошові кошти на рахунках в банках;

3)Банківські векселі та грошові чеки і перекази від клієнтів.

В США все це cash і обліковується на одному рахунку “Грошові кошти “. В західно – європейських країнах грошові кошти обліковуються на рахунках “Каси”, рахунках в банках , в національній та іноземній валюті. В бухгалтерському балансі грошові кошти відображаються по статті Cash – грошові кошти (США) , а в європейських країнах – внизу балансу : “Каса” і “Рахунки в банках”. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції , які можуть бути вільно конвертовані у відому суму грошових коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.


29.Облік і контроль грошей в касі.

На облік і контроль касової готівки звертається велика увага. У фірмах розробляють систему контролю надходжень і витрат готівки. Готівку здебільшого намагаються звести до мінімуму, особливо на промислових підприємствах. Але в торговельних підприємствах у касі можуть бути значні суми грошей. Система внутрішнього контролю включає в себе план організації , а також заходи , спрямовані на збереження грошових коштів (як і іншого майна), досягнення точної обробки даних та складання бухгалтерської звітності. Важливими елементами внутрішнього контролю є : 1)розподіл відповідальності між службовцями ; 2)розподіл обов’язків; 3)ротація службовців всередині компанії; 4)використання механічних (автоматичних) приладів контролю. Для захисту готівки та контролю за її збереженням слід дотримуватися таких правил : 1)облік готівки мусить здійснюватися в момент її надходження ; 2)Всю готівку , що надійшла , необхідно здати в банк в той самий день або не пізніше , ніж наступний ; 3)Працівник , який одержує готівку , не повинен займатися її обміном в бухгалтерії; 4)Працівник відповідальний за одержання готівки не повинен займатися її розподілом.

Облік надходження грошей : Дт –“Каса” ; Кт – “Дохід від реалізації” , “Рахунки до одержання (дебітори , клієнти)” , “Рахунки в банках”.

Облік сплати грошей : Дт – “Рахунки до оплати ( постачальники)” , “Фонд дрібних сум “ , “Рахунки в банках” , “Рахунки витрат по елементах); Кт - “Каса”.

З0.Методика обліку нестач і надлишків грошей в касі.

По касі можуть бути виявлені нестачі або надлишки грошей , вони відносяться на рахунок “Нестачі або надлишки по касі”. По Дт відображається нестача , а по Кт – величина надлишку. (Н-д , нестача по касі 9$ : Дт – “Грошові кошти” – 4537; Дт – “Нестачі або надлишки по касі” – 9 ; Кт –Доход від реалізації” – 4546.).В разі великої нестачі готівки адміністрація здійснює певне розслідування , з’ясовує причини та обставини її виникнення. Наприкінці звітного періоду Дт- ве сальдо цього рахунку відображається у звіті про прибуток як “Операційні витрати” , Кт – ве - як “Інші доходи”.


31 .Облік створення і використання фонду дрібних сум.

Для здійснення невеликих витрат фірми створюють фонд дрібних сум . Цю систему називають ще авансовою системою або системою підзвітних сум. Вона передбачає створення фонду , виплати з якого відбуваються з розрахунку на 2 – 4 тижня. Гроші видаються підзвітній особі , яка зберігає їх у своєму столі. Видача оформлюється чеком , гроші видаються з каси. При видачі грошей робиться запис :

Дт – “Фонд дрібних сум “; Кт – “Грошові кошти”. В західній Європі існує рахунок “Каси” , а США – ні. Фонд створюється на постійній основі , тобто в ньому має бути фіксована сума грошей. Виплата з фонду дрібних сум відбувається тільки на передбачені цілі. На кожну виплату підзвітна особа складає квитанцію , в якій проставлені сума і призначення виплати. Підзвітна особа на встановлену дату складає звіт про витрати і подає в бухгалтерію (складає на основі квитанцій первісних документів). Фонд дрібних сум поповнюється на суму витрат через виписку чека на ім’я підзвітної особи .( П-д, Дт – “ Канцелярські витрати” – 40; Дт – “Поштові витрати” – 40 ; Кт - “Грошові кошти” – 80). Контроль за фондом дрібних сум здійснюється таким чином , що залишок у фонді + сума квитанцій на витрати завжди повинен дорівнювати сумі ліміту фонду. Нестачі або надлишки відображаються на рахунку “Нестачі або надлишки по касі”.


З2.Порядок відкриття рахунків в банках та документальне оформлення операцій на цих рахунках.

Є кілька видів банківських рахунків, що їх може відкривати фірма : 1)банківський чековий рахунок ; 2)простий (загальний) банківський рахунок; 3)рахунок для розрахунків з персоналом ; 4)рахунки для кредитних ліній та ін. Для відкриття банківського рахунку фірма (як і окрема особа) подає в банк карточку з підписом (зразок) осіб , які матимуть право підписувати чеки та інші банківські документи. В окремих випадках банк може вимагати від клієнта фінансової інформації про нього. Після відкриття рахунку банк друкує і видає клієнтові чекову книжку з пронумерованими чеками (та з корінцями), а також депозитні бланки (на аркуші). На цих документах друкується (вже надрукована банком) інформація , що ідентифікує банк та фірму (клієнта) – тобто назва, адреса тощо. Банківські депозити (вклади) здійснюються відповідальною за це особою, здебільшого старшим (головним) касиром . На кожний депозит виписується Депозитний бланк. Він виписується у виписується у 2-х примірниках : оригінал – для банку , а другий примірник зі штампом банку – для депозитора. В депозитному бланку вказується сума внеску готівкою , а також перераховуються внески чеками (номер чека і сума) та проставляється загальна сума депозиту. Виписка чеків – фірма одержує чеки в оплату від інших фірм , а також сама виписує чеки до оплати. У чеку вказують , за що здійснюється платіж (дається посилання на рахунок - фактуру тощо). Банківський звіт (витяг) - один раз на місяць (по закінченню місяця) банк надсилає вкладникові (депозиторові) витяг з його рахунку. У витягу вказується : 1)оплачені банком чеки та інші перерахування з рахунку , які зменшують суму депозиту; 2)депозити та інші надходження , які збільшують суму рахунку ; 3)залишок на рахунку після щоденних операцій (на кожен день). До витягу додаються всі оплачені й погашені банком чеки та інші документи.


33.Відображення в обліку основних операцій по надходженню та вибуттю грошей на банківських рахунках.

Рух коштів відображається самою фірмою на рахунку активів “Грошові кошти” та банком на рахунку поточних пасивів (зобов’язань) , які відкриваються на ім’я депозитора. Один раз на місяць (по закінченню місяця) банк надсилає вкладникові (депозиторові) витяг з його рахунку. У витягу вказується : 1)оплачені банком чеки та інші перерахування з рахунку , які зменшують суму депозиту; 2)депозити та інші надходження , які збільшують суму рахунку ; 3)залишок на рахунку після щоденних операцій (на кожен день). До витягу додаються всі оплачені й погашені банком чеки та інші документи. До банківського звіту додаються меморандуми (авізо) , які пояснюють інші записи щодо дебету і кредиту рахунку. Дебет Меморандум (DM) : списання грошей за банківські послуги , за переведення фонду у інші регіони. Неоплачені покупцем чеки у зв’язку з відсутністю грошей (NSF). Такі чеки збільшують дебіторську заборгованість і зменшують гроші на рахунку. Кредит Меморандум (CM): наприклад, банк може прийняти вексель до одержання , зарахувавши суму на банківський рахунок (віднявши банківський гонорар).

34.Розходження між виписками банку та даними обліку на підприємстві, порядок їх регулювання. Погоджувальна таблиця.

Існує декілька видів банківських рахунків: 1)банківський чековий рахунок ; 2)простий (загальний) банківський рахунок; 3)рахунок для розрахунку з персоналом; 4)рахунок для кредитних ліній та ін. На практиці можуть існувати розходження між залишками на банківських рахунках за даними обліку фірми і за даними виписки банку. Причинами цього можуть бути : 1)відставання у часі ; 2)помилки у записах ; 3)записи банків на рахунках без відома клієнтів. Усі розходження мають бути врегульовані. На відміну від нашої практики, коли банківські операції здійснюються на основі банківської виписки , в зарубіжних країнах перевага надається клієнтові. Після одержання витягу банку він ретельно перевіряється і складається для врегулювання узгоджувальна таблиця. Спочатку в таблицю записують залишки – за даними витягу і за даними обліку фірми. Потім відображаються всі розходження.:

Узгоджувальна таблиця на 30.04.2000.

Залишок за банківським звітом – 15907,45

+ вечірня каса – 2201,4

- виписані чеки постачальникам , не проведені банком – 5904

Скоригований залишок банку – 12204,85 Книжний залишок фірми – 11859,45

+ облік векселя банком – 1035

+ помилка у відображенні чека на оплату рахунку постачальника – 36

- одержані , але не оплачені чеки від покупців - 425,6

- списано за банківські послуги – 30

Скоригований книжний залишок – 12204,85

Результати узгоджувальної таблиці відображаються в обліку для коригування залишку на рахунку “Грошові кошти”. Про допущені банком помилки сповіщають банкові для виправлення.

“+” – грошові кошти по Дт, “–“ - по Кт.

1) 1035 – номінальна вартість векселя - 1000 , % по векселю – 50 , банківські послуги – 15.

Дт “Грошові кошти” – 1035; Дт “Фінансові витрати” – 15 ; Кт “Векселі одержані” – 1000 ; Кт “Фінансові доходи (% по векселю) – 50.

2)36 - Дт “Грошові кошти” – 36 ; Кт “Постачальники (рахунки до сплати)” – 36.

3)425,6 – Дт “Рахунки до одержання” – 425,6 ; Кт “Грошові кошти” – 425,6.

4)оплата банківських послуг : Дт “Фінансові витрати” – 30 ; Кт “Грошові кошти” – 30.

35. Короткострокові фінансові інвестиції: облік придбання акцій та доходів по акціях.

Розглянемо це питання на прикладі. Корпорація А купила в корпорації Б 1000 простих акцій по 40 доларів кожна. Та заплатила за брокерські послуги 500 дол. Фактична вартість становить 40500 дол. (1.07)

1.07.00 Дт Короткострокові фінансові інвестиції (акції) – 40500; Кт Грошові кошти - 40500

По куплених акціях корпорація А одержує дивіденди, які відображаються в обліку в міру їх надходження. Корпорація одержала 31.12. дивіденди у розмірі 2 дол з кожної акції (2000дол).

31.12.00 Дт Грошові кошти – 2000; Кт Фінансові доходи (дивіденди) - 2000


36. Короткострокові фінансові інвестиції: облік реалізації раніше придбаних акцій.

При реалізації акцій різниця між чистою вирочкою і фактичною собівартістю їх відображається в обліку як прибуток або збиток. Розглянемо це питання на прикладі. Корпорація А купила в корпорації Б 1000 простих акцій по 40 доларів кожна. 10.02.01 корпорація А продала всі свої акції за 39500 дол.

10.02.01 Дт Грошові кошти – 39500; Дт Збитки від реалізації акцій – 1000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (акції) – 40500.

Приклад 2: компанія реалізувала акції за 43000дол.

Дт Грошові кошти – 43000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (акції) – 40500; Кт Прибутки від реалізації акцій – 2500.

37. Коротко строк. фін. інвестиції: облік придбання облігацій та доходів по них.

Для обліку облігацій використовується окремий рахунок. Крім того, по облігаціям відображається не тільки доход, який надійшов, але й доход нарахований і ще не одержаний.

Наприклад, корпорація А 1.01.00 купила 50 облігацій корпорації К по 1000 дол кожна за умови 12% річних, брокерські витрати становлять 1000 дол (51000). Відсотки виплачуються 1.07 та 1.01 наступного року.

1.01 Дт Короткострокові фінансові інвестиції (облігації) – 51000; Кт Грошові кошти – 51000.

1.07 Одержання відсотків по облігаціям.

50000*12%*1/2=3000

Дт Грошові кошти – 3000; Кт Фінансові доходи (%по облігаціях) – 3000.

31.12.00 Нараховуються %, які відносяться до звітного періоду.

Дт Фінансові доходи (% до одержання; дебітори) – 3000;

Кт Фінансові доходи (% по облігаціям) – 3000.

2.01.01 Одержання процентів.

Дт Грошові кошти – 3000; Кт Фінансові доходи (до одержання; дебітори) – 3000.


38. Короткострокові фінансові інвестиції: облік реалізації раніше придбаних облігацій.

Це питання розглянемо на прикладі. Корпорація А 1.01.00 купила 50 облігацій корпорації К по 1000 дол кожна за умови 12% річних, брокерські витрати становлять 1000 дол (51000). Відсотки виплачуються 1.07 та 1.01 наступного року. 1 травня 00року компанія продала всі свої облігації за 52000дол при цьому враховується не тільки ціна реалізації, а й % до одержання з останньої оплати до реалізації, які оплачуються зверх ціни реалізації.

% до одержання.

4 місяці – 4%*50000=2000

Дт Грошові кошти – 54000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (облігації) – 51000; Кт Прибутки від реалізації (облігації) – 1000; Кт Фінансові доходи – 2000.

39. Порядок відображення (оцінки) короткострокових фінансових інвестицій (акцій, облігацій) в балансі.

Цінні папери, що придбані підприємством відповідним чином відображаються в балансі підприємства. До цих цінних паперів відносяться акції та облігації. Вони відображаються в балансі в активах, а саме в оборотних активах в строці “Ринкові цінні папери”. Цінні папери тут відображаються по своїй собівартості. Але іноді підприємство може в дужках в цьому рядку вказувати ринкову вартість цих цінних паперів. Але ця сума відповідно не враховується в сумі балансу. Враховується тільки собівартість цінних паперів.


40. Дебіт. заборгованість, її види, оцінка та порядок відображення в балансі.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств, організацій та осіб нашому підприємству. До такої заборгованості відносять:

-рахунки до одержання – заборгованість дебіторів за продані ним товари (торгівельна заборгованість).

-векселі до одержання – заборгованість оформлена векселем.

-інша дебіторська заборгованість.

Згідно міжнародних стандартів обліку моментом реалізації є момент відвантаження продукції. Саме в цей момент виникає дебіторська заборгованість.

Наприклад: Компанія К відвантажила готову продукцію 1.07.00 на суму 2000.

1.07 Дт Рахунки до одержання – 2000; Кт Доходи від реалізації – 2000.

21.07 Дт Грошові кошти – 2000; Кт Рахунки до одержання – 2000.

Згідно міжнародних принципів та вимог дебіторська заборгованість повинна відображатись в балансах за чистою реалізаційною вартістю (тобто за мінусом сумнівної дебіторської заборгованості). Дебіторська заборгованість = 20000; Сумнівна заборгованість 2500 (резерв сумнівної дебіторської заборгованості); Чиста реалізаційна вартість 17500.


41. Облік рахунків до одерж-я за відсут-ті та наявності ПДВ

ПДВ- непрям-й податок, який встан-ся держ-ю і %-х до ціни реаліз-ї прод-ї, тов-в чи послуг. Ставки ПДВ диференці-ні залежно від виду прод-ї(тов-в). Слід розріз-ти ПДВ, що стяг-ся для сплити держ-ві.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, та суму ПДВ, що підляг. сплаті в бюджет. ПДВ. Що стяг-ся для сплати держ-ві, нарах-ся на прод-ю, тов-и та послуги, які реаліз-ся підприємством.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, нарах-ся на мат-ні цінності, придбані п/п-м, та послуги надані підпр-ву сторонніми орг-ми. Різниця між ними повинна перерах-ся в бюджет.

Розрах-ки щодо ПДВ здійс-ся на рах-ку “Розрах-ки з бюдж-м”, субрахунок “Розрах-к з бюдж-м по ПДВ”. Слід зазначити, що ПДВ, який сплач-ся, не є доходом від реаліз-їі не повинен відображ-ся в рах-ку “Доход від реаліз-ї”. Якщо підпр-во реалізувало прод-ї ,наприк-д, на 1000дол. При ставці ПДВ18,6%, то цю операцію буде відображено в обліку такою проводкою:

Дт Рахунки до одерж-я 1186; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 1186.

Якщо підпр-во за договірною ціною придбало матеріалів на суму 500дол. + ПДВ18,6%, то в обліку буде зроблено такий запис:

Дт Витрати на купівлю(або складські запаси)500; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 93; Кт Рахунки до оплати (постач-ки)593.


42. Особ-ті обліку рах-в до одерж-я при повер-і товарів клієнтами та наданні їм комерц. знижок(анг.америк. сис.)

Клієнтам можуть надаватись знижки з метою прискор-я оплати та з ін. мотивів (збільш-я продаж і т.д.) В США для обліку повер-ня тов-в та деяких комерц-х знижок викор-ть рахунок

“ Поверн-ня тов-в і знижки”. Для обліку розрах-х знижок викор-ть рах-к “ Реалізац-ні знижки”

Ці рахунки є актив-ми, регул-ми. Вони рег-ть собою рах-к “Доходи від реаліз-ї”.

Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реаліз-ла в кредит компанії “К” това-в на суму 2000дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. 5.07.00. покупець повернув частину тов-в на суму 200дол. 11.07.00 компанія “К” оплатила рахунок на залишок заборг-ті. Операції відображ-ся в обліку так:

1.07.00 На основі рах-ку-фактури відображ-ся реаліз-ятов-в у кредит за договір-ми цінами:

Дт Рахунки до одерж-я 2000; Кт Доходи від реаліз-ї 2000.

5.07.00 Відображ-ся в обліку повер-ня тов-в покупцеві.

Дт Повер-ня тов-в і знижки 200; Кт Рахунки до одерж-я 2000.

11.07.00 Відображ-я в обліку одерж-я грошей за реалізовані тов-ри. Компанія “К” виконала умови розрах-в розрахувавшись за 10 днів, а тому вона одержує знижку 2%. Сума знижки буде ($2000-$200)*2%=$36

Дт Грош. кошти 1764; Кт Реалізац-ні знижки 36; Кт Рах-ки до одерж-я 1800.

Виходячи з наведених операцій, визначимо суму чистого продажу (дох-ду від реалі-ї),дол.

Доход від реаліз-ї 2000; Повер-ня тов-в(-) 200; Реалізаційна знижка(-) 35; Чистий продаж 1764.


43-44.Особливості обліку рахунків до одержання при наданні клієнтам розрахункових знижок (англо - американська система).

Розрахункові знижки надаються клієнту за прискорення оплати. Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображення в обліку процесу реалізації. Розрахункові знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприклад: Рахунок на ім’я клієнта: продукція за цінами реалізації 100000, розрахункова знижка 2%=2000. Разом нетто-комерційне = 98000. ПДВ 18,6% = 18228. До оплати 116228. Дт Фін. витрати 2000; Дт Рахунки до одержання 116228; Кт Доходи від реалізації 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228. Якщо знижки надаються пізніше, тобто після відображення в обліку процесу реалізації, надані розрахункові знижки відображаються як фін. витрати. Наприклад: повідомлення клієнту: розрахункова знижка до рахунку N---від “---“00р2%=1000. Кт Рахунки до одержання 1186; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт Фін. витрати 1000.

Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реалізувала в кредит компанії “К” товарів на суму 2000 дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. Відображення в обліку одержання грошей за реалізовані товари з врахуванням розрахункової знижки. Сума знижки буде ($2000 - $200)*2% =$36. Дт Грошові кошти 1764; Дт Реалізаційна знижка 36; Кт Рахунки до одержання 1800.


45. Облік комерц-х знижок, що над-ся клієнтам, в захід.європ-х країнах.

Комерц-ні знижеи:

1. Знижки з ціни за певну невідповід-ть товарів по якості.

2. Знижки з урахув-м обсягу закупленої партії товарів.

3. Знижки, що надаються покупцеві по сукупності торгових операцій(обсягу купівлі) за певний період.

Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображ-я в обліку процесу реаліз-ї.

При наданні клієнтам комерц. знижки, що вказується в рахунку-фактурі на рахунку “Доходи від реалізації “ відображ-ся договірна ціна реаліз-ї за мінусом комерц. знижки.

Наприклад: Рахунок на адресу покупця і готова прод-я за цінами реаліз-ї- 100000, комерц. знижка 5%. Чиста комерц. сума 9500. ПДВ- 18,6%. Разом 112670.

Дт Рахунки до одерж-ня 112670; Кт Доход від реаліз-ї – 95000;

Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 17670.

Якщо знижки надают-ся пізніше, тобто після відображ-я в обліку процесу реалізації, надані комерц. знижки відображ-ть окремо на рах-ку “Комерц. знижки надані”, який є активним, регулюючим і регулює собою рах-к “ Доходи від реаліз-ї”

Наприклад: повідом-я клієнту: комерц. знижка до рах-ку N---від “---“00р. 5% на суму 12000. ПДВ18,6%=2232. Разом 14232.

Кт Рахунки до одерж-я 14232; Дт Комерц. знижки надані 12000; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 2232.

Кінець звіт. Періоду:

Дт Доходи від реаліз-ї 12000; Кт Комерц. знижки надані 12000


46. Облік розрах-х знижок , що над-ся клієнтам, в захід.європ-х країнах.

Розрах-ві знижки- надаю-ся клієнту за прискор-я оплати. Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображ-я в обліку процесу реаліз-ї. Розрах-ві знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприк-д: Рах-к на ім”я клієнта: прод-ція за цінами реаліз-ї 100000, розрах-ва знижка 2%=2000. Разом 98000. ПДВ18,6%=18228. До оплати 116228.

Дт Фін. вит-ти 2000; Дт Рахунки до одерж-я 116228; Кт Доходи від реаліз-ї 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228.

Якщо знижки надают-ся пізніше, тобто після відображ-я в обліку процесу реалізації, надані розрах-ві знижки відображ-ть як фін. витрати.

Наприклад: повідом-я клієнту: розрах-ва знижка до рах-ку N---від “---“00р2%=1000

Кт Рахунки до одерж-я 1186; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт Фін. вит-ти 1000.


47. Методика визнач-я та облік сумнів-ї дебіт- заборг-ті виходячи з платоспромож-ті окремих клієнтів.

Сумнівним боргом визна-ся дебіт-ка забор-ть орг-ї, яка не погашена у строки, визначені договорами, і не забезпечена відповід-ми гарантіями. Найбільш точним способом вияв-ня суми деб-ї заборг-ті є визнач-ня сумнівних боргів по кожному клієнту, на базі визнач-я його платоспромож-ті.

Наприклад: 31.12.99р Клієнт винен 8000дол.. П/п оцінило його як неплатоспромож-го на 60%. Очікувані витрати 4800дол.(8000грн.*60%). Наприкінці року підпр-во створює резерв для сумнівних боргів віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”:

Дт вит-ти по сумнівних боргах 4800; Кт резерв для сумнівних боргів 4800.

Списання безнад-го боргу відбуд-ся наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерах-в 3200дол. Решту заборг-ті підпр-во списує за рах-к створенного резерву.

Дт Грош. кошти (або рахунок в банку) 3200; Дт Резерв сумнівних боргів 4800; Кт Розрахунки з клієнтами 8000.

Припустим, клієнт перерах-в більшу суму,наприк-д, 5000дол. Тоді, лишок нарах-го резерву анулюється і і спрям-ся на збільш-ня прибутків або доходу.

1) Відображ-ся надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнад-го боргу.

Дт Гр. Кошти 5000; Дт Резерв сумнівних боргів 3000; Кт Розрах-ки з клієнтами 8000.

2) Анулюється необгрунтовано нарах-на сума резерву для сумнівних боргів (4800-3000)

Дт Резерв сумнівних боргів 1800; Кт Доходи від анульованих резервів 1800.

В разі, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів, його донараховують.


48. Методика визначення та облік сумнівної дебіт-ї заборг-ті на базі інф-ї звіту про прибуток.

За цим методом сума безнад-х боргів розрах-ся застосув-м певного %-ка від обсягк продажу в кредит. При цьому %-к визнач-ся як середня величина відсотків безнадій-х боргів до обсягу продажу не менш, ніж за 3 минулі роки.

Наприклад: У звіт-му році обсяг продажу компанії становив 400000дол. Досвід минулих років свідчить, що 0,6% продажу в кредит не буде виплачено.

Резерв для сумнів-х боргів у звіт. році= 400000*0,6=2400дол.

Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2400; Кт Резерв для сумнів-х боргів 2400.

При цьому методі залишок на кін. Року по рах-ку “Резерв для сумнів-х боргів” не береться до уваги, тому що він віднос-ся до минул-х років(у нашому прикладі зал-к станов-ть 200дол. Таким чином заг. сума резерву буде 2600дол.)

49. Методика визнач-ня та облік сумнівної деб-ї заборг-ті виходячи з даних балансу.

Основою цього методу є розрах-к відсотків від суми дебіт-ї заборг-ті. При цьому застос-ся спрощений підхід або періодизація деб-ї заборг-ті за строками виник-ня.

Спрощений підхід.

Приклад: Деб-ка заборг-ть компанії на кін. Року становить 50000 дол. Досвід минулих років свідчить, Що 5% деб-ї заборг-ті буде погашено.

Розмір резерву для сумнів-х боргів= 50000*0,5=2500дол. Цей розрах-к стос-ся всієї деб-ї заборг-ті. Тому береться до уваги залишок резерву на кін. року.(с.200) Сума донарах-ня резерву буде:2500-200=2300дол.

Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2300; Кт Резерв для сумнів-х боргів 2300.

50. Пряме списання безнадійної дебіт-ї заборг-ті.

Метод прямого списання сум-ї деб-ї з-ті не передбач-є створ-я резерву. Визначена сума сумнівних боргів прямо безпосередньо списується на витрати.

Наприклад: борг-1000дол. Сумнівні борги400дол.

Дт 94 Витрати по сумнівних боргах 400; Кт 36 Рахунки до одерж-я 400.


51. Облік вексельів до одержання та процентів по них.

В розрахунках підприємства зі своїми дебіторами застосовуються векселі. Вексель- це безумовне забов’язання клієнта сплатити певну суму грошей в зазначений час. Дата сплати вказується на векселі у вигляді напису конкретної дати, кількості місяців або днів з дня підписання векселю.

Вексель це спосіб платежу і кредитування. По векселю клієнт сплачує номінальну суму векселя та відсотки. Відсоткова ставка встановлюється з розрахунку на рік. Сума відсотків по векселю визначається за формулою:

Сума % = Номінал векселя * річна % ставка * строк векселя (частка року)

Одержаний вексель від клієнта:

Д-т “Векселі одержані” – 10000; К-т “Дебітори або рахунки до одержання” – 10000.

% за вексель за весь період(3міс.,під 12%)

Сума = 10000 * 12 * ј =300

Клієнт погашає вексель (номін.вартість і %):

Д-т “Грошові кошти” – 10300; К-т “Векселі одержані” - 10000; К-т “Доходи фінансові” – 300.

Якщо вексель не сплачений в установлений термін, вважається, що векселедавець відмовляється від його сплати. В цьому випадку роблять наступні бух. записи:

Д-т “Рахунки до одержання” – 10300; К-т “Векселі одержані” – 10000; К-т “Фінансові доходи”-300


52Облік одержання від клієнтів раніше списаних безнадійних боргів.

Можливі випадки, коли підприємство може одержати від клієнта раніше списану дебіторську заборгованість.

Наприклад: клієнт перерахував на наш рахунок раніше списаний борг.($ 3000)

Поновлення раніше списаної дебіторської заборгованості.

Д-т “Рахунки до одержання”(“Дебітори”) 3000; К-т “Резерв для сумнівних боргів” 3000.

Надходження грошей від дебітора

Д-т “Грошові кошти” 3000; К-т “Рахунки до одержання” 3000.

Анулювання резерву та направлення на доходи

Д-т “Резерв для сумнівних боргів” 3000; К-т “Доходи від анульованих резервів”(інші оперативні доходи) 3000.

Дебіторська заборгованість може реалізовуватися фін. установам.

(наприклад: реалізована, на суму $5000. Комісійні 4%)

Д-т “Гр.Кошти” 4800; Д-т “Фін.витрати” 200; К-т “Рах. до одержання” 5000.

53.Система постійного обліку запасів в зарубіжних країнах.

Питання змісту , оцінки , подання в балансі та розкриття облікової політики щодо запасів регулюються Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку №2 “Запаси”. Товарно-матеріальними запасами вважаються товари, які були куплені підприємством і зберігаються на складі для наступної реалізації.

У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовують дві системи (методи) обліку складських запасів : 1) система постійного обліку запасів; 2)система періодичного обліку запасів. Відображення операцій за системою постійного обліку : 1) Початок звітного періоду - рахунок “Складські запаси” показує залишок запасів (за їх видами) на початок звітного періоду.; 2) Купівля (придбання) товарів за звітний період: Дт “Складські запаси”; Кт “Рахунки до сплати (“Постачальники”); 3)Реалізація товарів за звітний період: Дт “Рахунки до одержання” (“Клієнти”); Кт “Доходи від реалізації”; Одночасно : Дт “Собівартість реалізованих товарів” ; Кт “Складські запаси” (“Товари”); 4)Кінець звітного періоду – рахунок “Складські запаси” відображає залишок запасів (за видами) на кінець звітного періоду.


54. Система періодичного обліку запасів в зарубіжних країнах.

У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовують дві системи обліку складських запасів : 1) система постійного обліку запасів; 2)система періодичного обліку запасів. При системі періодичного обліку детальний облік матеріальних запасів впродовж звітного періоду на рахунку “Складські запаси” не ведеться. На ньому відображається тільки початковий залишок ( на початок звітного періоду) , який був визначений наприкінці минулого звітного періоду шляхом інвентаризації. Надходження складських запасів відображається на рахунку “Витрати на закупівлю”, який є рахунком елементів витрат: Дт “Витрати на закупівлю (товарів)” ; Кт “Рахунок до сплати (або постачальники)”. Завдання полягає в тому , щоб визначити на кінець звітного періоду залишок невикористаних матеріалів ( чи товарів) на складі і вартість використаних ( списаних) запасів. Для цього наприкінці звітного періоду (місяця . кварталу чи року) проводять інвентаризацію запасів на складі і оцінюють залишок прийнятим методом. Сума витрачених запасів ( товарів) визначається за формулою : Витрачені запаси (товари) = Залишок на початок періоду + Закупівлі (витрати на закупівлі) – Залишок запасів на кінець періоду.


55.Порядок регулювання в обліку залишків запасів в кінці звітного періоду за системи періодичного обліку.

В кінці звітного періоду необхідно визначити залишок невикористаних матеріалів на складі та суму витрачених матеріалів. Для цього в кінці звітного періоду проводять інвентаризацію запасів на складі по кількості і оцінюють цей залишок одним з прийнятих методів. Сума витрачених матеріалів за звітний період визначається за формулою:

Сума витрачених запасів = Залишок на поч. звіт. періоду + Витрати на закупівлю – Залишок запасів на кінець звіт. періоду.

Операції відображаються в обліку наступним чином:

Списується початковий залишок запасів

Д-т “Зміна залишків запасів”; К-т “Складські запаси”.

Відображається залишок запасів на кінець звіт.періоду

Д-т “Складські запаси”; К-т “Зміна залишків запасів”.

Сальдо рахунку “Зміна залишків запасів” переноситься на рахунок “Фін.результатів” (сальдо К-т)

Д-т “Зміна залишків запасів”; К-т “Фін.результат звітн.період”.

Якщо залишок дебетовий, то навпаки:

Д-т “Фін.результат звітн.період”; К-т “Зміна залишків”.

56.Методика відображення в звіті про прибутки собівартості реалізованих і товарів за системи періодичного обліку.

Приклад.

Доход від реалізації 50000; Собівартість реалізованої продукції; Залишок на поч.періоду 11400;

Витрати на закупівлю продукції (надх.) 45600; Разом: 57000.

Залишок на кінець періоду 18000; Разом собівартість реалізованої продукції 39000; Валовий (маржинальний) дохід 11000.


57.Оцінка запасів (витрачених та залишку) методами ФАЙФО та ЛАИФО.

Метод ФАЙФО припускає , що матеріали, які придбані першими , першими відпускатимуться на виробництво чи на реалізацію, тобто списуються за цінами перших надходжень. При цьому залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюються за цінами останніх надходжень. Метод ЛАЙФО припускає, що матеріали (запаси), які придбані останніми , першими відпускатимуться на виробництво чи на реалізацію, тобто оцінюються за цінами останніх надходжень. Залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюватимуться в цьому разі за цінами перших надходжень. Необхідно зазначити, що при застосуванні методу ФАЙФО собівартість запасів в умовах періодичного і постійного обліку однакова. При застосуванні методу ЛАЙФО маємо найбільшу собівартість продажу , але найменший прибуток. В умовах інфляції цей метод найкращим чином сприяє відповідності витрат і доходів у Звіті про прибутки.

58.Оцінка запасів (витрачених та залишку) методами середньозваженої та ідентифікованої собівартості.

За методом середньозваженої собівартості витрачені та реалізовані запаси , а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюються за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів (запасів) на початок звітного періоду та їх надходжень за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період , так і після кожного наступного надходження того чи іншого виду запасів. В умовах періодичної системи обліку запасів середньозважена собівартість їх одиниці визначається за формулою: Сс=(Сп+Сн)/(Кп+Кн) , де Сс- середньозважена собівартість, Сп і Кп – відповідно собівартість і кількість запасів на початок періоду, Сн і Кн – відповідно собівартість і кількість запасів , що надійшли протягом періоду. У системі постійного обліку запасів протягом звітного періоду застосовується змінна середньозважена собівартість запасів.


59.Вплив методів оцінки складських запасів на фінансові результати підприємства.

При застосуванні методу ФАЙФО собівартість запасів в умовах періодичного і постійного обліку однакова. В умовах зростання цін на запаси метод ФАЙФО забезпечує найбільш низьку собівартість продажу , наслідком чого буде найбільший прибуток. Водночас оцінка запасів у балансі за методом ФАЙФО найбільш наближена до їх фактичної собівартості. При застосуванні методу ЛАЙФО маємо найбільшу собівартість продажу , але найменший прибуток. В умовах інфляції цей метод найкращим чином сприяє відповідності витрат і доходів у Звіті про прибутки. З іншого боку , використання методу ЛАЙФО приводить до завищення собівартості запасів у балансі та дає можливість маніпулювати показником звітного прибутку залежно від часу придбання запасів. Внаслідок цього в деяких країнах заборонено використання методу ЛАЙФО. Середньозважена собівартість продажу забезпечує більш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання закупівельних цін , ніж інші методи.


60. Оцінка і відображення складських запасів в балансі.

Наприкінці звітного періоду підприємство зобов’язане проводити інвентаризацію товарно – матеріальних запасів незалежно від системи обліку. Інвентаризація означає виявлення фактичної кількості матеріалів та інших запасів і їх оцінку. Якщо підприємство застосовує систему періодичного обліку, то нестачі, або надлишки не виявляються і не відображаються в обліку. Це відбувається тому, що на рахунку “Складські запаси” в періодичному обліку не відображають надходження , списання і залишки. При застосуванні системи постійного обліку складських запасів ( залишки на рахунках відомі) при інвентаризації можуть бути виявлені нестачі або надлишки. Нестачі записуються на витрати виробництва : Дт “Собівартість реалізованої продукції (товарів)”; Кт “Складські запаси”. Надлишки відображаються в обліку зворотною проводкою. Згідно з загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображаються в балансі за собівартістю або за ринковими цінами на момент складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість. Цей принцип зветься “Принципом меншої вартості”. Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів , тоді підприємство повинне відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення. Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки : 1)метод оцінки по видах (номенклатурних номерах) запасів ( позиційний метод) – при цьому методі по кожній позиції (найменуванню) товарів визначається собівартість і ринкова вартість та приймається менша з них ; 2)метод оцінки по основних товарних групах (категоріях) запасів – оцінка проводиться по групах (категоріях) товарів, порівнюється по категоріях собівартість та ринкова вартість і береться до обліку менша з них. ; 3)метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі – усі товарні запаси оцінюються за собівартістю та за ринковими цінами і до обліку береться менша з них.

61.Склад довгострокових (необоротних) активів, їх оцінка та методика відображення в балансі.

Довгострокові – це такі активи , які : 1)мають строк служби більше одного року; 2)придбані для використання в господарській діяльності (в бізнесі); 3)не призначені для реалізації (в останньому випадку – вони відносяться до складських запасів). Довгострокові активи класифікуються за різними ознаками : 1)класифікаційні групи за ознакою матеріальності – матеріальні довгострокові активи (основні засоби, земля, природні ресурси); нематеріальні довгострокові активи (права користування майновою та інтелектуальною власністю); 2)класифікаційні групи за ознакою “підлягає амортизації” – довгострокові активи , які амортизуються (основні засоби, природні ресурси, нематеріальні активи) ; довгострокові активи , які не амортизуються (земля); 3)класифікаційні групи за ознакою процесу відтворення – відтворювані довгострокові активи (основні засоби, земля, нематеріальні активи) ; невідтворювані довгострокові активи (природні ресурси). Кожний вид довгострокових активів може у свою чергу підрозділятися за складом та за функціональним призначенням.


62.Класифікація довгострокових (необоротних) активів для цілей обліку, рахунки для обліку.

Довгострокові – це такі активи , які : 1)мають строк служби більше одного року; 2)придбані для використання в господарській діяльності (в бізнесі); 3)не призначені для реалізації (в останньому випадку – вони відносяться до складських запасів). До довгострокових активів належать : основні засоби, земля, нематеріальні активи , природні ресурси, довгострокові фінансові вкладення тощо. Довгострокові активи класифікуються за різними ознаками : 1)класифікаційні групи за ознакою матеріальності – матеріальні довгострокові активи (основні засоби, земля, природні ресурси); нематеріальні довгострокові активи (права користування майновою та інтелектуальною власністю); 2)класифікаційні групи за ознакою “підлягає амортизації” – довгострокові активи , які амортизуються (основні засоби, природні ресурси, нематеріальні активи) ; довгострокові активи , які не амортизуються (земля); 3)класифікаційні групи за ознакою процесу відтворення – відтворювані довгострокові активи (основні засоби, земля, нематеріальні активи) ; невідтворювані довгострокові активи (природні ресурси). Кожний вид довгострокових активів може у свою чергу підрозділятися за складом та за функціональним призначенням. В зарубіжній практиці облік “ Основних засобів” ведеться до кожної класифікаційної групи основних засобів: “ Устаткування”, Транспортні засоби” , “Будівлі” , “Споруди” тощо.


63.Порядок нарахування амортизації прямолінійним та виробничим (по кількості випущеної продукції) методами і відображення її обліку.

Амортизаційна політика є найважливішим питанням господарської та фінансової діяльності. В умовах ринкової економіки вона постійно перебуває в полі зору господарств та фірм, а також держави. З одного боку, амортизація – це витрати , що їх включають у витрати виробництва та у собівартість продукції. З іншого боку, амортизаційні відрахування – це джерело для інвестицій , модернізації обладнання та інших основних засобів. В країнах ринкової економіки застосовують кілька методів нарахування амортизації. Найважливішими з них є : 1)метод лінійної амортизації ; 2)метод нарахування амортизації за кількістю випущеної продукції; 3)метод подвійної норми амортизації; 4)метод суми цифр років експлуатації. Амортизація за кількістю випущеної продукції. Застосовується в тому разі , якщо об’єкт основних засобів використовується нерівномірно по періодах, тобто в кожному періоді кількість продукції істотно коливається. Тоді визначають ставку амортизації на один виріб за формулою : (Первинна вартість – Ліквідаційна вартість) / Кількість продукції до випуску протягом строку експлуатації.


64.Нарахування амортизації методами подвійної норми та суми цифр років експлуатації і відображення її в обліку.

З одного боку, амортизація – це витрати , що їх включають у витрати виробництва та у собівартість продукції. З іншого боку, амортизаційні відрахування – це джерело для інвестицій, модернізації обладнання та інших основних засобів. В країнах ринкової економіки застосовують кілька методів нарахування амортизації. Метод подвійної норми амортизації. Це метод прискореної амортизації. Норма прискореної амортизації визначається шляхом множення норми лінійної амортизації на встановлений коефіцієнт для прискореної амортизації. Ціллю прискореної амортизації є швидше перенесення балансової вартості основних засобів на витрати виробництва. В результаті акумулюються засоби для здійснення технічного прогресу, впровадження нової техніки, модернізації виробництва. За МСБО кожне підприємство самостійно обирає метод нарахування амортизації основних засобів. Проте, обравши той чи інший метод, підприємство не повинно змінювати його на інший упродовж звітних періодів. В зарубіжній практиці “Амортизація основних засобів” ведеться до кожної класифікаційної групи основних засобів: “Амортизація устаткування”, Амортизація транспортних засобів” , “Амортизація будинків” тощо.


65.Облік надходження основних засобів за відсутності та наявності ПДВ.

Для обліку руху основних засобів ведеться рахунок основних засобів, який має субрахунки за їх класифікаційними групами (будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо). В зарубіжних країнах з високорозвиненою економікою не створюються спеціальні джерела фінансування капітальних вкладень. Тому основні засоби, які надійшли в результаті купівлі, відображають в обліку так, як і надходження матеріалів. Приклад. Рахунок постачальника. Куплено устаткування на суму 30000 дол. Рахунок буде сплачено пізніше. Проводка : Дт “Устаткування” - 30000 ; Кт “Розрахунки з постачальником” (або “ Рахунки до сплати”) – 30000. Якщо практикується ПДВ , то наведена вище операція буде відображена в обліку таким записом (ПДВ – 18,6%): Дт “Устаткування” – 30000; Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” – 5580; Кт “Розрахунки з постачальником” (або “ Рахунки до сплати”) – 35580. Витрати на власне будівництво об’єктів попередньо обліковуються на рахунку витрат “Незавершене будівництво”. Наприклад, компанія збудувала цех, фактична собівартість якого 157000 дол. Прийняття на експлуатацію готового об’єкта відображено таким записом (США): Дт “Основні засоби (будівлі)” – 157000; Кт “Незавершене будівництво” – 157000 Проте в деяких країнах є особливості відображення в обліку об’єктів, що надійшли в результаті будівництва (Франція, Бельгія та інші). Вартість таких об’єктів зараховується на доходи підприємства, для обліку яких відведено рахунок доходів “Іммобілізована продукція”. Доходи , що відображаються на цьому рахунку, компенсують витрати на будівництво об’єкта. В остаточному підсумку таке відображення не має впливу на формулювання фінансових результатів. В нашому прикладі оприбуткування готового об’єкта знайде таке відображення в обліку : Дт “Основні засоби (Будівлі)” – 157000; Кт “Іммобілізована продукція” – 157000. Наприкінці звітного року на рахунок “Фінансові результати звітного періоду” буде перенесено витрати (з рахунку витрат “Незавершене будівництво”) та доходи (з рахунку Іммобілізована продукція”). Результат дорівнює нулю.


66.Облік вибуття основних засобів за англо-американської системи.

Вибуття основних засобів відбувається здебільшого в результаті їх ліквідації внаслідок зносу або реалізації. За МСБО № 16 результати вибуття основних засобів повинні відображатися на фінансових результатах діяльності підприємства – в розділі інших або надзвичайних результатів. Прибутки чи збитки від ліквідації або реалізації основних засобів визначаються як різниця між чистими надходженнями та залишковою вартістю об’єктів основних засобів. Це міжнародний стандарт. Проте техніка відображення в обліку операцій, пов’язаних з вибуттям основних засобів, в різних країнах може бути різна. Покажемо це за англо – американською системою на прикладі США. Приклад №1. Фірма реалізувала верстат, первісна вартість якого 12000 дол. , нарахована амортизація – 4000 дол. Договірна ціна реалізації становить – 7000 дол.: Дт “Рахунки до одержання” – 7000; Дт “Амортизація устаткування” – 4000; Дт “Збитки від вибуття основних засобів” – 1000; Кт “Устаткування” – 12000. Приклад №2. Ті ж самі вихідні дані, окрім договірної ціни. Ціна реалізації становить – 10000 дол.: Дт “ Рахунки до одержання” – 10000; Дт “Амортизація устаткування” – 4000; Кт “Прибутки від вибуття основних засобів” – 2000; Кт “Устаткування” – 12000. Приклад №3. Списано верстат, первісна вартість якого 12000 дол. , нарахована амортизація - 12000 дол. : Дт “Амортизація устаткування” – 12000; Кт “Устаткування” – 12000. Розглянуті методики відображення вибуття основних засобів однакові для різних напрямків вибуття (ліквідація , реалізація) для всіх підприємств , незалежно від форм власності та господарювання.


67.Облік вибуття основних засобів за західноєвропейської системи.

Вибуття основних засобів відбувається здебільшого в результаті їх ліквідації внаслідок зносу або реалізації. За МСБО № 16 результати вибуття основних засобів повинні відображатися на фінансових результатах діяльності підприємства – в розділі інших або надзвичайних результатів. Прибутки чи збитки від ліквідації або реалізації основних засобів визначаються як різниця між чистими надходженнями та залишковою вартістю об’єктів основних засобів. Це міжнародний стандарт. Проте техніка відображення в обліку операцій, пов’язаних з вибуттям основних засобів, в різних країнах може бути різна. Покажемо це за західноєвропейською системою на прикладі Франції. Приклад Фірма реалізувала верстат, первісна вартість якого 12000 дол. , нарахована амортизація – 4000 дол. Договірна ціна реалізації становить 10000 дол. : 1)списується балансова вартість реалізованого верстата – Дт “Амортизація устаткування” – 4000; Дт “Витрати по недоамортизованій вартості основних засобів” – 8000; Кт “Устаткування” – 12000; 2)відображається надходження доходів від реалізації верстата – Дт “Розрахунки з клієнтами” – 10000; Кт “Доходи від вибуття основних засобів” – 10000. Різниця між сумою рахунку “Доходи від вибуття основних засобів” та рахунку “Витрати по недоамортизованій вартості основних засобів” покаже результат від реалізації (вибуття) верстата. Але цей результат буде виявлено на рахунку “Фінансові результати звітного періоду” , куди відносяться всі доходи і витрати звітного періоду. Розглянуті методики відображення вибуття основних засобів однакові для різних напрямків вибуття (ліквідація , реалізація) для всіх підприємств , незалежно від форм власності та господарювання.


68.Склад, характеристика, оцінка природних ресурсів та методика обліку їх надходження.

До природних ресурсів належить ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. В зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі – продажу. В балансі природні ресурси відображаються як довгострокові (позаоборотні) активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти й газу”, “Ліс”). Характерними особливостями природних ресурсів є : 1)при видобутку вони стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів не відновлюються. Тому природні ресурси ще називають “виснажувані активи ”. Природні ресурси при їх придбанні оцінюються за фактичними затратами на їх придбання. У фактичні затрати , як і придбанні основних запасів , входить ціна постачальника , комісійні , брокерські тощо. Надходження відображається записом : Дт “Природні ресурси” ; Кт “Розрахунок з постачальником”. Слід визначити , що природні ресурси, розроблені (видобуті) , але не реалізовані в поточному році , відображаються як товарно – матеріальні запаси.


69.Методика нарахування, облік амортизації (виснаження) та списання вичерпаних природних ресурсів.

До природних ресурсів належить ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. В зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі – продажу. В балансі природні ресурси відображаються як довгострокові (позаоборотні) активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти й газу”, “Ліс”). Характерними особливостями природних ресурсів є : 1)при видобутку вони стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів не відновлюються. Тому природні ресурси ще називають “виснажувані активи ”.В результаті видобутку природних ресурсів родовища виснажуються , зменшується їх первинна вартість. Цей процес називається виснаженням і відображається в обліку. Для обліку виснаження (амортизації) застосовується метод нарахування амортизації – залежно від кількості видобутої продукції. Величина виснаження визначається за формулою : Фактична собівартість родовища /Оціночна кількість корисних копалин родовища = Ставка виснаження на одиницю копалин; Ставка виснаження на одиницю копалин * Кількість добутої продукції = Витрати на виснаження звітного періоду. Приклад: Компанія інвестувала на придбання родовища кам’яного вугілля 4 млн. дол. За оцінкою родовище має 8 млн. тон вугілля. Ліквідаційної вартості немає. У перший рік було видобуто й реалізовано 800000 тон вугілля. Визначити і відобразити суму виснаження : 1)визначимо ставку виснаження на 1 тону вугілля : 4 млн. /8 млн. тон = 0,5 дол.; 2) Визначимо суму виснаження за перший рік експлуатації родовища: 0,5 * 800000 = 400000 дол. Проводка : Дт “ Витрати на виснаження” – 400000; Кт “Виснаження ( амортизація ) родовища” – 400000. Деякі компанії не використовують рахунку “Виснаження” і проводять пряме списання з рахунку “Природні ресурси”. Слід визначити , що природні ресурси, розроблені (видобуті) , але не реалізовані в поточному році , відображаються як товарно – матеріальні запаси. Витрати на виснаження відображаються тільки в тому році , коли видобута продукція реалізовується.


70.Суть та склад короткострокових зобов'язань, їх оцінка і порядок відображення в балансі.

Зобов’язання - це заборгованість підприємства іншим підприємствам , організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грошима, товарами або іншими послугами. Заборгованість зветься ще пасивами підприємства (кредиторська заборгованість). Це залучені засоби , які формують частину активів. Короткострокові зобов’язання (або кредиторська заборгованість) включає в себе борги, які мають бути погашені впродовж року або одного господарського циклу незалежно від його тривалості.

Кредиторська заборгованість (зобов’язання) оцінюються сумою грошей , необхідних для сплати боргу , або вартістю товарів і послуг , які необхідно надати для погашення боргу. Для більшості зобов’язань сума боргу відома , крім тих випадків , коли вона має бути розрахована (н-д, зобов’язання щодо гарантійного обслуговування запасними частинами). Залежно від порядку визначення сум заборгованості всі зобов’язання поділяються на : Фактичні зобов’язання включають у себе заборгованість по рахунках постачальників , виданих векселях, дивідендах до сплати , податку з продажу, акцизних зборах , нарахованій зарплаті, по одержаних авансах, по поточній частині довгострокових зобов’язань. Характерною рисою фактичних зобов’язань є знання фактичної суми заборгованості. Фактичні зобов’язання виникають на основі , договору, контракту або законодавства.

Оціночні - це такі зобов’язання , точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати. До них належать : заборгованість по податку на прибутки, на майно , гарантійні зобов’язання , заборгованість по оплаті відпусток. Сюди можуть бути віднесені так звані умовні зобов’язання (н-д, зобов’язання по судовому позиву до фірми) тощо. Якщо умовні зобов’язання обґрунтовані ( доведено їх можливість) , а також обґрунтована ( оцінена) їх сума , то вони повинні відображатися в обліку. Коли ж обгрунтована тільки їх можливість , але сума не відома , про них зазначають тільки в “Пояснювальній записці до фінансового звіту”.

умовні.


71. Облік рахунків до сплати (розрахунків з постачальниками) за відсутності та наявності ПДВ.

Заборгованість постачальникам виникає при купівлі в них складських запасів (товарів, матеріалів) та інших матеріальних цінностей (основних засобів, нематеріальних активів тощо) . Сума заборгованості визначається на основі рахунків постачальників. Придбання складських запасів (товарів, матеріалів) відображається на рахунку витрат “Витрати на купівлю” (за видами складських запасів): Рахунок - фактура постачальника: Дт “Витрати на купівлю”, Кт “Рахунки до сплати” (або “Розрахунки з постачальниками”). Цей метод називається “Метод періодичного обліку матеріалів” (періодичної інвентаризації). За методом безперервного обліку запасів (безперервної інвентаризації) ця операція відображається наступною проводкою: Дт “Складські запаси”, Кт “Рахунки до сплати”.

Підприємство реалізувало продукцію (з ПДВ): Дт “Рахунки до одержання”, Кт “Доходи від реалізації”, Кт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”. Підприємство придбало матеріальні запаси (з ПДВ): Дт “Витрати на купівлю”, Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”, Кт “Рахунки до сплати”.


72.Облік повернення товарів та купівельних знижок при розрахунках з постач-ми (англо-америк. система).

Куплені матеріали (складські запаси) можуть бути повернені (частково або повністю). Можливий також варіант, коли матеріали не відповідної якості і покупець вимагає знижки в ціні. За наявності вказаних обставин покупець виписує на адресу постачальника Повідомлення (Дебет меморандум). Для обліку повернення товарів і такого роду знижки в ціні передбачений (в США) рахунок “Повернення покупок та знижки”. Він є регулюючим рахунком (контрактивним, пасивним) до рахунку “Витрати на купівлю”. На суми повернутих товарів або знижок зменшується заборгованість постачальникові : Дт “Рахунки ло сплати; Кт “Повернення покупок та знижки”. Покупець може одержати від постачальника купівельну розрахункову знижку за прискорення оплати (дострокову оплату). В США ця умова вказується безпосередньо в рахунку постачальника. Якщо покупець дотримав угоди , то він одержує знижку суми боргу (платить менше), а якщо не дотримав – платить усю суму боргу. Купівельна знижка розраховується на підставі фактурної вартості товарів ( за мінусом повернутих товарів і знижок на ціну, якщо вони мали місце). Відображення оплати рахунку постачальника : Дт “Рахунки до сплати” ; Кт “Купівельна знижка” ; Кт “Грошові кошти”. За американською системою обліку купівельна знижка зменшує вартість куплених товарів. Таким чином , рахунок “ Купівельна знижка” є контрактивним рахунком (сам він є пасивним) до рахунку “Витрати на купівлю”


73.Методика обліку комерційних та розрахункових знижок при розрахунках з постачальниками в західноєвропейських країнах.

У західноєвропейських країнах в розрахунках клієнтів (покупців) з постачальниками практикують комерційні та розрахункові знижки. Загальне правило таке : 1)на рахунку “Витрати на купівлю” відображається сума купленого за мінусом комерційних знижок (тобто нетто комерційне) ; 2)розрахункові знижки відображаються в покупця як фінансові доходи (“Одержані розрахункові знижки”). Оплата заборгованості : Дт “Розрахунки з постачальниками”; Кт “Рахунок в банку”. Знижки були показані безпосередньо в рахунку постачальника (чого немає в США). Проте вони можуть надаватися клієнтові пізніше , пізніше після того, як купівлю запасів уже було відображено в обліку. Для обліку комерційних знижок у цьому разі служить регулюючий контрактивний (сам – пасивний) рахунок “Комерційні знижки по купівлях одержані”. Одержані пізніше розрахункові знижки відносяться (як і ті , що відразу вказані в рахунку постачальників) на рахунок “Фінансові доходи” (“Розрахункові знижки одержані”). Приклад №1. Повідомлення (Авізо) постачальника, дол. : комерційна знижка 5% до рахунку - 2000, ПДВ на знижку (18,6%) – 372. : Дт “Розрахунки з постачальниками” – 2372; Кт “Комерційні знижки одержані” – 2000; Кт “Розрахунки з бюджетом” – 372. Наприкінці звітного періоду : Рахунок “Витрати на покупки” – Рахунок “Комерційні знижки одержані” = Чисті покупки. Приклад №2. Повідомлення (Авізо) постачальника дол. : розрахункова знижка 2% - 1000 дол. ,ПДВ на знижку (18,6%) – 186.: Дт “Розрахунки з постачальниками” – 1186; Кт “Фінансові доходи” – 1000; Кт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)” – 186.


74.Облік заборг-ті по векселях виданих.

Розрахунки з постачальниками , а також з банками підприємства можуть здійснювати за допомогою векселів. Вексель виступає як засіб платежів і засіб кредитування. Для обліку розрахунків з кредиторами на вексельній основі застосовують рахунок “Векселі видані”. Цей рахунок пасивний , розрахунковий. Підприємства – боржники платять по векселях , здебільшого, крім номінальної вартості , ще й відсотки за відстрочку платежів.

Векселем часто оформлюють банківські кредити. При цьому розрізняють 2-а види векселя залежно від способу сплати відсотків: 1)векселі з окремо зафіксованими відсотками від номінальної вартості (включає відсоток); 2)векселі без зазначення відсотків до номінальної вартості, відсотки включаються у номінальну вартість векселя. Техніка відображення векселів різна , хоч результат для підприємства буде однаковий.

75.Облік короткострокових зобов'язань по розрахунках з бюджетом (акцизний збір, ПДВ, податок на прибуток, на майно).

В ході господарської діяльності у підприємства може виникнути заборгованість по розрахунках з бюджетом. Заборгованість по акцизному збору. Відображається в обліку : П-д , продаж товарів – 10000; Акцизний збір – 10% (1000). : Дт “ Грошові кошти” – 11000; Кт “Дохід від реалізації” – 10000; Кт “Розрахунок з бюджетом (акцизний збір)” – 1000.

Заборгованість по податку на прибуток. Це оціночна заборгованість, платити потрібно впродовж року , а точна сума податку буде відома наприкінці року. Нарахування податку : Дт “Витрати по податку на прибуток”; Кт “Розрахунок з бюджетом (податок на прибуток)”.

Заборгованість по податку на майно (муніципальний бюджет). : Дт “Витрати по податку на майно”; Кт “Розрахунок з бюджетом – заборгованість по податку на майно”.

Заборгованість по ПДВ.: Підприємство реалізувало продукції на 1000, при ставці ПДВ 18,6%:

ДТ “Рахунок до одержання” 1186; Кт “Дохід від реалізації” – 1000; Кт “розрахунок з бюджетом (ПДВ)”- 186. Підприємство придбало матеріалів на суму 500 ,ПДВ – 18,6 %: Дт “Витрати на купівлю” – 500 ; Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ) – 93; Кт “ Рахунок до сплати” – 593. Різниця між цими двома ПДВ належить до перерахування до бюджету на рахунок “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”.

76.Облік короткострокових зобов'язань по авансах одержаних, дивідендах та частині довгострокового боргу.

Облік короткострокових зобов’язань по авансах одержаних. До них можна віднести аванси від покупців продукції, попередній продаж квитків на літак , футбольну гру тощо.: 1)одержання авансів – Дт “Грошові кошти” ; Кт “Аванси від клієнтів (заборгованість клієнтам); 2)відправка продукції в рахунок авансу чи надання послуг (повністю чи частково): Дт “Аванси від клієнтів”; Кт ”Дохід від реалізації”. Але можлива і інша методика відображення операцій після одержання авансу , а саме : 1)відправка продукції в рахунок авансу чи надання послуг – Дт “Розрахунки з клієнтами” ; Кт “ Дохід від реалізації”; 2)перезалік авансу в рахунок оплати заборгованості клієнтів – Дт “Аванси від клієнтів”; Кт “Розрахунки з клієнтами”.

Облік короткострокових зобов’язань по частині довгострокового боргу. Ця заборгованість належить ( має бути сплачена ) до поточного року. В балансі ця частина показується серед короткострокових зобов’язань ( поточних пасивів).

Облік короткострокових зобов’язань по дивідендах. Дивіденди - це частина прибутку , що розподіляється між акціонерами за рішенням Ради директорів. Як тільки Рада оголосить рішення про сплату дивідендів , до моменту сплати об’явлені дивіденди є короткостроковою заборгованістю. На суму об’явлених дивідендів : Дт “Рахунок фінансових результатів”; Кт “Дивіденди до сплати (короткострокова заборгованість). Виплата дивідендів : Дт “Дивіденди до сплати” ; Кт “Грошові кошти”.


77.Види зобов'язань по заробітній штаті, система рахунків для обліку
зарплати і розрахунків по ній.

Заборгованість по зарплаті і пов’язаних з нею додаткових пільгах робітникам та службовцям є значною частиною короткострокової заборгованості (зобов’язань). В зарубіжних країнах застосовують ( практикують) оплату праці почасову і відрядну. За заробітною платою пов’язані три види зобов’язань (заборгованості) : 1)заборгованість по виплаті зарплати; 2)заборгованість по податках , що утримуються із заробітної плати; 3)заборгованість по інших утриманнях із заробітної плати. Нарахована персоналові підприємства зарплата включається у витрати підприємства. Витрати обліковуються на рахунку елементів витрат “Витрати по оплаті праці”. Цей рахунок поділяється на субрахунки за видами витрат (зарплата базова, оплачувана відпустка, премії, додаткові винагороди, витрати на соціальне страхування (за видами) тощо). В США виділяють також витрати на зарплату адміністративно – управлінського персоналу і витрати на оплату праці робітників та службовців. Для обліку заборгованості і розрахунків з робітниками та службовцями використовують рахунок “Розрахунки з персоналом” або просто “Персонал”. В США цей рахунок називають “Заробітна плата до сплати”. Розрізняють валову зарплату , тобто всю нараховану, і чисту зарплату – суми , які належить сплатити персоналові після всіх можливих утримань.


78.Облік нарахування, утримань і виплати заробітної плати.

Утримання із зарплати регулюються законодавством кожної країни. В США, наприклад, із зарплати утримують : 1)Федеральні внески на соціальне страхування, які використовуються на пенсійне забезпечення , допомогу при непрацездатності , та медичне обслуговування; 2)Федеральний прибутковий податок; 3)Прибутковий податок штату. Можливі також добровільні відрахування частини зарплати - як додаткове пенсійне забезпечення по старості або в різні доброчинні фонди. Порядок відображення на рахунках нарахованої зарплати і утримань із зарплати такий (методика США).

Приклад: за даними платіжного журналу (відомості):

1)Нарахована зарплата, дол. : а)за нормований час – 81000; б)за понаднормований час – 5050; Разом – 86050;

В тому числі адміністративно – управлінському персоналові – 26000;

Робітникам та службовцям - 60050;

2)Утримано із зарплати , дол. : а)на соціальні потреби (FICA) – 6880 ; б)федеральний прибутковий податок – 17490; в)прибутковий прибуток штату – 1720; Разом - 26090.

3)Чиста зарплата ,дол. – 59960.

Проводка : Дт “Витрати на оплату праці (адміністративно – управлінський персонал)” – 26000; Дт “Дт “Витрати на оплату праці (робітники і службовці)” – 60050; Кт “Соціальні відрахування до сплати” – 6880 ; Кт “Федеральний прибутковий податок до сплати” – 17490 ; Кт “Прибутковий податок штату до сплати” – 1720 ; Кт “Заробітна плата до сплати” – 59960. Як бачимо, особливість відображення на рахунках “Заробітна плати до сплати” по кредиту відображають тільки чисту зарплату після всіх утримань. Проти а західноєвропейських країнах по кредиту рахунку “Розрахунки з персоналом” спочатку відображають суму нарахованої зарплати, а утримання показують по дебету цього рахунку. Підприємство найчастіше виписує чеки на зарахування зарплати на банківські рахунки робітників та службовців. Оплата (виплата) зарплати відображається проводкою : Дт “Заробітна плата до сплати” ; Кт “Грошові кошти”.

Приклад Франції : нарахована зарплата за місяць – 16000 франків. Утримано з заплати : а)на соціальне страхування – 1296; б)на пенсійне забезпечення – 282; в)по безробіттю – 124.

Відображення операцій на рахунках :

1)нарахована зарплата персоналу: Дт “Витрати на оплату праці (винагороди персоналу)” – 16000; Кт “Розрахунки з персоналом” – 16000.

2)Утримано з заплати : Дт “Розрахунки з персоналом” – 1712; Кт “Соціальне страхування” - 1296; Кт “Інші органи соціального страхування” – 406.

79.Облік обов'язкових нарахувань на фонд оплати праці, які підлягають сплаті роботодавцем.

Окрім відрахувань із зарплати персоналу , фірма у свою чергу платить внески у відсотках від заплати (за рахунок збільшення своїх витрат). В залежності від країн існують різноманітні нарахування на фонд зарплати , які підлягають сплаті роботодавцем. Приклад США : 1)на соціальні потреби; 2)федеральний податок по безробіттю; 3)відрахування по безробіттю для штату. Їх облік відбувається таким чином : Дт “Витрати на податки і відрахування”; Кт “Федеральний податок по безробіттю до сплати” ; Кт “Соціальні відрахування до сплати” ; Кт “Податок по безробіттю для штату до сплати”. Приклад Франції : 1)на соціальне страхування ; 2)по безробіттю ; 3)на додаткову пенсію. Їх облік відбувається таким чином : Дт “Витрати на соціальне страхування” ; Кт “Соціальне страхування” ; Кт “Інші органи соціального страхування”.


80. Види довгострокових облігацій, порядок їх випуску та характеристика рахунку для обліку.

Для фінансування довгострокових проектів, розширення виробничої діяльності компанії можуть випускати акції або довгострокові облігації. Перевага надається саме облігаціям (тримачі облігацій є тільки кредиторами). Вважається також, що випуск облігацій призводить до росту прибутку акціонерів та збільшення величини доходу на одну акцію. Облігації можуть випускатися різних видів: 1. Забезпечені (закладні) облігації мають гарантію їх погашення. Забезпечуватися вони можуть майном підприємства. Незабезпечені облігації – це звичайні кредити, що не забезпечуються активами, тобто по них компанія не видає гарантійного зобов’язання. 2. Залежно від порядку погашення виділяють фіксовані облігації – по них встановлюється один термін погашення та серійні облігації – погашаються меріями, частковими сумами впродовж усього строку дії облігацій. 3. Залежно від порядку реєстрації облігацій: реєстровані облігації, на яких компанія записує ім’я та адресу власника, веде їх облік сплачує % та купонні облігації – безадресні. Такі облігації мають відривні купони, де вказано суму % до одержання і дату одержання. 4. Конвертовані облігації, які дають право їхньому власникові перетворити (конвертувати) їх на акції даної компанії на певних умовах. 5. Виділяють ще облігації відкличні, тобто такі, що передбачають умови їх довгострокового викупу, погашення компанією.

Випуск облігацій відбувається за рішенням Ради директорів за згодою всіх акціонерів. Береться також дозвіл влади.

В обліку операції з довгостроковими облігаціями показуються за допомогою рахунків “Облігації до сплати” , “Відсотки по облігаціях до сплати”, “Дисконт (премія) по облігаціях”.

Слід зазначити, що рахунок “дисконт по облігаціях” є регулюючим, активним, що регулює собою пасивний рахунок “Облігації до сплати”; рахунок “премія по облігаціях” є регулюючим, пасивним, що регулює собою пасивний рахунок “Облігації до сплати”.


81. Облік довгострокових облігацій, випущених за номінальною вартістю.

Якщо компанія випустила облігації за номінальною вартістю, то операція реалізації оформлюється проводкою: Дт “Грошові кошти”, Кт “Облігації до вплати”. В балансі облігації будуть показані серед довгострокової заборгованості. Відсотки інвесторам компанія сплачує двічі на рік. Сума відсотків за один період відображається наступним чином: Дт “Фінансові витрати (відсотки по облігаціях)”, Кт “Грошові кошти”. З цього видно, що для компанії % - це фінансові витрати. Потім через зазначений проміжок часу відбувається наступна виплата відсотків. Але компанія повинна включити розмір відсотків за два періоди у витрати звітного періоду (принцип відповідності витрат і доходів): Дт “Фінансові витрати (відсотки по облігаціях)”, Кт “Відсотки по облігаціях до сплати”. Оплата відсотків в обліку відображається наступним чином: Дт “Відсотки по облігаціях до сплати”, Кт “Грошові кошти”. Через х-років корпорація здійснить остаточні розрахунки з інвесторами: Дт “Облігації до сплати (номінальна вартість облігацій)”, Дт “Відсотки по облігаціях до сплати”, Кт “Грошові кошти”.

Можуть бути випадки, коли облігації випускаються (продаються) між двома періодами виплати відсотків. В такому разі компанія вимагає від інвестора заплатити ринкову ціну (номінальну вартість) облігації плюс відсотки, нараховані з останньої дати виплати відсотків до моменту реалізації облігації. Коли настане дата виплати відсотків, компанія заплатить повну їх суму. Момент реалізації: Дт “Грошові кошти”, Кт “Облігації до сплати (номінальна вартість)”, Кт “Відсотки по облігаціях до сплати”. Оплата відсотків: Дт “Відсотки по облігаціях до сплати”, Дт “Фінансові витрати (відсотки по облігаціях)”, Кт “Грошові кошти”.


82. Умови та облік випуску довгострокових облігацій з дисконтом, порядок відображення їх в балансі.

Якщо ринкова ставка вища , ніж встановлена (зафіксована) по облігаціях, то облігації продаються з дисконтом, за нижчою, ніж номінальна вартість ціною. Наприклад, корпорація випустила (реалізувала) облігації з дисконтом: Дт “Грошові кошти”, Дт “Дисконт по облігаціях до оплати (не погашена знижка по облігаціях) ”, Кт “облігації до сплати”. Слід зазначити, що рахунок “дисконт по облігаціях” є регулюючим, активним, що регулює собою пасивний рахунок “Облігації до сплати”. В балансі (пасив):

Довгострокова заборгованість:

Облігації до сплати

Мінус: Дисконт по облігаціях до сплати

Разом реальна ціна.

Реальна ціна є ще поточною або балансовою, на момент реалізації вона дорівнює ринковій ціні.


83. Облік процентів, нарахованих (сплачених) по довгостроковим облігаціям з дисконтом та облік амортизації дисконту.

Дисконт – це додаткові витрати для корпорації (крім відсотків), оскільки компанія, коли настає термін погашення, заплатить інвесторові всю номінальну вартість. Тому дисконт має бути віднесений на фінансові витрати (відсотки по облігаціях) за весь час чинності (життя) облігацій. Тобто витрати по облігаціях будуть включати відсотки по облігаціях та дисконт по облігаціях.

Для розподілу дисконту застосовують лінійний метод амортизації, тобто дисконт амортизується за певну кількість періодів. Так, сума амортизації за один період відображатиметься наступним чином: Дт “Фінансові витрати (відсотки по облігаціях)”, Кт “Дисконт по облігаціях до сплати”, Кт “Грошові кошти”. Потім робиться регулюючий запис: Дт “Фінансові витрати (відсотки по облігаціях)”, Кт “Дисконт по облігаціях до сплати”, Кт “Відсотки по облігаціях до сплати”.

Суму амортизації дисконту можна визначити також наступним чином = сума дисконту / кількість місяців життя облігації * кількість місяців звітного періоду.

За все життя облігацій сальдо дисконту зменшуватиметься на одну й ту саму суму щорічно і дійде до нуля на дату погашення, а поточна балансова вартість облігацій зростає паралельно на ці ж суми і на дату погашення облігацій дійде до номінальної вартості. Інвесторам буде повернено всю номінальну вартість: Дт “Облігації до сплати”, Дт “Відсотки до сплати”, Кт “Грошові кошти”.


84. Умови та облік випуску довгострокових облігацій з премією, порядок відображення їх в балансі.

Якщо ринкова відсоткова ставка нижча, ніж та, що її встановлено по облігаціях, то облігації продаються з надбавкою, з премією. Наприклад, корпорація випустила (реалізувала) облігації з премією: Дт “Грошові кошти”, Кт “Облігації до сплати”, Кт “Премія по облігаціях (не погашена знижка по облігаціях) ”. Слід зазначити, що рахунок “премія по облігаціях” є регулюючим, пасивним, що регулює собою пасивний рахунок “Облігації до сплати”. Його сума додається до номінальної вартосі облігацій (в балансі):

Довгострокова заборгованість:

Облігації до сплати

Плюс: Премія по облігаціях

Поряд з тим премія по облігаціям зменшує суму фінансових витрат фірми – поступово протягом життя облігації

85. Облік процентів, нарахованих (сплачених) по довгостроковим облігаціям з дисконтом та облік амортизації дисконту.

Слід зазначити, що премія по облігаціях зменшує суму фінансових витрат фірми – поступово протягом життя облігацій. Тобто загальна сума витрат буде дорівнювати відсоткам до сплати за мінусом премії. Амортизація премії розраховується лінійним методом.

Так, сума амортизації за один період відображатиметься наступним чином: Дт “Фінансові витрати (відсотки по облігаціях)”, Дт “Премія по облігаціях”, Кт “Грошові кошти (на суму відсотків)”. Потім робиться регулюючий запис: Дт “Фінансові витрати (відсотки по облігаціях)”, Дт “Премія по облігаціях”, Кт “Відсотки по облігаціях до сплати”.

Сплата відсотків: Дт “Відсотки по облігаціях до сплати”, Кт “Грошові кошти”.

Впродовж часу дії облігацій залишок на рахунку “Премії по облігаціях” зменшується до нуля (0 – на дату погашення облігації), а поточна вартість облігації теж зменшується до номінальної вартості.


86. Умови та облік викупу компанією довгострокових облігацій, випущених раніше з дисконтом.

При випуску облігацій найчастіше передбачаються умови їх дострокового викупу, тобто вилучення з обігу. Навіщо це робиться? Наприклад, при значному зменшенні відсоткових ставок на ринку паперів компанія може викупити (вилучити з обігу) свої облігації, а потім знов їх випустити за низькою відсотковою ставкою. Викуп переважно здійснюється за вищою ціною (вищою за номінальну). Загальне правило при достроковому викупі таке: 1. Необхідно визначити поточну (балансову вартість) облігацій на дату дострокового викупу. 2. Відобразити в обліку виплату грошей. 3. Визначити й відобразити в обліку прибутки чи збитки від викупу облігацій.

Якщо компанія викуповує облігації, випущені раніше з дисконтом, то проводка на дату викупу буде наступною: Дт “Облігації до сплати”, Кт “Дисконт по облігаціях”, Дт “Збитки від викупу облігацій”, Кт “Грошові кошти”.

Аналогічне відображення в обліку і при лінійні амортизації дисконту, тільки суми збитків будуть інші.

Компанія може викупити свої облігації на відкритому ринку, якщо їхня котировка впала: Дт “Облігації до сплати”, Кт “Дисконт по облігаціях”, Кт “Грошові кошти”, Кт “Прибуток від викупу”.


87. Умови та облік викупу компанією довгострокових облігацій, випущених раніше з премією.

При випуску облігацій найчастіше передбачаються умови їх дострокового викупу, тобто вилучення з обігу. Навіщо це робиться? Наприклад, при значному зменшенні відсоткових ставок на ринку паперів компанія може викупити (вилучити з обігу) свої облігації, а потім знов їх випустити за низькою відсотковою ставкою. Викуп переважно здійснюється за вищою ціною (вищою за номінальну). Загальне правило при достроковому викупі таке: 1. Необхідно визначити поточну (балансову вартість) облігацій на дату дострокового викупу. 2. Відобразити в обліку виплату грошей. 3. Визначити й відобразити в обліку прибутки чи збитки від викупу облігацій.

Якщо компанія викуповує облігації, випущені раніше з премією, то проводка на дату викупу буде наступною: Дт “Облігації до сплати (номінальна вартість)”, Дт “Премія по облігаціях (недоамортизована)”, Дт “Збитки від викупу облігацій”, Кт “Грошові кошти”. Ціна викупу має балансову вартість. Прибутки чи збитки переносяться у Звіт про фінансові результати як надзвичайні (позареалізаційні) результати.

Компанія може викупити свої облігації на відкритому ринку, якщо їхня котировка впала: Дт “Облігації до сплати”, Дт “Премія по облігаціях”, Кт “Грошові кошти”, Кт “Прибуток від викупу”.

88. Умови та облік викупу компанією довгострокових облігацій, випущених раніше за номінальною вартістю.

При випуску облігацій найчастіше передбачаються умови їх дострокового викупу, тобто вилучення з обігу. Навіщо це робиться? Наприклад, при значному зменшенні відсоткових ставок на ринку паперів компанія може викупити (вилучити з обігу) свої облігації, а потім знов їх випустити за низькою відсотковою ставкою. Викуп переважно здійснюється за вищою ціною (вищою за номінальну). Загальне правило при достроковому викупі таке: 1. Необхідно визначити поточну (балансову вартість) облігацій на дату дострокового викупу. 2. Відобразити в обліку виплату грошей. 3. Визначити й відобразити в обліку прибутки чи збитки від викупу облігацій.

Якщо компанія викуповує облігації, випущені раніше з премією, то проводка на дату викупу буде наступною: Дт “Облігації до сплати (номінальна вартість)”, Кт “Грошові кошти”.


89. Методика обліку конвертації довгострокових облігацій, випущених за номінальною вартістю, в прості акції компанії.

Облігації, які за умовами договору можуть обмінюватися на звичайні акції, звуться конвертованими. Інвестори мають вибір: отримувати відсотки по облігаціях або обміняти їх за своїм бажанням на акції компанії і стати її власником. На останній вибір інвестори йдуть при зростанні ринкової ціни акцій. При відображенні конвертації облігацій у акції поточна (ринкова вартість) як облігацій, так і акцій не відображається. Не відображаються також прибутки чи збитки від цієї операції. Якщо відбувається конвертація довгострокових облігацій, проданих за номінальною вартістю, у прості акції, то проводка відображається наступним чином: Дт “Облігації до сплати”, Кт “Статутний капітал (прості акції)”, Кт “Додатковий капітал”. Ринкова ціна облігацій і акцій при складанні бухгалтерської проводки до уваги не береться. Цей метод відображення конверсії облігацій у акції часто називають методом балансової (або поточної вартості). Тобто, коли облігації конвертуються в акції, то, за правилом, акції відображаються в поточній (балансовій) вартості облігацій. Заборгованість по облігаціях, дисконтчи премія списуються. Тому по таких операціях немає ні прибутку, ні збитків.


90. Облік конвертації довгострокових облігацій, випущених з дисконтом, в прості акції компанії.

Облігації, які за умовами договору можуть обмінюватися на звичайні акції, звуться конвертованими. Інвестори мають вибір: отримувати відсотки по облігаціях або обміняти їх за своїм бажанням на акції компанії і стати її власником. На останній вибір інвестори йдуть при зростанні ринкової ціни акцій. При відображенні конвертації облігацій у акції поточна (ринкова вартість) як облігацій, так і акцій не відображається. Не відображаються також прибутки чи збитки від цієї операції.

Якщо відбувається конвертація довгострокових облігацій, проданих за номіналом, у прості акції, то проводка відображається наступним чином: Дт “Облігації до сплати”, Кт “Дисконт недоамортизований”, Кт “Статутний капітал (прості акції)”, Кт “Додатковий капітал”. Рахунок “Статутний капітал” (звичайні акції) кредитується на номінальну вартість випущених акцій. Інший рахунок “Додатковий капітал” кредитується на різницю між поточною вартістю облігацій і номіналом випущених акцій.

Ринкова ціна облігацій і акцій при складанні бухгалтерської проводки до уваги не береться. Цей метод відображення конверсії облігацій у акції часто називають методом балансової (або поточної вартості). Тобто, коли облігації конвертуються в акції, то, за правилом, акції відображаються в поточній (балансовій) вартості облігацій. Заборгованість по облігаціях, дисконт чи премія списуються. Тому по таких операціях немає ні прибутку, ні збитків.


91. Облік конвертації довгострокових облігацій, випущених з премією, в прості акції компанії.

Облігації, які за умовами договору можуть обмінюватися на звичайні акції, звуться конвертованими. Інвестори мають вибір: отримувати відсотки по облігаціях або обміняти їх за своїм бажанням на акції компанії і стати її власником. На останній вибір інвестори йдуть при зростанні ринкової ціни акцій. При відображенні конвертації облігацій у акції поточна (ринкова вартість) як облігацій, так і акцій не відображається. Не відображаються також прибутки чи збитки від цієї операції.

Якщо відбувається конвертація довгострокових облігацій, проданих з премією, у прості акції, то проводка відображається наступним чином: Дт “Облігації до сплати”, Дт “Премії по облігаціях (несписана премія)”, Кт “Статутний капітал (прості акції)”, Кт “Додатковий капітал (понад номінал)”. Рахунок “Статутний капітал” (звичайні акції) кредитується на номінальну вартість випущених акцій. Інший рахунок “Додатковий капітал” кредитується на різницю між поточною вартістю облігацій і номіналом випущених акцій.

Ринкова ціна облігацій і акцій при складанні бухгалтерської проводки до уваги не береться. Цей метод відображення конверсії облігацій у акції часто називають методом балансової (або поточної вартості). Тобто, коли облігації конвертуються в акції, то, за правилом, акції відображаються в поточній (балансовій) вартості облігацій. Заборгованість по облігаціях, дисконт чи премія списуються. Тому по таких операціях немає ні прибутку, ні збитків.


92. Облік довгострокових векселів виданих.

Довгострокові векселі до оплати (видані) використовуються для фінансування проектів фірм, для залучення фінансування. Термін їх дії – більше 1 року. Довгострокові векселі можуть забезпечуватися заставою (активами). Заставні векселі широко використовуються при покупці будинків фізичними особами, а також основних засобів як малими, так і великими корпораціями. Заборгованість по довгострокових векселях виплачується періодично весь термін дії векселя. Кожна виплата включає: 1. % по залишку несплаченої суми заборгованості. 2. Зменшення заборгованості по векселю (номінальної вартості). Сума % зменшується в кожному періоді. Довгострокові заставні векселі відображаються в обліку за їхньою номінальною вартістю. Також на підприємстві розробляється графік виплат по векселю. Одержання кредитів по векселю відображається такою проводкою: Дт “Грошові кошти” , Кт “Заставні векселі видані до сплати”. Потім через певний проміжок часу відбуваються виплати по векселю: Дт “Фінансові витрати (% по векселях виданих)”, Дт “Заставні векселі видані до сплати ”, Кт “Грошові кошти”.

В балансі зменшення суми заборгованості по векселю для наступного року показується як поточна заборгованість (короткострокова), а залишок, несплачений після цього – як довгострокова заборгованість.


93. Облік довгострокових зобов’язань, що виникають за фінансової оренди (лізингу).

Оренда – це надання однією стороною (орендодавцем) іншій стороні (орендареві) майна в тимчасове користування на визначений термін за певну плату на підставі договору оренди. Довгострокова оренда зветься лізингом (оренда на строк від 3 і більше років). Розрізняють два типи лізингу: операційний і фінансовий. При операційному лізингу майно береться в оренду на короткий термін. Право власності у цьому разі залишається за орендодавцем. Орендар відображає в обліку орендну плату (звичайно і операційні витрати, пов’язані з використанням об’єкта). Орендна плата відображається в орендаря наступною бухгалтерською проводкою: Дт “Витрати на оренду”, Кт “Грошові кошти”. В зарубіжних країнах широке застосування має довгостроковий фінансовий лізинг як засіб формування довгострокових активів. Фінансовий лізинг – це оренда, за умовою якої орендар бере на себе весь ризик та всі витрати, пов’язані з використанням орендованого майна. При фінансовому лізингу орендар обліковує лізингові об’єкти, як свої активи.

За міжнародними стандартами обліку лізинг вважають фінансовим, якщо договір оренди передбачає хоч би одну з 4 умов: 1. Право власності на майно, що орендується, після закінчення строк оренди цілком переходить до орендаря. 2. Орендареві надається можливість після закінчення строку оренди придбати майно за ціною нижче ринкової або відновити оренду. 3. Строк оренди охоплює більшу частину строку корисного використання орендованого майна. 4. Теперішня вартість мінімальних орендних виплат більша або дорівнює ринковій вартості об’єкта оренди.

Для розрахунків з орендодавцем на підприємстві розробляється графік платежів по фінансовому лізингу. Надходження устаткування на підприємство на умовах фінансового лізингу відображається в обліку такою бухгалтерською проводкою: Дт “Основні засоби (устаткування по лізингу)”, Кт “Заборгованість по лізингу”. Кожного року компанія-орендар відображає в обліку суми амортизації устаткування по лізингу: Дт “Витрати на амортизацію”, Кт “Амортизація устаткування по лізингу”. Компанія відображає в обліку також витрати по %, суму виплати і зменшення заборгованості по лізингу: Дт “Фінансові витрати (% по лізингу)”, Дт “Заборгованість по лізингу”, Кт “Грошові кошти”. В балансі основні засоби по лізингу показуються окремою позицією серед основних засобів, а заборгованість – в пасиві серед довгострокової заборгованості. Частина заборгованості, яка має бути сплачена наступного року, показується при складанні балансу, як короткострокова заборгованість, а решта – як довгострокова.


94. Складові власного капіталу, рахунки для їх обліку та порядок відображення в балансі.

Власний капітал корпорацій формується акціями, тобто коштами інвесторів (власників) в обмін на реалізовані їм акції. Акція – це цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь в акціонерній компанії і дає його власникові право на: участь в управлінні компанією, одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, участь у розподілі майна при ліквідації компанії. Частку акцій, що належать певній особі, засвідчує акціонерний сертифікат.

Власний (акціонерний) капітал складається з наступних складових: 1) внесений капітал, що складається з акцій, що випущені за номінальною вартістю (звичайні та привілейовані акції) та додаткового оплаченого капіталу; 2) дарований капітал; 3) резерв переоцінки; 4) нерозподілений прибуток.

Для обліку вище перерахованого в бухгалтерському обліку використовуються наступні рахунки: “Статутний капітал (прості або привілейовані акції)”, “Додатковий капітал”, “Нерозподілений прибуток” .

Структура капіталу корпорації може бути подана в балансі таким чином:

Акціонерний капітал:

Внесений капітал

- Привілейовані акції (за номінальною вартістю)

- Звичайні (прості) акції (за номінальною вартістю)

- Додатковий капітал – звичайні акції

Разом внесений капітал

Нерозподілений прибуток

Разом акціонерний капітал.

Як бачимо до власного капіталу належить і нерозподілений прибуток компанії. В разі наявності нерозподілених збитків сума віднімається і зменшує загальну суму власного капіталу.


95. Характеристика та види акцій за критеріями їх випуску (обігу) та привілеїв.

1). За випуском: Акції, дозволені до випуску – це загальна кількість акцій, на яку одержано дозвіл влади штату та Комісії з цінних паперів та біржових операцій (в США), або інших державних органів в інших країнах (наприклад, Міністерства фінансів). Ця кількість акцій записана у статуті корпорації. Ця кількість здебільшого перевищує потреби компанії в капіталі на момент її створення і дає змогу в майбутньому випускати акції повторно.

Випущені акції – це кількість акцій, фактично реалізованих інвесторам, акціонерам на якусь дату (прямо чи через посередників).

Невипущені акції – це залишок дозволених до випуску акцій, які компанія не випускала, не реалізовувала.

Циркулюючи акції – акції, які перебувають на руках у акціонерів на певну дату. Кількість циркулюючих акцій може збігатися з кількістю випущених акцій.

Викуплені акції – кількість акцій, викуплених корпорацією у своїх акціонерів – безпосередньо чи через фондову біржу.

2). За привілеями виділяють звичайні та привілейовані акції. Власники звичайних акцій мають право голосу в управлінні корпорацією. Дивіденди одержують залежно від результатів фінансово-господарської діяльності. Привілейовані акції надають перевагу їх власникам при одержанні дивідендів, при розподілі майна в результаті ліквідації корпорації, але не дають права голосу. Дивіденди на ці акції встановлюються за фіксованим % від номінальної вартості або за ставкою на одну акцію. Привілейовані акції у свою чергу можуть бути кумулятивними (мають ту перевагу, що необ”явлені радою директорів, дивіденди переносяться до виплати на майбутні періоди, але обов’язково будуть виплачені) та некумулятивними. Крім того, привілейовані акції можуть бути конвертовані та неконвертовані, відкличні та невідкличні для погашення.


96. Оцінки (вартість) акцій, що застосовуються в обліку.

Розрізняють кілька вартостей (оцінок) акцій:

1. Номінальна вартість акцій. Це мінімальна вартість, яка вказується на сертифікаті акцій. Номінальна вартість зараховується у статутний капітал корпорації. Акції можуть початково продаватися за вищою ціною, ніж номінальна. Різниця між ціною продажу і номінальною вартістю становить додатковий капітал корпорації.

2. Безномінальні акції. Акції, які не мають капіталу. Безномінальні акції можуть випускатися у двох варіантах:

2.1. безномінальні акції з оголошеною вартістю. Рада директорів оголошує (встановлює) в б-я момент вартість акції. В такому разі оголошена вартість акцій зараховується у статутний капітал корпорації.

2.2. безномінальні акції без оголошеної вартості. Якщо корпорація випускає акції без номінальної вартості і без оголошеної вартості, то вся виручка за акції переходить у статутний капітал.

3. Ринкова вартість акцій. Це ціна акції, яка формується на ринку цінних паперів під впливом попиту і пропозиції. Вона значною мірою залежить від фінансового стану фірми, напрямків її розвитку, стабільності, тощо.

4. Облікова вартість акцій. Це різниця між сумою всіх активів і всією заборгованістю (чисті активи). Тобто це сума всього власного (акціонерного) капіталу. Якщо розділити всю суму капіталу на кількість акцій, то одержимо облікову вартість однієї акції. Але якщо у складі капіталу компанії є привілейовані акції, то їхня сума попередньо віднімається з суми капіталу, а решта ділиться на кількість звичайних (простих) акцій.


97. Облік випуску (продажу) простих акцій з зазначеною номінальною вартістю.

Акції з зазначеною номінальною вартістю можуть продаватися за номінальною вартістю, вище номінальної вартості і нижче номінальної вартості. У б-я разі у статутний капітал зараховується тільки номінальна вартість акцій.

Наприклад, якщо компанія випустила (реалізувала) 10000 простих акцій номінальною вартістю 5 дол кожна. Реалізація відбулася за номінальною вартістю. Тоді: Дт “Грошові кошти” 50000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 50000.

Якщо ті ж самі акції було реалізовано по 8 дол за кожну, то робиться такий запис: Дт “Грошові кошти” (10000 акцій * 8 дол) 80000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” (10000 акцій * 5 дол) 50000, Кт “Додатковий капітал (прості акції)” 30000.

Ті ж самі акції було реалізовано по 4 дол за кожну: Дт “Грошові кошти” 40000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 50000, Дт “Додатковий капітал” 10000 (зменшення додаткового капіталу).

Тобто, якщо акції продаються за ціною, нижчою від номінальної вартості, то у статутний капітал зараховується номінальна вартість акцій, а різниця відображається по Дт “додатковий капітал”, якщо цей рахунок має кредитовий залишок. Якщо ж цей рахунок не має кредитового залишку, то сума, нижча за номінальну вартість акцій, списується на рахунок “Нерозподілений прибуток” (в Дт цього рахунку).

В більшості штатів США, наприклад, продаж простих акцій нижче номінальної їх вартості заборонений.


98. Облік випуску (продажу) простих акцій без номінальної вартості.

Якщо безномінальні акції мають оголошену вартість (яку встановила Рада директорів), то сума доходу від продажу в межах оголошеної вартості зараховується у статутний капітал. Доход, одержаний понад оголошену вартість, відображається як додатковий капітал (тобто відображення в обліку таке саме, як і номінальних акцій).

Наприклад, компанія випустила 10000 акцій без номінальної вартості. Дирекція оголосила вартість 6 дол за акцію. Фактично реалізовано по 9 дол за акцію. Це відображається таким записом: Дт “Грошові кошти” 90000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 60000, Кт “Додатковий капітал” 30000.

Якщо ж по безномінальних акціях не було встановлено оголошеної вартості, то вся сума від реалізації акцій зараховується у статутний капітал: Дт “Грошові кошти” 90000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 90000.

99. Облік випуску (продажу) привілейованих акцій.

Як і прості акції, привілейовані акції можуть випускатися корпорацією під гроші, або під негрошові активи. Крім того, вони можуть реалізовуватися за номінальною вартістю або вище номінальної вартості. Привілейовані акції можуть бути як з номінальною вартістю, так і безномінальною. В бухгалтерському обліку випуск (продаж) привілейованих акцій відображається так само, як і простих акцій.

Наприклад, якщо компанія випустила (реалізувала) 10000 привілейованих акцій номінальною вартістю 5 дол кожна. Реалізація відбулася за номінальною вартістю. Тоді: Дт “Грошові кошти” 50000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” 50000.

Якщо корпорація випустила 20000 привілейованих акцій номінальною вартістю 10 дол кожна, ціна реалізації – 14 дол кожна: Дт “Грошові кошти” (20000 * 14 дол) 280000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” (20000 * 10 дол) 200000, Кт “Додатковий капітал (привілейовані акції)” 80000.

Слід відзначити, що рахунки для обліку Статутного капіталу, а також додаткового капіталу від простих і привілейованих акцій ведуться окремо.

В балансі у складі акціонерного капіталу привілейовані акції показуються першими. Це пояснюється їхніми перевагами у виплаті дивідендів і в розподілі майна при ліквідації корпорації.

100. Мотиви та облік викупу власних акцій, порядок відображення викуплених акцій в балансі.

Метою викупу акцій може бути: 1 мати в наявності акції для реалізації їх управлінцям та службовцям компанії як заохочення; 2 поліпшити кон’юнктуру на ринку цінних паперів щодо своїх акцій (підняти їх ринкову ціну); 3 мати в наявності додаткову кількість акцій для придбання інших компаній; 4 зменшити кількість циркулюючих акцій і тим самим підняти дохід на одну акцію; 5 запобігти захопленню контрольного пакета акцій іншими компаніями.

Викуплені акції – це акції корпорації, які були раніше випущені, повністю сплачені, а потім викуплені корпорацією, але не анульовані. Викуп акцій означає одночасно зменшення активів компанії та її акціонерного капіталу.

Для обліку викуплених акцій застосовується рахунок “Викуплені власні акції”, який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок акціонерного капіталу (“Статутний капітал”).

Викуплені акції відображаються в обліку на рахунку “Викуплені власні акції” за фактичною собівартістю їх придбання (викупу). Операція викупу оформлюється такими записами: Дт “Викуплені власні акції”, Кт “Грошові кошти”. Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилась, тоді як кількість циркулюючих акцій зменшується. Відповідно акціонерний капітал компанії зменшується.


101. Облік операцій викупу власних акцій та подальшої їх реалізації.

Для обліку викуплених акцій застосовується рахунок “Викуплені власні акції”, який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок акціонерного капіталу (“Статутний капітал”). Викуплені акції відображаються в обліку на рахунку “Викуплені власні акції” за фактичною собівартістю їх придбання (викупу).

Операція викупу оформлюється такими записами: Дт “Викуплені власні акції”, Кт “Грошові кошти”. Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилась, тоді як кількість циркулюючих акцій зменшується. Відповідно акціонерний капітал компанії зменшується.

Викуплені власні акції можуть випускатись (реалізуватись) знову повторно за собівартістю викупу. За вищою або нижчою вартістю (вище чи нижче їх вартості придбання). Якщо ціна повторної реалізації дорівнює собівартості, дебетують рахунок “Гроші” і кредитують рахунок “Викуплені власні акції”.

Якщо ціна реалізації вища за собівартість, то на різницю кредитують рахунок “Додатковий капітал” (від викуплених акцій). Тобто Дт “Грошові кошти”, Кт “Викуплені власні акції”, Кт “Додатковий капітал (викуплені власні акції)”.

При продажу викуплених власних акцій за ціною, нижчою, ніж собівартість, різницю покривають за рахунок Додаткового капіталу від викуплених акцій (списується в Дт цього рахунку). Якщо суми цього капіталу не вистачає для покриття, дебетується рахунок “Нерозподілений прибуток” (списується за рахунок нерозподіленого прибутку). Тобто: Дт “Грошові кошти”, Кт “Викуплені власні акції”, Дт “Додатковий капітал (викуплені акції)”.

Слід зазначити, що операції викупу і перепродажу не стосуються рахунку “Статутний капітал”, не відображають результатів (прибутків чи збитки) від реалізації. Реалізація раніше викуплених акцій збільшує одноразово загальну суму активів і загальну суму акціонерного капіталу.


102. Облік операцій викупу власних акцій та їх знищення.

Компанія може прийняти рішення більше не продавати раніше викуплені власні акції, а вилучити їх з обороту, тобто знищити. В цьому разі викуплені акції списуються так:

Дт “Статутний капітал (прості акції)”; Дт “Додатковий капітал”; Дт “Нерозподілений прибуток”; Кт “Викуплені власні акції”.

Якщо вартість вписаних викуплених акцій нижча їхньої вартості при першому випуску, то різниця відноситься на збільшення додаткового капіталу.

Дт “Статутний капітал (прості чи привілейовані акції)”

Кт “Додатковий капітал (прості чи привілейовані акції)”

Кт “Викуплені власні акції”.

103. Облік конвертації привілейованих акцій компанії в прості.

Привілейовані акції можуть мати право конвертації у прості акції, що робить їх більш привабливими для інвесторів. Такі акції називаються конвертованими привілейованими акціями. Переведення здійснюється за встановленим у договорі коефіцієнтом. Власники привілейованих акцій здійснюють їх конвертацію у прості акції за умови зростання дивідендів та ринкових цін на прості акції.

Операція конвертації відображається в обліку наступним чином:

Дт “Статутний капітал (привілейовані акції)”; Кт “Статутний капітал (прості акції)”; Кт ”Додатковий капітал (прості акції)”.

При конвертації не відображаються прибутки чи збитки цієї операції.

В разі, якщо привілейовані акції спершу були продані за ціною вищою, ніж номінальна вартість при їх конвертації в прості акції, необхідно списати і додатковий капітал від привілейованих акцій.

Дт “Статутний капітал (привілейовані акції)” (номінальна вартість)

Дт “Додатковий капітал (привілейовані акції)”

Кт “Статутний капітал (прості акції)”

Кт “Додатковий капітал (прості акції)”.

Необхідно зазначити, що при відображенні операції конвертації акцій ринкова вартість як простих, так і привілейованих акцій на момент здійснення операції не враховується і не відображається. Це пояснюється тим, що обмін акцій здійснюється в середині самої корпорації і жодних додаткових активів, еквівалентних ринковим цінам, не надходить.


104. Облік організаційних витрат, понесених при створенні корпорації.

В процесі створення корпорації виникають організаційні витрати. Це гонорари (оплата послуг) адвокатам за складання установчих документів, інкорпораційний внесок державі, вартість друкування акціонерних сертифікатів тощо. Організаційні витрати належать до нематеріальних активів. На витрати компанії вони відносяться через нарахування амортизації впродовж кількох років. В США, наприклад, за стандартом бухгалтерського обліку дозволяється амортизувати організаційні витрати впродовж 40 років. Водночас податковим регулюванням дозволяється амортизувати їх впродовж 5 років. Виходячи з цього, в практиці корпорації списують (амортизують) організаційні витрати найчастіше за 5 років.

Витрати на створення корпорації відображаються в обліку таким чином:

Дт “нематеріальні активи (організаційні витрати)”; Кт “грошові кошти”.

Корпорація може для оплати таких витрат виділити частину своїх акцій:

Дт “нематеріальні активи (організаційні витрати”; Кт “статутний капітал (прості акції)”; Кт “додатковий капітал (прості акції)”

За перший рік буде нараховано амортизацію, що відображається такою проводкою: Дт “Витрати на амортизацію (нематеріальні активи)”, Кт “Амортизація (знос) нематеріальних активів (організаційні витрати)”. Допускається також пряме їх списання: Дт “Витрати на амортизацію (нематеріальні активи)”, Кт “Нематеріальні активи (організаційні витрати)”.


105. Облік нарахування та виплати дивідендів грошима.

Дивіденди – це частина прибутку корпорації, що розподіляється між акціонерами відповідно до акцій. Мірою рівня дивідендів є показник “коефіцієнт дивідендів” – відношення суми дивідендів до суми чистого прибутку. Джерелом виплати дивідендів є нерозподілений прибуток, при цьому дивіденди переважно оголошуються на суму, що не перевищує нерозподіленого прибутку. Якщо дивіденди оголошено на всю суму нерозподіленого прибутку корпорації, то вони називаються ліквідаційними – при ліквідації корпорації або при скорочення обсягу її діяльності. З дивідендами пов’язано три дати: дата оголошення дивідендів, дата реєстрації власників акцій, дата виплати дивідендів. В обліку відображаються дивіденди, пов’язані з двома датами: оголошення, виплата.

1. Нарахування і виплата дивідендів грошима в обліку відображається наступним чином: 1) оголошення дивідендів: Дт “Нерозподілений прибуток”, Кт “Дивіденди до сплати”; 2) виплата дивідендів: Дт “Дивіденди до сплати”, Кт “Грошові кошти”.

2. Може бути й інша методика відображення дивідендів, коли ведеться окремий рахунок “Дивіденди” або “Оголошені дивіденди” на кожний вид акцій (прості, привілейовані). Тоді відображення буде: 1) оголошення дивідендів: Дт “Дивіденди оголошені”, Кт “Дивіденди до сплати”; 2) виплата дивідендів: Дт “Дивіденди до сплати”, Кт “Грошові кошти”; 3) наприкінці року залишок рахунку “Дивіденди оголошені” списується на рахунок “Нерозподілений прибуток”: Дт “Дивіденди до сплати” Кт “Дивіденди оголошені”.

Більше інформації, пов’язаної з дивідендами, дає остання методика.


106. Облік нарахування та виплат дивідендів акціями.

Рада директорів може оголосити дивіденди своїм акціонерам з оплатою акціями. Це робиться для того, щоб: - зберегти оборотний капітал компанії (не виплачуємо грошей); - знизити ринкову вартість (ціну) акцій збільшенням їх загальної кількості. Зниження ринкових цін робить їх доступними для інвесторів; - збільшити статутний капітал корпорації за рахунок нерозподіленого прибутку; - уникнути подвійного оподаткування (подібний розподіл не є доходом).

Кількість акцій, які необхідно випустити для оплати дивідендів, всановлюється Радою директорів. Такі акції, здебільшого відображаються за ринковими цінами на дату оголошення дивідендів. В б-я разі їх ціна не повинна бути нижчою за номінальну чи оголошену вартість.

Відображення в обліку на дату оголошення:

Дт “Нерозподілений прибуток”; Кт “Статутний капітал: прості акції до розподілу”; Кт “Додатковий капітал (прості акції)”.

Слід зазначити, що рахунок “Статутний капітал: прості акції до розподілу” – це рахунок акціонерного капіталу, він переноситься в баланс як додаток до статутного капіталу.

Виплата дивідендів:

Дт “Статутний капітал: прості акції до розподілу”; Кт “статутний капітал (прості акції)”.

Таким чином, акції, випущені під дивіденди, змінюють структуру акціонерного капіталу, нерозподілений прибуток переходить у статутний капітал, але загальна сума акціонерного капіталу не змінюється. Активи корпорації не змінюються, як це відбувається при виплаті дивідендів грошима. Збільшується кількість циркулюючих акцій і через це зменшується облікова вартість однієї акції.


107. Облік розщеплення акцій.

Розщеплення акцій – це збільшення кількості випущених акцій з пропорційним зниженням їхньої номінальної чи оголошеної вартості за одну акцію. Метою розщеплення акцій є необхідність підняти їхню привабливість на ринку, доступність для малих інвесторів. До розщеплення акцій компанія вдається при значному зростанні ринкових цін на акції.

Операція розщеплення акцій бухгалтерськими проводками не відображається. На рахунок “Статутний капітал (прості акції)” в баланс буде внесено зміни про кількість і номінальну вартість акцій. Наприклад,

Акціонерний капітал (до розщеплення акцій)

Прості акції (30000шт за номінальною вартістю 20 дол кожна) 600000; Нерозподілений прибуток 150000; Разом 750000.

Акціонерний капітал (після розщеплення акцій)

Прості акції (60000шт за номінальною вартістю 10 дол кожна) 600000; Нерозподілений прибуток 150000; Разом 750000.

Таким чином, ефект збільшення кількості акцій в обігу і зниження ринкових цін досягаються розщепленням акцій і випуском додаткових акцій для оплати дивідендів. Різниця полягає в тому, що, акції для оплати дивідендів можуть випускатися тільки при наявності нерозподіленого прибутку, тоді як розщеплення акцій може здійснюватись і без наявності нерозподіленого прибутку.


108. Податки на прибуток корпорацій та облік розрахунків з бюджетом по них.

Важливим питанням є визначення об’єкта оподаткування , іншими словами з якої суми прибутку стягується податок. Міжнародна практика свідчить , що завжди є різниця між сумою прибутку підприємства , що витікає з даних бухгалтерського обліку і відображається у фінансовій звітності , та сумою прибутку для цілей оподаткування. Бухгалтерський облік не залежить і не повинен залежати від податкової системи. Він організовується на основі загальноприйнятих принципів обліку , які є постійними , і саме за цими принципами відображається формування фінансових результатів.

Ставка податку на прибуток корпорацій та ін. підприємств в різних країнах. В США , наприклад, податок на прибуток стягується за трирозрядною шкалою ставок : 15 % на перші 50 тис.$ прибутку , 25% на наступні 25 тис. , 34% - понад цю суму. У Франції податок на прибуток АТ коливається від 34% - 42%. В усіх країнах застосовується авансова система виплат податку на прибуток у державні та місцеві бюджети , яка встановлюється державою. Наприклад, французькі АТ здійснюють протягом року 4-и авансові виплати податку на прибуток: 1)9,25 % - 15 березня ; 2) 9,75 % - 15 червня ; 3) 9,75% - 15 вересня ; 4)9,25% - 15 грудня ; 5) решта – 34% від податкового прибутку року – 4-и попередні аванси – 15 квітня наступного року.

Авансові виплати податку на прибуток відображаються в обліку наступним чином: Дт “Розрахунки з бюджетом (субрахунок “Розрахунок з бюджетом по податку на прибуток”)”, Кт “Рахунок в банку”.

Наприкінці звітного періоду , виходячи з фактичної суми одержаного прибутку , скоригованого для цілей оподаткування , визначають реальну суму податку на прибуток. Наприкінці року на річну суму податку на прибуток підприємство зробить такий запис : Дт “Витрати по податку на прибуток” ; Кт “Розрахунки з бюджетом ( по податку на прибуток)” . Таким чином , сальдо рахунку “Розрахунки з бюджетом ( по податку на прибуток)” на 1.01 наступного року показує решту заборгованості перед бюджетом , яка має бути перерахована у встановлений строк. Сума прибутку після сплати податку становить чистий прибуток корпорації , що залишається в її розпорядженні.


109. Облік розподілу прибутку корпорацій зарубіжних країн.

Чистий прибуток , отриманий корпорацією, використовується на виплату дивідендів та ін. цілі , передбачені статутом корпорації та законодавством країни . Серед них – створення спеціальних резервів : фінансового (легального) резерву ; статутного резерву ; деяких факультативних резервів. Розмір фінансового резерву регулюється державою. У Франції, наприклад, АТ зобов’язані відраховувати в цей резерв щорічно 5% чистого прибутку, доки він не досягне 10% статутного капіталу. Інші резерви створюються згідно зі статутом та за рішенням загальних зборів акціонерів. Невикористаний прибуток перераховується на рахунок “Нерозподілений прибуток” і складає частину власного ( акціонерного) капіталу.

За результатами розподілу чистого прибутку звітного періоду буде зроблено такий бухгалтерський запис : Дт “Фінансові результати звітного періоду”; Кт “Легальний резерв”; Кт “Статутний резерв” ; Кт “Інші резерви” ; Кт “Акціонери – Дивіденди до сплати” ; Кт “ Нерозподілений прибуток”.

Можливі випадки , коли корпорація може реінвестувати всю суму чистого прибутку задля розширення господарської та фінансової діяльності.


112. Вичерпані та невичерп. витрати: визнач-ня, приклади, та застос-ня в обліку.

Для визнач-ня фін. рез-тів підпр-ва слід розуміти різницю між вичерп. та невичерп. витратами. Фін. рез-т (прибут. або збиток ) – це різниця між доходами і витратами звітного періоду. Які витр. віднос-ся до звітн. періоду?

Припустимо, підпр-во витратило гроші на придбання товарів і устатк-ня. Оскільки мав місце лише обмін грошей, тобто одного виду активів на інші (товари та устати-ня)– це невичерпані (ще не спожиті) витрати які принесуть користь у майбут.

Тепер припустимо, що ми реалізували товари і ввели в експлуатацію устатк-ня. Отже, замість товарів ми отримали доход ( у вигляді грошей або зобов”язань кредиторів), і для отримання цього доходу була спожита частка устатк-ня ( у вигляді амортизації). Тому собі варт-ть реалізов. товарів та амортиз. відрах-ня – це вичерп. (спожиті) витрати. Якщо частина товарів була втрачена внаслідок пожежі або інш. випадку, то це означає збитки, оскільки товари не були обміняні ні на які інші речі і не дали жодної користі. Витрати можуть не збігатися в часі з реальними витратами активів. Напр., нарахована з/п за січень, яку буде виплачено на початку лютого. Оскільки праця роб. і служб. була використана в січні, а з/п є грошовою формою витрат на оплату праці, то ці витрати пов”язані з виникненням зобов”язань, для погашення яких пізніше буде передано активи.

Можна зробити виснов., що вичерпані витрати – це збільш. зобов-нь або зменш. активів у процесі поточної д-сті для отримання доходу звітн. періоду. У свою чергу невичерп. витрати – це збільш. зобов-нь або зменш. активів у процесі поточн. д-сті для отримання доходу або інш. вигоди в майбутн. періодах.

Невичерп. витрати відображ-ть в активі балансу, а вичерпані - у звіті про фін. рез-ти ( звіті про прибуток).


113. Витрати на прод-цію та витрати періоду: визнач., прикл., застос-ня.

На практиці не всі витрати пов”язані з вир-вом або придбанням товарів. Тому для визначення собіварт-ті прод-ції розрізняють витрати на прод-цію та витрати періоду. Витрати на прод-юце витрати, пов”язані з вир-вом або з придбанням товарів для реалізації. У виробн. сфері до таких витрат належать усі витрати ( матеріали, з/п, амортизація верстатів), пов”язані з функц. вир-ва прод-ції. У торговельному підпр-ві витратами на прод-цію є чиста вартість придбання товарів для реалізації.

Витрати періоду - це витрати, що не включаються у собі варт-ть запасів і розгляд-ся, як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Підпр-ва, що виробл-ть прод-цію, до таких витрат відносять витрати на здійсн-ня всіх інш. ф-цій ( упр-ня, маркетинг, дослідження, тощо) вартісного ланцюжка. У торгов. підпр-вах витратами періоду є витрати обігу. У звіті про прибуток витрати періоду включають до складу операційних витрат. Такий підхід до витрат є цілком обґрунтованим, оскільки, напр., витрати на оренду слід сплачувати незал. від кільк-ті придбаних або реалізов. товарів. Але витрати на придбання товарів будуть вичерпані лише тоді, коли ці товари реалізують і отримають доход.

Вичерп. витрати на прод-цію відображ-ся у звіті про прибуток, як собі варт-ть реалізов. прод-ції. Собіварт-ть реаліз. прод-ції або товарів визнач-ся з урахув-ням. зміни залишків запасів. У сфері вир-ва попередньо слід визначити собі варт-ть готової прод-ції. Для цього слід узяти до уваги зміну залишків незавершеного вир-ва. Собіварт-ть виробл. прод-ції = залишок незаверш. вир-ва на поч. періоду + витрати на вир-во протягом періоду – залишок незаверш. вир-ва на кінець періоду.


114. Прямі та непрямі витр.: визнач., приклади та застос. в обліку.

Прямі витрати- це витр., які можуть бути віднесені безпосер. до певного об”єкта витрат економічно можливим шляхом. Непрямі витр.- це витр., що не можуть біти віднесені безпосер. до певного об”єкта витрат економічно можл. шляхом. Це означає, що при вирішенні питання про віднесення витрат до певного об”єкта слід керуватися принципом співвідношу-ня витрат і вигод. Так, напр., якщо витрати на віднесення варт-ті цвяхів до кожного конкретн. виготовленого стільця перевищують саму вартість цвяхів, то доцільніше розподіляти ці матеріали пропорційно до прямих витрат. Віднесення витрат до прямих або непрям. залежить від того, що є об”єктом витрат.

Напр.., амортиз. верстатів та опалення цеху є прямими витрат. щодо цього цеху, але непрямими витрат. щодо окремих видів прод-ї яка виробл. в цьому цеху.

Отже одні й ті самі витрати можуть бути одночасно прямими і непрям. щодо різних об”єктів.

На підпр-вах виробн. сфери витрати на прод-цію наз-ся виробничими витратами, а витрати періоду – невиробн. витратами.Виробн. витр. поділяють на три групи:

1. Прямі матер. витрати – це вартість витрач. матеріалів, які стають часткою готов. прод-ції і можуть бути віднесені до певного виробу екон. можливим шляхом. Напр., це деревина у вир-ві меблів або тканина для вир-ва одягу.

2. Прямі витр. на оплату праці – з/п робітників, яка може бути включена у собі варт-ть певних виробів екон. можл. шляхом. Витрати на оплату праці інш. категорій виробн. персоналу і з/п робітн., що не може бути прямо віднесена на продукцію, розглядають як непряму з/п і включ. до складу виробн. накладних витрат.

3. Інші прямі витрати – всі інші прямі витрати, крім прямих матер. витрат та прямих витрат на оплату праці. Напр. амортизація або оренда спец-го устати-ня.

Виробн. накладні витрати – це витрати, пов”язані з процесом вир-ва, які не можуть бути віднесені до певних виробів екон. можл. шляхом. Напр., допоміжні матер., затрати на ремонт будівель, орендна плата, тощо. Прямі витрати на оплату праці та виробничі накладні витр. в сумі складають конверсійні витрати. Це витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт.

115. Релевантні та неревантні витрати: сутність, прикл. та застос-ня.

Для прийняття управлінських рішень необхідно розрізн. релев. та нерелев. витрати і доходи. Релев. витратице витр., що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення, а нерелев. витрати – це витр., що не залежать від прийняття рішення.

Напр., придбати комп”ютер для ведення бух. обліку чи орендувати його.

У цьому випадку, вартість комп”ютера та орендна плата є релевантн. витратами, а от вартість програмн. забезп-ня є нерелевантн. витр., оскільки вони матимуть місце в обох випадках. Витрати, що складають різницю між альтернат. рішеннями, назив. диференціальними витр. У нашому прикл. диференц. витр. – це різниця між вартістю комп”ют. і сумою орендної плати за період його експлуатації. Щоб управляти витратами, важливо знати, є вони змінними чи постійними щодо певної д-сті.


116. Постійні та змінні витрати: визнач-ня приклади та застос-ня в управл. обліку.

Змінні витрати – це витрати, що змін-ся прямо пропорційно до зміни обсягу д- сті (або інш. фактора витрат). Це означає, що збільш. кільк-ті виробленої прод-ції в 10 разів призведе до збільш. загальних змінних виробн. витрат теж вдесятеро. Якщо змінні витрати на один. прод-ції складають 100 грн., то взаємозв”язок між обсягом вир-ва та змінними витратами матиме такий вигляд: Діяльність (кільк-ть прод-ції): 1, 10, 20, 30; Змінні витрати на одиницю, гривень: 100, 100, 100, 100; Загальні змінні витрати, гривень: 100, 1000, 2000, 3000. Як бачимо загальна сума змінних витрат є лінійною щодо обсягу д-сті, а величина змінних витрат на один. прод-ції є постійною для всіх рівнів д-сті. Типовим прикладом змінних витрат є прямі матер. витрати, відрядна з/п, енергія для роботи устати-ня, пальне для автомобілів, комісійні виплати торговим агентам.

Постійні витрати – це витрати, що залиш-ся незмінними в разі зміни обсягу д-сті (або інш. фактора витрат). Прикладом постійних витрат є прямолінійна амортизація, орендна плата, зарплата персоналу офісу тощо. Для ілюстрації поведінки постійних витрат використаємо такі дані: Д-сть (кільк-ть прод-ції): 1, 5, 10, 20, 30; Постійні витрати на один, грн.: 1500, 300, 150, 75, 50; Загальні пост. витрати, грн.: 1500, 1500, 1500, 1500, 1500. Наведені дані свідчать, що загальна сума пост. витрат не змін-ся при зміні обсягу д-сті, але сума пост. витрат на один. прод-ції відпов. зменш. при збільш. обсягу д-сті та збільш. при його зменшенні.


117. Маржинальні та середні витрати.

Марж. витрати – це витрати на вир-во додаткової одиниці прод-ії. Припустимо, загальні витрати на вир-во одного стола – 2000 грн. А на вир-во двох столів було витрачено 3900 грн. Отже, маржин. витрати на вир-во другого стола дорівн. 1900 грн.

Тепер визначимо середні витрати на вир-во одного стола = 3900 : 2 =1950. Як бачимо, в середньому собів-ть одного стола дорівнює 1950 грн., хоч фактично столи мають різну собів-ть.

Залежно від ситуації менеджера можуть цікавити як маржин., так і серед. витрати. Наприклад, менеджер приватн. коледжу може вивчати можл-ть додатк. набору, виходячи з маржин. витрат розглядати середні витрати на методичне забезп-ня студентів для склад-ня бюджету.

118. Контрольовані та неконтрольовані витрати: сут-ть, приклади та застос-ня в обліку.

Для контролю д-сті окремих підрозділів та оцінки роботи керівників виділяють контрольовані та неконтрольовані витрати. Контрольовані витрати – це витрати, які менеджер може безпосер. контролювати або може чинити на них значний вплив. Відповідно, неконтрольовані витрати – це витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати. Практичний розподіл витрат на контол. та неконтрол. залежить від сфери повноважень менеджера. Одні й ті самі витрати можуть бути контрол. з боку начальника цеху одн. підпр-ва та неконтрол. для начальника цеху інш. підпр-ва. Прикладом традиційно контрол. витрат з позиції начальника цеху є основні матер. витрати і осн. зарплата, а неконтрол. – амотизація верстатів.


119. Дійсні та можливі витрати, їх сутн. та застосув.

Дійсні витр. – це витр., які вимагають сплати грошей або витрачання інш. активів. Ці витр. відображ-ся в бух. реєстрах в міру їх виникнення. Можливі витр. (втрати) – це вигода, яка втрачається, коли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитися від альтернат. рішення. Напр., підпр-во розглядає альтернативу викор-ня вільних коштів: покласти їх у банк на депозит або придбати комп”ютер і здати його в оренду. Дійсні витр.+ можливі витр.= релевантні витр.

Варіант 1: покласти кошти на депоз.: плата за відкриття депоз.+ втрата доходу від здачі комп. в оренду = релев. витр. для вар.1

Варіант 2 : придбати комп. і здати в оренду: вартість комп. + втрати доходу від процентів = релев. витр. для вар.2

Можливі витр. не відображають в облікових реєстрах і беруть до уваги тільки в разі викор-ня обмежених ресурсів..


120. Система обліку і калькулювання повних витрат: сут-ть та знач-ня.

Кальк-ня – це процес визначення собі варт. Певного об”єкту витрат. Під об”єктом витрат розуміють сегменти діяльності під-ва, які потребують вимірювання пов”язаних з ними витрат.

Собі варт-ть об”єктів витрат визнач-ся за допомогою системи виробн. обліку. Сист. вироб. обліку – це система обліку, яка забезпеч. кальк-ня і контроль собі варт-ті об”єктів витрат. У загальному вигляді сист. вироб. обліку має дві стадії: на перш. стадії витрати об”єдуються за однорідн. елементами: матеріали, з/п тощо. Потім вони віднос-ся до певних об”єктів витрат. Порядок віднесення витрат залежить від кількості та взаємозв”язку об”єктів. На пром. підпр-вах витрати спочатку віднос-ся до відпов. підрозділів, а потім – до певних видів прод-ції, що виробл-ся відпов. підрозділами. Різні підпр-ва викор-ть різні системи виробн. обліку. Важливим етапом впров-ня виробн.обліку є вибір системи кальк-ня продукції.

Система кальк-ня визнач-ся хар-ром прод-ції. Виділяють дві системи кальк-ня: по окремих замовленнях (контрактах, роботах, партіях) та по процесах вир-ва, які постійно повторюються. Кальк-ня може здійсн-ся за повними виробн. витратами або тільки за змінними витр. Кальк-ня повних витр. – це метод кальк-ня, що передбачає включення у собі варт-ть усіх (змінних і пост. ) виробн. витрат.

В індивід. та дрібносерійних вир-вах ( друкарні, будівн-во ) застосов-ся кальк-ня по замовленнях – це система кальк-ня на основі обліку витрат по кожному індивід. виробу або окремій партії товарів. В системі кальк-ня повних витрат у собі варт-ть прод-ії включ-ся всі виробн. витрати. Усі виробн. накладні витрати розподіл-ся між виробами і включ-ся у собі варт-ть незаверш. вир-ва та готової прод-ції.


121.Система обліку і кальк-ня змінних витрат: сут-ть та знач-ня.

Кальк-ня змінних витр. – це метод кальк-ня, що передбачає включення у собі варт-ть прод-ції лише змінних виробн. витрат. У собі варт-ть незаверш. вир-ва і готової прод-ії включ-ся тільки змінні виробн. витрати. Система кальк-ня змінних витрат дозволяє визначити маржинальний доход, який відображає різницю між доходом від реалізації прод-ції та змінними витратами підпр-ва.

Звіт, побудований на основі кальк-ня змінних витрат, відображає маржин. доход, або декілька показників марж. доходу: виробн., загальний, тощо.

Система кальк-ня змінних витр. надає інформацію, необхідну для прийняття поточних рішень щодо: оптимізації виробн. програми, ціноутворення, розширення або скорочення вир-ва певної прод-ії. Перевагою системи кальк-ня змін. витрат є:

звіти, складені на основі кальк-ня змін. витрат, більшою мірою відповідають інтересам керівників підпр-ва, оскільки дозволяють приймати поточні рішення й здійсн-ти оцінку окремих сегментів д-сті ;

спрощується кальк-ня собі варт-ті прод-ції, а оцінка запасів здійсн-ся відпов. до поточних витрат, що необхідні для вигот-ня певних виробів;

величина операц. прибутку перебуває у прямій залежності від обсягу реалізації.

Вадами цієї системи є :

звітність, складена на основі кальк-ня змін. витрат, не відповідає принципам підготовки фін. звітності та вимогам податкової системи;

Для розподілу витрат на змінні та постійні потрібні додаткові розрахунки, які не завжди забезп-ть точний результат.


122. Аналіз взаємозв”язку витрат, обсягу д-сті та прибутку.

Аналіз ”витрати-обсяг-прибуток” – це метод системного дослідження взаємозв”язку витрат, обсягу д-сті та прибутку компанії заради вичення:

обсягу реалізації, який забезпечує відшкод-ня всіх витрат та отримання бажаного прибутку;

величини прибутку при певному обсязі реалізації;

впливу зміни величин витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підпр-ва;

оптимальної структури витрат.

Важливим елементом аналізу є аналіз беззбитковості – він побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також розрахунку точки беззбитковості, яка визначає критичний обсяг реалізації.

Точка беззбитк. – це обсяг реалізації, при якому доходи підпр-ва дорівнюють його витратам, а прибуток дорівнює нулю. Точка беззбитк. може бути виражена в натур., грош. одиницях або у відсотках до нормальної потужності. Точка беззбитк. у грошов. одиницях може бути виведена з рівняння: Точка беззбитк. = змінні витрати + постійні витрати.

Точка беззбитк. в натур. одиницях = точка беззбитк. в грош.один.:ціну за одиницю

Розрахунок точки беззбитк. за допомогою показника маржин. доходу: точка беззбитк. в натур. один. = постійні витрати : маржин. доход на одиницю.

На практиці менеджера цікавить обсяг та ціна реалізації, які забезпечать отримання бажаного прибутку.

Доход від реалізації = змінні витрати = постійні витрати = бажаний прибуток

Для визначення прибутку при певному обсязі реалізації можна застосувати

рівняння: прибуток = доход від реалізації – ( змінні витрати + постійні витрати).


124. Система обліку стандартних (нормат.) витрат: сут-ть та знач-ня.

Стандартні витрати – це витрати, необхідні для вир-ва певної прод-ції або послуг за норм. умов д-сті. Стандарти відображають заплановані витрати на один. прод-ції, величина яких базується на обгрунтов. нормах праці та інженерних розрах-ках. Виділяють три види стандартів:

Базисні стандарти – це довго строк. стандарти витрат, які встан-ся на строк від двох до п”яти років, щоб вивчати динаміку цін та прод-ть праці.

Теоретичні стандати – це стандарти витрат, які можуть бути досягнуті лише за ідеальних умов д-сті.

Поточні стандарти – це стандарти, що відображають витрати, необх. для виготовлення прод-ції у звітн. періоді за наявних умов д-сті.

Застос-ня поточних стандартів витрат дає можл-ть заздалегідь визначити собів-ть прод-ції для встан-ня цін, скласти звіт про прибуток, оперативно виявити та контролювати відхилення, оцінити д-сть центрів відпов-ті. Система калькулювання станд. витрат – це система обліку, яка використовує станд. витрати задля: контролю витрат; прийняття рішень щодо цін; оцінки викон-ня бюджетів; усвідомлення витрат; упр-ня за відхиленнями. Розробка стандартів витрат здійсн-ся підрозділми, які відповідають за ті чи ті статті витрат. Технолог. відділ визначає стандарти викор-ня матеріалів, а відділ постач-ня встановлє стандарти цін на матеріали. Виробн. відділ розробляє стандарти роб. часу по операціях, а відділ персоналу – тарифні ставки оплати праці відпов. категорій працівників. Затверджені стандарти узагалн-ся бухгалтером в карті станд. собів-ті один. прод-ції. Стандарти витрат періодично переглядають для того, щоб вони відповідали сучасним і реальним умовам вир-ва.


125. Поняття центрів відпов-ті і обліку за центрами відпов-ті.

Оцінка д-сті центрів відпов-ті є складовою частиною системи управл. контролю. Система управл. контролю – це процес, за допомогою якого менеджери впливають на прац-ків компанії для забезп-ня досягн-ня поставленої мети. Проект-ня системи управл. контролю включає: визнач-ня загальн. мети компанії та її проміжних цілей; визнач-ня центрів відпов-ті; розробку показників д-сті для мотивації та узгодж-ня мети; вимірюв-ня факт. показн-ків д-сті та склад-ня звітності. Розробка показників та оцінка д-сті окремих підрозділів, менеджерів, прац-ків є центр. проблемою, оскільки саме її вивчення дозволяє узгодити інтереси окремих людей та всієї компанії. Бюджет відображає тілки внутр. фін. показники, викон-ня яких є об”єктом бухг. обліку. Але менеджера цікавлять ще й нефін. пок-ки д-сті, тобто показники, що виражені не у грош. вимірі (напр., плинність кадрів, коеф. корисної дії обладнаня, відсоток забракованих виробів, викор-ня роб. часу, відсоток повторних замовлень, поїздки за викликами та інш.). Викор-ня нефін. пок-ків дає змогу здійсн-ти комплексну оцінку д-сті, яка баз-ся на врахув-ні кільк-х та якісних чинників. Проведені дослідження свідчать, що серед нефін. пок-ків д-сті на першому плані в багатьох країнах є якість прод-ції та викон-ня поставок. Сучасна система управл. контролю нагадує доку приладів чи табло. Традиц. звіти містять лише пок-ки, що контролюються менеджером, а система “Табло” розглядає всі центри відпов-ті з урах-ням їхніх горизонт. і вертик. зв”язків. Це дозволяє отримати більш повну інформацію про д-сть взаємопов”яз. центрів відпов-ті незал. від ступеня контрольованості окремих пок-ків з боку менеджерів. Вибір пок-ків і оцінка д-сті центрів відпов-ті зал-ть насамперед від типу центру. Оцінка д-сті центрів приб-ку здійсн-ся на підставі звіту, який показує прибуток кожного центру. Розподіл операц. витрат між центрами приб-ку дає змогу скласти такий звіт про приб-ки, який показує операц. прибуток кожного центру. Розподіл опреац. витрат включає два етапи:

визнач-ня витрат, що можуть бути прямо віднесені до певного центру відпов-ті;

визнач-ня непрямих витрат і розподіл їх між центрами прибутку на підставі такої бази, яка є найбільш релевантною.


Акт прийому-передачі ОЗ

Складається на кожний прийнятий в експлуатацію об’єкт ОЗ комісією, що назначається розпорядженням керівника підприємства. Вказується первинна вартість об’єкту, стисла технічна характеристика, місце експлуатації. До акту додається документація, що відноситься до даного об’єкту. Комісію обовязково очолює заст.директора або гол.інженер. обовязково в комісію входить гол.бугалтер. обовязково в документі є повна назва обєкту відповідно до док-ції,коротка техн.хар-ка,дата створення або виготовлення,дата надходження на під-во,дата введення в експл-ю,первісна варт-т,сума зносу нарах.за час експ-її на момент введення обєкту,шлях надходження,відповідність даних техн.док-ів, підписи всієї комісії на чолі з головою. Після цього акт передається в бух-ію,в якій на його підставі відкрив-ся картка інвент.обліку.

Інвентарна картка обліку ОЗ

Відкривається на кожний об’єкт ОЗ. Є регістром аналітичного обліку. Містить найменування і номер об’єкту, номер акту і дату прийому, первісна вартість, норма амортизації, стисла характеристика, робляться відмітки про проведені ремонти, переміщення та вибуття. На однотипні об’єкти невеликої вартості, що надійшли в одному місяці, мають однакову вартість - одна загальна картка. Картки реєструються у спеціальних описах. Зберігаються у картотеці за класифікаційними групами і місцяси експлуатації. Картки не діючих ОЗ розміщ-ся окремо.

Акт на списання ОЗ

В ньому оформляють вибуття ОЗ з підприємства. Вказується первісна вартість об’єкту, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, причина вибуття (реалізація, ліквідація, безплатна передача), витрати пов’язані з вибуттям, сума отриманого доходу. На його підставі роблять відповідні записи в інвентарних картках і інвентарному списку. Містить номер цеху, відділу,лінії, сума,інвент.та заводський номер. Складає спеціально створена для цього комісія, яка робить заключення і результати огляду, техн.стан і причину вибуття.

Прибутковий ордер на надходження матеріалів

Складають матеріально відповідальні особи на матеріали, що надійшли. Номенклатурний номер, найменування, кількість, ціна. Вказується вид операції, склад, постачальник, регістраційний номер рахунку або іншого документу + номер запису по складській картці. Для зменшення роботи дозволяється замість .... ставити штамп чи надпис на рахунку-фактурі. Прийом запасів здійснює комірник, якщо надійшло те – сладається ордер(тільки при повній відповідності)

Лімітно-збірна картка

Для оформлення відпуску матеріалів, які систематично викор у вир-ві. Виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне чи декілька найменувань в двох екземплярах, один - цеху-одержувачу, другий - складу. Вказується ліміт відпуску матеріалів, потім робиться запис про фактичну кількість відп мат. Після кожного запису виводиться залишок невикористаного ліміту, який підтверджується підписом завідувачем складом у лім карті одержувача і лім карті складу. В кінці місяця передаються до бухгалтерії для обліку витр мат. Може викор-ся на 1 або кілька видів продукції. Є засобом контролю за дотриманям норм расхода матеріалів.

Накладна-вимога на відпуск матеріалів

Зверхлімітний відпуск матеріалів здій-ся на підставі вимоги. Крім того.вимога викор-ся для матеріалів, які періодично викор-ся (відпуск-ся). Цей документ підписують той,хто отримує,той, хто видає і той, хто дозволяє (гол.інженер,менеджер з вир.запасів і т.д.). Реквізити: номер документу, дата складання, коди видправник, отримувача і операції, кількість, ціні, одиниці виміру, сума, порядковий номер у картотеці, підниси гол бух, того, хто дозволив, здав, прийняв.

Картка складського обліку матеріалів

Відкриваються на кожний номенклатурний номер матеріалів. Записи матеріально відповідальними особами здійснюються щоденно на підставі приходо-витратних документів по надходженню і витрачанню матеріалів з виведенням залишку після кожного запису (для забезпечення контроля за дотрим.норм запаса). Бугалтерія здіснює пост.контроль за правильн.складського обліку і його відповідністю приходно-витратним документам. З цією ціллю працівник буг-її, який веде облік матеріалів, в встановлені дні (не менш 1 раза в тиждень) приходить на склад і в присутності матер.-відповідальної особиперевіряє правильність зроблених ним записів Після перевірки перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри бух обліку. Після перевірки перетворюються з регістрів оперативного обліку в регістри бух обліку. Вказується Склад, стелаж, одиниця виміру, ціна сорт, номенклатурний номер, норма запасу, марка + найменування матеріалу (дата запису, номер документу, від кого отримано/кому відпущено, прихід, вибуття, залишок)


Наряд на відрядну роботу

В індивідуальних і дрібносерійних в-вах для обліку виробітку широко застосовується система нарядів. В залежності від виду наряди поділ-ся на індивідуальні (для 1 робітника) і бригадні а по строку дії – на зміну чи більш довгий період в межах місяця. По закінченню роботи в наряді вказується прийнята кіл-ть виготовленої продукції, її якість(пригодна, брак), і витрати нормованого часу. Якщо робота виконувалась бригадою, то у відпов.графах вказується розряд члена бригади і фактично відпрацьований час,що необхідно для розподілу заг.сумизаробітку між членами бригади. Реквізити: цех, участок, відділ, вид оплати, прізв.прац-ка, бригада, бригадир, табедьний номер, розряд, дата, опис роботи, розряд роботи, од.виміру. Задана кіл-ть – прийнята кіл-сть (всього і брак), норма і розцінка в грн. І хв. Всього сума заробітку і нормований час. Підпіси: майстер,контролер і нормувальник.

Для обліку виробітку робітниками-відрадчиками. За ним оплачуються операції, що не передбачені технологічним процесом. Реквізити: організація, участок, шифр (виробу, операції), описання робіт, їх шифр, кільк виробів, од виміру, норма на од виміру, нормо-години, сума зарплати, шифр затрат, дата видачі, підписи бригадира, мастеру, контролеру, нормувальника.

Розрахунково-платіжна відомість

Основний обліковий документ, що викор для оформлення розрахунків з робітниками і службовцями. Вміщують відомості про всі нарахування за видами оплат, утриманнях з зарплати і сумах, що підлягають виданню на руки. Основою для складання є: табель використання робочого часу, накопичувальні картки зар плати, довідки-розрахунки бухгалтерії, розрахункові відомості за минулий місяць, рішення судових органів, заяви працівників на різні перерахування, платіжні відомості. На основі розр-плат від або замінюючих док склад розробні (разработочные) таблиці.

Виписка банку з поточного рахунку

Періодично (у встановлені строки) банк видає під-ву …. Це перелік проведених за звітний період операцій. Додаються виправдальні документи. Виписка має визначені показники, частина з яких кодується банком. Виписки, що видаються клієнтам з поточного рах можуть відр. Але обов’язкові реквізити це: номер поточного рахунку клієнту; дата попередньої виписки і її залишок; суми перерахувань; залишок коштів на дату виписки.

Платіжне доручення

Це бланк встановленої форми, який підпр надає банку, що обслуговує для перечислення певної суми зі свого рахукну. Банки приймають його до виконання протягом 10 календ днів з дати його заповнення. Для здійснення попередньої оплати за товари, роботи, послуги + для завершення розрахунків по актам звірки взаємної заборг субєктів господарювання. Супроводжується кредитовим авізо. Вказуються: платник (+код), одержувач, (+код) банки, які їх обслуговують (+код) + їх розрах рах , дата виписки; одержання; проведення банком, сума (цифрами, словами), призначення платежу, підниси платника і банку.

Платіжне вимога-доручення

…….. викор-ся при розрахунках між під-вами за товарно-матер-ні цінності,роботи,послуги.

Комбінований документ: верхня частина – вимога постачальника (отримувача гош коштів) до покупця (платнику) оплатити вартість поставленої прод…; нижня - доручення платника своєму банку про перерах з його рахунку вказаної суми. Названий документ разои з відгруж товаром або після надання послуг направляється постачальником покупцю, який у порядку акцепту рахунку-фактури заповнює другу частину документу власними реквізитами і здає в свій банк для оплати. + Для здійснення попер оплати, коли має місце невизначеність щодо її здійснення

Прибутковий касовий ордер

Для оформлення надходження грошей в касу. Реєстр у журналі реєстрації прибуткових і видаткових операцій. Вказується, від кого, за що або на що отримані в касу грошові кошти. В підтвердження отримання видається квітанція, підписана касиром і головним бухгалтером.

Видатковий касовий ордер

Для оформлення видання грошей з касу. Ордера, що виписані на підставі платіжних відомостей на оплату праці і іншех платежів, що до неї дорівнюються, реєструються після видання грош коштів. Вказується, кому і для чого видані грош кошти, на підставі якого розпорядчого документу. Документи на видачу підписуються керівником і головним бухгалтером.

Касова книга

Це регістр аналітичного обліку касових операцій (наявності і руху грошей в касі). Листи повинні бути пронумеровані завчасно, підшиті і опечатані. Кількість листів завіряють керівник та гол бух. Два екземпляри. Може вестися автоматизованим чином, коли листи формуються у вигляді машинограми “Вкладний листок Касової книги” + машиногр “Звіт касира”. (Номер документа,від кого отримано або кому виданл, прибуток, витрати, кореспондуючий рахунок, підписи касиру і бухгалтера).


Табель використання робочого часу

Для розрахунку почасової зарплати і всіх інших оплат, в основу яких покладено час доплати за нічне і наднормовий час, оплата простоїв, часу непрацездатності. Заносяться прізвища всіх працюючих, ведеться окремо по кожному цеху, відділу табельщиками, бригадирами, мастервами. Відмічають кільк відпрац часу кожним працівником, неявки (за допомогою шифрів). На деяких підпр таб облік спрощено: відмічають лише відхилення від нормальної тривалості роб часу, неявки, вказ причини, понаднормовний роб час. Після закінчення місяця підрах загальний календ фонд роб часу, час невиходів, інших втрат. З загального календ фонду вирах всі втрати і отримують фактично відпрац час. В кінці міс дані підсумов по кожним прац, цехах, відділах і перед в бухгалтерію.

……. Признач. Для обліку використ-ня роб.часу. всі прізвища працівників,структурний підрозділ. Для кожного окремого робітника свій табельний номер.таб но мер тире прізвище. Календарні дні і щодня проти кожного прізвища табельник прставляє кіл-ть відпрац.роб.годин. також проставляє вихідні,святкові, дні хворобиДля розрахунку почасової зарплати і всіх інших оплат, в основу яких покладено час доплати за нічне і наднормовий час, оплата простоїв, часу непрацездатності. – відпусні, держ.обовязки і т.д.


3 Функції , завдання та вимоги до Б.О. Функції:1)Інформаційна(відображ. фактич. стану госп. діяль); 2)Контрольна(забеспеч. контролю за викон. планових завдань, збереженням і рац-м викор. госп. з-бів) 3)Управлінська (забесп. ек-ю інформ. для прийняття обгрунтованих упр. рішень, активного впливу на підвищ. ефектив. госп. діял.) Завдання:1)Збирати, обробляти та відображ-ти первинні дані про госп. діяль. підпр. 2)Проведення системат-цї даних для узагаль-ня і одержання підсумк. інф-ї про діяль. підпр. 3)забеспеч. керів-ва інф-ю про викон-ня планових та базових показників діяль. підпр. Вимоги:1)строга докумениальність 2)своєчасність 3) точність, об’єктивність та достовірність 4)простота, ясність та доступність 5)економічність при веденні б.о.


4Принципи Б.О: 1)Обачність- застосування в б.о. методів оцінки , які повинні запобігати заниженню оцінки забов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів п 2)Повне висвітлення- фін. звітність повинна містити всю інфор. про фактичні і потенційні наслідки госп. опер., здатних вплинути на ріш-ня, що приймаються на її основі. 3)Автономність- кожне під-во розгляд-ся, як юр. особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з цим особисте майно та забов`язання власників не повинні відображатися у фін. звітності п 4)Послідовність- це постійне застосування п-ом обраної облікової пол-ки 5)Безперервність- оцінка активів та забов’язань п здійснюється виходячи з припущення, що діяльність під-ва бути тривати далі 6)Нарахування та відповідність доходів і витрат- для визнач. фін. результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цому доходи і витрати відображаються в б.о. і звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грош. коштів 7)Превалювання сутності над формою- операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми 8)Історична (фактична) собівартість- пріоритетною є оцінка активів п-ва, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання 9)Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх госп. операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій од. 10)Періодичність- можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.


5 Предмет Б.О. і його об`єкти

Для забесп. свої діяль. кожне п. має відповідне майно – госп. з-би (матер. і грош. рес-cи), які форм-ся за рахунок відповідних джерел (внесків засновників, прибутку, залучених з-бів і ін). Контроль за наявністю та рухом, а також рац-м викор-м госп. з-бів здійсн-ся за допомогою б.о. Таким чином, госп. з-би, які знах-ся в розпоряджені п., і джерела їх формув-ня є об’єктом б.о. і входять до змісту його предмету. В б.о. відображ-ся матер. трудові і фін. затрати, які зв’язані з в-вом і реалізацією продукції, визнач-ся фін. результати госп. діяль. Крім того, товарно-грошове обращение обумовлює різні розрахункові взаємовідносини підпр – с постачаьниками, покупцями за товарно-матеріаль. цінності і послуги, с бюджетом по налогам та ін. платежам, банками за отримані кредити, робітниками по оплаті праці та ін., які також охоплюються і контролюються б.о. Отже предметом б.о. є госп. з-би і їх використання у процесі госп. діяль., а також розрахунково-кредитні взаємовідносини, які виникають при цьому.


6 Класифікація активів за складом та розміщенням: 1. Засоби в-ва (засоби праці (будівлі та споруди; машини та обладнання; інші осн засоби); предмети праці (сировина, матеріали, паливо; інші вир запаси; незавершене в-во)) 2. Засоби у сфері обігу (Засоби обігу (готова продукція; товари); грошові кошти (каса; поточний рахунок; інші рах-ки в банках); кошти в розрахунках (покупці та замовники; підзвітні засоби; інші дебітори); кошти, що обслуговують обіг (торгівельно-складські приміщення; обладнання, інвентар)); 3. засоби невиробничої сфери (будови соціально-культурного призначення; обладнання та інвентар); 4. відвернені кошти (використання прибутку на платежі до бюджету; використання прибутку на інші цілі). Класифікація активів за функціон-ною участю у процесі діяльності 1. Необоротні активи (основні засоби; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; інші необоротні активи) 2. Оборотні активи (грошові кошти в касі та на рахунках в банках; виробничі запаси; короткострокові фін інв-ції; дебіторська заборгованість; витрати майбутніх періодів)


7 Класифікація джерел фінансування активів 1. Джерела власних коштів (власний капітал (уставний капітал, пайовий кап-л, додатковий кап-л, резервний кап-л; нерозподілений прибуток); забезпечення майбутніх витрат та платежів (забезпечення оплат відпусток; додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення іншиз витрат та платежів; цільове фінансування та цільові надходження); доходи майбутніх періодів) 2. Джерела залучених коштів (довгострокові зобов’язання (довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання, інші довгостр зобов’язання); поточні зобов’язання (короткострокові кредити банків; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов’язання за розрахунками; інші поточні зобов’язання).


8 Хар-ка процесів госп. діяль. Процес господарювання х-зується динамічністю. З одного боку госп процеси мають виробничий (постачання, виготовлення продукту, надання послуг, реалізація), а з іншого – правовий (купівля, залучення робочої сили, продаж) х-р. У БО прод аспект групування засобів та процесів називають активом, а правовий – пасивом. Активи та пасиви п-ва в процесі підпр д-ті зазнають різних змін, які можуть х-зувати їх надходження, вибуття або зміни форми власника. Процеси: збільшення (А: надходження; П: Вкладання капіталів), зменшення (А: Вибуття; П: Вилучення капіталів), Зміна форми активів (А: перетворення з однієї форми в іншу; П: змін немає), Зміна форми пасивів (А: змін немає; П: перетворення з однієї форми в іншу). Процеси надходження та вибуття є простими процесами, які х-зують або збільшення або зменшення об’єкта.


9Хар-ка методу б.о. та його складових частин. Сукупність прийомів і способів бух. обліку (б.о.) за допомогою яких б.о. вивчає свій предмет становлять його методи. До м-дів б.о. належать: 1)Документація і інвентаризаця 2)Оцінка і калькуляція 3)Система рахунків і подвійний запис 4)Баланс і звітність. За допомогою первинних документів б.о.фіксує кожну госп. операцію, тому документація є одним з прийомів методу б.о. Але бувають такі явища, які не можуть бути відображені документально в б.о. напр. зміна кількості сировини під впливом природ. середовища – випаровування, а також псування та крадіжки. Для того, щоб мати інф-цію про такі явища на підп-ві переодично проводиться інвентаризація, при якій перевіряють фактичну наявність госп. засобів; отримані дані порівнюють з показниками б.о, а виявлені розходження, якщо вони мають місце документують і відображають в обліку. Інвен-ї підлягають товарно-матеріальні цінності, грош. кошти, а також різні види заборгованостей. Оскільки для відобр-ня операцій б.о. використовує грощовий вимірювач, потрібно дані, які надходять в натураль-у та труд-му вимірювачі переводити у грошовий. Це робиться за допомогою оцінки. Для керівництва під-ва необхідно знати суму витрат пов’язаних з діяльністю під-ва. Це робиться за допомогою калькуляції. Каль-ція це відрахування собівартості готової продукції або виконаних робіт (послуг). Для того, щоб згрупувати госп. операції, які оформлені відповідними документами, за якісно однорідними ознаками в б.о. використовуюють систему рахунків. Госп. операції спричинюють взаємопов’язані зміни у складі засобів і джерел їх формування. Це обумовлює необхідність відображувати госп. операції в системі рахунків подвійним записом, при якому кожну суму кожної операції записують у певному порядку на двох рахунках. Для отримання інформації про наявність і склад майна під-ва і джерел його формування переодично складають бух-й баланс, в якому зіставляють сукупність засобів госп.,(в грошовому вираженні) з джерелами їх формування і цільовим призначенням Для відображення інфор-ції про фінансовий стан під-ва викор-ся фінансова звітність. Усі методи тісно взаємопов’язані між собою і складають метоб б.о. тільки у своїй єдності.


10Бух-й баланс, його зміст та знач. Б-с – це спосіб вираження у згрупованому вигляді всіх госп. засобів підпр. та джерел їх формування, виражених у грошовій формі. Іншими словами б-с це спец. двостороння таблиця, в якій з одного боку (в лівій частині) показуюютья всі гоп. засоби за складом і розміщенням, а з другого боку (в правій частині) показ-ся ті ж самі госп. засоби за джерелами їх формування. Ліва сторона б-су наз-ся актив; права–пасив. Кожен вид засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, яке показано в пасиві б-су. Звідси випливає, що підсумок активу завжди дорінює підсумку пасиву б-су. Це головна особливість б-су. Всі госп. засоби відображаються в б-сі в згрупованому вигляді, в грошовому виражені і як правило на перше число місяця. Кожний окремий рядок в б-сі, який має грошове вираження наз-ся статею б-су. Тому є активні і пасивні статі б-су, в залежності від того де вони розміщені. Окрема стаття відображає велечину окремого виду засобів або їх джерел. Статі б-су згруповані за екон. змістом в окремі розділи. Б-с має велике значення. Він призначен не тільки для відображення наявності госп. засобів і їх джерел на певну дату, але й для отримання інф-ції, яка необхідна для керування, а також для зовнішіх споживачів інформації. Так за даними б-су визначається фін. стан підпр. і ця інф-ця викор-ся банками - для прийняття рішення про надання кредитів; постачальниками товарно-матеріальних цінностей - при заключені договора на поставку; інвесторами - при вирішенні питання о доцільності інвестування капіталу. Також за даними б-су визнач-ся як підпр. забеспечене власними госп. засобами; визнач-ся стан кредитор-ї і дебітор-ї заборгованості. Значний інтерес інформація з б-су про фін стан підпр. представляє для податкових органів, іноземних партнерів та ін.


11Зміни в балансі, обумовлені госп. операціями. В процесі гос. діяль-ті відбув-ся безперервний рух госп. засобів, зміна їх складу і джерел формування. Госп. засоби (з-би) і джерела їх форм-ня під впливом госп. операцій збільшуються або зменшуються, в результаті чого змінюються і окремі статті балансу (б-су). В окремих випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей б-су або зникнення інших. Всі госп. операції діляться на 4 типи: 1)операції, які призводять до змін тільки в ак. б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну й ту саму суму. При цьому підсумок активу(ак.) не змінюється 2)опер-ї, які приз-ть до змін тільки в пасиві(пас.) б-су: одна стаття збільш-ся, друга змен-ся на одну і ту саму суму. При цьому підсумок пас. не змін 3)опер-ї, що викликають зміни в ак. і пас. б-су одночасно: статя акт. і статя пас. збільш-ся на одну і ту саму суму. Загальний підсумок б-су при цьому збільш, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся 4)опер-ї, що виклик-ть одночасне зменш-ня в ак. і пас. б-су на одну і ту саму суму. Загаль. підсумок б-су при цьому змен-ся, однак рівність підсумків ак. і пас. не поруш-ся. Зміни, що віббув-ся під впливом госп. операцій взаємопов’язані і подвійні, але при будь-яких змінах весь час зберігається основна властивість балансу - рівність підсумків ак. і пас. б-су. Розглянуті типи б-их змін мають велике значеня для розуміння екон. суті госп операцій, правильного відображення їх в системі рахунків.


12Бух-кі рахунки, їх сутність та будова. Рахунки (р-ки) бух. обліку (б.о.) – це спосіб узагалнення даних про стан, наявність та рух госп. засобів (з-бів) та джеред їх утворення за певний проміжок часу, сис-ма їх обліку та контролю. Р-ки б.о. представляють собою двостронню таблицю. Ліва частина має назву дебет (д-т), права – кредит (к-т). Для обліку госп. з-бів (активів) призначені активні (ак.) р-ки; відповідно для обліку джерел госп. з-бів – пасивні (пас). Залишок ак-в та пас-в на початок та кінець звіт. періоду підпр. наз-ся сальдо. В ак. р-х сальдо завжди знаход-ся в д-ті, в пас.- в к-ті. Будь-які госп. операції викликають зміни в двух статях ак. або пас. б-су; або в одній статі ак-ву, а в іншій в пасиву. Тому для відображ-ня збіль-ня ак-в, запис проводиться по д-ту ак-го р-ку. Операція, яка змен-є ак-ви на р-ку буде показана по к-ту. Для відображ-ня змін, які відбув-ся з пасивами підпр., збільш-ня показ-ся по к-ту, а зменш-ня пас.- по д-ту пас. р-ка. Весь перелік госп. операцій, їх підсумок за звітний період наз-ся оборот по р-ку. Оборот – це підсумок операцій, що відбулися на підпр. з відповідними ак-ми та пас-ми. Оборот по д-ту ак-го р-ку показує загальне збільш-ня відповіного ак-ву підпр. А оборот по к-ту – відповідно зменш-ня цього ж ак-ву. Оборот по д-ту пас-го. р-ку показує змен-ня п-ву підпр. А оборот по к-ту пас-го р-ку збільш-ня цього ж п-ву. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по ак-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по д-ту і віднімають оборот по к-ду. Щоб визначити сальдо на кінець місяця по пас-му р-ку,- до сальдо на початок місяця додають оборот по к-ту і віднімають оборот по д-ту. Порядок запису на р-х б.о.: 1)Р-ки відкриваються на початок звіт. періоду, виходячи з відповідних статей б-су 2)Всі госп. операції записуються по д-ту або по к-ду відповідних р-ків 3) По закінченню звіт. періоду, на основі сальдо на кінець місяця склад-ся новий б-с.


13 Активні і пасивні рахунки. Активные счета предназначены для учета наличия и измене­ния средств хозяйства, пассивные — для учета наличия и изме­нения источников средств. Хоз-ные средства размещены в балансе на левой стороне — в активе и остатки средств на активных счетах также записывают на левой стороне — на дебете. Источники средств отражаются в балансе на правой стороне (в пассиве), то и остатки на пассивных счетах записы­вают на правой стороне счета — на кредите. Активные счета всегда имеют дебетовое сальдо, пассивные — кредитовое. Общая сумма всех дебетовых остатков активных счетов равняется сумме кре­дитовых остатков пассивных счетов (поскольку итог актива ба­ланса равен итогу пассива баланса). На активных счетах по дебету отражают остаток хозяйст­венных средств на начало месяца и их увеличение, а по кредиту — уменьшение средств. На пассивных счетах по кредиту отражают остатки источни­ков средств на начало отчетного периода и увеличение их, а по дебету — уменьшение. На дебет активного счета записывают увеличение хозяйст­венных средств, а пассивного — уменьшение источников средств; на кредите пассивного счета отражают увеличение ис­точников средств, активного — уменьшение хозяйственных средств. Активные счета имеют остаток только дебетовый (поскольку нельзя использовать средств больше, чем их имеет­ся в наличии); пассивные счета — только кредитовый (посколь­ку использование источников средств ограничивается наличи­ем хозяйственных средств).


14Подвійний запис, його сутність, знач, та обгрунтування. В результате хозяйственных операций происходят двойст­венные и равновеликие изменения средств хозяйства и источ­ников их образования. Это обусловливает необходимость отра­жать хозяйственные операции на счетах способом двойной записи, сущность которой состоит в том, что каждую опера­цию в одной и той же сумме записывают дважды — по дебету одного счета и по кредиту — другого. Прежде чем отразить хозяйственную операцию на соответ­ствующих счетах, на основании первичных документов состав­ляют бухгалтерскую проводку, под которой понимают указание дебетуемого, кредитуемого счета и суммы, отражаемой в учете хозяйственной операции. Каждая хозяйственная операция вследствие двойной записи обусловливает взаимосвязь между определенными счетами. Взаимосвязь счетов, возникающая в результате отражения на них хозяйственных операций двойной записью, называется кор­респонденцией счетов, а сами счета — корреспондирующими. Двойная запись позволяет уяснить, в результате каких операций произошли изменения тех или иных хоз-х средств или их источников, откуда хоз-ные средства поступили и куда они были использованы, что имеет большое значение для контроля за сохранностью имущества предпр. Двойная запись имеет контрольное и економическое значение: кон-е: двойная запись позволяет проконтрол-ть правильность отображения операций на счетах; ек-е: двойная запись позволяет проконтрол-ть движение активов предпр.


15Бух-кі проводки – прості і складні В зависимости от количества корреспондирующих счетов различают простые и сложные бухгалтерские проводки (запи­си). Простой называют такую бухгалтерскую проводку, при которой один счет дебетуется, а другой на эту же сумму креди­туется, т.е. когда корреспондируют только два счета. Сложной называют такую бухгалтерскую проводку, при ко­торой несколько счетов дебетуются, а на общую сумму записей по дебету кредитуется один счет или наоборот — несколько счетов кредитуются, а на общую сумму записей по кредиту де­бетуется один счет, т.е. когда корреспондируют между собой больше чем два счета. Сложные бухгалтерские проводки не нарушают правила двойной записи, поскольку как и в простых, так и в сложных проводках сохраняется взаимосвязанное отражение хозяйствен­ных операций на дебете и кредите счетов и равенство дебето­вых и кредитовых итогов. Использование сложных бух-х проводок способствует сокращению учётных записей, делает их более наглядными. Поэтому сложные проводки широко применяются в практике учёта.


16 Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Синтетическими называют счета, предназна­ченные для учета экономически однородных групп средств, их ис­точников, хоз-х процессов и результатов деятель. денежном измерителе. Учет, осуществляемый с помощью синт. счетов, на­зывается синтетическим учетом. Этот учет необходим для по­лучения обобщенной инфор-и о деятельности предпр., анализа этой деятель. и планирования. Аналитическими называются счета, предназначенные для учета наличия и изменений конкретных видов средств и их ис­точников. Учет, осуществляемый с помощью аналит. счетов, называется аналитическим учетом. В аналит. учете, наряду с денежным, используют натуральные и трудовые измерители. Аналит. счета самостоят-го значения не имеют. Они ведутся в разрезе синтет. счетов и детализируют инфор-ю отображен-ую в них. Синт. и аналит. счета тесно взаимосвязаны между собой. На них отражаются одни и те же объекты. Раз одни и те же, то источником записи будут одни и те же первичные документы. Остаток синт. счёта равняется сумме остатков аналит. счетов, которые входят в него. Когда дебетуется или кредитуется синт. счет, то одновременно дебетуются или кредитуются со­ответствующие аналит. счета к нему. Отсюда, обороты и остатки аналит. счетов в итоге должны равняться оборотам и остатку синт. счета, их объединяющему. Счета аналит. учета могут объединяться непосредст­венно соответствующим синт. счетом. Од­нако в отдельных случаях возникает необходимость в дополни­тельной группировке однородных аналит. счетов в пределах синт. счета для получения обобщенных по­казаний, необходимых для управления, составления баланса и других форм отчетности. Такая группировка осуществляется в помощью субсчетов. Субсчета объединяют соответствующие группы аналит. счетов и, в свою очередь, обобщаются синт. счетом.

17 Узагальнення даних поточного БО. Оборотні відомості (ОВ). Для обобщения хоз операций, учтенных на счетах, составляют ОВ как по аналит. так и синт. счетам. О.В по синт. счетам строится в виде многографной таблицы, в 1-ой графе которой приводятся назва­ния счетов, а в последующих — дебетовые и кредитовые остатки на счетах на начало месяца, обороты по Дт и Кт каждого счета за месяц, а также остатки на счетах на 1-е число следующего за отчетным месяца. В конце ОВ по каждой из граф определяют итоги. ОВ по синтет-им счетам имеет боль­шое контрольное значение, базирующееся на получении в ней трех пар равных между собой итогов. Равенство итогов первой пары граф обусловлено равен­ством итогов ак-ва и пас-ва баланса. Рав-во итогов второй пары граф обусловлено двойной записью. Третье рав-во обусловлено двумя предыдущими рав-ми. С помощью ОВ по синтет-им счетам могут быть выявлены в учетных записях ошибки, вызванные нарушением правила двойной записи: если сумма операции запи­сана по Дт одного счета, а по Кт другого пропущена, или когда по Дт счета данная операция за­писана в одной сумме, а по Кт другого счета — в другой. Если же хоз. операция записана на счетах в непра­вильной корресп-ии или в неправильной, но одинаковой сумме, или была совсем пропущена, или, наоборот, записана дважды, т.е. когда ошибка выходит за пределы нарушения прави­ла двойной записи, то ОВ не обеспечивает ее выявления. О.В. по синт. счетам используют для составления баланса на следующую отчётную дату. Шахматная ОВ. Все счета в ведомости записывают дважды: один раз названия счетов размещают в левой части таблицы по вертикали, а второй раз эти самые счета в такой же последовательности записывают по горизонтали — в верхней части таблицы. Суммы оборотов отражают на пересечении корресп-их счетов: дебетуемого (по вертикали) и кредитуемого (по горизонтали). Основным преимуществом шахматной ОВ является наличие в ней корресп-их счетов, что позволя­ет анализировать хоз. обороты, а также проверять правильность корресп-их счетов. Недостаток шахматной ОВ: при знач колич счетов она становится громоздкой, затрудняется ее наглядность и аналитичность. ОВ по аналитическим счетам. По анал. счетам О.В. составляют по каждой группе счетов, открываемых к соответствующему синт. счёту. В отличие от ОВ по синт. счетам, ОВ по счетам аналит учета не имеют трех пар равных между собой итогов. Объясняется это тем что каждую ОВ по счетам аналит. учета составляют только по одному синт. счету. Итоги оборотов и остатков ОВ по аналит. счетам до­лжны равняться суммам оборотов и остатку соответствую­щего синт. счета. Нарушение этого равенства свиде­тельствует о допущенных ошибках такого характера: операция отражена на синт. счете, но пропущена в аналит. счете, или же на синтет. счете хоз операция записана в одной сумме, а на аналит. счетах к нему — в другой. При большом количестве товарно-мат-х ценностей более целесообразно составлять сальдовые ведомости.Они от­крываются на год и по каждому виду ценностей содержат сведения (в натур и денежном измерителях) об их остатках на 1-е число каждого месяца. Показатели же оборотов отсутст­вуют.


18 Класифікація рахунків за економічним змістом. Клас-я счетов по эк содержанию опре­деляет, что именно учитывается на данном счете, какие конк­ретно объекты на нем отражаются в зависимости от их эк содержания.По эк содержанию счета бух учета подразделяются на две группы: 1)Счета учета хоз. средств и процессов. В зависимости от функц-го участия в процессе деятельности хоз средства пред­-я подразделяются на необоротные активы и оборотные активы. Для учета необ-х активов, их наличия, движения, из­носа в процессе деятельности и восстановления используют счета учета необ-х ак-в. Для учета наличия и движенияобор-х ак-в использу­ются счета таких групп: счета учета запасов; счета учета денежных средств, расчетов и других активов 2)Счета учета источников формирования хо­з. средств предп-я. Счета бух учета, используемые для учета источников образования активов пред-я, подразделяются на две группы: 1)счета учета источников собственных средств 2)счета учета источников привлеченных (заемных) средств. Для учетаисточников собственных средствпредпр. ис­пользуют: счета учета собственного кап-ла; счета учета обеспечения будущих расходов и платежей; счета учета доходов и результатов деятель. Дляучета источников привлеченных (заемных) средств ис­пользуют: счета учета долгосрочных обязательств; счета учета текущих обязательств. Таким образом такая клас-я, раскрывая экон-е содержание счетов, позволяет определить с-му счетов, необходимых для учёта необор-х и обор-х активов, источников их образования, хоз-х процесов и резуль-в деятель. на предпр-х, исходя из специфики их деятель. Клас-я счетов по эк содержанию сос­тавляет основу построения нац. Плана счетов бух учета активов, капитала, обязательств и хоз. операций предпр-й и орг-й.


19 Классификация счетов по назначению и структуре. Такая клас-я показыва­ет для чего, для получения какой информации предназначены те или иные счета и какое их строение. Под­разделяются на: счета основные, регулирующие, операци­онные, фин-результатные и забалансовые. Основные использ-ся для контроля за наличием и изменениями хоз. средств и источников их образования. Они составляют основу хоз деятель. и в своей совокупности хар-т имущественное состояние пред-я. Подразделяются на: Материальные счета предназначены для учета наличия и движения мат ценнос­тей пред-я. (активные). Счета денежных средств предназначены для учета и конт­роля за наличием и движением денежных средств и денежных документов пред-я.(активные). Счета собственного капитала предназначены для учета ис­точников собственных средств (пассивные). Расчетные счетапредназначены для учета и контроля за расчетными отношениями данного пред-я с другими пред-ми (активные, пассивные и активно-пассивные). Для отражения действительного состояния рас­четных отношений сальдо на акт-пас расчетных счетах показывают развернуто: остаток дебиторской задолжен­ности записывают по Дт счета, кредиторской — по Кт. Регулирующие счета предназначены для регулирования оценки хоз средств или источников их образования, учитываемых на осн счетах. Подразделяют­ся на: Дополняющие регул-ие счета всегда увелич.Σ остатка регулируемого счета. Контрарные регулирующие счета уменш. оценку остатка средств илиих источников, учитываемых на соответствующих регулируемых счетах. Подразделяются на: контрактивные счета предназначены для уточнения оценки остатка на отдельных счетах мат ценностей в тех случаях, когда эти ценности учитываются в Σ, превышающей их фактическую (реальную) стоимость; контрпассивные счета предназначены для уточнения Σ остатков отдельных источников средств, учет которых ведется на пассив счетах, и в тех случаях, когда остатки соответствующих источников средств отражаются в Σ, превышающей их фактическую величину, контрарно-дополняющие регулирующие счета сочетают при­знаки контрарных и дополняющих счетов. Операционные счета предназначены для отражения расхо­дов, доходов и результатов деятельности пред-я. Подразде­ляются на: Собирательно-распределительные счета предназначены для предварительного учета расходов, связанных с осуществлением того или иного хоз процесса с целью последующего распределения их между соответствую­щими объектами. По данным этих счетов обеспечивается контроль за соблюдением сметы расходов. ( "Обще­производственные расходы"). Собирательные счета от собир-распред отличаются тем, что собранные на Дт таких счетов расходы в последующем не распределяются между отдельными объ­ектами, а полностью списываются на фин результаты. ("Админ расходы"). Бюджетно-распределительные счета используются для раз­граничения расходов и доходов между смежными отчетными периодами с целью равномерного их вклю­чения в результаты деят-ти того отчетного периода, к кото­рому они относятся (активные и пассивные). Калькуляционные счета предназначены для учета совокуп­ности расходов, связанных с произ-ым процессом, и определения фактич себестоимости изгот-й про­д-и. На Дт каль-х сче­тов отражают все расходы на прои-во прод-и (работ, услуг), а с Кт этих счетов списывают те затраты, которые включены в себестоимость выпущенной из произ-ва гото­вой продукции. Сопоставительные счета предназначены для учета соответ­ствующих хоз процессов и выявления результатов по ним. ("Фин резуль­таты", «Брак в произ-ве»). Финансово-результатные счета. "Нераспределен­ная прибыль (непокрытые убытки)". Счет — активно-пассив­ный: на Кт отражают Σ полученной прибыли, на Дт — Σ убытков. Указанный счет ведется по субсчетам: "Прибыль нераспре­деленная", "Непокрытые убытки", "Прибыль, использованная в отчетном периоде". Путем сопоставления записей на указанных субсче­тах опеределяют Σ неиспользованной прибыли, оставшей­ся в хоз обороте пред-я. Забалансовые счета предназначены для учета хоз средств, не принадлежащих данному пред-ю, но временно находящихся у него в пользовании или на хранении. К ним относятся арендованные основные средства, товарно-матер. ценности, принятые на ответственное хранение или в переработку, оборудование, принятое для монтажа и др. Кроме того на заб. сч. учитывают бланки строгого отчёта, условные права и обязательства предпр. и др. Отличительной особенностью забалансовых счетов является то, что они не корреспондируют ни между собой, ни с балансо­выми счетами, правило двойной записи на них не распростра­няется.


20Характеристика плану рахунків, його значення та будова. План рахунків (р-в) – це систематизований перелік р-в, який визначає організацію бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях та установах з метою отримання інфор-ї, необхідної для управління та контролю. Затверджений у 1999 р. план рахунків є обов’язковим для всіх організацій та підприємств Укр. (крім банків та бюджетних установ). Р-ки за ек-м змістом групуються в 9 кл. В окремий клас виделені забалансові р-ки. Р-ки в Плані згруповані у визначеній послідовності: спочатку класи р-в госп. засобів, а потім – для обліку джерел формування цих засобів. Забалансові р-ки виділяють в окремий клас. До них відносять елементи які не є власністю підпр., але знаходяться на ньому і на них не розповсюдж. правило подвійного запису. Кожному синт. рахунку та субрахунку, окрім назви привласнюється номер (код), для прискорення и зменшення облікової роботи. Номери синтетичних рахунків – двозначні. Кожному субрахунку привласнюється номер в межах відповідного синтетичного рахунку. Номер (код) кожного субрах-ку склад-ся з номера синт. р-ку и порядкового номера субр-ку. 1-ша цифра коду означає номер класу, 2 – номер синт. рах., 3 – номер субрах. Підприємства мають право вводити в себе будь-які субрахунки, зберігаючи нумерацію субр-х діючого Плану р-в. Для забеспеч. правиль-го викор-ня р-в при відображені госп. операцій Мін. фіном розработана інструкція к Плану р-в. План р-в і інструк. по його застосуванню є важливим засобом держ. керівництва б.о-м. на підпр. і орг-х всіх форм власності, можливості узагальнення показників обліку при складанні бал-су і інших форм звітності.


21 Документація як складова частинаметоду б.о. Документація – спосіб оформлення госп операцій документами. Док-ти – письмовий доказ дійсного здійснення госп операції або письмове розпорядження на право її здійснення. Від якості та своєчасного складання док-тів в занчній мірі залежить і якість обліку. Документація має важливе значення в управлінні діяльності п-ва. Док-тами даються розпорядження на здійснення госп операцій. Велике значення документів в процесі попереднього і подальшого контролю за законністю і доцільністю госп операцій. Попередній контроль здійснюють керівники, а послідуючий – робітники бухгалтерії. Важливе значення док-тів у забезпеченні контролю за майном п-ва, раціональним його вик-ням. Несвоєчасне оформлення док-тів може призвести до нестач, розтрат тощо. Документи мають і правове значення, як письмовий доказ госп операцій, що здійснюються. Судові органи визнають за док-ми доказову, юридичну силу, якщо вони складені своєчасно і вірно оформлені.


22 Визначення первинного документа, його структура та реквізити. До первинних док. (п.д) належать такі, в яких фіксують господарські операції в момент їх здійснення. Це перший формальний доказ того , що госп. факт - явище або процес, т.б. операція, відбувся. Усі госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції на склад і ін.) відображаються в п.д. у момент їх здійснення Бух. док. має складну структуру. Його створення потребує грунтовних знань змісту госп. фактів, явищ і процесів, які формують одиниці первинного спостереження, а також законодавства країни про порядок оформлення майнових та правових відносин, які пов’язані з госп. фактом, що дає змогу систематизувати, групувати та перегрупувати дані. Реквізити- найважливіші відомості про певні госп. факти, які х-зують певну їх властивість. Осн. реквізитами, обов’язк. для всіх док. є: 1) назва док.(форми), код форми; 2) дата складання; 3) зміст госп. операції; 4) вимірники госп. опер.; 5) найменування посад.осіб, які відповідають за виконання госп. опер., правильність її оформлення та їх розшифрування.


23 Вимоги до складання документу Реквізити (показники, що містяться у док і хар-ть операцію). Вимоги до док: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення. Обовязкові: назва під-ва, від імені якого складено док; назва док-у, його номер, код форми; дата складання; зміст господ операції, її вимірники, підписи посод-х осіб, що відпов за правильність оформл. В зал від ситуації, можуть викор додаткові рекв. При викор-ні обчисл техніки рекв-ти можуть бути зафіксовані у вигл. спец. кодів (при умови надання їм юридичної сили). Первинні док. повинні складатись у момент складання госп. опер. (чи безпосер після її завершення). Док-ми складають на бланках типових форм, які утверджуються Мінфіном і Держкомстатом України, бланки спеціалізованих форм - міністерствами і відомствами. Без помарок, чітко, розбірливо... Вільні строки прокресл. Помилки виправляють коректуючим способом: неправильний текст закр тонкою рискою, зверху - правильний запис. Потрібен надпис «виправлено» + підписи тих, хто підписав док, +дата виправлення. +підпис оговорки (застереженн) тим, хто її зробив. В касових і банківських док ніякі випр не допуск. Якщо помилка у бланку суворого обліку - виписується новий, а старий перекресленим чи надрізаним зберіг до наступн перевірки. Відповідальні за складання ті, хто підписав.


24 Порядок прийняття, перевірки та обробки документів. Документи після виконання господ операцій передаються в бухгалтерію у порядку і строки, встановлені головним бух-ром. Далі обробка, мета якої - підготувати документи для наступних записів в регістри синт-го і аналіт-го обліку. Обробка складається з: 1)перевірки (у відпов з Положенням про документальне забезп записів в бух обл): 1)перевірка по суті (встановлення законності і доцільності операції, дотримання кошторису, норм, розцінок, лімітів) 2)формальна (встановлює повноту і правильність заповнення реквізитів) 3)арифметична (перевірка правильності всіх арифметичних підрахунків в документі). Якщо виявляється помилки в оформленні, документи повертаються для дооформлення чи складання заново 2)розцінки (проставлення у відпов графах ціни і суми, тобто грошова оцінка натуральних показників операції). Документи, де грошовий вимірник є обовязковим, розцінці не підлягають 3)групування (обєднання однорідних первинних докиментів і запис у групувальні відомості для визначення результатів по кожній групі) 4)контировкі (складання бух-х проведень. Записи роблять в документах чи користуються спеціальними меморіальними ордерами). Оформлені проводками документи викор для відображ операцій в регістрах синт-го, аналіт-го обліку. Первинні документи повинні мати певну відмітку: дата запису до регістру (ручна обробка); штемпель штампу відповідального оператора (комп’ютерна обробка). Штамп «Отримано» або «Виплачено» з датою - для касових ордерів та документів, що були підставою для виплати зарплати і інших виплат. Необхідно прискорювати документооборот (рух док у процесі їх оперативного використання і обробки з моменту складання або надходж від інших підпр до передачі на збер в архів після регістрації). Потрібно складати (гол. бух-р) план документообороту.


25 Класифікація документів. За призначенням: 1)розпорядчі - містять розпорядження на здійснення господ опер, але не підтверджують факту її здійснення (чеки, платіжні доручення банку).2)виконавчі (виправдальні) - підтверджують факт здійснення операції (виписки банку з рахунку під-ва про зачислення чи списання грош. коштів, акти, квітанції...) 3)документи бухгалтерського оформлення - складаються самими працівниками бухгалтерії на підставі виправдальних документів або даних поточного обліку для техн-ї підготовки облікових записів (меморіальні ордери, бух справки, розрахунки). Не мають самостійного значення. Часто використовують док-ти з усіма трьома ознаками - комбіновані (касові ордери, вимоги, лімітно-збірні карти...) В залежності від порядку відображення госп. операцій: 1)первинніскладають у момент здійснення госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції та ін.) 2)зведені склад-ся на основі однорідних первин-х док-тів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти касира, авансові звіти та ін.) По способу охоплення госп. операцій: 1)разові використ-ть для оформлення одної чи декількох операцій, які запис-ся в документ одночасно (грошові чекі, касові ордери та ін.) 2)накопичувальні викор-ся для оформлення однорідних,таких, що систематично повторюються операцій протягом певного періоду (лімітно-забірні накопичувальні наряди і ін.) За місцем складання: 1)внутрішні (склад-ся на самому підпр) 2)зовнішні (поступають з інших підпр. і орган-й) По способу склад-ня: 1)ті, які склад. вручну 2)за допомогою обчис. техніки.


27 Сутність і значення інвентаризації. Це спосіб виявлення (з подальшим обліком) господ засобів і їх джерел, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і контролю за збереженням цінностей. Здійснюється шляхом перевірки в натурі наявності господ засобів (через взваження, перерахунок, обмірювання) і співставлення отриманих результатів з даними бух обліку. Дозволяє встановити розбіжність між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто їх нестачу чи надлишок, які оформлюються відпов документами і приймаються в облік

28 Види інвентаризації. Порядок проведення та відображення в обліку її результатів. Інвентаризація — це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку. Технічно інвентаризація здійснюється шляхом визначення фактичної наявності господарських засобів і зіставлення їх з даними обліку. Слід розрізняти інвен-ю, як спосіб методу б.о. і як техніку (технічний прийом) її проведення. У результаті зіставлення виявляються надлишки, недостачі, встановлюються причини і винні особи у їх виник­ненні. В залежності від повноти охоплення перевіркою майна підпр.: 1)повна – суцільна перевірка майна підпр. і стану розрах-в відносин 2)часткова – охоплює окремі види засобів (грош. кошти в касі та ін.) По характеру: 1)планові – проводиться за попередньо складеним планом згідно розработаного графіку її проведення) 2)позапланові – проводяться за розпорядження керівника підпр., за вимогою ревізійного органу, у випадках стихійного лиха, пожежі та ін. Інвент. проводить інвент. комісія, яка очолюється керівником підпр. чи його замом., з участю глав. буха у присутності матер-но відповідальних осіб. Інвент матер. цінностей провод за місцями їх зберігання. Дані по кожному виду цінностей заносяться в інвент-і описи, які склад-ся в двух екземплірах і підпис-ся членами комісії. При інвент. грошових з-бів до уваги беруться тільки іх фактична наявність. Виявлені надлишки в доход підпр. Нестача стягується з касира. Інвент. розрах-в відносин з інш. підпр. здійнсюється за даними документів. Результати інвент. відображуються в б.о. у 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактич. навяністю госп. засобів. За даними результатів інвентаризації та зазначених письмових пояснень матеріально відповідальних осіб керівництво підприємства приймає рішення про врегулювання різниці між даними обліку та фактичною наявністю матеріальних цінностей. Нестача в межах норм природного зменшення списується на рахунки виробничих витрат, а понад витрат і з вини матеріально відповідальних осіб — за рахунок винних осіб. Залишки показують по дебету рахунків матеріальних цінностей і кредиту рахунків виробничих витрат.


29 Облікові реєстри їх значення в б.о. Уч.рег являются носителями инф-и спец. формата и строения (бумажные, машинные), предназначенные для регистрации, группирования и обобщения хоз. операций, оформленных соответствующими докум-ми. Записи хоз. операций в регистрах наз-ся учётной регистрацией. Инф-я, содержащаяся в уч..рег., исполь-ся для оперативного руководства, эк-го анализа, а также составления отчётности. По внешнему виду: 1)книги – отдельные листки крепко переплетены, страницы обязательно пронумерованы. Осн. преимущество – надёжность сохранения учётных записей. Недостаток – громоздкость 2)карточки – изготов-ся из плотной бумаги или картона спец. формы, стандарт-х размеров. Каждой карточке присваивается порядковый номер, они храняться в спец. ящиках – картотеках. 3)отдельные листки – от карточек отличаются тем что изготов-ся из менее плотной бумаги, большего формата и хранятся в папках (регистраторах). Исполь-ся для ведения журналов-ордеров, вспомогательных ведомостях к ним, составления машинограм. Преимущества карточ. и отдель. лист. – возможность любой группировки для получения необходимой инф-и, исполь-ся при автоматиз-и учёта на ЭВМ. По характеру записей: 1)хронологические – хоз. опер. записывают в календар. последоват-и их осуществления и оформления.2)систематические – предназначены для группировки (систематиз-и) однородных по эк-му содержанию хоз. опер. на счетах б.учета 3)комбинированные – в них хронолог-е и системат-е записи ведут одновременно (книга Журнал-главная). По объёму содержания записей: 1)синт-го. учёта – для отражения эк-ки однород-х хоз. опер. на синт. счетах в денежном измерителе, с указанием даты, номера и суммы бух-й записи, как правило без пояснительного текста 2)аналит. учёта – для отражения хоз. опер. на аналит. счетах, детализирующих содержание показателей соответствующего синт. счёта 3)комбинированные – для одновременного осуществления синт. и аналит. учёта. Техника учётной регистрации. В соответствии с Положением о документальном обеспечении записей в б.учёте. хоз. опер. в уч. рег. записывают только на основании надлежаще оформленных и обработанных документов темного цвета чернилами (или пастой шариковых ручек), средствами механизации или иными средствами, обеспечивающими сохранение записей в течении длительного времени и предупреждающие внесение несанкционированных и незаметных исправлений.


30 Поняття про форми б.о. Под формой бух.учёта понимают определенную систему взаимосвязанных между собой учетных регистров установленной формы и содержания, обусловливающих последовательность и способы учетных записей. Современными формами бух.уч. применяемых на предпр. и орг-х, являются: 1)мемориально-ордерная 2)Журнал-главная 3)журнально-ордерная 4)автоматизированная (компьютерная). 1)мем-орд. хар-ся использованием книг для ведения синт. учёта и карточек – для аналит. На основании оформленных док-тов составляют мемориальные ордера. Они регистрируються в Регистрационном журнале. Недостатки: многократность записей хоз.опер., разобщенность синт. и аналит. учёта, отнесение значитель. объёма работ на конец месяца. 2) Жур-глав. является упрощённым вариантом мем-орд. формы и исполь-ся на небольших по объёму деятель. предпр. и в учреждениях, план счетов которых предусматривает незначительное кол-во счетов синт. учёта. Особенностью этой формы бух.учёта являются совмещения хронол-го и системат-го учёта по синт. счетам в одном комбинированном регистре – книге Журнал-главная, сочетающая в себе Регистрационный журнал и Главную книгу. Осн. преимущество – простота и наглядность записей в синт. учёте. Однако при исполь-и большого кол-ва синт.счетов эта форма теряет наглядность записей. 3)журн-орд – базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров – журнал-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журн-орд.(основные регистры) осуществляют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработке. В журн-орд. хронол-й и системат-й учёт совмещены. По внеш. строению они представляют отдельные листки – регистры многографной формы, предназначенные для кредитовых записей того балансового счёта, операции на котором учитываются в данном жур-орд. Существ. преимущество – приспособленность учётных регистров для составления отчётности 4)Комп. – первичная инф-ция о хоз. опер-х вводится в комп-ю сис-му программистом или бух-ом, который осуществляет визуальный и машинный контроль, ведёт диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компьютера инф-цию; с помощью печатающего устройства получает соответстующие машинограммы. Такая сис-ма учёта обеспеч. совмещние документации и регистрации учет. инф-ции, снижение трудоёмкости учёта с одновременным повышением достоверности и оператив-ти инф-ции.


31 Спрощена форма бухгалтерського обліку. Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах невироб­ничої сфери з простим технологічним процесом виробництва та не­великою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму бухгалтерського обліку. Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовува­тися: 1)за простою формою (без використання реєстрів обліку майна підприємства); 2) за формою бухгалтерського обліку з використанням реєс. об. май. підп. Підприємства малого бізнесу, які застосовують просту форму обліку, реєструють первинні облікові документи, відображають операції на рахунках, визначають собівартість продукції і фінансовий результат в бухгалтерському реєстрі — книзі обліку господарських операцій (форма № К — 1), Для розрахунків з оплати праці працівників малі підприємства ведуть відомість обліку заробітної плати (форма № В — 8).


32 Меморіальна - ордерна форма бухгалтерського обліку характеризуется использованием книг для ве­дения синтетического учета и карточек — для аналитического. На основании оформленных и обработанных документов (первич­ных или сгруппированных) составляют мемориальные ордера. В них делается ссылка на документ, послуживший основанием для записей (или кратко излагается содержание операции), его номер и дата составления, указываются корреспондирующие счета и сумма. Это способствует упорядочению записей. Мемориальные ордера составляются на отдельных блан­ках или на самом документе, если на нем воспроизведена (печатным или иным способом) форма ордера. Мемориаль­ные ордера регистрируются в Регистрационном журнале. Регистра­ционный журнал предназначен для обеспечения сохранности мемориальных ордеров, а также для последующей проверки полноты и правильности учетных записей на синтетических счетах. После регистрации данные мемориальных ордеров записы­вают в Главную книгу, являющуюся систематическим регистром синтетического учета. При определённых преимуществах имеет ряд недостатков: многократность записей хоз.опер.; разобщенность синт. и аналит. учёта; отнесение значитель. объёма работ на конец месяца; недостаточная приспособленность учетных регистров для получения инф-ции, необходимой для составления очётности; составление значительного кол-ва мемориальных ордеров.


33 Журнально-ордерная форма бухгалтерского учета базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров — журналов-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журналы-ордера (основные регистры) осуществля­ют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработки (без составления мемориальных орде­ров). В журналах-ордерах хронологический и систематический учет совмещены. По внешнему строению журналы-ордера представляют от­дельные листки — регистры многографной формы, предназна­ченные для кредитовых записей того балансового счета, опера­ции на котором учитываются в данном журнале-ордере. В отдельных графах журнала-ордера указаны счета, корреспон­дирующие с дебетом данного счета. Формат этих регистров, размещение граф и порядок записей зависят от особенностей учитываемых операций. Каждому журналу-ордеру присвоен постоянный номер. Журналы-ордера для предупреждения повторных записей построены по кредитовому признаку: все операции отражают по кредиту данного синтетического счета и дебету корреспон­дирующих с ним счетов. Записи хозяйственных операций в журнале-ордере осуществ­ляют по шахматному принципу: в один рабочий прием сумму операции записывают одновременно по дебету и кредиту кор­респондирующих счетов. Это позволяет значительно сократить количество учетных записей, уменьшить объем учетной работы и повысить качество самого учета. В порядке исключения, с целью усиления контроля за со­хранностью и использованием денежных средств по отдельным счетам ("Касса", "Счета в банках", "Прочие средства" и др.) наряду с журналами-ордерами по кредитовому признаку ведут вспомогательные ведомости по дебету этих счетов.Одним из существенных преимуществ журнально-ордерной формы учета являются приспособленность учетных регистров для составления отчетности. Для этого заблаговременно в журна­лах-ордерах предусматривается перечень показателей отчетности, в разрезе которых и осуществляется текущий учет. Это дает воз­можность без дополнительных выборок и расчетов из учетных регистров получать необходимую информацию для составления отчетности.


34 Машинно – орієнтовані форми бухгалтерського обліку. Внедрение в учетный процесс компьютерной техники обусловило замену бумажных носителей информации техническими с приданием им, согласно Положению о документальном обеспечении запи­сей в бухгалтерском учете, юридической силы. Первичная информация о хозяйственных операциях вводится в компью­терную систему программистом или самим бух-м, ко­торый осуществляет визуальный и машинный контроль, ведет диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компью­тера информацию; с помощью печатающего устройства по­лучает соответствующие машинограммы (документов, регист­ров синтетического и аналитического учета, оборотных и сальдовых ведомостей, отчетных форм). Документы и маши­нограммы для придания им юридической силы должны отвечать требованиям стандартов и быть закодированными согласно с утвержденной системой кодификации. Подписи лиц, ответст­венных за достоверность информации, выполняются в виде па­роля или иным способом авторизации, позволяющим одно­значно идентифицировать лицо, осуществившее операцию, и исключает возможность пользования чужими кодами. Таким образом, система учета, базирующаяся на использо­вании современной вычислительной техники, является особенной формой бух-го учета, отвечающей современным требованиям управления и обеспечивающей: совмещение доку­ментации и регистрации учетной информации, снижение тру­доемкости учета с одновременным повышением достоверности и оперативности информации; интеграцию всех видов учета — оперативного, бух-го, статист-го; своевременное представление информации, необходимой для управления.


35 Методологічне, інформаційне та технічне забеспечення ведення обліку в Укр. Методологічне регулювання б.ом. в країні здійснюється Мін. фіном. Укр., яке розробляє і затверджує план рах-ків і інші нормативні док-ти по орган-ї б.о., які обов’язкові для всіх підпр. на тер-рїї Укр. При Мін. фіні як дорадчий орган діє методологічна рада з бух. обліку. Вона займається удосконаленням організ-них форм і методів бух. обліку в Укр., розробкою рекомендацій методологічним забеспеченням, впровадженням сучасної технології збору та обробки обліково-ек-ї інф-ї. Мін-ва і відомства, в сферу керування яких входить підпр. і орг-ї загальнодержавної форми власності розробляють методичні рекомендації по обліку окремих видів майна і джерел його формування, дотримуючись єдиних методологічних принципів. До методологічного забеспечення слід віднести закон Укр “Про бух. облік та фін.звітність в Укр.”, Положення (стандарти) бух.обліку і інструкцію про застосування Плану рах-ків б.о. активів, капіталу, забов’язань і господарських підпр. і орг-й). До інфор-го забесп-ня слід віднести існуючі видавництва; журнали, газети та інші періодичні видання, які займаються питаннями б.о. Серед видавництв: Универсал-Бизнес(“ГлавБух”); журнали Дебет-кредит, “Бух. учёт и аудит”, “Бух-р”, “Всё о бух. учёте” та ін; газета “плюс минус”, “галицькі контракти” та ін. До техн. забеспеч. слід віднести суцільне впровадження компьютерів для обліку, а також використання комп.программ (1:С Бухгалтерія, Парус, Галактика, Бест та ін.).


36 Основні засоби, критерії їх визначення. Неотъемлемым условием осуществления хозяйственной дея­тельности являются основные средства — здания, сооружения, оборудования, тран­спортные и другие средства. Отличительной особенностью основных средств является длительное время их использования, постепенный износ и пе­редача стоимости на себестоимость вновь созданного продукта (изготовленной продукции, выполненных работ и услуг). Методологические основы формирования в бухгалтерском учете информации об основных средствах и раскрытие инфор­мации о них в финансовой отчетности предприятий, других форм собственности регла­ментируется Положением (стандартом) бухгалтерского учета 7 "Основные средства". В соответствии с указанным Положением (стандартом) к ос­новным средствам относятся материальные активы, которые предприятие содержит с цельюих использования в процессе производства или поставки товаров и услуг, предоставления в аренду другим лицам или для осуществления административ­ных и социальных функций, ожидаемый срок полезного ис­пользования (эксплуатации) которых больше одного года (или операционного цикла, если он длиннее года). Объект основных средств признается активом когда существует вероятность экономической выгоды для предприятия в буду­щем .


37 Класифікація основних засобів Классификация осн. средств используется при организации аналит. учета осн. средств, начислении амортиза­ции (износа), составлении отчетности. В зависимости от функционального назначения (характера участия в процессе производства): 1)производственные - средства, которые принимают участие в сфере матер. пр-ва и обслуживают его. Сте­пень участия в процессе производства различна: одни участвуют в произ-ве в качестве орудий труда, другие обеспечивают беспере­бойность пр-го процесса, третьи создают необходимые усло­вия для пр-го процесса, хранения или перемещения произв-х за­пасов и готов. продукции. 2)непроиз-ные - не участвуют прямо или косвенно в процессе пр-­ва, а предназначены для целей непроизводственного потребле­ния. В зависимости от натурально-вещественного хар-ра: 1)земельные участки 2)капитальные затраты на улучшение земель 3)здания и сооружения 4)машины и оборудование 5)транспорт. ср-ства 6)инструменты, приспособления, инвентарь 7)рабочий и продуктивный скот 8)многолетние насаждения 9прочие осн средства. По использованию: дей­ствующие и недействующие (находящиеся в запасе и на консер­вации). деление их в учете связано главным образом с использованием осн. средств и исчислением амортизации. В зависимости от принадлежности 1)собственные, т.е. принадлежащие данному предпри­ятию 2)арендованные, т.е. находящиеся во временном его поль­зовании. Собственные учитываются на балансе предп. на сч "Осн средства", а арендованные, как принадлежащие другим хоз-вам, отражаются на заба­лансовом сч "Арендованные необоротные активы".Также классификация осн средств дополняется их учетом по видам, месту использования или хранения, материально ответственным лицам. Этим обес­печивается контроль за сохранностью осн средств.


38Оцінка основних засобів Оцінюються основні засоби за такими видами вартості : первісна, переоцінена первісна, залишкова, справедлива, ліквідаційна. Первісна – фактична (справедлива) собівартість осн. зас. на дату придбання або створення (включаючи витрати на транспорт та по установці, держстрах та інші витрати). Якщо об’єкт був придбаний в результаті бартеру, то його оцінка буде залежати від того, був обмін на подібний (виконує подібну функцію або мають однакову собівартість) або неподібний актив. При чому первісна вартість, отриманих об’єктів в результ. обміну на подібний актив, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкту. А якщо на неподібний об’єкт, то отриманий об’єкт приймається на облік за справедливою вартістю переданого об’єкту, зменшеною (збільш.) на суму доплат, яка була передана (отримана) підчас обміну. Змінювати первісну вартість можна лише при 1)покращенні осн. з-бів, які призведуть до збільшення вигод від їх використання; 2)переоцінки балансової вартості о.з; 3)часткової ліквідації відповідних об’єктів. Переоцінку перв. варт. можна здійснювати на 31 грудня кожного року. Залишкова = первісна – знос (реальний вартість на звітну дату).Відновна вартість – вартість відтворювання о.з. у сучасних умовах, при сучасному рівні цін. Справедлива – сума за якою може здійснюватись обмін активу, або оплата забов’язання в результ. операцій між зацікавленими незалежними інформованими сторонами. Ліквідаційна – це залишкова вартість на момент вибуття за мінусом витрат пов’язаних з ліквідацією об’єктів.


39 Облік надходження основних засобів. О.з.поступають на під-во в результаті: 1)Капітальних інвестицій(будівництво або придбання); 2)В рез. Фінанс. Оренди; 3)В рез. Безоплатного отримання(подарунку); 4)Внески засовників до стат.капіталу; 5)В рез. Обміну (на подібні і непод.). Прийом обєкту здійснює комісія, створена за наказом керівника під-ва. Цю комісію обовязково очолює заступник директора(або гол.інженер). Обовязково в комісію входить гол.бух.. Мета ком-ї – перевірити відпов-ть обєкту документам,які супроводжують його. Обєкт обовязково супроводжує техн.документація (паспорт, сертифікат, посвідчення) – дається його техн.хар-ка. Якщо ж засновники вносять до стат.фонду – то також є певна докумен-ія і виписка з протоколу рішення засновників підпр-ва. Комісія складає “Акт прийому-передачі ОЗ” (типова форма ОЗ-1). Обовязково в докумнті є: повна назва обєкту відповідно до докум-ії, коротка техн.хар-ка(параметри та ін.), дата створення або виготовлення, дата надходження на під-во, дата введення в експл-ію, первісна вартість , сума зносу,нарахована за час його експл-ії на момент введення обєкту, шляхнадходження, відповідність даних техн.документів, підписи всієї комісії на чолі з головою. Склали акт – далі він передається в бухгалтерію – в бух-ії на підставі акту відкривається картка інвентарного обліку (ведеться аналітичний облік ОЗ на картках) (ведеться облік по кожному обєкту- інвентарний облік – облік по одиницях) – далі в інвент.картці проставляється інвент номер обєкта, який присвуоюється відповідними техн.слжбами при надходж.обєкта. Синтетичний облік ОЗ ведеться на рах. 10 “ОЗ”, який призначений для обліку наявності і руху як власних так і отриманих на умовах фін.аренди ОЗ. По дебету – надходження ОЗ , зарах.на баланс під-ва, витрати по покращенню обєкта, дооцінка ОЗ. По кредиту – вибуття ОЗ, часткову ліквідацію, суму уцінки ОЗ. 15 рах.: в дебеті – витрати на придбання або створення необор.активів, а у кредиті – введення в дію , тобто передача обєкта в експл-ію.

Облік придбання ОЗ.

Дт15 – Кт63 (відображена заборгованість за отриманими рахунками постачальника по договірній ціні за придбаний обєкт ОЗ)

1а) Дт644 – Кт 63 (відобр.сума ПДВ, нарахов.на ціну обєкта)

2) Дт 15 – Кт 68 (відобр.заборг.за консультаційні, інф-ійні, посередницькі витрати, повязані з придбанням ОЗ)

2а)Дт 644 – Кт 68 (відобр. ПДВ на ціну послуг.

3) Дт 10 – Кт 15 (введення в експл-ію за актом прийому-передачі куплений обєкт.

Облік надходж.обєкту в рез.будівництва: а)Підрядний спосіб

1) Дт 15 – Кт 63 (відобр.заборг.підрядним орг-ям за виконані буд-монтажні та ін.роботи капітального хар-ру)

1а)Дт 641 – Кт 63 (відобр.сума ПДВ)

2) Дт 31 – Кт 48 (відобр.отримання цільового фінансування з зовн.джерел)

3) Дт 63 – Кт 31 (відобр.використ.цільового фінансування для розрахунків з підрядними орг-ями)

4) Дт 48 – Кт 69 (одночасно – зарахування цільового фінансування в доход під-ва)

5) Дт 10 – Кт 15 (оприбуткування на баланс введених в експлуатацію ОЗ)

б)Господарський спосіб

Дт 15 – Кт 205 (відобр.вартості використ.буд.матеріалів, конструкцій,деталей та ін.)

Дт 15 – Кт 661 (відобр.суми зар.плати, нарах.робітникам за виконані роботи)

Дт 15 – Кт 65 (відобр.зборів на соц.та пенс.страхування)

Дт 10 – Кт 15 (оприбуткування на балан введених в експл-ію ОЗ)

Облік внесків засновників до стат.фонду

Дт 46 – Кт 40 (відобр.внесок засновника за вартістю, що вказана в установчих документах)

Дт 10 – Кт 46 (відобр.і введені в експл.прийняті по акту від засновників ОЗ)

Дт 15 – Кт 685 (відобр.заборг.за трансп.послуги і монтаж обєктів, внесених засновниками до стат.фонду)

3а)Дт 644 – Кт 685 (нарах. ПДВ на варт.трансп.послуг і монтажу)

Дт 10 – Кт 15 (списана і включена до первісної вартості внесених обєктів вартість трансп.послуг і монтажу)

Облік безоплатного надходження ОЗ

Дт 10 – Кт 424 (відобр.варт.безопл.одерж.ОЗ)

Дт 15 – Кт 685 (відобр.заборг.за трансп.послуги і монтаж безопл.одерж.ОЗ)

2а) Дт 644 – Кт 685 (ПДВ на варт.трансп.послуг і монтажу безопл.одерж.ОЗ)

3) Дт 10 – Кт 15 (списана і включена до первісної вартості безопл.одерж.обєктів вартість трансп.послуг і монтажу)

Облік отримання ОЗ в обмін на неподібні обєкти.

Дт 15 – Кт 701,702 (надходження ОЗ в обмін на неподібні обєкти)

Дт 10 – Кт 15 (зарахування в склад ОЗ отриманих обєктів)

3)Дт 901,902 – Кт 26,28 (списання собіварт.готової продукції(товарів))


40 Облік амортизації основних засобів. Обєктом аморт-ії ОЗ є всі обєкти ОЗ, крім землі. Ам-я нараховується протягом строку корисного використання обєкту, який визначається підпр-вом самостійно при визнанні цього обєкту активом (при введенні на баланс). Призупиняється нарахування амортїії на період реконструкцї, модернізації, добудови, дообладнання і консервації. Фактори, що впливають на визначення строку корисного використ-ня обєкту: 1)Очікуване використ-ня обєкту з урах.його потужності або продуктивності; 2)Фіз.та моральний знос, що передбячається; 3)Правові або подібні обмеження використання обєкту. Підпр-во має право переглянути строккорисного використання: 1)Коли змінюються очікувані економ.вигоди від його використ-ня. Нарахування ам-ії здійс-ся щомісяця відп.до бух.обліку, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення в експл-цію або зміни строку корисного використання, а відповідно до податкового обліку – щоквартально. Методи нарахування А-ії: 1)Прямолінійний метод; 2)Метод проискореного зменшення залишкової вартості; 3)Кумулятивний; 4)Виробничий метод; 5)Метод зменшення залишкової вартості. Перший – найпростіший метод. Річна сума А-ії визнач-ся діленням вартості, яка аморт-ся на очікуваний період часу використ-ня обєкту. Другий – при цьому методі річна сума А-ії розр-ся як добуток залишкової вартості на поч.звіт.року та норми А-ії, виходячи з очікуваного періоду часу обєкту ОЗ яка подвоюється. Третій – річна сума А-ії визн-ся як добуток вартості, яка аморт-ся та кумулятивного коефіцієнту (Кум.коеф.=Кіль-ть років, що залишилися до кінця очікуваного періоду викор-ня / Сума чисел років корисного використання). Четвертий – річна сума А-ії визн-ся як добуток фактичного річного обсягу продукції, робіт, послуг та виробничої ставки А-ії (Вир.ставка А-ії = Вартість,яка аморт-ся / Загальний обсяг продукції , який під-во очікує виробити даним методом). Пятий – річна сума А-ії визн-ся як добуток залишкової вартості обєкта на поч.звітн.року або первісної вартості на дату початку нарахування А-ії та річної норми А-ії (Річна норма А-ії(%): різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кіль-ті років корисного використ-ня обєкту з результатом від ділення луквідаційної вартості обєкта на його первісну вартість – 1- КОРІНЬ(ліквід.варт./перв.варт.))

Облік нарахування А-ції і зносу ОЗ.

Для обліку зносу використ-ся рахунок 131 – Знос необор.активів.Він кореспондує:

1)Дт 23,91– Кт 131 (Нарах. А-ія ОЗ виробничого признач.)

2)Дт 93 – Кт 131 (Нарах. А-ія ОЗ, що забезпечують збут)

3)Дт 941 – Кт 131 (Нарах. А ОЗ, що використ-ся для досліджень і розробок)

4)Дт 92 – Кт 131 (Нарах. А ОЗ заг.-госп.призначення)

5)Дт 949 – Кт 131 (Нарах. А ОЗ житл.-комун.госп-ва і соц.сфери)

Така схема обліку викор-ся в тому випадку,коли не ведеться поелементний облік витрат (рах. 8-го класу). При використ-ні рах. 8-го класу – робиться лише 1 запис: Дт 83 – Кт 131.


41 Облік витрат на утримання, ремонт, реконструкцію і модернізацію основних засобів. Якщо вартість ремонту ОЗ перевищує 5% балансової вартості обєкту, то вона списується на збільшення балансової вартості. Якщо менше 5% - то за рахунок оборотних коштів. Ті витрати, які відшкодовуються за рах.оборотних коштів включаються в склад витрат на утримання ОЗ.

Облік витрат на утримання ОЗ

1)Дт 23,91– Кт 63 (здійснені витрати на обслуговування та ремонт ОЗ виробн.призначення)

2)Дт 93 – Кт 63 (здійснені витрати на обслуг. Та ремонт ОЗ , що забезпечують збут)

3)Дт 92 – Кт 63 (здійсн.витрати на обслуг.та ремонт ОЗ заг.-госп.призначення)

4)Дт 941 – Кт 63 (здійсн.витрати на ремонт та обслуг. ОЗ, що викор-ся для досліджень та розробок)

5)Дт 949 – Кт 63 (здійсн.витрати на ремонт та обслуг.ОЗ ЖКГ і соц.сфери.)

Облік витрат на реконструкцію і модернізацію ОЗ (для податкового обліку ці витрати мають бути більше 5% від балансової вартості обєкту)

1)Дт 15 – Кт 63 (відображ.заборг.підрядчика за реконструкцію, модернізацію та дообладнання обєктів ОЗ)

1а)Дт 644 – Кт 63 (нараховано ПДВ на вартість прийнятих по акту робіт)

2)Дт 10 – Кт 15 (списані витрати по реконструкції, модернізації та дообладнання на збільшення баланс-ї вартості ОЗ.


42 Облік списання недостачі або псування основних засобів. Недостача ОЗ, виявлена при інвентаризації, оформляється актом і списується в наступному порядку: 1)на залишкову вартість недостаючих обєктів: Дт 976 – Кт 10; 2)на суму нарахованого зносу на ці обєкти: Дт 131 – Кт 10; 3)на суму, яку вираховують з винних осіб: Дт 375 – Кт 716. Розмір псування, яке покривається матеріально відповідальними особами при недостачі ОЗ, визначається відповідно Порядку визначеня розмірів збитку від недостачі, затвердженого Кабміном України. Відповідно цьому порядку розмір псування визначається по балансовій вартості ОЗ (за вирахуванням суми зносу), але не нижче 50% від балансової вартості на день виявлення недостачі з врахуванням індексу інфляції, відповідного розміру ПДВ та акцизного збору і начисляється за формулою: Розм.псівання = ((Баланс.варт. ОЗ – аморт.відрах.(знос)) * Індекс.інф. + ПДВ + Акц.збір) * 2. Сума псування, покритого матеріально відповідальними особами відображ-ся записом: Дт 301 (або 66, якщо керівником прийняте рішення про утримання суми збитку із зар.плати) – Кт 375. Із отриманої суми покривається збиток, причинений під-ву, решта суми перераховується в бюджет, що відображ-ся записом: Дт 716 – Кт 642.

Облік списання недостачі або псування ОЗ

1)Дт 976 – Кт 10 (списання недостачі ОЗ за залишковою вартістю)

2)Дт 131 – Кт 10 (сума нарахованого зносу)

3)Дт 375 – Кт 716 (списання за рішенням керівника залишкової вартості недостачі ОЗ на матер.-відповідальних осіб0

4)Дт 375 – Кт 716 (відображ.різницю між залишковою вартістю недостачі ОЗ, віднесеною на матер.-відповідальних осіб, і вирахованою сумою у відповідності з встановленим порядком)

5)Дт 303,66 – Кт 375 (відображ.суму покритого матер.-відповідальними особами збитку по недостачі і псуванню ОЗ)

6)Дт 716 – Кт 642 (відображ.суму, яку перераховують в бюджет.


43 Облік результатів переоцінки основних засобів. Переоцінка обєктів ОЗ здійснюється на 31 грудня, якщо залишкова вартість їх більше як на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. Переоцінена вартість обєкту = первісна вартість * індекс переоцінки. Переоцінена сума зносу = сума зносу, нарахована за час експл-ії * індекс переоцінки. Індекс переоцінки = Справедлива вартість обєкту / Залишкова вартість обєкту. В разі переоцінки обєкту ОЗ, здійснюється переоцінка всіх обєктів групи, до якої належить обєкт. Сума дооцінки залишкової вартості ОЗ відображається в складі додаткового капіталу, але якщо здійснюємо уцінку – в складі витрат звітного періоду.

Облік дооцінки.

1)Дт 10 – Кт 423 (відображ.сума дооцінки первісної вартості обєкту)

2)Дт 423 – Кт 131 (відобр.сума дооцінки зносу)

3)Дт 423 – Кт 441 (відобр.різниця перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості обєкту, що вибуває з експл-ції.

Облік уцінки.

1)Дт 131 – Кт 10 (відображ.сума уцінки зносу)

1а)Дт 975 – Кт 10 (відобр.сума уцінки залишкової вартості)

Облік уцінки ОЗ, раніше дооцінених.

1)Дт 131 – Кт 10 (відобр.сума уцінки зносу)

2)Дт 423 – Кт 10 (дія, обернена до відобр.суми дооцінки первісної вартості обєкту)

3)Дт 975 – Кт 10 (відобр.сума уцінки залишкової вартості )

Облік дооцінки ОЗ, раніше уцінених.

1)Дт 10 – Кт 476 (сума перевищення попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок включається в склад доходів звітногоперіода)

2)Дт 10 – Кт 423 (відображ.сума дооцінки первісної вартості обєкту)

3)Дт 423 – Кт 131 (відобр.сума дооцінки зносу)

Облік перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок обєкта ОЗ при його вибутті з підпр-ва.

Дт 423 – Кт 441 (перевищення включається в склад нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.


44 Облік оперативної оренди основних засобів. При опер. оренді передбач. передача орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує їх повної амортизації, с обов’язковим поверненням цих засобів їх власнику після закінчення строку аренди. Арендатор сданный в аренду объект осн. средств продолжает учитывать на сч 10 . Принятые в аренду о.с. зачисляет на забалас. сч 01 «Аренд-ные необорот. ак-вы». При возврате ранее принятых в аренду объектов, их списывают с Кр.01. Затраты на ведение деятель. по передаче в аренду о.с. учитыв-ся на сч.23. По переданным в аренду о.с. начисляется амортизация Дт 23 – Кр 131 В конце месяца расходы с Дт 23 – на Кр 903. Арендная плата обычно включает: аморт-ные отчисления на полное восстанов. арендуемого имущества, часть прибыли, получаемой арендателем от исполь-я аренд-го имущества, и сумму НДС:

Дт 377 – Кр 713 – сумма арендной платы причитающейся к получению с арендатора

Дт 713 – Кр 641 – сумма налогового обязательства по НДС

Дт 31 - Кр 377 – поступление аренд. платы от арендатора.

Арендатор ещемесячно на сумму причитающийся арендной платы делает запись по Кр 685 в корреспон. с Дт 23 (91 при исполь. аренды в пр-ных целях), 92, 93, 949, 15. Сумма налогового кредита по НДС, на которую арендатор имеет право уменшить налоговое обязательство: Дт 641 – Кр 685. Перечисление арендодателю арендной платы: Дт 685 – Кр 31. Арендная плата, перечисленая авансом за предстоящий период: Дт 39 – Кр 31. При наступлении соответствующих отчётных периодов, к которым относится уплаченна наперёд арендная плата: Кр 39 – Дт 23, 91, 93 (т.е. Дт счетов на которые должна быть отнесена начисленная аренд. плата.


45 Облік фінансової оренди основних засобів. Фін. оренда – це хоз. опер. физ. или юр. лица, предусматривающая преобретение арендодателем по заказу арендатора осн. фондов с последующей их передачей в пользование арендатору на срок, не превышающий срока полной аморт-и таких осн. средств, с обязательным предоставлением права собственности на эти о.с. арендатору после окончания срока аренды с уплатой (выкупом) его остаточной стоимости. Передача в фин. аренду объектов о.с. отраж-ся арендодателем: Дт 161 – Кр 10. Арендатор настоимость о.с. делает запись: Дт 10 – Кр 531

Дт 377 – Кр161 – отражение арендодателем ежемесячно причитающаяся к погашению часть стоимости фин. аренды

Дт 373 – Кр 732 – причитающаяся к получению сумма вознаграждения за фин. арнеду.

Дт 31 – Кр 377(на суму арендной платы), Кр 373(на суму полученых процетов) –запись при получении платы от арендатора в погашение за имущество взятое в аренду.

Дт счетов по учёты издержек пр-ва – Кр 131 – отражение суммы начисленной аморт-и взятых в фин. аренду о.с. арендаторами

Дт 531 – Кр 61- ежемесячное отражение суммы аренд. платы

Дт 952 – Кр 684 – запись на сумму начисленных % по задолжности, связаной с фин. аренд.

Дт 61(на сумму текущ. части обязательств по фин. арен.), 684(на сумму начисленных %) – Кр 31

Если по окончании срока фин. арен. обьект фин. арен. выкупается арендатором по остаточ. стоимости, то такую стоимость арендодатель на основании документов на оплату запис. Дт 377 – Кр 161. Арендатор на основании этих док-в запис.Дт 531 – Кр 685


46. Нематеріальні активи, їх класифікація і оцінка, критеріїї їх визнання. Нематер. активи - умовна вартість об`єктів промисл. та інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва (гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Бухгалтерський облік нем ак ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: права користування прир ресурсами ; права користування майном ; права на знаки для товарів і послуг ; права на об'єкти пром власності ; авторські та суміжні з ними права ; гудвіл; інші немат акт (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх ек вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. БО немат активів здійснюється за первинною в-тю, що визначається в зал-ті від джерела їх надходження (придбання; внески засновників; обмін одного н.а. на інший н.а.; обмін н.а. на інший актив; в р-ті об’єднання п-в). Собіварт. придбаного немат. активу включ. всі витрати , пов’яз. з його придбанням та доведенням до стану, придатного до викор. Якщо немат. актив надійшов у рез. обміну, то його собів. дор. різниці між справедливою ринк.вартістю отриманого активу і сумою часткової оплати під час придбання. Собів. безкоштовно отриманого немат. активу дор. ринк. вартості на дату прийняття на облік.


47. Облік придбання (створення) немат активів. Нематер. активи - умовна вартість об`єктів промисл. та інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва (гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Немат. ак. визнається як ак., якщо: існує імовірність одержання майбутніх ек вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. У разі, якщо немат. ак. не відповідає вказаним вище критеріям, витрати, пов'язані з його придбанням, списуються як витрати звітного періоду, протягом якого вони були здійснені. Такі витрати не підлягають у наступні звітні періоди визнан­ню як нематер. ак. Не визнаються як нематер. ак. та відображу. в складі витрат періоду також: витрати на підготовку кадрів; витрати на рекламу; витрати на створ. підпр-ва та підготовку його осн. діяль-сті; внутрішньогенерований гудвіл; витрати на дослідж.; вартість видань. Немат. ак. у б/о оцін. в сумі всіх факт. затрат на придб. і приведення до стану готовності для використ. Немат. ак. підлягає відображенню за собівартістю його придбання чи створ. на дату прийняття на б/о. Б/О немат. ак-вів ведуть на рахун­ку 12 «Немат. ак-ви». В Д-ті рахунка відобр. над­ходж., в К-ті — вибуття. Аналітичний облік цього рахунка ведуть за видами нематер. ак-вів. Придбання немат. ак-вів відображ. записом у такі рах-ки: д. — рах-к 12 «Немат. ак-ви», к. — 63«Розрах-ки з постач-ками та кред-рами» — на придбані авторські права, або д. — р-к 12 «Нем. ак-ви», к. — 46 «Неоплач. к-ал» — на внесене право на корист-ня. У разі одерж. нематер. ак-ву від засн-ків у рах-ок внесків до стат. к-лу: Д. рахунка 12 «Нематер. ак-ви» К. р-ка 46 «Неоплач. к-тал» ; у разі безкошт. одерж.: Д. р-ка 12«немат. активи» К. р-ка 424 «Безоплатно отримане майно».


48. Облік амортизаціїї (зносу) немат активів Нематер. активи-умовна вартість об`єктів промисл. та інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва; не мають матер. ф-ми(гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Б/О нематер. ак-вів ведуть на рах-­ку 12 «Нематер. ак-ви». В дебеті р-ка відображ. над­ходж., в кредиті — вибуття. Аналіт. облік цього рах-ка ведуть за видами нематер. ак-вів. Для обліку амортизації нематер. ак-вів використов. рах-к 13 «Знос необор-х ак-вів», субрах-ок 133 «Знос нематер. ак-вів. Відповідно до П(С)БО 8 нарах-ня аморт-ї нематер. ак-вів здійсн. протягом терміну їх корисного використ., але не більше 20 років, починаючи з дати при­йняття на облік. Підпр-во при визнач-ні терміну корисного викор-­ня немат-го ак-ву має враховувати: строки корисного використ. цього активу підпр-вом; НТП і зміну попиту на продукцію, то­вари, роботи, послуги, які виробл. з допомогою цього акти­ву (моральний знос); юрид. чи інші обмеження на його викор-ня; ін. чинники. Метод нарах-ня аморт. нематер. ак-ву оби­рається підпр-вом самостійно, виходячи з особл-стей його форми отримання очікуваних ек. вигод. Суми амортиз., нарахованої протягом звітн. періоду, ві­дображ. у складі витрат цього періоду або включаються до собів-сті ін. ак-ву. Термін корисного викор-ня нематер. ак-ву та метод амортиз. підлягає перегляду в кінці звітн. періоду, якщо в наст. періоді очік. суттєві зміни цього терміну порівняно із його початк. оцінкою. Зміна методу нарах-ня аморт. нематер. ак-ву відображ. як зміна облік. пол-ки відповідно до націон. стандарту б/о № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінанси. звітах». Нарах-ня амортиз. відображ. в дебеті р-ків ви­трат виробнич. або комерц. діял-сті та кредиту субрах-ка 133 «Знос (аморт.) нематер. ак-вів».


49. Облік переоцінки немат активів. Нематер. активи-умовна вартість об`єктів промисл. та інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва (гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Підпр-во може переоцін. немат. ак-ви. Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. Якщо підприємством проведена переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці. Переоцінена первісна вартість та знос об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду. Сума дооцінки відображ. записом Д. р-ка 12 «Нематер. ак-в» К. р-ка 42 «Додатк. к-тал» (субрах 423 “Дооцінка активів”). Сума уцінки: Дт 975 “Уцінка необ активів і фін інвестицій” - Кт12.


50. Облік втрат від зменшення корисності немат активів. Нематер. активи - умовна вартість об`єктів промисл. та інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва; не мають матер. ф-ми(гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки..). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Втрати від зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням суми зносу об'єкта нематеріальних активів. Якщо причини зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу об'єкта нематеріальних активів.


51.Облік вибуття нематеріальних активів. Під немат. ак. розуміють умовну вартість об”єктів промисл. та інтелект.власності, а також ін. аналог. майнових прав, які визн-ся об”єктом права власності конкретного підпр-ва. Вибуття немат. ак. може бути пов”язано з : - ліквідацією після закінчення нормал. строка іх використання ( фіз., моральн. зносу) ; - реалізації ; - безкоштовної передачі іншим юр. особам ; - передачі (інвестування) в уставний кап. ін. під-ств. В усіх випадках вибуття немат. ак. з підпр-ва оформл-ся актами , в яких вказується причина вибуття об’єкту, первісна вар-ть , сума нарахованого зносу , залишк.вар-ть, витрати і доходи , пов’язані з вибуттям об’єкту. Фін. рез-т від вибуття об’єктів немат. ак. визнач-ся як різниця між доходами від вибуття та іх залишк. вар-тю. Операції, що пов”язані з вибуттям немат. акт., в БО відображ. в наступному порядку: 1). Ліквідація немат. акт.( списання ліквідованих об’єктів по залишк. вартості Дт- 976”Списання необоротних акт.”, Кт- 12” Нематеріал. акт.”; списання суми зносу, нарахованої по ліквідуємим об’єктам Дт- 133 “Знос немат. ак.”, Кт-12 . 2). Реал-ція немат. акт. (списання реалізованих об’єктів по залишк. вартості Дт – 972” Собів-ть реал-х необор. акт.”, Кт –12; списання суми нарахованого зносу Дт-133.Кт-12.) 3) безкоштовна передача немат. активів (списання переданих об’єктів по залишк. вартості Дт – 976, Кт – 12; списання суми нарахованого зносу Дт-133.Кт-12; відображення суми податкового зобов’язання по ПДВ Дт – 976, Кт –641”Розрахунки за податками”.)4. Передача немат. акт. в порядку зносу в уставн. кап. іншого підп-ва (списання переданих об’єктів по залишк. Вартості Дт14”Довгострокові фінанс. інвест”,Кт- 12”Немат.акт.”, списання суми нарахованого зносу Дт-133.Кт-12.)


52.Класифікація запасів. Їх оцінка у поточному обліку і в балансі. Вир-чі запаси – активи , які: - призначені для майбутнього продажу за умов простої госп-ї діял-ті; - знаход-ся в прцесі вир-ва з метою подальшого продажу прод-та вир-ва; - призначені для викор-ня при вир-ві прод-ї, здійснення робіт і послуг, а також при управл-ні підпр-ом. Згідно Положення 9 запаси вкл-ть: 1) сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші мат цінності, що призначені для в-ва прод, виконання робіт, надання послуг, обслуговування в-ва й адмін потреб; 2) незав в-во 3) готову продукцію 4) товари у вигляді мат цінностей, що придбані (отримані) та утримуються п-вом з метою подальшого продажу; 5) малоцінні та швидкозношувані предмети 6) молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового госп. Групи запасів розп-ть на підгрупи, а потім на види, сорти, марки, типорозміри та ін. Класифікацфя запасів оформ-ся разроботкою номенклатури-цінника, т.б. систематизованого переченя викор-х на підпр-ві запасів, в якому кожному наіменуванню, розміру і сорту надається номенкл. №(шифр), вказу-ся од. виміру і ціна. Порядок оцінки запасів.Отриманні або вироблені запаси нарах-ся на баланс підпр-ва за первісною варт-тю. Первіс в-тю (ПВ) запасів, що придбані за плату, є соб-ть запасів (включає мито, ТЗВ та ін.). ПВ запасів, що виготовляються власними силами п-ва, визнається їхня виробнича соб-ть. ПВ запасів, що внесені до статутного к-лу п-ва, визнається погоджена засновниками п-ва їх справедлива в-ть. ПВ запасів, одержаних безоплатно, визнається їх справедлива вартість. ПВ одиниці запасів, придбаних у р-ті обміну на подібні запаси = балансовій вартості переданих запасів. ПВ зап, придбаних в обмін на неподіб запаси, визн справедлива в-ть отриманих запасів.


53. Методи оцінки запасів у поточному обліку. Запаси відображаються в б. о. і звітності за найменшою з 2 оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації. . Первіс в-тю (ПВ) запасів, що придбані за плату, є соб-ть запасів (включає мито, ТЗВ та ін.). ПВ запасів, що виготовляються власними силами п-ва, визнається їхня виробнича соб-ть. ПВ запасів, що внесені до статутного к-лу п-ва, визнається погоджена засновниками п-ва їх справедлива в-ть. ПВ запасів, одержаних безоплатно, визнається їх справедлива вартість. ПВ одиниці запасів, придбаних у р-ті обміну на подібні запаси = балансовій вартості переданих запасів. ПВ зап, придбаних в обмін на неподіб запаси, визн справедлива в-ть отриманих запасів. Запаси відобр-ся за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану ек вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення в-ва і збут. Сума, на яку ПВ запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.


54. Облік надходж. запасів та розрах. з постач-ми. Облік запасів на рах.23 та субрах-х ведеться за факт.собів-тю (покупна ціна +витрати на транс-рт, посередників тощо). Але ця собів-ть розрах-ся на кін.міс., отже аналіт.облік запасів ведеться за плановою собів-тю. В кін. міс. планова собів-ть коригується до розміру факт-ної. Операції по придб. запасів відображ. так: 1)на вартість придбання (без НДС) - Дт 20 Кт 63, 2) на суму НДС - Дт 641 Кт 63, 3)на суму, сплачену постач-кам - Дт 63 Кт 311. Якщо має місце попередня оплата запасів, запис-ся: 1)на суму, перераховану постачальнику - Дт 63 Кт31, 2)на суму сплаченого НДС: Дт 641 Кт 31, 3)разом на суму податк-го кредиту по НДС: Дт 63 Кт 644, 4)на оприходування отриманих від постач-в попередньо оплачених запасів: Дт20 Кт 63, 5) разом на суму податк.кредиту по НДС: Дт 644 Кт 63. Якщо при прийомі запасів виявлена недостача, то на Дт 20 приходують факт. отримані мат-ли, а вартість нестачі відображ-ть по Дт 374 і Кт 63. У випадку обгрунтованої відмови від оплати рах-ку постач-ка, мат-ли прийм-ся на відповідальне зберіг-ня та відображ-ся на позабал. рах. 023. Запаси, отримані з інших джерел, запис-ся по Дт 20 та Кт рах-ків 40; 719; 742. Транс.-заготів. витрати, повязані з придбанням запасів, відобр-ся на Дт 20 (на аналіт. рах-ку "Транс.-заготів. витр.") і Кт відпов-го рах-ку (63/685).


55.Облік витрат виробничих запасів. При орг-ції обліка витрат вир. запасів визначають метод їх оцінки.щодо Стандарту БО 9 «Витрати» при відпустці запасів у вир-во,продажу або іншому вибутті оцінка їх здійсн-ся по одному з методів: 1)ідентифікованої собів-ті одиниці запасів( викор-ся для оцінки запасів, які відпускаються, та послуги,які здійсн-ся для спец. замовлень і проєктів, а також запасів, які не замінюють один одне); -2) оцінка середньозваж. собів-сті( проводиться по кожній од. запасів діленням вартості залишку таких запасів на початок отчетного місяца і вартості отриманих в звітному міс. запасів на кіл-ть запасів на початок звітного міс. та отриманих в звітному міс. запасів) ; -3)собів-ть перших за часом надходження запасів(ФІФО)( припускається,що запаси викорис-ся (списуються на вир-во, продаж) в тій послідовності, в якій вони надходили на підпр-во і відображені в БО. При цьому вартість залишку запасів на кін. звітного міс. визн-ся по собів-сті останніх за часом надходженнь запасів; - 4)собів-сть останніх за часом надходження запасів(ЛІФО)( запаси викор-ся в послідовності протилежнії їх надходж. на підпр-во, залишок оцін-ся за собів-тю перших за часом одержаних; 5) оцінка по нормат. витратам полягає у застосуванні норм витрат на од.прод, які встановлені підп-вом з урахув. норм рівня викор-ння запасів, праці, вир.потужн-стей, цін. Для здійснення max наближення нормат. витрат до факт. норми витрат і ціни в нормат. базі перевір-ся і перегляд-ся., 6)Ціни продажу (відбувається у роздр.торг.) Кожен з методів має свої переваги та недоліки. Тому кожне підпр-во обирає найбільш оптимальний метод.


56. Облік реалізації виробничих запасів. Реалізація запасів відбув-ся у відпов-сті з укладеною угодою. Це стос-ся не тільки гот.прод., а і послуг. Відображ-ся наст. чином: 1)зарах-ння на поточний рах-к дох-ду від реаліз. гот. прод. Кт701 Дт31, 2) зобов’язаняя по ПДВ Кт641 Дт701 , 3)списання собів-сті реаліз. гот. прод. Кт26 Дт901. У випадку реаліз-ції інших вир. запасів для відображ. доходу від реалізації викор-ся рах.712, а для відображ. собів-сті реалізованих запасів 943. Облік списання : 1)списання суми оцінки запасів за чист.варт. іх реал-ції Кт20 Дт946, 2)втрата запасів внаслідок надзвич. подій Кт20 Дт99, 3)списання нестачі запасів за балансовою варт-тю Кт20 Дт947, 4)відображення суми, що відшкод-ся винними особами Кт716 Дт375, 5) податкове зобов’язання Кт641 Дт716, 6) внесено гроші в касу або утримано із ЗП Кт375 Дт301 або 661.


57.Інвентарізація виробн. запасів. Порядок і термін провед-я інвент. регламентуються положенням з інвент-ї. Підприємства зобов”язані проводити інв-ю залишків матеріалів не рідше як 1 раз на рік, за станом на 31.12. Позачергова інв-я провадиться в разі зміни матеріально відповідальних осіб.Основні задачі інв-ї матер-х цінностей: виявлення фактичної наявності та дотримання умов їх зберігання, виявлення матер-х цінн-й,що використовуються,перевірка реальності мат-х цін-й які враховуються на балансі. Для провед-я інв-ї призначають робочу комісію у складі не меньш як 3 осіб.(обов”язкові її члени- матеріально відповідальна особа та бахгалтери).До початку інв-ї у бухгалтерії треба обробити всі прибуткові та витратні документи щодо складу.Наявність цінностей визнач-ся обов"язковим підрахуванням, зважуванням,обмірюванням залежно від одиниць виміру.У процесі інв-ї визнач-ся фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від книги обліку та причини відхилення. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухг-я складає порівняльну відомість.Всі надлишки обов”язково оприбутковуються, а нестачі списуються на витрати діяльн-ті (у межах природних втрат),понад ці норми- за рахунок прибутку (якщо не можна встановити винуватця), або вони відшкод-ся матеріально відповідальною особою. (у подвійному розмірі з нарахв-м ПДВ, що належить до сплати у бюджет).Облік списання нестачі або псування цінностей:1) Д946 К20 –списана сума уцінки запасів до чистої вартості їх реаліз-ї.2) Д99 К20 –списані запаси втрачені внаслідок надзвич-х втрат.3) Д947 К20 –списана нестача запасів за їх балансовою вартістю.4) Д375 К716- сума,що підлягає відшкод-ю винними особами. 5) Д716 К641- податкове зобов"я-я нараховане на суму,що підлягає відшкод-ю винуватцями. 6) Д20 К75- оприбутковано надлишок виявлений під час інвентар-ї.


58.Облік чисельності та складу працюючих на підпр-ві. Облік особистого складу робітників підпр-ва ведеться відділом кадрів (або особою, що назначена наказом керівника підпр-ва),який на кожного найнятого працівника (постійно, тимчасово, сезонно) заповнює карточку (особистий листок) і в подальшому на ній на основі наказу керівника робить відмітки про назначення, переміщення робітника, наданню відпустки, звільненню. Фактична ч-ть усіх працюючих п-ва визначається за обліковим скаладом. Зміни особового складу відображаються в первинних док-тах: наказі та розпоряджені по п-ву на прийом, переведення, звільнення, надання відпусток. Бухгалтерія на кожного робітника відкриває карточку-справку (лицьовий (особистий) рахунок) із вказанням довідкових даник про робітника з подальшим накопиченням інформації про нараховану зарплату, утримання з неї, виплачені суми.


59. Порядок визнач-я та докум-го оформ-ня затрат праці при різних системах оплати праці. При почасовій оплаті праці (при якій згідно з тарифною сіткою за годину роботи або оклада оплачується затрачений час на підприємстві.) основним документом ,що слугує для нарахування з\п, є табель. Форми первинних док-тів і порядок їх викор-ня для обліку залежать ві орг-ції, але в них має бути зафіксовано: в якому в-ві, що вироблено, скільки і якої якості, розцінка за од., належна ЗП, час за нормою і фактично витрачений. В цьому випадку для розрахунку заробтіку роб-ка треба знати його разряд, годинну тарифну ставку даного розряду та кільк-сть відпрацьованих годин по табелю. При розрах-і з\п по посадовому окладу останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця.При відрядній оплаті (в основу розрахунку береться кількість виконаної роботи.) та індивідуальному виконанні робіт зарплата розрах-ся шляхом помноження кількості виготовлених деталей (об”єма виконаних робіт, послуг), вказаних у відповідних первинних документах. на встановлену розцінку за одиницю праці. Кожна з цих форм має свої різновиди (системи). Так відрядна має системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна.При прямій відрядній сист. Оплата провод-ся за кожну одиницю виробленої прод-ї при незмінній відрядній розцінці. Відрядно-преміальна сист. –робітникам нарах-ся певна премія. Відрядно-прогерсивна- виконані роботи оплачуються у межах норми –за твердими розцінками, зверх норми- за підвищеними прогресивно-зростаючими розцінками. Почасова має 2 системи: проста почасова (віходячи лише з кільк-ті відпрацьованого часу та тарифної ставки у відповідності з кваліфікацією) та почасово-преміальна (за досягнення встановлених показників виплачується премія). Форми первинних док-тів і порядок їх викор-ня для обліку залежать ві орг-ції, але в них має бути зафіксовано: в якому в-ві,


60.Утримання із зарплати. З з\п робітників та службовців провод-ся визначені законодавством утримання: податок на прибуток (з суми більше мінімума доходів, що не оподатковується); утримання збору, що підлягає перерахуванню в Пенсійний фонд (1%, якщо ЗП < 150 грн і до 5 % -якщо такий дохід перевищує 501 грн); збору на соцстрах на випадок безробіття (у розмірі 0,5% заробітку); по судово-виконавчим документам (аліменти, штрафи); за рішенням адміністрації (відшкод-я втрат від браку,втрати інструменту і тд).У відповідності з Зак. Укр. “Про оплату праці” загальна сума утримання не має перевищувати 20% (а в окремих випадках,що визначені законод-м,-50%) суми заробітку,що залишається після вирахування прибуткового податку, збора в Пенсійн. Ф., на соцстрах по безробіттю.Ці ліміти не розповсюджуються на утримання з зарплати при відбуванні покарання на виправних роботах, при взисканні аліментів на неповнолітніх дітей.Не дозволяються утрим-я з вихідних виплат ,компенсаційних виплат.Встановлена льгота на прибутковий податок у вигляді зменшення податкової ставки на 50% для робітників атомної енергетики та промис-ті. Обклад-ся прибут-м податком з ставкою 10% по основному місцю праці доходи робітників, що зайняті на підземних роботах та гірничовидобувній пром-ті. Сума, утриманого прибуткового податку із зарплати для перерахування в бюджет: Д661 К641. Утримання із з\п плати в Пенс.Фонд: Д661 К653. Утримання на соцстрах по безробіттю: Д661 К653


61. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків по оплаті праці. Синтетичний облік розрахунків з працівниками по оплаті праці ведеться на пасивному р-ку 66 “Розрахунки з оплати праці” по субр-ках 661 “Розрахунки по ЗП”, 662 “Розрахунки з депонентами”. По Кт 661 відображ нарахування робітникам осн і додатк ЗП, премій, пособій по непрацездатності, а по Дт – утримання із ЗП, суми виплаченої ЗП, депонована ЗП. Нарахована ЗП відноситься на витрати тих ділянок в-ва, де зайняті робітники (Дт 23, 91, 92, 93 – Кт 661). Розр-ки по соц страх (Дт 652 – Кт 661). Суми утримань із ЗП: Дт 661 – Кт 641, 651 “Пенсійне забезп”, 653 “Страх на випадок безробіття”, 685 “Роз-ки з різними кредиторами” (на суму утримань). Суми ЗП та премій сплачених з каси п-ва: Дт 661 – Кт 30. Депонована ЗП (своєчасно не сплачена): Дт 661 – Кт662. В подальшому при виплаті депонованої ЗП робиться запис: Дт 662 – Кт30. Аналітичний облік розр-ків з робітниками і службовцями по оплаті праці ведеться в картках – лицевих рахунках, в яких міститься інформація про нараховану ЗП, утриманнях, виплатах. Аналітичний облік депонованої ЗП ведеться по кожній сумі, що не отримано, окремо безпосередньо в реєстрі або в книзі депонованої ЗП.


62. Облік відрахувань на соц заходи. Законодавство У визначає ставку обов’язкового соц страх-ня в розмірі 4% від фактичних витрат на оплату праці робітників. В б.о. на суму сбору на соц страх обиться запис: Дт23, 91, 92, 93 – Кт 652. П-ва мають право використовувати частину коштів соц страх на оплату допомоги по тимч непрацездатності; вагітності; забезпеченню оздоровчих заходів тощо. В б.о. використання коштів соц страх відображається: Дт 652 – Кт 31 (одноразові допомоги) , 31 (вартість оздоровлення робітників п-ва в санаторіях тощо), 661 (допомоги по тимчасовій непрацездатності). Страхування по безробіттю передбачає матеріальне забезпечення: допомога по безробіттю, відшкодування витрат на перепідготовку тощо. Ставка - 0,5% - 1,5% від суми коштів на оплату праці. Облік розрахунків по страхуванню від безробіття ведуть на р-ку 653 “По страх на випадок безроб” . (На суму нарахованого збору: Кт 653 – Дт 23, 91 ,92, 93).Збір на обов’язкове пенсійне страхування – 32% від фактичних витрат на оплату праці робітників. Облік ведеться на 65 р-к (субрахунок 651 “По пенсійному забезп”). На суму збору роьиться запис на кредит р-ку 651 в еоресп-ції з Дт 23, 91, 92, 93, 661. Також передбачені добровільні внески на пенсійний рахунок робітника: Дт 661 – Кт 472 “додаткове пенс забезп”. Перерахування коштів в Фонд соціального захисту інвалідів здійснюється платіжними дорученнями і в б.о. відображається: Дт 642 “Р-ки по обов’язк платежам” – Кт 31.


63. Порядок та облік створення та використання забезпечення виплат відпускних сум працюючим. Для рівномірного віднесення на с-ть ЗП на оплату чергових відпусток робітникам підприємствам дозволено створювати для цього резерв. Даний резерв створюється за р-к відрах кожного місяця рівними сумами запланованих витрат. На суму резерву, що створюється робиться запис: Дт 23, 91, 92, 93 тощо – Кт 471 “Забезпечення сплати відпусток”. По мірі надання чергових відпусток робляться щаписи: Дт 471 – Кт 661. Сальдо (кредитове) р-ка 471 показує залишок невикористаного на кінець звітного періоду резерву. Якщо на п-ві не створюється резерв, то ЗП за час відпустки відноситься на витрати в-в або обігу у загальному порядку: Дт 23 та ін – Кт 661.


64. Витрати діяльності підприємства, критерії їх визначення та класифікація. Кожне п-во може здійснювати звичайну або надзвичайну д-ть. Звич д-ть – будь-яка д-ть п-ва, яка здійснюється у відповідності з його установчими док-ми. Надзвич д-ть – операції які пов’зані з подіями які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно. Звичайна діяльність поділяються на: операційну, інвестиційну та фінансову. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу. Інвест д-ть – придбання та реаліз. необоротних активів та фін. інвестицій. Фін д-ть – д-сть яка призводить до зміни розміру і складу власного або позичкового капіталу. Витратами для здійснення діяльності визнаються: зменшення активів; збільшення зобов’язань, що призводить до до зменш.власного кап.п-ств. Витратами не визнаються: 1)платежі за договорами комісії, агентальними угодами та іншими аналогічними договорами на користь клієнта, принципала тощо; 2)попередня (авансована) оплата запасів, робіт, послуг; 3)погашення одержаних позик; 4)зменшення власного капіталу п-ва внаслідок його вилучення або розподілу власниками. Класифікація витрат . Операційні витрати поділяються на: собівартість вир.прод., товарів, робіт, послуг; адміністративні в-ти; в-ти на збут та інш.операційні витрати. Собівартість реаліз.прод. поділяється на: в-чу соб-сть продукції (23); нерозп. постійні загальновир.в-ти; наднормовані вир.в-ти. За видами д-ті витрати поділ на: 1) операційні 2) фінансові 3) втрати від участі в капіталі 4) інші витрати 5) податки на приб 6) надзв витрати 7) інвест д-ть (р-ки14,15) . Ця класифікація забезп.облік у постаттєвому розрізі. Стаття затрат відображає напрям в-ння ресурсів,- показує на які цілі при здійсненні того чи іншого виду діяльності здійснені витрати.


65. Витрати операційні, інвестиційні, фінансові. Витрати операційні, інвестиційні та фінансові, це такі витрати які здійснюються п-вом, відповідно в межах його операційної, інвестиційної та фінансової сферах діяльності. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу. Інвест д-ть – придбання та реаліз. необоротних активів та фін. інвестицій. Фін д-ть – д-сть яка призводить до зміни розміру і складу власного або позичкового капіталу. Витрати операційної діяльності поділяються на – 1) собіварт.реаліз.прод., робіт та послуг; 2) адмін витрати (92); 3) витрати на збут (93); 4) інші операційні витрати(94). Фінансові витрати – для їх обліку використовуються рах. 95, 96. Фін.витратами прийнято називати витрати пов’язані із залученням позичкового капіталу (проценти за кредит і т.ін.). На р-ку 95 “Фін. витрати” ведеться облік витрат фінансової д-ті п-ва. На Д 95 – витрати за рік, в К 79. Р-к 96 “Втрати від участі в капіталі” призначений для обліку втрат від зміни вартості інвестицій.. Витрати інвестиційної діяльності відбиваються на рах. 14 і 15 – інвестиції і капітальні інвестиції.


66. Класифікація операційних витрат. Операційна д-сть – основна діяльність п-ва, тобто діяльність, яка пов’язана з в-вом реаліз. прод. або товарів, послуг, що є визначальною метою створ. п-ва та забезпечує основну частину доходу.Витрати операційної діяльності поділяються на – 1) собіварт.реаліз.прод., робіт та послуг; 2) адмін витрати (92); 3) витрати на збут (93); 4) інші операційні витрати(94). Собівартість реаліз.прод. поділяється на: в-чу соб-сть продукції (23); нерозп. постійні загальновир.в-ти; наднормовані вир.в-ти. Виробнича с-сть включає в себе прямі мат. витрати, прямі витрати на оплату праці і загальновир.в-ти (розподілені), інші прямі витрати. Виробнича с-сть формується на рах. 23., прямі мат.витр. включають в себе в-сть сировини, мат., напівфабрикатів та ін. Прямі витрати на оплату праці – зар.плата робітників, зайнятих виготовленням прод. Інші прямі – відрахування на соц.заходи тощо. Всі ці витрати відображ.на рах. 23, по мірі випуску та реаліз.гот.прод. – списуються на 90. По Д – виробнича соб-сть реаліз. протягом року прод., робіт, послуг; по К – списання у кінці зв.року виробн. соб. реаліз. прод. і послуг на рах 79. Р-к 91 – загальновиробничі витрати, поділяються на 2 групи: 1) витрати які належать до розподілу між окремими видами прод., що випуск (змінні витрати).: пов’зані безпосередньо з обслуговуванням технол. процесу в цеху. (+амортизація). Ці витрати розподіл пропорційно зар. платі вир.робітників, обсягу діяльності, прямих витрат; годинам роботи. 2) Постійні витрати (не підлягають розподілу) – пов’язані з управлінням стр.підрозділом п-ва. Облік загальновир.витрат – на 91 (Д – витрати за статтями протягом зв.періожу, К – списання витрат на рах 23). Адміністративні виплати – пов’язані з управлінням п-ва в цілому і відображ.на рах. 92. (Д – витрати за статтями здійснені протягом року, К – списання накопичених витрат у кінці зв.року на рах. 79). Витрати на збут – пакування , ремонт тари, реклама, маркетинг та ін. – 93 рах. (Д – витрати за статтями здійснені протягом року, К – спис.накопич. витрат в кінці року на 79). 94 “Інші опер.витрати” – всі витрати які не знайшли відображення на всіх попередніх рахунках, витрати за статтями накопичені протягом зв.періоду – на 79.


67.Виробнича собівар-ть(ВС), її склад та облік. На рах.23 (Вир-во) міститься інф-ція про витрати на вир-во прод. Цей рах. має кілька аналіт. рах-в, які ведуться по видах вир-цтв, видах та групах прод. тощо. Отже на Дт рах.23 відображ. прямі мат.витрати, витр. по оплаті праці та ін., які поступають з Кт 20(Вир.запаси), 22(Малоцін. та швидкознош. предм.), 66(Розрах.по оплаті праці), 65(Розрах. по страх-нню), 685(Розрах.з різн. кредит-ми). В кін. міс. на Дт рах.23 з Кт 91(Заг.-вир-чі витрати) списуються заг.-вир-чі витрати пропорційно зар.платі основн. прац-ків. Потім зібрана соб-тість гот. прод. з Кт рах.23 списується на Дт 26(Гот.прод.) Сальдо рах.23 відображ. затрати в незаверш.вир-ві. Факт. ВС = витрати в незав. вир-во на поч.міс. + витрати за місяц  затрати в незав. вир-во на кін. міс. Для факт. ВС робиться запис по Кт 23 і Дт26 та Дт 90 (Собів-ть реаліз-ції). Оскільки факт.ВС розрах-ють тільки в кін.міс., то протягом міс.гот. прод. приймають за плановою собів-тю. А після калькул-ння собів-ті план.собів-ть коригують до розміру факт-ної, викор-ючи метод "червоного сторно" на суму економії та додатковий запис на суму перебільшення.


68. Заг.-виробн. витрати, іх склад та облік. Це витрати по обслугов-ню вир-ва та упр-нню роботою цехів та інш. підрозділів осн. та допоміжн. вир-ва. Отже це: 1)витрати на упр-ня вир-вом (оплата праці апарату упр-ня цехами, витрати на соц. програми і мед. обслуг-ння апарату упр-ня), 2)амортиз.осн. засобів заг.-вир. призначення., 3)витрати на утримання ( експл-цію ремонт, страхув. тощо) осн. Засобів, 4)витрати на удосконалення технології та орган-ції вир-ва, 5)витрати на отоплення, освіщення, тощо вир. приміщень, 6)витрати на обслугов-ня вир. процесу(оплата загал.-вир-го персонала; відрах-ня на соц. заходи, мед. страх-ня роб-в управл-ня вир-ом) ;7) витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навкол-го сер-ща; 8) інші витрати. Синтетичний облік заг.-вир-х витрат відображ-ся на рах-ку 91” Заг.-вир-чі витрати”.Аналітичн. облік- по кожному цеху окремо. загальновиробничі витрати, поділяються на 2 групи: 1) витрати які належать до розподілу між окремими видами прод., що випуск (змінні витрати).: пов’зані безпосередньо з обслуговуванням технол. процесу в цеху. (+амортизація). Ці витрати розподіл пропорційно зар. платі вир.робітників, обсягу діяльності, прямих витрат; годинам роботи. Розподіленна сума заг. вир-х вит. спис-ся з кред. Рах-ка 91 на деб. Рах-ка: 23 ”Вир-во”(в сумі,що віднос-ся до вит-т вир-ва), 90 ”Собів-ть реал-ї прод-ї” ( в сумі, що відн-ся до собів-ті реал-ї прод-ї., робіт, послуг) 2) Постійні витрати (не підлягають розподілу) – пов’язані з управлінням стр.підрозділом п-ва. В кінці міс. вони спис-ся з кредита 91 на деб. 23.


69 Аміністративні витрати,їх склад та облік. Сч 92 «Административные расходы» предназначен для учета общехозяйственных расходов, связанных с управлением и обслуживанием предприятия в целом, в частности: 1) общие корпоративные расходы; 2)расходы на служебныекомандировки и содержание аппа­рата управления пред-м; 3) расходы на содержание осн средств, других необо­ротных материальных активов общехоз-ного использо­вания; 4) вознаграждение за профес-ные услуги; 5) расходы на связь (почтовые, телеграфные) 6) амортизация нематериальных активов общехозяйственно­го использования 7) расходы на урегулирование споров в судебных органах 8) налоги, сборы и другие предусмотренные законодатель­ством обязательные платежи 9) платаза расчетно-кассовое обслуживание и др услуги банков; 10) прочие расходы общехозяйственного назначения. Начисление ЗП админ-пр персоналу: Дт 81 – Кт66. Амортизация общехоз ср-в : Дт 83 – Кт13 и Дт92 - Кт83. Затраты вспомог цехов на ремонт: Дт84 – Кт23 и Дт 92 – Кт 84. В конце месяца расходы на дебете счета 92 списываются на дебет счета 79 "Фин р-ты".


70. Витрати на збут, їх склад та облік. Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матер для затарювання готової прод на складах гот прод; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, ам-ція, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на трансп-ня, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору поставки; витрати на гар ремонт і гарант обслуговування; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг. Облік витрат на збут ведеться по дебету р-ка 93 “витрати на збут” у кореспонденції з кредитами відповідних р-ків активів та зобов’язань. Наприкінці звітного періоду кредит р-ку 93 списується на дебет р-ку 79.


71. Інші витрати операційної діяльності, їх склад та облік. Ці витрати формують окрему самостійну облікову одиницю в с-мі затрат д-ті. До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"; собівартість реалізованої іноз валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Нац банку У на дату продажу іноз валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноз валюти; собівартість реалізованих вир запасів, яка для цілей б.о. складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною д-тю п-ва); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення. У фінансовому обліку ці витрати формуються за такою методикою: на першому етапі формуються елементи затрат: матеріальні затрати, на оплату праці тощо, на другому – списування на фінансові результати. У внутрішньогосподарському обліку будується пряме або непряме відношення їх до відповідного виду (проданого товару або проданого запасу). Облік інших операційних витрат ведуть на рахунку аналогічного найменування.


72. Фінансові витрати, їх склад та облік. Під фінансовою діяльністю вважається така діяльність, яка пов’язана зі змінами розміру та складу власного та позикового капіталу господарства. До фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу. Визнані витрати відображаються на дебеті рахунку 95“Фінансові витрати” та його субрахунках 952“Інші фінансові затрати” та 951“Відсотки за кредит”.


73. Надзвичайні витрати, їх склад та облік. До надзвичайних подій відносяться стихійне лихо, пожежа, повінь, техногенна аварія тощо. Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. Для обліку витрат, виникаючих внаслідок надзвичайних подій, передбачений рахунок 99“Надзвичайні витрати”. По дебету цього рахунка та його субрахунках (“Витрати від стихійного лиха”, “Витрати від катастроф та аварій”, “Інші надзвичайні збитки”) записуються збитки пов’язані з цими подіями або витрати на попередження та ліквідацію цих подій. Потім, в кінці звітного періоду, витрати на дебеті рахунку 99 списуються з кредиту на дебет рахунка Фінансові результати.


74. Елементи операційних витрат. Витрати операцiйної д-тi групуються за такими ек ел-тами: (матерiальнi витрати; витрати на оплату працi; вiдрахування на соцiальнi заходи; амортизацiя; iншi операцiйнi витрати). До складу елемента “Мат витрати” включається вартiсть витрачених у в-вi матеріалів (крiм продукту власного виробництва): (сировини й основнi матерiали; купiв напiвфабрик i комплект виробiв; палива й енергiї; буд матерiалiв; зап частин; тари i тарних матерiалiв; допомiжних та iнших матерiалiв). До складу елемента “Витрати на оплату працi” включаються ЗП за окладами i тарифами, премiї i заохочення, компенсацiйнi виплати, оплата вiдпусток та iншого невiдпрацьованого часу, iншi витрати на оплату працi. До складу елемента “Вiдрахування на соц заходи” включаються: вiдрах на пенсiйне забезп, вiдрах на соц страх, страховi внески на випадок безробiття, вiдрахування на iндивiд страхування персоналу п-ва, вiдрахування на iншi соцiальнi заходи. До складу елемента “Амортизацiя” включається сума нарахованої ам-цiї осн засобiв, немат активiв та iнших необ мат активiв. До складу ел-та “Іншi операцiйнi витрати” включаються витрати операцiйної д-тi. Таким чином, протягом звітного періода на д-ті рах. 80 “Матерiальнi витрати”, 81 “Витрати на оплату працi”, 82 “Вiдрахування на соцiальнi заходи”, 83 “Амортизацiя”, 84 “Іншi операцiйнi витрати” ведуть облік витрат за ел-тами, які в кінці звітного періода списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”.


75. Облік витрат операційної діяльності за розгорнутою схемою. Для узагальнення інформації про витрати операційної діяльності призначений синтетичний рахунок 23 “Виробництво”. По д-ту рах. 23 та його аналітичним рах. протягом одного звітного періода відображають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, кореспондуючись з кредитом рахунків: 20 ”Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 66 “Розрахунки по оплаті праці”, 65 “Розрахунки по страхуванню”, 685 “Розрах. з різними кредиторами” та ін. У кінці місяця на д-т рах. 23 з к-та рах. 91 “Загальновиробничі витрати” списуються загальновиробничі витрати, що включаються у собівартість. Таким чином на д-ті рах. 23 в кінці місяця відображаються всі виробничі витрати - як основні, так і накладні. З кредита рах. 23 списують вартість возвратних відходів (на д-т рах. 209 “Інші матеріали”,виробничого невиправного браку ( на д-т рах. 24 “Брак у виробництві”) і вироблену собівартість готової продукції (на д-т рах. 26 “Готова продукція”), вироблену собівартість виконаних робіт, послуг ( на д-т рах. 90 “Собівартість реалізації”). Витрати з к-тів рахунків 26, 90 списують на д-т рах. 79 “Фінансові результати”. Для обліку операційних витрат, що не включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) використовують рахунки 92 «Адмін. витрати», 93 « Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».Зараховані протягом місяця витрати на д-тах рахунків 92, 93, 94 у кінці місяця списуються з к-тів цих рахунків на д-т рахунка 79. Також в процесі розширеного обліку можуть бути використані рахунки 8-го класу. Тоді спочатку витрати відображають на рахунках 8-го класу, а потім списують на рахунки 9-го класу для обліку витрат за функціональним признаком. З іншого боку, з д-ту рахунків доходів (7 клас) доходи спиуються на кредит рах-ку 79. З суми різниці між доходами та витратами (якщо вона позитивна) сплачується податок на прибуток, а решта з кредиту 79 списується на д-т 44 “нерозподілений прибуток”.


76. Облік витрат операційної діяльності за спрощеною схемою. Операц. дія-сть- це осн. дія-сть підпр-ва , пов”язана з вир-вом, або реаліз-єю прод, товарів/послуг, що є визнач-ою метою створ-ння під-ва та забезпечує осн. частину доходу. Суб’єкти мал. підпр-цтва, а також орг-ції, діял-ть яких не спрямована на ведення комерц. діяль-ті, для обліку витрат можуть викор-ти тільки рахунки класу 8 із списанням щомісяця до дебету рах. 79 “Фін. рез-ти” сум в частині прямих і виробничих накладних витрат (заг.-виробн. витрат) та в кінці року або щомісяця сум в частині адмін. витрат, витрат на збут, та інших операц. витрат. Для цього викор-ють такі рахунки класу 8: 80 “Матер. витрати”, 81 “Витрати на оплату працi”, 82 “Вiдрахування на соц. заходи”, 83 “Амортизацiя”, 84 “Іншi операцiйнi витрати” (витрати, які не відображ-ся на інших рахунках 8-го класу, а саме: вартість робіт, послуг сторонніх орган-ій; сума податків, сборів, окрім податків на прибуток,тощо). Отже спрощена схема така: На Дт рах-ків класу 8 збираються витрати звітного періоду, які потім спис-ся на на Дт 79. В свою чергу доходи звітного періоду відображ-ся на Кт рах-ків 7 класу та спис-ся на Кт 79. На основі зібраних на рах.79 доходів та витрат визнач-ся прибуток або збиток. Прибуток потім спис-ся на Кт 44 (Нерозподілений прибуток/непокритий збиток), списання збитків здійснюється на Дт 44.

77. Облік та оцінка незавершеного виробництва(НВ). До НВ належить продукція (напівфабрикати, деталі і т. д.), яка не пройшла всіх стадій і операцій переробки, передбачених технолог. процесом, а також вироби, завершені вир-вом, але повністю не укомплектовані, не пройшли випробовувань і техн. контролю або не прийняті замовником. НВ на підпр-вах, які виконують роботи і надають послуги, складається із затрат на виконання незаверш. робіт, послуг, відносно яких під-вом ще не визнаний дохід. Підпр-ами періодично (як пр. щомісячно) проводиться інвентаризація НВ, визначається міра готовності виробів. Факт. наявність НВ на момент перевірки відображ-ся у інвентаризаційних описах. Залишки НВ, виявлені інвент-єю, звіряють з даними оперативного обліку руху деталей і напівфабрикатів і таким чином встановлюють надлишок або нестачу НВ (в б/о відображають аналогічно нестачам і надлишкам матеріалів). Залишок НВ оцінюється, як правило, за факт. вироб. собівартістю усіх статей калькуляції. В окремих галузях пром-сті з коротким технол. циклом допускається оцінку НВ виконувати в сумі прямих затрат або за собівартістю використаних матеріалів та напівфабрикатів. Облік НВ ведеться на рах. 23 “Вир-во”, дебетове сальдо якого відображає затрати в НВ.


78. Методи обліку витрат та калькулювання собівартості. . Кальк-ня – це визначення розміру затрат у вартісному виражені,які припадають на калькуляційну одиницю. Осн. методи : 1) Простий метод-(викор-ють підпр-ва видобувн. пром-ті та підпр-ва, що випуск. один вид прод.). Суть: факт. собів-ть визнач-ся шляхом діленням суми вир. затрат на факт. кількість виробл. прод. 2) Позаказний метод (викор-ся на індивідуальних та дрібносерійних підпр-х). Суть: Всі витрати врахов-ся по заказах, об’єктом кульк-є собів-ть виконаних заказів. В межах кожного заказу витрати врах-ся по статтям кальк-ції. Непрямі витрати врах-ся на рах.91 і щомісяця включ-ся в собів-ть окремих заказів. Недолік методу: неспівпадання калькуляц. періоду з звітним. 3)Попередільний метод ( викор-ся на на під-вах з постадійною переробкою сировини). Суть: тут витрати врах-ся по окремим стадіям (переділам) по статтям кальк-ції. На вир-вах, де із сир-ни отрим-ть декілька видів прод., витрати між видами розподіл-ть за допом. спец. коефіцієнтів. Є 2 вар-ти цього методу: а)полуфабрикатний (де також розрах-ть собів-ть полуфабр.) Собів-ть гот. прод. розрах-ся шляхом додавання один до одного затрат всіх переділів. б) безполуфабр, де в затратах кожного цеху врах-ся тільки власні витрати, які і спис-ся на собів-ть. заг.-виробн. витрати + втрати від браку між переділами не розподіл-ся, а включ-ся в собів-сть. 4) Нормативн. метод – спочатку склад-ся нормат. кальк-ція на основі норм витрат. Факт. собів-ть порівн-ся з нормат. Поточний облік витрат на вир-во здійсн-ся окремо – по нормах та відхиленням від норм. При калькул-нні відхилення від норм відносять на собів-ть товарн. прод. Незаверш.вир-во оцін-ся за нормат. витратами. При складанні калькул-ції врах-ють вплив зміни норм. А факт. собів-ть розрах-ся як сума затрат по нормах плюс-мінус відхилення та зміни норм по кожній калькул.статті.


79. Визначення доходу, класифікація та критерії визначення. Дохід визнач-ся як елемент діял-ті – операт., фін., інвестиц-ї – якщо відбулася подія його визначення на основі ек. змісту господ. операції та юр. оформлення. Згідно полож. БО 3 існує 3 види доходів: продаж гот. продукції/куплених товарів; надання послуг (виконання робіт); проценти, роялті, дивіденти та інші види доходу. Діяюча в У. клас-ція доходів пов’язана з клас-цією затрат. Доходи харак-ся за типами дія-сті, внаслідок якої вони виникають від зичайної та надзвич. дія-сті (події). Прикладом звичайної діял-ті може бути вир-во та реалізація продукц., розрах-ки з постачальн., замовниками, банк. установами. Звичайна дія-сть поділ-ся на оперативну та неоперативну (фінансову та інвестиційну, іншу). Операц. діял-ть – осн. статутна дія-сть підпр-ва, інші види діял-ті, які не є інвестиц. чи фін. діяльн-тю. Осн. дія-сть – діял-ть, пов’язаної з вир-м або реалізацією прод., що є осн. метою створення підпр-ва та забезп-ть основну частку його дох-ду. Доходи, пов’язані з осн. діяльністю, розрізнять за функціями – вир-во, управління, збут. Інвестиц.діял-ть – придбання та реалізація тих необоротн. активів, а також тих фін. інвестицій, які не є складовою еквівалентів грош. коштів. Фін. діяльність визначає діял-сть, що призводить до змін розміру та складу власного та позичк. капіталу підпр-ва. До надзвич. подій відносять операції такого типу: стихійне лихо, пожежа, аварії. Але одні й ті ж самі події можуть бути надзвичайними для одного підпр-ва і звич. для іншого. Напр, дохід від покриття стихійного лиха буде розглядатись як надзвич. підпр-ом, яке їх одержало, та звич. витратами для страхоої компанії. Різні види доходу мають різні критерії визнання. Дохід від продажу (реалізації) гот. прод. або товарів торговим підпр-ом визнач-ся якщо: підпр-во передало ризик і вигоди, пов’язані з правом власності на гот. прод; підпр-во не бере участі у керів-ві, пов’язаному з майбут. володінням, не здійснює контроль за проданою продук.; сума доходу може бути достовірно оцінена; ймовірне отримання підпр-ом економ. вигод, пов’язаних з операцією; затрати можуть бути достовірно визначені. Дохід з наданням послуг може бути визначеним виходячи з наявності таких умов: можл-ть достовірної оцінки доходу; ймовірність отримання ек. вигод; можл-ть достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можл-ть оцінки затрат.


80.Облік доходів від основної діяльності. Осн. дія-сть – діял-ть, пов’язаної з вир-м або реалізацією прод., що є осн. метою створення підпр-ва та забезп-ть основну частку його дох-ду. На Кт791(Рез-тат осн. дія-сті) відображ-ся сума доходів від реаліз. гот.прод, товарів та послуг в корреспонденції з Дт рах-в 70 (Дох. від реалізації) та 71 (Інший операц. доход). На Дт 791 на кінець звітного періоду спис-ся: 1)собів-ть реаліз. гот.прод., товарів/послуг (з Кт90 ”Собів-ть род.”), 2) адмін.витрати з Кт 92, 3) витрати на збут з Кт 93, 4) інші операц.витрати з Кт 94, 5)сума податку на приб. від звич. дія-сті ( з Кт981). Шляхом співставлення на рах.791 обороту по Кт ( заг. сума отриманих доходів від реаліз.та інший операц. доход) з оборотом по Дт (заг сума операц. витрат з урахув-ям суми податку на приб. від звич. дія-сті) визначають фін.рез-тат від осн. д-сті. Фін.рез-т на суму прибутку спис-ся на з Дт791 на Кт44, на суму збитку: Дт44, Кт791.


81. Облік доходів від іншой звичайной діяльності (ЗД). За даними рах.793 (Рез-ти від іншої ЗД визначають фін. рез-т від іншої ЗД. На Кт 793 з Дт 74 (Інші доходи) списують доходи від інвест. Та іншої ЗД (дох. від реал-ції фін.інвестицій, від необор.активів, доходи від неоперац. курсової різниці, безоплатно отриманих активів тощо). На Дт 793 з Кт 97(Інші витрати списують витрати, які виникли в процесі ЗД, але не пов’язані з вир-вом та реаліз. осн.прод./послуг, а також витрати страхов.діял-ті ( собів-ть реалізованих фін. інвестицій, необор. активів, , втрати від неоперац. курсових різниць.)


82. Облік доходів від надзвичайної д-ті. Надзв д-ть – операції або події, що відрізняються від звичайних и не трапляються часто. До надзвичайних подій відносяться стихійне лихо, пожежа, повінь, техногенна аварія тощо. Надзвичайні витрати включаються до фінансової звітності за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від діяльності підприємства внаслідок збитків від надзвичайних подій. За даними субрах-ка 794 “Результати надзвич подій” визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кр-т цього субрахунку в кореспонденції з д-том р-ку 75 “Надзвичайні доходи” списують доходи, що отримано від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на д-т в кореспонденції з кр-том р-ка 99 “Надзвичайні втрати” – втрати від надзвичайних подій.


83. Визначення фінансового р-ту діяльності. По кредиту р-ка 79 “Фін р-ти” і його субрахунків відображаються суми у порядку закриття рахунків по обліку доходів, а по дебету – суми в порядку закриття р-ків по обліку витрат, а таож сума податку на прибуток, що нараховано. По кр-ту 791 “Р-тат осн д-ті” відображається сумиа доходів від реалізації готової прод, товарів, послуг в кореспонденції з д-том р-ків 70 “Дохід від реаліз” та 71 “Інший операц доход”. На дебет 791 в порядку закриття у кінці звітного періоду списують: соб-ть реалізованої готової прод, товарів та пслуг (з кредита 90); адмін витрати (з кредиту 92); витрати на збут (З кредиту 93); інші операц витрати (з кредиту 94); податок на прибуток (з кредиту 981). Шляхом співставлення на субрахунку 791 кредитового обороту з дебетовим оборотом визначають фінансовий р-тат від основної д-ті п-ва. Субрахунок 792 “Результат фін операцій” призначений для визначення р-тів від фін операцій п-ва (На кредит списують з дебету р-ків: 72 “Дохід від участі в капіталі”, 73 “Інші фін доходи”. На дебет списують з кредиту р-ків: 95 “Фін витрати”, 96 “Втрати від участі в капіталі”). Субрахунок 793 “Рез-тат від іншої звич д-ті” визначають р-тат від іншої звич д-ті. (На кредит списують з дебету р-ку: 74 “Інші доходи”. На дебет списують з кредиту р-ку: 97 “Інші витрати”). За даними субрах-ка 794 “Результати надзвич подій” визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кр-т цього субрахунку в кореспонденції з д-том р-ку 75 “Надзвичайні доходи” списують доходи, що отримано від надзвичайних подій (суми відшкодованих збитків від надзвичайних подій), а на д-т в кореспонденції з кр-том р-ка 99 “Надзвичайні втрати” – втрати від надзвичайних подій.


84. Поняття та стр-ра власного к-лу. Власний к-л (уставний капітал, пайовий кап-л, додатковий кап-л, резервний кап-л; нерозподілений прибуток). Уставний капітал являє собою сукупність вкладів учасників в майно при створенні п-ва задля забезпечення його уставної д-ті. В держ п-вах уставний к-л формується за рах-к частки нац майна, що виділена п-ву. Майно п-в з іноз інвестиціями при створенні формується за рах-к внесків засновників. (Кт 40 “Уставний к-л” – Дт 31, 15, 20, 28 та ін.)Уставний к-л може бути збільшено за рах-к додаткових внесків засновників або відрахування в нього частини прибутку. Для формування уставного к-лу АТ викоритовують: власні накопичення; власне майно, що перелано АТ; приватизаційні папери. Формування уставного к-лу АТ відображається на рах-ку 40. Після реєстрації АТ на суму підписки на акції роблять запис: Дт 46 “неоплачений к-л” – Кт 40 “Уставний к-л”. Резервний к-л створюється з метою вирішення можливих в майб фін ускладнень і забезпечення норм роботи п-ва.. розмір визначається як максимальний процент від уставного к-лу (так, в АТ не менш 25%). Резервний к-л створюється за рах-к щорісних відрахувань від прибутку (Дт 44 – Кт 43 “Резервний к-л”). Кошти резервного к-лу використовуються на додатк витрати впо вир і соц розвитку, на поповнення обігових коштів, покриття збитків, виплату гарантованих дивідендів тощо (Дт 43 – Кт 40, 67 “Розрахунки з учасниками”, 44).


85. Облік формування статутного капіталу (СТ). СК - сукупність вкладень (в грош. виразі) учасників (власників) в майно при створенні підпр-ва для забезп-ня його статутної дія-сті, яка визнач-ся уставом. В держ. під-вах СК формується за рах. виділеної державою частини майна (необор. і обор. активів) для викон-ня статутних завдань і в подальшому  за рахунок власного прибутку. Майно під-ств з іноз. інвест. формується за рах. вкладень засновників в СК. Величина СК таких підп-ств підлягає реєстрації і не може бути змінена інакше як за рішенням власників. В БО на суму вкладень засновників в СК роблять запис по Кт 40 в кореспонденції з Дт р-в: 31 (на суму внесених грош. коштів в нац. і іноз. валюті), 15 (на величину внесених осн. засобів, інших необор. матер. активів, нематер. активів в оцінці, яка узгоджена сторонами); 20, 28 і інші (на суму внесених обор. матер. активів). Після надходж. останнього з вкладень і досягненням СК розміру, зареєстр. уставом, записи на рахунку 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-тва про  або  СК. Формування СК акц. тов-ств враховується на рах 40 по субрахунках “прості акції” і “привілейовані акції”. Сальдо рах. 40 має відповідати розміру СК, який зареєстрований в статутн. документі акц. товариства, і повинно = номінал. вартості випущених акцій. Після регістр. акц. тов-ва на суму підписки на акції роблять запис: Дт46, Кт40. Якщо факт.ціна акцій перевищує їх номін. Вартість, то сума різниці зарах-ся в емісійний дохід з записом: Дт46, Кт 421.


86. Облік змін статутного капіталу (СК). Після надходження останнього вкладення і досягненням СК розміру, зареєстр. уставом, записи на рах. 40 можуть бути зроблені тільки за рішенням під-ва про  або  СК як наслідок  долі прибутку кожного з засновників. СК може бути  або за рах. додатк. вкладень засновників, або відрахувань в нього частини прибутку;  – при виході з підпр-ва 1 або декількох учасників, а також при списанні за рішенням правління понесених збитків, які учасники не зможуть покрити майбутнім прибутком. Зміни СК під-ва в зв’язку з придбанням осн. засобів і немат. активів, їх списання і нарахування зносу на рах.40 не відображ-ся. При додатк. випуску записи в БО здійснюються такі як і при первинній емісії. При збільшенні номін. вартості акцій роблять запис по Кт 40 Дт 30, 31 або 443. При  номін. вартості акцій в БО роблять запис Дт 40, Кт 67.  СК акц. тов-ва в рез-ті обміну акцій на облігації відображ-ся записом : Дт52, Кт40.


87. Облік неоплаченого капіталу(НК). НК – сума зобов’язань засновників за внесками до стат. капіталу. У момент реєстрації стат. кап-лу зареєстрована сума відображ-ся записом: Дт46, Кт 40. Усі наступні внески засновників до стат.кап-лу відображ-ся записом: Кт 46, Дт різних рах-в, в залежності від форми та змісту внесків ( чи викупу акцій – в акц. тов-вах).Сальдо рахунку 40 повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зареєстрований в статутному документі акціонерного товариства, і повинно дорівнювати номінальній вартості випущених акцій. Після реєстрації акціонерного товариства на суму виконаної підписки на акції за їх номінальною вартістю в БО роблять запис: Дт 46, Кт 40. Якщо фактична ціна реалізації акцій перевищує їх номінальну вартість, то сума різниць зараховується в емісійний дохід записом Дт 46 кт 42, субрахунок 421. Фактично отримані вкладення від акціонерів в оплату акцій відображаються записом: Дт 31 (на суму внесених грошових коштів) Дт 15 (на суму внесених основних коштів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів в оцінці, яка узгоджується сторонами) Дт 14 (на суму внесених цінних паперів інших під-в) Кт 46.


88. Облік вилученого капіталу. Вартість власних акцій, які викуплені у акціонерів в БО відображаються записом Дт 45, суб-к 451, Кт 30 (або 31). При перепродажу або розповсюдженні серед своїх робітників викуплених акцій роблять запис Дт 30 (31), Кт 45 суб-к 451 (на номінальну вартість акцій) Кт 42, суб-к 421 (на суму, яка перевищує номінальну вартість акцій). Якщо викуплені акції були перепродані за ціною, нижче номін., то різниця спис-ся за рах-к емісійного доходу. Якщо вилучені акції анулюються, то роблать запис: Дт40 ( на номін. варт. цих акцій), Дт 421 (на суму, що перевищує номін. варт.). Кт 45 ( на факт. суму викуплених акцій). За відсутності емісійного доходу сума, яка перевищ. номін. варт. , спис-ся за рах-к інших доходів дія-сті.


89. Облік додаткового капіталу(ДК). ДК може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість проданих випущених акцій перевищує їх номін. вартість. ДК може бути і невкладений. Це сума вартості дооцінки необор. активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підпр-вом від інших фіз. або юр. осіб, та різні види додатк. кап-лу. Якщо фактична ціна реалізації акцій перевищує їх номінальну вартість, то сума різниць зараховується в емісійний дохід записом Дт 46 кт 42, субрахунок 421. В звіті про результати випуску цінних паперів емітент робить розподіл отриманих від продажу акцій коштів: на статутний капітал – у сумі номінальної вартості реалізованих акцій (Кт 40) і додаткові власні кошти – у сумі, яка перевищує фактичну ціну продажі акцій над їх номінальною вартістю (Кт 42, суб-к 421).


90. Облік резервного капіталу (РК). РКформ-ся з метою усунення можливих в майбут. тимчасових фін. труднощів і забез-ня нормальної роботи під-ва. Величина РК визнач-ся статутним документом як максим. % від розміру статут. капіталу. В акц. тов-вах повинен становити не менш ніж 25% величини статутного капіталу. Він формується за рахунок щорічних відрахувань від прибутку %, який передбачений статутним документом. (в АТ 5 % від чистого прибутку). Відрахування від прибутку в РК в БО відображ-ся записом: Дт р-в 44, субрах-ку 443, Кт 43. кошти РК використ-ся на додаткові затрати на вироб. і соц. розвиток, на поповнення оборотних коштів підпр-ва, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів по привілейованим акціям (у випадку недостатнього прибутку) і інше. Використання коштів РК в БО відображається записом по Дт 43, Кт р-в: 40 (на суму направлену на збільшення статутного капіталу); 67 (на суму нарахованих дивідендів по привілейованим акціям при недостатньому прибутку; 44 (442) – на суму списаних непокритих збитків.


91. Облік нерозподіленого прибутку/непокритих збитків.Фінансові результати від всіх видів діяльності списуються на активно-пасивний р-к 44, якій ведеться по субрахункам 441, 442, 443. отриманий під-в прибуток (441) враховується зростаючим ітогом з початку року і до кінця року показується нерозподіленим. Використання отриманого прибутку протягом року на Дт 443 Кт 40, 43 (на суму прибутку використаного на підвищення статутного або резервного капіталу); 67 (на суму нарахованих за рахунок прибутку дивідендів власникам акцій). Субрах-к 443 виконує роль регулюючого контрпасивного рах-ку по відношенню до субрах. 441. Він дозволяє визначити ,яку суму прибутку отримано, яка сума прибутку використана , а яка не викор-на і знах-ся в господ-му обороті підпр-ва. В кінці року сума використаного прибутку списують в зменшення нерозподіленого прибутку записом Дт 441 Кт 443. Збитки під-ва на Дт 442 за рішенням власника списується по Кт 442 і Дт 441 (на суму збитку списаного за рахунок нерозподіленого прибутку); 43 (на суму збитку списаного за рахунок резервного капіталу.


92. Облік операцій по поточному рах-ку в нац. валюті. Синтетичний облік руху грошових коштів по поточному рах-ку ведеться на активному рах-ку 31 по суб-кам 311, 312. На суму зарахованих на поточний р-к коштів в нац. валюті роблять запис Дт 311 Кт 301 (на суму внесених готівкою); 36 (за відвантажену продукцію); 37 (на суму коштів в погашення заборгованості); 60 (на суму отриманих кредитів). Перераховані грошові кошти з поточного рах-ку під-ва відображаються по Кт 311 Дт: 30, 63 (на суму, перераховані постач-м в погашення заборг-сті.), 64 (на суму перерахованих податків в бюджет і не бюджетні фонди), 68 (на суму перераховану різними кредиторами). Якщо при перевірці виписки банку встановлена помилково списана з пот.рах-ка сума, то запис: Дт374 “Розрах-ки по претензіях” та Кт311


93. Облік операцій но пот. рах-ку в іноз. валюті. Валютні кошти зараховані на розподілений р-к в Бо відображ-ся записом Дт 312 суб-к 312-3; Кт 362. Перераховані банком кошти з транзитного валютного рах-ку на валютний р-к резидента відображається записом Дт 312, суб-к 312-1 (валютний рах-к в країні)/ 312-2 (Валютний рах-к за кордоном), Кт 312, 312-3 (Транзитний вал. рах-к). Валютні кошти перераховані банком на р-к УМВБ для продажу відображається: Дт 334 Кт 312. Національна валюта, яка надійшла на р-к під-ва зараховується: Дт 311 Кт 711. Одночасно робляться записи на списання проданої на міжбанківській валютній біржі іноземної валюти: Дт 942 Кт 334. В кінці звітного періоду дохід від реалізації іноземної валюти списується: Дт 711 Кт 791. На Дт 791 з Кт 942 спис-ся собів-ть реаліз-ної іноз. вал. на Міжбанку. Шляхом співставлення отриманого доходу (на Кт791) з собів-тю проданої вал-ти (на Дт791) визнач-ся фін.рез-т від реаліз-ції валюти, який спис-ся на рах-к 44.


95. Облік касових операцій. Рах-к 30 ведеться по суб-кам 301 та 302. Надходження грошових коштів в касу відображається по Дт 30 Кт 31 ( при отриманні грошових коштів з поточного р-ку в банку), 372 (повернення невикористаного авансу), 37 (надходження грошових коштів від дебіторів в погашення заборгованості) і інше. Використання грошових коштів з каси відображається Кт 30 Дт: 31 (вклад готівкою на поточний рахунок в банку), 661 (на суму виплаченої заробітної плати, премій), 372 (видача підзвітних сум). Надлишки грошових коштів зараховуються в дохід під-ва записом Дт 30 Кт 719. Нестача списується з Кт 30 на Дт 947 з наступним віднесенням на р-к касира записом Дт 375 Кт 716. відшкодовані касиром суми нестачі відображаються Дт 30 Кт 375.


96.Облік розрахунків з підзвітними особами. Готівкові гроші можуть витрачатися через касу підпр.,а в окремих випадках, коли сплата витрат через касу або з рахунку в банку неможлива( витрати по відрядж.,придбання дрібного інвентарю і т .і.)- через підзвітних осіб. Згідно з постановами КМУ та Мінфіну направл-я робітника у відрядж. викон-я за наказом кер-ка.Витрати по відрядж-ях входять у склад валових витрат підпр.тільки у разі наявності докум., які підтвердж. зв’язок цього відрядження з осн. д-стю підпр. Облік розрах-ів з підзв. особами ведеться на рах.372. Рах. акт.-пасивний, оскільки і підпр., і підзв. особа можуть виступати боржниками один одного. В БО на суму виданого авансу підзвітн. особі на господ.витрати та витрати по відрядж-х роблять запис по Дт327 та Кт 30”Каса”. Після повернення з відряж. протягом 3 днів робітник має подати в бухгалтерію авансов. звіт про витрачені суми у зв’язку з відрядж-м. Разом зі звітом подаються свідотство про відрядж., яке оформлене у відповід. порядку, докум. про найм житла, проїздні та інші докум.У разі видачі робітнику готівки на відряд-ня та коштів у підзвіт для вирішення у відрядженні вир. або господ. питань, то підзвіт. особа, після повернення з відрядж-я , протягом 3-х днів повинна подати в бухгалтерію разом зі звітом про суму, видану на вирішення господ. питань, авансовий звіт про витрачені кошти на відрядж-я. Після перевірки бухгалтерією законності та доцільності витрат, на звіті вказуються суми витрат ,які утвердж. керів-м. Витрати з підзвіт. сум списуюься з Кт 372 на Дт 20 ”Вироб. запаси” ,22 ”Малоц .та швидкознош. предм.”, 92 ”Адмін. витрати”, 93 ”Витрати на сбут” та інш. Суми невитраченого авансу підлягають поверненню робітником в касу підпр.


97.Форми та облік безготівкових розрах. Підпр. орган-ї та заклади усіх форм власності проводять безготів. розрах-ки в нац. валюті У. через банк шляхом перерах-я коштів з рах-ку платника на рах. отримувача за допом. таких док-тів: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, платіжні вимоги, інкасові доручення. Платіжні вимоги та інкасові доручення застосов. у випадках, передбачених діючим закон-вом та нормат. актами НБУ. Платіжне доруч-я є письм. розпорядж. клієнта(платника) обслугов. банку про перерахув. з його рах. вказаної суми на рах. іншого підпр. (отримувача). За допом. платіжн. доруч-нь проводять розрах. за платежами як товарного так і нетоварн.хар-ру: за відвантаж. продукцію у порядку поперед. платежів по розрах.. з бюджетом по налогах та інш..Перерах. коштів можна проводити гарантованим платіжним дорученням. В окремих випадках можуть застосов. інкас. платіжні доруч-я на безсупереч. списання коштів з пот. рах. підпр. без його згоди. На суму оплачених платіж. вимог, додарих до виписки банку з поточного рах. підпр. в бухг. обліку робиться запис по Кт рах .31 і Дт відпов. рах.:63 ,64, 65, 68 та інш..Платіж. вимога-доруч. є комбінов. докум. склад .з 2-х частин: вимога до платника сплатити вартість поставленої прод-ї та доручення платника своєму банкові відпов. суму з свого рах. на рах. постач-ка.За акредитивної форми розрах. підпр.-покупець перерахов. частину коштів у банк до місця знаходж. продавця для оплати потім відвантаж. прод-ї. Акредит. можуть відкр. як за рах. власн. коштів, так і за рах. кредитів банку, признач. для розрах. з одним постач.Відзивний акредит. може бути змін. або анульов. банком-емітентом без попер. погодж. постач-ка. Безвідзивний акредитив не може бути анульов. або змін. без згоди постач. для якого він відкр-й.в БО на суму акредит., виставл. в нац. валюті:Д-т рах. 313-К-т рах.311,601.При отрим. повідомл.банка про списан. грош. коштів з акредит. в оплату рах.постач.:Д-т рах.63-К-т рах.313 Оприход. тов.-мат. цінностей отрим. від постач.:Д-т20-К-т63 По закінч. строку акредит.закрив., а залиш. перерах. на поточ.рах. покупця або на погаш. банк. кредиту:Д-т311-К-т313.Чеки застос. для розрах. в безгот. формі. В БО на суму ліміта чек книжки, придбан. за нац. валюту,робиться запис:Д-т 331-К-т 311. На суму, виписан. підпр. та сплач. банком розрах. чеків пред’явл.до сплати за товари та послуги:Д-т 63,68,93- К-т 331.На підпр. видані в підзвіт уповнов. особам для розрах.чек.книжки:Д-т 372-К-т 685 ,пред’явл. уповн. особами звітів про використ. чеків:Д-т 685-К-т 372. Постач. на суму отрим. чеків за рах. сплати за реалізов. тов. та послуги робить запис:Д-т 331-К-т 36. При отрим. виписки з банку прозарах. грош. коштів по чеках робить запис:Д-т 31-К-т 331.


98.Облік розрах. за допомогою векселів (В) .В.-це письм. боргове зобов’язання векселедавця сплатити власнику В. у визнач. строк певної суми, вказаної у В. В також є видом комерц. кредиту, він може бути переданий векселедавцем іншій особі, боржником якого він є. У простому В беруть участь 2 сторони, у ньому фікс-ся безумовне зобов’яз. векселедавця власнику В сплатити вказану суму через певний проміжок часу. Переказний В(тратта) є наказом векселедавця платнику сплатити певну суму за вказаний у В строк , він має бути акцептований платником. При отриманні В від покупців за виконану роботу, в БО постач. роблять запис:Д-т 34-К-т36, одночасно роблять запис про списання відвантаж. товарів:Д-т 90-К-т26 28, погашення заборгов-ті забеспеч. В, в БО постач. відбив записом:Д-т 31-К-т34. Якщо векселедавець хоче отрим. кошти раніше сплати В, він може отрим. в банку позику під заставу В зі сплатою банку відпов. %(дисконтний В). Векселедавець отрим. вексельну суму за вирахуванням дисконту, що в БО векселедавця оформ. записом:Д-т 31, 94-К-т 60. При продажу В банку :Д-т 31, 94-К-т 34. Заборгов. по розрах.з постач.,підрядч.та інш. кредиторами, забезпечена виданими В, врахов. на пасивн. рах. 62. На суму виданих В векселедавець робить запис:Д-т 63-К-т62. При погашенні заборг-ті по виданих В покупець записує: Д-т 62-К-т 31. У випадку необх-ті, покупець і постач. можуть домовитися про відстрочку (зі сплатою % за відстрочку), тоді сума отрим. по В продавцем за відстрочку платежа К-т 71, а покупцем- Д-т 94.


99. Облік короткострокових кредитів(КК) банку. КК банку – це позики на строк до 1 року. Підпр-ва корист-ся КК з метою: під запаси тов.-матер. цінностей; сезонні витрати вир-ва заготівля с/г сировини; розрахункові операції тощо. Синтетичний облік розрах-ів з банком по КК ведеться на рах. 60 «Короткостр. позички», по субрахунках: 601 «КК банків у нац. валюті»; 602 «КК банків в іноз. валюті»; 603 «Відстрочені КК банків у нац. валюті»; 604 «Відстрочені КК банків в іноз. валюті». По Кт 60 «Короткострокові позички» відображають заборг-сть банку по отриманих кредитах у кореспон. з Дт: 311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті»; 312 «Поточні рахунки в банку в іноземній валюті»; 313 «Інші рахунки в банку в нац. валюті»; 314 «Інші рахунки в банку в іноз. валюті»; 631 «Розрахунки з вітчизняними постач-ми; 68 «Розрахунки по інших операціях». Погашення заборг-сті банку по КК відображ-ся записом по Дт 60 «Короткострокові позички» і Кт 311, 313 та ін. Аналітичний облік банківських кредитів ведеться по видах кредитів, банкам, що надали їх, термінам погашення. Окремо враховуються кредити, не погашені в термін. Нараховані відсотки за користування кредитами відображ-ся записом по Дт 95 «Фін. витрати», субрахунок 951 «Відсотки за кредит» у кореспонденції з Кт 684 «Розрахунки по нарахованих відсотках».


100 Облік довгострокових кредитів (ДК)банку. ДК-ння здійснюється банками на строк від 4 і більше років. Об’єктами кредитування є витрати на впровадж. нової техніки та удоскон-ня технології вир-ва, на розширення вир-ва, на освоєння випуску нов. видів прод. тощо.Отримання цих позик відображ. записами в Дт311 “Р/р ” та в Кт 61“Поточна заборгованість по довгостр. зобов'яз.», по субрах. 611 «Поточна заборгованість по довгостр. зобов'язаннях у нац. валюті»; 612 «Поточна заборг-сть по довгостр. зобов'язаннях в іноз. валюті». Погашення кредиту відображ. записами в Дт“Довгострокові позики” та Кт311.


101 Значення фінансової звітності, її класифікація. Бухг. фін. звітність під-ств – с-му узагальн. показників, які харак-ють підсумки господ.-фін. дія-ті під-тва за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона склад-ся підрахунком, групуванням і спец. обробкою даних поточного БО і є завершальною його стадією. Фін. звітність підпр-ва викор-ся самими власниками, підпр-ми для аналізу та контр. за виконанням договірних зобов’яз., аналізу господ. д-сті, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається: у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підпр-ва; покупцям, постачальникам, тощо, а також установам банку (для контролю за викор-ям банк. кредиту), якщо таке передбачене кредитн. договором; органам статистики для статист. обробки.

Метою складання фін. звіт. є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інф-ції про фін. стан, рез-ти д-сті та рух коштів підпр-ва. Фін. звітність забезп. Інформац. потреби користувачів щодо: 1. Придбання, продажу та володінням цінними паперами; 2. Участі в капіталі підпр-ва; 3. Оцінки якості упр-ня; 4. Оцінки здатності підпр-ва своєчасно виконувати свої зобов’яз-я; 5. Забезпеченості зобов’язань підпр-ва; 6. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; 7. Регулюв. д-сті підпр-ва; 8. Інших рішень. Гол. вимоги до звітності – реальність, ясність, своєчасність.

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: 1. Фінансові звіти підприємства за різні періоди; 2. Фінансові звіти різних підприємств. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.

За періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну. Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.


102 Принципи підготовки, розкриття інформації у фінансовій звітності. Фін. звітність підпр-ва форм-ся на принципів: 1. Автономності під-ва, за яким кожне під-во розгляд-ся як юр. особа, що відокремлена від власників; 2. Безперервності д-сті, що передбачає оцінку активів і пасивів, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме; 3. Періодичності, що припускає розподіл д-сті під-ва на певні періоди часу з метою складання фін. звітн.; 4. Іст. (факт) собів-ті, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх вир-во та придбання; 5.Нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визнач. фін. рез-ту звітн. періоду слід зіставити доходи звітн. періоду з витр., які були здійснені для отрим. цих доходів. При цьому дох. і витр. відоб-ся в обліку і звітності у момент їх виникн., незалежно від часу надходження і сплати грошей; 6. Повного висвітлення, за яким фін. звітність повинна містити всю інф-ію про факт. та потенц. наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі; 7. Послідовності, який передбачає постійне застосування підпр-вом обраної облікової політики. Зміна облікової політики має бути обґрунтована і розкрита в фін. звітності; 8. Обачності, за яким методи оцінки, що застос-ся в БО, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підп-ва; 9 превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юр. форми; 10 єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підпр-ва у його фін. звітності в єдиній грош. одиниці. Розкриття інф-ії здійснюється у фін. звітності так: 1. Для того, щоб фін звіт. була зрозумілою, вона повинна містити дані про: - підп-во; - дату звітності та звітний період; - валюту звітності та одиницю її виміру; - відповідну інф-ію щодо звітного та попер. періоду; - облікову політику підпр-ва та її зміни; - консолідацію фін звітів; - припинення окремих видів д-сті; - обмеження щодо володіння активами; - участь у СП; - виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування; - переоцінку статей фін звітів; - іншу інф-ію, розкриття якої передбачено відповідними стандартами.


103. Х-ка форми фін звітності “Баланс”. Баланс є осн формою фін звітності.баланс побудовано за принципом “Баланс-нетто”: осн засоби та немат активи включ по залишковій в-ті; дебіт заборг – за вирахуванням резерву сумнівн боргів; запаси - за вирахуванням нестач, уцінок, знижок; власний к-л – по фактично вкладеній сумі за вирах непокритих збитків. Статті активу об’днано в 3 розділи: І Необор активи; ІІ Обор активи; ІІІ Витрати майб періодів. До розділу І відн статті: ”Немат активи”; “Незаверш буд-во”; “Осн засоби”; Довгострокові фін інвестиції”; “Довгостр дебіт заборг”; “Відстрочені податкові активи”; “Інші необ активи”. В розділі ІІ відображ запаси, кошта у розрахунках, грошові кошти (статті” Дебіт заборг за товари, роботи та послуги; Дебіт заборг по розрах; Поточні фін інвест; Грошові кошти і їх еквіваленти). У розділі ІІІ активу відображ витрати, які здійснено в поточному або попередніх періодах, але вони відносяться до наступних звітних періодів. Пасив балансу має 5 розділів: 1) Власний к-л 2) Забезп майб витрат та платежів; 3) Довгостр зобов 4) Поточні зобов 5) Доходи майб періодів. У розділі 1 відображ джерела власних коштів п-ва (статті: Уставний к-л, Пайовий к-л; Додатковий к-л, що вкладено; Інший додатк к-л; Резервний к-л; Нерозп прибуток/непокриті збитки; неоплачений к-л; вилучений к–л). У розділі 2 відображ нараховані у звітному періоді майб витрати і платежі. Розділ 3 об’єднує статті: Довгостр кредити банків; Інші довгстр фін зобов; Відстрочені податк зобов; Інші довгостр зобов. Розділ 4 об’єднує статті поточних зобов, які будуть погашені протягом операц циклую. До складу роділу 5 включають доходи, які отримано протягом поточного або попередніх періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.


104. Х-ка форми фін звітності “Звіт про фін р-ти”. Метою складання є надання користувачам повної, правдивої інформації о доходах, витратах, прибутках (зьитках) від д-ті п-ва. Звіт складено по функц групуванню доходів та витрат і має 3 розрізи: 1) Фінансові р-ти 2) Ел-ти операц витрат 3) Розрахунок показників прибутковості акцій. Фін р-ти визначаються у розрізи звич та надзвич д-ті п-ва. 1 розділ має статті: “Дохід від реалізації прод (товарів, послуг)”; “Соб-ть прод, що реалізовано”; “Інші операц доходи”; “Адмін витрати”; “Витрати на збут”; “Інші операц витрати”; “Дохід від часті в к-лі”; “Інші фін доходи”; “Інші доходи”; “Фін витрати”; “Надзвичайні доходи / витрати”; “Інші витрати”. У позділі 2 наводяться відповідні ел-ти операц витрат, що були здійснені п-вом в процесі д-ті протягом звітного періоду. Розділ 3 заповнюється АТ, акції яких вільно пробадються на фондових біржах. (статті: Середньорічна к-ть простих акцій; скоректована середньорічна к-ть простих акцій; Чистий прибуток, що відноситься на одну акцію; Скоректований чистий прибуток, що відноситься на одну акцію. Цей звіт дає можливість користувачам оцінити р-ти минулої д-ті п-ва, його прибутковість, здатність ефект використовувати ресурси.


105. Х-ка форми фін звітності “Звіт про рух грош коштів”. Метою складання звіту є надання користувачам фін звітності повної інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах п-ва та їх еквівалентах. У цьому звіті наведено дані про рух грош коштів протягом звітного періода в р-ті опеац, інвестиц, фін д-ті. Інформація про рух грош коштів в р-ті операц д-ті може бути наведена з викор-нням прямого або непрямого метода. При вик-ні прямого метода наводяться всі основні статті надходжень і витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грош коштів. Непрямий метод передбачає відображення суми чистого прибутку, яка потім коректується завдяки виключенню негрошових операцій і операцій, пов’язаних з інвест та фін д-тю. Отже чистий рух грошових коштів від операц д-ті визнач як різниця між сумами грош надходжень і витрат з врахув руху коштів від надзвич подій. Рух грош коштів в р-ті інвест д-ті визначається на основі аналізу змінв статтях балансу “Необ активи” тиа “Поточні фін інвестиції”. Рух грошових коштів в р-ті фін д-ті визначається на основі змі балансу по розділу “Власний к-л”, і статтях балансу, пов’язаних з фін д-тю: “забезпеч майб витрат і платежів”; Довгострок зобов”, “Поточні зобов”. Отже складання звіту побудовано на макс використанні вже підготовлених показників Балансу і Звіту про фін р-ти. Зіт дозволяє: складати, прогнозувати і оцінювати грош потоки п-ва; визначати здатність п-ва погасити зобов і сплатити дивіденди;аналізувати грош і негрош аспекти операц п-ва.


106. Х-ка форми фін звітності “Звіт про власний к-л”. Метою складання звіту є розкриття інформації про зміни в стр-рі власного к-лу п-ва протягом звітного періоду. Починається і закінч статтями: Залишок на поч року і Залишок на кінець року. Має роділи: Переоцінка активів (  або  власного к-лу в р-ті переоцінки осн засобів) Розподіл прибутку ( розподіл прибутку між учасниками або ї спрямування в уставний, резервний к-л тощо) Внески учасників, Вилучення к-лу (вихід учасників, викуп або анулювання акцій, зиенш номінал вартості акцій) Інші зміни в к-лі (списання невідшкодов збитків, безкоштовно отримані активи тощо).


107. Розкриття інформації у примітках до звітів. Усі підприємства розкривають у примітках призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу(крім статутного капіталу). Пояснювальна записка (примітка) до бухгалтерського фінансового звіту підприємства характеризує його діяльність у звітному році, пояснює основні фактори, які впливали на господарські і фінансові результати роботи, висвітлює фінансове і майнове становище, перспективи подальшої діяльності. Зміст примітки визначають національні стандарти. Наприклад акціонерні товариства наводять інформацію про кількість та вартість акцій, типи акцій у складі статутного капіталу. Інші підприємства наводять інформацію про розподіл часток статутного капіталу між власниками і таке інше.


1. 15/63 відобрю куп-ї варт. об’єктів; відобр. заборг-ті підрядним орг-м за буд-монтажн. Роботи капітального хар-ру.

641/63 відобр. суми податкового кредиту по ПДВ.

15/68 Заб-ть за конс., інф-ні, посеред., витрати, повязані з придбанням ОЗ

641/68 зменш-но податкові забов’язання перед бюдж. у результ. здійсн. розрахунків за інш. операціями.

10/15 зачислення введених в експлуатацію осн. зас. по фактичній собівартості їх буд-ва.

2. 46/40 відобр. суми внесків учасників, що передбачена уставними документами.

10/46 погашення заборг-ті засновників підпр. за внесками до стаут. кап. підпр. шляхом передачі на баланс підпр. осн. зас.

15/685 відобр. видатків, повязаних з придбанням осн. Засобів.

644/685 зменшен-но податкові забов’язання перед бюжд. у результаті здійсн. розрах-в за інш. операціями (за податковим кредитом у результ. здійсн. розрах-в за інш. операціями, облік розрах-в за якими не передбач-ся на інш. субрах-х рах-ка 68).

10/15 зачислення введених в експлуатацію осн. зас. по фактичній собівартості їх буд-ва.

3. 10/424 відобр. вартості безоплатно отриманих осн. Засобів

15/685 відобр. видатків по постачанню безоплатно отриманих осн. зас.

644/685 зменшен-но податкові забов’язання перед бюжд. у результаті здійсн. розрах-в за інш. операціями (за податковим кредитом у результ. здійсн. розрах-в за інш. операціями, облік розрах-в за якими не передбач-ся на інш. субрах-х рах-ка 68).

10/15 зачислення видатків по постачанню в вартість безоплатно отриманих осн.зас.

4.15/23 відображає списання витрат в-ва, спрямованих на кап. Інвестиції(побудовано власними силами обєкт)

15/65 відобр. зборів на соц і пенс страх

15/66 відобр. суми зарплати і депонованої зарплати за виконані роботи

15/205 відобр. вартості використаних будматер, деталей, конструкцій, обладнання, що підляг. монтажу, і інших матеріалів.

10/15 зачислення введених в експлуатацію об’єктів осн. зас.

5. 15/701 надходження обєктів осн. зас в обмін на неподібні обєкти.

10/15 зачислення в склад осн. зас отриманих об’єктів

90/26 списання собівартості готової продукції

6.15/63 відобр-ся заборг-ть за одержані від підрядчиків, прийняті роботи, послуги. У цьому випадку на здійснення кап. інвест-й.

641/63 відображ-ся сплата податків(напр. ПДВ) та обов’язкових платежів за отриманими від постачал. товарами, продукцією, роботами або послугами

10/15 введення в експлуатацію о.з., придбаних в результаті здійснення кап. інвестицій.

13. 23(91)/131 нарахована амортизація взятих у фінансову оренду осн.зас

93/131 нарахована амортизація по осн зас, які використовуються у підрозділах, що зайняті збутом прод-ї.

941/131 нарахована амортизація по осн зас, які використовуються у підрозділах, що зайняті розробками і дослідж.

92/131 аморт обєктів загальногосподарського призначення.

949/131 аморт по осн. зас. обслуговуючих виробництв і господарств - обєктів житлово-комунального, соц-культ пнризн....)

14. 83/131 відображення суми аморт осн зас, якщо підприємствр використовує рахунки 8-го класу.

791/901 списання на фін.результат С/В-ть реалізованої продукції.

36/701 предявлений рахунок покупцям за відвант гот прод по відпускній вартості.

701/641 відобр сума ПДВ, нарахована по встановленій ставці к доходу від реалізації прод-ї.

901/26 списання фактичної виробничої собівартості (протягом місяця - по плановій собівартості з коректуванням у кінці місяця до фактичної собів на суму економіії або перевитрат_ відвантаженої готової прод.

791/701 відображ-ся сума наданих після дати реаліз-ї знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирах-ню з доходу.

15. 31/742 відобр дохід від реалізації необоротних активів

131/10 нарахована сума зносу за час експлуатації

972/10 списана залишкова вартість реалізованого іншому під-ву об’єкту

972/31 відображені витрати, повязані з реалізацією осн зас

742/64 відобр суму податків і платежів, що підлягає перерахуванню до бюджету, визначений за встановленою ставкою з виручки від реалізації осн вир фондів

16. 31/712 зараховані на р/р кошти за реалізацію інших необоротних активів

792/641 відобр.зобовязання по ПДВ

943/20(22) списання собів. реаліз-х вироб-чих запасів, у тому числі різниці між баланс-ю та справед. вартістю вироб-х запасів. (22)- списання собів. реалізов-х МШП, у тому числі різницю між їх баланс-ю і справд. вартістю при бартерних операціях.


17. 131/10 відображена сума уцінки зносу

976/10 відображена сума уцінки залишкової вартості

976/66 нарахована зарплата робітникам за демонтаж ліквідованого об’єкту

976/65 нараховані відрахування на соц страх і в пенс фонд на з/п роб-ів

20/746 оприбутковані мат цінності, отримані від ліквідації

18. 131/10 відображена сума уцінки зносу

976/10 відображена сума уцінки залишкової вартості

976/64 нараховано сумв ПДВ на залишк.варт-с-ть переданого обєкту.

19. 131/10 списання суми нарахованого зносу по об’екту о.з-в., що вибув, а також змен-ня зносу у зв’язку з уцінкою о.з-в.

14/10 внесли ОЗ в уст.фонд іншого підпр-ва.

20. 80/20(22) списання вироб-х запасів на витрати операц. діяль.(22)-списання МШП на витрати операц. діяль.

15/20(22) відпущені зі складу вир запаси для кап буд-ва

21. 23/20(22) відпущені зі складу вир запаси для виробничих потреб

91/20(22) відпущені зі складу вир.запаси для заг.виробн.потреб.

24/20(22) для виправлення браку

93/20(22) для забезп збуту

92/20(22) списання вироб-х запасів на витрати, пов’язані з управ-ням та обслуг-м підпр.(22)- списання вартості МШП на витрати, пов’язані з управ-ням та облуг-м підпр.

941/20(22) для дослідження і розробок

949/20(22) для утримання обєктів житлово-ком, соц-культ призначення

15/20(22) для кап буд-ва

22. 23/20 використані матеріали та інші вир запаси

23/25 використані напівфабрикати

23/66 нарахована зарплата за виготовлення прод-ї

23/65 зроблені відрахування на соц страх і пенс фонд у % доз)

23/91 списані загальновир витрати на вир-во (списання на кінець місяця)

23/24 списані втрати від остаточного браку

23. 209/23 повернуті зворотні відходи на склад, списані з витрат вир-ва і оприбутковані на складі зворотні відходи

26/23 випущена з вир-ва готова прод і оприбуткована на складі

25/23 оприб на складі випущені з вир-ва напівфадр власного вир-ва

903/23 прийняті замовником виконані роботи та послуги.

24. 23/80 списані мат витрати на вир-во прод

23/81 спис витрати на оплату праці

23/82 спис витрати на соц заходи

23/83 спис амортизація на витрати вир-ва

23/84 спис інші операційні витрати

26. 25/23 оприб на складі випущені з вир-ва напівфадр власного вир-ва

23/25 передані напівфабр у подальшу переробку

26/25 передані напівфабрикати на склад готової прод для подальшого продажу

27. 24/23 списана з витрат вир-ва соб-ть остаточного браку

24/20 витрачені на виправлення браку мат-ли

24/25 витрачені на виправлення браку напівфабрикати

24/66 нарахована з/п за виправлення браку

24/31 оплачені з р/р послуги сторонніх організацій по виправленню браку

24/63 прийняті до оплати рахунки сторонніх організацій

20/24 оприбутковані на склад відходи від невиправного браку по ціні можливого використання

66/24 утримано із з/п винуватців відшкодування втрат від браку

375/24 утримано із з/п винуватців відшкодування втрат від браку.

374/24 пред’явлені претензії постачальникам неякісних мат за спричинений з їх вини брак

23/24 списані витрати від браку на витрати поточного періоду

28. 26/23 оприбуткування готової проукції,випуск готової прод з вир-ва за фактичною виробничою С/В-тю виготовлення(оформлюється накладгною на здачу гот прод)

29. 20/63 оприбутковані запаси, що придбані за плату

641/63 відобр податковий кредит по мат-х, що надійшли

20/40(46) оприб вир запаси, отримані як внесок до статутного капіталу

20/742 оприб вир запаси, отримані в обмін на необ активи

20/719 оприбутковані вир зап, отримані безоплатно; орпиб раніше не враховані в балансі запаси

30. 131/10 списання суми нарахованого зносу по об’екту о.з-в., що вибув, а також змен-ня зносу у зв’язку з уцінкою о.з-в.

976/10 списано залишк.варт.ОЗ

375/746 отримано інший доход від розрахунків з особами за завдані збитки

643/641 операція зі збільшення суми податк. забов’язань у зв’зку з першою дією, що сталася: 1)одержання поперед. оплати, авансу від покупців і замовників 2)одереженням продукції, товарів робіт аб послуг при бартері.


31. 10/423 Відображення суми дооцінки первинної вартості об’єкту

423/131 Відображення суми дооцінки зносу

423/441 Відображення різниці перевищ попер дооцінок над сумою попередньої уцінки зал вартості об’єкту, що вибуває з експлуатації

32. 131/10 Відображення суми уцінки зносу

975/10 Відображення суми уцінки о.з-бів, яка здійсн-ся у разі якщо залишкова вартість об’єкта значно (> ніж на 10%) відріз-ся від справед. вартості на дату балансу

33. 23/471 Забезпечення сплати відпусток

91/471 нарахування забеспеч. виплат відпускних працівникам, пов’язаним з орг-ю в-ва та управ. цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та інш. підрозілами осн. і допом. в-ва.

92/471 забеспечення виплат відпускних працівникам адмін-управ-го персоналу.

93/471 забеспеч. виплат відпуских працівникам, зайнятих збутом продукції.

94/471 забеспеч. виплат відпуских працівникам, пов’язаним з дослідженнями та розробками, що здійсн. підпр.

34. 31/50 отримана довгострокова позика банку

31/60 отримана короткострокова позика банку

50/61 відображена поточна заборгованість за довгострок позиками банку

951/684 нараховані відсотки за позику

35. 60/31 перераховано банку в погашення заборгованості за кор позиками

61/31 погашено поточну заборгованість за довгостр кредитом ????

684/31 перераховано відсотки

36. 63/62 видані постачальникам короткострокові векселі

952/643 выдображ.податкове зобовязання.

62/31 здійснена оплата за пред’явленим векселем

641/31 здыйснено выдрахування до бюджету за податковим зобов-ям.

37. 104/531 отримано машини і устаткування на умовах фінансової оренди

531/61 відображ-ся поточні забов’яз-ня, перевелені зі складу довгосрокових з оренди, при настані строку погашення протягом 12 місяців з дати б-су.

952/644 відобр.заб-ть за податковим зобовязанням.

61/31 відображено погашення заборгованості орендодавцю

64/31 відображене погашення заб-ті перед бюджетом.

38. 31/685 отримання готівкових коштів за інш. операціями з: різними орг-ми за операціми некомерц. хар-ру; з наймачами квартир і особами, які проживають у гутожитках ЖКГ підпр., орг-ми; з орендарями нежитлових приміщень ЖКГ; за інш. опер.

31/733 отримана орендна плата від орендатора в погашення за майно

952/684 нарахована сума процентів за заборгованістю, пов’язаною з фінансовою орендою

685/31 перерахування орендодавцю належної суми орендної плати

684/31 перераховані відсотки за заборгованість, що пов’язана з фін орендою

39. 31/521 отримані грошові кошти в сумі, що дорівнює номінальній вартості проданих облігацій.

523/521 відобр-ся сума дисконту за випущеними облігаціями

952/684 розрах-ки за нарахов-ми % за викорс-ня коштів, отриманих к кредит (окрім банк-го)у зв’язку із здійсн-м підпр. фін та інвестю діяль.

952/523 нараховано дисконт за облігаціями.

40. 443/40 збільшено статутний капітал за рахунок збільшення номінальної вартості акцій

40/672 зменшено статутний капітал за рахунок зменшення номінальної вартості

52/40 збільшено статутний капітал за рахунок обміну облігацій на акції

41. 443/671 відображено використання прибутку на виплату по інших виплатах учасникам

443/43 відображено використання прибутку на створення резервного капіталу

441/443 списано в кінці року використаний прибуток на зменшення нерозподіленого прибутку

42. 311/451 надход-ня на рах-и підпр. в банках грошових коштів внаслідок перепродажу акцій.

311/421відображено суму отриманого емісійного доходу. Відображ-ся сума грошових коштів, що надійшли на р-к підпр. в обмін на первісно розміщені акції, яка перевищує номінальну вартість таких акцій

311/361 надход-ня грош. коштів на поточ. р-к підпр. за продукцію, товари, роботи, послуги з вітчиз. покупцями в нац валюті.

311/46 погашення заборгов. заснов-в підпр. за внесками до статут. кап. підпр. шляхом перерах-ння грош. коштів на рах-к підпр.

311/601 надходження грош. коштів на поточ. рах-ки підпр.у вигляді у вигляді коротстроков. кредитів банку у нац. валюті.

671//301 використано грош. кошти з рах. підпр. на розрах-ки з учасниками та заснов-ми підпр на виплату дивідендів

311/641 повернення податків, у тому числі відшкодування ПДВ із бюджету

311/65 надходження на рах-ки підпр. грош. коштів від страхових орг-й у вигляді повернення зайво перерахованих коштів або відшкодування перевитрат коштів таких фондів, а також в наслідок страх-го випадку

43. 451/31 відобр-ся викор-ня грош. коштів з рах-в підпр. на викуп власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання тощо.

40/451 відоб-ся змен-ня стат. кап. за вилученими акціями

421/451 акумульвано викуплені акції на суму,що перевищує номінальну вартість.


44. 375/716 отримання іношого операцій. доходу у результаті здійснення операц з різними дебіторами

301/375 відображена сума відшкодування мат-но відпов-ними особами збитків по нестачі і порчі ОЗ.

716/641 підлягая перерахуванню в бюджет різниця між факт.вартістю і відшкодованою сумою збитків.

716/791 списана на фін.результати сума відшкодування – фактична варт-ть.

45. 661/301 виплачена з каси З\П робітникам.

661/66 зарахована на рахунок депонентів своєчасно не отримана З\П

333/311 Придбання чекової книжки на суму.

372/301 Віднесення суми нестачі гр.коштів на рахунок касира.

46. 23/661 нарах.З\П робітникам осн.і доп. В-в.

91/661 нарах.З\П робітникам цехів,зайнятих утриманням і експл-ією обл-ня.

92/661 нарах.З\П адміністрації.

661/65 утримано з зарплати суму на розрахунки по соціальному страхуванню

661/301 виплачена зарплата з каси робітникам

47. 46/40 здійснена підписка на акції за номінальною вартістю

31/46 отримані від акціонерів внески у вигляді грошових коштів

151/46 отримані від акціонерів внески у вигляді об’єктів кап буд-ва

14/46 отримані від акціонерів внески у вигляді цінних паперів інших під-в

25. 209\23 оприбуткування на склад підпр-ва виробн.відходів,отриманих від цехів осн.і доп.вир-в.

26\23 оприбуткування готової продукції,випущеною з в-ва за фактичн.виробн.соб-варт-тю виготовлення.

25\23 оприбутковані на склад напівфабрикати власного в-ва.

903\23 прийняті замовником виконані роботи і послуги(списання виробн.соб-варт-ті виконаних і зданих заказчику робіт.)

2


Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:31:09 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:55:51 29 ноября 2015

Работы, похожие на Шпаргалка: Шпаргалка по Бухгалтерскому учету 18

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151171)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru