Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Проектування АТП регіональних вантажних перевезень

Название: Проектування АТП регіональних вантажних перевезень
Раздел: Рефераты по транспорту
Тип: курсовая работа Добавлен 00:27:22 14 ноября 2010 Похожие работы
Просмотров: 221 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Національний Університет Водного Господарства та Природокористування

Кафедра регіонального управління

Курсовий проект

з дисципліни: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

на тему:

“ Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”.

Виконав:

студент 5-го курсу

групи ОПУАТ-51, ФМ

Натина О.С.

Перевірив:

доц. Тхорук Є. І.

Рівне – 2006 р

Зміст

Завдання на курсовий проект

Вступ

1. Дослідження вантажопотоків

2.Технологічний розрахунок АТП

2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

2.2.Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1. Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

2.2.3. Розрахунок допоміжних робітників

2.3. Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1. Визначення добової програми кожного виду ТО

2.3.2. Кiлькiсть універсальних постів ТО, ПР, загального та поглибленого діагностування

2.4. Розрахунок чисельності виробничого персоналу

2.5. Розрахунок чисельності допоміжного персоналу, IТП i службовців

2.6. Розрахунок площ виробничих приміщень

2.7. Розрахунок площ складських приміщень

2.8. Розрахунок площ допоміжних приміщень

2.9. Розрахунок площі зони зберігання автомобiлiв

2.10. Розробка плану виробничого корпуса

2.11. Розрахунок площ інших будівель та споруд

2.12. Розробка генерального плану

3. Економічне обґрунтування діяльності АТП

3.1. Розрахунок витрат

3.1.1. Витрати на паливо

3.1.2. Витрати на мастильні матеріали

3.1.3. Амортизаційні відрахування

3.1.4. Заробітна плата персоналу АТП

3.1.5. Витрати на ТО і ПР рухомого складу

3.1.6. Витрати на ремонт та відновлення зношених шин

3.1.7. Накладні витрати

3.2. Розрахунок собівартості

3.3. Розрахунок доходу та прибутку АТП

Висновок

Список літератури


Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра регіонального управління

Дисципліна: “Проектування систем регіональних вантажних перевезень”

Спеціальність: “Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті” 7.100 403 Курс: п’ятий. Група: перша. Семестр: дев’ятий.

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект

студента: Натини Олексія Степановича

Тема проекту: “Проектування АТП регіональних вантажних перевезень”

ВИХІДНІ ДАНІ

Необхідно створити АТП, вибрати відповідні транспортні одиниці та їх кількість відповідно до річних замовлень вантажів різного роду, які перевозяться на певні будівельні об’єкти:

Найменування вантажу Річний обсяг перевезень,т

Клімат_______________

Категорія дороги______________

Для створеного АТП провести технологічний та економічний розрахунки.

Визначити прибутковість та рентабельність АТП.

Графічна частина: ____________________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Термін здачі: до 18.12.2006 р.

Керівник проекту: Тхорук Є. І. _________ “ ” ________ 2006 р.

Вступ

Під експлуатацією транспортних засобів розуміється система інженерно – технічних, організаційних заходів, які гарантують ефективне використання рухомого складу, низьку паливну економічність, безпеку руху і низьку собівартість технічного обслуговування та ремонту. Автомобіль являє собою систему функцій які забезпечують сукупність діючих елементів, таких як збірні одиниці та деталі. В процесі експлуатації показники якості можуть залишатись постійними (габарити, вантажопідйомність), але більша частина їх змінюється в гіршу сторону(економічність, продуктивність).

В основу організації виробничих процесів в АТП покладені принципи пропорційності, неперервності і ритмічності виробництва. Принцип пропорційності – це основна передумова рівномірної роботи АТП і забезпечення безперебійного виконання технічних дій. При цьому виключається перевантаженість одних дільниць і недовикористання потужностей.

В плануванні АТП вимагається взаємне розміщення дільниць і споруд, а також розташування основних цехів, дільниць, зон має відповідати вимогам виробничого процесу, щоб визначити зустрічні і зворотні рухи.

Основним завданням АТП, що вже існує чи яке тільки планується є створити всебічне задоволення потреб народного господарства і громадян у перевезеннях з високим рівнем якості при мінімальних затратах. Необхідно перевезти конкретний обсяг вантажу даного виду автомобілем певної вантажопідйомності та типу від постачальника до споживача так, щоб АТП, маючи дуже великі затрати на утримання автомобіля, його обслуговування, ремонт, заробітну плату працівників, відрахування на соціальні заходи тощо, отримало прибуток та було рентабельним.


1.Дослідження вантажопотоків

Маючи замовлення на перевезення вантажів, необхідно створити АТП, яке б могло якомога краще та ефективніше задовольнити потреби споживачів.

Перелік замовників на перевезення вантажу (табл.. 1.1.):

Таблиця 1.1.

Найменування замовника Місце знаходження Вантаж Річний обсяг замовлення, т Місце знаходження постачальника
ДП “Укрбуд” м. Сарни Щебінь 8 250 с. Нова Любомирка (кар’єр)
Пісок 25 000 с. Нова Любомирка (кар’єр)
Плитка тротуарна 15 000 м. Рівне (ПП)
Цегла 53 250 м. Рівне (завод)
Цемент 65 000 м. Здолбунів (завод)
ПП “Онікс” м. Радивилів Плити перекриття 101 250 м. Остріг (завод)
Столярні вироби 12 000 м. Здолбунів (ПП)
Гравій 2 000 с. Нова Любомирка (кар’єр)
ПП “Колос” м. Остріг Вапно 30 000 с. Нова Любомирка (завод)
Всього: 311 750

Щоб задовольнити потреби даних споживачів, спочатку знаходимо місце розташування їх постачальників. Знаючи вантаж, який необхідно перевозити, вибираємо відповідний тип автомобіля [11].

Після того як буде обрано тип автомобіля для кожного вантажу, необхідно вибрати ті, які найбільш підходять саме для перевезення даного вантажу. Для перевезення вантажів, таких як: цемент у мішках доцільно застосувати автомобіль МАЗ 504В з тентовим напівпричепом МАЗ 5205А, вапно у мішках – автомобіль КамАЗ 53212 з тентовим кузовом, пісок – КамАЗ 5511 (самоскид), цегла – КамАЗ 5410 з напівпричепом ОдАЗ 9370, гравій – МАЗ 503 А (самоскид), щебінь – ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид), плити перекриття – МАЗ 504А з напівпричепом МАЗ 5245, плитку тротуарну – бортовим автомобілем ЗІЛ 133ГЯ, столярні вироби – бортовим автомобілем МАЗ 500 А.

Таким чином, вибравши автомобілі для різних типів вантажів, ми, знаючи їх вантажопідйомність, обсяг перевезень вантажу, знаходимо необхідну кількість автомобілів певної марки.

При проектуванні АТП слід враховувати те, що автомобілі працюють на лінії лише 250 днів, всі інші дні призначені, крім вихідних та святкових, на ремонт, ТО і ПР.

Для перевезення щебеня обсягом 8 250 тон ми вибрали автомобіль марки ЗІЛ-ММЗ-554М (самоскид).

Для виконання транспортної роботи знаходимо необхідну кількість автомобілів даної марки.

Qден. = Q р. / Д р. , (1.1)

N заг. = Q ден / q н (1.2)

t ї = l н-р / V + t н-р (1.3)

n ї = T н / t ї (1.4)

A с = N заг / n ї (1.5)

де Qден – денний обсяг перевезень, т;

Q р – річний обсяг перевезень, т;

Д р – кількість робочих днів (250 днів);

N заг – загальна кількість їздок в день, їзд.;

q н – номінальна вантажопідйомність автомобіля, т;

t ї – час однієї їздки, год.;

l н-р – відстань від пункту завантаження до пункту розвантаження та назад, км.;

V – швидкість руху автомобіля, км/год.;

t н-р – час простою під навантаженням та розвантаженням, год;

n ї – кількість їздок за час в наряді (T н = 8 год), для одного автомобіля, їзд.;

T н – час перебування в наряді, год;

T н. д. – дійсний час перебування в наряді, год;

A с – кількість автомобілів певної марки, од.

Розрахуємо необхідну кількість автомобілів марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Qден. = 8250 / 250 = 33 т.

t ї = 210 / 55 + 0,25 = 4,1 год.;

N заг. = 33 / 5,5 = 6 їзд.;

n ї = 8 / 4,1 = 2 їздки;

A с = 6 / 2 = 3 од.

Отже, для перевезення 8 250 тон в рік щебеня необхідно 3 автомобіля марки ЗІЛ-ММЗ-554М.

Аналогічно проводимо розрахунки для визначення кількості автомобілів інших марок та заносимо їх в таблиці 1.2, 1.3. Знаходимо дійсний час перебування в наряді.

Таблиця 1.2.

Марка а/м q н , т l н-р , км Lзаг , км V, км/год t н-р , год Тн.д. , год
ЗІЛ 133ГЯ 10 180 180 45 3 7
КамАЗ 53212 10 110 125 50 0,5 6
МАЗ 500А 8 182 194 40 1,5 6,35
МАЗ 504В+МАЗ 5205А 20 192 204 35 2 7,8
КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370 14,2 180 180 35 1,5 6,65
МАЗ 504А + МАЗ 5245 13,5 200 225 45 2 7
КамАЗ 5511 10 195 210 55 0,25 8,13
МАЗ 503 А 8 185 200 35 0,25 6
ЗІЛ-ММЗ-554М 5,5 195 210 55 0,25 8,14
Середня величина: 11,02 180 192 45 1,25 7,24

Таблиця 1.3.

Марка а/м q н , т Q р , т Qден , т N заг , їзд. n ї , їзд. A с. , од.
ЗІЛ 133ГЯ 10 15000 60 6 1 6
КамАЗ 53212 10 30000 120 12 2 6
МАЗ 500А 8 12000 48 6 1 6
МАЗ 504В+МАЗ 5205А 20 65000 260 13 1 13
КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370 14,2 53250 213 15 1 15
МАЗ 504А + МАЗ 5245 13,5 101250 405 30 1 30
КамАЗ 5511 10 25000 100 10 2 5
МАЗ 503 А 8 2000 8 1 1 1
ЗІЛ-ММЗ-554М 5,5 8250 33 6 2 3
Всього: - 311750 1247 99 12 85

Показники використання АТП

1. Часові показники використання АТП.

Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.

Час перебування в наряді:

Час перебування в наряді Т н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.

Т н = Т рух + t н-р , (1.6)

де Т рух – час руху, год.

Тоді розрахуємо Т н для всіх автомобілів по кожній марці:

1). Т н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)

2). Т н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)

3). Т н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)

4). Т н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)

5). Т н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)

6). Т н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)

7). Т н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)

8). Т н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)

9). Т н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)

Т н = Тн.д. .

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Час їздки:

Час їздки рівний:

t ї = 2×t рух + t н-р , (1.7)

де t рух – час на рух за їздку, год. Отже:

1). t ї = 2×120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t ї = 7 год;

2). t ї = 2×66 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t ї = 4,07 год;

3). t ї = 6,35 год; 8). t ї = 6 год;

4). t ї = 7,8 год; 9). t ї = 4,07 год;

5). t ї = 6,65 год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Число календарних днів:

Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:

Д к = Д е + Д р + Д пр, (1.8)

де Д е – дні в експлуатації, дн.;

Д р – дні в ТО і ремонтах, дн.;

Д пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.

Д к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.

Число автомобіле-днів:

Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу використовують складний показник автомобіле-дні. Спискове число автомобіле-днів АДк парку автомобілів за календарний період Д:

АДк = АДе + АДр + АДпр , (1.9)

де АДе , АДр , АДпр – відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.

АДе = 85×250 = 21250 авт.-днів;

АДр = 0×24 = 0 авт.-днів;

АДпр = 5×91 = 455 авт.-днів;

АДк = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;

Число автомобіле-годин: Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.

АГ = А j ×Т н (1.10)

де А j – кількість автомобілів j-ої марки, од.

Звідси:

1). АГ = 7×6 = 42 авт.-год; 6). АГ = 7×30 = 210 авт.-год;

2). АГ = 6×6 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,13×5 = 40,65 авт.-год;

3). АГ = 6,35×6 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 6×1 = 6 авт.-год;

4). АГ = 7,8×13 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,14×3 = 24,42 авт.-год;

5). АГ = 6,65×15 = 99,75 авт.-год;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середній час перебування в наряді:

Т н.ср = åАГ/Аа , (1.11)

Т н.ср = 598,32/85 = 7,04 год.

2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.

Загальний пробіг автомобіля:

Загальний пробіг автомобіля, L заг :

L заг = L м + L н , (1.12)

де L м – пробіг, пов’язаний з виконанням транспортного процесу, км;

L н – нульовий пробіг, км.

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). L заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L заг = 225 км;

2). L заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L заг = 210 км;

3). L заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L заг = 200 км;

4). L заг = 204 км; 9). L заг = 210 км;

5). L заг = 180 км;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Середня довжина їздки по марках автомобілів:

Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:

l с. їзд. = (250+180+210)/3 = 213,3 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:

l с. їзд. = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.

Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:

l с. їзд. = (180+210)/2 = 195 км.

Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:

Q р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:

Q р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.

Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:

Q р = 15000+8250 = 23250 т.

Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.

Транспортна робота:

За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.

Р = А с ×n ї ×q н ×l в , (1.13)

де l в – довжина їздки з вантажем, км. Отже:

1). Р = 6×1×10×90 = 5400 ткм; 4). Р = 13×1×20×102 = 26520 ткм;

2). Р = 6×2×10×55 = 6600 ткм; 5). Р = 15×1×14,2×90 = 19170 ткм;

3). Р = 6×1×8×97 = 4656 ткм; 6). Р = 30×1×13,5×100 = 40500 ткм;

7). Р = 5×2×10×105 = 10500 ткм; 9). Р = 3×2×5,5×105 = 3465 ткм;

8). Р = 1×1×8×100 = 800 ткм;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Показники парку рухомого складу :

Під парком рухомого складу розуміють всі транспортні засоби автотранспортного підприємства. Списків (інвентарний) парк рухомого складу – це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк придатний до експлуатації А т та парк, який знаходиться в ТО та ремонтах А р :

А с = А т + А р , (1.14)

Частина парку А т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:

А т = А е + А пр , (1.15)

де А е – кількість автомобілів на лінії, од;

А пр – кількість автомобілів в простої, од.

Звідси,

А с = А е + А пр + А р + А спец , (1.16)

А е = 85 од.;

А пр = 0 од.;

А р = 0 од.;

А спец = 5 од;

А с = 85 + 5 = 90 од.

Середня вантажопідйомність:

Середня вантажопідйомність по АТП складає:

q н ср = (10×6+10×6+8×6+20×13+14,2×15+13,5×30+10×5+8×1+5,5×3)/85 =13,2т.

Коефіцієнт випуску рухомого складу.

Використання рухомого складу за певний період за календарним часом, крім натуральних показників – автомобіле-днів експлуатації, характеризується також коефіцієнтом випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д календарних днів:

a в = АД е / АД к , (1.18)

Коефіцієнт випуску рухомого складу залежить від технічного стану рухомого складу, величини нормованих простоїв, дорожніх та кліматичних умов, сезонності перевезень, рівня організації роботи АТП.

a в = 21250/ 21705 = 0,98.

Коефіцієнт технічної готовності.

Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:

для одного автомобіля за Д календарних днів:

a т = Д т / (Д т + Д р ), (1.19)

Тоді: a т = (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.

для парку рухомого складу за Д календарних днів:

a т = АД т / (АД т +А Д р ), (1.20)

Звідси: a т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.

Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.

Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, g с :

g с = Q ф / Q в , (1.21)

де Q ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т;

Q в – кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.

Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, gс.ср. :

gс.ср = 311750 / 311750 =1.

Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, g д :

g д = Р ф / Р в , (1.22)

де Р ф – кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;

Р в – можлива транспортна робота при умові повного використання вантажопідйомності рухомого складу на відстань всього пробігу з вантажем, ткм.

На відміну від g с коефіцієнт динамічного використання враховує не тільки кількість перевезеного вантажу, але й відстань, на яку він перевозиться. Середнє значення коефіцієнта динамічного використання вантажопідйомності, g д. ср. :

g д. ср = 29402750 / 29402750 = 1.

Коефіцієнт використання пробігу.

На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу (див. табл. 1.2) проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, b :

b = L в / L заг , (1.23)

Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:

1). b = 90 / 180 = 0,5; 6). b = 0,44;

2). b = 110 / 250 = 0,44; 7). b = 0,5;

3). b = 0,5; 8). b = 0,5;

4). b = 0,5; 9). b = 0,5;

5). b = 0,5;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Коефіцієнт нульових пробігів.

Величина коефіцієнта використання пробігу залежить від нульових пробігів, які оцінюються коефіцієнтом нульових пробігів, w н :

w н = L н / (L х + L в + L н ), (1.24)

1). w н = 0; 6). w н = 0,18;

2). w н = 0,06; 7). w н = 0,07;

3). w н = 0,062; 8). w н = 0,075;

4). w н = 0,058; 9). w н = 0,07;

5). w н = 0;

Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).

Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу. Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу знаходиться за формулою:

l 0 = P / Q , (1.25)

l 0 = 29402750 / 311750 = 94,3 км.

Продуктивність.

Продуктивність вантажного автомобільного транспортного засобу визначається кількістю виконаних ткм або перевезених тонн вантажу за одиницю часу. Вона може бути віднесена до вантажопідйомності автомобіля.

Годинна продуктивність, W :

W Q = Q ї / t ї , (1.26)

Тоді: W Q = 13,2 / 5,8 = 2,3 т. – середнє значення.

W p = P ї / t ї , (1.27)

Звідси: W p = 1035,8 / 5,8 = 178,6 ткм. – середнє значення

2. Технологічний розрахунок АТП

2.1 Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу

Розраховуємо виробничу програму на рік для всього рухомого складу АТП по одній моделі. Проводимо коригування вхідних даних залежно від категорії умов експлуатації рухомого складу, його модифікації, організації роботи, природно-кліматичних умов, пробігу з початку експлуатації. Для цього застосуємо корегуючи коефiцiєнти, якi враховують:

К1 – категорію умов експлуатації автомобілів;

К2 – модифікацію рухомого складу та організацію його роботи;

К3 – природно - кліматичні умови;

К44 ' – пробіг автомобіля з початку експлуатації;

К5 – розмір АТП та кількість технологічно сумісних груп рухомого складу.

Коригування здійснюємо шляхом множення значень нормативів ( пробігу рухомого складу до ТО чи ПР ) на величину результуючих коефiцiєнтiв, які визначають як добуток окремих коефiцiєнтiв:

для перiодичностi ТО – К1 ×К3 ;

пробiгу до КР – К1 ×К2 ×К3 ;

трудомiсткостi ТО – К2 ×К5 ;

трудомiсткостi ПР – К1 ×К2 ×К3 ×К4 ×К5 ;

витрат запасних частин – К1 ×К2 ×К3 ;

Значення коефiцiєнтiв коригування приймаємо за додатками 1–5, а значення нормативів – за додатками 6 - 8.[4]. Результуючі коефiцiєнти коригування нормативів перiодичностi ТО та пробiгу до КР мають бути не менше 0,5. Після визначення вiдкоригованої перiодичностi ТО перевіряється її кратність мiж видами ТО з подальшим заокругленням для цілих сотень кiлометрiв.

Результати розрахунків кількості КР, ТО-1, ТО-2, ЩО та сезонних обслуговувань подамо у вигляді таблиць 2.1;2.2;2.3:

Таблиця 2.1

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів Резуль-туючий коефіцієнт Скориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

Камаз:
Періодичність:
1 ТО-1 км 4000 0,8 - 1,0 - - 0,8 3200
2 ТО-2 км 12000 0,8 - 1,0 - - 0,8 9600
3 Пробіг до КР тис. км

300

0,8

0,9

1,0

-

-

0,72

216

Трудомісткість:
4 ЩО люд.год 0,5 - 1,1 - - 1,15 1,265 0,6325
5 ТО-1 люд.год 3,4 - 1,1 - - 1,15 1,265 4,3
6 ТО-2 люд.год 14,5 - 1,1 - - 1,15 1,265 18,3425
7 ПР люд.год/ / 100км

8,5

1,2

1,1

1,0

1,3

1,15

1,973

16,77

Простій під час:
8 ТО і ПР дн./ /100км

0,525

-

-

-

1,12

-

1,12

0,588

9 КР дн. 22 - - - - - - 22

Таблиця 2.2

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів Резуль-туючий коефіцієнт Скориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

Маз:
Періодичність:
1 ТО-1 км 3000 0,8 - 1,0 - - 0,8 2400
2 ТО-2 км 12000 0,8 - 1,0 - - 0,8 9600
3 Пробіг до КР тис. км

300

0,8

0,9

1,0

-

-

0,72

216

Трудомісткість:
4 ЩО люд.год 0,2 - 1,1 - - 1,15 1,265 0,253
5 ТО-1 люд.год 0,8 - 1,1 - - 1,15 1,265 1,012
6 ТО-2 люд.год 4,2 - 1,1 - - 1,15 1,265 5,313
7 ПР люд.год/ / 100км

1,45

1,2

1,1

1,0

1,36

1,15

2,06

2,993

Простій під час:
8 ТО і ПР дн./ /100км

0,525

-

-

-

1,46

-

1,46

0,7665

9 КР дн. 22 - - - - - - 22

Таблиця 2.3

№ п/п

Показ-ники

Одиниці вимірю-вання

Основні нормитиви

Значення коефіцієнтів Резуль-туючий коефіцієнт Скориговане значення нормативів

К1

К2

К3

К4

К5

ЗІЛ:
Періодичність:
1 ТО-1 км 3000 0,8 - 1,0 - - 0,8 2400
2 ТО-2 км 12000 0,8 - 1,0 - - 0,8 9600
3 Пробіг до КР тис. км

300

0,8

0,9

1,0

-

-

0,72

216

Трудомісткість:
4 ЩО люд.год 0,6 - 1,1 - - 1,15 1,265 0,759
5 ТО-1 люд.год 3,5 - 1,1 - - 1,15 1,265 4,4275
6 ТО-2 люд.год 12,6 - 1,1 - - 1,15 1,265 15,939
7 ПР люд.год/ / 100км

4,4

1,2

1,1

1,0

1,3

1,15

1,97

8,683

Простій під час:
8 ТО і ПР дн./ /100км

0,525

-

-

-

1,47

-

1,47

0,7718

9 КР дн. 22 - - - - - - 22

Коефiцiєнти К4 i К4 1 розраховують як середньо ваговi величини:

К4 = (Кі 4 ×Аі К )/Ак, (і=1, m) (2.1)

де: m – число iнтервалiв пробiгу до КР ;

Кi4 – коефiцiєнт, який вiдповiдає i-му інтервалу пробігу з початку експлуатації ;

АiK – число автомобілів однієї марки з пробiгом від початку експлуатації, що вiдповiдає i-му інтервалу;

АК – загальне число автомобілів однієї марки.

Камаз: К4 =(8×0,7+10×1,3+8×1,9)/26 = 1,3;

К4 1 =(8×0,7+10×1,3+8×1,3)/26 = 1,12.

МАЗ: К4 =(15×0,7+15×1,3+20×1,9)/50 = 1,36;

К4 1 =(15×1,7+15×1,3+20×1,4)/50 = 1,46.

ЗІЛ: К4 =(3×0,8+3×1,3+3×1,8)/9 = 1,3;

К4 1 =(3×1,7+3×1,3+3×1,4)/9 = 1,47.

2.2 Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу

2.2.1 Розрахунок кількості ТО i КР по одній моделі автомобілів за сумарним річним пробiгом

Під виробничою програмою по ТО і Р розуміють об’єм робіт по ТО і Р транспортних засобів, котрі виконуються різними службами технічної експлуатації за певний період часу.

Є різні методи розрахунку виробничої програми, але найбільш розповсюдженим є аналітичний метод. Для розрахунку цим методом необхідно мати такі вихідні дані:

-тип і марка рухомого складу;

-спискова кількість одиниць транспортних засобів;

-середньодобовий пробіг;

-технічний стан, що характеризується пробігом з початку з початку експлуатації;

-дорожні умови експлуатації;

-природно-кліматичні умови.

Lp = (Aк × Др)/ ( 1/ lс.д. + dк/Lк + d то i пр/ 1000 ), (2.2)

де: AК – облікова кiлькiсть автомобілів однотипної моделi, од.;

ДР – кiлькiсть робочих днiв за рiк ;

lС.Д. – середньо добовий пробiг автомобіля, км;

dK – кiлькiсть днiв простою автомобіля пiд час КР;

LK – скоригований пробiг автомобіля до КР, км;

dТО і ПР – тривалiсть простою пiд час ТО i ПР, днi/1000км.

Камаз: Lp = 26×250/(1/273+22/216000+0,588/1000) = 1 774 505 км.

МАЗ: Lp = 50×250/(1/205+22/216000+0,7665/1000) = 2 175 248 км.

ЗІЛ: Lp = 9×250/(1/300+22/216000+0,7718/1000) = 534 825 км.

Рiчна кiлькiсть ТО i КР по одній моделi:

Nк=Lp/Lк; (2.3)

Камаз: Nк = 1 774 505/216000 = 8,2;

МАЗ: Nк = 2 175 248/216000 = 10;

ЗІЛ: Nк = 534 825 /216000 = 3 .

N2 = Lp / LТО-2 - Nк; (2.4)

Камаз: N2 = (1 774 505 / 9600) – 8 = 177;

МАЗ: N2 = (2 175 948 / 9600) – 10 = 217;

ЗІЛ: N2 = (534 825 / 9600) – 3 = 52.

N1 = (Lp / LТО-1 )– Nк – N2 ; (2.5)

Камаз: N1 = (1 774 505/3200) – (8 + 177) = 369;

МАЗ: N1 = (2 175 248/2400) – (10 + 217) = 679;

ЗІЛ: N1 = (534 825/2400) – (3 + 53) = 167.

Nщо =Lp / lc.д.; (2.6)

Камаз: Nщо = 1 774 505 / 273 = 6500;

МАЗ: Nщо = 2 175 248 / 205 = 10611;

ЗІЛ: Nщо = 534 825 / 300 = 1783.

Nc = 2×Aк; (2.7)

Камаз: Nc = 2×26 = 52;

МАЗ: Nc = 2×50 = 100;

ЗІЛ: Nc = 2×9 = 18.

В таблицю 2.4. заносимо дані обчислень річної кількості ТО і КР.

Таблиця 2.4

Модель транспортного засобу Річна кількість ТО і КР Кількість одиниць
N2 N1 Nщо Nc
Камаз: 8 177 369 6500 52 26
МАЗ: 10 217 679 10611 100 50
ЗІЛ: 3 53 167 1783 18 9

2.2.2 Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР

ТС = 2 × m1 × t2 × AК ; (2.8)

T2 = N2 × t2 ; (2.9)

T1 = N1 × t1 ; (2.10)

TЩО = NЩО × tЩО ; (2.11)

Tп.р = (Lр×tп.р )/1000 (2.12)

де m1 – частка трудомiсткостi ТО - 2, яка припадає на одне сезонне обслуговування, m1 = 0,5 – для дуже холодного та дуже сухого кліматичних районів; m1 =0,3 – для холодного та жаркого сухого районів; m1 = 0,2 – для інших районів;

m1 = 0,2 (згідно завдання на курсову роботу);

AК – облікова кiлькiсть автомобілів певної моделі;

tЩО – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно щоденного технічного обслуговування, люд.год;

t1 – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно першого технiчного обслуговування, люд.год;

t2 – скоригована нормативна трудомiсткiсть вiдповiдно другого технiчного обслуговування, люд.год;

tПР – скоригована нормативна трудомiсткiсть поточного ремонту, люд.год.

Тоді:

Камаз: ТС = 2×0,2×18,3425×26 = 191 люд.год;

T2 = 177×18,3425 = 3246,6 люд.год;

T1 = 369 × 4,3 = 1587 люд.год;

TЩО = 6500 × 0,6325 = 4111,3 люд.год;

Tп.р = (1 774 505×16,77)/1000 = 29758,4 люд.год.

МАЗ: ТС = 2×0,2×5,313×50 = 106,3 люд.год;

T2 = 217×5,313 = 1153 люд.год;

T1 = 679 × 1,012 = 687 люд.год;

TЩО = 10611 × 0,253 = 2684,6 люд.год;

Tп.р = (2 175 248×2,993)/1000 = 6510,5 люд.год.

ЗІЛ: ТС = 2×0,2×15,939×9 = 57,4 люд.год;

T2 = 53×15,939 = 844,8 люд.год;

T1 = 167 × 4,428 = 739 люд.год;

TЩО = 1783 × 0,759 = 1353,3 люд.год;

Tп.р = (534 825×8,683)/1000 = 4643,9 люд.год.

2.2.3 Розрахунок допоміжних робітників

ТСУМ = ТС + Т2 + Т1 + ТЩО + ТПР ; (2.13)

Тоді: Камаз: ТСУМ = 191+3246,6+1586,7+4111,3+29758,4 = 38894 люд.год

МАЗ: ТСУМ = 106,3+1153+687+2684,6+6510,5 = 11141,4 люд.год

ЗІЛ: ТСУМ = 57,4+844,8+739+1353,3+4643,9 = 7638,4 люд.год

Сумарна трудомісткість по всім моделям автомобілів буде становити: ТСУМ = 57 673,8.

Результати розрахунків трудомісткості технічних дій по всіх моделях транспортних засобів заносимо в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Назва параметрів Значення Сумарне значення
Камаз: МАЗ: ЗІЛ:
Облікова кількість автомобілів, од. 26 50 9 85
Кількість ЩО 6500 10611 1783 18894
Скоригована трудомісткість, люд.год 0,6325 0,253 0,759 -
Трудомісткість ЩО, люд.год 4111,3 2684,6 1353,3 8149,2
Кількість ТО-1 369 679 167 1215
Скоригована трудомісткість, люд.год 4,3 1,012 4,4275 -
Трудомісткість ТО-1, люд.год 1586,7 687 739 3012,7
Кількість ТО-2 177 217 53 447
Скоригована трудомісткість, люд.год 18,342 5,313 15,939 -
Трудомісткість ТО-2, люд.год 3246,6 1153 844,8 5244,4
Кількість ТС 52 100 18 170
Множник (m1 · t2 ), люд.год 3,67 1,06 3,2 -
Трудомісткість ТС , люд.год 191 106,3 57,4 354,7
(ТО-2+ТС ), люд.год 3438 1260 903 5601
Річний пробіг,км 1774505 2175248 534825 4 484 578
Скоригована трудомісткість ПР, люд.год/1000 16,77 2,993 8,613 -
Трудомісткість ПР, люд.год 29759 6511 4644 40914
Сумарна трудомісткість робіт, люд.год 38895 11143 7640 57678

Допомiжнi роботи становлять 20 % сумарної трудомiсткостi ТО i ПР. До складу допомiжних робiт входять технiчне обслуговування та ремонт обладнання й iнструменту, транспортнi та вантажно-розвантажувальнi роботи, пов'язанi з ТО i Р рухомого складу, перегiн автобусів всерединi автотранспортного пiдприємства, зберiгання, приймання та видача матерiальних цiнностей, прибирання виробничих примiщень, пов'язаних з ТО i Р рухомого складу.

ТДОП = ТСУМ × КДОП , (2.14)

де КДОП – коефіцієнт, який враховує частку від сумарної річної трудомісткості, що припадає на допоміжні роботи.

ТДОП = 0,3 × 57678 = 17 304 люд.год

Розподіл допоміжних робіт: по самообслуговуванню – 40...50%; транспортні – 3...10%; перегін автобусів – 14...26%; приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей – 8...10%; прибирання приміщень та території – 14...20%.

В свою чергу трудомісткість самообслуговування розподіляється по видах робіт: електротехнічні – 25%; механічні – 10%; слюсарні – 16%; ковальські – 2%; жерстяницькі – 4%; зварювальні – 4%; трубопровідні – 22%; мідницькі – 1%; ремонтно-будівельні та столярні – 16%.

Результати обчислень заносимо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6.

Види допоміжних робіт Самообслуго-вування Транспортні роботи Перегін автомобілів Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей Прибиран-ня приміщень та території
Середня частка виду робіт

0,45

0,09

0,20

0,09

0,17

Трудоміст-кість виду робіт, люд.год

7787

1558

3461

1558

2942


Трудомiсткiсть зварювальних, жерстяницьких i деревообробних робiт визначається не вiд загальної трудомiсткостi, а вiд трудомiсткостi ПР рухомого складу з вiдповiдним кузовом.

Роботи механiчнi, слюсарнi i трубопровiднi об’єднані в слюсарно-механiчнi, а ремонтно - будiвельнi та столярнi вiднесенi до деревообробних.

Розподiл трудомiсткостi ТО i ПР по видах робiт для всіх марок автомобілів здiйснюємо за даними додатку 10 [4] і заносимо в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7.

п/п

Вид роботи Вид ТО чи ПР автобусів Самообслуговування Всього, люд.год
% люд.год % люд.год
ЩО
Туалетні роботи
1 Прибиральні 40 3260 3260
2 Мийні 10 815 815
Поглиблені роботи
3 Прибиральні 40 3260 3260
4 Мийні 10 815 815
Всього по ЩО 100 8150 8150
ТО – 1
5 Загальне діагностування 10 301 301
6 Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи

90

2712

2712

Всього по ТО-1 100 3013 3013
ТО – 2
7 Поглиблене діагностування 10 560 560
8 Кріпильні, регулювальні, змащувальні та інші роботи

90

5041

5041

Всього по ТО-2 100 5601 5601
Постові роботи
9 Загальне діагностування 1 409,1 409,1
10 Поглиблене діагностування 1 409,1 409,1
11 Регулювальні та демонтажні роботи 35 14320 14320
12 Зварювальні роботи для рухомого складу

3

1227,4

1227,4

13 Жерстяницькі роботи 2 818,3 818,3
14 Малярні роботи 6 2454,8 2454,8
15 Деревообробні 2 818,3 16 1246 2064,3
Всього постові роботи 50 20457 16 1246 21702,9
Роботи по дільницях
16 Агрегатні 18 7364,5 7364,5
17 Слюсарно-механічні 10 4091,4 48 3737,8 7829,3
18 Електротехнічні 5 2045,7 25 1946,8 3992,5
19 Акумуляторні 2 818,3 818,3
20 Ремонт приладів системи живлення 4 1636,6 1636,6
21 Шиномонтажні 1 409,1 409,1
22 Вулканізаційні 1 409,1 409,1
23 Ковальсько-ресорні 3 1227,4 2 155,6 1383
24 Мідницькі 2 818,3 1 77,9 896,2
25 Жерстяницькі 1 409,1 4 311,5 720,6
26 Зварювальні 1 409,1 4 311,5 720,6
27 Арматурні 1 409,1 409,1
28 Оббивальні 1 409,1 409,1
Всього роботи по ПР на дільницях 50 20457 84 6541,1 26998,1
Всього ПР 100 40914 100 7787 48701

2.3 Розрахунок кiлькостi універсальних постів ТО i ПР

2.3.1 Визначення добової програми кожного виду ТО

Добова програма кожного виду ТО визначається за формулою:

Nдi = Ni / Др, (2.15)

де i – вид технiчного обслуговування / ЩО, ТО - 1, ТО - 2 /;

Ni – рiчна програма i-го виду ТО по одній моделі автомобіля;

ДР – кiлькiсть робочих днiв за рiк.

Технiчне обслуговування проводиться на поточних лiнiях чи тупикових постах. На практицi ТО - 2, як правило, виконують на унiверсальних та спецiалiзованих постах. Поточний ремонт виконується також на унiверсальних та спецiалiзованих постах.

2 = 447/250 = 1,78 = 2;

1 = 1215/250 = 4,86 = 5;

Nщо = 18894/250 = 75,6 = 76.

2.3.2 Кiлькiсть унiверсальних постiв ТО, ПР, загального та поглибленого дiагностування

Кiлькiсть унiверсальних постiв ТО, ПР, загального та поглибленого дiагностування, зварювально-жерстяницьких, деревооборобних i малярних робiт розраховують за формулою:

Xn = Tp × Kн / (Др.р × n × tзм × p × Kвик), (2.16)

де: Тр - рiчний обсяг робiт, люд.год.;

Кн - коєфiцiент нерiвномiрностi завантаження постiв (додаток 13 ) [4];

Др.р - кiлькiсть робочих днiв на рiк, дн. ;

n - кiлькiсть змiн роботи на добу ;

tзм - тривалiсть змiни, год ;

р - кiлькiсть одночасно працюючих на одному посту, чол. ;

Квик - коєфiцiент використання робочого часу поста (додаток 14 ) [4];

При визначеннi кiлькостi робочих постiв загального дiагностування пiдсумовують трудомiсткостi загально - дiагностичних робiт ТО - 1 i 50 % таких самих робiт ПР, а для поглибленого дiагностування - трудомiсткостi робiт поглибленої дiагностики ТО - 2 i 50 % таких самих робiт ПР. Якщо ж через малу трудомiсткiсть не можна одержати окремо пости загального i поглибленого дiагностування, то цi трудомiсткостi складають i розраховується єдиний пост загального i поглибленого дiагностування. При розрахунках кiлькостi постiв ТО - 1 i ТО - 2 iз їх сумарної трудомiсткостi обов`язково вираховується трудомiсткiсть загальної та поглибленої дiагностики. Iз трудомiсткостi постових робiт ПР вiднiмається також трудомiсткiсть робiт, якi виконуються в iзольованих примiщеннях (малярнi, деревообробнi, жерстяницькi, зварювальнi). Кiлькiсть постiв чекання приймається 20% кiлькостi робочих постiв.

Xn (Д1+Д2) = (1679×1,65) / (250×1×8×2×0,75) = 1 пост;

Xn (ТО-1) = (2712×1,2) / (250×1×8×2×0,88) = 1 пост;

Xn (ТО-2) = (5041×1,2) / (250×1×8×3×0,95) = 1 пост;

Xn (регул. , демонт.) = (14320×1,1) / (250×1×8×2×0,97) = 4 поста;

Xn (маляр.) = (2454,8×1,25) / (250×1×8×2×0,85) =1 пост;

Xn (звар.+ жерст.) = (2045,7×1,35) / (250×1×8×2×0,75) = 1 пост;

Xn (деревооб.+ оббивал.) = (2473,4×1,35) / (250×1×8×1×0,88) = 2 пост - дільниці;

(електротех.+акум.. ) = (4810,8 ×1,12) / (250×1×8×3×0,97) =1дільниця;

(шином.+вулканіз+агрегат.) = (8182,8×1,05) / (250×1×8×4×0,98) = 1 дільниця;

(слюс.-механ.+арматур.) = (8238,4×1,04) / (250×1×8×4×0,98) = 1дільниця;

(ков.-рес.+ мідн.+ жерстян.+ зварюв.) = (3720,4×1,12) / (250×1×8×2×0,95)=1дільниця;

(р. приладів си-ми живл..) = (1636,6×1,12) / (250×1×8×1×0,95) = 1дільниця;

2.4 Розрахунок чисельностi виробничого персоналу

Технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів виконують робітники різної кваліфікації та спеціалізації. Найчисельнішу групу становлять слюсарі-авторемонтники. На автомобільному транспорті використовують спеціалістів лише перших 5-ти розрядів, виходячи із складності робіт.

У міру вдосконалювання конструкції автомобілів обслуговуючим робітникам доводиться працювати дедалі напруженіше, приймати рішення за короткий час, шкода від їхніх помилок стає все відчутнішою. Тому треба враховувати і прогнозувати не тільки надійність автомобілів, а й технічну надійність робітників, під якою розуміють об’єктивну впевненість у тому, що потрібні від людей функції будуть виконані своєчасно і без помилок. Безпомилковість дій робітників залежить від ступеня узгодженості можливостей людини та конструкції автомобіля, дефіциту часу на профілактику, перевантажень інформацією, малого навантаження органів чуття, психофізіологічних особливостей обслуговуючих робітників, їхньої навченості, умов праці і побуту, керівництва та ін.

Розрiзняють технологiчно необхiдну ( явочну ) Рт i штатну Рш кiлькiсть робiтникiв. Кiлькiсть явочних робiтникiв у зонах ТО i ПP визначається як добуток кiлькостi робочих одного поста Рn, прийнятого при розрахунках постiв, на кiлькiсть постiв чи кiлькiсть виконавцiв однiєї лiнiї на кiлькiсть лiнiй.

На дiлянках (цехах) кiлькiсть явочних робiтникiв можна визначити за спiввiдношенням:

Рт = Тр / Фм, (2.17)

де: Тр - рiчний обсяг робiт цеху чи дiльницi, люд.год;

Фм - рiчний фонд часу робочого мiсця чи технологiчно необхiдного працюючого, год. (додаток 16) [4].

Штатна кiлькiсть працюючих розрахоується:

Рш = Рт / nШ ,(2.18)

де: nШ - коефiцiєнт штатностi, nш = 0,85....0,95

Таблиця 2.8.

Зона, відділення, дільниця Річна трудо-місткість люд.год. Річний фонд часу, год. Кількість робітників, чол.
Явочних Коефіц. штат-ті штат-них
Пост Д1 + Д2 1679 2070 2 0,9 2,2
Пост ТО-1 2712 2070 2 0,9 2,2
ТО-2 5041 2070 3 0,9 3,3
Пост регулюва-льних та демонта-них робіт

14320

2070

8

0,9

8,9

Пост малярних робіт 2454,8 1860 2 0,9 2,2
Пост зварювальних і жерстяницькихробіт 2045,7

1860

2

0,9

2,2

Пост – дільниця деревообр. Та оббивал-х робіт 2473,4 2070 2 0,9 2,2
Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт 4810,8 2070 3 0,9 3,3
Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт 8182,8 2070 4 0,9 4,4
Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт 3720,4 2070 2 0,9 2,2
Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт 8238,4 2070 4 0,9 4,4
Дільниця рем-ту приладів сис-ми жив-ння

1636,6

1860

1

0,9

1,1

Всього 57314,9 35

2.5 Розрахунок чисельностi допомiжного персоналу, IТП i службовцiв

Чисельнiсть допомiжних робiтникiв приймаються у спiввiдношеннi, що вказане у додатку 17 [4]. При обчисленні беруть до уваги зведену кількість автотранспортних засобів, коефіцієнт випуску їх на лінію, середньооблікову кількість працюючих, режим роботи транспортних засобів, нормативну чисельність робітників на ТО і ремонті рухомих одиниць. Допоміжні робітники - робітники цеху підготовки виробництва, які обслуговують вентиляторні установки, очисні споруди і т. д., тобто в штаті їх не має. Додатково передбачають для обслуговування очисних споруд по одному робiтнику на кожнi 75 м3 /добу витрат оборотної води. Нормативи витрат оборотної води, м3/добу приймаються на один автомобіль 1,14. Звідси: 1,14×90/75 = 1 чол./(м3 /добу). Розподiл чисельностi допомiжних робiтникiв за видами робiт в залежностi вiд типу пiдприємства приймають за даними додатку 18 [4].

Тоді: 35×30% / 100% =11 чол. (загальна чисельність допоміжних робітників);

За результатами розрахунків створюємо таблицю 2.9.

Таблиця 2.9.

Види допоміжних робіт Співвідношення до загальної кількості, чол. Розрахункова кількість робітників Прийнята кількість робітників
Ремонт та обслуговування технологічного обладнання, оснастки та інструмента

20

2,2

2

Ремонт та обслуговування інженерного обладнання, сіток та комунікацій

15

1,65

2

Транспортні роботи 10 1,1 1
Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей

15

1,65

1

Перегін рухомого складу 15 1,65 2
Прибирання виробничих приміщень 10 1,1 1
Прибирання території 10 1,1 1
Обслуговування компресорної установки

5

0,55

1

Чисельнiсть персоналу служби управлiння (крiм експлуатацiйної i виробничо-технiчної служби), молодшого обслуговуючого персоналу i робiтникiв пожежно-сторожової охорони в залежностi вiд потужностi АТП i типу рухомого складу може бути розрахована у вiдповiдностi до додатку 19 [4].

Створюємо таблицю 2.10.

Таблиця 2.10.

Функції управління, персонал Чисельність персоналу (чол.) при потужності АТП (авт.)
Загальне керівництво 2
Техніко-економічне планування 2
Організація праці і заробіиної плати 3
Бухгалтерський облік і фінансова діяльність 3
Комплектування і підготовка кадрів 2
Загальне діловиробництво і господарська діяльність

2

Матеріально-технічне постачання 1
Молодший обслуговуючий персонал 1
Пожежно-сторожова охорона 4
Всього 20

Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби приймається згiдно додатку 20 i розподiляється по функцiям у такому вiдношеннi, % : технiчний вiддiл – 26...30; вiддiл технiчнго контролю – 18...22; вiддiл головного механiка – 10...12; служба управлiння виробництвом – 17...19; виробнича служба – 21...25.

Начальник ремонтних майстерень i механiки вiдносяться до штату виробничої служби, а начальники змiн, iнженери – до служби управлiння.

Тоді: 90 × 5%/100% = 5 чол. (загальна чисельність персоналу виробничо – технічної служби):

1. Технічний відділ: 5×0,28 = 1 чол.;

2. Відділ технічного контролю: 5×0,2 = 1 чол.;

3. Відділ головного механіка: 5×0,11 = 1 чол.;

4. Служба управління виробництвом: 5×0,18 = 1 чол.;

5. Виробнича служба: 5×0,23 = 1 чол.

Результатами проведених розрахунків заносимо в таблицю 2.11.

Таблиця 2.11.

Назва відділу, служби, функції Відношення, % Чисельнiсть персоналу виробничо-технiчної служби (в % від кількості авт.) при кількості їх в АТП
Технічний відділ 28 1
Відділ технічного контролю 20 1
Відділ головного механіка 10 1
Служба управління виробництвом 18 1
Виробнича служба 23 1
Всього 5

2.6 Розрахунок площ виробничих примiщень

Площа зони ТО чи ПР визначається за формулою:

FЗ = fО × KО × XО ,(2.19)

де fО – площа, яку займає автомобіль в планi, м2 ;

KО – питома площа примiщення, яка припадає на одиницю площi, яку займає автомобіль, при двостороньому розмiщеннi постiв; Ко = 4....5, при односторонньому Ко = 6....7;

XО – кiлькiсть постiв зони.

Площа дільниці визначається за такою формулою:

Fд = fО 1 + fО 11 × (Р-1) , (2.20)

де fО 1 -площа дільниці, яка припадає на першого працюючого, м2 ;

fО 11 - площа дільниці, яка припадає на послідуючих працюючих, м2 ;

Р- кількість працюючих на дільниці, чол.

Провівши всі розрахунки, отримані дані зводимо у таблицю 2.12.

Таблиця 2.12.

Зона, відділення, дільниця f0 , м2 k0 x0 , шт. Ррозрах. , м2 Рприйнят. , м2
Пост Д1 + Д2 17,85 5,5 1 96 108 (9´12)
Пост ТО-1 17,85 5,5 1 96 108 (9´12)
ТО-2 17,85 5,5 1 96 108 (9´12)
Пост регулюва-льних та демонта-них робіт 17,85 4,5 4 321 324 (9´9)
Пост малярних робіт 17,85 5,5 1 96 108 (9´12)
Пост зварювальних і жерстяницькихробіт 17,85 5,5 1 96 108 (9´12)
Пост – дільниця деревообр. та оббивал-х робіт 17,85 5,5 2 196 216 (9´12)
Всього 11 1080
f0 1 , м2 f0 11 , м2 Р ,чол. Ррозрах. , м2 Рприйнят. , м2
Дільниця електртех-х та акумулят-х робіт 10 5 3 20 20 (5´4)
Дільниця шиномон-х, вулканіз-х та агре-х робіт 15 12 4 51 54(12´4,5)
Дільниця коал.-ресор., мідни-х, жерст-х, та звар-х робіт

20

15

2

35

36 (6´6)

Дільниця слюс-но-меха-х і армат-них робіт 12 10 4 42 45 (9´5)
Дільниця рем-ту приладів сис-ми живл-ння 8 5 1 8 12 (3´4)
Всього 167

2.7 Розрахунок площ складських примiщень

Розрахунки до цього роздiлу можна виконувати використовуючи методики, якi базуються на попереднiх розрахунках потрiбних запасiв: шин, запасних час-тин, агрегатiв, палива, i т.д. Також площу складських примiщень можна розра-ховувати за питомою площею, що припадає на 1 млн. км пробiгу рухомого складу:

Fcк=10-6 ×SLp× f ×K1 × K2 × K3 × K4 , (2.21)

де SLP – рiчний сумарний пробiг автомобілів, закрiплених за БЦТО, км;

f – питома площа складу даного виду на 1 млн.км пробiгу, м2 (додаток 21) [4];

К1 , К2 , К3 , К4 – коефiцiєнти, що враховують вiдповiдно тип рухомого скла-ду, кiлькiсть технологiчно сумiсних одиниць рухомого складу, висоту примiщення складiв,категорiю умов експлуатацiї (додатки 22 - 23 ) [4].

Площа складу мастильних матерiалiв включає площу примiщення насосної для їх подачi.

Результати проведених рорахунків приводимо в таблиці 2.13.


Таблиця 2.13.

Вид запасних частин Величина 10-6 *Lp Питома площа, f, м2 Коефіцієнти Площа, м2
К1 К2 К3 К4 Розрахунк Прийнята
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Запасні частини, деталі, 4,5 3,4 0,8 1,2 1 1,15 18,6 18
Двигуни, агрегати, вузли. 4,5 3,8 0,8 1,2 1 1,15 21 24
Експлуатаційні матеріали 4,5 2,6 0,8 1,2 1 1,15 14,2 12
Мастильні матеріали 4,5 2,4 0,8 1,2 1 1,15 13,1 12
Лакофарбувальні матеріали 4,5 0,7 0,8 1,2 1 1,15 3,8 4
Інструмент 4,5 0,2 0,8 1,2 1 1,15 1,1 3
Кисень і ацетилен в балонах 4,5 0,25 0,8 1,2 1 1,15 1,4 4
Пиломатеріали 4,5 0,5 0,8 1,2 1 1,15 2,7 3
Метал, металолом, цінний утиль 4,5 0,35 0,8 1,2 1 1,15 1,9 3
Шини нові, відремонтовані та ті, що підлягають відновленню 4,5 2,4 0,8 1,2 1 1,15 13,1 12
Запасні частини і матеріали на ділянці відділу гол. Механіка 4,5 0,7 0,8 1,2 1 1,15 3,8 3
Всього 17,3 94,7 98
Автомобілі, що підлягають списанню, агрегати на відкритій площадці 4,5 9,5 0,8 1,2 1,15 1,1

52

54(9´6)

2.8 Розрахунок площ допомiжних примiщень

Визначаємо за СНiП II-92-76 i СНiП II-93-74.

Площi технiчних примiщень вираховуємо за укрупненими нормативами додатку 26.

Цi примiщення можуть бути розташованi на територiї АТП (поза будiвлями, наприклад, трансформаторна).

Розмiри залежать від виду палива i встановленого устаткування.

Прийняті площі допоміжних приміщень заносимо в таблицю 2.14.


Таблиця 2.14.

Назва допоміжного приміщення Площа, м2
Компресорна 18
Вентиляційна 30
Трансформаторна 21

Площi санiтарно-побутових, адмiнiстративно-громадських та деяких iнших допомiжних примiщень визначаємо за формулою:

FСП = d × fp ×SP / (100 × r), (2.22)

де: d – вiдсоток примiщень, що одночасно використовуються, %;

r - пропускна здатнiсть одиницi устаткування або площi (для адмiнiстра-тивно-громадських примiщень r = 1);

fР – санiтарна норма площi на одного виконавця, м2 ;

P - кiлькiсть виконавцiв робiт, якi використовують це примiщення, чол.

На АТП працює: 27 службовців;

47 робітників;

100 водіїв;

10 начальників.

Жінки становлять 10% від загальної кількості працюючих. Площу гардеробу для службовців не розраховуємо оскільки вони будуть роздягатись в кабінетах. Результати обчислень заносимо в таблицю 2.15.

Таблиця 2.15.

Приміщення та їх розташування Виконавці робіт d, % r fР , м2 S P, чол. FСП , м2
Прийнята
Кабінети Начальники 100 1 13 10 130
Відділи Службовці 100 1 4 27 100
Зал для зібрань Усі категорії (понад 100чол.) 30 1 0,9 74 20
Вестибюль Усі категорії 100 1 1 174 180
Їдальня Службовці 100 1 0,27 27 9
Буфет Усі категорії 100 3 1 74 27
Кімната відпочинку Водії 30 1 1,5 100 45
Кімната для куріння Чоловіки 100 1 0,03 67 6
Жінки 100 1 0,01 7
Туалети Чоловіки 100 30 2,5 67 9
Жінки 100 15 2,5 7
Душові Робітники 100 4 2 47 18
Водії 30 10 2 100
Умивальники Робітники, службовці 100 18 0,8 74 9
Водії 30 10 0,8 100 3
Гардеробні:
-закриті Робітники 100 1 0,25 47 12
-відкриті Водії 100 1 0,1 100 12
Всього 580

Площi громадських примiщень визначаємо за укрупненими нормативами додатку 28 [4] і заносимо в таблицю 2.16.

Таблиця 2.16

Приміщення Категорія працівників d, % Чисельність, чол. Площа, м2
Кабінет безпеки руху Водії 100 100 25
Медпункт Водії 20 182 20
Разом 45

2.9 Розрахунок площi зони зберiгання автомобiлiв

Площi зони зберiгання залежать вiд числа автомобiле-мiсць, типу стоянки i способу розташування автомобілів. Спосiб зберiгання рухомого складу вибирають у вiдповiдностi до ОНТП-01-86.

При укрупнених розрахунках площу зони зберiгання автомобілів можна визначити за коефiцiєнтом щiльностi iх розташування Кп:

FЗБ = fА × АСТ × КП , (2.23)

де fА – площа, яку займає автомобіль в планi, м2 ;

АСТ – число автомобiле-мiсць на стоянцi;

КП – коефiцiєнт щiльностi, величина якого змiнюється вiд 2,0 до 3,0 в залежностi вiд способу розмiщення автомобілів на стоянцi.

1. Площа зони зберігання для бортових, спеціалізованих автомобілів та самоскидів рівна:

FЗБ = 17,85 × 32 × 2,5 = 1428 м2 .

2. Площа зони зберігання для автомобілів з напівпричепом рівна:

FЗБ = 27,3 × 58 × 2,5 = 3959 м2 .

2.10 Розробка плана виробничого корпуса

Площа виробничого корпуса рівна сумі площ дільниць, постів, зон, вестибюля (якщо він буде знаходитися у виробничому корпусі), коридорів, кімнати для куріння, гардеробу, кімнати відпочинку і медпункта (якщо вони будуть знаходитися у виробничому корпусі), складу, душової, туалетів, умивальників, насосної, .

Отже, Fв.к. =1080+166+96+24+18+30+24+18+9+342,5= 1807,5 м2 .

2.11 Розрахунок площ інших будівель та споруд.

Fадмін.-побут б. =25+20+130+100+20+180+9+27+45+15+12=583(прийняли 580) м2 .

Fскл. = 81 м2 (ті, що знаходяться не на території виробничого корпусу).

Fпл.спис.авт. = 54 м2 (площа площадки для списаних автомобілів).

Fтрансф. = 21 м2 (площа трансформаторної).

2.12 Розробка генерального плана

Генеральний план являє собою план відведеної під забудову земельної ділянки, орієнтовно відносно сторін світу з вказаними на ній будовами, спорудами, зонами зберігання рухомого складу і шляхів його руху по території ділянки, проїздів загального призначення і відомчої приналежності сусідніх ділянок. Площу ділянки під забудову визначають за залежністю:

Fділ. =( Fз.в.-с. +Fз.доп. +Fз.б. )/Кз , (2.24)

де Fз.в.-с. –площа забудови виробничо-складськими приміщеннями, м2 ;

Fз.доп. –площа забудови допоміжними будівлями, м2 ;

Fз.б. –площа стоянок для зберігання рухомого складу, м2 ;

Кз -щільність забудови території, % (згідно завдання на курсову роботу).

Далі визначають основні розміри земельної ділянки під забудову.

Розробка генерального плану БЦТО тісно пов’язана з об’ємно–планувальним рішенням будівлі виробничого корпусу і умовами земельної ділянки, тому генеральний план і об’ємно–планувальне рішення будівль і споруд пропрацьовують одночасно.

На плані позначають границі земельної ділянки, всі будівлі і споруди.

Особливу увагу звертають на відстань між будівлями, що враховують санітарні, будівельні і протипожежні норми. Мінімальні відстані між будівлями становлять 12 метрів. Якщо в одній із будівль розміщений склад пального і мастильних матеріалів, то відстань збільшують у два рази. Відстань від зони зберігання автомобілів(відкритої) до зони ТО і ПР повинна бути 10 метрів.

Адміністративно-побутові будівлі слід розташовувати поблизу головного входу на територію БЦТО.

Тоді: Fділ. =(1807,5+5387+580+54+18+15+30+21)/0,24=32969 м2 .

Приймаємо Fділ. =32470 м2 .

3. Економічне обґрунтування діяльності АТП

3.1 Розрахунок витрат

3.1.1 Витрати на паливо

Норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у паливі і контролю за його витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат палива.

Нормування витрат палива – це встановлення допустимої міри його використання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях автомобілів, та система нормативів і коригуючи коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

, (3.1)

де - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 км [1]; - пробіг автомобіля, км;

- норма на транспортну роботу, л/100 ткм [1];

Норми на виконання транспортної роботи залежно від виду палива становлять:

- бензин – 2,0 л/100 ткм;

- дизельне паливо – 1,3 л/100 ткм.

- обсяг транспортної роботи, ткм;

- сумарний коригуючий коефіцієнт, % [1].

Для автомобілів-самоскидів та самоскидальних автопоїздів нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

, (3.2)

де - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля-самоскида (самоскидального автопоїзда), л/100 км [1];

- норми витрати палива на їздку з вантажем автомобіля-самоскида, л [1];

Норма на їздку з вантажем застосовується для автомобілів-самоскидів і автопоїздів із самоскидальними кузовами та враховує збільшення витрат палива, пов’язане з маневруванням та виконання операцій завантаження і розвантаження на кожну їздку з вантажем. установлено в такому розмірі:

- 0,25 л рідкого палива на кожну одиницю самоскидного рухомого складу;

- 0,1 л дизельного палива;

- кількість їздок з вантажем.

Витрати палива для спеціалізованих автомобілів (автомобіль ТО, автомобільний кран, автозаправник) становлять 10% від загальної витрати палива, враховуючи вид палива. Наведемо розрахунок витрати палива для самоскида: 1). ЗІЛ-ММЗ-554М (бензин)

=0,0131420∙(1+0,01∙15)+0,25∙2=150,23л –для 1-го автомобіля в день

Грошові витрати в даному випадку будуть складати:

, (3.3)

де - ціна одиниці палива, грн..

=150,23∙1,6=240,4 грн.

Грошові витрати на паливо в рік для всіх автомобілів цієї марки складатимуть:

, (3.4)

де - кількість машин певної марки;

- кількість робочих днів в році, =250 днів.

3∙240,4∙250 = 180300 грн.

Наведемо розрахунок витрат палива для бортового автомобіля:

1). КамАЗ-53212 (дизельне паливо):

= 0,01(27220+1,31100)∙(1+0,01∙6)=78,4л– для 1-го автомобіля в день.

Грошові витрати в даному випадку будуть складати:

=78,4∙1,6=125,4 грн.

Грошові витрати на паливо в рік для всіх автомобілів цієї марки складатимуть:

6∙125,4∙250=188100 грн.

Аналогічно проводимо розрахунки для всіх інших автомобілів і отримані результати зводимо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

п/п

Марка атз.

Кількість одиниць даної марки, шт..

Тип двигуна

Витрати пального в день, л. Витрати пального на рік, л. Грошові витрати, грн..
1. ЗІЛ 133ГЯ 6 дизель 60,1 90150 144240
2. КамАЗ 53212 6 дизель 78,4 117600 188160
3. МАЗ 500А 6 дизель 57,51 86265 138024
4. МАЗ 504В 13 дизель 95,1 309075 494520
5. КамАЗ 5410 15 дизель 65,31 244913 391860
6. МАЗ 504А 30 дизель 78,3 587250 939600
7. КамАЗ 5511 5 дизель 164,72 205900 329440
8. МАЗ 503 А 1 дизель 65 16250 26000
9. ЗІЛ-ММЗ-554М 3 карбюратор 150,23 112673 180276
10. Спеціалізовані 5 дизель - - 5000
Сумарні грошові витрати 2837120

Згідно проведених розрахунків загальні грошові витрати на паливо становлять:

- А-76 – 180276 грн.,

- ДП – 2656844 грн.

Сумарні річні грошові витрати на паливо становлять 2837120 грн..

3.1.2 Витрати на мастильні матеріали

Норми витрат мастильних матеріалів так само як і норми витрат палива на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій, установ у мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціональної розробки питомих витрат мастильних матеріалів.

Витрати на мастильні матеріали обчислюють згідно встановленими нормативами у відсотках до витрат палива за кожним видом матеріалів. Витрати на обтиральні матеріали визначають із розрахунку два кілограми в місяць на один обліковий автомобіль і встановленої ціни за один кілограм.

Тоді витрати на обтиральні матеріали на підприємстві, при середній ціні 5 грн. за 1 кг. обтиральних матеріалів розраховуємо за формулою:

, (3.5)

де - спискова кількість автомобілів парку;

- маса обтиральних матеріалів, необхідна на один місяць, кг.;

- кількість місяців у році;

- ціна 1-го кілограма обтиральних матеріалів, грн..

90∙2∙12∙5=10800 грн.

Норми витрат кожного виду мастильних матеріалів побудовані на 100 л палива. Для розрахунку вони приймаються в розмірі 3% від вартості розходу палива для машин з бензиновими двигунами і 5% від вартості розходу палива для автомобілів з дизельними двигунами.

Тоді грошові витрати на мастильні матеріали для автомобілів з бензиновим двигуном становлять: 180276∙3%=5408,3 грн.

Відповідно грошові витрати на мастильні матеріали для автомобілів з дизельним двигуном становлять: 2656844∙5%=132842 грн.

Загальні річні грошові витрати на мастильні матеріали становлять 138250,3 грн.

3.1.3 Амортизаційні відрахування

норми амортизації згідно податкового законодавства встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп ОФ на початок звітного періоду в таких розмірах:

перша група – 5%;

друга група – 25%;

третя група – 15%;

До другої групи відносяться – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи елктронно-обчислювальні машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше офісне обладнання, устаткування та прилади до них.

Звідси норма амортизації рівна =25%.

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

, (3.6)

де - кількість машин певної марки, од.;

- середня вартість автомобіля певної марки, грн..

Проведемо розрахунок для автомобілів марки ЗІЛ:

=(25∙80000∙9)/100=180000 грн.

Проведемо аналогічний розрахунок для автомобілів марки МАЗ:

=(25∙110000∙50)/100=1375000 грн.

Проведемо аналогічний розрахунок для автомобілів марки КамАЗ:

=(25∙110000∙26)/100=715000грн.

Загальна сума амортизаційних відрахувань рівна 2270000 грн.

3.1.4 Заробітна плата персоналу АТП

Для розрахунку заробітної плати персоналу АТП створимо таблицю 3.2.

Таблиця 3.2.

п/п

Вид тої чи іншої служби Чисельність, чол.. Середня місячна зар.плата, грн.. Сумарні грошові витрати, грн..
1. Водії 100 450 45000
2. Допоміжний персонал ІТП і службовці 11 250 2750
3. Служба управління 20 350 7000
4. Виробничо-технічна служба 5 300 1500
5. Служба виробничого персоналу 35 320 11200
Сумарні річні грошові витрати 67450

Сума витрат на заробітну плату за 1 місяць для всіх працівників АТП становить – 67450 грн.

Річна сума витрат на заробітну плату для всіх працівників АТП становить – 67450∙12=809400 грн.

3.1.5 Витрати на ТО і ПР рухомого складу

Витрати на ТО і ПР рухомого складу рівні сумі заробітної плати робітників, які виконують То і ПР з нарахуванням на неї та вартості ремонтних матеріалів і запасних частин [2]. Для спрощення розрахунків приймаємо слідуючи формулу:

, (3.7)

де - річний пробіг автомобіля, км.;

- середній пробіг до ТО і ПР, км.;

- поправочний коефіцієнт (=0,1-0,2);

Проведемо розрахунок для автомобіля ЗІЛ-ММЗ 554М:

(105000/1000) ∙ (16000/100)∙0,1=1680 грн. на рік.

Аналогічно проводимо розрахунок для всіх інших автомобілів та зводимо в таблицю 3.3

Таблиця 3.3

п/п

Марка атз.

Кількість одиниць даної марки, шт.. Річний пробіг, км Середній пробіг до ТО і ПР, км Витрати на рік, грн.. Грошові сумарні витрати, грн..
1. ЗІЛ 133ГЯ 6 45000 16000 720 4320
2. КамАЗ 53212 6 55000 20000 2200 13200
3. МАЗ 500А 6 48000 20000 1920 11520
4. МАЗ 504В 13 51000 20000 2040 26520
5. КамАЗ 5410 15 45000 20000 1800 27000
6. МАЗ 504А 30 56250 20000 2250 67500
7. КамАЗ 5511 5 105000 20000 4200 21000
8. МАЗ 503 А 1 50000 20000 2000 2000
9. ЗІЛ-ММЗ-554М 3 105000 16000 1680 5040
Сумарні грошові витрати 178100

Сумарні річні грошові затрати становлять – 178100 грн.

3.1.6 Витрати на відновлення та ремонт зношених шин

Витрати на відновлення та ремонт зношених шин розраховуємо у відсотках, виходячи з вартості 1-го комплекту на одну тисячу кілометрів пробігу (10% на 1 тисячу кілометрів). Створюємо таблицю 3.4.


Таблиця 3.4.

п/п

Марка атз.

Кількість одиниць даної марки, шт.. Річний пробіг, км Норма пробігу шин, км Вартість комплекту грн.. Грошові сумарні витрати, грн..
1. ЗІЛ 133ГЯ 6 45000 95000 3500 9947
2. КамАЗ 53212 6 55000 100000 5000 16500
3. МАЗ 500А 6 48000 100000 5000 14400
4. МАЗ 504В 13 51000 100000 5000 33150
5. КамАЗ 5410 15 45000 100000 5000 33750
6. МАЗ 504А 30 56250 100000 5000 84375
7. КамАЗ 5511 5 105000 100000 5000 26250
8. МАЗ 503 А 1 50000 100000 5000 2500
9. ЗІЛ-ММЗ-554М 3 105000 95000 2000 6632
Сумарні грошові витрати 227504

Сумарні грошові витрати становлять – 227504 грн.

3.1.7 Накладні витрати

Накладні витрати становлять 10% від загальної вартості всіх попередніх витрат.

=(227504+178100+809400+2270000+138250,3+2837120)∙0,1= 645641,1 грн.

Виходячи з проведених розрахунків загальна сума витрат по АТП за рік складає – = 6456411,7 грн.

3.2 Розрахунок собівартості

Собівартість перевезень – це виражені в грошовій формі поточні витрати автотранспортних підприємств, безпосередньо пов’язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів, а також виконання робіт та послуг, що забезпечують перевезення.

Планування собівартості перевезень є складовою частиною плану економічного та соціального розвитку транспортних підприємств, які розробляються ними самостійно на підставі показників планового обсягу перевезень вантажів, інших робіт та послуг, продуктивності праці, фонду її оплати та інших, і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, які визначають величину витрат на здійснення перевезень [1].

Собівартість – основний економічний показник, який визначає кількісну і якісну сторони роботи АТП.

Для розрахунку собівартості необхідно знайти яка доля часу припадає на рух автомобіля (), та його простій ():

, (3.8)

, (3.9)

де - кількість календарних днів, дні;

Для автомобілів марки ЗІЛ:

= (300∙7,5)/(24∙365)=0,25;

= 1 - 0,21=0,75.

Для автомобілів марки КамАЗ:

= (273∙7,67)/(24∙365)=0,24;

= 1 - 0,2=0,76.

Для автомобілів марки МАЗ:

= (205∙6,75)/(24∙365)=0,16;

= 1 - 0,19=0,84.

Собівартість одного тонно-кілометра визначається за формулою:

, грн./ткм, (3.10)

, (3.11)

де - вантажооборот, ткм;

- середня собівартість утримання автомобіля за одну годину, грн.;

- собівартість утримання автомобіля в русі, грн.;

- собівартість утримання автомобіля за годину простою, грн.;

- період експлуатації, дні;

- загальна кількість автомобілів певної марки, од..

- собівартість утримання автомобіля в русі включає в себе слідуючі статті витрат приведені за одну годину роботи автомобіля:

- заробітна плата водіїв;

- витрати пального;

- витрати мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

- витрати на знос та відновлення автомобільних шин;

- амортизаційні відрахування;

- витрати на ТО і ПР;

- накладні витрати.

- собівартість утримання автомобіля за годину простою включає в себе слідуючі статті витрат приведені за одну годину простою автомобіля:

- амортизаційні відрахування;

- заробітна плата обслуговуючого персоналу;

- накладні витрати.

Виходячи з вищенаведеного розрахуємо середнє значення показників та для автомобілів марки ЗІЛ:

=18,7+4,15+0,84+10+3,4+0,6+4,85=42,54 грн.;

=2,6+4,85+10=17,45 грн.;

=42,54∙0,25+17,45∙0,75=23,7 грн.;

=9∙23,7∙365∙24/2603363=0,72 грн./ткм.

Для автомобілів марки МАЗ:

=11,2+5,37+1,61+12,5+3,4+0,6+4,2=38,9 грн.;

=2,6+4,2+12,5=19,3 грн.;

=38,9∙0,16+19,3∙0,84=22,4 грн.;

=50∙22,4∙365∙24/23453740=0,73 грн./ткм.

Для автомобілів марки КамАЗ:

=20,6+9,9+1,2+12,5+3,4+2,1+6,9=56,6 грн.;

=2,6+6,9+12,5=22 грн.;

=56,6∙0,24+22∙0,76=30,3 грн.;

=26∙30,3∙365∙24/10117800=0,7 грн./ткм.


3.3 Розрахунок доходу та прибутку АТП

Доходи – збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу [1].

Доход визначається як добуток вантажообороту в рік , на тариф перевезення , що включає в себе собівартість ткм.

, (3.12)

Розрахуємо доходи по кожній марці автомобілів:

ЗІЛ: =0,6+0,6=1,2 грн. =1858351грн.

МАЗ: =0,7+0,6=1,3 грн. =3725600грн.

КамАЗ: =0,8+0,6=1,4 грн. =2986000грн.

Отже загальний дохід АТП становить – 8569951 грн.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

, (3.13)

По марках автомобілів прибуток становить:

ЗІЛ:

= 478 212 грн.

КамАЗ:

= 634 347 грн.

МАЗ:

=1 112 559 грн.

Загальний прибуток по АТП становить 2 113 539,4 грн. Звідси випливає, що дане АТП є прибутковим.

На короткострокову та довгострокову платоспроможність АТП впливає його здатність отримувати прибуток. В зв’язку з цим розглядається такий показник діяльності АТП, як рентабельність. Рентабельність є якісним показником ефективності роботи підприємства і визначається відношенням прибутку до витрат.

, (3.14)

Звідси = 2113539,4/6456411,7=0,32.

Це означає, що на кожну гривню витрат припадає 32 копійки прибутку. Чим вищий цей показник, тим більш ефективною є робота АТП. В нашому випадку рентабельність є досить високою – 32%.

Висновки

Отже, на основі річних замовлень на перевезення вантажів (загальний обсяг складає 311750 т.), розраховано, що кількість транспортних засобів в АТП, що проектується, рівна 90 одиниць (враховуючи і спеціалізовані автомобілі), серед яких є бортові автомобілі, самоскиди, автомобілі з напівпричепами. Середня вантажопідйомність становить 13,2 т., середня величина часу в наряді 7,04 год., коефіцієнт випуску рухомого складу – 0,98, коефіцієнт технічної готовності – 0,93 для одного автомобіля та 1 для цілого парку. Вантажопідйомність автомобілів використовується повністю, на 100%: коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності рівні 1. Годинні продуктивності становлять 2,3 т та 178,6 ткм.

На АТП працює 174 чол. Робота відбувається в одну зміну.

На основі проведених розрахунків було розраховано площі будівель та споруд, а також площу ділянки під забудову, м2 :

=1807,5 =580 = 54 =21 = 5387 =32470

Економічний розрахунок показників діяльності АТП показав, що найбільша доля витрат припадає на:

- витрати на пальне – 2837120 грн.;

- амортизаційні відрахування – 2270000 грн..

Загальна сума річних витрат становить – 6 456 411,7 грн.

Собівартість 1-го ткм коливається в межах від 0,7 до 0,73 грн. і при встановлених тарифах на виконання одиниці транспортної роботи загальний прибуток становить – 2113539,3 грн. Рентабельність складає 32%.

Отже дане АТП є конкурентноздатним, рентабельним та прибутковим.


Список літератури

1. Газета української бухгалтерії. Автотранспортні перевезення в Україні. №22 (437) – К.: Бліц-Інформ, 28 травня 2001р. – 227с.

2. Всеукраїнський рекламно-інформаційний вісник. Перевізник. К.: Видавничий центр „Афродіта”, листопад 2003р. – 33с.

3. Дунаєв А.П. Организация диагностирования при обслуживании автомобилей. – М.: Транспорт, 1987. – 207с.

4. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „Виробничо-технічна база підприємств автомобільного транспорту”\ Укладач П.І. Бортницький. – К.: КАДІ, 1991. – 56с.

5. Канарчук В.Є. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3 кн. Кн..2. Організація планування і управління: Підручник. – К.: Вища школа, 1994. – 383с.

6. Напольський Г.М. Технологическое проэктирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. – М.: Транспорт, 1985. – 228с.

7. ОНТП-01-86. Общесоюзные нормы технологического проэктирования предприятий автомобильного транспорта. М.: ЦБНТИ Минавтотранса РСФСР, 1986. – 128с.

8. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автомобильного транспорта. – М.: Транспорт, 1988. – 78с.

9. СниП 11-93-74. предприятия по обслуживанию автомобилей.\ Госстрой СССР. – М.: Стройиздат, 1980. – 48с.

10. Шумик С.В. и др. Техническая эксплуатация автотранспортных средств: Курсовое и дипломное проэктирование: Учебное пособие.\Высшая школа, 1998. – 206с.

11. Краткий автомобильный справочник НИИАТ. – 10-ое издание, перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1988. – 220с.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:28:18 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
22:44:55 28 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Проектування АТП регіональних вантажних перевезень

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(151171)
Комментарии (1843)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru