Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Екологія плазунів Роль та значення плазунів в системі живої природи Охорона плазунів Птахи

Название: Екологія плазунів Роль та значення плазунів в системі живої природи Охорона плазунів Птахи
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 22:29:15 26 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 287 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

РЕФЕРАТ

на тему:

1. Екологія плазунів. Роль та значення плазунів в системі живої природи. Охорона плазунів.

2. Птахи – теплокровні хребетні тварини пристосовані до польоту.

3. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови органів тіла птахів.


Екологія плазунів.

Поширення плазунів дуже залежить від /температури навколишнього середовища. Якщо за Полярним колом їх живе всього 2 види, на Україні — 20, то в Туркменії, де температура повітря доходить до 58° С,— 77 видів. У гори вони піднімаються до висоти 4000 м, зрідка до 5000 м, що також залежить від температури. Тобто тут спостерігається верти­кальне поширення видів. Наприклад, у Таджикистані з 44 видів плазунів, у пустинях і напівпустинях, де висота 300—800 м над рівнем моря, живе 35 видів, у перед гірській зоні (висота 900— 1100 м) — 18, у гірській (вище 1100 м) — 12 видів. Надмірно високої температури (понад 40° С) плазуни різними способами уникають. Деякі тварини залазять на кущі, де температура ниж­ча, ніж на поверхні ґрунту, інші — зариваються в пісок. Вплив температури позначається і на живленні плазунів. Так, у неволі гюрзи при температурі 22° С і нижче не їдять, а при темпера­турі 35° С відригають їжу і перестають живитися. У_ літній період при високій температурі більшість плазунів залягає в літню сплячку або стає мало рухливою. Температура впливає на денну та сезонну циклічність плазунів. Особливо відчутний вплив температури в зимовий період. Так, коли підвищується температура, деякі плазуни (ефа, гюрза, агами) вилазять із своїх сховищ, щоб погрітися на сонці. У житті плазунів велику роль відіграють рельєф і грунт. Наприклад, такирна кругло­головка тримається виключно на такирах, скельна ящірка — на скелястих ділянках гір, різноколірна ящірка — на піщаних горбкуватих місцях. У слабо закріплених горбкуватих пісках Туркменії живе 7 видів плазунів, у піщано-щебнистій пустині — 6 видів, в глинистій пустині — всього 4 види. Вологість, сонячна радіація, тиск впливають поширення лише окремих видів плазунів. Наприклад, степова гадюка живе в більш посушливих місцях, ніж звичайна. Під час розвитку зародка вологість відіграє певну роль, бо через шкаралупову оболонку ембріон дістає деяку частину вологи.

Велике значення мають також і біотичні фактори. Плазуна­ми живляться багато хребетних тварин, тому в них є різні при­стосування до захисту — від захисного забарвлення до отруй­них залоз. Хребетні та безхребетні стають жертвою плазунів, тому між ними встановилися складні зв'язки, різного роду при­стосування. В організмі плазунів та на їхньому тілі паразитує багато різних гельмінтів, кліщів. Деякі плазуни живляться, рослинною їжею. Усі сухопутні черепахи — рослиноїдні твари­ни. Важливу роль у житті плазунів відіграє рослинність як середовище для життя. Останнім часом дуже впливає на пла­зунів окультурення ландшафту, яке призводить до зміни їх місць існування, а іноді і до зменшення або зникнення ряду" видів, які не змогли пристосуватися до нових умов. Деякі види" досить добре почувають себе в нових умовах. Так, у Середній Азії із зменшенням площі цілинних земель зменшилась і чисельність тварин, зникли сірий варан, сцинковий гекон, смугаста ящірка, водночас поширюються такі види, як пустинний гологлаз, сірий голопалий гекон, водяний вуж та деякі інші. Остан­нім часом багато видів плазунів охороняється законом, органі­зовано заповідники.

Можна виділити дві екологічні групи плазунів: сухопутні і водяні. Перша група найчисленніша, друга — об'єднує тварин, які вторинно пристосувалися до життя у водному середовищі в дорослому стані. Плазунів, які живуть на суші, можна розділити залежно від місць життя: на плазунів лісу, степу, пусти­ні, скелястих урвищ, гірських схилів тощо; водяних плазунів — на прісноводних і морських.

Циклічність. У плазунів, як і в інших хребетних тва­рин, добова циклічність змінюється залежно від сезону року. Значна частина плазунів веде денний спосіб життя і лише не­значна (гекони, тропічні види) — нічний. Тому добова цикліч­ність залежить від температури протягом доби. Добова актив­ність (близько 12 годин на добу) у денних видів починається після виходу зі сховищ вранці обігріванням на сонці, потім настає час здобування їжі в різних як в освітлених, так і заті­нених місцях, що залежить від температури ґрунту і повітря. У літні дні більшість плазунів активні в ранкові й вечірні годи­ни. Оптимальні температури для них — від 20 до 40° С. Завдяки . переміщенню плазуни уникають несприятливих температур, які змінюються протягом доби. Восени, коли загальна температура значно нижча, вони активніші в денні години.

Сезонна циклічність в основному характерна для тварин помірного клімату, де дуже змінюються температурні параметри протягом року. З цим пов'язані в плазунів зимова сплячка (а в деяких місцевостях і літня) та міграції, періоди розмноження, линяння (1 або 2 рази на рік), активне живлення тощо. Зимова сплячка на різних широтах триває неоднаковий час. Так, у кав­казької агами в Туркменії— 100—110 днів; у живородної ящір­ки в Пермській області — 210—240 днів; у степової черепахи — 240—270 днів. Зимують плазуни в тріщинах скель, руїнах, різ­них пустотах, під камінням, між корінням, у покинутих норах, деякі зариваються в пісок. Зимують як поодинці, так і групами (агами до ЗО особин, скельні ящірки, вужі до 100 і більше особин).

Сезонні міграції характерні для багатьох плазунів, здебіль­шого вони відбуваються на незначні відстані. Лише морські черепахи мігрують на місця відкладання яєць, долаючи тисячі кілометрів (зелена черепаха пропливає до 2 тис. км).

Розмноження. Розмножуються плазуни статевим спо­собом. Запліднення внутрішнє. Є копулятивні органи (крім га­терії). Більшість плазунів стають статевозрілими на 2-му році життя, гадюки — на 5-му, а крокодили — на 8—10-му. Першими починають розмножуватись старіші за віком тварини. Частина плазунів має індивідуальні ділянки, з яких проганяє тварин іншої статі. У таких тварин добре розвинений статевий димор­фізм, який особливо чітко виявляється в період розмноження. Наприклад, у самців зеленої ящірки пляма на горлі і боках шиї стає яскраво-блакитною. У деяких плазунів відмінність у за­барвленні між статями виявляється лише в період розмноження (у самців зеленочеревої ящірки замість бурувато-коричневого кольору верхньої частини тіла з'являється зелений). У період розмноження в тварин змінюється також і поведінка. Вони стають агресивнішими, демонструють своє забарвлення, наби­рають певних поз. Деякі плазуни в цей час тримаються групами, збираючись у клубки (змії).

Більшість плазунів відкладає яйця. Кількість яєць в одній кладці буває різною залежно від виду: каспійський гекон від­кладає 1—2 яйця, середземноморський (кримський) — 2, жов­точеревий полоз — 9—11, прудка ящірка — до 12, болотна чере­паха— до 16, алігатор — 20—60, нільський крокодил — 25—95, морські черепахи (зелена, бісса) — до 590 яєць. Кількість яєць у кладці залежить і від віку тварини. Молоді і відносно старі тварини відкладають меншу кількість яєць, ніж тварини серед­нього віку. Більшість плазунів відкладає великі яйця з міцними оболонками. У деяких вони навіть покриті вапняковою шкара­лупою. Яйця відкладають у грунт, у гниючі рослинні рештки, а вужі — часто в гній. Інкубація яєць триває різний строк, що залежить від температури навколишнього середовища та від певного виду плазуна. Так, у гюрзи — 38—42 дні, у прудкої ящірки — близько 60 днів, в алігатора — 63—90 днів, у галапагоської черепахи—180—210 днів. Резвиток відбувається, як і в усіх амніот, тобто без личинкової стадії.

Для деяких плазунів характерне живородіння. На першому етапі цього процесу — запліднене яйце затримується в яйцепро­воді на кілька днів. Тварина відкладає яйця, в яких ембріон вже частково розвинений. Наприклад, у звичайного вужа за­тримка іноді становить ЗО днів, і відкладені яйця мають напо­ловину сформованого ембріона.

Другий етап цього процесу — яйцеживородіння (живородяща ящірка, веретільниця, мідянка), тобто затримка яєць аж до мо­менту вилуплення малят.

У звичайної гадюки та деяких сцинків, ящірок волокнисті оболонки яйця редукуються і хоріон безпосередньо прилягає до яйцепроводу. У хоріоні є виступи, що вростають у стінки яйцепроводу. Таким чином, живлення і обмін речовин значною мірою відбувається за рахунок материнського організму. Подіб­но до гадюк відбувається живородіння і в морських змій, тобто зародок у них зв'язаний з материнським організмом тонкими кровоносними судинами (примітивною плацентою).

Народжується різна кількість малят: у кавказького щито­мордника— 5—6, степової гадюки — 8—10, у звичайної гадю­ки—8—12.

Значення плазунів. Плазуни відіграють істотну роль в біо­ценозах, оскільки живляться різними тваринами і самі є кор­мовою базою для хребетних тварин. Є рослинноїдні плазуни (черепахи, деякі ігуани).

Серед плазунів багато видів змій, отрута яких небезпечна для тварин. Для людини і сільськогосподарських тварин небез­печними е 250 видів змій. На земній кулі від укусів змій щоро­ку вмирає кілька тисяч чоловік.

Проте, отруту змій широко використовують у медицині. У нашій країні в Ташкенті, Фрунзе, Бадхизі, Баку, під Москвою створено серпентарії, де утримують змій: кобр і гюрз. Отруту беруть за допомогою спеціального електроприладу, її можна зберігати у висушеному вигляді до 20 років. Середній вихід отрути від однієї кобри за одне отрутовзяття становить 0,33 мл, а в сухому вигляді — 70,14 мг, за все життя тварини — 2,23 мл, або 527,77 мг. Останнім часом у Бадхизькому серпентарії біль­шість гюрз і кобр живуть на волі, і від них лише в літній період беруть отруту.

Людина з давніх часів використовує шкіру деяких плазунів (крокодилів, змій, варанів) і роговий панцир черепах для різ­номанітних виробів. У багатьох країнах світу жир і м'ясо пла­зунів (крокодилів, черепах, змій) вживають як їжу. їдять також яйця черепах.

У зв'язку із зменшенням чисельності окремих видів плазунів деякі держави, у тому числі і Україна, заборонили виловлювати їх. У нас така заборона поширюється на плазунів Середньої Азії. Рідкісні плазуни занесені до Червоної книги України. Зважаючи на зниження чисельності деяких плазунів у природі і великий попит на їхню шкіру або м'ясо, їх почали роз­водити на фермах. Так, на Кубі одна з ферм утримує близько 10 тис. крокодилів, яйця яких інкубують. Існують ферми зеле­них черепах, де їхні яйця (одна самка відкладає до 590 яєць) також інкубують.

КЛАС ПТАХИ

Птахи – теплокровні тварини, у них стала і досить висока (у середньому 420 С) температура тіла. Теплокровність є важливою прогресивною рисою птахів і ссавців у порівнянні з попередніми класами тварин. Клас птахів у процесі еволюції сформувався під впливом пристосування до польоту, з цим зв’язані і їх характерні особливості. В польоті птахи роблять велику кількість рухів, що зв’язано з підвищеною затратою енергії і швидким обміном речовин. В свою чергу інтенсивний обмін речовин можливий тільки при достатньо високій та постійній температурі тіла, яка виникла в результаті перебудови ряду систем органів, а перш за все дихання і кровообігу. Поява у птахів чотирьохкамерного серця і збереження тільки однієї (правої) дуги аорти приводить до повного розподілу артеріального і венозного потоків крові. В результаті цього розподілу тканини інтенсивно забезпечуються киснем, прискорює обмін речовин і обумовлює появу постійної температури тіла пов’язана також з великим розміром серця, наявності тепло ізолюючого пір’яного покриву захищаючого від охолодження, надзвичайно енергійними процесами дихання, забезпечуючи багате постачання кисню в кров і виведення вуглекислот, наявністю повітряних мішків, посилюючих інтенсивність дихання і оберігаючи тіло від перегріву під час польоту, швидкісній асиміляції, яка призводить до енергійного обміну речовин.

Пристосування до польоту знаходиться в усіх системах органів.

Птахи — високоорганізований, другий за чисельністю клас хордових тварин. Вони населяють усі материки і більшість островів. У світовій фауні птахів 8600—8800 видів ( у тому чис­лі вимерлих в історичний час). З них у Радянському Союзі поширено близько 765, з них на Україні — 345. Розділ зооло­гії, який вивчає птахів, .називається орнітологією. У процесі еволюції птахи зайняли повітряний простір. Лише частина видів вторинно втратила здатність до польоту. Більшість пта­хів — невеликі тварини. Проте деякі з них, особливо нелітаючі, досягають у висоту 2,75 м, а маса їх до 90 кг (страус), а най­менші— дрібні види колібрі завдовжки 3 см, маса їх 1,6 г.

Особливості будови птахів: тіло вкрите пір'ям, передні кін­цівки перетворилися в крила, кістки пневматичні, головний мо­зок прогресивно розвинений порівняно з плазунами, добре роз­винені органи зору, слуху, звукової сигналізації, а також коор­динації рухів. Птахам властива висока температура тіла (гомойотермність).

Птахи добре орієнтуються в просторі. На відміну від інших наземних хребетних у птахів швидко ростуть пташенята, за дуже короткий строк вони досягають розмірів дорослих птахів. Крім рогового покриву у вигляді пір'я, у них є роговий покрив на щелепах та кігтях, а цівки і пальці покриті роговими лусоч­ками. У шкірі птахів немає залоз. Єдина залоза, що відкрива­ється назовні — куприкова,— міститься над коренем хвоста. Секрет її — моноефіри. У секреті спостерігаються риси спеціалі­зації. У птахів складний криж, утворений грудними, попереко­вими, крижовими та деякими хвостовими хребцями. З крижем з'єднаний тазовий пояс. Грудина розвинена добре і має кіль., Ключиці зростаються, утворюючи характерну для птахів кістку, так звану вилочку. Задні кінцівки мають цівку, яка утворилася від зростання більшості кісток стопи. Череп має великі орбіти і велику черепну коробку. Він певною мірою схожий на череп деяких вимерлих плазунів (псевдозухій, динозаврів). Добре розвинений грудний м'яз, що є головним літальним м'язом. Пе­редній мозок досягає великих розмірів. Нюхові частки дуже малі. Добре розвинені середній мозок і мозочок.

Органи дихання птахів складаються з парних легень, які погано розширюються, і кількох пар великих тонкостінних по­вітряних мішків, що містяться між деякими внутрішніми органами і проникають своїми виростами в кістки. Головний бронх іде безпосередньо до задніх повітряних мішків, вро­стаючи гілочками в передні повітряні мішки. Найтонші гі­лочки бронхів (парабронхи)— відкриті з обох кінців трубоч­ки, по яких проходить повітря. Під час вдиху повітря надхо­дить спочатку в черевні й задньогрудні мішки, потім (під час видиху) з цих мішків іде через легені в передні мішки (передгрудний, міжключичний, бічний ключичний) і далі че­рез головний бронх назовні. На межі між трахеєю і бронхами лежить нижня гор­тань, що є голосовим апара­том птаха. Серце чотирикамерне, і артеріальна та венозна кров повністю розділені. У птахів є лише права дуга аорти.

Птахи привертали увагу людини ще за кілька тисячоліть до нашої ери. Про моделювання птаха в минулому свідчить археологічна знахідка дерев'яної моделі птаха (схожа на су­часний планер) — реліквія фараонових часів (близько 35 віків тому), що зберігається в одного з єгипетських колекціонерів антикварних предметів. Модель має аеродинамічний профіль. Людина здавна мріяла літати, оволодіти повітряним просто­ром. Леонардо да Вінчі (1452—1519), вивчаючи політ птаха,

важливого значення надавав моделюван­ню, тобто тому, чим зараз займається біоніка. Він розробив конструкцію орні­топтера («великого птаха»), на якому збирався зробити перший в світі політ. І зараз сучасна механіка польоту ґрунтується на принципах польоту птаха.

Предками птахів були плазуни, бли­зькі до групи псевдозухій, які жили в тріасовому періоді. Виникнення птахів було пов'язане з життям їхніх предків у місцях із сезонними змінами температу­ри, завдяки чому виникли такі пристосу­вання, як теплокровність, інтенсивний обмін речовин, пір'яний покрив. Пред­ставники підкласу ящерохвостих птахів відомі лише за відбитками скелета та оперенням. Вони жили 150—130 млн. років тому. У них особливо характерною була будова хвоста (як у плазунів), який складався з 20 хребців. На бічних поверхнях кожного з них кріпилось по два рульових пера. Череп, як і у плазунів, був із зубами.

Представники підкласу віялохвостих, або справжніх птахів, живуть і зараз, їх поділяють на 33 ряди. З них пінгвіноподібні належать до надряду плаваючих, а решта — до надрядів без-кільових (страусоподібні, нандуподібні, казуароподібні, ківіподібні) і літаючих, або кільових.

Клас птахи

У світовій фауні нараховують близько 9 тис. видів птахів, з них у межах Радянського Союзу трапляється понад 700 видів. Птахи по­ширені на всіх материках земної кулі, за винятком внутрішніх райо­нів Антарктиди; деякі з них більшу частину життя провадять у від­критому морі. На суходолі різні види птахів трапляються всюди, де для них є рослинна чи тваринна їжа: у лісах, чагарниках, садах, сте­пах, на луках, болотах, у пустелях, горах і тундрі.

Клас птахів у процесі еволюції сформувався під впливом пристосування до польоту, з цим зв'язані і їх характерні особливості.

Зовнішня і внутрішня будова птахів. Зовні тіло птахів укрите перами, передні кінцівки перетворилися в крила, для пересування по землі служить, пара задніх кінцівок — ноги. Кістки порожнисті (пневматичні), зубів немає, серце чотирикамерне, артеріальна кров відді­лена від венозної, розвинена система повітряних мішків; сечового міхура немає; рівень обміну речовин високий, температура тіла постійна, добре розвинені великі півкулі головного мозку і органи чуття, особливо зору і слуху.

Шкіра тонка, без залоз. Лише у водоплавних та деяких інших птахів при основі хвоста є куприкова залоза — її секретом птахи _ змащують своє пір'я, яке завдяки цьому стає водовідштовхуючим, еластичним і пружніш.

Пера допомагають птахам зберігати тепло, роблять поверхню ті­ла обтічною, захищають від пошкоджень. Розрізняють контурні й пу­хові пера. Контурне перо складається з щільного порожнистого стрижня і опахала. Опахало складається з густої сітки тонких рогових борідок — від стрижня паралельно одна до одної відходять бо­рідки першого порядку, з обох боків яких у свою чергу відходять ще тонші борідки другого порядку, які зчіплюються між собою мі­кроскопічними гачками. Розрізняють махові (на крилах), стернові (на хвості) і покривні контурні пера. Махові пера поділяються на першорядні і другорядні. 9—10 першорядних махових пер прикріп­люються до кісток кисті, під час польоту вони створюють тягу, яка несе птаха вперед, у меншій мірі — підйомну силу. Другорядні ма­хові пера прикріплюються до передпліччя, вони становлять основну несучу поверхню крила. На передньому краї останнього є маленьке крильце з кількома короткими пір'їнками, які полегшують призем­лення. Стернові пера беруть участь у керуванні польотом та галь­муванні.

Пухові пера мають тонкий короткий стрижень і м'які опахала з довгими, не зчепленими між собою борідками. Ці пера служать для зменшення тепловіддачі.

Птахи періодично линяють, на місці старого пір'я у них виро­стає нове. Пір'я— це рогові утвори верхніх шарів шкіри.

Роговими утворами є також дзьоб, кігті, щитки на цівці ноги.

Скелет птаха легкий (кістки його порожнисті) і міцний (багато кісток зростаються між собою). Розвинена велика округла черепна коробка й видовжені тонкі кістки верхньої та нижньої щелеп, які рано зростаються між собою. В хребетному стовпі розрізняють п'ять відділів. Шийні хребці рухомо сполучені між собою. Грудні хребці майже не рухаються, до них причленовані ребра. Ребра складаю­ться з двох рухомо зчленованих одна з одною частин, від верхньої частини кожного ребра відходить відросток, який налягає на сусіднє ребро. Поперекові й крижові хребці зростаються між собою та з клубовими кістками, до них приєднується кілька хвостових хребців, утворюючи характерні для птахів складні крижі. Вільних хвостових хребців 6—9, кінцеві хвостові хребці зростаються у куприкову кіст­ку, до якої прикріплюються стернові пера. Грудні хребці, ребра та широка грудна кістка, чи груднина складають разом грудну клітку. Груднина має знизу високий гребінь — кіль.

Пояс передніх кінцівок складається з трьох парних кісток: во­ронячих, лопаток та ключиць. Скелет крила складається з однієї плечової кістки, двох кісток передпліччя (ліктьової та променевої), кількох кісток кисті й трьох пальців.

Пояс задніх кінцівок складається з трьох пар кісток, які зро­стаються, утворюючи таз. Скелет задньої кінцівки складається з од­нієї стегнової кістки, зрощених кісток гомілки, кісток стопи, які утво­рюють цівку, та чотирьох пальців.

Мускулатура дуже диференційована. Парні великі і малі грудні м'язи починаються на грудній кістці та її кілі, вони опускають і під­німають крила. Грудні м'язи найбільші, вони важать стільки, скіль­ки всі інші м'язи птаха, разом узяті. Дуже складна мускулатура шиї та ніг. У багатьох птахів на сухожилку м'яза глибокого згинача пальців ніг є спеціальне пристосування, яке автоматично закріплює пальці ніг, коли птах обхоплює ними гілку.

Органи травлення починаються дзьобом., Він складається з верх­ньої частини (наддзьобка) й нижньої (піддзьобка). Форма і особливості будови дзьоба у різних птахів різноманітні і залежать від спо­собу живлення. Так само різноманітна будова язика, що прикріплений до дна рогової порожнини. Слинні залози слаба розвішені.

З глотки їжа потрапляє у стравохід, нижня частина якого у бага­тьох птахів утворює розширення — воло (в ньому їжа розмочується і частково перетравлюється). Далі по стравоходу їжа надходить у тонкостінний залозистий шлунок, де на неї діють травні ферменти, і мускульний шлунок. У стінках мускульного шлунку розвинені силь­ні м'язи, завдяки скороченню яких відбувається перетирання їжі. В передній відділ тонких кишок впадають протоки підшлункової за­лози та печінки. Неперетравлені рештки поступають у коротку тов­сту кишку, яка відкривається в клоаку.

Органи дихання починаються ніздрями, розташованими при основі. наддзьобка. З рота гортанна щілина веде в гортань, а з неї в трахею. В нижній частині трахеї, в місці її поділу на два бронхи, .знаходиться голосовий апарат птахів — нижня гортань. Бронхи проникають у легені, розгалужуються на дрібні трубочки — бронхіоли й дуже тонкі повітряні капіляри, які утворюють у легенях повітроносну сітку. З нею тісно переплітаються кровоносні капіляри, газо­обмін відбувається через їх стінки. Частина бронхіальних відгалу­жень не ділиться на бронхіоли, виходить за межі легень, утворюючи тонкостінні повітряні мішки, розміщені між внутрішніми органами, м'язами і навіть усередині порожнистих кісток. Легені невеликі (їх об'єм менший за об'єм повітряних мішків) і приростають до ребер.

У спокійному стані і під час руху по землі дихання здійснюється за рахунок руху грудної клітки. Грудна кістка при вдиху опускає­ться, віддаляючись від хребта, а при видиху піднімається, набли­жаючись до нього. При польоті груднина нерухома. При підніманні крил відбувається вдих за рахунок того, що повітряні мішки роз­тягуються й повітря засмоктується в легені та мішки. При опусканні крил відбувається видих, багате на кисень повітря потрапляє з міш­ків у легені, де здійснюється газообмін.

Серце птахів чотирикамерне, розділене, поздовжньою суцільною перегородкою на ліву й праву половини. Ліве передсердя і лівий шлуночок сполучені між собою і містять артеріальну кров, Праве передсердя і правий шлуночок теж сполучені між собою і містять .венозну кров. Велике коло кровообігу починається з лівого шлуноч­ка і закінчується у правому передсерді; артеріальна кров по арте­ріях розноситься по всьому тілу, венозна по венах потрапляє у пра­ве передсердя і з нього у правий шлуночок. Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка і закінчується в лівому передсерді. Венозна кров по легеневих артеріях потрапляє в легені, окислюється, і артеріальна кров по легеневих венах потрапляє в ліве передсердя, а з нього у лівий шлуночок і у велике коло кровообігу.

Птахи — теплокровні тварини, у них стала і досить висока (у се­редньому 42° С) температура тіла. Теплокровність є важливою про­гресивною рисою птахів і ссавців у порівнянні з попередніми класами тварин.

Органи виділення представлені двома нирками, які лежать у глибині таза по обидва боки хребта. По двох сечоводах кашкоподібна сеча. стікає в клоаку і виділяється разом з екскрементами.

Головний мозок, особливо великі півкулі переднього мозку й мо­зочок, розвинуті більше, ніж у риб, земноводних і плазунів. Це зв'я­зане з більш складним і різноманітним способом життя, поведінкою та здатністю до польоту.

3 органів чуття найкраще розвинений зір. Очні яблука великі, — верхня, нижня та прозора внутрішня, чи мигальна перетинка. Акомодація ока здійснюється зміною форми криш­талика та зміною відстані між кришталиком і сітківкою.

Орган слуху складається з внутрішнього й середнього вуха, з одною слуховою кісточкою всередині. Слух у птахів дуже тонкий. Нюх слабо розвинений. Орган смаку представлений смаковими бруньками в ротовій порожнині (на язику їх нема).

Розмноження і розвиток птахів. У самця є два сім'яники, сім'я­проводи впадають у клоаку. У самки є один лівий яєчник і лівий яйцепровід, який відкривається в клоаку. В яйцепроводі містяться білкові залози та залози, що утворюють на яйці двошарову шкірясту підшкаралупову оболонку, пористу вапнякову шкаралупу та тоненьку надшкаралупову оболонку. Остання захищає яйце від мікроорганізмів.

Запліднення внутрішнє. Запліднене яйце повільно спускається по Яйцепроводу, поступово вкриваючись білком, внутрішньою і зов­нішньою підшкаралуповою, шкаралуповою та надшкаралуповою обо­лонками. В цей самий час відбувається розвиток зародка. В момент відкладання яйця він має вигляд зародкового диска, який знахо­диться на поверхні жовтка. Два скручені білкові канатики — халази підтримують жовток так, що зародковий диск знаходиться звер­ху, ближче до тіла птаха, який насиджує яйця. Для розвитку яйця необхідна температура 38—39,5° С. У різних птахів тривалість наси­джування різна: від 12—14 днів у дрібних горобиних до 44—45 у орла-беркута та інших великих хижаків. У різних видів птахів на­сиджують яйця або самка, або самець, або обоє по черзі. Деякі пта­хи не насиджують яєць: кулик-бігунок у Туркменії зариває яйця в

, гарячий пісок, смітні (або великоногі) кури Австралії і Малайського архіпелагу відкладають їх у купи піску чи гниючих рослин.

Більшість птахів насиджують яйця в гнізді. Найчастіше гнізда складають або плетуть із гілочок, трави, моху, нерідко скріплюють якимось додатковим матеріалом (волоссям, глиною тощо). Гніздо звичайно має підняті краї та заглиблену внутрішню частину — ло­ток, у якому знаходяться яйця й пташенята. Дрозди, зяблики, щиг­лики укріплюють гнізда в розгалуженні гілок на чагарниках і дере­вах. Жайворонки, пліски влаштовують їх у вистеленій травою ямці на землі. Граки, ворони та інші великі птахи будують гнізда з ве­ликих сучків і гілок. Дятли, повзики, синиці, мухоловки, вертишийки гніздяться в дуплах, зимородки, берегові ластівки — в норах на берегах річок. Міські ластівки скріплюють слиною глинистий грунт і будують з нього гнізда під карнизами дахів різних будівель. Чай­ки та деякі морські птахи, зокрема кайри, гагари, відкладають яйця на пісок, в уступи скель. Пташенята у виводкових птахів зразу піс­ля вилуплення вкриті пухом, зрячі, можуть рухатися й самостійно знаходити корм. Такі пташенята у куроподібних і гусеподібних пта­хів: тетеруків, рябчиків, фазанів, качок, гусей, лебедів, курей.

Пташенята у нагніздих птахів (горобині, воронові, голуби, дятли та багато інших) спочатку сліпі, глухі, голі чи з окремими пучками пуху, не можуть рухатись. Батьки довгий час вигодовують їх.

Горобці, синиці, сороки, сойки, ворони живуть на певних терито­ріях протягом цілого року; це осілі птахи.

Багато видів птахів (лелеки, чаплі, жайворонки, солов'ї, дрозди, іволги, стрижі, лебеді, качки тощо) навесні та влітку будують гнізда і виводять пташенят у місцевостях з помірним і холодним кліматом, а восени відлітають на зимівлю в райони з більш м'якими кліматичними умовами: в Африку, Південну і Південно-Східну Азію, Південну й Західну Європу. Перелітні птахи здійснюють регулярні перельоти за чітко визначеними пролітними шляхами. Перельоти — сезонне явище в житті птахів, яке виникло в процесі еволюції під впливом періодичних змін породних умов, зв'язаних із зміною пори року, та різкими похолоданнями в четвертинному періоді. Довгий північний день та велика кількість тваринного і рослинного корму сприяють вигодовуванню нащадків У другій половині літа в північних областях скорочується тривалість дня, зменшується кількість тваринного кор­му (особливо комах), погіршуються умови добування його, змінює­ться фізіологічний стан організму птахів (закінчується період роз­множення, нагромаджуються запаси жирів, глікогену, білків). Бага­то птахів починають збиватися в зграйки і відкочовують у місця зи­мівлі. Перельоти у одних видів відбуваються вдень, у інших вночі (вдень такі птахи посилено живляться).

Значення птахів. Комахоїдні птахи, зокрема синиці, мухоловки, солов'ї, ластівки, повзики, стрижі, сорокопути, шпаки, граки, дятли та інші, знищують шкідливих комах і цим приносять велику користь сільському і лісовому господарству. Особливо багато їжі потрібно для вигодовування пташенят (у цей час і зерноїдні птахи годують нащадків комахами). Велика синиця приносить пташенятам корм до 400 разів на день, знищуючи при цьому до 6 тис. комах.

Комахоїдні птахи поїдають багато комарів, мошок, мух, які пе­реносять збудників хвороб. Багато птахів (жайворонки, голуби, че­чітки, щиглики, куріпки, перепілки, снігурі, горобці тощо) живляться насінням бур'янів, очищаючи від них поля. Хижі птахи — орли, ка­нюки, соколи (кібчики, балобан, боривітри), деякі луні, а також со­ви знищують багато мишовидних гризунів, деякі живляться падлом і, отже, мають неабияке санітарне значення.

Промислове весняне й осіннє полювання дозволено на рябчиків, глухарів, тетеруків, фазанів, куріпок, качок та інших птахів. На островах і узбережжях Північного Льодовитого океану збирають цін­ний гагачий пух, яким гаги вистилають гнізда.

Птахівництво — важлива галузь сільського господарства. На птахофабриках і птахофермах розводять курей (несучі породи — леггорни, російські білі, орловські; яйце-м'ясні — загорські, ленінград­ські, московські), гусей, качок, індиків.

Переважна більшість птахів корисні. Лише в певних умовах де­які види можуть шкодити. Зокрема, бджолоїдка поблизу пасік жи­виться бджолами, зате в інших місцях знищує багато шкідливих комах. Сіра ворона поїдає яйця і пташенят дрібних птахів, але жи­виться також комахами, гризунами, падлом. Яструб-перепелятник, яструб-тетерев'ятник, лунь болотяний знищують багато корисних пта­хів, зокрема лунь болотяний — пташенят водоплаваючих птахів.

Охорона птахів. Для збільшення чисельності птахів слід при­ваблювати їх у ліси, парки, сади, розвішуючи штучні гнізда (шпа­ківні, дуплянки та інші), зимою влаштовувати годівниці в палісад­никах чи на підвіконнях. Не можна руйнувати гнізд і збирати яйця птахів. Слід охороняти птахів усюди, особливо в місцях зимівлі. Ве­лике значення в охороні птахів мають державні заповідники і за­казники.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:05:27 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:36:42 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Екологія плазунів Роль та значення плазунів в системі живої природи Охорона плазунів Птахи

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151011)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru