Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Ефективність використання обротних коштів підприємства

Название: Ефективність використання обротних коштів підприємства
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: реферат Добавлен 22:28:06 08 июля 2011 Похожие работы
Просмотров: 27 Комментариев: 1 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

ТЕМА: Ефективність використання обротних коштів підприємства.

Вступ

Оборотні кошти є однією зі складових частин майна підприємства. Стан і ефективність їхнього використання - одне з головних умов успішної діяльності підприємства. Розвиток ринкових відносин визначає нові умови їхньої організації. Висока інфляція, неплатежі й інші кризові явища змушують підприємства змінювати свою політику стосовно оборотних коштів, шукати нові джерела поповнення, вивчати проблему ефективності їхнього використання.

Однією з умов безперервності виробництва є постійне поновлення його матеріальної основи - засобів виробництва. У свою чергу, це визначає безперервність руху самих засобів виробництва, який відбувається у виді їхнього кругообігу.

Оборотні кошти виступають насамперед як вартісна категорія. Вони в буквальному значенні не є матеріальними цінностями, тому що з них не можна робити готову продукцію. Будучи ж вартістю в грошовій формі, оборотні кошти вже в процесі кругообігу приймають форму виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції. У відмінності від товарно-матеріальних цінностей оборотні кошти не витрачаються, не споживаються, а авансуються, повертаючись після закінчення одного кругообігу і вступаючи в наступний.

Момент авансування являє собою одну з істотних і відмітних рис оборотних коштів, тому що він відіграє важливу роль у встановленні їхніх економічних границь. Тимчасовим критерієм для авансування оборотних коштів повинен бути не квартальний чи річний обсяг фондів, а один кругообіг, після якого вони відшкодовуються і вступають у наступний.

Вивчення сутності оборотних коштів припускає розгляд оборотних фондів і фондів обігу. Оборотні кошти, оборотні фонди і фонди обігу існують у єдності і взаємозв'язку, але між ними є істотні розходження, що зводяться до наступного: оборотні кошти постійно знаходяться у всіх стадіях діяльності підприємства, у той час як оборотні фонди проходять виробничий процес, замінюючись все новими партіями сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів. Виробничі запаси, будучи частиною оборотних фондів, переходять у процес виробництва, перетворюються в готову продукцію і залишають підприємство. Оборотні фонди повністю споживаються в процесі виробництва, переносячи свою вартість на готовий продукт. Їхня сума за рік може в десятки разів перевищувати суму оборотних коштів, що забезпечують при здійсненні кожного кругообігу переробку або споживання нової партії предметів праці і залишаються в господарстві, роблячи замкнутий кругообіг.

Отже, оборотні кошти являють собою авансуєму в грошовій формі вартість для планомірного утворення і використання оборотних виробничих фондів і фондів обігу в мінімально необхідних розмірах, що забезпечують виконання підприємством виробничої програми і своєчасність здійснення розрахунків.

Тому, в даній курсовій роботі я постараюся пов'язати теоретичні знання цього питання з результатами власних спостережень,оскільки оборотні кошти включають як матеріальні, так і грошові ресурси, від їхньої організації й ефективності використання залежить не тільки процес матеріального виробництва, але і фінансова стійкість підприємства.

Отож, основною метою моєї курсової роботи є визначення альтернативних напрямків ефективності використання оборотніх коштів на ТзОВ «Прикарпатський Торговий Дім», аналіз ефективності кругообігів оборотніх коштів, метод авансування оборотніх коштів та вивчення їх сутності на даному об'єкті, оцінка їх резервів на товаристві.

Саме тому дослідження даних проблем є дуже актуальним в даній ситуації, яка склалася на Україні.

1. Загальна характеристика ТзОВ „Прикарпатський Торговий Дім"

1.1 Характеристика продукції (робіт, послуг) і умов функціонування підприємства

ТзОВ „Прикарпатський Торговий Дім" являється оптовим підприємством, яке розміщене в м. Івано-Франківську по вул. Ребета, 3. За спеціалізацією „Прикарпатський Торговий Дім" належить до універсальних підприємств, оскільки здійснює сукупність комерційно-технологічних операцій з універсальним, широким асортиментом продовольчих товарів.

ТзОВ „ПТД" займається оптовим та дрібнооптовим продажем товарів, пропонує покупцям широкий і повний асортимент продуктів харчування, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Гуртове підприємство орієнтує свою діяльність на підприємства роздрібної торговельної мережі та громадського харчування міста та області, а також на безпосередніх споживачів запропонованих товарів.

ТзОВ „Прикарпатський Торговий Дім" є офіційним дистриб'ютором в Івано-Франківській області продукції таких торгових марок:

- „Золоте зерно", „Галка", „Еlіtе", „Dilmah " , „Liрtоn" - виробники чаю, кави та кавових напоїв;

- „Щедрий дар", „Спритний кухар", „Любава", „Тая", „Олейна", „Подол", „Руна", „Торчин продукт"— продукція бакалійної групи;

- „Дніпровські зорі", „Lord", „Світ ласощів", „Rainford"- виробники кондитерських товарів;

- „Шабо", „Клінков", „Золота амфора", „Гросслібенталь",, Шустов", „Арарат", „Славутич", „Рерsі" - алкогольні та слабоалкогольні напої.

Окрім перерахованих вище торгових марок

„Прикарпатський Торговий Дім" також реалізовує товари інших виробників різних товарних груп.

Наявність філій дозволяє обслуговувати роздрібну торгову мережу не тільки в м. Івано-Франківську, але й в Івано-Франківській області (див таб ), а саме:

м. Калуш, м. Коломия, м. Рогатин. м.Рожнятів та м. Надвірна .

Також дана гуртова база характеризується наявністю своїх фірмових магазинів у таких містах, як Івано-Франківськ, Рогатин. Калуш. Тлумач,смт Богородчани, що дозволяє їй задовольняти потреби споживачів, пропонуючи їм широкий асортимент продукцій за практично оптовими цінами і цим самим збільшити свої прибутки.

„Прикарпатський Торговий Дім" має великі можливості на ринку та є конкурентоспроможним. Його основними конкурентами можна вважати:

- гуртову базу „Берест-продторг";

- ДП „Савсервіс";

- ТзОВ „Зірниця";

- КП„ОРТ".

Важливою умовою динамічного розвитку економік рівень збалансованості попиту і пропозиції на ринку товарів та послуг і встановлення раціональних господарських зв'язків між суб'єктами ринку, тобто систему економічних відносин розподілу, обміну та споживання, що виникають між учасниками просування товарів від виробника до споживача.

На „Прикарпатському Торговому Домі" має місце такий вид господарських зв'язків, як прямі. Характерним для них є те, що вони виникають безпосередньо між постачальником товарів та покупцем, тобто немає ніяких посередників -брокерів, бірж, комерційних центрів, оптово-роздрібних контор, торгових домів, торгово-промислових палат. Ці зв'язки є вигідними для покупців, оскільки тут є безпосередній зв'язок з постачальником товарів і покупець може впливати на постачальника у різних напрямках щодо асортименту та якості.

1.2 3абезпеченість ТзОВ “ ПТД ресурсами: матеріало-технічними, трудовими і природними

Господарська діяльність підприємства визначається за допомогою системи показників, які характеризують досягнутий рівень виробництва і оцінюють результат роботи підприємства. Техніко-економічні показники діяльності підприємства дозволяють оцінити організацію виробництва, технологічний рівень, рівень продуктивності праці, ефективність матеріальних, трудових, фінансових затрат.

У відповідності з Законом України “ Про підприємства” підприємства є самостійним господарюючим уставним суб’єктом, яке володіє правами юридичної особи та здійснює виробничу, науково-досліду та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку ( доходу).

Керівництво оптовою базою здійснює генеральний директор. Йому підпорядковуються всі інші працівники, а саме комерційний директор, фінансовий директор, директор з кадрових та соціальних питань, які в свою чергу регулюють та несуть відповідальність за ефективну роботу підпорядкованих їм відділів. Дані про кваліфікаційний склад персоналу ТзОВ “ПТД” наведемо у вигляді наступної таблиці:

Таблиця 1.1 Дані про кваліфікаційний склад персоналу ТзОВ “ ПТД для виконання виробничих робіт

Посада

Освіта

Спеціальність

Кількість

Стаж роботи по спеціальності

1

2

3

4

5

Генеральний директор

Вища

Інженер-технолог

1

Понад 5 років

Комерційний директор

Вища

менеджер

1

Понад 5 років

Фінансовий директор

Вища

Інженер-технолог

1

Понад 5 років

Продовження таблиці 1.1 – Дані про кваліфікаційний склад персоналу ТзОВ “ ПТД для виконання виробничих робіт

1

2

3

4

5

Директор з кадрових та соціальних питань

Сер.-технічна

Інженер-технолог

1

Понад 5 років

Головний бухгалтер

Вища

Економіст

1

Понад 5 років

Бухгалтер-касир

Вища

Економіст

2

3 роки

Фінансист

Вища

Економіст

2

2 роки

Головний економіст

Вища

Інженер-економіст

1

2 роки

Завідувач складами

Сер.-технічна

Інженер-технолог

4

3 роки

Начальник цеху

Сер.-технічна

Інженер-технолог

2

4 роки

В оптовій торгівлі структура підприємства має свою специфіку. Оптова торгова база в організаційно-структурному плані більш досконала, ніж у роздрібній торгівлі. Тут підрозділи побудовані за напрямами діяльності та товарними групами. Тобто на „Прикарпатському Торговому Домі" комерційний директор здійснює керівництво тільки підпорядкованими йому відділами та службами і відповідає за ефективну роботу відносно оптових закупівель та оптових продаж товарів;

Отже, як ми бачимо, ТзОВ „Прикарпатський Торговий Дім" має задовільну ресурсозабезпеченість, що дозволяє здійснювати всю сукупність виробничих процесів, які були визначені раніше, і втілювати в життя виробничі програми і плани.

1.3 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Як відомо, вивчення основних техніко-економічних показників дозволяє отримати загальну картину функціонування будь-якого підприємства, його ефективність, здобутки чи втрати, сильні та слабкі сторони, його вміння вийти з найскрутнішої ситуації чи просто "йти за течією".

Тому оцінку фінансового та економічного стану підприємства проводять на основі статистичної звітності із використанням ряду показників. До уваги беруться абсолютні та відносні показники фінансової діяльності підприємства.

Проаналізуємо абсолютні та відносні показники фінансової діяльності підприємства у 2004-2006 рр.

Таблиця 1.1- Абсолютні та відносні показники фінансової діяльності підприємства у 2004-2006 рр.

Показники

Роки

2004

2005

2006

Обсяг робіт, послуг в оптових цінах під-ва без ПДВ і АЗ в діючих цінах, тис.грн

345,7

562,9

803,1

Виручка від реалізації (тис.грн.)

1073,3

1602,3

2125,7

Чистий прибуток ( тис.грн)

5,6

17,6

55,3

Середньорічна вартість оборотних засобів (тис. грн.)

255,3

387,9

501,2

Коефіцієнт оборотності оборотних за собів (об)

1,35

1,45

1,60

Коефіцієнт завантаження оборотних засобів

0,74

0,69

0,63

Тривалість обороту (дні)

266,67

248,28

225

Як бачимо коефіцієнт оборотності оборотних засобів протягом аналізованого періоду росте, проте це позитивний показник і чим більше обертів здійснюють оборотні засоби тим більше продукції буде реалізовано. Виручка від реалізації також збільшується , що є позитивним аспектом діяльності організації.

Відносні показники є результатом порівняння, який характеризує міру кількісного співвідношення різнойменних чи однойменних показників.

Коефіцієнт оборотності показує кількість обертів, які здійснюють оборотні засоби за певний період:

Коб =Qксер ,

де Qк - Обсяг робіт, послуг в оптових цінах під-ва без ПДВ і АЗ в діючих цінах, тис.грн.

Осер - Середньорічна вартість оборотних засобів (тис. грн.).

Визначимо коефіцієнт оборотності:

Коб 2004 =345,7/255,3=1,35(об);

Коб 2005 =562,9/387,9=1,45 (об);

Коб 2004 =803,1/501,2=1,60(об).

Коефіцієнт завантаження обчислюється за формулою:

Кз =1/ Коб ,

Кз 2004 =1/1,35= 0,74(об);

Кз 2005 =1/1,45=0,69(об);

Кз 2006 =1/1,60=0,63(об).

Тривалість обороту характеризує час проходження оборотними засобами окремих стадій і визначається за формулою:

tоб =Т/ Коб ,

де Т-тривалість періоду (30,90,360 днів).

Розрахуємо тривалість обороту:

tоб 2004 =360/1,35=266,67 (дні);

tоб 2005 =360/1,45=248,28 (дні);

tоб 2006 =360/1,60=225 (дні).

Розрахуємо абсолютні прирости, темпи росту, темпи приросту абсолютних та відносних показників.

Динаміку показників визначають за допомогою системи показників:

· абсолютні прирости (базисні):уіі1

· темпи росту (базисні): Тр=уі1;

· темпи приросту (базисні):Тпр =(Тр-1)*100%

Таблиця 1.2- Динаміка показників фінансової діяльності підприємства у 2004-2006 рр.

Роки

yф

y, тис.грн.

Тр , %

Тпр ,%

л

б

л

б

л

б

Обсяг продукції, робіт, послуг в оптових цінах під-ва без ПДВ і АЗ в діючих цінах, тис.грн

2004

345,7

-

-

-

100

-

-

2005

562,9

221,1

221,1

141

141

41

41

2006

803,1

143,4

364,5

119

167

19

67

Виручка від реалізації,тис.грн.

2004

1073,3

-

-

-

100

-

-

2005

1602,3

619,0

619,0

157

157

57,0

57,0

2006

2125,7

523,4

1142,4

131

206

31,0

88,0

Чистий прибуток, тис.грн.

2004

5,6

-

-

-

100

-

-

2005

17,6

12

12

314,3

314,3

214,3

214,3

2006

55,3

37,7

49,7

314,2

987,5

214,2

887,5

Середньорічна вартість оборотних засобів (тис. грн.)

2004

255,3

-

-

-

100

-

-

2005

387,9

116,2

116,2

124

124

24,0

24,0

2006

501,2

107,1

223,3

118

145

18,0

45,0

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (об)

2004

1,35

-

-

-

100

-

-

2005

1,45

0,15

0,15

114

114

14,0

14,0

2006

1,60

0,01

0,16

101

114

1,0

15,0

Коефіцієнт завантаження оборотних засобів

2004

0,74

-

-

-

100

-

-

2005

0,69

-0,11

-0,11

88,0

88,0

-12,0

-12,0

2006

0,63

-0,01

-0,12

99,0

87,0

-1,0

-13,0

Тривалість обороту (дні)

2004

266,67

-

-

-

100

-

-

2005

248,28

-38,6

-38,6

88,0

88,0

-12,0

-12,0

2006

225

-2,2

-40,8

99,0

87,0

-1,0

-13,0

Такі показники як абсолютний та відносний приріст дають нам можливість

відслідковувати кількісну динаміку тих чи інших показників.

Обсяг продукції, робіт та послуг в діючих цінах у 2005 році в порівняні з 2004 роком зріс на 221,1 тис.грн. , що становить 41,0 %, а в 2006 році зріс в порівняні з 2005 роком на 143,4 тис.грн., що становить 19,0 %.

Виручка від реалізації у 2005 році в порівняні з 2004 роком зросла на 619,0 тис.грн. , що становить 57,0 %, а в 2006 році зросла в порівняні з 2005 роком на 523,4 тис.грн., що становить 31,0 %.

Обчисливши темпи приросту чистого прибутку у 2005 році в порівнянні з 2004 роком одержимо 214,3%.Отже, ми бачимо, що чистий прибуток з 2004 року до 2005 року зріс на 12 тис.грн, що становить 214,3 %, а в 2006 році зріс в порівняні з 2005 роком на 37,7 тис.грн., що становить 214,2 %.

Середньорічна вартість оборотних засобів у 2005 році в порівняні з 2004 роком зросла на 116,2 тис.грн. , що становить 24,0 %, а в 2006 році зросла в порівняні з 2005 роком на 107,1 тис.грн., що становить 18,0 %.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів у 2005 році в порівняні з 2004 роком зріс на 0,15 об. , що становить 14,0 %, а в 2006 році зріс в порівняні з 2005 роком на 0,01об., що становить 1,0 %.

Коефіцієнт завантаження оборотних засобів у 2005 році в порівняні з 2004 роком знизився на 0,11 об. , що становить 12,0 %, а в 2006 році знизився в порівняні з 2005 роком на 0,01об., що становить 1,0 %.

Тривалість обороту у 2005 році в порівняні з 2004 роком знизився на 38,6 дні , що становить 12,0 %, а в 2006 році знизився в порівняні з 2005 роком на 2,2 дні, що становить 1,0 %.

Так, наприклад, коефіцієнт оборотності оборотних засобів у 2005 році зріс на 0,15 об., що у відносному виразі буде на 14,0 %, а у 2006 році – ще на 0,01 об. , що у відносному виразі буде на 0,01% .

Зобразимо динаміку показників діяльності організації графічно.

Рисунок 1.1 – Динаміка показників діяльності організації

Для визначення розвитку явища в часі використовують трендові криві. Трендові криві використовують при вивченні закономірностей розвитку окремих явищ і представляють собою математичні функції, за допомогою яких описується основна тенденція , тобто певний напрям розвитку ,тривала еволюція, що набула більш-менш плавної траєкторії.

Отже провівши аналіз коефіцієнту оборотності оборотних засобів, для того щоб побачити ефективність їх використання можна сказати, що протягом аналізованого періоду даний показник росте, проте це позитивний показник і чим більше обертів здійснюють оборотні засоби тим більше продукції буде реалізовано, а отже, тим ефективніше й використовуватимуться оборотні засоби.

2 . Теоретичні та методичні питання ефективності використання оборотніх коштів

2.1 Сутність та характерні особливості оборотних коштів підприємства

Організація оборотних коштів є основною в загальному комплексі проблем підвищення їхньої ефективності, та ефективності їх використання. Організація оборотних коштів включає:

• визначення складу і структури оборотних коштів;

• установлення потреби підприємства в оборотних коштах;

• визначення джерел формування оборотних коштів;

• розпорядження і маневрування оборотними коштами;

• відповідальність за збереження і ефективне використання оборотних коштів.

Під складом оборотних коштів розуміється сукупність елементів, що утворюють оборотні виробничі фонди і фонди обігу, тобто їхнє розміщення по окремих елементах.

Структура оборотних коштів являє собою співвідношення окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу, тобто показує частку кожного елемента в загальній сумі оборотних коштів.

Переважну частину оборотних виробничих фондів складають предмети праці - сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо і пальне, тара і тарні матеріали. Крім того, до оборотних виробничих фондів відносяться і деякі знаряддя праці - малоцінні і швидкозношуючі предмети (МШП), інструменти, спеціальні пристосування, змінне устаткування, інвентар, запасні частини для поточного ремонту, спеціальний одяг і взуття. Ці знаряддя праці функціонують менше року або мають обмеження по вартості. Ліміти вартості коштів в обороті періодично змінюються, що зв'язано з проведеними переоцінками основних фондів і періодом їхнього придбання.

Крім того, на підприємствах ці знаряддя праці найчастіше обчислюються тисячами найменувань, що технічно утрудняє облік їхнього зносу. Тому на практиці їх відносять не до основних, а до оборотних фондів.

Основне призначення коштів, авансованих в оборотні виробничі фонди, полягає в забезпеченні безупинного і ритмічного процесу виробництва.

Крім оборотних виробничих фондів на підприємствах формуються фонди обігу. До них відносяться: готова продукція на складі; товари відвантажені; кошти в касі підприємства і на рахунках у банку; дебіторська заборгованість; кошти в інших розрахунках.

Основне призначення фондів обігу полягає в забезпеченні ресурсами процесу обігу.

Оборотні фонди промисловості являють собою частину виробничих фондів, що цілком споживається в кожному виробничому циклі, відразу і повністю переносить свою вартість на створювану продукцію й у процесі виробництва змінює натуральну форму. Їхнім речовинним змістом є предмети праці. У процесі виробництва вони перетворюються в готову продукцію, складаючи її матеріальну основу або сприяючи її утриманню.

Оборотні кошти – це сукупність коштів, авансуємих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безупинний кругообіг грошових фондів.

Таким чином, сукупність коштів промислових підприємств призначених для утворення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, складають оборотні кошти.

У своєму русі оборотні кошти проходять послідовно три стадії – грошову, виробничу і товарну.

Грошова стадія кругообігу коштів є підготовчою. Вона протікає в сфері обігу, де відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Продуктивна стадія являє собою безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не цілком, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і пов'язані з нею витрати, а так само перенесена вартість основних виробничих фондів. Продуктивна стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На товарній стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на продуктивній стадії. Лише після перетворення товарної форми вартості виробленої продукції в грошову авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виторгу, що надійшов, від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена на розширення оборотних коштів, приєднується до них і робить разом з ними наступні цикли обороту.

Грошова форма, яку приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту коштів.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:

Д - Т...… П...…Т1 – Д1 , де

Д - кошти, авансуємі суб'єктом, що господарює; Т - засоби виробництва; П - виробництво; Т1 - готова продукція; Д1 - кошти, отримані від продажу продукції і, що включають у себе реалізований прибуток. Крапки (...) означають, що обіг коштів перерваний, але процес їхнього кругообігу продовжується в сфері виробництва.

Оборотні кошти знаходяться одночасно на всіх стадіях і у всіх формах виробництва, що забезпечує його безперервність і безперебійну роботу підприємства.

2.2 Класифікація оборотних коштів підприємства за різними ознаками та їх використання.

Оборотні кошти можна класифікувати по наступних ознаках:

I. По місцю і ролі в процесі відтворення розрізняють оборотні кошти в сфері виробництва і сфері обігу.

Розгляд складу і структури оборотних коштів дозволяє торкнутися такої важливої проблеми організації оборотних коштів, як раціональне розміщення їх між сферами виробництва і обігу.

Встановлення оптимального співвідношення оборотних коштів у виробництві і обігу має важливе значення для забезпечення коштами виконання виробничої програми, а також є одним з основних факторів ефективності використання оборотних коштів.

ІІ. По ступені планування оборотні кошти підрозділяються на нормовані і ненормовані.

Вітчизняна практика припускає нормування, тобто встановлення планових норм запасу і нормативів по елементах оборотних коштів, за винятком товарів відвантажених, грошових коштів і коштів у розрахунках. Розмір ненормованих оборотних коштів визначається в оперативному порядку.

III. По джерелах нормування оборотні кошти поділяються на власні, позичкові і притягнуті.

У сучасних економічних умовах підприємствам надані широкі права в розпорядженні оборотними коштами. Оборотні кошти знаходяться в розпорядженні підприємства і вилученню не підлягають. Підприємства можуть продавати їх і передавати їх іншим підприємствам, організаціям, установам, громадянам, здавати в оренду, надавати в тимчасове користування (за винятком тих, котрі не знаходяться у власності чи використанні підприємств).

Економічні умови, у яких функціонують підприємства, впливають на стан оборотних коштів. Підвищення цін на товарно-матеріальні цінності, що купуються, веде до утворення в підприємств недостачі власних оборотних коштів у великих розмірах. Одним із джерел його поповнення є банківський кредит, що в умовах інфляції надається під високі відсотки.

Проведена державою фінансова політика може перешкоджати або стимулювати нормальну виробничо-фінансову діяльність підприємств, в тому числі раціональне використання оборотних коштів. Важлива роль при цьому належить податковій політиці держави. Так, віднесення ряду податків на собівартість продукції (робіт, послуг), особливості сплати в бюджет ПДВ, авансові платежі податку на прибуток приводять до відволікання оборотних коштів підприємств на невиробничі витрати. Це змушує підприємства прибігати до позик під великі відсотки, шукати позапланові джерела коштів, йти на порушення фінансової дисципліни. Відволікання оборотних коштів веде до уповільнення їхньої оборотності, знижує ефективність роботи підприємства, погіршує його фінансовий стан.

Організація оборотних коштів підприємства обов'язково включає систематичний контроль за їх схоронністю й ефективністю використання за допомогою ревізій і обстежень на основі статистичних даних, оперативної і бухгалтерської звітності.

Оборотні кошти підприємств покликані забезпечити безупинний їхній рух на всіх стадіях кругообігу для того, щоб задовольняти потреби виробництва в грошових і матеріальних ресурсах, забезпечувати своєчасність і повноту розрахунків, підвищувати ефективність використання оборотних коштів.

Для скорочення загальної потреби господарств в оборотних коштах, а також стимулювання їхнього ефективного використання доцільне залучення позичкових коштів. Позичкові кошти являють собою в основному короткострокові кредити банку, за допомогою яких задовольняються тимчасові додаткові потреби в оборотних коштах.

Основними напрямками залучення кредитів для формування оборотних коштів є:

• кредитування сезонних запасів сировини, матеріалів і витрат, зв'язаних із сезонним процесом виробництва;

• тимчасове заповнення недостачі власних оборотних коштів;

Таким чином, з переходом на ринкову систему керування економікою роль кредиту як джерела оборотних коштів принаймні не зменшилася. Поряд зі звичною необхідністю в покритті наднормативної потреби в оборотних коштах підприємства з'явилися нові фактори, що обумовлюють посилення значення банківського кредиту. Ці фактори зв'язані насамперед з перехідним етапом розвитку, пережитим вітчизняною економікою. Одним з них з'явилася інфляція. Вплив інфляції на оборотні кошти підприємства дуже багатогранний: він робить безпосередній і непрямий вплив. Прямий вплив характеризується знеціненням оборотних коштів за час їхнього обороту, тобто після завершення обороту підприємство фактично не одержує авансовану суму оборотних коштів у складі виторгу від реалізації продукції.

Непрямий вплив виражається в уповільненні обороту коштів через кризу неплатежів, багато в чому обумовленого інфляцією. До інших причин виникнення кризи варто віднести зниження продуктивності праці; крайню неефективність виробництва; невміння окремих керівників пристосуватися до нових умов: шукати нові рішення, змінювати товарний асортимент, знижувати матеріало- і енергоємність виробництва, реалізуючи зайві і непотрібні активи; нарешті, недосконалість законодавства, що дозволяє безкарно не платити по боргах.

З метою боротьби з неплатежами і надання фінансової підтримки значні кошти виділяються на поповнення оборотних коштів підприємств. Однак не завжди виділені кошти використовуються по призначенню, що має також сильний інфляційний ефект.

Варто також виділити інші джерела формування оборотних коштів, до яких відносяться кошти підприємства, тимчасово не використовувані по цільовому призначенню (фонди, резерви й ін.).

Правильне співвідношення між власними, позичковими і притягнутими джерелами утворення оборотних коштів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану підприємства.

2. 3 Методичні підходи до оцінки ефективності використання оборотних коштів

Для оцінки ефективності використання оборотних коштів підприємств застосовують певні методичні підходи, а для підвищення ефективності – відповідні конкретні заходи.

Основними показниками для оцінки ефективності є:

- коефіцієнт оборотності;

- коефіцієнт завантаження;

- тривалість одного обороту;

- рентабельність.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Способами підвищення ефективності використання оборотних коштів є:

- оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва;

- скорочення тривалості виробничого циклу;

- поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення;

- прискорення реалізації товарної продукції.

Характерною рисою оборотних коштів є швидкість їхнього обороту. Функціональна роль оборотних коштів у процесі виробництва в корені відрізняється від основного капіталу. Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва.

Елементи оборотного капіталу безупинно переходять зі сфери виробництва в сферу обігу і знову повертаються у виробництво. Частина оборотного капіталу постійно знаходиться в сфері виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складі і т.д.), а інша частина – у сфері обігу (відвантажена продукція, кошти, цінні папери і т.д.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, насамперед оборотністю оборотних коштів.

Під оборотністю оборотних коштів розуміється тривалість одного повного кругообігу коштів з моменту перетворення оборотних коштів у грошовій формі у виробничі запаси і до виходу готової продукції і її реалізації. Кругообіг коштів завершується зарахуванням виторгу на рахунок підприємства.

Оборотність оборотних коштів неоднакова на підприємствах як однієї, так і різних галузей економіки, що залежить від організації виробництва і збуту продукції, розміщення оборотних коштів і інших факторів. Так, у важкому машинобудуванні з тривалим виробничим циклом час обороту коштів найбільший, швидше обертаються оборотні кошти в харчовій і видобувних галузях промисловості.

Оборотність оборотних коштів характеризується рядом взаємозалежних показників: тривалістю одного обороту в днях, кількістю оборотів за визначений період - рік, півріччя, квартал (коефіцієнт оборотності), сумою зайнятих на підприємстві оборотних коштів на одиницю продукції (коефіцієнт завантаження).

Ефективність використання оборотних коштів визначається швидкістю їхнього руху - швидкістю обороту, чи оборотністю. Чим швидше відбувається кругообіг оборотних коштів, тим менша їхня сума буде потрібна підприємству для успішного виконання виробничої програми.

Кругообіг оборотних коштів обчислюється з моменту оплати підприємством матеріальних цінностей, необхідних для виробництва продукції, до повернення цих коштів у виді виторгу від реалізації продукції. Якщо період обороту скорочується, наприклад з 24 до 20 днів, тобто на 17%, то і потреба в оборотних коштах при даному обсязі випуску продукції зменшиться на той же відсоток. Зниження відбудеться в зв'язку з тим, що при кругообігу 24 дня оборотні кошти роблять протягом року 15 оборотів (360:24). А при скороченні часу кругообігу до 20 днів кількість їхніх оборотів збільшиться до 18 (360:20). Це означає, що кожна гривня оборотних коштів у першому випадку використовується протягом року для придбання матеріальних ресурсів і виплати заробітної плати 15 разів, а в другому - 18 разів.

Оборотність оборотних коштів характеризується двома взаємозалежними показниками: числом оборотів, здійснених оборотними коштами протягом визначеного періоду часу (коефіцієнтом оборотності), і терміном їхнього обороту в днях.

Коефіцієнт оборотності розраховується по формулі:

Коб = D / Фоб, (2.1)

де D - річна сума доходів підприємства,

Фоб - сума оборотних коштів.

Інакше кажучи, число оборотів визначає обсяг продукції у вартісному вираженні, що випускається на 1 грн оборотних коштів.

Термін обороту (оборотність) розраховується по формулі:

Tоб = Дк/Коб, (2.2)

де Дк - кількість календарних днів у періоді.

Оборотність можна визначити як по всій сумі оборотних коштів, так і по кожній її частині. Для розрахунку числа оборотів кожного елемента оборотних коштів необхідно установити відношення суми витрати по відповідній статті витрат на виробництво до фактичної суми по даній статті оборотних коштів. Термін обороту буде дорівнювати відношенню числа днів за даний період до числа оборотів. Власне кажучи він являє собою запас у днях даного елемента оборотних коштів.

Тривалість одного обороту оборотних коштів у днях (О) обчислюється по формулі:

О = З / (T/Д) , (2.3)

де З - залишки оборотних коштів (середні чи на визначену дату);

Т- обсяг товарної продукції;

Д- число днів у розглянутому періоді.

Зменшення тривалості одного обороту свідчить про поліпшення використання оборотних коштів.

Кількість оборотів за визначений період, чи коефіцієнт оборотності оборотних коштів (Ко), обчислюється по формулі:

Ко = З/Т, (2.4)

Чим вище за даних умов коефіцієнт оборотності, тим краще використовуються оборотні кошти.

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз), зворотний коефіцієнту оборотності, визначається по формулі:

Кз = Т / З , (2.5)

Важливою характеристикою ефективного використання оборотних засобів є час (період) їх обороту о ) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності оборотних засобів за такою формулою:

Чо = Т/ kо , тобто Чо =(ОЗ*Т)/РП , (2.6)

де Т- кількість днів, за яку обчислюється оборотність (при цьому вважається, що місяць дорівнює 30, квартал - 90, півріччя - 180 і рік - 360 дням).

Час обороту вказує, скільки днів необхідно підприємству для поповнення його оборотних засобів і дорівнює середньому періоду від авансування коштів у виробництво продукції до отримання коштів від її реалізації. Чим менша тривалість обороту, тим менша потреба підприємства у власних оборотних засобах. Вивільнені засоби можна використати для нарощування обсягів виробництва без залучення додаткових засобів.

Час обороту обчислюють і для окремих складових оборотних активів:

*Період обороту запасів оз ) - визначається за формулою:

Чоз = Т/ kоз , або Чоз =(Зз *Т)/СРП , (2.7)

де Зз - середні залишки запасів, грн.;

СРП- собівартість реалізованої продукції, грн.

Показник (Чоз ) вказує на час, протягом якого запаси трансфор­муються в кошти. Зменшення значення (Чоз ) на кінець звітного періоду порівняно з його

значенням на початок вважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

Крім зазначених показників також може бути використаний показник віддачі оборотних коштів, що визначається відношенням прибутку від реалізації продукції підприємства до залишків оборотних коштів.

Показники оборотності оборотних коштів можуть обчислюватися по всіх оборотних коштах, що беруть участь в обороті, і по окремих елементах.

Потреба у власних оборотних коштах для кожного підприємства визначається при складанні фінансового плану. Таким чином, величина нормативу не є величиною постійної. Розмір власних оборотних коштів залежить від обсягу виробництва, умов постачання і збуту, асортименту виробленої продукції, застосовуваних форм розрахунків.

При численні потреби підприємства у власних оборотних коштах необхідно враховувати наступне: власними оборотними коштами повинні покриватися потреби не тільки основного виробництва для виконання виробничої програми, але і потреби підсобного і допоміжного виробництв, житлово-комунального господарства й інших господарств, що не відносяться до основної діяльності підприємства і не складаються на самостійному балансі, капітального ремонту, здійснюваного власними силами. На практиці часто враховують потребу у власних оборотних коштах тільки для основної діяльності підприємства, тим самим занижуючи цю потребу.

Нормування оборотних коштів здійснюється в грошовому вираженні. В основу визначення потреби в них покладений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) на планований період. При цьому для підприємств із несезонним характером виробництва за основу розрахунків доцільно брати дані IV кварталу, у якому обсяг виробництва, як правило, найбільший у річній програмі. Для підприємств із сезонним характером виробництва - дані кварталу з найменшим обсягом виробництва, оскільки сезонну потребу в оборотних коштах забезпечують короткострокові позички банку.

У процесі нормування встановлюються приватні і сукупні нормативи. Процес нормування складається з декількох послідовних етапів:

I. Спочатку розробляються норми запасу по кожнім елементі нормованих оборотних коштів. Норма - це відносна величина, що відповідає обсягу запасу кожного елемента оборотних коштів. Як правило, норми встановлюються в днях запасу й означають тривалість періоду, забезпеченого даним видом матеріальних цінностей. Наприклад, норма запасу складає 24 дня. Отже, запасів повинне бути рівно стільки, скільки забезпечить виробництво в протягом 24 днів.

Норма запасу може встановлюватися у відсотках, у грошовому вираженні до визначеної бази.

Норми оборотних коштів розробляються на підприємстві фінансовою службою за участю служб, зв'язаних з виробничою і постачальницько-збутовою діяльністю.

II. Далі, виходячи з норми запасу і витрати даного виду товарно-матеріальних цінностей, визначається сума оборотних коштів, необхідних для створення нормованих запасів по кожнім виді оборотних коштів. Так визначаються приватні нормативи.

III. І нарешті, розраховується сукупний норматив шляхом додавання приватних нормативів. Норматив оборотних коштів являє собою грошове вираження планованого запасу товарно-матеріальних цінностей, мінімально необхідних для нормальної господарської діяльності підприємства.

Норматив оборотних коштів, авансуємих у сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, визначається по формулі:

Н = В * Д , (2.8)

Де Н - норматив оборотних коштів у запасах сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів;

В - середньодобова витрата сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів;

Д - норма запасу в днях.

Середньодобова витрата по номенклатурі споживаної сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів обчислюється шляхом розподілу суми їхніх витрат за відповідний квартал на кількість днів у кварталі.

Визначення норми запасу - найбільш трудомістка і важлива частина нормування. Норма запасу встановлюється по кожнім виді чи групі матеріалів. Якщо вживається багато видів сировини і матеріалів, то норма встановлюється по основних видах, що займає не менше 70-80% загальної вартості.

Норма запасу в днях по окремих видах сировини, матеріалів і напівфабрикатів установлюється виходячи з часу, необхідного для створення транспортного, підготовчого, технологічного, поточного складського і страхового запасів.

Транспортний запас необхідний у тих випадках, коли час руху вантажу в шляху перевищує час руху документів на його оплату. Зокрема, транспортний запас передбачається у випадку розрахунків за матеріали на умовах попередньої оплати. Транспортний запас у днях визначається як різниця між кількістю днів пробігу вантажу і кількістю днів руху й оплати документів на цей вантаж.

Підготовчий запас. Передбачається в зв'язку з витратами на приймання, розвантаження і складування сировини. Він визначається на основі встановлених норм чи фактично витраченого часу.

Технологічний запас. Цей запас враховується лише по тим видам сировини і матеріалів, по яких відповідно до технології виробництва необхідна попередня підготовка виробництва (сушіння, витримка сировини, розігрівши, відстій і інші підготовчі операції). Його величина розраховується по встановлених технологічних нормах.

Поточний складський запас. Він повинен забезпечити безперебійність процесу виробництва між постачаннями матеріалів, тому в промисловості він є основним. Величина складського запасу залежить від частоти і рівномірності постачань, а також періодичності запуску сировини і матеріалів у виробництво. Основою для числення поточного складського запасу служить середня тривалість інтервалу між двома суміжними постачаннями даного виду сировини і матеріалів. Тривалість інтервалу між постачаннями визначається на основі договорів чи графіків виходячи з фактичних даних за минулий період. У тих випадках, коли даний вид сировини і матеріалів надходить від декількох постачальників, норма поточного складського запасу приймається в розмірі 50% від інтервалу постачання. На підприємствах, у яких сировина надходить від одного постачальника й обмежене число застосовуваних видів матеріальних цінностей, норма складського запасу може прийматися в розмірі 100% інтервалу постачання.

Страховий запас. Створюється як резерв, що гарантує безперебійний процес виробництва у випадку порушення договірних умов постачань матеріалів (некомплектності одержання партії, порушення термінів постачання, неналежного якості отриманих матеріалів). Величина страхового запасу приймається, як правило, у межах до 50% поточного складського запасу. Вона може бути і більше, якщо підприємство знаходиться далеко від постачальників і транспортних шляхів, якщо періодично споживаються унікальні, підвищеної якості матеріали.

Таким чином, загальна норма запасу в днях на сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати в цілому складається з п'яти перерахованих запасів.

Норматив оборотних коштів на допоміжні матеріали встановлюється по двох основних групах:

- до першої групи відносяться матеріали, що витрачаються регулярно й у великих кількостях. Норматив розраховується так само, як на сировину й основні матеріали;

- у другу групу включаються допоміжні матеріали, використовувані у виробництві рідко й у незначних обсягах. Норматив обчислюється аналітичним методом на основі даних за попередні роки.

Загальний норматив оборотних коштів на допоміжні матеріали являє собою суму нормативів обох груп.

Норматив оборотних коштів на паливо обчислюється так само, як на сировину і матеріали. Не розраховується норматив на газоподібне паливо й електроенергію. При обчисленні витрати палива враховується потреба в паливі для виробничих і невиробничих нестатків. Для виробничих нестатків потреба визначається виходячи з виробничої програми і норм витрати на одиницю продукції по цехах; для невиробничих - на основі обсягу виконуваних робіт.

Норма оборотних коштів по тарі визначається в залежності від способу її заготівлі і збереження. Тому методи розрахунку по тарі в різних галузях неоднакові.

Норматив оборотних коштів на запасні частини встановлюється по кожнім виді запасних частин окремо виходячи з термінів їхнього постачання і часу використання для ремонту. Норматив може обчислюватися виходячи з типових норм на одиницю балансової вартості основних коштів, аналітичним методом на основі даних минулих років.

Норматив оборотних коштів по спецодягу і взуттю визначається на основі чисельності працівників, яким вони видаються, і вартості одного комплекту. Норматив по цій групі оборотних коштів на складі визначається множенням одноденної витрати на норму запасу в днях, що включає транспортний, поточний і страховий запаси.

По спеціальному інвентарі і пристосуванням норматив визначається виходячи з їхнього набору, що покладається, вартості і терміну служби.

Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві провадиться по групам чи видам виробів для кожного підрозділу окремо. Якщо асортимент продукції різноманітний, то норматив обчислюється по основній продукції, що складає 70-80% її загальної маси.

Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві визначається по формулі:

Н = В * Т * К , (2.9)

Де В - одноденні витрати на виробництво продукції;

Т - тривалість виробничого циклу в днях;

К - коефіцієнт наростання витрат.

Одноденні витрати визначаються шляхом розподілу витрат на випуск валової (товарної) продукції відповідного кварталу на 90.

Тривалість виробничого циклу відображає час перебування продукції в незавершеному виробництві від першої технологічної операції до повного виготовлення продукції і передачі на склад.

У виробничий цикл включають технологічний запас (час обробки виробу), транспортний запас (час передачі виробу від одного робочого місця до іншого і на склад), оборотний запас (час перебування виробу між операціями обробки) і страховий запас (на випадок затримки якої-небудь операції). При розрахунку нормативу виробничий цикл визначається по кожнім виді виробів у календарних днях з урахуванням числа змін роботи підприємства в добу. На підприємствах, що випускають різноманітний асортимент продукції, тривалість виробничого циклу визначається як середньозважена величина.

Коефіцієнт наростання витрат відображає характер наростання витрат у незавершеному виробництві по днях виробничого циклу.

Якщо основна частка витрат надходить у виробництво на самому початку виробничого циклу (одноразові), а інші (наростаючі) витрати розподіляються протягом виробничого циклу відносно рівномірно (у серійному виробництві), коефіцієнт визначається по формулі:

К = ( А+(0,5*Б) / А+Б ) , (2.10), де

А - витрати, вироблені одноразово на початку виробничого циклу;

Б - інші витрати, що входять у собівартість продукції.

При нерівномірному наростанні витрат по днях виробничого циклу коефіцієнт визначається по формулі:

К = ( (Се*Е) + (С2*Т2) + (С3*Т3) +…+(0,5*Ср*Т) ) / С*Т , (2.11), де

Се- одноразові витрати першого дня виробничого циклу;

С2, С3,... - витрати по днях виробничого циклу;

Т2, Т3... - час від моменту разових операцій до закінчення виробничого циклу;

Ср - витрати, вироблені рівномірно в плині виробничого циклу;

С - виробнича собівартість виробу;

Т - тривалість виробничого циклу.

Витрати, що наростають рівномірно (Ср), приймаються в розрахунок середньої собівартості виробу в половинному розмірі, тому що на всіх стадіях незавершеного виробництва вони знаходяться одночасно.

Готова продукція, виготовлена на підприємстві, характеризує перехід оборотних коштів зі сфери виробництва в сферу обігу. Це єдиний нормований елемент фондів обігу.

Норматив оборотних коштів на готову продукцію визначається по формулі:

Н = В * Д , (2.12) , де

В - одноденний випуск товарної продукції по виробничій собівартості;

Д - норма запасу в днях.

Норма оборотних коштів по річній продукції визначається окремо для готової продукції на складі і для товарів відвантажених, по яких розрахункові документи знаходяться в оформленні.

Норма по готовій продукції на складі визначається часом комплектування і нагромадження продукції до необхідних розмірів, збереження продукції на складі до відвантаження, упакування і маркірування продукції, доставки її до станції відправлення і відвантаження.

Норма по товарах відвантаженим, по яких документи не здані в банк, визначається встановленими термінами виписки рахунків і платіжних документів, здачі документів у банк, часом зарахування сум на рахунки підприємства.

У такий спосіб установлюються приватні нормативи по кожнім елементі нормованих оборотних коштів. Потім визначається сукупний норматив оборотних коштів, що відображає загальну потребу підприємства у власних оборотних коштах у планованому періоді, шляхом додавання приватних нормативів.

Далі необхідно порівняти отриманий сукупний норматив із сукупним нормативом минулого періоду для того, щоб визначити, як змінюється потреба підприємства у власних оборотних коштах у плановому періоді.

Різниця між нормативами складає суму приросту чи зменшення нормативу оборотних коштів, що знаходить висвітлення у фінансовому плані підприємства.

Оборотність оборотних коштів – важливий показник ефективності їхнього використання. Критерієм оцінки ефективності керування оборотними коштами служить фактор часу: чим далі оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі (грошовій чи товарній), тим за інших рівних умов нижче ефективність їхнього використання, і навпаки. Оборотність оборотних коштів характеризує інтенсивність їхнього використання.

Особливо велика роль показника оборотності для галузей сфери обігу: торгівлі, суспільного харчування, побутового обслуговування, посередницької діяльності, банківського бізнесу й інших.

Оборотність у днях дозволяє судити про те, протягом якого часу оборотні кошти проходять усі стадії кругообігу на даному підприємстві. Чим вище оборотність у днях, тим менше коштів необхідно підприємству, тим ощадливіше використовуються фінансові ресурси. При дуже високій оборотності зростає ризик неплатежів і збоїв у постачаннях сировини, матеріалів, що комплектують виробів.

Оборотність виміряється також числом оборотів, чинених оборотними коштами за окремий проміжок часу:

обсяг реалізації за період часу

середня сума оборотних коштів за той же період

Зіставлення коефіцієнтів оборотності в динаміку по роках дозволяє виявити тенденції зміни ефективності використання оборотних коштів. Якщо число оборотів, чинених оборотними коштами, чи збільшується залишається стабільним, то підприємство працює ритмічно і раціонально використовує оборотні кошти. Зниження числа оборотів, чинених у розглянутому періоді, свідчить про падіння темпів розвитку підприємства і про його неблагополучний фінансовий стан.

Прискорення оборотності оборотних коштів сприяє їх абсолютному і відносному вивільненню з обороту. Під абсолютним вивільненням розуміється зниження суми оборотних коштів у поточному році в порівнянні з попереднім роком при збільшенні обсягів реалізації продукції. Відносне вивільнення має місце, коли темпи росту обсягів продажів випереджають темпи росту оборотних коштів. У цьому випадку меншим обсягом оборотних коштів забезпечується більший розмір реалізації. У зв'язку з ростом загального платоспроможного обороту при високій інфляції абсолютного вивільнення оборотних коштів бути не може, тому особлива увага приділяється аналізу і створенню умов для відносного вивільнення ресурсів.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від наявності та ефективності використання оборотних засобів. До оборотних засобів належать: запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів

тощо. Вони перебувають у постійному русі, набуваючи форми грошей,

запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції. На першій стадії оборотні засоби в грошовій формі (гроші та їх еквіваленти) використовуються для придбання сировини, матеріалів та інших матеріальних ресурсів. На наступній стадії виробництва ці матеріальні ресурси піддаються обробці, поступово перетворюючись у запаси готової продукції. Третя стадія розпочинається з поступлення готової продукції .на склад підприємства і закінчується отриманням виручки від реалізації продукції, яка не лише повністю відшкодовує раніше авансовані витрати, але й дає певний прибуток.

3 метою ефективного управління оборотними засобами доцільно їх класифікувати за різними ознаками: за елементами, характером участі в операційному циклі, за періодом функціонування, за рівнем охоплення нормуванням, за характером фінансових джерел формування, за рівнем ліквідності та ступенем ризику. Дослідження складу і структури оборотних засобів забезпечує не лише встановлення їх стану, а й можливостей підприємства працювати більш ефективно.

Отже, ефективне використання оборотних коштів відіграє велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства, у підвищенні рівня рентабельності виробництва. На жаль, власні фінансові ресурси, які в даний час мають підприємства, не можуть повною мірою забезпечити процес не тільки розширеного, але і простого відтворення. Відсутність на підприємствах необхідних фінансових ресурсів, низький рівень платіжної дисципліни привели до виникнення взаємних неплатежів.

3 Аналіз Ефективності використання оборотних коштів ТзОВ “ Прикарпатський торговий дім

3.1 Аналіз ефективності використання оборотніх коштів на ТзОВ „ПТД”.

Оборотні засоби підприємств весь час перебувають в русі, переходячи з однієї стадії до іншої.

Оборотні засоби - це фінансові ресурси, авансовані в активи, не­обхідні для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції, які споживаються протягом одного року або операційного циклу.

Ефективність - це співвідношення отриманого результату і ре­сурсів, які використовуються для його досягнення, тому загаль­ним критерієм буде збільшення обсягу продукції, виконаних робіт з мінімальним використанням ресурсів.

Найбільші за величиною резерви підвищення рівня ефективного використання оборотних засобів на геологорозвідувальних ро­ботах пов'язані з широким застосуванням місцевих та вторинних ресурсів.

Ефективність використання оборотних засобів характеризується швидкістю їх обороту, тобто часом, який витрачається на послідовний рух коштів через усі стадії кругообігу. Ефект, який досягаєть­ся в результаті прискорення обертання, виражається в збільшенні випуску продукції, виконаних робіт без додаткових фінансових ресурсів.

Ефективність оборотних засобів оцінюється системою показників: коефіцієнт оборотності, коефіцієнт завантаження, тривалість одного обороту, абсолютне і відносне вивільнення оборотних засобів за рахунок прискорення обігу.

Таблиця 3.1 – Вихідні дані

Показники

Роки

2004

2005

2006

Обсяг робіт, послуг в оптових цінах під-ва без ПДВ і АЗ в діючих цінах, тис.грн

345,7

562,9

803,1

Середньорічна вартість оборотних засобів (тис. грн.)

255,3

387,9

501,2

Середньорічний залишок запасів,тис.грн.

247,8

297,7

363,9

Середньорічний залишок дебіторської заборгованості,тис.грн.

51,3

64,9

86,4

Середньорічний залишок поточних фінансових інвестицій ,тис.грн.

23,3

45,3

51,5

Середньорічний залишок грошових коштів таїх еквівалентів,тис.грн.

111,7

132,3

153,3

Оскільки ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю, то проведемо розрахунки показників оборотності оборотних коштів.

Коефіцієнт (швидкість) оборотності оборотних засобів в процесі виробництва і реалізації продукції є основним показником їх використання.

Визначимо коефіцієнт оборотності за формулою2.1:

Коб 2004 =345,7/255,3=1,35(об);

Коб 2005 =562,9/387,9=1,45(об);

Коб 2006 =803,1/501,2=1,60(об).

Загалом швидкість обороту оборотних активів підприємства є однією з

якісних характеристик фінансової політики підприємства: чим більша швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємство, тому абсолютне або відносне зростання оборотних активів може свідчити не тільки про розширення виробництва або дію факторів інфляції, але й про уповільнення їх обороту.

Коефіцієнти оборотності обчислюють і для окремих складових оборотних активів:

1) Визначимо коефіцієнт оборотності запасів:

Коз 2004 =345,7/247,8=1,43(об);

Коз 2005 =562,9/297,7=1,89(об);

Коз 2006 =803,1/363,9=2,21(об).

Даний показник вказує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Так як розрахований коефіцієнт оборотності запасів у 2006 році становить 2,21, то це свідчить, що підприємство для забезпечення своєї діяльності має запасів на 5,4 місяці наперед (12:2,21 = 5,4)

і запаси протягом року поповнюються у 2,21 рази.

Визначити оптимальне для будь-якого підприємства значення цього показника важко, тому слід враховувати особливості конкретного виду економічної діяльності.

Однак, позитивною тенденцією є пришвидшення оборотів порівняно з попереднім періодом: чим вища оборотність запасів, тим менше коштів відволікається на їх придбання.

2) Визначимо коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Кодз 2004 =345,7/51,3=6,74(об);

Кодз 2005 =562,9/64,9=8,67(об);

Кодз 2006 =803,1/86,4=9,30(об).

Коефіцієнт показує скільки оборотів за звітний період здійснює дебіторська заборгованість, а також у скільки разів виручка перевищує її величину.

Оберненим показником до швидкості обороту є коефіцієнт закріп­лення оборотних засобів (формула 2.5):

Кз 2004 =1/1,35=0,74(об);

Кз 2005 =1/1,45=0,69(об);

Кз 2006 =1/1,60=0,63(об).

Даний показник характеризує скільки оборотних засобів чи окремих їх видів припадає на одну гривню чистої виручки (для запасів - собівартості реалізованої продукції). Ми спостерігаємо позитивну тенденцією зміни показника оскільки

він зменшується протягом аналізованого періоду.

Важливою характеристикою ефективного використання оборотних засобів є час (період) їх обороту (формула 2.6):

Чо 2004 =360/1,35= 266,67(дні);

Чо 2005 =360/1,45=248,28(дні);

Чо 2006 =360/1,60=225(дні).

Час обороту вказує, скільки днів необхідно підприємству для поповнення його оборотних засобів і дорівнює середньому періоду від авансування

коштів у виробництво продукції до отримання коштів від її реалізації. Чим менша тривалість обороту, тим менша потреба підприємства у власних оборотних засобах. Тривалість обороту в нашому випадку досить висока хоча існує тенденція до зменшення цього показника.

Час обороту обчислюють і для окремих складових оборотних активів:

· Період обороту запасів визначається за формулою 2.7:

Чоз 2004 =360/1,43=251,75(дні);

Чоз 2005 =360/1,89=190,48(дні);

Чоз 2006 =360/2,21=162,90 (дні).

Показник (Чоз ) вказує на час, протягом якого запаси трансфор­муються в кошти. Зменшення значення (Чоз ) на кінець звітного періоду порівняно з його

значенням на початок вважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів. Оскільки немає чіткої тенденції зміни показника неможливо сказати позитивним є стан запасів підприємства чи негативним.

· Період погашення дебіторської заборгованості (формула 2.8):

Чодз 2004 =360/6,74=53,41 (дні);

Чодз 2005 =360/8,67=41,52 (дні);

Чодз 2006 =360/9,30=38,71 (дні).

Зменшення значення періоду погашення дебіторської заборгованості вважається позитивним, особливо в умовах інфляції. Хоча іноді збільшення часу вважається обґрунтованим, якщо додаткова вартість коштів компенсується додатковим прибутком від збільшення виручки від реалізації продукції.

· Період операційного циклу обчислюється за формулою:

Чоц 2004 =251,75+53,41=305,16 (дні);

Чоц 005 =190,48+41,52=232 (дні);

Чоц 2006 =162,90+38,71=201,61 (дні).

Тобто, дорівнює тривалості перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти. Зменшення загальної тривалості операційного циклу є метою кожної організації.

Так як в нашому випадку обсяг реалізованої продукції зростає ми можемо розрахувати тільки відносне вивільнення оборотних коштів:

2004 = 512,3-(345,7/122,3)*312,4=-371,8(тис.грн.);

2004 = 628,5-(562,9/345,7)*432,3=-76,2(тис.грн.);

2004 = 735,9-(803,1/562,9)*548,5=-48,5(тис.грн.).

Отже, оцінивши ефективність оборотних коштів за допомогою ряду показників можна зробити висновок, що на ТзОВ „ПТД” відбувається прискорення обігу оборотних засобів. Пришвидшення їх оборотності дозволяє зменшити потребу оборотних засобів і використати вивільнені кошти для збільшення обсягу виробництва. А також, чим більше обертів здійснюють оборотні засоби, тим більше продукції буде реалізовано при незмінній сумі оборотних засобів. У цьому полягає основний економічний зміст прискорення обігу оборотних коштів. Розрахований коефіцієнт оборотності запасів у 2006 році становить 2,21. Це свідчить, що підприємство для забезпечення своєї діяльності має запасів на 5,4 місяці наперед і запаси протягом року поповнюються 2,21 рази. Коефіцієнт закріплення оборотних засобів характеризує скільки оборотних засобів чи окремих їх видів припадає на одну гривню чистої виручки. Ми спостерігаємо позитивну тенденцією зміни показника оскільки він зменшується протягом аналізованого періоду.

Час обороту вказує, скільки днів необхідно підприємству для поповнення його

оборотних засобів і дорівнює середньому періоду від авансування коштів у виробництво продукції до отримання коштів від її реалізації. Чим менша тривалість обороту, тим менша потреба підприємства у власних оборотних засобах. Тривалість обороту в нашому випадку досить висока хоча існує тенденція до зменшення цього показника.

3 .2 Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами на ТзОВ „ПТД”

Крім показників оборотності, оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів та забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами на практиці здійснюється за системою показників: узагальнюючі показники (матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, ко­ефіцієнт використання матеріалів); індивідуальні показники.

Проведемо розрахунок деяких показників використання матеріальних ресурсів та забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами за два роки. Результати представимо в таблиці 3.4.

Таблиця 3.2 – Динаміка показників використання матеріальних ресурсів та забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами за 2005-2006 роки

Показник

2005

2006

Абсолютне відхилення (+; - )

Обсяг робіт, послуг в оптових цінах під-ва без ПДВ і АЗ в діючих цінах, тис.грн

345,7

592,9

803,1

Собівартість продукції, тис.грн.

628,1

832,6

199,8

Матеріальні витрати, тис.грн.

73,4

85,6

13,5

Середні залишки матеріалів, тис.грн.

21,7

31,8

8,9

Коефіцієнт оборотності матеріалів

26,2

23,5

3,1

Тривалість обороту матеріалів, дні

12,9

14,7

1,3

Коефіцієнт закріплення

0,07

0,08

0,02

Матеріаломісткість продукції

0,12

0,10

-0,01

Матеріаловіддача продукції

10,0

11,1

1,1

Питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції,%

12,1

10,8

-1,3

Як свідчать дані таблиці, коефіцієнт оборотності матеріалів у

попередньому році становив 26,2 тис.грн., а в звітному 23,5 тис.грн., і вказує, скільки разів у середньому поповнювалися матеріали підприємства протягом року. Одночасно це свідчить, що підприємство має запасів приблизно на 0,6 місяці.

Тривалість обороту збільшилась на 1,3 днів, тобто у попередньому році матеріали трансформувались у кошти за 12,9 днів, а у звітному - за 14,7 дні. Збільшення тривалості обороту свідчить про сповільнення оборотності і зростання середніх залишків матеріалів.

Матеріаломісткість показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції. У попедньому році матеріало­місткість становила 12 коп., а у звітному - 10 коп., тобто використання матеріалів зменшилось на 2 коп. на кожну гривню виготовленої продукції.

Відповідно зросла матеріаловіддача продукції на 1,1 грн., що сприяло зростанню обсягу виготовленої продукції з кожної гривні затрачених матеріальних ресурсів.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції становить понад 10 %, що свідчить про низьку матеріаломісткість продукції з подальшою тенденцією до зниження (в попередньому році – 12,1 %, у звітному – 10,8%).

Основними шляхами поліпшення використання матеріалів є: рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей; формування запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва; недопущення придбання непотрібних і реалізація надлишкових матеріалів. Економія матеріаль­них ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної і пито­мої ваги їх окремих видів, дає змогу з однієї і тієї ж кількості сиро­вини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових витрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва загалом на кожному підприємстві.

4 Оцінка резервів покращення використання оборотних коштів на ТзОВ “ Прикарпатський торговий дім

Оборотні засоби підприємств весь час перебувають в русі, переходячи з однієї стадії до іншої. Раціональне і економне витрачання окремих елементів оборот­них засобів підприємства мас важливе економічне значення. Це зумовлюється всезростаючими масштабами абсолютного спожи­вання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції у різних галузях народного господарства, переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості.

Раціональне господарювання з оборотними засобами можливе лише при дотриманні принципів, адекватних ринковим відноси­нам:

· забезпечення оптимального співвідношення між потрібним об­сягом оборотних засобів і їх виробничою потребою;

· мінімізація витрат на створення виробничих запасів;

· забезпечення мінімального знаходження оборотних засобів у виробничих запасах при дотриманні безперервності виробничо­го процесу;

· максимально можливе самофінансування потреб в оборотних засобах.

Для підвищення ефективності використання оборотних засобів необхідно прискорювати швидкість обертання, що забезпечує:

- збільшення обсягу виробництва при незмінній масі оборотних засобів;

- зниження витрат за рахунок раціонального використання ресурсів та

зменшення запасів.

Основні шляхи ефективного використання оборотних засобів:

- науково обґрунтоване нормування, економія ресурсів;

- удосконалення складського господарства;

- удосконалення планування, системи контролю, механізація ;

- автоматизація виробництва тощо;

- оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва;

- скорочення тривалості виробничого циклу;

- удосконалення організації матеріально-технічного забезпечен­ій;

- вдосконалення системи стимулювання працівників за економію матеріальних ресурсів.

Основними шляхами поліпшення використання матеріалів є: рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей; формування запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва; недопущення придбання непотрібних і реалізація надлишкових матеріалів.

Збільшення швидкості обороту відображає підвищення економічного потенціалу підприємства, оскільки дозволяє вивільнити частину оборотних засобів для розвитку виробництва. Водночас, здійснюючи господарську діяльність, підприємство повинно намагатися не лише пришвидшувати рух засобів але й ефективно їх використовувати і отримувати максимальну віддачу від використання.

Висновки

Проаналізувавши фінансове становище даного підприємства, можна зробити висновок, що ТзОВ “Прикарпатський торговий дім” продає конкурентоспроможну продукцію, працює в сприятливих умовах, а також поступово розвиває продаж продукції рухаючись в нових напрямах.

Ресурси підприємства дозволяють йому працювати успішно на ринку даної продукції, конкурувати , фірмами, які займаються продажем аналогічної продукції.

Провівши аналіз коефіцієнту оборотності оборотних засобів, для того щоб побачити ефективність їх використання можна сказати, що протягом аналізованого періоду даний показник росте, проте це позитивний показник і чим більше обертів здійснюють оборотні засоби тим більше продукції буде реалізовано, а отже, тим ефективніше й використовуватимуться оборотні засоби.

Структура оборотних коштів на ТзОВ „ПТД” включає багато елементів, що зумовлено перед усім специфікою діяльності підприємства а також тими фінансовими операціями, які здійснює підприємство. Загальна вартість оборотних засобів зростає з кожним роком: у 2005 році загальна вартість оборотних коштів зросла на 116,2 тис.грн. , що на 23% більше вартості оборотних коштів за 2004 рік, а у 2006 році вартість оборотних коштів зросла ще на 107,4 тис.грн., тобто ще на 17%. Зростання оборотних коштів зумовлене насамперед зростанням швидкості їх обороту , а також збільшення кількості реалізованої продукції. Таким чином, підприємство може в більшому розмірі мобілізувати фінансові кошти та раціонально і ефективно їх використовувати.

Оцінивши ефективність оборотних коштів за допомогою ряду показників можна зробити висновок, що на ТзОВ „ПТД” відбувається прискорення обігу оборотних засобів. Пришвидшення їх оборотності дозволяє зменшити

потребу оборотних засобів і використати вивільнені кошти для збільшення обсягу виробництва. А також, чим більше обертів здійснюють оборотні засоби, тим більше продукції буде реалізовано при незмінній сумі оборотних засобів. У цьому полягає основний економічний зміст прискорення обігу оборотних коштів та ефективного їх використання. Розрахований коефіцієнт оборотності запасів у 2006 році становить 2,21. Це свідчить, що підприємство для забезпечення своєї діяльності має запасів на 5,4 місяці наперед і запаси протягом року поповнюються 2,21 рази. Коефіцієнт закріплення оборотних засобів характеризує скільки оборотних засобів чи окремих їх видів припадає на одну гривню чистої виручки. Ми спостерігаємо позитивну тенденцією зміни показника оскільки він зменшується протягом аналізованого періоду.

Основними шляхами поліпшення використання матеріалів є: рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей; формування запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва; недопущення придбання непотрібних і реалізація надлишкових матеріалів.

Пришвидшення оборотності оборотних активів на стадії виробництва досягається в основному за рахунок скорочення виробничого циклу, а у сфері обігу - пришвидшення реалізації продукції, розрахунків за реалізовану продукцію та надані послуги, недопущення створення дебіторської заборгованості та ін.

Збільшення швидкості обороту відображає підвищення економічного потенціалу підприємства, оскільки дозволяє вивільнити частину оборотних засобів для розвитку виробництва. Водночас, здійснюючи господарську діяльність, підприємство повинно намагатися не лише пришвидшувати рух засобів, але й отримувати максимальну віддачу від їх використання.

Отже, ефективне використання оборотних коштів відіграє велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства та у підвищенні рівня рентабельності виробництва.

Перелік використаної літератури

1. Данилюк М.О., Сухоребра І.В. Економіка підприємств: курс лекцій - Ів-Фр. НТУНГ,112-115 с.

2. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.,
КНЕУ, 2000. - 528 с.

3. Економіка підприємства: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц./ Г.О. Швиданенко, С.Ф., Покропивний, С.М. Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.

4. Економіка підприємства: Навч. посібник / А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, Н.П. Нахаба та ін. / За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання-Прес, 2001. - 335 с.

5. Економіка підприємства: Навч. посібник / Я.С.Витвицький, У.Я. Витвицька, М.О.Данилюк, А.О.Устенко, І.І.Цигилик / За ред. Я.С.Витвицького. – Івано-Франківськ, ІМЕ, 2002. – 318 с.

6. Є.С.Барвінська ,О.П. Крайник,. Економіка підприємств: Навчальний посібник-Львів: «Інтелект-Захід»,ст. 184-193

7. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: навчальний посіб. - К.: МАУП, 2000- 152с.

8. Крайник О.П., Барвінська Є.С. Економіка підприємства.-Львів, “Інтелект - Захід”, 2003р.

9. Манів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Київ „ Знання”, 2004р.

10. Шваб Л.І. Економіка пілприємства, Київ, „Каравела” – 2004р.

Зміст

Вступ................................................................................................................... 4 1. Загальна характеристика ТзОВ “Прикарпатський торговий дім” .................. 6

1.1 Характеристика продукції (робіт, послуг) і умов функціонування підприємства.......................................................................................................... 6

1.2 3абезпеченість ТзОВ “ПТД” ресурсами: матеріало-технічними, трудовими і природними................................................................................................................. 8

1.3 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.10

2. Теоретичні та методичні питання ефективності використання оборотніх коштів.......................................................................................................................... 15

2.1 Сутність та характерні особливості оборотних коштів підприємства............ 15

2.2 Класифікація оборотних коштів підприємства за різними ознаками та їх використання........................................................................................................ 18

2.3 Методичні підходи до оцінки ефективності використання оборотних коштів......................................................................................................................... 21

3. Аналіз Ефективності використання оборотних коштів ТзОВ “Прикарпатський торговий дім”............................................................................................................ 35

3.1 Аналіз ефективності використання оборотніх коштів на ТзОВ „ПТД”....... 35

3.2 Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами на ТзОВ „ПТД”.............. 41

4. Оцінка резервів покращення використання оборотних коштів на ТзОВ “Прикарпатський торговий дім”............................................................................ 43

Висновки.......................................................................................................... 45

Перелік використаної літератури.................................................................. 47

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:02:29 19 марта 2016

Работы, похожие на Реферат: Ефективність використання обротних коштів підприємства

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150578)
Комментарии (1836)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru