Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Дослідження народного господарства Франції

Название: Дослідження народного господарства Франції
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 13:24:14 09 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 7 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

План

Вступ 2-4

Розділ 1. Особливості розвитку основних галузей народного

господарства Франції. 5-17

1.1. Сільське господарство. 5-6

1.2. Лісництво. 6

1.3. Рибальство. 6

1.4. Промисловість. 7-10

1.5. Фінансові послуги та страхування. 10-12

1.6. Транспорт. 12-13

1.7. Туристичні послуги. 13-14

1.8. Третинний сектор (сфера послуг). 14-17

Розділ 2. Роль та значення зовнішньоекономічних зв’язків

Франції у її економічному розвитку. 18-23

2.1. Зовнішньоекономічна діяльність. 18-20

2.2. Зовнішня торгівля. 20-23

Розділ 3. Зовнішньоекономічне співробітництво Франції

та України. 24-34

3.1. Аналіз стану економічного співробітництва. 24-29

3.2. Перспективи та напрямки покращання торгово-економічних

відносин. 29-34

Висновки 35-36

Список використаних джерел 37

Вступ

В роботі автор спирався на низку вітчизняних та іноземних досліджень, які несуть в собі достатній об’єм інформації, необхідної для висвітлення в стислій формі обраної теми.

Дослідження саме цієї теми викликано тим, що Франція є одним з показових прикладів стабілізації економіки за рахунок державного впливу, що, у свою чергу, є досить характерним для країн з розвинутою економікою. Водночас, в економіці країни є достатньо особливостей, які заслуговують на дослідження і застосування на практиці іншими країнами, в тому числі Україною. У цьому зв’язку важливе місце займає питання співробітництва в економічній сфері між Україною та Францією.

Таким чином, в роботі будуть розглянуті загальні положення, що характеризують економіку країни, висвітлені деякі особливості її розвитку та проаналізовано стан українсько-французького економічного співробітництва.

Франція - високорозвинута індустріально-аграрна держава, одна з «великої сімки» найрозвинених країн світу. В цій країні найбільш високий рівень участі держави в господарських процесах. Особливістю економіки є високий ступінь розвитку державно-монополістичного устрою.

За рівнем промислового виробництва Франція також займає одне з провідних місць. Основні галузі промисловості: машинобудування, авіакосмічна галузь (друге місце за експортом серед країн Заходу), хімічна промисловість (четверте місце в світовому експорті), автомобільна галузь (третє місце в світі за випуском), харчова промисловість (друге місце за експортом в світі після США), радіоелектроніка, інформатика, кораблебудування. електротехнічна галузь, металургія, атомна енергетика, гірнодобувна промисловість. Франція протягом століть була передовою аграрною країною. На сучасному етапі в її розпорядженні багатогалузеве високопродуктивне сільське господарство. Значний дохід державі приносить рибальство. Розвинуто також лісництво. В південно-західній частині біля Бордо знаходяться родовища нафти. Франція займає перше місце в Європі за кількістю атомних електростанцій. Країна має високий науково-технічний потенціал. Біля половини населення працює в сфері послуг- торгівлі, медицині, фінансовій справі, туризмі. Країна має розвинуту туристичну галузь, теле- кіноіндустрії. Біля 30% національного доходу витрачається на соціальні потреби1 .

Країна займає четверте місце за показниками ВВП серед країн світу. В 1997 році країна мала торгівельне сальдо 173,4 млн. франків (28,9 млн. дол.); займала четверте місце за обсягом експорту товарів та друге місце по послугам та с\г в світі. Вона є лідером за виробництвом та експортом с\г продукції в Європі. Біля 60% її торгівлі складає торгівля з країнами ЄС.

Франція має такі основні показники соціально-економічного розвитку в 1998 році (темпи приросту, % до попередньому року)2 ­­:

ВВП 3,2

Промисловість 0,9

Безробіття 11,6

Ціни споживання 0.4

Дефіцит держ.

бюджету -0,3

Держ. борг(% до ВВП) 58,5

Структура ВВП Франції (в % від загального):

Сільське господарство 2,4

Промисловість 28,4

Послуги 69,2

Складові ВВП (в % від загального):

Приватне споживання 59,7

Суспільне споживання 19,6

Інвестиції 16,8

Експорт 26,6

Імпорт -22,8

Динаміка ВВП Франції з 1970-2000 (дані в млрд. дол.)

1970

142,8684

1985

523,0965

1971

159,5829

1986

731,9114

1972

195,8447

1987

887,8554

1973

253,7366

1988

962,3294

1974

270,9105

1989

965,2341

1975

342,3395

1990

1195,438

1976

354,0692

1991

1201,008

1977

390,9752

1992

1322,212

1978

483,6109

1993

1249,656

1979

583,1809

1994

1330,979

1980

664,5941

1995

1535,094

1981

582,3421

1996

1538,793

1982

551,729

1997

1392,456

1983

525,6976

1998

1432,68

1984

499,1256

1999

1436,217

2000

1493,832

ВВП є одним з головних показників економічної потужності країни. Досліджуючи динаміку ВВП Франції за останні 30 років, можна сказати, що незважаючи на спади та підйоми в цілому спостерігається тенденція до зростання. Різниця між ВВП 1970 року та ВВП 1999 року складає 1293, 3486 млрд. дол. Найбільше ВВП було в 1996 році: 1538,793 млрд. дол. Найбільша рецесія спостерігалась з 1996 на 1997 рік: падіння ВВП складало 146,337

млрд. дол. Найбільш суттєві підйоми спостерігалися з 1985 на 1986 рік, з 1989 на 1990. Останній підйом було відмічено з 1994 на 1995 рік;

різниця в ВВП 204,115млрд.дол.3
Розділ 1. Особливості розвитку основних галузей народного

господарства Франції

1 .1. Сільське господарство

Франція протягом століть була провідною аграрною державою. Зараз в її розпорядженні багатогалузеве високопродуктивне сільське господарство. Біля 34% всієї площі Франції є землі, які обробляються, біля 6% працюючих зайнято у с/г, включаючи лісництво та рибальство. Провідне місце в цій галузі зараз займають великі господарства (площею по 20-100 га). С/г демонструє нам тенденцію до концентрації. В 1970-1990 кількість приватних господарств перевищувала 1,6 млн., вже в 1997 році ця цифра скоротилася до 730 тис. За об'ємом продукції країна займає третє місце в світі (після США та Канади) та перше місце в Західній Європі. Франція є найбільшим на континенті виробником зернових, вершкової олії, яловичини та сиру.4

Провідною галуззю с/г вважається тваринництво. Кількість голів крупної рогатої худоби складала в 1997 році 21,6 млн. Крупна худоба в більшості вирощується в Британі, Луарі, Нижній Нормандії та Оверні. Під кормовими засіяно 36% усіх пахотних земель. Біля 13,5 млн. голів свиней вирощують в західних районах Франції, задовольняючи цим 98% потреб країни. На вирощуванні овець (10,3 млн. голів) спеціалізується район середніх Піреней.

Зернові культури займали в 1997 році 50% с/г виробництва Франції, включаючи біля 30 млн. тон пшениці, 7,6 млн. ячменя. Загальна кількість продукції зернових досягнула в 1997 році 55 млн. тон (загальносвітове виробництво зернових біля 2 млрд. тон); це зробило Францію лідером у вирощуванні зернових культур серед країн Зах. Європи. Зернові вирощуються по всій території країни. Франція також найбільший виробник кукурудзи в країнах ЄС з врожаєм в 13 млн. тон. Вирощується також соняшник та соя для виробництва олії. Франція вирощує біля 4,6 млн. цукрового буряка, що складає чверть від виробництва Європи. Займає третє місце в Європі за вирощуванням овочів (томати, морква, різні вили салатів). Франція славетна своїми виноградниками, вона є світовим лідером в виробництві високоякісного вина (біля 6 млрд. літрів на рік).

Модернізація с/г та його прискорена механізація, впровадження новітніх технологій безпосередньо в виробництво с/г продукції, зробили необхідне в реструктуризації цієї галузі, найбільш розумному використанні пахотних земель та підвищенні врожайності протягом останніх років. Франція займає провідне місце серед країн Зах.Європи та світу за виробництвом головної с/г продукції. Країна майже на 100% забезпечує свою харчову промисловість та вдало конкурує з іншими країнами на міжнародних ринках.

1.2. Лісництво

Ліса в Франції займають площину, яка дорівнює 15 млн. гектар, 27,4% всієї території країни. Це виводить Францію на третє місце серед країн ЄС за площею вкритою лісами після Скандинавських країн. Ліса в особливості домінують в південно-західних та гірських районах. Площа засаджена лісами збільшилася з1945 року на 35% та продовжує збільшуватися на 30 тис. гектар щорічно. 2/3 лісів листяні, решта- хвойні. Державне Лісниче Міністерство володіє 1750000 га, 2850000 га керують місцеві органи влади, власниками 10500000 га є приватні особи. На 64% ліса складаються з дубів, букового дерева та тополя. В середині 90-х виробництво деревини було 44,8 млн. кубометрів на рік. Виробляється: папір та картон, меблі, важливим також є виробництво резини, скипидару та пропкової продукції.

1.3. Рибальство

Франція займає четверте місце серед країн Зах. Європи за тоннажем ловлі риби після Данії, Іспанії, та Великобританії. Вилов риби досягав в 1997 році 860 тис. тон. Види: осетрина, сардина, лосось, сайда та креветки.

1.4. Промисловість

Обробна промисловість Франції є конкурентноздатною як за параметрами обсягу та різноманітністю, так і за якістю продукції в порівнянні з іншими країнами Західної Європи. Біля 29% робочої сили зайняті в промисловому виробництві. Провідними галузями є: харчова промисловість, транспортне обладнання, електричні та неелектричні вироби, металеві вироби.5 Провідною галуззю важкої промисловості є автомобілебудування. У 1997 році випускалося біля 3.6 млн. легкових автомобілів. Річний оборот у цій індустрії складав у 1997 році приблизно 33.6 млн. франків ($65.6 млн.). Взагалі Франція є третім найбільшим експортером автомобілів у світі, а у 1997 році прибуток цього сектору становив 29 млн. франків ($4.8млн.). PSA (Peugeot-Citroen) та Renault (націоналізована) займають відповідно восьме та дев'яте місце за виробництвом автомобілів в світі.

Франція залишається однією з провідних країн за виробництвом літаків та зброї. Аерокосмічна промисловість сконцентрована більшістю в Парижі та південно-західній Франції (Тулузі та Бордо); в галузі зайняті 100тис. робітників та включає багато державних авіакомпаній (Aérospatiale, Snecma). Значні інвестиції, яких потребує ця галузь зумовлюють співробітництво французьких компаній, що виробляють літаки, з американськими.

Космічна промисловість Франції, незважаючи на конкуренцію з боку США, Росії та Китаю, має достатню кількість замовлень ще на декілька років.

В 1997 році Франція входила в п'ятірку країн найбільших експортерів зброї. В цій галузі зайнято 320 тис. робітників та сальдо торгівельного балансу складало 13 млрд. франків. Галузь є залежною значною мірою від держави. Протягом останніх років цей сектор зазнає конкуренції з боку виробників Бразилії та Китаю та скорочується за рахунок світової тенденції до роззброєння.

Що стосується кораблебудування, то ця галузь має тенденцію до скорочення своєї діяльності, причиною чого є висока конкурентна боротьба на світовому ринку кораблебудування (головний конкурент- Азія). Але ж провідним виробником лайнерів та метанових танкерів є компанія Chantiers de l’Atlantique, що знаходиться у Сент-Назарі. Річний оборот галузі 1997року - .6 млрд. франків ($1.6 млрд.)

Сталева промисловість Франції, з виробництвом 18 млн. тон у 1997 році, займає 11 місце в світі (вона випереджає Німеччину та Італію). Але виплавка сталі скорочується, бо продукція промисловості зазнає конкуренції з боку виробів з алюмінію та пластику. Сталева промисловість сконцентрована на півночі Франції, біля порту Dunkirk.

Виробництво алюмінію було ще недавно сконцентровано в Альпах та Піренеях біля гідроелектростанцій, але останніми роками базується в портових районах, більш зручних для отримання постачання бокситів з Австралії, Африки та Бразилії. Найбільш потужніша фабрика в Європі розташована в Дункірку біля атомної електростанції Гравелайн; вона є частиною холдінгу Печині, який було приватизовано наприкінці 1995 року (найбільша компанія в світі в цій галузі).

Хімічна промисловість Франції займає четверте місце в світі за обсягом. Її оборот досягнув в1997 році 400 млрд. фр. франків ($72млрд.). В цьому секторі зайнято біля 300 тис. робітників. Це сектор, який постійно потребує великих капіталовкладень та масштабних науково-технічних розробок; це досить концентрована галузь в якій домінують декілька найбільших корпорацій: Rhone-Poulenc, Elf-Atochem, Air Liquide.

Енергетика. Франція не дуже багата на природні ресурси, але все ж таки 51,4% енергії, яка споживається виробляється усередині країни. Все це завдяки виробництву атомної енергії. Перша нафтова криза 1973 року змусила керівництво Франції змінити курс енергетичної політики та сприяти різного роду програмам атомної енергетики. Витрати на закупку нафти впали з 187 млрд. в 1985 році до 5 млрд. в 1995 році.

Споживання енергії6 :

Нафта 40,5%

Електроенергія 37,5%

Газ 13,6%

Вугілля 6,6%

Відновлена енергія 1,8%

Франція- місце розташування двох великих нафтових компаній Compagnie francaise des petroles та Elf, які не тільки значною мірою впливають на нафтовий сектор Франції, але й добре відомі на міжнародних ринках.

В виробництві електроенергії частка атомної енергії складала в 1997 році 77%, і це забезпечувало потреби країни в електроенергії більш ніж на 40%. 13% електроенергії було вироблено з допомогою гідроелектростанцій та 10% з допомогою вугілля, нафти та газу. Франція виробила в 1997 році 488,9 млрд. кіловат. Країна експортує електроенергію в сусідні Європейські країни.

Інжиніринг. В цьому секторі зайнято біля 1,5 млн. чоловік; його оборот складає 600 млрд. франків (%120 млрд.). В цій галузі домінують дві великі корпорації Bouygues та SGE (найбільші в Європі), які останніми роками прискорюють свій шлях до концентрації. Ці фірми працюють як на внутрішньому ринку (розробка автобанів, інфраструктури для швидких потягів, атомних електростанцій та більшості конструкторських проектів), так і за межами Франції (Університет Рійяд в Саудівській Аравії), незважаючи на конкуренцію з боку нових індустріальних країн. На противагу структурам інших галузей, інжинірингом займається в Франції біля 30 тис. малих та середніх фірм. Діяльність цього сектору тісно пов'язана з економічною ситуацією в країні, державними контрактами та будуванням.

Франція займає четверте місце, як експортер споживацьких товарів. В 1997 році прибуток фармацевтичної, парфумерної та косметичної галузей (біля 200 тис. зайнятих) становив 34 млрд. франків (7.6 млрд. дол.). В фармацевтичній галузі діють такі великі групи, як Rhone-Poulenc Sante, Merirux Sanofi (частина Elf-Aquitaine) разом з багатьма малими та середніми підприємствами та представництвами зарубіжних компаній. Французькі парфумерні та косметичні фірми дуже відомі на міжнародній арені, їх численний список очолює фірма Лореаль, найбільша косметична корпорація світу. Французький експорт продукції цієї галузі приніс в 1997 році біля 26 млрд. франків прибутку.

В текстильній промисловості та виробництві одежі зайнято біля 300 тис. чоловік; річний оборот 180 млрд. франків (36 млрд. дол.). В текстильній промисловості домінують такі компанії як Chargeurs-Textiles, VEV, DMC. Останні 10-15 років текстильні підприємства почали процес фінансової та технічної концентрації та інвестують багато в модернізацію свого обладнання. Пошиттям одягу займаються численні малі та середні підприємства, які більшістю розташовані в районах великих метрополій. Галузь, яка потребує затрат ручної праці, зараз інтенсивно механізується.

Значні прибутки також приносить Висока мода. Франція завжди була і залишається батьківщиною світової моди, з такими ім'ями як Yves Saint-Laurent, Chanel, Christian Dior, Pierre Balmain, Pierre Cardin та Christian Lacroix. Їх колекції представляються декілька разів на рік, більшість продукції експортується. Індустрія моди тісно пов'язана з виробництвом парфумів та ювелірних виробів.

1.5. Фінансові послуги та страхування

Французький франк є національною грошовою одиницею Франції (дорівнює 100 сантимам). Зараз Франція має незалежний центральний банк. Можна сказати, що валюта Франції досить стабільна. Інфляційні процеси - дуже повільні. 1998 рік- рівень інфляції не перевищував 1%, 1999 рік-0,8%. Такий рівень інфляції вдається втримувати, в більшій мірі, завдяки відносно низьким цінам на сировинні товари.

Французька банківська система грає дуже важливу роль в економіці країни. Оборот акцій на Фондовій біржі в Парижі складав в 1997 році 3073 млрд. франків ( 512 млрд. дол.), це складало 39% ВВП та зробило Францію сьомою країною в світі за цим показником.

Вже багато років французька банківська система має міжнародне значення; і це засвідчує кількість французьких кредитних установ за кордоном та кількість зарубіжних представництв в Франції. Багато французьких установ виділяються серед інших міжнародних банків за своїм власним капіталом у формі акцій, об'ємом їх резервів та за кількістю представництв у різних частинах світу. На перше січня 1997 року 46 французьких банків були представлені в 127 країнах світу. Було біля 300 відділень (69 в країнах Європейського Союзу та 231 в країнах Третього світу), 490 дочірніх компаній та інституцій, акції яких мали французькі банки, 425 офісів, які представляли інтереси банків Франції. Французька банківська система також завжди була відкрита для іноземних інвесторів.

Фінансовий ринок Парижу - ринок пристосований для будь-якого продавця; він пропонує увесь спектр послуг, як для повсякденних, так і для довготермінових угод. Фондовий ринок один з найбільших в світі. Останніми роками ринок було модернізовано, і зараз він не має жодних технічних, фіскальних чи встановлених законом перепон на шляху до міжнародного руху гарантій та капіталу. Париж пропонує іноземним інвесторам цілий ряд ринків та продуктів, але за умов гарантії повної безпеки та прозорості. Курс 40 принципових ринків відображається в індексі САС. З 1996 року запроваджено так званий Новий Ринок, ціль якого сприяти розвитку малих та середніх компаній. Ринок облігацій- найбільший фінансовий ринок Франції. В фінансовій сфері Франції зайнято біля 10% всіх працюючих.

Чотири французьких банки входять в список 25 найбільших в світі: Credit Agricole, Groupe des Caisses d'Eparagne, Banque nationale de Paris та Compagnie financiere de Paribas.

Сектор страхування Франції пропонує біля 200 тис. робочих місць. За об'ємом він четвертий в світі, з оборотом в 950 млрд.франків (158,3 млрд. дол.) в 1997 році. Сектор страхування включає біля 600 компаній. 20 компаній спеціалізуються на перестрахуванні. Страхування здоров'я та життя мають тенденцію до зростання. Франція має три страхові компанії, які входять в десятку найбільших Європейських страхових компаній ( UAP, AXA, AGF).

Таким чином, можна зробити висновок, що фінансова сфера та страхування Франції- високорозвинуті. Компанії та установи цих сфер діяльності успішно працюють не тільки на внутрішньому, але й на зовнішніх ринках всього світу, вони досить вдало обслуговують всі сфери народного господарства країни.

1.6. Транспорт

Франція має одну з найбільш розвинутих транспортних систем в Європі7 .

Французька національна залізнична компанія (SNCF) обслуговує залізниці довжиною 32275 км. Як державний заклад ця компанія субсидується державою. Біля 30% товарів в Франції експортується залізницею. Інновацією залізниці в Франції було розробка та впровадження в 80-х роках швидкісних поїздів - TGV (train a grande vitesse). Перевагами компанії SNCF є безпечність, швидкість, пунктуальність та комфорт.

Франція має найбільш розвинуту в Європі сіть автодоріг. Їх довжина в 1997 році була 965916 км, серед яких 9011 км швидкісних автомагістралей, які зв'язують Францію з сусідніми країнами.

Морським транспортом переправляється приблизно 4% внутрішніх вантажів. Цьому існує декілька причин: тенденція до спаду в вугільній та сталевій промисловостях, конкуренція з боку залізниці та ін. З довжиною морських маршрутів в 8500 км, Франція має в своєму розпорядженні флот в 210 кораблів. За тоннажем вона займала в 1997 році 27 місце. Марсель - найбільший порт Середземномор'я та третій в Європі за тоннажем (86,6 млн. тон).

Авіатранспорт. Біля 900 машин (авіалайнерів та гелікоптерів) літають під прапором Франції. Дуже перевантажені аеропорти Парижу (біля 60 млн. пасажирів на рік, восьмий в світі), Ніцци, Марселю, Леона та Тулузи. Найбільші компанії­: Air France- діє по всьому світу, Air Inter- всередині країни. Працюють також декілька приватних компаній.

Дуже розвинута також поштова система та телефонне забезпечення (France Telecom), телематика та інформатика.

1.7. Туристичні послуги

Туристична індустрія Франції надає їй біля 2 млн. робочих місць, та принесла в 1997 році 140 млрд. франків (30 млрд. дол.) іноземної валюти в країну. Біля 63 млн. туристів відвідали Францію в 1997 році.8 Франція має в розпорядженні 17,5 млн. туристичних місць, включаючи 1,2 млн. в 40800 готелях, 16,3 млн. в кемпінгах, санаторіях та дитячих таборах. Торгівельне сальдо сектору складало в 1997 році 60 млрд. франків. Сьогодні не має жодної країни яка б так притягувала туристів як Франція. Відсоткове співвідношення туристів: 73% з країн Європейського Союзу (головним чином Німеччина, Великобританія, Бельгія та Данія; американські туристи- 5,6%, трохи менше японські).

Міжнародний туризм стає все більш важливим фактором економічного розвитку деяких регіонів. Він спонукає до бурхливого росту промислової активності- наприклад, виробництву човнів та спортивного обладнання, також як і будівництву. Можна сказати, що ця перспективна галузь буде й надалі жваво розвиватись та залишатиметься провідної галуззю в сфері послуг країни.

1.8. Третинний сектор (сфера послуг)

Торгівля 90-і роки характеризуються зростанням обсягів продажів споживчих товарів як у роздрібній, так і в оптовій торгівлі. У структурі роздрібної торгівлі переважають продовольчі товари. Два чинники істотно вплинули на структуру роздрібної торгівлі починаючи ще з 60-х років. По-перше, організація торгівлі продовольчими товарами на великих торгових площадках. По-друге, поява дуже крупних магазинів по торгівлі споживчими товарами. Їхнє стрімке зростання призвело до того, що в 1990 р. через них здійснювалося 53% усіх продажів проти 20% у 1980 році. Цей успіх був забезпечений широким використанням гнучкої системи знижок при здійсненні декількох покупок в одному магазині. Особливо це проявилося при торгівлі спортивними товарами, побутовою технікою, одягом, книгами. Але в період із 1993 по 1996 роки впевнене зростання числа крупних магазинів площею більш 2500 м2 значно сповільнився. Навпроти, стало швидко рости число магазинів із відносно невеличкою торговою площею. На початку 90-х років число зайнятих у цій галузі скоротилося на 60 тис. чоловік, проте вже в 1994 році в торгівлі було створено 40 тис. нових робочих місць.

Фінансово-кредитний сектор Франції наприкінці 80-х років пережив глибоку реструктуризацію, викликану складною кон'юнктурною ситуацією як на самому фінансовому ринку Франції, так і в зв'язку з наслідками відкриття єдиного європейського ринку. Число кредитних установ скоротилося майже на 20%, із 2050 фінансових інститутів, що діяли в 1990 році, до 1670 до кінця 1993 року. Фінансово-кредитний сектор поданий складною системою, у якій виділяються Асоціація французьких банків, ощадні й ощадні-депозитні каси, фінансові компанії і цілий ряд інших установ. Найбільш крупні французькі банки міцно улаштувалися в головному десятку найкрупніших європейських банків. Це «Parisbas», Банк сільськогосподарського кредиту («Credit agricole»), «Societe generale».

В Франції існує 28 спеціалізованих кредитних інститутів , згрупованих у 1984 р. в Об'єднання спеціалізованих фінансових установ. До них відносять такі організації, як:

· «Креді фонсьє де Франс», що спеціалізується на кредитуванні будівництва і нараховує більш 50 агентств із загальним числом зайнятих 3,6 тис.;

· «Сосьєте де девелопман режіональ» - організації регіонального розвитку, що об'єднують 19 фінансових інститутів, що обслуговують дрібні і середні підприємства;

· СОФАРИС, утворена в 1982 р. для фінансування дрібних і середніх підприємств.

Особливе місце тут займає «Банк франсе дю коммерс екстер'єр» - Французький банк для зовнішньої торгівлі (ФБВТ), створений у 1947 р. і здійснює фінансування зовнішньоекономічних операцій.

Французькі банки грають помітну роль на світовій арені. Чотири головних серед них - БНП, «Креді агриколь», «Креді Ліонне», «Сосьєте женераль» - входять у число 25 найкрупніших банків світу.

Фінансово-економічні показники найкрупніших французьких банків9

Назва

Обіг

Власний капітал

Чистий прибуток

«Банк Насьональ де Парі»

1193,3

35,0

3,1

«Креді Ліонне»

1083,8

34,6

2,1

«Креді агриколь»

1021,4

26,9

1,4

«Сосьєте женераль»

942,1

30,5

3,0

«Паріба»

736,9

36,7

2,7

«Сюэз»

408,3

40,3

2,7

«Компані финансьєр де кредіендюстріель е коммерсіяль»

381,8

14,2

1,0

«Банк попюлер»

338,9

14,4

13,7

«Креді мютюель»

281,1

16,9

1,4

«Французький банк для зовнішньої торгівлі»

250,3

3,3

0,1

Централізоване регулювання, процеси утворення і діяльності банків, охорона банківської системи від банкрутства, контроль кількості грошей і кредитів, страхування банківських депозитів повинно здійснюватися державою. Органом такого регулювання покликаний бути Банк Франції. Одним із засобів регулювання є встановлення і зміна процентних ставок. Банк Франції здійснює кредитування комерційних банків. Засіб регулювання дій комерційних банків Банком Франції складається у встановленні норм обов'язкових резервів. Банківська комерційна мережа видає кредити і здійснює інвестиції, вкладаючи гроші в цінні папери на грошові суми, у багато разів перевищуючих ті суми, які вона розташовує.

Нефінансові послуги. В Франції під терміном нефінансових послуг розуміють усі види діяльності в третинному секторі за винятком власне фінансових (банківських) послуг, торгівлі і транспортних послуг. Традиційно в цю групу включають освіту, охорону здоров'я, науку, соціальні послуги. Відповідно до використовуваної зараз у Франції нової класифікації нефінансових послуг, їх підрозділяють на вісім складових: пошта і зв'язок, консультаційні, побутові (охоронний бізнес, фото послуги, спортивно-оздоровчі послуги, оренда автомобіля й інші), готельний і ресторанний бізнес, ріелторскі послуги і туризм. До середини 90-х років намітилася тенденція уповільнення темпів зростання обсягу нефінансових послуг, що виконуються, тоді як у другій половині 80-х років відзначався їх стабільний щорічний приріст. У цій сфері функціонує більш 530 тис. підприємств, що надають послуги на суму більш півтора трильйонів франків.

Основні характеристики нефінансових послуг у середині 90-х років

Види послуг

Кількість підприємств. тис.

Чисельність зайнятих, тис.

Обіг, млрд. франків

Знову скликана вартість, млрд. франків

Послуги, надані юридичним особам

280,0

2079,4

1115,0

542,8

телекомунікаційні

0,3

10,6

15,5

7,1

консалтингові

155,8

963,3

560,0

269,2

поточні *

123,9

1105,5

539.5

266,5

послуги, надані населенню

253,4

1057, 7

389.0

178,5

побутові

80,6

237.0

44,3

27,7

готельні **

164,5

719,8

227,0

107,1

телекомунікаційні

5,8

70,1

73,3

37,0

туристичні

2,5

30,8

44,4

6,7

Разом

533,4

3137,1

1504,0

721,3

*Поточні послуги включають ріелторські.

**Готельні послуги включають ресторанний бізнес.

Загальне число зайнятих на цих підприємствам досягає 3,2 млн. чоловік. Біля половини усіх фірм (47,5%) зайняті обслуговуванням приватних осіб, проте знову створена ними вартість складає лише четверту частину всієї доданої вартості, створеної в цьому секторі економіки. На противагу цьому на частку фірм, що займаються обслуговуванням юридичних осіб, припадає 62% знову створеної вартості. Це обумовлено істотною різницею цін на послуги, що надаються для населення і юридичних осіб.

Розділ 2. Роль та значення зовнішньоекономічних зв’язків

Франції у її економічному розвитку

2.1. Зовнішньоекономічна діяльність.

Франція міцно інтегрована у світове господарство. По обсягу експорту й імпорту Франція займає четверте місце у світі після США, Німеччини і Японії. Вона є другим у світі після США експортером послуг і продукції агропромислового комплексу. За даними статистики, сьогодні кожний п'ятий француз працює на експорт. У 1996 року зовнішньоторговельні показники досягли рекордно високого рівня. Експорт і імпорт склали 1885,6 і 1681,2 млрд. франків відповідно. Позитивне сальдо досягло 204,4 млрд. франків.

Зовнішньоторговельний оборот Франції, млрд. франків 10

Показники

1990

1991

1992

1993

1994

1995

1996

Експорт

1467,9

1538,0

1588,1

1556,3

1684,1

1802,9

1885,6

Імпорт

1469,8

1514,4

1493,5

1404,7

1523,0

1621,4

1681,2

Сальдо

-1,8

23,6

94,6

151,6

161,0

181,5

204,4

Відсоток покриття, (експорт/імпорт*100)

99,9

101,6

106,3

110,8

110,6

111,2

112,2

Темпи приросту експорту, %

-

4,8

3,3

-2,0

8,2

7,0

46

Темпи приросту імпорту, %

-

3,0

-1,4

-5,9

8,4

6,4

3,7

Чим пояснюються настільки високі показники зовнішньої торгівлі? По-перше, співвідношення якість/ціна французьких товарів вигідне для зовнішньої торгівлі Франції. По-друге, істотну роль зіграли зміни в економічній політиці (поступове зниження валютного контролю, скасування тарифних і інших бар'єрів). По-третє, це пов'язано з переходом до нової системи господарювання колишніх країн соціалістичного табору і, як слідство, появою принципово нових ринків збуту. По-четверте, науково-технічний прогрес сприяв розвитку нових технологій, зниженню витрат виробництва, підвищенню ефективності керування виробництвом. Ввезені товари носять більшою частиною сировинний характер. В французькому імпорті переважають енергоносії, продукція кольорової металургії, лісоматеріали, целюлозно-паперові товари, тканини.

У 60-і роки зовнішня торгівля Франції охоплювала в основному країни, що розвиваються, що здебільшого були французькі колонії. Внаслідок цього експортовані товари були дещо низької якості, і тому в 70-і роки Франція зіткнулася з проблемою слабкої конкурентноздатності своїх товарів на світових ринках. Створення загальноєвропейського ринку змусило Францію переорієнтувати свою торгівлю на ринки розвинених країн і поступово відмовитися від експорту, підтримуваного і субсидованого державою в напрямку країн, що розвиваються, із високим рівнем заборгованості. Сьогодні Франція не відчуває трудностей в області платіжного балансу, що протягом довгого часу залишався дефіцитним. Цей успіх тим більше значний, що в 90-і роки помітно зросла міжнародна конкуренція і посилилася роль країн, що розвиваються, у світовій торгівлі. Які проблеми пов'язані з подальшим розвитком зовнішньої торгівлі Франції? Насамперед французька торгівля як і раніше спрямована в основному на країни ЄС і недостатньо активно співробітничає з державами, що швидко розвиваються, Азії і Латинської Америки. Негативні чинником можна вважати і відносно низький обсяг прямих інвестицій в інші країни (у 1996 році вони оцінювалися в 145 млрд. франків), і, як слідство, недостатнє число французів, що працюють за кордоном. Хибою французького експорту можна вважати його концентрацію в руках невеличкого числа значних підприємств. Так, 20% всього експорту припадає на 50 самих значних корпорацій, а 1000 компаній забезпечують уже 70% всього обсягу. Малим і середнім підприємствам усе ще не вдається вийти на міжнародний ринок, їхня частка в експорті дуже невисока. Які перспективи очікують зовнішню торгівлю Франції? Міжнародна кон'юнктура, очевидно, має тенденцію до поліпшення, ріст експортного ринку повинний скласти 6-7% протягом 1997-1998 р., і можна як і раніше очікувати перевищення прибутків над витратами по поточних операціях. Варто згадати про те, що в даний час для розширення експорту французька влада проводить не тільки політику значних контрактів, але і виступає з ініціативою надання допомоги підприємствам, що бажають вийти на міжнародні ринки. Програма «Французьке партнерство», почата навесні 1996 р. з ініціативи міністерства закордонних справ та міністерства зовнішньої торгівлі, спрямована на розвиток співробітництва між значними і дрібними підприємствами шляхом надання їм можливості користуватися французькою дипломатичною мережею, друга у світі по своїх розмірах.

2.2. Зовнішня торгівля

Франція займає друге місце в світі як експортер послуг та сільськогосподарської продукції та четверте як експортер товарів (переважно важкої промисловості); вона мала торгівельне сальдо в173,4 млрд. франків (28,9 млрд. дол.) в 1997 році. Принциповим експортом є електротовари та спеціалізоване обладнання, транспортні засоби, літаки, енергетичне обладнання, залізо та сталь, зернові, офісне обладнання, алкогольні вироби, вироби органічної хімії та текстильної промисловості. В той же час імпорт складають транспортне обладнання (переважно автомобілі для вантажних перевезень), продукти харчування, промислове обладнання, нафта та нафтопродукти, сировина, залізо та сталь.

Торгівля Франції з країнами ЄС складає більш ніж 60% загальної зовнішньої торгівлі. Головними партнерами Франції є Німеччина, Італія, Великобританія, Бельгія, Іспанія. Важливими партнерами також є США, Нідерланди та Японія. Франція грає також провідну роль в зовнішній торгівлі таких країн як Алжир, Марокко, Туніс та Кот д'Івуар.

Структура експорту (в млрд. дол., дані 1998 року)11 :

Обладнання 83,2 Транспортне обладнання 38,3

Споживацькі товари 43,4 Сталь, інші метали 22,8

Хімічні товари 42,7

С/г товари та продукти

харчування 40,6 Загалом, включаючи інші 289,3

Країни експортування (в % від загального):

Німеччина 15,9

Великобританія 10,1

Італія 9,3

Бельгія/Люксембург 8,1

Іспанія 8,0

США 6,5

Нідерланди 4,7

15 країн ЄС 62,9

Структура імпорту:

Обладнання 71,6 Транспортне обладнання 27,4

Споживацькі товари 44,0 Сталь та інші метали 22,7

Хімічні товари 42,2 Енергія 21,6

С/г товари та продукти

харчування 29,5 Загалом, включаючи інші 267,9

Країни імпортування

Німеччина 16,6

Італія 9,8

США 8,8

Великобританія 8,3

Бельгія/Люксембург 8,0

Іспанія 6,7

Нідерланди 5,0

15 країн ЄС 61,0

Процеси концентрації і централізації капіталу і перебудови економіки Франції відбуваються одночасно з процесом інтернаціоналізації виробництва і капіталу, що призводять до створення величезних по силі ТНК. Так, «Иметаль» об'єднує 62 товариства, що діють у 25 країнах. У автомобілебудівної компанії «Рено» - майже 45% виробничих потужностей і 25% робочої сили зосереджені на закордонних підприємствах і так далі.

Централізація капіталу на національному і міжнародному рівні призвела до зміцнення цілого ряду французьких компаній у світовому виробництві. Хімічна компанія «Пешине» перетворилася у світового лідера пакувальної продукції, поліграфічна фірма «Ойкає»- у головного видавця часописів у світі, фірма «Кабль де Ліон» вийшла на перше місце у світі у виробництві електричних кабелів. Електротехнічний концерн «Томсон» зайняв перше місце у світі по випуску навігаційного устаткування для літаків, а в Європі - по виробництву побутової електроніки. «Иметаль» займає провідне положення по виробництву свинцю, цинку, нікелю в промислово розвинених країнах. У Західній Європі компанії «Аэроспасиаль» і «Дассо-Бреге» зайняли відповідно перше і третє місця в авіакосмічній промисловості. Стабілізувалися позиції французьких компаній серед найкрупніших корпорацій Західної Європи і світу. У список ста найкрупніших компаній входять 8 французьких об'єднань (1961р.- 2). Франція не тільки не поступається провідним країнам - США, Японії, ФРН і Британії по кількості найкрупніших компаній, але і по величині їхніх оборотів. Оборот перших десятьох французьких компаній в обробній промисловості складає біля 28% від обороту перших десятьох американських і 45% німецьких. 6 французьких банків входять у число 50 найкрупніших банків світу. Це «Креді агриколь», «Банк насіональ де Парі», «Креді Лионне», «Сосьєте женераль», «Груп де кесс д'епарнь», «Компані финансьєр де Паріба».

Банки активно беруть долю в діяльності промислових компаній через систему участі у володінні акціонерним капіталом, використовуючи в тому числі холдінгові компанії, інвестиційні фонди, особисту унію.

Процес переплетення капіталу призвів до того, що вся економіка охоплена декількома фінансовими групами, що мають широкі міжнародні зв'язки. Це групи «Наріба», «Спілка», групи Ротшильдів і Ампен-Шнейдерів. Фінансові групи роблять серйозний вплив на формування економічної політики. Інтереси найкрупніших компаній відстоює Національна рада французьких підприємців (Патронат), а також різноманітні галузеві, міжгалузеві і регіональні організації підприємців, що є потужними важелями тиску на уряд.

Розділ 3. Зовнішньоекономічне співробітництво Франції та

України

3.1. Аналіз стану економічного співробітництва Франції та

України

Головною ознакою подальшого закріплення та поглиблення українсько-французьких економічних відносин стала постійна підтримка Францією, і навіть ініціювання останньою підтримки України іншими країнами в міжнародних економічних і фінансово-банківських інституціях (МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ЄС тощо). Формування саме такої позиції Франції в економічному співробітництві з Україною забезпечувалося як підтриманням регулярних контактів між президентами обох країн, так і налагодженням робочих контактів між керівниками урядів та окремих міністерств та відомств. Цьому безпосередньо сприяли візити до Французької Республіки Президента України, Прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, агропромислового комплексу, інших керівників міністерств та відомств України. Саме економічні аспекти дво- та багатосторонніх відносин займали одне з чільних місць в бесідах між вищими посадовими особами двох країн.12

В 1998р. Франція посіла 3 місце серед країн Західної Європи за обсягами торгівлі з Україною. Аналіз торгово-економічних зв’язків між Україною та Францією показує, що Франція є важливим торговельним партнером України. До загальних обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами Західної Європи питома вага українського експорту до Франції складає 4,9% та 9,3% українського імпорту.

Негативне сальдо у торгівлі товарами свідчить як про недовикористання експортних можливостей України, так і про специфіку основних імпортних потреб Франції, до задоволення яких нашій країні досить важко пристосуватися (енергоносії, деякі види високотехнологічного обладнання, трикотажні вироби, кольорові метали, тропічні фрукти, чай, кава).

Інвестиції із Франції розміщені в наступних галузях:

Станом на 01.01.99 (тис.дол.США)

фінанси, кредит, страхування 6608

внутрішня торгівля 3346

хімічна промисловість 2632

харчова промисловість 1157

машинобудування і металообробка 853

будівництво 1268

паливна промисловість 429

легка промисловість 306

зовнішня торгівля 304

З 1993 року відкрито французьку кредитну лінію загальним обсягом 500 млн.фр.фр. Перший її транш (200 млн.фр.фр.) використано протягом 1993-1995рр., а другий - 300 млн.фр.фр., як і додаткові до нього 100 млн.фр.фр., виділені в 1997 році, на початок 1998 року практично вже заповнено за рахунок проектів, які отримали державні гарантії.

На 1998 рік французькою стороною встановлено ліміт кредитних ресурсів для України обсягом 200 млн.фр.фр. В липні 1998 року в Парижі підписано французько-українську міжбанківську угоду, яка відкрила дорогу до використання зазначених коштів.

Крім, цього, Францією надано фінансову допомогу Україні у 1994-1995рр. обсягом 4,5 млн.фр.фр. на реалізацію програм по забезпеченню безпеки функціонування АЕС та зроблено внесок у розмірі 40 млн.дол.США на компенсацію енергетичних потужностей України в зв'язку з закриттям ЧАЕС. Надано також фінансову допомогу на розробку програм по інтенсифікації сільськогосподарського виробництв загальним обсягом 20 млн.фр.фр.

Прямі французькі інвестиції одержали 98 українських підприємств (42 з них - спільні).

Прямі французькі інвестиції в економіку України

(за даними Держкомстату України, млн.дол.США)

табл. 1

Галузі

Обсяги інвестицій

На01.01.00.

на 1.01.97

на 1.01.98

Всього інвестицій: (в т.ч. в окремих галузях)

13,6

18,1

21,8

Фінанси, кредит, страхування та пенсійне забезпечення

4,4

7,7

5,3

Внутрішня торгівля

1,3

2,4

3,6

Хімічна промисловість

2,8

2,5

2,4

Будівництво

1,3

1,2

1,2

Харчова промисловість

1,3

1,1

3,9

Машинобудування

0,6

0,8

0,9

Паливна промисловість

0,4

0,4

Французька сторона має бажання розширити свою присутність у пріоритетних галузях української економіки. Так, наприклад, фірма «Алкатель СІТ» не тільки постачає свою продукцію, а й передає сучасні технології для спільного виробництва продукції у галузі телекомунікацій, згідно з проектом з КОДП «Київоблтелеком» на суму 39,4 млн.фр.фр. та з КМДПЕ «Київелектрозв'язок» на суму 70,8 млн.фр.фр.

Виявила наміри здійснювати співробітництво по виробництву пасажирських вагонів фірма «Альстом - Де Дітріш» спільно з «Крюківським вагонобудівним заводом» (КВБЗ). Загальна кошторисна вартість робіт по організації виробництва складає 54,4 млн.грн. З них 41,5 млн.грн (129,8 млн.фр.фр.) передбачається профінансувати за рахунок французької кредитної лінії, а решту 12,9 млн.грн. - з власних коштів заводу.

Фірма «Лафарж» придбала 28% пакет акцій Миколаївського цементного заводу, та має намір вкласти значні інвестиції в це підприємство. Спільний проект на поставку сільськогосподарської техніки з українським підприємством «Дако» на суму 60 млн.фр.фр. має фірма «Делапласа». Є спільний проект «Маріупольського металургійного комбінату» на суму 128,74 млн.фр.фр. з фірмою «Кварнер Метале Клесім».

Здійснення цих та інших проектів має суттєво вплинути на технічне та технологічне переоснащення відповідних галузей промисловості в Україні.

Розвивається співробітництво в енергетичній галузі з французькими фірмами «Газ де Франс», «Альстом», «Електрісіте де Франс» по наступних напрямках:

- реалізація проектів реконструкції та модернізації енергоблоків електростанцій різних типів;

- виготовлення котлів з впровадженням сучасних технологій використання палива;

розробка і впровадження сучасних систем управління технологічними процесами в енергетиці;

- участь у розробці та впровадженні технологій використання в енергетичній галузі низькоякісного вугілля;

- підвищення екологічних показників енергетичного обладнання різних типів;

- участь у реалізації проектів добудови енергоблоків №2 Хмельницької АЕС та №4 Рівненської АЕС;

- реалізація технологій використання відходів вуглезабезпечення як палива для енергетичних підприємств.

У фармацевтичній галузі українські виробники зацікавлені у співпраці з фірмами «Лаборатуар Ложе» та «Сапекс». Це стосується наступних питань:

- розвиток коопераційних, технологічних, інвестиційних зв'язків з метою модернізації української фармпромисловості, зокрема, ліцензійні угоди, передача ноу-хау стосовно виробництва генериків;

- обмін досвідом державного контролю у Франції за оптовою торгівлею медикаментами та відповідними імпортно-експортними операціями;

- вивчення французької системи медичного страхування та її впливу на реалізацію лікарських засобів, ціноутворення на фарморинку.

Кількісні показники рівня торговельно-економічних відносин між обома країнами з 1994 по 1998рр. віддзеркалили, з одного боку, загальну тенденцію суттєвого пожвавлення (табл.2), а з іншого - були значною мірою обумовлені наслідками загальносвітової та російської криз 1998 року та їх впливом на фінансово-економічну ситуацію в Україні.

Аналізуючи дані зовнішньоторговельного обороту за 1992-1995 рр., коли Україна мала позитивне (1992 р.), чи незначне негативне (1993-1994 рр.) сальдо у торгівлі з Францією, слід зазначити, що це було досягнуто головним чином завдяки експорту енергоносіїв. Вони в українському експорті відповідно складали: 85,2% - у 1992 р., 59,5% - у 1993 році та 19,5% - у 1994 році. Зменшення з відомих причин їх експорту з України у 1995-1999 рр. значно погіршило сальдо двосторонньої торгівлі.

Крім того, зростання експорту сільськогосподарської продукції, яке було характерним протягом останніх років, повністю перекрито значним зростанням імпорту продукції харчової промисловості, машин та обладнання, автомобілів та товарів широкого вжитку.

Якщо умовно виключити з експорту України енергоносії, які, як відомо, не є для неї характерним експортним товаром, то можна констатувати практично стабільне його зростання (1992 рік - 158;

1993 рік - 370; 1994 рік - 687; 1995 рік - 424; 1996 рік - 780; 1997 рік - 788; 1998 рік - 920 млн.фр.фр.).

Разом з тим, постійно зростаюче негативне сальдо у торгівлі товарами хоч і зменшилось у 1999 році на 27,6% і склало 631 млн.фр.фр. проти 871 млн.фр.фр. у 1998 році, свідчить як про недовикористання експортних можливостей України, так і про специфіку основних імпортних потреб Франції, до задоволення яких нашій країні досить важко пристосуватися (енергоносії, деякі види високотехнологічного обладнання, трикотажні вироби, кольорові метали, тропічні фрукти, чай, кава).

Основними факторами зменшення в 1999 році як українського експорту, так і імпорту стали, перш за все, причини внутрішнього характеру, обумовлені значною мірою наслідками загальносвітової та російської криз у 1998 році та їх впливом на валютно-фінансову ситуацію в Україні. Проблеми з попередньою оплатою та конвертацією гривні призвели до різкого зменшення кількості підписаних нових контактів на 1999 рік. Іншою причиною стало, без сумніву, абсолютне невикористання українською стороною лімітів кредитних ресурсів у 200 млн.фр.фр., виділених Францією для України на 1998 рік.

Аналіз запитів французьких фірм свідчить, що основні можливості розширення українського експорту до Франції на сьогодні досить обмежені і пов'язуються, в основному, з хімічною продукцією (поліхлорвініл, міндобрива), металом (в основному, для реекспорту в треті країни), металевим брухтом та кольоровими металами, деревиною, насінням соняшника, а також виробництвом одягу на умовах давальницької сировини чи його напівфабрикатів з їх подальшим вивозом до Франції і третіх країн.

3.2. Перспективи та напрямки покращання українсько-

французьких торгово-економічних відносин

Основними передумовами інтенсифікації торгово-економічних відносин України з країнами Заходу, збільшення українського експорту мають стати вдосконалення, стабілізація та забезпечення прозорості інвестиційного, митного та податкового законодавства, подолання зайвої бюрократизації, що породжує здирництво (особливо на окремих митних переходах), хабарництво та корупцію.

Збільшенню товарообігу між Україною та Францією сприяли б:

- розробка та реалізація відповідної схеми виходу українських товаровиробників на західні ринки, яка б запобігала започаткуванню антидемпінгових розслідувань, виникненню розбіжностей інтересів підприємств-виробників та окремих міністерств, як це було у випадку з трубами сталевими безшовними;

- вивчення можливостей збільшення вирощування та експорту таких видів сільгосппродукції, як насіння соняшника та горох, які користуються у Франції та інших країнах Європи значним попитом. При цьому імпортне мито на ці види продукції у Франції відсутній;

- визначення інституції, яка б взяла на себе організацію участі українських ділових і бізнесових кіл та підприємств у виставках, ярмарках, салонах та міжнародних зустрічах, які проводяться як у Франції, так і в країнах Західної Європи;

- створення франко-української торговельної палати, "мета якої є торговельно-економічних відносин між Україною і Францією та адаптації українських підприємств (промислових, сільськогосподарських, торговельних тощо) до правил ринкової економіки і, таким чином, інтеграції України в систему міжнародних торговельно-економічних зв'язків, а також розширенні інформаційного поля та клімату довіри між українськими та французькими партнерами, потенційними інвесторами та отримувачами інвестицій;

- цілеспрямоване посилення контактів на всіх рівнях з підприємствами, установами та урядовими структурами, причетними до галузей, у яких найбільш явно проглядається інтерес до України з боку Франції. Це, в першу чергу, енергетика (особливо атомна), сільське господарство, зберігання та переробка сільгосппродукції, будівництво та виробництво будівельних матеріалів тощо;

- застосування нових схем кредитування спільних проектів через французькі комерційні банки без надання урядових гарантій;

- підготовка французькою стороною пропозицій щодо напрямків прямого інвестування та залучення портфельних інвестицій в економіку України, які могли б представляти найбільший інтерес для французьких банківських, фінансових та виробничих структур;

- розширення практики фінансування французькою стороною маркетингових досліджень та консультацій щодо розробки проектів інвестування в Україні, звернувши основну увагу на комплексне вивчення регіональних проектів, зокрема, у вільних та спеціальних економічних зонах;

- раціональне використання французьких товарних кредитів, направлення їх в першу чергу на модернізацію українських підприємств;

- створення спільних підприємств з використанням французьких «ноу-хау» і перспективою виробництва продукції на експорт у треті країни чи заміни українського імпорту.

У цьому зв'язку реалізуються нові конкретні заходи по збільшенню товарообігу між обома країнами і, насамперед, українського експорту, серед яких слід зазначити:

- реалізацію пропозицій по залученню українських підприємств до участі у виставкових заходах у Франції;

- продовження активних консультацій з французькими чинниками по запобіганню та подоланню існуючих антидемпінгових санкцій;

- зняття існуючої напруги у зв'язку з забороною експорту в Україну великої рогатої худоби та продукції з неї походженням з Франції шляхом сприяння інтенсифікації переговорного процесу між відповідними офіційними чинниками обох країн;

- проведення постійного моніторингу інвестиційних намірів великих французьких підприємств, які вже вийшли на український ринок, зокрема, фірми «Лафарж», «Алкатель», «Рон-Пулен», «Суфле» та інших, з метою збільшення французьких інвестицій в економіку України;

- сприяння введенню в практику туристичних обмінів між Україною та Францією, організації бізнес-турів з проведенням зустрічей підприємців обох країн в регіональних ТПП України та Франції;

- доведенні до французьких ділових кіл шляхом публікацій у щомісячному бюлетені посольства, який розповсюджується більш ніж за 300 адресами у Франції, конкретних експортних пропозицій та даних про інвестиційні проекти, вільні економічні зони тощо;

- активній роботі у регіонах Франції, зокрема, проведення на плановій основі низки «круглих столів», зустрічей з підприємцями у ТПП, організація публікацій у регіональній пресі;

- інформування українських товаровиробників щодо можливості їх залучення до виконання французьких замовлень;

- активне подальше формування правової бази українсько-французьких відносин.

Довідково: французька сторона завершила процес ратифікації Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

В контексті подальшого розширення договірно-правової бази українсько-французького співробітництва продовжується робота над підготовкою наступних двосторонніх документів: про рибний промисел в економічній зоні архіпелагу Кергелен, про співробітництво в галузі охорони здоров'я і медичних наук, про співробітництво в галузі туризму, про співробітництво в галузі навколишнього середовища. Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах.

Розглядаючи перспективи розвитку економічного співробітництва слід враховувати також і те, що у Франції на державному рівні визначені пріоритетні сектори в економіках країн Центральної та Східної Європи, зокрема, України, у яких вона хотіла б забезпечити свою присутність, а саме:

- модернізація та розвиток енергетичної галузі і, насамперед, вдосконалення ядерних і теплових електростанцій, реконструкція нафтопереробних заводів, мережі газо- та електропостачання;

- модернізація транспорту та транспортних мереж;

- конверсія військово-промислового, а також металургійного комплексу, зокрема, переорієнтація високотехнологічних підприємств ВПК на виробництво продукції цивільного призначення в таких галузях як телекомунікації, навігаційне обладнання, транспорт, безпека тощо;

- забезпечення охорони навколишнього середовища та організація водопостачання;

- виробництво та переробка сільгосппродукції;

- індустрія туризму;

- вдосконалення системи оптової та роздрібної торгівлі товарами широкого вжитку, створення супермаркетів;

- налагодження системи сервісного обслуговування в різних галузях.

Цей перелік майже співпадає з переліком найбільш привабливих для України галузей економіки, де Франція за рівнем "ноу-хау" займає провідні позиції - аерокосмічна промисловість, системи сучасного залізничного та міського транспорту, ядерна енергетика та устаткування для неї, деякі галузі хімічної промисловості, парфумерно-косметична промисловість, харчова промисловість, вирощування зернових культур, цукрового буряка та олійних культур.

Важливим напрямком для співробітництва, який заохочується урядом та безпосередньо курується та фінансується МЗС Франції, є розширення її інтелектуальної присутності (інтелектуального інвестування) в Україні. Виділяючи національне фінансування, Франція пропонує багато програм підвищення кваліфікації кадрів, стажування, науково-технічного співробітництва тощо. Такі програми вже досить успішно реалізуються, зокрема, для Мінекономіки, Національного банку, Державного Казначейства України.

Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані французькою стороною з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід виокремити наступні:

- запровадження сучасних технологій та форм організації виробництва продукції промисловості, інтенсивних технологій вирощування сільгосппродукції, ефективних способів її зберігання та переробки;

- заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливнозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті;

- організація безпечного функціонування АЕС, забезпечення утилізації та захоронення радіоактивних відходів;

- модернізація транспорту і транспортних мереж;

- більш повне використання потенціалу високотехнологічних підприємств військово-промислового комплексу та переорієнтація окремих з них на виробництво продукції цивільного призначення;

- запозичення досвіду Франції у сферах державного регулювання економіки, організації митної та податкової систем, арбітражної справи, діяльності торгово-промислових палат тощо;

- розвиток банківсько-фінансової та кредитної систем;

- адаптація законодавства України в торговельно-економічній сфері до вимог ЄС;

- забезпечення охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення;

- підготовка і підвищення кваліфікації кадрів для економіки України;

- налагодження систем сервісного обслуговування;

- розвиток інфраструктури міського господарства тощо.

Висновки

1. Базуючись на аналізі складових економічного розвитку Франції за останні десятиріччя, можна зробити висновок, що, незважаючи на спади та підйоми, в цілому, в економіці країни зберігається тенденція до зростання.

2. Серед ключових напрямків сталого економічного зросту країни необхідно виділити наступні:

- прагнення до концентрації і централізації капіталу, його експорту та імпорту;

- інтернаціоналізація виробництва з одночасним скороченням впливу держави на всі рівні економіки;

- імпорт технологічних розробок.

3. Франція грунтовно інтегрована у світове господарство. Основними сферами зовнішньоекономічної діяльності є експорт послуг і сільськогосподарської продукції та експорт товарів (переважно важкої промисловості), з одночасним зміцненням позицій цілого ряду французьких компаній у світовому виробництві.

4. Незважаючи на добрі політичні стосунки між Україною та Францією рівень торгово-економічних відносин має реальні потреби та можливості для росту. Перспективи розвитку французько-українських ділових зв’язків об’єктивно існують, і безсумнівно великі. Вони можуть бути значно більшими, якщо Україна зуміє використати деякі елементи французького досвіду у виборі свого власного шляху розвитку, розв’язання складних економічних проблем, неминучих при створенні національної ринкової економіки.

5. Детально аналізуючи французький досвід трансформації економіки і підвищення ефективності окремих і окремих її секторів, переконуєшся в необхідності раціонального використання Україною окремих його компонентів. Формування ринкових відносин в Україні дозволить їй поступово наблизитися до рівня промислово розвинених країн. На цьому етапі досвід Франції, що спирається на власні сили в боротьбі за життєво важливі інтереси національної економіки, винятково важливий для України.

Список літератури

1. Весь світ. – М., Література. – 1996 (Енциклопедичний словник).

2. Економічне положення Франції // БИКИ. – 1998. - №70.

3. Країни світу: Стислий політико-економічний довідник. // М., Политиздат. – 1997.

4. Малая энциклопедия стран // под ред. Сиротенко Н.Г.,

Мендилеева В.А. – Харьков. – 2000г.

5. Матеріали до засідання комісії Україна-Франція з питань економічного співробітництва // МЗС України. – Київ. – 2000 р.

6. Перспективы развития французской экономики // БИКИ. – 1998. – №135.

7. Плісецький Д.Е. Франція. Особливості і проблеми сучасного економічного розвитку // Географія. – №30. – 1998р.

8. Пресняков В.Ю., Шулюкин Н.Е. Франция // М., Международные отношения. – 1998.

9. Регулювання фінансових ринків у Франції // Цінні папери України. –

№ 34. – 1999р.

10. Франция: рынок вперед // МЭ и МО. – №8. – 1998. – с. 93-96.

11. Le Monde ekonomique // Le Monde. – 16.03.1999.

12. Pocket World in figures // Тhe Economist. – 2000 edition.


1 Малая энциклопедия стран // под ред. Сиротенко Н.Г., Мендилеева В.А. – Харьков. - 2000г.

2 Le Monde ekonomique // Le Monde. - 16.03.1999.

3 Pocket World in figures // the Economist. - 2000 edition.

4 Весь світ. – М., Література. - 1996 (Енциклопедичний словник).

5 Економічне положення Франції // БИКИ. – 1998. - №70.

6 Франция: рынок вперед // МЭ и МО. - №8. - 1998. - с. 93-96.

7 Країни світу: Стислий політико-економічний довідник. // М., Политиздат. - 1997.

8 Пресняков В.Ю., Шулюкин Н.Е. Франция // М., Международные отношения. - 1998.

9 Регулювання фінансових ринків у Франції // Цінні папери України. - № 34. - 1999р.

10 Плісецький Д.Е. Франція. Особливості і проблеми сучасного економічного розвитку //

Географія. - №30. - 1998р.

11 Перспективы развития французской экономики // БИКИ. – 1998. - № 135.

12 Матеріали комісії Україна-Франція з питань економічного співробітництва // МЗС України.-2000р

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:17:23 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:45:12 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Дослідження народного господарства Франції

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151091)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru