Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Податок на додану вартість 2

Название: Податок на додану вартість 2
Раздел: Рефераты по финансам
Тип: реферат Добавлен 05:27:16 19 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 8 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

“ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ”

Виконав: студент ІІІ курсу 16 групи

ФЕФ 0104 Скирта А.І.

КИЇВ – 1998

План:

1. Економічна суть податків, функції та класифікація. Місце податку на додану вартість в системі непрямих податків.

2. Роль податку на додану вартість у формуванні Державного бюджету України. (таблиця)

3. Принципи побудови і аналіз механізму стагнення та уплати податку на додану вартість до бюджету.

4. Проблеми та економічні шляхи вдосконалення стягнення податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Економічна суть податків, функції та класифікація. Місце податку на додану вартість в системі непрямих податків.

Податки, збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів – це обов’язкові внески і платежі, що здійснюються платниками у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.

Сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, що утримуються у встановленому порядку, і складає систему оподаткування.

Платниками податків та інших обов’язкових платежів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законодавчими актами покладено обов’язок платити податки та здійснювати інші обов’язкові платежі.

Податки – це обов’язкові платежі, що стягуються державою з юридичних і фізичних осіб.

Податки виконують такі функції:

- Фіскальну – пов’язану з формуванням джерел державних видатків;

- Розподільчу – перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб відповідно до прийнятих у суспільстві критеріїв доцільності і соціальної справедливості;

- Регулюючу – регулювання особистих, колективних, суспільних інтересів, а також взаємовідносин держави з різними секторами виробництва.

Залежно від різних ознак податки поділяють на прямі та непрямі, державні та місцеві, загальні та спеціальні.

Прямі податки – бувають реальні та особисті. Вони встановлюються на доход і майно фізичних та юридичних осіб.

Реальні податки – стягуються з окремих видів майна. До них належать: земельний податок на власників будівель, податок на власників транспортних засобів, сільськогосподарський податок.

Особисті податки – стягуються з джерел доходу або за декларацією при особистому обкладанні. Залежно від об’єктів обкладання розрізняють такі види особистих податків: прибутковий податок з населення, податок на прибуток підприємств; податок на прибуток іноземних юридичних осіб; податок на доходи; плата за трудові ресурси; плата за воду; лісовий податок; екологічний податок; податок, що регулює витрату коштів, спрямованих на споживання.

Непрямі податки – податки на товари та послуги, що встановлюється як надбавка до ціни товарів, тарифів, послуг і видів діяльності. Непрямий податок (податок з обороту) в основному реалізується на товари тривалого користування, предмети одягу, алкогольні напої, тютюнові вироби і фактично є податком на споживання.

Мито – податок на імпортні, експортні і транзитні товари, що надходять у доход бюджету.

Податок на додану вартість – стягується з частини вартості, що утворюється на кожній стадії виробництва або обігу, його сума входить до продажної ціни на товари (послуги) і оплачується кінцевим споживачем.

Державні податки встановлюються та стягуються центральними органами управління, місцеві – органами управління на відповідній території.

Загальні податки визначаються державою, спеціальні (цільові) – використовуються для певних функцій, наприклад, соціальне страхування, яке використовується на забезпечення пенсій, допомог.

Роль податку на додану вартість у формуванні Державного бюджету України.

Розглянемо структуру надходжень та місце податку на додану вартість в податкових надходженнях до Державного бюджету України.

Як видно з наведеної таблиці, частка податкових надходжень з усіх доходів Державного бюджету не має стабільного значення, але в середньому коливається навколо 50%. В поточному році частка податкових надходжень становить 54,4%.

В той же час частка податку на додану вартість в податкових надходженнях теж знаходиться в межах 50%. В поточному році вона становить 41,5%.

Виходячи з наведених даних можна зробити висновок, що податок на додану вартість є одним з провідних і найбільш прибуткових для держави податком. Так як податкові надходження становлять приблизно половину доходів Державного бюджету, а податок на додану вартість – половину податкових надходжень, то виходить що податок на додану вартість складає приблизно 25% усіх доходів Державеого бюджету України. Тож своєчасне і в повному обсязі стягнення податку на додану вартість значним чином впливає взагалі на дохід бюджету, тому потрібно приділяти більше уваги до вдосконалення механізму стягнення цього податку. Бо як видно з даних виконання Державного бюджету України з надходжень податку на додану вартість, в жодному році план не був виконаний. В Державному бюджеті України на 1998 рік було заплановано доходів від надходжень податку на додану вартість в розмірі 8756000 тисяч гривень.За даними Державної податкової адміністрації України фактичні надходження за 10 місяців 1998 року склали 4069114,93 тисячі гривень. Таким чином неважко підрахувати, що й наприкінці 1998 року бюджет не дорахується значної суми коштів від надходжень податку на додану вартість.

Принципи побудови і аналіз механізму стягнення та уплати податку на додану вартість в бюджет.

Платники податку на додану вартість

Платниками податку на додану вартість є:

· Установи незалежно від форм власності і відомчої приналежності, маючи згідно законодавства України статус юридичних осіб, здійснюючи виробничу і комерційну діяльність;

· Підприємства з іноземними інвестиціями, що здійснюють виробничу та іншу комерційну діяльність;

· Індивідуальні (сімейні) приватні підприємства, здійснюючі виробничу та іншу комерційну діяльність;

· Філіали, відділи та інші відокремлені підрозділи установ, що знаходяться на території України, самостійно реалізуючі товари (роботи, послуги);

· Міжнародні об’єднання ті іноземні юридичні особи, що здійснюють виробничу та іншу комерційну діяльність на території України.

Об’єкти оподаткування

Об’єктами оподаткування є:

· Обороти по реалізації на митній території України товарів, виконаних робіт та наданих послуг;

· Товари, що ввозяться на територію України у відповідності до митних правил, встановленими митним законодавством України.

При реалізації товарів об’єктом оподаткування є обороти по реалізації усіх товарів як власного виробництва так і придбаних на стороні.

З метою оподаткування товаром вважається: продукція (річь, виріб) в тому числі виробничо-технічного призначення; будівлі та споруди та інші види нерухомого майна; електро- і теплоенергія, газ, вода.

При реалізації робіт об’єктом оподаткування є об’єми виконаних будівельно-монтажних, ремонтних, науково-дослідних, дослідно-конструкторських, технологічних, проектно-пошукових, реставраційних та інших робіт.

При реалізації послуг об’єктом оподаткування є виручка отримана від надання:

· Послуг пасажирського та вантажного транспорту, враховуючи транспортування (передачу права власності) газу, нафти, нафтопродуктів, електричної та теплової енергії, послуг по виконанню завантажувально-розвантажувальних робіт, зберіганню товарів;

· Послуг з надання в оренду майна і об’єктів нерухомості, в тому числі по лізингу;

· Посередницьких послуг;

· Послуг зв’язку, побутових, житлово-комунальних послуг;

· Послуг фізичної культури та спорту;

· Послуг по виконанню замовлень підприємствами торгівлі;

· Рекламних послуг;

· Іноваційних послуг, послуг по обробці даних і інформаційному забезпеченню;

· Інших платних послуг, крім надання в оренду землі.

До оборотів, що обкладаються податком також належать:

· Обороти з реалізації товарів (послуг) в середині установи (підприємства) для власного використання, витрати по яким не відносяться на витрати виробництва та обігу, а також своїм працівникам;

· Обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) без оплати вартості в обмін на інші товари (роботи, послуги);

· Обороти з передачі безвозвратно чи з частковою оплатою товарів (робіт, послуг) іншим установам (підприємствам) чи фізичним особам, враховуючи працівників підприємства;

· Обороти з реалізації предметів застави враховуючи їх передачу заставовласнику при невиконанні забезпеченого заставою зобов’язання.

Визначення обкладаємого обороту

Для визначення обороту що обкладається податком на додану вартість приймається вартість товарів (робіт, послуг), що реалізуються визначена виходячи з вільних (ринкових) чи регулюємих цін і тарифів з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших митних зборів (обов’язкових платежів), за виключенням податку на додану вартість.

До обкладаємого обороту входять кошти, отримані від інших установ та підприємств (за виключенням коштів, що зараховуються до статутних фондів установ (підприємств) його засновниками в порядку, встановленому законодавством України, коштів на цільове бюджетне фінансування а також на здійснення спільної діяльності), доходи, отримані від передачі у тимчасове користування (фінансової допомоги) при відсутності ліцензій на здійснення банківських операцій, а також кошти від стягнення штрафів, стягнення пенєй, виплати неустойок, отримані за порушення зобов’язань, передбачених договорами поставки товару (виконання робіт, надання послуг); суми авансових та інших платежів, поступивших за рахунок майбутніх поставок товарів чи виконання робіт, послуг на розрахунковий рахунок, та суми, отримані в порядку часткової оплати по розрахунковим документам за реалізовані товари (роботи, послуги).

Кошти, що надаються безоплатно іноземними установами Українським установам (підприємствам) у вигляді гаранту на здійснення цільових програм з майбутнім звітом про їх використання, не є об’єктом оподаткування.

До коштів цільового бюджетного фінансування, що не включаються до обороту, який обкладається податком на додану вартість, відносяться кошти, які перераховуються на відповідні рахунки підприємств та установ, які передбачаються в бюджетах різного рівня на фінансування цільових програм та заходів.

Товари (роботи, послуги), що придбаються за рахунок коштів цільового бюджетного фінансування, сплачуються з урахуванням податку на додану вартість, який не підлягає відшкодуванню. Суми зазначеного податку в даному випадку на витрати виробництва і обігу не відносяться, а покриваються за рахунок зазначених джерел.

Спільна діяльність без створення для цієї мети юридичної особи здійснюється на підставі договору між її учасниками; за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються шляхом об’єднання майна та зусиль спільно діяти для досягнення спільної загально-господарської чи іншої цілі, що не протиречить законодавчим актам.

Майно, створене чи придбане при спільній діяльності, і отримані результати враховуються на окремому балансі у того її учасника, якому за договором доручення ведення спільних справ учасників договору. Товари (роботи, послуги), які реалізуються в межах спільної діяльності, підлягають обкладанню податком на додану вартість в загальновстановленому порядку.

Не обкладається податком частка прибутку, що отримується кожним з учасників спільної діяльності після сплати всіх податків, включаючи податок на додану вартість.

Установи (підприємства) що здійснюють реалізацію продукції (робіт, послуг) за цінами не вище фактичної собівартості для цілей оподаткування приймається ринкова ціна на аналогічну продукцію (роботи, послуги), що склались на момент реалізації, але не нижче фактичної собівартості.

У випадку, якщо установа (підприємство) не змогла реалізувати продукцію за цінами вище собівартості внаслідок зниження її якості чи споживчих якостей (враховуючи моральний знос), або якщо ринкові ціни, які склалися на цю чи аналогічну продукцію виявились нижче фактичної собівартості цієї продукції, для цілей оподаткування приймається фактична ціна реалізації продукції.

Під ринковими цінами розуміються ціни, що склалися в регіоні на момент реалізації товарів (робіт, послуг) при здійсненні угоди. Під регіоном слід розуміти сферу обігу продукції в даній місцевості, яка визначається виходячи з економічної можливості покупця придбати товар на найближчій по відношенню до покупця території. При цьому під найближчою територією розуміється конкретний населений пункт чи група населених пунктів, що знаходяться в межах кордонів адмінистративно-територіальних, національно-державних угрупувань.

Якщо установа (підприємство) на протязі 30 діб до реалізації продукції за цінами що не перевищують її фактичну собівартість реалізувала аналогічну продукцію за цінами її фактичної собівартості, за всіма угодами з метою оподаткування застосовуються ціни вирахувані з максимальних цін реалізації цієї продукції.

У разі реалізації продукції за цінами нижче собівартості (вартості придбання), від’ємна різниця, що виникає між сумами податку, сплаченого постачальником і сумами податку вирахуваними по реалізації товарів відносяться на прибуток, що залишається в розпорядженні установи (підприємства) після сплати податку на прибуток і заліку в рахунок майбутніх платежів чи відрахуванню з бюджету не підлягає.

При обміні установами (підприємствами) продукцією (роботами, послугами) чи її передачі безоплатно, обкладаємий оборот визначається виходячи з фактичної ціни реалізації (без урахування податку на додану вартість), але не нижче звичайних цін.

Якщо установа (підприємство) обмінює вперше освоєну продукцію, яка раніш не вироблялась чи обмінює придбану продукцію, то з метою оподаткування приймаються фактичні ринкови ціни на аналогічну продукцію, що склалися в даному регіоні на момент реалізації продукції при здійсненні угоди, але не нижче її фактичної собівартості.

При реалізації придбаної продукції в її собівартість включається вартість придбання, витрати по доставці, зберіганню, реалізації та інші аналогічні витрати. По основним засобам, іншому майну по яким нараховується знос приймається їх залишкова вартість.

У разі натуральної оплати товарами (в тому числі власного виробництва) чи реалізації підприємством населенню, враховуючи власних працівників, цих товарів через касу за цінами не вище собівартості обкладаємий оборот визначається аналогічно.

При безоплатній передачі товарів (робіт, послуг) платником є сторона що їх передає.

При використанні всередині підприємства (установи) товарів (робіт, послуг) власного виробництва, витрати, по яким не відносяться на витрати виробництва та обігу, за основу визначення обкладаємого обороту приймається вартість цих чи аналогічних товарів (робіт, послуг), вирахувана, виходячи з цін (тарифів), що використовуються, а при їх відсутності – фактична собівартість.

Оборот, що обкладається при виготовлені товару з давальницької сировини та матеріалів є вартість їх обробки, а по підакцизним товарам – вартість обробки з урахуванням акцизу.

Суми податку на додану вартість по багатообіговій тарі, що має залогові ціни, сплачуються при її реалізації установами-виробниками покупцям.

Якщо продукція і товари затарюються в споживацьку тару одноразового використання (коробки, поліетіленові пакети, інші паківельні матеріали), що включається до ціни готової продукції, чи в транспортну тару (дерев’яну, картонну), що оплачується зверх цін на готову продукцію, то вартість цієї тари включається до обороту, що оподатковується.

Для будівельно-монтажних і ремонтних організацій оборотом , що оподатковується є вартість реалізованої будівельної продукції (робіт, послуг), що визначається виходячи з договірних цін, з урахуванням їх змін, визваних в процесі виконання робіт підвищенням (зниженням) цін на будівельні матеріали та конструкції, тарифів на транспортні та інші види послуг.

Ставки податку, порядок стягнення і оплати

Об’єкти оподаткування зазначені вище, за виключенням операцій, звільнених від оподаткування і операцій по яким застосовується нульова ставка (згідно закону України “Про податок на додану вартість”) оподатковуються по ставці 20% від бази оподаткування і додається до ціни товару (робіт, послуг).

Податок по нульовій ставці вираховується відносно операцій по:

· Продажу товарів, які були експортовані платником податку за межі митної території України.

В тому числі по нульовій ставці обкладаються операції по:

Поставці для заправки чи постачанню морських (океанських) суден, які:

· Використовуються для навігаційної діяльності, перевезенню пасажирів чи вантажів за платню, іншої комерційної, промислової чи риболовецької діяльності, що здійснюється за межами територіальних вод України;

· Використовуються для спасіння чи оказання допомоги в нейтральних чи територіальних водах інших країн;

· Входять у склад військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України;

По нульовій ставці також обкладаються операції по:

Поставці для заправки чи постачанню повітряних суден, які:

· Здійснюють міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезенню пасажирів або вантажів за платню;

· Входять у склад військово повітряних сил України та відправляються за межі повітряних кордонів України, в тому числі в місця тимчасового базування;

· Поставці для заправки та постачання космічних кораблів, а також супутників.

Товари вважаються експортованими платником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) затверджене у належним чином оформленій митній вантажній декларації.

Продаж товарів для постачання залізничного та автомобільного транспорту на митній території України незалежно від його приналежності та видів перевезень, що здійснює такий транспорт, обкладається податком по ставці 20% бази оподаткування.

По нульовій ставці обкладаються операції по продажу робіт (послуг), що призначені для використання та вживання за межами митної території України.

У відповідності до “Класифікації послуг зовнішньо-економічної діяльності”, від 02.06.97 N324, послуги по агентуванню та фрахтуванню морського торгівельного флоту – це обслуговування суден в морських, річкових портах України, що здійснюються судовим агентом, який надає ці послуги судну, пов’язані з торгівельним мореплавством. Оскільки, іноземне судно, що перетинає митний кордон України, заходить в териториальні води України, зберігає за собою статус території країни, під флагом якого воно знаходиться (за межами митної території України), послуги по агентуванню морського флоту (включаючи портові сбори) вважаються такими, що підлягають обкладанню податком на додану вартість по нульовій ставці.

В тому числі по нульовій ставці обкладаються операції по:

· Наданню нерезидентам в аренду, чартер, фрахт морських та повітряних суден, які використовуються на міжнародних маршрутах та лініях, а також космічних кораблів та супутників чи їх частин або окремих функцій;

· Наданню послуг персоналу по обслуговуванню морських, повітряних чи космічних об’єктів;

· Наданню послуг по передачі авторських прав, ліцензій, патентів, прав на використання торгівельних марок та інших юридичних і економічних знань, а також обробці даних та інформатики для нерезидентів;

· Наданню послуг по организації реклами та зв’язків з масами за межами України; культурній, спортивній, освітній діяльності за межами України;

· Наданню послуг по туризму на території України в разі їх продажу за межами України безпосередньо чи при посередництві нерезидентів при безготівкових розрахунках.

Продаж послуг по туризму резидентам на митній території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, чи через його агентів, які не є резидентами, обкладається податком по ставці 20% бази оподаткування.

· Операції по продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, що знаходяться на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах), у відповідності з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Продаж товарів (робіт, послуг) безмитними магазинами без нарахування податку на додану вартість здійснюється виключно фізичним особам, які виїжджають за митну територію України, або фізичним особам, які переміщюються транспортними засобами, що належать резидентам, та знаходяться поза митних кордонів України. Порушення норм цього положення тягне за собою відповідальність, передбачену законодівством.

Товари, що були придбані в безмитних магазинах без сплати податку на додану вартість, в разі зворотнього ввезення таких товарів на митну територію України належать до оподаткування в порядку, встановленому для оподаткування операцій по ввезенню товарів на митну територію України.

· Операції по наданню транспортних послуг по перевозці пасажирів та вантажів за межами митної території України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур по випуску пасажирів чи вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур по випуску пасажирів чи вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

У разі, якщо надання транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комерційних операцій з транспортними квитками, проїздними документами, заключення угод чи рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізчика, операції по таким послугам обкладаються податком по ставці 20% бази оподаткування.

· Операції по наданню послуг платником податку, пов’язані з транспортуванням (переміщенням) пасажирів або вантажів транзитом повз території України, обкладаються податком 20% бази оподаткування і включається до вартості послуг за транзит.

· Операції по продажу вугілля та продуктів його збагачення, вугільних та торфяних пакетів; продажу електроенергії.

· Операції по продажу переробним підприємством молока і м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності та господарювання.

· Операції по продажу газу, імпортованого в Україну.

· Операції по продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за виключенням підакцізних товарів, посередницької та рекламної діяльності, ігорного бізнесу, підприємствами, які засновані Українським товариством глухих, та майновою власністю, іншим платникам податку. Вказана норма розповсюджується тільки на підприємства, де кількість інвалидів, які мають там основне місце праці, складає на протязі попереднього звітного періоду не менш 50% загальної кількості працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів складає не менш 40% суми загальних виплат на оплату праці, що включаються у склад валових затрат виробництва (обігу).

Порядок віднесення товарів (робіт, послуг) до власного виробництва підприємств, заснованих Українським товариством глухих, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платники податку мають вести окремий облік по продажу та придбанню відносно:

· Операцій, які належать оподаткуванню по ставці 20% та звільнених від оподаткування;

· Операцій, вартість яких не включається у склад валових витрат виробництва (обігу) або не підлягають амортизації, ввізних (імпортних) та вивізних (експортних) операцій. Цей облік ведеться в спеціальних книгах, форма і порядок заповнення яких встановлюється центральним податковим органом України.

Платник податку повинен надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати в собі вказані окремими рядками:

· Порядковий номер податкової накладної;;

· Дату виписки податкової накладної;

· Найменування юридичної особи чи призвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платника податку на додану вартість;

· Податковий номер платника податку (продавця чи покупця);

· Місце знаходження юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

· Опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (розмір, об’єм);

· Повне найменування отримувача;

· Ціну продажу без врахування податку;

· Ставку податку та відповідну суму податку в чисельному значені;

· Загальну суму грошових коштів, які належать уплаті з врахуванням податку.

При звільненні від оподаткування у випадках, передбачених сттею 5 закону України “про податок на додану вартість”, в податковій накладній робиться запис “Без ПДВ” з зісланням на відповідний пункт закону.

Сума податку на додану вартість, що належить внесенню до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманими від покупців за реалізовані їми товари (роботи, послуги), та сумами податку, фактично сплаченими постачальникам за материальні ресурси (роботи, послуги), податкові зобов’язання, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу, податковий кредит.

Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” (з метою зниження податкового пресу на підприємства) до 1 січня 1999 року датою виникнення податкових зобов”язань з продажу товарів (робіт,послуг) є дата зарахування коштів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податку,як оплату за товари (послуги, роботи). При цьому датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку плптника податку для оплати товарів (робіт,послуг).Це правило не розповсюджується на продажу чи покупку товарів без оплати –бартерних операцій.

Указом Президента України “О деяких змінах в оподаткуванні” від 07.08.98 N857/98 з метою компенсації втрат бюджету від податкових пільг ця норма Закону перенесена з 1 січня 1999 року на 1 жовтня 1998 року.

З 01.10.98 року датою виникнення у платника податків податкових зобов”язань є дата здійснення першої з подій:

- Чи дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), а в разі розрахунку за товари (роботи, послуги) за готівку – дата їх надходження до каси платника податку;

- Чи дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

· Чи дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) – у разі розрахунків з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків;

· Чи дата отримання податкової накладної, що завіряє факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Заготівельні, оптові, постачально-збутові та інші установи (підприємства), що займаються продажем та перепродажем товарів, в тому числі по угодам комісії та доручення, які отримують прибуток у вигляді різниці в цінах (націнок), надбавок, винагород, іншіх зборів, обкладаємий оборот визначають на підставі вартості реалізуємих покупцям товарів (робіт, послуг) виходячи з їх цін, що застосовуються без включеня до них податку на додану вартість.

У випадках, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність по продажу бувших у використанні товарів (комісійну торгівлю), придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, та конфіскованого і безхозного майна, переданого уповноваженими державними органами для його реалізації у встановленому законодавчо порядку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність по продажу товарів, отриманих у рамках угод комісії, доручення, довірчого управління, інших громадянсько-правових угод, які уповноважують такого платника здіснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи, без передачі права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів.

Установи (підприємства), що використовують для своєї продукції багатообігову тару (яка має заставні ціни), яка відповідно умовам угоди (контракту) визначена як зворотня (заставна), в базу оподаткування не включається. Таким чином, при наявності в угоді зобов’язань відносно повернення споживачем (покупцем) тари продавцю товару, який постачається у тарі, така тара вважається зворотньою. У разі, якщо на протязі строку позової давнини, визначеної законом, з моменту отримання зворотньої тари вона не повертається отправнику, вартість такої повертаємої тари включається в базу оподаткування отримувача.

Оскільки між кінцевим споживачем (фізичною особою) та роздрібною торгівлею, яка реалізує продукцію у скляній тарі, відсутні таки угоди, а вартість тари включається в ціну продажу, то в такому випадку об’єктом оподаткування є договірна ціна.

Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, тобто операцій по імпорту ( за виключенням товарів, що ввозяться з Російської Федеріції та Республіки Беларусь, з якими заключено міждержавну угоду про вільну торгівлю), базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не нижче митної вартості, вказаній на ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, завантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, виплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з ввозом (пересилкою) таких товарів, платні за використання об’єктів інтелектуальної власності, що відносяться до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за виключенням податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) відносно законів України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українськи гривні по валютному (обмінному) курсу Національного банку України, який діє на момент виникнення податкових зобов’язань.

Для робіт (послуг), що виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за виключенням податку на прибуток, що включається в ціну продажу робіт (послуг) відповідно законам України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українськи гривні по валютному (обмінному) курсу Національного банку України, якиї діє на момент виникнення податкових зобов’язань.

Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її продажу на митній території України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за виключенням податку на прибуток, що включається в ціну такої готової продукції у відповідності з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українськи гривні по валютному (обмінному) курсу Національного банку України, якиї діє на момент виникнення податкових зобов’язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем в порядку, передбаченому для оподаткування товарів, які імпортуються, а відповідальність за уплату податку покупцем такої продукції несе її вітчизняний переробник.

Строки уплати податку та пред’явлення розрахунків

Для платників податку, в яких об’єм обкладаємих податком операцій по продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 не обкладаємих податком доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Платники податку, що мають об’єм операцій по продажу менший, ніж 7200 не обкладаємих податком доходів громадян, можуть використовувати податковий період за своїм вибором, якій дорівнює календарному місяцю чи кварталу. Заяву про своє рішення по цьому питанню платник податку має подати до податкового органу за один місяць до початку календарного року.

На протязі календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заяву про таку заміну платник податку має надати до податкового органу за місяць до початку кварталу. Зворотні зміни на протязі одного календарного року не дозволяються.

Суми податку, що належать до сплати в бюджет чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли в зв’язку з буд-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Уплата податку проводится не пізніш двадцятого числа місяця, що йде за звітним періодом.

В строки, передбачені для сплати податку, платник податку надає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло в даному періоді податкове зобов’язання, чи ні.

У разі, якщо сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли в зв’язку з буд-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від’ємне значення, така сума зараховується в погашення заборгованості платника податку по сплаті податку на додану вартість, яка виникла за попередні звітні періоди, а при відсутності заборгованості – на зменшення податкових зобов’язань платника податку на протязі трьох наступних звітних періодів. Це правило не розповсюджується на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що обкладаютьсмя податком по нульовій ставці.

Якщо сума від’ємного значення податку не погашується сумами податкових зобов’язань, виникших на протязі наступних трьох звітних періодів, така сума належить до відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, на протязі місяця, що йде після подання декларації за третій звітний період після виникнення від’ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій по продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються податком по нульовій ставці, провадиться в порядку, передбаченим законодавством для платників податку, що застосовують квартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється на протязі місяця, що йде після надання декларації за звітний період, в якому були здійснені таки операції.

Сума бюджетного відшкодування має бути повністю чи частково зарахована в рахунок платежів по ціому податку чи іншим податкам, зборам (обов’язковим платежам), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Проблеми та економічні шляхи вдосконалення стягнення податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Податкове регулювання в нашій країні перебуває в стадії становлення і зазнаватиме змін.

В Комітеті Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності в цей час група економістів працює над принципово новою системою оподаткування, в якій, як передбачається, такої категорії як податок на додану вартість взагалі не буде, тому шо цей податок має ефект в тих країнах, де є надвиробництво товарів. Податок на споживання не може бути ефективним там, де є дефіцит споживання, який виявляється в низькій купівельній спроможності.

В листопаді поточного року Комітет Верховної Ради з питань бюджету підготував законопроект “Про антикризові заходи в системі оподаткування”. Про це 9 листопада на пресконференції заявила голова Комітету Юлія Тимошенко. Як вона вважає, в цей час діюча податкова система не відповідає реальній ситуації в країні.

Згідно розробленого проекту, пропонується припинити стягнення податку на прибуток та податку на додану вартість підприємств, а також п’яти цільових податків та зборів. Замість цього передбачається ввести єдиний податок з продажу, що дасть можливість залучити до бюджету країни 10 млрд.гривень додаткових надходжень.

В умовах економічної кризи, яку переживає наша країна, кардинальне рішення проблеми податку на додану вартісь бачиться в тому, що цей податок взагалі не може існувати в діючих економічних умовах.

Список літератури.

1. Закон України “Про Державний бюджет України” від 30.12.97 N 796 /97 ВР.

2. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.11.91 N1251-XII .

3. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 N168/97- ВР зі змінами і доповненнями.

4. Указ Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.98 N857/98.

5. А.П. Кісельов “Основи бізнесу” Київ, “Вища школа”, 1997р.

6. Український діловий тижневик “Бізнес” (документи, коментарі, додатки), окремі номери.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:12:18 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:41:35 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Податок на додану вартість 2

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150886)
Комментарии (1841)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru