Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Педагогічний процес в позашкільних закладах

Название: Педагогічний процес в позашкільних закладах
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 15:02:30 17 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 39 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. СТЕФАНИКА

Кафедра теорії і методики

фізичної культури і спорту

ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС

В ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Курсова робота з педагогіки

Студентки ІV курсу

Моцок Оксани Богданівни

Науковий керівник

____________________________

Коломия 2001р.

ЗМІСТ

1. Вступ ……………………………………………………………………………… 3

1. Розділ І. Фактори позашкільного виховання………………………………… 5

§ 1 Принципи позашкільного педагогічного процесу………………………….. 7

§ 2 Співпраця педагогів школи з організаторами позашкільних закладів…… 9

2. Розділ ІІ. Основні позашкільні установи…………………………………… 12

§ 1 Форми організації позакласної і позашкільної роботи………………….. 17

§ 2 Методи позакласної і позашкільної роботи……………………………... 20

3. Розділ ІІІ. Діяльність організатора позакласної і позашкільної роботи.. 22

§ 1 Функції позашкільного педагога…………………………………………. 24

4. Висновок………………………………………………………………………… 26

5. Список літератури……………………………………………………………... 28

ВСТУП

Позашкільна педагогіка – це педагогіка виховання вільної дитини, яка будується на основі закону творчості, що передбачає залучення дітей до реальної співтворчості інтелектуального діалогу, гармонізацію спілкування, успіх, здатність почувати себе вільними на випадок невдачі, мати право на невдачу.

Позашкільна педагогіка не допускає будь-якого примусу, побоювання і страху. Навпаки, вона є прихильницею розвитку незалежної думки, розробки системи діалогічних прийомів співтворчості та інтелектуальної напруги.

У державній національній програмі “Освіта” узаконено право на існування позашкільної педагогіки з метою забезпечення найважливішого принципу пезперервної освіти, її цілісності.

Позакласна і позашкільна робота спрямована на здійснення завдань виховання підростаючого покоління.

Вона передбачає виховання свідомих і високоосвідчених людей, здатних як до фізичної так і розумової праці, до активної діяльності в різних галузях громадського і державного життя, в галузі науки і культури.

Відповідно до завдань, які стоять перед нашим суспільством, школа повинна не тільки озброювати учнів міцними завданнями з основ наук, трудовими навчаннями, а й сформувати в них основи світогляду, забезпечити моральне і фізичне виховання нової людини, яка гармонійно поєднувала б у собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Позашкільна і позакласна робота має масовий характер і будується на основі принципу добровільності. Найдоцільнішими і найефективнішими формами позакласної і позашкільної роботи є самодіяльні учнівські гуртки, наукові товариства, клуби, літературні об’єднання, колективні бесіди, етичні, науково-популярні теми, ігри та інші форми культурного дозвілля, суспільно-корисна робота, творчі звіти (художня самодіяльність, виставки), конкурси.

Завдяки специфічним умовам і особливостям організації позашкільної і позакласної роботи учні мають можливість розвивати свої здібності в процесі різноманітної діяльності в різних галузях промисловості, мистецтва і спорту, розсувати рамки своїх інтересів – від особистих до громадських.

Позакласна і позашкільна робота є складовою і невід’ємною частиною всієї навчально-виховної роботи, яка проводиться для дальшого удосконалення знань, вмінь і навичок учнів, підвищення їхнього культурного рівня психологічної і практичної підготовки до праці і фізичного загартування.

Робота написана на основі аналізу наявних літературних джерел. Аналіз літератури було проведено для виявлення основних форм і методів позакласної і позашкільної роботи.

Розділ І. Фактори позашкільного виховання

Головна особливість позашкільного педагогічного процесу полягає в тому, що він будується на взаємній співтворчості педагогів і дітей, на їхній дружбі і духовній спільності, визнаній самостійності особистості дитини на взаємоповазі і взаємній зацікавленості у суспільному успіхові у результаті діяльності.

Психологи довели, що співтворчість можлива тільки за сприятливих міжособистісних стосунків, духовно-психологічного комфорту. В атмосфері внутрішньої скутості і напруги кожний стає духовно біднішим, примітивнішим, ніж є насправді.

Багатство духовних зв язків є необхідною умовою і гарантом всебічного розвитку особистості. Тому найпершим завданням позашкільного педагогічного процесу є створення таких психологічно-педагогічних умов, за якими дитина з першого дня перебування у позашкільному закладі змогла б реалізувати хоча б мінімум товаристських очікувань.

Педагогічний процес у позашкільному закладі - явище більш виховне, аніж дидактичне, бо основною його характеристикою є не пізнання, а духовні стосунки.

Цей процес за своєю природою схожий на розв язання важливих життєвих ситуацій, які стимулюють свідоме й активне бажання самовдосконалюватися й оновлюватися. Якщо таке прагнення стає невід ємною рисою особистості, то це і є найвагоміший результат позашкільного виховання, бо схильність дитини до оновлення має сильну енергію.

Отже, позашкільний педагогічний процес не можна ототожнювати з навчанням. Перед ним не ставиться завдання опрацьовувати державний стандарт загальної освіти.

Його логічно розглядати в руслі соціологічної комунікації, як процес соціально-педагогічної взаємодії, в якій найважливішу роль відіграють феномени симпатії, атракції, рефлексивної саморегуляції.

§ 1 Принципи позашкільного педагогічного процесу

Вагомими принципами позашкільного педагогічного процесу є його індивідуалізація, добровільність, приорітет виховання, співтворчість, єдиність розвитку і саморозвитку, емоційна привабливість міжособливих взаємин.

У позашкільному педагогічному процесі дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності вона їх розвиває, доповнює і вдосконалює.

В цьому і полягає закон творчої поведінки, що заперечує функціональний підхід до дитини, особливість методів позашкільного педагогічного процесу, які будуються на всілякому заохоченні максимального творчого самовиявлення дитини, багатстві вражень, створенні спеціально передбачених і організаційних оптимальних стосунків, які є джерелом продуктивної творчої діяльності і дитячої спільності.

Оптимальне функціонування позашкільного педагогічного процесу забезпечується здатністю і вмінням його організаторів “притягувати таланти”, залучати дітей до власної системи цінностей, насичувати педагогічний процес такою творчою роботою, яка має велике духовне і соціальне значення.

Позашкільний педагогічний процес залежить від складу його вихованців і характеру взаємин між ними. Його ще називають “творчим процесом”, оскільки будується на пізнанні внутрішнього світу дитини в умовах максимальної емоційної зручності, значних і систематичних творчих зусиль.

Дитина у такому процесі виявляє свої кращі риси характеру, свідомо керує власними почуттями і бажаннями, робить їх відповідними ситуації.

В одних випадках це може виявитись у самоотримуванні, в інших – в самоактивізації, в умінні тримати себе в руках, долати в собі негативні емоції, стан бездіяльності, страху та ін.

Для організатора позашкільного педагогічного процесу найважливішим результатом є розвиток людських якостей вихованців, їх вміння досягти мети, докладати до цього певні зусилля – духовні, фізичні, нервові, морально-психічні.

Кінцевий результат для педагога позашкільних закладів – це поява у дітей більшої творчої енергії і наснаги, міра осмислення ними більш складних і гідних творчих цілей.

Саме цим і пояснюється випереджаючий характер позашкільного педагогічного шкільного процесу, який мусить бути наповнений глибоким особистісним змістом і здійснюватися в обстановці симпатії і щирої теплоти.

Ці та інші позиції та ідеї дають підстави розглядати позашкільний педагогічний процес, як процес цілеспрямованого духовного взаємозбагачення педагогів і дітей в умовах сприятливого психологічного клімату діалогічної культури та інтелектуальної співтворчості.

§ 2 Співпраця педагогів школи з організаторами позашкільних закладів

Співробітництво педагогів школи з організаторами позашкільного педагогічного процесу – надзвичайно важливий момент.

Педагоги шкіл вступають у безпосередні контакти з вихователями позашкільних закладів з метою реалізації однієї спільної мети – всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини. На цій основі взаємні зв язки здійснюються в різних педагогічних секціях за умови спільного вирішення виховних проблем, упорядкування, корекції і координації зусиль з метою стимулювання розвитку дитячих обдарувань та інтересів, забезпечення матеріальної бази для розвитку творчих здібностей, здагачення досвіду соціальних дій, тощо.

Заняття дітей в гуртках і секціях не повинні бути для вчителів справою тільки позашкільних закладів.

Взаємодія – двосторонній процес, в ході якого зміни відбуваються не тільки в житті вихованців, а й у їхніх вихователів.

Дух взаємодії – у взаємній зацікавленості школи і позашкільного закладу у повноцінному розвитку дітей. Цьому сприяють узгодженість і гармонійність запланованих спільних справ і засобів виховання, повна підтримка дитячих обдарувань і сприяння їх розвитку, наявність аналітичної культури.

Відсутність хоча б одного з цих компонентів взаємозв язку призводить до втрати виховного авторитету як школи, так і позашкільного закладу.

Професіоналізм взаємодії школи і позашкільного закладу починається з усвідомлення їх спільної мети з перходу від стадії з ясування до стадії точного пердбачення шляхів їх налагодження, створення умов подальшого їх розвитку, використовуючи при цьому кожний крок до педагогічної співпраці з іншими впливами, що взаємодіють один з одним і справляють єдиний спільний вплив на особистість.

Спільна діяльність школи і позашкільних закладів з батьками має на меті розкрити необмежені можливості більш раннього і плідного розвитку дітей у позаурочний час, грамотно показати батькам методику домашньої педагогічної роботи, щодо закріплення особистих здібностей та інтересів дітей: знайомство з науково-популярною літературою, поїздки в музей, бібліотеки, відвідування виставок.

Така спільна робота вчителів і педагогів позашкільних закладів з батьками, надзвичайно важлива тоді, коли діти переживають складні періоди життя.

В цей час відбувається своєрідний “пік” якісних змін дитини, коли вона природно самостверджується, замислюється над своїм “завтра”.

Саме в цей відповідальний період все залежить від того, чи можуть батьки разом із рештою виховних інститутів якомога ближче підійти до дитини, щоб повести в потрібному напрямку розвиток її внутрішніх сил.

Головна турбота такої спільної роботи – зробити все для того, щоб дитина і в сім ї, і в позашкільних закладах, і в школі ні на хвилину не залишалася в ізоляції, не допустити того, щоб вона втратила самоповагу.

Установка на взаємозв язок і співробітництво школи, сім ї і позашкільних закладів набуває дійового характеру, якщо вони забезпечуються такими діями: спільне стимулювання розвитку духовно-моральних, інтелектуально-творчих, естетично-пізнавальних сил дитини, створення умов для постійних вправ у набутті позитивного досвіду соціально-перетворюючої діяльності, яка відповідає інтересам і творчим потребам дитини; об єднання сил у збагаченн і загальної культури та інтелектуальних здібностей; створення умов для максимального використання і стимулювання тих творчих здібностей, які відповідають природним особливостям дитини.

Головним напрямком виховної роботи у позашкільному закладі є забезпечення процесу інтелігенції цілеспрямованих і неорганізаційних виховних впливів на особистість, а також стимулювання розвитку суб єктивної позиції дитини в цьому процесі, регулювання оптимальних взаємин у системі: “особистість – сім’я – школа – позашкільні виховні інститути – суспільство”.

Розділ ІІ. Основні позашкільні установи

Позашкільні виховні заклади покликані надавати дійову допомогу школі, а також виховувати національну свідомість, прививати любов до праці, розвивати всесторонні якості людини.

Розрізняють два типи позашкільних установ: загальні (комплексні) і специфічні (профільні).

До загальних позашкільних закладів належать будинки школярів, дитячі сектори Палаців культури, дитячі містечка, лагера.

Всі вони ведуть роботу з дітьми в різних галузях науки, культури, спорту.

До спеціальних позашкільних закладів належать дитячі спортивні школи, станції юних техніків і юних натуралістів, дитячі бібліотеки і театри, екскурсійно-туристські станції.

Основні напрямки діяльності позашкільних закладів: організація виховної і освітньої роботи з дітьми; інструктивно-методична робота з вчителями, проацівників позашкільних установ, громадкістю і активом учнів, вивчення, узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду з позашкільної роботи.

Позашкільні заклади в своїй роботі керуються положеннями, програмами.

Будинки школярів ведуть різноманітну роботу з дітьми: організовують гуртки, творчі колективи художньої самодіяльності ( хори, ансамблі пісні і танцю), клуби любителів природи та ін.

Будинки школярів проводять роботу серед дітей у різних напрямах. Вони організовують масові заходи для учнів: бесіди, лекції на різні теми, зустрічі з діячами мистецтва, літератури, вечори, походи, масові свята, конкурси і змагання, олімпіади, тощо. Також проводять методичну і організаторську роботу. Організовують клуби любителів природи, художників, краєзнавців, допомагають педагогічним колективам шкіл якнайкраще організувати з дітьми виховну і освітню позаурочну роботу.

Табори поєднують у своїй роботі виховну і оздоровчу функції. У міських таборах відпочивають перважно діти однієї школи і тут зберігається класний колектив. У заміських таборах формується тимчасовий колектив учнів з різних шкіл, що вимагає від вихователів і вожатих спеціальних знань і великих організаторських здібностей. Крім сезонних, існують стаціонарні табори, які працюють протягом року. Важливіші з них – міжнародний табір “Артек” в Криму, “Орлятко” на Кавказі, та ін. Ці табори є основними центрами методичної роботи з підвищення майстерності вожатих.

Табори праці і відпочинку для старших класів, як правило, міських шкіл створюються на період літніх канікул і організовують свою роботу.

Табори праці і відпочинку вперше були засновані в 1965-1967р., в Донецькій, Московській, Куйбишевській та ряді інших областей на базі колгоспів і радгоспів.

Спеціалізовані позашкільні заклади ведуть масову роботу, створюють гуртки і клуби, проводять методичну роботу – кожний відповідно до свого профілю.

Дитячі спортивні школи надають допомогу загально-освітній школі в підготовці юних спортсменів і громадського фізкультурного активу для ведення масової роботи з фізичного виховання і спорту.

Станції юних техніків допомагають розвивати творчість школярів, розробляють зразкові програми і методику занять в технічних гуртках, тематику моделювання в них. На станції юних натуралістів створюють різні творчі об’єднання учнів, гуртки, конструкторські бюро, клуби, та ін. Окремі станції мають радіовузли, радіостанції, постійні технічні виставки, планетарії астрономічні обсерваторії. Вони проводять конкурси, огляди, змагання медалістів-школярів, науково-технічні олімпіади, зльоти, виставки робіт юних техніків та інші заходи з пропаганди нової техніки та розвитку технічної творчості дітей, вивчають передовий досвід, дають консультації з питань технічної творчості і методики гурткової роботи.

Станції юних натуралістів надають всебічну допомогу школам у вихованні в учнів глибокого інтересу до природи, сільського господарства, в формуванні у дітей умінь і навиків дослідницької роботи та підготовку до спільної корисної праці. Вони організовують змагання, конкурси, зльоти юних любителів природи, друзів зелених насаджень проводять масові свята – “Тиждень лісу і саду”, “Свято квітів”, “День зустрічі птахів”, “Свято врожаю”, розробляють тематику і методику навчально-дослідної роботи шкільних гуртків, юннатів, подають свебічну допомогу школам і позашкільним установам у справі вивчення, збагачення та охорони природи рідного краю.

Станції юннатів мають різноманітні лабораторії (овочівництва, квітництва, садівництва, зоології, тваринництва тощо), методичні кабінети, теплиці, парники, сільськогосподарську техніку.

Дитячі театри здійснюють виховання у дітей високих моральних якостей, сприяють формуванню естетитчних смаків, розширенню кругозору засобами мистецтва. Виникли вони після революції.

Кожний дитячий театр має педагогічну раду, яка керує різноманітною роботою з юними глядачами, вчителями і батьками.

При дитячих театрах створюються актив любителів мистецтва, які пропагують театральне мистецтво серед учнів, випускають стінгазети, присвячені спектаклям і артистам, організовують “уроки театру”.

Як форму роботи дитячі театри проактикують виїзд з школи, беруть участь в проведенні конференцій, творчих вечорів, допомагають учням в організації художньої самодіяльності.

Дитячі бібліотеки надають практичну допомогу учням у засвоєнні знань з основ наук, сприяють вихованню культури читання, любові до книги.

Дитячі бібліотеки застосовують різні форми роботи: індивідуальні бесіди при виборі книг та масові літературні ранки, читацькі конференції, літературні конкурси, зустрічі з видатними людьми.

Дитячі бібліотеки виконують функцію методичного центру з координації роботи всіх бібліотек, які працюють з дітьми, вони здійснюють підвищення кваліфікації бібліотечних працівників, створюють методичні рекомендації, куточки для вчителів, батьків.

Екскурсійно-туристські станції допомагають школам створювати гуртки, секції, товариства юних туристів, краєзнавців, мандрівників, альпіністів. Для проведення такої роботи станції створюють прокатні бази та пункти спортивного спорядження. Під час канікул вони організовують масові походи, зльоти, проводять інструктивно- методичні наради з активістами.

Таким чином, позашкільні заклади мають велику матеріальну базу, робота їх надзвичайно різноманітна і корисна. Вони є невід’ємною ланкою в системі суспільного національного виховання підростаючого покоління.

§ 1 Форми організації позакласної і позашкільної роботи

Характерною особливістю позакласної і позашкільної роботи є те, що вона здійснюється на основі добровільності: кожен учень за власним бажанням вибирає для себе той чи інший вид діяльності.

У зв’язку з цим позакласну і позашкільну роботу потрібно вести так, щоб зацікавити учнів, бо інтерес тут є визначальним стимулом, який спонукає їх до активної самостійної діяльності.

Особливістю роботи як позакласної так і позашкільної є також те, що їй властиве багатство і ріноманітність форм.

За способами організації розрізняють масову, гурткову та індивідуальну форми позашкільної освітньо-виховної роботи з учнями.

Масові заходи (внутрішкільні олімпіади, спартакіади учнів, відвідування театрів, кіно) відбуваються епізодично. Вони охоплюють значну кількість дітей.

Гуртки працюють постійно. Вони охоплюють учнів, які цікавляться певною галуззю знань (наприклад, гурток юннатів, математики, літературний гурток та ін.).

Індивідуальні позакласні заняття школярів надзвичайно різноманітні: учні самостійно ведуть спостереження над різними явищами природи, проводять досліди, читають художню і науково-популярну літературу, створюють колекції, навчаються грати на музичних інструментах, малювати тощо.

Індивідуальна форма організації позашкільної і позакласної роботи пов’язана як з масовою так і з гуртковою. Гурток часто дає своїм членам індивідуальні завдання: вести спостереження на метереологічному майданчику, виготовити певний прилад та ін.

У практику шкіл і позашкільних закладів міцно увійшла така форма роботи, як зустрічі із знатними людьми.

У позашкільних закладах також проводяться вечори для учнів тієї чи іншої вікової групи.

Важливими формами позакласної і позашкільної роботи є екскурсії, прогулянки, походи.

Ці форми мають спільну рису: учні виходять за межі школи чи позашкільного закладу.

Якщо такий захід розв’язує переважно освітні, пізнавальні завдання, він називається екскурсією, якщо він має на меті головним чином зміцнення здоров’я і організацію дозвілля школярів - це прогулянка. Якщо ж проведення заходу пов’язане з переборенням певних труднощів (наприклад, більш-менш тривалі переходи пішки), - це похід.

Школи і позашкільні заклади широко практикують зокрема туристичні походи та екскурсії.

Важливу роль у позакласній і позашкільній роботі відіграють різні форми змагань учнів. Змагання викликають живий інтерес у школярів, сприяють піднесенню загального тонусу життя колективу, а через те практикуються у різних галузях позаурочної роботи.

У змаганнях здебільшого виступають кілька колективів, що борються за досягнення вищих результатів з певного виду діяльності. Можуть бути й індивідуальні змагання та конкурси між учнями.

Видами масових змагань, що проводяться протягом більш-менш тривалого часу, є олімпіади та спартакіади.

Практикуються олімпіади з окремих навчальних предметів, та олімпіади художньої самодіяльності. Спартакіадами називають великі змагання з багатьох видів спорту. Бувають спартакіади внутрішкільні, районні, міські, обласні, республіканські.

§ 2 Методи позакласної і позашкільної роботи

У позакласній і позашкільній роботі застосовуються всі ті дидактичні матеріали, методи, що і в навчальному процесі. Але в самому застосуванні їх є певна специфіка, яка виявляється в орієнтації на самостійну діяльність учнів та на залучення до роботи з школярами громадськості.

Як і під час масових заходів, так і на заняттях гуртків, часто використовується розповідь. Але на уроках розповідає учням сам вчитель, а в позашкільній роботі з розповіддю виступають не лише педагоги, а й запрошені особи, батьки, а також і самі учні.

Метод бесіди застосовується при використанні різних форм позакласної і позашкільної роботи.

Бесіда, як форма роботи, присвячується спеціальній темі, має на меті з ясувати учням певне коло питань, збудити в них відповідальні почуття, при чому проводитись вона може різними методами.

Досить широко в позашкільній і позакласній роботі використовуються доповіді. Наприклад, на заняття гуртків з доповідями можуть виступати самі учні, вчителі або запрошені громадські діячі, учні.

Не рідко застосовується і метод демонстрації. Школярам демонструють кінофільми, діафільми.

Велике місце в позанавчальних заняттях учнів посідають методи самостійного спостереження, дослідів, практичних робіт. На відміну від навчальних занять, в позакласній і позашкільній освітньо-виховній діяльності спостереження, досліди, практичні роботи більш індивідуальні і відкривають широкий простір для творчої ініціативи дітей.

Отже, методи позакласної і позашкільної роботи будучи в загальних рисах спільними з дидактичними методами, мають свою специфіку.

Керівна роль педагога в позанавчальній роботі не знижується, але головна його функція тут полягає в тому, щоб організувати і спрямувати самостійну діяльність учнів.

Розділ ІІІ. Діяльність організатора позакласної і позашкільної роботи

Посада організатора позакласної і позашкільної виховної роботи (на правах заступника директора школи) введена в середніх школах з 1966р.

В обов язки організаторів позакласної та позашкільної роботи входить планування позакласної виховної роботи і контроль за її здійсненням; налагодження за допомогою педагогічних колективів, учнівського активу різнобічної позакласної і позашкільної роботи учнів; надання методичної допомоги вчителям і класним керівникам, учнівському активу в постановці позакласної і позашкільної роботи, безпосереднє керівництво одним із її напрямків; участь у проведенні найбільш важливих загальношкільних та міжшкільних виховних заходів; широке використання установ культури і громадськості в організації дозвілля учнів.

Організовуючи позакласну та позашкільну роботу, вчителі повинні створювати якнайбільший простір для самодіяльності дітей. Це не тільки не знижує керівної ролі вчителя, а, навпаки, підвищує значення педагогічного керівництва.

У процесі позакласної та позашкільної роботи, керівник намагається частіше радитись з учнями, які мають відчувати себе господарями свого колективного життя.

Педагог заздалегідь продумує питання, виробляє власну точку зору на нього, але учням відразу він цього не відкриває, даючи їм змогу висловити свою думку, свої пропозиції.

До активної участі в кожному масовому заході, в кожному занятті гуртка, керівник повинен залучати якнайбільшу кількість школярів.

Працює керівник не тільки з усім колективом, а й з кожним учнем, добираючи цікаві та посильні завдання, поступово їх ускладнюючи.

Добре поставлена робота в гуртку, товаристві, клубі впливає на все життя учнів, і в багатьох випадках визначає його майбутню професію.

Школа підтримує тісні зв язки з позашкільними закладами, особливо з тими, які розташовані в її мікрорайоні. Спрямовує і координує ці зв язки організатор позакласної і позашкільної роботи.

Тим позашкільним закладам, які частково або повністю працюють на громадських засадах, педагогічний колектив та учнівські організації школи мають систематично подавати допомогу.

Таким чином, використовується ціла система виховних впливів на учнівську молодь у позанавчальний час, яка є одним із могутніх факторів загального процесу формування нової людини.

§ 1 Функції позашкільного педагога

В практиці позашкільні педагоги виконують ряд різноманітних функцій, а саме:

Діагностичну – (він визначає “соціальний діагноз”, вивчає і реально оцінює особливості діяльності і спілкування особистості, ступінь і спрямованість виховного впливу, особливості сім ї, гурт ровесників, об єднань дорослих, позитивних сил, а також джерела негативного впливу на дітей і підлітків);

Організаторську – (педагог відшукує і організовує соціально-значущу творчу діяльність дітей, впливає на плідну організацію їхнього дозвілля, формує справді демократичну і гуманну систему стосунків, взаємної відповідальності і взаємодопомоги);

Прогностичну – (він програмує і прогнозує “індивідуальну траєкторію” розвитку кожної особистості на віддалений період);

Організаційно-комунікативну – (сприяє залученню громадськості населення, вчених, представників культури до виховання дітей, до спільної з ними праці і відпочинку, до ділових контактів, зосереджує інформацію, про виховний вплив різних сил, установ, організацій, налагоджує повсякденні контакти між ними і вихованцями, їхніми сім ями і школою).

Одна із основних стратегій позашкільного виховання – дати дітям такі найсучасніші додаткові знання і вміння: вести діалог, творчо спілкуватися, слухати, а також здатність до ризику, готовність знаходити потрібну інформацію, критично її оцінювати і використовувати, вміння працювати незалежно від інших, а також у колективі, здатність визначати цінність людських індивідуальних відмінностей, поважати себе і оточуючих людей, приваблювати до себе ровесників, не конкурувати а співпрацювати.

ВИСНОВОК

Специфіка педагогічного процесу в позашкільних закладах заключається в тому, що він будується на основі духовного співробітництва вихователів і вихованців, максимального використання індивідуального досвіду кожної дитини, ініціативи, самодіяльності, творчого спілкування.

Вивчення педагогічних контактів позашкільного закладу показало, що високі показники по всіх параметрах виховної діяльності дістаються тим педагогам, що використовують комплексний підхід до виховання, знаходять перспективні і діючі форми масової і гурткової роботи.

Одним з головних шляхів підвищення ефективності виховної роботи позашкільних закладів якісно нових явищ і перетворень в розвитку школи в ході здійснення шкільної реформи, здатність позашкільних педагогів стати безпосереднім виконавцем її ідей по здійсненню виховання кожної особистості на основі важливих принципів: індивідуалізації, добровільності, співтворчості, емоційної привабливості міжособистих стосунків та ін.

Результативність педагогічного процесу в позашкільних закладах прямо залежить від умілого використання різноманітних форм позакласної діяльності.

При цьому основну увагу педагоги повинні зосереджувати на тому, щоб кожне заняття по інтересах несло ідеологічний заряд, збагачувало вихованців позитивним досвідом, сприяло виробленню в них вмінь оцінювати з класових позицій явища і події, що відбуваються в світі.

Успіху виховної роботи в позашкільних закладах сприяють правильне планування і розумна організація управлінської діяльності керівника, вміле керування педагогічним колективом, підвищення професійної кваліфікації вихователів, постійний пошук ефективних шляхів вирішення педагогічних задач, творчий підхід до організації занять.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабий Л.Т. Этическое воспитание в семье. – К. : Рад.шк., 1986р.

2. Боднар А.Д. Кобзар Б.С. Навчально виховна робота в школі-інтернат і групах продовженого дня – К.: Гол. видавництво видавн. об єднання “Вища школа” 1985р. стр. 148-156.

3. Бруднов А. Улутшать работу внешкольных учреждений //Воспитание школьников – 1986 № 2 //

4. Внешкольные учреждения. Пособие для работ внешкольных учреждений (Б.А. Беляев, И.Л. Берман и др.)

5. Горская Г.И. Организация учебно-воспитательного процесса в школе – М.: 1977 – 259с.

6. Даниленко М.В., Даниленко Л.І. Позашкільна і позакласна виховна робота.

7. Кобзарь Б.С. Внеурочная воспитательная работа в школах и группах продленного дня. – К.: Рад.шк.; 1984 – 175с.

8. Кобзар, Барш Степанов і Харічко, Надія Федорівна “Проблеми виховання в позашкільних закладах. К.: Рад.шк. 1969

9. Кондрашова Л.В. Сборник педагогических задач.: М.: 1987г. 122-129с.

10. Орлик П.І., Шевченко А.В. Позашкільній роботі – науковий підхід Рад.шк. 1986 № 1. 95с.

11. Педагогіка К.: Гол. вид-во видавн. Об єднання “Вища школа” 1986р. 466с.

12. Про діяльність позашкільних закладів України в нових умовах Інформ.збірник Мін-ва освіти України – 1992р № 17-18 27-43с.

13. Сущенко Т.И. Педагогический процесс во внешкольн ых учреждениях – К.: Рад.шк., 1986

14. Су щенко Т.І. Фактори позашкільного виховання (Поч.шк. 1996 № 3. 36-39с.

15. Стельмахович М.Г. Позакласне і позашкільне виховання, Мтельмахович М. Теорія і практика укр. національного виховання І-Фр. 1996

16. Тютюн Б.Г. Після уроків //Рад.шк. 1989 №2//

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:46:32 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:24:23 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Педагогічний процес в позашкільних закладах

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151307)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru