Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ 7 управління науки та освіти Сумської міської ради

Название: Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ 7 управління науки та освіти Сумської міської ради
Раздел: Рефераты по физике
Тип: дипломная работа Добавлен 18:57:18 22 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 84 Комментариев: 3 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

РЕФЕРАТ


Пояснювальна записка 87 с., 16 рисунків, 16 таблиць, 12 літературних джерел, 1 додаток.

Об'єкт дослідження: систематеплозабезпечення,електропостачання та холодного водопостачання дошкільного навчального закладу №7 міста Суми.

Метою роботи є аналіз обсягів енергоспоживання, розробка та обґрунтування заходів із енергозбереження в системах теплозабезпечення, електропостачання , холодного водопостачання та їх економічна оцінка.

Вирішені наступні задачі:

- аналіз рівня ефективності використання енергоносіїв;

- розрахунок питомих витрат на опалення , електричну енергію та холодну воду;

- розробка і обґрунтування енергозберігаючих заходів.

Методи дослідження: інструментальні вимірювання в системах здійснювалося за допомогою пірометра, люксметра, вимірювача температури та рулетки.

Графічні матеріали: енерготехнологічна схема об’єкту енергетичного обстеження; аналіз обсягів споживання енергоресурсів; технологічна схема досліджуваної системи енергопостачання; енергозберігаючі заходи; економічний аналіз енергозберігаючих заходів – всього шість плакатів формату А3.

Наведено опис систем теплозабезпечення, електропостачання та холодного водопостачання, виконані необхідні економічні розрахунки, розроблено план організаційних і технічних заходів із енергозбереження.

Ключові слова: СИСТЕМА ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЕНЕРГО ЗБЕРІГАЮЧІ ЗАХОДИ, ТЕПЛОВТРАТИ, ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ.

Тема роботи – «Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ №7 управління науки та освіти Сумської міської ради».


ЗМІСТ

Завдання на дипломну роботу

Реферат

Вступ

1 Характеристика об’єкту енергообстеження

1.1 Призначення об’єкту у структурі бюджетних організацій м.Суми

1.2 Характеристика режиму роботи об’єкту

1.3 Інструментальне обстеження

1.4 Основні системи енергопостачання, що забезпечують роботу об’єкта

1.4.1 Система теплопостачання

1.4.2 Гарячеводопостачання

1.4.3 Система електропостачання

1.4.4 Система водопостачання та водовідведення (каналізації)

1.5 Стан конструктивних елементів будівлі об’єкта

2 Розрахунковий аналіз дійсного стану досліджуваних енергосистем

2.1 Аналіз обсягів енергоспоживання

2.1.1 Теплопостачання

2.1.2 Аналіз обсягів споживання електричної енергії

2.1.3 Аналіз обсягів водоспоживання

2.2 Результати візуального та інструментального обстежень об’єкту

2.3 Розрахунковий аналіз системи опалення

2.3.1 Порівняльний аналіз фактичного термічного опору огороджувальних конструкцій з нормативним

2.3.2 Розрахунок тепловтрат приміщень

2.3.3 Розрахунок системи опалення

2.4 Розрахунковий аналіз системи освітлення

2.4.1 Розрахунок системи освітлення

2.4.2 Розрахунок споживання електроенергії в системі освітлення

3 Представлення енергозберігаючих заходів та їх розрахунковийаналіз

3.1 Представлення енергозберігаючих заходів по система

3.1.1 Енергозберігаючі заходи в системі теплопостачання

3.1.2 Енергозберігаючі заходи в системі освітлення

3.1.3 Енергозберігаючі заходи в системі водопостачання

3.2 Розрахунковий аналіз енергозберігаючих заходів

3.2.1 Розрахунковий аналіз заходів в системі теплопостач

3.2.2 Розрахунковий аналіз заходів в системі електропостачання

4 Економічна частина

4.1 Економічні розрахунки енергозберігаючих заходів

4.1.1 Розрахунки терміну окупності заміни віконнихконструкцій

4.1.2 Розрахунки терміну окупності системи регулювання для

системи опаленням

4.1.3 Розрахунки терміну окупності заміни ламп розжарення на енергозберігаючі лампи Osram Dulux

4.2 Оборотні кошти

5 Охорона праці

5.1 Забезпечення на робочих місцях санітарно-гігієнічних умов

5.2 Забезпечення на робочих місцях нормованого освітлення

5.3Електробезпека

5.4 Пожежобезпека

5.5 Боротьба зі шкідливою дією шуму і вібрації

5.6 Розрахунок рівня шуму від пральної машини

6 Програмування на ЕОМ

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А


ВСТУП

Питання енергозбереження в комунальній сфері стоїть надзвичайно гостро. Це перш за все пов’язано з недостатнім фінансуванням даної галузі. Обладнання систем тепло-, електро-, водо забезпечення в значній мірі застарівше. Будівлі не відповідають сучасним вимогам з теплопередачі.

В системах освітлення до цього часу широко використовуються лампи розжарення. Відсутня автоматизація керування освітленням.

Тепловтрати в більшості випадків перевищують встановлені норми через високу теплопровідність огороджуючих конструкцій будівель.

Споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) в Україні характеризується відносно невисокою ефективністю. Питання підвищення енергоефективності на підприємствах та установах України становиться все більш актуальним. Вони виявилися не підготовленими до роботи в нових економічних умовах, ускладнених економічною кризою та загальним спадом виробництва. Особливо ситуація погіршилась у зв’язку з переходом на світові ціни на енергоносії.

У загальному балансі виробництва електроенергії енергія АЕС складає майже 50%. Через 10-15 років необхідно буде модернізувати або закривати частину блоків (буде вироблений гарантійний термін 30 років) і стан з енергоресурсами ще більш погіршиться. Для Сумської області ця проблема ще більш актуальна – тільки 20% власних енергоресурсів, і 15% – власної електрогенеруючої потужності електростанцій. Наростити видобуток власних енергоресурсів і виробництво електроенергії в значних об’ємах в недалекому майбутньому не представляється можливим через обмеженість фінансових ресурсів. Тому у Сумській області впродовж останніх років ведеться планомірна, цілеспрямована робота з енергозбереження.

У Сумській області налічується 3481 об’єкт бюджетної сфери. Рівень ефективності використання енергії якими залишається низьким.

Для більш поглибленого розгляду вище перелічених проблем, об’єктом обстеження в даній роботі була вибрана система енергозабезпечення ДНЗ №7. Рішення цієї проблеми бачиться у комплексному розгляді всіх складових, а саме, знайти шляхи економії ресурсів на споживання різних видів енергії за рахунок впровадження технологій, котрі в процесі своєї роботи змогли б одночасно покрити потреби різних споживачів енергії з відповідними режимами їх роботи.

Метою роботи є:

- визначення стану використання енергетичних ресурсів;

- визначення потенціалу заощадження енергетичних ресурсів;

- зниження щорічних фінансових витрат на енергетичні ресурси шляхом розробки і обґрунтування енергозберігаючих заходів для раціонального використання енергії;

- економічне обгрунтування впровадження науково-технічних розробок, які зменшують витати енергоносіїв, ефективність яких підтверджена експлуатацією.


1 характеристика об’єкту енергетичного обстеження

1.1 Призначення об’єкту у структурі бюджетних організацій м.Суми

Сумський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №7 є підрозділом управління освіти і науки Сумської міської ради.

Будівля розташована за нижче вказаною адресою:

Адреса : 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 18а.

Телефон ДНЗ№7: 8-0542-61-14-79.

Будівля була введена в експлуатацію в 1974 році.

1.2 Характеристика режиму роботи об'єкту

ДНЗ №7 здійснює освітню діяльність за рівнем «дошкільна освіта» й охоплює дітей віком від 2 до 7 років. Функціонують 6 дошкільних груп.

Середньорічні дані щодо кількості учнів та працівників закладу за 2008 та 2009 роки наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Середня річна кількість осіб у ДНЗ №12 за 2008 та 2009 роки

Рік Середньорічна кількість працюючого персоналу Середньорічна кількість учнів Загальна кількість осіб у закладі
2008 53 219 272
2009 52 223 275

Станом на грудень 2009 року загальна кількість вихованців у ДНЗ №7 становила 275 особи. Штат працівників даного навчального закладу складав 52 чоловік. Загальна кількість людей у навчальному закладі - 275 чоловік.

Розподіл кількості працівників ДНЗ №7за посадами наведений у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Розподіл кількості працівників за посадами

Посада Кількістьпрацівників
Директор 1
Завідуюча по господарчій частині 1
Методист 1
Психолог 1
Медсестра 2
Музичний керівник 1
Вихователь 15
Викладач-логопед 2
Помічник-вихователь 7
Шеф-кухар 1
Кухар 2
Кастелянша 1
Комірник 1
Машиніст по пранню білизни 2
Робітник по обслуговуванню приміщень 1
Прибиральник службових приміщень 2
Сторож 2

У закладі встановлений п'ятиденний робочий тиждень. Вихідні дні: субота, неділя. Графік роботи закладу: з 7 години до 1900 години.

До переліку приміщень головної будівлі ДНЗ №7 «Попелюшка» входять: ігрові та спальні приміщення дошкільних груп, адміністративні кабінети, музична зала, медичний кабінет, пральня та харчоблок.

1.3 Інструментальне обстеження

При проведенні енергетичного обстеження системи опалення використовувалися наступні вимірювальні прилади:

-пірометр MiniTemp MT4;

-вимірювачатемператури, вологості та точки роси Testo 605-Н1.

-рулетка;

- люксметр DЕ – 3350 .

Температуру теплоносія у трубопроводах вимірюємо лазерним пірометром MiniTemp MT4 фірми Raytek. Переносний низькотемпературний пірометр моделі МТ4 – швидкодіючий, компактний та легкий у використанні пірометр пістолетного типу. Температура повітря в приміщенні вимірювалася за допомогою універсального вимірювача температури, вологості та точки роси Testo 605-Н1.

Рулеткою було виміряні геометричні розміри віконних та дверних конструкцій. Люксометром проводились виміри освітленості у приміщеннях.

1.4 Основні системи енергопостачання, що забезпечують роботу об’єкта

Основними системами, що забезпечують роботу ДНЗ №7, являються системи теплопостачання, електропостачання та водопостачання (холодна, гаряча вода), вентиляційна система та система очисних споруд (каналізація).

Система вентиляції в ДНЗ №7 відсутня.

При проведенні енергетичного обстеження було встановлено, що:

- осереднена температура повітря всередині приміщень становить від 210 С – до 240 С;

- відносна вологість всередині приміщень становить – 45% – 55%.

Отримані дані обстеження знаходяться в межах норм тепловологісного режиму приміщень в опалювальний період [1], що не потребує додаткового встановлення системи вентиляції в корпусі.

Вентиляційна система харчового блоку – приточно– витяжна, механічна.

Система очисних споруд (каналізація) – централізована.

Обсяги споживання теплової та електричної енергії в ДНЗ №7 у 2008році (т.у.п.).

1 т.у.п. = 8147,3 кВт·год = 7 Гкал


Система теплопостачання та гарячого водопостачання – 280,088 Гкал = 40,01 т.у.п.

Система електропостачання – 44520 кВт*год = 5,46 т.у.п.

Рисунок 1.1 - Обсяги споживання енергоносіїв у ДНЗ №7у 2009 році (т.у.п.)

В результаті енергетичного обстеження було здійснено візуальний огляд систем теплопостачання,електропостачання, водопостачання та гарячого водопостачання. Найбільша увага приділяється дослідженню системи теплопостачання та електропостачання які є найбільш енергозатратними.

1.4.1 Система теплопостачання

Теплопостачання ДНЗ №7 здійснюється централізовано згідно договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який укладено між Управлінням освіти Сумської міської ради та ТОВ «Сумитеплоенерго».

Підключене максимальне теплове навантаження згідно договору становить 0,3788 Гкал/год, зокрема:

-на опалення - 0,314 Гкал/год;

-на гаряче водопостачання - 0,0648 Гкал/год.

Джерелом теплопостачання закладу є ТК №231 ТОВ «Сумитеплоенерго».

Персонал ДНЗ №7 зобов'язаний до 27 числа кожного місяця подати у відділ збуту ТОВ «Сумитеплоенерго» письмовий розрахунок споживання теплової енергії у відповідності до показань лічильника.

Ввід теплової мережі передбачений у приміщення теплового пункту, розміщеного в підвалі.

Трубопроводи тепломережі і деталі вузла обліку теплової енергії виготовлені з пластикових труб.

Магістральні трубопроводи, прокладені під стелею технічного підпілля, ізольовані.

Досліджувана система опалення включає наступне устаткування:

- подавальні стояки;

- підводки;

- опалювальні прилади – регістри;

- запірно-регулююча арматура;

- зворотній трубопровід.

В якості опалювальних приладів використовуються регістри, що розташовані під вікнами в кожному приміщенні з різною кількістю, залежно від розрахункової (за проектом) теплової потужності. ДНЗ №7 має один тепловий ввід: 2Ду 80.

Теплоносій - вода за температурним графіком 110°С - 70°С в залежності від температури зовнішнього середовища.

Параметри теплоносія на теплових вводах:

- на подавальному трубопроводі - тиск 5,8 кгс / см2 ;

- температура 110°С - 70°С в залежності від температури зовнішнього середовища.

На зворотному трубопроводі :

- тиск - 3,0 кгс / см2 ;

- температура 30-55°С в залежності від температури зовнішнього середовища.

Вузол обліку теплової енергії розташований у теплопункті в підвальному приміщенні ДНЗ №7, де є вільний доступ і освітлення, та відповідає вимогам Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих устаткувань і теплових мереж. На теплопроводах установлені манометри тиску типу МТП-160 з класом точності 1,5. Ізоляція теплопроводів знаходиться в доброму стані. Доступ до приміщення обмежений.

Технічними умовами №7-709передбачено встановлення багатофункціонального електронного лічильника тепла типу «САLМЕХ-КОМРАКТ» виробництва СП «Інвест-Премекс». Прилад комплектується муфтовим сітчастим водяним фільтром 40 на подавальному трубопроводі.

Фільтр перед водоміром очищується своєчасно в процесі експлуатації за необхідністю. Необхідність чистки визначається за зменшенням показника витрати воді чи за збільшенням різниці показань манометрів до та після водоміра та фільтра.

У серпні 2009 року було проведено планове гідропневматичне промивання системи опалення.

Основними завданнями персоналу, що обслуговує теплопункт є :

-нагляд за технічним станом устаткування, його роботою, регулюванням;

-спостереження за параметрами теплоносія з метою забезпечення надійного і якісного теплопостачання, раціонального використання енергії.

Система теплової мережі двотрубна, тупикова.

Відповідальний за теплогосподарство і теплозбереження в школі відповідає заступник директора з господарчої частини.

Доступ до опалювальних приладів в усіх приміщеннях необмежений.

1.4.2 Гарячеводопостачання

Для забезпечення гарячим вододопостачанням встановлено бойлери з підігрівом від теплоносія (води на опалення), що враховується лічильником тепла закладу. Витрата теплової енергії іде від теплоносія системи опалення, а вода надходить від системи холодного водопостачання. Підключене теплове навантаження на гаряче водопостачання згідно договору становить 5,5520 Гкал/місяць.

1.4.3 Система електропостачання

Електропостачання ДНЗ №7 здійснюється на підставі договору між Управлінням освіти Сумської міської ради та ВАТ «Сумиобленерго».

Оплата за спожиту електроенергію здійснюється щомісячно, на основі показань приладів обліку і рахунків від енергопостачальної організації (основний розрахунковий період - місяць). Дані про звітність перебувають у бухгалтерії Міськвиконкому спільно з рахунками по інших статтях витрат.

Джерелом постачання електроенергії ДНЗ №17 є трансформаторна підстанція №277, яка знаходиться на балансі ВАТ «Сумиобленерго».Власні трансформатори на балансі закладу відсутні. ТП №277 складається з РУ-0,4 кВ, від якої й отримує живлення заклад.

Живлення електричною енергією будівлі закладу здійснюється двома кабельними лініями 0,4кВ марки CБ 3x35x1x16.

Електрощитова з розподілом на 0,4 кВ, від якої живиться електроенергією силове обладнання та освітлювальна мережа ДНЗ №12, знаходиться в приміщенні закладу на першому поверсі.

Комерційний облік спожитої активної електричної енергії здійснюється за допомогою 2-х лічильників непрямої дії з трансформаторами струму типу СА4У-И672М з розрахунковим коефіцієнтом 10 та з класом точності 2.0.

Система електропостачання будівлі розрахована на одночасне ввімкнення всіх електроспоживаючих приладів із загальною потужністю в 50 кВт. Електропроводка будівлі знаходиться в доброму стані.

На даний момент у закладі немає працівника з IV групою допуску для виконання оперативної роботи по електрогосподарству.

Відповідальною за енергогосподарство та здійснення роботи зі збереження енергоресурсів, забезпечення дотримання встановлених лімітів їх споживання, проведення запланованих заходів з енергозбереження призначено завідуючу господарством.

Лічильники реактивної потужності в закладі відсутні. При відсутності приладів обліку споживання реактивної електроенергії оплату за реактивну потужність розраховує ВАТ «Сумиобленерго»

Загальний склад електроспоживаючого обладнання ДНЗ №7 наведений у таблиці 1.3

Таблиця 1.3 - Основне електроспоживаюче обладнання ДНЗ №7

Назва та тип електрообладнання Встановлена потужність, кВт Кількість, шт. Час роботи за рік, год
1 2 3 4
Телефонний апарат 0,05 2 8760
Хоглодильник «Ярна» 0,6 2 576
Комп’ютер 0,8 2 2260
Музичний центр 0,6 1 -
Телевізор 0,1 1 -
Центрофуга 2,2 1 1004
Пральна машина 1,1 1 1004
Електрочайник 2 2 2008
Картоплечистка 1,5 1 126
Швейна машинка 0,2 1 502
Електропраска 1 2 1506
М’ясорубка 1,5 1 251
Холодильник 1 1 8760
Електроплита 25,5 1 3012

У таблиці 1.4наведена характеристика освітлювальних приладів системи внутрішнього освітлення закладу.


Таблиця 1.4- Характеристика системи освітлення ДНЗ №7

Тип освітлювальних приладів Встановлена потужність, кВт Загальна кількість освітлювальних приладів, шт.
Лампи розжарення 0,1 160
0,06 6

Система освітлення ДНЗ №7 знаходиться у відповідності із санітарно-гігієнічними нормами для даного типу закладу. Вимірювання показали, що освітленість у приміщеннях будівлі відповідає нормативним вимогам згідно. З візуального огляду приміщень було встановлено, що стіни в усіх приміщеннях мають світлий колір. Майже всі освітлювальні прилади на момент обстеження знаходилися в робочому стані. Скло віконних заповнень більшості приміщень було чистим. Всі світильники знаходилися в чистому стані.

Проте система освітлення досліджуваного закладу має суттєвий недолік: у всих приміщеннях штучним джерелом світла є лампи розжарювання, що є неефективним з точки зору енергозбереження.

1.4.4 Система водопостачання та водовідведення (каналізації)

Постачання холодної води до ДНЗ №7 здійснюється централізовано від ДКП «Міськводоканал» м. Суми. Подача води забезпечується за рахунок тиску зовнішньої водопровідної мережі в 0,3 МПа.

Внутрішня мережа холодного водопостачання складається з наступних елементів:

· ввід водопроводу в будівлю;

· розподільні мережі трубопроводів, виконані з пластикових труб Ду 40ммта Ду 15мм;

· запірно-регулююча (засувки, вентилі) та запобіжна арматура (клапани).

Лічильник обліку холодної води встановлений на вводі у підвальному приміщенні ДНЗ №7. Це крильчастий лічильник типу VM3-5V/1, Ду 40 мм, з мінімальною витратою 0,03м3 /год, максимальною витратою 5м3 /год і номінальною витратою 2,5 м3 /год.

На рисунку 1.2 приведена схема вузла обліку холодного водопостачання:

Лічильник обліку холодної води встановлений на вводі у підвальному приміщенні ДНЗ №7. Це крильчастий лічильник типу VM3-5V/1фірми "Премекс", Ду 40 мм, з мінімальною витратою 0,03м3 /год, максимальною витратою 5м3 /год і номінальною витратою 2,5 м3 /год.

1.5 Стан конструктивних елементів будівлі об’єкта

Корпус гімназії являє собою двоповерхову будівлю. Вікна виходять на південь, схід, захід і північ.

Опалювальна площа – 1071,2 м2 .

Опалювальний об’єм –3213,6м3 .

Висота приміщень – 3,0 м

Площа віконних отворів:

51шт. – 4м2 ;

10 шт. – 2,4м2 ;

2шт. – 2,46м2 ;

Загальна площа скління складає 233 м2 .

Таблиця 1.5 – Технічна характеристика будівельних конструкцій ДНЗ №7

№ п/п Найменування частин будинку Коротка технічна характеристика
1 Фундамент Бутобетонний
2 Зовнішні стіни Цегляні
3 Внутрішні стіни Цегляні, оштукатурені цементно-піщаним розчином, шпалери або пофарбовані
3 Плити перекриттів Залізобетонні плити
4 Перегородки Цегляні, оштукатурені, побілені та пофарбовані
5 Покрівля Плоский, м’який утеплений керамзитом
6 Підлога Паркет, керамічна плитка
7 Віконні заповнення Дерев’яні, роздільні рами
8 Дверні заповнення Дерев’яні, металеві

2 РОЗРАХУНКОВИЙ АНАЛІЗ ДІЙСНОГО СТАНУ ДОСЛІДЖУВАНИХ ЕНЕРГОСИСТЕМ

2.1 Аналіз обсягів енергоспоживання

2.1.1 Теплопостачання

Кількість спожитої теплової енергії ДНЗ №7 по місяцям за 2008 та 2009 роки в одиницях виміру за даними журналу обліку теплової енергії на об’єкті та ліміти споживання теплової енергії затверджені Сумською міською радою наведені в таблиці 2.1.

Вартість 1 Гкал теплової енергії до 17жовтня 2008 року становила 206,40 грн.

З 3 лютого 2009 року вартість 1 Гкал теплової енергіїстановить 495,52 грн.

Таблиця 2.1 – Обсяги та ліміти споживання теплової енергії 2008 та 2009 роках

Місяць Кількість спожитої теплової енергії, Гкал Ліміти споживання теплової енергії , Гкал
2008 рік 2009 рік 2010рік 2008 рік 2009 рік 2010рік
Січень 54,3 55,1 37,1 44,9 47,2 44,5
Лютий 43,9 50,8 61,2 46,7 39,5 46,7
Березень 37,1 31,9 47,4 38,8 35,2 38,8
Квітень 31,9 25,8 - 25,3 54,9 25,5
Травень 3,4 - - 9,5 8,9 4,5
Червень 1,7 1,03 - - - 4,5
Липень 5,2 1,723 - - - 3
Серпень 2,6 - - - - 2,5
Вересень 5,2 - - 7 - 5
Жовтень 22,4 13,786 - 25,3 - 25,3
Листопад 41,4 34,465 - 44 39,1 38
Грудень 49,1 65,484 - 47 41,5 44
Всього 298,2 280,088 - 288,5 266,6 282,1

Таблиця 2.2 – Питомі витрати теплової енергії в розрахунку на 1 м3 об’ємубудівлі та в розрахунку на 1 людину ДНЗ №7 в 2008 та 2009 роках

Місяць Питомі витрати теплової енергії
в розрахунку на 1 м3 об’ємубудівлі, Гкал/м3 в розрахунку на 1 людину, Гкал/люд.
2008 рік 2009 рік 2010рік 2008 рік 2009 рік 2010рік
Січень 0,017 0,017 0,011 0,199 0,2 0,135
Лютий 0,014 0,016 0,019 0,161 0,184 0,223
Березень 0,012 0,010 0,014 0,136 0,116 0,172
Квітень 0,010 0,008 - 0,117 0,093 -
Травень 0,001 0,000 - 0,012 0,000 -
Червень 0,001 0,000 - 0,006 0,003 -
Липень 0,002 0,001 - 0,019 0,006 -
Серпень 0,001 0,000 - 0,009 0,000 -
Вересень 0,002 0,000 - 0,019 0,000 -
Жовтень 0,007 0,004 - 0,082 0,05 -
Листопад 0,013 0,011 - 0,152 0,125 -
Грудень 0,015 0,020 - 0,18 0,238 -
Всього 0,093 0,087 - 1,096 1,018 -

Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові:

qбуд ≤ Emax .

де qбуд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати.

Emax – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт год/м3 .

Згідно проведених розрахунків фактичні питомі тепловтрати на опалення будинку за опалювальний період становлять

Нормативні максимальні тепловитрати


Дані розрахунку свідчать про не узгодженість нормативних об’ємів споживання тепла на 1 м3 з фактичними даними по теплоспоживанню. Можна зробити висновок, що відбувається необґрунтовані перевитрати теплової енергії в наслідок значних тепловтрат будівлі.

Рисунок 2.1 - Динаміка споживання теплової енергії ДНЗ №7 в 2008 та 2009 роках

На опалення ДНЗ №7у 2008 році було спожито 298,2 Гкал, а у 2009 році – 280,088 Гкал. Відзначається тенденція до зменьшення споживання теплової енергії на опалення ДНЗ №7 в 2009 році по відношенню до 2008 року на 6 %.Загалом спостерігається розбіжності в споживанні теплової енергії у відповідні місяці за роками, що пов’язано з температурами зовнішньго середовища в опалювальний період.



Місяць

Кількість спожитої електричної енергії, кВт*год. Ліміт споживання електричної енергії, кВт*год.
2008 рік 2009 рік 2010 рік 2008 рік 2009 рік 2010 рік
Січень 5200 5150 4510 5864 5300 5650
Лютий 5350 4550 4450 4940 5250 5550
Березень 4460 4450 3760 4600 4090 4550
Квітень 4460 4610 - 4450 4084 4510
Травень 3410 3820 - 3880 3530 4320
Червень 4440 4280 - 3880 3743 3780
Липень 3200 2210 - 3160 3040 2210
Серпень 3200 2480 - 3420 3040 2480
Вересень 3190 2640 - 3520 3030 2640
Жовтень 4990 3610 - 4610 4739 3610
Листопад 5380 4730 - 4520 5111 5398
Грудень 5160 1990 - 4500 4916 5616
Всього 52440 44520 - 51344 49873 50314

2.1.2 Аналіз обсягів споживання електричної енергії

Таблиця 2.3 - Обсяги та ліміти споживання електричної енергії ДНЗ №7 у 2008 та 2009 роках

На рисунку 2.3 приведена динаміка споживання електричної енергії ДНЗ №7 за 2008 , 2009 та 2010 роки.


Рисунок 2.3 - Динаміка споживання електричної енергії ДНЗ №7в 2008, 2009 та 2010 роках

Характер споживання електричної енергії залежить від використання енергоспоживаючого обладнання, режимів його роботи, що пов'язано з кількістю дітей у закладі у відповідний період. Значний відсоток від загального електроспоживання припадає на пральню та харчовий блок.

У холодний період року підвищуються витрати електроенергії па освітлення. Скачки енергоспоживання на початку літа пов'язані з проведенням генерального прання працівниками прального відділення. При відключенні гарячої води здійснюється підігрів води котлами, таким чином збільшується споживання електричної енергії за даний період.

У 2009 році закладом було спожито на 15% меньше електричної енергії у порівнянні з 2008 роком. Це може бути пов'язано з підвищенням питомих норм харчування та вимог до часу термічної обробки продуктів харчування, а також зі збільшенням кількості вихованців у 2008 році.

Порівняємо річне питоме споживання електричної енергії ДНЗ №7 з нормованим значенням (табл. 2.4) відповідно до норм витрат електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України.

Таблиця 2.4 - Порівняння фактичного питомого електроспоживання ДНЗ №7 з нормованим значенням для даного типу закладу

Рік Питоме електроспоживання у розрахунку на одну дитину, кВт*год/чол.
Фактичне Нормативне
2008 189 380
2009 181

Середнє річне питоме споживання електричної енергії менше за нормовану величину, встановлену для дитячих виховних закладів з електрифікованими харчоблоками з кількістю дітей понад 200 осіб. Це свідчить про відповідність експлуатаційних показників системи електропостачання закладу та електроспоживаючого обладнання вимогам проектної документації.

2.1.3 Аналіз обсягів водоспоживання

Обсяги споживання води ДНЗ №7 «Попелюшка» по місяцям за 2008 і 2009 роки та ліміти, затверджені Сумською міською радою, наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Обсяги споживання води ДНЗ №7 у 2008 та 2009 роках

Місяць Загальна кількість спожитої води, м3 Ліміт споживання води ,м3
2008 рік 2009рік 2010 рік 2008рік 2009рік 2010рік
Січень 250 664 411 464 664 413
Лютий 465 169 407 465 169 428
Березень 400 303 398 463 303 398
Квітень 507 346 - 469 346 401
Травень 545 415 - 451 415 325
Червень 282 380 - 301 381 301
Липень 320 211 - 298 211 306
Серпень 300 191 - 297 191 298
Вересень 149 46 - 442 46 393
Жовтень 365 376 - 447 376 403
Листопад 712 387 - 466 387 438
Грудень 450 99 - 452 390 409
Всього 4745 3587 - 5015 3879 4513

На рисунках 2.4 - приведена динаміка споживання холодної води ДНЗ №7 за 2008,2009 та 2010роки (за даними журналу обліку закладу)

Рисунок 2.4 - Динаміка споживання холодної води ДНЗ №7 в 2008, 2009 та 2010 роках (за даними журналу обліку закладу)

Характер водоспоживання залежить від обладнання, що експлуатується, режимів його роботи та індивідуальних потреб кожного з дітей та працюючих. Значний відсоток від загального водоспоживання припадає на пральню та харчовий блок.

Скачки водоспоживання на початку літа пов'язані з проведенням генерального прання працівниками прального відділення. У липні було відключене гаряче водопостачання, у зв'язку з чим підвищилось використання холодної води в цей період. Скачок водоспоживання у січні 2009 року пов'язаний з проведенням ремонтних робіт та генерального прибирання закладу, а також зі здійсненням профілактичних заходів у зв'язку зі спалахом кишкових захворювань.

З таблиці 2.5 видно, що загальне споживання холодної води ДНЗ №7 у 2009 році зменшилося у порівнянні з 2008 роком на 25%.

2.2 Результати візуального та інструментального обстежень об’єкту

При проведенні енергетичного обстеження ДНЗ №7 було здійснено візуальний огляд стану приміщень об'єкту та досліджуваних енергосистем, а також проведено інструментальні вимірювання у системах опалення та освітлення. Геометричні параметри приміщень, необхідні для розрахунків, були вирахувані на основі данних будівельних креслень ДНЗ №7 та результатів вимірювань, проведених за допомогою вимірювальної рулетки.

Вимірювання освітленості у приміщеннях ДНЗ №7 проводилося 11.02.2010р. з 12:00 до 15:00. Для вимірювання використовувався цифровий люксметр ОЕ-3350. Освітленість на вулиці на початку вимірів становила 6200 лк, наприкінці - 5800 лк, погода була хмарною з проясненнями.

У приміщеннях були зроблені заміри освітленості на робочих місцях (у трьох робочих точках), поруч з вікном, в середині приміщення та біля стіни, протилежної вікну. Була підрахована середня освітленість при природному освітленні та при повністю увімкненій системі освітлення (див. табл. 3.3).

Вимірювання температури проводилось 11.02.2010р. за допомогою лазерного пірометру. У цей день температура повітря на вулиці становила -11°С.

Результати обстеження представлені в таблицях 3.1 - 3.4 (приміщення пронумеровані відповідно до їх нумерації на кресленнях 3 та 4).Результати тепловізійного обстеження представлені у додатку Б.


Таблиця 2.6 Результати інструментального обстеження

приміщення

Тип приміщення

Площа приміщєння,

м. кв

Висота приміщєння,

м.

Об‘єм приміщєння,

м. куб.

Загальна площа вікон, м.кв

Площа з/б огородження,

м. кв

Темп. в приміщенні, С

Тип

освітл. приладу

Потуж ність 1лампи,

Вт

Кількість

ламп, шт.

Природнє

освітлення, лк

Суміщене

освітлення, лк

Всього Робочих
1 Група «Тюльпан» 48,6 3,0 145,8 9,44 33,46 26 ЛР 100 6 6 275 343
2 Спальня 33,6 3,0 100,8 8,8 26 24 ЛР 100 5 5 165 205
3 Роздягальня 14,4 3,0 43,2 4 3,8 23 ЛР 100 2 2 180 234
4 Туалет 10 3,0 30 4 3,86 20 ЛР 100 1 1 201 236
5 Туалет 1,4 3,0 4,2 0 0 21 ЛР 100 1 1 0 170
6 Рукомийник 1,2 3,0 3,6 0 0 19 ЛР 100 1 1 0 110
7 Кладова 1,3 3,0 3,9 0 0 20 ЛР 100 1 1 0 81
8 Коридор 4,2 3,0 12,6 0 0 19 ЛР 100 1 1 0 89
9 Кладова 7,8 3,0 23,4 0 0 18 ЛР 100 1 1 0 93
10 Коридор 1,4 3,0 4,2 0 4,2 23 ЛР 100 1 0 11 78
11 Тамбур 2,3 3,0 6,9 0 6,9 18 ЛР 100 1 0 0 83
12 Пральня 12,2 3,0 36,6 4 2,6 25 ЛР 60 3 2 130 198
13 Сходова клітина 9,8 3,0 29,4 4 2,45 19 ЛР 100 1 1 182 237
14 Швейна майстерня 4,8 3,0 14,4 0 0 25 ЛР 100 2 2 0 190
15 Сушарня 12,2 3,0 36,6 4 3,32 28 ЛР 100 2 2 170 226
16 Коридор 1,9 3,0 5,7 0 0 27 ЛР 100 1 1 0 130
17 Коридор 16,3 3,0 48,9 0 0 20 ЛР 100 3 3 0 145
18 Тамбур 2,1 3,0 6,3 0 6,6 17 ЛР 100 1 1 0 165
19 Музична зала 68,1 3,0 204,3 12 22,8 22 ЛР 100 8 8 247 311
20 Кабінет завідуючої 8,3 3,0 24,9 4 2,54 23 ЛР 60 6 5 230 269
21 Роздягальня 14,7 3,0 44,1 4 7,52 23 ЛР 100 2 2 211 276
22 Коридор 16,8 3,0 50,4 0 0 23 ЛР 100 3 3 0 187
23 Медичний кабінет 48,6 3,0 45,6 9,44 33,46 24 ЛР 100 4 4 196 247
24 Кладова 33,6 3,0 8,4 8,8 26 29 ЛР 100 1 1 0 142
25 Туалет 14,4 3,0 6,6 4 3,8 23 ЛР 100 1 1 180 223

приміщення

Тип приміщення

Площа приміщєння,

м.кв

Висота приміщєння,

м.

Об‘єм приміщєння,

м. куб.

Загальна площа вікон, м.кв

Площа з/б огородження,

м.кв

Темп. в приміщенні, С

Тип

освітл. приладу

Потуж ність 1лампи,

Вт

Кількість

ламп, шт.

Природнє

освітлення, лк

Суміщене

освітлення, лк

Всього Робочих
26 Кабінет психолога 12,39 3,0 37,17 4 7,46 23 ЛР 100 2 2 198 254
27 Коридор 8 3,0 24 0 0 22 ЛР 100 1 1 0 84
28 Холодильна кімната 5,8 3,0 17,4 0 0 22 ЛР 100 1 1 0 93
29 Коридор 4,3 3,0 12,9 0 0 22 ЛР 100 1 1 0 76
30 Роздягальня 2,4 3,0 7,2 0 0 19 ЛР 100 1 1 0 121
31 Кладова 1,2 3,0 3,6 0 3,6 19 ЛР 100 1 1 0 91
32 Коридор 1,5 3,0 4,5 0 4,56 14 ЛР 100 1 1 11 98
33 Кухня 8,2 3,0 24,6 4 4,04 25 ЛР 100 1 1 78 143
34 Кухня 6,3 3,0 18,9 0 0 26 ЛР 100 1 1 0 130
35 Кухня 17,1 3,0 51,3 4 8,24 30 ЛР 100 2 2 71 123
36 Коридор 10,7 3,0 32,1 0 0 22 ЛР 100 1 1 0 87
37 Тумбур 2,7 3,0 8,1 0 6,6 16 ЛР 100 1 1 0 98
38 Сходова клітина 11,4 3,0 34,2 0 6,21 18 ЛР 100 1 1 129 168
39 Тамбур 2,8 3,0 8,4 0 4,8 19 ЛР 100 1 1 0 82
40 Коридор 2 3,0 6 0 3,6 21 ЛР 100 1 1 23 96
41 Електро щитова 3,3 3,0 9,9 0 0 22 ЛР 100 1 1 0 86
42 Електро щитова 2,6 3,0 7,8 0 0 22 ЛР 100 1 1 0 78
43 Коридор 4,7 3,0 14,1 0 0 20 ЛР 100 1 1 0 93
44 Коридор 3,8 3,0 11,4 0 0 25 ЛР 100 1 1 0 97
45 Туалет 11,6 3,0 34,8 4 4,7 25 ЛР 100 2 2 112 149
46 Група «Ластівка» 48,1 3,0 144,3 9,44 33,34 24 ЛР 100 6 6 218 286
47 Роздягальня 15 3,0 45 4 4,16 25 ЛР 100 2 2 107 181
48 Спальня 33,2 3,0 99,6 8,8 25,82 27 ЛР 100 4 4 98 163
49 Група «Сонечко» 48,6 3,0 145,8 9,44 33,46 24 ЛР 100 6 6 187 276
50 Спальня 49,1 3,0 147,3 8,8 34,4 22 ЛР 100 6 6 124 174

приміщення

Тип приміщення Площа приміщєння, м.кв Висота приміщєння, м. Об‘єм приміщєння, м. куб. Загальна площа вікон, м.кв Площа з/б огородження, м.кв Темп. в приміщенні, С Тип освітл. приладу Потуж ність 1лампи, Вт Кількість ламп, шт. Природнє освітлення, лк Суміщене освітлення, лк
Всього Робочих
51 Туалет 10,3 3,0 30,9 4 4,4 23 ЛР 100 2 2 125 176
52 Кладова 1,2 3,0 3,6 0 0 24 ЛР 100 1 1 0 76
53 Коридор 2,9 3,0 8,7 0 0 23 ЛР 100 1 1 0 75
54 Роздягальня 16,7 3,0 50,1 4 5 20 ЛР 100 2 2 113 182
55 Роздягальня 18 3,0 54 4 4,1 20 ЛР 100 3 3 115 174
56 Сходова клітина 13,1 3,0 39,3 4 3,05 20 ЛР 100 3 3 98 136
57 Туалет 10,8 3,0 32,4 4 4,58 21 ЛР 100 2 2 115 157
58 Кладова 1,2 3,0 3,6 0 0 20 ЛР 100 1 1 0 76
59 Група «Ромашка» 47,4 3,0 142,2 12 13,62 21 ЛР 100 6 6 261 316
60 Спальня 48,5 3,0 145,5 12 14,31 21 ЛР 100 6 6 147 206
61 Кабінет 16,7 3,0 50,1 4 5 22 ЛР 100 2 2 191 245
62 Гр. «Космонавти» 47,8 3,0 143,4 12 13,8 21 ЛР 100 6 6 286 329
63 Спальня 33,36 3,0 100,08 8 10 23 ЛР 100 5 5 167 225
64 Туалет 8,7 3,0 26,1 0 0 21 ЛР 100 1 1 0 97
65 Туалет 5,9 3,0 17,7 4 4,16 21 ЛР 100 1 1 131 203
66 Роздягальня 15,5 3,0 46,5 4 4,58 23 ЛР 100 2 2 154 196
67 Сходова клітина 13 3,0 39 4 3,02 19 ЛР 100 1 1 136 182
68 Туалет 11,6 3,0 34,8 4 5,06 23 ЛР 100 2 2 141 191
69 Кладова 1,2 3,0 3,6 0 0 22 ЛР 100 1 1 0 74
70 Коридор 2,9 3,0 8,7 0 0 21 ЛР 100 1 1 0 86
71 Роздягальня 16,5 3,0 49,5 4 5 22 ЛР 100 2 2 134 187
72 Група «Калинка» 49,3 3,0 147,9 9,44 33,82 25 ЛР 100 6 6 273 351
73 Спальня 48,9 3,0 146,7 8,8 34,22 23 ЛР 100 6 6 127 189

2.3 Розрахунковий аналіз системи опалення

2.3.1 Порівняльний аналіз фактичного термічного опору огороджувальних конструкцій з нормативним

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на З °С та більше, обов'язкове виконання умови:

, (2.1)

Де - приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 -К/Вт;

- мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2. К/Вт. Встановлюється залежно від температурної зони експлуатації будинку [3].

Розрахункове значення опору теплопередачі багатошарової огороджувальної конструкції визначається за формулою:

(2.2)

де ав - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції (приймаємо ае = 8,7Вт/(м2 -К) - для стін, підлоги, гладких стель.

аз - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції (для зовнішніх стін та покриттів аз = 23Вт/(м2 -К);

- теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м-К) [3];

- товщина і-го шару огороджувальної конструкції, м;

п - кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку;

Ri- термічний опір і-го шару конструкції, м2 *К/Вт.

Для вікон приведений опір теплопередачі приймаємо згідно.

Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огородження.

Результати розрахунку опору теплопередачі огороджувальних конструкцій представлені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Результати розрахунку опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій

№ п/п Найменування конструктивного елементу Матеріал шару

Товщина

шару,

, м

Теплопровід

ність

1 Стіна Керамічна цегла 0,64 0,7

1,054

2,8

Штукатурка цементно-піщана 0,02 0,7
Плитка керамічна 0,01 0,96
2 Дах Залізобетон 0,22 1,92

1,2

3,3

Гравій керамзитовий 0,1 0,13
Цементна стяжка 0,05 0,7
Руберойд 0,01 0,17
4 Вікна Подвійне скління в дерев'яних спарених плетіннях

2,5

0,4

0,5

4 Вхідні двері Дерево 0,08 0,29 0,43 0,44
5 Підлога Залізобетон 0,22 1,92 1,65 2 5
Гравій керамзитовий 0,15 0,13
Цементна стяжка 0,05 0,7
Дерево 0,04 0,29
Лінолеум 0,004 0,23
6 Підлога в харчоблоці та туалетах Залізобетон 0,22 1,92

1,5

2,5

Гравій керамзитовий 0,15 0,13
Цементна стяжка 0,05 0,7
Плитка керамічна 0,01 0,96

Отримані результати () свідчать про невідповідність дійсного опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій нормативним вимогам [3]. Можна зробити висновок про незадовільні теплозахисні властивості зовнішньої стіни та даху, що вимагає впровадження енергозберігаючого заходу щодо збільшення опору теплопередачі, тобто проведення робіт з теплоізоляції.

2.3.2 Розрахунок тепловтрат приміщень

Даний розрахунок необхідний для визначення об’ємів втрат теплової енергії, щоб встановити потенціал економії витрат на споживання енергоносіїв після впровадження енергозберігаючих заходів.

Розрахунки тепловтрат через огороджувальні конструкції проводимо окремо для кожного приміщення.

Тепловтрати через огороджувальні конструкції будівлі (стіни, вікна, дах для IIповерху, підлогу для І поверху та вхідні двері) розраховуємо за формулою:

(2.3)

де Fпр - розрахункова площа поверхні огороджувальної конструкції (за результатами проведених вимірювань), м ;

Ro- розрахунковий опір теплопередачі огороджувальної конструкції, м2 -К/Вт (табл.2.7);

te , t3 - відповідно температури всередині приміщень і зовнішнього повітря, 0 С;

п - ковфіцієнт, що приймається згідно з [3] в залежності від положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції відносно зовнішнього повітря.

Для розрахунку тепловтрат приймаємо tв = 21 °С (нормативне значення для дитячих установ).

Аналіз температурного режиму останніх трьох років у Сумській області показав, що середнє значення температури повітряза опалювальний сезон становить t3 – - 2,5°С, тому у розрахунках приймаємо це значення.

Для стін, вікон, даху, дверей приймаємо п=1, а для підлоги n=0,4.

За результатами вимірювань середня температура в підвалі t3 = 8 °С.

Сумарні тепловтрати через огороджувальні конструкції:

, (2.4)

де - сумарні втрати теплоти через зовнішні стіни, розраховані по кожному приміщенню, Вт;

- сумарні втрати теплоти через вікна, розраховані по кожному приміщенню, Вт;

- сумарні втрати теплоти через дах для приміщень, над якими немає поверхів, Вт.

сумарні втрати теплоти через підлоги для приміщень І поверху, Вт;

- сумарні втрати теплоти через зовнішні вхідні двері, Вт.

Додаткові втрати тепла через огороджувальні конструкції будівель зумовлені наявністю неврахованих факторів, що збільшують величини основних тепловтрат на деякі долі від їх значень.

Додаткові тепловтрати через зовнішні стіни, визначені орієнтацією будівлі, розраховуються за формулою:

, (2.5)

де - тепловтрати через кожну зовнішню стіну приміщення, Вт;

- коефіцієнт добавки на орієнтацію зовнішньої стіни відносно сторін горизонту.

Допускається для практичних розрахунків для всіх зовнішніх стін будівлі, незалежно від орієнтації, приймати =0,08 - при одній зовнішній стіні в приміщенні і =0,13 - при двох та більше зовнішніх стінах в приміщенні [3]:.

Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через вікна для кожного приміщення розраховуються за формулою:

, (2.6)

де с- питома теплоємність повітря (с=1,005 кДж/(кг- 0 С));

tв t3 - відповідно температури внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього повітря, ° С;

GH - нормативна повітропроникність, що приймається згідно з [3]: для дерев'яних вікон GH =6,0кг/(м2 -год), для пластикових вікон Gu =5,0кг/(м2 -год);

- площа вікон для даного приміщення, м .

Додаткові тепловтрати на відкривання вхідних дверей розраховуємо за формулою:

(2.7)

де . - тепловтрати через двері, Вт.

- коефіцієнт добавки на відкривання дверей.

Для суспільних споруд при частому відкриванні дверей згідно з:

=4

Сумарні розрахункові тепловтрати приміщень визначаємо за формулою:

(2.8)

де - сумарні втрати теплоти через огороджувальні конструкції будівлі, Вт;

- сумарні додаткові втрати теплоти через зовнішні стіни, визначені орієнтацією будівлі, Вт;

- сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря через вікна, Вт;

- сумарні додаткові тепловтрати на відкривання вхідних дверей.

Розрахунок теплонадходжень у приміщення.

Теплові надходження від освітлювальних приладів визначаємо за формулою:

(2.9)

де Nл - потужність одного джерела освітлення, Вт;

косв - коефіцієнт переходу електричної енергії в теплову (для ламп розжарювання косе = 0,95, для люмінесцентних ламп косе =0,5);

пл - кількість однотипних джерел освітлення;

k3 - коефіцієнт завантаження освітлення (приймаємо k3 =0,3).

Теплові надходження від людей визначаємо за формулою:

(2.10)

де qл - явні теплові надходження від людей;

пґл - кількість людей.

Сумарні розрахункові теплові надходження в приміщення визначаємо за формулою:

(2.11)

Теплова потужність системи опалення визначається за формулою:

(2.12)

де - сумарні теплові втрати в приміщеннях, Вт;

- сумарні теплонадходження в приміщення, Вт.

2.3.3 Розрахунок системи опалення

На прикладі приміщення №1 розрахуємо тепловтрати та теплові надходження за формулами (2.3) - (2.12). Втрати теплоти через стіни:

Qстіни =(33,46/1,054)*(21-(-2,5))* 1 = 746,02 ,Вт;

Втрати теплоти через вікна:

Qвікна =(9,44/0,203)*(21-(-2,5))*1 = 554,6 , Вт ;


Втрати теплоти через підлогу

Qпідлога =(48,2/1,65)*(21-8)*0,4=153,16 , Вт.

У даному приміщенні зовнішні вхідні двері відсутні, тому втрати теплоти через двері для даного приміщення не розраховуємо.

Теплові втрати через дах не враховуємо, оскільки дане приміщення знаходиться на першому поверсі, і різниця температур внутрішнього повітря приміщень першого та другого поверхів не перевищує З °С.

Сумарні втрати теплоти через огороджувальні конструкції :

Q0 = 746,02 + 554,6 + 153,16 = 1453,78 , Вт.

Визначаємо додаткові тепловтрати через зовнішні стіни, зумовлені орієнтацією будівель.

Приймаємо 0,13, так як приміщення має дві зовнішні стіни.

Отже:

Qd op = 746,02 *0,13= 96,98 , Вт.

Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через вікна:

Qінф =0,28*9,44*6,0*1,005 * (21 - (-2,5)) = 374,55 , Вт.

Загальні тепловтрати приміщення :

= 1453,78 +96,98 + 374,55 = 1925,33 , Вт.

Теплові надходження від людей не враховуємо, оскільки в приміщеннях здійснюється провітрювання кожної години.

Приміщення освітлюється 6-ма лампами розжарювання потужністю 100 Вт. Отже, теплові надходження від освітлювальних приладів:

Qoce = 100*0,95*6*0,3 = 171,Вт.

Загальні теплові надходження :

ΣQнадх = 171, Bт.

Теплова потужність даного приміщення:

Q6 y д = 3397,51- 171 = 3246,51, Вт.

Аналогічно розраховуємо тепловтрати та теплонадходження для інших приміщень ДНЗ №7. Результати розрахунків наведені в таблиці 2.9

Таблиця 2.9. - Результати розрахунку тепловтрат і теплонадходжень в приміщенні ДНЗ №7

№ приміщення Тепловитрати через стіни Qстіни,Вт Тепловитрати через вікна Qвікна, Вт Тепловитрати через підлогу, Qпідлога, Вт Тепловитрати через дах, Qдах, Вт Тепловитрати через двері, Qдвері, Вт Додаткові тепловтрати, визначені орієнтацією будівлі, Qдвері, Вт Додаткові тепловтрати на інфільтрацію, Qінф, Вт

Додаткові тепловтрати на відкривання дверей,

Qвідкр, Вт

Сумарні теплові надходження, Qнадх, Вт
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 171,0
1 746,02 554,60 0,00 0 0,00 96,98 374,55 0,00 171
2 579,70 517,00 0,00 0 0,00 75,36 349,16 0,00 142,5
3 84,72 235,00 0,00 0 0,00 6,78 158,71 0,00 57
4 86,06 235,00 0,00 0 0,00 6,89 158,71 0,00 28,5
5 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
6 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
7 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
8 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
9 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
10 93,64 0,00 0,00 0 0,00 7,49 0,00 0,00 28,5
11 153,84 0,00 0,00 0 125,69 12,31 0,00 502,76 0
12 57,97 235,00 0,00 0 0,00 4,64 158,71 0,00 57
13 54,63 235,00 0,00 0 0,00 4,37 158,71 0,00 28,5
14 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 57
15 74,02 235,00 0,00 0 0,00 5,92 158,71 0,00 57
16 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
17 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 85,5
18 147,15 0,00 0,00 0 125,69 11,77 0,00 502,76 28,5
19 508,35 705,00 0,00 0 125,69 40,67 476,13 502,76 228
20 56,63 235,00 0,00 0 0,00 4,53 158,71 0,00 57
21 167,67 235,00 0,00 0 0,00 13,41 158,71 0,00 57
22 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 85,5
23 140,91 235,00 0,00 0 0,00 11,27 158,71 0,00 114
24 84,95 0,00 0,00 0 125,69 6,80 0,00 502,76 28,5
25 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
26 166,33 235,00 0,00 0 0,00 13,31 158,71 0,00 57
27 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
28 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
29 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
30 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
31 80,27 0,00 0,00 0 0,00 6,42 0,00 0,00 28,5
32 101,67 0,00 0,00 0 125,69 8,13 0,00 502,76 28,5
33 90,08 235,00 0,00 0 0,00 7,21 158,71 0,00 28,5
34 0,00 0,00 0,00 0 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
35 183,72 235,00 0,00 0 0,00 14,70 158,71 0,00 57
36 0,00 0,00 33,72 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
37 147,15 0,00 8,51 0,00 125,69 11,77 0,00 502,76 85,5
38 138,46 0,00 35,93 0,00 0,00 11,08 0,00 0,00 28,5
39 107,02 0,00 8,82 0,00 125,69 8,56 0,00 502,76 28,5
40 80,27 0,00 6,30 0,00 0,00 6,42 0,00 0,00 28,5
41 0,00 0,00 10,40 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
42 0,00 0,00 8,19 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
43 0,00 0,00 14,81 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
44 0,00 0,00 11,98 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
45 104,79 235,00 40,21 0,00 0,00 8,38 158,71 0,00 57
46 743,35 554,60 151,59 0,00 0,00 96,64 374,55 0,00 171
47 92,75 235,00 47,27 0,00 0,00 7,42 158,71 0,00 57
48 575,68 517,00 104,63 0,00 0,00 74,84 349,16 0,00 114
49 746,02 554,60 0,00 951,75 0,00 96,98 374,55 0,00 171
50 766,98 517,00 0,00 961,54 0,00 99,71 349,16 0,00 171
51 98,10 235,00 0,00 201,71 0,00 7,85 158,71 0,00 57
52 0,00 0,00 0,00 23,50 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
53 0,00 0,00 0,00 56,79 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
54 111,48 235,00 0,00 327,04 0,00 0,00 158,71 0,00 57
55 91,41 235,00 0,00 352,50 0,00 7,31 158,71 0,00 85,5
56 68,00 235,00 0,00 256,54 0,00 5,44 158,71 0,00 85,5
57 102,12 235,00 0,00 211,50 0,00 8,17 158,71 0,00 57
58 0,00 0,00 0,00 23,50 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
59 303,67 705,00 0,00 928,25 0,00 24,29 476,13 0,00 171
60 319,06 705,00 0,00 949,79 0,00 25,52 476,13 0,00 171
61 111,48 235,00 0,00 327,04 0,00 8,92 158,71 0,00 57
62 307,69 705,00 0,00 936,08 0,00 24,61 476,13 0,00 171
63 222,96 470,00 0,00 653,30 0,00 17,84 317,42 0,00 142,5
64 0,00 0,00 0,00 170,38 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
65 92,75 235,00 0,00 115,54 0,00 7,42 158,71 0,00 28,5
66 102,12 235,00 0,00 303,54 0,00 8,17 158,71 0,00 57
67 67,33 235,00 0,00 254,58 0,00 5,39 158,71 0,00 28,5
68 112,82 235,00 0,00 227,17 0,00 9,03 158,71 0,00 57
69 0,00 0,00 0,00 23,50 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
70 0,00 0,00 0,00 56,79 0,00 0,00 0,00 0,00 28,5
71 111,48 235,00 0,00 323,13 0,00 8,92 158,71 0,00 57
72 754,05 554,60 0,00 965,46 0,00 98,03 374,55 0,00 171
73 762,97 517,00 957,63 0,00 99,19 349,16 0,00 171
10900,30 13216,40 1696,68 10558,55 879,83 1146,83 3519 32 4702,5
Всього 50843,75

За формулою (2.12) визначаємо теплову потужність системи опалення ДНЗ №7:

Qбуд = 50843,75- 4702,5= 46158,35Вт = 46,158кВт =

= 29,52 Гкал/міс=177,16 Гкал/рік.

Максимальне значення витрат теплової енергії на гаряче водопостачання, що становить 5,5520 Гкал/міс, тобто 66,62 Гкал/рік.

Якщо порівняти розраховане значення споживання теплової енергії будівлі ДНЗ №7 (177,16 Гкал/рік. на опалення та 66,62 Гкал/рік на гаряче водопостачання то в суммі отримаемо 243,78 Гкал\рік) та фактичні витрати теплоносія за опалювальний період 2009 року (280,088 Гкал/рік), можна зробити висновок, що за опалювальний сезон відбувалися значні перевитрати теплової енергії , внаслідок перегріву приміщень, що призвело до значних додаткових витрат на опалення.

Розрахунки показали, що найбільші втрати тепла в будівлі ДНЗ №7 відбуваються через вікна та стіни, що наглядно показано на рисунку 2.5

Рисунок 2.5 - Відсоткове співвідношення тепловтрат через різні огороджувальні конструкції будівлі ДНЗ №7

2.4 Розрахунковий аналіз системи освітлення

2.4.1 Розрахунок системи освітлення

Система освітлення є вагомим споживачем електроенергії, особливо в адміністративних будівлях (до 80 %) . Тому застосування запропонованої методики має вагоме значення при проведенні енергоаудита.

Для аналізу стану системи освітлення досліджуваного об'єкта необхідно зібрати наступну інформацію [6]:

- тип і кількість існуючих світильників;

- тип, кількість і потужність ламп, що використовуються;

- режим роботи системи штучного освітлення;

- рік установки світильників;

- періодичність чищення світильників;

- фактичний і нормований рівень освітленості;

- значення напруги електромережі освітлення на початку і в кінці вимірювань освітленості;

- розміри приміщення;

- середній фактичний термін служби ламп;

Потім, проводиться розрахунок показників енергоспоживання на основі вище перелічених даних отриманих в результаті інструментального обстеження об'єкта.

Фактична потужність:

Рфіл Кпpа Nр (2.13)

Встановлена потужність:

Pyi =Pл Knpa Nр (2.14)

де Рф - фактична потужність освітлювальної установки i-гo приміщення в обстежуваному об'єкті;

Pyi - встановлена потужність освітлювальної установки i-гo приміщення в обстежуваному об'єкті;

Рл - потужність лампи, Вт;

Кпра - коефіцієнт втрат в пускорегулюючій апаратурі освітлювальних приладів (даний коефіцієнт враховується тільки при розрахунку потужності освітлювальної установки, в якій використовуються газорозрядні лампи);

Np - кількість працюючих однотипних ламп в освітлювальній установці i-ro приміщення;

N - кількість всіх однотипних ламп в освітлювальній установці i-гo приміщення.

Річне і питоме енергоспоживання:


(2.15)

де WГ - сумарне річне споживання електроенергії;

WГі - річне споживання ОУ i-гo приміщення;

ТГi - річне число годин роботи системи i-гo приміщення;

KИi - коефіцієнт використовування встановленої електричної потужності в ОУ i-гo приміщення, який обчислюється по формулі:

(2.16)

2.4.2 Розрахунок споживання електроенергії в системі освітлення ДНЗ №7 «Попелюшка»

У цьому підрозділі приводиться розрахунок споживання електроенергії в освітлювальних установках приміщень ДНЗ №7 «Попелюшка» .

1. При розрахунку фактичної і встановленої потужності по формулах (2.13) і (2.14) потужністю ламп розжарення 100 Вт, коефіцієнт втрат в пускорегулюючій апаратурі, згідно [6] для ламп розжарення не використовується, оскільки пускорегулююча апаратура в лампах розжарення відсутня.

2. При розрахунку річного енергоспоживання освітлювальної установки по формулі (2.15) використовується коефіцієнт використання встановленої електричної потужності, який визначається по формулі (2.16).

Річне напрацювання системи приймається залежно від наступного: у приміщеннях, де для забезпечення нормованої освітленості використовується природне освітлення, як фактичне значення приймається значення природної освітленості, і річне число годин роботи освітлювальної установки такого приміщення складає 1300 годин/рік (в середньому 5 годин роботи в день). У приміщеннях, де нормоване значення освітленості не забезпечується природним освітленням, як фактичне значення приймається значення освітленості, що створюється суміщеним освітленням річне напрацювання освітлювальних установок таких приміщень складає 2100 годин/рік .

Приклад розрахунку споживання електроенергії в системі освітлення спальної кімнати гр. «Ластівка»:

1. Фактична потужність:

Pфакт =Pл . Кпра . N=100 . 1. 6=600 Вт.

2. Встановлена потужність:

Pвст =Pл . Кпра . N=100 . 1. 6=600 Вт.

3.Коефіцієнт використовування встановленої електричної потужності:

4. Річне енергоспоживання:

кВт . год/рік.

Розрахунок для решти приміщень ведеться таким же чином, результати розрахунків зведені в додаток А.

Споживання електроенергії лампами розжарення:

- сумарна потужність:

=16600 Вт.


- річне споживання електроенергії лампами розжарення:

=21580кВт∙год/рік.


3ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ ТА ЇХ РОЗРАХУНКОВИЙ АНАЛІЗ

3.1 Представлення енергозберігаючих заходів по системах

3.1.1 Енергозберігаючі заходи в системі теплопостачання

1 Заміна 63 дерев'яних вікон закладу на металопластикові. Конструкція таких вікон дозволяє щільно їх зачиняти, перешкоджає виходу теплого повітря з приміщення та дозволяє зекономити до 30% теплової енергії.

До заміни пропонується встановити подвійні склопакети

Вт з параметрами:

- профіль Open Тeck 63мм

- фурнітура Maco, с/п 4-10-4-9-4

Розміри віконних прорізів та кількість вікон вказані у розділі 1.5

На рисунку 3.1 схематично зображений вигляд нових віконних конструкцій.


1.

2.

3.

Рисунок 3.1 – Схематичне зображення віконних конструкцій

2Встановлення електронної системи регулювання температури приміщень для системи опалення, що виключить можливості перетопів в приміщеннях закладу та буде підтримувати комфортні умови для дітей.

ECL Comfort 200 - електронний цифровий регулятор температури, який налаштовується для роботи в різних технологічних схемах систем теплопостачання будівель за допомогою ECL карт.

Регулятор має тиристорні виходи для керування приводом регулюючого клапана і релейні виходи для управління насосом .

До регулятора мае можливість підключення до п’яти температурних датчиків Pt 1000 Ом, дистанційних панелей контролю або управління і додаткового комунікаційного модуля.

Корпус регулятора ECL Comfort 200 розроблений для настінного монтажу, для встановлення у вирізі щита керування або на DIN-рейці.

Регулятор ECL Comfort 200 може бути переключений на різні прикладні завдання за допомогою кнопок відповідно до інструкції, що додається до інформації та ECL карті.

Кожна ECL карта забезпечує функціонування регулятора ECL Comfort 200 стосовно конкретної схеми теплопостачання.

Вибір карти і специфічних налаштувань регулятора визначається вимогами схеми теплопостачання.

- карта P16 для управління клапаном і насосом в системі ГВС зі швидкісним водопідігрівачів.

- карта P17 для управління клапаном і насосами в системі ГВС зі швидкісним водопідігрівачів і баком-акумулятором. ВКЛ/ ВИКЛ регулювання постійної температури гарячої води .

- карта P20 для управління пальниковими пристроями котла та насосом в системі опалення. ВКЛ/ВИКЛ-регулювання. Погодна компенасація температури теплоносія.

- карта P30 управління клапаном і насосом в системі опалення. Погодна компенсація температури теплоносія.

Схема підключення регулятора в систему опалення показана на рисунку3.2


Рисунок 3.2 Схема підключення терморегулятора в систему опалення

Додаткові позначення: 1-регулюючий клапан; 2- циркуляційний насос; 3- електропривід клапана; 4- водонапірний елеватор; 5- датчики температури теплоносія; 6- датчик температури в середині будівлі; 7- датчик температури зовнішнього середовища.

Працює система регулювання наступним чином: регулятор температури - погодний компенсатор - отримує інформацію про температуру від всіх 4 датчиків і на підставі закладеного температурного графіка визначає необхідній ступінь відкриття клапана (1). При зміні ступеня відкриття клапана відбувається зміна витрати теплоносія, що надходить у систему опалення з зовнішньої теплової мережі. При цьому відбувається зміна коефіцієнта підмішування, а значить і температури теплоносія що подається після елеватора . Циркуляційний насос (2) необхідній для забезпечення циркуляції теплоносія в системі опалення при малому ступені відкриття регулюючого клапана, а також для необхідного підмішування теплоносія зі зворотної магістралі. За допомога зміни ступеня відкриття клапана 1 регулятор температури підтримує необхідній температурний графік, тобто потрібну залежність температури подаючого трубопроводу системи опалення від температури зовнішнього та внутрішнього повітря .Регулятор здійснює обмеження мінімальної і максимальної температури подаючого трубопроводу та максимальної температури зворотного трубопроводу системи опалення.

Основні складові системи:

- Електронний регулятор Danfoss ECL Comfort 200 – керує системою регулювання;

Рис 3.3 електронний регулятор Danfoss ECL Comfort 200.

- Регулюючий три-ходовий клапан Danfoss VF 3 ,Ду 80 мм;

Рис 3.4 регулюючий клапан Danfoss VF 3


Редукторний електропривід Danfoss AMV 15 для управління клапаном Danfoss VF 3;

Рис 3.5 редукторний електропривід Danfoss AMV 15

- Датчики температури Kromschroeder;

Рис 3.6 Датчики температури Kromschroeder

- Циркуляційний насос GrundfosUPS 80-60F-PN10

Основні параметри:

- Має ступінчате регулювання швидкості;

- Максимальний робочий тиск – 10 бар;

- Максимальна витратрата 60 м3 годину;

- Максимальна потужність – 880 Вт;

- Робоча напруга- 380В .

Зображення циркуляційного насоса GrundfosUPS 80-60F-PN10 представлено на рисунку 3.7


Рис 3.7 циркуляційний насос GrundfosUPS 80-60F-PN10

Для балансування системи в обстежуваному закладі необхідно додатково встановити радіаторні терморегулятори для врівноваження температури по приміщеннях.

Рекомендується встановити радіаторні терморегулятори типу RTD- Gфірми Danfossу загальній кількості 34 штук ( по 1 на приміщення).

Рисунок 3.8 - Радіаторний терморегулятор RTD-G

Радіаторний терморегулятор типу DanfossRTD-Gз підвищеною пропускною спроможністю застосовується як в однотрубних, так і в двотрубних системах водяного опалення.

Зовнішній вигляд такого регулятора показаний на рисунку 3.8.

3.1.2 Енергозберігаючі заходи в системі освітлення

1 Періодичне чищення світильників та миття вікон

Внаслідок несвоєчасного чищення світильників рівень освітленості може знизитись на 5- 10% і більше[6]. Очищення від пилу та бруду світильників та миття вікон необхідно проводити не рідше 1 разу на 3 місяці.

2 Заміна ламп розжарювання на компактні люмінесцентні (енергозберігаючі) лампи типу Osram Dulux , потужністю 15 та 20 Вт.

Рис. 3.8 Люмінесцентна (енергозберігаюча) лампа типу Osram Dulux

3.1.3 Енергозберігаючі заходи в системі водопостачання

Оскільки при обстеженні системи водопостачання недоліків виявлено не було, рекомендуються проведення роз'яснювальної роботи серед працівників закладу щодо раціонального використання та збереження водних ресурсів, а також планові ремонти і періодичні перевірки роботи існуючих санітарно-технічних пристроїв.

3.2 Розрахунковий аналіз енергозберігаючих заходів

3.2.1 Розрахунковий аналіз заходів в системі теплопостачання

1 Розрахунок економії теплової енергії при заміні дерев'яних вікон з опоромтеплопередачі R=0,4 м2 *K/Вт на пластикові вікна з двокамерним склопакетом та приведеним опором теплопередачі R=0,54 м2 *K/Вт [3].

Розрахунок, проведений у розділі 2 показав, що втрати теплової енергії через існуючі вікна ДНЗ №7 становлять 22142,23Вт.

Визначимо теплові втрати через пропоновані вікна за формулою (2.3):

Вт

Економія від впровадження заходу складе:

- у відсотках

% ;

- за рік Гкал.:

Qрік =22142,23 -10139,81=12002,42 Вт =7,67 Гкал/міс = 46,06 Гкал/рік.

В грошовому еквіваленті економія складає:

Егрн =Qрік . CГкал , (3.1)

де CГкал –ціна 1 Гкал теплової енергії, на 01.02.2010 становить 495,12грн.

Егрн =46,06 . 495,12 =22805,22 грн/рік.

2 Розрахунок економії теплової енергії привпровадженні в систему опалення електронної системи регулювання.

Визничимо витрати теплової енергії після впровадження заходу.

Витрати визничимо за формулою:

, (3.4)

де - річні витрати теплової енергії за данними лічильника, що становлять 280,088 Гкал за 2008 рік;

- розрахункове значення витрат теплової енергії , що становить 177,16 Гкал/рік;

- максимальне розрахункове значення витрат теплової енергії на гаряче водопостачання, що становить 5,5520 Гкал/міс, та 66,62 Гкал/рік.

, Гкал/рік.

Ефект від регульованого зниження температури приміщень в неробочий час розрахуємо за формулою :

, (3.5)

де - середне навантаження системи опалення , становить 0,055 Гкал/годину;

- час на протязі якого вмикається режим зниженої температури опалення. Для розрахунків приймаемо 2 вихідні доби на тиждень, що становить 192 години на місяць;

- величина зниження внутрішньої температури, приймаемо 7 ;

- нормативне значення внутрішньої температури приміщень за [7]становить 21 ;

- середне значення температури зовнішнього середовища за опалювальний період, складає – -2,5.


, Гкал/міс.

В річному розрахунку:

, Гкал/рік.

Сумарна економія становить:

, Гкал/рік.

Економія від впровадження заходу у відсотках :

%

В грошовому еквіваленті економія складає:

Егрн = , (3.6)

де CГкал –ціна 1 Гкал теплової енергії, на 01.02.2010 становить 495,12грн.

Егрн =55,148 . 495,12=27304,8 , грн/рік

3.2.2 Розрахунковий аналіз заходів в системі електропостачання

1 Розрахунок економії від заміни ламп розжарення потужністю 60 Вт на енергозберігаючі лампи OsramDuluxELLL827 E27 потужністю 15 Вт. Встановлена потужність:

, Вт.

Річне енергоспоживання:

, кВт∙ г/рік.

Економія за рахунок переходу на інший тип джерела світла з більш високою світловіддачею (лм/Вт):

, (3.7)

де – коефіцієнт ефективності заміни типу джерела світла, який розраховується за формулою:

, (3.8)

де – світловіддача існуючого джерела світла, становить 12 лм/Вт;

– світловіддача пропонованого до установки джерела світла, становить 62,5 лм/Вт;

– коефіцієнт запасу, що враховує зниження світлового потоку лампи протягом терміну служби, приймемо =1,0.

, кВт∙г/рік.

Економія від впровадження заходу складе

- у відсотках

% .

В грошовому еквіваленті економія складає:

Егрн =,

де –ціна 1 кВт∙г електричної енергії, згідно договору на 07.12.2009 становить 0,6428 грн.

Егрн =370,656. 0,6428 =238,23 , грн/рік.

2 Заміна ламп розжарення потужністю 100 Вт на енергозберігаючі лампи OsramDuluxELLonglife840 E27 потужністю 20 Вт.

Установлена потужність:

, Вт.

Річне енергоспоживання:

, кВт∙ г/рік.

Коефіцієнт ефективності заміни типу джерела світла

Економія за рахунок переходу на інший тип джерела світла з більш високою світловіддачею (лм/Вт):


, кВт∙ г/рік .

Економія від впровадження заходу складе

- у відсотках

%.

В грошовому еквіваленті економія складає:

Егрн =,

де –ціна 1 кВт∙г електричної енергії, згідно договору на 07.12.2009 становить 0,6428 грн.

Егрн =16473,6 . 0,6428 =10589,23 , грн/рік.


4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Економічні розрахунки енергозберігаючих заходів

4.1.1 Розрахунки терміну окупності заміни віконних конструкцій

Капітальні витрати на впровадження заходу:

К= Cвікон + Cмонтажу , (4.2)

де Cвікон –вартість віконих конструкцій загальною площею 233 м2 , що становить 85004 грн.

1.Віконні конструкціі розміром 2х2 м - 51 штука по 1396 грн;

2.Віконні конструкціі розміром 1,2х2 м - 10 штук по 1124 грн;

3.Дверні конструкціі розміром 1,2х2 м - 2 штуки по 1284 грн.

Cмонтажу – вартість демонтажу старих та встановлення нових віконних конструкцій, що становить 11050,5 грн.

Вартість станом на 08.04.2010 розраховано «ЧП Федоркин» м. Суми, ул. Курская 18, оф.1.

К=85004+11050,5=96054,5 грн.

Розрахуемо термін окупності проекту за допомогою методики дисконтування. Враховуючи той факт, що вигода від проекту буде зменшуватись.

Це виражається в рівнянні:

PV=FV∙1/, (4.3)

де PV – сьогоднішня вартість,грн.

FV – цінність майбутнього доходу (витрати) на момент його появи;

r – ставка дисконту;

n – число повних років до появи майбутнього доходу чи витрат;

– коефіцієнт дисконтування.

Для аналізу скористаємось табличною формою. Ставка дисконту на найближчі 5 років становить 20% - 22% . Щорічна економія складає 22805,22 грн/рік. Надходження грошей становлять 96054,5 грн., термін окупності приймемо 5 років .

Таблиця 6.2 – Розрахунок дисконтування

Роки Надходження грошей, грн. Економія, грн. Коефіцієнт дисконтування Дисконтна вартість, грн.
0 796400 - 1 -
1 - 22805,22 0,847 19316,05
2 - 22805,22 0,718 16374,14
3 - 22805,22 0,608 13865,57
4 - 22805,22 0,515 11744,68
5 - 22805,22 0,437 9965,88
6 - 22805,22 0,371 8460,73
7 - 22805,22 0,313 7138,03
8 22805,22 0,266 6066,18
9 22805,22 0,225 5131,17
Всього 98062,4

Таким чином капітальні вкладення не окуповуються за 5 років в повному обсязі. Для окупності проекту знадобиться 9років, враховуючи дану ставку дисконту.

4.1.2 Розрахунки терміну окупності системи регулювання для системи опаленням.

Капітальні витрати на впровадження заходу:

К= Cрегулятор +Cклапан +Cпривод +Cдатчик +Cнасос + Cрадіаторн. регул. +Cмонтажу ,


де Cрегулятор – вартість електронного регулятора Danfoss ECL Comfort 200, становить 4932,21 грн;

Cклапан - вартість регулюючого клапана DanfossVF3, становить 11647 грн;

Cпривод – вартість редукторного електроприводу Danfoss AMV 15, становить 4545,68 грн;

Cдатчик – вартість датчиків температури Kromschroeder , становить 599,4 грн ( 3 повітряних по 111 грн та 2 для рідин по 188,7грн).;

Cнасос – вартість циркуляційного насоса GrundfosUPS 80-60F-PN10 , становить 11718 грн;

Cрадіаторн. регул – вартість 34 радіаторних терморегуляторів DanfossRTD-G, що становить 4148 грн ( по 122 грн. кожен);

Cмонтажу - вартість комплексу робіт по встановленню елементів системи, становить 7300 грн.

Вартість станом на 09.04.2010 за данними ООО "ЕВОлюкс", м. Київ , вул.Новозабарска, 20.

К= 4932,21+11647+4545,68+599,4+11718+4148+7300=44890,29 грн.

Розрахуемо додаткові витрати електричної енергії на роботу циркуляційного насоса протягом року.

, (3.8)

де - потужність циркуляційного насоса ,становить 0,88 кВт.

- час роботи за рік , становить 4392 години.

–ціна 1 кВт∙гелектричноїенергії, згідно договору на 07.02.2010 становить0,6428грн.


грн.

Термін окупності даного заходу складає:

Т= = 1,73року.

4.1.3 Розрахунки терміну окупності заміни ламп розжарення на енергозберігаючі лампи OsramDulux

1 Заміна ламп розжарення потужністю 60 Вт на енергозберігаючі лампи OsramDuluxELLL827 E27 потужністю 15 Вт.

Капітальні витрати на впровадження заходу:

К= Cлампи . N,

де Cламп –вартість 1 лампи, що становить 34 грн.

Вартість станом на 12.04.2010 за данними маркету “Рона”м.Суми, вул. Іллінська 12/2.

N– кількість однотипних ламп.

К=34. 6=204 , грн.

Термін окупності даного заходу складає:

Т= == 0,85 року.

2 Заміна ламп розжарення потужністю 100 Вт на енергозберігаючі лампи OsramDuluxELLonglife840 E27 потужністю 20 Вт.

Капітальні витрати на впровадження заходу:

К= Cлампи . N,

де Cламп –вартість 1 лампи, що становить 42 грн.

Вартість станом на 12.04.2010 за данними маркету “Рона”м.Суми, вул. Іллінська 12/2.

N– кількість однотипних ламп.

К=42. 160=6720 , грн.

Термін окупності даного заходу складає:

Т= == 0,63 року.

4.2 Оборотні кошти

Тема дослідження використання обігових коштів на підприємстві є досить актуальною, бо правильна організація, збереження і ефективність використання оборотних коштів мають велике значення для забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення, стійкого фінансового стану всіх суб’єктів господарювання, нормального грошового звернення, реального накопичення національного багатства країни.

Наявність у підприємства оборотних коштів в достатній кількості ще не свідчить про їх раціональне використання. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів служить система показників, пристосування яких до конкретного підприємства дає можливість визначити шляхи поліпшення використання цих коштів.

1.Теоретичні основи організації оборотних коштів

Сутність, склад, структура оборотних коштів та принципи їх організації Поряд з основними фондами для роботи підприємства має величезне значення наявність оптимальної кількості оборотних коштів. Оборотні кошти являють собою сукупність коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують їхній безперервний кругообіг.

Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства. Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу зв’язані із обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції і її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства.

У своєму русі оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.

Перша стадія кругообігу коштів являється підготовчою. Вона протікає в сфері обігу. Тут відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і зв’язані з нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На третій стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на другій стадії. Лише після того, як товарна форма вартості зробленої продукції перетвориться в грошову, авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виторгу, що надійшов, від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена на розширення оборотних коштів, приєднуються до них і здійснює разом з ними наступні цикли обороту. Грошова форма, яку приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту коштів.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:

Д - Т... П... Т" - Д"

де

Д - грошові кошти, авансовані суб’єктом, що хазяює;

Т - засоби виробництва;

П - виробництво

Т" - готова продукція;

Д" - грошові кошти, отримані від продажу продукції і, що включають у себе реалізований прибуток.

Точки (...) означають, що обертання коштів перерване, але процес їхнього кругообігу продовжується в сфері виробництва. Оборотні кошти при русі знаходяться на всіх стадіях і у всіх формах. Це забезпечує безперервний процес виробництва і безперебійну роботу підприємства.

Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу, називається виробничим циклом.

У сфері інфраструктури кругообіг оборотних засобів відбувається у дещо інший спосіб. Це пов’язано зі специфікою умов виробництва у сфері послуг, а саме:

1. Процес виробництва послуг і процес їх споживання не відокремлені у просторі та часі.

2. Продукт сфери послуг не матеріальний, тому його не можна накопичувати та зберігати.

Розрізняють склад і структуру оборотних коштів.

Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, що утворять оборотні кошти.

Розподіл оборотних коштів на оборотні виробничі фонди і фонди обігу обумовлюється особливостями їхнього використання і розподілу в сферах виробництва продукції і її реалізацій.

Оборотні виробничі фонди містять у собі:

Предмети праці (сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини і т.п.);

Засоби праці із малим терміном служби (малоцінні, швидкознос. предмети й інструменти);

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення (предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення не закінчені повністю виробництвом).

Витрати майбутніх періодів (нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку й освоєння нової продукції які виробляються в даному періоді, але відносяться на продукцію майбутнього періоду; наприклад, витрати на конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування).

До фондів обігу відносяться :

- Кошти підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але не оплачені;

- Кошти, в розрахунках;

- Грошові кошти в касі і на рахунках.

Розмір оборотних коштів, зайнятих у виробництві, визначається в основному тривалістю виробничих циклів виготовлення виробів, рівнем розвитку техніки, досконалістю технології й організації праці. Сума засобів обігу залежить головним чином від умов реалізації продукції і рівня організації системи постачання і збуту продукції.

Розглянемо джерелах формування оборотні кошти поділяються на власні і позикові.

Власні оборотні кошти – це кошти, що постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і сформовані за рахунок власних ресурсів (прибуток і ін.). У процесі руху власні оборотні кошти можуть заміщатися коштами, що є по суті частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільними (у зв’язку з одноразовістю виплати заробітної плати). Ці кошти називаються прирівняними до власних, або стійкими пасивами.

Позикові оборотні кошти - кредити банку, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Ефективна робота підприємства - це досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах. Мінімізація витрат - це, у першу чергу, оптимізація структури джерел формування оборотних коштів підприємства, тобто розумне сполучення власних і кредитних ресурсів.

Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками:

- залежно від участі їх у кругообігу коштів;

- за методами планування, принципами організації та регулювання;

- за джерелами формування.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

- власні та прирівняні до власних;

- залучені;

- інші.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах.

По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів.

По-друге, визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів).

По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків.

По-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.

По-п’яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їх обертання.

2. Резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

- впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

- ваближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

- вироке використання прямих тривалих зв’язків;

- розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

- комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :

- прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

- розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

- удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

- удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

- збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

- наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

- удосконалювання системи розрахунків;

- збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв’язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

- ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв’язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв’язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв’язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.


5 ОХОРОНА ПРАЦІ

Проведемо аналіз потенційних шкідливостей і небезпек, що мають місце при роботі в обстежуваній будівлі. В даному випадку об’єктом обстеження є адміністративна будівля. Дана будівля є двоповерховою панельною спорудою. На працюючих в будівлі може впливати ряд небезпечних і шкідливих чинників: аномальні температура, вогкість і рухливість повітря, аномальне освітлення, електричний струм, пожежа і інші чинники.

Виходячи з цього, слід надати велику увагу забезпеченню безпеки роботи устаткування, електробезпеки, нормативних метеорологічних умов на робочих місцях та забезпеченню необхідної освітленості на робочих місцях.

5.1 Забезпечення на робочих місцях санітарно-гігієнічних умов

Метеорологічні умови характеризуються наступними показниками:

-температура навколишнього повітря в приміщенні;

-відносна вологість;

-швидкість руху повітря в приміщенні;

-інтенсивність теплового випромінювання;

-температура поверхонь, що оточують робочу зону.

Ці параметри повітряного середовища багато в чому впливають на самопочуття людини. Організм людини володіє властивостями терморегуляції. Температура тіла постійна, оскільки зайве тепло віддається навколишньому середовищу за допомогою конвекції, випромінювання або випаровування виділяючого поту при перегрівах.

Порушення терморегуляції призводить до запаморочення, нудоти, втрати свідомості і теплового удару.

На сьогодні основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.

Таблиця 5.1 – Показники температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні приміщень ДНЗ №7

Поверх Температура, ºС Відносна вологість, % Швидкість руху, м/с
1 23-24 40-60% ³ 0,1
2 22-25 40-60% ³ 0,1

Ці показники знаходяться в межах норм для категорії робіт 1а.

На досліджуваному об’єкті для вентиляції приміщень використовується природна вентиляція. За місцем дії – загально обмінна ( більшість приміщень) та місцева з механічним спонуканням переміщення повітря (приміщення пральні та кухонній блок). В даному випадку місцева вентиляція використовується в місцях з надмірним волого виділенням та надлишковими теплопритоками. Приплив повітря в приміщення і витяжка за об’ємом не повинні відрізнятися більш ніж на ± 10%.

Проблеми з вентиляціею були помічені в приміщеннях харчоблоку, де встановлений вентиляційний пристрій недостатньої потужності.

5.2 Забезпечення на робочих місцях нормованого освітлення

Штучне освітлення, здійснюється лампами розжарення. По конструктивному виконанню системи – загальне освітлення. Освітленість робочої поверхні відповідає нормам встановленим СНиП 23-05-95 для 5 розряду зорових робіт і становить від 170 до 350 лк .

5.3 Електробезпека

Всі електроустановки , що знаходяться в експлуатації ДНЗ №7 відносяться до установок з напругою до 1000 В.

На основі «Правил устройства електроустановок» (ПУЭ) всі приміщення будівлі відносяться до 3-ої категорії електропостачання. Найбільшої уваги заслуговуе електрообладнання пральні. По-перше через надмірну вологість приміщень , що сприяє розтіканню струму при пошкодження ізоляції, та через високу номінальну потужність працюючого обладнання і як наслідок небезпечно високі значення робочих струмів. Все електрообладнання працює від мережі напругою 220 В і частотою 50 Гц. У приміщеннях відсутні відкриті струмопровідні частини з напругою більше 12 В. Ураження електричним струмом можливо тільки у разі несправності апаратури і кабелів живлення та при несанкціонованому доступі. Вся електропроводка проведена в захищених від людини місцях, що виключає можливість пошкодження її ізоляції працівниками.

Для захисту від ураження електричним струмом в будівлі передбачається:

-наявність заземлення всіх приладів з опором не більш 4 Ом;

-недоступність струмопровідних частин;

-застосована прихована електропроводка в захищаючих від механічних пошкоджень трубах;

-маркіровані роз’єми і розетки;

-передбачені аварійні рубильники виключення всього електроживлення.

-електророзетки, вимикачі , електропроводка розміщені в місцях недоступних для дітей.

5.4 Пожежобезпека

Дитячий садок надзвичайно відповідальна будівля з точки зору пожежної безпеки.

Приміщення будівлі дошкільних навчальних закладів відносяться до пожежонебезпечних. Оскільки в приміщеннях знаходяться горючі речовини в холодному стані (документація, надруковані папери, дерев’яні меблі), то їх слід віднести до категорії “В” пожежонебезпечних приміщень.

Будівля оснащена первинними засобами пожежегасіння: внутрішніми пожежними водопроводами, ручними і пересувними вогнегасниками, сухим піском. Пожежні крани встановлені на майданчиках сходових кліток, біля входів. Щити протипожежного захисту оснащені ручними вогнегасниками. Приміщення будівлі оснащені системами пожежної сигналізації .

Постійно проводяться організаційні заходи по навчанню працівників та дітей правильному поводженні при евакуації з будівлі. На кожному поверсі розміщені евакуаційні плани на випадок виникнення пожежі.

5.5 Боротьба зі шкідливою дією шуму і вібрації

У 2-х кабінетах педагогічних працівників встановлено обчислювальну техніку основним джерелом шуму є вентилятори охолоджування блоків апаратури. Шум вентиляторів є середньочастотним тональним і не перевищує 45 ДБ, що відповідає нормі.

Впливу шуму підлягають працівники які працюють в пральні та в харчовому блоці. Це пов’язано з роботою різного типу обладнання з обертовими частинами ( пральна машина, центрифуга, обладнання з електроприводом ) рівень шуму яких становить не більше 82 ДБ.

5.6 Розрахунок рівня шуму від пральної машини

Для умов закритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБ, можна визначити за формулою:

(5.1)

де – рівень звукової потужності джерела, що становить 82 дБ;

– фактор спрямування звуку джерела, для данного приміщення приймаемо =1;

– площа поверхні, на яку поширюється звук, становить 47,68 м2 ;

–стала приміщення, яка знаходиться за формулою:

, (5.2)

де – еквівалентна площа звукопоглинання;

–середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення ,для розрахунків приймаемо 0,2.

Схема приміщення пральної кімнати представлена на рис. 5.1

Рисунок 5.1 Схема приміщення пральної кімнати

Для розрахунку підставимо всі дані в формулу для визначення рівня звукового тиску:


, дБ

Порівнявши очікуваний рівень звукового тиску в 75,4 дБ з допустимим визначили, що фактичне значення рівня шуму для машиніста пральної машини не перевищує допустимий рівень IIкласуу 80 дБ згідно ДСН 3.3.6.037-99.

Умови праці згідно ГКП №4137-86 на обстеженому робочому місці за фактором «шум» слід оцінити як IIкласс (допустимі).


6 ПРОГРАМУВАННЯ НА ЕОМ

Метою данного розділує інтерпретація технічних розрахунків теплових втрат будівлі ДНЗ №7 міста Суми в программу на ЕОМ. В якості програми для розрахунку був обраний пакетMicrosoftOfficeExcel.

MicrosoftOfficeExcel– один з найпопулярніших пакетів для середовища MicrosoftWindows, що належать до класу електронних таблиць.Excel– потужний професійний пакетелектронних таблицьз величезними можливостями. Термін «електронна таблиця» використовується для позначення простої у використанні комп’ютерної програми, призначеної для обробки даних. Обробка включає в себе:

·Проведення різноманітних обчислень із використанням великого апарату функцій і формул;

·Дослідження впливу різних чинників на данні;

·Вирішення задач оптимізації;

·Одержання вибірки даних, котрі задовольняють визначеним критеріям;

·Побудову графіків і діаграм;

·Статичний аналіз даних.

Головна перевага електронних таблиць полягає саме в простоті використання засобів обробки даних, робота в MicrosoftOfficeExcelне потребує від користувача спеціальної підготовки в сфері програмування. У таблиці можна вводити інформацію різного типу: текст, числа, дати і час, формули, діаграми і т. ін. Вся введена інформація може бути оброблена за допомогою спеціальних функцій.Основою для проведення розрахунку служать формули, які приведені в розділі 3.2 Програма має таблицю вихідних даних (табл. 6.1), таблицю розрахункових формул(табл. 6.2) та таблицю результатів розрахунку(табл. 6.3).Використання цієї програми дає змогу швидко та наглядно оцінити тепловтрати будівлі.


Назва блоку Тип приміщення Ім’я теги Площа огороджуючої. конструкц, м.кв Ім’я теги Темп. в приміщенні, С Ім’я теги Темп. зовн. середовища, С Ім’я теги

Термічний опір з/б конструкції

м.кв*К /Вт

Ім’я теги Площа віконних отворівв огороджуючій. конструкції, м.кв

Ім’я теги

Термічний опір вікон

м.кв*К /Вт

Ім’я теги

Коефіцієнт орієнтації стіни,

Гр. "Ластівка" Група С3 42,9 D3 22 E3 -2,5 F3 1,054 G3 9,44 H3 0,203 I3 0,13
Спальня С4 34,8 D4 22 E4 -2,5 F4 1,054 G4 8,8 H4 0,203 I4 0,13
Роздягальня С5 7,8 D5 22 E5 -2,5 F5 1,054 G5 4 H5 0,203 I5 0,08
Гр. "Тюльпан" Група С6 42,78 D6 22 E6 -2,5 F6 1,054 G6 9,44 H6 0,203 I6 0,13
Спальня С7 34,62 D7 22 E7 -2,5 F7 1,054 G7 8,8 H7 0,203 I7 0,13
Роздягальня С8 8,16 D8 22 E8 -2,5 F8 1,054 G8 4 H8 0,203 I8 0,08
Гр. "Калинка" Група С9 42,9 D9 22 E9 -2,5 F9 1,054 G9 9,44 H9 0,203 I9 0,13
Спальня С10 43,2 D10 22 E10 -2,5 F10 1,054 G10 8,8 H10 0,203 I10 0,13
Роздягальня С11 9 D11 22 E11 -2,5 F11 1,054 G11 4 H11 0,203 I11 0,08
Гр. "Космонавти" Група С12 25,6 D12 22 E12 -2,5 F12 1,054 G12 12 H12 0,203 I12 0,08
Спальня С13 26,31 D13 22 E13 -2,5 F13 1,054 G13 12 H13 0,203 I13 0,08
Роздягальня С14 8,1 D14 22 E14 -2,5 F14 1,054 G14 4 H14 0,203 I14 0,08
Гр. " Ромашка" Група С15 25,8 D15 22 E15 -2,5 F15 1,054 G15 12 H15 0,203 I15 0,08
Спальня С16 18 D16 22 E16 -2,5 F16 1,054 G16 8 H16 0,203 I16 0,08
Роздягальня С17 8,58 D17 22 E17 -2,5 F17 1,054 G17 4 H17 0,203 I17 0,08
Музична зала С18 34,8 D18 22 E18 -2,5 F18 1,054 G18 12 H18 0,203 I18 0,08
Метод. кабінет С19 11,52 D19 22 E19 -2,5 F19 1,054 G19 4 H19 0,203 I19 0,08
Кабінет завідуючої С20 6,54 D20 22 E20 -2,5 F20 1,054 G20 4 H20 0,203 I20 0,08
Гр. " Сонечко" Група С21 43,26 D21 22 E21 -2,5 F21 1,054 G21 9,44 H21 0,203 I21 0,13
Спальня С22 43,02 D22 22 E22 -2,5 F22 1,054 G22 8,8 H22 0,203 I22 0,13
Роздягальня С23 9 D23 22 E23 -2,5 F23 1,054 G23 4 H23 0,203 I23 0,08
Пральня 1 приміщ. С24 6,6 D24 22 E24 -2,5 F24 1,054 G24 4 H24 0,203 I24 0,08
2 приміщ. С25 7,32 D25 22 E25 -2,5 F25 1,054 G25 4 H25 0,203 I25 0,08
Каб.психолога С26 11,46 D26 22 E26 -2,5 F26 1,054 G26 4 H26 0,203 I26 0,08

Таблиця 6.1 Вихідні данні для програми


Назва блоку Тип приміщення Ім’я теги Площа непрозорих ог. конструкцій, м.кв Ім’я теги Тепловтрати ,через непрозорі ог. конструкції , Вт Ім’я теги Тепловтрати через прозорі огороджуючі конструкції , Вт Ім’я теги Додаткові тепловтрати на орієнтацію, Вт Ім’я теги Сумарні тепловтрати будівлі, Вт
Гр. "Ластівка" Група К3 =C3-G3 L3 =(K3/F3)*(D3-E3) M3 =(G3/H3)*(D3-E3) N3 =L3*I3 O3 =L3+M3+N3
Спальня К4 =C4-G4 L4 =(K4/F4)*(D4-E4) M4 =(G4/H4)*(D4-E4) N4 =L4*I4 O4 =L4+M4+N4
Роздягальня К5 =C5-G5 L5 =(K5/F5)*(D5-E5) M5 =(G5/H5)*(D5-E5) N5 =L5*I5 O5 =L5+M5+N5
Гр. "Тюльпан" Група К6 =C6-G6 L6 =(K6/F6)*(D6-E6) M6 =(G6/H6)*(D6-E6) N6 =L6*I6 O6 =L6+M6+N6
Спальня К7 =C7-G7 L7 =(K7/F7)*(D7-E7) M7 =(G7/H7)*(D7-E7) N7 =L7*I7 O7 =L7+M7+N7
Роздягальня К8 =C8-G8 L8 =(K8/F8)*(D8-E8) M8 =(G8/H8)*(D8-E8) N8 =L8*I8 O8 =L8+M8+N8
Гр. "Калинка" Група К9 =C9-G9 L9 =(K9/F9)*(D9-E9) M9 =(G9/H9)*(D9-E9) N9 =L9*I9 O9 =L9+M9+N9
Спальня К10 =C10-G10 L10 =(K10/F10)*(D10-E10) M10 =(G10/H10)*(D10-E10) N10 =L10*I10 O10 =L10+M10+N10
Роздягальня К11 =C11-G11 L11 =(K11/F11)*(D11-E11) M11 =(G11/H11)*(D11-E11) N11 =L11*I11 O11 =L11+M11+N11
Гр. "Космонавти" Група К12 =C12-G12 L12 =(K12/F12)*(D12-E12) M12 =(G12/H12)*(D12-E12) N12 =L12*I12 O12 =L12+M12+N12
Спальня К13 =C13-G13 L13 =(K13/F13)*(D13-E13) M13 =(G13/H13)*(D13-E13) N13 =L13*I13 O13 =L13+M13+N13
Роздягальня К14 =C14-G14 L14 =(K14/F14)*(D14-E14) M14 =(G14/H14)*(D14-E14) N14 =L14*I14 O14 =L14+M14+N14
Гр. " Ромашка" Група К15 =C15-G15 L15 =(K15/F15)*(D15-E15) M15 =(G15/H15)*(D15-E15) N15 =L15*I15 O15 =L15+M15+N15
Спальня К16 =C16-G16 L16 =(K16/F16)*(D16-E16) M16 =(G16/H16)*(D16-E16) N16 =L16*I16 O16 =L16+M16+N16
Роздягальня К17 =C17-G17 L17 =(K17/F17)*(D17-E17) M17 =(G17/H17)*(D17-E17) N17 =L17*I17 O17 =L17+M17+N17
Музична зала К18 =C18-G18 L18 =(K18/F18)*(D18-E18) M18 =(G18/H18)*(D18-E18) N18 =L18*I18 O18 =L18+M18+N18
Метод. Кабінет К19 =C19-G19 L19 =(K19/F19)*(D19-E19) M19 =(G19/H19)*(D19-E19) N19 =L19*I19 O19 =L19+M19+N19
Кабінет завідуючої

К20

=C20-G20

L20

=(K20/F20)*(D20-E20)

M20

=(G20/H20)*(D20-E20)

N20

=L20*I20

O20

=L20+M20+N20

Гр. " Сонечко" Група К21 =C21-G21 L21 =(K21/F21)*(D21-E21) M21 =(G21/H21)*(D21-E21) N21 =L21*I21 O21 =L21+M21+N21
Спальня К22 =C22-G22 L22 =(K22/F22)*(D22-E22) M22 =(G22/H22)*(D22-E22) N22 =L22*I22 O22 =L22+M22+N22
Роздягальня К23 =C23-G23 L23 =(K23/F23)*(D23-E23) M23 =(G23/H23)*(D23-E23) N23 =L23*I23 O23 =L23+M23+N23
Пральня 1 приміщ. K24 =C24-G24 L24 =(K24/F24)*(D24-E24) M24 =(G24/H24)*(D24-E24) N24 =L24*I24 O24 =L24+M24+N24
2 приміщ. K25 =C25-G25 L25 =(K25/F25)*(D25-E25) M25 =(G25/H25)*(D25-E25) N25 =L25*I25 O25 =L25+M25+N25
Каб.психолога K26 =C26-G26 L26 =(K26/F26)*(D26-E26) M26 =(G26/H26)*(D26-E26) N26 =L26*I26 O26 =L26+M26+N26

Таблиця 6.2 Формули для розрахунку


Таблиця 6.3 результати розрахунку проведені за формулами наведеними вище в таблиці 6.2

Назва блоку Тип приміщення Площа непрозорих огороджуючих конструкцій, м.кв Тепловтрати непрозорих ог. Конструкції , Вт Тепловтрати ч-з вікна , Вт Додаткові тепловтрати на оріентацію, Вт Сумарні тепловтрати будівлі, Вт
Гр. "Ластівка" Група 33,46 777,77 1139,31 101,11 2018,19
Спальня 26,00 604,36 1062,07 78,57 1745,00
Роздягальня 3,80 88,33 482,76 7,07 578,16
Гр. "Тюльпан" Група 33,34 774,98 1139,31 100,75 2015,04
Спальня 25,82 600,18 1062,07 78,02 1740,27
Роздягальня 4,16 96,70 482,76 7,74 587,19
Гр. "Калинка" Група 33,46 777,77 1139,31 101,11 2018,19
Спальня 34,40 799,62 1062,07 103,95 1965,64
Роздягальня 5,00 116,22 482,76 9,30 608,28
Гр. "Космонавти" Група 13,60 316,13 1448,28 25,29 1789,70
Спальня 14,31 332,63 1448,28 26,61 1807,52
Роздягальня 4,10 95,30 482,76 7,62 585,69
Гр. " Ромашка" Група 13,80 320,78 1448,28 25,66 1794,72
Спальня 10,00 232,45 965,52 18,60 1216,56
Роздягальня 4,58 106,46 482,76 8,52 597,74
Музична зала 22,80 529,98 1448,28 42,40 2020,66
Метод. Кабінет 7,52 174,80 482,76 13,98 671,54
Кабінет завідуючої 2,54 59,04 482,76 4,72 546,52
Гр. " Сонечко" Група 33,82 786,14 1139,31 102,20 2027,65
Спальня 34,22 795,44 1062,07 103,41 1960,91
Роздягальня 5,00 116,22 482,76 9,30 608,28
Пральня 1 приміщ. 2,60 60,44 482,76 4,83 548,03
2 приміщ. 3,32 77,17 482,76 6,17 566,11
Каб.психолога 7,46 173,41 482,76 13,87 670,04

ВИСНОВКИ

1. В дипломній роботі на тему “Енергетичне обстеження будівлі дошкільного навчального закладу №7 управління науки та освіти Сумської міської ради” була розглянута будівля дитсадка «Попелюшка». Після ознайомлення з проектною документацією по заданому об’єкту було проведене візуальне обстеження споруди та аналіз споживання енергоресурсів. Було виявлено невідповідність питомих теплових витрат будівельним нормам

а також перевищення нормативної температури в приміщеннях, що свідчило про низьку ефективність роботи системи опалення.

2. На наступному етапі був проведений розрахунок теплового балансу будівлі. Дані розрахунки підтвердили низьку ефективність використання теплоносія в системі опалення протягом опалювального сезону . Під час роботи для скорочення обчислень основні формули з теплового балансу були перенесені в програму на ЕОМ, що значно полегшило розрахунок і скоротило обсяги роботи при оптимізації теплового режиму будівлі.

3. За даними обчислень далі була спроектована система регулювання для системи опалення. Дана схема не є повністю завершеним проектом і може бути скоригована. Окрім того, був запропонований ряд енергозберігаючих заходів, які в майбутньому можуть бути реалізовані і служити опорою для наступних енергетичних обстежень. Дані заходи дозволять скоротити споживання теплової та електричної енергії.

4. Основним енергозберігаючим заходом даної роботи вважається встановлення системи регулювання для системи опалення. В роботі були розраховані економічний ефект і термін окупності, які показали доцільність впровадження даного енергозберігаючого заходу.

Враховуючи, що дана робота була зосереджена лише на системі опалення, та освітлення будівлі, в розділі охорони праці ще був проведений розрахунок рівня шуму від обладнання пральні.

Загалом, дана робота розкриває основні найважливіші та найбільш енергоемні недоліки, що були виявлені при обстеженні будівлі і може служити основою для наступних комплексних розрахунків при зміні функціонального призначення споруди.


Список використаних джерел

1 Основи охорони праці В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.

2 ДБН В.2.5-28-2006. Инженерное оборудование зданий и сооружений. Естественное и искусственное освещение. - Утв. от 15 мая 2006 г. - К.: Минстрой Украины, 2006. - 78 с.

3 ДБН В.2.6-31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель. - На заміну СНиП ІІ-3-79. Введ. 09.09.2006 р. - К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, 2006. -72 с.

4 Норми витрат електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України. - К.: ВАТ «УкрНДІнжпроект», 1999. - 90 с.

5 Расчёт систем центрального отопления/ Р.В. Щекин, В.А. Березовський, В.А. Почанов. - К.: В. ш., 1975.

6 СНиП II-4-79 (с изменениями). Естественное и искусственное освещение. – М.: Энергоатомиздат, 1991.

7 7 ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»

8 В.П. Грузинов, В.Д.Грибов.М. «Экономика предприятия»- «ЮНИТИ», 1997г.- 310 с.

9 Золоторев А.И. Эфективное использование оборотных средств. - Экономика Украины, 1998.280 c.

10В.М. Семёнов. «Экономика предприятия» В.М. М. .: Филинъ, 1997. – 272 с.

11Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 1997.-323с.

12 Девід Маккормік «Секреты работы в Word, Windows, Excel», Харків 2007.


Додаток А

Таблиця А.1 Результати розрахунків споживання електроенергії

№ приміщення Тип приміщення Тип
освітл. приладу Потужн.1лампи,
Вт Кількість ламп, шт. Установл. потужність, Вт . Річне споживан ня, кВт∙г/рік
Всього Робочих
1 Група «Тюльпан» ЛР 100 6 6 600 780
2 Спальня ЛР 100 5 4 400 520
Роздягальня ЛР 100 2 2 200 260
4 Туалет ЛР 100 1 1 100 130
5 Туалет ЛР 100 1 1 100 130
6 Рукомийник ЛР 100 1 1 100 130
7 Кладова ЛР 100 1 1 100 130
8 Коридор ЛР 100 1 1 100 130
9 Кладова ЛР 100 1 1 100 130
10 Коридор ЛР 100 1 1 100 130
11 Тамбур ЛР 100 1 1 100 0
12 Пральня ЛР 100 2 2 200 260
13 Сходова клітина ЛР 100 1 1 100 130
14 Швейна майстерня ЛР 100 2 2 200 260
15 Сушарня ЛР 100 2 2 200 260
16 Коридор ЛР 100 1 1 100 130
17 Коридор ЛР 100 3 3 300 390
18 Тамбур ЛР 100 1 1 100 130
19 Музична зала ЛР 100 8 8 800 1040
20 Кабінет завідуючої ЛР 60 5 5 300 390
21 Роздягальня ЛР 100 2 2 200 260
22 Коридор ЛР 100 3 3 300 390
Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:42:00 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:22:13 29 ноября 2015
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
15:50:12 25 ноября 2015

Работы, похожие на Дипломная работа: Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ 7 управління науки та освіти Сумської міської ради

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151310)
Комментарии (1844)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru