Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Організація скотарства і перспективи його розвитку

Название: Організація скотарства і перспективи його розвитку
Раздел: Рефераты по ботанике и сельскому хозяйству
Тип: курсовая работа Добавлен 07:49:30 26 января 2010 Похожие работы
Просмотров: 69 Комментариев: 1 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Кабінет Міністрів України

Національний аграрний університет

Кафедра організації агробізнесу

Курсовий проект

на тему:

«Організація скотарства і перспективи його розвитку в СТОВ ім. «Гагаріна» Богуславського району Київської області»

Виконав:

студент 4 курсу 2 групи

економічного факультету

відділення «Економіка

підприємства»

Сидоренко В. М.

Перевірив:

Коновал І. А.

Київ – 2008


План

Вступ

Розділ 1. Організація і сучасний стан розвитку галузі тваринництва

1.1 Природні та економічні умови підприємства

1.2 Спеціалізація підприємства

1.3 Організація скотарства

1.4 Економічна ефективність виробництва продукції скотарства

Розділ 2. Планування розвитку скотарства

2.1 Обґрунтування виробничої програми зі скотарства

2.1.1 Планування продуктивності тварин

2.1.2 Планування поголів’я тварин, виробництва продукції та її розподіл.

2.2 Планування кормової бази

2.3 Планування трудових ресурсів

2.4 Планування собівартості та реалізації продукції тваринництва

Розділ 3. Перспективи розвитку молочного скотарства

Висновки і пропозиції

Список літератури


Вступ

На півдні Київської області здавна розводили молочне скотарство, якому сприяли кліматичні умови та злегка горбистий рельєф. Завдяки цьому розвивалась і інфраструктура цього виду сільськогосподарської діяльності. В Богуславському районі та районах, які знаходяться поруч побудовані масло- та молокозаводи. Побудовано також комбікормовий завод. Але в останні десятиліття всі забули про сприятливі природні та вже складені економічні умови і стали говорити про те, що молочне скотарство невигідне і приносить тільки збитки. Почали масово збувати продуктивне поголів’я стада. Тваринництво в регіоні занепало, набула масового розвитку рослинницька галузь В результаті чого комбікормовий завод перестав працювати взагалі, а заводи по переробці молока працюють лише на 30 – 40 %, значну частину сировини якому (близько 60%) надають господарства населення[1] .

Вихід з такої ситуації – переоснащення та реконструкція молочних ферм. Це основний і найбільш ефективний шлях розвитку скотарства.

В цій роботі буде викладений перспективний план розвитку молочного скотарства СТОВ ім. «Гагаріна» на основі інтенсифікації і використання новітньої техніки та технологій.


Розділ 1. Організація і сучасний стан розвитку галузі тваринництва

1.1 Природні та економічні умови підприємства

При вивченні діяльності будь-якого підприємства спочатку необхідно оцінити стан його розвитку. Проте, для більш глибокого вивчення необхідно врахувати умови, в яких воно функціонує. Серед таких умов виділяють природні та економічні умови.

Природні умови.

Місце розташування і комунікації підприємства.

Село, район, область:

с. Дмитренки

Богуславський район

Київська область

Відстань до найближчої залізничної станції: м. Миронівка – 40 км.

Відстань до районного центру: м. Богуслав – 15 км.

Відстань до обласного центру: м. Київ – 145км.

Бази постачання:

м. Богуслав – 15 км.

м. Миронівка – 40 км.

м. Тараща – 30 км.

Бази реалізації продукції:

м. Богуслав – 15 км.

м. Миронівка – 40 км.

м. Тараща – 30 км.

м. Київ – 145км.

Характеристика шляхів сполучення з адміністративними центрами, базами постачання та реалізації продукції – дороги І класу з асфальтовим покриттям.

Внутрішньогосподарські шляхи сполучення:

всього - 30,2 км,

в тому числі:

з твердим покриттям 20 км,

решта – ґрунтові дороги.

Внутрігосподарський зв'язок – телефонний.

Територія господарства не містить важливих автомобільних шляхів та залізно дорожніх станцій. Тому господарство має не дуже сприятливі шляхи сполучення для реалізації продукції та зв’язку з постачальниками.

Серед обслуговуючих виробництв господарства – автопарк, ремонтна майстерня тракторна та будівельна бригада; серед підсобних – млин.

Ґрунти лісостепу сформувались в основному на лісових та лісовидних суглинках і характеризуються високою потенційною родючістю. Ґрунтовий покрив складається з темно-сірих опідзолених ґрунтів. В цих районах також зустрічається чорноземи опідзолені та чорноземи мало гумусні, частково вилугувані й карбонатні.

Клімат зони помірно-континентальний з довгим теплим літом і короткою м’якою зимою. Континентальність зростає у напрямі із заходу на схід. У цьому ж напрямі збільшується глибина і тривалість промерзання ґрунтів, що впливає на їх основну волого-зарядку. Середня температура за рік дорівнює 6 – 8о С, але в деякі роки бувають деякі відхилення.

· максимальна температура – 37, 39о С (1936 р.)

· мінімальна температура – -36о С (1935 р.)

Кліматичні умови сприятливі для сільськогосподарського виробництва, але в окремі роки спостерігається значне зрідження озимих посівів після зимівлі, а також пошкодження окремих сільськогосподарських культур у весняно-літній період під впливом посушливо-суховійних та інших несприятливих метеорологічних умов.

· тривалість вегетаційного періоду – 210 днів

· тривалість безморозного періоду – 160 днів

Останні весняні приморозки закінчуються у середньому 26 – 28 квітня, а перші осінні заморозки починаються 6 – 7 жовтня. В окремі роки ці показники коливаються, що і впливає на тривалість без морозного періоду.

Район помірно теплий помірно зволожений. За період з середньодобовою температурою понад 10о С тут випадає 310 – 320 мм опадів, а за рік – 480 – 560 мм. Період з середньодобовою температурою понад 15о С тут триває на 5 днів більше, ніж на решті території області.

Землі мають злегка хвилясту рівнинну поверхню з невеликим похилом з півдня та південного заходу в бік Дніпра. Нагірний правий берег Росі порізаний густою сіткою ярів та байраків. Під дією дощів зливового характеру і весняних талих вод утворився розчленований рельєф, що сприяє розвитку ерозії. В результаті цього процесу зменшується розмір ріллі, а на решті території змивається родючий поверхневий шар, замулюються річки.

Ефективний засіб боротьби з ерозією є сівба на схилах багаторічних трав, які утворюють дернину і дають додаткові ресурси кормів для тваринництва.

Для того, щоб охарактеризувати забезпеченість СТОВ ім. «Гагаріна» ресурсами, необхідно спершу оцінити його загальногосподарську діяльність.

Таблиця 1

Склад і структура сільськогосподарських угідь СТОВ ім. «Гагаріна»

Види угідь

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2007 р. у % до 2005 р.

площа, га.

%

площа, га.

%

площа, га.

%

Площа сільськогосподарських угідь

1120

100

1120

100

1120

100

100

В тому числі:

рілля

1001

89

1001

89

1001

89

100

сіножаті

110

10

110

10

110

10

100

пасовища

9

1

9

1

9

1

100


Підприємство розвивається на умовах оренди землі і за аналізований період змін в структурі сільськогосподарських угідь не відбулося. А тому всі зміни в економічних показниках залежать виключно від господарської діяльності в підприємстві.

Зокрема зниження вартості валової продукції по співставних цінах на 5% (таблиця 2), свідчить про скорочення обсягів виробництва продукції в натурі, а одночасний ріст по собівартості (тобто витрат на виробництво) на 31% – може свідчити лише про значне зростання закупівельної ціни на необхідні засоби виробництва. Таке збільшення не пов’язане з прогресивнішими технологіями. Це підтверджується і показником прибутку та рівня рентабельності (таблиця 4), оскільки в 2005 році збиток становив 30,3 тис. грн. та 4% рівня збитковості. А вже в 2007 році ці показники були, відповідно, -102 тис. грн. та -6,8%.


Таблиця 2

Наявність трудових ресурсів та їх використання в СТОВ ім. «Гагаріна»

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Всього по підприємству

в т. ч.:

Всього по підприємству

в т. ч.:

Всього по підприємству

в т. ч.:

в рослинництві

в тваринництві

в рослинництві

в тваринництві

в рослинництві

в тваринництві

Середньорічна чисельність працівників, чол.., в тому числі:

60

28

32

50

25

25

53

21

32

Ними відпрацьовано всього:

люд.-днів

6571

2000

4571

4429

1714

2714

4000

1571

2429

люд.-год.

46000

14000

32000

31000

12000

19000

28000

11000

17000

Відпрацьовано 1 працівником:

люд.-днів

109,52

71,43

142,86

88,57

68,57

108,57

75,47

74,83

75,89

люд.-год.

766,67

500,00

1000,00

620,00

480,00

760,00

528,30

523,81

531,25

Коефіцієнт використання фонду робочого часу 1 працівником

0,41

0,27

0,53

0,33

0,25

0,40

0,28

0,28

0,28

Вартість валової продукції, тис.грн.:

по собівартості

1098,80

855,40

243,40

1098,80

954,00

178,00

1441,00

1332,00

109,00

по співставних цінах

902

808,80

69,10

877,90

602,00

57,00

856,00

799,00

57,00

Продуктивність праці:

по собівартості

18,31

30,55

7,61

21,98

38,16

7,12

27,19

63,43

3,41

по співставних цінах

15,03

28,89

2,16

17,56

24,08

2,28

16,15

38,05

1,78

Прибуток (+), збиток (-), тис.грн.

-30,30

60,30

-91,80

-424,00

-379,00

-68,00

-102,00

36,00

-139,00

Отримано прибутку (збитку) на 1 працівника, тис.грн.

-0,50

2,15

-2,87

-8,48

-15,16

-2,72

-1,92

1,71

-4,34


Щодо наявності та використання трудових ресурсів, то за аналізований період відбулося зниження кількості відпрацьованих одним працівником людино-годин та людино-днів – на 32%. Це зниження відбулося як за рахунок зменшення середньорічної кількості працюючих на підприємстві на 12%, так і за рахунок зменшення загальної кількості відпрацьованих людино-годин та людино-днів на 40%.

У 2007, порівняно з 2005 роках працівники галузі рослинництва відпрацювали на 20% менше робочого часу, а працівники галузі тваринництва – майже 2 рази.

На досить низькому рівні знаходиться і продовжує знижуватись коефіцієнт використання фонду робочого часу одним працівником. У 2005 році він становив 0,41 і за останні 3 роки знизився на 30% аж до 0,28. В підприємстві фактично використовується робочого часу набагато менше, ніж нормативно могло б. Це означає, що трудовий колектив неповністю зайнятий роботою і більшу частину часу, потенційно можливого для виробничої діяльності, на підприємстві просто не використовують. Тут приховані резерви зниження виробничої собівартості продукції.

Результативним показником ефективності використання трудових ресурсів є продуктивність праці. Найбільш загальним показником продуктивності праці є виробництво валової продукції в розрахунку на 1 працівника за рік. Цей показник основний, вартісний, прямий. В СТОВ ім. «Гагаріна» він знаходиться на низькому рівні (15,03 тис. грн. в 2005 році) і за останні з роки суттєво не змінився (у 2007 року він становив 16,15 тис. грн.).

Не менш важливими ресурсами, поряд із трудовими, є виробничі ресурси.

Повна забезпеченість підприємства необхідними виробничими ресурсами створює сприятливі умови для господарської діяльності.

Дані таблиці 3 свідчать про те, що середньорічна вартість основних засобів СТОВ ім. «Гагаріна» зросла на 26%, а середньорічна вартість оборотних засобів – на 30%.

Таблиця 3

Основні показники забезпеченості СТОВ ім. «Гагаріна» виробничими ресурсами

Показники

2005

2006

2007

2007 р. у % до 2005 р.

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

2578,00

1989,50

3252,50

126,16

в тому числі сільськогосподарського призначення, тис. грн.

2191,30

1691,08

2764,63

126,16

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.

1258,50

1351,50

1648,00

130,95

Поголів’я тварин, ум. гол.

163,7

55,2

34,1

20,83

Припадає на 1 га сільськогосподарських угідь:

основних засобів, тис. грн.

2,30

1,78

2,90

126,16

основних засобів сільськогосподарського призначення, тис. грн.

1,96

1,51

2,47

126,16

оборотних засобів, тис. грн.

1,12

1,21

1,47

130,95

поголів’я тварин, ум. гол.

0,15

0,05

0,03

20,83

Припадає на 1 працівника:

основних засобів, тис. грн.

42,97

39,79

61,37

142,83

основних засобів сільськогосподарського призначення, тис. грн.

36,52

33,82

52,16

142,83

сільськогосподарських угідь, га

18,67

22,40

21,13

113,21

в тому числі ріллі, га

16,68

20,02

18,89

113,21

Збільшення середньорічної вартості основних засобів в 2007 році забезпечене здачею в експлуатацію млина, загальною вартістю 2000 тис. грн. та деяким оновленням авто-тракторного парку.

Ріст вартості оборотних засобів був викликаний тим, що значно зросли витрати на 1 га посіву у зв’язку з підвищенням цін на оборотні засоби, а також за рахунок росту дебіторської заборгованості, зокрема за розрахунками з бюджетом. Це є негативне явище.

У зв’язку з цим фондоозброєність підприємства за останні 3 роки зросла на 43%, а фондозабезпеченість – на 26%. Але з іншої сторони, в зв’язку з низькою врожайністю сільськогосподарських культур та продуктивністю тварин, фондомісткість продукції теж зросла на 29%.

Краща фондозабезпеченість і вища фондоозброєність сприяють зростанню врожайності і підвищенні продуктивності тварин, що в свою чергу впливає на зниження собівартості продукції і збільшення прибутку.

Середньорічне умовне поголів’я тварин, що припадає на 1 га. сільськогосподарських угідь знаходиться на досить низькому рівні (0,15 ум. гол.) та за останні 3 роки скоротилося ще на 80% і складає 0,03 ум. гол. Рекомендоване значення цього показника, при якому досягається оптимальне поєднання забезпеченості тварин кормами та внесення органічних добрив складає 1 ум. гол. на 1 га. сільськогосподарських угідь.

Виробничі ресурси – це матеріальна база розвитку сільськогосподарського підприємства. Ефективність їх використання можна оцінити за допомогою показника фондовіддачі. Він характеризується вартістю валової продукції, що припадає на 1 гривню основних засобів сільськогосподарського призначення. В СТОВ ім. «Гагаріна» цей показник за аналізований період знизився на 27%. Це викликано зниженням вартості валової продукції в порівняльних цінах. Тобто на 1 грн. вартості основних засобів припадало 0,34 грн. валової продукції, а за аналізований період ця вартість зменшилась до 0,26 грн..

Окупність виробничих витрат вартістю валової продукції за аналізований період знизилась на 26%. В 2005 році на 1 грн. виробничих витрат припадало 0,8 грн., а в 2007 році – 0,59 грн.. Таку ситуацію спричинило значне зниження вартості валової продукції та деяке збільшення виробничих витрат.


Таблиця 4

Основні показники використання виробничих ресурсів в СТОВ ім.

«Гагаріна»

Показники

2005

2006

2007

2007 р. у % до 2005 р.

Вартість валової продукції, тис. грн.

по собівартості

1098,80

1098,80

1441,00

131,14

по співставних цінах

877,90

659,00

856,00

97,51

Прибуток (+), збиток (-), тис. грн.

-30,30

-424,00

-102,00

x

Припадає на 1 га сільськогосподарських угідь, грн.:

валової продукції:

по собівартості

0,98

0,98

1,29

131,14

по співставних цінах

0,78

0,59

0,76

97,51

прибутку, (збитку)

-0,03

-0,38

-0,09

x

Припадає на 1 тис. грн. вартості основних засобів сільського призначення, грн.:

валової продукції:

по собівартості

0,50

0,65

0,52

103,95

по співставних цінах

0,40

0,39

0,31

77,28

прибутку, (збитку)

-0,014

-0,25

-0,04

Припадає валової продукції на 1 грн. виробничих витрат, грн.

0,80

0,60

0,59

74,35

Рівень рентабельності (збитковості), %

-3,99

-32,00

-6,80

x

Окупність виробничих витрат прибутком, про що свідчить рівень рентабельності, знаходиться на досить низькому рівні, оскільки в 2005 році прибуток був на 4% меншим, ніж витрати та за аналізований період ще знизився майже на 3 пункти і становив -6,8%. Це свідчить про дуже низьку якість господарювання.

Оцінюючи загальну діяльність підприємства, неможливо проминути показники економічної ефективності роботи сільськогосподарського підприємства.


Таблиця 5

Показники економічної ефективності сільськогосподарського

виробництва в СТОВ ім. «Гагаріна»

Показники

2005

2006

2007

2007 р. у % до 2005 р.

1. Вартість валової продукції, тис. грн.

877,90

659,00

856,00

98

на 1 га сільськогосподарських угідь

0,78

0,59

0,76

98

на 1 середньорічного працівника

14,63

13,18

16,15

110

на 1 люд.-год.

0,02

0,02

0,03

160

на 1 грн. основних виробничих фондів

0,34

0,33

0,26

77

на 1 грн. витрат виробництва

0,80

0,60

0,59

74

2. Валовий дохід, тис. грн.

728,50

901,00

1398,00

192

на 1 га сільськогосподарських угідь

0,65

0,80

1,25

192

3. Прибуток (збиток), тис. грн.

-30,30

-424,00

-102,00

х

на 1 га сільськогосподарських угідь

-0,03

-0,38

-0,09

х

на 1 середньорічного працівника

-0,50

-8,48

-1,92

х

4. Норма прибутку (збитку), %:

-0,84

-13,05

-2,22

х

5. Рівень рентабельності (збитковості),%

-3,99

-32,00

-6,80

х

За аналізований період ефективність роботи підприємства знаходиться на досить низькому рівні. За дані 3 роки, найгірша ситуація склалася в 2006 році, коли загальна сума збитку від виробництва сільськогосподарської продукції складала 424 тис. грн.. В 2007 році ця ситуація покращилась, але не на стільки, щоб говорити про вдале господарювання. На підприємстві такі негативні результати пояснюють поганими погодними умовами. 2007 рік був більш несприятливим, з точки зору погодних умов, але валового доходу отримали більше. Тут зіграли основну роль зміна структури посівних площ, підвищення товарності сільськогосподарських культур та вищі закупівельні ціни на готову продукцію.


1.2 Спеціалізація підприємства

За світовою тенденцією всі підприємства мають певну спеціалізацію, тобто переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції для якого в даному місці є відносно найкращі природо-економічні умови.

Таблиця 6

Структура грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції

Галузі та види продукції

2005 р.

2006 р.

2007 р.

виручка, тис. грн.

%

виручка, тис. грн.

%

виручка, тис. грн.

%

озима пшениця

230,4

32

241

27

514

37

гречка

х

х

75

8

55

4

кукурудза на зерно

х

х

52

6

526

38

ячмінь

390,7

54

322

36

174

12

овес

х

х

2

0,22

16

1,14

Всього по рослинництву

621,1

85

770

85

1285

92

ВРХ

21,1

3

27

3

34

2

свині

26,1

4

8

1

11

1

молоко

16,9

2

16

2

13

1

бджільництво: мед

1

0,14

1

0,11

1

0,07

інша продукція тваринництва

х

х

8

1

1

0,07

Всього по тваринництву

65,1

9

60

7

60

4

Інша реалізована продукція

42,3

6

71

8

53

4

Всього по підприємству

728,5

100

901

100

1398

100

В структурі грошових надходжень від реалізації товарної продукції в СТОВ ім. «Гагаріна» у 2007 році провідне місце займає продукція рослинництва (92%), зокрема кукурудзи на зерно (38%) та озимої пшениці (37%). В 2006 році перше місце займав ячмінь (36%). Як вже вище зазначалось, така зміна структури посівних площ сприяла зменшенню збитків, а це, відповідно, підвищило економічну ефективність виробничої діяльності.

В галузі тваринництва за останні 3 роки спостерігається стрімкий спад: від 9% до 4%. Це свідчить про те, що керівники підприємства галузь тваринництва не бачать перспективною. Ця думка не є правильною. Чому? Буде пояснено в наступних розділах.

Отже спеціалізація – зерновиробництво, при чому за останні 3 роки вона не змінювалася.

1.3 Організація скотарства

У зв'язку з поглибленням спеціалізації та переведенням виробництва молока на промислову основу спеціалізовані молочні ферми більш ефективні, порівняно із змішаними фермами.

Молочне скотарство розвивається в приміській зоні, де висока густота населення і великі потреби в безперервному постачанні незбираного молока протягом усього року.

Саме в таких умовах функціонує СТОВ ім. «Гагаріна». Як вже стало зрозуміло з таблиці 6, тваринницька галузь займає досить незначну частку, але наявний потенціал та економічні умови підприємства складають перспективні умови розвитку молочного скотарства.

Організаційна структура галузі включає відділки, в кожному з яких є тваринницькі приміщення. Перший – головний, до нього входять допоміжні приміщення, кормоцех, комори для зберігання концентрованих кормів, сховище для коренеплодів, силосні ями, споруди для зберігання сінажу і сіна та чотири ферми молочного стада на 800 голів, родильне відділення і приміщення для тварин на вирощуванні та відгодівлі. Є пункт штучного осіменіння.

Важливим є вибір способу утримання тварин, який має безпосередній вплив на вибір системи машин для механізації виробничих процесів, організацію праці та економічну ефективність розвитку галузі. Враховуючи розвиток тваринництва за Радянських часів в СТОВ ім. «Гагаріна» ще застосовують прив’язний спосіб утримання.

У приміщеннях корів ставлять головами всередину приміщення. В корівниках на 200 голів є один центральний прохід для роздавання кормів і два гнойових, розташованих із протилежного боку приміщень.

Для кожної корови обладнано стійло, годівницю і автонапувалку на два суміжні стійла. Над стійлом кожної корови є табличка із зазначенням клички, інвентарного номера, породи, дати народження, чергового отелення і продуктивності.

У стійлах дерев’яна підлога. Використовують солому з розрахунку 2-4 кг на корову за добу, яка вбирає вологу, шкідливі гази й запобігає забрудненню тварин.

Біля приміщень розташовані вигульно-кормові майданчики, обладнані годівницями з невеликими навісами над ними.

Дуже важливе значення для організації сільськогосподарського виробництва має структура поголів’я і породний склад тварин. У СТОВ ім. «Гагаріна» найбільш поширена чорно-ряба порода. Їх доїння проводять доїльними установками АДМ-8 з молокопроводом.

На підприємстві застосовують двозмінну організацію праці —корів обслуговують дві доярки, кожна з яких працює по 7 год.

При годівлі молочних корів враховується збалансованість раціонів за всіма поживними речовинами. Потреба корів і взагалі ВРХ в кормах на кожний період часу визначається з урахуванням розміру і складу поголів’я, а також прийнятого типу годівлі.

1.4 Економічна ефективність виробництва продукції скотарства

Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства. Ефективність виробництва як економічна категорія відображує дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Вона є тією формою, в якій реалізується, мета суспільного виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також, сукупних їх вкладень. У зв'язку з цим необхідно розрізняти такі поняття, як ефект і економічна ефективність. Ефект — це результат тих чи інших заходів, здійснюваних у сільськогосподарському виробництві.

Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність виробництва – узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відображується у високій результативності використання живої і уречевленої праці в засобах виробництва.

Економічна ефективність тваринництва означає одержання максимальної кількості продукції від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність тваринництва включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також, якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

У сільському господарстві підвищення економічної ефективності має велике значення не тільки у вирішення продовольчої проблеми, а й у підвищенні добробуту всього населення. Особливе значення набуває підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах ринкових відносин і конкуренції, коли виграє той товаровиробник, який має нижчу собівартість та високу якість продукції.

Збільшення собівартості молока в останні роки по Україні зумовило значне зменшення ефективності його виробництва. Для виходу з такої ситуації сільськогосподарські підприємства, не вдаючись до якихось радикальних змін у технології виробництва, борються із збитковістю тваринництва шляхом скорочення поголів’я. Це стосується і СТОВ ім. «Гагаріна».

Таблиця 7

Економічна ефективність виробництва молока в СТОВ ім. «Гагаріна»

Показник

Роки

2007 р. у % до 2005 р.

2005

2006

2007

Середньорічне поголів’я корів, гол.

20

8

7

35

Валове виробництво молока, ц

351

326

190

54

Прямі затрати праці, люд.-год.

7000

5000

5500

79

Виробнича собівартість, тис. грн.

63,3

38

27

43

Середній надій молока від 1 корови, ц

18

41

27

155

Затрати на 1 ц молока:

- праці, люд.-год.

20

15

29

145

- кормів, ц к. од.

3,22

3,30

3,35

111

Собівартість 1 ц молока, грн.

180

117

142

79

Ціна реалізації 1 ц молока, грн.

80

84

109

136

Прибуток (збиток) на 1 ц молока, грн.

-100

-32

-33

х

Рівень рентабельності (збитковості), %

-56

-28

-23

х

Як видно з таблиці 7, за останні 3 роки середньорічне поголів’я корів зменшилось на 65%. За рахунок цього керівники хотіли зменшити збитки за рахунок зниження витрат на утримання корів. Це спонукало і зниження валового виробництва молока на 56%. Але з іншої сторони, на 55% збільшився середній надій на 1 корову, але він все ж залишається на дуже низькому рівні (приблизно 9 літрів від однієї корови за добу).

Дещо знизилась виробнича собівартість 1 ц молока (на 20%), а ціна реалізації зросла на 36%. Але все ж таки ця ціна не компенсовує витрат і за останні 3 роки виробництво молока було збиткове. Намітилась тенденція до зменшення збитків (рівень збитковості зменшився на 33 пункти).

Удосконалення розвитку молочного скотарства насамперед пов’язане із стабілізацією поголів’я корів, підвищення їх продуктивності на основі раціонального забезпечення кормами та поліпшення племінних якостей.

Підвищення продуктивності худоби та впровадження досконалої технології утримання тварин забезпечують виробництво більших обсягів м’яса та молока при меншому поголів’ї, здешевлення виробництва продукції за рахунок скорочення нераціональних витрат кормів та інших матеріальних ресурсів на утримання поголів’я, а отже, зниження собівартості виробництва молока.

Збільшення виробництва продукції тваринництва залежить не тільки від умов годівлі, а й від племінних якостей тварин. Удосконалення племінної роботи має проводитись у напрямі поглиблення спеціалізації тварин за характером одержуваної продукції; впровадження ефективних строків отелення корів, проведення заходів профілактики захворюваності.

Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить і від цін реалізації молочної продукції, які визначають рівень відшкодування середніх витрат виробництва і формують відповідні умови розширеного відтворення в галузі.

Для того, щоб економічно вижити, тобто забезпечити хоча б просте відтворення у галузі молочного скотарства за рахунок одержаного прибутку від реалізації продукції, необхідно оптимізувати витрати виробничих ресурсів. Доцільно здійснити наукове обґрунтування нормативного рівня вирощування ремонтного молодняка, оновлення молочного стада, використання тварин, кормів, трудових та інших ресурсів, при якому забезпечується висока продуктивність худоби і беззбиткове виробництво продукції молочного скотарства.


Розділ 2. Планування розвитку скотарства

2.1 Обґрунтування виробничої програми зі скотарства

Сільське господарство України є технічно і технологічно відсталим. У молокопродуктовій підгалузі України відсталість наскрізна – від виробництва молока до переробки і реалізації. Аналіз свідчить, що для розвитку сфери виробництва і переробки молока повинен бути ефективним весь ланцюг "виробництво – переробка – збут".

Основними причинами стримування виробництва молока є скорочення поголів'я корів, подорожчання кормів, випереджувальні темпи росту цін на пально-мастильні матеріали порівняно із закупівельними цінами на молоко. Усі ці фактори негативно позначаються на якості й конкурентоспроможності молока і молочної продукції.

Молокопереробним підприємствам сировина надходить із двох джерел – від акціонерних сільськогосподарських підприємств – 33 %, від індивідуальних власників – 67%. Розбіжностей щодо закупівельної ціни за молоко між сільськогосподарськими підприємствами і господарствами населення немає. У сільськогосподарських підприємствах здійснюється механічне доїння, охолодження молока, механічна очистка. Така сировина надходить переробним підприємствам першим і вищим ґатунками і, відповідно, оплачується по 1600–2000 гри. за тонну з дотацією, що загалом задовольняє сільгоспвиробника, але не в усіх регіонах країни.

А ось із якістю сировини, що надходить від населення, великі проблеми, У багатьох випадках молоко приймають неохолодженим з підвищеною кислотністю, забруднене, розбавлене. З такої сировини зробити високоякісну продукцію неможливо. Відповідно й оплачується вона набагато нижче – 1000-1500 гри, за тонну. Селянин не має ні умов, ні можливостей забезпечити механізоване доїння і відповідне охолодження молока. При дрібнотоварному виробництві, ручній праці така ціна не відшкодовує витрат селянина.

У зв’язку з невідповідною гармонізацією українського стандарту на молокопродукти з міжнародним стандартом ISO, Росія на певний період припинила поставки українських молочних продуктів від певних заводів на свою територію. Особливо відчутного удару зазнали малі приватні виробники молока. Ціна на молоко, яке приймають у населення, впала майже вдвічі. Причини такого швидкого падіння цін є різнопланові, проте основна причина – незадовільна якість молока, яке виробляється населенням.

Виробництво молока за часів реформування з потужних молочних товарних ферм і молочних комплексів із можливістю застосування найновітніших промислових технологій та зооветеринарного захисту змістилося на подвір'я населення з примітивними умовами утримання худоби, відсутністю санітарних і гігієнічних умов.

Зменшення кількості дрібних виробників молока та збільшення кількості великих ферм – це неминуче майбутнє молочної галузі України. Це підтверджує й досвід країн-членів Європейського Союзу.

У Франції, наприклад, молоко для переробки закуповується від фермерських господарств з поголів'ям 50 корів і більше, в Польщі – при кількості 14 корів і більше. Ці господарства мають відповідні умови й дозвіл. Тому в Польщі ґатунком "екстра-клас" прийнято 95 % сировини, а в Україні вищим ґатунком – лише 48%.

Молокопереробні підприємства України за рахунок низької якості сировини втрачають значні суми при реалізації молочної продукції на західному та російському ринках.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про молоко та молочні продукти", з метою стимулювання підвищення якості молока та виробництва конкурентоспроможної продукції, в проекті Державного бюджету України передбачено доплату до закупівельної ціни за молоко вищого та першого ґатунків, яке закуповується молокопереробними підприємствами від сільськогосподарських підприємств.

Доцільно здійснювати також інтеграцію сільськогосподарських і переробних підприємств, яка була б спрямована на використання резервів підвищення економічних показників розвитку багатогалузевого виробництва.

Особливо це спонукатиме досягненню міжнародних стандартів щодо рівня білка в молоці. Вихід на цей стандарт (3,4 %) потребує ведення селекційно-племінної роботи в скотарстві, організації моніторингу заготівлі зберігання, роздавання кормів тощо.

За науково обґрунтованими даними НДІ харчування Міністерства охорони здоров'я України, за рік людина повинна спожити 390 кг молока і молокопродуктів (у перерахунку на молоко). У 2004 році цей показник в Україні становив лише 226 кг на душу населення. Лише в окремих розвинених країнах (Франція, Фінляндія, Данія, Нідерланди й деякі інші) фактичний рівень споживання молока і молокопродуктів перевищує 400 кг[2] .

Отже, зважаючи на необхідність організації внутрішнього й зовнішнього ринку молока і молокопродуктів, поліпшення якості харчування населення та конкурентоспроможності на світовому ринку, стратегічним завданням держави має стати відродження молочного скотарства, особливо великих товарних ферм і комплексів.

2.1.1 Планування продуктивності тварин

Для розвитку тваринництва необхідно підвищити продуктивність тварин, збільшення поголів’я худоби на основі всебічного зміцнення кормової бази.

У вирішенні питань подальшого збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції та підвищення його ефективності велику роль відіграє правильне планування розвитку тваринницьких галузей на сільськогосподарських підприємствах.

При розробці виробничої програми по скотарству, як і в і інших тваринницьких галузях, насамперед визначають продуктивність поголів'я. Плануванню продуктивності корів передує аналіз досягнутого її рівня за кілька минулих років у взаємозв'язку з рівнем годівлі та умовами утримання худоби, з'ясування причин відхилення фактичних показників від планових. На підставі такого аналізу, а також даних науково-дослідних установ і передового досвіду розробляють зоотехнічні й організаційно-економічні заходи, які забезпечили б максимальне підвищення продуктивності.

В СТОВ ім. «Гагаріна» продуктивність тварин, за даними таблиці 7, знаходиться на досить низькому рівні – приблизно 9 літрів на добу, тоді як в підприємствах розвинутих країн світу цей показник знаходиться в межах 20 – 30 літрів. Цьому пояснень є багато, але основне – застарілі технології виробництва молока та, що особливо важливо, недотримання їх повністю.

Вихід з такої ситуації – переоснащення та реконструкція молочних ферм. Це найбільш ефективний шлях розвитку скотарства.

Щодо самої продуктивності корів, то для забезпечення простого відтворення на фермі, тобто 10% рівня рентабельності, потрібна продуктивність однієї голови на рівні 5000 літрів за рік. Таку прибавку в продуктивності можна забезпечити за рахунок введення значної кількості високопродуктивних молодих корів в основне стадо.

2.1.2 Планування поголів’я тварин, виробництва продукції та її розподіл

Для забезпечення запланованого рівня продуктивності тварин на плановий рік починаючи з червня місяця потрібно починати закуповувати нетелей на 6-ому місяці тільності, а починаючи з вересня вони почнуть отелюватися і перейдуть в групу корів. Така система введення тварин на підприємство має декілька позитивних сторін. З однієї сторони нетелі значно дешевші при закупівлі, ніж корови. З другої – рівномірне розтелення нетелей протягом запланованого періоду забезпечить рівномірний ріст виробництва молока і забезпечить налагодження відносин з молокопереробними заводами. Крім того, на протязі трьох місяців, які нетелі будуть перебувати на підприємстві, вони звикнуть до місцевості, умов утримання та годівлі, що в свою чергу позитивно вплине на молоковіддавання після розтелення, оскільки адаптаційний період пройде раніше.

Загальна кількість приплоду за рік на підприємстві буде становити 125 голів. Так як, теличок і бичків народжується приблизно порівну, то їх кількість, відповідно, буде становити 62 і 63 голови (таблиця 8).

Корів та телиць, які були на підприємстві необхідно поступово вибраковувати. Так в плановому році буде вибракувано та реалізовано на м'ясо 1 корову у вересні, яка намітиться до вибракування в березні, та 4 телиці позаминулого року народження із січня по березень. На цей час вони досягнуть 18-ти місячного віку і їх можна буде реалізовувати.

Що стосується бичків (таблиця 10), то всі, які народилися в позаминулому році (6 голів) досягнуть 18-ти місячного віку і підлягають реалізації, а частина бичків народження минулого року, які ще не досягнуть реалізаційного віку і маси, залишиться на підприємстві, а решту реалізують на м'ясо.

Частина телиць народження минулого і позаминулого років перейдуть в групу нетелей (8 голів) і будуть запліднені в плановому році.

Таблиця 8

План парування корів і телиць та надходження приплоду

Показники

Місяці

Разом за рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Фактично спаровано в минулому році:

1

корів

х

х

х

-

-

1

2

-

1

1

1

1

7

2

телиць

х

х

х

1

2

1

-

-

1

-

-

1

6

3

Всього

х

х

х

1

2

2

2

х

2

1

1

2

13

План надходження приплоду:

4

телиць

1

1

1

1

-

1

1

-

14

14

14

14

62

5

бичків

-

1

1

1

-

1

-

1

15

14

15

14

63

6

Всього

1

2

2

2

х

2

1

1

29

28

29

28

125

7

Намічається до вибракування корів

-

-

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

8

Буде вибракувано корів

-

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

1

План парування:

9

корів

1

2

1

2

2

2

-

2

-

1

2

1

16

10

телиць народження позаминулого року

-

-

-

-

1

-

х

х

х

х

х

х

1

11

телиць народження минулого року

х

х

х

х

х

х

1

2

1

-

2

1

7

12

Всього

1

2

1

2

3

2

1

4

1

1

4

2

24

План отелень:

13

корів

-

-

1

2

-

1

1

1

1

-

1

1

9

14

нетелей

1

2

1

-

-

1

-

-

28

28

28

27

116

15

Всього

1

2

2

2

х

2

1

1

29

28

29

28

125

План вибракування:

16

телиць народження позаминулого року

1

2

1

-

-

-

х

х

х

х

х

х

4

17

телиць народження минулого року

х

х

х

х

х

х

-

-

-

-

-

-

х

Форма річного обороту стада передбачає не тільки рух поголів'я, а й живу масу поголів'я на початок і кінець року по всіх каналах надходження і вибуття, середньорічне поголів'я, а також, розрахунок валового приросту за рік.

Для цього потрібно мати дані про живу масу худоби всіх статево-вікових груп у досліджуваному господарстві.

Таблиця 9

Середньодобовий приріст та жива маса 1 голови великої рогатої худоби СТОВ ім. «Гагаріна»

Статевовікова група

Середньодобовий приріст, г

Жива маса 1 голови, кг

1

Телята при народженні

-

32

2

Телята віком 6 місяців

600

142

3

Телята віком 18 місяців (період запліднення і реалізації)

660

383

4

Бички віком 18 місяців

700

398

5

Доросла худоба на відгодівлі

800

498

6

Нетелі в період переходу в групу корів

250

453

Жива маса однієї корови дорівнює 450 кг., нетеля – 450 кг., телят при народженні – 32 кг.

Середньорічне поголів’я корів на фермі, після введення в кінці року значної кількості молодих корів зросла до 29 голів. В подальшому, майже всі розрахунки будуть проводитись саме на основі цього числа.

Загальний приріст живої маси за плановий рік становитиме 274,94 ц..


Таблиця 10

Річний рух поголів’я великої рогатої худоби

Статевовікові групи худоби

Поголів’я на початок року

Прибуде

Вибуде

Поголів’я на кінець року

Середньорічне поголівя, голів

Середньодобовий приріст, г

Приріст живої маси, ц

голів

жива маса, ц

приплід та перехід з молодших та інших груп

купівля племінної худоби

перехід в старші та інші групи

продаж племінної худоби

реалізація на м'ясо

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

жива маса, ц

голів

середня жива маса 1 голови, кг

жива маса, ц

А

Б

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

1

Корови

7

31,5

114

505

1

4,5

120

539,8

29,38

-

х

2

Нетелі

6

23,4

8

30,64

108

442,8

114

505

8

35,26

34

350

43,435

3

Телиці народження позаминулого року

5

15

1

3,83

4

383

15,32

0

0

1,08

660

2,6098

4

Телиці народження минулого року

13

18,2

7

26,8

0

383

0

6

19,09

11,5

660

27,704

5

Бички народження позаминулого року

6

18,6

6

398

23,88

0

0

1,75

700

4,47

6

Бички народження минулого року

15

22,5

10

398

39,8

5

15,06

12,667

700

32,363

7

Доросла худоба на відгодівлі

1

4,5

1

498

4,98

0

0

0,17

800

0,4867

8

Приплід планового року:

телички

62

19,84

62

87,7

31

600

67,89

бички

63

20,16

63

89,1

32

600

68,99

9

Разом

х

129,2

х

580,2

х

442,8

х

540

х

х

83,98

х

786,1

х

х

247,94

Таблиця 11

Розрахунок поголів’я корів і виходу молока по місяцях лактації в плановому році

Показники

Розподіл надою від корови по місяцях лактації

Одиниця виміру

Місяці року

Всього за рік

%

кг

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Місяці лактації

1

13

585

голів

1

1

2

2

2

0

2

1

1

29

28

29

98

ц

6

6

12

12

12

0

12

6

6

170

164

170

573

2

15,2

684

голів

1

1

1

2

2

2

0

2

1

1

29

28

70

ц

7

7

7

14

14

14

0

14

7

7

198

192

479

3

14,1

634,5

голів

1

1

1

1

2

2

2

0

2

1

1

29

43

ц

6,3

6,3

6,3

6,3

13

13

13

0

13

6,3

6,3

184

273

4

13

585

голів

1

1

1

1

1

2

2

2

0

2

1

1

15

ц

5,9

5,9

5,9

5,9

5,9

12

12

12

0

12

5,9

5,9

88

5

12

540

голів

1

1

1

1

1

1

2

2

2

0

2

1

15

ц

5,4

5,4

5,4

5,4

5,4

5,4

11

11

11

0

11

5,4

81

6

11

495

голів

0

1

1

1

1

1

1

2

2

2

0

2

14

ц

0

5

5

5

5

5

5

9,9

9,9

9,9

0

9,9

69

Вибракування і постановка на відгодівлю

х

х

голів

-

-

-

-

-

-

-

-

1

-

-

-

1

7

8,7

391,5

голів

1

0

1

1

1

1

1

1

2

1

2

0

12

ц

4

0

4

4

4

4

4

4

8

4

8

0

47

8

7,6

342

голів

1

1

0

1

1

1

1

1

1

2

1

2

13

ц

3

3

0

3

3

3

3

3

3

7

3

7

44

9

5,4

243

голів

1

1

1

0

1

1

1

1

1

1

2

1

12

ц

2

2

2

0

2

2

2

2

2

2

5

2

29

Надій молока

100

4500

всього

40

41

47

55

64

58

62

62

60

218

401

576

1684


Після розрахунків виходу молока по місяцях отримали результат у 1684 ц. молока за рік з жирністю в зимово-стійловий період 3,8%, а в літньо-пасовищний – 3,5%. Потім ці дані потрібно перенести в таблицю 12.

Таблиця 12

План виробництва і реалізації молока та одержання грошових

надходжень по місяцях і кварталах планового року

Місяці та квартали

Надій молока, ц

Реалізація молока, ц

Середня ціна реалізації 1 ц, грн.

Сума грошових надходжень, тис. грн.

в натурі

в перерахунку на базисну жирність

1

2

3

4

5

6

Січень

40

34

38

194

7

Лютий

41

35

39

203

8

Березень

47

40

45

195

9

Разом за перший квартал

129

109

122

x

24

Квітень

55

47

52

175

9

Травень

64

54

56

170

10

Червень

58

49

51

150

8

Разом за другий квартал

177

151

159

x

26

Липень

62

52

54

150

8

Серпень

62

52

54

155

8

Вересень

60

51

52

170

9

Разом за третій квартал

183

156

160

x

25

Жовтень

218

185

207

178

37

Листопад

401

341

381

182

69

Грудень

576

489

547

188

103

Разом за четвертий квартал

1194

1015

1135

х

209

Всього за рік

1684

1431

1577

х

285

Після проведених розрахунків стає очевидним той факт, що на протязі планового року середня жирність молока буде вища за базисну, що штучно збільшить виробництво молока. Середня ціна реалізації 1 ц. молока вищого та першого ґатунку знаходиться на рівні 175 грн., що загалом задовольнить планові потреби.

2.2 Планування кормової бази

Молочна продуктивність корів залежить від спадковості, породи, фізіологічного стану, умов годівлі, утримання і використання корів. Спадковістю визначається потенційна молочна продуктивність. Спадкові можливості тварин не можуть бути реалізовані без повноцінної годівлі та відповідних зоогігієнічних умов утримання. Породні особливості також, є одним з важливих факторів, що визначають молочну продуктивність. Неповноцінна і недостатня годівля зумовлює зниження надоїв на 25-50%.

В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.

Основними принципами раціональної організації кормової бази є:

· кормова база повинна відповідати напряму і спеціалізації тваринництва в даному господарстві;

· загальний обсяг кормових ресурсів повинен випереджати ріст поголів'я та його продуктивність;

· ефективне використання землі на основі оптимального поєднання польового і культурного лукопасовищного кормовиробництва з природним кормодобуванням;

· рівномірне і безперебійне забезпечення біологічно повноцінними і високоякісними кормами протягом року;

· оптимальне задоволення потреби худоби в повноцінних кормах при мінімальних затратах праці і засобів на одиницю корму.

Кормова база формується з різних видів кормів залежно від галузі тваринництва і з урахуванням природно-економічних умов господарства. Загальну кількість кормів і окремих груп їх обчислюють у кормових одиницях. В Україні за одиницю загальної поживності кормів прийнята поживність 1 кг вівса середньої якості.

Співвідношення всіх видів кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства.

У багатьох сільськогосподарських підприємствах раціональна організація кормозабезпечення тварин передбачає оптимальне поєднання двох основних джерел надходження кормів:

· внутрішньогосподарських – польове і лукопасовищне кормовиробництво, кормодобування;

· негосподарських – поставки в межах міжгосподарської кооперації, обмін, купівля мінеральних добавок, преміксів і т. д.

За будь-якої схеми організації кормових джерел мета одна – ефективне забезпечення тваринництва різноманітними кормами.

У сільськогосподарських підприємствах річну потребу в кормах планують на календарний (з 1 січня по 31 грудня) та господарський (від урожаю планового до врожаю майбутнього) роки. У першому випадку, крім потреби, обчислюють вартість кормів, яку використовують для планової калькуляції собівартості продукції тваринництва. Потреба в кормах на господарський рік розраховується від урожаю планового до урожаю наступного року та включає кількість їх для тваринництва підприємства, страховий фонд та продаж іншим підприємствам згідно з договорами. Це основа для планування виробництва та придбання кормів.

При плануванні кормів на календарний рік беруть поголів’я худоби на кінець планового року. По тих групах тварин, де немає поголів’я на кінець року беруть середньорічне поголів’я.

Для того щоб спланувати потребу в кормах для корів, необхідно спочатку розв’язати задачу оптимізації раціону годівлі для середньої корови.


Таблиця 13

Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність

молока 3,8%) на зимово-стійловий період

Корми

кукурудза

горох

сіно

сінаж

солома

силос

буряки

жом

фосфат

сіль

Вартість 1кг,коп.

65,31

73,14

14,8

9,4

4,7

6,1

15,3

4,6

47

53

Вартість

Корми, кг

1,56

1,30

2,70

4,50

0,00

31,06

9,48

0,00

0,12

0,089

624,52

Поживність кормів

Сумарне споживання

Тип обмеження

Обсяг обмеження

Різниця

Кормові одиниці, кг

1,27

1,16

0,57

0,34

0,37

0,26

0,14

0,12

0

0

15,97

>

12,6

3,37

Обмінна енергія, МДж.

11,5

11,2

7,2

3,6

6,1

3,1

1,6

1,1

0

0

179,64

>

148

31,64

Перетравний протеїн, г

63

143

84

37

12

16

9

7

0

0

1260,00

>

1260

0,00

Сира клітковина, г

68

57

224

97

346

119

13

34

0

0

5040,85

>

4110

930,85

Цукор,г

45,4

35,5

37,3

10

11,1

4,3

77,9

6,2

0

0

1135,00

>

1135

0,00

Кальцій, г

2

2,6

10,4

6

4,9

2,4

0,6

1,3

360

0

186,10

>

89

97,10

Фосфор,г

2,4

3,7

2,1

1

1

0,7

0,3

0,2

160

0

63,00

>

63

0,00

Каротин, мг

0

0

29

21

0

13

0

0

0

0

576,54

>

565

11,54

Грубі корми, кг

0

0

1

1

1

0

0

0

0

0

7,20

>

4

3,20

Суха речовина, кг

0,86

0,86

0,82

0,41

0,88

0,33

0,14

0,13

0,95

0,95

18,30

<

18,3

0,00

Концентровані корми, кг

1

1

0

0

0

0

0

0

0

0

2,86

<

4,2

1,34

Дерть, кг

0

1

0

0

0

0

0

0

0

0

1,30

<

1,3

0,00

Сіно, кг

0

0

1

0

0

0

0

0

0

0

2,70

<

2,7

0,00

Сінаж, кг

0

0

0

1

0

0

0

0

0

0

4,50

<

4,5

0,00

Жом, кг

0

0

0

0

0

0

0

1

0

0

0,00

<

15

15,00

Сіль, кг

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1

0,09

>

0,089

0,00


Таблиця 14

Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів’я корів на зимово-стійловий період

Корми

Витрати кормів на 1 ц., ц

Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц

Страховий фонд, %

Всього кормів в плановому році, ц

Вартість 1 ц. кормів, грн..

Вартість кормів всього, тис. грн.

кукурудза

1,56

97

10

97

65,31

6,31

горох

1,30

80

10

80

73,14

5,87

сіно

2,70

167

10

167

14,8

2,47

сінаж

4,50

278

10

278

9,4

2,61

силос

31,06

1916

20

1920

6,1

11,71

буряки

9,48

585

15

586

15,3

8,96

фосфат

0,12

8

0

8

47

0,36

сіль

0,09

5

0

5

53

0,29

Всього

х

х

х

3140

х

38,59

Розв’язок задачі оптимізації раціону показав скільки кормів певних груп повинні на підприємстві згодувати корові за один день, щоб забезпечити відповідну продуктивність та підтримувати життєдіяльні процеси в організмі. Потім розраховується потреба в кормах на зимово-стійловий період (він становити 202 дні) в плановому році та додається страховий фонд, що забезпечує стабільність кормової бази. Страховий фонд згладжує коливання урожайності культур у несприятливі роки. Він встановлюється для кожної групи кормів в різних розмірах.


Таблиця 15

Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність

молока 3,8%) на літньо-пасовищний період

Корми

кукурудза

горох

зелені

солома

фосфат

сіль

Вартість 1кг,коп.

65,31

73,14

6,1

4,7

47

53

Вартість

Корми, кг

1,94

0,00

62,00

2,00

0,12

0,09

524,72

Поживність кормів

Сумарне споживання

Тип обмеження

Обсяг обмеження

Різниця

Кормові одиниці, кг

1,27

1,16

0,17

0,37

0

0

13,75

>

12,60

1,15

Обмінна енергія, МДж.

11,5

11,2

1,9

6,1

0

0

152,32

>

148,00

4,32

Перетравний протеїн, г

63

143

23

12

0

0

1572,29

>

1260,00

312,29

Сира клітковина, г

68

57

53

346

0

0

4110,00

>

4110,00

0,00

Цукор,г

45,4

35,5

28

11,1

0

0

1846,33

>

1135,00

711,33

Кальцій, г

2

2,6

1,9

4,9

360

0

174,55

>

89,00

85,55

Фосфор,г

2,4

3,7

0,6

1

160

0

63,00

>

63,00

0,00

Каротин, мг

0

0

37

0

0

0

2294,00

>

565,00

1729,00

Грубі корми, кг

0

0

0

1

0

0

2,00

<

2,00

0,00

Суха речовина, кг

0,86

0,86

0,2

0,88

0,95

0,95

16,03

<

17,50

1,47

Концентровані корми, кг

1

1

0

0

0

0

1,94

<

4,20

2,26

Зелена маса, кг

0

0

1

0

0

0

62,00

<

62,00

0,00

Сіль, кг

0

0

0

0

0

1

0,09

>

0,09

0,00


Таблиця 16

Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів’я корів на

літньо-пасовищний період

Корми

Витрати кормів на 1 ц., ц

Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц

Страховий фонд, %

Всього кормів в плановому році, ц

Вартість 1 ц. кормів, грн..

Вартість кормів всього, тис. грн.

кукурудза

1,94

88

10

88

65,31

5,78

зелені

62,00

2823

10

2826

6,1

17,24

солома

2,00

91

20

91

4,7

0,43

фосфат

0,12

5

0

5

47

0,26

сіль

0,09

4

0

4

53

0,21

Всього

х

х

х

3015

х

23,92

Аналогічно розраховується потреба в кормах на літньо-пасовищний період, який продовжується 163 дні.

Загальна потреба в кормах на плановий календарний рік для корів дорівнює 63 тис. грн..

Але крім молочного стада є ще й супутнє поголів’я. Щоб спланувати потребу в кормах і на нього потрібно визначити загальний приріст живої маси (це валовий приріст і маса народжених телят) та, знаючи структуру раціону і норму витрачання кормів на одиницю приросту, можна знайти загальну вартість кормів. Так, за даними таблиці 17, ця вартість становить майже 94 тис. грн..

Загальна вартість кормів на плановій рік визначається сумою вартості кормів молочного стада та вартості кормів, витрачених на приріст живої маси. Ця сума буде становити 107 тис. грн..


Таблиця 17

Загальна кількість кормів та їх вартість на плановий приріст живої маси

великої рогатої худоби

Корми

Витрати кормів на 1 ц., ц

Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц

Страховий фонд, %

Всього кормів в плановому році, ц

Вартість 1 ц., грн..

Вартість всього, тис. грн.

кукурудза

1,62

466,5

10

513

53

27,20

сіно

0,90

259,2

10

285

14,8

4,22

сінаж

3,00

863,8

10

950

9,4

8,93

солома

0,90

259,2

20

311

4,7

1,46

силос

13,05

3758

20

4509

6,1

27,51

жом

5,00

1440

0

1440

4,6

6,62

горох

13,00

3743

0

3743

4,2

15,72

молоко збиране

2,25

647,9

0

648

3,45

2,24

Всього

х

х

х

х

х

93,89

Забезпечення кормами поголів’я тварин здійснюється протягом господарського року. В літньо-пасовищний період поголів’я знаходиться на випасних майданчиках та заготовлюються корми на зимово-стійловий період.

Потребу в зелених кормах забезпечують за рахунок природних угідь, сіяних культур, гички буряків та ін..

Визначення потреби в зеленому кормі здійснюють множенням середньорічного поголів’я тварин на норму використання зеленого корму протягом пасовищного періоду або за даними помісячного поголів’я (обсягів продукції) і відповідними нормами потреби в зеленому кормі.

Щоб оптимально організувати забезпечення тварин зеленими кормами та своєчасне заміщення однієї культури іншою в найкращій стиглості протягом пасовищного періоду розробляють схеми зеленого конвеєру. При розрахунках кількість зеленого корму по місяцях розподіляють пропорційно до помісячного поголів’я тварин або плану виробництва продукції. Для цього можна взяти поголів’я (продукцію) лише головної тваринницької галузі, яка є основним споживачем зеленого корму.

Схеми зеленого конвеєра розробляють для кожної зони, які в господарстві уточнюють залежно від площ і урожайності пасовищ, окремих культур та строків надходження зеленої маси, видового складу тваринництва.

Доцільно також зробити розбивку по декадах, враховуючи, що окремі місяці мають 31 день.

Тривалість пасовищного періоду, протягом якого використовується зелений корм в господарстві становить 163 дні (ІІ декада травня – ІІ декада жовтня). Загальну потребу в зеленому кормі розбивають по місяцях використання зеленого конвеєру, а потім по декадах.

За даними таблиці 1, в підприємстві є виділена площа під пасовища – 9 га. Від них на протязі пасовищного періоду буде надходити 900 ц. зеленої маси. Майже по всіх місяцях її не вистачатиме для покриття загальної потреби в зелених кормах, тому її буде компенсовано з культурних пасовищ, сіяних культур та післяжнивних посівів.

Але в липні природні пасовища покриють повністю дефіцит зелених кормів і без інших кормових площ, навіть з великим запасом. Ця зелена маса буде використана на додаткову заготівлю кормів на зимово-стійловий період, а також на випадок скорочення урожайності культур в більш напружений період – введення нових корів у молочне стадо в вересні – жовтні планового року.


Таблиця 18

Схема зеленого конвеєру підприємства на 2008 рік

Показник

Площа, га

Урожайність, ц/га

Кількість зеленої маси, ц

Строки використання

Період використання

Використання зеленої маси по місяцях і декадах

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

10

11

10

10

10

10

10

11

10

10

11

10

10

10

10

10

Потреба в зелених кормах

2826

163

173

191

173

173

173

173

173

191

173

173

191

173

173

173

173

173

Надійде від природних угідь

9

100

900

77

85

66

66

66

58

58

64

41

41

45

48

48

48

45

45

Нестача (нижче її покриття)

1926

96

106

107

107

107

115

115

127

133

133

146

125

125

125

128

128

Озиме жито

0,89

160

143

11.05

31.05

21

10

11

96

47

Озима пшениця

0,44

150

65

25.05

05.06

12

7

5

30

36

Багаторічні трави, І укіс

0,91

150

137

25.05

15.06

22

7

10

5

30

72

36

Горох

0,47

151

72

11.06

20.06

10

10

72

Овес

0,67

160

107

21.06

30.06

10

10

107

Багаторічні трави, ІІ укіс

1,44

120

173

01.07

20.07

20

10

10

115

58

Кукурудза + горох першого строку сівби

0,92

200

185

11.07

31.07

21

10

11

58

127

Кукурудза + горох другого строку сівби

1,21

220

265

01.08

20.08

20

10

10

133

133

Кукурудза молочно-воскової стиглості

0,42

320

136

21.08

10.09

21

11

10

73

63

Багаторічні трави, ІІІ укіс

2,36

58

136

21.08

10.09

21

11

10

73

63

Кукурудза + горох післяукісні та післяжнивні

1,00

250

251

11.09

30.09

20

10

10

125

125

Сумішки бобових, злакових і капустяних культур,

1,28

100

128

01.10

20.10

20

10

10

64

64

Гичка цукрових буряків

1,17

110

128

01.10

20.10

20

10

10

64

64


2.3 Планування трудових ресурсів

Планування оплати праці є неодмінною складовою виробничого плану. Оплата праці працівників молочнотоварної ферми складається з тарифного фонду та доплат і премій. План оплати праці розраховують на основі чисельності працівників.

Плануючи чисельність працівників тваринництва, враховують середньорічне поголів'я худоби за видами і технологічними групами, обґрунтовані норми обслуговування тварин одним працівником, що прийняті в даному господарстві.

На підприємстві планується встановити новий доїльний зал типу «Ялинка» з продуктивністю до 200 голів, реконструювати приміщення в приміщення з боксовим утриманням тварин, переоснастити родильне відділення, закупити нову техніку для роздавання кормів. Завдяки цим інноваціям поголів’я в 200 корів зможе обслуговувати 3 оператори доїльного залу, один оператор у родильному відділенні та один підмінний оператор. Всі інші посади залишаються без змін. За рахунок енергозберігаючих та більш продуктивних технологій по догляду за поголів’ям тварин, можна зекономити витрати часу, хоча навантаження на 1 людину і зросте.

В зв’язку з цим в підприємстві тимчасово буде введено погодинну оплату праці на молочнотоварній фермі для адаптації до нових умов праці та освоєнням нових технологій.

Але, так як поголів’я корів збільшиться лише в кінці року, немає економічної доцільності тримати всю кількість необхідних працівників протягом всього року. Необхідно поступово збільшувати їх кількість, залежно від кількості введених корів.

Загальний річний фонд оплати праці працівників молочнотоварної ферми буде становити 2357,56 тис. грн..


Таблиця 19

Розрахунок чисельності та річного фонду оплати праці працівників молочнотоварної ферми

Категорії працівників

Обсяг робіт

Норма навантаження на 1 працівника, гол.

Чисельність працівників, чол.

Річні витрати робочого часу, люд.-днів.

Тарифний розряд

Тарифна (місячна) ставка, грн. (година)

Річний фонд оплати працівника, тис. грн..

на 1 працівника

всього

1

Оператори доїльного залу

28

75

1

279

279

5

4,6

8,98

2

Оператори в родильному відділенні

2

10

1

279

279

6

5,34

10,43

3

Технік штучного осіменіння

29

120

0,24

365

89,36417

6

5,34

3,34

4

Тракторист

29

400

1,00

365

365

4

4

10,22

5

Слюсар-електрик

29

400

0,07

365

26,80925

4

4

0,75

6

Ветеринарний санітар

29

200

0,15

365

53,6185

3

3,55

1,33

7

Нічний сторож

29

200

0,15

365

53,6185

4

4

1,50

8

Робочий з приготування кормів

29

200

0,15

365

53,6185

4

4

1,50

9

Бригадир

29

200

0,15

365

53,6185

Ставка

1200

2,12

10

Разом

х

х

3,91

3113

1254

х

х

40,17

11

Доплати:

за продукцію

10,04

за роботу в святкові дні

1,08

відпускні

3,01

12

Всього

54,32


2.4 Планування собівартості продукції молочного скотарства

Собівартість виражає у грошовій формі індивідуальні витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції в конкретних економічних умовах. Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних і грошових ресурсів на основі науково обґрунтованого їх споживання відповідно до технологічних умов та вимог навколишнього середовища.

Таблиця 20

Планування витрат і собівартості продукції молочного скотарства

Елементи собівартості

Витрати, тис. грн.

Структура собівартості, %

1

Витрати на оплату праці

54,32

16,72

2

Паливо та мастильні матеріали

23,57

7,26

3

Засоби захисту тварин

2,94

0,90

4

Корми

62,50

19,25

5

Роботи та послуги

3,85

1,18

6

Витрати на ремонт необоротних активів

11,54

3,55

7

Інші витрати на утримання основних засобів

144,30

44,43

8

Інші витрати

21,75

6,70

Разом витрат

324,77

100,00

9

Собівартість молодняка

10,27

10

Собівартість гною

0,07

Собівартість всього

314,42

Плановий рівень собівартості молока забезпечує, відносно планового рівня продуктивності корів, собівартість 1 ц на рівні 52 грн..

Проте, планову продуктивність планувалось збільшити за рахунок збільшення в структурі стада молодого високопродуктивного поголів’я та доведенням молочного стада до 120 голів до кінця року. А оскільки поголів’я збільшилось тільки в кінці року, тому необхідне валове виробництво виробити не вийде, що видно в таблиці 11, а отже, і собівартість виробленого молока буде більшою – приблизно 186 грн. за 1 ц.

Така собівартість пов’язана з тим, що даний рік є перехідним і деякі витрати не відображають об’єктивних причин такого високого нарахування.

Наприклад, відрахування на ремонт необоротних засобів та інші витрати на утримання основних засобів проводилися на основі амортизаційних відрахувань.

Таблиця 21

Розрахунок амортизаційних відрахувань на молочнотоварній фермі

СТОВ ім. «Гагаріна»

Засоби виробництва

Балансова вартість, тис. грн.

Річна норма амортизації, %

Загальна сума амортизації, тис. грн.

Будівлі

235,04

7,4

17,39

Споруди

599,75

7,4

44,38

Обладнання

479,8

17,2

82,53

Разом

1314,59

х

144,30

Балансова вартість всіх засобів виробництва розрахована на поголів’я в 200 голів, а середньорічне поголів’я становить лише близько 30, хоча до кінця року і буде забезпечене поголів’я в 120 голів молочного стада.

Річна норма амортизації на різні групи засобів виробництва нараховується у різних відсотках, залежно від рівня зношуваності їх у процесі виробництва. Загальна сума амортизаційних відрахувань за рік в даному підприємстві буде становить у плановому році 144 тис. грн., а ремонт необоротних засобів (8% від річної суми амортизаційних відрахувань) – 12 тис. грн..

Такий рівень собівартості буде забезпечений лише в поточному плановому році. В наступному, де на початок року вже буде забезпечено 120 голів молочного стада, а до кінця року плануватиметься його вже більш плавне зростання, собівартість 1 ц. виробленого молока буде становити приблизно 130 грн. (виходячи з даних поточного планування).


Розділ 3. Перспектива розвитку молочного скотарства в СТОВ ім. «Гагаріна»

На сучасному етапі склалися незадовільні умови для розвитку сільськогосподарського виробництва, особливо тваринництва, всі галузі якого залишаються збитковими. Щоб уникнути цього, необхідно проводити інтенсифікацію виробництва продукції тваринництва.

Під інтенсифікацією слід розуміти такий напрям розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва (у т. ч. шляхом підвищення рівня збалансованості всіх його елементів), застосування більш ефективних засобів виробництва.. Інтенсифікацію можна характеризувати як напружене використання виробничих ресурсів, забезпечення зростання їх віддачі.

В СТОВ ім. «Гагаріна» розвиток молочного скотарства направлений на переоснащення та реструктуризацію молочних ферм на основі інтенсифікації виробництва.

Таблиця 22

Перспективи розвитку молочного скотарства

Показники

2007

2008

2015

Поголів’я корів, гол.

7

120

800

Річний надій на 1 корову, кг.

2700

5000

7000

Виробництво молока, ц.

190

6000

56000

Реалізовано молока, ц.

119

5000

44800

Собівартість 1 ц молока, грн.

168

186

130

Середня ціна реалізації 1 ц молока, грн.

109

200

200

Прибуток з 1 ц молока, грн.

-33

14

70

Прибуток всього, тис. грн.

-7

70

3136

Рівень рентабельності, %

-35

7,5

53,8


В проектній потужності плану розвитку молочного скотарства, представленого в даній роботі закладена річна продуктивність однієї корови 7000 літрів, поголів’я корів молочного стада – 800 голів та, відповідно, валове виробництво молока вищого та першого ґатунку 56000 ц. в рік. При рівні товарності 85% та середній ціні реалізації в 200 грн. за 1 ц. загальний прибуток становитиме 3136 тис. грн., а рівень рентабельності – 53,8%. Собівартість 1 ц молока, при цьому, становитиме 130 грн..

Все це буде здійснюватися в декілька етапів.

Перший – це забезпечення галузі тваринництва просте відтворення на рівні 10 % рентабельності. На цьому рівні планується:

· закупити 108 голів нетелей молочного напряму на 6-му місяці тільності;

· удосконалити систему годівлі та кормовиробництва, щоб забезпечити необхідну кількість і якість кормів, а також структуру раціону;

· провести ремонт та реконструкцію однієї ферми на 200 голів, зробивши безприв’язно-боксову систему утримання корів;

· закупити та установити доїльну установку типу «Ялинка»;

· установити танк-охолоджувач для охолодження та зберігання молока.

Нетелі потрібно вводити в оборот не за один місяць, а рівномірно розподілити по місяцях через 3 місяця вони розтеляться і перейдуть в групу корів. Цим буде забезпечено рівномірне розподілення додаткової кількості корів по місяцях, а також економічно вигідніше, тому що нетелі дешевші ніж корови. Відповідно, перед тим як вводити таку значну кількість тварин в оборот, необхідно забезпечити і відповідний об’єм кормів. Цим буде забезпечено оновлення поголів’я молочного стада та підвищено середній надій на одну корову.

Крім того успішний розвиток тваринництва, висока його продуктивність можуть бути забезпечені в господарстві тільки за умов добре організованої сталої кормової бази. Внаслідок нераціонального використання землі та неефективного використання добрив, проблема кормовиробництва потребує розв'язання на основі максимального використання біологічних факторів, включаючи потенціал рослинних ресурсів у поєднанні з економічно доцільними обсягами застосування матеріальних засобів. Тобто:

· відновлення площ кормових культур у структурі посівів до рівня 30% для забезпечення виробництва 45–55 ц корм. од. на умовну голову тварин;

· збільшення частки бобових зернофуражних культур до 25–30%, багаторічних трав – до 40%, раціональне розміщення їх у системі сівозмін;

· застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування, заготівлі та зберігання кормів.

Кормовиробництво має забезпечувати високу продуктивність, конкурентоспроможність, а отже, прибутковість тваринництва.

Перед тим, як закуповувати тварин з високою продуктивністю, необхідно забезпечити їх відповідними умовами утримання.

Невдалі спроби використання доїльних залів, низка помилок при проектуванні, будівництві й експлуатації створили певний негативний стереотип серед тваринників, спеціалістів і керівників сільськогосподарського виробництва щодо прогресивних технологій безприв'язного утримання й доїння корів у залах. Як результат, у молочному скотарстві України нині переважно використовують малоефективні високозатратні технології утримання й доїння корів Більше 95% корів утримують на прив'язі і доять у стійлах у доїльні відра або молокопровід. Середнє навантаження на одного оператора становить 18 корів І лише 1% корів утримують безприв'язно і доять у залах на установках «Тандем», «Ялинка» і УДС-3. У зарубіжних же країнах із розвинутим молочним скотарством більшість корів утримують безприв'язно і доять у залах Поширення доїльних залів із сучасним обладнанням швидко прогресує. Безприв'язне утримання та доїння у залах знижує витрати праці до 1,5-2.0 люд.-год. на 1 ц молока, зменшує і кількість захворювань корів маститами до рівня 2-3%, дає можливість отримати високоякісне молоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умови праці оператору машинного доїння. Основною перевагою цих технологій є те, що вони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічного та ветеринарного обслуговування тварин.

Переваги доїльних залів підтверджуються досвідом роботи тих господарств різних регіонів України, які за останні п'ять років впровадили у себе сучасні зали. Ці господарства на власному досвіді переконались, що доїльний зал дає реальну можливість одержати в теперішніх складних економічних умовах прибуткове молоко. У доїльному залі один оператор може обслуговувати залежно від типу установки і рівня її автоматизації близько 100 – 200 корів, тобто у 6-10 разів більше від середнього показника по Україні. Захворювань корів маститами при цьому в 3-5 разів менше, ніж при доїнні в стійлах у молокопровід чи відра. Молоко з доїльного залу за якістю відповідає всім вимогам стандартів, що діють в Україні та світі.

Багато сучасних танків охолоджувачів мають функцію, яка дозволяє під час охолодження приблизно однієї тонни молока одержувати 300 літрів води, нагрітої до 50 градусів за Цельсієм. Вона підводиться до системи гарячої води в доїльно-молочному блоці. Така установка не зливає теплу воду в каналізація, а спрямовує на потреби ферми.

Наступний етап – виведення проекту на планові показники. Тут вже потрібно обладнати решту 3 корівники по такій же самій схемі, довести поголів’я молочного стада до 800 голів та вивести на річну продуктивність однієї голови 7000 кг..


Висновки і пропозиції

Під час написання даної роботи був розроблений план переоснащення та реконструкції молочної ферми СТОВ ім. «Гагаріна» на основі інтенсифікації і використання новітньої техніки і технології.

В підприємстві будуть розводити симентальську породу корів молочного напрямку. Вона дає молоко кращої якості і більш стійкіша до хвороб різного роду, порівняно з чорно-рябою, яка була поширена в підприємстві.

Розглянуто організацію основних виробничих процесів - доїння, годівлю, утримання тощо. На підприємстві застосовують стійлово-пасовищну систему і прив’язний спосіб утримання корів.

Прив’язне утримання основного стада має суттєві недоліки, а саме:

· великі затрати праці і сумарні витрати, зумовлені збільшенням обсягу праці під час годівлі, догляду за тваринами, виконання основного виробничого процесу - доїння;

· зростання витрат на транспортування кормів з місця їх вирощування і заготівлі, приготування, розміщення в годівницях тощо;

· велика щільність поголів’я у станках, яка є причиною поширення хвороб;

· обмежена рухомість тварин, що приводить до більш швидкого їх зносу, передчасної втрати продуктивності і вибракування.

У процесі годівлі тварин виконують різні операції, які потребують чіткої регламентації і узгодження в часі й просторі. Організація годівлі залежить від виду тварин, статево-вікової групи їх, виду корму, системи і способів утримання, наявності засобів механізації.

При автоматизації виробничих процесів затрати праці на підприємствах значно знижуються. Отже, для удосконалення розвитку молочного скотарства необхідне забезпечення підприємства висококваліфікованими кадрами, комплексна механізація виробничих процесів, проектне заповнення приміщень високопродуктивним поголів’ям, повне забезпечення його високоякісними кормами.

Для підвищення ефективності виробництва молока необхідне використання різних біологічних та організаційно-економічних факторів, спрямованих на збільшення надою молока від корови, поліпшення його якості, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці.

Отже, підприємству необхідно підвищити інтенсифікацію виробництва молока та його ефективність для отримання більшого прибутку.

Іншого шляху просто немає: через деякий час Україна вступить у Європейський Союз, і до цього необхідно готуватися сьогодні. У молочній галузі товаровиробникам належить боротися одночасно за підвищення якості продукції і зниження її собівартості. А вести боротьбу з європейськими конкурентами можна лише за допомогою їхніх же новітніх технологій, переозброюючи свої ферми і доїльні блоки високопродуктивним устаткуванням. У цій трудомісткій і витратній справі сільгоспвиробники одержують допомоги від держави у вигляді кредитування з мінімальною процентною ставкою. Дистриб’ютори європейських технологій, зі свого боку, розбивають вартість устаткування і монтажу на кілька частин. Вони не вимагають сплати усієї суми відразу, даючи можливість господарствам накопичити кошти для наступного ривка.


Список літератури

1. Агропромисловий комплекс України. Стан та перспективи розвитку /1990-2000/ Інформаційно-аналітичний збірник / За ред. Саблука П.Т. та ін. – К.: ІАЕ УААН, 1999 – 336 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. 2-ге вид., доп і пепероб. – К.: ІЗМІХ, 2002, - 624 с.

3. Економіка сільського господарства. / За ред. Руснака П.П. Підручник для студентів екон. спец. К.: 1998. – 320 с.

4. Економіка сільського господарства: Підручник / О.І. Здоровцев, В.І. Мацибора, В.Й. Шиян: За ред. О.І. Здоровцева, В.І. Маци бори. – К.: Вид-во УСГА, 1993. - 320 с.

5. Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. та ін. Організація і планування сільськогосподарського виробництва: навч. пос. – К.: ЗАТ “Ніч лава”, 2004 – 304 с.

6. Курсове та дипломне проектування з організації агро бізнесу / Зрібняк Л.Я., Ільчук М.М. та ін. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. – 124 с.

7. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах. Підручник / За ред. Проф.. С.П. Азізова. К.: ІАЕ, 2001. – 834 с.

8. Організація сільськогосподарського виробництва: Підручник для студентів економ. спец. вищ. аграр. закладів / Г.С. Тарасенко, Л.Я.

9. У дзеркалі статистики. Урядовий кур’єр, 22 січня 2004, №12 ст.6

10. Зрібняк, М.М. Ільчук та ін / За ред Г.С. Тарасенка. – К.: ФАДА, ЛТД, 2000. – 446 с.

11. Коновал І.А., Зрібняк Л.Я. Організація і планування сільскогосподарського виробництва: Навч. Посібник.-К.: ЗАТ «Нічлава», 2004-304с.


[1] Інформація щодо обсягів закупівлі молока від сільськогосподарських підприємств всіх форм власності в розрізі районів, яке відповідає вимогам державного стандарту ДСТУ 3662 – 97 за 2006 та 2007 роки

[2] Юрченко К.Г. Стан та перспективи розвитку молокопереробної промисловості України // Економіка АПК. – 2005. – № 10. – С. 55.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:24:21 19 марта 2016

Работы, похожие на Курсовая работа: Організація скотарства і перспективи його розвитку

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149989)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru