Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Основні компоненти їжі

Название: Основні компоненти їжі
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 01:00:17 14 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 20 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Реферат

з медицини на тему:

“Основні компоненти їжі”

Кремній – секрет нашої міцності.

Середня місткість кремнію від маси земної кори складає 29,5% (друге місце після кисню – 47%).

В.І.Вернадський пише: “Ніякий організм не може жити без кремнію”.

Вчені схиляються до того, що саме він лежить в основі енергоінформаційного обміну у космосі і на Землі.

Саме на його основі будується пам'ять комп’ютера, прекрасного напівпровідника.

В організмі людини він восьмикратно бере участь у процесах життєзабезпечення. По даним М.Г.Воронкова 38% нашого здоров'я залежить від кремнію. Його посилений обмін і нестача викликає дисбаланс 70 мікроелементів.

Він відіграє важливу роль як структурний компонент сполучної частини .

При дефіциті кремнію в організмі вміст його, передусім знижується в самій еластичній тканині – судинних стінках. Тому існує чіткий зв’язок у розвитку атеросклерозу з ростом дефіциту кремнію.

В обмінних процесах, сполуки кремнію – сильні каталізатори окисно-відновних процесів, сполуки необхідні для побудови гемоглобіну. В організмі він забезпечує міцний енергоінформаційний потенціал і забезпечує здоров'я біоенергетичного тіла, тонких Полевих структур.

Розприділення в організмі

Кремній широко поширений в природі і займає 3 місце по запасах мінералів в земній корі. Однак в організмі тварин і рослин він міститься в дуже малих кількостях. В організмі умовної людини масою 70 кг може міститися біля 2100 мг кремнію (2,1 г).

Найбільш високі концентрації кремнію виявлені в гіалуроновій кислоті пуповини, в 1 г якої міститься 1,53 мг вільного і 0,36 мг зв’язаного кремнію. Шкіра, волосся, кришталик ока теж багаті на кремінь. Велика частина присутнього в організмі кремнію міститься в сполучній тканині.

Біохімічні знання

В експерименті додавання 50 мг неорганічного кремнію на 100 г корму викликало збільшення маси тіла щурів і курят, яким кремній необхідний для правильного формування скелета і швидкості росту.

Показано, що кремній примутній в тих частинах кістки, де відбувається активна кальцинація, наприклад, остеобластах (клітинах кістки, які формують субстанцію з солей кальцію, фосфорної кислоти і колагенового білка).

В клітинах кремній допомагає “зливати” молекули в одну структуру і знаходитись в живих системах у вигляді кремнієвої кислоти.

Дує цікаві дані про те, що переломі кістки в місці її регенерації знаходиться незвично висока концентрація кремнію, яка перевищує норму в 216 разів. При цьому вже на 3-тю добу після перелому в крові відмічається зниження концентрації кремнію. Вчені Скоблін А.П. і Бєлоус А.Ш. рахують, що шляхом впливу на обмін кремнію можна посилити фіксацію кальцію і фосфору в кістках.

Клінічне значення

1. Сприяє всмоктуванню кальцію і стимулює ріст кісток;

- стимулює роботу імунної системи;

- попереджає остеопороз;

- покращує стан волосся, нігтів, шкіри;

- зменшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань;

- зміцнює кровоносні судини, хрящі і сухожилля.

Обмін в здоровому організмі

Добова потреба в кремнії складає 20-30 мг.

В звичайних умовах кремній попадає в людський організм через шлунково-кишковий тракт і через легені.

Рахується, що з їжею людина споживає до 3,5 мг кремнію на добу. З’єднання, які містять кремній, широко поширені в домашньому господарстві: порошки для чищення, тальк, каолін, будівельні матеріали. Контактуючи з ними, вдихаючи з повітрям кремнієвий пил, ми получаємо в легені до 15 мг кремнію в добу.

В шлунково-кишковому тракті всмоктується до 80%. М’ясна їжа пригнічує всмоктування (К), а рослинна – посилює.

Клінічні показники порушення обміну кремнію

З віком концентрація кремнію в сполучній тканині знижується, що на думку західних вчених, можливо, приводить до розвитку пораження судин, атеросклерозу, порушенню міцності кісткової тканини.

У пильній атмосфері, накопичуючись в легенях чи перебронхіальних лімфовузлах, кремній може викликати склероз легеневої тканини (склероз легень).

При хронічному отруєнні фтором вміст кремнію в кістках різко падає і може розвиватися розм’якшення кісток.

Харчові джерела кремнію

Морські рослини (діатолові водорості) і деякі найпростіші організми використовують перекис кремнію для побудови опорних тканин. Спікули морських губок містять до 98,3% перекису кремнію, який формує самі причудливі форми їх скелету.

У наземних тварин кремнію набагато менше, чим в організмі морських тварин. Більша кількість перекису кремнію знайдено в пір’ях птахів.

Висока місткість кремнію знаходиться в картоплі, буряці, зелені, ріпі, намбурі, мінеральних водах.

Фосфор – елемент думки

Розприділення в організмі

Фосфор – це металоїд, який в залежності від умов може проявляти то окисні, то відновні властивості. Очевидно. Ця його здібність привела до того, що він дуже широко розповсюджений в тваринних і рослинних організмах.

86% фосфору, який знаходиться в організмі людини, перебуває у вигляді важкорозчинного фосфору кальцію (гідроксілапатиту), який складає мінеральну частину кісток і зубів.

Таким чином, баланс фосфору в організмі середньої людини в скелеті – 700 г, в м’язах – 50 г, в тканинних рідинах і організмах – 30 г, добове поступлення з їжею і рідиною – 1,2 – 1,4 г.

Біохімічне знання фосфору

Фосфор надзвичайно необхідний для життя. Академік А.Е.Ферсман назвав фосфор “елементом життя і думки”.

Головна функція фосфору пов’язана з ростом і підтримкою цілісності кісткової тканини і зубів.

Залишковий фосфор знаходиться в м’яких тканинах, де він бере участь у багатьох анаболічних і катаболічних реакціях:

- в утворенні високо енергетичних сполук (наприклад АТФ);

- входить в склад фосфоліпідів, які грають важливу роль в утворенні клітинних мембран і регуляції їх проникливості;

- служить попередником в синтезі тематично важливих сполук і ДНК;

- бере участь в утворенні буферної ємності рідин і клітин тіла;

- у формуванні кісткової тканини;

- бере участь в трансмембранному транспорті речовин;

- підкислює сечу і понижує вірогідність утворення ниркових каменів.

Додатковий прийом фосфору, в першу чергу, необхідний: людям, які приймають великі дози антрацитів; хворим на гіперпаратиреоз; хворим на печінку; хворим на алкоголізм; людям, які приймають малокалорійну їжу, хворіючим довгий час хронічними захворюваннями.

Обмін фосфору в здоровому організмі

Добова потреба 1000-2000 мг.

Людина в середньому вживає на добу 1050 мг кальцію і 2940 мг фосфору. При цьому основна кількість фосфору поступає з молоком і м’ясом (по 550 мг), м’ясом домашньої птиці (380 мг), рибою (350 мг), борошном (270 мг), хлібом (205 мг), овочами (140 мг).

В результаті того, що жінки вживають меншу кількість їжі, вони отримують менше фосфору (в середньому 1200-1300 мг).

При штучному годуванні дитина отримує фосфору в 5 разів більше дитини, яка знаходиться на природному вигодовуванні. Зі всього прийнятого з їжею фосфору всмоктується не більше 70%. Винятком є фосфор риби, який всмоктується в кишечнику майже повністю.

Половина фосфору, який всмоктався, відкладається в кістках. Кількість його обернено пропорційна вмісту кальцію в їжі, оскільки ці елементи складають нерозчинні солі фосфору. Однак, жири, вітамін Д, фітині його похідні посилюють всмоктування фосфору, яке проходить головним чином в початкових відділах тонкої кишки.

Зуби і кістки потребують в особливо великих кількостях кальцій і фосфор під час росту. Співвідношення між кальцієм і фосфором в кістках дорівнює: 1 концентрація фосфору в плазмі крові в протилежність кальцію змінюється з віком, дієтою, гормональним станом. У дорослих людей вона складає 2,5-4,3 / 100 мл, а у дітей – 5,0 – 6,0 мг / 100 мл.

У склад кісток фосфор входить у вигляді фосфату кальцію. Зубна емаль – це також сполука фосфору. З сечею виводиться до 60-65% фосфору, який надійшов.

Клінічні ознаки порушення обміну фосфору

При прийомі їжі з низьким вмістом кальцію та високим вмістом фосфору і фітинової кислоти, може розвитися залізодефіцитна анемія, внаслідок різкого зниження всмоктування заліза з кишечника.

Існують відомості про фосфорне виснаження у хворих, які довгий час приймали антацидні препарати, які не всмоктуються (які понижують кислотність шлункового соку): альмагель, маалокс, фосфолюгель і ін. Ці ліки порушують всмоктування фосфору в шлунково-кишковому тракті, що призводить до гіпофосфатемії (низький вміст фосфору в крові) і гіперкальціємії (підвищення вмісту кальцію в крові через виливання його з кісток).

При цьому у людей відмічались: втрата апетиту, загальна слабість, болі в кістках, а інколи – порушення психіки.

При високому вмісті фосфору порушується всмоктування магнію і внаслідок цього збільшується потреба організму в магнії для попередження кальцинації нирок, аорти і ін. м’яких тканин.

Харчові джерела фосфору

Найбільш багаті на фосфор ікра осетрових (594 мг), жовток яйця (470 мг), квасоля (390-460 мг), печінка теляча, вівсяна (322 мг) і гречана (297 мг) крупи, какао, грецькі горіхи і гарбуз.

Селен – елемент молодості

Розприділення в організмі

У людини основна кількість селену знаходиться в м’язах (905000 мкг), печінці (до 1200 мКг), крові (до 1100 мКг) і легенях (до 180 мКг).

Біохімічне і біологічне значення селену

Про роль селену, як важливого біоелемента свідчать слідуючи спостереження:

1) в мікрокількостях він міститься практично у всіх тканинах організму, за виключенням жирової;

2) профілактичне приймання його в їжі охороняє печінку, шкіру і м’язову тканину від токсичних пошкоджень ядохімікатами, виявленими радикалами, радіоактивним опроміненням;

3) бере участь в передачі фото сигналів сітківки ока і в процесах світловідчуття;

4) проявляє опорідненість до добре відомого антиоксидоліту – вітаміну Е;

5) є сильним імуномодулятором і канцеростатичним агентом і трансформує активність імунної системи таким чином, що гальмує швидкість розвитку пухлинної тканини;

6) входить як структурний компонент у склад анти окисних ферментів (глутатіонредуктаза, перексидаза і ін., які захищають мембрани клітин від пошкоджень вільними радикалами.

Селен здатний знизити захворюваність майже на 40% і зменшити смертність від раку на 50%.

Оптимальна потреба в селені

Добова потреба 50-200 мкг.

Для людини вагою 70 кг (середньостатистична людина) втрата селену на добу складає біля 150 мкг: екскреція з сечею – 50 мкг, з калом – 20 мкг, з потом – 80 мкг, з волоссям – 0,3 мкг. Добре відомо про існування кореляції між високим вмістом селену в раціоні і низькою смертністю від раку.

Нормальним можна рахувати поступлення селену 150-200 мкг (0,15-0,2 мг) на добу.

Перевищення цієї дози в 100 раз може викликати токсичний ефект, зменшення дози в 4-5 раз викликає симптоми недостатності селену.

Селен добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. При прийомі рослинної їжі всмоктується до 60-80% селену, який міститься в ній.

При прийнятті їжі тваринного походження – тільки 8,5-25%, з-за важкості розщеплення сполук селена з тваринними білками.

Клінічні ознаки порушення обміну селену

Селен в природі присутній неоднорідно. В місцях біогеохімічних зон з низьким вмістом його в грунтах виявлені різноманітні масові захворювання сільськогосподарських тварин.

У людей недостатність селену проявляється слідуючи ми ознаками:

- різким зниженням працездатності (фізичної і розумової);

- швидким розвитком професійних захворювань людей, які працюють на шкідливих виробництвах;

- зниження клітинного і гуморального імунітету, часті простудні чи шкірні гнійничкові захворювання;

- повільна регенерація (за живлення ран) після травм, порізів чи виразок;

- підвищена схильність до захворювань печінки;

- порушення зору (гостроти, акомодації і ін. прояви);

- виникнення статевої слабості, імпотенції.

Харчові джерела селену

Селен міститься у багатьох продуктах, особливо морських (морська капуста, устриці, креветки). Високі концентрації його виявлені також в крупах (вівсяній, гречаній), оливковій олії, маслинах, кокосі, бобових, свинячому жирі.

Активність селену підвищується в присутності антиоксиданта – вітаміна Е.

Кальцій – король білосніжної посмішки

Розприділення в організмі

Кальцій входить в склад скелета, зубів, нігтів, волосся.

Біохімічне значення кальцію

Катіон кальцію являється найважливішим регулятором обмінних процесів і функцій клітин:

- активізує кальцієві канали;

- входить в склад молекул – переносників, які транспортують поживні речовини в середину клітин з міжклітинної рідини;

- активізує ряд життєво важливих ферментів, відповідальних за згортання крові і які беруть участь в утворенні молекул АТФ;

- підтримує тонус судин за рахунок впливу на тонус гладкої мускулатури, яка розміщується в стінках судин;

- контролює скорочення і розслаблення скелетної мускулатури;

- послаблює алергічні реакції за рахунок підвищення резистентності судин;

- являється антагоністом Na, сприяє виведенню солей важких металів і радіонуклідів;

- сильний антиоксидант і антистресор.

Обмін кальцію в здоровому організмі

Оптимальні потреби

Добова потреба в кальції змінюється з віком:

Діти 1-5 років 800 – 900 мг
Діти 6-7 років 1000 – 1200 мг
Більшість дорослих 800 мг
Вагітні жінки 1000 мг
Кормлячі жінки 1500 мг

Засвоєння кальція організмом людини передоприділяється його іонізацією і залежить від вмісту в продуктах харчування рослинних кислот, вітаміна Д і жирів.

У зв'язку з цим, засвоюється тільки 20-30% від прийнятої загальної кількості кальцію. Важко задовольнити організм людини в щоденній потребі кальцію при такій низькій його біодоступності.

Клінічні признаки порушення обміну кальцію

Недостатність його проявляється самими різноманітними симптомами:

- порушення росту у дітей;

- рахітичні зміни пропорцій черепа внаслідок розм’якшення кісток (“баштоподібний” череп);

- сплющенням кісток таза з змінами його поперечних розмірів, що може у майбутньому мати рокові наслідки для роділь і їх дітей, внаслідок забрудненого проходження голівки плода через родові шляхи;

- викривлення хребта, кісток нижніх кінцівок;

- висока пітливість, дратівливість дітей, раннє облисіння, тусклий колір волосся;

- схильність шкіри до алергічних висипань;

- порушений ріст зубів, раннє руйнування емалі;

- погане згортання крові, схильність до сильних кровотеч;

- множинні синяки на тілі внаслідок кровотеч з капілярів тканин;

- схильність до судомних реакцій, м’язовим судомам;

- у людей похилого віку – схильність до переломів кісток, у молодих людей - схильність до судом гомілкових м'язів;

- часті закрепи

Клінічне значення кальцію:

- сприяє попередження остеопорозу;

- заміщує запаси кальцію людей, які страждають рахітом, остеонеамецією, гіпопаратиреозом;

- використовується при лікуванні тетанії (сильні м’язові спазми), викликані алергічною реакцією, отруєнням свинцем;

- утворює захист від кислот у шлунку, діє як антацид;

- допомагає регулювати ритм роботи серця, згортальність крові, скорочення м'язів;

- лікує гіпокальциемію у новонароджених;

- знижує концентрацію фосфатів у людей, які страждають на хвороби нирок;

- понижує кров'яний тиск;

- понижує ризик утворення каміння в нирках;

- полегшує гомілкові судоми;

- лікує токсикоз у вагітних;

- попереджає рак ободової кишки;

- сприяє захворюванню вітаміна В12

Харчові джерела кальцію

Це є молоко, сир, сардини, рожевий лосось, мигдаль, кунжутне сім'я, капуста, шпинат.

Магній – самий серцевий мінерал

Магній відноситься до мікроелементів, тому що організм кожен день потребує його у великій кількості. Він також відноситься до структурних елементів організму людини, які складають 99% елементного складу (С, О, Н, N, Са, Mg, K, S, P, F, Ce).

Добова потреба дорослої людини складає 400 мг.

Науково встановлено, що магній – самий важливий мінерал для серця. Більше 300 різноманітних ферментів в організмі залежать від нього, все ж більше 80% людей не вживають магній в таких кількостях, які їх необхідні. Цього мінерала майже зовсім немає в тій “мусорній” їжі (рафінований цукор, мук, рис і ін.), яка складає більше 35% середньої людини. Крім того, сільськогосподарські культури вирощують на грунті, постійно збідненомагнієм. У саме організм витрачає більшу частину своїх скудних запасів на те, щоб очиститися від пестицидів, смогу і отруйних речовин зовнішнього середовища. Все, що після цього залишається з нас витягає потовиділення і стрес, а також діуретини і інші ліки.

По мірі того як ми старіємо, ми засвоюємо з їжі все менше і менше поживних речовин, в тому числі і магнію.

Він бере участь в обміні фосфору. Являється основним внутрішньоклітинним елементом. Його дефіцит звичайне явище для людей, які знаходяться у постійних стресах. Як магній, так і калій являються елементами синергістами – посилюють дії один одного. При дефіциті магнію виникає дефіцит калію, в цьому випадку антагоніст калію – натрій, проникає усередину клітини, що несе за собою затримку води в організмі (одна молекула Na може затримати 400 молекул води). Це веде за собою порушення вуглеводневого, а слідом і жирового обміну.

Клінічні знання

- сприяє росту кісток;

- регулює серцевий ритм;

- регулює вміст цукру в крові;

- діє як природний аналогблокатора кальцієвих каналів, що призводить до зниження підвищеного артеріального тиску;

- благо приємний для лікування проеклампсії (ускладнення пізньої стадії вагітності);

- покращує функцію дихання при хронічних бронхітах, астмі, емфіземі;

- профілактичний засіб проти мігрені;

- для лікування м’язових і суглобових болей (фіброміалгія) і синдрома хронічної втоми;

- покращення функцій мозку при різноманітних видах слабоумства (хвороба Паркінсона, Альугеймера);

- лікування остеопороза;

- покращення стану при перед менструальному синдромі;

- при ракових захворюваннях, особливо для зменшення симптомів ускладнення променевої і хіміотерапії, так як вони знижують запаси магнію в організмі;

- зміцнює зубну емаль;

- зменшує наслідки отруєння свинцем;

- для комплексного лікування сечокам’яної хвороби;

Природні джерела: банани, зародки пшениці, зелені листові овочі, камбала, карп, креветки, мигдаль, молочні продукти, морський окунь, горіхи, палтус, оселедець, скумбрія, тріска.

Марганець – захисник клітин

Марганець відноситься до найважливіших з необхідних мікроелементів. Він бере участь у регуляції багатьох біохімічних процесів в організмі: синтез і обмін нейромедіаторів (ЦНС), утворення кісток, імунна відповідь, перекисне окислення ліпідів, обмін інсуліну і ліпідів.

Добова потреба дорослої людини – 1-2 мг.

З їжею його має поступати 5-10 мг.

Дефіцит марганцю – одна з поширених відхилень в елементному обміні сучасної людини. Це пов’язано як з підвищеною психоемоційною нагрузкою на людину (марганець необхідний для забезпечення основних нейрохімічних процесів в центральній нервовій системі), збільшення токсичних дій (МN-cod – один з найважливіших ферментів, які перешкоджають свобідному радикальному окисленню – пошкодженню цілісності клітинних мембран), так і з значним зниженням вживання багатих на марганець продуктів (груба рослинна їжа, зелень), збільшення кількості фосфатів, які вживаються з консервованою їжею (консерви солодка вода і ін.).

Марганець бере участь в регуляції жирового і вуглеводневого обміну, утворенню кісткової і сполучної тканин, в обміні тироксину (гормон щитовидної залози).

Естрогени (головні статеві гормони) посилюють біологічну ефективність марганцю, надлишковий прийом кальцію, фосфору, заліза і міді може сповільнювати засвоєння марганцю і знижувати його дію.

Марганець приймає участь в регуляції обміну вітамінів С, Е, холіну, вітамінів групи В.

Як свідчить мікро елементарний аналіз зразків волосся людей, у багатьох в організмі менше марганцю, ніж його мА бути.

Знижений його вміст відмічається у людей зі скаргами на підвищену втомлюваністю, поганий настрій, загальну слабість, головокружіння, зайву вагу, болі у м’язах, а також серед хворих з алергозами, ревматичними захворюваннями, цукровим діабетом, бронхіальною астмою, епілепсією, розсіяним склерозом, віталаго.

У жінок дефіцит марганцю часто асоціюється з гінекологічною патологією (дисфункція яєчників, ризик безпліддя). Порушення обміну марганцю після клімакса– одна з причин остеопорозу.

Марганець необхідний для росту, відновлювання заживних ран, ефективної роботи мозку і правильного метаболізму цукрів, інсуліну, холестерину.

Без його оптимальної кількості зростає ризик ревматоїдного артриту, остеопорозу, катаракти, розсіяного склерозу і захворювань типу епілепсії.

Рахується, що він може надавати профілактичну дію у відношенні розвитку недостатності вінцевих артерій серця, діабету, патології вуглеводневого і ліпідного обміну.

Клінічне значення

- сприяє метаболізму вуглеводів;

- підвищує роботу нервової системи;

- сприяє утворенню сполучної тканини;

- бере участь в процесах антиоксидації;

- зменшує астматичні симптоми;

- підвищує дітородну функцію.

Марганець слід приймати разом з цинком.

Природні джерела: арахіс, бобові, крупи, горіхи, зелений чай, смородина, петрушка.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:22:08 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:14:03 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Основні компоненти їжі

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150580)
Комментарии (1836)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru