Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Дипломная работа: Організація маршрутних автобусних перевезень пасажирів на прикладі ВАТ "Атасс-Боріспіль"

Название: Організація маршрутних автобусних перевезень пасажирів на прикладі ВАТ "Атасс-Боріспіль"
Раздел: Рефераты по транспорту
Тип: дипломная работа Добавлен 01:42:23 14 июня 2011 Похожие работы
Просмотров: 12042 Комментариев: 2 Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать

Вміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Характеристика ВАТ «Атасс-Бориспіль»

1.2 Характеристика автобусних маршрутів №754 та №5

1.3 Аналіз стану організації перевезень пасажирів та пропозиції щодо його удосконалення

1.4 Висновки по розділу 1

РОЗДІЛ 2. АНАЛИЗ, ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2.1 Аналіз результатів обстеження пасажиропотоків

2.1.1 Коефіцієнти нерівномірності обсягу перевезень

2.1.2 Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень за днями тижня

2.2 Нормування швидкостей руху

2.3 Визначення і формування необхідної кількості транспортних засобів

2.4 Розробка математичної моделі для аналізу тягово-швидкісних та експлуатаційно-технологічних властивостей автобусів

2.4.1 Розрахунок показника результативності технологічного впливу АТЗ при розгоні ТВр(s) для першої передачі

2.5 Визначення режимів роботи транспортних засобів

2.6 Обґрунтування техніко-експлуатаційних показників використання транспортних засобів та розрахунок показників виробничої програми

2.6.1 Розрахунок показників виробничої програми

2.6.2 Продуктивність автобуса

2.6.3 Загальна місткість автобуса

2.6.4 Розрахунок середніх значень техніко-експлуатаційних показників

2.7 Висновки по розділу 2

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ ПАСАЖИРІВ

3.1 Розклади руху транспортних засобів

3.2 Організація праці водіїв

3.3 Організація державного контролю за роботою автотранспорту

3.4 Організація диспетчерського управління рухом транспортних засобів

3.5 Заходи щодо забезпечення культури та якості обслуговування

3.5.1 Для забезпечення культури обслуговування пасажирів в АП пропонує наступні заходи

3.5.2 Для забезпечення безпеки дорожнього руху пропоную3.5.2 Заходи зі збереження паливо-мастильних матеріалів та дотримання енергозберігаючих технологій

3.5.3 Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки

3.6 Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ

4.1 Виробнича програма з експлуатації транспортних засобів

4.2 Собівартість перевезень

4.2.1 Розрахунок погодинної заробітної плати

4.2.2 Фонд додаткової заробітної плати

4.2.3 Відрахування на соціальні заходи

4.2.4 Паливо мастильні матеряли

4.2.5 Витрати на автомобільні шини

4.2.6 Амортизаційні відрахування на повне відновлення транспортних засобів

4.2.7 Накладні витрати

4.2.8 Обов’язкове страхування

4.3 Фінансово-економічні показники

4.3.1 Балансовий прибуток

4.3.2 Відрахування до державного бюджету

4.3.3 Чистий прибуток

4.3.4 Рентабельність перевезень

4.4 Економічна ефективність

4.4.1 Показники ефективності використання основних засобів

4.4.2 Показники ефективності використання праці

4.5 Висновки до розділу 4

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Проведення інструктажу

5.2 Начальник відділу охорони праці

5.3 Інженер з охорони праці

РОЗДІЛ 6. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

6.1 Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності

6.2 Сили та засоби Цивільної оборони

організація маршрут автобус перевезення пасажир


Вступ

Автомобільний транспорт займає в Україні провідне місце не тільки в економіці, але і в соціальній сфері, з огляду на його природне призначення: він є єдиним видом транспорту який доставляє пасажирів та вантажі і може функціонувати незалежно від інших видів транспорту. В цілому провізні спроможності автотранспорту повною мірою повинні відповідати потребам народного господарства і населення та сприяти розвитку економіки країни.

Пасажирський автомобільний транспорт це один з основних і найбільш розповсюджених видів пасажирського транспорту нашої країни. Він широко обслуговує транспортні потреби міського та сільського населення, забезпечує масові та індивідуальні перевезення пасажирів парком автобусів і легкових автомобілів, який щороку зростає.

Серед усіх видів пасажирського транспорту перевагу має автобусний транспорт, який є найбільш масовим. Задовольняючи потреби населення у перевезеннях, автобусний транспорт впливає на рівень продуктивності праці та побутового обслуговування, розвиток культури і дозвілля. В зв’язку з цим і удосконалення міських, приміських пасажирських перевезень має важливе соціальне значення. Незадовільне функціонування транспорту суттєво відображається на економіці країни, тобто на роботі підприємств, установ, магазинів, шкіл, а також житті громадян. Сьогодні потреба населення в перевезеннях задовольняється не повністю: великі витрати часу пасажирів на переміщення, необхідне підвищення комфортності поїздок і розв’язання першочергових проблем технічного та технологічного забезпечення приміського транспорту. Час очікування, вартість проїзду, викликають нарікання у мешканців міст та сіл. Автобусний транспорт забезпечує більше 63% загального обсягу перевезень всіх видів пасажирського транспорту. Пасажирообіг складає близько 68% загального пасажирообігу. Пасажирські перевезення виконуються автобусами загального користування і відомчої приналежності.

Вирішення багатьох транспортних завдань залежить від ефективності автобусної мережі, адже сукупність маршрутів пасажирських перевезень на транспортній мережі пов’язана територіально і в часі. Створення матеріальної мережі або вдосконалення діючої являє собою одну з важливих проблем в організації пасажирських перевезень тому, що від рівня її формування значною мірою залежить ефективність використання транспортних засобів та якість транспортного обслуговування.

Основні положення розвитку пасажирських перевезень викладені в Концепції розвитку транспортного комплексу України. На підставі Концепції розробляються регіональні програми розвитку автомобільного транспорту загального користування

Основними завданнями регіональних програм розвитку автомобільного транспорту загального користування є обґрунтовані та заплановані показники
якості транспортного обслуговування, безпеки перевезень населення на визначений період та заходи щодо їх реалізація з урахуванням умов соціально-економічного розвитку України.

Актуальність Концепції зумовлена необхідністю додержання відповідних термінів та пропозицій розвитку національної транспортної системи, захисту економічних інтересів України та законних інтересів підприємств транспорту та споживачів транспортної продукції, забезпечення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту, створення умов для безпечного функціонування транспорту, обмеження монополізму та розвитку Концепції.

Концепція ґрунтується на визначенні пріоритетного розвитку пасажирських перевезень, державній підтримці цієї галузі, а також забезпеченні державного управління діяльністю цієї сфери, що здійснюється шляхом проведення та реалізації економічної (податкової, фінансово-кредитної, тарифної, інвестиційної) та соціальної політики, включаючи надання дотацій на пасажирські перевезення.


РОЗДІЛ 1 . ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Характеристика ВАТ «Атасс-Бориспіль»

Відкрите акціонерне товариство «Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич-Бориспіль» (ВАТ «Атасс-Бориспіль») є правонаступником прав та зобов’язань колишнього державного підприємства «Бориспільське АТП-13212», розташоване у м. Бориспіль, в займає земельну ділянку загальною площею 6.1 га. З 1956 року підприємство було першим перевізником авіапасажирів на маршруті «Аеропорт м. Бориспіль – пл. Перемоги м. Київ».

Станом на 01.01.10 року підприємство має в своїй власності 210 одиниць автотранспортних засобів, з яких 185 одиниці – є автобуси та мікроавтобуси для обслуговування міських, приміських та міжміських автобусних маршрутів. Це переважно автобуси марок: Вольво, Ікару-260, Ікару-256, ЛАЗ-695, ГАЗ-2705, Богдан-А091, Богдан-А092, Івеко-2005626, Мерседес.

Головним завданням автотранспортного підприємства є задоволення потреб населення в автотранспортних послугах, виконання державного замовлення перевезень, раціональне використання автотранспортних засобів, забезпечення безпеки та якості перевезень пасажирів.

Очолює акціонерне товариство Голова правління, який здійснює керівництво ним відповідно Статуту.

Керівником підприємства є директор, який являється юридично відповідальною особою за виконання планових показників і дотримання фінансової дисципліни.

Директору підпорядковані безпосередньо керівники служб: експлуатації, технічної безпеки, а також керівники всіх функціональних відділів: кадрів, постачання, планово-економічного і бухгалтерії.

Підприємство має сучасну виробничу базу, ремонтні відділення, допоміжні служби. Ремонтна зона, де проводяться профілактичні, діагностичні та ремонтні роботи транспортних засобів, укомплектована усім необхідним устаткуванням.

Предметом і метою діяльності підприємства є:

- повне задоволення потреб населення в перевезеннях;

- виконання перевезення пасажирів на 24 міських, 7 приміських, 2 міжміських, 10 таксомоторних маршрутах;

- використання прогресивних форм і методів організації процесу перевезень, впровадження новітніх технологій;

- збільшення продуктивності праці та зниження собівартості перевезень.

На підприємстві працює 719 працівники, з яких 49 – керуючі персоналом; 323-водії, 147 – ремонтні робітники та обслуговуючий персонал;

100 – кондуктори-касири.

Перевезення пасажирів здійснюється за договором з районними та місцевими органами влади. Згідно договору та постанови Кабміну, обласна державна адміністрація, місцеві органи влади повинні відшкодовувати підприємству кошти за перевезення пільгових категорій пасажирів, але перерахування не покривають повністю витрати: так не враховується перевезення пенсіонерів, інвалідів загального захворювання та інші.

Не дивлячись на складні умови роботи підприємства в ринкових умовах господарювання, керівництво та колектив наполегливо працюючи, успішно завершили 2010 рік.

Виконання перевезень за рік характеризується такими показниками:

Таблиця 1.1 – Аналіз роботи ВАТ «Атасс-Бориспіль» за 2010р.:

Показники Значення
Виробнича база
Кількість автомашин на кінець періоду, од. 63
Місткість (загальна), пас/м-ць 2028
Коефіцієнт випуску парку 0,80
Техніко-експлуатаційні показники
Тривалість робочого дня, год 10,8
Коефіцієнт використання пробігу 0,972
Середня відстань поїздки пасажира, км 16,8
Коефіцієнт використання місткості 0,540
Середньодобовий пробіг, км 318
Виробнича програма
Перевезено пасажирів, тис.чол 4576,6
Виконано пас.км, тис.пас.км 76886,9
Загальний пробіг, тис.км 4955,7
Пробіг з пасажирами, тис.км 4859,2

Невиконання показників регулярності руху пояснюється амортизованими транспортними засобами, важким фінансовим станом підприємства через надмірно великі ціни на пальне, експлуатаційні матеріали, запасні частини та недотримання доходів через перевезення великої кількості пільгових категорій пасажирів.

Підприємство є на сьогоднішній день збитковим.

1.2 Характеристика автобусних маршрутів №754 та №5

Перевезення пасажирів автобусами загального користування здійснюється по маршрутній мережі, яка складається з автобусних маршрутів. Заданий у дипломному проекті автобусний приміський маршрут №754 с. Іванків – Київ АС «Видубичі», був відкритий 18 грудня 2005 року. Перевізником виступає ВАТ «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич-Бориспіль», яке зареєстроване за адресою 08362, Київська область, Бориспільський район, с.Старе, вул. Заводська, буд. 1 АТП знаходиться в м.Бориспіль по вул.. Горького, 53. На маршруті працюють два автобуси марок Ікарус, Богдан, Івеко.

Довжина нульових пробігів від АТП до с.Іванків в прямому і зворотному напрямках складає по 11 км.

З початкового пункту перший автобус відправляється о 6 год. 30 хвилин. Шлях прямування за маршрутом проходить: с. Іванків, трасою Київ-Харків через м. Бориспіль до м. Києва (АС «Видубичі»).

Довжина маршруту у прямому і зворотному напрямках становить 40,8 км. Час рейсу у прямому і зворотному напрямках по 57 хвилин.

Час закінчення роботи 20 год. На всій протяжності маршруту асфальтне покриття І та II категорії. По всій довжині маршруту встановлені відповідні дорожні знаки.

На маршруті є 1 нерегульований залізничний переїзд, який знаходиться в м.Бориспіль по вул. Київський Шлях.

Швидкості руху на маршруті: технічна – 50 км/год; сполучення – 40,2 км/год; експлуатаційна – 36 км/год.

Автобусний приміський маршрут №5 м.Бориспіль – с.Кийлів, був відкритий 24 грудня 1991 року.

На маршруті працює 4 автобуси марок ЛАЗ, Ікарус, Богдан, Івеко.

До початкової зупинки автобус прямує із АТП по вул. Польовій, Коцюбинського. Довжина нульових побігів в прямому і зворотньому напрямках складає по 2,5 км.

З початкового пункту перший автобус відправляється о 5 год. 05 хвилин. Шлях прямування за маршрутом проходить: м.Бориспіль через села Глибоке та Вороньків.

Довжина маршруту у прямому і зворотному напрямках становить 25 км. Час рейсу у прямому і зворотному напрямках складає по 45 хвилин.

Час закінчення роботи о 21 год. 32 хвилини. На всій протяжності маршруту асфальтне покриття І та II категорії. По всій довжині маршруту встановлені відповідні дорожні знаки.

Швидкості руху на маршруті: технічна – 44 км/год; сполучення – 36 км/год; експлуатаційна – 33 км/год.


1.3 Аналіз стану організації перевезень пасажирів та пропозиції щодо його удосконалення

Головним показником якості перевезення є: комфортабельність поїздки, час доставки пасажирів та безпека перевезень.

Вивчивши та проаналізувавши організацію перевізного процесу пасажирів на автобусних приміських маршрутах №754 та №5, можна констатувати про існування ряду недоліків, серед яких найважливішими є:

- невідповідність транспортних засобів виду перевезень та вимогам пасажирів, щодо забезпечення якості транспортного обслуговування (використовуються автобуси Івеко та ЛАЗ);

- застаріле обладнання виробничо-технічної бази підприємства не дає можливості якісно діагностувати транспортні засоби;

- відсутність достатньої кількості запасних частин для своєчасного та якісного ремонту автомобілів негативно впливає на коефіцієнт технічної готовності;

- значне дублювання маршрутів маршрутними таксомоторами інших перевізників;

- відсутність належного контролю з боку органів ДАІ за культурою поведінки учасників дорожнього руху, що особливо стосується перевізників приватної форми власності, які систематично створюють аварійні ситуації при під’їзд до зупинок.

На маршруті №754 у системі диспетчерського управління рухом автобусів існують недоліки, невідповідність основним завданням диспетчерського управління, а саме:

- не здійснюється належний контроль за своєчасним випуском автобусів на лінію;

- не здійснюється належний контроль за регулярністю руху автобусів на маршруті

- не контролюється наповнення автобусів в різні періоди доби

- не регулюється рух автобусів при порушенні розкладу.

Удосконалення організації перевезень можна досягти за рахунок:

- вибору типу автобуса раціональної місткості, раціонального розподілу автобусів по маршрутах, відповідно даним пасажиропотоків в години „пік” та „міжпікові” години, вибору доцільного інтервалу руху;

- постійного збирання інформації про величину та характер
пасажиропотоків з використанням раціональних методів;

- обстеження, аналізу характеру зміни пасажиропотоків;

- розрахунок енергозберігаючих технологій;

- нормування швидкостей руху;

- обґрунтованого вибору та оптимального розміщення зупинок;

- вибір раціональних режимів роботи водіїв;

- посилення контролю за санітарним станом автобусів;

- вдосконалення технології проведення ремонтних робіт, проведення ремонтних робіт вночі та в період денного відстою автобусів;

- підвищення культури обслуговування;

- впровадження передових технологій у перевізний процес;.

- постійного контролю за станом дорожнього покриття, прийняття мір для негайного проведення ремонтних робіт.

1.4 Висновки по розділу 1

У першій частині дипломної роботи розглянуто теоретичні аспекти роботи пасажирського транспорту та транспорту в цілому та зокрема автопарку. Наведена коротка характеристика ВАТ «Атасс-Бориспіль», розглянуто особливості та види пасажирського транспорту, а також визначено недоліки в організації приміських перевезень. Також проаналізовано основні засади ефективності діяльності підприємства та наведені напрямки щодо покращення та підвищення ефективності приміських перевезень пасажирів на прикладі ВАТ «Атасс-Бориспіль».


РОЗДІЛ 2 . АНАЛИЗ, ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2.1 Аналіз результатів обстеження пасажиропотоків

Для характеристики потреб населення в перевезеннях, систематичного аналізу умов перевезень пасажирів, розробки та введення раціональної системи організації руху автобусів на маршрутах необхідно мати дані про пасажиропотоки.

Пасажиропотік характеризує навантаження транспортної мережі міста за напрямками руху в кожний період часу. Пасажиропотоки характеризуються потужністю. Дані про потужність пасажиропотоків використовуються для вибору автобусів необхідної місткості та визначення необхідної кількості автобусів, що забезпечували б раціональну ефективність їх використання та високий рівень обслуговування пасажирів.

Пасажиропотоки змінюються за своєю структурою в часі і в просторі, за своїм спрямуванням і інтенсивністю зростання, утворюючи відповідні стійкі спади за годинами доби, днями тижня і сезонами року.

В даній магістерськийроботі пасажиропотоки були обстежені табличним методом. Результати обстеження зведені в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 – Пасажирообмін зупиночних пунктів, пасажиропотоки, пасажирообіг на маршруті №754.

Прямий напрямок Зворотній напрямок

Назва зупин-

Ки

Дов-жина пере-гону

Кількість пасажирів Транспортна робота, пас.км

Назва зупин-

ки

Дов-жина пере-гону

Кількість пасажирів Транспортна робота, пас.км

Зайш-ло

Вийш-ло

Прої-хало

Зайш-ло

Вийш-ло

Прої-хало

1 2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6
Іванків 641 Київ АС Видубичі 83
Бориспіль, вул. Каховська

7

57

19

641

4487

Київ ст.м.

Харківська

8,1

476

83

672,3

Бориспіль АС

3,1

46

84

679

2104,9

Київ ст.м.

Бориспіль-ська

2,7

144

559

1509,3

Гора 6,5 60 41 641 4166,5 Проліски 7,0 36 79 703 4921
Чубинське 1,8 38 27 660 1188 Щасливе 1,4 22 103 660 924
Мал.Олек-сандрівка 1,6 25 59 671 1073,6 Мал.Олек-сандрівка 1,6 45 16 579 926,4
Щасливе 1,6 64 28 637 1019,2 Чубинське 1,6 18 87 608 972,3
Проліски 1,4 82

34

673 942,2 Гора 1,8

24

62 539 970,3

Київ ст.м.

Бориспіль-ська

7,0

351

721

5047

Бориспіль АС

6,5

166

50

501

3256,5

Київ ст.м.

Харківська

2,7

308

370

999

Бориспіль, вул. Каховська

3,1

41

617

1912,7

Київ АС Видубичі 8,1 62 62 502,2 Іванків 7,0 658 658 4606
Всього 40,8 1013 1013 5755 21530 Всього 40,8 1055 1055 5507

20671

За даними таблиці 2.1 визначаємо:Добовий обсяг перевезень:

Q доб = Q пр + Q зв ,(2.1)


Q доб = 1013+1055 = 2068 пас.

де Q пр – обсяг перевезень у прямому напрямку, пас;

Q зв – обсяг перевезень у зворотному напрямку, пас.

2.1.1 Коефіцієнти нерівномірності обсягу перевезень

Таблиця 2.2 – Обсяг перевезень за годинами доби на маршруті №754

Години доби Кількість пасажирів
1 2
6-7 85
7-8 170
8-9 222
9-10 172
10-11 149
11-12 114
12-13 120
13-14 126
14-15 130
15-16 145
16-17 163
17-18 201
18-19 171
19-20 100
Всього 2068

За даними таблиці 2.2 визначаємо:

Qmax г.д = 222 пас .

Час роботи маршруту:

Тр.м = tр.к - tр.п ,(2.2)

Тр.м = 20-6 = 14год.

де tр.к – час закінчення роботи маршруту, год;

tр.п – час початку роботи маршруту, год.

Час роботи автобуса на маршруті:

Тм ’ = Тр.м - tоб ,(2.3)

Тм ’= 14 - 2 = 12год .

де tоб – час на обідню перерву, год.

Середньогодинний обсяг перевезень:

, (2.4)

.

Очікуваний обсяг перевезень

Qріч = Qдоб • Др ,(2.5)

Qріч 2068 • 365 = 754820 пас .

де Др = 365 днів – календарний період роботи.

Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень за годинами доби:

, (2.6)

Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень за місяцями року

Обсяг перевезень за кожний місяць:


, (2.7)

Аналогічно проводимо розрахунок обсягів перевезень за інші місяці року. Дані заносимо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3– Обсяг перевезень за місяцями року

Місяць року QМіс. Пас Відсоток
1 2 3
Січень 50120 6,64
Лютий 47252 6,26
Березень 56687 7,51
Квітень 63631 8,43
Травень 68236 9,04
Червень 72538 9,61
Липень 75105 9,95
Серпень 84540 11,2
Вересень 76237 10,1
Жовтень 64009 8,48
Листопад 47856 6,34
Грудень 48610 6,44
Всього 754821 100

За даними таблиці 2.4 визначаємо:

Середньомісячний обсяг перевезень:

, (2.8)

Коефіцієнт нерівномірності за місяцями року:


, (2.9)

2.1.2 Коефіцієнт нерівномірності обсягу перевезень за днями тижня

Тижневий обсяг перевезень:

Q тиж = 7 • Qдоб , (2.10)

Q тиж = 7 • 2068 = 14476пас.

Обсяг перевезень за кожний день:

, (2.11)

Аналогічно проводимо розрахунки за інші дні тижня. Дані розрахунків заносимо до таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 – Обсяг перевезень за днями тижня

День тижня Qдоб., пас Відсоток
1 2 3
Понеділок 1996 13,79
Вівторок 1739 12,01
Середа 1708 11,80
Четвер 1794 12,39
П’ятниця 2463 17,02
Субота 2665 18,41
Неділя 2111 14,58
Всього 14476 100

За даними таблиці 2.4 визначаємо:

Коефіцієнт нерівномірності перевезень за днями тижня:

, (2.12)

На підставі таблиці 2.1 визначаємо:

Пасажиропотоки між зупинками у прямому напрямку:

Q 1-2 пр = 641 пас, (2.13)

Q 2-3 пр = 641 + 57 - 19 =679пас.

Пасажиропотоки між зупинками у зворотному напрямку:

Q 11-10 зв = 83пас. (2.14)

Q 10-9 зв = 83 + 476 - 0 = 559пас .

Загальний пасажиропотік за маршрутом в прямому напрямку:

Q пр = Q 1-2 пр + Q 2-3 пр + . . . + Q 10-11 пр = 5755пас. (2.15)

Загальний пасажиропотік за маршрутом у зворотному напрямку:

Q зв = Q 11-10 зв + Q 10-9 зв + . . . + Q 2-1 зв = 5507пас. (2.16)

Загальний пасажиропотік за маршрутом :

Q = Q пр + Q зв = 5755+5507 = 11262пас . (2.17)


Максимальний пасажиропотік за напрямками руху:

Qm ах пр = 721пас.

Qm ах зв =703пас.

Середній пасажиропотік між за напрямками руху:

(2.18)

(2.19)

деа – кількість зупинок.

Коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоку за ділянками маршруту :

(2.20)

(2.21)

Коефіціент нерівномірності пасажиропотоку за напрямками руху:

(2.22)


де Qm ах сер – середній пасажиропотік в напрямі з більшим пасажиро потоком пас;

Qm іn сер – середній пасажиропотік у напрямі з меншим пасажиро потоком, пас.

Пасажирообіг на ділянках маршруту в прямому, зворотному напрямках:

Р 1-2 пр = Q 1-2 пр • lпер 1-2 пр , (2.23)

Р 1-2 пр = 641 • 7 = 4487пас.км .

Р 11-10 зв = Q 11-10 зв • lпер 11-10 зв , (2.24)

Р 11-10 зв = 83 • 8,1 = 672,3пас.км.

де Q 1-2 пр , Q11-10 зв – пасажиропотік перегону, пас;

lпер 1-2 пр , lпер 11-10 зв – довжина перегону, км.

Пасажирообіг за напрямками маршруту:

Рпр = Р 1-2 пр + Р 2-3 пр + . . . + Р 11-10 пр = 21530 пас.км . (2.25)

Рзв = Р 11-10 зв + Р 10-9 зв + . . . + Р 1-2 зв = 20671 пас.км . (2.26)

Загальний добовий пасажирообіг за маршрутом:

Рдоб = Рпр + Рзв , (2.27)

Рдоб = 21530+ 20671 = 42201 пас.км.

Середня довжина поїздки одного пасажира :

, (2.28)


Коефіцієнт змінності пасажирів:

, (2.29)

Очікуваний річний пасажирообіг :

Рріч = Qріч l сер п , (2.30)

Рріч = 754820 • 20,4 = 15398328пас.км.

Середня довжина перегону:

(2.31)

Така довжина перегону характерна приміського маршруту.

Аналогічні розрахунки виконуємо по маршруту №5.

За даними таблиць 2.2, 2.3, 2.4 будуємо діаграми зміни обсягу перевезень, які представлено на аркуші №2 графічного розділу.

2.2 Нормування швидкостей руху

Швидкість руху - один з важливих показників роботи автомобільного транспорту, який безпосередньо впливає на затрати часу на поїздку, продуктивність праці, ефективність використання автобусів, а також на безпеку перевезень.

Нормування швидкості проводять працівники відділу експлуатації при відкритті автобусного маршруту, заміні типу транспортного засобу, зміни умов руху, траси маршруту, скаргах водіїв на неможливість дотримання встановлених норм.

Норми часу на виконання рейсу використовують як вихідні дані при розподілі автобусів по маршрутах; складанні розкладів; організації швидкісного і експресного режимів руху.

Час рейсу автобуса в прямому і зворотному напрямках:

t р пр = tрух пр + tпр.з пр + tк.в пр , (2.32)

t р пр = 44 + 6 + 7 = 57хв .

t р зв = tрух зв + tпр.з зв + tк.вз в , (2.33)

t р зв = 44 + 6 + 7 = 57хв .

де tрух пр , tрух зв – час руху, хв.;

tпр.з пр , tпр.зз в – час на проміжні зупинки, хв.;

tк.вп р , tк.в зв – час на кінцевий відстій, хв.

Час оберту:

t об = tр пр + tр зв , (2.34)

t об = 57+57 = 114хв .

Середня технічна швидкість:

(2.35)


Середня швидкість сполучення:

(2.36)

Середня експлуатаційна швидкість:

(2.37)

2.3 Визначення і формування необхідної кількості транспортних засобів

Потребу в транспортних засобах визначають виходячи із необхідності направлення на кожний маршрут такої кількості автобусів певної місткості, яка б забезпечила мінімальні експлуатаційні витрати перевізника за умови задоволення пасажиопотоку з дотриманням нормативних вимог щодо якості транспортного обслуговування.

При виборі автобусів необхідної місткості для певного маршруту необхідно враховувати максимальний пасажиро потік, а також умову, що на найбільш завантаженому перегоні приміського маршруту кількість пасажирів в автобусі не повинна перевищувати соціального нормативу (згідно з яким в салоні автобуса на одному квадратному метрів вільної площі підлоги не може перевозитися більше трьох пасажирів). Цьому нормативу відповідає коефіцієнт використання місткості 0,4-0,6 залежно від нерівномірності пасажиро потоків за довжиною маршруту.

Для обґрунтування вибору тієї чи іншої моделі автобуса для роботи на приміському маршруті, необхідно розраховувати час перебування автобусів в наряді; погодинну дохідну ставку; погодинні витрати по кожному автобусу; рентабельність. За показниками рентабельності потрібно вибрати автобус, який доцільно використати для роботи на маршруті.

На даний приміських маршрутах пасажиропотік невеликий і для його задоволення доцільно використовувати автобуси загальною місткістю до 80 місць. Це автобуси марки Богдан А-144, Богдан А091 та Руслан А103,01.

За даними ВАТ АТП «АТАСС-Бориспіль» автобус Руслан А103,01 має менші погодинні витрати, а також кращі динамічні характеристики, тому віддамо перевагу йому. На маршрутах працюють автобуси марки Богдан А091.Приблизна кількість рейсів:

(2.38)

Проведемо розрахунок необхідної кількості транспортних засобів прикладі Богдан А-091 Найбільша добова продуктивність одного автобуса:

(2.39)

Приблизна експлуатаційна кількість автобусів:

(2.40)


Приблизний інтервал руху автобусів:

(2.41)

Максимальний добовий обсяг перевезень за умови повного використання місткості автобуса :

Qмах = • Ае ,(2.42)

Qмах = 1080 • 3 = 3240пас .

Коефіцієнт використання місткості автобуса:

(2.43)

Дані зведемо в таблицю 2.5

показник Богдан А-144 Богдан А091 Руслан А103,01
1 2 3 4
1080 1920 1440
3 1 2
38 114 57
Qмах 3240 1920 2880
0,64 1,08 0,72

2.4 Розробка математичної моделі для аналізу тягово-швидкісних та експлуатаційно-технологічних властивостей автобусів

Рис. 2.1 - Богдан А-144 Рис 2.2 – Руслан А-103,01 Рис 2.3 - Богдан А091

Таблиця 2.6-Порівняльна технічна характеристика автобусів:

Параметри автобуса Значення
Богдан А091 Богдан А-144 Руслан А-103,01

Габаритні розміри, см:

довжина

ширина

висота

7205

2370

2740

9880

2500

2960

8650

2550

2930

Пасажиромісткість:

загальна

для сидіння

45

27

80

31

60

31

Повна маса, кг 8100 10390 8600
Маса зі спорядженням, кг 4600 6310 5045
Двигун: тип, модель ISUZU 4HG1 ISUZU 6HН IS Nissan Dong Feng, Euro II
Потужність двигуна кВт (к.с) 89(121) 147 (199) 110(143)
Кількість дверей 2 3 2
Витрати палива, л/100км 17 25,5 18

2.4.1 Розрахунок показника результативності технологічного впливу АТЗ при розгоні ТВр(s) для першої передачі

Визначення швидкості АТЗ (за двома точками) для п'яти передач, м/с:

, (2.44)


, (2.45)

.

.

Визначення крутного моменту двигуна, кгс·м:

, (2.46)

.

, (2.47)

.

.

Визначення сили тяги автотранспортного засобу, кгс:

, (2.48)

, (2.49)

де ηТ - коефіцієнт корисної дії (ККД) трансмісії (0,91 - 0,92 для 4x2, 0,86 - 0,88 для 6x4).

Визначення сил опору повітряного середовища, кгс:


, (2.50)

,

, (2.51)

де: k - коефіцієнт обтічності (опору повітря) АТЗ, для автобусів k = 0,05 - 0,06;

В - ширина транспортного засобу, м;

Н - висота транспортного засобу, м.

Визначення динамічного фактору транспортного засобу:

, (2.52)

, (2.53)

Рис. 2.4 Динамічна характеристика автобуса Богдан А-091

Визначення прискорень АТЗ, м/с2 :

, (2.54)

, (2.55)

.

де Ψ - коефіцієнт опору дорожнього покриття (Ψ = 0,012); g - прискорення вільного падіння (g = 9,8 м / с2 ); δi - коефіцієнт врахування мас, що обертаються: δi = 1,04+0,0015·U2ki ·U20 . Визначення середніх прискорень по передачам, м/с2 :

, (2.56)

Визначення швидкісних діапазонів по передачам, м/с:

(2.57)

(2.58)

Визначення часу розгону по передачам, с:

, (2.59)


Визначення шляху розгону по передачам, м:

, (2.60)

.

Визначення середньої сили тяги по передачам, кгс:

, (2.61)

.

Визначення середньої швидкості по передачам, м/с:

, (2.62)

Визначення показника технологічних впливів по передачам [1]:

, (2.63)

.

де qγст – загальна маса в кузові автомобіля, кг;

tпер – час переключення передач, с (tпер =2 с).

Визначення середньозваженого фактору технологічного впливу АТЗ при розгоні (за пройденим шляхом) [1]:

. (2.64)

Рис. 2.5 Значення показникасередньозваженого фактору технологічного впливу АТЗ при розгоні для автобусів.

За результатами розрахунків встановлено, що найбільше значення показника результативності технологічного впливу спостерігається у автобуса Богдан А-144, це засвідчує, що цей автобус найбільш придатний до застосування енергозберігаючих технологій.

Показник транспортної енергетичної ефективності Пе є відношенням транспортної енерговіддачі даного автобуса у тестовій операції r до транспортної енерговіддачі еталонного автобуса у еталонній операції r em :

Визначення показника енергетичної ефективності автобуса “Богдан” А-091.Коефіцієнт швидкості АТЗ в міському циклі:


, (2.65)

.

де Vcp - середня швидкість АТЗ у циклі; VET - еталонна швидкість АТЗ; tp - час розгону АТЗ до 60 км/год (сек); а1 і а2 - коефіцієнти, прийняті а1 = 90, а2 = 60 для міського; Ψ cp - середнє значення коефіцієнту опору дороги.

Визначення паливного коефіцієнту пробігу АТЗ в міському циклі.

Середнє значення коефіцієнта опору дороги: ,

де βд - частка доріг 1 та 2 категорії, яка припадає на маршрут; Ψ1 і Ψ2 - значення коефіцієнтів опору руху АТЗ на дорогах 1-2 і 3-4 категорій, Ψ1 = 0,02, Ψ2 = 0,035.

Паливний коефіцієнт пробігу АТЗ в циклі дорівнює:

, (2.66)

Q ц - витрати палива АТЗ в циклі, Q ет - витрати палива для еталонного АТЗ, який рухається з постійною швидкістю V ет .

, (2.67)

де Нδ - норма витрати палива; ρ - об'ємна маса палива (ρ = 0,76 - бензин, ρ = 0,84 - дизельне паливо); Кд - коефіцієнт умов руху д = 1,1 для міського циклу, Кд = 0,85 для магістрального циклу); q - вантажопідйомність АТЗ; Ва і На - ширина і висота АТЗ.

Показник енергетичної ефективності АТЗ в розрахунковому маршруті дорівнює (відношення характеристик транспортної паливної віддачі у міському циклі для наданого та еталонного АТЗ) [3]:

, (2.68)

.

де γст – коефіцієнт використання вантажопідйомності АТЗ;

ηд – коефіцієнт спорядженої маси;

ηТ – ККД трансмісії.

Рис. 2.6 Значення показника енергетичної ефективності АТЗ.

Визначення показника споживчих властивостей ТЗ[1]:

, (2.69)


де Пд – показник довговічності;

Пте – показник економічності.

. (2.70)

де Lрс – середній пробіг автобусів даного класу до капітального ремонту, км;

Lні - середній пробіг автобуса, що розглядається до капітального ремонту, км.

. (2.71)

де Цср – середня ціна автобуса в даному класі;Цні – ціна автобуса, що розглядається..

Рис. 2.7 Значення показника довговічності АТЗ.


Рис. 2.8 Значення показника економічності АТЗ.

Рис. 2.9 Значення показника споживчої властивості АТЗ.

Показник споживчої властивості Пс оцінює споживчі властивості ТЗ, які відповідають концепції комплексного енерго– ресурсозбереження.Виконання умов (2.64.), (2.68) та (2.69) забезпечує придатність конструкції автобуса до підвищення технологічного рівня перевезення пасажирів. Тому найбільш оптимальним для підвищення технологічного рівня перевезень та придатності конструкції до енергозберігаючих технологій є автобус Руслан А-103,01.Дані по розрахункам зведено в додатк В, Г.

Всі розрахунки виконано за допомогою електронних таблиць в програмному середовищі Excel які зображенні на рис. 2.6. та рис. 2.7.

Рис.2.9 Розрахунок показника середньозваженого фактору технологічного впливу АТЗ при розгоні.

Рис. 2.10 Розрахунок показника енергетичної ефективності то споживчої властивості АТЗ.

Результати таких розрахунків дають можливість технологічного вибору автобусів із тих, за якими проводився розрахунок.

2.5 Визначення режимів роботи транспортних засобів

У зв’язку з постійною зміною пасажиропотоків на протязі доби, необхідно, щоб кількість автобусів в кожну годину доби відповідала величині пасажиропотоку. Для визначення необхідної кількості автобусів по кожній годині доби розраховуємо:

Середній час рейсу:

, (2.72)

Середня кількість рейсів за годину :

, (2.73)

Годинна продуктивність автобуса за кількістю перевезених пасажирів:

(2.74)

Кількість автобусів за годинами роботи маршруту:


(2.76)

Аналогічно визначаємо кількість автобусів для інших годин роботи маршруту.

Дані розрахунків заносимо у таблицю 2.5.

Інтервал руху по кожній годині роботи маршруту:

(2.76)

.

Інтервали по інших годинах роботи маршруту визначаємо аналогічно.

Дані розрахунків заносимо у таблицю 2.5.

Коефіцієнт наповнення автобусів по кожній годині роботи маршруту:

(2.77)

Аналогічно виконуємо розрахунки по інших годинах маршруту.

Дані розрахунків заносимо у таблицю 2.6.

Таблиця 2.6 – Для побудови діаграми режимів роботи автобусів

Години доби Показники
Аегод, од. Ігод , хв gгод
1 2 3 4
6-7 2 57 0,34
7-8 3 38 0,45
8-9 3 38 0,59
9-10 3 38 0,46
10-11 2 57 0,59
11-12 2 57 0,45
12-13 2 57 0,48
13-14 2 57 0,5
14-15 2 57 0,52
15-16 2 57 0,58
16-17 3 38 0,43
17-18 3 38 0,53
18-19 3 38 0,45
19-20 2 57 0,4

За даними таблиці 2.6 будуємо діаграму режимів роботи автобусів на маршруті.

Години роботи маршруту

Рис. 2.11 – Діаграма режимів роботи автобусів

З діаграми визначаємо тривалість роботи кожного автобуса, режими роботи, час надання обідніх та внутрішньо змінних перерв, тривалість зміни.

За необхідності корегуємо тривалість роботи автобусів на маршруті..

Визначення кількості однозмінних, півторазмінних автобусів для роботи на маршруті

Сумарна кількість годин роботи автобусів на маршруті за відкоригованою діаграмою (рис. 2.12)

Рис. 2.12 – Відкоригована діаграма режимів роботи автобусів

ΣТрм = 11+11+8=30год . (2.78)

Час на нульовий пробіг :

(2.79)

Загальна кількість автобусо-змін на маршруті:

(2.80)

.


де Σtо – час на виконання нульових пробігів усіма автобусами, год;

6.7 – тривалість робочої зміни, год.

2.6 Обґрунтування техніко-експлуатаційних показників використання транспортних засобів та розрахунок показників виробничої програми

Для планування діяльності підприємства та його служб, роботи транспортних засобів, аналізу результатів діяльності та роботи встановлена система техніко-експлуатаційних показників, які дозволяють оцінювати роботу служб підприємства та транспортних засобів.

Основними техніко-експлуатаційними показниками, що використовуються на підприємстві є:

- коефіцієнт технічної готовності парку (a т ) характеризує ступінь готовності парку до роботи на лінії;

- коефіцієнт випуску на лінію (a в ) характеризує ступінь випуску транспортних засобів на лінію4

- час у наряді (Тн ) – час перебування транспортного засобу на лінії протягом доби. (за відрахуванням часу на обідню перерву;

- швидкість руху залежить від динамічних властивостей автомобіля, кваліфікації водіїв та дорожніх умов. Розрізняють швидкості: технічна (V т ) – швидкість, яку транспортний засіб може розвинути, використовуючи повну потужність двигуна; швидкість сполучення (Vc ) – має вплив на затрати часу пасажира на поїздку, тобто створює економію вільного часу пасажира, забезпечує комфортність поїздки; експлуатаційна (V е ) – залежить від технічної швидкості та організації транспортного процесу. Її величина має безпосередній вплив на продуктивність транспортного засобу та доходи АТП;

- коефіцієнт використання пробігу (b ) – залежить від побудови автобусної маршрутної мережі, територіального розташування парку, місць відстою та заправки паливом, що визначає величину нульових пробігів. Суттєво не впливає на рівень виробітку та доходи автобусів;

- коефіцієнт використання пасажиромісткості (g ) – має вплив на підвищення змінності пасажирів та наповнення автобусів;

- продуктивність транспортного засобу.

На підставі даних паспортів маршруту, нормативних значень показників, обґрунтовано прийнятих показників складена таблиця 2.7

2.6.1 Розрахунок показників виробничої програми

За даними таблиці 2.7 проведемо розрахунки по маршруту №754 для кожного режиму роботи автобусів. Аналогічно виконуємо розрахунки по маршруту №5.

Час у наряді:

1- змінний: Т1 н = Т1 м + tо1,,2 , (2.81)

Т1 н = 8 + 0,73 = 8,73год.

1,5 - змінний: Т1,5 н = Т1 м + tо1,,2 ,

Т1,5 н = 11 + 0,73 = 11,73год .

Кількість обертів:

1 – змінний: (2.82)

.

1,5 - змінний:

Кількість рейсів:


1 – змінний: n р 1 = 2• поб 1 , (2.83)

n р 1 = 2 • 4= 8 рейсів.

1,5 – змінний: п1 ,5 р = 2• п1 ,5 об ,

п1 ,5 р = 2 •5 = 10 рейсів.

Скорегований час

На маршруті:

(2.84)

.

.

В наряді:

Т 1 н = Т 1 м ’ + to 1,2 , (2.85)

Т 1 н = 7,6 + 0,73 = 8,33год .

Т 1,5 н ’ = Т 1,5 м ’ + to 1,2 ,

Т 1,5 н = 9,5 + 0,73 = 10,23год .

2.6.2 Продуктивність автобуса

За кількістю перевезених пасажирів:

U 1 р.д = q н g • п1 р ‘ • ήзм , (2.86)

U 1 р.д = 60 • 0,6 • 8 • 2,0 = 576пас .


U 1,5 р.д = q н g • п1,5 р ‘ • ήзм ,

U 1,5 р.д =6 • 0,6 • 10 • 2,0 = 720пас .

За виконаними пасажирокілометрами:

W 1 р.д = U 1 р.д l сер п , (2.87)

W 1 р.д = 576 • 20,6 = 118656 пас.км.

W 1,5 р.д = U 1, р.д l сер п ,

W 1,5 р.д = 720 • 20,6 = 14832 пас.км

Продуктивний пробіг автобуса за добу:

L 1 пр = (Lм пр + Lм зв ) • поб ‘ , (2.88)

L 1 пр = 40,8 • 4 = 163,2км.

L 1,5 пр = (Lм пр + Lм зв ) • поб ,

L 1,5 пр = 40,8 • 5 = 204км .

Загальний пробіг автобуса аз добу:

L 1 доб = L 1 пр + l о1 + l о2 , (2,89)

L 1 доб = 163,2 + 11 + 11 = 185,2км .

L 1,5 доб = L 1,5 пр + l о1 + l о2 ,

L 1,5 доб = 204 + 11 + 11 = 226км .

Коефіцієнт використання пробігу:

(2.90)

.


,

.

Автомобіле-дні у експлуатації:

АД 1 е = А 1 е • Др , (2.91)

АД 1 е =1 • 365 = 365авт.дн.

АД 1,5 е = А 1,5 е • Др,,

АД 1,5 е = 2 • 365 = 730авт.дн.

АДе = АД 1 е + АД 1,5 е ,

АДе = 365 + 730 = 1095авт.дн .

Автомобіле-дні облікові:

(2.92)

Облікова кількість автобусів:

(2.93)

.

Продуктивний пробіг автобуса за рік:

L р1 пр = L 1 пр • АД1 е , (2.94)


L р1 пр = 163,2 • 365 = 59568км.

L р1,5 пр = L 1,5 пр • АД1,5 е ,

L р1,5 пр = 204 • 730 = 148920км .

L р пр = L р1 пр + L р1,5 пр ,

L р пр = 59568+148920 = 208488 км.

Загальний пробіг автобуса за рік:

L 1 річ = L 1 доб • АД1 е , (2.95)

L 1 річ = 185,2 • 365 = 67598км.

L 1,5 річ = L 1,5 доб • АД1,5 е ,

L 1,5 річ = 226 • 730 = 164980км .

L річ = L 1 річ + L 1,5 річ ,

L річ = 67598 + 164980= 232578 км .

Кількість рейсів за рік:

n р річ1 = п1 р • АД1 е , (2.96)

n р річ1 =8 • 365 = 2920рейсів .

n р річ1,5 = п1,5 р • АД1,5 е ,

n р річ1, 5 = 10 • 730 = 7300рейсів.

n р річ = n р річ1 + n р річ1,5 ,

n р річ = 2920 + 7300 = 10220рейсів.

Річний обсяг перевезень:

Q 1 річ = А1 е U 1 р.д • Др , (2.97)

Q 1 річ =1 • 576 • 365 = 210140пас.

Q 1,5 річ = А1,5 е U 1,5 р.д • Др ,


Q 1,5 річ = 2 • 960 • 365 = 525600пас.

Q річ = Q 1 річ + Q 1,5 річ ,

Q річ =210140+525600 = 735740 пас.

Річний пасажирообіг на маршруті:

Рріч = Q річ l сер п , (2.98)

Рріч = 735740 • 20,4 = 15156244пас.км .

Автомобіле-години у експлуатації:

АГ1 е = Т 1 н ’ • АД1 е , (2.99)

АГ1 е = 8,33 • 365 = 3040,45авт.год.

АГ1,5 е = Т 1,5 н ’ • АД1.5 е ,

АГ1,5 е = 10,23 • 730 = 7467,9авт.год.

АГе = АГ1 е + АГ1,5 е ,

АГе = 3040,45+7467,9 = 10508,35авт.год .

2.6.3 Загальна місткість автобуса

У пасажиромісцях:

N = Аоб • qн , (2,100)

N =4 • 60 = 240пас.місць .

У пасажиромісцеднях:

N ’= АДоб q н , (2.101)

N = 1278 • 60 = 76680пас.місць.дн .


Виробіток на одне облікове пасажиромісце

У пасажирах:

(2.102)

У пасажирокілометрах:

(2.103)

Середній інтервал руху автобусів:

(2.104)

Середня частота руху автобусів:

, (2.105)

.

2.6.4 Розрахунок середніх значень техніко-експлуатаційних показників

Середній коефіцієнт випуску парку на лінію:

(2.106)


.

Середній час перебування автобуса у наряді:

(2.107)

Середня експлуатаційна швидкість:

, (2.108)

.

Середній коефіцієнт використання пробігу:

(2.109)

.

Середньодобовий пробіг одного автобуса:

(2.110)

.


Середня довжина поїздки пасажира (річна):

, (2.111)

Середній виробіток одного автобуса за рік:

- у пасажирах

, (2.112)

- у пасажирокілометрах

, (2.113)

Дані розрахунків зводимо в таблицю 2.8

Таблиця 2.8 – показники виробничої програми перевезень

Найменування показників Умовні позначення

Числові значення

Маршрут №754 Маршрут №5
1 2 3 4
Виробнича база
Тип і марка автобуса ПАЗ Богдан 144
Облікова кількість автобусів Аоб 4 7
Кількість автобусів у експлуатації Ae 3 6

Загальна пасажиромісткість автобусів:

у пасажиромісцях

у пасажиромісцеднях

N 240 560
N’ 76689 204400
Автомобіле-дні у експлуатації AДe 1095 2190
Автомобіледні облікові АДоб 1278 2555
Середні техніко-експлуатаційні показники
Середній коефіцієнт випуску автомобілів на лінію 0,857 0,857
Середній коефіцієнт використання пробігу b 0,896 0,98
Середній коефіцієнт використання місткості автобуса g 0,6 0,6
Середній коефіцієнт змінності пасажирів ήзм 2,0 1,91
Час у наряді, год. Тн1/Тн1,5 8,33/10,23 6,17/10,67/13,67
Середній час перебування автобуса у наряді, год. Тн 9,6 9,42
Середня місткість автобуса, пас 60 60
Середня експлуатаційна швидкість, км/год Ve 22,13 33,26
Середня довжина поїздки пасажира, км lсерп 20,4 13,12
1 2 3 4
Середньодобовий пробіг автобуса, км Lс.дсер 212,4 313,3

Середній виробіток на одне облікове пасажиромісце:

у пасажирах

у пасажирокілометрах

Uп.м

Wп.мкм

3504

72173

4423

58024

Середній виробіток одного автобуса за рік

у пасажирах

у пасажирокілометрах

Uар

Wар

183935

265355

2193441

Програма перевезень
Кількість рейсів прріч 10220 27010
Пробіг автобуса з пасажирами, км Lрпр 208488 675250
Загальний пробіг автобуса, км Lрріч 232578 686100
Обсяг перевезень Qріч 735740 1137340
Пасажирообіг, пас км. Рріч 15156244 15354090
Автомобіле-години у експлуатації АГе 10508,35 20629,75

2.7 Висновки по розділу 2

1. Встановлено, що програма на мові програмування „PASCAL” дозволяє аналізувати експлуатаційно-технологічні показники ТВ і Пе автобусу будь-якого виду та в прив’язці до конкретних характеристик автобусного маршруту (ступеня завантаженості, довжини перегону, дозволеної швидкості, коефіцієнта зчеплення дороги та інші).

2. Розроблено і запропоновано методику обґрунтування транспортно-технологічних та енергетичних якостей ТЗ, яка враховує зміни технічних параметрів.

3. Рівень експлуатаційно-технологічних якостей визначається двома показниками: результативності технологічних дій і енергетичної ефективності Пе . Чим більше значення цих показників тим більше вони придатні до енергозберігаючих технологій.

4. Встановлено, що дискретне представлення часу руху, енерговитрат, витрат палива, енергетичної результативності технологічного впливу дозволяє оптимізувати алгоритми керування автомобілем за критерієм його ефективності Враховуючи показники технічної характеристики і виконані розрахунки і, вибираємо для роботи на маршруті автобус Богдан 144 (qн = 80 місць).

5. Обгрунтувані техніко-експлуатаційні показників використання транспортних засобів та розрахунок показників виробничої програми, щодо організовані і управліні перевезеннями пасажирів.


РОЗДІЛ 3 . ОРГАНІЗАЦІЯ І УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯМИ ПАСАЖИРІВ

3.1 Розклади руху транспортних засобів

Розклад руху – основний документ автотранспортного підприємства, по якому організовується рух автобусів, їх використання по періодах доби і є обов’язковим для виконання працівниками всіх служб АТП.

Відповідно розкладу планується робота всіх ланок АТП. Виконання розкладу руху характеризує рівень роботи АТП.

Розкладом руху регламентується режим руху, час руху, час простою, режим роботи маршруту, інтервали руху, кількість транспортних засобів, режими праці бригад, основні техніко-експлуатаційні та економічні показники.

Розклад руху повинен забезпечувати вчасне і якісне задоволення потреб населення, використання місткості автобуса відповідно паспорту, мінімум витрат часу на очікування транспортного засобу, мінімум витрат часу на поїздку , максимальну швидкість, при забезпечення безпеки дорожнього руху, комфортність поїздки, дотримання режимів та умов праці, підвищення продуктивності праці.

Розрахунки для складання розкладу:

Час на нульовий пробіг:

(3.1)

.


.

Час рейсу:

t пр р = t рух пр + t пр.з пр + t кв , (3.2)t пр р = 44 + 6 + 7 = 57 хв . t зв р = t рух зв + t пр.з зв + t кв t зв р = 44 + 6 + 7 = 57 хв

Час виїзду з АТП:

t виїзд = t марш пр - t о1 , (3.3) t виїзд = 6год 30хв – 22хв = 6год 08хв. де t марш пр – початок роботи маршруту, год. Час заїзду в АТП:

t заїзд = t виїзд + t о1 + Т’м 1,5 + t об + t о2 + t пер + t кв , (3.4) t заїзд = 6,13 + 0,37 + 9,5 + 2 + 0,37 + 0,12 = 18год 29хв.

Складаємо розклад руху

Таблиця 3.1 – розклад руху автобусів на маршруті №754


Аналогічно складаємо розклад руху автобусів на маршруті №5

3.2 Організація праці водіїв

Роботу водія організовують відповідно до норм трудового законодавства і «Положення про робочий час та час відпочинку водіїв».

Тижнева тривалість не повинна перевищувати 40 годин при 5-6 денному робочому тижні, а тривалість робочої зміни одного водія 9 годин. Також водію планується між змінний відпочинок, обідню перерву, щотижневий відпочинок.

Особливість пасажиропотоків міських і приміських маршрутів вимагає організації інтенсивного руху в ранкові години „пік”, скорочення інтенсивності руху в міжпіковий період і поступове зняття автобусів після вечірнього „піку”. Ця особливість вимагає мати на маршрутах автобуси різної тривалості перебування на лінії.

Для автобусних бригад, що обслуговують маршрут №754, з півторазмінним режимом роботи, пропонується застосовувати наступну форму організації праці, виконавши розрахунки:

Дні роботи на місяць вересень:

Др.м к в св ,(3.5)

Др.м =30-4-0=26дн .

Норма тривалості робочого часу при 40- годинному робочому тижні на квітень місяць:

Фпл = (Дк - (Дсв - Дв )) • t зм - Дск 2 (3.6)


Фпл = (30 - (0 + 4)) • 7 - 4 • 2=174год.

Сумарна тривалість робочої зміни водіїв з двозмінним режимом роботи

Т1,5 р1,5 н +1 tn - o +1 t м o , (3.7)

Т1,5 р =10,23+1•0,3+1•0,08=10,61год .

Середня тривалість робочої зміни водія:

(3.8)

.

Кількість робочих змін водія на місяць:

(3.9)

Кількість днів міжзмінного відпочинку:

До = Др.м - п зм , (3.10)

До = 26 - 16 = 10дн .

У даній магістерській роботі запропонована наступна форма організації праці водіїв:

Місяць – вересень Рік 2009 Маршрут №754

Автобус 012-14 Гаражний номер 19.

Режим роботи на маршруті – півторизмінний

Тривалість зміни – 10,61 год

Число змін на добу – 1,5 зміни

Кількість водіїв на автобус – один

Кількість автобусів – один

Тривалість перерви для обіду і відпочинку – 2 год

Кількість днів міжзмінного відпочинку – 10

Кількість вихідних днів – 4 дні

Число змін на місяць – 16 змін

Таблиця 3.2 – Графік роботи водіїв на маршруті №754

Умовні позначення:

1 – перший водій;

2 – другий водій;

В – вихідний день;

П – робота на лінії

3.3 Організація державного контролю за роботою автотранспорту

Порядок проведення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006р. за №1567.

Органами державного контролю можуть бути: Мінтранс України, Укравтотранс, автотранспортні управління Мінтрансу, СМАП Мінтрансу та ДАІ.

Державний контроль може здійснюватися за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності, у пунктах пропуску через державний кордон, а також безпосередньо у транспортних засобах. Контроль здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Перевірка транспортних засобів, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів проводиться без їх зупинення на маршруті руху, на кінцевих зупинках, автостанціях, автовокзалах без порушення графіків руху.

Перевірка транспортних засобів проводиться з метою встановлення:

- наявності у водія документів, відмітки про проходження медичного огляду водія та технічного огляду транспортного засобу, екіпіровки;

- наявності у пасажирів квитків на проїзд в автобусі;

- дотримання водієм розкладу руху, режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту при перевезенні організованих груп дітей та туристів.

Про проведення перевірки автотранспортного засобу посадова особа, що здійснює контроль, робить відмітку у дорожній документації із зазначенням дати,, часу, місця і стислого змісту результатів перевірки, свого прізвищі, місця роботи і посади, номера посвідчення на право контролю, яку засвідчує своїм підписом.

3.4 Організація диспетчерського управління рухом транспортних засобів

Ефективне управління рухом автобусів на приміських маршрутах здійснюється у відповідності з вимогами диспетчерської системи.

Існують такі види диспетчерського управління як централізована та децентралізована.

Централізована система диспетчерського управління рухом транспортних засобів - це управління з одного центру – центральної диспетчерської станції, яка входить у систему управління або міськдержадміністрацію. При такій системі в центральній диспетчерській станції накопичується інформація про час випуску транспортних засобів на лінію, час проходження проміжних пунктів, час проходження кінцевого пункту, наповнення салонів, стан обслуговування пасажирів, час повернення в АТП.

При централізованій системі диспетчерського управління розрізняють внутрішньопаркову і лінійну диспетчеризацію.

Внутрішньопаркова диспетчеризація здійснюється відділом експлуатації АТП і включає:

- перевірку готовності транспортних засобів до випуску;

- підготовку диспетчерської і лінійної документації;

- випуск транспортних засобів на лінію;

- контроль своєчасного повернення транспортних засобів з лінії;

- складання добового диспетчерського звіту з аналізом виконання плану перевезень.

Лінійна диспетчеризація здійснюється апаратом центральної диспетчерської служби і включає:

- організацію роботи транспортних засобів на лінії

- контроль за регулярністю руху

- контроль ефективності використання транспортних засобів

- контроль за якістю перевезень, умовами перевезень.

Одним із основних напрямків удосконалення системи управління рухом автобусів є впровадження автоматизованих систем диспетчерського управління АСДУ-А, які контролюють рух автобусів у трьох – чотирьох контрольних пунктах маршруту.

Система АСДУ-А призначені для зв’язку центральних диспетчерських станцій з проміжними контрольними пунктами та водіями транспортних засобів через індуктивні і телефонні канали, радіоканали близького і далекого радіусу дії, навігаційні супутники, мобільних операторів (Київстар, МТС, Лайф), що дає можливість:

- раціонально розподіляти автобуси за маршрутами;

- оперативно усувати порушення розкладів;

- знижувати наповнення автобусів в години „пік";

- надавати своєчасну технічну допомогу;

- скорочувати лінійний персонал;

- підвищувати обсяги без збільшення кількості транспортних засобів;

- поліпшувати графіки руху;

- систематично контролювати роботу автобусів;

- складати звітність за результати роботи.

3.5 Заходи щодо забезпечення культури та якості обслуговування

3.5.1 Для забезпечення культури обслуговування пасажирів в АП пропонує наступні заходи

- розробити систему преміювання, що стимулюватиме зацікавленість водія надавати послуги за європейськими стандартами;

- здійснювати облік якості перевезень, створивши системи управління якістю при районній державній адміністрації;

- посилити контроль за технічним станом і екіпіровкою автобусів;

- забезпечити відповідний санітарний стан автобусів;

- обладнати автобуси місцями для перевезення інвалідів та пасажирів з дітьми;

- обладнати зупинки руху автобусів новими сучасними інформаційними табло;


3.5.2 Для забезпечення безпеки дорожнього руху пропоную

- розробити програми заходів забезпечення безпеки дорожнього руху;

- організувати медичне забезпечення безпеки дорожнього руху;

- складати програми семінарських занять з водіями щодо особливостей керування транспортними засобами за складних дорожніх та погодних умов;

- організовувати навчальну психологічну підготовку з відповідної поведінки в дорожніх умовах «молодих» водіїв;

- організовувати і проводити прийоми заліків з ПДР та надання першої медичної допомоги при ДТП;

- організовувати практичне відпрацювання форс-мажорних обставин на дорозі «молодими» водіями під час стажування;

- систематично обстежувати стан доріг на маршрутах;

- періодично нормувати швидкості руху, встановлювати швидкісні режими;

- організовувати тренажерне і комп’ютерне моделювання механізму виникнення ДТП з метою підвищення майстерності водіїв;

- проводити позачергові інструктажі водіїв щодо особливостей експлуатації автобусів в осінньо-зимовий період;

- в кожній автоколоні розробити план заходів щодо попередження дорожньо-транспортних пригод;

- проводити розслідування та аналіз дорожньо-транспортних пригод з доведенням інформації до кожного водія;

- проявляти принциповість та відповідальність при прийомі водіїв на роботу та визначенні їх професійної майстерності;

3.5.2 Заходи зі збереження паливо-мастильних матеріалів та дотримання енергозберігаючих технологій

- при кожному ТО-1 та ТО-2 перевіряти технічний стан автобусів на витрату палива;

- не випускати на лінію автобуси, що мають перевитрату палива за лінійними нормами;

- забезпечити жорсткий контроль видачі та збереження паливо-мастильних матеріалів;

- щоденно здійснювати аналіз витрат пального на пробіг автомобіля в дорожньому листі;

- контролювати величину загальних та продуктивних пробігів;

- щотижня, на засіданні комісії, заслуховувати водіїв транспортних засобів, що допускають перевитрати палива та приймати відповідні рішення;

3.5.3 Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки

- придбати сучасні аналізатори контролю вмісту шкідливих речовин в відпрацьованих газах;

- забезпечити регулювання двигунів на вміст оксиду вуглецю та димність відпрацьованих газів;

- забезпечити регулювання ТО та ремонт паливної апаратури у відповідності з технічними умовами;

- систематично проводити очистку та профілактичну заміну фільтрів автоматичних мийок;

- проводити очистку фільтрів та відстійників малярного відділення;

- здавати на переплавку зношені автомобільні шини;

- здавати відпрацьовані люмінесцентні лампи;

- не допустити розливу паливо-мастильних матеріалів на землю;

- по всьому периметру автопарку насадити алеї з листяних та хвойних порід дерев.

3.6 Висновки до розділу 3

Комплексно поставити проблеми, зв'язані з розвитком автопарку, визначити задачі і шляхи їхнього рішення, дати їм належне забезпечення (фінансове, матеріально-технічне, ресурсне, організаційне, правове й ін.), організувати і здійснити процес виконання задач і заходів провести економічний розрахунок.

РОЗДІЛ 4 . ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЄКТНИХ РІШЕНЬ

4.1 Виробнича програма з експлуатації транспортних засобів

Виробнича база – показники, які характеризують матеріальні можливості АТП.

Техніко-експлуатаційні показники – показники, що характеризують транспортні засоби та ступінь їх використання.

Виробнича програма – результати роботи транспортних засобів за планово-розрахунковий період.

Значення показників виробничої програми заносяться до табл. 4.1 відповідно до результатів розрахунків курсового проекту з пасажирських перевезень.

Таблиця 4.1 – Річна виробнича програма по експлуатації автобусів

Назва показника

Умовне

позначення

Значення

показника

1 2 3
Виробнича база

1 Тип і марка автобуса

Руслан А103.01
2 Середньооблікова кількість автобусів, одиниць Аоб 11
3 Експлуатаційна кількість автобусів, одиниць Ае 9
4 Балансова вартість одного автобуса, грн Вбал 295000
АДоб 3833
6 Автомобіле – дні в експлуатації АДе

3285

1 2 3
7 Режим роботи, змін nЗМ 1/2/1,5
Середні техніко-експлуатаційні показники
1 Коефіцієнт випуску автобусів на лінію αВ 0,857
2 Коефіцієнт використання пробігу β 0,96
3 Коефіцієнт використання місткості 0,6

4 Середній час перебування автобуса в наряді, год

Тн 9,48
5 Середня місткість автобуса, пас 60
6 Середня довжина поїздки пасажира, км lпсер 15,24
7 Експлуатаційна швидкість, км/год 29,5
8 Середньодобовий пробіг автобуса, км lдоб 280
9 Сумарний коефіцієнт коригу-вання до норм витрат палива, % ΣК 15
10 Лінійна норма витрат палива, л/100км Нs 18
Виробнича програма
1 Обсяг перевезень, пас. Qріч 2593225
2 Пасажирообіг, пас./км Рріч 39526447
3 Загальна кількість рейсів nріч 37230
4 Пробіг автобусів з пасажирами, км Lрпр 883738
5 Загальний пробіг автобусів, км Lріч 918678
6 Автомобіле-години в експлуатації, АГе 31138,15

Необхідна чисельність водіїв

Для розрахунку чисельності водіїв використовується показник середньооблікової чисельності, тобто враховуються всі працівники спискового складу, яким нараховується заробітна плата, також для розрахунку середньомісячної заробітної плати, продуктивності праці тощо:

(4.1)


де 1,05 – коефіцієнт, який враховує час на підготовчо-заключні роботи та час на передрейсовий медичний огляд;

К w = 1,05 - 1,15 – коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності праці.

Фрчв, Фрчк – фонд робочого часу одного водія (кондуктора) на розрахунковий період, год:

Розподіл водіїв за кваліфікацією:

(4.2)

.

(4.3)

.

де Ч1 , Ч2 - чисельність водіїв відповідно 1 та 2 класу, чол;

Вч 1 , Вч 2 – відсоток водіїв 1 та 2 класу від загальної кількості.

4.2 Собівартість перевезень

Собівартість транспортної продукції буває двох видів : собівартість доставки і собівартість перевезень.

Собівартість перевезень – це вартісне вираження експлуатаційних витрат, які спрямовані на виконання одиниці транспортної продукції, а саме:

- фонд оплати праці ;

- відрахування на соціальні заходи ;

- паливо для автомобілів ;

- мастильні та інші експлуатаційні матеріали ;

- технічне обслуговування та поточний ремонт транспортних засобів;

- відновлення спрацювання та ремонт автомобільних шин ;

- амортизаційні відрахування на повне відновлення транспортних засобів; накладні витрати.

Фонд оплати праці - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників та управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов праці, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

З метою планування та аналізу ефективності використання фонду оплати праці його диференціюють за певними ознаками. За змістом та джерелами формування виділяють фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати

4.2.1 Розрахунок погодинної заробітної плати

До фонду основної заробітної плати входить заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками та посадовими окладами, прийнятих на підприємстві. Праця водіїв автобусів оплачується переважно по погодинно-преміальній системі погодинної форми:

(4.4)

.

де – погодинна тарифна ставка водіям автобусів,грн.(встановлюється «Галузевою угодою» поточний рік);

4.2.2 Фонд додаткової заробітної плати

Надбавка за класність:


(4.5)

.

де = 25% - відсоток надбавки за класність водіям 1 класу, %;

= 10% – відсоток надбавки за класність водіям 2 класу, %.

Доплата за керівництво бригадою водіїв:

(4.6)

.

де - відсоток доплати за керівництво бригадою ,% ;

– чисельність бригадирів , чол.

Доплата водіям за час на підготовчо-заключні роботи та за час проходження передрейсового медичного огляду:

Дв п-з,м.о = (4.7)

Дв п-з,м.о

де 18 – час на підготовчо-заключні роботи, хв;

5 – час на проходження передрейсового медичного огляду, хв.

Доплата за роботу в нічну зміну:

(4.8)


де =1,5% - відсоток роботи в нічну зміну, %.

= 40% - відсоток доплати за роботу в нічну зміну, %.

Доплата за роботу у святкові дні:

Д в св = (4.9)

Д в св .

де Дк – кількість календарних днів у році, дні ;

Дсв =10 – кількість святкових днів у році ,дні ;

2 – подвійна оплата за роботу у святкові дні.

Премія водіям :

Премія водіям автобусів встановлюється за дотримання графіку руху в розмірі 20 – 50 %.

Пр в = ( 4 . 10 )

Пр в

де Пр % - відсоток премії водіям за дотримання графіку руху, %.

Доплата за суміщення професій:

Д в сум .=(4.11)

Д в сум .

де Д% сум = 10-20% - відсоток доплати за суміщення професії кондуктора, %.

Нарахована заробітна плата водіям:

ЗП в нар = ЗП в пог + Н в кл + Д в бр + Д в п-з,м.о в н.зм в свр в + Д в

ЗП в нар = 208438,8+33296,29+7538,78+12644,13+1250,63 +11421,3+104319,4+41687,76=420597,09грн. (4.12)

Оплата відпусток водіям:

ЗП в відп = (4.13)

ЗП в відп .

де В% відп - відсоток зарплати за час відпустки.

Фонд оплати праці водіям

ФОПв = ЗП в нар + ЗП в відп, (4.14)

ФОПв =420597,09+42900,9=463498грн

Загальний фонд оплати праці:

ФОП = ФОПв = 463498грн (4.15)

4.2.3 Відрахування на соціальні заходи

до Пенсійного фонду :Нпф =(4.16)

Нпф


де В% пф – відсоток нарахувань на ФОП до Пенсійного фонду, %.

до Фонду соцстрахування на випадок безробіття :

Нвб = (4.17)

Нвб .

де В% вб – відсоток нарахувань на ФОП до Фонду соціального страхування на випадок безробіття,%.
до Фонду соцстрахування на випадок тимчасової втрати працездатності:
Нвп =(4.18)

Нвп

де В% вп – відсоток нарахувань на ФОП до Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності,%.

до Фонду соцстрахування на випадок травматизму:

Нтр =(4.19)

Нтр .

де В% тр – відсоток нарахувань на ФОП до Фонду соціального страхування на випадок троавматизму,%.

Сума нарахувань на фонд оплати праці


Нфоп = Нпфвбвптр =232954,09грн (4.20)

4.2.4 Паливо мастильні матеряли

Планова потреба в паливі визначається відповідно до встановлених лінійних норм з урахуванням надбавок до них.

Qн = 0,01· Lзаг · Нs· (1 + 0,01 ·ΣК), (4.21)

Qн =0,01 ·918678 · 18 · (1 + 0,01 · 15) = 198434,44л

де Нs – базова лінійна норма витрат палива, л/100 км (згідно технічного паспорту автомобіля).

Витрати на паливо:

Впал = Q н ּ Цпал , (4.23)

Впал =198434,44 · 9.70=1924814,07грн.

де Цпал – вартість 1 літра палива, грн.

Витрати намоторні оливи:

(4.24)

де Нм.ол. - норма витрат моторних олив на 100л палива, л/100л; Цм.ол - вартість одного літра моторної оливи, грн..витрати натрансмісійні оливи:

(4.25)

.


де Нтр.ол. - норма витрат трансмісійних олив на 100 л палива, л/100л;

Цтр.ол - вартість одного літра трансмісійних олив, грн.

Витрати на спеціальні оливи:

(4.26)

де Hсп.ол. - норма витрат спеціальних олив на 100л палива, л/100л;

Цсп.ол. - вартість одного літра спеціальних олив, грн.

Витрати напластичні мастила:

(4.27)

.

де Нпл.м. - норма витрат пластичних мастил на 100 л палива,кг/100 л;

Цпл.м. - вартість одного кілограма пластичних мастил, грн.

Витратиінших експлуатаційних матеріалів:

(4.30)

.

де Нек.м. - норма витрат інших експлуатаційних матеріалів в рік на один автомобіль, грн.

Загальні нормативні витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали для транспортних засобів:


Вмм = Вм.ол. + Втр.ол. + Всп.ол. + Втр.м. + Век.м, = 236885,41грн. (4.31)

Витрати на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів

Розрахунок нормативних витрат на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів:

, (4.32)

.

де НТО,ПР – норма витрат на ТО і ПР на 1000 км пробігу, грн;

Кд коефіцієнт , який враховує категорію умов експлуатації;

Кпр – коефіцієнт, який враховує роботу автомобілів з причепами.

4.2.5 Витрати на автомобільні шини

Потреба в автомобільних шинах:

(4.33)

.

де - пробіг шини, км;

- кількість шин на автомобілі.

Витрати на шини:

(4.34)

.

де Цш – вартість одного комплекту шини, грн.


4.3.6 Амортизаційні відрахування на повне відновлення транспортних засобів

Амортизаційні відрахування здійснюються відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства”

Ав = (4.35) Ав .

де Н% ам - відсоток амортизаційних відрахувань по 2 групі основних засобів.

4.2.7 Накладні витрати

Витрати на утримання органів управління

Сума розрахованих статей витрат:

Врозр = ФОП + Нфоп + Впал. + Вмм.то,пр. + Вш. + Ав (4.36)

Врозр = 463498+232954,09+1924814,07+236885,41+318729,81+

+69600+1694000=4940481,38грн.

Витрати на утримання органів управління:

Во.уп . = (4.37)Во.уп.

де % - відсоток накладних витрат на утримання органів управління.

4.2.8 Обов’язкове страхування

страхування від нещасних випадків:

Встрах н.в. = Нстрах н.в. ( Чводконд ) , (4.38)


Встрах н.в =85 · 16=1360грн.

де Нстрах н.в. – норматив витрат на страхування від нещасних випадків в рік, грн;

страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів:

Встрах ц.в. = Нстрах ц.в · Чвод , (4.39)

Встрах ц.в =195,5 · 16=3128грн .

де Нстрах ц.в - норматив витрат на страхування цивільної відповідальності на рік, грн;

сума витрат на обов’язкове страхування:

Встрах = Встрах н.в + Встрах ц.в =4488грн (4.40)

Інші витрати:

(4.41)

.

де В% ін – запланований відсоток інших накладних витрат, %;(за даними АТП);

Сума накладних витрат:

Внакл = Во.упстрахін = 1289013,17грн. (4.42)

Собівартість перевезень:


(4.43)

де Взаг загальні витрати на виконання заданого обсягу перевезень пасажирів, грн:

Взаг = ФОП+Нфоппал.мм.то,пр.ш.внакл , (4.44)

Взаг = 463498+232954,09+1924814,07+236885,41+

318729,81+69600+1694000+1289013,17=6229494,55грн.

Собівартість за калькуляційними статтями:

(4.45).

Аналогічно розраховується за всіма статтями калькуляції

Структура собівартості:

(4.46)

Аналогічно розраховується структура собівартості за всіма статтями витрат.

4.3 Фінансово-економічні показники

На приміських маршрутах:

Д = t · Ррічн ·Кп ,, (4.47)


Д = 0,28 · 39526447 · 0,88=9739316,58грн.

де t – тариф на перевезення пасажирів, грн.;

Кп – коефіцієнт платності.

Д оходна ставка:

(4.48)

4.3.1 Балансовий прибуток

Прибуток – це частина доходу, що залишається після відшкодування всіх витрат:

Пбал = Д – Взаг – ПДВ (4.49)

Пбал =9739316,58-6229493,55-1947863,32=1561958,71грн

Податок на додану вартість:

ПДВ=0,2 · Д (4.50)

ПДВ=0,2 · 9739316,58= 1947863,32грн

де 0,2 – ставка ПДВ з обороту

4.3.2 Відрахування до державного бюджету

До державного бюджету відраховується частина отриманого прибутку – податок на прибуток підприємства.

Пприб = (4.51)


Пприб .

де Спод% - ставка податку на прибуток підприємства,%.

4.3.3 Чистий прибуток

Чистий прибуток залишається у розпорядженні підприємства.

Пчист = Пбал – Пприб , (4.52)

Пчист = 1561958,71-390489,68=1171469,03грн

4.3.4 Рентабельність перевезень

Рентабельність – це економічний показник, який характеризує ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.

(4.53)

.

4.4 Економічна ефективність

Ефективність виробництва – це узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і робочої сили за певний проміжок часу. Оцінка доцільності капітальних вкладень передбачає прийняття рішення про те, варто чи ні вкладати ці грошові засоби .

КВ = Вбал · Аоб =385000 · 11=4235000грн. (4.54)

Коефіцієнт економічної ефективності (Екв ) порівнюють з нормативним коефіцієнтом (Ен ), якщо Екв більше за Ен (0,15), то проект капітальних вкладень є ефективним (доцільним):


(4.55)

.

Період окупності відображає кількість років, за які сума прибутку перекриє суму капітальних вкладень:

(4.56)

.

4.4.1 Показники ефективності використання основних засобів

Фондовіддача – відношення вартості виготовленої продукції (за гуртовими цінами) за рік до середньорічної вартості основних засобів. Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні засоби, тобто ефективність цього вкладення коштів. Вкладення коштів є доцільним, якщо фондовіддача більша за 1.

Фондовіддача:

(4.57)

.

Фондомісткість – визначає необхідну величину основних засобів для виготовлення продукції заданої величини і має бути меншою за 1.

(4.58)


4.4.2 Показники ефективності використання праці

Фондоозброєність – це відношення середньої вартості основних засобів до середньооблікової чисельності працівників:

(4.59)Ф .

Продуктивність праці – це співвідношення обсягу продукції та кількості праці, витраченої на його виробництво. За методами продуктивність праці визначається:

За натуральним методом:

(4.61).

За вартісним методом:

(4.68).

Таблиця 4.2–Техніко-економічні показники проекту

Назва показника Умовні позначення Значення показника по АТП Значення показника по МР
1 2 3 4
1 Тип і марка автомобіля Богдан А-091 Руслан А103.01
2 Середньоспискова кількість автомобілів, од.

Аоб

11 11
3 Експлуатаційна кількість автомобілів, од Ае 9 9
4 Автомобіле-дні списочні,а-д АДоб 3833 3833
5 Автомобіле-дні в експлуатації, а-д АДе 3181 3285
6 Коефіцієнт випуску на лінію αв 0,830 0,857
7 Середній час перебування автомобіля в наряді, год

Тн

9,36 9,48
8 Обсяг перевезень,пас Qфакт 1493866 2593225
9 Обсяг транспортної роботи, пас/км Рфакт 22766517 39526447
10 Загальний річний пробіг, км Lзаг 878337,7 918678
11 Автомобіле-години в експлуатації, а-год АГе 29774 31138,15
12 Чисельність водіїв, чол Чв 16 16

13 Продуктивність праці

- за натуральним методом, км/чол

- за вартісним методом, грн/чол

Wнат

Wварт

54896,1

425388,51

57417,4

608707,29

14 Середньомісячна зарплата, грн ЗПв 2194,5 2414,05
15 Загальні витрати, грн Взаг 4320319,1 6229494,55
16 Собівартість перевезень, грн./10пас.км S 2,58 2,46
17 Валові доходи, грн Дпер 6260989,1 9739316,58
18 Балансовий прибуток, грн Пбал 688472,2 1561958,71
19 Рентабельність, % R 15,94 25,07
20 Капітальні інвестиції, грн КВ 4235000
21 Період окупності, роки Ток 3
22 Фондовіддача, грн/1грн Фвід 2,3
23 Фондомісткість, грн/1грн Фміст 0,43

4.5 Висновки до розділу 4

Залучення нових машин у перевезеннях на маршрутах №757 та №5 дасть змогу збільшити величину виручки, а відповідно зростуть показники ефективності діяльності, а саме: прибутків і рентабельності підприємства.

Доходи після поповнення автопарку будуть перевищують витрати, в 2011 році рентабельність від роботи складатиме 25,07%.

Отже, проведені практичні розрахунки та дослідження підтверджують, що обрані заходи позитивно вплинуть на ефективність приміських перевезень підприємства ВАТ «АТАСС-Бориспіль», що сприятиме успішному веденню бізнесу.


РОЗДІЛ 5 . ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Проведення інструктажу

1. Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

2. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

3. Вступний інструктаж

Проводиться:

· з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

· з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

· з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

· з екскурсантами у разі екскурсії на підприємство.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5), який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у наказі про прийняття працівника на роботу.

4. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

· новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

· який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

· який виконуватиме нову для нього роботу;

· відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:

· до початку трудового або професійного навчання;

· перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

5. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

·на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

·для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

6. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

· при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

· при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

· при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

· при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж може проводитись індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

7. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

· при ліквідації аварії або стихійного лиха;

· при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

8. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

9. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6). Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

11. Перелік професій та посад працівників, які звільняються від повторного інструктажу, затверджується роботодавцем. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов'язана з безпосереднім обслуговуванням об'єктів, машин, механізмів, устаткування, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

12. Тематика та порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для учнів, курсантів, слухачів, студентів під час трудового і професійного навчання у навчальних закладах визначаються нормативно-правовими актами в галузі освіти.

Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своїми посадами та заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, зазначеним у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 1), затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики від 16 лютого 1998 року N 24 (із змінами).

13. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

5.2 Начальник відділу охорони праці

Завдання та обов'язки. Організовує і координує роботи з охорони праці на підприємстві, здійснює контроль за додержанням у структурних підрозділах законодавчих і нормативних правових актів з охорони праці, проведенням профілактичної роботи із запобігання виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, заходів зі створення здорових і безпечних умов праці на підприємстві, за наданням робітникам установлених пільг і компенсацій за умовами праці. Організовує вивчення умов праці на робочих місцях, роботу з проведення паспортизації санітарно-технічного стану цехів, перевірки технічного стану устаткування, запобіжних і захисних пристроїв, здійснює контроль за ефективністю роботи вентиляційних і аспіраційних систем. Інформує працівників від особи роботодавця про стан умов праці на робочому місці, а також про прийняті заходи щодо захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів, забезпечує підготовку документів на виплату відшкодування збитків, причинених здоров'ю працівників у результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Організовує проведення перевірок, обстеження технічного стану будинків, будівель, устаткування, машин і механізмів на відповідність їх вимогам нормативних актів з охорони праці, стану санітарно-побутових приміщень, засобів колективного і індивідуального захисту працівників, контролює своєчасність їх проведення. Бере участь у складанні розділу "Охорона праці" колективного договору, здійснює контроль за його виконанням, а також виконанням приписів органів державного контролю, інших заходів з поліпшення умов праці. Бере участь в узгодженні розроблюваної на підприємстві проектної документації, у роботі комісій з приймання в експлуатацію завершених будівництвом або реконструйованих об'єктів виробничого призначення, з приймання із ремонту установок, агрегатів і іншого обладнання щодо додержання вимог нормативних правових актів з охорони праці. Надає методичну допомогу керівникам підрозділів підприємства у складанні списків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов'язкові попередні і періодичні медичні огляди, а також списків професій і посад, згідно з якими працівникам надаються компенсації і пільги за тяжкі, шкідливі або небезпечні умови праці, у разі розробки і перегляду інструкцій з охорони праці, стандартів підприємства з безпеки праці. Забезпечує проведення ввідних і повторних інструктажів, навчання і перевірку знань з охорони праці працівників підприємства. Видає керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержує від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагає відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативи з охорони праці, зупиняє роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва в разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих. Надсилає керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Забезпечує участь відділу в розробленні та впровадженні більш досконалих конструкцій обгороджувальної техніки та інших засобів захисту, маршрутів безпечного руху транспорту і пішоходів на території підприємства, заходів щодо створення безпечних та здорових умов праці. Бере участь у розробленні проектів перспективних і річних планів з поліпшення умов праці на підприємстві. Забезпечує проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, правил поведінки в разі виникнення аварій згідно з чинним типовим положенням; контролює складання кошторисів витрат на заходи з охорони праці в підрозділах підприємства, правильність складання заявок на спецодяг та інші засоби індивідуального захисту, спецхарчування, запобіжні та захисні пристрої тощо. Здійснює контроль за витратами коштів на охорону праці, додержанням правил і норм охорони праці і виробничої санітарії в проектах підрозділів підприємства, які будуються або реконструюються, нових технологічних процесів під час установлення устаткування, а також строків випробувань і перевірок правильності експлуатації парових котлів, балонів для стиснених газів, контрольної апаратури, кранів, підйомників та іншого устаткування, графіків замірів виробничого шуму, повітряного середовища, вібрації тощо, виконання розпоряджень органів державного нагляду, міжвідомчого та відомчого контролю за додержанням чинних норм і стандартів з безпеки праці в процесі виробництва. Подає підрозділам підприємства методичну допомогу в розробленні нових і перегляді застарілих інструкцій та пам'яток з охорони праці, а також складанні програм навчання працівників безпечним методам праці.

Бере участь у розслідуванні та аналізі причин виробничого травматизму, професійних захворювань, у розробленні заходів щодо їх запобігання та усунення. Організовує роботу кабінету з охорони праці та пропаганду заходів з охорони праці і виробничої санітарії шляхом проведення лекцій, бесід, улаштування виставок, вітрин, стендів, розповсюдження правил, інструкцій, пам'яток, демонстрації кінофільмів тощо. Контролює забезпечення додержання правил і норм охорони праці під час проходження практики студентів, учнів професійно-технічних училищ тощо.

Здійснює зв'язок з медичними установами, науково-дослідними інститутами та іншими організаціями з питань охорони праці і вживає заходів щодо впровадження їх рекомендацій. Забезпечує складання звітності з охорони праці. Керує робітниками відділу.

Повинен знати: законодавчі і нормативні правові акти, методичні матеріали з питань охорони праці; виробничу та організаційну структуру підприємства; основні технологічні процеси та режими виробництва; устаткування підприємства і принципи його роботи; методи вивчення умов праці на робочих місцях; організацію роботи з охорони праці і виробничої санітарії; систему стандартів безпеки праці; психофізіологічні вимоги до працівників, виходячи з категорії важкості робіт, обмеження застосування праці жінок, підлітків, робітників, переведених на легку працю; правила і засоби контролю відповідності технічного стану устаткування вимогам безпечного ведення робіт; передовий вітчизняний і світовий досвід у галузі охорони праці; методи і форми пропаганди та інформації з охорони праці; порядок проведення розслідування нещасних випадків; порядок і строки складання звітності про виконання заходів з охорони праці та виробничої санітарії; основи економіки, організації виробництва і управління; основи трудового законодавства; засоби обчислювальної техніки, комунікацій і зв'язку. Кваліфікаційні вимоги. Повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи з охорони праці - не менше 2 років.

5.3 Інженер з охорони праці

Завдання та обов'язки. Здійснює контроль за додержанням у підрозділах підприємства законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, за наданням робітникам встановлених пільг і компенсацій за умовами праці. Вивчає умови праці на робочих місцях, готує і вносить пропозиції щодо розроблення і упровадження більш досконалих конструкцій обгороджувальної техніки, запобіжних і блокувальних пристроїв, інших засобів захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Бере участь у проведенні перевірок, обстежень технічного стану будівель, споруд, устаткування, машин і механізмів, ефективності роботи вентиляційних систем, стану санітарно-технічних пристроїв санітарно-побутових приміщень, засобів колективного та індивідуального захисту працівників, визначенні їх відповідності вимогам нормативних правових актів з охорони праці і у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю і здоров'ю працівників або можуть привести до аварії; вживає заходів щодо припинення експлуатації машин, устаткування і виконання робіт у цехах, на дільницях, на робочих місцях. Разом з іншими підрозділами підприємства проводить роботу з атестації та сертифікації робочих місць і виробничого устаткування на відповідність вимогам охорони праці. Бере участь у розробленні заходів щодо запобігання професійним захворюванням і нещасним випадкам на виробництві, поліпшення умов праці і доведення їх до вимог нормативних правових актів з охорони праці, а також надає організаційну допомогу з виконання розроблених заходів. Контролює вчасне проведення відповідними службами необхідних випробувань і технічних оглядів стану устаткування, машин і механізмів, дотримання графіків вимірів параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, виконання приписів органів державного нагляду і контролю за додержанням чинних норм, правил і інструкцій з охорони праці, стандартів безпеки праці у процесі виробництва, а також у проектах нових виробничих об'єктів та тих, що реконструюються, бере участь у прийманні їх до експлуатації. Бере участь у розгляді питання про відшкодування роботодавцем шкоди заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків. Надає підрозділам підприємства методичну допомогу у вкладанні переліків професій і посад, відповідно до яких працівники мають проходити обов'язкові медичні огляди, а також переліки професій посад, відповідно до яких на основі чинного законодавства надається компенсація та пільги за важкі, шкідливі або небезпечні умови праці; під час розроблення і перегляду інструкцій з охорони праці, стандартів підприємства, системи стандартів безпеки праці; з організації інструктажу, навчання і перевірки знань працівників з охорони праці. Проводить вступні інструктажі з охорони праці з усіма, хто приймається на роботу, приїздить у відрядження, учнями і студентами, які прибули на проходження виробничого навчання або практику. Бере участь у складанні розділу "Охорона праці" колективного договору, у розслідуванні випадків виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, вивчає їх причини, аналізує ефективність упроваджуваних заходів щодо їх запобігання. Здійснює контроль за організацією зберігання, видання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилення, знежирення і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, станом запобіжних пристосувань і захисних пристроїв, а також правильним витрачанням у підрозділах підприємства коштів, виділених на виконання заходів з охорони праці. Складає звітність з охорони праці за встановленими формами і у відповідні терміни. Повинен знати: Закон України "Про охорону праці"; законодавчі і нормативні правові акти, методичні матеріали з питань охорони праці, основні технологічні процеси виробництва продукції підприємства; методи вивчення умов праці на робочих місцях; організацію роботи з охорони праці; систему стандартів безпеки праці; психофізіологічні вимоги до працівників виходячи з категорії важкості робіт, обмеження застосування праці жінок, підлітків, робітників, переведених на легку працю; особливості експлуатації устаткування, яке застосовується на підприємстві; правила і засоби контролю відповідності технічного стану устаткування вимогам безпечного ведення робіт; передовий і вітчизняний досвід з охорони праці; порядок і строки складання звітності про виконання заходів з охорони праці; основи економіки, організації виробництва, праці і управління; основи трудового законодавства.

Кваліфікаційні вимоги.

Провідний інженер з охорони праці: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з охорони праці I категорії - не менше 2 років.

Інженер з охорони праці I категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією інженера з охорони праці II категорії - не менше 2 років.

Інженер з охорони праці II категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з охорони праці - не менше 1 року.

Інженер з охорони праці: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст) без вимог до стажу роботи.


РОЗДІЛ 6 . ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

6.1 Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності

Об'єкт господарської діяльності — це підприємства (державні і приватні), установи і організації, навчальні заклади та інші. На всіх об'єктах Цивільна оборона організовується з метою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об'єктів та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР). Відповідальність за організацію та стан Цивільної оборони, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільної оборони (НЦО) об'єкта — керівник підприємства, установи та організації. Начальник ЦО об'єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальнику ЦО міста (району), на території якого розташований об'єкт. На допомогу начальнику ЦО об'єкта призначається заступник, або декілька. Як правило, призначаються заступники з: інженерно-технічної частини, евакуації, матеріально-технічного постачання.Заступник начальника ЦО з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих; керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (на об'єкті). Заступник начальника ЦО з інженерно-технічної частини — головний інженер об'єкта — керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах надзвичайних ситуацій, керує аварійно-технічною, протипожежною службами, та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлювальними роботами в районі лиха, аварії, в осередку ураження.

Заступник начальника ЦО з матеріально-технічного постачання — заступник або помічник директора з постачання — забезпечує накопичення та збереження спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи.

В склад керівництва Цивільної оборони об'єкта входять також керівники громадських організацій.

При начальникові ЦО об'єкта створюється штаб ЦО — орган управління начальника Цивільної оборони. Склад штабу залежить від значення підприємства. Штаб ЦО комплектується як штатними працівниками ЦО, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов'язків, та складається із начальників штабу, його заступників (помічників) з оперативно-розвідувальної роботи, бойової підготовки, а також інших спеціалістів (виходячи із специфіки виробництва чи обстановки).

Робота штабу організовується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦО об'єкта, старшого штабу та рішень місцевої державної адміністрації (органу виконавчої влади). Начальник штабу є першим заступником начальника ЦО об'єкта. Йому надається право від імені начальника ЦО віддавати накази та розпорядження з питань Цивільної оборони на об'єкті.

Штаб Цивільної оборони здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців та забезпечує своєчасне оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій. Організовує і забезпечує безперервне управління Цивільної оборони. Розробляє план дій органів управління і сил ЦО об'єкта з запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та організовує його виконання. Організовує та контролює навчання робітників, службовців з Цивільної оборони та підготовки невоєнізованих формувань об'єкта.

На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО: оповіщення і зв'язку; медична; радіаційного та хімічного захисту; охорони громадського порядку; протипожежна; енергопостачання та світломаскування; аварійно-технічна; сховищ і укриттів; транспортна; матеріально-технічного постачання та інші. На них покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні РІНР.

Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта, з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені. Начальники служб зобов'язані підтримувати в постійній готовності сили та засоби служби, знати політичні, моральні і ділові якості підлеглих і проводити з ними виховну роботу, заняття та навчання. Начальники служб беруть участь у розробленні плану дій органів упраління і сил із запобігання і ліквідації НС та самостійно розробляють необхідні документи служб. На них покладається своєчасне забезпечення підлеглих формувань спеціальним майном і технікою.

Служба оповіщення та зв'язку створюється на базі вузла зв'язку об'єкта (диспетчерського зв'язку, електроцеху). На службу покладається: організація своєчасного оповіщення керівного складу, робітників та службовців, населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій; організація зв'язку та підтримування її у постійній готовності. Крім того, служба усуває аварії на мережах і спорудах зв'язку, що знаходяться в осередках ураження, районах лиха.Медична служба організовується на базі медсанчастини (поліклініки) об'єкта. Начальник служби — головний лікар. Служба забезпечує комплектування, навчання і підтримування в готовності медичних формувань; накопичення запасів медичного майна та медичних засобів індивідуального захисту; медичну розвідку і санітарно-епідемічне спостереження. Надає медичну допомогу ураженим та евакуйовує їх у лікарняні установи, здійснює медичне забезпечення робітників, службовців і членів їх сімей у місцях розміщення евакуйованих.

Служба радіаційного і хімічного захисту розробляє і здійснює заходи щодо захисту людей, харчоблоків, складів продуктів від дії радіоактивних та отруйних речовин: створює і навчає формування і установи радіаційного та хімічного захисту; здійснюєконтроль за станом засобів індивідуального захисту, приладів і спеціальної техніки. Веде радіаційну та хімічну розвідку, здійснює контроль за опроміненням та зараженням особового складу, проводить заходи щодо ліквідації радіоактивного і хімічного зараження.

Служба охорони громадського порядку створюється на базі підрозділів охорони та народних дружин. Вона забезпечує надійну охорону об'єкта; підтримування громадського порядку в районах лиха та під час проведення РІНР; сприяє своєчасному укриттю працюючих за сигналами ЦО; контролює дотримання режиму світломаскування.

Служба енергопостачання та світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика. Начальник служби — головний енергетик об'єкта. Служба розробляє заходи щодо забезпечення безперебійного постачання газу, тепла, електроенергії на об'єкт. Здійснює оснащення уразливих ділянок енергетичних мереж різного роду системами та засобами захисту. Планує проведення заходів зі світломаскування та підготовчі заходи першочергових відновлюваних робіт. Проводить невідкладні аварійно-відновлювальні роботи на енергомережах.

Аварійно-технічна служба організовується на базі виробничого, технічного відділів або відділу головного механіка. Вона розробляє і здійснює заходи щодо захисту унікального обладнання, підвищення стійкості основних споруд, спеціальних інженерних мереж і комунікацій; проводить невідкладні роботи по розбиранню завалів, локалізацій і ліквідації аварій на комунікаціях та спорудах об'єкта.

Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу, будівельних бригад (цехів). Вона займається: відпрацюванням розрахунків укриття робітників, службовців, населення; забезпеченням готовності сховищ і укриттів та контролем за правильністю їх експлуатації; організацією будівництва захисних споруд. На її особовий склад покладається забезпечення своєчасного заповнення сховищ і укриттів за сигналами оповіщення ЦО. Крім того, служба бере участь у рятувальнних роботах при розкритті завалених сховищ і укриттів.

Транспортна служба створюється на базі транспортного цеху (гаража). Вона розробляє і здійснює заходи щодо забезпечення перевезень евакуйованих; організовує перевезення сил і засобів до осередку ураження (в районах лиха); готує транспорт для перевезення людей, евакуації уражених і для інших цілей ЦО; проводить роботи щодо знезараження транспорту.

Служба матеріально-технічного постачання створюється на базі відділу матеріально-технічного постачання об'єкта. Вона розробляє план матеріально-технічного постачання; своєчасно забезпечує формування усіма видами оснащення і продовольства; організовує ремонт техніки і різного майна, підвезення його до ділянок (місць) робіт, зберігання та облік; забезпечує продуктами та предметами першої необхідності персоналу як на об'єкті так і в місцях розселення (евакуації).

На невеличких об'єктах господарської діяльності служби ЦО не створюються, їх функції при проведенні необхідних заходів виконують структурні органи управління цих об'єктів

6.2 Сили та засоби Цивільної оборони

Сили Цивільної оборони створюються для захисту населення і територій, попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Силами Цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Правові основи створення і діяльності сил Цивільної оборони складають: Конституція України, Закон і Положення про Цивільну оборону України, інші Закони та нормативно правові акти України.

Війська Цивільної оборони. Спеціалізовані військові формування, призначені для захисту населення і території у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, великою пожежею, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуваням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших поставлених завдань згідно з законодавством.

Війська ЦО України утворюються відповідно до Закону України "Про війська Цивільної оборони" і складають ядро найбільш підготовлених і мобільних сил. Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначається з урахуванням потреб і особливостей району призначення. Війська ЦО підпорядковуються керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

До 1992 року військові частини ЦО входили до складу Збройних Сил і підпорядковувались Міністру оборони. 28 січня 1992 року Постановою Кабінету Міністрів України "Про війська ЦО" частини ЦО були підпорядковані Штабу ЦО України. У склад військ ЦО України входять:

· чотири окремі мобільні механізовані бригади, одна з них навчальна;

· чотири окремі мобільні механізовані полки;

· дев'ять окремих аварійно-рятувальних батальйони;

· об'єднаний загін оперативного рятування;

· регіональний рятувально-координаційний центр;

· два вузли зв'язку МНС України.

Військові частини мають свої зони відповідальності і дислокуються у великих містах та промислових центрах — у містах Київ, Донецьк, Кіровоград, Вінниця, Хмельницький, АР Крим, Київська, Дніпропетровська, Харківська, Запорізька, Одеська, Луганська, Львівська, Сумська та Рівненська області. Згідно з Законом "Про цивільну оборону України" на війська ЦО покладено завдання щодо організації та проведення РІНР в районах лиха та осередках ураження. Маючи на оснащенні сучасну техніку і володіючи високою маневреністю, вони здатні швидко проводити рятувальні роботи у будь-який час року і доби та будь-якій погоді. Свої завдання військові частини ЦО виконують, як правило, при взаємодії з формуваннями ЦО, а також з відомчими спеціальними формуваннями, що залучаються до проведення заходів по ліквідації наслідків НС чи Самостійно.

Основними завданнями військ ЦО є:

· здійснення заходів щодо підтримання органів управління, сил і засобів військ ЦО в стані постійної готовності до виконання поставлених завдань;

· накопичення/розміщення, зберігання та своєчасне відновлення військової та спеціальної техніки, інших матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт у мирний і воєнний часи;

· проведення РІНР у зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження та районах стихійного лиха;

· проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів;

· участь в обороні України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності в межах її компетенції.

Діяльність військ ЦО базується на принципах:

· гуманізму і милосердя, пріоритетності завдань врятування життя та збереження здоров'я людей і природного середовища в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

· поваги до людини, її прав і свободи;

· забезпечення безпеки людей у разі проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

· дотримання екологічної безпеки;

· поєднання засад добровільності комплектування та загального військового обов'язку.

Війська ЦО базуються на засадах централізованого керівництва, колегіального розроблення рішень і єдиноначальності під час їх виконання, додержання військової дисципліни, законності гласності та збереження державної таємниці. У військах ЦО не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій.

Створення сил ЦО здійснюється за принципом достатньої необхідності для ліквідації наслідків однієї передбачуваної аварії, катастрофи, великої пожежі, стихійного лиха певної категорії.

Війська ЦО під час виконання поставлених завдань зобов'язані:

· брати участь у заходах, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій;готувати сили і засоби для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

· виконувати аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи щодо оперативної локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі на територіях держав, з якими укладено відповідні угоди;

· брати участь у локалізації та ліквідації великих лісових та торф'яних пожеж; проводити роботи із санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки та іншого майна, знезаражування будівель, споруд і територій; забезпечувати збереження вантажів, які перевозять у зону надзвичайних ситуацій як гуманітарну допомогу;

· забезпечувати населення, яке потерпіло від наслідків надзвичайних ситуацій, продуктами, водою, предметами першої необхідності, тимчасовим житлом, послугами та матеріальними засобами, а також наданням медичної допомоги;Забезпечення формувань ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок тих об'єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка і майно утримуються в постійній готовності до використання за призначенням.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
.
.03:09:56 11 мая 2016Оценка: 5 - Отлично
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:52:15 19 марта 2016

Работы, похожие на Дипломная работа: Організація маршрутних автобусних перевезень пасажирів на прикладі ВАТ "Атасс-Боріспіль"
Охорона праці
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕФ з навчальної дисципліни "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ та ОХОРОНА ПРАЦІ" розділ 2 "ОХОРОНА ПРАЦІ" Розділ 2. ОХОРОНА ПРАЦІ ...
... 0.00-8.02-93) та робіт, що потребують професійного добору (ДНАОП 0.03-8.06-94), при прийнятті на роботу проходять на підприємстві попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з ...
Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:
Раздел: Рефераты по безопасности жизнедеятельности
Тип: учебное пособие Просмотров: 18427 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Формування в учнів умінь розв"язувати задачі на рух
Зміст Вступ 1. Теоретичні основи розв"язування задач на рух 1.1 Роль задач у початковому курсі математики 1.2 Місце задач на рух у системі складених ...
З усієї множини виокремлюють такі типи задач: на рух, на роботу, на пропорційне ділення, на знаходження четвертого пропорційного, на знаходження числа за двома різницями ...
Перед розв'язуванням їх учитель може навести аналогії "руху у стоячій воді", "руху за течією", "руху проти течії" із повсякденного довкілля, відповідно такі, як рух пішохода по ...
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 20460 Комментариев: 4 Похожие работы
Оценило: 3 человек Средний балл: 3.7 Оценка: неизвестно     Скачать
Аналіз основних правових положень перевезення пасажирів та багажу
ЗМІСТ Вступ Розділ І Поняття та характеристика договору перевезення пасажирів та багажу 1.1 Загальні засади перевезення пасажирів та багажу 1.2 ...
Укладений в такий спосіб договір набуває чинності з моменту посадки пасажира в автомобільний транспортний засіб.
Населенню та пасажирам на автостанції надається інформація про її роботу на маршрутах, які нею обслуговуються, їх відкриття і закриття, та вартість квитків.
Раздел: Рефераты по транспорту
Тип: дипломная работа Просмотров: 563 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Цивільна оборона
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра МБОПБЖ ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ Вінниця, ВНТУ ...
Штаб ЦО організує і проводить роботу на основі рішень вищестоящих органів ЦО і начальника ЦО ОНГ.
Начальниками служб ЦО призначаються головні фахівці, начальники виробничих підрозділів, на базі яких утворені служби.
Раздел: Рефераты для военной кафедры
Тип: учебное пособие Просмотров: 7670 Комментариев: 3 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу підприємства ...
Вступ Актуальність теми дослідження досить висока, адже будучи основною ланкою народногосподарського комплексу, підприємство концентрує в собі всі ...
... їх технічного стану; визначення рівня фондовіддачі, її динаміки, впливу змін величини виробничих фондів і рівня фондовіддачі на об'єм робіт; виявлення чинників, що впливають на ...
Виробничий потенціал (ВП) - наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції ...
Раздел: Рефераты по экономике
Тип: дипломная работа Просмотров: 5319 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Технологія і організація вантажних перевезень фанери з м. Рівне в ...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Факультет "Менеджменту" Кафедра ...
Відповідно до пункту 2Правил, що навчає водінню, коли транспортним засобом керує той, якого навчають,, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам автомобілів оперативних ...
До керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів, а також автобусами на ...
Раздел: Рефераты по транспорту
Тип: дипломная работа Просмотров: 16200 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 1 человек Средний балл: 5 Оценка: неизвестно     Скачать
Удосконалення матеріального заохочення в контексті підвищення якості ...
ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "Запорізький інститут державного та муніципального управління" ДИПЛОМНА РОБОТА З ТЕМИ: Удосконалення матеріального аохочення ...
підвищення продуктивності праці й збільшення обсягу виробництва, зокрема, виконання й перевиконання виробничих завдань, технічно обґрунтованих норм виробітку, зниження нормованої ...
Більшість основних цехів підприємств чорної металургії й частина допоміжних цехів (энергоцех, транспортний) працюють по безперервному режимі, але окремі ділянки цих цехів можуть ...
Раздел: Рефераты по менеджменту
Тип: дипломная работа Просмотров: 889 Комментариев: 1 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Перевезення цементу автомобільним транспортом ЗАТ "УБ РАЕС"
1. Вантажні перевезення на та транспортне обслуговування АТП ЗАТ "Управління будівництва РАЕС" 1.1 Особливості перевезення вантажів автомобільним ...
Страховий платіж по обов"язковому особистому страхуванню утримується з пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду із страховиком, на лініях залізничного, морського ...
З Типового положення про Систему управління безпекою руху на автомобільному транспорті ми бачимо, що робота щодо забезпечення безпеки дорожнього руху запобігання дорожньо ...
Раздел: Рефераты по транспорту
Тип: дипломная работа Просмотров: 3660 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Самостійна робота молодших школярів з основ здоров'я
Дипломна робота САМОСТІЙНА РОБОТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ОСНОВ ЗДОРОВ'Я Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. Організація самостійної роботи молодших школярів у теорії ...
Удома ми пропонували учням виконати таку самостійно практичну роботу під наглядом батьків "Виявити місця з обмеженою оглядовістю по дорозі до школи" і намалювати плакат "Мій друг ...
1. З"єднай стрілочками правила поведінки пасажира
Раздел: Рефераты по педагогике
Тип: дипломная работа Просмотров: 5795 Комментариев: 4 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать
Правове регулювання перевезення вантажів автомобільним транспортом
Правове регулювання перевезення вантажів автомобільним транспортом Зміст Вступ Розділ 1. Теоретично-правове регулювання автотранспортних перевезень 1 ...
для водія автотранспортного засобу - посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, шляховий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду ...
Договір про перевезення пасажира автомобільним транспортом загального користування вважається укладеним із моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду (є консенсуальним), а ...
Раздел: Рефераты по государству и праву
Тип: дипломная работа Просмотров: 8492 Комментариев: 2 Похожие работы
Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Все работы, похожие на Дипломная работа: Організація маршрутних автобусних перевезень пасажирів на прикладі ВАТ "Атасс-Боріспіль" (3139)

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(149985)
Комментарии (1829)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru