Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Виробництво засобів зв язку України проблеми і перспективи

Название: Виробництво засобів зв язку України проблеми і перспективи
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 20:55:02 11 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 14 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат на тему :

Виробництво засобів зв’язку України: проблеми і перспективи


1. Мета роботи

Сьогодні вже ні в кого не виникає сумнівів в тому, що ми живемо не в аграрному, не в індустріальному, а в інформаційному суспільстві, де інформація є найдорожчим товаром. Вчасність отримання інформації та її достовірність для багатьох компаній та індивідуальних інвесторів є першочерговим фактором процвітання та успішного розвитку. Саме тому в країнах з розвинутою економікою питанню розвитку інформаційних технологій та пов’язаних з ними галузям приділяють багато уваги.

Ті, хто володіють інформацією та технологіями її швидкого та надійного отримання, володіють світом. Історично склалося, що ті народи і країни, яким поталанило винайти досконаліші технології і за їх допомогою підвищити продуктивність праці, поступово в своєму розвитку змогли вийти вперед. Річне виробництво ВНП сягає в “центрах високих технологій” (розвинутих країнах) 25-36 тисяч доларів США на людину, а в “країнах, що розвиваються” воно не перевищує 50-2000 доларів США.

Інформація, а не природні ресурси, як раніше, є головною складовою процвітання розвиненої економіки. Інформацію зазвичай одержують через використання засобів зв’язку, а отже розвиток виробництва засобів зв’язку є далеко не останнім завданням розвитку країни. Якщо ж взяти до уваги тісний зв’язок галузі виробництва засобів зв’язку з іншими (наприклад галуззю телекомунікацій, інтернет-технологій), то стає очевидною першочергова необхідність її розвитку.

Метою даної роботи є дослідження стану галузі виробництва засобів зв’язку в Україні, оцінення її глобальної та регіональної конкурентноздатності, виявлення проблем та ризиків, з якими стикається ця галузь, визначення шляхів їх подолання та вибір найкращого “сценарію” виходу з наявної ситуації.

2. Постановка проблеми

Після розпаду Радянського Союзу на грудень 1991 року на 176 підприємствах електронної промисловості, до якої входило виробництво засобів зв’язку, на території України працювало 261577 чоловік. У складі галузі було 93 промислових підприємства, 8 НДІ, 22 КБ, 12 будівельних підприємств і 9 торговельних. Ці заводи, НДІ і КБ входили, в основному, до складу 32 НВО і ВО.

Ринками збуту електронних компонентів, що виробляли підприємства України, на 70% були приладобудівні і оборонні підприємства Росіі, 5% — інших республік, 5% — країн РЕВ і 20% — приладобудівні та оборонні заводи України.

На територіїї колишньої УРСР виробництво засобів зв’язку було представлене здебільше складальними заводами, частини виробів продукувалися на підприємствами інших республік, не було повного циклу виробництва на території України.

Внаслідок зміни структури зв’язків між заводами України та іншими колишніми республіками та відкриття ринку для побутової та промислової електронної техніки світових виробників, підприємства електронного приладобудування (до цієї галузі входить виробництво засобів зв’язку) почали “танути” на очах. На території України були зруйновані майже вщент виробництва телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, обчислювальних машин, телефонних апаратів, зазнали непоправних втрат заводи авіа-, судно-, радіоелектроніки військового і невійськового призначення. Продукція підприємств з виробництва засобів зв’язку не змогла конкурувати з іноземними виробами, оскільки спостерігався великий розрив і в якостї, і в технології виробництва. Залишкові ринки збуту поступово майже на 100% захопили закордонні фірми. Конкурувати з ними підприємствам в умовах гіперінфляції, втрат обігових коштів, високих відсотків за кредити і появи нових митних кордонів було неможливо. Слід також брати до уваги високий рівень капіталоємкості цієї галузі та порівняно повільне повернення інвестицій, що підвищує їх ризикованість.

Виробництво засобів зв’язку можна віднести до галузі “високих технологій”. В той час, коли у всьому світі говорять про необхідність розвитку “високих технологій”, в промисловості України її частка становить не більше 3–5%. Неконкурентноспроможність України на ринку засобів зв’язку сьогодні є значною проблемою. Немалий потенціал, який має України в цій галузі, покищо залишається у пасивному стані. На ринку представлені тільки окремі підприємства, продукція яких експортується і здатна конкурувати. Таким винятком є, насамперед, Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад”, яке працює на ринку засобів зв’язку виробничо-технічного призначення. Виробництво ж засобів зв’язку, що спрямовано на споживчий ринок представлене здебільшого складальними підприємствами.

Отже, виробництво вітчизняних засобів зв’язку та значне підвищення їх конкурентноспроможності на внутрішньому і зовнішніх ринках сьогодні являє собою значну проблему, розв’язання якої є однією з необхідних умов перспективного економічного розвитку в цілому.

3. Аналіз проблеми

Аналіз світового виробництва засобів зв язку .

До середини 2000 року галузь “високих технологій”, до якої входить галузь виробництва засобів зв’язку, була найприбутковішою галуззю у світі. Про це свідчить динаміка американського індексу високих технологій Nasdaq (до середини 2000р.), а також список індустрій — лідерів зростання (див.табл.1).

Таблиця 1

Галузі найшвидшого зростання прибутків за 5 років

Галузі найшвидшого зростання прибутків за 1 рік

Галузі

1995-2000 % річне зростання прибутків

Галузі

2000 % зростання прибутків

1

Securities[1]

36.3

1

Petroleum Refining

124.0

2

Wholesalers: Health Care

31.6

2

Mining, Crude-Oil Production

101.4

3

Specialty Retailers

21.1

3

Electronics, Electrical Equipment

47.4

4

Network and Other Communications Equipment

19.5

4

Industrial & Farm Equipment

42.3

5

Petroleum Refining

18.7

5

Metals

40.8

6

Energy

16.7

6

Wholesalers: Health Care

39.2

7

Telcommunications

16.7

7

Forest & Paper Products

33.7

8

Diversified Financials

16.3

8

Network and Other Communications Equipment

28.2

9

Insuratce: P&C (stock)

15.6

9

Securities

25.7

10

Computers, Office Equipment

15.2

10

Utilities: Gas & Electric

22.9

Джерело: Fortune.

Як видно з даних таблиці, виробництво засобів зв’язку у світі протягом принаймні п’яти років впевнено трималося у “гарячій” десятці. Це відбувалося передусім за рахунок постійної інноваційної діяльності в цій галузі та впевненості інвесторів у її процвітанні, а отже і здійснення значних інвестицій.

Все йшло ніби не погано, такі компаніїї як Nokia (8 місце), Sony (6) , Lucent Technologies (12) увійшли до списку найбільш привабливих компаній у світі, показали стрімкі темпи зростання та отримували високі прибутки. Звичайно з такими “гігантами” конкурувати Україні зі своєю недосить технологічною продукцією було неможливо.

Варто відмітити, що найкращими компаніями у галузі засобів зв’язку у світі за даними журналу Fortune було визнано у 2000 році Nokia, Nortel Networks, Lucent Technologies, L.M. Ericsson, Alcatel, Motorola, Sony, Siemens.

Значної уваги заслуговує розгляд такої компанії як Nokia. Ще десятиріччя тому фінська промисловість перебувала у глибокій економічній кризі, а сьогодні виробники електронної продукції цієї північної країни — визнані світові лідери своєї галузі. Секретом успіху виявилася національна підтримка електронної промисловості та вузька спеціалізація компанії. Програма виявилася успішною, і сьогодні майже третина експорту Фінляндії припадає на продукцію електронної галузі, насамперед, мобільних телефонів.

Ринок засобів зв’язку сильно зріс наприкінці 90-х. Основною причиною цього були очікування інвесторів щодо успішності розвитку нових компаній та отримання ними надприбутків.

Однак, коли світова економіка, зокрема економіка США, почала сповільнювати темпи свого росту (середина 2000р.), компаніїї зустрілися з таким явищем як швидке скорочення замовлень. Падіння цін акцій та зростання боргу спричинили значні проблеми для невеликих компаній у отриманні грошей для розширення своєї діяльності. Напружена політична ситуація у світі та атмосфера невизначеності сьогодні також додали проблем. В результаті компанії змушені скорочувати капітальні витрати та робочі місця. Lucent, наприклад, станом на 31 жовтня 2001 року, звільняє 49,500 робочих місць, Motorola 39,000, Ericsson 22,000, а Nortel Networks більше, ніж половину 94,500 штату робітників, що компанія мала на початку року. Вражаючими є швидкість падіння цін акцій та прибутків (див. табл.2) підприємств зв’язку. Ринок телекомунікацій США впав на 30% цього року, телефонні компанії США урізали капітальні витрати на 15-20%. Четвертий за величиною виробник телефонного обладнання у Європі — Alcatel SA — оголосив скорочення робочих місць на 10,000 та прогноз рекордних 5-мільярдних (у євро) збитків цього року через падіння попиту.

Таблиця 2

Назва компаніїї

Галузь

Прибуток за 1 рік

b

ADC Telecommunications, Inc.

Telecommunication Equip

-78.348

1.496

CIENA Corporation

Telecom Eq Fiber Optics

-81.405

2.391

Comverse Technology, Inc.

Telecommunication Equip

-76.549

1.178

Corning, Inc.

Telecom Eq Fiber Optics

-83.823

1.658

JDS Uniphase Corporation

Telecom Eq Fiber Optics

-83.458

2.201

Lucent Technologies Inc.

Networking Products

-61.251

1.485

Motorola, Inc.

Wireless Equipment

-16.724

1.599

Nortel Networks Corporation

Telecommunication Equip

-76.690

1.653

QUALCOMM Inc.

Telecommunication Equip

-32.352

1.647

Scientific-Atlanta, Inc.

Telecommunication Equip

-58.506

1.759

Tellabs, Inc.

Telecommunication Equip

-69.038

1.342

Джерело: NYSE, S&P’s Technology Index

Через скрутну фінансову ситуацію такі гіганти галузі виробництва засобів зв’язку як, наприклад, Lucent Technologies Inc. — найбільший виробник телефонного обладнання в США — змушенні вдаватися до M&A. 16 листопада 2001р. закінчився процес продажу більшої частки оптико-волоконого підрозділу Lucent Technologies Inc. японській компанії Furukawa Electric Co. та американській CommScope Inc. за $2.3млрд.. Lucent збирається використати отримані від продажу кошти на виплату боргів та виконання своїх фінансових зобов’язань.

Отже, аналіз показує, що підприємства галузі виробництва засобів зв’язку наразі перебувають у складному становищі насамперед через сповільнення темпів зростання світової економіки та падіння попиту. Водночас швидке зростання минулих років та значний обсяг інвестицій забезпечили високотехнологічність та конкурентноспроможність продукції світових виробників. На жаль, українським компаніям, що намагаються випускати засоби зв’язку, дуже важко конкурувати з світовими гігантами навіть тоді, коли останні переживають ненайкращі часи.

Аналіз вітчизняного виробництва засобів зв’язку .

Про різноманітність вітчизняного виробництва засобів зв’язку, а тим більше про конкурентноспроможність його продукції на світовому чи принаймні на внутрішньому споживчих ринках, покищо говорити не можна.

За даними УкрНЦ”Софт-Рейтинг” — українського наукового центру державної регістрації та сертифікації випробувань інформаційних технологій при Міністерстві Освіти та Науки (засоби зв’язку є продукцією, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні) — на українському ринку представлені засоби зв'язку для споживачів (телефонні аппарати/АВН/автовідповідачі, факсимільні апарати, пейджери, сотові телефони, радіостанції, термінали супутникового персонального зв’язку, термінали GPS, міні АТС, АТС для установ, радіо-АТС, системи прийому-передачі телеграфних повідомлень) та обладнання систем і мереж зв’язку (комунікаційні обладнання, кабельні, волоконно-оптичні, радіорелейні, супутникові системи передачі, обладнання мереж мобільного зв'язку, прийомо-передавальне радіообладнення, антени) від таких компаній як DEVICOM, К-Trade, Корифей, П-во “UHL C”, НАФКОМ, НВКФ “ТЕХНОЕКС”, УкрПейдж, Invex-Telecom, “Енран Телеком”, ВАТ “Науково-виробниче п-во “Сатурн”, ЗАО “Спейс-Телеком”. При більш близькому аналізі суб’єктів цього ринку виявляється, що вищезазначені підприємства або є просто постачальниками засобів зв’язку закордонного виробництва, або щонайбільше підприємствами по складанню апаратів. За даними, наприклад, спеціалізованого журналу “Мир связи и информатики” в Україні вітсутнє виробництво вітчизняних радіотелефонів, 70-80% ринку радіотелефонів в Україні займає продукція компанії Panasonic, на другому місці — Sony.

Дещо краща ситуація у виробництві засобів зв’язку виробничо-технічного призначення. Тут відразу можна виділити лідера — Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад”. Це підприємство працює вже майже 50 років. За цей час воно досягло високого потенціалу і вважається одним з найпотужніших в міністерствах радіоелектронної промисловості та засобів зв’язку. Мета підприємства, за словами генерального директора, — висока конкурентноспроможність та інтеграція у сучасний вітчизняний та світовий ринок засобів зв’язку.

Вироблені підприємством засоби зв’язку можна поділити на продукцію спеціального та виробничо-технічного призначення. До першої категорії можна віднести радіостанції, що використовуються для організації зв’язку у військах, різних спецслужбах. Друга категорія представлена більш широким асортиментом: радіостанція “Корал-25”, призначена для забезпечення зв’язку на судах морського, промислового флотів та судах змішаного (ріка-море) району плавання; радіостанція “Агат” для організації радіозв’язку органів та підрозділів МВС; мобільна радіостанція “Льон”, призначена для забезпечення диспетчерського зв’язку на автомобільному транспорті, в АПК, геології, будівництві шляхів, швидкій медичній допомозі тощо; телевізійна щирокосмугова антена; офісна міні-АТС.

Продукція цього підприємства намагається конкурувати і на внутрішньому, і на зовнішньому ринках. Підприємство має зовнішні зв’язки майже у 20 країнах світу, серед яких Німеччина, Данія, Іспанія, Швеція, Індія, Великобританія, Фінляндія, Болгарія, Польща, Угорщина. За результатами 1993р. діяльність підприємства отримала визнання ЄЕС та була відзначена Знаком “Євроринок-93” за обсяги виробництва, рівень технологій, розширення ринку збуту та активність в міжнародній торгівлі.

Не дивлячись на такий, на перший погляд, втішний стан, найуспішніше підприємство галузі теж має проблеми, серед яких найголовніша — це малий попит на продукцію та малі обсяги продажу. Інші підприємства перебувають ще в набагато гіршій ситуації, в основному через відсутність коштів фінансування.

Ризики у галузі виробництва засобів зв язку .

Виробництво засобів зв’язку є високотехнологічною та капіталомісткою галуззю з потенційно високими прибутками, а отже з високими ризиками. В межах даної роботи розглянуто найголовніші з них.

Першим джерелом ризику, насамперед для України, є низький рівень платоспроможного попиту. Насьогодні дуже невелика частина населення може дозволити собі придбання високотехнологічних засобів зв’язку. Це більш за все проблема регіонів, де середні доходи населення набагато нижчі, ніж в столиці. Окрім низької купівельної спроможності населення, до ризиків, викликаних нерозвиненістю економіки можна ще віднести проблему споживчої стелі та надмірної концентрації ресурсів у столиці.

Наступний ризик походить від капіталомісткості та високотехнологічності галузі. Виробництво засобів зв’язку пов’язано з необхідністю великих стартових інвестицій та подальших капітальних витрат з досить тривалим строком їх повернення.

Справжньою фабрикою ризику є Державна податкова адміністрація України, непередбачувані дії державного апарату з “покращення” ситуація, часта зміна законодавства.

За сьогоднішніх умов величезним ризиком є нестабільна політична ситуація як у світі, так і в Україні. В ракурсі цього питання слід згадати події 11 вересня, які багато в чому змінили саме сприйняття та оцінювання ризиків інвесторами. Невизначеність після терористичних атак в США охопила світові ринки. Після найтривалішої з часів І Світової Війни перерви у торгівлі акціями, американські ринки відкрилися 17 вересня, і акції продовжили падіння до найнижчого рівня за три роки, не зважаючи на раптове зниження ставки Федеральною Резервною Системою.

Відоме агенство Moody’s у своєму спеціальному звіті спрогнозувало, що відповіддю на вищезазначені події буде короткострокове піднесення виробництва засобів зв’язку та компаній, що надають IT-послуги, при збереженні загального негативного тренду в галузі технологій. Як аргумент для оптимістичних короткострокових прогнозів вони навели те, що “події останніх тижнів підсилили необхідність широкої мережі засобів зв’язку, а також зниження туризму призведе до більшої кількості телеконференцій”. Вони також зазначили, що галузі “високих технологій” ще до 11 вересня були під тиском тривалого ослаблення попиту на технологічну продукцію і несприятлива тенденція залишиться і надалі. Серед великих технологічних компаній, Motorola, Nortel та Lucent залишаються у несприятливій ситуації.

Компанії-виробники засобів зв’язку мають високий b-коефіцієнт (див. табл.2), що вказує на їхню високу чутливість до ринкових коливань (ринковий ризик). За умови сьогоднішньої тенденції до падіння ринку акцій, це є звичайно негативним фактором.

Останнім часом набув значення т. зв. “ризик шкідливості”. Хворі на рак мізків все частіше подають на компанії, що виробляють засоби зв’язку, у суд. Нещодавно пацієнт, хворий на рак мізків звинувачив 16 мобільних компаній (15 американських та 1 — Vodafone Group Plc— європейську) у тому, що компанії не перевіряють безпечність продукції перед продажем, і подав позов на $1.5 млрд. за завдану шкоду.

Це звичайно не повний перелік ризиків, але і з цього невеликого огляду можна зробити висновок про масштабність цієї проблеми.

4. Пропозиції до розв язання проблеми

Виходячи з аналізу поставлених проблем, можна запропонувати декілька напрямків виходу з невигідної для вітчизняного виробника засобів зв’язку ситуації та підвищення конкурентноздатності його продукції:

- створення сприятливого для розвитку вітчизняного виробництва правового поля, зокрема податкової політики;

- надання на початковому етапі державної підтримки новоствореним підприємствам досліджуваної галузі;

- фінансування та забезпечення пільговими кредитами на конкурсній основі підприємств, що приділяють значну увагу розробкам нових технологій; стимулювання інновацій;

- створення більш ефективних технологій виробництва продукції;

- створення Фонду розвитку галузі виробництва засобів зв’язку за рахунок митних відрахувань з імпортованих товарів цієї галузі;

- зниження ризиків за рахунок використання системи страхувань;

- проведення конкурсів проектів наукових розробок та створення сприятливих умов для виробничої реалізації найкращого проекту;

- проведення спеціалізованих виставок з метою ознайомлення потенційних споживачів з вітчизняними підприємствами галузі та їхньою продукцією;

- заснування стипендії найкращого підприємства галузі для стимулювання інтересу у молоді до вітчизняного виробництва засобів зв’язку;

- проведення досліджень з винайдення способу знизити небезпечність радіо- та мобільних телефонів;

- розширення вже наявної частки експорту та поступовий вихід на нові світові ринки;

- заохочення інвестиційної діяльності у галузі;

- створення та контроль за виконанням програми розвитку галузі.

5. Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив

Необхідність здійснення вищезазначених пропозицій для створення сильного та конкурентноспроможного вітчизняного виробника є очевидною.

Для того, щоб досягти успіху в умовах ринкової економіки, продукція підприємства має бути конкурентноздатною. На жаль виробництво засобів зв’язку в Україні має недостатній рівень розвитку для того, щоб конкурувати з іноземними високорозвиненими компаніями. Цьому було багато причин, але зараз прийшов час обрати найоптимальніший за даних умов шлях виходу зі складної ситуації.

Недосконала податкова система, зачастілі зміни законів, несприятлива політична ситуація стримують розвиток будь-якого виробництва, а розвиток галузі високих технологій ще більше, оскільки ця галузь, до якої належить виробництво засобів зв’язку, потребує великих капіталовкладень, а постійний “клімат невизначенності” не може заохочувати інвесторів. Тому перше, що необхідно зробити, це створити сприятливе правове поле.

Підприємства, які вже давно працюють в цій галузі, зазвичай мають немалий тягар боргів перед бюджетами і фондами всіх рівнів і нараховані на ці борги пені і штрафи. Отже, необхідно провести політику реструктуризації боргів.

Оскільки галузь є технологічно складною, капітало- та матеріалоємкою, необхідною є підтримка “молодих” підприємств з боку держави хоча б на початковому етапі. Успішним прикладом цього є досвід світового лідера галузі — компанії Nokia.

Варто зазначити, що “Концепцією розвитку зв’язку України до 2010 року “ передбачено, що “необхідний рівень розвитку систем, мереж і засобів зв'язку з надання нових послуг у нинішніх економічних умовах не може бути досягнутий тільки за рахунок власних фінансових ресурсів галузі. Для успішної реалізації положень Концепції необхідна державна підтримка. “

Керівник компанії Intel Енді Гроув (Andy Grove) —людина, до слів якої варто прислухатися, — неодноразово говорив, що тільки постійні інновації за дуже короткий час можуть змінити цілу індустрію. Галузь засобів зв’язку — це саме та галузь, де левова частка успіху залежить від розробки нових товарів, технологій та вчасне впровадження їх у виробництво. Саме з цієї причини найбільша частка вищезазначених пропозицій тією чи іншою мірою стосуються стимулювання інноваційної діяльності.

Отже, для підвищення конкурентноспроможності галузі виробництва засобів зв]язку необхідно створити сприятливе законодавство, проводити стимулювальну державну політику та забезпечити розвиток інноваційної діяльності і реалізацію її результатів.

6. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями

З метою розвитку галузі зв’язку урядовими та неурядовими організаціями була створена “Концепція розвитку зв’язку України до 2010 року”. Концепція розроблена Держкомзв'язку, Мінпромполітики, Міноборони та СБУ.

Серед завдань Концепції є визначення основ технічної політики удосконалення зв'язку і шляхів її реалізації; пріоритетних напрямів розроблення та виробництва вітчизняних засобів зв'язку; необхідних джерел реалізації Концепції.

Серед основних пріоритетів розвитку зв'язку загального користування — створення засобів зв'язку, які сприятимуть прискоренню розвитку та підвищенню ефективності мереж зв'язку; організація розроблення та виробництва в Україні основних видів технічних засобів зв'язку та необхідних компонентів на рівні європейських і світових стандартів якості.

Забезпечення зв'язку технічними засобами здійснюється згідно з Комплексною програмою створення Єдиної національної системи зв'язку України і Комплексною цільовою науково-технічною програмою "Розроблення та виробництво засобів зв'язку". Остання передбачає виконання близько 600 найбільш актуальних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, орієнтована на створення і розвиток промисловості для вирішення таких основних завдань: налагодження виробництва засобів зв'язку для потреб усіх споживачів; створення виробництва засобів зв'язку, що замінюватимуть імпорт у необхідних для мереж загального користування і для відомчих мереж обсягах; розроблення та освоєння виробництва нових засобів зв'язку світового рівня, що стануть основою розвитку вітчизняного наукового потенціалу та сприятимуть збільшенню обсягів експорту до країн СНД, а в майбутньому – і до інших зарубіжних країн.

З початку реалізації Програми виконано 85 науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, 44 з них впроваджено у виробництво за такими основними напрямами: первинна мережа; телефонний зв'язок; документальний зв'язок; системи телебачення і радіомовлення; наземна апаратура радіозв’язку і супутникового зв'язку. Мінпромполітики визначено перелік підприємств і науково-технічних установ, якими розроблено та впроваджується у серійне виробництво ряд засобів зв'язку. Вітчизняні підприємства можуть задовольнити потреби зв'язку України в окремих видах обладнання зв'язку, яке пройшло сертифікацію і за технічними параметрами не поступається зарубіжним аналогам, а за деякими навіть перевищує їх.

Отже, концепцію розвитку створено; залишилося тільки проконтролювати її виконання.

7. Необхідні ресурси та умови

Сучасний рівень розроблення та виробництва технічних засобів зв'язку неможливо забезпечити без проведення випереджувальних досліджень, а організацію впровадження передових технологій і новітньої техніки – без постійного супроводу цих процесів галузевою наукою.

Випереджувальні дослідження мають бути спрямовані на: розроблення нових систем зв'язку; розвиток математичного супроводу аналізу і синтезу нових, структурно складних систем і мереж зв'язку; розроблення нових технологій і принципів побудови систем зв'язку насамперед у сфері оброблення і передавання інформації, а також їх складових частин; розроблення необхідних радіоелектронних компонентів.

Для успішного розв’язання питань впровадження досягнень сучасної науки і техніки зв'язку у вітчизняне виробництво необхідно: сприяти створенню асоціацій виробників телекомунікаційного обладнання з метою проведення господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб у високоякісних засобах зв'язку, формування ринку товарів та послуг, насичення ними ринку України; розширити науково-виробничу кооперацію між провідними науковими центрами України, поглибити економічні зв’язки між підприємствами, виробниками обладнання та виробниками елементної бази різного галузевого профілю та різного відомчого підпорядкування з метою створення сприятливих умов для розвитку елементної бази і виробництва засобів зв'язку; створити науково-технічні центри для координації робіт за напрямами, які разом з розробниками та виробниками мають забезпечити розроблення основних вимог до апаратури, метрологічного забезпечення, сприяти підприємствам у сертифікації обладнання, проводити єдину технічну політику щодо технічних засобів зв'язку, елементної бази тощо.

Для розвитку виробництва засобів зв’язку та завоювання продукцією цієї галузі внутрішнього та зовнішнього ринку звичайно необхідні значні фінансові, матеріальні та наукові ресурси. Найголовнішою умовою успіху можна назвати сприятливу політику держави та постійне впровадження інновацій.

8. Висновки

Уважно проаналізувавши галузь виробництва засобів зв’язку на світовому та регіональному рівнях, можна зробити декілька висновків.

По-перше, інформація є найдорожчим товаром, і ті, хто володіють інформацією, володіють світом. Цей унікальний товар можна отримати, використовуючи засоби зв’язку, тому їхнє виробництво є пріоритетом для багатьох країн.

Галузь виробництва засобів зв’язку належить до галузі високих технологій і потребує великих капіталовкладень.

Виробництво засобів зв’язку у світі протягом принаймні п’яти років впевнено трималося у “гарячій” десятці галузей-лідерів зростання. Це відбувалося передусім за рахунок постійної інноваційної діяльності в цій галузі та впевненості інвесторів у її процвітанні, а отже і здійснення значних інвестицій.

Ситуація змінилася, коли “двигун економічного розвитку” — США— почав сповільнюватися. Вперше за багато років компаніїї зустрілися з таким явищем як швидке скорочення замовлень. Падіння цін акцій та зростання боргу спричинили значні проблеми для невеликих компаній у отриманні грошей для розширення своєї діяльності. Напружена політична ситуація у світі та атмосфера невизначеності сьогодні також додали проблем. Проте, швидке зростання минулих років та значний обсяг інвестицій забезпечили високотехнологічність та конкурентноспроможність продукції світових виробників на багатьох ринках, зокрема на ринку України. Українським компаніям, що намагаються випускати засоби зв’язку, дуже важко конкурувати зі світовими гігантами навіть тоді, коли останні переживають складні часи.

Внаслідок багатьох причин, розглянутих в даній роботі, галузь зв’язку в Україні перебуває не у найкращому стані. На ринку представлені тільки окремі підприємства, продукція яких здатна конкурувати і навіть експортуватися. Таким винятком є, насамперед, Запорізьке державне підприємство “Радіоприлад”, яке працює на ринку засобів зв’язку виробничо-технічного призначення. Виробництво ж засобів зв’язку, що спрямовано на споживчий ринок представлене здебільшого складальними підприємствами.

Досліджувана галузь є високоризикованою галуззю. До найвагоміших ризиків варто віднести низький рівень платоспроможного попиту населення України, порівняно повільний строк повернення інвестицій у галузь, часту зміну законодавства, нестабільну політична ситуацію, високий показник ринкового ризику.

.Для підвищення глобальної та регіональної конкурентноспроможності галузі виробництва засобів зв’язку в Україні необхідно здійснити ряд заходів, серед яких найголовнішими є створення сприятливого законодавства, проведення стимулювальної державної політики та розвиток інноваційної діяльності.

Україна дійсно має значний виробничий потенціал, але він перебуває у пасивному стані, і для зрушення справи з мертвої точки необхідні зважені, послідовні, але водночас рішучі дії.

Використані джерела

1. Августімов В. Чи звернуть увагу державні мужі України на стан електроніки? // Економіст. — 1999. — № 5. — С. 58 – 63.

2. Гнилуша В. Задля розвитку. // ДК-Зв’язок. — 2001. — №26.

3. Тушканова И., Майданик К. Телефон в движении. // Мир связи и информатики. —1999. — №2. —С. 5-8.


[1] Назви галузей не перекладено для збереження автентичності.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:12:13 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:41:31 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Виробництво засобів зв язку України проблеми і перспективи

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149903)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru