Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Курсовая работа: Облік основних засобів та їх амортизація

Название: Облік основних засобів та їх амортизація
Раздел: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Тип: курсовая работа Добавлен 11:34:45 15 декабря 2010 Похожие работы
Просмотров: 943 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський технікум готельного господарства

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Бухгалтерський облік"

на тему Облік основних засобів та їх амортизація

Виконав:

Студент 3 курсу БО групи

Моляренко Оксана Олександрівна

Керівник: Гончаренко Анна Іванівна

Київ 2010

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основи обліку та аналізу основних засобів

1.1 Значення основних засобів в управлінні підприємством

1.2 Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази з обліку основних засобів

1.3 Організаційно-економічна характеристика ТОВ Фроніус Україна

Розділ 2. Система обліку і контролю основних засобів та їх амортизація

2.1 Класифікація та оцінка основних засобів

2.2 Документальне оформлення рух основних засобів

2.3 Амортизація основних засобів

2.4 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів та їх амортизація

2.5 Відмінність обліку основних засобів в бухгалтерському та податковому обліку

Розділ 3. Система автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні основих засобів та їх автоматизації

3.1 Огляд програмного забезпечення з обліку основних засобів

3.2 Характеристика комплексу задач та його інформаційне забезпечення з обліку основних засобів

3.3 Вихідні документи та їх використання в управлінні основними засобами

Висновки та пропозиції

Пропозиції

Список використаних джерел

Додатки


Вступ

Одне з чинних місць в управлінні матеріальними ресурсами займає процес відтворення та вдосконалення основних засобів. В даній роботі розглядаються форми відтворення та вдосконалення основних засобів. Розглянути значення амортизації, процеси ремонту, модернізації і заміни основних виробничих засобів в управлінні матеріальними ресурсами.

В даний час усі підприємства незалежно від їхнього виду, форм власності і підпорядкованості ведуть бухгалтерський облік майна і господарських операцій відповідно до чинного законодавства.

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних засобів.

Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби шляхом нарахування зносу (амортизації) по встановлених нормах.

Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього терміна їхньої експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток його власнику). Основні засоби беруть участь у процесі виробництва тривалий період (протягом багатьох виробничих циклів), зберігаючи початкову форму і властивості, але поступово зношуються і переносять свою вартість на виготовлений продукт.

Найбільша цінність Положення бухгалтерського обліку 7 - надання підприємству право самостійно провадити амортизаційну політику, що дасть змогу визначати термін експлуатації основних засобів і обирати метод нарахування амортизації згідно з власними економічними інтересами.

Згідно з П (с) БО 7, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Вартісні ознаки предметів, що входять до складу основних засобів встановлює саме підприємство.

Засоби праці (необоротні активи) мають велике значення у господарській діяльності підприємства.

Засоби праці, що мають первісну вартість нижчу, ніж встановлена до основних засобів, відносять до інших необоротних матеріальних активів.

Метою курсової роботи є дослідження основ побудови обліку засобів та їх амортизація, детальний розгляд основних засобів: їх загальних характеристик, нарахування амортизації, а також організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємствах.

Об’єкт дослідження: ТОВ “Фроніус Україна"

Предмет дослідження: Облік основних засобів та їх амортизація

Завданням роботи являється оволодіння способами та методами ведення обліку та документації за основними засобами.

Розділ 1. Основи обліку та аналізу основних засобів

1.1 Значення основних засобів в управлінні підприємством

Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях обумовлює загальну потребу в удосконалюванні функцій управління процесом виробництва.

На виробничому підприємстві ТОВ “Фроніус Україна", важливу роль відіграють основні засоби, які покликані забезпечити безперервний виробничий процес. Ефективність їх використання залежить від правильності їх планування і розподілу, і впливає на фінансові результати діяльності підприємства.

Тому управління ефективністю використання основних засобів виробничого підприємства є одним з головних завдань управління підприємством.

Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (матеріальними ресурсами) - сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Матеріальні ресурси підприємства складаються з матеріальних оборотних активів (виробничі запаси) та основних засобів

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-правових дій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року.

Об’єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, певну роботу тільки у складі комплексу.

Якщо один об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Бухгалтерський фінансовий облік основних засобів повинен забезпечити:

контроль за зберіганням основних засобів;

своєчасне, правильне документальне оформлення відображення в обліку надходження основних засобів (фондів), їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);

своєчасне (щомісячне) відображення в обліку (амортизації) основних засобів;

визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списування не повністю амортизованих об’єктів основних засобів;

виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.

Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці.

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають тієї загальної взаємозамінованості, яка характерна, наприклад, для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна по галузях, підприємствах, окремих видах. Ця різниця для кожного конкретного засобу праці залежить від його технічного стану, ступеня фізичного й морального зносу.

Промислові підприємства постійно поповнюються новими засобами праці відповідно до вимог, досягнутого рівня технології виробництва, характеру й обсягу виготовлюваної продукції.

Інформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре побудований їх облік.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку на підприємстві ТОВ “Фроніус Україна" інформацію про основні засоби, розкриття і відображення її у фінансовій звітності (Додаток 1) регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 Під основними засобами розуміють матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік.

Відмінною рисою основних засобів є їхнє багатократне використання в процесі виробництва, зберігання початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду. Під впливом виробничого процесу і зовнішнього середовища вони зношуються поступово і переносять свою початкову вартість на витрати виробництва протягом нормативного терміна служби.

Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього терміна їхньої експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток його власнику).

Основні засоби беруть участь у процесі виробництва тривалий період (протягом багатьох виробничих циклів), зберігаючи початкову форму.

Відповідно до принципів бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом гаданого терміна їхньої експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом котрих ці потужності будуть мати продуктивну корисність (спроможність). Цей процес називається амортизацією основних засобів.

Найбільша цінність Положення бухгалтерського обліку 7 - надання підприємствам права самостійно провадити амортизаційну політику, що дасть змогу визначати термін експлуатації основних засобів і обирати метод нарахування амортизації згідно з власними економічними інтересами.

Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов’язана з процесом виробництва продукції, але наявність інших видів господарської діяльності зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства, які знаходяться на балансі (Додаток 2) промислового підприємства, належать до галузі "Виробництво".

Визнання первісної вартості об'єкта основних засобів

Згідно з пунктом 8 П (С) БО 7 "Основні засоби" (Додаток 3) первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат: суми, що сплачують постачальникам активів та підрядниками за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству); витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість визначається з метою зарахування основного засобу на баланс підприємства.

1.2 Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази з обліку основних засобів

Підприємство ТОВ “Фроніус Україна" в своїй діяльності керується нормативною базою: закони, укази, постанови які регулюють відношення між державними керування і контролю та підприємствами усіх форм власності.

Перелік нормативних документів якими керується ТОВ “Фроніус Україна" наведено в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

№ п/п Назва нормативного документу № документу, коли і ким затверджено Короткий змст документу
1. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність України" № 959 від 16.04.1991р. зі змінами та доповненнями Цей Закон запроваджує правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
2. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" № 996 від 16.07.1999р. зі змінами та доповненнями Цей Закон визначає засади регулюваня, організації, ведення бухгалтерського та складання фінансової звітності.
3. П (С) БО 7 "Основні засоби" Наказ Міністерства фінансів України №92 від 27.05.2000р. зі змінами та доповненнями Цим положенням визначається методологічне формування в бухгалтерському обліку інформацї про основні засоби інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні метеріальні активи
4. П (С) БО 2 "Баланс" Наказ Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р. зі змінами та доповненнями Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма банасу та загальні вимоги до розкриття його статей. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємста на звітну дату.
5. П (С) БО 3 "Звіт про фінансові результати " Наказ Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999р. зі змінами та доповненнями Цим Положенням (стандертом) визначаються зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
6. П (С) БО 8 "Нематеріальні активи" Наказ Міністерства фінансів України від 18.10.1999р. № 242, зі змінами та доповненнями Цим Положенням визначається формуваня у бухгалтерському обліку інформацію про нематеріальні активи та розкриття про них у фінансовій звітності.

Перелік спеціальної літератури наведено в таблиці 1.2

№ п/п Назва Автор, видавництво, рік видання Короткий зміст
1. Організація бухгалтерського обліку

Ф.Ф. Бутинець,

С.М. Олійник,

М.М. Шигун,

С.М. Лайчук

Підручник присвячений основним теоретичним і практичним питанням організації бухгалтерського обліку на підприємствах.
2.

Бухгалтерський облік

Основи теорії та практики

Г.О. Партин Викладено теоретичні та практичні основи бухгалтерського обліку, зокрема питання предмету, методу та методичних прийомів бухгалтерського обліку.
3. Бухгалтерський облік О.В. Лишиленко Підготовка із врахуванням програми реформування бухгалтерського обліку
4. "Економічний аналіз" В.М. Іваненко В книзі розкриваються сучасні проблеми розвитку підприємства

1.3 Організаційно-економічна характеристика ТОВ Фроніус Україна

У 1945 р. пан Гюнтер Фроніус заснував в Австрії електротехнічну фірму, першою продукцією якої були трансформатори і зарядні пристрої для акумуляторів. Цим був покладений початок нинішньої фірми ТОВ “Фроніус Україна".

Після успішного початку подальший розвиток був сконцентрований у сфері зварювальних джерел живлення. З 1965 р. у зварювальних джерелах починають використовувати селенові і кремнієві випрямлячі. У 1972 р. з'являються перші зварювальні апарати на тристоронніх випрямлячах. Наступним важливим напрямком діяльності фірми було використання транзисторів в зварювальних джерелах живлення як елементів перетворення струму високої частоти. Цей крок дає можливість фірмі "Фроніус" виготовити перші інвертовані джерела живлення, що включаються, для зварки на транзисторах. Введення транзисторів в зварювальну техніку джерел живлення для дугової зварки визначило подальший розвиток фірми і було оцінено у всьому світі.

На сьогодні практично у всіх галузях промисловості, зварка знаходить все більше застосування. Від використання в побуті, на малих і середніх підприємствах, у промисловості до застосування в космосі і під водою.

Завдання фірми ТОВ „Фроніус Україна" полягає в тому, щоб надати споживачам таке устаткування, матеріали і технології, які допоможуть виконати зварювальні роботи якісно, швидко і з найменшими витратами. Слідуючи девізу "Фроніус Україна - краща зварка", підприємством за короткий строк освоєно виробництво більше 10 типів нових високо економічних зварювальних апаратів. Висококваліфікований персонал і гнучкість в управлінні дають можливість в найкоротші терміни реагувати на зміни кон'юнктури ринку і надавати клієнтам устаткування, що відповідає потребам споживачів. Мобільний сервісний відділ - завжди готовий надати допомогу і консультації з питань, що хвилюють споживачів продукції ТОВ “Фроніус Україна".

У найближчі 2 роки планується - створення свого власного технологічного і учбового центру площею близько 800 м2 , де через професіоналів ТОВ “Фроніус Україна" здійснюватиметься як впровадження нових зварювальних технологій, так і одночасне навчання персоналу.

Історія розвитку ТОВ “Фроніус Україна": у 1990р. було створене спільне підприємство “Фроніус-Факел” і вже у 1991р. випуск першої спільної продукції нагороджено дипломом №1, як кращого учасника виставки, що проходила в Санкт-Петербурзі. Подальше розширення і нарощування обсягів виробництва зумовило відкриття представництв у м. Москві та м. Одесі у 1997р. У 1998р. було завершено реконструкцію головного цеху та встановлення власної котельні і резервного живлення для потреб як виробництва та і діяльності підприємства в цілому. 1999р. ознаменувався успішним співробітництвом та спільним проектом по постачанню спеціальних автоматизованих комплексів для зварки вузлів літака АН-140. У 2000 р. була проведена приватизація спільного підприємства “Фроніус-Факел” та утворення на базі нього товариства з обмеженою відповідальністю “Фроніус-Факел” з пайовим співвідношенням 70% - “Фроніус” та 30% - “Факел". Фактичне завершення перебудови підприємства завершилося у 2005 р., коли було засновано і офіційно зареєстровано ТОВ “Фроніус Україна". На підприємстві працює близько 1500 співробітників. У розпорядженні фірми є загалом 36.000 кв. м виробничих площ. Своїм асортиментом продукції за окремими зварювальними джерелами живлення фірма покриває до 10% українського ринку.

Всі підрозділи ТОВ “Фроніус Україна": виробничі цехи, торговий відділ і сервісна служба розташовані в одному комплексі будівель і знаходяться в селі Княжичі Броварського району, в безпосередній близькості від м. Києва (15 км).


Очолює підприємство генеральний директор, який має заступника, керівника виробничого відділу.

Рис.1.1 Організаційна структура ТОВ “Фроніус Україна"

Виробничий відділ здійснює економічний аналіз основних показників господарської діяльності підприємства та розробляє основні планово - економічні показники цієї діяльності. До його складу входить відділ підготовки сировини та матеріалів. Працівники відділу виконують такі функції: контролюють якість вхідних матеріалів; забезпечують цілісність і збереження якісних показників продукції; запаковують кожну одиницю готової продукції в полімерну плівку чи папір; завантажують готову продукцію в транспортні засоби, перевіривши попередньо її стан.

В управлінні комерційного відділу знаходиться два відділи: відділ забезпечення транспортування; відділ моніторингу та перспективного розвитку, який організовує дослідження споживчої властивості продукції та факторів, що визначають структуру і динаміку споживчого попиту на продукцію, ринкової кон’юнктури; здійснює комерційну діяльність.

Найбільш важливими завданнями закупівлі та збуту є:

формування асортименту товарів,

пошук постачальників,

організація закупівель,

приймання товарів,

керування торговельними агентами,

прийом замовлень на постачання товарів,

організація доставки.

Працівники відділу збуту організують роботу так, щоб:

робота з клієнтом велась на найвигідніших умовах;

проконсультують замовників щодо найкращого вибору необхідного їм товару;

проконтролюють замовлення на кожній стадії виробничого процесу;

запропонують новітні рішення, які дозволять клієнтам знизити затрати і знайти нові можливості для збільшення обсягів продаж;

посприяють вирішенню проблемних ситуацій і питань;

аналізують сучасні тенденції ринку;

становище підприємства на ринку, його позицію.

Фінансовий директор підкоряється безпосередньо генеральному директору і фактично керує діяльністю компанії на оперативному рівні. Він контролює діяльність усіх відділів. Також у його компетенції питання руху фінансових потоків.

Відділ бухгалтерського обліку забезпечує раціональну організацію бухгалтерського та податкового обліку та звітності на підприємстві та організацію діяльності економічних підрозділів підприємства щодо складання перспективних та поточних планів роботи, раціональної організації праці і заробітної плати, соціального захисту працівників тощо.

Відділ зв¢язку організовує підтримку програмного забезпечення у робочому стані, забезпечує підрозділи підприємства необхідною оргтехнікою, доступ до Інтернет - ресурсів та електронної пошти. Відділ зв'язку забезпечує експлуатацію засобів зв'язку підприємства та доступ до транспортних телекомунікаційних мереж технологічного призначення і загального користування.

В структурі адміністративного відділу виділяється: господарський відділ та канцелярія, старший інспектор з кадрів, а також оперативно підпорядкований головний фахівець з охорони праці.

Господарський відділ забезпечує належний стан згідно з правилами та нормами виробничої санітарії і пожежної безпеки будівель і приміщень, в яких розташовані підрозділи підприємства. В свою чергу у віданні господарського відділу знаходиться склад матеріалів та готової продукції, який забезпечує зберігання і відпуск необхідних матеріалів на виробництв, а також звідси проводиться відпуск продукції споживачу.

Канцелярія забезпечує ведення загального діловодства та організацію діяльності архіву підприємства.

Старший інспектор з кадрів забезпечує ведення кадрового діловодства на підприємстві, очолює роботу з забезпечення підприємства працівниками потрібних професій, спеціальностей і кваліфікації. Головний фахівець з охорони праці здійснює оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці, технічного нагляду, пожежної безпеки.

Юридичний відділ забезпечує додержання законності в діяльності підприємства і захист його правових інтересів. Бере участь у підготовці, укладенні та контролі за виконанням господарських договорів, дає правову оцінку їх проектам. Організовує претензійно - позовну роботу, забезпечує захист інтересів підприємства в судах. Сприяє додержанню законності у реалізації прав трудового колективу.

Рис.1.2 Функції, що виконує юридичний відділ ТОВ “Фроніус Україна"

Служба безпеки організовує захист життєво важливих інтересів підприємства, роботу пропускного та внутрішньо об'єктового режиму, спрямованого на забезпечення збереження матеріальних цінностей, конфіденційної інформації, особистої безпеки працівників, а також аварійної та пожежної безпеки.

Рис.1.3 Структура служби безпеки ТОВ “Фроніус Україна"

Працівники відділу логістики зроблять все, щоб: завчасно товари були поставлені на складі підприємства і замовнику; своєчасно поставити готову продукцію на склад замовника; організувати транспортні перевезення за найвигіднішими умовами.

Майно підприємства становить основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелом формування майна ТОВ “Фроніус Україна" є:

майно придбане згідно договорів купівлі-продажу;

прибутки, що одержані від реалізації товару, а також від інших видів господарської діяльності;

кредит банків та інших кредиторів;

прибутки від процентів банківських вкладів;

інші джерела.

ТОВ “Фроніус Україна" здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та Статуту товариства.

Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Вищим органом товариства є збори його учасників. Збори учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства. Виконавчим органом товариства є генеральний директор, що призначається зборами учасників. Генеральний директор здійснює керівництво поточною діяльністю товариства в межах компетенції і прав, що визначені статутом та рішенням зборів учасників. Контроль за виробничо-господарською діяльністю товариства здійснює Ревізійна комісія, компетенція якої визначається чинним законодавством України та Статутом товариства.

В зв'язку з централізацією виконання окремих функцій управління функціональні підрозділи апарату управління об'єднуються в групи і підпорядковуються даному керівнику, головному спеціалісту. Функціональні підрозділи не мають права самостійно, обминаючи директора чи його заступника віддавати розпорядження своїм підлеглим. Вони можуть здійснювати управління лише в плані розробки загальних принципів і методів організації праці і виробничого процесу.

Фінансово-економічний підрозділ провадить розробку поточних і перспективних планів підприємства по обсягу закупівлі сировини та матеріалів необхідної номенклатури, визначає собівартість продукції, забезпечує методологічну і організаційну єдність системи планування. Забезпечує виконання планів по своєчасній сплаті податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів, а також розрахунки по кредитам та перед постачальниками за надану сировину та матеріали, складає баланс прибутків і збитків.

Комерційний підрозділ здійснює аналіз ринку на якому працює “Фроніус Україна" та прогнозує тенденції його розвитку на майбутнє, а також здійснює реалізацію виробленої підприємством продукції. Обов¢язком цієї служби є знаходження покупців продукції та постачальників сировини та матеріалів, а також обладнання та інша комерційна діяльність.

Виробничий підрозділ здійснює планування виробничої діяльності ТОВ “Фроніус Україна", аналізує діяльність та складає плани по удосконаленню діяльності підприємства, впровадженню нових економічних технологій виробництва продукції.

Виробнича діяльність ТОВ “Фроніус Україна" включає:

комплексну розробку технологій відновлювального ремонту зваркою і наплавленням деталей і вузлів промислового устаткування, виготовлення металоконструкцій різного призначення;

виготовлення матеріалів і устаткування для дугової і плазмової різки металів;

виготовлення устаткування, розробка технології виробництва карбіду кальцію;

ремонт зварювального устаткування.

Передові комп'ютерні системи, що використовує ТОВ “Фроніус Україна", зокрема, впровадження комплексно-програмного забезпечення в різних сферах і напрямах діяльності, дозволяє оптимізувати логістичні процеси руху товару, координувати дії постачальницьких і збутових підрозділів, а також встановити оперативний і чіткий моніторинг над веденням збутової діяльності. Спеціалізоване програмне забезпечення, яке використовується на підприємстві, дозволяє вести облік руху товарно-матеріальних цінностей, об'ємів товару, що зберігається, а також вести складський облік і аналізувати продажі.

Мета корпоративної культури ТОВ “Фроніус Україна" - забезпечити високу прибутковість компанії за допомогою вдосконалення управління людськими ресурсами.

ТОВ “Фроніус Україна" розробляє і упроваджує нові прогресивні форми продажів, підвищує якість і швидкість обробки і виконання замовлень, сприяє стимулюванню покупців і мотивуванню співробітників.

Переваги ТОВ “Фроніус Україна" для клієнтів:

широкий асортимент продукції;

гнучка система оплати (передоплата всього 15%, відстрочення платежу до 30 днів, а також надання індивідуальних знижок для постійних клієнтів);

високий рівень сервісу та професіоналізму менеджерів;

послуга “клієнт-банк” (грошові кошти, які сплатили покупці відображаються через 10-15 хвилин після сплати);

аналітичні паспорти якості всієї продукції, що реалізовується ТОВ “Фроніус Україна”.

Концепція, якою керується ТОВ “Фроніус Україна", підкреслює важливість якості продукції та сервісу. Фундаментальний принцип: “Збереження високої якості продукції вимагає постійного вдосконалення процесів виробництва ”.

Місія ТОВ “Фроніус Україна”:

розширення діяльності - освоєння нових ключових сегментів зварювального ринку і обслуговування широкого спектру споживчої аудиторії шляхом створення розгалуженої конкурентоздатної мережі каналів розподілу і просування електрозварювальної продукції на території України;

формування іміджу і фірмової торгової марки - завоювання і зміцнення основних позицій на зварювальному ринку, що швидко розвивається;

прагнення стати надійним партнером для клієнтів і постачальників.

ТОВ “Фроніус Україна" пропонує широкий асортимент товарів для зварки і споріднених процесів. Працюючи на ринку зварювальних товарів і послуг з 1991р. має пріоритет на забезпечення клієнтів належним рівнем сервісу і якості запропонованої продукції.

Покупці ТОВ “Фроніус Україна" користуються наступними перевагами:

можливість комплексного придбання устаткування, матеріалів і приладдя;

ефективні схеми взаєморозрахунків;

гарантована якість продукції, що реалізовується, і послуг, супровід сертифікатами якості, продукція від виробника;

всі матеріали і устаткування мають сертифікати якості, що відповідають міжнародним стандартам;

оптові знижки, можливість надання товарів на реалізацію і консигнацію;

гарантійне обслуговування і ремонт придбаного обладнання.

Фахівці ТОВ “Фроніус Україна" мають досвід в здійсненні виробничих проектів і наданні послуг з напрямів розробка технологій виготовлення і ремонту нестандартних зварних конструкцій різного призначення; розробка і впровадження технологій відновлення сваркою деталей устаткування; виготовлення і постачання устаткування для електрошлакової переплавкі кольорових, чорних металів і їх сплавів, відходів феросплавних виробництв, виробництва феросплавів, карбіду кальцію; виготовлення і постачання джерел живлення потужністю 1000 кВт, розробка і впровадження технології відновлення зубів крупно модульних шестерень; розробка і впровадження технології виготовлення зварювальних електродів; виготовлення устаткування і матеріалів для дугової і плазмової різки металів, виконання різки металу великої товщини; виготовлення зварювальних і наплавлювальних матеріалів для відновлення і ремонту деталей з сталі і чавуну, для наплавлення поверхневих шарів з необхідними властивостями.

Економічні показники діяльності ТОВ "Фронус Україна".

Основні завдання фінансової діяльності ТОВ “Фроніус Україна”:

вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства та напрямків його використання;

організація роботи з потоками грошових коштів та контроль за їх витратами;

підтримання належної ліквідності підприємства та своєчасних розрахунків.

Основна мета фінансової діяльності ТОВ “Фроніус Україна" - забезпечення належного фінансування підприємства. Інструментом управління фінансами, що використовує підприємство є фінансовий план - узгодження доходів із витратами в плановому періоду. ТОВ “Фроніус Україна" складає перспективний фінансовий план, де визначає принципи фінансування діяльності та розвитку підприємства та поточний фінансовий план на рік, квартал, місяць, де визначаються окремі види доходів та витрат з урахуванням їхньої календарної динаміки. Фінансовий план ТОВ “Фроніус Україна" складається у формі балансу доходів і витрат.

Для оцінки фінансово - економічного стану ТОВ “Фроніус Україна" необхідно детально розглянути звіт про фінансові результати діяльності та баланс підприємства (див. додаток 2).

Аналізуючи актив балансу ТОВ “Фроніус Україна" за 2008р. можна сказати, що загальну вартість коштів підприємства 43,4% становлять основні кошти, вартість яких збільшується на кінець періоду на 5567,2 тис. грн. Динаміка питомої ваги основних коштів показує збільшення їх частки з 40,6% на початок року до 43,4 на кінець року. Збільшилась вартість обігових коштів. У абсолютних величинах вона склала 6668 тис. грн. Спостерігається зниження питомої ваги від 59,4% на початок року до 56,6% на кінець року. При цьому відмічається збільшення частки грошових коштів в обіговому капіталі відповідно з 11,9% до 23,6%. Загальна тенденція приріст активів підприємства та зміна їх структури. Співвідношення основного й обігового капіталу на початок року відповідно було 40,6% та 59,4%, а на кінець року воно вже становить відповідно 43,4% та 56,6% (табл.1.3).

Таблиця 1.3

Склад і структура активів ТОВ “Фроніус Україна" за 2009 рік

АКТИВ На початок року На кінець року Зміни
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. Питома вага,%
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 21,0 0,3 82,6 0,4 + 61,6 0,5
первісна вартість 43,1 - 106,6 - + 63,5
накопичена амортизація 22,1 - 24,0 - + 1,9
Незавершене будівництво 0,5 - 0,5 - -
Основні засоби:
залишкова вартість 3410,6 38,1 8916,2 42,1 + 5505,6 45,0
первісна вартість 4377,3 - 10677,3 - + 6300
знос 966,7 - 1761,1 - + 794,4
Довгострокові фінансові інвестиції 200,0 2,2 200,0 0,9 -
Довгострокова дебіторська заборгованість - - -
Відстрочені податкові активи - - -
Усього за розділом І 3632,1 40,6 9199,3 43,4 + 5567,2 45,5
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 995,0 11,1 1571,5 7,4 + 576,5 4,7
незавершене будівництво 0,4 - 0,1 - - 0,3
готова продукція 132,6 1,5 689,7 3,3 + 557,1 4,6
товари 1326,6 14,8 1662,7 7,8 + 336,1 2,7
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 1074,1 11,9 845,6 4 - 228,5 - 1,9
первісна вартість 1074,1 11,9 845,6 4 - 228,5 - 1,9
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
З бюджетом 168,9 1,9 917,0 4,4 + 748,1 6,1
за виданими авансами - - 72,6 0,3 + 72,6 0,6
із внутрішніх розрахунків 31,5 0,4 - - 31,5 - 0,2
Інша поточна дебіторська заборгованість 141,9 1,6 1133,1 5,3 + 991,2 8,1
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 1034,2 11,5 2076,7 9,8 + 1042,5 8,5
в іноземній валюті 355,7 4 2916,6 13,8 + 2560,9 20,9
Інші оборотні активи 66,9 0,7 110,2 0,5 + 43,3 0,4
Усього за розділом ІІ 5327,8 59,4 11995,8 56,6 + 6668 54,5
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 4,0 - 6,9 - - 2,9
Всього 8963,9 100 21202,0 100 + 12238,1 100

Дані таблиці 1.4 підтверджують загальну тенденцію збільшення коштів “Фроніус Україна" й показують, що у складі джерел формування коштів, як на початку, так і на кінець року, переважають власні кошти підприємства. Їх питома вага становить 54,2% на кінець року, що на 3,7% менше, ніж на початок року. Необхідно відзначити й збільшення частки статутного фонду у власному капіталі на 59%. Запозичені кошти підприємства виявляють тенденцію до збільшення. Запозичений капітал на початок року становить 41,8%, а на кінець року 45,8% з чого видно, що його структура практично не змінилася. Склад і структур короткострокової кредиторської заборгованості, у свою чергу, вказує на зменшення абсолютної величини кредиторської заборгованості. При цьому зменшується значення заборгованості перед кредиторами - відповідно з 27,3% на початок року до 24,7% на кінець року.


Таблиця 1.4

Склад і структура джерел формування коштів ТОВ “Фроніус Україна" за 2009 рік

ПАСИВ На початок року На кінець року Зміни
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. Питома вага%
І. Власний капітал
Статутний капітал 960,5 10,7 8179,0 38,6 + 7218,5 59,0
Інший додатковий капітал 213,4 2,4 213,4 1,0 -
Резервний капітал 158,0 1,8 240,1 1,1 + 82,1 0,7
Нерозподілений прибуток 3854,6 43,0 3046,1 14,4 -808,5 -6,6
Неоплачений капітал - - -189,8 - 0,9 -189,8 -1,6
Усього за розділом І 5186,5 57,9 11488,8 54,2 + 6302,3 51,5
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 24,7 0,3 - -24,7 -0,2
Інші забезпечення - -
Усього за розділом ІІ 24,7 0,3 - -24,7 -0,2
ІІІ. Довгострокові зобов¢язання
Довгострокові кредити банків - -
Інші довгострокові зобов¢язання 192,2 2,1 151,3 0,7 -40,9 -0,3
Усього за розділом ІІІ 192,2 2,1 151,3 0,7 -40,9 -0,3
ІV Поточні зобов¢язання
Короткострокові кредити банків - -
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 2448,9 27,3 5228,0 24,7 2779,1 22,7
Поточні зобов¢язання за розрахунками:
з одержаних авансів - 0,1 - 0,1 -
з бюджетом 98,8 1,1 24,3 0,1 -74,5 -0,6
з позабюджетних платежів - -
із страхування 16,8 0,2 24,5 0,1 7,7 0,1
з оплати праці 55,2 0,6 83,4 0,4 28,2 0,2
з учасниками - 3772,5 17,8 3772,5 30,8
із внутрішніх розрахунків 7,2 0,1 - -7,2 -0,1
Інші поточні зобов¢язання 933,6 10,4 429,1 2,0 -504,5 -4,1
Усього за розділом ІV 3560,5 39,7 9561,9 45,1 6001,4 49,0
Всього 8963,9 100 21202,0 100 12238,1 100

Оцінка фінансово-економічного стану підприємства здійснюється на підставі аналізу офіційних документів - звітів про: фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал і системи розрахункових показників.

Розділ 2. Система обліку і контролю основних засобів та їх амортизація

2.1 Класифікація та оцінка основних засобів

До основних засобів відносяться:

будівлі, споруди, устаткування, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар і інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується у зв'язку із зносом;

сільськогосподарські машини і знаряддя, робоча і продуктивна худоба, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фундації - незалежно від вартості;

капітальні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушні, іригаційні і інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об'єкти, що відносяться до основних засобів.

За функціональним призначенням:

виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання), що діють у сфері матеріального виробництва;

2) невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва ій призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих;

3) будови, споруди, обладнання, які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку.

Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість".

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначені для зміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за Національним стандартом бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби):

первісна вартість;

переоцінена вартість;

залишкова вартість;

вартість, яка амортизується;

ліквідаційна вартість.

Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість - вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість - ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язок з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до Статутного капіталу підприємства. Визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта.

2.2 Документальне оформлення рух основних засобів

Рух основних засобів, пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформлюють типовими формами первинної облікової документації, затвердженими наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352 (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Типові форми первинного обліку основних засобів

№ форми Назва
03-1 Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів
03-2 Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів
03-3 Акт на списання основних засобів
03-4 Акт на списання автотранспортних засобів
03-6 Інвентарна картка обліку основних засобів
03-7 Опис інвентарних карток по обліку основних засобів
03-8 Картка обліку руху основних засобів
03-9 Інвентарний список основних засобів (за місцем їх знаходження, експлуатації)
03-16 Розрахунок амортизації по автотранспорту

Форма 03-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення ) основних засобів " (Додаток 4) використовується для:

зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів;

обліку введення об'єктів основних засобів в експлуатацію;

оформлення внутрішнього переміщення основного засобу з одного підрозділу (цеху, відділу, ділянки) в інший;

виключення об'єктів зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству - як при продажу (обміні), так і при безоплатній передачі.

Склад комісії, яка складає акт, визначається в наказі про облікову політику підприємства або затверджується керівником. Кожен об'єкт зараховується до складу основних засобів за окремим актом. Виключення лише становлять інвентар, інструменти, обладнання та подібні об'єкти, якщо вони є однотипними та мають однакову вартість в одному календарному місяці. При прийманні основного засобу акт складається в одному примірнику, при передачі іншому підприємству - в двох (для обох підприємств), при передачі другому підрозділу - також в двох (на підставі другого примірника акту працівник, який передає об'єкт основний засіб, робить відповідний запис до інвентарного списку 03-9). Перший примірник акту передається в бухгалтерію, де на його підставі проводиться запис в інвентарній картці форми 03-6. До акту додається необхідна технічна документація, яка пізніше передається в один з відділів.

Акти зберігаються протягом всього терміну експлуатації об'єкту і протягом трьох років та одного місяця після списання об'єкту з обліку за умови, що на цей період була проведена документальна ревізія.

Форму 03-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих , реконструйованих та модернізованих об'єктів" (Додаток 5) використовують при оформленні приймання-передачі основного засобу з капітального ремонту, реконструкції або модернізації. Акт складається в одному примірнику, якщо ремонт, реконструкція або модернізація здійснювались господарським способом, а в двох - якщо на іншому підприємстві (другий примірник передається підприємству, яке здійснювало роботи). На підставі акту вносяться зміни до:

03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів";

03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту".

Форми 03-3 "Акт на списання основних засобів" та 03-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" ( Додаток 6) використовуються для оформлення вибуття окремих об'єктів основних засобів при повній або частковій ліквідації. Акт складається в двох примірниках і затверджується керівником підприємства, потім передається в бухгалтерію, де на його підставі здійснюють запис до форми 03-9 та вилучають картку форми 03-6, що відображають у відомості форми 03-7.

Форма 03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" використовується для аналітичного обліку та узагальнення інформації про наявність та рух всіх типів основних засобів на підприємстві. Картки заводяться на кожен інвентарний об'єкт або групу однотипних об'єктів, які мають однакові вартість, введені в експлуатацію в один і той же час та знаходяться в одному підрозділі (цеху). Інвентарні картки заповнюються на підставі наступних первинних документів з обліку руху основних засобів:

03-1 "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів";

03-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів";

03-3 "Акт на списання основних засобів" (при цьому картка вилучається);

03-4 "Акт на списання автотранспортних засобів" (при цьому картка вилучається).

На підставі інвентарних карток заповнюються наступні регістри обліку:

03-7 "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів";

03-8 "Картка обліку руху основних засобів" (заповнюється в кінці місяця);

03-9 "Інвентарний список основних засобів" (крім випадку внутрішнього переміщення основного засобу).

Дані карток сумарно звіряють з регістрами синтетичного бухгалтерського обліку.

Кожна картка традиційно ведеться в одному примірнику в бухгалтерії, але існує варіант обліку з веденням двох примірників цих форм: один примірник - в бухгалтерії, інший - в місці експлуатації основного засобу, замість форми 03-9. Підприємства, які мають невелику кількість основних засобів, можуть вести їх пооб'єктний облік в інвентарній книзі (в розрізі видів основних засобів та місць їх знаходження).

На орендовані основні засоби картка форми 03-6 не заводиться. Для аналітичного обліку таких засобів використовується копія інвентарної картки орендодавця, яка повинна бути отримана разом з орендованими основними засобами.

Форма 03-7 "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів" ( Додаток 7) використовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику з метою контролю за зберіганням карток. Зареєстровані у цьому описі картки розміщують у картотеці основних засобів, де їх групують за видами, а всередині видів - за місцезнаходженням. Картки недіючих основних засобів групують окремо. Вибуття основних засобів відмічається у картці, яка вилучається з картотеки діючих об'єктів, що відображається в цьому опису.

Форма 03-8 "Картка обліку руху основних засобів" (Додаток 7) заповнюється на підставі наступних форм:

03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів";

03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту".

Форма 03-9 "Інвентарний список основних засобів " (Додаток 7) використовується у місцях експлуатації основних засобів (цехах, відділах) для обліку кожного об'єкту за матеріально відповідальними особами.

Форма 03-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту" використовується для розрахунку амортизації основних засобів та заповнюються на підставі інвентарних карток форми 03-6.

Надходження основних засобів, внесених засновниками до статутного капіталу, оформляються наступними бухгалтерськими проводками.

Таблиця 2.2

Надходження основних засобів

№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
1 Відображено внесок до статутного капіталу 46 "Неоплачений капітал" 40 "Статутний капітал"
2 Одержано основні засоби як внесок до статутного капіталу 10 "Основні засоби" 46 "Неоплачений капітал"

Безоплатне отримання об'єктів основних засобів для цілей бухгалтерського обліку розглядається як збільшення додаткового капіталу, причому на суму, що дорівнює справедливій вартості безоплатно отриманого об'єкта основних засобів, без урахування інших обов'язкових витрат і платежів. При безоплатному одержанні об'єктів основних засобів виникає дохід в сумі амортизації таких об'єктів одночасно з її нарахуванням. У міру виникнення доходу сума додаткового капіталу зменшується.

Таблиця 2.3

Безоплатне отримання об'єктів основних засобів для цілей

№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
1 Відображено вартість безоплатно отриманих основних засобів 152 "Придбання (створення) основних засобів" 424 "Безоплатно одержані необоротні активи"
2 Зараховано до складу основних засобів 10 "Основні засоби" 152 "Придбання (створення) основних засобів"
3 Відображено дохід у сумі нарахованої амортизації 424 "Безоплатно одержані необоротні активи" 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів"

При надходженні основних засобів, придбаних за плату у постачальників, бухгалтерські проводки будуть виглядати наступним чином.

Таблиця 2.4

Надходження основних засобів, придбаних за плату у постачальників

№ оп. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Сума, грн.
Дебет Кредит
1 Відображено вартість основних засобів за договором постачання 152 "Придбання (створення) основних засобів" 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" 2400
2 Відображено суму ПДВ 641 "Розрахунки за податками" 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками" 480
3 Відображено суму консультаційних, інформаційних, посередницьких, реєстраційних, транспортних послуг та інших витрат пов'язаних з придбанням основних засобів 152 "Придбання (створення) основних засобів" 685 "Розрахунки і іншими кредиторами" 1000
4 Відображено суму ПДВ 641 "Розрахунки за податками" 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 200
5 Зараховано об'єкт до складу основних засобів 10 "Основні засоби" 152 "Придбання (створення) основних засобів" 3200

Таблиця 2.5

Придбання основних засобів в результаті обміну на інший неподібний об'єкт

№ on. Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки Сума, грн.
Дебет Кредит
1 Одержано основні засоби в обмін на готову продукцію 152 "Придбання (створення) основних засобів" 701 "Дохід від реалізації готової продукції" 2000
2 Зараховано до складу основних засобів 10 "Основні засоби" 152 "Придбання (створення) основних засобів" 2000
3 Собівартість відвантаженої готової продукції 90 "Собівартість реалізації" 26 "Готова продукція" 2400

2.3 Амортизація основних засобів

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Амортизація - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об'єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами.

Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.

Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є об'єктом амортизації.

Строк корисної експлуатації основних засобів (Додаток 4) - це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції.

Строк корисної експлуатації визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

очікуваної потужності або фізичної продуктивності об'єкта;

очікуваного фізичного зносу;

морального зносу (внаслідок технічного прогресу або зміни попиту на продукцію);

правових або аналогічних обмежень щодо використання об'єкта (наприклад, строк оренди, передбачений угодою, або законодавство, що визначає граничний строк безпечної експлуатації певних об'єктів тощо).

Строк корисного використання активу може змінюватись:

у разі зміни технології виробництва або попиту на ринку продукції, що виробляється за допомогою цього активу;

у разі капіталізації наступних витрат, пов'язаних з використанням активу, що покращують його стан.

Результати зміни терміну корисного використання об'єкта будуть впливати на величину амортизації цього об'єкта в поточному та майбутньому періодах, проте накопичена амортизація за попередні періоди не коригується.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизацію розраховують:

на капітальний ремонт основних засобів;

на реновацію (повне оновлення) основних засобів.

Знос і амортизація - взаємообумовлені категорії обліку. Якщо знос показує, наскільки змінилась вартість основних засобів у результаті їх участі у виробничому процесі, то амортизація - яка вартість включена у витрати за певний звітний період. Сума зносу завжди визначається в сумі амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування - щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відрахування є частиною валових витрат підприємства. Водночас вони виступають джерелом відшкодування зношування основних засобів, утворюючи фінансові передумови інвестування. Саме тому система амортизаційних відрахувань є важливим чинником підвищення ефективності суспільного виробництва.

Амортизаційний фонд - грошовий фонд, призначений для відновлення вартості спожитих елементів основного капіталу, які вибувають із виробничого процесу в міру свого фізичного або морального зношування.

Згідно П (С) БО 7 "Основні засобі" Об'єктом амортизації є вартість основних засобів (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Методи розрахунку амортизації.

Метод амортизації основних засобів обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" встановлені такі методи амортизації:

прямолінійний;

зменшення залишкової вартості (відсотковий);

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

виробничий.

1) Прямолінійний, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт необоротних активів став придатним для корисного використання.

Амортизація об’єкта призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Відповідно до Закону" України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. під терміном "амортизація основних засобів і нематеріальних активів" слідує розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або удосконалення, на зменшення скоректованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених ст.8 даного Закону.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місця, що настає за місцем вибуття об’єкта необоротних активів.

Таблиця 2.6

Нарахування амортизації основних засобів

п. п

Зміст операції Дт Кт
1 Нарахована амортизація основних засобів підприємством, що не використовує рахунки класу 8 „Витрати за елементами":
а) об’єктів виробничого призначення 23 131
б) об’єктів загальногосподарчого призначення 92 131
в) об’єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення 949 131
г) об’єктів, що використовуються для здійснення наукових досліджень та розробок 941 131
д) об’єктів, що забезпечують збут продукції 93 131
2 Нарахована амортизація основних засобів підприємством, що використовує рахунки класу 8 „Витрати за елементами” 83 131

Відповідно до ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 р. амортизації підлягають витрати на:

придбання основних засобів і нематеріальних активів для власного виробничого використовування, включаючи витрати на придбання племінної худоби і придбання, закладку і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб,

включаючи витрати (нарахування) на заробітну платню працівникам, зайнятим у виготовленні даних основних засобів;

проведення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації і інших видів вдосконалення основних засобів;

придбання, ремонт і модернізацію легкового автотранспортутільки юридичними особами, основною діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (парки таксомоторів) і послуг за поданням легкового автотранспорту в оренду (прокат) стороннім громадянам і організаціям;

поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом (схема 2.1).

Не підлягають амортизації і повністю відносяться в склад валових витрат звітного періоду витрати платника податків на:

придбання і відгодівля продуктивної худоби;

вирощування багаторічних плодових насаджень;

придбання основних засобів або нематеріальних активів з метою їхподальшої реалізації іншим платникам податку або використовування у виробництві (будівництві, споруді) інших основних засобів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку;

зміст основних засобів, що знаходяться на консервації.

Схема 2.1 Класифікація розходів на зміст і поліпшення основнихзасобів у відповідності до Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р.

Не підлягають амортизації і здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування:

витрати бюджетів на будівництво і зміст споруд впорядкування і житлових будівель, придбання і зберігання бібліотечних і архівних фундацій;

витрати бюджетів на будівництво і зміст автомобільних доріг загального користування;

витрати на придбання і зберігання Національної архівної фундації України, а також бібліотечної фундації, формованої і міститься за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фундацій;

витрати на придбання, ремонт і модернізацію легкових автомобілів, щовикористовуються для інших потреб.

Земля і інші основні засоби, що мають необмежений термін корисного використовування, не є об'єктом амортизації.

Відповідно до Закону № 283/93-ВР амортизаційні відрахування не нараховуються у разі виведення з експлуатації окремого об'єкту основних засобів групи 1 у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією і консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України; балансова вартість якого об'єкту дорівнює нулю.

Балансова вартість групи 2 і групи 3 не змінюється у разі висновку з експлуатації окремих об'єктів цих груп у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, модернізацією і консервацією за рішенням платника або Кабінету Міністрів України, відповідно до порядку, встановленим пп.8.4.5 і пп.8.4.6 п.8.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції № 283/97-ВР від 22.05.97 р.

Амортизація продовжує нараховуватися по об'єктах групи 1 основних засобів, якщо підприємство із яких-небудь причин простоювало і основні засоби не експлуатувалися, але не виведені з експлуатації.

При виводі окремих об'єктів основних засобів групи 2 і групи 3 з експлуатації балансова вартість групи не змінюється, а амортизація продовжує нараховуватися.

Відповідно до пп.8.3.1 ст.8 Закону "Про прибуток" суми амортизаційних відрахувань визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних засобів.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Методи нарахування амортизації, запропоновані П (С) БО 7, можна умовно розділити на два види:

методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них належать прямолінійний методі, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;

метод амортизації, що базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єктів основних засобів. Це виробничий метод нарахування амортизації.

Сьогодні існує безліч методів нарахування амортизації:

Прямолінійний (лінійний) метод.

Прямолінійний метод нарахування амортизації називають в літературних джерелах по-різному: лінійний, активний, прямий, рівномірний, метод рівномірного списання, планомірний. Однак економічна сутність цього методу залишається незмінною, незалежно від назви.

Прямолінійний метод нарахування амортизації характеризується постійною щорічною нормою амортизації, яка розраховується на основі вартості балансового активу та нормативного терміну служби. Тим самим нарахування здійснюється однаковими річними сумами, що відповідає прямолінійному накопиченню амортизаційних відрахувань. Такий метод застосовувався в промисловості майже всіх зарубіжних країн. Донедавна він був основним методом нарахування амортизації в Україні. Цей метод, як правило, використовується щодо об’єктів основних засобів, стан яких залежить виключно від терміну корисного використання і не піддається впливу інших чинників. До таких основних засобів, зокрема, належать будівлі та споруди, меблі тощо. Перевагами цього методу є простота використання, наглядність та об'єктивність.

Згідно з П (с) БО №7 амортизація основних засобів нараховується із застосуванням методів, показаних на рисунку 2.1

Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:

методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;

метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об'єкта основних засобів, - виробничий метод нарахування амортизації основних засобів.

Рисунок 2.1 – Методи амортизації основних засобів

Розглянемо детальніше кожний з цих методів.

Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об'єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об'єкта на початок звітного року.

Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об'єкта основних засобів на річну норму амортизації

Метод прискореного зменшення залишкової вартості виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів в перші періоди використання є значно вищими, ніж в наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об'єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній нормі амортизації за прямолінійним методом, помноженою на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

За методом рівномірного (прямолінійного списання вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма амортизації та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.

Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкта.

При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), виготовленої за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.

Списання його вартості по сумі чисел (кумулятивний метод) визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, у чисельнику яких зазначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (у зворотньому порядку), а в знаменнику - загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожен дріб на вартість об’єкту, що амортизується, визначають загальну суму амортизації.

Метод залишку, що зменшується, виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів у перші періоди використання є зтого, що корисність і продуктивність основних засобів у перші періоди використання є значно вищими, ніж наступні. Норма амортизації застосовується не до вартості, що амортизується, а до балансової (залишкової) вартості об’єкта на кінець попереднього періоду. Фіксована норма амортизації приймається рівною річній номері амортизації за прямолінійним методом, помноженої на коефіцієнт прискорення, який, як правило, дорівнює двом.

Якщо компоненти основних засобів мають різні строки технічного використання, відмінні від терміну корисного використання активу в цілому, то можуть застосовуватись різні норми та методи амортизації цих компонентів. Наприклад, літак та його двигуни повинні розглядатись як окремі об’єкти, які амортизуються, якщо вони мають різні строки корисного використання.

Метод амортизації основного засобу переглядається, якщо відбулися суттєві зміни в очікуваному способі надходження економічних вигід від використання цих активів. Необхідність зміни методу амортизації може бути пов’язана, наприклад, з прискоренням морального старіння обладнання через пяву на ринку нового виду обладнання, яке здатне ефективніше виконувати ті самі функції.

За прямолінійним методом вартість об'єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними на весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об'єкта зменшується.

Про сутність прямолінійного методу нарахування амортизації дає уявлення рис.2.2

Рис.2.2 Прямолінійний метод нарахування амортизації

Основним недоліком цього методу є те, що пропорційний метод нарахування амортизації не враховує завантаження основних засобів в часі. Тому, амортизаційні норми для засобів з різною змінністю їх завантаження необхідно коригувати з врахуванням допоміжних коефіцієнтів. Крім того, не враховується моральний знос і необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки служби об'єктів. Також метод не завжди відображає повне перенесення вартості основних засобів на новостворений продукт, унаслідок чого утворюється недоамортизована частина вартості основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

2.4 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів та їх амортизація

За ступенем узагальнення господарських засобів, джерел їхнього утворення та господарських процесів у поточному бухгалтерському обліку рахунки поділяються на:

синтетичні,

аналітичні.

Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками, називаються синтетичними , а облік на цих рахунках - синтетичним.

Наприклад: такі рахунки як "Основні засоби", "Готова продукція", "Розрахунки з постачальниками" дають узагальнену інформацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними.

Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора, щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються - аналітичними , а облік, що ведеться на цих рахунках, - аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.

Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.

Таблиця 2.7

Облік надходження основних засобів

Зміст господарської операції Дебет Кредит
Зарахування об’єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію 10 "Основні засоби" 15 "Капітальні інвестиції"
Одержання від учасника (засновника) підприємства об’єкта основних засобів 10 "Основні засоби" 46 "Неоплачений капітал"
Переведення помилково не зарахованих малоцінних і швидкозношуваних предметів, що знаходяться на складі, до складу основних засобів 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"

Рахунок 10 "Основні засоби" (Додаток 3) ведеться за субрахунками:

101 "Земельні ділянки",

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"

103 "Будинки і споруди",

104 "Машини й обладнання",

105 "Транспортні засоби",

106 "Інструменти, прилади та інвентар",

107 "Робоча і продуктивна худоба",

108 "Багаторічні насадження",

109 "Інші основні засоби".

Для обліку інших необоротних матеріальних активів, які не входять до складу об'єктів, які відображаються на рахунку.10 "Основні засоби", Планом рахунків передбачений рахунок II "Інші необоротні матеріальні активи", який ведеться за субрахунками:

111 "Бібліотечні фонди",

112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи",

113 "Тимчасові (нетитульні споруди)

114 "Природні ресурси",

115 "Інвентарна тара",

116 "Предмети прокату",

117 "Інші необоротні матеріальні активи".

На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" (Додаток 12) ведуть облік предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається шляхом нарахування зносу за встановленою підприємством нормою з урахуванням очікуваного строку використання таких об'єктів.

Аналітичний облік основних засобів ведеться на інвентарних карточках, які відкриваються окремо на кожний об'єкт і зберігаються по групах класифікації. Заповнені інвентарні карточки реєструються в описі.

На основі інвентарних карточок основних засобів складається відомість обліку руху основних заходів.

Підсумкові суми по відомості обліку руху основних засобів переносяться в журнал-ордер на рахунок 10.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то в бухгалтерському обліку кожна з цих частин може визнаватись як окремий об'єкт основних засобів.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який наноситься на об'єкт і вказується в первинних документах та реєстрах з обліку об'єктів основних засобів. Облік ведеться також за видами основних засобів, місцями їх експлуатації, матеріально відповідальними особами.

Бухгалтерський облік зносу основних засобів (необоротних активів) на пасивному рахунку № 13 "Знос необоротних активів" (Додаток 8), на якому відкриті субрахунки:

№ 131 "Знос основних засобів" (Додаток 9);

№ 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" (Додаток 10);

№ 133 "Знос нематеріальних активів" (Додаток 11).

Облік амортизації основних засобів

Таблиця 2.8

Зміст господарської операції Дебет Кредит
Нарахована амортизація основних засобів
об’єктів виробничого призначення, включаючи об’єкти, узяті у фінансову оренду

23 "Виробництво"

91 "Загальновиробничі витрати"

131 "Знос основних засобів"
Об’єктів, переданих в операційну оренду 949 "Інші витрати операційної діяльності" 131 "Знос основних засобів"
Об’єктів, що забезпечують збут продукції 93 "Витрати на збут " 131 "Знос основних засобів"
Об’єктів загальногосподарського призначення 92 "Адміністративні витрати" 131 "Знос основних засобів"

2.5 Відмінність обліку основних засобів в бухгалтерському та податковому обліку

Бухгалтерському та податковому обліку існують відмінності у визначенні об’єктів, що підлягають амортизації.

Причини тому наступні.

1. У бухгалтерському та податковому обліку по-різному класифікуються основні засоби (у податковому обліку - основні фонди).

У бухгалтерському обліку до основних засобів, відповідно до П (С) БО 7, відносяться:

…матеріальні активи, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).

В податковому обліку до основних фондів, відповідно до вимог п.8.2.1 “Закону про оподаткування прибутку", відносяться:

матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких поступово зменшується в зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Як видно з визначень основних фондів і основних засобів, уже на стадії віднесення об’єкта до основних фондів або основних засобів можуть виникнути розходження. Які в результаті цього можуть бути наслідки щодо нарахування амортизації? Досить значні.

Наприклад , якщо припустити, що на підприємстві операційний цикл становить 16 місяців, то об’єкти, в яких термін експлуатації 12 місяців, не потраплять до складу основних засобів у бухгалтерському обліку, однак, увійдуть до складу основних фондів у податковому обліку, оскільки будуть експлуатуватися 365 календарних днів. Отже, в бухгалтерському обліку амортизація на зазначені об’єкти нараховуватися не повинна, а в податковому обліку вона нараховується.

2. В бухгалтерському обліку підприємства мають право встановлювати вартісні обмеження для об’єктів, що не входять до складу основних засобів, а входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). В податковому обліку подібних обмежень не установлено. Це так само може призвести до відмінностей в складі об’єктів основних засобів і основних фондів, що підлягають амортизації.

Наприклад , підприємство встановило вартісну межу для основних засобів, рівну 1500,00 грн. у випадку придбання об’єкта вартістю 1400,00 грн. і терміном експлуатації 3 роки він відноситься в бухгалтерському обліку до МНМА, а в податковому обліку - до складу основних фондів, що підлягають амортизації.

3. В бухгалтерському обліку, у плані амортизації, на відміну від податкового обліку, використовується єдиний підхід до виробничих і невиробничих основних засобів. У Законі про оподаткування прибутку в п.8.1.4 сказано, що не підлягають амортизації:

витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

І що:

бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку і не впливає на податкові зобов’язання платника податку.

Таким чином, об’єкти, що не беруть участь у господарській діяльності підприємства, в податковому обліку не амортизуються. В бухгалтерському ж обліку вони підлягають амортизації.

4. В бухгалтерському обліку в плані амортизації, на відміну від податкового обліку, не має принципового значення, за рахунок яких засобів і на яких умовах придбано об’єкт основних засобів.

Наприклад, у випадку безкоштовного одержання на баланс підприємства об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку даний об’єкт оцінюється за справедливою вартістю на дату надходження на баланс з урахуванням понесених витрат і підлягає амортизації. В податковому обліку даний об’єкт амортизації не підлягає, оскільки амортизації, відповідно до п.8.1.2 Закону про оподаткування прибутку, підлягають "витрати на придбання", яких у даному випадку в підприємства немає.

5. Наступною причиною, за якої може виникнути різниця в складі об’єктів основних засобів, що амортизуються в бухгалтерському та податковому обліку, може стати різний підхід до амортизації ліквідованих або тимчасово не використовуваних з ініціативи адміністрації підприємства об’єктів.

Наприклад , при вибутті об’єктів основних фондів, що відносяться в податковому обліку до 2-ї та 3-ї групи в зв’язку з їхньою ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням власника, відповідно до пункту 8.4.6 Закону про оподаткування прибутку, балансова вартість груп у податковому обліку не міняється, а, отже, амортизація продовжує нараховуватися, на відміну від бухгалтерського обліку, де при ліквідації об’єкта та протягом періоду проведення реконструкції, модернізації, добудування, дообладнування і консервації амортизація не нараховується.

По-друге, існують відмінності у визначенні вартості, що підлягає амортизації.

1. В податковому обліку немає поняття "ліквідаційна вартість". У зв’язку з цим у податковому обліку амортизації підлягають усі витрати, пов’язані з придбанням основних фондів або їх виготовленням, а в бухгалтерському обліку ліквідаційна вартість придбаного або виробленого основного засобу амортизації не підлягає.

2. У податковому та бухгалтерському обліку існують різні підходи до формування первісної вартості основних засобів (фондів).

Наприклад, відповідно до вимог п.7 П (С) БО 7 у бухгалтерському обліку витрати у вигляді відсотків за користування кредитом, за рахунок якого цілком або частково купувався або створювався об’єкт основних засобів, не включаються до первісної вартості основних засобів, а в податковому обліку такого обмеження не встановлено.

3. В податковому та бухгалтерському обліку по-різному відображаються суми, пов’язані з ремонтом основних засобів (фондів).

Наприклад, в бухгалтерському обліку у випадку здійснення ремонту, що має всього лише підтримати об’єкт у робочому стані, витрати на його здійснення відносяться на поточні витрати підприємства й до вартості основних засобів не включаються. Якщо ж ремонт спрямований на поліпшення об’єкта основних засобів, то витрати на його здійснення включаються до вартості такого об’єкта, що амортизується. В податковому обліку використовується зовсім інший критерій для визначення напрямку віднесення витрат, пов’язаних з ремонтом основних фондів. Таким критерієм, відповідно до п.8.7.1 “Закону про оподаткування прибутку", є процентне співвідношення суми витрат на здійснення ремонту до балансової вартості всіх об’єктів основних фондів, що входять до складу всіх груп станом на початок поточного податкового періоду. Всі такого роду витрати, сума яких не перевищує 10% балансової вартості всіх об’єктів основних фондів, відносяться на валові витрати підприємства, а сума витрат, що перевищує 10-відсоткову межу, відноситься на збільшення балансової вартості груп 2, 3 і 4 та окремих об’єктів основних фондів, що входять до складу 1-ї групи, та підлягає амортизації. Як бачимо, підходи зовсім різні та результати, відповідно, можуть бути теж зовсім різні.

4. Наступною причиною, з якої може виникнути різниця в вартості між бухгалтерським і податковим обліком, що амортизується, є різний підхід до здійснення переоцінки (індексації) об’єктів основних засобів (фондів). Відповідно до вимоги пункту 16 і 17 П (С) БО 7:

Підприємство може переоцінити об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість даного об’єкта значно відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

У випадку здійснення такої переоцінки вона має проводиться по всіх об’єктах, до якої відноситься переоцінюваний об’єкт. Порядок переоцінки передбачає здійснення переоцінки не тільки первісної вартості, але й суми нарахованого на момент переоцінки зносу переоцінюваних об’єктів основних засобів. Розрахунок суми переоцінки проводиться шляхом множення первісної вартості та суми зносу на індекс переоцінки, що визначається розподілом справедливої вартості об’єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість. Звертаємо вашу увагу на те, що індекс переоцінки визначається окремо для кожного конкретного об’єкта основних засобів, отже, навіть при однаковій вартості та сумі зносу двох різних за своїм призначенням об’єктів основних засобів, що входять до однієї, переоцінюваної групи, сума націнки або уцінки може вийти різною. В податковому законодавстві такий порядок переоцінки не передбачений. На відміну від бухгалтерського обліку в податковому законодавстві передбачена індексація основних засобів, що проводиться зовсім в іншому порядку й в інші терміни.

Наприклад , індексація, відповідно до вимог п.8.3.3 Закону про оподаткування прибутку, проводиться тільки по закінченні року, тільки балансової вартості груп основних фондів, а не окремих її об’єктів і тільки за умови, якщо індекс інфляції року, за результатами якого проводиться інвентаризація, перевищить 10%.

Відмінності між податковим та бухгалтерським обліком придбання основних засобів за рахунок власних коштів підприємства.

Бухгалтерський облік придбання основних засобів за кошти

Як правило, витрати, пов'язані з придбанням основних засобів за рахунок власних коштів підприємства, залежать від його фінансових можливостей і відображають у складі капітальних інвестицій рахунок 15 (Додаток 13). Витрати на будівництво об'єктів основних засобів, а також на монтаж обладнання в процесі будівництва, включаючи авансові платежі для фінансування вказаного будівництва (субрахунок 151 "Капітальне будівництво"), враховують окремо від витрат на придбання або виготовлення власними силами основних засобів (субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів").

Якщо ж основні засоби прибавляються за рахунок кредитних коштів, суми відсотків, сплачених за користування кредитом, не включаються до первісної вартості таких основних засобів.

Податковий облік придбання основних засобів за кошти.

Згідно з нормами пун куту 8.4 Закону про прибуток, підставою для зарахування окремого об’єкта до складу основних фондів є факт здійснення платником податків витрат на його придбання.

При цьому балансова вартість відповідної групи основних фондів, як і в бухгалтерського обліку, формується із суми витрат на придбання об'єкта основних фондів, транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, пов'язаних із їх придбанням, за вирахуванням суми ПДВ, сплаченого в сумі цих витрат, якщо покупець основних фондів є платником ПДВ.

У разі самостійного виготовлення або будівництва платником податків основних фондів для власних потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат підприємства, пов'язаних із їх виготовленням в експлуатацію, без урахування сплачених сум ПДВ.

У податковому обліку на суму фактичних витрат, пов'язаних із придбанням або виготовленням (будівництвом) основних фондів, збільшується балансова вартість відповідно окремого об'єкта групи 1, сукупна - груп 2,3, і 4.

Розділ 3. Система автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні основих засобів та їх автоматизації

3.1 Огляд програмного забезпечення з обліку основних засобів

Розглядаючи процес бухгалтерського обліку як своєрідне виробництво, можна виокремити в ньому характерні засоби виробництва. До них слід віднести традиційні засоби праці, а також предмети праці, які відповідно до сакраментальної схеми економічної теорії виражаються в даному разі широким колом різноманітних матеріальних і нематеріальних засобів, що впливають на предмет праці виконавця бухгалтерської праці - інформацію.

Як і в будь-якому процесі виробництва, відправним моментом у процесі бухгалтерського обліку є його програмне забезпечення засобами та предметами праці.

Так, під програмним забезпеченням розуміють сукупність облікових даних на всіх етапах процесу бухгалтерського обліку.

Програмне забезпечення (ПЗ) - це сукупність програм, які реалізують мету й завдання інформаційної системи та забезпечують функціонування технічних засобів системи.

Програмне забезпечення охоплює сукупність програм, що реалізують функції та задачі автоматизованих інформаційних технологій і забезпечують стабільну роботу комплексів технічних засобів.

До складу ПЗ входять загальносистемні та спеціальні програми.

До загальносистемного програмного забезпечення належать програми, розраховані на широке коло користувачів і призначені для організації облікового процесу та для розв’язання задач оброблення інформації, які часто зустрічаються.

Спеціальне програмне забезпечення - це сукупність програм, які розробляються для створення інформаційних технологій конкретного функціонального призначення.

Згадаймо, що процес бухгалтерського обліку складається з численних облікових завдань, виконання яких часто ґрунтується на результатах розв’язання інших облікових завдань. Крім того, специфіка облікової системи полягає у використанні вихідних даних у подальшому процесі "виробництва" - процесу бухгалтерського обліку. Таким чином, в аспекті програмного забезпечення варто розглядати вхід у систему, обробку в системі та вихід із системи (первинного, поточного, підсумкового обліку за певними завданнями). Крім даних про фінансово-господарську діяльність підприємства як вхідні дані до системи використовується нормативно-довідкова інформація.

За сучасних умов стрімкого розвитку інформаційних технологій зазначені завдання мають виконуватися на базі впровадження автоматизованих систем управління. Нагальною у зв’язку з цим стає розробка складу, структури бази даних та режиму функціонування автоматизованої бази даних. При цьому щоб забезпечити оптимізацію роботи всього підприємства, а не тільки бухгалтерської служби, потрібно створити базу даних, спільну для всіх підсистем господарського механізму, з відповідною функціональною спеціалізацією щодо кожної.

На проходженій мною практиці приватного підприємства Товариства Обмеженою Діяльностю "Фроніус Україна", нині використовується локальна база даних, що діє в системі бухгалтерського обліку, забезпечуючи виконання облікових завдань, а саме програма "1С: Бухгалтерия 7.7" призначена для ведення автоматизованого бухгалтерського обліку на підприємстві і представляє собою систему "1С: Предприятие" з установленими компонентами "Бухгалтерский учет", програма дозволяє автоматизувати всі розділи бухгалтерського обліку. За допомогою цієї програми підприємство має змогу полегшити обсяг виконуваної роботи, з підрозділів Бухгалтерського обліку, а саме розділ "Основні засоби".

Інформаційна система обліку (ІСО) - це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромадження та оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.

Відповідно бухгалтерія, у свою чергу, подає вже оброблену відповідним чином інформацію до апарату управління своєї установи та вищим органам.

Програмне забезпечення являє собою набір матеріальних і нематеріальних засобів, за допомогою яких переробляється інформація з бухгалтерського обліку.

Складовими програмного забезпечення є комплекс технічних засобів , програмне забезпечення та обслуговуючий персонал . Кожна із цих складових має власну структуру, тобто подільна. Так, до комплексу технічних засобів належать не тільки однойменні засоби праці - так звана організаційна техніка, а усі технічні засоби, застосовувані з метою підготовки носіїв інформації (ручки кулькові та чорнильні, друкарські машинки, персональні комп’ютери), їх копіювання (ксерокопіювальні апарати), обробки, зберігання й пошуку (картотеки й пошукові системи), виконання обчислень (калькулятори, інші засоби автоматизації обчислень) і т. ін. Окрім того, цей комплекс містить:

носії інформації у вигляді облікових реєстрів первинної документації, форм звітності (за допомогою яких інформація обробляється: унаочнюється, групується, піддається арифметичним діям, узагальнюється);

спеціальне обладнання та допоміжні експлуатаційні матеріали, як-от спеціальні столи, картотеки, ящики, дошки, стояки, лічильники, ваги, хронометри, мірна тара, хімічні реактиви тощо - сукупність засобів, які дають змогу отримувати додаткову інформацію про об’єкти обліку;

загальне офісне устаткування для приміщень структурних підрозділів бухгалтерії - столи, стільці, шафи тощо.

Ще одна складова програмного забезпечення - технічне забезпечення бухгалтерського обліку. Це нематеріальний продукт, що являє собою пакет програм застосовуваних під час виконання облікових завдань бухгалтера, тобто під час обробки облікової інформації.

Технічні засоби служать основою побудови ІС. Потужність засобів значною мірою визначає склад задач, що розв’язуються в даній предметній сфері. До технічного забезпечення ІС належать комп’ютерна техніка, засоби комунікації та оргтехніка. Іншими словами, технічне забезпечення - це комплекс взаємопов’язаних технічних засобів, призначених для збирання, нагромадження, оброблення, передавання, обміну та відображення інформації, потрібної для управління системою.

Технічне забезпечення сучасних інформаційних систем - це комплекс різних видів техніки: обчислювальна техніка, периферійні пристрої, засоби автоматичного зчитування даних, офісне обладнання, комунікаційне обладнання, засоби передачі та обміну даними, комунікаційне обладнання, мережеве обладнання, засоби мультимедіа тощо.

Технічне забезпечення має супровідну документацію :

документація з технічного забезпечення - це інструкції з експлуатації та організації техніки й спецобладнання, документація з технічних характеристик і т. ін.;

документація з програмного забезпечення - це інструкції для користувачів, де подається докладний опис системи автоматизації бухгалтерського обліку та виконуваних нею процедур за окремими напрямками облікової діяльності.

Третя складова технічного забезпечення - персонал, який обслуговує весь комплекс технічних засобів : розробники обчислювального центру, периферійної техніки, а також налагоджувальний, експлуатаційний і обслуговуючий персонал.

Спираючись на подану характеристику технічного забезпечення, розглянемо головні завдання щодо його організації:

розробка проекту нормативно-довідкової документації із забезпечення бухгалтерської служби технічними засобами, який неодмінно має містити технічно обґрунтовані розрахунки стосовно забезпечення структурних підрозділів бухгалтерської служби організаційною технікою; план розташування оргтехніки; номенклатуру наявних технічних засобів; план автоматизації робочих місць бухгалтерської служби;

безперервний нагляд і контроль за наявністю спеціального обладнання, матеріалів, а також загального офісного обладнання, що має на меті уникнути нестачі зазначених товарно-матеріальних цінностей;

складання графіка поточного обслуговування технічних засобів персоналом технічного забезпечення.

Кожне з перелічених завдань щодо забезпечення програмного процесу бухгалтерського обліку розв’язується з огляду на ступінь фінансового забезпечення підприємства, масштаби діяльності, складність виконуваних облікових робіт та кваліфікацію виконавців бухгалтерської праці.

3.2 Характеристика комплексу задач та його інформаційне забезпечення з обліку основних засобів

Три основні задачі в обліку основних засобів:

1) визнання їх активом в певний момент часу;

2) визначення їхньої початкової, балансової вартості;

3) питання, пов’язані з нарахуванням амортизації.

У теорії комп’ютерних систем оброблення інформації в інформаційному забезпеченні виокремлюють:

зовнішнє інформаційне забезпечення, яке охоплює систему показників даної предметної сфери, систему класифікацій, первинні документи;

внутрішнє забезпечення, що охоплює інформаційну базу даних на машинних носіях.

Правове забезпечення - це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус ІС.

Правове забезпечення на етапі розроблення автоматизованих інформаційних систем та інформаційних технологій охоплює нормативні акти, пов’язані з договірними взаєминами розробника й замовника у процесі створення ІС та ІТ, із правовим регулюванням різних відхилень у ході цього процесу, а також зумовлені потребою забезпечення процесу розроблення ІС і ІТ різними видами ресурсів.

Економічне забезпечення - сукупність методів і засобів, призначених для створення оптимальних умов ефективної та безпомилкової діяльності людини в інформаційній системі та її освоєння.

Організація інформаційного забезпечення полягає у раціоналізації надання інформаційних даних щодо кожної зі складових загальної системи бухгалтерського обліку.

З огляду на це нагадаємо основні вимоги до економічної інформації :

точність;

достовірність;

своєчасність;

зручність у сприйнятті.

Очевидно, що постачання системи бухгалтерського обліку економічною інформацією, якій притаманні перелічені характеристики, і є основним завданням організації інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку . Оскільки інформація, що проходить через систему бухгалтерського обліку, може бути класифікована як первинна і похідна; внутрішня і зовнішня; нормативно-довідкова і фактична, виконати це завдання можна, якщо:

чітко встановлено мету завдань бухгалтерського обліку;

визначено користувачів та споживачів результатів виконання кожного завдання;

утворено раціональну в часі та просторі систему зв’язків із забезпечення виконання облікових завдань за схемою "вхід-система-вихід";

визначено порядок отримання вхідної інформації формування; використання бази даних; порядок обробки вхідної облікової та нормативно-довідкової інформації; отримання вихідної інформації та її передавання;

відпрацьовано методику архівування інформації даних бухгалтерського обліку.

Інформаційне забезпечення обліку основних засобів включає в себе:

1. Вхідна інформація (інвентарні картки, довідка про пробіг транспортних засобів, акти ліквідації основних засобів, акти прийомки-передачі, акти прийомки-здачі відремонтованих засобів, накладні на внутрішнє переміщення основних засобів).

2. Нормативно-довідкова інформація (довідники структурних підрозділів підприємства, матеріально відповідальних осіб, господарських галузей, допустимої кореспонденції рахунків).

3. Вихідна інформація: (інвентаризаційний опис основних засобів; відомість наявності основних засобів; відомість розрахунку амортизаційних відрахувань за видами виробничих витрат; відомість обліку капітального та поточного ремонтів основних засобів; відомість переоцінки основних засобів; відомість аналізу використання основних засобів; моделювання використання основних засобів).

Насамперед у підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління основними засобами підприємства, що вимагає вирішення наступних завдань:

дослідження сутності основних засобів, їх складу класифікації в різних галузях економічної науки;

узагальнення та систематизація класифікації основних засобів;

дослідити діючу методику нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів, встановити її ефективність і доцільність застосування на підприємствах кондитерської галузі;

проаналізувати діючу організацію та методику бухгалтерського обліку основних засобів, вплив на них змін податкової політики та виявити шляхи її вдосконалення;

удосконалити методику аналізу матеріально-технічної бази підприємства;

розробити рекомендації з удосконалення методики контролю ефективності використання основних засобів із застосуванням інформаційних систем і технологій.

Вирішення поставлених завдань передбачає:

удосконалення методики обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що дозволить спростити систему бухгалтерських записів;

розробки бухгалтерської моделі економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;

удосконалення методики обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами;

розробки моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів.

Це дасть змогу удосконалити організацію та методику облік основних засобів, підвищити його інформативність і прогнозувати ефективність використання на підприємстві.

Розв’язання задач обліку основних засобів передбачає: документування операцій руху основних засобів; організацію поточного обліку наявності та руху основних засобів та складання звітності; розрахунок амортизації та зносу основних засобів; організацію поточного обліку амортизаційних відрахувань та зносу основних засобів, складання звітності; документування операцій із ремонту основних засобів; організацію поточного обліку ремонту основних засобів, складання звітності.

Взаємозв’язок комплексів облікових задач закладено в самій методології бухгалтерського обліку, системі ведення рахунків і виконання проводок, де кожна господарська операція відображається двічі: у кредиті одного рахунку та дебеті іншого.

Інформаційні зв’язки комплексу облікових задач дають можливість виокремити три основні фази оброблення, закладені в основу програмних продуктів. На першій фазі виконуються: первинний облік, складання первинних документів, їх оброблення та складання відомостей аналітичного обліку за кожною ділянкою обліку (наприклад, по обліку заробітної плати складається розрахунково-платіжна документація, звіти нарахувань та утримань заробітної плати тощо).

Наступна фаза оброблення - складання проводок та їх розміщення в регістри аналітичного та синтетичного обліку, журнали-ордери за номерами рахунків. Комп’ютерне оброблення дає можливість повністю автоматизувати цей процес, формувати проводки, закінчивши розв’язання кожної дільниці обліку.

Третя фаза оброблення - це складання зведеного синтетичного обліку звітно-сальдових відомостей за рахунками головної книги, балансу та форм фінансової звітності.

3.3 Вихідні документи та їх використання в управлінні основними засобами

Усі документи, які стосуються ІС, можна розбити на вхідні і вихідні (результатні).

ІСО - це множина різних елементів та зв’язків між ними, що складають систему в цілому.

Вхідна документація містить первинну, необроблену інформацію, що відображає стан об’єкта управління та заповнюється вручну або за допомогою технічних засобів. Вихідна документація охоплює зведено-групові дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення.

Документи класифікуються за рядом ознак, наприклад:

за сферою діяльності (планові, облікові, статистичні, банківські, фінансові, бухгалтерські тощо);

за відношенням до об’єкту управління (вхідні-первинні, вихідні-звітні, проміжні, архівні);

за змістом господарських операцій (матеріальні, грошові, розрахункові);

за призначенням (розпорядні, виконавчі, комбіновані);

за об’ємом операцій, які відображаються (одноразові та звітні);

за способом використання (разові й нагромаджувальні);

за способом заповнення (вручну або за допомогою засобів автоматизації обліку).

Вхідні документи у свою чергу діляться на оперативні та нормативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів належать накладні, платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо.

Вхідні інформаційні повідомлення (документи) та розміщена в них інформація класифікуються:

за строками подання:

регламентні документи, для яких визначено термін виконання й подання;

нерегламентовані документи, які виконуються за запитом;

за функціональними напрямами діяльності:

правові та нормативно-довідкові документи (закони, укази, постанови органів державної влади та управління), організаційно-методичні документи (накази, директиви, інструкції, методики, рішення колегій тощо);

документи з обчислення та обліку;

документи з контрольної роботи.

Групування документів за функціональними напрямами за особливостями та призначенням розміщеної в них інформації визначає основні потоки інформації в структурі функціонування.

Вихідні документи формуються у процесі автоматизованого оброблення та видаються як результат. Вихідні документи також мають свою класифікацію.

Вони діляться на:

призначені кінцевому користувачеві;

які використовуються інформаційною системою для розв’язання інших задач (транзити);

які використовуються для розв’язання задач на наступному стані.

Вихідна інформація охоплює звітно-згруповані дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення.

До вихідних зведень висуваються такі вимоги. Склад показників, які в них містяться, повинен бути достатнім для управлінських цілей. Особлива увага зосереджується на достовірності даних, які відображаються, їх логічному розміщенні. Звіти повинні видаватися в зазначені терміни, в регламентному режимі, відповідаючи на запит.

Розроблення форм первинних і зведених документів виконується на стадії складання робочого проекту автоматизованого оброблення економічної інформації та знаходить відображення у проектній документації, пов’язаній із розробленням інформаційного забезпечення.

У бухгалтерському обліку прийняті форми документації регулюються чинними єдиними нормативними актами, правилами та інструкціями. Уся документована інформація забезпечує приведення безлічі економічних показників у певну систему з метою встановлення термінологічної єдності, однозначності опису, зв’язку між показниками. Наприклад, структура системи показників у бухгалтерському обліку розподіляється по різних ділянках обліку: праці й заробітної плати, матеріалів, основних засобів тощо.

Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціни, а також усі довідкові дані (П.І.Б., найменування тощо). На основі цих документів здійснюється первинне формування файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), що утворюють нормативно-довідкову базу інформаційної системи. До нормативно-довідкових документів належать довідники, класифікатори, номенклатури-цінники тощо.

Розглянемо технологію використання електронного документообігу.

Велике значення у вивченні інформаційних потоків надається правильній організації документообігу, тобто послідовності проходження документу від моменту виконання першого запису до передачі його в архів. Документообіг з’являється на стадії обстеження економічного об’єкту.

Будь-яка економічна задача обробляється на основі певної кількості первинних документів, що проходять різні стадії оброблення: рух документів до оброблення, у процесі оброблення та після нього.

Критеріями вибору системи автоматизації документообігу можуть бути масштаби організації. Вибираючи системи, потрібно враховувати такі критерії: інтеграції з іншими автоматизованими системами й базами даних, легкість освоєння, зручність роботи, забезпеченість роботи в мережах, надійність системи та захист від несанкціонованого доступу.

Удосконалення документообігу проходить на основі систем електронної пошти та електронного підпису, що значно підвищує ефективність банківських операцій.

Комплекс задач характеризується визначеним економічним змістом, веденням затверджених синтетичних рахунків, первинними та зведеними документами, взаємопов’язаними алгоритмами розрахунків, а також методичними матеріалами й нормативними документами конкретної ділянки обліку.

Розглянемо особливості автоматизованого обліку основних засобів.

Вихідні звіти, що формуються в результаті розв’язання задач:

інвентарний опис за МВО за звітний період;

інвентарний опис за МВО на вказану дату;

інвентарний опис за МВО по підрозділах;

відомість зносу за МВО;

відомість зношування за видами ОЗ (за всіма об’єктами; за об’єктами, що прибули в поточному році; за об’єктами, що вибули в поточному році; за проміжок);

відомість зношування за підрозділами;

відомість зношування за підрозділами у розрізі видів ОЗ;

відомість наявності дорогоцінних металів;

інвентаризаційний опис дорогоцінних металів;

звіт повного зношування;

зведений звіт зношування за підрозділами;

зведений звіт зношування за групами і видами ОЗ;

рух ОЗ за видами Оз;

рух ОЗ за МВО;

рух ОЗ по підрозділах;

відомість переоцінювання за видами ОЗ;

відомість переоцінювання за групами ОЗ;

відомість переоцінювання за підрозділами;

картка обліку руху ОЗ за групою ОЗ;

картка обліку руху за видом ОЗ;

картка обліку руху за МВО;

картка обліку руху за підрозділом.

Висновки та пропозиції

На даному підприємстві ТОВ “Фроніус Україна" бухгалтерський облік ведеться на рахунку 10 “Основні засоби", які визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби".

Будь-яке виробниче підприємство створюється з метою виготовлення продукції та її реалізації. Але здійснення процесу виробництва неможливе без наявності обладнання, устаткування, будівель, без сировини, матеріалів, які в процесі обробки перетворюються на готовий продукт.

Таким чином, процес придбання основних засобів виробництва є важливою передумовою для здійснення основної діяльності підприємства.

До основних засобів згідно П (С) БО 7 належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Рахунок 10 "Основні засоби" призначений для обліку господарських засобів, тобто узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. Він е активним, балансовим.

Рух основних засобів, пов'язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за інвентарним об'єктом.

Переоцінка основних засобів проводиться за рішенням керівництва та оформлюється наказом підприємства. Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої (реальної) вартості основних засобів, тобто якщо їх справедлива вартість суттєво (більше ніж на 10 відсотків) відрізняється від балансової вартості.

Норми зносу і амортизації встановлені обліковуються за діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку на одному рахунку №13 "Знос (амортизація) основних засобів". Також у роботі наведені основні кореспонденції пов’язані з обліком амортизації що наведені в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань господарських операцій підприємств та організацій, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291.

На даному підприємстві нарахування амортизації основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на строк корисного використання об’єкта основних фондів. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Пропозиції

На практиці з бухгалтерського обліку приватного підприємства ТОВ Україна, я була ознайомлена з системою бухгалтерського обліку, яка забезпечує виконання облікових завдань, а саме програма, "1С: Бухгалтерия 7.7" призначена для ведення автоматизованного бухгалтерського обліку на підприємстві і представляє собою систему "1С: Предприятие" з установленними компонентами "Бухгалтерский учет".

На сьогоднішній день розробники програми 1с, розробили нову версію програми ведення бухгалтерського обліку, яка дає можливість більш оптимальніше і ширше давати рішення на виконання облікових завдань. Особисто я хочу охаректиризувати нову версію програми, і сподіваюсь після ознайомлення в подальшому, це зацікавить підприємство перейти на нову ситему ведення бухгалтерського обліку.

Отже, програма 1С Бухгалтерия 8 Базовая версія надає можливість:

Працювати в програмі одразу з кількома користувачами по по мережевій сеті;

Вести великомасштабний облік в одній інформаційній базі;

Автоматизувати 1с під особливості обліку, змінювати (дописувати) конфігурацію в режимі "Конфигуратор";

Загружати програму більш ніж 3 рази.

Готове рішення для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку на одному комп'ютері

Бухгалтерський і податковий облік організацій і індивідуальних підприємців в різних інформаційних базах

Строга відповідність законодавству, оперативне відображення змін в законах і звітності

Широкі можливості користувача настройки, що дозволяють самостійно настроювати методики обліку без програмування

"1С: Бухгалтерія 8" дозволяє вести бухгалтерський і податковий облік господарської діяльності декількох організацій. Облік по кожній організації можна вести в окремій інформаційній базі. У той же час конфігурація надає можливість використовувати загальну інформаційну базу для ведення обліку декількох установ - юридичних осіб. Це зручно, якщо їх господарська діяльність тісно пов'язана між собою: можна використовувати загальні списки товарів, контрагентів (ділових партнерів), працівників, складів (місць зберігання) і т.д., а обов'язкову звітність формувати роздільно.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про оприбуткування прибутку підприємства" № 283/97-ВР в редакції від 22.05.97 р., зі змінами і доповненнями

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну від 30.11.2000 № 304.

3. Закон України від 16.07.99 №996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затверджене наказом Міністерством фінансів України від 18.10.99 №242.

5. Кобилянська О.І. Фінансовий облік. Навчальний посібник. - 2-ге видання, випр. і доп. - К.: Знання, 2007 - 471 с.

6. Прокопивний С.Ф. Економіка підприємства. - К., КНЕУ - 2001, 528 с.

7. Євтушенко С.М. Амортизація основних засобів у системі бухгалтерського обліку. Автореферат, дисертація кандидата економічних наук - Національний науковий центр та інститут - К., 2004.22 с.

8. Голов С. Концепції амортизації та їх вплив на облік і управління в сучасних умовах // Бухгалтерський облік і аудит, 2004, №8, с.9-15

9. Городянська Л.В. Амортизація: функції, фінансовий механізм управління, концептуальні підходи до розробки загальної методики обліку амортизації // Актуальні проблеми економіки, 2004, №2, с.57-68

10. Організація Бухгалтерського обліку: Підручник / Ф.Ф. Бутинець, С.М. Лайчук, О.В. Олійник; За ред. Ф.Ф. Бутинця. - 3-тє видання, доп. і перер. Житомир: Рута, 2002. - 592 с.

11. Сабко В.В. „Бухгалтерський облік" Навч. посіб.3-тє видавн. Київ 2000 р.

12. Теоритичні основи та практика Бухгалтерського обліку: Частина 1.: Навч. посібник. - Х.: Одісей, 2002. - 496 с

13. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

14. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291

15. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку підручник - Київ, 2000рік, 690с.

16. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2003. - 444 с.

17. Лишиленко О.В. Бухгалтерський одлік 2005р.

18. Губачова О. Звіт про власний капітал // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №4. - С.32-39.

19. Іваненко В.М. курс "Економічного аналізу", Київ "Знання прес" 2000р.

20. Григорова З.В. Методи нарахування амортизації основного технологічного устаткування поліграфічних підприємств // Наукові записки УАД: Науково-технічний збірник, Л., 2001 - с.80-82

21. Ткаченко Н.М. Бухгалтерській фінансовий облік. Оподаткування і звітність, підручник - Київ, Алерта, 2007 р., 2 видання.

22. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000.

23. Г.О. Партин Бухгалтерський облік основи теорії та практики. Навчальний посібник - Київ "Знання" 2000р.245с.

Додатки

Додаток 1 - "Звіт про фінансові результати"

Додаток 2 - "Баланс"

Додаток 3 - 10 рахунок "Основні засоби"

Додаток 4 - "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів"

Додаток 4 - Строк корисної експлуатації основних засобів

Додаток 5 - "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів"

Додаток 6 - Акт на списання основних засобів

Додаток 7 - Опис по обліку основних засобів інвентарних карток

Додаток 7 - Картака обліку руху основних засобів

Додаток 7 - Інвентарний список основних засобів

Додаток 8 - 13 "Знос необоротних активів"

Додаток 9 - 131 "Знос основних засобів"

Додаток 10 - 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів"

Додаток 11 - 133 "Знос нематеріальних активів"

Додаток 12 - 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи"

Додаток 13 - 15 "Капітальні інвестицій"

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:17:10 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:11:16 29 ноября 2015

Работы, похожие на Курсовая работа: Облік основних засобів та їх амортизація

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149898)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru