Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: INTERNET головні принципи побудови та діяльності

Название: INTERNET головні принципи побудови та діяльності
Раздел: Рефераты по астрономии
Тип: реферат Добавлен 00:59:46 27 января 2011 Похожие работы
Просмотров: 67 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ „УКРАЇНА”

Білоцерківське представництво

Курсова робота на тему:

„INTERNET: головні принципи побудови та діяльності”

Виконала студентка 2курсу спеціальності Документознавство

Леус Анастасія

Науковий керівник

Скоп юк Н.С.

Біла Церква - 2004

Мета

- дослідити розвиток глобальної мережі Internet, для того щоб зрозуміти звідки походить ця мережа, з чого складалася раніше і який мала вигляд;

- дізнатися про адміністративний устрій Internet;

- дослідити існуючи рівні взаємодії між комп’ютерами в мережі;

- роздивитись протоколи(TCP/IP,UDP тощо);

- дослідити функціонування Internet;

- послуги, які може надати мережа.


Зміст

Мета...........................................................................................................2

Вступ..........................................................................................................4

Історія створення глобальної мережі Internet.........................................6

Адміністративний устрій Internet.............................................................9

Робота Internet: організація, структура, методи..................................10

Мережі комутації пакетів.......................................................................10

Структура функціонування мережі........................................................13

Послуги, що надає Internet…………………………………………………...15

Гіпертекстова технологія WWW……………………………………………..19

Експортні закони.......................................................................................21

Права власності........................................................................................22

Висновок....................................................................................................24

Використана література..........................................................................27


Вступ

Вплив Інтернету на світ комп'ютерів і комунікацій, що революціонізує, не має історичних аналогів. Винахід телеграфу, телефону, радіо і комп'ютера підготувало грунт для безпрецедентної інтеграції, що відбувається нині. Інтернет одночасно є і засобом загальносвітового віщання, і механізмом розповсюдження інформації, і середовищем для співпраці і спілкування людей і комп'ютерів, що охоплює весь світ.

Деякі відомі автори, що брали участь в розробці і розвитку Інтернет, діляться своїми поглядами на витоки і історію цього феномена. Історія обертається навкруги чотирьох різних аспектів(4). На перше місце слід поставити технологічну еволюцію, яка почалася з ранніх досліджень по пакетній комутації і мережі ARPANET (і з суміжних питань). Сучасні дослідження продовжують розширювати інфраструктурні горизонти відразу по декількох напрямках, включаючи масштабування, підвищення ефективності і високорівневу функціональність. Другим аспектом є експлуатація і управління глобальною, складною інфраструктурою. Третім можна назвати соціальний аспект, що привів до утворення широкого співтовариства "інтернетників", що спільно працюють над створенням і розвитком технології. Нарешті, присутній і аспект комерціалізації, що виявляється в надзвичайно ефективному перетворенні результатів досліджень в повсюдно розгорнену, широко доступну інформаційну інфраструктуру, якою в наші дні є Інтернет(1).

Історія Інтернет складна, вона включає багато аспектів — технологічний, організаційний і соціальний. Вплив Інтернет розповсюджується не тільки на технологічну область комп'ютерних комунікацій; воно пронизує все суспільство у міру того, як все більш широке поширення набувають оперативні засоби електронної комерції, отримання знань і здійснення суспільних дій(6).

Завданням даної курсової роботи є зрозуміти роботу мережі, роздивитись за допомогою яких речей Internet функціонує.


Історія створення глобальної мережі Internet .

У 1961 році Defence Advanced Research Agency (DARPA) за завданням міністерства оборони США приступило до проекту по створенню експериментальної мережі передачі пакетів. Ця мережа, названа ARPANET, призначалася спочатку для вивчення методів забезпечення надійного зв'язку між комп'ютерами різних типів. Багато методів передачі даних через модеми було розроблено в ARPANET. Тоді ж були розроблені і протоколи передачі даних в мережі - TCP/IP. TCP/IP - це безліч комунікаційних протоколів, які визначають, як комп'ютери різних типів можуть спілкуватися між собою(3).

Експеримент з ARPANET був настільки успішний, що багато організацій схотіли увійти до неї, з метою використовування для щоденної передачі даних. І в 1975 році ARPANET перетворилася з експериментальної мережі в робочу мережу. Відповідальність за адміністрування мережі узяло на себе Defence Communication Agency (DCA), в даний час зване Defence Information Systems Agency (DISA). Але розвиток ARPANET на цьому не зупинився; Протоколи TCP/IP продовжували розвиватися і удосконалюватися.

У 1983 році вийшов перший стандарт для протоколів TCP/IP, що ввійшов в Military Standarts (MIL STD), тобто у військові стандарти, і всі, хто працював в мережі, зобов'язані перейти до цих нових протоколів. Для полегшення цього переходу DARPA звернулася з пропозицією до керівників фірми Berkley Software Design - упровадити протоколи TCP/IP в Berkeley(BSD) UNIX. З цього і почався союз UNIX і TCP/IP(4).

Через деякий час TCP/IP був адаптований в звичний, тобто в загальнодоступний стандарт, і термін Internet увійшов у загальний вжиток. В 1983 році з ARPANET виділилася MILNET, яка стала відноситися до Defence Data Network (DDN) міністерства оборони США. Термін Internet став використовуватися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. І хоча в 1991 році ARPANET припинила своє існування, мережа Internet існує, її розміри набагато перевищують первинні, оскільки вона об'єднала безліч мереж у всьому світі. За даними (1; 3) число хостів, підключених до мережі Internet з 4 комп'ютерів в 1969 році зросло до 8,3 мільйонів в 1994.На сьогоднішній день ця цифра набагато більша. Хостом в мережі Internet називаються комп'ютери, що працюють в багатозадачній операційній системі (Unix, VMS), підтримують протоколи TCP\IP і надаючі користувачам які-небудь мережні послуги.

Адміністративний устрій Internet

Структура, яка відповідає за Internet є ISOC (Internet Society). Його мета - сприяти глобальному обміну інформацією через Internet. Вона призначає організацію , яка відповідає за технічну політику, підтримку і управління Internet(6).

Ця організація є групою запрошених добровольців, звану IAB (Рада з архітектури Internet.). IAB регулярно стверджує стандарти і розподіляє ресурси, такі, наприклад, як адреси. Internet працює, оскільки є стандартні способи спілкування між комп'ютерами і прикладними програмами. Це дозволяє комп'ютерам різного типу зв'язуватися без особливих проблем. IAB відповідальний за стандарти; він вирішує, коли стандарт необхідний і яким йому слід бути. Коли потрібен стандарт, рада розглядає проблему, приймає стандарт і по мережі оповіщає про нього. IAB також стежить за різними номерами, які повинні залишатися унікальними. Наприклад, кожний комп'ютер в Internet має свою унікальну 32-розрядну двійкову адресу; ніякий інший комп'ютер не має такого ж(6). IAB піклується як привласнюється даний адрес. Він не привласнює адрес особисто, але розробляє правила, як ці адреси знаходять свого власника.

Користувачі Internet виказують свої скарги і пропозиції на зустрічах IETF (Оперативного інженерного загону Internet). IETF - це інша організація; яка обговорює поточні експлуатаційні і назріваючі технічні проблеми. При обговоренні достатньо важливої проблеми IETF створює робочу групу для її подальшого дослідження. Робочі групи мають різні функції: це може бути випуск документації, вироблення стратегії дій при виникненні проблем, стратегічні дослідження, розробка нових стандартів і протоколів, доробка вже існуючих (наприклад, зміна значень окремих полів)(6). Робоча група звичайно випускає доповідь. Залежно від виду рекомендації, це може бути просто документація і бути доступною для будь-кого, що може бути прийняте як доцільна ідея, або ж це може бути послано в IAB і бути оголошеною стандартом.

Якщо якась мережа приймає настанову Internet, приєднується до неї і вважає себе її частиною, тоді вона і є частиною Internet. Вона завжди може поділитися своїми чи скаргами чи пропозиціями з IETF. Деякі скарги-пропозиції можуть виявитися цілком доцільними і, можливо, Internet відповідно зміниться. Щось може показатися просто справою смаку або традиції, тоді ці заперечення відхилюватимуть. Якщо мережа робить що-небудь, що може нашкодити Internet, вона може бути виключена із співтовариства до тих пір, поки вона не виправиться.

Зараз Internet полягає із понад 12 тисяч об'єднаних між собою мереж(5).

За Internet ніхто централізовано не платить; немає такої організації як Internet Inc., яка збирає платню зі всіх мереж Internet або користувачів. Натомість кожний платить за свою частину. NSF платить за зміст NSFNET. NASA платить за Наукову Мережу NASA (NASA Science Internet). Представники мереж збираються разом і вирішують, як їм з'єднуватися один з одним і містити ці взаємозв'язки. Коледж або корпорація платить за її підключення до деякої регіональної мережі, яка в свою чергу платить за свій доступ мережному власнику державного масштабу.


Робота Internet: організація, структура, методи

Щоб успішно освоїти щось і потім з ним працювати, дуже корисно знати, хоча б у загальних рисах, пристрій і функціонування цього об'єкту. Знання це допомагає осмислено сприймати і систематизувати навики роботи, а не користуватися пропонованими рекомендаціями чисто механічно. Таке усвідомлення підкаже, що можна чекати від системи в значенні її можливостей, поведінки, недоліків, і що більш важливе, допоможе орієнтуватися в незвичайній ситуації: у разі поломки, зміни серверу, програмного забезпечення, появи нових можливостей і т.п.

У цьому розділі ми розглянемо мережі з комутацією пакетів і переваги побудови мережі на принципах TCP/IP протоколів. Тут будуть розглянуті основні принципи управління комунікаціями в : TCP і UDP. Це основні системоутворюючи елементи мережі. Важливим елементом є також регіональна система імен (DNS)(8).

Мережі комутації пакетів

Здавалося б, Internet цілком аналогічна телефонній мережі, і модель телефонної мережі достатньо адекватно відображає її структуру і роботу. Насправді, обидва вони електронні, обидва дозволяють вам встановлювати зв'язок і передавати інформацію. І Internet теж полягає, в першу чергу, з виділених телефонних ліній. Але це не зовсім так. Телефонна мережа - це так звана мережа з комутацією ліній. При цьому вам виділяється частина мережі, яка для інших вже не доступна. Це приводить до нераціонального використовування дуже дорогих ресурсів - ліній мережі. Internet же є мережею з комутацією пакетів, що принципово відрізняється від мережі з комутацією каналів.

Пошта є мережею пакетного зв'язку. Немає ніякої виділеної вам частини цієї мережі. Ваше послання перемішується з посланнями інших користувачів, кидається в контейнер, пересилається в інше поштове відділення, де знову сортується. Хоча технології сильно різняться, пошта є прекрасним і наочним прикладом мережі з комутацією пакетів. Модель пошти дивно точно відображає суть роботи і структури Internet(8).

Основне, що відрізняє Internet від інших мереж - це її протоколи - TCP/IP. Взагалі, термін TCP/IP звичайно означає все, що пов'язане з протоколами взаємодії між комп'ютерами в Internet. Він охоплює ціле сімейство протоколів, прикладні програми, і навіть саму мережу. TCP/IP - це технологія міжмережевої взаємодії, технологія internet.

Свою назву протокол TCP/IP одержав від двох комунікаційних протоколів (або протоколів зв'язку). Це Transmission Control Protocol (TCP) і Internet Protocol (IP). Не дивлячись на те, що в мережі Internet використовується велике число інших протоколів, мережу Internet часто називають TCP/IP-сетью, оскільки ці два протоколи, безумовно, є найважливішими(7).

Як і у всякій іншій мережі в Internet існує 7 рівнів взаємодії між комп'ютерами: фізичний, логічний, мережний, транспортний, рівень сеансів зв'язку, представницький і прикладний рівень . Відповідно кожному рівню взаємодії відповідає набір протоколів (тобто правил взаємодії).

Протоколи фізичного рівня визначають вигляд і характеристики ліній зв'язку між комп'ютерами. В Internet використовуються практично всі відомі в даний час способи зв'язку від простого дроту (вита пара) до волоконно-оптичних ліній зв'язку (ВОЛС)(7).

Для кожного типу ліній зв'язку розроблений відповідний протокол логічного рівня, що займається управлінням передачею інформації по каналу. До протоколів логічного рівня для телефонних ліній відносяться протоколи SLIP (Serial Line Interface Protocol ) і PPP (Point to Point Protocol ). Для зв'язку по кабелю локальної мережі - це пакетні драйвери платні ЛВС.

Протоколи мережного рівня відповідають за передачу даних між пристроями в різних мережах, тобто займаються маршрутизацією пакетів в мережі. До протоколів мережного рівня належать IP (Internet Protocol ) і ARP (Address Resolution Protocol ).

Протоколи транспортного рівня управляють передачею даних з однієї програми в іншу. До протоколів транспортного рівня належать TCP (Transmission Control Protocol ) і UDP (User Datagram Protocol )(8).

Протоколи рівня сеансів зв'язку відповідають за установку, підтримку і знищення відповідних каналів. В Internet цим займаються вже згадані TCP і UDP протоколи, а також протокол UUCP (Unix to Unix Сміттю Protocol).

Протоколи представницького рівня займаються обслуговуванням прикладних програм. До програм представницького рівня належать програми, що запускаються, наприклад, на Unix-сервері, для надання різних послуг абонентам. До таких програм відносяться: telnet-сервер, FTP-сервер, Gopher-сервер, NFS-сервер, NNTP (Net News Transfer Protocol), SMTP (Simple Mail Transfer Protocol), POP2 і POP3 (Post Office Protocol) і т.д.

До протоколів прикладного рівня відносяться мережні послуги і програми їх надання.


Структура функціонування мережі

Сучасні мережі побудовані за багаторівневим принципом. Щоб організувати зв'язок двох комп'ютерів, вимагається спочатку створити зведення правил їх взаємодії, визначити мову їх спілкування, тобто визначити, що означають послані ними сигнали і т.д. Для роботи мереж необхідно запастися безліччю різних протоколів: наприклад, керівників фізичним зв'язком, встановленням зв'язку по мережі, доступом до різних ресурсів і т.д. Багаторівнева структура спроектована з метою спростити і упорядкувати цю велику кількість протоколів і відносин. Взаємодія рівнів в цій моделі - субординарна. Кожний рівень може реально взаємодіяти тільки з сусідніми рівнями (верхнім і нижнім), віртуально - тільки з аналогічним рівнем на іншому кінці лінії.

Під реальною взаємодією ми маємо на увазі безпосередню взаємодію, безпосередню передачу інформації, наприклад, пересилку даних в оперативній пам'яті з області, відведеній одній програмі, в область іншої програми. При безпосередній передачі дані залишаються незмінними весь час. Під віртуальною взаємодією ми розуміємо опосередковану взаємодію і передачу даних; тут дані в процесі передачі можуть вже певним, наперед обумовленим чином видозмінюватися.

Аналогічні зв'язки і процеси мають місце і в еталонній моделі ISO OSI. Фізичний зв'язок реально має місце тільки на самому нижньому рівні (аналог поштових потягів, літаків, автомобілів). Горизонтальні зв'язки між всією рештою рівнів є віртуальними, реально вони здійснюються передачею інформації спочатку вниз, послідовно до самого нижнього рівня, де відбувається реальна передача, а потім, на іншому кінці, зворотна передача вгору послідовно до відповідного рівня(7).

Модель ISO OSI наказує дуже сильну стандартизацію вертикальних міжрівневих взаємодій. Така стандартизація гарантує сумісність продуктів, що працюють за стандартом якого-небудь рівня, з продуктами, що працюють за стандартами сусідніх рівнів, навіть в тому випадку, якщо вони випущені різними виробниками. Кількість рівнів може показатися надмірним, проте ж, таке розбиття необхідне для достатньо чіткого розділення необхідних функцій щоб уникнути зайвої складності і створення структури, яка може підстроюватися під потреби конкретного користувача, залишаючись в рамках стандарту.

Послуги, які надаються мережею

Всі послуги, що надаються мережею Internet можна умовно поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі та використовування баз даних мережі(2).

До числа послуг зв'язки між абонентами належать:

Telnet - видалений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-якому ЕОМ мережі Internet як на своїй власній. Тобто запускати програми, міняти режим роботи і т.д.

FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Встановивши зв'язок з видаленим комп'ютером, користувач може скопіювати файл з видаленого комп'ютера на свій або скопіювати файл з свого комп'ютера на видалений.

NFS (Network File System) - розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користуватися файловою системою видаленого комп'ютера, як своєю власною.

Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправки як текстових, так і графічних файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі Internet накладається наступне обмеження - розмір поштового повідомлення не повинен перевищувати 64 кілобайт(2).

Новини - отримання мережних новин і електронних дошок оголошень мережі і можливість розміщення інформації на дошки оголошень мережі. Електронні дошки оголошень мережі Internet формуються з тематики. Користувач може по своєму вибору підписатися на будь-які групи новин.

Rsh (Remote Shell) - видалений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на видаленому комп'ютері стоїть ОС UNIX.

Lpr - мережний друк. Відправка файлу у друк на видаленому (мережному) принтері.

Lpq - мережний друк. Показує файли що стоять в черзі на друк на мережному принтері.

Ping - перевірка доступності видаленої ЕОМ по мережі.

Talk - дає можливість відкриття "розмови" з користувачем видаленої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видно текст і відповідь видаленого користувача, що вводиться.

Iptunnel - дає можливість доступу до серверу ЛВС NetWare з яким немає безпосереднього зв'язку по ЛВС, а є лише зв'язок по мережі Internet.

Whois - адресна книга мережі Internet. За запитом абонент може одержати інформацію про приналежність видаленого комп'ютера, про користувачів.

Finger - отримання інформації про користувачів видаленого комп'ютера(10).

Окрім вище перелічених послуг, мережа Internet надає також наступні специфічні послуги.

Webster - мережна версія тлумачного словника англійської мови.

Факс-сервіс - дає можливість користувачу відправляти повідомлення по зв'язку факсиміле, користуючись факс-сервером мережі.

Електронний перекладач - проводить перекладання присланого на нього тексту з однієї мови на іншу. Звернення до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти.

Шлюзи - дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, що не працюють з протоколами TCP\IP (FidoNet, Goldnet, AT50)(10).

До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать наступні системи.

Gopher – один з найпоширеніших засобів пошуку інформації в мережі Internet, що дозволяє знаходити інформацію за ключовими словами і фразами. Робота з системою Gopher нагадує проглядання змісту, при цьому користувачу пропонується пройти крізь ряд вкладених меню і вибрати потрібну тему. В Internet в даний час понад 2000 Gopher-систем, частина з яких є вузькоспеціалізованою, а частина містить більш різносторонню інформацію(11).

Gopher дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає багато часу. Він просто повідомить систему Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад дві тисячі, тому з їх допомогою не завжди просто знайти необхідну інформацію. У разі виниклих затруднень можна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж в 500 системах Gopher, звільняючи користувача від необхідності проглядати їх уручну.

WAIS - ще могутніший засіб отримання інформації, ніж Gopher, оскільки він здійснює пошук ключових слів у всіх текстах документів. Запити посилаються в WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх на мові алгебри логіки, і це робить WAIS привабливішим для користувачів-непрофесіоналів.

При роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щоб знайти необхідні їм матеріали.

У мережі Internet існує більше 200 WAIS - бібліотек. Але оскільки інформація представляється переважно співробітниками академічних організацій на добровільних засадах, велика частина матеріалів відноситься до області досліджень і комп'ютерних наук.

WWW - система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є наймогутнішим засобом пошуку. Гіпертекст сполучає різні документи на основі наперед заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове слово або поняття, система, що працює з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документа, в якому це слово або поняття розглядається детальніше.

WWW часто використовується як інтерфейс до баз даних WAIS, але відсутність гіпертекстових зв'язків обмежує можливості WWW до простого перегляду.

Користувач з свого боку може задіювати можливість WWW працювати з гіпертекстом для зв'язку між своїми даними і даними WAIS і WWW так, щоб власні записи користувача „інтегрувалися” в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так(11).

Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Сервером в мережі Internet називається комп'ютер здатний надавати клієнтам (у міру приходу від них запитів) деякі мережні послуги. Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно таким чином. По приходу запитів від клієнтів сервер запускає різні програми надання мережних послуг. У міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів.

Все програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське і серверне. При цьому програмне забезпечення серверу займається наданням мережних послуг, а клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачу запитів серверу і отримання відповідей від нього.

Гіпертекстова технологія WWW

World Wide Web перекладається українською мовою як “Всесвітня Павутина”. WWW є одним з найдосконаліших інструментів для роботи в глобальній світовій мережі Internet. Ця служба з'явилася порівняно недавно і все ще продовжує бурхливо розвиватися.

Найбільшу кількість розробок мають відношення до батьківщини WWW - CERN, European Particle Physics Laboratory; але було б помилкою вважати, що Web є інструментом, розробленим фізиками і для фізиків. Плідність і привабливість ідей, встановлених в основу проекту, перетворили WWW на систему світового масштабу, що надає інформацію навряд чи не у всіх областях людської діяльності і охоплюючи приблизно 30 млн. користувачів в 83 країнах світу.

Головна відмінність WWW від решти інструментів для роботи з Internet полягає в тому, що WWW дозволяє працювати практично зі всіма доступними зараз на комп'ютері видами документів: це можуть бути текстові файли, ілюстрації, звукові і відео ролики, і т.д(12).

WWW - це спроба організувати всю інформацію в Internet, плюс будь-яку локальну інформацію по вашому вибору, як набір гіпертекстових документів. Ви переміщаєтеся по мережі, переходячи від одного документа до іншого по посиланнях. Всі ці документи написані на спеціально розробленій для цього мові, яка називається HyperText Markup Language (HTML). Він десь нагадує мову, що використовується для написання текстових документів, але HTML простіший. Причому, можна використовувати не тільки інформацію, що надається, але і створювати власні документи. В останньому випадку існує ряд практичних рекомендацій до їх написання.

Вся користь гіпертексту полягає в створінні гіпертекстових документів, якщо вас зацікавив якій або пункт в такому документі, то вам достатньо натиснути кнопку миші і отримати потрібну інформацію. Також в одному документі можливо робити посилання на інші, написані іншими авторами або навіть розташованими на іншому сервері. Тоді як вам це представляється як одне ціле.

Гіпермедіа це надмножина гіпертексту. В гіпермедії проводяться операції не тільки над текстом але і над звуком, зображеннями, анімацією(12).

Експортні закони

Будь-який експорт підпадає під відповідальність і контроль відповідного відділу по експортних обмеженнях. Експорт даних - теж. В Internet, оскільки вона цілісна ( ну, як би) і глобальна, досить просто можна вивозити інформаційні продукти без відома власника або митників. Для конкретної і грунтовної розмови зв'яжіться з юристом. Згадаємо лише основні вимоги, виконання яких необхідне, щоб не мати проблем із законом.

Експортні закони засновані на двох пунктах:

1.Експорт чого б то ні було вимагає ліцензії.

2.Експорт послуг приблизно еквівалентний експорту компонентів, необхідних для надання таких послуг(7).

Перший пункт цілком очевидний: пересилка файлу і взагалі чого-небудь електронною поштою і як завгодно ще за межі країни повинен бути прикрито експортною ліцензією. На щастя є лазівка, звана ``загальна ліцензія'', яка усуває більшість перешкод. Загальна ліцензія дозволяє вивозити все, що не заборонено явно і можна віднімати в публічних бібліотеках. Отже все, що ви можете взнати на конференції або на заняттях в класі і на що не накладені обмеження з міркувань безпеки, швидше за все, підпадає під загальну ліцензію.

Проте, список заборонених пунктів таїть безліч сюрпризів і включає деякі речі, які можна вільно взнати, навчаючись в університеті. Експорт будь-якого мережного вузла, здатного знаходити альтернативні маршрути, тепер заборонений. Варто уважно ознайомитися з цим списком щоб уникнути непорозумінь і зіткнень із законом.

Другий пункт ще простіший. Якщо експорт якого-небудь устаткування, скажемо суперкомп'ютера, не дозволений, то заборонений і видалений доступ до цього устаткування ззовні цієї країни. Також є помилки щодо правової відповідальності оператора вузлового комп'ютера: об'єднання, Bitnet, що відає, після вивчення можливих правових перешкод, дійшло наступних висновків:

· оператор мережі відповідальний за незаконний експорт, тільки якщо він знав про порушення та все ж не інформував про це компетентні органи;

· оператор мережі не відповідальний за постійний контроль вашого використовування і визначення його законності(5).

Таким чином, персонал національних мереж, швидше за все, не переглядає ваші пакети, виглядаючи, що ж ви вивозите. Проте, якщо мережний оператор бачить ваші пакети, і в них міститься явне порушення яких-небудь інструкцій, то він зобов'язаний довести до відома керівництво.

Права власності

При передачі чого-небудь кому-небудь суперечка може розгорітися навкруги прав власності. Наявність національних меж, що перетинають лінію зв'язку, вносить в ситуацію ще більше смути. Авторські і патентні права сильно міняються від країни до країни. Ви можете знайти в мережі цікавий том забутої технічної документації, авторські права на яке у вас в країні вже не дійсні за давністю років. Пересилка цих файлів в США може поставити вас зовні їх федерального закону. Довідайтеся, хто має права на те, що ви вивозите по мережах, що б то не було. Якщо це не ваше, перш ніж висилати, переконайтеся, що ви маєте на той дозвіл.

Закон про електронні комунікації не встигає за прогресом технології. Якщо у вас є книга, журнал або приватний лист, майже будь-який юрист або бібліотекар скажуть вам точно, чи можете ви це копіювати, або ж чий дозвіл вам слід для цього одержати. Але про замітку на мережній дошці оголошень, про повідомлення електронної пошти або про файл з доповіддю, доступний в мережі, вони мало що зможуть сказати зрозумілого. Навіть якщо ви знаєте, чийого дозволу вам добиватися і ви його добилися по e-mail, зовсім ще не ясно, а чи дає послання електронної пошти який-небудь реальний захист.

Права власності можуть стати проблемою навіть при використанні загальних (public, publicly available) файлів(5). Деякі програми, доступні в Internet для використовування, повинні ліцензіювати продавцем. Наприклад, постачальник робочих станцій може обновляти їх операційну систему і програмне забезпечення через анонімний ftp. Отже ви легко можете дістати ці програми, але для того, щоб використовувати їх законно, ви повинні одержати ліцензію на використовування, наприклад, офіційно купити ці ж програми у продавця.


ВИСНОВОК

Отже, визначимо що:

Інтернет — це глобальна інформаційна система, яка:

1. логічно взаємозв'язана простором глобальних унікальних адрес, заснованих на інтернет-протоколі (IP) або на подальших розширеннях або наступниках IP;

2. здатна підтримувати комунікації з використанням Протоколу управління передачею/інтернет-протоколом (TCP/IP) або його подальших розширень/наступників чи інших IP-сумісних протоколів;

3. забезпечує, використовує або робить доступною, на суспільній або приватній основі, високорівневі сервіси, надбудовані над описаною тут комунікаційною і іншою пов'язаною з нею інфраструктурою(6).

За два десятиліття свого існування Мережа Інтернет зазнала кардинальні зміни. Вона зароджувалася в епоху розділення часу, але зуміла вижити за часів панування персональних комп'ютерів, однорангових мереж, систем клієнт/сервер і мережних комп'ютерів. Вона проектувалася до перших ЛВС, але ввібрала цю нову мережну технологію, рівно як і сервіси комутації осередків і кадрів, що з'явилися пізніше. Вона замислювалася для підтримки широкого спектру функцій, від розділення файлів і видаленого входу до розділення ресурсів і спільної роботи, породивши електронну пошту і, в пізніший період, Всесвітню павутину. Але найважливіше те, що Мережа, що створювалася спочатку як об'єкт діяльності невеликого колективу спеціально виділених дослідників, виросла до комерційно вигідного підприємства, в яке щорічно вкладаються мільярди доларів(7).

Не слід думати, що всі зміни Інтернет залишилися позаду. По назві і географічно Інтернет є мережею, але це породження комп'ютерної, а не традиційної телефонної або телевізійної індустрії. Щоб передовий рівень Інтернет зберігався, зміни повинні продовжуватися і вони будуть продовжені, розвиток і далі йтиме в темпі, характерному для комп'ютерної індустрії. Зміни, що відбуваються в наші дні, направлені на надання таких нових сервісів, як передача даних в реальному масштабі часу з метою підтримки, наприклад, аудіо- і відеопотоків. Повсюдна доступність мереж (таких як Інтернет) в поєднанні з могутніми, компактними і доступними за ціною обчислювальними і комунікаційними засобами (ПК-блокноты, двонаправлені пейджери, персональні цифрові секретарі, стільникові телефони і т.п.) робить можливою нову парадигму мобільних обчислень і комунікацій(8).

Розвиток подарує нам нові додатки — інтернет-телефонію і, дещо пізніше, інтернет-телебачення. З'являться нові моделі ціноутворення і окупності — як необхідні аспекти комерційного миру. Будуть освоєні базові мережні технології нового покоління, такі як широкосмуговий доступ населення і супутникові комунікації, з іншими характеристиками і вимогами. Нові режими доступу і нові форми обслуговування породять нові додатки, які в свою чергу стануть рушійною силою подальшого розвитку самої Мережі.

Для майбутнього Інтернет найважливіший не те, як змінюватимуться технології, а то, як управлятиметься сам процес зміни і розвитку. Як показано в даній роботі, архітектура Інтернет завжди визначалася ядром, що складається з провідних проектувальників, але із збільшенням числа зацікавлених сторін форма ядра змінилася. Успіх Інтернет розширив круг людей і організацій, що вклали в Мережу фінансові і інтелектуальні ресурси. Суперечки навкруги управління доменним простором імен і формату наступного покоління IP-адресов показують, що йде пошук нової соціальної структури, здатної здійснювати керівництво Інтернет в майбутньому. Важко сказати, якою буде ця структура — дуже багато хто хоче в ній брати участь. В той же час, промислові круги потребують економічного обгрунтовування крупних інвестицій, необхідних для майбутнього зростання, наприклад, в плані поліпшення технології доступу населення. Якщо Інтернет судиться зіткнутися з невдачами, це відбудеться не через дефіцит технологій, передбачення або мотивації. Головна небезпека полягає в тому, що ми не можемо встановити єдиний напрям і стрункими лавами рушити в світле майбутнє.


ЛІТЕРАТУРА

1. Компьютер Пресс N2 1996г.

2. Компьютер Пресс N4 1997г.

3. Computer Week Москва N17(223) 2002г.

4. Cheswick W . R ., Bellovin S . M . Firewalls and Internet Security: Repelling the Wily Hacker. - Addison-Wesley, 2003 . - 275 c.

5. Гилстер П. Новый навигатор Internet: Пер с англ. -Киев: Диалектика, 1999- 495 c.

6. Кент П . Internet / Пер . c англ . В.Л. Григорьева. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1996. - 267 c.

7. Нольден М. Ваш первый выход в Internet: Для начинающих пльзователей Internet и широкого круга пользователей PC / Гл. ред. Е.В. Кондукова; Пер с нем. К.А. Шиндер. - Спб.: ИКС, 1996. - 238 с.

8. Левин В.К. Защита информации в информационно-вычислительных cистемах и сетях // Программирование. - 1994. - N5. - C. 5-16.

9. Фролов А.В., Фролов Г.В. Глобальные сети компьютеров. Практическое введение в Internet, E-mail, FTP, WWW, и HTML, программирование для Windiws Sockets. - Диалог - МИФИ, 1996. - 283 c.

10. Фигурнов В.Э. " IBM РС для пользователя".

11. www.yandex.ru

12. www.rambler.ru.

13. www.yahoo.ru

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:10:11 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:06:46 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: INTERNET головні принципи побудови та діяльності

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150697)
Комментарии (1839)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru