Банк рефератов содержит более 364 тысяч рефератов, курсовых и дипломных работ, шпаргалок и докладов по различным дисциплинам: истории, психологии, экономике, менеджменту, философии, праву, экологии. А также изложения, сочинения по литературе, отчеты по практике, топики по английскому.
Полнотекстовый поиск
Всего работ:
364150
Теги названий
Разделы
Авиация и космонавтика (304)
Административное право (123)
Арбитражный процесс (23)
Архитектура (113)
Астрология (4)
Астрономия (4814)
Банковское дело (5227)
Безопасность жизнедеятельности (2616)
Биографии (3423)
Биология (4214)
Биология и химия (1518)
Биржевое дело (68)
Ботаника и сельское хоз-во (2836)
Бухгалтерский учет и аудит (8269)
Валютные отношения (50)
Ветеринария (50)
Военная кафедра (762)
ГДЗ (2)
География (5275)
Геодезия (30)
Геология (1222)
Геополитика (43)
Государство и право (20403)
Гражданское право и процесс (465)
Делопроизводство (19)
Деньги и кредит (108)
ЕГЭ (173)
Естествознание (96)
Журналистика (899)
ЗНО (54)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (476)
Инвестиции (106)
Иностранный язык (62792)
Информатика (3562)
Информатика, программирование (6444)
Исторические личности (2165)
История (21320)
История техники (766)
Кибернетика (64)
Коммуникации и связь (3145)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (588)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (106)
Криминология (48)
Криптология (3)
Кулинария (1167)
Культура и искусство (8485)
Культурология (537)
Литература : зарубежная (2044)
Литература и русский язык (11657)
Логика (532)
Логистика (21)
Маркетинг (7985)
Математика (3721)
Медицина, здоровье (10549)
Медицинские науки (88)
Международное публичное право (58)
Международное частное право (36)
Международные отношения (2257)
Менеджмент (12491)
Металлургия (91)
Москвоведение (797)
Музыка (1338)
Муниципальное право (24)
Налоги, налогообложение (214)
Наука и техника (1141)
Начертательная геометрия (3)
Оккультизм и уфология (8)
Остальные рефераты (21697)
Педагогика (7850)
Политология (3801)
Право (682)
Право, юриспруденция (2881)
Предпринимательство (475)
Прикладные науки (1)
Промышленность, производство (7100)
Психология (8694)
психология, педагогика (4121)
Радиоэлектроника (443)
Реклама (952)
Религия и мифология (2967)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4876)
Статистика (95)
Страхование (107)
Строительные науки (7)
Строительство (2004)
Схемотехника (15)
Таможенная система (663)
Теория государства и права (240)
Теория организации (39)
Теплотехника (25)
Технология (624)
Товароведение (16)
Транспорт (2652)
Трудовое право (136)
Туризм (90)
Уголовное право и процесс (406)
Управление (95)
Управленческие науки (24)
Физика (3463)
Физкультура и спорт (4482)
Философия (7216)
Финансовые науки (4592)
Финансы (5386)
Фотография (3)
Химия (2244)
Хозяйственное право (23)
Цифровые устройства (29)
Экологическое право (35)
Экология (4517)
Экономика (20645)
Экономико-математическое моделирование (666)
Экономическая география (119)
Экономическая теория (2573)
Этика (889)
Юриспруденция (288)
Языковедение (148)
Языкознание, филология (1140)

Реферат: Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Название: Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках
Раздел: Рефераты по психологии
Тип: реферат Добавлен 17:09:31 10 июня 2011 Похожие работы
Просмотров: 318 Комментариев: 2 Оценило: 0 человек Средний балл: 0 Оценка: неизвестно     Скачать

Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Гуманітарний інститут

Реферат на тему:

Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Виконала

Студентка ДК 306

Якименко Любов

Київ 2011


ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Соціально-психологічні фактори формування і регулювання економічної поведінки

Розділ 2. Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Висновки

Список використаних джерел


ВСТУП

Соціально-економічне пізнання завжди пов'язане з матеріально-практичною діяльністю людини по перетворенню навколишнього середовища. Саме в процесі цієї діяльності формується суб'єкт і виокремлюється об'єкт соціально-економічного пізнання. Причому суб'єктом соціально-економічного пізнання людина виступає не стільки тому, що вона наділена певними психологічними властивостями, скільки тому, що вона є суспільною людиною, особистістю, котра засвоїла досягнення матеріальної і духовної культури, нагромаджені суспільством до певного етапу свого розвитку.

Сказане зовсім не означає, що, визнаючи соціальну природу суб'єкта пізнання, ми цим самим знеособлюємо процес пізнання і виключаємо з нього суб'єкта. Справа в тому, що між суспільним (гносеологічним) суб'єктом і суб'єктом індивідуальним в ході соціально-економічного пізнання існує складний діалектичний взаємозв'язок. Адже суспільний суб'єкт реально проявляється тільки через пізнавальну діяльність окремих індивідів, індивідуальних суб'єктів. Але окремий індивід починає виконувати функції суспільного (гносеологічного) суб'єкта в пізнанні соціально-економічних явищ лише в тій мірі, в якій він засвоїв способи пізнавальної діяльності, нагромаджені гносеологічним суб'єктом. Водночас слід мати на увазі, що гносеологічний суб'єкт не тотожний сукупності індивідів або сукупності способів пізнавальної діяльності, якими володіють окремі індивіди. Способи пізнавальної діяльності, що ними володіють суспільні суб'єкти, завжди багатші за своїм змістом і обсягом.

Процес соціально-економічного пізнання передбачає наявність не тільки суб'єкта (суспільного та індивідуального), а й об'єкта. Об'єкт у соціально-економічному пізнанні це не просто будь-яке соціально-економічне явище, а тільки те явище, що включене у сферу людської діяльності. Скажімо приватизація як явище, як об'єктивна реальність виступає в ролі об'єкта тільки тоді, коли на це явище спрямована увага суб'єкта і коли воно (явище) стає предметом теоретичної або практичної діяльності суб'єкта. Якщо суб'єкт виступає активною стороною в соціально-економічному пізнанні, то об'єкт є пасивною стороною, тим, на що спрямована діяльність суб'єкта. Людину цікавлять предмети зовнішнього світу не самі по собі, а як об'єкти її діяльності, як такі що можуть бути використані і перетворені нею. Таким чином, процес пізнання соціально-економічних явищ виступає як процес активного освоєння суб'єктом об'єкта і дозволяє зробити наступні висновки: процес соціально-економічного пізнання виступає процесом творчим і активним, адже людина не чекає, коли соціально-економічні процеси та явища відобразяться у її свідомості. Вона сама, спираючись на пізнані закони розвитку природи, суспільства і людського мислення, створює пізнавальні структури і в процесі практичної діяльності перевіряє ступінь їх відповідності об'єктивній економічній реальності; будь-які знання, будучи продуктом діяльності суб'єкта, містять елемент суб'єктивного. Причому, будучи продуктом діяльності суб'єкта, пізнавальний образ завжди включає в себе елемент суб'єктивності не тільки у формі вираження нового знання, але й в його змісті. Саме цим пояснюється той факт, що одні і ті ж соціально-економічні процеси та явища за певних обставин отримують різне тлумачення. Наприклад, в таких процесах, як роздержавлення і приватизація, лібералізація цін, управління та зовнішньоекономічні відносини одні суб'єкти вбачають шлях до економічної стабільності та економічного зростання постсоціалістичних країн, а інші у вищеназваних процесах бачать основну причину економічної кризи. Водночас слід мати на увазі, що оскільки діяльність суб'єкта соціально-економічного пізнання спрямована на об'єкт і передбачає адекватне відображення його, остільки зміст знання обов'язково включає в себе і об'єктивний момент, який в силу практичної зумовленості пізнавального процесу є в кінцевому рахунку визначальним. А тому й, ми вправі характеризувати пізнавальний образ як суб'єктивний образ об'єктивного світу, процесу, явища; погляд на пізнавальний процес крізь призму суб'єктивних відносин дозволяє зрозуміти той факт, що пізнавальні структури не тільки несуть інформацію про об'єкт, але й відображають рівень суспільного розвитку, потреби і цілі суспільства, тобто демонструють соціальну обумовленість пізнавального процесу. За таких обставин добуті знання соціально-економічних явищ виступають не тільки як результат відношення індивідуального суб'єкта до об'єкта, а й як результат дослідження функціонування складної системи колективної, міжсуб'єктної діяльності.


РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАНЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ

Розуміння суб'єкт-об'єктних відносин у соціально-економічній сфері дозволяє зрозуміти суть такого феномену як економічна свідомість. Економічна свідомість становить собою цілеспрямоване відображення реально існуючих економічних процесів та явищ і відповідне уявне (в думках) реагування на них. Іншими словами, економічна свідомість - це усвідомлене соціально-економічне буття, це перероблення в мозку людини економічної інформації, точніше, з'ясування її походження, прийняття, передачі, збереження, конструювання певних дій та передбачення їх наслідків. Економічна свідомість формується і проявляється в діяльності суб'єкта. Адже суб'єкт пізнання, людина не тільки відображає економічні процеси та явища, але й активно відтворює їх в свідомості. Крім того, свідомість проявляє себе як мовна знакова діяльність.

У виникненні економічної свідомості вирішальну роль відіграють соціальність, оскільки вона:

дала можливість людині закріпляти, удосконалювати і передавати в поколіннях навички не тільки фізичної, але й розумової трудової діяльності;

стимулювала розвиток мовної і знакової діяльності, в результаті чого мова із засобу комунікації з часом перетворилася, якщо можна так сказати, в матеріальну оболонку мислення;

утворює ту систему об'єктивних відносин, в яких свідомість проявляється, трансформується у самосвідомість і реалізує себе в матеріальному та духовному виробництві.

На думку багатьох вчених, в економічній свідомості можна виокремити дві складові: предметну свідомість, тобто осмислення економічних процесів та явищ, що існують поза людиною, і самосвідомість, тобто осмислення людиною себе як суб'єкта економічних відносин, аналіз власних уявлень, думок, почуттів, переживань, вольових імпульсів, інтересів, цілей, поведінки, дій, місця в системі виробничих відносин тощо.

Зауважимо, що для реалізації економічних можливостей людини, адекватної поведінки в суспільстві важливими є обидві складові. Якщо людина правильно, адекватно осмислює навколишні економічні процеси та явища, то вона зможе і адекватно діяти. Скажімо, якщо власник акцій усвідомлює, що розмір дивіденду залежить, крім усього іншого, і від продуктивності його власної праці, то він намагатиметься діяти в напрямі її підвищення.

Не менше важливу роль в економічному житті відіграє правильна, адекватна самооцінка суб'єктом своїх можливостей, дій як суб'єкта економічної діяльності. Адекватна самооцінка передбачає критичне відношення до себе, постійне співставлення своїх можливостей, думок, дій і їх результатів з тими, що їх вимагають, диктують закони економічного розвитку, об'єктивна реальність. Неадекватна самооцінка обертається волюнтаризмом і суб'єктивізмом в економіці, які гальмують економічний розвиток.

В економічній свідомості прийнято виокремлювати три основні сфери: когнітивну, емоційну та мотиваційно-вольову. Когнітивна сфера в економічній свідомості включає в себе пізнавальні здібності людини, процес пізнання і результати пізнавальної діяльності. Пізнавальні здібності-це здатність людини до відчуття, сприйняття і уявлення; здатність концентрувати увагу на об'єкті пізнавальної діяльності; це наявність пам'яті, здатної відтворювати минулий досвід і тривалий час зберігати інформацію про події зовнішнього світу і реакціях організму й багаторазово вводити її у сферу свідомості та поведінки; це здатність абстрактно і раціонально мислити й формулювати економічні поняття. Хоча пізнавальні здібності в значній мірі мають фізіологічне походження, відкидати суспільний, соціальний елемент у їх формуванні та розвитку навряд чи було б правильно. Адже, як свідчить людська практика, фізіологічні здібності, якщо їх не розвивати, згасають, зникають і, навпаки, навіть невеликі задатки до певного виду діяльності (в даному випадку до діяльності економічної) міцніють, множаться, якщо їх цілеспрямовано розвивати. Причому розвивати треба з дитячого віку. А тому й правильно роблять ті країни, які починають формувати економічне мислення, навчати основам економіки ще у дошкільний період. На жаль, в нашій країні розвиткові економічного мислення в учнівської молоді не надається належної уваги. Адже у більшості шкіл економічні курси не читаються. І це в той час, коли найвищі органи влади взяли . курс на розвиток підприємництва.

Емоційна сфера економічної свідомості охоплює психічні переживання та хвилювання, викликані певними економічними процесами та явищами, а також оцінку людиною того чи іншого конкретного явища, з яким вона має справу. В емоціях економічні явища відображаються не у вигляді образів, не самі по собі, а у відношенні до людини, суспільства, їх потреб, інтересів та ідеалів. Скажімо, такі економічні явища, як безробіття, інфляція, зростання вартості життя і т. ін. відображаються у вигляді стресових станів, відчаю, горя, ненависті т. п. Емоційна сфера економічної свідомості в значній мірі визначає поведінку суб'єктів економічної діяльності. Більше того, як переконує світовий досвід розвитку підприємництва, на поведінку суб'єктів господарської діяльності робить відповідний вплив емоційна сфера будь-якої свідомості, а не тільки економічної. Скажімо, сьогодні загальновизнано, що програш улюбленої футбольної команди опосередковано (через відповідний психічний стан працівників-болільників) обертається для виробництва значним зниженням продуктивності праці, та погіршенням інших кількісних і якісних показників.

Мотиваційно-вольова сфера економічної свідомості включає в себе мотиви, інтереси, потреби суб'єкта в єдності зі здатністю досягати мети, тобто здатністю до активних дій в напрямі досягнення усвідомленої мети. Мотиваційно-вольова сфера економічної свідомості чи не найбільше впливає на економічну поведінку суб'єктів економічної діяльності: спонукає до активної трудової діяльності або гальмує цю останню. Усвідомлюючи, що рівень заробітної плати є нижчим від його трудових зусиль, суб'єкт господарської діяльності буде прагнути або добитися підвищення заробітної плати, або працюватиме з меншими затратами робочої сили.

Зрозуміло, що в реальній дійсності усі сфери економічної свідомості взаємозв'язані й утворюють певну цілісність, яка і визначає поведінку кожного суб'єкта в той чи інший період і в тому чи іншому середовищі. Ні чим іншим, як високою економічною свідомістю можна пояснити порівняно високу продуктивність пращ, що мала місце в економіці нашої країни в 30-50-х роках XX століття. Це саме можна сказати й про інші країни. Коли ті чи інші фірми або навіть цілі галузі прагнули забезпечити більш високі темпи економічного зростання, вони поряд з іншим активно впливали на економічну свідомість людського фактора Причому цей вплив здійснювався з врахуванням певних джерел економічної свідомості, серед яких найважливішими є:

суспільне виробництво, економічні процеси, явища, події тощо. Вони відображаються у свідомості людини у вигляді чуттєвих та понятійних образів;

сукупність напрацьованих і нагромаджених суспільством знань; економічне соціально-культурне, політико-правове і технологічне середовище;

духовний світ індивіда, його власний унікальний досвід економічної діяльності та оцінювання зовнішніх процесів і явищ.

При формуванні економічної свідомості названі джерела взаємодіють між собою. Але це зовсім не означає, що суспільна свідомість без жодних змін стає свідомістю індивіда, а свідомість цього останнього безпосередньо трансформується у свідомість суспільства. Як свідчить історичний досвід, пануюча в даному суспільстві економічна свідомість може сприйматися індивідом, а Може й не сприйматися або сприйматися з певною корекцією її індивідом в залежності від особливостей його власного життєвого досвіду. Тобто не все те, що діє на органи відчуття індивіда, включається ним у його свідомість. Так, мільйони громадян постсоціалістичних країн не сприймають гасла й поради багатьох партій, оскільки ці гасла і поради не співпадають з тим, що ці громадяни засвоїли завдяки власному життєвому досвіду. І навпаки, економічна свідомість окремого індивіда автоматично не трансформується у суспільну свідомість, якщо суспільство не сприйме її. На підтвердження сказаного можна навести приклад знову ж таки з нашої нинішньої дійсності. Так, суспільство не сприймає однозначно позитивно політику ринкових перетворень, роздержавлення і приватизації, оскільки зв'язує з ними сплеск злочинності, хабарництва та корупції, зниження життєвого рівня переважної частини населення тощо.

Таким чином, на основі вищевикладеного можна зробити висновок, що економічна свідомість відіграє велику роль в житті суспільства, передусім в його виробництві. Вона може сприяти його зростанню, а може бути його гальмом.

Економічна поведінка — система соціальних дій, пов'язаних з використанням різних за функціями і призначенням економічних цінностей (ресурсів) та зорієнтованих на одержання користі (вигоди, винагороди, прибутку) від їх обігу. Вона є своєрідною соціальною субстанцією усіх процесів господарського життя суспільства, оскільки основою обороту економічних цінностей (благ, послуг, інформації) є численні, різноманітні за змістом індивідуальні, групові та масові акти поведінки людей з метою задоволення своїх потреб. Особи, що виступають на ринку, формуються у конкретних і здебільшого подібних соціально-економічних умовах і тому виявляють здатність до типових форм поведінки. Всі соціальні суб'єкти, включені в економічну сферу, відрізняють коштовні речі від некоштовних; незважаючи на власні погляди, як правило, відстоюють особисті господарські інтереси; суб'єктивно оцінюють конкретні товари, але ці оцінки завжди пов'язані з об'єктивно існуючими цінами; здатні певною мірою передбачати, де їх очікує ймовірна вигода, а де — збитки; прагнуть, залежно від умов і здібностей, великих вигод, намагаються запобігти збиткам; здатні помилятися у розрахунках і діях. Економічна поведінка як соціальний феномен є предметом вивчення як економічної науки, так і соціології, яка акцентує свою увагу на чинниках, умовах, соціальних інститутах, ситуаціях, а також на соціальних суб'єктах, що реалізують свої конкретні економічні інтереси. Тобто у полі зору соціології перебувають моделі соціальної поведінки щодо максимізації результатів і мінімізації витрат, а також соціокультурні інститути, що уможливлюють чи обмежують раціональне використання економічних ресурсів (особистісних, технологічних, організаційних, фінансових, інформаційних). Отже, очікуваним результатом економічної поведінки є різні винагороди за дії, пов'язані з використанням і комбінацією економічних ресурсів. Основою соціальної поведінки економічного типу є система норм і правил, закріплених юридично на державному рівні, у різних угодах між людьми, у традиціях повсякденного життя. Ці норми і правила можуть бути закріплені спеціальними законодавчими актами, у звичаєвому, природному праві, традиціях, соціальних звичках, стереотипах. Однак усі вони визначають порядок і допустимі межі соціальної поведінки суб'єктів, що прагнуть вигод. Універсальною мотивацією суб'єктів економічної поведінки є формула: максимум винагороди за мінімум витрат. Однак цілком реалізувати цю формулу неможливо, нерідко діяльність приводить до непередбачених результатів. До того ж суб'єкти економічної поведінки діють у певній системі обмежень (лімітів), що вносить істотні корективи в їх плани і наміри. Параметри економічної поведінки залежать від різних факторів, насамперед від задіяних економічних ресурсів. Тому існує кілька її класифікацій. Однією з найпоширеніших є класифікація, в основі якої — різні фази відтворювального циклу, відповідно до яких виділяють дистрибутивну (розподільчу), виробничу, обмінну, споживчу економічну поведінку.


РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ПОВЕДІНКИ У 90-Х РОКАХ

Для 90-х років характерним є звільнення соціологічних досліджень від політизованості і заідеологізованості, розвиток методологічної бази соціології економіки, виокремлення нових, пов'язаних із ринком праці напрямів у дослідженнях, введення до наукового вжитку нових соціологічних даних, розширення методів соціологічного дослідження соціально-економічних процесів. Актуалізуються дослідження соціально-економічних проблем праці в контексті соціологічного осмислення економічної реформи (Социальные аспекты экономической реформы / Под ред. К.К. Грищенко, А.А. Ручки. К, 1991 та ін.).

Чи не головним об'єктом дослідження стає працівник у ринкових відносинах - підприємець, бізнесмен, менеджер (Предприниматель Украины: эскизы к социальному портрету/ Отв. ред. В.М. Ворона, Е.И. Суименко. К., 1995; Наш деловой человек / Е.И. Донченко, Е.Г. Злобина, В.А. Тихонович. К, 1995; Пилипенко В.Є. Реформи. Підприємництво. Культура. К., 2001.

Вийшли у світ праці, що досліджують соціальну регуляцію економічної поведінки за ринкових умов України (Пилипенко В.Е. Социальная регуляция трудового поведения (социологический анализ). К., 1993; Промышленное предприятие и его люди: проблемы социально-економического поведения / Под общ. ред. В.М. Вороны, Е.И. Суименко. К, 2001), а також аналізують досвід подібного регулювання за кордоном (Арсеенко А.Г. Социально-экономический механизм регулирования трудовых отношений (на примере США, Канады, Великобритании). К., 1995).

Започатковується розробка методологічних підвалин соціології економіки та її складових елементів (Тарасенко В.И. Социология потребления: методологические проблемы. К., 1993).

Набувають поширення соціологічні дослідження соціальної політики в соціально-економічній галузі (Балабанова Н.В., Жуков В.I., Пилипенко В.Є. Соціальний діалог. Соціальне партнерство. Соціальна держава. К, 2002; Сучасний стан, проблеми та тенденції соціально-трудових відносин в Україні: спроба соціального конструювання / Відп. ред. Ю.І. Саєнко, Ю.О. Привалов. К., 2003).

Проблеми підприємницької діяльності, типологізації і характеристики суб'єктів ринкових відносин, аналіз стану виробничо-економічної сфери в Україні, проблеми трудової кар'єри переходять на сторінки навчальних посібників (Городяненко В.Г. Економічна соціологія: Словник-довідник. Дніпропетровськ, 1996; Нагорный Б.Г. Социально-экономические проблемы управления инновационными процессами в промышлености. Донецк, 1995; Лукашевич М.П. Соціологія кар'єри. X., 1999; Пилипенко В.Є., Шевель І.П. Соціологія підприємництва. К., 1997; Пачковський Ю.Ф. Соціопсихологія підприємницької діяльності й поведінки. Львів, 2000; Смерчевська С.В. Соціологія ринку: Навч. посібник. Донецьк, 2001; Якуба О.О. Економіка як соціальний інститут //Соціологія: навч. посібник для студентів. X., 1996 та ін.)

На завершення цього короткого огляду зазначимо, що він лише окреслив загальні контури стану розвитку досліджень сучасних проблем соціології економіки в Україні. У той же час варто прислухатись до висновків щодо стану й тенденцій розвитку соціології економіки, зроблених фахівцем з історіографії соціології В.Г. Городяненком. Він вважає, що: по-перше, економічна соціологія набирає силу, хоча місце і значення її у фундаментальному та прикладному знанні ще достатньо точно не визначено; по-друге, виокремлення предмета, об'єкта і методів економічної соціології, її структури наявні, що цілком закономірно, переважно в навчально-методичній літературі; по-третє, економічна соціологія - це науково-пошуковий напрям, що розвивається академічними вченими без належної уваги до того, як ця наука представлена у вищих навчальних закладах.

Разом із тим важко погодитись з його висновками про неможливість віднести економічну соціологію до наукових дисциплін. Адже наявність різних теоретичних дискурсів щодо моделей пояснення соціально-економічного життя суспільства, уточнення понятійно-категоріального апарату, дискусії щодо предметного поля соціології економіки радше засвідчують про початок у вітчизняній соціології економіки етапу "професійної зрілості" (за В.В. Радаевим), що відбувається під тиском економічної теорії, яка в нашій країні знаходиться на етапі "кризи й експансії"46. Звідси і вимушені звернення "до постійних запозичень" з інших (економічних - М.Л.) галузей знання"47.

Вважаємо, що перспективи розвитку вітчизняної соціології економіки пов'язані з етапом розвитку світової економічної соціології - "кризи й експансії", який почався з 90-х років XX століття й очікується у нас. На цьому етапі взаємодії економічних теорій і економічної соціології (а ця взаємодія існувала завжди) остання буде вже сама здійснювати тиск і експансію на економічні теорії, поширюючи свій вплив у просторі соціально-економічних досліджень.

економічний соціальний свідомість поведінка


ВИСНОВКИ

Трансформація української економіки обумовила підвищений інтерес суспільства до проблем економічної активності суб’єктів господарських відносин. Відтак перед економічною психологією постає низка актуальних питань, пов’язаних з формуванням економічної свідомості, ставленням до приватної власності як центральної категорії економіко-психологічного аналізу господарської діяльності в соціумі, вивченням тенденцій зміни поведінки під впливом ринкових перетворень. Зокрема, вчені зосереджують увагу на такому феномені, як економічна свідомість – системній складовій свідомості, найвищому рівні психічного відображення економічних відносин суспільно розвиненою людиною. Економічна свідомість тісно пов’язана з економічною поведінкою, оскільки є раціональною основою її суб’єктивних механізмів.

Вчені-психологи виокремлюють масову, групову та індивідуальну форми економічної свідомості 1. Теоретичний аналіз дозволяє виокремити фактори, що впливають на формування економічної поведінки. До них можна віднести суспільну свідомість, групову свідомість, індивідуально-психологічні та ситуаційні фактори.

2. Різниця в економічній поведінці західної людини і нашого співвітчизника вимагає вивчення економічної поведінки з урахуванням культури, менталітету, соціального спадку.

3. Трансформація економіки в ринкову порушує перед економічною психологією низку актуальних питань, пов’язаних з економічною поведінкою, економічною соціалізацією й адаптацією різних шарів населення.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева И.В. Экономическая психология. - СПб.: Питер, 2000.

2. Дейнека О.С. Экономическая психология: Учебное пособие. - СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2000.

3. Донченко Е.А., Сохань Л.В., Тихонович В.А. Формирование разумных потребностей личности. - К.: Политиздат, 1984.

4. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. - СПб.: Питер, 2001.

5. Лебедев-Любимов А. Психология рекламы. - СПб.: Питер, 2002.

6. Ложкін Г., Спасенников В., Комаровська В. Особливості та структура економічної свідомості суб’єктів соціального простору // Соціальна психологія. - №1. - 2004. - С. 8 – 16.

7. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: Учебное пособие под ред. Райгородского Д.Я. - Самара: Издательский дом „Бахрах”, 1998.

8. Фернхем А., Хейвен Б. Личность и социальное поведение. - СПб.: Питер, 2001.

9. Филлипов А.В., Ковалев С.В. Психология и экономика // Психологический журнал. - 1989. - №1. - С. 26.

10. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб.: Питер, 2002.

11. Циба В.М. Соціологія особистості: системний підхід. Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2000.

12. Шорохова Е.В., Бибиева М.И. Психологические проблемы социальной регуляции поведения. - М.: Наука, 1976.

Оценить/Добавить комментарий
Имя
Оценка
Комментарии:
Где скачать еще рефератов? Здесь: letsdoit777.blogspot.com
Евгений07:49:14 19 марта 2016
Кто еще хочет зарабатывать от 9000 рублей в день "Чистых Денег"? Узнайте как: business1777.blogspot.com ! Cпециально для студентов!
10:53:07 29 ноября 2015

Работы, похожие на Реферат: Соціальні дослідження економічної свідомості поведінки у 90-х роках

Назад
Меню
Главная
Рефераты
Благодарности
Опрос
Станете ли вы заказывать работу за деньги, если не найдете ее в Интернете?

Да, в любом случае.
Да, но только в случае крайней необходимости.
Возможно, в зависимости от цены.
Нет, напишу его сам.
Нет, забью.



Результаты(150908)
Комментарии (1842)
Copyright © 2005-2016 BestReferat.ru bestreferat@mail.ru       реклама на сайте

Рейтинг@Mail.ru