Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Фінансова стійкість підприємства особливості методики її оцінки

Название: Фінансова стійкість підприємства особливості методики її оцінки
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 03:08:32 19 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 31 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра фінансів і банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

з курсу : “Фінанси підприємств”

на тему : “Фінансова стійкість підприємства, особливості методики її оцінки”

Оцінка: __________

Науковий керівник:

Брандес О.С._______

Виконавець:

студент ІІІ курсу 301 групи

Горбатюк С.В.____________

Спеціальність “Фінанси”

Спеціалізація “Податки”

Чернівці

2000

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………4-6

Розділ 1. Фінансова стійкість підприємства в процесі господарювання…..6-15

1.1. Суть та необхідність фінансової стійкості підприємства………….…6-10

1.2. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники…………..10-15

Розділ 2. Аналіз фінансового стану ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”…...…………………………………………………………...16-21

2.1. Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”……………………………………………16-19

2.2. Оцінка фінансової стійкості підприємства ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”………………………………………………………………..20-21

Розділ 3. Забезпечення фінансової стійкості ринкового підприємства…...22-27

Висновок………………………………………………………………………28-29

Список використаної літератури…………………………………………….30-31

Додатки


Вступ

Трансформація народного господарства України в економіку відкритого типу створює для підприємств зовсім нові умови, принципово інші зовнішнє середодовище. До цих умов, які постійно змінюються, треба пристосовуватися, адаптувати усі системи підприємства, перетворити їх так, щоб із основної ланки планової економіки підприємство перетворилося у незалежний економічний суб”єкт господарювання, який ефективно функціонує і розвивається в умовах ринку.

На мою думку тема “Фінансова стійкість підприємства, особливості методики її оцінки” є актуальною, оскільки, в умовах кризової ситуації стоїть завдання відновлення та зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства, що є основною передумовою його виживання і поступового переходу до ринкових відносин.

Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. РІвень фінансової стійкості впливає і на можливості підприємства. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви. Фінансова стійкість має характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а їхній розподіл і використання мають забезпечувати розвиток підприємтсва на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна ж стану ресурсів у фінансово стійкого підприємства не повинно призвести до зміни обраної ним стратегії.

Із ефективністю виробничо-господарської діяльності підприємства пов”язана його фінансова стабільність. Однак необхідно зазначити, що стійкість того чи іншого підприємства не завжди є наслідком недостатньої ефективності його діяльності. У хиткому стані може опинитися й ефективно функціонуюче підприємство. Криза може бути результатом недостатньо високого рівня мененджменту, прояву впливу якихз-небудь несприятливих факторів (наприклад, неплатоспроможність замовника, що важко або неможливо було передбачити).

Мета курсової роботи – дослідити сутність та необхідність фінансової стійкості підприємства, методичні аспекти її оцінки, охарактеризувати фінансово-господарську діяльність та здійснити аналіз фінансової стійкості підприємства ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”.

При написанні курсової роботи були використані Закони України, Постанови Кабінету МІністрів, розпорядження щодо фінансово-господарського розвитку підприємств України, ряд підручників та навчальних посібників.

В останні роки з”явилось досить багато серйозних і актуальних публікацій, присвячених питанню фінансової стійкості підприємства і які висвітлюються на сторінках економічних журналів, газет: “Фінанси України”, “Економіка України”, “Банківська справа”, “Голос України”, “Урядовий кур”єр” та ін. Деякі з них використані.

Розділ 1. Фінансова стійкість підприємства у процесі господарювання

1.1 Суть та необхідність фінансової стійкості підприємства

Умовою життєздатності підприємства й основою його розвитку в конку­рентному ринку є стабільність (стійкість). На неї впливають різні причини - як внутрішні, так і зовнішні:

— виробництво дешевої продукції та надання пос­луг, які мають попит;

— міцне становище підприємства на ринку;

— високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і застосування передових технологій;

— налагодженість економічних зв'язків із партнерами;

— ритмічність кругообігу засобів;

— ефективність господарських і фінансових операцій;

— незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. [9,с.97]

Таке розмаїття причин, що впливають на діяльність ринкового підприємства, зумовлює різні аспекти його стійкості, зокре­ма загальний, ціновий, фінансовий, а залежно від факторів, що впливають на неї, — внутрішній і зовнішній аспекти. [9,с.98]

Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу, матеріально-речової й вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якій забезпечуються стабіль­но високі натурально-речові й фінансові результати функціонування підприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне й гнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності.

У свою чергу, зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільності економічного середовища, в рамках якого здійснюються його операції. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки.

Можливе й виділення так званої спадкової стійкості, яка визначається наявністю певного запасу міцності, досягнутого підприємством за період його попередньої діяльності, і яка захищає від впливу несприятливих дестабілізуючих факторів. [13,с.151]

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена ли­ше за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достат­ньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розраху­ватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Іншими слова­ми, загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над вит­ратами.

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом (умовою) загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошо­вими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й ре­алізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення.

Визначення меж фінансової стійкості підприємства має істотне практич­не значення і належить до числа найважливіших економічних проблем в умовах переходу до ринку, бо недостатня фінансова стійкість суб'єктів господарювання в нашій країні багато в чому є причиною неплатежів, обсяг яких був особливо великий у 1998-1999 р.р.

Водночас ринкове підприємство не влаштовує і надлишкова фінансова стійкість. У цьому разі виникають умови гальмування розвитку, тому що підприємство буде не в змозі скорочувати свої затрати під тиском конку­рентів через накопичення надлишкових запасів і резервів і відтягнення, та­ким чином, капіталу з виробничого процесу. Існує необхідність розробки теоретичних підходів до визначення критеріїв фінансової стійкості й банкрутства підприємств. Вже давно стала актуальною і проблема законодавчого та нормативного офор­млення зазначених ситуацій, встановлення відповідних показників чи критеріїв оцінки критичного стану фінансів підприємства чи його окремих ха­рактеристик, зокрема неплатоспроможності.

Одним з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є на­явність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи підприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного відтворення. Вико­ристовуючи прибуток, підприємство може не лише погасити свої зобов'язан­ня перед бюджетом, банками та іншими підприємствами й організаціями, а й інвестувати засоби в нове будівництво, реконструкцію чи модернізацію на­явного устаткування або заміну його прогресивнішим. При цьому для досяг­нення і підтримання фінансової стійкості важливий не тільки абсолютний обсяг прибутку, а й його рівень щодо вкладеного капіталу підприємства або затрат, тобто рентабельність.

Величина і динаміка рентабельності з точки зору фінансової стійкості характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансове бла­гополуччя.

Значний практичний інтерес має вирішення питання про кількісні ха­рактеристики фінансової стійкості підприємства, іншими словами, при яких саме показниках фінансовий стан підприємства можна вважати стійким. Його можна вважати стійким, як­що воно покриває власними оборотними засобами не менш як 50% фінан­сових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, ефективно й цілеспрямовано використовує фінансові ресурси, дотримується фінансової, кредитної й розрахункової дисципліни, тобто платоспромож­не. [9,с.98]

У підприємства, що має низький рівень фінансової стійкості, спосте­рігається спад ділової активності, рентабельності й віддачі наявних активів. Збитковість фінансово-господарської діяльності свідчить про те, що підприємство перебуває під загрозою банкрутства. Однак це не означає, що будь-яке збиткове підприємство негайно збанкрутує. Збитковість може бути тимчасовою, і не виключено, що керівництво й менеджери підприємства знайдуть ефективні рішення й виведуть підприємство з фінансової кризи. Проте і наявність високої фінансової стійкості не гарантує від банкрутства.

Фінансова стійкість тісно пов’язана з кредитоспроможністю. Кредитоспроможність характеризується тим, наскільки акуратно (тобто в повному обсязі та у встановлений строк) підприємство розраховується з раніше одер­жаними кредитами, наскільки проявляється його здатність при необхідності мобілізувати грошові засоби з різних джерел на прийнятних умовах тощо. Однак найістотніше, чим визначається кредитоспроможність, — це поточ­ний фінансовий стан підприємства, а також прогнозовані перспективи його зміни і в який бік.

Очевидно, що коли у підприємства протягом певного періоду спосте­рігається тенденція до зниження рентабельності, то падає і його кредитос­проможність. Зміна фінансового стану підприємства в гірший бік у зв'язку зі зниженням рентабельності може зумовити й загрозливі наслідки в резуль­таті дефіциту грошових засобів — зменшення платоспроможності й ліквідності.

Отже, фінансова стійкість — комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ре­сурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності - на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

1.2. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники

Забезпечення і підтримання фінансової стійкості підприємств в умо­вах конкурентного ринку набуває винятково важливого значення. Однак у нашій країні та й інших державах з перехідною економікою вони, вна­слідок відсутності у них протягом багатьох років загрози банкрутства, не розроблялись.

Показники фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності залученого капіталу. Ці показники включають:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу.

Він визначається: власний капітал / всього господарських коштів.

Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього показника, тим більш фінансовостале підприємство, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів. Доповненням до цього показника є коефіцієнти концентрації залученого (позикового) капіталу – їх сума дорівнює 1 (або 100%). З приводу ступеня залучення позичених коштів у зарубіжній пракьтиці існують різні думки. Найбільш поширена така: частка власного капіталу повинна бути достатньо великою, нижня межа 0,6 (60%). У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.

2. Коефіцієнт фінансової залежності.

Він визначається: всього господарських коштів / власний капітал. Цей коефіцієнт є зворотним коефіцієнтом концентрації власного капіталу. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансування підприємства. Якщо його значення наближається до 1 (або 100%), то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Наприклад, якщо значення цього коефіцієнта 1,25, то це означає, що в кожній 1,25 грн., вкладеній в активи підприємства, 25 коп. – позикові.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу.

Він визначається: власні кошти / власний капітал.

Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення цьго показника може змінюватися залежно від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства (норматив – 0,4 – 0,6).

4. Коефіцієнт структури довгострокових вкладень.

Він визначається: довгострокові зобов’язання / основні кошти та інші позаобігові активи. Цей коефіцієнт показує, яка частина основних коштів та інших позаобігових активів профінансована зовнішніми інвесторами, тобто в якомусь сенсі належить їм, а не власникам підприємства.

5. Коефіцієнт співвідношення власних залучених коштів.

Він визначається: залучений капітал / власний капітал. Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

Якщо значення цього показника 0,178, то це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів припадає 17,8 коп. позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

6. Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів.

Він визначається: довгострокові зобов’язання / довгострокові зобов’язання + власний капітал. Він характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника в динаміці – негативна тенденція, яка означає, що підприємство чим далі – тим більше залежить від зовнішніх інвесторів.

7. Коефіцієнт структури залученого капіталу.

Він визначається: довгострокові зобов’язання / залучений капітал.[17,с.94-97]

В деякій літературі подаються ще й такі показники фінансової стійкості (див.Дод.5)

З позицією, що показники фінансової стійкості характеризують лише ступінь захищеності залученого капіталу, а значить, і сама фінансова стійкість пов'язана тільки з борговими зобов'язаннями, погодитись не можна. Така думка обмежує саме поняття фінансової стійкості, абстрагуючись від власного капіталу, його стану, ефективності функціону­вання тощо. Підприємство може позбутися боргів нераціональ­ним способом, навіть реалізувавши частину основного, обігового капіталу чи цінних паперів.

Значний практичний досвід оцінки фінансового стану підприємства і складання на його основі прогнозу щодо перспектив його зміни нагромад­жений у розвинутих країнах. Зокрема, у Великобританії Комітетом по узагальненню практики аудиту розроблено посібники, які містять перелік критичних показників для оцінки можливого банкрутства підприємства. Ці показники виділені в дві групи:

До першої групи належать такі несприятливі критерії й показники, внаслідок яких можливі появи в недалекому майбутньому значних фінан­сових труднощів, у тому числі й вірогідне банкрутство.

До другої групи включені такі несприятливі критерії й показники, на підставі яких поточний фінансовий стан розглядається як критичний. Ра­зом з тим вони свідчать, що за певних умов або ж внаслідок невжиття чи несвоєчасного вжиття необхідних заходів ситуація може різко погіршитись.[17, с.87].

Особливості кризового фінансового стану й неплатоспроможності ук­раїнських підприємств-банкрутів у порівнянні з практикою західних країн полягають у тому, що вони:

— як правило, не включені в систему заставних зобов'язань щодо власного майна;

— організаційно й психологічно не підготовлені до ринкових відносин внаслідок зручної залежності від бюджетного фінансування різних рівнів;

— не володіють практикою маркетингу і не ведуть маркетингових до­сліджень;

— не здатні швидко перебудуватись на випуск нових видів продукції чи послуг;

— їх адміністрація і насамперед директорський корпус слабо воло­діють економічним мисленням, без якого неможливо досягти успіху в ринковому господарюванні;

— їх основні виробничі фонди і технології далеко не завжди відповіда­ють сучасним вимогам і навіть при досить низьких фінансових витратах підприємства не можуть швидко перебудувати організацію і технологію виробництва стосовно вимог ринку. [18,с.124]

Виходячи із зазначених особливостей фінансового стану підприємств України, та й усіх країн з перехідною економікою, з'явилась необхідність застосування специфічних оцінок їх фінансової стійкості.

Чотири типи фінансової стійкості:

1) Абсолютна стійкість фінансового ста­ну. Характеризується нерівністю 33<ВОК. Це співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство не залежить від зовнішніх кредиторів. Така ситуація трапляється вкрай рідко і, як правило, її не можна розглядати як позитивну, бо за цих умов адміністрація не має можливості використати зовнішні джерела коштів для основної діяльності. Нормальний стан для підприємства, коли частка власних оборотних коштів становить трохи вище 50%.

2) Нормальна стійкість фінансового стану підприємства належить до другого типу, який гарантує його платоспроможність. Характеризується нерівністю ВОК<33<ІФЗ, де ІФЗ – джерела формування запасів. Для покриття запасів використовуються різноманітні джерела коштів – власні і залучені.

3) Третьому типу фінансового стану відповідає його нестійкість, шо є по­рушенням платоспроможності підприємства. Характеризується нерівністю 33>ІФЗ. Це співвідношення говорить про те, що підприємство для покриття частини своїх запасів повинно звертатися до додаткових джерел покриття, що не є доцільним.

4) Для четвертого типу властивий кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на грані банкрутства, оскільки у даній ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери й дебіторська заборгованість підприємства навіть не покривають його кредиторської заборгованості й прострочених позик. [9,с.99]

Фінансова стійкість вважається нор­мальною (допустимою), якщо величини короткострокових кредитів й по­зичкових коштів, що залучені для формування запасів і затрат, не переви­щують сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини запасів і затрат). У випадку, коли зазначені умови не ви­конуються, фінансова нестійкість набуває характеру ненормальної і веде до істотного погіршення фінансового стану.

Фінансова стійкість підприємства визначається за таких умов, коли власні й залучені ним кошти використовуються так, що грошові надходження від його діяльності, насамперед прибуток, є достат­німи для погашення кредиторської заборгованості та здійснення податко­вих та інших обов'язкових платежів.

Розділ 2. Аналіз фінансового стану підприємства ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”

2.1 Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”

Відкрите акціонерне товариство “Новоселицький птахокомбінат” засновано відповідно до рішення загальних зборів організації орендарів орендного підприємства від 15.03.1996 року, шляхом перетворення державного орендного підприємства у відкрите акціонерне товариство на основі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 року.

Товариство створено для здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, найбільш ефективного використання майна, насичення продуктами харчування споживчого ринку. Підприємство займається закупівлею сільськогосподарської сировини у фізичних та юридичних осіб і її переробку, здійснює торгівельну діяльність, розширення мережі фірмових магазинів і кіосків.

Продукція, що виробляється: м”ясо свинини, яловичини, птиці, варені, напівкопчені ковбаси, хліб, макаронні вироби, жири тваринні харчові, шкіри свинячі та яловичі, меланж заморожений в жерстяні банки, сухі тваринні корма. Продукція виробляється згідно технології і існуючих нормативів та технічних документів. Сировина заготовляється 70% від населення в живій вазі та 30% від КСП з розрахунком в грошовій формі.

“Новоселицький птахокомбінат” є засновником дочірнього підприємства ДП “М”ясо Буковини”. Птахокомбінат загатовляє 100% м”яса, яке реалізується ДП для проведення експортних операцій. Це спрямовано на його фінансове оздоровлення.

Загальна площа підприємства складає 9 гектарів, в т.ч. виробнича площа – 5000 м2 . На території підприємства знаходиться 6 виробничих цехів та 5 невиробничих (котельня, холодильник, очисні споруди, автогараж). Завершено будівництво нового консервного цеху, який являє собою одноповерхову будівлю з побцтовими приміщеннями та іншими допоміжними приміщеннями площею 450 м2 .

В 1999 р. чисельність працюючих на підприємстві складала 210 чоловік, що в порівнянні з 1998 р. зменшилась на 10 чоловік.

Зменшення чисельності працюючих склалося із-за спаду виробництва м”яса птиці та мелажу.

На основі даних звіту про фінансові результати на 1 січня 2000 р. (див. Дод.2) та плану виробництва на 1999 р. по підприємству ВАТ “Новоселицький птахокомбінат” (див. Дод.4) проведено аналіз прибутковості даного підприємства, склавши таблицю.

Таблиця 2.1

Аналіз прибутковості підприємства

Показники Одини-ці виміру

1998

факт.

1999

план

1999

факт.

Викон. плану,% Відхил. (+,-)факт. від плану Відхил.(+,-)звіт.р.від минулого
1. Товарна продукція в діючих оптових цінах Тис. Грн 2698 3075 2608 84,8 -467 -90

2. Собівартість товарної продукції

в т.ч.:

-матеріальні затрати

-заробітна плата

3. Затрати на 1грн товарної продукції

4.Реалізація продукції

5. собівартість продукції яка реалізується

6. Прибуток від реалізації продукції осн. діяльності

7. Прибуток від іншої діяльності

8. Прибуток (збиток) - всього

Тис. Грн

Тис.грн

Тис.грн

Коп.

Тис.грн

Тис.грн

Тис.грн

Тис.грн

Тис.грн

2698

1992

150

1.00

2635

2742

-107

26

-81

3044

2100

205

0.99

3100

3060

+40

20

20

2802

2388

192

1.07

2898

3105

-207

66

-141

92.1

113.7

93.7

108.1

93.5

101.5

-

330

-

-242

+288

-13

+0.08

-202

+45

-247

+46

-161

+104

+396

+42

+0.07

+263

+363

-100

+40

-60

Проаналізувавши дані таблиці 2.1 можемо сказати, що в 1999 р., в порівнянні з 1998 р., у зв”язку із зменшенням фактичного обсягу виробництва продукції на 90 тис. грн. та водночас збільшення собівартості товарної продукції на 104 тис.грн., збитки підприємства “Новоселицький птахокомбінат” зросли на 60 тис.грн.

За планом виробництва на 1999 р. по підприємству (див. Дод.4), воно повинно було отримати балансовий прибуток у розмірі 20 тис.грн., але фактично, за звітній рік, птахокомбінат, як і за минулий 1998 рік є збитковими. Сума збитку становить 161 тис.грн.

На основі даних звіту про фінансові результати на 1 січня 2000 р. (див. Дод.2) здійснемо оцінку структури витрат виробництва в 1999 р.

Таблиця 2.2

Аналіз структури витрат виробництва (тис.грн.)

Показники 1998 рік Питома вага в структурі затрат 1999 рік Питома вага в структурі затрат

1. Матеріальні затрати

2. Витрати на оплату праці

3. Відрахування на соціальні заходи

4. Амортизація

5. Інші витрати

Разом

1992

109.1

40.9

99.2

456.8

2698

73.8

4.1

1.5

3.7

16.9

100

2388.3

140

52.5

85.1

136.2

2802.1

85.2

5

1.9

3.1

4.8

100

Як видно з приведеного аналізу, витрати виробництва підприємства у 1999 році, в порівнянні з 1998 роком, суттєво не змінилася. Така ситуація пояснюється тим, що при значному зростанні питомої ваги матеріальних затрат – на 11.4%, водночас відбулося рівноцінне зниження питомої ваги інших витрат – на 12.1%, що в підсумку компенсувало одне одного

Наявність обігових коштів:

Станом на 01.01.1999 р. – 1.3 тис.грн.

Станом на 01.01.2000 р. – 0.8 тис.грн.

Дебіторська заборгованість складає станом на 01.01.2000 р. 279.5 тис.грн. Найкрупнішими дебіторами є:

- ДП “М”ясо Буковини” – 54 тис.грн.

- Торгова мережа м.Чернівці – 120 тис.грн.

- Торгова мережа м.Львів – 25 тис.грн.

Кредиторська заборгованість складає станом на 1.1.2000 року 840.5 тис.грн.

Проведемо аналіз сплати податків за допомогою таблиці, складеної на основі даних форми №2 (див. Дод.2) та форми №3 – звіт про фінансово-майновий стан.

Таблиця 2.3

Аналіз сплати податків (тис.грн.)

Податок Належить за розрахунком Фактично сплачено
1. Податок на добавлену вартість 644.1 716.9
2. Фонд ліквідації наслідків - 8.0

Продовження таблиці 2.3

Чорнобильської катастрофи - 8.0
3. Ресурсні платежі 9.4 9.4
4. Відрахування на 4.3 -
структурну перебудову
5. Державний інноваційний фонд 28.9 -
6. Інші податки і платежі 4.1 4.1
7. Податок на прибуток - -

Виходячи з даних, наведених в табл.2.3 бачимо, що в звітному періоді підприємство не сплатило до бюджету відрахування на структурну перебудову та в державний інноваційний фонд в наслідок чого, до нього буде застосовано система фінансових санкцій Новоселицькою районною податковою інспекцією.

Щодо ПДВ, то ВАТ “Новоселицький птахокомбінат” фактично сплатило до бюджету суму, яка перевищує належну за розрахунком на 72.8 тис.грн. Ця сума повинна бути повернута підприємству або зарахована в рахунок наступних платежів по даному податку.

Дане ВАТ “Новоселицький птахокомбінат” є збиткове. Для покращення фінансовогосподарського стану в 2000 році підприємство намітило вжити конкретні заходи:

1. Щодо оптимізації системи продажу (укладення ряду зовнішньо-економічних контрактів з безпосередніми споживачами продукції; розширення мережі виїзної фірмової торгівлі; активна реклама продукції).

2. Щодо підвищення конкурентноспроможності виготовленої підприємством продукції (вдосконалення асортименту із врахуванням соціальної поляризації суспільства).

3. Щодо модернізації виробництва (впровадження комп”ютерних програм в бухгалтерії; закупка обладнання для новозбудованого консервного цеху);

4. Щодо ліквідації дефіциту обігових коштів для закупівлі сировини (потрібен довгостроковий кредит або інвестиційні вкладення в сумі 500 тис.грн);

2.2 Оцінка фінансової стійкості підприємства ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану будь-якого підприємства є його фінансова стійкість (стабільність). Вона пов”язана із ступенем залежності від кредиторів і інвесторів та характеризується співвідношенням власних і залучених коштів.

Таблиця 2.4

Власні та позичені кошти ВАТ

“Новоселицький птахокомбінат” (тис.грн)

№ п/п Кошти 1998 р. Питома вага, % 1999 р. Питома вага, % Відхилення (+,-)

1

2

3

Власні

Позичені

Всього

3393.8

760.2

4154

81.7

18.3

3180.7

840.5

4021.2

79

21

-213.1

+80.3

-132.8

З даних табл.2.4 робим висновок, що в 1999 р., в порівнянні з 1998 р., сума власних коштів зменшилась на 213.1 тис.грн., а сума позичених коштів збільшилась на 80.3 тис.грн. Такі зміни призвели до того, що загальна сума коштів, якими володіє підприємство в звітному році, в порівнянні з минулим, зменшилась на 132.8 тис.грн. Хоча питома вага власного капіталу в загальній сумі коштів підприємства зменшилась на 27% і становила 79%, говорити про погіршення фінансової стійкості підприємства недоцільно, так як нижня межа частки власного капіталу –60%.

В світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблено систему показників, що характеризує фінансову стійкість підприємтва. Методику розрахунку деяких з цих показників розглянуто в питанні 1.2 даної курсової роботи. Використовуючи цю методику, та на основі даних балансу підприємтсва станом на 1.01.2000 р. (див.Дод. 1) дамо оцінку фінансової стійкості ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”

Таблиця 2.5

Показники фінансової стійкості підприємства

№ п/п Показник 1998 р. 1999 р. Відхилення (+,-)

1

2

3

4

5

6

7

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Коефіцієнт фінансової залежності

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

Коефіцієнт стуктури довгострокових вкладень

Коефіцієнт дострокового залучення позичених коштів

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

0.82

1.22

0.13

-

-

0.22

0.18

89

1.26

0.12

-

-

0.26

0.21

-0.03

+0.4

-0.01

-

-

+0.04

+0.03

Із табл.2.5 видно, що в 1999 р. значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, в прорівнянні з 1998 р., зманшилась на 0.03. Це свідчить про те, що фінансова стійкість підприємства за відповідний період дещо знизилась. Підтвердженням цього є і значення коефіцієнта маневреності власних коштів, яке в даний період зменшилось на 0.01.

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів в 1999 р. становив 0.26, це означає, що на кожну 1 грн. власних коштів припадає 26 коп. позичених. В порівнянні з 1998 р. значення даного показника збільшилось на 0.04, що свідчить про незначне підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Коефіцієнт фінансової залежності в 1999 р. становив 1.26. Це означає, що в кожній 1,26 грн., вкладеній в активи підприємства, 26 коп. – позикових. В порівнянні з 1998 р. значення цього показника зросло на 0.04, що свідчить про деякі збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Тобто про незначне зниження фінансової стійкості підприємства.

Отже, незважаючи на те, що фінансова стійкість ВАТ “Новоселицький птахокомбінат” за рік, що аналізується, дещо знизилась, підприємство і надалі залишається фінансово стійким. Хоча в цілому фінансовий стан підприємства потребує оздоровлення, так як за 1998-1999 рр. отримало збитки.

Розділ 3. Забезпечення фінансової стійкості ринкового підприємства

В основі забезпечення фінансової стійкості лежить рух його грошових коштів в узгоджених обсягах і в часі, що висту­пає як безперервний процес. Для кожного напрямку використання грошо­вих фондів має бути відповідне джерело. В широкому розумінні активи фірми — це чисте використання коштів, а пасиви і власний капітал — чисті джерела. Цикл руху грошових засобів, здатний забезпечити фінансо­ву стійкість типової промислової компанії, якщо досягнута їх узгодженість у розмірі і в часі, показаний в додатку 2.

Для забезпечення фінансової стійкості суб'єктів господарювання важ­ливе значення має розподіл прибутку на дві частини. Перша — коли у формі податків та інших обов'язкових платежів він перераховується в Державний і місцевий бюджети. Друга — коли прибуток залишається в розпорядженні підприємства. Прибуток на його власні потреби розпо­діляється на капітальні вкладення по технічному переозброєнню й роз­ширенню виробництва, примноженню власних обігових коштів, на мате­ріальне заохочення працівників, на соціально-культурні заходи й будів­ництво житла, об'єктів соціально-культурного й комунально-побутового призначення.

Для поглибленого аналізу прибутку з метою визначення його ролі у забезпеченні фінансової стійкості підприємства доцільно згрупувати фактори, що впливають на його розмір.

До групи зовнішніх факторів слід віднести:

— природні (кліматичні) умови, транспортні та інші фактори, що ви­кликають додаткові затрати у одних підприємств і зумовлюють додатковий прибуток в інших.

— зміни, що не передбачені бізнес-планом підприємства, оптових ції на продукцію, сировину, матеріали, паливо, покупні напівфабрикати, ии при цьому використовуються, торгових скидок, накидок, норм амортиза ційних відрахувань ставок заробітної плати, нарахувань на неї й ставок по| датків та інших зборів, що виплачуються підприємствами;

— порушення постачальниками, збутовими, вищестоящими господарствами, фінансовими, банківськими та іншими органами державної дис­ципліни з господарських питань, що зачіпають інтереси підприємств. [12,с.74]

У групу внутрішніх факторів доцільно включити: основні фактори, що визначають результати роботи, і ті з них, що пов'язані з порушенням підприємством державної, фінансової, платіжної дисципліни тощо.

У ринкових умовах діяльність підприємства становить комплекс взаємопо­в'язаних господарських процесів, що залежать від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

Як правило, будучи тісно пов'язаними, зазначені фактори нерідко різнонаправлено впливають на результати функціонування підприємства, а зна­чить, і на його фінансову стійкість. Негативна взаємодія одних факторів здатна знизити чи навіть повністю знищити позитивний вплив інших.

Наявність цих факторів потребує групування. В основу його доцільно покласти різні ознаки:

— за місцем виникнення можливе виділення зовнішніх і внутрішніх факторів;

— за важливістю результату — основних і другорядних;

— за структурою — простих і складних;

— за часом дії — постійних й тимчасових. [18,с.89]

Відомо, що будь-яка класифікація переслідує певні цілі. Враховуючи, що підприємство є одночасно й суб'єктом, і об'єктом відносин у ринковій еко­номіці, а також те, що воно має різні можливості впливу на динаміку різних факторів, які визначають фінансову стійкість, найважливішим, є поділ їх на внутрішні й зовнішні. Перші безпосередньо залежать від організації роботи самого підприємства, а другі є зовнішніми щодо нього, їх зміна майже або повністю не залежить від підприємства. Цим поділом і слід керуватися, моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовою стійкістю.

Розглянемо насамперед внутрішні фактори. Очевидно, що успіх чи нев­дача підприємницької діяльності багато в чому залежать від вибору складу й структури продукції чи послуг, що створюються підприємством. При цьому важливо не лише правильно вирішити, що виготовляти, а й безпомилково визначити, як виробляти, тобто шляхом застосування яких технологій і яких моделей організації виробництва й управління. Від відповіді на ці запитання залежать фінансові результати і в кінцевому підсумку фінансова стійкість.

Для її підтримання дуже важлива загальна величина затрат, а також співвідношення між постійними і змінними витратами.

Інший істотний фактор фінансової стійкості підприємства, тісно пов'я­заний з видами продукції чи послуг, що виробляються, — це оптимальний склад і структура активів, а також ефективне управління ними. Стійкість підприємства та потенційна результативність бізнесу багато в чому залежать від якості менеджменту поточними активами, від того, скільки задіяно обіго­вих засобів і яких зокрема, яка величина запасів і активів у грошовій формі, тощо.

Наступний значний внутрішній фактор фінансової стійкості — склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір тактики і стратегії управ­ління ними.

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капі­талів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Воднораз зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

І тут велику роль можуть відіграти резерви як одна ізформ фінансової гарантії платоспроможності суб'єкта господарювання.

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що з точки зору впливу на фінансову стійкість підприємства і необхідності врахування їх при управлінні нею виз­начальними внутрішніми факторами є:

— галузева належність суб'єкта господарювання;

— структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

— розмір оплаченого статутного капіталу;

— величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

— склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси й резерви, їхній склад і структуру. [14,с.129]

Щодо впливу на неї зовнішніх факторів, зазначимо, що термін "зов­нішнє середовище" включає в себе різні аспекти: економічні умови господа­рювання; пануючі в суспільстві техніку й технології; платоспроможний попит споживачів; економічну й фінансово-кредитну політику законодавчої й вико­навчої влади України; соціальну й екологічну ситуацію в суспільстві тощо. Зазначені зовнішні фактори справляють вплив на всі аспекти виробничо-фі­нансової діяльності підприємства і через неї на його фінансову стійкість.

Особливе значення для забезпечення останньої має рівень, динаміка й коливання платоспроможного попиту на продукцію (послуги) підприємства, бо платоспроможний попит визначає стабільність надходження виручки. В свою чергу, він залежить від макроекономічної кон'юнктури, рівня доходів споживачів — фізичних та юридичних осіб, ціни на продукцію чи послуги підприємства.

Очевидно, що важливими факторами фінансової стійкості є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків, використання порівняльних й абсолютних переваг міжнародного поділу праці.

Важливе значення в забезпеченні та підтриманні, фінансової стійкості підприємств має також управління дебіторською заборгованістю.

Для забезпечення фінансової стійкості важливе значення має фінансове прогнозування, змістом якого є дослідження й розробка можливих шляхів розвитку фінансів підприємства в перспективі. У кінцевому підсумку прогнозування дає змогу оцінити ймовірність фі­нансового благополуччя підприємства чи його банкрутства.

Найважливішу увагу в системі заходів, спрямованих на фінансову стабілізацію в умовах кризової ситуації, слід приділити етапу відновлення та зміцнення рівня фінансової сталості підприємства — запоруки усунення неплатоспроможності й фундаментальної основи фінансової стратегії на прискорення економічного зростання.

Заходи щодо зміцнення фінансової сталості підприємства можуть дати позитивні результати лише за умови обов'язкового і суттєвого оздоровлення його фінансів. Причини, які зумовлюють невідповідність належному рівню фінансової сталості, можуть бути різними, однак усі вони поділяються на дві великі гру­пи:

1) поточні

2) стратегічні.

До поточних причин слід віднести всі ті, які впли­вають на рівень фінансової сталості підприємства. До стратегічних причин відносять ті, які впливають на досягнення належного рівня фінансової ста­лості: помилки у стратегії управління, в політиці фінансування тощо.

Поточна невідповідність усувається оперативними методами фінансово­го менеджменту. Стратегічна невідповідність може ліквідовуватися за допо­могою таких дій, як коригування або заміна цілей, здійснення диверсифіка­ції, створення нових організаційних форм управління тощо. Для цього необ­хідно чітко уявляти можливості підприємства, вміння правильного вибору та визначення напрямків зміцнення фінансової сталості, обгрунтування перс­пективних цілей і способів їхнього досягнення.

Загальну схему процесу стратегічного управління фінансовою сталістю в умовах кризового розвитку підприємства подано на рисунку 3.1. [18,с.88]

Рисунок 3.1. Процес стратегічного управління фінансовою сталістю підприємства.

Особливістю цього процесу є:

— неможливість повного опису об'єктів аналізу, внаслідок чого перева­жають неструктуровані завдання;

— високий ступінь невизначеності отримання результатів при реалізації рішень (стратегій);

— наявність значної кількості некерованих і частково керованих змінних;

— критерії вирішення завдань завчасно чітко не встановлені и уточню­ються керівництвом у процесі їхнього вирішення.

Основною метою стратегічного управління є зміцнення фінансової ста­лості підприємства за рахунок ефективного використання потенціалу внут­рішніх та зовнішніх механізмів.

Стратегія управління фінансовою стійкістю повинна відпо­відати вимогам антикризового управління фінансами підприємства і перед­бачати раціоналізацію обороту обігових коштів та оптимізацію структури джерел їхнього фінансування; забезпечення своєчасного оновлення позаоборотних активів і високу ефективність їхнього використання; вибір та реаліза­цію найефективніших шляхів розширення обсягів активів для забезпечення основних напрямків розвитку; забезпечення необхідного рівня самофінансу­вання свого виробничого розвитку за рахунок прибутку, оптимізації подат­кових платежів, ефективної амортизаційної політики; забезпечення найефек­тивніших умов і форм залучення позикових коштів у відповідності з потре­бами підприємства.

Ефективність стратегічного управління фінансовою сталістю багато у чо­му залежить від використання захисних механізмів, серед яких хочемо виді­лити профілактичні заходи та систему внутрішнього страхування. Профілак­тика ризику зниження фінансової сталості повинна проводитись у чотирьох напрямках: уникнення, мінімізація, диверсифікація, лімітування.

Організація стратегічного управління фінансовою сталістю на вітчизня­них підприємствах дасть змогу зміцнити рівень сталості фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління фінансами підприємств в умовах трансформації економічного механізму в Україні.

У практиці фінансового менеджменту є три види механізмів фінансової стабілізації:

— оперативний,

— тактичний

— стратегічний. [14,с.129]

Усі ці механізми поділя­ють на захисні й наступальні.

Оперативний механізм належить до захисної реакції підприємства, тобто передбачає різке скорочення витрат (постійних і змінних), зменшення цін, звільнення робітників. Тактичний механізм — це щось середнє між захисною і наступальною стратегією. Наступальну стратегію відображає тільки стратегіч­ний механізм, він підштовхує підприємство до агресивних дій, тобто збіль­шення цін, витрат, модернізації обладнання на підприємстві, до зміни або по­шуку нових рингів збуту, вивільнення робочих місць.

Усі механізми фінансової стабілізації, розглянуті й проаналізовані вище, іще раз свідчать про те, що коли підприємство прагнутиме позбутися загрози банкрутства, воно знайде кошти й активізує свій внутрішній потенціал для виходу із кризового стану.


Висновок

В умовах організації ринкових форм господарювання перед підприємствами стоїть проблема зміцнення фінансової стійкості. Зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства залежить від повноти досягнення тактичних цілей. В умовах кризи, яка супровождує перехідний період основними тактичними цілями є:

1. Усунення неплатоспроможності підприємства;

2. Відновлення фінансової стійкості підприємства;

3. Зміна фінансової стратегії з метою прискорення екомічного зростання.

Усунення неплатоспроможності підприємства можливо тільки за рахунок досягнення оперативних цілей, серед яких найважливішими є:

1. Зменшення суми поточних зовнішніх фінансових зобов”язань підприємства;

2. Зменшення суми поточних внутрішніх фінансових зобов”язань підприємства

3. Збільшення величини грошових активів, які забезпечують покриття поточних зобов”язань.

Відновлення фінансової стійкості підприємства можливе лише за умови досягнення таких оперативних цілей:

1. Збільшення обсягу позитивного грошового потоку;

2. Зниження обсягів соживання інвестиційних ресурсів підприємства у поточному періоді.

Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання підприємства залежить від досягнення таких оперативних цілей:

1. Збільшення темпів приросту обсягів реалізації продукції;

2. Перегляду окремих напрямків фінансової стратегії підприємства.

На фінансову стійкість впливають різні причини - як внутрішні, так і зовнішні: виробництво дешевої продукції та надання пос­луг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і застосування пере­дових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо.

Таке розмаїття причин, що впливають на діяльність ринкового підприємства, зумовлює різні аспекти його стійкості, зокре­ма загальний, ціновий, фінансовий, а залежно від факторів, що впливають на неї, — внутрішній і зовнішній аспекти.

Очевидно, що загальна стійкість підприємства може бути забезпечена ли­ше за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достат­ньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розраху­ватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо.

Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змо­гу розвивати виробництво й виводити його на конкурентоздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечу­вати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці. Іншими словами, загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над вит­ратами.

Очевидно, що важливими факторами фінансової стійкості є податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків, використання порівняльних й абсолютних переваг міжнародного поділу праці.

Організація стратегічного управління фінансовою сталістю на вітчизня­них підприємствах дасть змогу зміцнити рівень сталості фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління фінансами підприємств в умовах трансформації економічного механізму в Україні.

Одним з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є на­явність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. Стійка діяльність підприємства залежить як від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі наявні в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до яких належать податкова (кредитна, цінова) політика держави та ринкова кон'юнктура.

Найважливіше завдання — усунення неплатоспроможності, бо коли під­приємство може своєчасно погасити свої борги перед кредиторами, це свідчить про встановлення системи розрахунків і попереджує виникнення процедури банкрутства. Хоч неплатоспроможність підприємства може бути усунена за рахунок виконання низки фінансових заходів, фактори, які призвели до не­платоспроможності, можуть залишитися без змін.

Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що фінансова стійкість — комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ре­сурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності - на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.


Список використаної літератури.

1. Закон про підприємства в Україні. — Закони України, Т 1, 2 за 1990-1996 роки. / Під ред. С.Головатого.- Укр. Правнича фундація, - Міністерство освіти України. – 1996р.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". від 12.05.91. Закони України, Т 1, 2 за 1990-1996 роки. / Під ред. С.Головатого.- Укр. Правнича фундація, - Міністерство освіти України. – 1996р.

3. Вказівки про порядок оцінки шкоди від розкрадання, недостачі, знищення та псування матеріальних цінностей (затверджене постановою Головного управління цінової політики Мінекономіки України від ЗО квітня 1992 р. № 16).

4. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 р. № 250).

5. Інструкція про порядок заповнення форм річного Бухгалтерського звіту підприємства (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09 серпня 1993 р. № 55).

6. Економічний аналіз на промисловому підприємстві /Навчальний посібник/ Мних С.В., Буряк П.Ю. – Львів: світ – 1998 – 94с.

7. Економіка підприємства /За ред. С.Ф.Покропивного. — К.: 1979. — 680 с.

8. Економічний Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства /Навчальний посібник/ Мец В.О. – К.:Київський Національний Економічний Університет, - 1999 – 94 с.

9. Житна А.Е. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства – К.: Либідь, 1995

10. Заблоцький Б.Ф. Економіка України.- Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997.–580с.

11. Зайцев Н.Л. Экономіка промислового підприємства. — М.: ІНФРАМ, 1996.

12. Кондратьєв О.В. Фактори забезпечення фінансової стійкості підприємства. // Фінанси України. 1997, №9.

13. Коробов М.Я. Фінанси промислових підприємств. – Київ: Либідь, 1995.

14. Кравчук Г.В. Внутрішні механізми фінансової стабілізації. // Фінанси України. 1999, №8.

15. Організація, планування та управління діяльністю підприємства /під ред. С.М.Бухало – К.: Вища школа – 1989 – 470 с.

16. Плиса В.Й. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства //Фінанси України 1999, №11.

17. Плиса В.Й. Зміцнення фінансової сталості підприємства. // Фінанси України. 1998, №5.

18. Макаренко М.В. Махалина О.М. Производственный мененджмент: Учебник для вузов. – М.: Издательство ПРИОР, 1998 – 384 с.

19. Финансы предприятийи отраслей народного хозяйства /Учебник под редакцией Молякова Д.С. – М.: Финансы и статистика, 1995

20. Экономика предприятия /Под ред. В.Я.Горфинкеля. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

Додаток 4.

План виробництва на 1999 р. по ВАТ “Новоселицький птахокомбінат”

Планові показники економічного розвитку на 1999 р.

1. Випуск товарної продукції в діючих цінах в 1999 р. – 3075 тис.грн.

2. Собівартість товарної продукції на 1999 р. планується 3044 тис.грн. в т.ч. – по матеріальних затратах (сировина, електроенергія, газ) – 2100 тис.грн.

- по заробітній платі – 205 тис.грн.

3. Затрати на 1 грн. випущеної продукції становитимуть 0.99 грн.

4. Реалізація (виручка) становитиме: 3100 тис.грн.

5. Прибуток від реалізації продукції основної діяльності становитиме 40 тис.грн.

6. Прибуток від іншої реалізації (від фірмової торгівлі) – 20 тис.грн.

7. Загальна чисельність персоналу буде становити 225 чол.

8. Продуктивність праці (виробництво продукції на 1 працівника) становитиме 12762 грн.

9. Втрата робочого часу (відпустка за свій рахунок) знизиться на 10 тис. люд./днів.

10. Планується ввести комп”ютеризацію обліку господарський операцій.

11. В результаті ввідення в експлуатацію консервного цеху з”яляться нові робочі місця в кількості 10 чол.

12. Використання потужностей виробничих цехів складе:

- по м”ясу на 13%

- по меланжу на 10%

- по консервному цеху на 20%

- по ковбасному цеху на 90%


Додаток 5

Показники фінансової стійкості підприємства

Назва показника Спосіб розрахунку Примітки

1.

2

3

4

5

6

7

8

9

Ефект важеля

Рентабельність власних засобів

Плече важеля (або коефіцієнт співвідношення позичених та власних засобів)

Коефіцієнт фінансової незалежності

Коефіцієнт довгострокового залучення позичених засобів

Коефіцієнт маневрування власних засобів

Коефіцієнт накопичення амортизації

Коефіцієнт реальної вартості основних і залучених засобів у майні підприємства

Запас фінансової стійкості

L=2/3 (ЭР-ССП)*ЗС/СС

РСС=2/3 ЭР +L

Кредити та інші позичені засоби / власні засоби

Джерела власних засобів/ (джерела власних засобів + кредитні та інші залучені засоби)

Довгострокові кредити і позики/ (власні засоби + залучені засоби)

Наявність власних оборотних засобів = І розділ пасиву + довгострокові залучені засоби + ІІ розділ активу

Сума накопиченої амортизації: першочергова вартість майна, яке амортизується

Реальні активи = (основні засоби за вирахуванням зносу + виробничі запаси)/ актив аналітичного балансу - нетто

Виручка від реалізації – поріг рентабельності

Ефект важеля – це різниця у рентабельності власних засобів

Вказує на економічний ефект, який забирається підприємством з кожної одиниці власних грошових засобів

Вказує, скільки позичених засобів підприємство залучило на 1 грн. Вкладених у активи власних засобів

Вказує питому вагу власних засобів у загальній сумі джерел фінансування

Вказує на частку довгострокових позик поряд із власними

Вказує на степінь мобільності власних засобів підприємства

Характеризує інтенсивність вивільнення іммобілізованих засобів

Вказує, яка питома вага витрат у виробничому потенціалі підприємства

Характеризує запас міцності підприємства на випадок погіршення кон’юнктури ринку

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:25:33 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:16:15 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Фінансова стійкість підприємства особливості методики її оцінки

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149982)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru