Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Міжнародні залізничні перевезення

Название: Міжнародні залізничні перевезення
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 09:57:20 10 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 30 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Найбільш важливими міжнародними угодами у сфері між­народних залізничних перевезень тривалий час були Бернські міжнародні конвенції про залізничні перевезення вантажів та про залізничні перевезення пасажирів і багажу (скорочено — МВК та МПК). У вказаних угодах, укладених відповідно у 1890 та 1923 pp., брали участь більшість держав Європи, кра­їни Азії (Іран, Сирія та ін.) і Північної Африки (наприклад, Алжир, Марокко, Туніс) — загалом 33 держави. Колишній СРСР участі у зазначених Конвенціях не брав. У 1966 p. укладається Додаткова угода до МПК про відповідальність залізниць при перевезеннях пасажирів. Після чергового пере­гляду Бернських конвенцій та цієї Додаткової угоди 9 травня 1980 p . приймається Угода про міжнародні залізничні переве­зення (далі — КОТИФ). Сьогодні нею керуються майже 40 держав, більшість з яких європейські. Україна й інші держави СНД не беруть участі у цій Угоді. Проте, її норми, а також службові інструкції та інші документи, що грунтуються на засадах КОТИФ, застосовуються в окремих державах, незва­жаючи на те, що вони не підписали цієї Угоди. Зазначена Угода набрала чинності 1 травня 1985 р. Два її додатки мають цивільно-правові норми, що регулюють умови міжнародних залізничних перевезень пасажирів (Додаток А, інакше: Єдині правила МПК) та вантажів (Додаток В, інакше: Єдині правила МВК).

Єдині правила МВК діють тільки на певних залізницях, визначених учасниками Угоди. В Угоді встановлено форму залізничної вантажної накладної. Ставки провізних платежів можуть визначатися міжнародними чи національними актами. Передбачено різні швидкості перевезень та максимальні стро­ки доставки вантажів. Розмежовано доставку вантажів з вели­кою швидкістю — 400 км на добу, та малою — 300 км на добу. Водночас залізниці мають право встановлювати спеціальні строки доставки, а також додаткові строки у разі виникнення суттєвих перешкод при перевезеннях чи інших особливих об­ставин. Норми КОТИФ встановлюють форму залізничної вантажної накладної, яка й досі діє у межах держав СНД, а також найбільший розмір відповідальності залізниці у випад­ку незбереження вантажу. Він визначається у розрахункових одиницях Міжнародного валютного фонду. Це 51 старий зо­лотий франк за 1 кг ваги брутто. Збитки, заподіяні простро­ченням у доставці, відшкодовуються вантажоволодільцю у ме­жах трикратних провізних платежів.

У зв'язку з необхідністю правового регулювання залізнич­них перевезень після другої світової війни укладаються дво­сторонні договори між СРСР та іншими державами Європи й Азії. У 1950 p . їх замінили багатосторонні: Угода про міжна­родне вантажне сполучення (далі — УМВС) та Угода про між­народне пасажирське сполучення (далі — УМПС). Додатки до цих Угод містять тарифи та правила перевезень. Норми Угоди про міжнародне вантажне сполучення 1950 p. використовува­ли здебільшого країни-члени РЕВ. У 1991 p. європейські дер­жави вийшли з Угоди. Проте вони й до сьогодні використову­ють форму накладної у разі перевезення вантажів територією цих держав, у т. ч. територією держав колишнього СРСР. От­же, відповідно до УМВС укладення договору міжнародного перевезення вантажів оформляється складанням залізничної вантажної накладної на залізниці відправлення. Цей документ визначає строки доставки вантажу, засвідчує прийняття ван­тажу до перевезення. Товар передається вантажоодержувачу, який представляє документ, що засвідчує його особу. Форма накладної, встановлена УМВС, відрізняється від тієї, що вста­новлена КОТИФ. Вона складається з п'яти листів. Перший лист є оригіналом накладної, що супроводжує вантаж до стан­ції призначення і видається отримувачу разом з п'ятим листом і вантажем. Другий — це дорожна відомість, яка супроводжує вантаж до станції призначення і залишається на залізниці при­значення. Кількість дорожних відомостей повинна відповідати кількості залізниць, які беруть участь у перевезенні. Третій лист є дублікатом накладної. Він видається відправнику після укладення договору перевезення. Дублікат не є товаророзпо-рядчим документом, але має юридичне значення при зміні договору перевезення й пред'явлення до залізниці претензій про повну втрату вантажу. Четвертий — лист передачі ванта­жу, що супроводжує вантаж до станції призначення. Він зали­шається на залізниці призначення. П'ятий — лист-повідомлен­ня про прибуття вантажу, що супроводжує вантаж до станції призначення, видається отримувачу разом з оригіналом і ван­тажем. Крім накладної з вантажем слідують відповідні товаро­супровідні документи.

Оскільки існує дві форми накладної, передбачені нормами КОТИФ та УМВС, при оформленні вантажів з країн СНД, які переміщуються територією інших європейських країн, накладна, складена відповідно до вимог УМВС, оформляється до прикордонної станції залізниці країни, що межує з СНД. На цій станції вона переоформляється у накладну, вимоги якої містить КОТИФ. Переоформлення накладної відбуваєть­ся й на прикордонних станціях при відправленні товарів у країни СНД.

Провізні платежі на дорогах країн відправлення та призна­чення сплачуються за внутрішніми тарифами, а у разі транзи­ту—за транзитними тарифами, передбаченими у додатках до міжнародних угод або за ставками так званого Міжнародного транзитного тарифу.

Відповідальність залізниці за незбереження вантажу настає за наявності вини перевізника, яку, в передбачених УМВС випадках, повинен довести вантажоволоділець. На відміну від МВК, максимальну відповідальність в УМВС не встановлено і відшкодування виплачується перевізником у межах дійсної вартості вантажу, вказаного відправником, або оголошеної його цінності, якщо таке оголошення було зроблене. Факт незбереження вантажу підтверджує комерційний акт. При простроченні у доставці залізниця сплачує штраф у відсотках від провізної плати.

Для захисту своїх прав зацікавлена сторона може звернути­ся з позовом до суду. Пред'явленню позову передує претензій­ний порядок вирішення спору. Для подачі претензій та позо­вів встановлено строк — 9 місяців, а за вимогами щодо про­строчення доставки вантажу — 2 місяці. Для розгляду претен­зії залізницею встановлено 180 днів. На цей час перебіг строку давності призупиняється.

Умови перевезення багажу є аналогічними до умов переве­зення вантажів за УМВС. Те ж саме стосується й відповідаль­ності залізниць за незбереження та прострочення доставки багажу. Проте встановлено межу відповідальності перевізни­ка. Турботу про збереження ручної поклажі повинен виявляти пасажир. Для вимог до перевізника встановлено обов'язкове претензійне провадження. Строк для заявления претензій та позовів складає 6 місяців.

Поруч з уніфікованими матеріально-правовими нормами УМВС містить чимало колізійних норм імперативного харак­теру, прив'язки яких відсилають до закону залізниці: відправ­лення вантажу; переміщення вантажу; що змінює договір пе­ревезення; затримання вантажу; призначення вантажу; до якої пред'явлена претензія.

Угода про міжнародне пасажирське сполучення 1950 p. (УМПС) також має матеріально-правові та колізійні норми. Із змісту цієї Угоди випливає, що відповідальність залізниці за шкоду, заподіяну здоров'ю пасажира, повинна визначатися відповідно до законодавства тієї держави, де мав місце нещас­ний випадок.

Для країн СНД, крім зазначених угод, норми яких діють сьогодні переважно або de facto, чинними є й інші багатосто­ронні угоди. Адже після розпаду СРСР виникла необхідність скоординувати діяльність залізничного транспорту в межах колишніх його республік, підтвердити невід'ємне право влас­ності на залізничний транспорт в межах національних кордо­нів новоутворених держав із збереженням технологічної єд­ності залізничної транспортної мережі. З цією метою укладені:

Угода про розподіл інвентарних парків вантажних ваго­нів і контейнерів колишнього СРСР і їх подальше спільне використання від 22 січня 1993 р;

— Угода про спільне використання вантажних вагонів і кон­тейнерів від 12 березня 1993 p.;

— Тимчасова угода країн Співдружності про перевезення пасажирів, багажу залізницею у міждержавному сполученні від 12 березня 1993 р. Відповідно до цієї Тимчасової угоди з 1 січня 1994 р. введено в дію Правила перевезення пасажирів, поклажі, вантажопоклажі залізницею в міждержавному сполу­ченні;

— Угода про співробітництво у сфері технічного переоблад­нання та оновлення залізничного рухомого складу від 9 верес­ня 1994 р.

Важливим уніфікаційним регіональним актом, який регу­лює актово-претензійну роботу є Інструкція по актово-пре­тензійній роботі на залізницях держав-учасниць Співдружнос­ті, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки, затверджена Радою по залізничному транспорту держав-учасниць Співдружності 26—27 травня 1994р. та чин­на з 1 січня 1995 р. (далі — Інструкція по актово-претензійній роботі 1994 p.). Інструкцією передбачено порядок складання комерційних актів, визначення розміру фактичної втрати та пошкодження вантажу при перевезеннях, обчислення та за­стосування норм природних втрат, визначення маси нетто, по­рядок пересилання комерційних актів і розгляд претензій, складення та пред'явлення яких мало місце в результаті нена­лежного здійснення перевезень вантажів у міжнародному спо­лученні.

В Інструкції вказане право на звернення з претензією під­приємства (об'єднання) до залізниці, якщо структурна одини­ця цього підприємства (об'єднання), яка відповідно до транс­портних документів є вантажовідправником чи вантажоодер­жувачем, має підстави для пред'явлення такої претензії. При цьому для звернення підприємства (об'єднання) не потрібне оформлення права переуступки переуступним написом. Не вимагається наявності переуступного напису й у тих випад­ках, коли з претензією до залізниці за дорученням підприєм­ства (об'єднання) звертається структурна одиниця, яка не є юридичною особою. Така структурна одиниця разом з доку­ментами, що обрунтовують претензію, повинна додати до пре­тензії витяг з положення про неї, доручення або наказ підпри­ємства (об'єднання), які засвідчують надання цій структурній одиниці право звертатися з претензією до залізниці.

Держави, у т. ч. й учасниці СНД, укладають двосторонні договори з питань міжнародних залізничних перевезень. Такі договори уклала й Україна. Це, зокрема, Угода між Урядом України і Урядом Республіки Беларусь про діяльність заліз­ничного транспорту від 17 грудня 1992 p.; Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про діяльність залізнич­ного транспорту від 13 квітня 1993 p. Як правило, у таких договорах зазначено, що функціональна діяльність залізнич­ного транспорту договірних держав, а також виготовлення й утримання рухомого складу, технічних засобів, забезпечення безпеки руху й умов праці, організація перевезень, збереження вантажів, взаємодія залізничного транспорту з іншими видами транспорту здійснюється за єдиними погодженими нормати­вами та нормативними документами. Застережено, що тарифи у міждержавному сполученні встановлюють спеціальні угоди. У цих договорах врегульовано питання міжнародних транзит­них перевезень територіями договірних держав. Водночас сто­совно транзитних перевезень держави можуть приймати спе­ціальні міжнародні угоди.

Крім регулювання питань економічного, технологічного чи науково-технічного характеру в договорах вирішують і питан­ня майнової відповідальності за зобов'язаннями, що виника­ють внаслідок заподіяння шкоди здоров'ю й майну громадян та вантажовласників внаслідок нещасного випадку з людьми, аварії або катастрофи, які трапились під час перевезень. Дого­вори можуть передбачати принцип винної відповідальності. Вказуються умови, за яких відповідальність не настає, наприк­лад, за форс-мажорних обставин. У договорах зазначають ко­лізійні прив'язки, які застосовуються при виборі законодавства держави щодо матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну працівникам нещасним випадком на виробництві. Це, зокрема, закон країни тієї залізниці, у штаті якої знахо­диться потерпілий; закон держави заподіяння шкоди — до відшкодування збитків, завданих залізницею та іншими уста­новами, підприємствами, організаціями здоров'ю й майну службового персоналу в результаті нещасних випадків, що сталися з ними на території іншої договірної держави не у робочий час.

В договорах застережено, що до моменту укладення нових міжнародних угод зберігається порядок здійснення міжнарод­них перевезень вантажів і пасажирів залізничним транспор­том, встановлений міжурядовими угодами й конвенціями за участю колишнього СРСР. Зміни і доповнення до двосторон­ніх угод оформляються протоколами, які є їх невід'ємною частиною.

Міжнародні угоди за участю України регулюють і переве­зення пасажирів. Вартість їх проїзду та провезення багажу визначаються ставками, встановленими у цих же угодах, або внутрішнім тарифом, встановленим здебільшого національ­ним законодавством.

Часто у міжнародних угодах обумовлюється заборона пере­везень вибухонебезпечних і легкозаймистих предметів, само­займистих та радіоактивних речовин, боєприпасів тощо. Транспортування негабаритних, важковагових чи довгомірних вантажів, а також вантажів, що перевозять у спеціальних ци­стернах, наприклад, кислот, дозволяється, як правило, у ви­падку отримання попередньої згоди країни призначення (транзиту). У міжнародних договорах можуть вказуватися ви­моги до тари й упаковки. При оголошенні цінності вантажу враховується його фактична вартість, а якщо вантаж не при­значений для продажу — ринкова вартість. За оголошення цінності стягується плата на користь перевізника.

Питання транзиту залізницею радіоактивних речовин рег­ламентують, наприклад, Правила перевезення відпрацьовано­го ядерного палива від атомних електростанцій (Перевезення залізничним транспортом), розроблені й прийняті державами колишньої РЕВ 14 жовтня 1987 p.; Тимчасовий порядок здійс­нення перевезень ядерного палива по території України;

Правила безпечного перевезення радіоактивних речовин МАГАТЕ від 1989 p.; Угода між Урядом України, Урядом Угорської Республіки і Урядом Російської Федерації про спів­робітництво в галузі транспортування ядерного палива між Угорською Республікою і Російською Федерацією через територію України від 29 грудня 1992 p. Вказаний договір деталі­зує норми Угоди про основні принципи співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії, підписаної дер­жавами-учасницями СНД у Мінську 26 червня 1992 p. Він спрямований на регулювання безпечного транзиту через тери­торію України свіжого ядерного палива для однієї з атомних електростанцій в Угорській Республіці та повернення відпра­цьованого ядерного палива з Угорщини до Російської Феде­рації на завод регенерації. В Угоді передбачені матеріально-правові норми щодо технологічної організації перевезення вказаних речовин. Визначені обов'язки сторін у випадку ре-діаційної аварії. Встановлено порядок їх відповідальності. Зокрема, у випадку редіаційної аварії, яка трапилась при пе­ревезенні ядерного палива, Угорська сторона відповідає за від­шкодування збитків, заподіяних на її території, а Російська сторона — на території України та Російської Федерації. При виникненні аварійної ситуації на території України мають виконуватися вимоги діючих на залізницях нормативних документів.

До національних нормативно-правових актів, що регулю­ють міжнародні перевезення залізницею, належать: Статут за­лізниць України від 6 квітня 1998 p., Закон України "Про залізничний транспорт", Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом від 19 березня 1997 p. Як зазнача­лося, діють Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України від 28 липня 1998 р. На належне застосування окремих положень нормативно-правових актів України про перевезення ванта­жів, зокрема. Інструкції по актово-претензійній роботі 1994 p. вказує Інформаційний лист Вищого Арбітражного Суду Ук­раїни "Про Інструкцію по актово-претензійній роботі на заліз­ницях держав-учасниць Співдружності, Латвійської Республі­ки, Литовської Республіки, Естонської Республіки" від 8 груд­ня 1994 p.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:26:54 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:52:02 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Міжнародні залізничні перевезення

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150051)
Комментарии (1830)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru