Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Суть та задачі постачання товарів в роздрібну торгову сітку

Название: Суть та задачі постачання товарів в роздрібну торгову сітку
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 14:31:52 22 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 15 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

І. СУТЬ ТА ЗАДАЧІ ПОСТАЧАННЯ ТОВАРІВ В РОЗДРІБНУ ТОРГОВУ СІТКУ

На сучасному етапі розвитку важливою умовою успішного рішення цих задач є істотне поліпшення постачання роздрібної торгової мережі. Від нього в значній мірі залежать повнота задоволення попиту, скорочення часу покупців на придбання товарів, рівень культури обслуговування. Практика показує, що чітка і злагоджена організація постачання торгової мережі товарами сприяє розвитку і закріпленню тривких ділових зв'язків з постачальниками, вчасному усуненню недоліків в їхній роботі, забезпеченню цілості матеріальних цінностей, відвертанню втрат.

Особливу актуальність набуває проблема підвищення ефективності системи товаропостачання, що припускає впровадження прогресивної технології доставки товарів в контейнерах і на піддонам. Контейнерний завіз товарів в крамниці широко впроваджується в торгівлю, і ефективність його застосування очевидна. Використання контейнерів (тари-обладнання) дозволяє не тільки комплексно механізувати найбільш трудомісткі операції, але і розмістити водночас в торговому залі крамниці самообслуговування в 3-4 разу більше товарів, збільшивши завдяки цьому товарооборот на 1 м2 торговій площі.

Перехід на прогресивну технологію доставки товарів припускає глибоку перебудову багатьох технологічних процесів як в промисловості і торгівлі, так і на автомобільному транспорті. Складником цієї перебудови повинно стати всіляке розширення виробництва спеціальних контейнерів, пристосованих до перевезення різноманітних продовольчих і непродовольчих товарів.

Таким Чином, при рішенні питань організації товаропостачання необхідно виходити з економічних інтересів, що забезпечують збереження якості товарів і мінімум їхніх втрат при транспортуванні, перевезення вантажів в мінімально короткий термін і з найменшими витратами. Задача істотного поліпшення системи товаропостачання нерозривно зв'язана з безперервним зростанням промислового і сільськогосподарського виробництва, постійним розширенням мережі роздрібних торгових підприємств, підвищенням добробуту і культури радянського народу. Розширення асортименту товарів, а отже, збільшення обсягів перевезень теж зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення технології товаропостачання як умова поліпшення всієї системи забезпечення населення товарами.

В сучасній економічній літературі товаропостачання часто ототожнюють з процесом переміщення товарів з сфери виробництва в сферу споживання. Між тим цей процес, як категорія економічна, в більшому ступені відповідає поняттю руху товару, що охоплює комплекс взаємозв'язаних комерційних і технологічних операцій по забезпеченню наскрізного ланцюга руху товарних мас. Товаропостачання ж слід розглядати як складник руху товару на заключному етапі цього процесу, воно закликане забезпечити безперебійне постачання товарами роздрібної торгової мережі, здійснюване місцевими постачальниками (підприємствами промисловості, базами оптової торгівлі, складами роздрібних організацій), при мінімальних народногосподарських витратах. Тому постачання крамниць товарами слідує розглядати в тісному зв'язку з такими технологічними операціями, як приймання, зберігання, підготовка товарів до відпустки і продажу.

В процес товаропостачання звичайно втягнуті промисловість, транспорт, оптова і роздрібна торгівля. Технологічне пов'язання між ними — одне з основних умов підвищення ефективності всієї системи забезпечення населення товарами. Промисловість зобов'язана підготувати і доставити товари не тільки на оптові бази, але і безпосередньо в роздрібну торгову мережу. Транспорт повинен забезпечити безперебійне перевезення торгових вантажів по найбільш раціональним графікам і маршрутам, широко застосовуючи спеціалізовані транспортні засобу і тару-обладнання. Оптова торгівля відповідальна за формування торгового асортименту, створення необхідних товарних запасів і організацію централізованої доставки товарів в підприємства роздрібної торгівлі. Роздрібна Торгівля, як кінцевий пункт руху товарів, забезпечує їхнє приймання, цілість і продаж населенню.

Організація доставки товарів по прогресивним технологічним схемам, механізація вантажно-розвантажувальних робіт, застосування пакетованих і контейнерних перевезень — неодмінна умова раціоналізації всієї системи товаропостачання. При Цьому більша роль відводиться оптовій торгівлі, шляхом якої реалізується основна частина товарної маси. Тому від рівня її розвитку, вдосконалення механізму господарських взаємовідносин з промисловістю і роздрібною торгівлею, зміцнення матеріально-технічної бази залежить рішення задач, що стосуються організації постачання крамниць товарами. Сьогодні все ще значна частина товарних запасів концентрується в роздрібній мережі. Крім Того, частина вироблених товарів систематично знаходиться на складах промисловості або в шляху, що також виявляє вплив на рівень товарних запасів в оптовій торгівлі.

Правильна організація товаропостачання припускає не тільки максимальний скорочення витрат часу і матеріальних засобів, але і усунення необхідності притягнення робітників крамниць до виконання операцій, зв'язаних з завозом товарів. Тому до товаропостачання подається ряд обов'язкових вимог, основними з яких є: планомірність, безперебійність, ритмічність і економічність.

Планомірність припускає доставку товарів по твердим графікам при найбільш раціональній частоті завозу. Планомірна організація постачання забезпечує широкий і тривкий асортимент товарів, економічне використання праці, складських приміщень і транспортних засобів, сприяє нормалізації товарних запасів і виконанню плану роздрібного товарообороту кожним торговим підприємством.

Безперебійність постачання передбачає регулярну доставку необхідної кількості товарів в потрібному асортименті для забезпечення безперервного продажу.

Ритмічність припускає рівномірний і вчасний завіз, що гарантує безперебійну доставку товарів, дозволяє уникнути скупчення в крамницях наднормативних товарних запасів, створює нормальні умови для торгового обслуговування населення і виконання плану роздрібного товарообороту. Однак ритмічність не слідує ототожнювати з планомірністю, оскільки ритм постачань може змінюватися в залежності від кон'юнктурних вагань.

Економічність як принцип раціонального товаропостачання передбачає ощадливе витрачання засобів, зв'язане з доставкою, обробкою і зберіганням товарів. Це досягається шляхом ефективного використання транспорту, механізації вантажно-розвантажувальних робіт, розробки єдиних технологічних рішень доставки, комплектування і упаковки товарів в тару-обладнання, в як після цього товари надходять в крамниці самообслуговування для роздрібного продажу.

При рішенні питання про вибір найбільш економічних схем товаропостачання слідує виходити з необхідності досягнення найбільших результатів при мінімальних витратах. Для цього необхідно забезпечити ритмичне і безперебійне постачання крамниць товарами, встановити нормативи товарних запасів в опті і роздрібі при мінімальних транспортних, експлуатаційних і інших видатках. Оскільки витрати на перевезення товарів в визначаються ефективним використанням транспорту, дуже важливо встановити раціональні засоби доставки, що б максимально виключали надмірно дальні, зустрічні, повторні і інші нераціональні перевезення, порожні пробіг, простої при вантажно-розвантажувальних роботах, дозволяли використати більш досконалі вигляди транспорту і багатооборотної тари, а також сприяли розвитку централізованих доставок як самих ефективних і доцільних.

ІІ. ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕННЯ І СХЕМИ ЗАВОЗУ ТОВАРІВ В КРАМНИЦІ

В роздрібну торгову мережу товари можуть надходити з складів виробничих підприємстві і об'єднань;

Складів підприємств оптової торгівлі; складів роздрібних торгових організацій; колгоспів, радгоспів, підприємств споживчої кооперації; виробничих підприємств, фасовочних цехів і підсобних господарств торгових організацій; інших джерел (закупки ,що децентралізувалися, суспільні організації, художні промисел). В зв'язку з цим схема джерел надходження товарів в роздрібну торгову мережу може бути уявлена в наступному вигляді (див. Дод 1 ).

Промислові підприємства через свої відділи збуту поставляють товари як безпосередньо в крамниці (хлібозаводи, молокозаводи, пивзаводи, м'ясокомбинати, інколи швацькі і трикотажні фабрики і ін.), так і на склади роздрібних і оптових торгових організацій.

Оптові бази, одержуючи товари від промислових підприємств, завозять їх, як правило, в торгову мережу, повз склади роздрібних торгових організацій. Слід відзначити, що склади оптових баз є основним джерелом постачання роздрібної мережі товарами, що надходять від іногородніх постачальників, вони постачають невеликі крамниці, які не можуть, отримувати товари безпосередньо від місцевих промислових підприємств.

По мірі розширення мережі баз оптової торгівлі дрібні склади роздрібних торгових організацій будуть постійно скорочуватися, а крамниці різноманітної відомчої підпорядкованості постачатися товарами безпосередньо через склади оптових підприємств.

В торгову мережу товари також надходять зі складів роздрібних торгових організацій. Особливо необхідні такі склади в містах, де немає оптових баз. Певна частина товарів надходить від колгоспів і радгоспів по договорам контрактації, від підсобних господарств торгових організацій, виробничих підприємств і фасовочних цехів.

Однім з основних умов раціональної організації доставки товарів в роздрібну торгову мережу є правильний вибір форм товаропостачання. В залежності від порядку розрізняють складську і транзитну форми завозу товарів в крамниці.

Складська форма постачання припускає надходження товарів зі складів оптових і роздрібних торгових організацій, що, приймаючи партії від постачальників, виконують операції, необхідні для підготовки товарів до подальшого їхнього просування в роздрібну торгову мережу.

Складська форма застосовується в наступних випадках:

- При отриманні товарів складного асортименту, що вимагають відповідної складської обробки (роспаковка, підсортування, розфасовка, упаковка, перевірка якості і ін.);

- При отриманні великих партій товарів від постачальників в вузькому виробничому асортименті, що вимагають додаткової комплектації, підсортування і перетворення їх в більш широкий торговий асортимент.

Товаропостачання забезпечується по схемі: постачальник-склад оптової організація-торгове підприємство. В окремих випадках товар минає не одну, а дві ланки, тобто не тільки склад оптової бази, але і склад роздрібної торгової організації.

Транзитна форма постачання передбачає надходження товарів від виробничих підприємств безпосередньо в крамниці, повз проміжні склади оптових і роздрібних торгових організації. Застосування транзитної форми доцільно при доставці в роздрібну мережу скоропортящихся товарів (м'ясо, молоко, хлібобулочні вироби); товарів простого асортименту, не обробки і подсортировки (борошно, крупа, цукор); плодоовочевий продукції (в період сезонного надходження); деяких виглядів ,що вимагають попередньої непродовольчих товарів (мило, посуд, меблі, телевізори, господарські товари). Транзитна форма постачання має певні переваги перед складською:

Прискорюється доставка, скорочуються складські і навантажувально-розвантажувальні операції і товарні втрати.

В певній мірі розширенню транзиту сприяють укрупнення торгових підприємств, вдосконалення складського господарства, збільшення розмірів постачань, застосування контейнерних перевезень, а також встановлені Особливими умовами або договорами мінімально допустимі норми отгрузок товарів в адресу одержувачів (вагон, контейнер і ін.).

Однак транзитна форма постачання не завжди економічні доцільна, особливо якщо це стосується товарів складного асортименту. Крамниці підчас примушені приймати великі партії товарів вузького виробничого асортименту, а це нерідко призводить до збільшення товарних запасів, видатків на зберігання, до пролонгації термінів реалізації, що негативно відбивається на господарській діяльності торгового підприємства. Тому для таких товарів більш вигідна і доцільна складська форма постачання. В зв'язку з великою кількістю можливих варіантів транспортування кожного вигляду товару вибір найбільш доцільних схем руху повинен базуватися на врахуванні, експлуатаційних видатків і питомих капітальних вкладень, що складаються з витрат на тару і упаковку, контейнери і піддони, склади і контейнерні майданчики, вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення різноманітними виглядами транспорту, втрати продукції при транспортуванні і перевантаженнях.

Таким Чином, при розробці раціональних технологічних схем завозу враховуються всі вигляди витрат в транспортному ланцюзі — від конвейєрної лінії підприємства-виготівника або складу оптової бази до торгового залу крамниці. Тільки такий підхід до рішення задачі дозволяє порівняти різноманітні варіанти завозу, вибрати оптимальні схеми і визначити найбільш економічні ланки надходження товару в крамницю. При розробці технологічних схем і виборі форм постачання торгові організації повинні виходити з необхідності максимального використання підйомно-транспортного обладнання, скорочення перегрузочных операцій і широкого використання тари-обладнання.

Критерієм минимизации наведених витрат в практиці торгівлі можуть служити наступні технологічні схеми транспортування товарів: промислове підприємство — склад оптової бази — крамниця; промислове підприємство — склад роздрібної торгової організації — крамниця; промислове підприємство — фасовочный цех роздрібної (оптової) торгової організації- крамниця; промислове підприємство-крамниця (повз оптова ланка і склад роздрібної торгової організації).

Слідує мати на увазі, що всі перераховані схеми передбачають упаковку товару безпосередньо підприємством-виготівником або розподільчим складом оптової (роздрібної) організації в укрупнені вантажні одиниці (контейнери або на піддони) і доставку в такому вигляді в крамницю. Одержуючи товари на піддонах, склади оптових баз можуть постачати товарами роздрібну мережу або з розформированням піддонів і перевантаженням товарів в тару-обладнання для доставки в крамниці самообслуговування, або без розформуванням піддонів, коли вага товару на піддоні відповідає вазі одноразового завозу крамницям, здійснюючим торгівлю традиційними засобами.

По більшості непродовольчих товарів схема промислове підприємство- склад оптової бази — роздрібне торгове підприємство в практиці торгівлі отримала найбільш широке розповсюдження, і її слідує вважати основний.)

ІІІ. ЦЕНТРАЛІЗОВАНА ДОСТАВКА ТОВАРІВ, ЇЇ СУТЬ І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Товаропостачання роздрібної торгової мережі при складській і транзитній формах може здійснюватися централізовано і децентралізоване. При централізованій доставці в процесі перевезень беруть участь вантажовідправник, перевізник і вантажоодержувач. Перша здійснює відпустку і погрузку, другої — перевезення і экспедирование, третій — розвантаження і приймання товарів. Применительно до товаропостачання ця доставка може здійснюватися як підприємствами промисловості, так і підприємствами оптової торгівлі власним і найомним транспортом загального користування.

Що децентралізувалася вважається доставка, коли товари транспортує саме торгове підприємство. При Цьому погрузку товарів на транспорт одержувача здійснює самий одержувач, для чого в роздрібній торгівлі передбачені штати вантажників і експедиторів, транспортні засобу. Вивезення товарів підприємством при такому засобі постачання припускає здебільшого маятникові (лінійні) маршрути, в той час як при централізованому-в основному застосовуються більш раціональні і економічні кільцеві маршрути. Що децентралізувалася доставка неефективна зважаючи на вкрай нерационального використання автотранспорту (простої, недовикористання вантажопідйомність, пробіг без вантажів).

Централізоване товаропостачання докорінно міняє всю систему доставки товарів і вносить істотні зміни в характер господарської діяльності крамниць. Воно сприяє вивільнянню робітників, отримуючих можливість більше уваги і часу приділяти питанням організації торгового процесу, підвищенню культури торгівлі і найбільш повному задоволенню запитів покупців. Бо експедиційні функції при централізованому товаропостачанні покладаються на водіїв автотранспорту, погрузку товарів і матеріальну відповідальність за цілість їх в шляхи забезпечують постачальники, внаслідок чого значно скорочується чисельність вантажників, зайнятих вантажно-розвантажувальними роботами, а також експедиційного персоналу, зайнятого в процесі товаропостачання. Упрощается документооборот, скасовуються разові доручення на отримання вантажів, що в цілому прискорює процес відпустки і приймання товарів в роздрібних підприємствах.

Централізована доставка, таким чином, як процес являє собою комплекс взаимоувязанных дій постачальників, перевізників і одержувачів, починаючи з відділу збуту промислового підприємства або торгового відділу оптової бази з моменту прийняття замовлення на товари, до надходження і приймання товарів в крамниці.

Учасниками процесу централізованого товаропостачання є: виробничі підприємства, що виробляють товари народного споживання і їх в роздрібну торгівлю; організації ,що спрямовують і підприємства оптової торгівлі, здійснюючі товаропостачання роздрібної торгової мережі; транспортні організації і підприємства, роздрібні торгові підприємства — кінцевий пункт руху товарних мас. Подальший розвиток і вдосконалення матеріально-технічної бази оптової торгівлі вимагає вдосконалення централізованого завозу в направленні скорочення ланок на шляху руху товарів, зменшення витрат засобів і часу на доставку, підвищення ефективності використання транспорту. Централізована доставка припускає проведення постачальниками і одержувачами ряду підготовчих заходів організаційно-технічного і економічного характеру. До Них відносяться:

Укладання дислокації торгової мережі, характеристика торгових підприємств і їхнє угруповування по типам і обсягу товарообороту;

Визначення розрахункового вантажопотоку, раціональних розмірів постачання і частоти завозу товарів;

Розрахунок потреб кількості транспортних засобів і багатооборотної тари, а також вартості доставки товарів від кожного постачальника окремо;

Організація диспетчерських служб для координації дій постачальників і одержувачів, обладнання експедицій і розвантажувальних місць крамниць для забезпечення приймання товарів;

Укладання розрахунків економічної ефективності впровадження конкретної технологічної схеми завозу і виявлення резервів її підвищення.

Важливим в проведенні підготовчих робіт є укладання переліку торгових підприємств і визначення конкретних постачальників (оптових баз або промислових підприємств) з урахуванням вибору раціональних маршрутів руху автомобільного транспорту. Знаходження оптимальних маршрутів перевезень представляє складну задачу, що припускає проведення замірів відстаней (километража), угруповування крамниць і укладання карти-схеми розміщення торгових підприємств. Передусім визначається, яку мережу торгових підприємств забезпечують товарами безпосередньо промислові підприємства, яку — оптові бази. Після Цього підприємства групуються по місцю розташування, режиму роботи і завдаються на карту-схему з вказівкою відстаней до постачальників. На основі цього складаються раціональні маршрути руху автотранспорту і графіки завозу товарів в крамниці, мета яких — забезпечити не тільки ритмічність і безперебійність товаропостачання, але і покращити такі важливі показники роботи автомобільного транспорту, як коефіціент використання вантажопідйомності і пробігу автомобіля, скорочення середньої відстані перевезень і ін.

До централізованого товаропостачання подаються певні вимоги:

Точна відповідність асортиментного переліку товарів встановленому типу крамниці;

Дотримання планомірности постачання по графікам, що забезпечують частоту завозу і найбільш економічні розміри партій товарів;

Розробка раціональних маршрутів централізованої доставки товарів в торгові підприємства;

Укладання графіків завозу товарів в крамниці;

Забезпечення постачання товарів в підсортованому вигляді, укомплектованих невеликими партіями;

Визначення потреб кількості автомобілів на кожний день тижд.

Раціональна організація товаропостачання створює можливості для забезпечення повноти асортименту товарів в крамниці і безперебійної торгівлі ними при мінімальних розмірах товарних запасів. Це, в свою чергу, припускає. Оптимизацию розмірів постачання і частоти завозу, що визначаються в залежності від обсягу роздрібного товарообороту, розміру товарних запасів в крамниці, особливостей купівельного попиту, повноти асортименту в партіях, що поставляються товарів. З Урахуванням цих чинників розраховуються середньомісячний розмір одноразового завозу товарів і частота завозу в течію місяця.

На основі розрахунків, а також дислокації крамниць розробляються маршрути централізованої доставки, що забезпечують раціональне використання вантажопідйомності автотранспорту. Первісно визначаються маршрути для крамниць, розмір партій і відповідна вантажопідйомність автомобіля, здійснюючого завіз товарів за один або декілька рейсів. Після Цього складаються маршрути для крамниць, розмір партій для яких менш вантажопідйомності автомобілів ,що використаються. При Цьому товари поставляють в два або більш крамниці при повній завантаженні автотранспорту.

Маршрути централізованої доставки групуються так, щоб завантаження автомобіля вироблялася в першій половині дня, а тривалість маршрутів вкладалася в робітничий час шофера з урахуванням перерви на обід.

Економічними ефективним маршрутом вважається такий, що забезпечує безперервність технологічного процесу і при інших рівних умовах найменші транспортні видатки, а також мінімальні товарні запаси в крамницях.

IV. ДИСПЕТЧЕРСЬКІ СЛУЖБИ, ЇХНІ ЗАДАЧІ І ФУНКЦІЇ

Ритмична і планомірна доставка товарів в роздрібну мережу припускає наявність добре налагодженого інформаційного зв'язку між торговими підприємствами і постачальниками. Це дозволяє мати необхідні відомості про реалізацію товарів, наявність товарних запасів, потреби в не що вистачає товарах і про необхідність їхнього поповнення. Такий оперативний інформаційний зв'язок закликана здійснювати диспетчерська служба торгової організації.

Необхідність створення диспетчерських служб викликана постійним збільшенням виробництва товарів народного споживання, навальним зростанням обсягу роздрібного товарообороту і продажу товарів на душу населення, зміною запитів покупців, що вимагає оперативного управління процесом товаропостачання, ефективного контролю за ходом реалізації і вчасним поповненням запасів. Раніше ця робота покладалася на торгові відділи. Зараз диспетчерські служби знайшли широке застосування в торгівлі, і функції торгового відділу зводяться в основному до організації комерційної діяльності-встановленню господарських зв'язків з постачальниками, підготовці і укладенню договорів постачання, контролю за їхнім виконанням, аналізу вибірки товарних фондів і розподілу їх по підприємствам, вишукуванню додаткових товарних ресурсів.

Всю оперативну роботу по організації товаропостачання виконують диспетчерські служби, що збирають відомості про надходження товарів, приймають заявки від підприємств, складуть і узагальнюють отримані дані, передають їхнім постачальникам, складають карти-схеми розміщення торгових підприємств, контролюють графіки доставки товарів, забезпечують оптимальну маршрутизацию руху автотранспорту.

Забезпечуючи раціональну організацію товаропостачання, товароведы-диспетчери відповідають за постачання закріпленої групи товарів, систематично і регулярно інформують про стан торгівлі керівництво торгу, вищестоячі організації, а також несуть відповідальність за вчасне подання заявок постачальникам.

Основними задачами диспетчерської служби торгу є:

- Здійснення оперативного контролю за забезпеченістю товарами роздрібних торгових підприємств;

- Організація ритмічного завозу товарів в роздрібну мережу в відповідності з укладеними договорами, заявками підприємств і погодженими графіками доставки;

- Поліпшення роботи підприємстві по організації торгівлі товарами повсякденного попиту і в першу чергу товарами достатнього асортименту;

- Підвищення відповідальності підприємств роздрібної і оптової торгівлі за наявність в продажі товарів в відповідності з асортиментним переліком.

Виходячи з означених задач, на диспетчерські служби покладаються такі обов'язки:

- Збір і обробка оперативної інформації від торгових підприємстві про наявність в продажі товарів в відповідності з асортиментним переліком;

- Отримання і узагальнення заявок на завіз товарів і передача їх відповідним постачальникам для поповнення встановлених нормативів товарних запасів;

- Організація ритмічної доставки товарів в роздрібну торгову мережу по прогресивній технології, оптимальними маршрутами і в найкоротші терміни;

- Контроль за вчасним виконанням заявок роздрібної торгівлі промисловими підприємствами, оптовими базами (конторами) і складами торгів, вивезенням вільної тари, а також за прибуттям вантажів на залізничні станції, пристані, ходом їхнього розвантаження і вивезення;

- Виявлення в торговій мережі і на складах торгу товарної продукції що залежалася і не користується попитом у населення;

- Організація оперативного переміщення товарів між підприємствами;

- Встановлення причин збоїв в торгівлі окремими товарами, прийняття термінових мір до їх усунення, визначення втрат товарообороту.

При обласних (міських) управліннях торгівлі також організуються диспетчерські служби, в функції яких входять: прийом інформації від торгів про стан торгівлі тими або іншими товарами, особливо товарами достатнього асортименту; аналіз і узагальнення даних про наднормативні товарні запаси і товари уповільненої реалізації, вжиття заходів по переміщенню їх між торгами. Вирішуються і інші оперативні задачі, що входять в компетенцію обласних (міських) управлений торгівлі. Безперебійне постачання товарами населення міста — складна задача. До того же швидка реалізація окремих продовольчих товарів зумовлює необхідність завозу їх в торгову мережу від одного до трьох раз в день, що значно ускладнює організацію перевезень. Тому питання вчасного завозу товарів, визначення раціональних шляхів руху транспорту, скорочення простоїв, дотримання графіків і ритмічності доставки зв'язані з рішенням цілого ряду організаційно-економічних і технічних задач.

Слідує при цьому врахувати, що весь процес товаропостачання неминуче супроводжується більшою кількістю документів, на обробку яких витрачаються значні трудові ресурси і час як в торгівлі, так і в промисловості. Вчасний збір і обробка документів мають важливе значення для управління товаропостачанням і забезпечення крамниць товарами в достатній кількості і асортименті. Це зумовлює гостру необхідність застосування з цією метою відповідних засобів обчислювальної техніки.

Використання для обробки носіїв оперативної інформації ЕОМ дозволяє більш чітко управляти технологічними процесами товаропостачання, раціонально організувати централізовану доставку, комплексно вирішувати задачі по визначенню обсягу і частоти завозу товарів, потреби в транспорті, оптимальних варіантів автомобільних маршрутів і ін.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ В КРАМНИЦІ

Приймання товарів по кількості і якості — одне з основних умов успішної діяльності торгового підприємства по забезпеченню цілості товарно-матеріальних цінностей і доведенню їх до споживача в необхідній кількості і належній якості. Кількісне і якісне приймання здійснюється на всіх етапах руху товару — в шляху, на складах проміжних одержувачів, в крамницях-і відрізняється тільки засобами.

Приймання товарів по кількості. Товари по кількості приймають, як правило, матеріально-відповідальні і підлеглі їм особи, а також робітники, відповідальні за врахування, зберігання, приймання і відпустка матеріальних цінностей, з якими укладені договори про матеріальну відповідальність. В процесі приймання повинно бути точно визначена кількість кожної партії товарів ,що надходять. Приймання починають з перевірки даних, означених в супровідних документах (накладної, лічбі-фактуре, товарно-транспортної накладної, специфікації), де вказані: найменування, сорт, артикул, зростання, фасон, повнота, кількість місць і товарних одиниць, роздрібна ціна, вартість тари, сума по кожній позиції, вага маси брутто, вага маси нетто і тари, загальна сума лічби і розмір торгових знижок.

Слідує помітити, що, по існуючим правилам, в усіх випадках необхідно виробляти повну перевірку кількості товарів ,що надійшли, за винятком випадків, передбачених Окремими Умовами Поставки, ДГСТАМИ або договорами.

Важливим в організації приймання товарів по кількості є дотримання встановлених термінів.

Приймання товарів, що надійшли без тари або в відкритій тарі, виробляється в момент отримання їх від постачальника або з транспортного складу, або в момент розтинання і розвантаження неопломбованих контейнерів, що опломбовувалися. Приймання затарених вантажів здійснюється в два етапи: попередня і остаточна. Заздалегідь вантажі приймають по масі брутто і кількості місць, остаточно — по масі нетто і кількості тарних одиниць в кожному місці. Причому остаточне приймання виробляється водночас зі розтинанням тари не пізнє 10 днів, а по товарам, що швидко псуються — не пізнє 24 годин з моменту їхнього отримання від постачальника або видачі органами транспорту. В межах цих термінів матеріально-відповідальна особа повинно розчинити тару і виробити перевірку вмісту. Точне дотримання термінів приймання є важливою умовою вчасного подання претензій до постачальників в випадку відкриття нестачі, пересортиці або інших розбіжностей в кількості товарів ,що надійшли з даними, означеними в супровідних документах постачальника. Якщо на попередньому етапі виявлена невідповідність маси брутто окремих місць масі, означеної в супровідних документах або на трафарете, розчиняти тару не рекомендується.

При відкритті невідповідності нетто або кількості тарних одиниць (при розтинанні тари) кількісне приймання зупиняється і в присутності представника постачальника складається відповідний акт, що підписують особи, що приймали участь в прийманні партії товару.

Представник одногороднього постачальника (виготівника) зобов'язаний з'явитися не пізнє наступного дня після отримання виклика, а по скоропортящимся товарам — в течію 4 годин після отримання виклика. Представник іногородній постачальника (виготівника) зобов'язаний з'явитися не пізнє ніж в 3-дневный термін після отримання виклика, не вважаючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший термін не передбачений Окремими Умовами Поставки або договором. Однак іногородній постачальник може уповноважити на участь в прийманні товарів підвідомче підприємство, находящееся в місці їхнього отримання. При нез'явленні представника постачальника в встановлені терміни приймання може здійснюватися з участю компетентного представника громадськості, що має посвідчення на право участі в прийманні конкретної партії товару.

Приймання товарів за якістю. Приймання товарів за якістю виробляється після того, як вони прийняті по кількості. Перевіряються їхня комплектність, маркировка, термін придатності, стан тари і інші показники, передбачені ДГСТАМИ, Технічними умовами, Інструкцією за якістю і Окремими Умовами Поставки. Враховуються також і інші обов'язкові для сторін документи, посвідчувальні якість товарів ,що поставляються (сертифікат, коносамент, посвідчення про якість, специфікація). Відсутність таких документів не зупиняє приймання товарів. В цьому випадку складається акт про фактичну якість товарів ,що надійшли з вказівкою відсутніх супровідних документів.

В крамниці, як правило, здійснюється суцільне приймання товарів за якістю, за винятком випадків, передбачених ДГСТАМИ, технічними умовами, окремими умовами поставки або договорами. Приймають товари за якістю керівники підприємства-одержувача або їхні заступники, товарознавці за якістю, інші компетентні особи, добре проінформовані про вимоги і правила перевірки якості товарів, ДГСТИ, Технічні умови, Окремі Умови Поставки і інші нормативні документи.

При прийманні товарів за якістю більш жорстко дотримуються встановлені терміни. Згідно Інструкції за якістю, товари повинні бути прийняті в наступні терміни:

- При одногородньому постачанні — не пізнє 10 днів, а товари, що швидко псуються — не пізнє 24 годин після їхнього надходження в крамницю;

- При іногородній постачанні — не пізнє 20 днів, а товари, що швидко псуються — не пізнє 24 годин після їхнього надходження в крамницю.

Для районів Крайньої Півночі, віддалених районів і інших районів дострокового завозу встановлені декілька інші терміни. Наприклад, для приймання продовольчих товарів в цих районах встановлений термін 40 днів, для товарів, що швидко псуються — 48 годин після їхнього надходження одержувачу.

При відкритті невідповідності якості, маркіровки, комплектності товарів ,що надійшли, тари або упаковки вимогам ДГСТУ, Технічних умов, Окремих Умов Поставки або договору або даним, означеним в маркировке і супровідних документах, посвідчувальних якість, подальше приймання товарів зупиняється і складається акт, де вказують характер виявлених дефектів і кількість оглянутої продукції. В' цьому випадку негайно викликають представника постачальника (відправника, виготівника) і в його присутності продовжують приймання і актування невідповідності товарів за якістю. Причому при одногородньому постачанні присутність представника обов'язково, а при іногородній — в випадках, передбачених Окремими Умовами Поставки, ДГСТОМ або договором.

Представник одногороднього відправника (виготівника) зобов'язаний з'явитися не пізнє ніж на наступний день, а по товари, що швидко псуються — не пізнє 4 годин після отримання виклика. Представник іногородній відправника (виготівника) зобов'язаний з'явитися не пізнє ніж в триденний термін після отримання виклика, не вважаючи часу, необхідного для проїзду.

В випадках, коли представник постачальника не з'явився в встановлений термін і не переклав свої повноваження по участі в прийманні товару на інше підприємство, розташоване в місці приймання, перевірка якості виробляється з участю відповідного представника Державної інспекції за якістю товарів і торгівлі або Бюро товарних експертиз, а за відсутності таких установ — з участю компетентного представника незацікавленої організації. Акт експертизи складається не пізнє 10 днів при одногородніх постачаннях і не пізнє 20 днів при іногородній.

Якщо ДГСТАМИ або Технічними умовами для визначення якості товару передбачений відбір зразків (проб), те вони повинні бути відібрані і направлені для лабораторного аналізу в встановленому порядку, про що складається акт за підписами всіх в прийманні товару осіб ,що беруть участь.

При відмові від недоброякісних товарів постачальник зобов'язаний ними розпорядитися: по товарам, що швидко псуються — протягом 24 годин, по всім іншим товарам — протягом 10 днів зі дня відмови від приймання. Якщо в означені терміни міри не будуть прийняті, підприємство-одержувач мати право самостійно розпорядитися забракованими товарами, а товари, що швидко псуються реалізувати на місці з дозволу органів санітарного нагляду.

Норми основ, регулюючих обов'язки постачальника за якістю продукції ,що поставляється, містяться в Положенні про постачання товарів народного споживання і передбачають подання претензій постачальнику по забракованным товарам не пізнє одного місяця після укладання акту (для районів Крайньої Півночі встановлений термін два місяця). При відхиленні постачальником обгрунтованої претензії матеріали (позовна заява) спрямовуються в арбітраж. За постачання недоброякісної продукції передбачений штраф в розмірі біля 20% стій мости забракованої продукції.

Особливі вимоги подаються до якості імпортних товарів. Коло питань, що стосуються постачання імпортних товарів, регулюється спеціальними нормативними актами, що передбачають, що вантажоодержувач зобов'язаний оглянути отриманий товар, перевірити його якість, кількість, асортимент і комплектність. При встановленні розбіжностей по яким-або вищезазначеним показникам оформлюється так званий рекламаційний акт, що складається по формі: акту державної експертизи.

Акт експертизи або аварійного сертифікату повинен складатися при участі не менше двох представників вантажоодержувача.

6. ЗБЕРІГАННЯ ТОВАРІВ В КРАМНИЦІ І ШЛЯХИ СКОРОЧЕННЯ ТОВАРНИХ ВТРАТ

Незнижувані товарні запаси в крамниці — неодмінна умова безперебійної торгівлі і забезпечення належного рівня культури обслуговування покупців. Незважючи На те що в роздрібній торговій мережі товари, як правив, перебувають нетривалий час, робітники крамниць повинні добре знати умови їхнього зберігання і забезпечити повну цілість їхньої кількості і якості. Порядок зберігання товарів вказаний в Основних правилах роботи крамниці.

Крамниця — це свого роду бар'єр, що виключає проникнення в продаж недоброякісних товарів. Тому до приміщень, де вони зберігаються, подається ряд обов'язкових вимог. В них повинна дотримуватися чистота, порядок, певна температура і вологість повітря. Продукти, що швидко псуються повинні зберігатися в приміщеннях ,що охолоджуються, холодильних камерах і шафах. Дотримання встановлених правив зберігання відвертає можливість псування товарів, бою, брухту, пошкодження гризунами.

Для більшості товарів нормальний режим зберігання припускає дотримання наступних умов: температури +14-16 0 С (для товарів, що швидко псуються - від 0ЁС до +5ЁС); відносної вологості повітря — в межах 60-70% (для продовольчих товарів- 80-90%).

Окрім температурних режимів і відносної вологості повітря, на зберігання продуктів виявляє вплив сонячне світло (погіршується зовнішній вигляд багатьох товарів, жовтіє і вицвітає упаковка, прогіркають жири, всихають товари).

Пил і бруд призводять до попадання мікроорганізмів, псування товару, погіршення його зовнішнього вигляду; комахи і гризуни псують і знищують товари; неміцна тара може пошкодити товар, тара, виготовлена з сирої деревини, передає свій запах товару.

Дуже важливо дотримання товарного сусідства. Не Можна наприклад, зберігати борошно, кондитерскі вироби разом з туалетним або господарським милом, хімічними товарами, оселедцем, сирому і іншими гостро пахучими виробами. Не слід також розміщувати товари з великим вмістом вологи по сусідству з товарами, що мають гігроскопічні властивості.

Дотримання встановлених правив зберігання має велике значення в забезпеченні цілості товарно-матеріальних цінностей і недопущенні наднормативних товарних втрат.

В торгівлі розрізняють наступні вигляди втрат: природний убуток, що актуються втрати, відходи.

Вони виникають при перевезеннях, зберіганні і підготовці товарів до продажу.

Природний убуток виникає при нормальних умовах зберігання внаслідок фізико-хімічних і механічних властивостей товарів (всихання, відплив, розпил, розтруска, розлив). По кожному товару встановлені певні норми убутку в вигляді відсотка до роздрібного товарообороту незалежно від термінів зберігання товарів в крамниці в протилежність зберіганню на складах. Гранично максимальні норми природного убутку застосовуються після проведення инвентаризацій.

Що актуються втрати виникають внаслідок незадовільного зберігання і недбалого звернення з товарами (бій, брухт, псування). Що актуються втрати оформлюються актами. Як правило, суми втрат ,що актуються стягуються з винних осіб, за винятком втрат, викликаних стихійними лихами (пожежа, повідь, землетрус, крадіжка). Втрати товарів внаслідок псування, бою, брухту неприпустимі і свідчать про незадовільну роботу матеріально-відповідальних осіб.

Відходи виникають в процесі підготовки деяких продовольчих товарів до продажу, коли їх звільняють від пакувальних і інших матеріалів, врахованих в складі маси нетто. Наприклад, відходами ковбасних виробів є шпагат, кінці кишкових оболонок, які перед продажею видаляють. З рулетів і литок видаляєтся кістка з прилеглими жилами, шпагат, при продажі птиці видаляються паперові тампони. На відходи встановлені особливі норми понад норми природного убутку, а постачальники надають на них додаткову знижку з роздрібної ціни.

Таким Чином, в крамницях, поряд з створенням оптимальних умов зберігання, необхідно забезпечити правильний догляд за товарами, застосовувати раціональний торговий інвентаря і обладнання, дотримуватися встановлених правила санітарії. Всі це буде сприяти відвертанню псування, бою, брухту і значному зниженню товарних втрат

Велике значення в боротьбі за економію і ощадливість має якість продукції. Воно є важливим резервом підвищення ефективності галузі в цілому, оскільки поліпшення якості товарів народного споживання дозволяє подовжити терміни їхньої служби, економити сировину і матеріали, розвивати і зміцнювати ділові зв'язки з промисловістю, повніше задовольняти попит населення.

Соціалістична система господарювання створює сприятливі умови для систематичного поліпшення

Збільшення виробництва товарів народного споживання, розширення їхнього асортименту і підвищення якості, поліпшення постачання торгового обслуговування населення — одна з негайних задач економічного і соціального розвитку країни на сучасному етапі.

7. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ТОВАРОПОСТАЧАННЯ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

Безперервне зростання промислового виробництва і втягнення в сферу звернення всі більшої кількості товарів народного споживання висують задачу раціоналізації і вдосконалення процесу товаропостачання. Народногосподарські інтереси вимагають створення таких умов для постачання роздрібної мережі товарами, при яких було б забезпечене максимальне прискорення оборотності товарів, зменшення товарних запасів при одночасному збільшенні обсягу їхнього продажу.

Вдосконалення системи товаропостачання припускає скорочення звенности, концентрацію максимальних товарних запасів на великих складах оптової торгівлі, впровадження комплексних схем механізації і автоматизації складських і вантажно-розвантажувальних робіт, основаних на наскрізному транспортуванні вантажів в тарі-обладнанні і на піддонах. Як підкреслюється в Основних напрямках економічного і соціального розвитку на одинадцяту п'ятирічку, непременным умовою економічного зростання є послідовне проведення лінії на більш швидке технічне перевооружение виробництва, створення і випуск машин і обладнання, що дозволять покращити умови праці і забезпечити автоматизацію процесів. По даним Міністерства торгівлі СРСР, щорічно через крамниці реалізується 120-130 млн. Т різноманітних товарів, кількість водночас находящихся в шляху товарів складає біля 40 млн. Т вартістю приблизно в 5 млрд. Руб. На шляху від постачальника до споживача кожна тона продукції зазнає біля 10 перевалок, що призводить до колосальних трудових і грошових витрат. На вантажно-розвантажувальних роботах в торгівлі постійно зай понад одного мільйону робітників, або приблизно восьма частина всіх працюючих в галузі. Скорочення зайвих перевалок і зниження зв'язаних із ними видатків можливо за рахунок впровадження прогресивної технології товаропостачання на основі використання контейнерного і пакетного засобів перевезення вантажів при одночасній комплексній механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Контейнери в якості многооборотной тари в багатьох випадках водночас можуть виконувати функції торгового обладнання в крамницях самообслуговування.

Слідує відзначити, що здійснюване в країні будівництво великих крамниць типу «Універсам» і укрупнення торгових підприємств з переходом на торгівлю по засобу самообслуговування виявляють сприятливий вплив на скорочення трудомістких ручних робіт завдяки наскрізному транспортуванню, пакетованих вантажу на піддонах і в контейнерах. Застосування тари-обладнання дасть багато істотних переваг при перевезенні товарів:

- Усуваються зайві проміжні ланки на шляхи руху товару від постачальника до крамниці; зводяться до мінімуму перевалочні пункти;

- Максимально механізуються навантажувально-розвантажувальні і транспортно-складські операції, знижується трудомісткість робіт;

- Скорочується потреба в автотранспорті, підвищується ефективність його використання;

- Істотно прискорюється і удешевляется доставка товарів в крамниці.

Досвід підтвердив високу ефективність наскрізного транспортування пакетованих вантажу на піддонах і в контейнерах. Приблизно в 3 разу скорочується час на вантажно-розвантажувальні роботи, потреба в автотранспорті зменшується більш ніж в 2.5 разу, а трудомісткість робіт знижується в 7-8 раз.

Впровадження контейнерной системи товаропостачання дозволяє поширити торгові площі крамниць на 15-20% з одночасним підвищенням коефіціента демонстраційної площі (на 33%) і збільшенням товарної маси в залі самообслуговування (на 20%). Розширення торгових площ досягається за рахунок скорочення складських приміщень, бо зберігання товарів в контейнерах дозволяє більш ефективно використати площу і кубатуру будинки.

Перехід до прогресивної технології доставки товарів припускає глибоку перебудову багатьох технологічних процесів на складах промисловості, в оптовій і роздрібній торгівлі, на автомобільному транспорті. Складником цієї перебудови повинно стати всіляке розширення виробництва спеціальних контейнерів, пристосованих до перевезення різноманітних виглядів товарів, спеціалізованих транспортних засобів, збільшення випуску фасованных товарів, що має велике народногосподарське значення.

Важливу роль в підвищенні ефективності товаропостачання закликані зіграти автоматизовані системи управління, об'єктивна необхідність яких очевидна. Застосування для цих мети ЕОМ і іншої обчислювальної техніки дозволить більш раціонально управляти рухом потоків товарних мас, швидше доводити їх до крамниць, краще організовувати торговий процес, повніше задовольняти запити населення.

Докорінне поліпшення матеріально-технічної бази оптової торгівлі і в першу чергу укрупнення і вдосконалення складського господарства, через що минає 60-70% всіх створюваних споживчих товарів, також є важливим чинником сучасного розвитку торгівлі. Це створює необхідні економічні передумови для поступового переміщення основний маси товарних запасів з роздрібної торгівлі в оптову, що має кращі умови для здійснення механізму господарських взаємовідносин зі своїми контрагентами-промисловими і роздрібними торговими підприємствами, — вивчення попиту покупців, узагальнення замовлень, формування торгового асортименту, доставки товарів безпосередньо в роздрібну торгову мережу.

Народногосподарські інтереси вимагають, від системи товаропостачання підприємств роздрібної торгівлі прискорення оборотності товарів при одночасному зниженні рівня товарних запасів, особливо в роздрібній торгівлі. Прискорення товарооборачиваемости тільки на один день в цілому по країні дозволяє вивільнити біля 500 млн. Руб. Вчасне доведення товарів від виробництва до споживача буде в значному ступені сприяти рішенню програмної задачі всілякого підвищення добробуту радянських людей і найбільш повного задоволення їхніх запитів.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:17:04 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:45:02 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Суть та задачі постачання товарів в роздрібну торгову сітку

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149903)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru