Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Методика та організація формування звітної інформації для балансу підприємства аналіз і аудит

Название: Методика та організація формування звітної інформації для балансу підприємства аналіз і аудит
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: дипломная работа Добавлен 23:00:03 29 ноября 2010 Похожие работы
Просмотров: 254 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Тема:

Методика та організація формування звітної інформації для балансу підприємства, аналіз і аудит фінансового стану підприємства


Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічно-правова сутність Балансу підприємства

1.1 Визначення Балансу підприємства та його структура

1.2 Дослідження нормативно-правової бази з питань формування Балансу підприємства

1.3 Показники фінансового стану підприємства, їх характеристика

1.4 Техніко-економічна характеристика ДП Ізмаїльський морський торговельний порт

Висновки до 1-го розділу

Розділ 2. Організація і методика формування звітної інформації для складання Балансу підприємства

2.1 Особливості облікової політики підприємства, організація первинного обліку

2.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку

2.3 Методика формування Активу Балансу підприємства

2.4 Методика формування Пасиву Балансу підприємства

Висновки до 2-го розділу

Розділ 3. Організація і методика економічного аналізу фінансового стану підприємства

3.1 Завдання та значення інформації економічного аналізу фінансового стану підприємства

3.2 Загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського Балансу

3.3 Аналіз платоспроможності підприємства

3.4 Аналіз ліквідності Балансу

3.5 Аналіз фінансової стійкості підприємства

3.6 Резерви покращення фінансового стану підприємства

Висновки до 3-го розділу

Розділ 4. Організація і методика проведення аудиту фінансового стану підприємства

4.1 Сутність, організація і методика проведення аудиту фінансового стану підприємства

4.2 Аудит фінансового стану підприємства

4.3 Формування аудиторського висновку за результатами проведення аудиту

Висновки до 4-го розділу

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Сутність і актуальність досліджуваної проблеми –Еволюція розвитку аудиту за кордоном і в нашій країні показує, що в сучасних умовах все більше зростає роль аналітичних робіт у діяльності аудиторських фірм, бо адміністрації підприємства, засновникам, акціонерам і партнерам необхідна повна і ґрунтовна інформація про фінансову незалежність і фінансову стійкість підприємства, стабільність його функціонування. Крім того, клієнтів цікавить не тільки поточний фінансовий стан підприємства, а й перспективи зростання, очікувані наслідки від прийняття рішень, сканування можливостей досягнення стратегічних цілей. Саме тому при проведенні аудиторських перевірок усе частіше почав використовуватись фінансовий аналіз, як один із видів економічного аналізу, який розуміється в аудиті як метод пізнання фінансового механізму підприємства, процесів формування і використання ресурсів для його оперативної й інвестиційної діяльності. Це вид супутніх аудиту послуг.

Ступінь розробки вітчизняними та зарубіжними дослідниками досліджуваної проблеми –Тенденція до збільшення аналітичної спрямованості аудиторських послуг не є національною особливістю України. Це об'єктивний процес, який відбувається в усіх країнах. Так, у середині 50-х років західні аудитори усвідомили, що в ході перевірки господарської діяльності необхідно вивчати не тільки документи і звітність, а й саму організацію господарських і технологічних процесів. Нині західні аудитори не обмежуються перевіркою фінансової звітності, а додатково дають якісну оцінку діяльності організації, економічності, ефективності і результативності її роботи. Особлива актуальність проведення фінансового аналізу для України полягає в тому, що на відміну від США і країн Західної Європи, керівники підприємств у нашій країні, як правило, мають технічну, а не фінансову освіту, а бухгалтери володіють знаннями переважно в галузі обліку і звітності. За цих умов основною метою аудиту в Україні має стати допомога спеціалістам підприємства в удосконаленні постановки обліку і звітності, підвищенні економічної обгрунтованості управлінських рішень. Аудитор має прагнути не стільки виявлення окремих помилок і навмисного викривлення обліку і звітності, скільки знаходження систематичних порушень в обліку, економічної необґрунтованості управлінських рішень.

Наукова новизна і практичне значення досліджуваної проблеми –Зміцнення аналітичної спрямованості аудиту шляхом збільшенні кількості послуг з проведення фінансового аналізу, зростанні ролі аналітичних процедур при наданні аудиторських послуг, насамперед - при проведенні аудиторських перевірок завершеної фінансової звітності, головною частиною якої є Баланс підприємства.

Мета і основні завдання дипломної роботи –Метою складання Балансу є надання користувачам - юридичним і фізичним особам - повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Фінансовий стан підприємства характеризується структурою і якістю його активів, власного капіталу і зобов'язань, а також здатністю відповідати за своїми зобов'язаннями, тобто платоспроможністю.

Предмет і об’єкт дослідження – В даній роботі розглядається методика та організація формування звітної інформації для Балансу підприємства, аналіз і аудит фінансового стану Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт.

Методи та інформаційна база дослідження – Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Зміст і форма Балансу, а також загальні вимоги щодо визначення і розкриття змісту його статей встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємства, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ.

Стислий опис структури дипломної робот

У І-ому розділі розкрито: економічно-правова сутність Балансу підприємства: Визначення Балансу підприємства та його структура; дослідження нормативно-правової бази з питань формування Балансу підприємства; показники фінансового стану підприємства, їх характеристика; техніко-економічна характеристика ДП Ізмаїльський морський торговельний порт.

У ІІ-ому розділі розкрито:організація і методика формування звітно їінформації для складання Балансу підприємтва: особливості облікової політики підприємства, організація первинного обліку; організація синтетичного та аналітичного обліку; методика формування Активу Балансу підприємства; методика формування Пасиву Балансу підприємства

У ІІІ-ому розділі розкрито: організація і методика економічного аналізу фінансового стану підприємства: завдання та значення інформації екномічного аналізу фінансового стану підприємства; загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського Балансу; аналіз платоспроможності підприємства; аналіз ліквідності Балансу; аналіз фінансової стійкості підприємства; резерви покращення фінансового стану підприємства

У ІУ-ому розділі розкрито: організація і методика проведення аудиту фінансового стану підприємства; аудит фінансового стану підприємства; формування аудиторського висновку за проведеним аудитом.

За проведеним дослідженням інформацію проілюстровано в 23-х таблицях та на 1 малюнку, наведено висновки за кожним розділом роботи та проведеним дослідженням взагалі, перелічено список використаної літератури, що складається з 73-х джерел, та додано документи, що є джерелом інформації, за 4-ма додатками.


Розділ 1. Економічно-правова сутність Балансу підприємства

1.1 Визначення Балансу підприємства та його структура

Для забезпечення оперативного керівництва діяльністю підприємства необхідна достовірна інформація про наявні у господарстві ресурси, їхній склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію, узагальнену і згруповану у відповідному порядку, одержують за допомогою бухгалтерського Балансу.

Бухгалтерський Баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.

Як правило, Баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).

Для роздільного відображення господарських засобів та їхніх джерел формування Баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині Балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом,- джерела утворення засобів і цільове призначення їх.

Актив і пасив Балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі Балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві - статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках та ін.) [50, с.185].

Загальні підсумки активу і пасиву Балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. Рівність підсумків активу і пасиву Балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вимірнику одні і ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі - за складом і розміщенням, в пасиві - за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві Балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсумок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства завжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва Балансу, оскільки термін "Баланс" означає "рівність, рівновага" [62, с.15].

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву Балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах або при складанні самого Балансу [63, с.18].

Бухгалтерський Баланс, як відомо, відображає в узагальненому грошовому вимірнику стан засобів господарства та джерел їх формування на певну дату. Проте в процесі господарської діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, внаслідок чого змінюються й окремі статті Балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей Балансу або зникнення інших.

Можливі чотирі варіанти змін у Балансі [71, с.218]:

1. Кожна господарська операція вносить зміни не менше ніж у дві статті Балансу. Це зумовлено особливостями кругообігу засобів, у процесі якого відбуваються зміни або в складі засобів господарства, або в складі їх джерел, або одночасно і в складі засобів і в складі джерел їх формування.

2. Усі господарські операції за характером змін, які вони викликають у складі засобів та джерелах їх формування (тобто в активі і пасиві Балансу), поділяються на чотири типи.

Операції першого типу, що характеризують зміни у складі господарських засобів, зумовлюють зміни в активі Балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок Балансу при цьому не змінюється. Цей тип змін у Балансі можна відобразити так: +А -А (плюс актив, мінус актив).

Операції другого типу, що викликають зміни у джерелах формування господарських засобів, призводять до змін двох статей пасиву Балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга - зменшується на одну і ту ж суму. Загальний підсумок Балансу при цьому також не змінюється. Другий тип змін у Балансі можна відобразити так: +П - П (плюс пасив, мінус пасив).

Операції третього типу, що характеризують надходження, додаткове залучення господарських засобів в оборот підприємства, зумовлюють збільшення залишків на одну і ту ж суму на відповідних статтях активу і пасиву Балансу. Загальний підсумок Балансу при цьому також збільшується, але рівність підсумків активу і пасиву не порушується (оскільки збільшення відбувається на одну і ту ж суму). Цей тип змін можна відобразити формулою: +А +П (плюс актив і плюс пасив).

Операції четвертого типу, що характеризують вибуття засобів із господарства, призводять до зменшення на однакову суму залишків відповідних статей активу і пасиву Балансу. Загальний підсумок Балансу при цьому також зменшується, але рівність підсумків активу і пасиву зберігається (оскільки зменшення відбувається на однакову суму). Цей тип Балансових змін можна зобразити формулою: -А -П (мінус актив, мінус пасив).

З наведених схем видно, що зміни в Балансі, викликані господарськими операціями, можуть бути в активі (перегрупування у господарських засобах), у пасиві (зміни в джерелах формування засобів), в активі і пасиві у напрямку збільшення (додаткове залучення засобів в оборот підприємства за рахунок певних джерел), в активі і пасиві у напрямку їх зменшення (вибуття господарських засобів і зменшення відповідних джерел їх формування). В узагальненому вигляді тип Балансових змін можна подати за такою схемою (таблиця 1.1):

Таблиця 1.1.

Узагальнена схема балансових змін

Тип Балансових змін Актив Пасив Підсумок Балансу
Господарські засоби

Джерела формування

засобів

збільшення (+)

зменшення

(-)

збільшення (+)

зменшення

(-)

І Активна стаття (+) Активна стаття (-) - - Не змінюється
II - - Пасивна стаття (+) Пасивна стаття (-) Не змінюється
ІІІ Активна стаття (+) - Пасивна стаття (+) - Збільшується (+)
IV - Активна стаття (-) - Пасивна стаття (-) Зменшується (-)

3. Підсумки активу і пасиву Балансу; змінюються тільки у тому випадку, коли господарська операція стосується одночасно і засобів господарства і джерел o. їх формування, тобто при надходженні засобів або їх вибутті (операції III і IV типів). Операції ж, що зумовлюють тільки перегрупування засобів у активі (І тип) або зміни їх джерелу пасиві Балансу (IV тип), на підсумок Балансу не впливають.

4. Рівність підсумків активу і пасиву Балансу зберігається після будь-якої операції. Ця рівність зумовлена тим, що здійснювані операції викликають або перегрупування залишків у статтях активу чи пасиву або одночасне збільшення (або зменшення) на однакову суму статей активу і пасиву.

Розглянуті типи Балансових змін мають важливе значення для розуміння економічної сутності господарських операцій, правильного відображення їх в Системі рахунків.

Отже, застосування у бухгалтерському обліку Балансового узагальнення, при якому кожна господарська операція відображається у постійному порівнянні наявних засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністю використання засобів.

1.2 Дослідження нормативно-правової бази з питань формування Балансу підприємства

Бухгалтерський Баланс призначений не тільки для відображення господарських засобів (активів) підприємства та джерел їх формування на звітну дату. Метою складання Балансу є надання користувачам - юридичним і фізичним особам - повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Фінансовий стан підприємства характеризується структурою і якістю його активів, власного капіталу і зобов'язань, а також здатністю відповідати за своїми зобов'язаннями, тобто платоспр оможністю [39, с.304].

Питання формування Балансу нормуються законодавчими актами, що взагалі стосуються ведення бухгалтерського, податкового та статистичного обліку та звітності, оскільки Баланс є зведеною формою звітності, з найбільш важливих можна вказати:

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» ВР від 16.07.1999 № 996-XIV остання редакція 22.06.2000р.

Наказ Міністерства фінансів №291 від 30.11.1999р. про затвердження Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку (зареєстровано Міністерством юстиції України 21.12.1999р. під № 892/4186

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності",Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 "Баланс",Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 "Звіт про фінансові результати", Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 "Звіт про рух грошових коштів",Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 "Звіт про власний капітал",Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах",Затверджено Наказом Мінфіна №137 від 28.05.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби",Затверджено Наказом Мінфіна №92 від 27.04.2000;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №8 "Нематеріальні активи",Затверджено Наказом Мінфіна №242 від 18.10.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 "Запаси", Затверджено Наказом Мінфіна №246 від 20.10.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 "Дебіторська заборгованість",Затверджено Наказом Мінфіна №237 від 08.10.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 "Фінансові інвестиції", Затверджено Наказом Мінфіна №91 від 26.04.2000;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №13 "Фінансові інструменти", Затверджено Наказом Мінфіна №559 від 30.11.2001;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №14 "Оренда",Затверджено Наказом Мінфіна №181 від 28.07.2000;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", Затверджено Наказом Мінфіна №290 від 29.11.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", Затверджено Наказом Мінфіна №318 від 31.12.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №17 "Податок на прибуток", Затверджено Наказом Мінфіна №353 від 28.12.2000;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №18 "Будівельні контракти", Затверджено Наказом Мінфіна №205 від 28.04.2001;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №19 "Об'єднання підприємств", Затверджено Наказом Мінфіна №163 від 07.07.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №20 "Консолідована фінансова звітність", Затверджено Наказом Мінфіна №176 від 30.07.1999;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №21 "Вплив змін валютних курсів", Затверджено Наказом Мінфіна №193 від 10.08.2000;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №22 "Вплив інфляції",Затверджено Наказом Мінфіна №147 від 28.02.2002;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін", Затверджено Наказом Мінфіна №303 від 18.06.2001;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №24 "Прибуток на акцію", Затверджено Наказом Мінфіна №344 від 16.07.2001;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", Затверджено Наказом Мінфіна №39 від 25.02.2000;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №26 "Виплати працівникам", Затверджено Наказом Мінфіна №601 від 28.10.2003;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №28 "Зменшення корисності активів", Затверджено Наказом Мінфіна №817 від 24.12.2004; тощо.

Безпосередньо формування Балансу та визначення його статей нормується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал [4].

Зміст і форма Балансу, а також загальні вимоги щодо визначення і розкриття змісту його статей встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємства, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Для банків форма і зміст Балансу встановлюються Національним банком України; для бюджетних установ - Державним казначейством України [53, с.417].

Баланс побудовано за принципом "Баланс-нетто": основні засоби і нематеріальні активи включаються до підсумку Балансу за залишковою вартістю; дебіторська заборгованість за товари і послуги - за вирахуванням резерву сумнівних боргів; виробничі запаси - за вирахуванням нестачі, уцінок, одержаних при їх придбанні знижок; власний капітал - за фактично внесеною сумою (що знаходиться в обороті підприємства) за вирахуванням неоплаченого, вилученого капіталу та непокритих збитків.

Необоротні активи у розділі І Балансу відображаються за статтями: "Нематеріальні активи", "Незавершене будівництво", "Основні засоби", "Довгострокові фінансові інвестиції", "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Інші необоротні активи".

При цьому, як зазначалось, нематеріальні активи й основні засоби до підсумку Балансу включаться за залишковою вартістю.

Оборотні активи у розділі ІІ Балансу відображаються за статтями: "Запаси", "Векселі одержані", "Дебіторська заборгованість за товари роботи і послуги", "Дебіторська заборгованість за розрахунками" (з бюджетом, по виданих авансах, нарахованих доходах тощо), "Інша поточна дебіторська заборгованість", "Поточні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти" (в національній та іноземній валюті), "Інші оборотні активи".

При цьому заборгованість, показана за статтею "Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги", до підсумку Балансу включається за чистою реалізаційною вартістю (яка визначається вирахуванням з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів).

Витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів, відображаються у розділі ІІІ "Витрати майбутніх періодів" активу Балансу.

Статті пасиву Балансу об'єднані відповідно у п'ять розділів: І "Власний капітал", II "Забезпечення наступних витрат і платежів", III "Довгострокові зобов'язання", IV "Поточні зобов'язання", V "Доходи майбутніх періодів".

Власний капітал розділу І пасиву Балансу характеризується такими статтями: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Неоплачений капітал", "Вилучений капітал", "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)".

За даними цього розділу Балансу визначають величину власного капіталу підприємства на звітну дату шляхом додавання до суми статутного капіталу, суми додаткового, резервного капіталу і нерозподіленого прибутку і вирахуванням з одержаної суми неоплаченого, вилученого капіталу та суми непокритих збитків [69, с.180].

Розділ ІІ "Забезпечення наступних витрат і платежів" пасиву Балансу містить інформацію про наявність у підприємства забезпечення для покриття передбачуваних у майбутньому витрат і платежів (на пенсійне забезпечення, оплату відпусток працівникам тощо).

У розділі III "Довгострокові зобов'язання" пасиву Балансу підприємства відображають заборгованість на звітну дату по довгострокових кредитах банків, фінансових зобов'язаннях, відстрочених податкових зобов'язаннях тощо.

Розділ IV "Поточні зобов'язання" пасиву Балансу містить статті, на яких відображається заборгованість підприємства по поточних зобов'язаннях, які будуть погашені протягом операційного циклу (тобто проміжку часу від придбання запасів для здійснення діяльності і одержання коштів від реалізації виробленої з них продукції) і зобов'язання по короткострокових кредитах банків, по розрахунках з бюджетом, по страхуванню, оплаті праці тощо.

Доходи, одержані підприємством протягом звітного періоду або попередніх періодів, але які належать до наступних періодів, підприємства відображають у розділі V "Доходи майбутніх періодів" пасиву Балансу.

Отже, статті активу і пасиву Балансу згруповано у відповідні розділи з таким розрахунком, щоб найбільш чітко виступав взаємозв'язок між активами підприємства і джерелами їх формування. Аналізуючи ці показники, користувачі одержують інформацію про величину власного капіталу підприємства, його фінансову стійкість, платоспроможність і приймають відповідні ділові рішення.

1.3 Показники фінансового стану підприємства, їх характеристика

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю [65, с.514].

Фінансовий стан може бути стійким, хитливим і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарний фінансовий стан.

Фінансове становище підприємства можна оцінювати з погляду короткострокової і довгострокової перспектив. У першому випадку критерії оцінки фінансового становища — ліквідність і платоспроможність підприємства, тобто здатність вчасно й у повному обсязі зробити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях [33, с.307].

Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність його трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Ніж коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів [47, с.155].

Говорячи про ліквідності підприємства, мають на увазі наявність у нього оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов'язань хоча б і з порушенням термінів погашення, передбачених контрактами.

Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність у достатньому обсязі засобів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості [59, с.9].

Очевидно, що ліквідність і платоспроможність не тотожні один одному. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансове становище як задовільне, однак власне кажучи ця оцінка може бути помилкової, якщо в поточних активах значна питома вага приходиться на неліквіди і прострочену дебіторську заборгованість. Приведемо основні показники, що дозволяють оцінити ліквідність і платоспроможність підприємства.

Величина власних оборотних коштів. Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття його поточних активів (тобто активів, що мають оборотність менш одного року). Це розрахунковий показник, що залежить як від структури активів, так і від структури джерел засобів. Показник має особливо важливе значення для підприємств, що займаються комерційною діяльністю й іншими посередницькими операціями. За інших рівних умов ріст цього показника в динаміку розглядається як позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних засобів є прибуток. Варто розрізняти «оборотні кошти» і «власні оборотні кошти». Перший показник характеризує активи підприємства (II роздягнув активу Балансу), другий — джерела засобів, а саме частина власного капіталу підприємства, розглянуту як джерело покриття поточних активів. Величина власних оборотних коштів чисельно дорівнює перевищенню поточних активів над поточними зобов'язаннями. Можлива ситуація, коли величина поточних зобов'язань перевищує величину поточних активів. Фінансове становище підприємства в цьому випадку розглядаються як хитливе; потрібні негайні заходи для його виправлення [73, с.195].

Маневреність функціонуючого капіталу. Характеризує ту частину власних оборотних коштів, що знаходиться у формі коштів, тобто засобів, що мають абсолютну ліквідність. Для нормально функціонуючого підприємства цей показник звичайно міняється в межах від нуля до одиниці. За інших рівних умов ріст показника в динаміку розглядається як позитивна тенденція. Прийнятне орієнтоване значення показника встановлюється підприємством самостійно і залежить, наприклад, від того, наскільки висока його щоденна потреба у вільних грошових ресурсах [36, с.314].

Коефіцієнт поточної ліквідності. Дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки карбованців поточних активів приходиться на один карбованець поточних зобов'язань. Логіка вирахування даного показника полягає в тім, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів; отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче (принаймні теоретично). Значення показника можна варіювати по галузях і видам діяльності, а його розумний ріст у динаміку звичайно розглядається як сприятлива тенденція. У західній обліково-аналітичній практиці приводиться нижнє критичне значення показника - 2; однак це лише орієнтоване значення, що вказує на порядок показника, але не на його точне нормативне значення [41, с.301].

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Показник аналогічний коефіцієнтові поточної ліквідності; однак обчислюється по більш вузькому колу поточних активів. З розрахунку виключається найменш ліквідна їхня частина - виробничі запаси. Логіка такого виключення складається не тільки в значно меншій ліквідності запасів, але, що набагато більш важливо, і в тім, що грошові кошти, які можна виручити у випадку змушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижче витрат по їх придбанню.

Орієнтоване нижнє значення показника - 1; однак ця оцінка також носить умовний характер. Аналізуючи динамікові цього коефіцієнта, необхідно звертати увагу на фактори, що обумовили його зміна. Так, якщо ріст коефіцієнта швидкої ліквідності був зв'язаний в основному з ростом. невиправданої дебіторської заборгованості, те це не може характеризувати діяльність підприємства з позитивної сторони [45, с.180].

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) є найбільш твердим критерієм ліквідності підприємства і показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Нижня границя показника, що рекомендується, що приводиться в західній літературі, - 0,2. Оскільки розробка галузевих нормативів цих коефіцієнтів - справа майбутнього, на практиці бажано проводити аналіз динаміки даних показників, доповнюючи його порівняльним аналізом доступних даних по підприємствах, що має аналогічну орієнтацію своєї господарської діяльності.

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів. Характеризує ту частину вартості запасів, що покривається власними оборотними коштами. Традиційно має велике значення в аналізі фінансового стану підприємств торгівлі; нижня границя показника, що рекомендується, у цьому випадку - 50% [34, с.180].

Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується співвіднесенням величини «нормальних» джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника менше одиниці, то поточний фінансовий стан підприємства розглядається як хитливе [51, с.69].

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності у світлі довгострокової перспективи. Вона зв'язана з загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.

Фінансова стійкість у довгостроковому плані характеризується, отже, співвідношенням власних і позикових засобів. Однак цей показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому у світовий і вітчизняну обліково-аналітичну практику розроблена система показників.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу. Характеризує частку власників підприємства в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше фінансово стійко, стабільно і незалежно від зовнішніх кредитів підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації притягнутого (позикового) капіталу - їхня сума дорівнює 1 (або 100%) [55, с.190].

Коефіцієнт фінансової залежності. Є зворотним до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Ріст цього показника в динаміку означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення знижується до одиниці (або 100%), це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство [31, с.502].

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цього показника можна відчутно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства [56, с.305].

Коефіцієнт структури довгострокових вкладень. Логіка розрахунку цього показника заснована на припущенні, що довгострокові позички і позики використовуються для фінансування основних засобів і інших капітальних вкладень. Коефіцієнт показує, яка частина основних засобів і інших внеоборотных активів профінансована зовнішніми інвесторами.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів. Характеризує структуру капіталу. Ріст цього показника в динаміку - негативна тенденція, що означає, що підприємство усе сильніше і сильніше залежить від зовнішніх інвесторів [72, с.201].

Коефіцієнт співвідношення власних і притягнутих засобів. Як і деякі з вищенаведених показників, цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він має досить просту інтерпретацію: його значення, наприклад, рівне 0,178, означає, що на кожен карбованець власних засобів, вкладених в активи підприємства, приходиться 17,8 коп. позикових засобів. Ріст показника в динаміку свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Не існує якихось єдиних нормативних критеріїв для розглянутих показників. Вони залежать від багатьох факторів: галузевої приналежності підприємства, принципів кредитування, що склалася структури джерел засобів, оборотності оборотних коштів, репутації підприємства й ін. Тому прийнятність значень цих коефіцієнтів, оцінка їхньої динаміки і напрямків зміни можуть бути встановлені тільки в результаті зіставлення по групах.

1.4 Техніко-економічна характеристика ДП Ізмаїльський морський торговельний порт

Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт один з найбільш сучасних і високомеханізованих портів на Дунаї. Навігація в порту триває цілий рік. Обмежень на вхід суден у порт за часом немає. Глибинами, що лімітують, для заходу в порт Ізмаїл є прохідні глибини каналів: Сулинский - 6,5-7,0м., Прірва 4,0-4,8м. Рейд порту Ізмаїл із глибинами 10-15 метрів розташований на 91-94 км, іл.

Основний розвиток порту здійснювалося в період з 1868 по 1992 р. Тоді були побудовані комплекси по переробки генеральних, навалочних вантажів, контейнерів.

Основними видами діяльності порту є:

виконання вантажно-розвантажувальних робіт з обробки транспортних засобів;

виконання перевалки, складування, збереження, транспортно-експедиторських послуг і декларування зовнішньоторговельних і каботажних вантажів;

виконання внутрішніх, закордонних водних перевезень вантажів і пасажирів, буксирних операцій, посередницька діяльність на зовнішньому і внутрішньому ринках, включаючи комплектування екіпажів судів;

здійснює нагляд за безпекою мореплавання в порту і виконує лоцманські проводки судів;

виконує роботи і послуги по комплексному обслуговуванню судів за заявками судновласників і суднової адміністрації;

здійснює автомобільні перевезення вантажів і пасажирів, у тому числі і міжнародні;

експлуатація, ремонт, технічне обслуговування підйомно-транспортного устаткування, автотранспортних засобів, оснащення зв'язку, багатотоннажних контейнерів, виконання усіх видів будівельних і монтажних робіт;

виробництво і реалізація різних товарів народного споживання, у тому числі з деревини, металу, пластмаси, тканин;

виробництво і реалізація різних будівельних матеріалів, залізобетонних і бетонних блоків;

надання усіх видів побутових платних послуг, включаючи туристичні, екскурсійні і готельні послуги;

організація оптової, роздрібної торгівлі і суспільного харчування з функціонуванням магазинів, їдалень, кафе, барів і ресторанів;

надання різних видів посередницьких агентських, шипчандлерских, брокерських, дилерських, інформаційних, проектних і обчислювальних послуг, здійснення факторинговых і лізингових операцій, організація і проведення консигнаційних операцій відповідно чинному законодавству;

здійснення зовнішньоекономічних зв'язків відповідно чинному законодавству.

У порту працює 14 агентських і експедиторських фірм.

Порт може приймати:

морські вантажні судна вантажопідйомністю до 10-15 тис.т, з осіданням з вантажем 7,2 м і довжиною до 150м, шириною до 30м;

річкові вантажні судна вантажопідйомністю до 5 тис.т, з осіданням з вантажем 2,7-3,5 м і довжиною до 150 м.

ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» оснащено сучасним устаткуванням, перевантажувальними машинами і механізмами, що дозволяють переробляти навалювальні і насипні, тарно-штучні, контейнерні вантажі.

Проектна потужність порту розрахована на переробку 8.5 млн.т вантажів у рік.

У порту 24 причалів загальною довжиною 2666 п.м.. Глибини в причальної стінки коливаються від 3,5м до 7,8м. Порт розділений на три виробничо-перевантажувальних комплекси.

Ізмаїл також є першим дунайським портом, що розташований на важливому перехресті українських транспортних шляхів одеського регіону.

По р. Дунай порт Ізмаїл має вихід до більшості Центральноєвропейських країн, до Австрії, Німеччині, а з моменту відкриття каналу Рейн-Майн-Дунай - у річкову транспортну мережу країн Бенелюкса і до порту Роттердам. По р. Дунай здійснюється зв'язок з Чорним морем і далі через протоку Босфор зі Средиземным морем.

Ізмаїльський морський торговельний порт є державним підприємством.

У відповідності зі ст. ст.74-75 Господарського кодексу України N 436-IV від 16.01.2003м державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності всьому приналежної йому на праві господарського ведення майном.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Для більшості морських торговельних портів України, зокрема і для ГП «Ізмаїльський морський торговельний порт», властива лінійно-функціональна організаційна структура керування (див. мал.1.1.). Такі структури керування характерні і досить ефективні для планової економіки з високим рівнем централізації прийняття господарських і інвестиційних рішень. При цьому, як вважають багато менеджерів і керівники морських портів, такі структури керування створюють необхідні умови для стабільного функціонування цих підприємств.

Портові потужності ГП «Ізмаїльський морський торговельний порт» розподілені по трьох виробничо-перевантажувальних комплексах, що розташовані уздовж Дунаю:

- на південно-заході - перший комплекс;

- на південно-сході - другий і третій комплекси;

- приблизно на 7 км нижче, по плин - 85 км.

Кожний з комплексів має свої відмітні риси, як у тім, що стосується самих портових потужностей (портові спорудження, устаткування, глибини в причалів), так і у відношенні оброблюваних вантажів.

У порту 24 причали загальною довжиною 2666 м. Глибини в причальної стінки від 3,5м до 7,5м.

Перший виробничо-перевантажувальний комплекс (ППК-1) займає частина порту, що розташована вище всіх інших комплексів за течією і має довжину причальної лінії близько 800м, розділену на 8 причалів з мінімальною глибиною 2 м. Цей комплекс обробляє в основному генеральні вантажі, устаткування, сільгосптехніку, метали, пакетні вантажі, зерно. Для виконання вантажно-розвантажувальних робіт комплекс розташовує 19 портальними кранами вантажопідйомністю від 6 до 20 тонн, 18 з яких знаходяться на причальній лінії.

Загальна площа складських приміщень складає близько 25000 кв. м, крім того, існує 9 критих складів загальною площею в 21000 кв. м. Виробнича потужність 1205 тис. тонн вантажів у рік. Цей комплекс обслуговується залізничною віткою, а також має три автодорожніх під'їзди.

Другий виробничо-перевантажувальний комплекс (ППК-2) включає контейнерний термінал, а також причали №№19-22 між Дунаєм і внутрішнім басейном порту. Комплекс обробляє навалочні вантажі: руду, вугілля, кокс, концентрат, окатиші; металовироби, зерно.

Загальна довжина причальної лінії складає більш 1000 м: 320 м із глибинами в причалах від 4,5 до 6,5 на контейнерному терміналі; і 690 м із глибинами в причалах від 4,0 до 6,5 на терміналі навалочних вантажів, за винятком тієї частини, де обробляються каботажні вантажі (менші глибини в причалі).

Усього на комплексі мається 24 портального крана, з яких 13 расположенны на причальній лінії. Вантажопідйомність кранів складає від 6 до 32 тонн. Спеціалізований контейнерний термінал (причали №№12-14) може приймати суду з осіданням до 6,5 м. Загальна довжина трьох контейнерних причалів 250 м. Термінал обладнаний дев’ятьма портальними кранами г/п 40 т. Загальна площа відкритих складських площадок складає 145000 кв. М, з яких 55000 кв. М приходиться на контейнерний термінал, на яких може одночасно зберігатися 2200 контейнерів. Комплекс не має на території критих складів і спеціалізованих споруджень. Виробнича потужність термінала 660 тис. тонн вантажів у рік, а всього комплексу в цілому 5400 тис. тонн.

Виробничо-перевантажувальний комплекс обслуговується двома галузями спарених залізничних колій, одна з яких проходить по причальній лінії, а інша – через центральну частину перевантажувальних комплексів.

Третій виробничо-перевантажувальний комплекс (ППК-3), причали №№16-18; 23-26, розташований між внутрішнім басейном порту і наземною територією порту. Довжина причальної лінії складає більш 700 м –і 7 причалів, на які обробляються морські судна (глибини в причалів – 6,0 м). Комплекс перевалює навалювальні і генеральні вантажі: устаткування, вугілля, метал, руду, зерно. У порту застосовується технологія переробки зерна при якій вагон знімається з залізничного візка й опускається в трюм судна, де зерно зливається безпосередньо з вагона. Комплекс має 14 портальних кранів, 10 з яких установленны на причальній лінії; вантажопідйомність кранів варіює від 10 до 32 тонн.

Загальна площа складування складає 50000 кв. М, при цьому мається критий склад площею 2700 кв. М.

Залізничні інфраструктури, що обслуговують даний район складаються з двох рівнобіжних залізничних віток, одна з яких проходить у причальної лінії, у той час як інша перетинає центральну частину району.

Вантажно-розвантажувальне устаткування порту складається з 57 кранів (з яких 41 установлений на причальній лінії, а інші в тилах). Вантажопідйомність кранів варіюється від 6 до 40 тонн, у залежності від типу крана і вильоту стріли. У порту маються 5 типів кранів «Ганц», «Альбрехт», «Альбатрос», «Кондор» і «Сокіл». Маються 4 плавучі крани «Ганц». З них з вантажопідйомністю 16 тонн, 1- вантажопідйомністю 5 тонн. Порт володіє 54 автонавантажувачами різних моделей вітчизняного виробництва і 46 автонавантажувачами моделей різних іноземних фірм вантажопідйомністю від 1,5 до 25 тонн.

У порту мається також 6 авто і гусеничних кранів вантажопідйомністю від 6,3 до 50 тонн.

Обсяг вантажоперевезень, здійснених судами портового флоту за 2004рік склав 374,3 тис. тонн, що на 80,2% вище в порівнянні з 2003 роком (207,7 тис. тонн). Велика частина – це навалочні вантажі і метал. До складу портового флоту входять судна, що виконують маневрові, швартовні операції з несамохідним флотом, що знаходиться під обробкою в порту. А також збір льяльных вод, вод які містять нафта, виконують бункерування судів паливом, водою й ін. Рейдові катери використовуються для доставки наглядових комісій, лоцманів, працівників інспекції портового нагляду на рейд, якірні стоянки і швартові бочки. Виконує аварійно-рятувальні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи на необладнаному березі 85 км ріки Дунай. Лінійні буксири виконують транспортні роботи по перевезенню зовнішньоторговельних вантажів.

У складі портового флоту знаходяться: морський танкер «Десна», що працює в тайм-чартері; лінійні буксири 2 од. - - «Смоленськ», «Алма-Ата», що здійснюють перевезення вантажів на порти Румунії, Болгарії, Сербії й ін.; буксири службово-допоміжного флоту 7 ед; рейдові катери 5 ед.

Показники економічної ефективності роботи підприємства та методику їх розрахунку наведено в таблиці 1.2., за похідною інформацією у відповідності до ф.1 „Баланс ” та ф.2 „Звіт про фінансові результати” (Додатки 1-2).

Таблиця 1.2.

Показники економічної ефективності роботи Ізмаїльський морський торговельний порт за 2008 рік

№п/п Фінансовий показник (коефіціент) Формула для розрахунку Нормативне значення Станом на 01.01.2008р. Станом на 01.01.2009р. Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1 Коефіціент фінансової незалежності «автономії» (Кавт) Джерела власних коштів ≥ 0,5 0,80 0,78 -0,02
Підсумок Балансу
2 Коефіціент фінансової стабільності (Кфс) Джерела власних коштів >1 4,11 3,57 -0,54
Позичкові кошти
3 Фінансовий ліверидж, (Фл) Довгострокові зобов`язання Незначне збільшення 0,00 0,00 0,00
Джерела власних коштів
4 Коефіціент забезпечення власними коштами (Кзк) Джерела власних коштів-необоротні активи >0,1 0,56 0,50 -0,06
Сума обігових коштів
5 Коефіціент поточної (загальної) ліквідності (Кл) Обігові кошти (р.2А) >1 0,78 0,76 -0,02
Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
6 Коефіціент швидкої (перспективної) ліквідності (Кшл) Обігові кошти (р.2А)-запаси (стр100+..стр.140) >0,7 91,50 70,20 -21,30
Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
7 Коефіціент абсолютної ліквідності (Кал) Грошові кошти (стр.230А+стр240А) та поточні фінансові інвестиції (стр220А) ≥ 0,2 4,15 2,37 -1,78
Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
8 Коефіціент оборотності активів (Коа) Чиста виручка від реалізації продукції Збільшення 0,43 0,38 -0,05
Середня вартість ативів
9 Середня тривалість одного обороту активів (Чоа) Кількість календарних днів звітного періоду Зменшення 830,00 945,79 115,79
Коефіціент оборотності активів
10 Одноденний оборот (Од) Середня вартість ативів Зменшення 76,50 69,94 -6,56
Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)
11 Коефіціент оборотності запасів (Коз) Собівартість реалізованої продукції Збільшення 1,09 1,00 -0,09
Середня вартість запасів
12 Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз) Кількість календарних днів звітного періоду Зменшення 329,40 360,33 30,93
Коефіціент оборотності запасів
13 Коефіціент оборотності дебиторської заборгованості (Код) Чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 стр035) Збільшення 18,36 13,61 -4,75
Середня сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.160А)
14 Середній період погашення дебіторської заборгованості (Чод) Кількість календарних днів звітного періоду (360) Збільшення 19,61 26,45 6,84
Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості п.1
15 Середній період погашення кредиторської заборгованості (Чо.кр) Кількість календарних днів звітного періоду (360) х Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.530П) Зменшення або збільшення (залежить від попереднього показника) 66,99 64,34 -2,65
Чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 стр.035)
16 Рівень рентабельності продажу Чистмй прибуток Чиста виручка від реалізації продукції >1 0,19 0,20 0,01
17 Рентабельність активів Чистмй прибуток Середня вартість активів >1 8,27 7,76 -0,50
18 Рентабельність власного капіталу Чистмй прибуток Середня вартість власного капіталу >1 10,28 9,94 -0,34
19 Рентабельність функціонуючого капіталу Чистмй прибуток Загальна величина основних джерел формування запасів >1 18,69 17,93 -0,76
20 Рентабельність підприємства загальна Чистий прибуток Необоротні активи+наявні власні оборотні засоби >1 64,95 58,61 -6,34
21 Рентабельність продукції Валовий прибуток >1 0,38 0,44 0,06
Собівартість продукції

Підприємство має значну питому вагу власних коштів – в минулому році вона складала 80%, а в звітному 78% (незначне зменшення на 2%, що не перетинає допустимої межі до рівня 50%).

Коефіціент фінансової стабільності як в минулому, так і в звітному році є більшим за нормативне значення (>1) й складає відповідно 4,11 та 3,57 в.п. (негативна тенденція до зменшення).

Крім того, рівень рентабельності послуг дуже низький – в минулому році складав 0,19%, а в звітному 0,20% (спостерігається незначне збільшення на 0,01%).

При цьому рентабельність активів достатньо висока – при нормативному значенні >1. в минулому році складала 10,28в.п., а в звітному році 9,94в.п. (нажаль. Спостерігається тенденція до зменшення на -0,34 в.п.).

Зазначене підсилюється й значно високим рівнем рентабельності функціонуючого капіталу – 18,69 та 17,93 в.п. проти нормативу 1; загальна рентабельність підприємства в минулому році 64,95 в.п.. в звітному році 58,61в.п. на тлі низької рентабельності продукції – в минулому році 0,38в.п., в звітному році 0,44 в.п. проти 1 нормативного значення.

Висновки до 1-го розділу

Бухгалтерський Баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Зміст і форма Балансу, а також загальні вимоги щодо визначення і розкриття змісту його статей встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємства, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Для банків форма і зміст Балансу встановлюються Національним банком України; для бюджетних установ - Державним казначейством України.Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, хитливим і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарний фінансовий стан. Фінансове становище підприємства можна оцінювати з погляду короткострокової і довгострокової перспектив. У першому випадку критерії оцінки фінансового становища — ліквідність і платоспроможність підприємства.

В даній роботі розглядається методика та організація формування звітної інформації для Балансу підприємства, аналіз і аудит фінансового стану Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт.

Основними видами діяльності порту є: виконання вантажно-розвантажувальних робіт з обробки транспортних засобів; виконання перевалки, складування, збереження, транспортно-експедиторських послуг і декларування зовнішньоторговельних і каботажних вантажів; виконання внутрішніх, закордонних водних перевезень вантажів і пасажирів, буксирних операцій, посередницька діяльність на зовнішньому і внутрішньому ринках, включаючи комплектування екіпажів судів; тощо.

Коефіціент фінансової стабільності підприємства як в минулому, так і в звітному році є більшим за нормативне значення (>1) й складає відповідно 4,11 та 3,57 в.п. (негативна тенденція до зменшення).

Крім того, рівень рентабельності послуг дуже низький – в минулому році складав 0,19%, а в звітному 0,20% (спостерігається незначне збільшення на 0,01%).


Розділ 2. Організація і методика формування звітної інформації для складання Балансу підприємства

2.1 Особливості облікової політики підприємства, організація первинного обліку

На виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-Х1У, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою складання достовірної фінансової звітності, у відповідності до Наказу „Про визначення облікової політики ДП Ізмаїльський морський торговельний порт” (Додаток 3) становлено наступне:

Встановлено журнально-ордерну форму обліку, як таку, що найкращим чином задовольняє обраній загальній системі оподаткування.

Встановлено план рахунків бухгалтерського обліку і субрахунки, що використовуються на підприємстві, за потреби відкриття нових рахунків бухгалтерського обліку і субрахунків, визначено про необхідність інформацію про них вказати в доповненнях та змінах до наказу „Про облікову політику підприємства”.

Встановлено границю істотності з метою:

— відображення переоцінки і зменшення корисності об'єктів обліку — 10 % відхилення залишкової вартості об'єктів обліку від їхньої справедливої вартості;

— визначення оренди — фінансовий термін оренди приймається по величині, що складає 75 відсотків терміну корисного використання об'єкта оренди;

— визначення подібних активів — різниця між справедливими вартостями об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 %;

— складання фінансової звітності — границя істотності встановлюється в розмірі 100 грн.

Для визнання основних засобів і інших необоротних матеріальних активів (далі — основні засоби) і нематеріальних активів, визначення терміну корисного використання об'єктів і вибору методу нарахування амортизації створено постійно діючу експертну технічну комісію.

Встановлено вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) більш одного року, вартістю менш 1000 грн. - малоцінними необоротними матеріальними активами.

Встановлено застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації і ліквідаційну вартість, встановлені і затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії, установивши при цьому наступні методи нарахування амортизації для:

— об'єктів основних засобів — прямолінійний;

— малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів — у розмірі 100 % їхньої вартості в першому місяці використання таких об'єктів;

— інших пеоборотних матеріальних активів — у розмірі 50 % амортизируемої вартості в першому місяці використання таких об'єктів і інші 50 % амортизируемої вартості в місяці вилучення об'єктів з активів (списання з Балансу);

— нематеріальних активів — прямолінійний метод.

Встановлено придбання матеріалів за готівку здійснювати на підставі накладних, авансових звітів; допускається готівковий розрахунок в межах 1тис.грн.

Встановлено придбання матеріалів за дорученнями здійснювати на підставі накладних та доручень, останні реєструвати в журналі обліку, встановити строк дії доручень в межах 10 діб, невикористані доручення є необхідним повертати до бухгалтерії не пізніше наступного дня, за граничним терміном дії доручення.

Застосовувати наступні методи оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продажу або іншому вибуттю:

— середньозваженої собівартості — при відпустці запасів у виробництво і надання послуг;

— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів — при продажі великогабаритних товарів, що мають номер заводу-виготовлювача.

Суму резерву сумнівних боргів формувати виходячи з платоспроможності окремих (конкретних) дебіторів.

Робити резервування засобів на забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов'язань, інших витрат і платежів відповідно до П(З)БУ 11.

Фінансові інвестиції незв'язаним сторонам відображати на дату Балансу по справедливій вартості.

Оцінку ступеня завершенності операції по наданню послуг (виконанню робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати в звітному періоді підписання акта про надання послуги (виконаних роботах).

Застосовувати при наданні послуг нормативний метод обліку витрат на виробництво і калькулювання фактичної виробничої собівартості послуг. У випадку надання нових видів робіт (послуг) інформацію про обраний для них методі обліку витрат і калькулювання виробничої собівартості вказати в доповненнях до наказу „Про облікову політику”.

Встановлено перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості послуг (робіт) відповідно до додатків до наказу „Про облікову політику”.

Затверджено перелік і склад перемінних і постійних загальвиробничих витрат відповідно до додатків до наказу „Про облікову політику”.

Прийнято як базу розподілу перемінних і постійних загальвиробничих витрат, що розподіляються, суму прямих витрат на оплату праці виробничого персоналу. Нормальну виробничу потужність виробничого підрозділу підприємства установити на рівні 550 тис.тонн перевалочного вантажу.

Розмір загальвиробничих витрат, що відповідають нормальній виробничій потужності, — на рівні 10650 грн., у тому числі:

— постійні загальвиробничі витрати — 10450 грн.;

— перемінні загальвиробничі витрати — 200 грн.

Прийнято як базу розподілу розподіля постійних і перемінних загальвиробничих витрат між об'єктами калькулювання (замовленнями) — суму основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників.

Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов'язання в проміжній фінансовій звітності не відбиваються.

Встановлено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей підприємства, фінансових активів проводити щорчіно перед складанням річної звітності не пізніше як до 30 числа грудня місяця, в інших випадках передбачених законодавством (зміна матеріально-відповідальної особи, виявлення надлишків/нестач, крадіжок тощо). До складу інвентаризаційної комісії обов´язково входять керівник підприємства, головний бухгалтер, бухгалтер, матеріально-відповідальна особа.

Для обліку доходів, витрат і руху грошових коштів середньозважений валютний курс не застосовувати.

Контроль за виконанням даного наказу покладено на головного бухгалтера підприємства.

2.2 Організація синтетичного та аналітичного обліку

ДП Ізмаїльський морський торговельний порт у відповідності до Наказу Міністерства фінансів №291 від 30.11.1999р. „Про затвердження Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку” (зареєстровано Міністерством юстиції України 21.12.1999р. під № 892/4186 використовуються рахунки синтетичного обліку інформація за якими групується до Головної книги (таблиця 2.1), приклад аналітичного обліку за рахунком 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” наведено в таблиці 2.2. Зведення інформації здійснюється до оборотно-сальдової відомості (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Оборотно-сальдова відомість

ДП Ізмаїльський морський торговельний порт за 2008р.

Рахунки Назва рахунка Код рядка Балансу Сальдо на 01.01.2008р. Оборот за 2008р. Сальдо на 01.01.2009р.
Д-т К-т Д-т К-т Д-т К-т
1 2 3 4 5 6 7 8 9
10 А - Основні засоби (первинна вартість) 031 8 950,0 5 000,0
131 П - Знос необоротних активів 032 16 400,00 1 850,0 18 250,00
20 А - Сировина й матеріали (склобій) 100 6 200,00 4 650,0 5 000,0 5 850,00
23 А - Виробництво 120 7 100,00 18 134,0 17 534,0 7 700,00
26 А - Готова продукція 130 5 000,00 10,0 1 010,0 4 000,00
301 А - Каса в національній валюті 230 5,00 26 719,0 26 719,0 5,00
311 А - Поточні рахунки у національній валюті 230 20,00 40 578,5 40 588,5 10,00
312 А - Поточні рахунки в іноземній валюті 230 6 200,00 41 300,0 40 000,0 7 500,00
361 АП - Розрахунки з вітчизняними покупцями 161 500,00 35 350,0 35 000,0 850,00
362 АП - Розрахунки з іноземними покупцями 161 1 000,00 4 000,0 4 000,0 1 000,00
39 А - Витрати майбутніх періодів 270 50,00 488,4 488,4 50,00
372 АП - Розрахунки з підзвітними особами 180/540 1 700,00 3 594,4 3 794,4 1 500,00
377 АП-Розрахунки з іншими дебіторами 210 320,00 52 317,0 52 457,0 180,00
40 П - Статутний капітал 300 50 400,00 0,0 0,0 50 400,00
42 П - Додатковий капітал 320 450,00 18 297,0 18 347,0 500,00
43 П - Резервний капітал 340 20,00 0,0 10,0 30,00
441 АП-Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 0,00 17 807,0 18 307,0 500,00
47 П - Забезпечення майбутніх витрат і платежів 420 200,00 0,0 50,0 250,00
60 П - Короткострокові кредити банків у національній валюті 500 1 500,00 0,0 1 665,0 3 165,00
631 АП - Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками 530 1 000,00 2 400,0 2 900,0 1 500,00
632 АП - Розрахунки з іноземними постачальниками та підрядниками 530 4 125,00 35 980,0 34 855,0 3 000,00
64 АП-Розрахунки за податками і платежами 550 500,00 79 015,7 78 915,7 400,00
651 П - Розрахунки за пенсійним страхуванням 570 1 600,0 1 600,0
652 П - Розрахунки за соціальним страхуванням 570 450,0 450,0
653 П - Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття 570 75,0 75,0
66 П - Розрахунки за заробітною платою 580 2 300,00 26 772,1 26 872,1 2 400,00
68 АП - Розрахунки за іншими оперціями 610 3 000,00 0,0 1 000,0 4 000,00
701 П - Дохід від реалізації готової продукції 30 225,0 30 225,0
74 П - Інші доходи 84,0 84,0
79 АП - Фінансові результати 20 082,1 20 082,1
901 А- Собівартість реалізації 17 534,0 17 534,0
91 А - Загальновиробничі витрати 8 350,0 8 350,0
92 А - Адміністративні витрати 347,0 347,0
97 А - Інші витрати 43,0 43,0
98 А - Податки на прибуток 2 201,1 2 201,1
РАЗОМ 280/640 79 895,00 79 895,00 497 354,2 497 354,2 84 395,00 84 395,00

2.3 Методика формування Активу Балансу підприємства

Таблиця 2.4

Баланс на 31 грудня 2008р. Актив

Актив Код рядка Синтетичні рахунки бухгалтерського обліку згідно з повним Планом рахунків На кінець звітного року
1 2 3 4
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
- залишкова вартість 010 Різниця: р. 011-р. 012
- первісна вартість 011 Сальдо Дт 12 "Нематеріальні активи"
- накопичена амортизація 012 Сальдо Кт 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів"
Незавершене будівництво 020 Сальдо Дт 15 "Капітальні інвестиції”, Сальдо Дт 37 "Розрахунки з різними дебіторами" 0,0
Основні засоби:
- залишкова вартість 030 Різниця: р. 031 - р. 032 37 500,0
- первісна вартість 031 Сальдо Дт 10 "Основні засоби", Сальдо Дт 11 "Інші необоротні матеріальні активи" 55 750,0
-знос 032 Сальдо Кт 131 "Знос основних засобів", Сальдо Кт 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" 18 250,0
Довгострокові фінансові інвестиції:
- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 Сальдо Дт 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі" 0,0
- інші фінансові інвестиції 045 Сальдо Дт 142 "Інші інвестиції пов'язаним сторонам", Сальдо Дт 143 "Інвестиції непов'язаним сторонам"
Довгострокова дебіторська заборгованість 050 Сальдо Дт 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість"
Відстрочені податкові активи 060 Сальдо 17 "Відстрочені податкові активи" (залежно від рішення підприємства цей рядок заповнюється, або ставиться прочерк)
Інші необоротні активи 070 Сальдо Дт 18 "Інші необоротні активи", Сальдо Кт 19 "Негативний гудвіл"
Усього за розділом 1 080 Σ рядків 010+020+030+040+045+050+060+070 37 500,0
II. Оборотні активи
Запаси:
- виробничі запаси 100 Сальдо Дт 20 "Виробничі запаси", Сальдо Дт 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 5 850,0
- тварини на вирощуванні та відгодівлі 110 Сальдо Дт 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"
- незавершене виробництво 120 Сальдо Дт 23 "Виробництво", Сальдо Дт 25 "Напівфабрикати" 7 700,0
- готова продукція 130

Сальдо Дт 25 "Напівфабрикати", Сальдо Дт 26 "Готова продукція", Сальдо Дт 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"

4 000,0
- товари 140 Сальдо Дт 28 „Товари” 0,0
Векселі одержані 150 Сальдо Дт 34 „Короткострокові векселі одержані”
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
- чиста реалізаційна вартість 160 Різниця: р. 161-р. 162 1 850,0
- первісна вартість 161 Сальдо Дт 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками” 1 850,0
- резерв сумнівних боргів 162 Сальдо Кт 38 „Резерв сумнівних боргів” 0,0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- з бюджетом 170 Сальдо Дт 641 „Розрахунки за податками”, Сальдо Дт 642 „Розрахунки за обов’язковими платежами” 0,0
- за виданими авансами 180 Сальдо Дт 371 „Розрахунки за виданими авансами” 1 500,0
- з нарахованих доходів 190 Сальдо Дт 373 „Розрахунки за нарахованими доходами”
- із внутрішніх розрахунків 200 Сальдо Дт 36 „Розрахунки з покупцями та замовниками”, Сальдо Дт 377 „Розрахунки з іншими дебіторами”, Сальдо Дт 682 „Внутрішні розрахунки”, Сальдо Дт 683 „Внутрішньогосподарські розрахунки”
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 Сальдо Дт 372 „Розрахунки з підзвітними особами”, Сальдо Дт 374 „Розрахунки за претензіями”, Сальдо Дт 375 „Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, Сальдо Дт 376 „Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”, Сальдо Дт 377 „Розрахунки з іншими дебіторами”, Сальдо Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, Сальдо Дт 65 „Розрахунки за страхуванням”, Сальдо Дт 66 „Розрахунки з оплати праці”, Сальдо Дт 67 „Розрахунки з учасниками”, Сальдо Дт 68 „Розрахунки за іншими операціями” 180,0
Поточні фінансові інвестиції 220 Сальдо Дт 352 „Інші поточні фінансові інвестиції’
Грошові кошти та їх еквіваленти:
- в національній валюті 230 Сальдо Дт 301 „Каса в національній валюті”, Сальдо Дт 311 „Поточні рахунки в національній валюті”, Сальдо Дт 313 „Інші рахунки в банку в національній валюті”, Сальдо Дт 333 „Грошові кошти в дорозі в національній валюті”, Сальдо Дт 351 „Еквіваленти коштів” 15,0
- в іноземній валюті 240 Сальдо Дт 302 „Каса в іноземній валюті”, Сальдо Дт 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті”, Сальдо Дт 314 „Інші рахунки в банку в іноземній валюті”, Сальдо Дт 334 „Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”, Сальдо Дт 351 „Еквіваленти коштів” 7 500,0
Інші оборотні активи 250 Сальдо Дт 331 „Грошові документи в національній валюті”, Сальдо Дт 332 „Грошові документи в іноземній валюті”, Сальдо Дт 643 „Податкові зобов’язання” 0,0
Усього за розділом II 260 Σ рядків 100+110+120+130+140+150+160+170+ +180+190+200+210+220+230+240+250 28 595,0
III. Витрати майбутніх періодів 270 Сальдо Дт 39 „Витрати майбутніх періодів” 50,0
Баланс 280 Σ рядків 080+260+270 66 145,0

2.4 Методика формування Пасиву Балансу підприємства

Таблиця 2.5

Баланс на 31 грудня 2008р. Пасив

Пасив Код рядка Синтетичні рахунки бухгалтерського обліку згідно з повним Планом рахунків На кінець звітного року
1 2 3 4
Пасив Код рядка Синтетичні рахунки бухгалтерського обліку згідно з повним Планом рахунків
1. Власний капітал
Статутний капітал 300 Сальдо Кт 40 „Статутний капітал” 50 400,0
Пайовий капітал 310 Сальдо Кт 41 „Пайовий капітал”
Додатковий вкладений капітал 320 Сальдо Кт 421 „Емісійний дохід”, Сальдо Кт 422 „Інший вкладений капітал” 500,0
Інший додатковий капітал 330 Сальдо Кт 423 „Дооцінка активів”, Сальдо Кт 424 „Безоплатно одержані необоротні активи”, Сальдо Кт 425 „Інший додатковий капітал”, Сальдо Кт 426 „Фонди спеціального призначення” *
Резервний капітал 340 Сальдо Кт 43 „Резервний капітал” 30,0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 Сальдо Кт 441 „Прибуток нерозподілений”, Сальдо Дт 442 „Непокриті збитки” 500,0
Неоплачений капітал 360 (Сальдо Дт 46 „Неоплачений капітал”)
Вилучений капітал 370 (Сальдо Дт 45 „Вилучений капітал”)
Усього за розділом 1 380 Розрахунково: 300+310+320+330+340-(+)350-360-370 51 430,0
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400 Сальдо Кт471 „Забезпечення виплат відпусток”, Сальдо Кт 472 „Додаткове пенсійне забезпечення” Сальдо Кт 477 „Забезпечення матеріального заохочення” **
Інші забезпечення 410 Сальдо Кт 473 „Забезпечення гарантійних зобов’язань”, Сальдо 474 „Забезпечення інших витрат і платежів”
Страхові резерви 415 Сальдо Кт 491 „Технічні резерви”, Сальдо Кт 492 „Резерви зі страхування життя” 250,0
Часта перестраховиків у страхових резервах 416 (Сальдо Кт 493 „Частка перестраховиків у технічних резервах”, Сальдо Кт 494 „Частка перестраховиків у резервах зі страхування життя”) 250,0
Цільове фінансування 420 Сальдо Кт 48 „Цільове фінансування і цільові надходження”
Усього за розділом II 430 Розрахунково: 400+410+415-416+420
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440 Сальдо Кт 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті", Сальдо Кт 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті", Сальдо Кт 503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті", Сальдо Кт 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті"
Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Сальдо Кт 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті", СальдоДт 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті", Сальдо Кт 51 "Довгострокові векселі видані", Сальдо Кт 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями"
Відстрочені податкові зобов'язання 460 Сальдо Кт 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" (залежно від рішення підприємства цей рядок заповнюється або в ньому ставиться прочерк) 0,0
Інші довгострокові зобов'язання 470 Сальдо Кт 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди", Сальдо Кт 55 "Інші довгострокові зобов'язання"
Усього за розділом III 480 Σ рядків 440+450+460+470 3 165,0
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500 Сальдо Кт 60 "Короткострокові позики"
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Сальдо Кт 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" 4 500,00
Векселі видані 520 Сальдо Кт 62 "Короткострокові векселі видані"
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 Сальдо Кт 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
Поточні зобов'язання за розрахунками: 400,0
- з одержаних авансів 540 Сальдо Кт 681 "Розрахунки за авансами одержаними"
- з бюджетом 550 Сальдо Кт 641 "Розрахунки за податками", Сальдо Кт 642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"
- з позабюджетних платежів 560 Сальдо Кт 68" Розрахунки за іншими операціями" 2 400,0
- із страхування 570 Сальдо Кт 65 "Розрахунки за страхуванням"
- з оплати праці 580 Сальдо Кт 66 "Розрахунки з оплати праці"
- з учасниками 590 Сальдо Кт 67 "Розрахунки з учасниками" 4 000,0
- із внутрішніх розрахунків 600 Сальдо Кт 682 "Внутрішні розрахунки", Сальдо Кт 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки" 14 465,0
Інші поточні зобов'язання 610 Сальдо Кт 372 "Розрахунки з підзвітними особами", Сальдо Кт 644 "Податковий кредит", Сальдо Кт 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками", Сальдо Кт 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"
Усього за розділом IV 620 Σ рядків 500+510+520+530+540+550+560+570+580+ +590+600+610 66 145,0
V. Доходи майбутніх періодів 630 Сальдо Кт 69 "Доходи майбутніх періодів"
Баланс 640 Σ рядків 380+430+480+620+630 64858,4

Висновки до 2-го розділу

На виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-Х1У, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою складання достовірної фінансової звітності, у відповідним наказом ДП Ізмаїльський морський торговельний порт визначено облікову політику підприємства й встановлено порядок ведення й засади бухгалтерського обліку в частині, за якою у відповідності до діючого законодавства підприємство має змогу самостійно обирати принадні до умов та особливостей функціонування підприємства.

В роботі наведено Головну книгу за 2008 рік (таблиця 2.1), у якій зруповано відомості за рахунками синтетичного обліку, приклад аналітичного обліку за рахунком 377 „Розрахунки з іншими дебіторами” (таблиця 2.2), оборотно-сальдову відомість (таблиця 2.3). За наведеними даними підтверджено відповідність віднесення оборотів та залишків за відповідними рахунками з Головної книги до оборотно-сальдової відомості та віднесення залишків за Балансоутворюючими рахунками до відповідних граф активу та пасиву Балансу.


Розділ 3. Організація і методика економічного аналізу фінансового стану підприємства

3.1 Завдання та значення інформації економічного аналізу фінансового стану підприємства

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Фінансовий стан може бути стійким, хитлив і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарний фінансовий стан.

Фінансовий стан підприємства (ФСП) залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу і суми прибутку і як наслідок — погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності [52, с.314].

Стійке фінансове становище у свою чергу впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрати грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективного його використання.

Головна мета аналізу - вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналіз фінансового стану організації припускає наступні етапи [49, с.135]:

1. Попередній огляд економічного і фінансового становища суб'єкта господарювання.

1.1. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності.

1.2. Оцінка надійності інформації статей звітності.

2. Оцінка й аналіз економічного потенціалу організації.

2.1. Оцінка майнового положення.

2.1.1. Побудова аналітичного нетто.

2.1.2. Вертикальний аналіз Балансу.

2.1.3. Горизонтальний аналіз Балансу.

2.1.4. Аналіз якісних змін у майновому положенні.

2.2. Оцінка фінансового становища.

2.2.1. Оцінка ліквідності.

2.2.2. Оцінка фінансової стійкості.

Аналіз починається з огляду основних показників діяльності підприємства. У ході цього огляду необхідно розглянути наступні питання: майнове положення підприємства на початок і кінець звітного періоду; умови роботи підприємства в звітному періоді; результати, досягнуті підприємством у звітному періоді; перспективи фінансово-господарської діяльності підприємства [70, с.206].

Майнове положення підприємства на початок і кінець звітного періоду характеризуються даними Балансу. Порівнюючи динаміку підсумків розділів активу Балансу, можна з'ясувати тенденції зміни майнового положення. Інформація про зміну в організаційній структурі керування, відкритті нових видів діяльності підприємства, особливостях роботи з контрагентами й ін. звичайно утримується в пояснювальній записці до річної бухгалтерської звітності. Результативність і перспективність діяльності підприємства можуть бути узагальнено оцінені за даними аналізу динаміки прибутку, а також порівняльного аналізу елементів росту засобів підприємства, обсягів його виробничої діяльності і прибутку. Інформація про недоліки в роботі підприємства може безпосередньо бути присутнім у Балансі в явному або завуальованому виді. Даний випадок може мати місце, коли в звітності є статті, що свідчать про вкрай незадовільну роботу підприємства в звітному періоді і про сформованому в результаті цього поганому фінансовому становищі (наприклад, стаття «Збитки»). У Балансах цілком рентабельних підприємств можуть бути присутнім також у схованому, завуальованому виді статті, що свідчать про визначені недоліки в роботі.

Це може бути викликано не тільки з фальсифікаціями з боку підприємства, але і прийнятою методикою складання звітності, відповідно до якої багато Балансових статей комплексні (наприклад, статті «Інші дебітори», «Інші кредитори»).

3.2 Загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського Балансу

Аналіз Балансу починається з визначення зміни суми валюти Балансу, а також побудови Балансу в агрегованому вигляді, тобто побудови Балансу за основними розділами і деякими важливими групами статей (табл. 3.1).

За даними табл. 3.1, порівнюючи валюту Балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що вона збільшилася на +2650,0 тис.грн тис. грн. Таке зіставлення дає змогу визначити загальний напрям зміни руху суми Балансу.

Збільшення суми Балансу — явище позитивне, зменшення — негативне.

Найбільш повну і глибоку інформацію про фінансовий стан та його динаміку можна одержати за допомогою побудови на базі Балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного Балансу. Порівняльний аналітичний Баланс будується на основі бухгалтерського Балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства. Ця аналітична таблиця дає загальну картину всіх змін в абсолютних і порівняльних величинах статей і груп.

У табл. 3.2, 3.3 та 3.4 наведено порівняльний аналітичний Баланс активу, пасиву та оборотних активів.

Аналітичні таблиці складаються таким чином.

У графі 1 показуються статті та розділи активу і пасиву Балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.

У графах 2 та 3 відображаються абсолютні величини статей активу і пасиву Балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графах 4 та 5 відображається питома вага величини статей у підсумках Балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графі 6 показуються зміни абсолютних величин статей за звітний період.

У графі 7 наводиться зміна питомої ваги величин статей за звітній період.

У графі 8 показуються зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду.

У графі 9 відображаються зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку Балансу (підсумок графи 6).

Порівняльний аналітичний Баланс зводить в одне ціле і систематизує ті розрахунки і прикидки, які звичайно виконує кожний аналітик, вивчаючи Баланс.

Схемою порівняльного аналітичного Балансу охоплено більшість важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний Баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізів. Проводячи горизонтальний аналіз, визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей Балансу за аналізований період. Метою вертикального аналізу є вивчення змін питомої ваги окремих статей у підсумках Балансу.

Усі показники порівняльного Балансу можна розділити на три групи:

— показники структури Балансу;

— показники динаміки Балансу;

— показники структурної динаміки Балансу.

Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники структурної динаміки Балансу та особливо показники, наведені в графі 9 порівняльного аналітичного Балансу. Зіставляючи структурні зміни в активі й пасивів можна визначити, через які джерела в основному мала місце зміна обсягу засобів і в які активи ці нові засоби в основному було вкладені.

Таблиця 3.1.

Баланс в агрегованому вигляді Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

Актив Станом на 01.01.2008р Станом на 01.01.2009р

Відхилення

п.3-п.2

1 2 3 4
I. Необоротні активи 35 400,00 37 500,00 2 100,00
II. Оборотні активи 28 045,00 28 595,00 550,00
у т.ч.: 0,00
- запаси 18 300,00 17 550,00 -750,00
- векселі одержані 0,00 0,00 0,00
- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 1 500,00 1 850,00 350,00
- дебіторська заборгованість за розрахунками 2 020,00 1 680,00 -340,00
- поточні фінансові інвестиції 0,00 0,00 0,00
- грошові кошти та інші активи 6 225,00 7 515,00 1 290,00
III.Витрати майбутніх періодів 50,00 50,00 0,00
БАЛАНС 63 495,00 66 145,00 2 650,00
Пасив На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Відхилення п.3-п.2
I. Власний капітал 50 870,00 51 430,00 560,00
II. Забезпечення наступних витрат і платежів 200,00 250,00 50,00
III. Довгострокові зобов’язання 0,00 0,00 0,00
IУ. Поточні зобов’язання 12 425,00 14 465,00 2 040,00
у т.ч.: 0,00
- короткострокові кредити банку 1 500,00 3 165,00 1 665,00
- поточна заборгованість за довгостроковими 0,00 0,00 0,00
- векселі видані 0,00 0,00 0,00
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 5 125,00 4 500,00 -625,00
- поточні зобов’язання за розрахунками та інш. 5 800,00 6 800,00 1 000,00
У. Доходи майбутніх періодів 0,00 0,00 0,00
БАЛАНС 63 495,00 66 145,00 2 650,00

За звітний рік валюта Баланса (майно підприємства й, відповідно, джерела його утворення) збільшилася на 2650,0 тис. грн. і становить на кінець періоду 66 145,00тис. грн. (див. табл.3.1 п.4).

Така зміна обумовлена зростанням обсягу необоротних активів на 2100,0 тис.грн й оборотних активів на 550,0 тис.грн, при чому мали місце й структурні зміни в їхньому складі — зросла на,94% питома вага необоротних активів на тлі ідентичного зменшення питомої ваги оборотних активів (див. табл.3.2 п.7).

Збільшення майна підприємства на 2650,0 тис. грн. було забезпечено збільшенням власного капіталу підприємства на 560,0 тис.грн, забезпечення наступних витрат і платежів на 50,0тис.грн, поточних зобов´язань підприємства на 2040,0 тис.грн (див.табл.3.3 п.9).

На кінець періоду виробничих запасів стало менше на -350 тис.грн тис.грн й зменшилася їх частка на -0,55%, незавершене виробництво зросла на 600,0 тис.грн, обсяг готової продукції зменшився на -1000,0 тис.грн Зменшення залишків виробничих запасів потребує перевірки на відповідність нормативним обсягам та показників оборотності та тривалості обороту (здійснено далі – й встановлено негативну тенденцію зменшення оборотності на -0,09 обороту й збільшення тривалості обороту на 30,93 дня). Зростання незавершеного виробництва може бути викликано як технологічними змінами й не є негативною тенденцією, так і неритмічністю виробництва, що потребує проведення організаційних заходів з метою подальшого запобігання. Зменшення обсягів готової продукції (за умови цінової та номенклатурної сталості) є позитивним показником покращення реалізації.

3.3 Аналіз платоспроможності підприємства

Платоспроможність підприємства визначається ліквідністю ойого Балансу (п.3.3.), оборотністю активів та рухом грошових потоків - дебіторська і кредиторська заборгованість, що виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соцстрахування, депонентами, підзвітними особами тощо.

Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.

Дебіторська заборгованість — це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень. Кредиторська заборгованість — результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання платежів різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною виплатою кредиторської заборгованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих стосунках.

Дебіторська заборгованість показана в розділі II Балансу за статтями «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» та «Дебіторська заборгованість за розрахунками».

Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчення даних Балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду.

За даними Балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи має місце, але на кінець року зменшилася порівняно із початком звітного періоду на -340,0 тис.грн. Однак збільшилася чиста реалізаційна вартість на +270 тис..грн. Резерви сумнівних боргів відсутній, як в минулому, так і в звітному році.

Далі визначається невиправдана заборгованість і з’ясовуються причини її виникнення. Важливим завданням аналізу є визначення за даними пояснювальної записки або відомостей дати виникнення кожної суми заборгованості, що дає змогу встановити строки застарілості позову.

Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима дебіторська заборгованість — це заборгованість, яка виникла згідно із пред’явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб. До невиправданої дебіторської заборгованості належать: заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капітального будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестатки і витрати від зіпсуття товарно-матеріальних цінностей, не списаних з Балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.

Треба також аналізувати заборгованість за окремими покупцями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформація, одержана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бути обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призводить до нестійкості фінансового стану.

На практиці існує декілька показників, які характеризують стан дебіторської і кредиторської заборгованості (див. табл. 3.5.).


Таблиця 3.5.

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

№з/п Фінансовий показник (коефіцієнт) Формула для розрахунку Нормативне значення Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1 2 3 4 5 6 7
1 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Код) Чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 стр035) Збільшення 18,36 13,61 -4,75
Середня сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.160А)
2 Середній період погашення дебіторської заборгованості (Чод) Кількість календарних днів звітного періоду (360) Збільшення 19,61 26,45 6,84
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості п.1

3

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кок) Грошові засоби (стр230А+стр240А) Збільшення 1,21 1,67 0,46
Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.530П)
4 Середній період погашення кредиторської заборгованості (Чо.кр) Кількість календарних днів звітного періоду (360) х Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.530П) Зменшення або збільшення (залежить від попереднього показника) 66,99 64,34 -2,65
Чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 стр.035)
5 Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості (Кс.д.к.) Дебіторська заборгованість >1 0,29 0,41 0,12
Кредиторська заборгованість

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості вказує на збільшення або зниження комерційного кредиту, яке підприємство надає. Зменшення коефіцієнта означає збільшення обсягів кредитів, що й може бути причиною зменшення показників ліквідності Балансу підприємства, тож потребує усунення чи зменшення даного явища (наприклад, шляхом зменшення термінів надання комерційних кредитів, переліку кредитованих контрагентів тощо). Регулятором цього коефіцієнта є також виручка від реалізації, що крім вказаних заходів може відбивати й цінову політику підприємства.

Зменшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, яке має місце на даному підприємстві на +4,75 оборота., означає збільшення продажу в кредит, що є негативним за умов низької ліквідності. Хибність політики дебіторської заборгованості за умов підприємства відображає й зростання середнього строку погашення дебіторської заборгованості на 6,84 дня (див.табл.3.5).

При цьому має місце збільшення середнього періоду погашення кредиторської заборгованості на +0,46 оберти, тобто підприємство за умов низької ліквідності вимушено в прискорюваному темпи оплачування власних боргів, що висвітлює й одну з причин низької ліквідності – зменшення періоду оборотності кредиторської заборгованості на 2,62 дні.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості позитивно оцінюється у випадках перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості. Однак, на розглядаємому підприємстві дебіторська заборгованість не перекривається кредиторською заборгованістю на початок звітного року з перебільшенням на 71%, але на кінець звітного року ситуація дещо покращилася -нестача складає 59%. Вважаючи на розкриту негативну тенденцію щодо періодів погашення кредиторської заборгованості, даний показник не є заспокоюючим.

Аналіз ліквідності треба доповнювати вивченням складу і структури кредиторської заборгованості за даними Балансу (див. табл.3.6.).

Кредиторська заборгованість показується в розділі IV пасиву Балансу.

Таблиця 3.6.

Склад і структура кредиторської заборгованості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

Розрахунки з кредиторами Абсолютне значення т.грн Питома вага,% Зміни
Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р В абсолют-ному значенні У питомій вазі
1 2 3 4 5 6 7
1.Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 5 125,00 4 500,00 46,91 39,82 -625,00 -7,09
2.Поточні зобов’язання за розрахунками:
- з одержаних авансів 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
- з бюджетом 500,00 400,00 4,58 3,54 -100,00 -1,04
- з позабюджетних платежів 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
- зі страхування 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
- з оплати праці 2 300,00 2 400,00 21,05 21,24 100,00 0,19
- з учасниками 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
- із внутрішніх розрахунків 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші поточні зобов’язання 3 000,00 4 000,00 27,46 35,40 1 000,00 7,94
Усього 10 925,00 11 300,00 100,00 100,00 375,00 -------

Дані таблиці 3.6 показують, що обсяг кредиторської заборгованості зросла на 375,0 тис.грн (за рахунок зростання інших поточних кредиторських зобов´язнь на 1000 тис.грн, що дещо нівелювалося зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 625,0 тис.грн). Але дане збільшення не є критичним, оскільки як нами вказувалося при визначенні фінансової незалежності підприємства, на даному підприємству низька вага позичкових коштів в структурі капіталу (28% - див. табл.3.6).

Закінчується аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості їх порівняльною характеристикою (див.табл.3.7), оскільки збільшення або зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть викликати негативні наслідки щодо фінансового стану підприємства (позитивним явищем є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням); зменшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців.

Таблиця 3.7.

Показники дебіторської і кредиторської заборгованості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки, тис.грн.

Статті Балансу Дебіторська заборгованість Кредиторська заборгованість Перевищення заборгованості
дебіторської п.2-п.3 кредиторської п.3-п.2
1 2 3 4 5
1.Заборгованість за товари, роботи, послуги 1 850,00 4 500,00 -2 650,00 2 650,00
2.Зобов’язання за розрахунками: 0,00 0,00 0,00
- з авансів 1 500,00 0,00 1 500,00 -1 500,00
- з бюджетом 0,00 400,00 -400,00 400,00
- з позабюджетних платежів -------- 0,00 -------- --------
- зі страхування -------- 0,00 -------- --------
- з оплати праці -------- 2 400,00 -------- --------
- з учасниками -------- 0,00 -------- --------
- із внутрішніх розрахунків 0,00 0,00 0,00 0,00
Інші поточні зобов’язання 180,00 4 000,00 -3 820,00 3 820,00
Усього 3 530,00 11 300,00 -7 770,00 7 770,00

Результати порівняльного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості (див.табл.3.7) свідчать, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом й інші поточні зобов`язання перевищує дебіторську, тобто відсутньою є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням, так зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості з авансів порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців, що вимагає відповідних організаційних заходів.

Ефективність використання оборотних активів вимірюється швидкістю їх обороту. Чим швидше оборотні активи проходять усі стадії кругообігу (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна одержати продукції на кожну функціонуючу гривню, тим більшим може бути обсяг виробництва за рахунок ефективнішого використання оборотних засобів (табл. 3.8.).

Таблиця 3.8.

Показники оборотних активів Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки, тис. грн.

№з/п Фінансовий показник (коефіцієнт) Формула для розрахунку Нормативне значення Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1 2 3 4 5 6 7
1 Коефіцієнт оборотності активів (Коа) Чиста виручка від реалізації продукції Збільшення 0,43 0,38 -0,05
Середня вартість активів
2 Середня тривалість одного обороту активів (Чоа) Кількість календарних днів звітного періоду Зменшення 830,00 945,79 115,79
Коефіцієнт оборотності активів
3 Одноденний оборот (Од) Середня вартість активів Зменшення 76,50 69,94 -6,56
Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)
4 Коефіцієнт оборотності запасів (Коз) Собівартість реалізованої продукції Збільшення 1,09 1,00 -0,09
Середня вартість запасів
5 Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз) Кількість календарних днів звітного періоду Зменшення 329,40 360,33 30,93
Коефіцієнт оборотності запасів
8 098,03

Дані таблиці 1.8 показують, що склалася негативна тенденція використання оборотних активів, а саме: оборотність оборотних активів у звітному році зменшилася на –0,05 оборота (відповідно підвищилася тривалість обороту на 115,79 днів.) порівняно із минулим роком, у результаті додатково залучено в оборот 8098,3526 тис.грн. (69,94*115,79) оборотних активів.

3.4 Аналіз ліквідності Балансу

Рівень ліквідності активів пов’язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність. Ліквідність Балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів. Суттєвим при цьому є й терміни відповідних зобов’язань.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові засоби, активи підприємства поділяють на такі групи:

- найбільш ліквідні активи (А1) — до них належать усі статті грошових засобів підприємства і короткострокові фінансові вкладення (надійні цінні папери);

- швидко реалізовувані активи (А2) — дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (у випадку, коли виявлено іммобілізацію за статтями інших дебіторів та інших оборотних активів, підсумки швидко реалізовуваних активів зменшуються на цю величину);

- повільно реалізовувані активи (АЗ) — статті розділу II активу «Запаси», а також статті «Довгострокові фінансові вкладення» та «Розрахунки із засновниками» з розділу І активу Балансу:

- важко реалізовувані активи (А4) — статті розділу І активу «Основні засоби і вкладення» за винятком статей, включених до попередньої групи.

Пасиви Балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати: — найбільш термінові зобов’язання (ПІ) — до них належать короткострокова кредиторська заборгованість за розділом IV пасиву, а також поточні зобов’язання за розрахунками;

- короткострокові пасиви (Ш) — короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, — розділ IV пасиву, крім статей, включених до попередньої групи.

- довгострокові пасиви (ПЗ) — довгострокові кредити і зобов’язання й суми в розділі II пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів».

- постійні пасиви (П4) — статті розділу І пасиву «Власний капітал», розділ V пасиву «Доходи майбутніх періодів». Для загального Балансу активу і пасиву підсумки цієї групи зменшуються на суму іммобілізації оборотних засобів за статтями розділу II активу.

Для визначення ліквідності Балансу треба зіставити підсумки наведених даних за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:

А1 > ПІ; А2 > П2; АЗ > ПЗ; А4 > П4.

Аналіз ліквідності Балансу можна оформити у вигляді таблиці (табл. 3.9.). У графах 2, 3, 5, 6 наводяться підсумки груп активу і пасиву, розраховані на початок і кінець звітного періоду; в графах 3 та 8 — абсолютні величини платіжних надлишків або недостачі на початок і кінець звітного періоду; в графах 9 та 10 — відповідно їх величини у відсотках до підсумків груп пасиву.

Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізовуваних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дають змогу визначити поточну ліквідність. Порівняння повільно реалізовуваних активів з довгостроковими пасивами відображають перспективну ліквідність.

Поточна ліквідність показує платоспроможність (неплатоспроможність) підприємства на найближчий до розглядуваного моменту відрізок часу. Перспективна ліквідність — це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

Таблиця 3.9.

Показники ліквідності Балансу Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

Актив На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Пасив На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Платіжний надлишок (+) або нестаток (-) У % до величини групи пасиву
На початок звітного періоду п.2-п.5 На кінець звітного періоду п.3-п.6 На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
(7:5*100) (8:6*100)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Найбільлш ліквідні активи 6225 7515 1. Найбільш термінові зобов’язння 10925 11300 -4 700,00 -3 785,00 -43,02 -33,50
2. Швидко реалізуємі активи 3 520,00 3 530,00 2.Короткострокові пасиви 1500 3165 2 020,00 365,00 134,67 11,53
3. Повільно реалізуємі активи 18300 17550 3.Довгострокові пасиви 200 250 18 100,00 17 300,00 9 050,00 6 920,00
4. Важко реалізуємі ативи 35 450,00 37 550,00 4. Постійні пасиви 50 870,00 51 430,00 -15 420,00 -13 880,00 -30,31 -26,99
Баланс (1+2+3+4) 63 495,00 66 145,00 Баланс (1+2+3+4) 63 495,00 66 145,00 0,00 0,00 ------- -------

Як негативну тенденцію слід зазначити те, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов’язань (виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8). Він складає відповідно - 4700,0 та -3875,0 тис.грн.. Дане вказує на негативний рівень поточної ліквідності, що підтверджується розрахунками, наведеними в табл.3.8 п.7.

Відносно швидки й повільно реалізовуваних активів слід зауважити, що виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 має місце перевищення як на початок. Дане вказує на позитивний рівень перспективної ліквідності, але негативну тенденцію до його зниження, що підтверджується розрахунками, наведеними в табл.3.9 п.7.

Крім того, має місце нестаток й важкореалізовуваних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття довгострокових зобов’язань - виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 відповідно -15420,0 та -13880, хоч й спостерігається позитивна тенденція до зниження розриву на 26,99%.

Таблиця 3.10.

Коефіцієнти ліквідності Балансу Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

№з/п Фінансовий показник (коефіцієнт) Формула для розрахунку Нормативне значення Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1 2 3 4 5 6 7
1 Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (Кл) Обігові кошти (р.2А) >1 0,78 0,76 -0,02
Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
2 Коефіцієнт швидкої (перспективної) ліквідності (Кшл) Обігові кошти (р.2А)-запаси (стр100+..стр.140) >0,7 91,50 70,20 -21,30
Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) Грошові кошти (стр.230А+стр240А) та поточні фінансові інвестиції (стр220А) ≥ 0,2 4,15 2,37 -1,78
Короткотермінові зобов`язання (р.4П)

За даними табл.3.10. не відповідає нормативним характеристикам показник поточної ліквідності, показник перспективної ліквідності значно перевищує нормативне значення, але має від’ємну тенденцію, що підтверджує зроблені нами вище висновки.

Структура забезпечень та зобов’язань підприємства характеризується узагальнюючим показником абсолютної ліквідності, що відображає плинність поточної ліквідності. За даними табл.. 3.8 та 3.9 - на даному підприємстві спостерігається підвищення рівня абсолютної ліквідності до нормативного значення, тобто зниження короткотермінових зобов’язань на тлі підвищення обсягів найбільш ліквідних активів, що є дотепним на тлі зниження показника швидкої ліквідності.

3.5 Аналіз фінансової стійкості підприємства

Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу II активу Балансу.

Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у Балансі.

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:

Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:

∆ОЗвл≥0

∆ОЗвлд≥0

∆ОЗзвл≥0

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде — (1,1,1)

Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:

∆ОЗвл<0

∆ОЗвлд≥0

∆ОЗзвл≥0

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде — (0,1,1)

Нестійкий фінансовий стан пов’язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів.

∆ОЗвл<0

∆ОЗвлд<0

∆ОЗзвл≥0

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде — (0,0,1)

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:

виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;

— вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових І довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, — грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

∆ОЗвл<0

∆ОЗвлд<0

∆ОЗзвл<0

За даними, наведеними у табл.3.9 розрахунками визначається, що надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від’ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов’язаний з порушенням плато спроможності (див. табл..3.9), за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року– див.Додаток 1).

Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які нами вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства є вкрай негативними, але не кризовими й заходи, що запропоновувалися нами по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.

Таблиця 3.11.

Показники фінансової стійкості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

№з/п Показник Формула розрахунку Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р Зміна за період (+,-)
1 2 3 4 5 6
1 Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації табл.1.3. 51 070,00 51 680,00 610,00
2 Основні засоби та ін. Необоротні активи табл.1.2. 35 400,00 37 500,00 2 100,00
3 Наявність власних оборотних засобів (п.1-п.2) 15 670,00 14 180,00 -1 490,00
4 Довгострокові кредити та залучені засоби табл.1.3. 0,00 0,00 0,00
5 Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (п.3+п.4) 15 670,00 14 180,00 -1 490,00
6 Короткострокові кредити та зобов’язання табл.1.3. 12 425,00 14 465,00 2 040,00
7 Загальна величина основних джерел формування запасів (п.5+п.6) 28 095,00 28 645,00 550,00
8 Загальна величина запасів табл.1.2. 18 300,00 17 550,00 -750,00
9 Надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів (п.3-п.8) -2 630,00 -3 370,00 -740,00
10 Надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат (п.5-п.8) -2 630,00 -3 370,00 -740,00
11 Надлишок (+) або нестаток (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (п.7-п.8) 9 795,00 11 095,00 1 300,00
12 Тримірний показник фінансової ситуації (п.9, п.10, п.11) (0, 0, 1) (0, 0, 1) --------
13 вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбу­тніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових довгостро­кових джерел формування запасів і витрат 7150 7750

3.6 Резерви покращення фінансового стану підприємства

За даними, наведеними в таблиці 2.1., на підприємстві, що досліджується, негативним є стан за наступними показниками, що впливають на фінансовий стан підприємства (табл.3.10)


Таблиця 3.12

Показники, що негативном впливають на фінансовий стан підприємства Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

Фінансовий показник

(коефіціент)

Формула для розрахунку Нормативне значення Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1 2 3 4 5 6
Коефіціент поточної (загальної) ліквідності (Кл) Обігові кошти (р.2А) >1 0,78 0,76 -0,02
Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
Коефіціент оборотності активів (Коа) Чиста виручка від реалізації продукції Збільшення 0,43 0,38 -0,05
Середня вартість ативів
Середня тривалість одного обороту активів (Чоа) Кількість календарних днів звітного періоду Зменшення 830,00 945,79 115,79
Коефіціент оборотності активів
Одноденний оборот (Од) Середня вартість ативів Зменшення 76,50 69,94 -6,56
Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)
Коефіціент оборотності запасів (Коз) Собівартість реалізованої продукції Збільшення 1,09 1,00 -0,09
Середня вартість запасів
Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз) Кількість календарних днів звітного періоду Зменшення 329,40 360,33 30,93
Коефіціент оборотності запасів
Рівень рентабельності продажу Чистмй прибуток Чиста виручка від реалізації продукції >1 0,19 0,20 0,01
Рентабельність продукції Валовий прибуток >1 0,38 0,44 0,06
Собівартість продукції

Узагальнюючий показник фінансової стійкості підприємства сформовано незадовільно за наступними напрямками (табл.3.13):

Таблиця 3.13.

Показники фінансової стійкості Ізмаїльського морського торговельного порту за 2007 та 2008 роки

№з/п Показник Формула розрахунку Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р Зміна за період (+,-)
1 2 3 4 5 6
1 Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації табл.1.3. 51 070,00 51 680,00 610,00
2 Основні засоби та ін. необоротні активи табл.1.2. 35 400,00 37 500,00 2 100,00
3 Наявність власних оборотних засобів (п.1-п.2) 15 670,00 14 180,00 -1 490,00
4 Довгострокові кредити та залучені засоби табл.1.3. 0,00 0,00 0,00
5 Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (п.3+п.4) 15 670,00 14 180,00 -1 490,00
8 Загальна величина запасів табл.1.2. 18 300,00 17 550,00 -750,00
9 Надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів (п.3-п.8) -2 630,00 -3 370,00 -740,00
10 Надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат (п.5-п.8) -2 630,00 -3 370,00 -740,00

За даними планово-економічного відділу для підприємства можливим є зміна наступних показників діяльності (таблиця 3.14):

Таблиця 3.12

Планові показники діяльності за умови реализація заходів з оптимізації використання потенціалу підприємства

Показник Фактичне значення Планове значення
1 2 3
Валовий прибуток 7643,0 13643,0
Джерела власних засобів за міносом іммобілізації 51680,0 56280,0
Основні засоби та ін. необоротні ативи 37500,0 41750,0
Середня вартість ативів 66145,0 66695,0
Середня вартість запасів 17550,0 13850,0
Собівартість реалізованої продукції 17534,0 21534,0
Чиста виручка від реалізації продукції 25177,0 35177,0
Чистий прибуток 5135,9 9335,9

За умови досягнення показників, зазначених у таблиці 3.12. показники фінансового стану підприємства матимуть наступний вигляд (таблиця 3.13):

Таблиця 3.15

Планові показники фінансового стану

Фінансовий показник

(коефіціент)

Формула для розрахунку Нормативне значення На кінець звітного року Планові Відхи-лення (+,-) п.5-п.4
1 2 3 4 5 6
Коефіціент поточної (загальної) ліквідності (Кл) Обігові кошти (р.2А) >1 0,76 1,06 0,3
Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
Коефіціент оборотності активів (Коа) Чиста виручка від реалізації продукції Збільшення 0,38 0,53 0,15
Середня вартість ативів
Середня тривалість одного обороту активів (Чоа) Кількість календарних днів звітного періоду Зменшення 945,79 682,55 -263,24
Коефіціент оборотності активів
Одноденний оборот (Од) Середня вартість ативів Зменшення 69,94 97,71 27,77
Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)
Коефіціент оборотності запасів (Коз) Собівартість реалізованої продукції Збільшення 1,00 1,55 0,55
Середня вартість запасів
Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз) Кількість календарних днів звітного періоду Зменшення 360,33 231,54 -128,79
Коефіціент оборотності запасів
Рівень рентабельності продажу Чистмй прибуток >1 0,20 0,27 0,07
Чиста виручка від реалізації продукції
Рентабельність продукції Валовий прибуток >1 0,44 0,63 0,19
Собівартість продукції
Показник У звітному році Планові значення
Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації 51 680,00 56 280,00
Основні засоби та ін. необоротні активи 37 500,00 41 750,00
Наявність власних оборотних засобів 14 180,00 14 530,00
Довгострокові кредити та залучені засоби 0,00 0,00
Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат 14 180,00 14 530,00
Загальна величина запасів 17 550,00 13 850,00
Надлишок (+) або нестаток (-) власних оборотних засобів -3 370,00

680,00

*перекрито нестаток власних оборотних коштів

Надлишок (+) або нестаток (-) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат -3 370,00

680,00

*перекрито нестаток джерел формування запасів і витрат

За даними табл.3.15 визначено можливе покращення наступних показників фінансового стану: досягнення рівня загальної ліквідності до 1,06 (при нормі >1), збільшення оборотності активів на 0,15оборота й зменшення тривалості одного оборота активів на 263,24 доби, збільшення оборотності запасів на 0,55 оборота й зменшення терміну одного обороту запасів на 128,79 доби, перекриття нестатка власних оборотних коштів й нестатка джерел формування запасів і витрат на 680 тис.грн.

Тож, можна вказати на наступні резерви поліпшення показників фінансового стану підприємства (виходячи з даних табл.3.16):

Таблиця 3.16.

Резерви поліпшення показників фінансового стану

Ізмаїльського морського торговельного порту на 2009 рік

Показник Сума
Збільшення до рівня, тис.грн:
Валовий прибуток 13643,0
Джерела власних засобів за міносом іммобілізації 56280,0
Основні засоби та ін. необоротні ативи 41750,0
Середня вартість ативів 66695,0
Чиста виручка від реалізації продукції 35177,0
Чистий прибуток 9335,9
Середня вартість запасів 13850,0
Собівартість реалізованої продукції 21534,0

Висновки до 3-го розділу

Підприємство має значну питому вагу власних коштів – в минулому році вона складала 80%, а в звітному 78% (незначне зменшення на 2%, що не перетинає допустимої межі до рівня 50%).

Коефіціент фінансової стабільності як в минулому, так і в звітному році є більшим за нормативне значення (>1) й складає відповідно 4,11 та 3,57 в.п. (негативна тенденція до зменшення).

Однак, рівень рентабельності продажу дуже низький – в минулому році складав 0,19%, а в звітному 0,20% (спостерігається незначне збільшення на 0,01%).

При цьому рентабельність активів достатньо висока – при нормативному значенні >1. в минулому році складала 10,28в.п., а в звітному році 9,94в.п. (нажаль. Спостерігається тенденція до зменшення на -0,34 в.п.).

Зазначене підсилюється й значно високим рівнем рентабельності функціонуючого капіталу – 18,69 та 17,93 в.п. проти нормативу 1; загальна рентабельність підприємства в минулому році 64,95 в.п.. в звітному році 58,61в.п. на тлі низької рентабельності продукції – в минулому році 0,38в.п., в звітному році 0,44 в.п. проти 1 нормативного значення.

На підставі даних таблиць 1.1 ÷ 1.4 можна зробити наступні аналітичні висновки:

За звітний рік валюта Баланса (майно підприємства й, відповідно, джерела його утворення) збільшилася на 2650,0 тис. грн. і становить на кінець періоду 66 145,00тис. грн. (див. табл.3.1 п.4).

Така зміна обумовлена зростанням обсягу необоротних активів на 2100,0 тис.грн й оборотних активів на 550,0 тис.грн, при чому мали місце й структурні зміни в їхньому складі — зросла на,94% питома вага необоротних активів на тлі ідентичного зменшення питомої ваги оборотних активів (див. табл.3.2 п.7).

Збільшення майна підприємства на 2650,0 тис. грн. було забезпечено збільшенням власного капіталу підприємства на 560,0 тис.грн, забезпечення наступних витрат і платежів на 50,0тис.грн, поточних зобов´язань підприємства на 2040,0 тис.грн (див.табл.3.3 п.9).

На кінець періоду виробничих запасів стало менше на -350 тис.грн тис.грн й зменшилася їх частка на -0,55%, незавершене виробництво зросла на 600,0 тис.грн, обсяг готової продукції зменшився на -1000,0 тис.грн Зменшення залишків виробничих запасів потребує перевірки на відповідність нормативним обсягам та показників оборотності та тривалості обороту (здійснено далі – й встановлено негативну тенденцію зменшення оборотності на -0,09 обороту й збільшення тривалості обороту на 30,93 дня). Зростання незавершеного виробництва може бути викликано як технологічними змінами й не є негативною тенденцією, так і неритмічністю виробництва, що потребує проведення організаційних заходів з метою подальшого запобігання. Зменшення обсягів готової продукції (за умови цінової та номенклатурної сталості) є позитивним показником покращення реалізації.

За даними Балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи має місце, але на кінець року зменшилася порівняно із початком звітного періоду на -340,0 тис.грн. Однак збільшилася чиста реалізаційна вартість на +270 тис..грн. Резерви сумнівних боргів відсутній, як в минулому, так і в звітному році.

Зменшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, яке має місце на даному підприємстві на +4,75 оборота., означає збільшення продажу в кредит, що є негативним за умов низької ліквідності. Хибність політики дебіторської заборгованості за умов підприємства відображає й зростання середнього строку погашення дебіторської заборгованості на 6,84 дня (див.табл.3.5).

При цьому має місце збільшення середнього періоду погашення кредиторської заборгованості на +0,46 оберти, тобто підприємство за умов низької ліквідності вимушено в прискорюваному темпі оплачування власних боргів, що висвітлює й одну з причин низької ліквідності – зменшення періоду оборотності кредиторської заборгованості на 2,62 дні.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості позитивно оцінюється у випадках перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості. Однак, на розглядаємому підприємстві дебіторська заборгованість не перекривається кредиторською заборгованістю на початок звітного року з перебільшенням на 71%, але на кінець звітного року ситуація дещо покращилася -нестача складає 59%. Вважаючи на розкриту негативну тенденцію щодо періодів погашення кредиторської заборгованості, даний показник не є заспокоюючим.

Дані таблиці 3.6 показують, що обсяг кредиторської заборгованості зросла на 375,0 тис.грн (за рахунок зростання інших поточних кредиторських зобов´язнь на 1000 тис.грн, що дещо нівелювалося зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 625,0 тис.грн). Але дане збільшення не є критичним, оскільки як нами вказувалося при визначенні фінансової незалежності підприємства, на даному підприємству низька вага позичкових коштів в структурі капіталу (28% - див. табл.3.6).

Результати порівняльного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості (див.табл.3.7) свідчать, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом й інші поточні зобов`язання перевищує дебіторську, тобто відсутньою є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням, так зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості з авансів порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців, що вимагає відповідних організаційних заходів.

Дані таблиці 1.8 показують, що склалася негативна тенденція використання оборотних активів, а саме: оборотність оборотних активів у звітному році зменшилася на –0,05 оборота (відповідно підвищилася тривалість обороту на 115,79 днів.) порівняно із минулим роком, у результаті додатково залучено в оборот 8098,3526 тис.грн. (69,94*115,79) оборотних активів.

Як негативну тенденцію слід зазначити те, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов’язань (виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8). Він складає відповідно - 4700,0 та -3875,0 тис.грн.. Дане вказує на негативний рівень поточної ліквідності, що підтверджується розрахунками, наведеними в табл.3.8 п.7.

Відносно швидки й повільно реалізовуваних активів слід зауважити, що виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 має місце перевищення як на початок. Дане вказує на позитивний рівень перспективної ліквідності, але негативну тенденцію до його зниження, що підтверджується розрахунками, наведеними в табл.3.9 п.7.

Крім того, має місце нестаток й важкореалізовуваних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття довгострокових зобов’язань - виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 відповідно -15420,0 та -13880, хоч й спостерігається позитивна тенденція до зниження розриву на 26,99%.

За даними табл.3.9. не відповідає нормативним характеристикам показник поточної ліквідності, показник перспективної ліквідності значно перевищує нормативне значення, але має від’ємну тенденцію, що підтверджує зроблені нами вище висновки.

Структура забезпечень та зобов’язань підприємства характеризується узагальнюючим показником абсолютної ліквідності, що відображає плинність поточної ліквідності. За даними табл.. 3.8 та 3.9 - на даному підприємстві спостерігається підвищення рівня абсолютної ліквідності до нормативного значення, тобто зниження короткотермінових зобов’язань на тлі підвищення обсягів найбільш ліквідних активів, що є дотепним на тлі зниження показника швидкої ліквідності.

За даними, наведеними у табл.3.9 розрахунками визначається, що надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від’ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язаний з порушенням плато спроможності (див. табл..3.9), за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року– див.Додаток 1).

Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які нами вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства є вкрай негативними, але не кризовими й заходи, що запропоновувалися нами по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.

За даними табл.3.13 визначено можливе покращення наступних показників фінансового стану: досягнення рівня загальної ліквідності до 1,06 (при нормі >1), збільшення оборотності активів на 0,15оборота й зменшення тривалості одного оборота активів на 263,24 доби, збільшення оборотності запасів на 0,55 оборота й зменшення терміну одного обороту запасів на 128,79 доби, перекриття нестатка власних оборотних коштів й нестатка джерел формування запасів і витрат на 680 тис.грн.

Тож, можна вказати на наступні резерви поліпшення показників фінансового стану підприємства (виходячи з даних табл.3.12):

Збільшення до рівня, тис.грн:

Валовий прибуток 13643,0
Джерела власних засобів за міносом іммобілізації 56280,0
Основні засоби та ін. необоротні ативи 41750,0
Середня вартість ативів 66695,0
Чиста виручка від реалізації продукції 35177,0
Чистий прибуток 9335,9
Середня вартість запасів 13850,0
Собівартість реалізованої продукції 21534,0

Розділ 4. Організація і методика проведення аудиту фінансового стану підприємства

4.1 Сутність, організація і методика проведення аудиту фінансового стану підприємства

Основна мета фінансового аналізу — виявлення суттєвих зв'язків і характеристик фінансового стану підприємства для вироблення оптимального управлінського рішення в управлінні капіталом. Ця мета досягається шляхом визначення ключових (найбільш інформативних) параметрів, які дають об'єктивну і точну характеристику фінансового стану підприємства, одержаних прибутків (збитків), змін у складі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами. При цьому аналітика і менеджера може цікавити як поточний фінансовій стан підприємства, так і його проекція на найближчу перспективу чи більш віддалений період [48, с.115].

Фінансовий аналіз як вид супутніх аудиту послуг. Стандартами з надання супутніх послуг у складі Міжнародних стандартів проведення аудиту (IAG/ RS) визначені зміст і завдання аудиторських робіт. Стандарт з аналізу фінансової звітності виділений в окремий розділ, в якому описуються процедури, які аудитор повинен передбачити для його виконання. Цей норматив належать до аналізу фінансової звітності, але може застосовуватись і до аналізу іншої фінансової інформації.

Перед початком проведення фінансового аналізу клієнт і аудитор узгоджують такі позиції [43, с.345]:

— мета та основні завдання виконання аналітичних послуг;

— масштаби аналізу;

— терміни виконання та умови виконання робіт;

— форму аудиторського звіту та представлення в ньому результатів проведеного аналітичного дослідження;

— положення про те, за яких обставин аудиторський висновок не може

бути сформульованим.

При проведенні аудиторської перевірки мета аналізу реалізується у формі рішення конкретного управлінського завдання, поставленого перед аудитором. Прикладами аналітичних завдань можуть бути [38, с.250]:

— аналіз динаміки і структури статей Балансу;

— аналіз ліквідності Балансу;

— аналіз фінансового стану і платоспроможності;

— факторний аналіз прибутку;

— аналіз рентабельності;

—експрес-аналіз фінансового стану підприємства;

— комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства тощо.

У ході роботи аудитор повинен використовувати специфічні процедури, що являють собою (в їх логічній послідовності) методику проведення фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства поділяють на дві великі категорії: внутрішній і зовнішній. Цей поділ обумовлений, по-перше, користувачами фінансової інформації, по-друге, джерелами фінансової інформації.

Фінансовий аналіз, який проводиться аудиторськими фірмами, за формою є зовнішнім фінансовим аналізом: він проводиться сторонньою щодо підприємства організацією, базується на тому обсягу інформації, який аудитор згідно із законом і укладеним договором має право одержати від замовника. Але по суті виконуваних процедур і цілей фінансовий аналіз діяльності підприємств, який проводиться аудиторськими фірмами, має багато спільних рис із внутрішнім фінансовим аналізом. Особливо яскраво це виявляється при проведенні аудиторською фірмою фінансового аналізу діяльності підприємства, яке має статус постійного клієнта. У цьому разі аудитор-аналітик володіє практично повною інформацією про виробничо-комерційну діяльність підприємства за тривалий період часу, а сам аналіз ставить різноманітні завдання (в тому числі й підготовку бази для прийняття управлінських рішень адміністрацією підприємства) [44, с.406].

Як відомо, одержання аудиторських свідчень може здійснюватись різними способами: суцільною перевіркою (документальною чи фактичною); вибірковою перевіркою; комбінованою перевіркою.

При здійсненні перевірок завершеної фінансової звітності великих клієнтів провідні аудиторські фірми світу застосовують переважно комбінований метод одержання свідчень. Використання тільки методів вибіркового контролю малоефективне через те, що підвищення, у разі необхідності, навіть на декілька пунктів відсотка вибірки веде до значного збільшення обсягу матеріалу, належного до контролю. Сформулювати думку щодо реального економічного стану великого підприємства в передбачені строки і розумними силами можна тільки використовуючи, разом з методами вибіркового контролю, методологію фінансового аналізу підприємства.

При комбінованому методі одержання аудиторських свідчень, під час проведення фінансового аналізу формується загальна цілісна думка про підприємство, його розміри, рейтинг на ринку, рівень відповідності основних фінансово-економічних показників параметрам аналогічних підприємств галузі і т. ін. В ході ж вибіркового контролю за ключовими ланками господарської системи проводиться детальне сканування, тобто суцільна перевірка правильності і законності відображення в обліку і звітності окремих операцій [67, с.161].

Отже, фінансовий аналіз, як один із видів економічного аналізу, використовується в аудиті у двох аспектах: і як метод пізнання фінансового механізму підприємства під час аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг, і як самостійний вид послуг аудиторської фірми.

З одного боку, фінансові оцінки бухгалтерських звітів у стислому й концентрованому вигляді потрібні аудитору як орієнтири. Вони є критеріями при виборі правильного рішення в ході перевірки і надання інших аудиторських послуг. З іншого боку, адміністрації підприємства, засновникам, власникам і акціонерам потрібна повна і ґрунтовна інформація про фінансовий стан підприємства наприкінці звітного періоду, одержані прибутки і їх використання. Така інформація може бути одержана в результаті проведення комплексного фінансового аналізу за науково обґрунтованою методикою, що за суттю ідентична розглянутій в даній роботі у розділі 1.3. „Показники фінансового стану підприємства, їх характеристика”.

4.2 Аудит фінансового стану підприємства

У відповідності до розрахунків, наведених у розділі 3 „Організація і методика економічного аналізу фінансового стану підприємства”, що за суттю є робочою документацією аудитора з аудиту фінансового стану піприємства за результатами проведенного дослідження можна навести наступні виводи та пропозиції стосовно фінансового стану ДП Ізмаїльський морський торговельний порт,-

Підприємство має значну питому вагу власних коштів – в минулому році вона складала 80%, а в звітному 78% (незначне зменшення на 2%, що не перетинає допустимої межі до рівня 50%).

Коефіціент фінансової стабільності як в минулому, так і в звітному році є більшим за нормативне значення (>1) й складає відповідно 4,11 та 3,57 в.п. (негативна тенденція до зменшення).

Однак, рівень рентабельності продажу дуже низький – в минулому році складав 0,19%, а в звітному 0,20% (спостерігається незначне збільшення на 0,01%).

При цьому рентабельність активів достатньо висока – при нормативному значенні >1. в минулому році складала 10,28в.п., а в звітному році 9,94в.п. (нажаль. Спостерігається тенденція до зменшення на -0,34 в.п.).

Зазначене підсилюється й значно високим рівнем рентабельності функціонуючого капіталу – 18,69 та 17,93 в.п. проти нормативу 1; загальна рентабельність підприємства в минулому році 64,95 в.п.. в звітному році 58,61в.п. на тлі низької рентабельності продукції – в минулому році 0,38в.п., в звітному році 0,44 в.п. проти 1 нормативного значення.

За звітний рік валюта Баланса (майно підприємства й, відповідно, джерела його утворення) збільшилася на 2650,0 тис. грн. і становить на кінець періоду 66 145,00тис. грн.

Така зміна обумовлена зростанням обсягу необоротних активів на 2100,0 тис.грн й оборотних активів на 550,0 тис.грн, при чому мали місце й структурні зміни в їхньому складі — зросла на,94% питома вага необоротних активів на тлі ідентичного зменшення питомої ваги оборотних активів.

Збільшення майна підприємства на 2650,0 тис. грн. було забезпечено збільшенням власного капіталу підприємства на 560,0 тис.грн, забезпечення наступних витрат і платежів на 50,0тис.грн, поточних зобов´язань підприємства на 2040,0 тис.грн.

На кінець періоду виробничих запасів стало менше на -350 тис.грн тис.грн й зменшилася їх частка на -0,55%, незавершене виробництво зросла на 600,0 тис.грн, обсяг готової продукції зменшився на -1000,0 тис.грн Зменшення залишків виробничих запасів потребує перевірки на відповідність нормативним обсягам та показників оборотності та тривалості обороту (здійснено далі – й встановлено негативну тенденцію зменшення оборотності на -0,09 обороту й збільшення тривалості обороту на 30,93 дня). Зростання незавершеного виробництва може бути викликано як технологічними змінами й не є негативною тенденцією, так і неритмічністю виробництва, що потребує проведення організаційних заходів з метою подальшого запобігання. Зменшення обсягів готової продукції (за умови цінової та номенклатурної сталості) є позитивним показником покращення реалізації.

За даними Балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи має місце, але на кінець року зменшилася порівняно із початком звітного періоду на -340,0 тис.грн. Однак збільшилася чиста реалізаційна вартість на +270 тис..грн. Резерви сумнівних боргів відсутній, як в минулому, так і в звітному році.

Зменшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, яке має місце на даному підприємстві на +4,75 оборота., означає збільшення продажу в кредит, що є негативним за умов низької ліквідності. Хибність політики дебіторської заборгованості за умов підприємства відображає й зростання середнього строку погашення дебіторської заборгованості на 6,84 дня.

При цьому має місце збільшення середнього періоду погашення кредиторської заборгованості на +0,46 оберти, тобто підприємство за умов низької ліквідності вимушено в прискорюваному темпи оплачування власних боргів, що висвітлює й одну з причин низької ліквідності – зменшення періоду оборотності кредиторської заборгованості на 2,62 дні.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості позитивно оцінюється у випадках перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості. Однак, на розглядаємому підприємстві дебіторська заборгованість не перекривається кредиторською заборгованістю на початок звітного року з перебільшенням на 71%, але на кінець звітного року ситуація дещо покращилася -нестача складає 59%. Вважаючи на розкриту негативну тенденцію щодо періодів погашення кредиторської заборгованості, даний показник не є заспокоюючим.

Обсяг кредиторської заборгованості зріс на 375,0 тис.грн (за рахунок зростання інших поточних кредиторських зобов´язнь на 1000 тис.грн, що дещо нівелювалося зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 625,0 тис.грн). Але дане збільшення не є критичним, оскільки як нами вказувалося при визначенні фінансової незалежності підприємства, на даному підприємству низька вага позичкових коштів в структурі капіталу (28%).

Результати порівняльного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості свідчать, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом й інші поточні зобов`язання перевищує дебіторську, тобто відсутньою є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням, так зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості з авансів порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців, що вимагає відповідних організаційних заходів.

Склалася негативна тенденція використання оборотних активів, а саме: оборотність оборотних активів у звітному році зменшилася на –0,05 оборота (відповідно підвищилася тривалість обороту на 115,79 днів.) порівняно із минулим роком, у результаті додатково залучено в оборот 8098,3526 тис.грн. (69,94*115,79) оборотних активів.

Як негативну тенденцію слід зазначити те, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов’язань (виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8). Він складає відповідно - 4700,0 та -3875,0 тис.грн.. Дане вказує на негативний рівень поточної ліквідності.

Відносно швидки й повільно реалізовуваних активів слід зауважити, що виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 має місце перевищення як на початок. Дане вказує на позитивний рівень перспективної ліквідності, але негативну тенденцію до його зниження.

Крім того, має місце нестаток й важкореалізовуваних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття довгострокових зобов’язань - відповідно -15420,0 та -13880, хоч й спостерігається позитивна тенденція до зниження розриву на 26,99%.

Не відповідає нормативним характеристикам показник поточної ліквідності, показник перспективної ліквідності значно перевищує нормативне значення, але має від’ємну тенденцію, що підтверджує зроблені нами вище висновки.

Структура забезпечень та зобов’язань підприємства характеризується узагальнюючим показником абсолютної ліквідності, що відображає плинність поточної ліквідності. На даному підприємстві спостерігається підвищення рівня абсолютної ліквідності до нормативного значення, тобто зниження короткотермінових зобов’язань на тлі підвищення обсягів найбільш ліквідних активів, що є дотепним на тлі зниження показника швидкої ліквідності.

Надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від’ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язаний з порушенням плато спроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року).

Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які нами вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства є вкрай негативними, але не кризовими й заходи, що запропоновувалися нами по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.

Можливе покращення наступних показників фінансового стану: досягнення рівня загальної ліквідності до 1,06 (при нормі >1), збільшення оборотності активів на 0,15оборота й зменшення тривалості одного оборота активів на 263,24 доби, збільшення оборотності запасів на 0,55 оборота й зменшення терміну одного обороту запасів на 128,79 доби, перекриття нестатка власних оборотних коштів й нестатка джерел формування запасів і витрат на 680 тис.грн.

Тож, можна вказати на наступні резерви поліпшення показників фінансового стану підприємства:

Збільшення до рівня, тис.грн:

Валовий прибуток 13643,0
Джерела власних засобів за міносом іммобілізації 56280,0
Основні засоби та ін. необоротні ативи 41750,0
Середня вартість ативів 66695,0
Чиста виручка від реалізації продукції 35177,0
Чистий прибуток 9335,9

Зменшення до рівня, тис.грн:

Середня вартість запасів 13850,0
Собівартість реалізованої продукції 21534,0

4.3 Формування аудиторського висновку за результатами проведення аудиту

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства [36, с. 14].

1. Безумовно позитивний висновок - надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства, система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам, фінансова звітність складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фінансовий стан.

2. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна непевність). У зв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчо-нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

3. Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна незгода). Деякі операції оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не викривляють дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

4. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення. Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому (в основному). Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

5. Відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.

Безумовно позитивний висновок складається, якщо виконано такі умови: аудитор отримав необхідну інформацію та пояснення і вони є достатньою базою для відображення реального стану справ на підприємстві; дані достовірні за суттєвими питаннями; фінансова звітність відповідає прийнятій на підприємстві системі бухгалтерського обліку, що, у свою чергу, відповідає вимогам чинного законодавства України; фінансова звітність складена на підставі правильних облікових даних і позбавлена суттєвих відхилень від нормативних положень; фінансова звітність складена відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Враховується також стан бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства [40, с. 256].

Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разі існування фундаментальної непевності й незгоди.

Основні причини фундаментальної непевності - значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через незадовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторські процедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клієнтом).

Причини незгоди такі: неприйнятність системи обліку або порядку проведення облікових операцій; фундаментальна незгода з повнотою відображення фактів у обліку і звітності; невідповідність порядку оформлення або здійснення господарських операцій чинному законодавству.

Непевність чи незгода вважаються фундаментальними у випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це може суттєво змінити дійсний стан справ.

Наявність фундаментальної незгоди може зумовити негативний аудиторський висновок. Наявність фундаментальної непевності може стати причиною відмови від надання аудиторського висновку.

Коли складається негативний висновок або дається відмова від надання висновку, то можуть наводитись аргументи, якими керувався аудитор під час підготовки таких видів висновків, які відрізняються від позитивного.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин непевності й незгоди [37, с. 22].

За результатами проведеного дослідження щодо аудиту фінансового стану ДП Ізмаїльський морський торговельний порт приводиться наступний аудиторський висновок:

„Нами, аудиторами ТОВ „Альянс-Аудит” Верге Петром Петровичем та Ласкавою Оленою Петрівною на підставі Договору №312 від 01.12.2008р., керуючись Законом України „Про аудиторську діяльність”, шляхом суцільної документальної перевірки здійсненно аудит фінансового стану ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” за 2008 рік.

Основні відомості про аудиторську фірму: Повна назва – Товариство з обмеженою відповідальністю – Аудиторська фірма « Альянс-Аудит »

Зареєстрована Одеською районною державною адміністрацією 30.03.2001.; код ЕДРПОУ 20937418; свідоцтво про внесення до реєстру суб”єктів аудиторської діяльності за № 0197 видане Аудиторською палатою України 30.03.2001 р.Рішення № 100. Місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Горького, 122, оф.72. Тел./факс (0482) 21-90-84; e-mail Alyans@ukrpost.net

Основні відомості про ДП Ізмаїльський морський торговельний порт– код ЕДРПОУ 58741321. Зазначене підприємство розташоване в м.Ізмаїлі Одеської області по вул.Миру,125, та спеціалізується на забезпеченні перевантажувально-погрузочних робіт та транспортування вантажів річковим та морським транспортом.

-форма власності (КФВ) відповідно до державного класифікатора форм власності «010» - державна;

-організаційно-правова форма (КОПФД) відповідно до державного класифікатора «Транспорте підприємство»;

Дана інформація зафіксована в довідці ОБЛСТАТ, отриманої підприємством при реєстрації юридичної особи.

Вищим органом управління є Міністерство річкового та морського транспорту України.

Проведення аудиту

Місце проведення аудиту і видачі висновку – м. Одеса, вул. Горького, 122, оф.72.

Мета проведення аудиту – аудит фінансового стану за 2008 рік.

Початок проведення аудиту – 12 грудня 2008 р.; завершення аудиту та видача висновку – 21 грудня 2008 р.

Підстави для проведення аудиту

Аудитор керувався законодавством України щодо господарської діяльності і оподаткування транспортних підприємств, діючими в Україні національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики.

Масштаб проведення аудиту

Аудитор перевірив: реєстри синтетичного та аналітичного обліку, реєстри зведеної інформації (Журнали-ордери, Головну книгу, оборотно-сальдову відомість).

Відповідальність за дану звітність несе керівництво ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

В обов`язки аудитора входило надання висновку на підставі аудиторської перевірки зазначених облікових реєстрів.

У відповідності з діючими нормативами аудиторську перевірку було сплановано і проведено з метою одержання достатніх доказів того, що дані фінансової звітності (насамперед Балансу) не містять помилок. Аудитором перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, на базі якого складено звітність.

Під час аудиторської перевірки були проаналізовані бухгалтерські принципи, які використовувались, розглянуті принципи оцінки матеріальних статей Балансу, прийняті керівництвом ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

Надана аудиторам інформація достатня для висновку.

За результатами проведеної аудиторської перевірки встановлено:

ВИСНОВОК: за розглядаємий період підтверджується повнота, достовірність та своєчасність відображення господарських операцій у відомостях синтетичного, аналітичного обліку та фінансовій звітності й Балансу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

Стосовно фінансового стану підприємства:

Надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від’ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов’язаний з порушенням плато спроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року).

Зауважень, доповнень та оскаржень - не надійшло.

Аудитор ТОВ „Альянс-Аудит”

(Сертифікат аудитора №000185 від 27 січня 1994 р.)

Аудитор ТОВ „Альянс-Аудит”

(Сертифікат аудитора №000314 від 08 квітня 2002р.)

Висновок одержав

Директор ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”

Гол.бухгалтер ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”

Висновки до 4-го розділу

Основна мета фінансового аналізу — виявлення суттєвих зв'язків і характеристик фінансового стану підприємства для вироблення оптимального управлінського рішення в управлінні капіталом. Ця мета досягається шляхом визначення ключових (найбільш інформативних) параметрів, які дають об'єктивну і точну характеристику фінансового стану підприємства, одержаних прибутків (збитків), змін у складі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами і кредиторами.

Фінансовий аналіз, який проводиться аудиторськими фірмами, за формою є зовнішнім фінансовим аналізом: він проводиться сторонньою щодо підприємства організацією, базується на тому обсягу інформації, який аудитор згідно із законом і укладеним договором має право одержати від замовника. Але по суті виконуваних процедур і цілей фінансовий аналіз діяльності підприємств, який проводиться аудиторськими фірмами, має багато спільних рис із внутрішнім фінансовим аналізом. Особливо яскраво це виявляється при проведенні аудиторською фірмою фінансового аналізу діяльності підприємства, яке має статус постійного клієнта. У цьому разі аудитор-аналітик володіє практично повною інформацією про виробничо-комерційну діяльність підприємства за тривалий період часу, а сам аналіз ставить різноманітні завдання (в тому числі й підготовку бази для прийняття управлінських рішень адміністрацією підприємства).

Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.

Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним, негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.

За результатами проведеного дослідження щодо аудиту фінансового стану ДП Ізмаїльський морський торговельний порт надано наступний аудиторський висновок:

аудитор перевірив - реєстри синтетичного та аналітичного обліку, реєстри зведеної інформації (Журнали-ордери, Головну книгу, оборотно-сальдову відомість).

під час аудиторської перевірки були проаналізовані бухгалтерські принципи, які використовувались, розглянуті принципи оцінки матеріальних статей Балансу, прийняті керівництвом ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

надана аудиторам інформація достатня для висновку.

за розглядаємий період підтверджується повнота, достовірність та своєчасність відображення господарських операцій у відомостях синтетичного, аналітичного обліку та фінансовій звітності й Балансу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

стосовно фінансового стану підприємства:

Надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від’ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.

Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов’язаний з порушенням плато спроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року).


Висновки та пропозиції

Бухгалтерський Баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" Баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Зміст і форма Балансу, а також загальні вимоги щодо визначення і розкриття змісту його статей встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємства, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ.

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

В даній роботі розглядається методика та організація формування звітної інформації для Балансу підприємства, аналіз і аудит фінансового стану Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт за 2008 рік.

Основними видами діяльності порту є виконання вантажно-розвантажувальних робіт з обробки транспортних засобів та супутних робіт.

З основних економічних характеристик порта можна зазначити, що фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язано з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат.

Враховуючи сказане - всі недоліки, на які вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства є вкрай негативними, але не кризовими й заходи, що запропоновувалися нами по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик - визначено можливе покращення рівня загальної ліквідності, збільшення оборотності активів й зменшення тривалості одного оборота активів, збільшення оборотності запасів й зменшення терміну одного обороту запасів, перекриття нестатка власних оборотних коштів й нестатка джерел формування запасів і витрат.

За результатами проведеного дослідження щодо аудиту фінансового стану ДП Ізмаїльський морський торговельний порт надано наступний аудиторський висновок:

аудитор перевірив - реєстри синтетичного та аналітичного обліку, реєстри зведеної інформації (Журнали-ордери, Головну книгу, оборотно-сальдову відомість).

під час аудиторської перевірки були проаналізовані бухгалтерські принципи, які використовувались, розглянуті принципи оцінки матеріальних статей Балансу, прийняті керівництвом ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

надана аудиторам інформація достатня для висновку.

за розглядаємий період підтверджується повнота, достовірність та своєчасність відображення господарських операцій у відомостях синтетичного, аналітичного обліку та фінансовій звітності й Балансу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”.

стосовно фінансового стану підприємства:

Надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від’ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.


Список використаної літератури

1. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.1996;

2. Господарський кодекс України N 436-IV від 16 січня 2003 року;

3. Цивільний кодекс України N 435-IV від 16 січня 2003 року;

4. Закон України „Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 рокуза N 3125-XII

5. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» ВР від 16.07.1999 № 996-XIV остання редакція 22.06.2000р.

6. Наказ Міністерства фінансів №291 від 30.11.1999р. про затвердження Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку (зареєстровано Міністерством юстиції України 21.12.1999р. під № 892/4186

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності",Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 "Баланс",Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 "Звіт про фінансові результати", Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 "Звіт про рух грошових коштів",Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 "Звіт про власний капітал",Затверджено Наказом Мінфіна №87 від 31.03.1999;

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах",Затверджено Наказом Мінфіна №137 від 28.05.1999;

13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби",Затверджено Наказом Мінфіна №92 від 27.04.2000;

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №8 "Нематеріальні активи",Затверджено Наказом Мінфіна №242 від 18.10.1999;

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 "Запаси", Затверджено Наказом Мінфіна №246 від 20.10.1999;

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 "Дебіторська заборгованість",Затверджено Наказом Мінфіна №237 від 08.10.1999;

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №12 "Фінансові інвестиції", Затверджено Наказом Мінфіна №91 від 26.04.2000;

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №13 "Фінансові інструменти", Затверджено Наказом Мінфіна №559 від 30.11.2001;

19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №14 "Оренда",Затверджено Наказом Мінфіна №181 від 28.07.2000;

20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", Затверджено Наказом Мінфіна №290 від 29.11.1999;

21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", Затверджено Наказом Мінфіна №318 від 31.12.1999;

22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №17 "Податок на прибуток", Затверджено Наказом Мінфіна №353 від 28.12.2000;

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №18 "Будівельні контракти", Затверджено Наказом Мінфіна №205 від 28.04.2001;

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №19 "Об'єднання підприємств", Затверджено Наказом Мінфіна №163 від 07.07.1999;

25. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №20 "Консолідована фінансова звітність", Затверджено Наказом Мінфіна №176 від 30.07.1999;

26. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №21 "Вплив змін валютних курсів", Затверджено Наказом Мінфіна №193 від 10.08.2000;

27. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №22 "Вплив інфляції",Затверджено Наказом Мінфіна №147 від 28.02.2002;

28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін", Затверджено Наказом Мінфіна №303 від 18.06.2001;

29. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №24 "Прибуток на акцію",Затверджено Наказом Мінфіна №344 від 16.07.2001;

30. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", Затверджено Наказом Мінфіна №39 від 25.02.2000;

31. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №26 "Виплати працівникам", Затверджено Наказом Мінфіна №601 від 28.10.2003;

32. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №28 "Зменшення корисності активів", Затверджено Наказом Мінфіна №817 від 24.12.2004;

33. Анализ хозяйственной деятельности и промышленности / Под ред. В. И. Стражева. — Минск: Высш. шк., 2002. — 398 с.

34. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 2003. — 285 с.

35. Бандурка А. М, Червяков И. М., Посылкина О. В. Финансово-экономический анализ: Учеб. — Харьков: Ун-т внутр. дел, 2000.—394 с.

36. Бодюк А.В. Методичні й нормативно-правові аспекти аудиту підприємницької діяльності. Монографія - К. Кондор - 2005 - 356;

37. Бондар М.І. Аудит в АПК. Навчальний посібник (рек. МОН України) - К. КНЕУ - 2003 - 188 ;

38. Бондаренко Н.О., Понікоров В.Д., Попова С.М. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України) -К. ЦУЛ - 2004 - 300;

39. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник С.. В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посібник. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —416 с.

40. Бутинець Ф.Ф. Аудит. Підручник для ВНЗ (затв. МОН України).- 3-е вид. - Житомир. Рута - 2005 - 512;

41. Бутинець Ф.Ф., Шигун М.М. / За ред. Бутинця Ф.Ф. Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті. Навчальний посібник - Житомир. Рута- 2004 - 352;

42. Герасимович А.М., Кірейцев А.М., Осадчий Ю.І. та ін. / За ред. Бутинця Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для ВНЗ спеціальності "Облік і аудит" (затв. МОН України).- 5-е вид. - Житомир. Рута - 2003 - 726;

43. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. Монографія - К. Знання - 2001 - 402 ;

44. Загородній А.Г., Корягін М.В., Єлісєєв А.В., Полякова Л.М. та ін. Аудит: теорія і практика. Навчальний посібник.- 2-е вид. - Львів. Львівська політехніка - 2004 - 456;

45. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. — К.: Знання-Прес, 2000. — 207 с

46. Івахненко В. М., Горбаток М. І., Льовочкін В. С. Економічний аналіз. — К.: КНЕУ, 2001. — 176 с

47. Іващенко В. /., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності. — К.: КНЕУ, 2001. — 204 с

48. Кадуріна Л.О. Основи аудиту. Навчальний посібник для економічних спеціальностей ВНЗ (рек. МОН України) - К. Слово - 2003 - 184;

49. Ковалев В. В Финансовый анализ. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000.

50. Ковалев В. В. и др. Организация бухгалтерского учета на совместных предприятиях. — М.: Финансы и статистика, 2000. — Гл. 3.

51. Козак П. А, Герасимович А М. Анализ современного бухгалтерского Баланса на примере конкретного предприятия. — К.: Техника, 2004.

52. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. — К.: «Знання» КОО, 2000. — 378 с

53. Кулаковская Л.П., Пича Ю.В. Основы аудита. Учебное пособие для ВУЗов (рек. МОН Украины).- 2-е изд. - К. Каравела - 2004 - 496;

54. Курганов В.М. Логистика. Транспорт и склад в цепи поставок товаров. Учебно-практическое пособие-М. Книжный мир-2005-432;

55. Мних В. Є., Ференц І. Д. Економічний аналіз. — Львів: Армія України, 2000. — 144 с

56. Негашев Е. В. Анализ финансов предприятий в условиях рынка. — М.: Высш. шк., 2003.

57. Нікхбахт Н., Гроппелі А. Фінанси. — К., 2001.

58. Под ред. Резго Г.Я. Транспортное обеспечение коммерческой деятельности. Учебное пособие для ВУЗов -М. ФиС-2005-128;

59. Путягина Л. М. Экономический рейтинг предприятия // Финансы. — 1999. — № 2. — С. 9—13.

60. Рудяк Ю., Пироженко О. Все об учете и организации транспортно-экспедиторской деятельности (библиотека "Фактора")-Х. Фактор-2005-392;

61. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственой деятельности предприятий. ИП «Экоперспектива». — Минск; Москва, 2000. — 688 с.

62. Сопко В.В. Бухгалтерский учет в предпринимательстве. — К.: Техника, 2001.

63. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. Підручник для ВНЗ (доп. МОН України) - К. КНЕУ - 2004 - 412;

64. Сост. Симоненко Т.В. Аудиторская деятельность в Украине: права, обязанности и ответственность аудиторов, сертификация и лицензирование аудиторов, порядок проведения аудита, нормативы аудита, банковский аудит (на 1.01.2003) - Х. Конус - 2003 -160;

65. Стоянов Е.А., Стоянова Е. А. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия: Практическое руководство для бухгалтеров, финансистов, руководителей предприятий, аудиторов и работников банков. — М.: Аудиторская фирма «Аурум», 2003.

66. Суторміна В.М. та ін. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 2000.

67. Упор. Роїна О.М. Аудиторська діяльність в Україні (на 1.10.2005) - К. КНТ - 2006 - 248;

68. Усач Б.Ф. Аудит за міжнародними стандартами. Монографія - К. Знання - 2005 - 247;

69. Усач Б.Ф. Аудит. Навчальний посібник.- 3-е вид. - К. Знання-прес - 2004 - 223;

70. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту. Підручник (затв. МОН України) - К. Знання - 2006 - 295;

71. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит. 4-е изд. Учебник для ВУЗов - М. Инфра-М - 2003 - 410;

72. Шкарабан С. І., СапачовМ. І. та ін. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об'єднань: Навч. посібник. — Тернопіль: ТАНГ, 2000 — 300 с

73. ЯцківТ.І. Теорія економічного аналізу. — Львів: Світ, 2002. —215 с.


Додаток 1

Баланс Ф.1

Актив Код рядка Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р
1 2 3 4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010
первісна вартість 011
знос 012
Незавершене будівництво: 020 0,0 0,0
Основні засоби:
залишкова вартість 030 35 400,0 37 500,0
первісна вартість 031 51 800,0 55 750,0
знос 032 16 400,0 18 250,0
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 0,0 0,0
інші фінансові інвестиції 045
Довгострокова дебіторська заборгованість 050
Відстрочені податкові активи 060
Інші необоротні активи 070
Усього за розділом І 080 35 400,0 37 500,0
ІІ.Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 100 6 200,0 5 850,0
тварини на вирощуванні і відгодівлі 110
незавершене виробництво 120 7 100,0 7 700,0
готова продукція 130 5 000,0 4 000,0
товари 140 0,0 0,0
Векселі одержані 150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 1 500,0 1 850,0
первісна вартість 161 1 500,0 1 850,0
резерв сумнівних боргів 162 0,0 0,0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом 170 0,0 0,0
за виданими авансами 180 1 700,0 1 500,0
з нарахованих доходів 190
із внутрішніх розрахунків 200
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 320,0 180,0
Поточні фінансові інвестиції 220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 230 25,0 15,0
в іноземній валюті 240 6 200,0 7 500,0
Інші оборотні активи 250 0,0 0,0
Усього за розділом II 260 28 045,0 28 595,0
III. Витрати майбутніх періодів 270 50,0 50,0
БАЛАНС 280 63 495,0 66 145,0
Пасив Код рядка Станом на 01.01.2008р у Станом на 01.01.2009р
1 2 3 4
І. Власний капітал
Статутний капітал 300 50 400,0 50 400,0
Пайовий капітал 310
Додатковий вкладений капітал 320 450,0 500,0
Інший додатковий капітал 330
Резервний капітал 340 20,0 30,0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 0,0 500,0
Неоплачений капітал 360
Вилучений капітал 370
Усього за розділом I 380 50 870,0 51 430,0
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400
Інші забезпечення 410
Цільове фінансування 420 200,0 250,0
Усього за розділом II 430 200,0 250,0
III. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків 440
Довгострокові фінансові зобов’язання 450
Відстрочені податкові зобов’язання 460
Інші довгострокові зобов’язання 470
Усього за розділом IІI 480 0,0 0,0
IV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків 500 1 500,0 3 165,0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510
Векселі видані 520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 5 125,0 4 500,00
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів 540
з бюджетом 550 500,0 400,0
з позабюджетних платежів 560
зі страхування 570
з оплати праці 580 2 300,0 2 400,0
з учасниками 590
із внутрішніх розрахунків 600
Інші поточні зобов’язання 610 3 000,0 4 000,0
Усього за розділом IV 620 12 425,0 14 465,0
V. Доходи майбутніх періодів 630
БАЛАНС 640 63 495,0 66 145,0

Додаток 2

Звіт про фінансові результати ф.2

Стаття Код рядка

Станом на

01.01.2008р у

Станом на 01.01.2009р
1 2 3 4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 33 170,0 30 225,0
Податок на додану вартість 015 5 630,0 5 048,0
Акцизний збір 020
025
Інші вирахування з доходу 030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 27 540,0 25 177,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 20 000,0 17 534,0
Валовий:
прибуток 050 7 540,0 7 643,0
збиток 055
Інші операційні доходи 060 10,0
Адміністративні витрати 070 200,0 347,0
Витрати на збут 080
Інші операційні витрати 090
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток 100 7 350,0 7 296,0
збиток 105
Дохід від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120
Інші доходи 130 150,0 84,0
Фінансові витрати 140
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160 43,0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток 170 7 500,0 7 337,0
збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 2 250,0 2 201,1
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток 190 5 250,0 5 135,9
збиток 195
Надзвичайні:
доходи 200
витрати 205
Податки з надзвичайного прибутку 210 0,0 0,0
Чистий:
прибуток 220 5 250,0 5 135,9
збиток 225

Додаток 3

Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт

„01” січня 2008 р. м.Ізмаїл № 14

Наказ

Про облікову політику підприємства в 2008 році

У виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-Х1У, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою складання достовірної фінансової звітності,

НАКАЗУЮ:

1 Встановити журнально-ордерну форму обліку, як таку, що найкращим чином задовольняє обраній загальній системі оподаткування.

2 Встановити план рахунків бухгалтерського обліку і субрахунки, що використовуються на підприємстві, за потреби відкриття нових рахунків бухгалтерського обліку і субрахунків, інформацію про них вказати в даному наказі. Для цього варто внести відповідні зміни і доповнення в даний наказ.

3 Встановити границю істотності з метою:

— відображення переоцінки і зменшення корисності об'єктів обліку — 10 % відхилення залишкової вартості об'єктів обліку від їхньої справедливої вартості;

— визначення оренди — фінансовий термін оренди приймається по величині, що складає 75 відсотків терміну корисного використання об'єкта оренди;

— визначення подібних активів — різниця між справедливими вартостями об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 %;

— складання фінансової звітності — границя істотності встановлюється в розмірі 100 грн.

4 Для визнання основних засобів і інших необоротних матеріальних активів (далі — основні засоби) і нематеріальних активів, визначення терміну корисного використання об'єктів і вибору методу нарахування амортизації створити постійно діючу експертну технічну комісію.

5 Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) більш одного року, вартістю менш 1000 грн. - малоцінними необоротними матеріальними активами.

6 Застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації і ліквідаційну вартість, встановлені і затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії, установивши при цьому наступні методи нарахування амортизації для:

— об'єктів основних засобів — прямолінійний, прискореного зменшення залишкової вартості або кумулятивний методи;

— малоцінних иеоборотных матеріальних активів і бібліотечних фондів — у розмірі 100 % їхньої вартості в першому місяці використання таких об'єктів;

— інших необоротиых матеріальних активів — у розмірі 50 % амортизируемої вартості в першому місяці використання таких об'єктів і інші 50 % амортизируемої вартості в місяці вилучення об'єктів з активів (списання з балансу);

— нематеріальних активів — прямолінійний метод.

7 Придбання матеріалів за готівку здійснювати на підставі накладних, авансових звітів; допускається готівковий розрахунок в межах 1тис.грн.

8 Придбання матеріалів за дорученнями здійснювати на підставі накладних та доручень, останні реєструвати в журналі обліку, встановити строк дії доручень в межах 10 діб, невикористані доручення є необхідним повертати до бухгалтерію не пізніше наступного дня, за граничним терміном дії доручення.

9 Застосовувати наступні методи оцінки запасів при відпуску їх у виробництво, продажу або іншому вибуттю:

— середньозваженої собівартості — при відпуску запасів у виробництво і реалізації готової продукції;

— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів — при продажі великогабаритних товарів, що мають номер заводу-виготовлювача.

10 Суму резерву сумнівних боргів формувати виходячи з платоспроможності окремих (конкретних) дебіторів.

11 Робити резервування засобів на забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов'язань, інших витрат і платежів відповідно до П(З)БУ 11.

12 Фінансові інвестиції незв'язаним сторонам відображати на дату балансу по справедливій вартості.

13 Оцінку ступеня завершенності операції по наданню послуг (виконанню робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському «обліку доходи відображати в звітному періоді підписання акта про надання послуги (виконаних роботах).

14 16 Встановити перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

15 Затвердити перелік і склад перемінних і постійних загальвиробничих витрат.

16 Прийняти як базу розподілу перемінних і постійних загальвиробничих витрат, що розподіляються, суму прямих матеріальних витрат. Нормальну виробничу потужність виробничого підрозділу підприємства установити на рівні 550 тис.тонн вантажу.

Розмір загальвиробничих витрат, що відповідають нормальній виробничій потужності, — на рівні 10650 грн., у тому числі:

— постійні загальвиробничі витрати — 10450 грн.;

— перемінні загальвиробничі витрати — 200 грн.

Прийняти як базу розподілу розподіля постійних і перемінних загальвиробничих витрат між об'єктами калькулювання (замовленнями) — суму основної і додаткової заробітної плати виробничих робітників.

17 Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов'язання в проміжній фінансовій звітності не відбивати.

18 Інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей підприємства, фінансових активів проводити щорчіно перед складанням річної звітності не пізніше як до 30 числа грудня місяця, в інших випадках передбачених законодавством (зміна матеріально-відповідальної особи, виявлення надлишків/нестач, крадіжок тощо). До складу інвентаризаційної комісії обов´язково входять керівник підприємства, головний бухгалтер, бухгалтер, матеріально-відповідальна особа.

19 Для обліку доходів, витрат і русі грошових коштів середньозважений валютний курс не застосовувати.

20 Контроль за виконанням даного наказу покласти на головного бухгалтера підприємства.


Додаток 4

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ГОЛОВНОГО БУХГАЛТЕРА

1. Посадові обов'язки

1. Забезпечує розробку і дотримання єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, складання і надання фінансової, податкової і статистичної звітності у відповідні органи і терміни.

2. Здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку: коштів і їхніх еквівалентів; запасів; основних засобів; необоротних матеріальних активів; довгострокових і короткострокових фінансових інвестицій; капітальних інвестицій; дебіторської заборгованості по видах; забезпечень майбутніх витрат і платежів; довгострокових і короткострокових зобов'язань по видах; власного капіталу по видах; доходів і витрат майбутніх періодів; доходів і витрат, результатів поточної діяльності по видах; розподілу результатів поточної діяльності по видах, включаючи розрахунки податків; доходів і витрат по надзвичайних подіях.

3. Здійснює контроль за веденням бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку з дати, визначеної в наказі по введенні в дію кожного конкретного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (зі змінами і доповненнями), працівниками бухгалтерії.

4. Здійснює контроль за використанням матеріальних, фінансових, трудових ресурсів у межах своєї компетенції на підставі норм і правил, передбачених Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і наказом по обліковій політиці.

5. Забезпечує раціональну організацію бухгалтерського обліку і фінансової звітності на основі автоматизації облікових робіт, включаючи вибір форми ведення бухгалтерського обліку й облікових регістрів.

6. Організовує контроль за відображенням усіх господарських операцій (по переданим у бухгалтерію документам) на рахунках бухгалтерського обліку.

7. Бере участь в оформленні матеріалів, зв'язаних з нестачами, відшкодуванням утрат від нестач, крадіжок і псування активів.

8. Визначає вимоги по підтримці порядку подачі і підписання первинних документів для здійснення обліку.

9. Здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, облікових регістрів, розрахунково-платіжних зобов'язань.

10. Здійснює контроль за дотриманням порядку проведення інвентаризації, переоцінок, оформленням їхніх результатів, висновком результатів інвентаризації активів, капіталу і зобов'язань.

11. Організовує проведення економічного аналізу діяльності, рентабельності і фінансового стану на основі розрахунку показників, що характеризують діяльність, рентабельність і фінансовий стан.

12. Уживає заходів по попередженню виникнення нестач і розкрадань коштів, запасів, необоротних активів і інвестицій.

13. Організовує роботу з дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни, законності списання з балансу активів.

14. Здійснює своєчасне і якісне складання фінансової звітності на основі даних синтетичного бухгалтерського обліку.

15. Здійснює контроль над складанням усіх видів статистичної звітності іншими працівниками бухгалтерії.

16. Упроваджує нормативні й інструкторські матеріали, забезпечує умови для удосконалення організації і виконання облікових робіт, надає методичну допомогу працівникам бухгалтерії й інших підрозділів з питань бухгалтерського обліку і фінансової звітності, контролю й економічного аналізу.

17. Здійснює складання і зміна посадових інструкцій працівникам бухгалтерії, стежить за їх виконанням і дотриманням вимог посадових інструкцій.

18. Забезпечує нарахування і сплату податків у строгій відповідності з законодавчими і нормативно-правовими документами.

19. Забезпечує облік і контроль валових доходів і витрат, амортизації для оподатковування відповідно до податкового законодавства.

20. Здійснює контроль (або безпосередньо складає) за складанням декларацій по ПДВ, прибуткові й іншим податкам.

21. Бере участь у роботі постійно діючої комісії з визначення справедливої вартості, визнанню активів і зобов'язань, списанню.

22. Розробляє систему аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, вчасно вносить зміни в них і технологію ведення бухгалтерського обліку.

23. Здійснює щомісячний контроль вирахування усіх видів зборів і відрахувань у державні спеціалізовані фонди.

24. Здійснює облік відстрочених податкових активів і зобов'язань згідно з П(С)БУ 17.

25. Здійснює перерахунок звітності по П(С)БУ 22.

26. Здійснює облік операцій зі зв'язаними особами згідно П(С)БУ 23.

27. Здійснює кредитні операції і їхній облік.

28. Організує ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності по географічних і господарських сегментах діяльності.

29. Складає робочий план рахунків і технологію ведення бухгалтерського обліку.

30. Керує працівниками бухгалтерії, налагоджує ефективні виробничі відносини і зв'язки між ними.

31. Надає порівняльні фактичні показники для визначення планових задач.

32. Бере участь в удосконаленні форм винагороди і заохочення працівників на підприємстві.

33. Застосовує методи оцінки результатів управлінських рішень і раціонального використання ресурсів.

34. Далі указуються види робіт, що безпосередньо здійснює головний бухгалтер...

35. Бере участь у роботі комісій із проведення переоцінок і змін корисності активів.

36. Бере участь у роботі зі здійснення сегментування діяльності підприємства.

II. Повинний знати:

1. Закони України, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, укази Президента України, розпорядження і рішення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інші нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування, Кодекс законів України про працю (Кзот), Господарський кодекс України (ГКУ), Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК), Цивільний кодекс України (ЦК), Кримінальний кодекс України (КК), накази вищестоящої організації.

2. Усі діючі П(С)БУ зі змінами і доповненнями, інші документи і нормативні матеріали по організації, веденню бухгалтерського обліку і складанню усіх видів звітності.

3. Нормативні матеріали фінансових, контрольно-ревізійних і податкових органів по організації обліку, складанню звітності, а також документи, що регулюють господарсько-фінансову діяльність.

4. Постанови, накази, розпорядження, листи Міністерств і відомств, методичні матеріали з питань бухгалтерського обліку, оподатковування й інших питань фінансово-господарської діяльності.

5. Нормативні документи ДПАУ, Міністерства фінансів і ДКРС України, інструкції цих органів.

6. Порядок ведення синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку в деталях і облікові процедури.

7. Порядок ведення регістрів синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку.

8. Порядок складання усіх форм фінансової звітності.

9. Діючий порядок оподатковування.

10. Порядок складання і форми податкової звітності.

11. Порядок складання і форми статистичної звітності.

12. Порядок ведення комп'ютеризованого бухгалтерського обліку з застосуванням програми, обраної підприємством.

13. Методику і методичні прийоми ведення бухгалтерського обліку, аналізу фінансово-господарської діяльності, прийоми ревізії і контролю, методи здійснення фінансового контролю.

14. Податкове, фінансове, цивільне, карне, трудове право.

15. Передовий вітчизняний і закордонний досвід удосконалення обліку фінансово-господарської діяльності.

16. Порядок ведення фінансового обліку і складання фінансової звітності за міжнародними стандартами.

17. Передовий вітчизняний і світовий досвід удосконалення господарсько-фінансової діяльності, аналізу й автоматизації бухгалтерського обліку.

18. Питання фінансового менеджменту й управлінського обліку.

19. План рахунків бухгалтерського обліку.

20. Порядок оформлення господарських операцій і правила документообігу на підприємстві.

21. Терміни складання і надання різних форм звітності.

22. Основи технології виробництва на підприємстві.

23. Накази і розпорядження керівника.

III. Відповідальність

1. За застосування методології бухгалтерського обліку відповідно до П(С)БУ.

2. За здійснення бухгалтерського обліку відповідно вимогам П(С)БУ.

3. За своєчасність, повноту, вірогідність бухгалтерського обліку.

4. За правильність застосування законодавчих актів по оподатковуванню.

5. За правильність нарахування і перерахування податків і зборів.

6. За відповідність обліку і звітності.

7. За дотримання облікової політики, затвердженої директором.

8. За виконання наказів директори, не суперечним діючим нормативно-правовим актам.

9. За правильність, вірогідність, своєчасність складання і представлення фінансових, податкової, статистичної й інших видів звітності.

10. Адміністративна і кримінальна відповідальність:

адміністративна у виді штрафів за порушення термінів надання звітності і неправильне нарахування податків, відрахувань, зборів і дивідендів відповідно до законодавчих актів України по їхніх видах;

матеріальна в межах середньомісячного заробітку за заподіяний матеріальний збиток своїми діями або бездіями згідно ст. 132 Кодексу законів України про працю;

адміністративна у виді штрафів за недостовірне складання звітності відповідно до законодавчих актів України по видах звітів і податків;

карна по статтях Кримінального кодексу України:

- ст. 190 - за шахрайство;- ст. 191 - за присвоєння, розтрату майна або оволодіння їм шляхом зловживання службовим становищем;- ст. 192 - за заподіяння майнового збитку шляхом обману або зловживання довірою;- ст. 200 - за незаконні дії з документами на переклад, із платіжними картками й іншими способами доступу до банківських рахунків;- ст. 207 - за відхилення від повернення валютного виторгу;- ст. 208 - за незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків;- ст. 209 і 209-1 за легалізацію (відмивання) коштів і іншого майна;- ст. 210 - за порушення законодавства про бюджетну систему України;- ст. 212 - за ухиляння від сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів;- ст. 218 - за фіктивне банкрутство;- ст. 220 - за приховання стійкої фінансової нездатності;- ст. 222 - за шахрайство з фінансовими ресурсами;- ст. 358 - за підробку документів;- ст. 361 - за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерних систем і мереж), перекручування інформації і внесення вірусів;- ст. 362 - за розкрадання, присвоєння комп'ютерної інформації;- ст. 363 - за порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем;- ст. 366 - за посадову фальсифікацію (внесення посадовою особою в офіційні документи явно помилкових зведень, інша фальсифікація документів, складання і видача явно неправдивих документів);- ст. 367 - за посадову недбалість, недбалість (невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків унаслідок несумлінного відношення до них).

IV. Права

1. Мати власне робоче місце, обладнане відповідно до посадових функцій.

2. Вчасно одержувати заробітну плату та інші види виплат відповідно до колективного договору.

3. Вчасно підвищувати свою кваліфікацію і рівень знань у залежності від змін у нормативно-правових документах.

4. Вчасно одержувати відпустка.

V. Кваліфікаційні вимоги.

Повна вища економічна освіта відповідного напрямку підготовки (магістр або фахівець). Обов'язкова післядипломна освіта по діючих нормах і стаж фінансово-бухгалтерської роботи на посаді керівника нижчого рівня: для магістра - не менш 2 років, фахівця не менш 3 років


ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

Заступника головного бухгалтера, провідного бухгалтера, старшого бухгалтера групи (сектору)

(Бухгалтер I-II, Бухгалтер (з дипломом спеціаліста)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ця посадова інструкція визначає статус, функціональні обов'язки, права і відповідальність Провідного бухгалтера

1.2. Провідний бухгалтер належить до професійної групи «Професіонали», є штатним співробітником (підрозділу, групи _______________) підприємства, та призначається на посаду і звільняється з посади наказом директора підприємства у встановленому трудовим законодавством порядку за поданням _________.

1.3. Провідний бухгалтер підкоряється безпосередньо Головному бухгалтеру (або керівнику підприємства).

1.4. Кваліфікаційні вимоги:

Провідний бухгалтер (з дипломом спеціаліста): повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією бухгалтера I категорії не менше 2 років.

(Бухгалтер I категорії (з дипломом спеціаліста): повна або базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра — без вимог до стажу роботи, спеціаліста — стаж роботи за професією бухгалтера II категорії не менше 2 років, бакалавра — не менше 3 років.

Бухгалтер II категорії (з дипломом спеціаліста): повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста — без вимог до стажу роботи, бакалавра — стаж роботи за професією бухгалтера не менше 2 років.

Бухгалтер (з дипломом спеціаліста): повна або базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.)

1.4.1. Провідний бухгалтер повинен знати:

- нормативні, методичні та інші керівні матеріали з організації та ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

- облікову політику, систему регістрів обліку, правила документообороту і технологію оброблення облікової інформації на підприємстві;

- план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій;

- систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю

- основи технології виробництва продукції, порядок оформлення операцій і організацію документообороту за розділами обліку, форми і порядок розрахунків, порядок приймання, зарахування на баланс, зберігання і витрат коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей;

- правила проведення інвентаризації активів та зобов'язань;

- організацію процесу взаємодії працівників свого структурного підрозділу;

- порядок ведення внутрішнього обліку і подачі звітності в рамках своїх функціональних обов'язків;

1.5. У період тимчасової відсутності Провідного бухгалтера його обов'язки покладаються на ________________ (особу, призначену керівником у належному порядку, яка набуває відповідних прав та несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов'язків)

2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ТА ЗАВДАННЯ

Провідний бухгалтер:

Самостійно і в повному обсязі веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов’язань, доходів і витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення даних.

Забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку.

За погодженням з власником (керівником) підприємства та керівником підрозділу бухгалтерського обліку, подає в банківські установи документи для перерахування коштів згідно з визначеними податками і платежами, а також для розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов’язань.

Бере участь у проведенні інвентаризації активів і зобов’язань, оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства, у перевірках стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Готує дані для включення їх до фінансової звітності, здійснює складання окремих її форм, а також форм іншої періодичної звітності, яка грунтується на даних бухгалтерського обліку.

Забезпечує підготовку оброблених документів, регістрів і звітності для збереження їх протягом встановленого терміну.

Бере участь у підготовці пропозицій щодо:

- внесення змін до обраної облікової політики, удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообороту;

- розроблення додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій;

- забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення, регулювання діяльності підприємства та інших питань, пов’язаних з інформацією про фінансове становище підприємства та результати його діяльності.

Постійно знайомиться та вивчає нові нормативно-методичні та довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх упровадження на підприємстві

3. ПРАВА

Провідний бухгалтер має право:

- Підписувати та візувати облікові документи в межах своєї компетенції.

- Вести листування та вступати во взаємовідносини з іншими структурними підрозділами підприємства з питань, які належать до компетенції бухгалтерії.

- Вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції по вдосконаленню робіт та усунення виявлених недоліків в діяльності підприємства;

- Вимагати та оперативно отримувати інформацію та документи, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків та завдань.

- Вимагати від керівника підприємства (керівників структурних підрозділів) реалізації прав, що передбачені цією інструкцією, для кваліфікованого виконання своїх обов'язків.

- Давати підлеглим йому співробітникам доручення та завдання по колу питань, що входять в його функціональні обов'язки та контролювати їх своєчасне виконання.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Провідний бухгалтер несе відповідальність за:

- недостовірну інформацію про стан виконання планових робіт.

- невиконання наказів, розпоряджень і доручень безпосередніх керівників підприємства.

- порушення правил техніки безпеки, протипожежних, санітарних та інших правил, які утворюють загрозу діяльності підприємства, його працівникам.

- не дотримання трудової і виконавської дисципліни.

- невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків згідно цієї інструкції в межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

- спричинення прямого матеріального збитку підприємству, також як і за дії (або бездіяльність), що привели до такого матеріального збитку.

- правопорушення, вчинені в процесі своєї трудової діяльності в межах, визначених чинним адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством України.

- несе персональну відповідальність за збереження і нерозповсюдження наданої в його розпорядження службової інформації

5. УМОВИ РОБОТИ

5.1. Режим роботи Провідного бухгалтера визначається відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених на підприємстві і трудовим договором (контрактом).

5.2. У зв'язку з виробничою необхідність повинен виїжджати в службові відрядження (зокрема місцевого значення).

6. СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ. ПРАВО ПІДПИСУ

6.1. Винятковою сферою діяльності Провідного бухгалтера є забезпечення планування і організація бухгалтерського обліку підприємства (виробничої діяльності ________________).

6.2. Бухгалтеру для забезпечення його діяльності надається право підпису облікових (фінансових) внутрішніх документів з питань, що входять в його функціональні обов'язки.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:52:24 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:28:24 29 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Методика та організація формування звітної інформації для балансу підприємства аналіз і аудит

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150512)
Комментарии (1836)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru