Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Органи чуттів Шкіра

Название: Органи чуттів Шкіра
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 09:55:30 20 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 7 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

М I Н I СТЕРСТВО ОСВ I ТИ УКРА I НИ

КОЛОМИЙСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ I М. I .Я. ФРАНКА

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: “ОРГАНИ ЧУТТ I В. ШК I РА.

П i дготувала студентка

Групи 2Ф1 Михайлишин Л.Я.

Викладач Гонс i ровська Р.М.

2001р.

м.Коломия

План

1.Топограф i я;

2.Будова;

3.Функц ii ;

4.Пох i дн i шк i ри.

1.Шкiра людини е важливим органом чуття, що бере участь у газовому i тепловому обмiнi органiзму iз зовнiшнiм середовищем; видiляе кiнцевi продукти обмiну, водяну пару, пiт, сало i бактерициднi речовини. На поверхнi шкiри вiдбуваеться синтез вiтамiну D. Шкiрний покрив захищае органiзм вiд впливу метеорологiчних, механiчних та хiмiчних факторiв, а також вiд мiкроорганiзмiв. Виконання цих функцiй, крiм загальних факторiв, що впливають на весь органiзм, залежить вiд чистоти, чiлостii загартування шкiри. Шкiра утворюе зовнiшнiй покрив тiла, площа якого у дорослоi людини складае 1,5-1,6 м2.

2.Шк i ра (cutis) побудована з епiдермicу та власне шкiри. Епiдермiс (epidermis) належить до плоского багатошарового епiтелiю, що мае на рiзних дiлянках тiла неоднакову товщу (вiд1 до 4мм). На дiлянках тiла, де епiдермiс мае значну товщу, вiн складаеться з п’яти шарiв клiтин.

Найглибший шар епiдермiсу називають основним, або призматичним , вiн побудований з живих призматичних клiтин – базальних епiдермоцитiв, що зв’язанi мiж собою десмосомами. Мiж епiдермоцитами розмiщуються меланоцити, якi виробляють пiгмент меланiн. Вiд кiлькостi пiгменту залежить колiр шкiри.

Назовнi вiд основного щару розмiщуеться шипуватий шар , що складаеться з клiтин, вiд яких вiдходить багато тонофiламентiв, що нагадують шипи.

На шипуватому шарi лежить зернистий шар, що складаеться з клiтин, у цитоплазмi яких е невеликi зернятка.

Назовнi вiд зернистого щару знаходиться блискучий шар , побудований з 2 – 4 рядiв плоских без’ядерних клiтин, заповнених своерiдною бiлковою речовиною елеiдином, що добре заломлюе свiтло (звiдси i назва шару).

Зовнiшнiй шар епiдермiсу, або роговий шар , складаеться з багатьох рядiв рогових пластинок, що утворилися внаслiдок повноi дегенерацii клiтин i заповнення iх роговою речовиною кератином. Бульбашки повiтря мiж пластинками сприяють збереженню тепла органiзмом. Роговi пластинки поступово злущуються i замiннються новими, якi утворюються з клiтин нижчих шарiв.

У дiлянках тiла, де шкiра покрита волоссям, епiдермiс побудований з трьох шарiв, а саме: основного, шипуватого та рогового.

Власне шк i ра , або дерма (coriumseudermis), знаходиться безпосередньо пiд епiдермiсом i складаеться з двох шарiв – сосочкового та сiтчастого.

Сосочковий шар складаеться з колагенових та еластичних волокон. У ньому знаходяться кровоноснii лiмфатичнi капiляри, розгалуження нервiв та iхнi закiнчення. Волокна цього шару обплiтають базальнi епiдермоцити i частково заходять у промiжки мiж ними, утворюючи соски. Це сприяе щiльному з’еднанню епiдермiсу з власне шкiрою. У цьому шарi, як i в базальному, е меланоцити.

С i тчастий шар складаеться з товстих колагенових i еластичних волокон, якi йдуть у рiзних напрямках i переплiтаються мiж собою. Знання будови цього шару мае велике значення, тому що при розрiзах шкiри краi рани, завдяки скороченню еластичних волокон, розходяться. Ми знаемо напрям волокон у рiзних дiлянках тiла людини, i це необхiдно враховувати при хiрургiчних втручаннях.

При зовнiшньому оглядi шкiри можна побачити гребен i , утворенiсосочками сосочкового шару , та борозни мiж ними. Гребенi найкраще вираженi на шкiрi долонi та пiдошви, де утворюють iндивiдуальний i постiйний протягом усього життя людини малюнок. У борозни вiдкриваються протоки залоз шкiри, тому, коли долоня або пiдошва стикаеться з рiвною поверхнею, на нiй залишаеться малюнок гребенiв, що використовують у судово-медичнiй практицi.

П i дшк i рна основа (telasubkutanea) зв’язуе шкiру, з глибше розмiщеними тканинами. Вона побудована iз сполучноi тканини, в петлях якоi розмiщуються жировi скупчення, рiзнi за формою та масою. Вони е не тiльки запасом поживних речовин, а й виконують механiчну функцiю – пом’якшують рiзнi струси та удари.

У власне шкiрi та пiдшкiрнiй основi розмiщуються кровоноснi та лiмфатичнi судини i нерви, якi утворюють сiтки та сплетення.

У пiдшкiрнiй основi артерii розмiщенi в сполучнiй тканинi мiж жировими скупченнями. Вiд них вiдходять гiлки, якi у власне шкiрi утворюють дермальну артер i альну с i тку , гiлки якоi йдуть до потових залоз шкiри та ii вищерозмiщених шарiв.

На межi мiж сiтчастим та сосковим шарами артерiальнi судини формують п i дсосочкову артер i альну с i тку . Вiд пiдсосочкових судин вiдходять артерiоли до сосочкiв та сальних залоз. У кожному сосочку мiститься тiльки одна артерiола, яка утворюе внутрiшньо-сосочкову капiлярну петлю. Звiдси кров потрапляе у поверхневе пiдсосочкове венозне сплетення, потiм у глибоке пiдсосочкове венозне сплетення i, нарештi, в глибоке дермальне венозне сплетення, а звiдти – у пiдшкiрне венозне сплетення. Лiмфатичнi судини формують пiдшкiрну лiмфокапiлярну сiтку шкiри.

У власне шкiрi та пiдшкiрнiй основi мiстяться нервовi закiнчення та сплетення, якi сприймають та проводять рiзнi подразнення. За функцiею нервовi закiнчення – рецептори – подiляють на дотиковi, больовi, температурнi. Рецептори – це закiнчення вiдросткiв нейроцитiв, тiла яких лежать спинномозковому вузлi. Вiд спинномозкового вузла збудження поширюеться по вiдростках, що входять до складу заднього корiнця, в заднi роги спинного мозку, а звiдти по висхiдних шляхах у головний мозок.

Доведено, що в деяких дiлянках шкiри (наприклад, на головi та долонях) на 1см2 ii поверхнi знаходиться до 300 чутливих точок, завдяки чому шкiру вважають величезним рецепторним полем. Поряд з цим у шкiрi видiляють близько 700 бiологiчно активних точок, бiльшiсть з яких була вiдома в глибокiй давнинi давнинi. На основi цих знань розроблений один з методiв рефлексотерапii – голкотерапiя, або акупунктура, що iснуе протягом 5000 рокiв i не втратила свого значення.

3.Шкiра виконуе рiзнi функцii: захисну, видiльну, рецепторну, i теплообмiнну. Шкiра захищае органiзм людини механiчних, хiмiчних i температурних подразнень. Непошкоджена шкiра перешкоджае проходженню мiкробiв i отруйних речовин всередину органiзму. Вона Бере участь в обмiнi речовин, вiдiграваючи велику роль в регуляцii водного i теплового обмiну. Протягом доби шкiрою видiляеться приблизно 0,5 – 0,6 л води; крiм того, разом з потом виводяться рiзнi солi, молочна кислота i продукти азотного обмiну. Приблизно 82% усiх теплових витрат органiзму вiдбуваеться через шкiрний покрив. Якщо ця функцiя шкiри порушена (наприклад, довга робота в повiтренепроникаючому комбiнзонi), виникае перегрiвання органiзму. В зв’язку з тим, що шкiра багата кровоносними судинами, вона мае регулююче значення в кровообiгу. В судинах шкiри може депонувати у дорослоi людини до 1л кровi. Шкiра дуже багата чутливими нервовими закiнченнями. Велика ii роль i в обмiнi вiтамiнiв. У нiй мiститься речовина, яка пiд дiею ультрафiолетових променiв перетворюеться у вiтамiн D.

4.У бiльшостi ссавцiв та людини майже вся шкiра (за винятком промiжноi частини губ, долонь, пiдошов, головки статевого члена, внутрiшньоi поверхнi передньоi шкiрочки, клiтора, малих статевих губ) покрита волоссям (pili). Залежно вiд довжини розрiзняють довге, коротке та пушкове волосся. Довге волосся росте на шкiрi голови, лиця, пахвини та пахв; коротке – на бровах та вiях, а пушкове вкривае шкiру всього тiла. Кiлькiсть волосся у людей не однакове. Так, на головi може рости 80 000 – 110 000, а на шкiрi тiла 20 000 – 30 000 волосин. Волосся людини безперервно росте i може досягати значноi довжини (100-150см). Вважають, що за добу волосина вiдростае на 0,2-0,4мм. Тривалiсть iснування волосини невелика: на головi, наприклад, 2-4 роки, на вiях – 3-5 мiсяцiв. Потiм вона випадае, а на ii мiсцi починае рости iнша. На головi за добу у нормi випадае 50-120 волосин.

Протягом життя у людини послiдовно з’являеться волосся трьох типiв. Первинне, або зародкове, волосся iснуе вiд четвертого до восьмого мiсяця ембрiонального розвитку. На дев’ятому мiсяцi внутрiшньоутробного життя воно замiнюеться вторинним волоссям. Пiд час статевого дозрiвання на певних дiлянках тiла з’являеться третинне волосся, до якого вiдносять пахвини, пахв, бороди, вусiв, грудей, живота. З вiком кiлькiсть волосся зменшуеться.

У нормально розвиненому волосi розрiзняють корiнь i стрижень. Кор i нь (radix) розмiщуеться у власне шкiрi, а його нижня частина розширена i мае назву цибулина . Цибулина лежить у сумц i волоса , що побудована з пучкiв сполучноi тканини. II дно потовщене iчастково занурюеться в цибулину, утворюючи сосочок волоса . В сосочок проходять артерiола та нерви, що кровопостачають та iнервують волосину.

Стрижень (scapus) знаходяться над поверхнею шкiри i складаються з мозковоi речовини, кори та кутикули. Мозкова речовина лежить у центральнiй частинi стрижня. До ii складу входять майже зроговiлi клiтини – багатограннi сквамоцити, i зернятка меланiну. Меланiн мiститься також у корi волоса. Вiд кiлькостi цього пiгменту залежить колiр волосся. Доведено, що стрижень розмiщуеться вiдносно епiдермiсу майже завжди пiд гострим кутом. З цього боку до волосини прикрiплюеться м’яз – п i д i ймач волоса .

Н i гт i (unguis). Вони захищають дуже чутливi кiнцi пальцiв та допомагають захоплювати великi предмети. Найбiльша частина нiгтя – т i ло . Переднiй край нiгтя закiнчуеться вiльно, А бiчнi та заднiй занурюються пiд валики шк i ри. Тiло нiгтя складаеться з великоi кiлькостi клiтин, щiльно зв’заних мiж собою.

Усi залози шкiри людини подiляються на потовi, сальнi та молочнi.

Потов i залози (glandulaesudoriferae) за будовою простi трубчастi,а за типом секрецii апокриннi та екриннi. Цi утвори знаходяться майже на всiх дiлянках шкiри, за винятком промiжноi частини губ, головки статевого члена та його передньоi шкiрочки. Найбiльша частина iх розмiщуеться у шкiрi пальцiв, долонь, пiдошов та пахвових складок.

Потова залоза складаеться з кiнцевоi частини та довгоi потовоi протоки, яка проходить крiзь шари власне шкiри та епiдермiс i вiдриваеться на його поверхнi потовою парою.

Екриннi залози в основному розмiщуються в шкiрi долонь та пiдошов, а iхнiй секрет на 99% складаеться з води i тому майже не мае запаху. Апокриннi залози вiдрiзняються вiд попереднiх бiльш широкими кiнцевими вiддiлами, завжди знаходяться поряд з волосиною i тому розмiщуються по всiй шкiрi. Iхнiй секрет бiльш концентрований i мае специфiчний запах.

Сальн i залози (glandulaesebaceae) за будовою – простi альвеолярнi, а за типом секрецii – голокриннi. Вони знаходяться на всiх дiлянках шкiри, за винятком долонь i пiдошов. Найбiльша кiлькiсть цих утворiв розмiщуеться у шкiрi голови та верхньоi частини спини. За добу сальнi залози видiляють близько 20г шкiрного сала, яке рiвномiрно вкривае поверхневi шари чого епiдермiсу i робить його непроникним для рiзних хiмiчних речовин та мiкроорганiзмiв. Сальнi залози подiляються на залози волоса i вiдокремленi сальнi залози. I тi, й iншi складаються з мiшечка та протоки. Розмiщуються вони, на вiдмiну вiд потових залоз, бiльш поверхнево (на межi мiж сосочковим та сiтчастим шарами). Мiшечок сальноi залози вiдносно широкий, а протока коротка i вiдкриваеться на шкiрi разом з волосиною.

Грудь (mamma) – парний орган, розмiщенi груди семетрично на переднiй стiнцi грудноi клiтки, на рiвнiIII-VI ребер. У жiнок мае форму правильноi пiвкулi рiзноi величини, у центрi якоi е грудний сосок (papillamammae). Навколо соска е пiгментований обiдок, або грудне кружальце (areolamammae). У товщi шкiри кружальця розмiщенi сальнi залози та непосмугованi м’зовi клiтини. У чоловiкiв грудь звичайно рудиментарна.

Бiльшу частину жiночоi грудi складае жирова тканина, яка оточуе функцiональну частину грудi – молочну залозу.

Молочна залоза (glandulamammaria) призначена для вигодовування жiнкою новонародженого i функцiонально пов’язана iз статевими органами. Маса залози у жiнки, що не родила, - 150 – 200 г, а у жiнки, яка годуе немовля, - 350 – 400 г.

Речовина молочноi залози складаеться з 15 – 20 радiально розмiщених часточок , вивiднi протоки яких (молочнi протоки) сходяться до грудного соска, утворюють розширення (молочнi пазухи) i вiдкриваються отворами на його вершинi.

Сполучна тканина утворюе капсулу молочноi залози i вiддае ii товщу перегородки, якi вiдокремлюють кожну з часточок.

Функцiя залози тiсно пов’язана з функцiею статевоi системи. Починаючи з 2-го мiсяця вагiтностi соски та груднi кружельця темнiшають. За рахунок росту сполучноi тканини i залозистоi частини груди збiльшуються. Далi збiльшення грудей вiдбуваеться за рахунок iнтенсивного розростання залозистоi тканини. З 4—5-го мiсяця вагiтностi залоза починае видiляти секрет – молозиво, а пiсля пологiв з’являеться груднее молоко. Пiсля припинення годування залоза переходить у недiяльний стан, об’ем та маса ii зменшуеться, а залозиста тканина атрофуеться.

Грудь забезпечують кров’ю гiлки III—VII заднiх i переднiх мiжреберних артерiй та внутрiшнiх грудних артерiй, а венозна кров вiдтiкае по однойменних венах. Лiмфа вiд грудей вiдтiкае в пахвовi, над- i пiдключичнi та пригрудиннi лiмфатичнi вузли.

Iннервацiя грудей вiдбуваеться за рахунок переднiх гiлок III – VI грудних нервiв та волокон гiлок грудного вiдрiзка симпатичного стовбура.

Список використано i л i тератури :

1. “Анатом i я людини”. О.М. Очкуренко, О.В. Федотов.

2. “Анатом i я i ф i з i олог i я”. Г.А. Воробйов.

3. “Г i г i ена”. Л.О. Кодумцева.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:17:00 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:11:04 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Органи чуттів Шкіра

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150451)
Комментарии (1831)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru