Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Роль соціології в суспільстві, її функції та завдання

Название: Роль соціології в суспільстві, її функції та завдання
Раздел: Рефераты по социологии
Тип: реферат Добавлен 22:54:33 21 марта 2011 Похожие работы
Просмотров: 30 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

РЕФЕРАТ

На тему:

Роль соціології в суспільстві, її функції та завдання

Роль соціології в суспільстві визначається її предметом, а реалізується функціями. Головною з функцій є теоретико-пізнавальна, яка полягає в тім, що соціоло­гія разом з іншими науками бере активну участь у пізнанні об'єктивної реальності, допомагає з'ясовувати та формувати нові

теоретичні та практичні знання про суспільство, в якому живе людина, про закономірності розвитку соціальних відносин у ньому.

Соціологія молода й дуже динамічна наука. Вона все ще пере­буває на стадії становлення, і в ній багато «білих плям»: трива­ють дискусії навіть навколо самого предмета вивчення, не розроб­лено теорії багатьох соціальних явищ, не повністю сформовано понятійний апарат тощо. Тому теоретико-пізнавальну функцію передовсім спрямовано на саморозвиток і саморефлексію науки, пізнання самої себе. Це, відповідно, стимулює діяльність і самих соціологів.

Основним завданням соціології, пов'язаним з теоретико-пізнавальною функцією, є дослідження соціальних явищ і процесів. При цьому кожне явище, кожний процес слід розглядати в комп­лексі, у взаємозв'язку та взаємозалежності з іншими явищами і процесами. Найважливіші наукові результати соціологічних до­сліджень втілюються в різних звітах, інформаційних і аналітич­них доповідях, монографіях, виступах провідних учених на шпа­льтах часописів, центральних газет, на телебаченні і радіо. Усе це є проявом описово-інформаційної функції соціології.

Окрім того, соціологія надає конструктивну допомогу в розв'язанні або прогнозуванні розвитку практичних проблем, що виникають у різних царинах суспільного життя: економіко-господарських, політичних, поведінкових тощо. Ця функція назива­ється прикладною, прогностично-перетворювальною, або кон­структивною.

Як справедливо наголошує К. Грищенко, соціологія, мабуть, єдина із суспільних наук, яка не лише покликана, а й має реальні можливості розкривати стан, тенденції руху сучасного суспільст­ва, прогнозувати найближчу і віддалену перспективу його роз­витку, причому не тільки в дослідному, теоретичному плані, а й у практичному, прикладному. За допомогою соціологічних дослід­жень виявляються відхилення в розвитку соціальних відносин, своєчасно прогнозуються негативні явища, розробляються соці­альні технології, системи управління соціальними організаціями, тому що не можна здійснювати перетворення, що стосуються ін­тересів багатьох людей, не зважаючи на те, як саме ці перетво­рення сприйматимуться ними.

За радянських часів вітчизняних соціологів не залучали до розробки фундаментальних управлінських рішень. Можна навес­ти багато прикладів, коли масштабні проекти, що ухвалювалися без соціологічної експертизи, виявлялися не тільки нежиттєздат­ними, а навіть шкідливими: організація колгоспів і радгоспів, ви­знання населених пунктів «неперспективними», спроби ліквідації приватних підсобних господарств, побудова палаців культури у невеликих селищах, на дрібних підприємствах, «перекидання» річок, утворення штучних водойм і переселення у зв'язку з цим величезної кількості населення тощо.

Нині провідних соціологів як консультантів і експертів залу­чають до численних державних і громадських організацій з ме­тою обґрунтування схвалюваних ними рішень, прогнозування на­слідків, аналізу електоральної поведінки населення й т. ін. Але така співпраця ще недостатньо поширена. Наукові здобутки соціо­логії не привертають належної уваги з боку вищих законодавчих і виконавчих органів влади; висновки та рекомендації вчених ма­ло враховуються під час розв'язання непростих соціальних проб­лем сучасного розвитку суспільства, що разом з іншими чинни­ками зумовлює вкрай неефективне функціонування багатьох його структур.

Головною причиною незатребуваності соціології є те, що ін­тереси країни і її громадян та інтереси владних структур далеко не завжди збігаються. Це розходження інтересів багато в чому зумовлене превалюванням у владних структурах егоїстично-кланових мотивів, впливом тіньових механізмів діяльності вітчиз­няних «олігархів».

Отож, популяризація соціологічних знань з-поміж управлінсь­кого персоналу, представників влади запобігатиме багатьом нега­тивним наслідкам помилкових управлінських рішень. Прийняття правильних рішень і ефективне прогнозування їх наслідків мож­ливі лише за умови соціологічної грамотності управлінців, гли­бокого засвоєння ними знань, методів і методик соціології, фор­мування практичних навичок їх застосування.

Останнє належить уже до світоглядно-освітньої функції соціології, яка проявляється в популяризації і поширенні сучас­них наукових знань та уявлень про механізми соціальних про­цесів. З 1992 р. соціологію вивчають майбутні фахівці всіх профілів. Це сприятиме поступовому подоланню стереотипів технократичного і суто економічного мислення керівників різ­них рівнів.

Американська соціологічна асоціація постійно публікує до­сить широкі списки посад, на які можуть претендувати люди, ко­трі здобули фахову соціологічну підготовку певного ступеня. У нашій країні соціологів запрошують на роботу (крім суто соціо­логічних служб) в адміністративні органи, відділи міністерств, служби зайнятості, теле- і радіоцентри, органи правопорядку. Останніми роками поширюється новий різновид праці на базі со­ціологічної освіти — соціальна робота.

Крім цього соціологія має й інші можливості впливати на со­ціальне життя суспільства. Одним зі способів поширення соціо­логічних знань є співпраця соціологів-професіоналів з управлін­цями, надання останнім методичної та консультативної допо­моги. Для поширення і популяризації соціологічних знань треба використовувати й засоби масової інформації, видавничу базу, пропагувати соціологічні знання з-поміж усіх верств населення, допомагати людям розв'язувати складні проблеми, визначати оп­тимальні варіанти діяльності. Соціологічні знання, наукове тлу­мачення подій, що сталися в суспільстві, проникають у людську свідомість, формують соціологічний стиль мислення, який поля­гає, за влучним висловом американського соціолога П. Бергера, «...у вмінні бачити людину в суспільстві і суспільство в людині, розуміти, як поєднується індивідуальне із суспільним, як відбу­вається взаємозв'язок усіх соціальних явищ і процесів».

Усе це вже належить до ідеологічної функції соціології, яка орієнтує, мобілізує населення насамперед через освіту, через проникнення соціологічних знань і соціологічного стилю мис­лення в різні царини суспільного життя. Але дехто з учених не визнає ідеологічної функції соціології, мотивуючи це тим, що ідеологія — неодмінно класова за змістом, політично зорієнтова­на система поглядів. Та в ширшому розумінні ідеологія — це су­купність поглядів та уявлень, що орієнтують людей, мобілізують їх для певної суспільно значущої діяльності.

Реалізація функцій соціології невіддільна від виховних ефек­тів, що виявляються у формуванні діалектичного співвідношен­ня загальнолюдських, групових, колективних та індивідуальних соціальних інтересів і стосунків, котрі сприяють взаєморозумін­ню, збереженню й розвитку індивідуальних уподобань, полег­шенню взаємодії представників різних соціальних груп і профе­сій. Матеріальною основою цього процесу є різноманітність форм власності на засоби виробництва, і на цьому слід особливо наголосити, бо відомо, що філософія освіти колись висунула тезу про всемогутність виховання. Віру у всемогутність виховання і швидку зміну свідомості людини за умов суспільної власності, як відомо, підтримували політичні діячі радянської держави і кому­ністичної партії, надаючи величезного значення ідеологічному впливу на трудящих, посиленню агітації та пропаганди. Однак практичні наслідки цього процесу значною мірою розійшлися з прогнозами. Очевидно, що взаємозв'язок суспільства й особи не можна зводити лише до ідеологічного впливу першого на другу. Найактуальнішим у цьому плані є подолання відчуження людини

від засобів виробництва через роздержавлення, ліквідацію мо­нополії державної власності, перехід до різноманітних форм власності, до ринкових відносин. Це сприятиме активізації людського фактора, подоланню соціальної апатії, буде запору­кою успішного розв'язання проблем становлення незалежної України.

Отже, функцій у соціології багато, але об'єднує їх мета — да­ти об'єктивні знання соціальної реальності, виявити негативні тенденції, передбачити їх наслідки, оптимізувати управлінські рішення. Соціологія має визначити реальні умови для організації ефективної діяльності людей. Надзавданням соціології є перед­бачення, але не суто інтуїтивне, а таке, що спирається на науково обґрунтований аналіз стану суспільства.

Особлива потреба в соціологічних знаннях та рекомендаціях відчувається нині у зв'язку з кардинальними перетвореннями нашого суспільства, колективним суб'єктом яких є все населен­ня. Жодне перетворення не може бути успішним без урахування ставлення людей до його цілей і програм, без свідомої активної участі народу в здійснюваних соціальних перетвореннях, у новаційних процесах.

Для того щоб визначити тенденції розвитку будь-яких явищ, вибрати оптимальні засоби управління ними, треба знати можли­вості соціальних спільнот, що є суб'єктами, умови використання пропонованих засобів.

Перетворення, що здійснюються в нашій державі, зачіпають інтереси всього населення, змінюють його майновий і соціаль­ний стан, трансформують поведінку багатьох соціальних груп, які взаємодіють між собою. За цих умов органам управління вкрай необхідна повна, точна і вірогідна інформація про ре­альний стан справ у будь-якій сфері суспільного життя, про потреби, цінності, інтереси, поведінку різних соціальних груп, а також про можливості впливу їх поведінки на суспільні про­цеси. Давати таку інформацію — завдання соціології. Інакше кажучи, соціологія має забезпечувати надійний зворотний зв'язок в організації управління суспільними перетвореннями. Тільки глибоке вивчення думок і сподівань трудящих, ураху­вання їхніх потреб та інтересів, підвищення дієвості й опера­тивності соціологічної інформації сприятиме оновленню будь-якого суспільства.

Значну роль відіграють соціологічні знання в конкретизації рішень уряду, кожне з яких має осмислюватися й обґрунтовува­тися з позицій соціології.

Соціологія виявляє взаємозв'язок соціальних відносин і процесів у різних сферах з такими самими процесами на дер­жавному рівні. Для цього слід якомога точніше визначати гру­пи, що взаємодіють, вивчати конкретні умови їх діяльності, співвідношення їхніх прав і обов'язків, зміст і способи реалі­зації інтересів, методи узгодження індивідуальних та групових інтересів із загальнодержавними, забезпечувати постійний со­ціологічний контроль за виконанням конкретних рішень, за процесами перетворень.

Недостатній соціологічний контроль, брак прогнозування роз­витку ринкових відносин призводить до негативних наслідків, і це не завжди зумовлене слабким розвитком методологічних засад соціології та низькою кваліфікацією соціологічних кадрів. Слід зауважити, що інформація не може сама собою перетворитися на рішення, прогнози, рекомендації. Соціологія разом з іншими нау­ками має розробляти такі рекомендації, а використовувати і впроваджувати їх мусять органи управління, конкретні керівни­ки. Проте багато цінних соціологічних розробок так і не втілює­ться в життя. Більше того, подеколи органи управління діють усупереч рекомендаціям учених, що не йде на користь рішенням, які приймаються.

З огляду на це особливо актуальним для соціології в Україні є формування соціологічного мислення в усіх верствах населення, передусім у молоді, у людей, зайнятих на виробництві, — від пе­ресічного робітника до керівника. Кожен член суспільства має бути певною мірою соціологічно освіченим, повинен розуміти значення і роль соціологічних знань у розбудові нового суспільс­тва, має вміти дати соціологічну оцінку виконанню своїх профе­сійних дій, передбачати соціальні наслідки своїх втручань у су­спільне життя.

Слід зазначити, що нині посилюється тенденція до інтернаціо­налізації соціології, формування соціологічного знання, яке скла­дається з різних теорій, що не заперечують одна одну. Підтверд­женням тому може бути девіз XII Всесвітнього соціологічного конгресу (липень 1990 р., Мадрид) — «Соціологія для єдиного світу: єдність чи різноманітність?». На конгресі йшлося про те, що для аналізу соціальних змін необхідна не одна загальносоціологічна теорія, а різні, що є свідченням певного соціологічного плюралізму. Важливого значення набуває не інтеграція соціоло­гічних теорій, а консолідація різних підходів і концепцій.

За таких умов зростає значення формування нового соціо­логічного мислення, основним принципом якого має стати просування в напрямі до єдиного світового соціологічного знання з метою розв'язання спільних завдань. Однак при цьо­му не повинні нівелюватися різноманітність і своєрідність різ­них соціологічних знань, багатоваріантність шляхів досягнен­ня поставлених цілей.

Єдність і різноманітність у соціології в діалектичному поєд­нанні — це також ознака нового соціологічного мислення. Видат­ний соціолог XX ст. П. Сорокін порівнював соціологію із дволи­ким Янусом, один лик якого — єдність, а другий — різноманіт­ність. Однак заклик П. Сорокіна до консолідації зусиль пред­ставників різних течій був сприйнятий більшістю радянських учених як украй реакційний. Проте згодом виявилося, що саме єдності в різноманітності потребує зовсім нова політична й іде­ологічна ситуація як у світі, так і в нашій країні — припинення холодної війни, розвиток демократії та свободи. Конкретною передумовою формування нового соціологічного мислення є схожість досліджуваних проблем. Вони актуальні для соціології різних країн і можуть за умови їх спільного вивчення піднести соціологічні знання до принципово нової вершини. З огляду на це дуже важливого значення набуває здобуття порівняльних да­них, які можна використовувати для розв'язання завдань, що мають теоретичний та вжитковий характер. Схожість постанов­ки, змісту і способів дослідження соціальних проблем у різних країнах зумовлено тим, що всі народи однаково переймаються питаннями виживання людини, екологічної безпеки, підвищен­ня ефективності виробництва, взаємодії різних соціальних груп тощо.


Література

1. Вебер М. Основные социологические понятия // Избр. произв — М 1990.

2. Дюркгейм 3. О разделении общественного труда: Метод социологии. — М., 1990.

3. Дюркгейм Е. Соціологія і соціальні науки // Філос. і соціол. думка. — 1992. — № 5.

4. Заславская Т. И. Роль социологии в ускорении развития советского общества // Социс. — 1987. — № 2.

5. Коллинз Р. Социология: наука или антинаука? // Теория общества / Под. ред. А. Филипова. — М., 1999.

6. Краткий словарь по социологии. — М, 1989.

7. Осипов Г. В. Социология. — М., 1990.

8. Попова І. М. Соціологія: Пропедевтичний курс. — К., 1996.

9. Руткевич М. Н. О предмете социологической науки: три методологических вопроса // Социс. — 1991. — № 7.

10. Смелзер Н. Социология. — М., 1994.

11. Современная западная социология: Словарь. — М, 1990.

12. Социология: наука об обществе. — Харьков, 1996.

13. Шаповал М. Загальна соціологія. — К., 1996.

14. Ядов В. А. Размышления о предмете социологии // Социс — 1990 № 2.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений08:08:21 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
11:05:20 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Роль соціології в суспільстві, її функції та завдання

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150656)
Комментарии (1838)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru